ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

ТИМЧЕНКО НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА

УДК 378.147.034: 351.713

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ СЛУЖБОВЦІВ-МИТНИКІВ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії митної служби України Державної митної служби України.

Науковий керівник | кандидат педагогічних наук, доцент

Волкова Наталія Павлівна,

Дніпропетровський національний університет Міністерство освіти і науки України,

доцент кафедри педагогіки і психології

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Пікельна Валерія Семенівна,

Криворізький державний педагогічний університет Міністерство освіти і науки України, індустріально-педагогічний факультет, декан

кандидат педагогічних наук, доцент Васильєв Володимир Васильович, Дніпропетровський національний університет Міністерство освіти і науки України, завідувач кафедри соціальної роботи та кадрового менеджменту

Провідна установа | Волинський державний університет

ім. Лесі Українки, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України,

м. Луцьк

Захист відбудеться „ 30 ” вересня 2003р. о 14.00 г. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 455. 01 в Центральному інституті

післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053,

м. Київ - 53, вул. Артема, 52-А, корпус 3, ауд. 20

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту

післядипломної педагогічної освіти АПН України

(04053, м. Київ - 53, вул. Артема, 52-А).

Автореферат розісланий 29 серпня 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Сьогодні Україна – важлива торговельно-економічна зона Європи, і, безперечно, даний фактор слід вважати головним, коли мова йде про необхідність підготовки фахівців для митних органів, діяльність яких спрямована на захист економічних інтересів держави, боротьбу зі злочинністю, забезпечення реалізації вимог митного законодавства України.

Формування майбутнього професіонала митної служби починається у вищому навчальному закладі, головна мета якого, у світлі Законів: „Про освіту”, „Про вищу освіту”, “Про державну службу”, “Про митну справу в Україні”, завдань національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для митної служби України, Указу Президента України від 14 квітня 2000 р. № 599/2000 “Про стратегію реформування системи державної служби України”, виходить далеко за межі підготовки фахівця, що володіє митним законодавством та засобами його практичного застосування.

Вона полягає у забезпеченні пріоритетності розвитку особистості; вихованні високих моральних якостей; підготовці фахівця, здатного професійно втілювати митну політику, тобто впроваджувати науково обґрунтовану систему цілей, пріоритетів, засобів підвищення ефективності митної діяльності; у формуванні людини, здатної усвідомити місце, роль, завдання цієї політики в контексті не тільки вітчизняних, але й загальноцивілізаційних трансформацій.

Зрозуміло, що підготовка фахівця такого рівня неможлива без відповідної світоглядної підготовки та оволодіння знаннями як фундаментального, так і прикладного характеру; засвоєння загальнолюдських моральних принципів та норм; належного рівня моральної культури, професійно-етичних якостей; самостійного орієнтування в розмаїтті нестандартних ситуацій; здатності самостійно вирішувати ті чи інші питання. Службовець-митник повинен персонально відповідати за наслідки своїх рішень (особливо в складних екстремальних ситуаціях), вміти наполегливо долати тимчасові труднощі в службовій діяльності.

Спостереження за діяльністю службовців митних органів та аналіз громадської думки, свідчить про те, що вищі навчальні заклади не забезпечують повною мірою розвиток професійно-етичних якостей як інтеграції зовнішніх вимог та індивідуальних можливостей у фахівця-митника.

Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень свідчить про посилену увагу до проблеми формування професійно-етичних (моральних) якостей фахівців різних професій. Так, зокрема, ряд авторів присвятили свої роботи визначенню провідних моральних якостей для успішного виконання певної професійної діяльності: військової (В.І.Вдовюк, О.Г.Івлєв), робітничої (К.А.Книш, М.М.Салтишев), педагогічної (В.Н.Дьяконова, В.Т.Єфімов, І.А.Колєснікова, О.Г.Кутєєва, В.Л.Марищук, Є.І.Сахарчук), психологічної (С.К.Делікатний, Д.В.Комісаренко, Е.Л.Носенко), правоохоронної (Г.А.Вітольнік, О.Д.В’юшин, А.Д.Кузнєцова, В.М.Кукушин, Л.В.Луцька, В.С.Олєйніков), а також діяльності державного службовця (З.Балюк, С.Д.Дубенко, О.Козієвська, М.Нинюк, М.Піндера) тощо.

Можна виділити роботи, в яких науковці прагнуть виділити якусь провідну моральну якість: моральну відповідальність (Т.Г.Гаєва, П.Г.Євдокімов, С.Б.Єлканов, В.В.Радул, Н.Г.Севостьянова), моральну культуру (Т.Г.Аболіна, Л.Воронько), гідність (Г.А.Вітольнік), сумлінність (В.В.Григораш, В.К.Деміденко), соціокультурну толерантність (Д.В.Зинов’єв), моральну надійність та стійкість (В.Е.Чудновський) тощо. Існують роботи, в яких є спроби систематизувати моральні якості фахівців (Т.Г.Аболіна, О.А.Воронько, Є.Г.Грабаренко, Н.Б.Крилова, А.Д.Кузнєцова, В.М.Кукушин).

