Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  1. МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

ТАНЦЮРА ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 339. 543. 624

СВІТОВИЙ ДОСВІД І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО

ЗАСТОСУВАННЯ В РОЗВИТКУ СПЕЦІАЛЬНИХ (ВІЛЬНИХ)

ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН УКРАЇНИ

Спеціальність 08. 05. 01 – cвітове господарство і міжнародні

економічні відносини

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки

Української академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки

та з питань європейської інтеграції України (м. Київ)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Шевчук Василь Якович,

Міністр екології та природних

ресурсів України

 

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Макогон Юрій Володимирович,

Донецький національний університет,

завідувач кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, докторант

Дацків Ростислав Михайлович,

Київський національний університет імені

Тараса Шевченка, кафедра світового господар-

ства і міжнародних економічних відносин

Провідна установа: Інститут світової економіки і міжнародних

відносин НАН України, відділ зовнішньоекономічних досліджень

Захист дисертації відбудеться “22 ” травня 2003 року о 16 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 в Українській академії

зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської

інтеграції України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Чигоріна, 57.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української

академії зовнішньої торгівлі за адресою: 01601, м. Київ, вул. Чигоріна, 57.

Автореферат розіслано “21” квітня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Стукач Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток спеціальних економічних зон (СЕЗ) в Україні важливий тим, що сприяє залученню інвестицій, створенню нових робочих місць, поліпшенню фінансового стану підприємств, активізації зовнішньоекономічної діяльності, подоланню бідності завдяки збільшенню купівельної спроможності населення, прискоренню обертання капіталу і т.п.

На заході СЕЗ стали об’єктом наукових досліджень приблизно із середини 70-х років ХХ ст. під час їх бурхливого зростання та виявлення наслідків їх діяльності в країнах третього світу. Питанням діяльності СЕЗ присвячено праці таких зарубіжних економістів-науковців, як Н. Жек’є (Швейцарія), Я. Монкевич (Польща), Ж. Дюшен (Франція), Е. Лоувен (Німеччина), Р. Болін (США), К. Міягіва, С. Наїто (Японія) та ін. Західні вчені розробили основні моделі діяльності вільних зон у розвинених державах і країнах, що розвиваються, здійснили класифікацію зональних утворень, охарактеризувавши їх взаємодію з регіональною, національною та світовою економіками.

В Україні питаннями теорії та практики спеціальних економічних зон займаються В.С. Будкін, В.О. Дергачов, Е.В. Савельєв, В.І. Пила, А.І. Мокій, Ю.В. Макогон., О.С. Чмир, І.А. Франчук, О.Н. Желудкова, І.М. Корякін, О.Е. Лиховид та ін. Значний науковий і пізнавальний інтерес з цієї проблематики викликають праці російських учених: Б. Замятіна, Н. Корнійчука, В. Шитова, І. Шанова, І. Дороніна, В. Симчери та ін. У працях українських і російських дослідників визнаються можливість і доцільність запровадження спеціальних економічних зон в умовах реформування господарства, показуються шляхи адаптації світових параметрів їх розвитку до національних умов, визначено особливості формування СЕЗ для економік перехідного типу.

Незважаючи на те, що ідея запровадження СЕЗ в Україні набула широкого розголосу не лише в наукових колах, а й у всьому суспільстві, питання її практичної реалізації виявилося значно складнішим, аніж схвалення в цілому. Згодом, із розробкою конкретних проектів, постало багато питань методологічного та прикладного змісту. Виявилося, що чинним законодавством не врегульовано значні блоки економічних та правових відносин і воно є надто загальним та неконкретизованим.

Потребують подальшого розроблення такі питання, як: формування зовнішньоторговельних зон на базі річкових і морських портів, еколого-економічних, а також міжнародних еколого-економічних СЕЗ. Проблема розкриття комплексу методичних та практичних питань їх діяльності є актуальною. І саме в цьому полягає зміст дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з темою наукової роботи кафедри міжнародної економіки Української академії зовнішньої торгівлі “Розробка та обґрунтування стратегії зовнішньоекономічної політики України на середньостроковий період” (№ держреєстрації 0199U000514).

Метою дисертації стало дослідження теоретичних і практичних аспектів формування та функціонування зовнішньоторговельних зон (ЗТЗ) на базі річкових і морських портів