Окремі аспекти формування моральних якостей особистості службовця митних органів знайшли відображення в роботах, де розглядаються професійна підготовка й виховання митників (Н.А.Липовська, О.А.Панченко), їх психологічні особливості (В.В.Немирич), професіограма (С.І.С’єдін, І.Н.Колобова, А.А.Деркач), соціально-психологічна компетентність (О.В.Софронова) митників. Однак, проблема визначення й систематизації професійно-етичних якостей, необхідних службовцям митних органів для успішної професійної діяльності та методики їх формування в вузі, ще не стала предметом спеціального дослідження.

Потреба суспільства в удосконаленні професійної підготовки майбутніх митників та недостатня розробленість даної проблеми у психолого-педагогічній літературі зумовили вибір теми дослідження: “Формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників”.

Зв’язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дисертаційне дослідження виконане в межах комплексної теми кафедри експертизи та гуманітарної підготовки Дніпропетровської академії митної служби України: “Гуманітарні проблеми в діяльності митника: атрибуція культурних цінностей, психологія, мова митної документації, зв’язки з громадськістю”. Тема дисертації затверджена радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 4 від 22.04.2003р.).

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки службовців-митників.

Предмет дослідження – сукупність професійно-етичних якостей та методика їх формування у процесі професійної підготовки майбутніх службовців-митників.

Мета дослідження – визначення та теоретичне обґрунтування сукупності професійно-етичних якостей, розробка методики їх формування у майбутніх службовців-митників.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні того, що важливою складовою процесу професійної підготовки майбутніх службовців-митників є формування в них професійно-етичних якостей, яке може бути успішним за таких умов:

-

-

-

-

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

1) обґрунтувати теоретичні засади професійної етики службових осіб митних органів;

2) визначити та систематизувати провідні професійно-етичні якості службовців-митників;

3) дослідити стан розвитку професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників за традиційною системою професійної підготовки;

4) конкретизувати зміст, розробити методику формування професійно-етичних якостей у майбутніх службовців-митників та експериментально апробувати її.

Методологічну основу дослідження становлять праці філософів, педагогів, психологів, які досліджували філософські засади професійної етики, співвідношення загальнолюдського й професійного компонентів моралі (С.М.Архангельський, Н.А.Бенедиктов, В.А.Малахов, Є.Г.Федоренко), джерела та механізми професійної діяльності, її взаємозв’язок з моральними якостями особистості (Л.І.Божович, О.Г.Дробницький, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн), формування особистості (Л.І.Божович, С.Л.Рубінштейн), цілісне усвідомлено-емоційне засвоєння моралі (Л.І.Рувинський), моральну стійкість особистості (І.Д.Бех, В.Є.Чудновський); виховні можливості навчального процесу у вищій школі (С.М.Архангельський, О.М.Леонтьєв, І.Я.Лернер, Н.Г.Ничкало); організацію колективної пізнавальної діяльності (Х.Й.Лійметс); єдність свідомості й діяльності (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн), професійну майстерність педагогів (І.А.Зязюн; В.А.Кан-Калік, А.С.Макаренко, В.А.Семиченко), психолого-педагогічні особливості професійної підготовки майбутніх фахівців (В.Г.Ананьєв, І.В.Горлинський, В.І.Дяченко, В.А.Семиченко).

Нормативні документи, що визначають основу професійної підготовки фахівців: Закон України “Про державну службу”, Митний кодекс України, Закон “Про митну справу в Україні”, Закон “Про боротьбу з корупцією”, Загальні правила поведінки державного службовця, Укази Президента України від 23 березня 1998 року “Про внесення змін до Положення про Державну митну службу України”, від 14 квітня 2000 року № 599/2000 “Про стратегію реформування системи державної служби України”.

Методи дослідження: вивчення й теоретичний аналіз філософської, історичної, психолого-педагогічної літератури уможливили обґрунтувати основні теоретичні положення дослідження і визначити шляхи вирішення проблеми; контент-аналіз спеціальної літератури, анкетування, інтерв’ювання сприяли визначенню й систематизації провідних професійно-етичних якостей службовців-митників; ранжування, шкала суджень, експертна оцінка й самооцінка сприяли визначенню рівнів сформованості моральної свідомості й поведінки курсантів; цілеспрямований психолого-педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий та контрольний) дав змогу перевірити ефективність запропонованої методики, методичних рекомендацій та впровадити їх у навчально-виховний процес Академії митної служби, зробити кореляційний аналіз; теоретичне обґрунтування та узагальнення якісних і кількісних результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження: Академія митної служби України, Національний університет, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська, Дніпродзержинська регіональні митниці. Дослідження проводилося протягом чотирьох років, ним було охоплено 122 курсанта та 27 викладачів Академії митної служби, 160 службовців регіональних митниць.

Дослідження здійснювалося поетапно.

На першому етапі (1998-1999 рр.) проводився аналіз розробки досліджуваної проблеми у філософській, психологічній, педагогічній літературі; досліджувався стан та процес формування професійно-етичних якостей у курсантів академії; визначався понятійний апарат, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза й завдання дослідження; виявлялися базові професійно-етичні якості службовців митних органів.

На другому етапі (1999-2000 рр.) розглянуто можливості навчального процесу щодо формування професійно-етичних якостей у курсантів академії; обґрунтована необхідність впровадження у навчальний процес спеціальної дисципліни, яка б виконувала функцію інтегратора окремих виховних впливів та цілеспрямованого формування професійно-етичних якостей; визначено зміст навчального курсу “Професійна етика службових осіб митних органів”.

На третьому етапі (2000-2001 рр.) розроблено методику формування професійно-етичних якостей курсантів, яка містить: систему і послідовність реалізації діагностичних процедур з метою виявлення тенденцій розвитку професійно-етичних якостей курсантів, зміст курсу “Професійна етика службових осіб митних органів”, сукупність активних методів та ситуацій доцільного їх формування.

На четвертому етапі (2001-2003 рр.) відбувалося впровадження методики формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників у навчальний процес академії, перевірялася її ефективність; узагальнювалися та систематизувалися результати експериментальної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше конкретизовано й систематизовано сукупність професійно-етичних якостей службових осіб митних органів; розроблено методику формування професійно-етичних якостей у майбутніх службовців митних органів України, визначено її умови та стадії впровадження у навчальний процес; уточнено визначення змісту понять „моральна якість”, „професійна етика службових осіб митних органів”; запропоновано методичні рекомендації, що забезпечують ефективність процесу формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників.

Теоретичне значення дослідження: набули подальшого обґрунтування поняття: „моральна якість” як риса особистості; “професійна етика службових осіб митних органів” як галузь етичної науки; розкрито можливості навчального процесу у формуванні професійно-етичних якостей в курсантів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці навчального посібника “Професійна етика службових осіб митних органів”, навчальної програми курсу “Професійна етика службових осіб митних органів”, методичних рекомендацій з формування в курсантів професійно-етичних якостей у процесі професійної підготовки, методики діагностики рівня їх сформованості.

Вірогідність отриманих результатів і висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, критичним аналізом стану досліджуваної проблеми; відповідністю методів наукового пошуку його меті й завданням; поєднанням методів якісного та кількісного аналізу експериментального матеріалу; застосуванням апробованих методів статистичного аналізу; позитивними результатами впровадження методики формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників у навчально-виховний процес.

На захист виносяться:

1. Науково обґрунтоване положення про необхідність формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників як провідної складової їх професіоналізму.

2. Тенденції розвитку професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників за традиційних умов навчання.

3. Методика формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників, яка містить систему і послідовність реалізації діагностичних процедур з метою виявлення тенденцій формування професійно-етичних якостей в курсантів, зміст курсу “Професійна етика службових осіб митних органів”, сукупність активних методів та ситуацій доцільного їх формування.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового пошуку були оприлюднені на звітних науково-практичних конференціях Дніпропетровського Національного університету (Дніпропетровськ, 2000-2002), Академії митної служби України (Дніпропетровськ, 2000-2002), міжнародній науково-методичній конференції “Неперервна освіта: проблеми підготовки фахівців” (Артек, 2001), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми гуманізму і освіти” (Вінниця, 2002), 4-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції (Ялта/Харків, 2003), міжвузівській науково-практичній конференції „Виховна парадигма в системі національної вищої школи: головні складові та джерела” (Дніпропетровськ, 2003).

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Академії митної служби України (м. Дніпропетровськ) (акт впровадження № 01-07/700 від 20.05.03.), магістратури державного управління Інституту довузівської підготовки та післядипломної освіти Дніпропетровського національного університету (акт впровадження № 24 від 22.04.03.), а також у виховну роботу з посадовими особами Дніпродзержинського митного посту (акт впровадження № 304/1/32-48 від 16.05.03.).

Основний зміст дисертаційного дослідження висвітлено в авторському навчальному посібнику, шести одноосібних статтях у фахових наукових збірниках, двох статтях у наукових збірниках, двох тезах науково-методичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 239 сторінок, у тому числі основного тексту – 170 сторінок. Робота містить 20 таблиць, 7 додатків. Список використаних джерел включає 243 найменування.

Основний зміст дисертації

У “Вступі” розкрита актуальність обраної теми та необхідність її розробки. Визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито методологічну основу, наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження його результатів у практику.

У першому розділі – “Теоретичні основи процесу формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників” обґрунтована правомірність виділення професійної етики службових осіб митних органів у відносно самостійний розділ етичної науки, визначена її сутність, розглянуті психолого-педагогічні основи процесу формування професійно-етичних якостей у майбутніх службовців-митників, проаналізовано виховні можливості навчально-виховного процесу вузу.

На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури розглянуто теоретичні засади професійної етики (В.А.Малахов), подано загальний огляд досліджень, присвячених проблемі співвідношення загальнолюдського і професійного компонентів моралі (Н.А.Бенедиктов, О.Г.Дробницький, С.Д.Лаптенок, Є.Г.Федоренко та ін), вивчено специфічні особливості професійної етики в конкретних видах професійної діяльності: правоохоронній (О.В.Афанасьєва, О.М.Бандурка, Г.В.Дубов, А.В.Опальов, А.Д.Кузнєцова та ін.); військовій (В.І.Вдовюк), педагогічній (С.Г.Лаптєнок, І.І.Чернокозов, В.Н.Чернокозова); психологічній (Д.В.Комісаренко, Е.Л.Носенко); державній службі (В.Бакуменко, З.Балюк, Л.Воронько, А.В.Ліпенцев, М.Рудакевич), розкрито окремі елементи, що складають структуру змісту професійної етики: професійна честь (В.А.Вітольнік), етико-психологічні аспекти спілкування (В.Г.Андросюк, О.Козієвська), професійний обов’язок (В.Н.Бакштановський, Л.Крупюв), моральна відповідальність (В.В.Радул, Н.Г.Севостьянова); сумління (В.В.Григораш, Т.Я.Радовська, Д.С.Шимановська); моральне самовиховання (Є.В.Сажнєв, М.М.Салтишев) та ін.; розглянуто особливості професійної етики: державного службовця (Д.І.Дзвінчук, Н.Р.Нижник, К.Ф.Луганський, Н.Н.Шувалов), співробітників правоохоронних органів (Г.В.Дубов, А.В.Опальов, К.А.Булденко, М.М.Ібрагимов, В.В.Куліченко та ін.); моральні вимоги щодо представників зазначених професій.

Щодо професійної етики державного службовця як відносно самостійного напрямку в етиці, зазначено, що вона почала формуватися з 80-х рр. ХХ ст. і знайшла свій розвиток у працях Д.І.Дзвінчука, Н.Р.Нижника К.Ф.Луганського, Н.Н.Шувалова, М.Нинюк та ін. Проаналізовано низку досліджень, присвячених визначенню сутності, предмета, завдань, принципів, змісту професійної етики державних службовців (О.А.Воронько, О.І.Денищик, С.Д.Дубенко, О.Козієвська, А.В.Ліпенцев, М.Нинюк, Н.Р.Нижник, Т.Чмут та ін.), основних підходів до побудови процесу етичної освіти державних службовців (Л.Миримський, М.Рудакевич та ін.).

Виявлено специфіку діяльності таких представників державної служби, як службові особи митних органів: захист економічних інтересів держави, здійснення правоохоронних заходів (боротьба з організованою злочинністю, бандитизмом, корупцією, зі злочинними проявами в сфері зовнішньоекономічної діяльності та незаконним переміщенням зброї, наркотичних засобів, культурних та історичних цінностей; вилучення предметів правопорушень та ін.). На основі аналізу соціально-психологічних особливостей діяльності службовців-митників (В.Б.Бобков, А.В.Кольбенко, В.В.Немирич, С.І.С’єдін, І.Н.Колобова, А.А.Деркач, В.Б.Чорний) обґрунтована специфіка моральних вимог, норм і принципів щодо митників, завдань, які закладено у правових документах. Це дало автору підставу для визначення поняття „професійна етика службових осіб митних органів” - галузі етичної науки, що вивчає як застосування загальних норм моралі, моральності в діяльності та повсякденній поведінці службових осіб митних органів, так і особливих норм професійної моралі, що виникають та втілюються тільки у даній професійній групі (підгрупах).

Результати наукового пошуку дали можливість визначити різні способи і підходи, які використовують дослідники для визначення сукупності моральних якостей, найбільш важливих для державних службовців (В.Бакуменко, М.Івашов, В.Куценко, М.Нинюк, Є.Ралдугін, З.Балюк, М.Піндера та ін.), співробітників правоохоронних органів (Г.В.Дубов, А.В.Опальов, А.Д.Кузнєцова, О.В.Афанасьєва, В.Ю.Кузнєцов, Г.А.Вітольнік та ін.); формування в майбутніх фахівців окремих моральних якостей (Н.К.Березкіна, І.Д.Бех, Т.Г.Гаєва, В.В.Григораш, В.К.Демиденко, Д.В.Зинов’єв, В.В.Радул, Н.Г.Севостьянов М.І.Сметанський та ін.); їх систематизації (А.Д.Кузнєцова, А.А.Гришин, Н.Б.Крилова, Л.Воронько, А.В.Костіков).

Аналіз робіт, у яких розглядаються питання професійної підготовки й виховання майбутніх службовців-митників дозволив виділити ті дослідження, автори яких наголошують на необхідності підвищення рівня моральності митників, акцентують увагу на окремих професійно-етичних якостях (Н.А.Липовська, О.А.Панченко, В.В.Немирич, С.І.С’єдін, І.Н.Колобова, А.А.Деркач, О.В.Софронова). Значна загальна кількість якостей, що виділяється дослідниками, не дозволяє вести цілеспрямованої роботи з їх формування в майбутніх фахівців. Цим обумовлена необхідність систематизації професійно-етичних якостей, виявлення серед них найбільш важливих для професії службовців-митників.

Є очевидним, що проблема формування професійно-етичних якостей у курсантів не може вирішуватися успішно без з’ясування сутності моральної якості (за нашою дефініцією, це риса особистості, яка сформована в результаті інтеріоризації моральної норми чи принципу і незалежно від конкретних умов стійко реалізується в діяльності та поведінці), визначення її структури, внутрішнього (психологічного) і зовнішнього (педагогічного) механізмів формування. Аналіз різноманітних підходів до побудови структури моральної якості (Є.Г.Грабаренко, Н.А.Головко, А.Й.Капська, К.А.Книш, І.С.Кон, Л.І.Рувинський, І.М.Пінчук, М.Г.Іванчук) дозволив виділити основні її компоненти: (знання (моральної норми), почуття (її емоційне переживання), (мотиви (спонукання до її дотримання), волю (здатність ініціювати прагнення її виконання), уміння і звички діяльності (безпосереднє її виконання). З’ясована структура моральної якості особистості, підсистемами якої виступають моральна свідомість (знання, почуття) та моральна поведінка (мотиви, воля, уміння і звички діяльності). Теоретичним підґрунтям процесу виникнення та структурування моральної якості може вважатись концепція цілісного усвідомлено-емоційного засвоєння моральності (Л.І.Рувинський). Наголошується, що професійно-етичні якості майбутніх службовців-митників як стійкі риси свідомості й поведінки є результатом усвідомлення ними власних мотивів і вироблення відповідних способів професійної діяльності. Звідси, сутність зовнішнього впливу на процес формування цих якостей у курсантів має полягати в комплексному поєднанні методів переконання з включенням курсантів у відповідні види практичної професійної діяльності.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури (Б.А.Бенедиктов, З.І.Васильєва, Л.В.Григорян, В.Н.Дьяконова, Г.А.Китайгородська, Х.Й.Лійметс, І.Я.Лернер, А.М.Моїсеєв, Е.Л.Носенко, Л.А.Петровська та ін.) визначені виховні можливості навчально-виховного процесу щодо формування професійно-етичних якостей особистості, виділено загальні шляхи й умови реалізації можливостей будь-якої навчальної дисципліни у формуванні професійно-етичних якостей у курсантів, доведено необхідність введення спеціального курсу як інтегратора окремих виховних впливів та цілеспрямованого формування професійно-етичних якостей.

У другому розділі “Експериментальне дослідження шляхів формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників” обґрунтовані мета, завдання, методи і організація констатуючого дослідження, теоретичні засади й сутність методики формування професійно-етичних якостей у майбутніх службовців-митників, розкрито зміст авторського навчального курсу “Професійна етика службових осіб митних органів” та методичних рекомендацій, проаналізовано результати формуючого й контрольного експерименту.

Констатуючий експеримент передбачав вирішення таких завдань: виявити й систематизувати професійно-етичні якості особистості службовця митних органів; визначити рівень їх розвитку та досвід формування у вищому навчальному закладі.

У констатуючому експерименті були задіяні курсанти 1У курсу юридичного факультету Дніпропетровської академії митної служби України (всього 70 чоловік) і службовці Дніпропетровської, Дніпродзержинської регіональних митниць (всього 160 чоловік).

Виявлення найбільш важливих професійно-етичних якостей службовців-митників відбувалося за допомогою контент-аналізу психолого-педагогічної й фахової літератури та анкетування працівників митної служби. За результатами контент-аналізу розроблена анкета для службовців-митників, яка, поряд з питаннями, що стосуються ставлення людини до професії, містить сукупність якостей, які потрібно було оцінити за ступенем їх важливості для діяльності митників. До переліку включено 34 найважливіші професійно-етичні якості особистості держслужбовця, потім доповнено 10 якостями співробітників правоохоронних органів та 20 якостями, що відібрані з числа моральних якостей службовців-митників, виділених у дослідженнях Л.Крюпова, Н.А.Липовської, О.А.Панченка, М.І.Луньової, В.А.Рябенка, Ю.П.Соловкова, О.В.Софронової, В.Б.Чорного, М.Ю.Шейніса.

На основі результатів анкетування визначено і відібрано 24 провідні професійно-етичні якості, які надалі систематизовано за трьома групами: якості, що визначають стосунки людини з суспільством; взаємини з іншими людьми; якості, що характеризують рівень ставлення до професійної діяльності.

Виявлення рівня сформованості окремих професійно-етичних якостей у курсантів Академії митної служби здійснювалося за допомогою діагностичних методик (експертне оцінювання, шкала суджень, анкетування курсантів та викладачів).

Щодо рівнів сформованості усвідомленості професійно-етичної якості, то найвищий з них передбачав правильні відповіді на всі шість суджень; високий - наявність однієї помилки; середній - двох; низький - трьох; наднизький - чотирьох і більше помилок.

Рівень сформованості поведінки визначався за ступенем вияву професійно-етичних якостей курсантами в процесі професійної діяльності та під час програвання морально-професійних ситуацій і завдань. Оцінка рівнів сформованості поведінки за кожною якістю відбувалася за показниками: найвищий (7 балів) – якість виявляється завжди; високий (6-5 балів) – виявляється майже завжди; середній (4-3 бали) – швидше виявляється, ніж не виявляється; низький (2-1 бали) – майже не виявляється; наднизький (0 балів) – якість відсутня.

Дослідженням були охоплені курсанти трьох навчальних груп другого курсу юридичного факультету (всього 52 особи).

Встановлено, що курсанти мають різний рівень сформованості професійно-етичних якостей. Кількість курсантів з високим рівнем відповідальної поведінки за провідними якостями складає від 5,7 (людяність) до 21,1 (толерантність) відсотків, високим – від 7,7 (людяність) до 21,1 (толерантність), середнім - від 46,2 (толерантність, сумлінність) до 65,4 (людяність) відсотків, низьким - від 1,9 (громадянськість) до 9,6 (толерантність, людяність) відсотків, наднизьким – від 1,9 (толерантність, громадянськість) до 11,5 (людяність).

Найвищий рівень усвідомленості за професійно-етичними якостями властивий від 9,6% (толерантність) до 26,9% (відповідальність), високий – від 38,4% (відповідальність) до 57,9% (толерантність), середній - від 21,1% (сумлінність) до 26,9% (людяність), низький - від 1,9% (людяність, вимогливість) до 13,5% (громадянськість), наднизький рівень – від 1,9% (вимогливість, громадянськість, людяність) до 3,9% (відповідальність, сумлінність, толерантність). Понад 50% курсантів мають високий рівень усвідомленості за досліджуваними якостями. Проте, значній частині курсантів властивий низький рівень усвідомленості, зокрема, за такими якостями, як громадянськість (15,4%), відповідальність (11,5%), і низький рівень поведінки за критерієм людяність (21,1%). Аналіз результатів дослідження показав, що не завжди високий рівень усвідомленості курсантів за професійно-етичними якостями відповідає високому рівню поведінки, і навпаки. Так, за такою моральною якістю, як відповідальність, найвищий і високий рівень сформованості усвідомленості мають 65,4% курсантів, а найвищий і високий рівень відповідальної поведінки – тільки 26,9%, відповідно за сумлінністю (69,2%; 42,3%) і вимогливістю (71,2%; 34,6%). Зіставлення індексів усвідомленості у випускників і курсантів другого курсу показало їх значну розбіжність, що свідчить про необхідність цілеспрямованого формування професійно-етичних якостей, починаючи з перших днів навчання у вузі, досягаючи якомога вищого рівня на останньому курсі.

Щодо практики здійснення викладачами цілеспрямованої роботи з формування професійно-етичних якостей, то лише 7,4% з числа опитаних (27 викладачів академії) дотримуються цього на кожному занятті, виходячи із заздалегідь складеного плану. Інші діють без попередньо складеного плану (62,9%), або лише в разі необхідності (22,2%), тому що вважають, що сам предмет, який вони викладають, і навчальний процес в цілому мають виховний вплив (7,5%). З’ясовано, що викладачі майже не уявляють, якими провідними професійно-етичними якостями має володіти службовець-митник, мають слабкі знання про виховні можливості навчальної дисципліни, яку вони викладають, використовують переважно: роз’яснення норм поведінки, вимогу, бесіду, приклад. У ході констатуючого експерименту була експериментально підтверджена актуальність дослідження.

У розділі обґрунтована методика формування професійно-етичних якостей у майбутніх службовців–митників, що містить інформаційно-змістовний та організаційно-діяльнісний компоненти, яка ґрунтується: на структурі моральної якості; усвідомленні особистістю вагомості професійно-етичних якостей; механізмі формування якості, що припускає етапність і розглядається через концепцію усвідомлено-емоційного засвоєння моральності, що обґрунтовує найбільш загальну логіку переведення моральних норм і принципів у внутрішнє надбання курсантів; виховних можливостях навчального процесу, що полягають у змісті, організації і методах навчання, особистості викладача.

Виявлені основні процедури формування професійно-етичних якостей у курсантів: раціональний добір навчального матеріалу; комплексне й творче застосування активних методів навчання, їх оптимальне поєднання з урахуванням особливостей курсанта, групи; вироблення відповідних способів професійної поведінки; встановлення суб’єкт-суб’єктної взаємодії (і взаємовпливу) викладача й курсантів, створення позитивних взаємин між ними.

В основу методики було покладено розроблений автором навчальний курс “Професійна етика службових осіб митних органів” (36 годин), структура якого: лекції (18 год.), практичні заняття (10 год.), аналіз морально-професійних ситуацій (8 год.). Теоретичний матеріал курсу, введеного у навчальний процес академії, являє собою дванадцять тем: “Етичні вимоги до державного службовця: основні принципи, норми, якості”, “Теоретичні основи професійної етики”, “Основні категорії етики і моралі”, “Моральний характер митної діяльності”, “Моральне виховання”, “Моральне самовиховання”, “Службовий колектив співробітників митних органів”, “Соціально-психологічний клімат у колективі”, “Конфлікти: види, причини виникнення”, “Розв’язання та усунення службових конфліктів”, “Етика ділового спілкування службових осіб митних органів”, “Етикет службових осіб митних органів”.

Інформаційно-змістовний компонент: а) представлений у вигляді системи знань, визначених специфікою професійної діяльності, що відображує мету, функції та особливості професійної етики службових осіб митних органів; б) підпорядкований нормативним вимогам професійної діяльності, які визначені у законодавчих документах; в) спрямований на врахування професійних потреб курсантів, формування їх професійно-етичних якостей. Набуті знання мають служити майбутнім митникам засобами морального пізнання й формування професійного ідеалу, орієнтирами для вибору ефективної поведінки й прийняття етичних рішень, надійними критеріями оцінювання вчинків і рішень. Наслідком вивчення навчального курсу повинно стати усвідомлення таких істин: найвищою цінністю службовця митних органів України є моральність; службовець-митник повинен розуміти загальні вимоги суспільства щодо нього, як фахівця, мати власну гідність та повагу до гідності інших людей; службовець митних органів є прикладом моральної поведінки.

Організаційно-діяльнісний компонент навчання має: а) здійснюватися з урахуванням особливостей морально-етичного пізнання та психолого-педагогічних закономірностей навчального процесу; б) ґрунтуватися виключно на принципі суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача й курсантів; в) базуватись на відмові від традиційного типу навчання виключно як процесу “передачі” знань, від формальних методів і форм навчання, що породжують бар’єр скептицизму або байдужого ставлення курсантів до етичної тематики.

Обґрунтовані вимоги до особистості викладача, який має бути високоморальною, гуманістично-орієнтованою особистістю; мати широкий кругозір, високий інтелектуальний рівень викладання; дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність курсанта; особистим прикладом втілювати принципи загальнолюдської й професійної моралі: правди, справедливості, відданості, гуманізму, доброти, стриманості й інших доброчинностей.

Перевірка ефективності методики формування професійно-етичних якостей у курсантів відбувалася на базі Дніпропетровської академії митної служби України на протязі року. До дослідження були залучені курсанти другого курсу юридичного факультету (контрольна і експериментальна групи).

Формуючий експеримент передбачав дві стадії проведення. На першій – робота була спрямована на формування знань про сутність й вияв у митній діяльності професійно-етичних якостей, активізацію мотивів, що спонукають до розвитку провідних професійно-етичних якостей. На другому етапі вирішувалося завдання формування засвоєння курсантами професійно-моральної поведінки, стимулювання самовиховання, потреби професійного, морального зростання.

Розроблено методичні рекомендації з формування професійно-етичних якостей у процесі підготовки службовців-митників, призначені для педагогів системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців митної справи. В них обґрунтовані основні форми навчальної роботи (лекції-бесіди, диспути, дискусії, моделювання та вирішення професійних ситуацій), їх організація. Методичні рекомендації розкривають особливості впровадження комплексу активних методів навчання (ділові, рольові ігри, відеотренінги; програвання, аналіз і вирішення морально-професійних ситуацій; тренінги з вирішення типових морально-професійних завдань; вправи; Митний Клуб Веселих і Кмітливих, „Брейн-ринг”), впровадження яких у навчальний процес сприяє формуванню провідних професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників. Апробація методичних рекомендацій під час проведення формуючого експерименту підтвердила їх ефективність і доцільність використання у вищій школі.

Впровадження розробленої методики й методичних рекомендацій сприяло вирішенню завдань з формування професійно-етичних якостей курсантів. Про це свідчать результати порівняння даних щодо рівнів розвитку цих якостей у курсантів контрольної й експериментальної груп до і після експерименту, а також вихідних і кінцевих даних експериментальної групи. По завершенню формуючого експерименту було проведено перевірку ефективності запропонованої методики.

В експериментальній групі помітні зміни (при Р 0,001) у сформованості таких якостей, як толерантність, вимогливість, відповідальність, людяність, сумлінність. Значні позитивні зрушення (при Р 0,01) відбулися в рівні розвитку в курсантів громадянськості, почутті честі, самовідданості, товариськості, врівноваженості, дисциплінованості. Вірогідність позитивних зрушень (при Р 0,05) відзначається в рівні розвитку таких якостей, як порядність, організованість, чесність. Рівень розвитку інших професійно-етичних якостей залишився без змін.

В контрольній групі подібних змін не відбулося. За деякими якостями кінцевий рівень сформованості був навіть нижче вихідного: громадянськість (вихідні 3,1; кінцеві 2,9), врівноваженість (3,7; 3,5), сумлінність (3,1; 3,0). Проте, виявлено позитивні зміни (при Р 0,01) в рівні сформованості почуття честі, відповідальності; (при Р 0,05) справедливості, працьовитості, організованості, чесності, що свідчить про те, що викладачі академії певною мірою здійснюють роботу з формування професійно-етичних якостей.

З метою перевірки ефективності формуючого експерименту в експериментальній і контрольній групах були визначені вихідний і кінцевий індекси рівня усвідомлення професійно-етичних якостей. Встановлено, що в експериментальній групі рівень усвідомлення значно підвищився (за винятком сумлінності): громадянськість (до експерименту 76%, після - 88%), толерантність (76% і 88%), вимогливість – (78% і 86%), відповідальність (82% і 86%), людяність (78% і 83%). В контрольній групі виявлено незначні позитивні зміни (до 3 %).

Результати порівняльного аналізу рівнів сформованості моральної усвідомленості (див. табл.1) та моральної поведінки (див. табл. 2) свідчать про більш помітні позитивні зміни інтегрованих показників у курсантів експериментальної групи (3, 72 - 4,15; 2,70 – 3,12) порівняно з контрольною групою (3,76 – 3,86; 2,81 – 2,96).

Виявлено позитивний вплив методики формування професійно-етичних якостей на ставлення курсантів до майбутньої професії, їхню мотиваційну сферу. Загальний індекс задоволеності професією в курсантів експериментальної групи підвищився з = 0,77 до = 0,88, а у курсантів контрольної групи відбулося його зниження з = 0,76 до = 0,74. З’ясування причин зміни індексу задоволеності професією показало, що в експериментальній групі найбільш суттєві зміни відбулися за такими показниками як “можливість постійного самовдосконалення” Кз = 0,25 і Кз = 0,78; “відповідність роботи моєму характеру” Кз = 0,3 і Кз = 0,52; “впевненість у наявності здібностей до професії” Кз = 0,55 і Кз = 0,72; “можливість працювати і спілкуватися з людьми”

Кз = 0,55 і Кз = 0,64, у той час як у контрольній групі зміни цих ознак є, але неістотні.

Контрольний зріз підтвердив ефективність реалізованої методики. Впровадження її у навчальний процес сприяє формуванню професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників, позитивно впливає на ставлення курсантів до майбутньої професії, створює умови для розкриття їх здібностей, реалізації можливостей виховної діяльності.

У ході формуючого експерименту виявлено умови підвищення ефективності формування професійно-етичних якостей у курсантів: усвідомлення курсантом соціальної значимості митної діяльності, сучасних вимог суспільства до професійного рівня службовця митних органів; стимулювання педагогами потреби в професійно-етичному самовдосконаленні курсантів, застосування таких методів, форм і моральних стимулів виховання, що збуджують у слухачів високі моральні почуття й потреби; застосування творчих і гнучких виховних впливів, удосконалювання форм і методів педагогічної майстерності щодо зростаючих етичних потреб курсантів; цілеспрямована організація навчально-виховного процесу, під час якої курсантом усвідомлюється особистісний зміст моральних норм і моральних якостей, врахування їх під час розробки виховних програм, планів, здійсненні морального цілеспрямованого педагогічного

впливу.

Таблиця 1.

Результати порівняльного аналізу рівнів сформованості моральної усвідомленості в курсантів контрольної та експериментальної груп

Професійно-етичні якості | Курсанти контрольної групи | Курсанти експериментальної групи

вихідні дані | кінцеві дані | вихідні дані | кінцеві дані

5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1

Громадянськість | 3 | 7 | 2 | 1 | 1 | 3 | 7 | 2 | 2 | - | 2 | 8 | 6 | 2 | - | 7 | 9 | 2 | - | -

Відповідальність | 2 | 10 | 2 | - | - | 4 | 6 | 4 | - | - | 5 | 7 | 6 | - | - | 6 | 9 | 3 | - | -

Вимогливість | 3 | 7 | 2 | 1 | 1 | 3 | 5 | 6 | - | - | 1 | 11 | 5 | 1 | - | 5 | 11 | 2 | - | -

Людяність | 4 | 4 | 4 | 1 | 1 | 4 | 3 | 7 | - | - | 3 | 7 | 7 | 1 | - | 5 | 8 | 5 | - | -

Сумлінність | 2 | 9 | 3 | - | - | 2 | 10 | 2 | - | - | 6 | 8 | 1 | 2 | 1 | 4 | 10 | 4 | - | -

Толерантність | 5 | 4 | 2 | 2 | 1 | 5 | 4 | 2 | 3 | - | 2 | 6 | 10 | - | - | 7 | 9 | 2 | - | -

Інтегрований показник | 3,76 | 3,86 | 3,72 | 4,15

Таблиця 2.

Результати порівняльного аналізу рівнів сформованості моральної поведінки в курсантів контрольної та експериментальної груп

Професійно-етичні якості | Курсанти контрольної групи | Курсанти експериментальної групи

вихідні дані | кінцеві дані | вихідні дані | кінцеві дані

5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1

Громадянськість | - | 2 | 5 | 5 | 2 | - | 1 | 6 | 5 | 2 | - | 2 | 6 | 9 | 1 | 2 | 3 | 6 | 7 | -

Відповідальність | - | 1 | 8 | 5 | - | 1 | 6 | 2 | 5 | - | - | 3 | 7 | 7 | 1 | 3 | 6 | 5 | 4 | -

Вимогливість | 1 | 4 | 6 | 3 | - | - | 7 | 3 | 4 | - | 1 | 4 | 7 | 4 | 2 | 3 | 7 | 5 | 3 | -

Людяність | - | 1 | 8 | 5 | - | - | 4 | 5 | 5 | - | - | 1 | 8 | 9 | - | 2 | 4 | 7 | 5 | -

Сумлінність | - | 3 | 3 | 6 | 2 | - | 3 | 3 | 6 | 2 | - | 2 | 6 | 7 | 3 | 1 | 7 | 4 | 4 | -

Толерантність | - | 7 | 3 | 4 | - | - | 6 | 4 | 4 | - | 1 | 2 | 10 | 5 | 5 | 2 | 4 | 7 | 5 | -

Інтегрований показник | 2,81 | 2,96 | 2,70 | 3,21

~ Примітка: 5 – найвищий рівень; 4 – високий рівень; 3 – середній рівень; 2 – низький рівень; 1 – наднизький рівень.

У загальних висновках викладено й узагальнено основні результати проведеного дослідження, вказано на можливості та перспективи його практичного застосування.

1. Формування професійно-етичних якостей – важлива складова виховання та підготовки майбутніх службовців-митників до майбутньої професійної діяльності. Цілеспрямоване, систематичне формування професійно-етичних якостей не тільки впливає на моральну свідомість курсанта, сприяє переведенню етичних знань у його особисті переконання, підвищує розуміння їхньої суспільної значимості й об’єктивної необхідності, але й створює ту необхідну морально-психологічну атмосферу, що стимулює високоморальні вчинки, регулює поведінку курсантів.

2. Обґрунтована правомірність виділення професійної етики службових осіб митних органів у відносно самостійний розділ етичної науки, що вивчає застосування як загальних норм моралі, моральності у діяльності та повсякденній поведінці фахівця будь-якого профілю, так і особливих норм професійної моралі, що виникають та втілюються тільки у даній професійній групі. Характер, зміст норм і вимог професійної етики службовців-митників обумовлені розмаїттям видів професійно-моральної діяльності, моральних відносин, сфер, в яких ці відносини складаються і виявляються.

3. Уточнено визначення моральної якості як психолого-педагогічного поняття, під яким розумілася риса особистості, сформована в результаті інтеріоризації моральної норми чи принципу і незалежно від конкретних умов стійко реалізується в діяльності та поведінці. Процес формування моральних якостей особистості базується на теорії діяльності, структурі моральної якості й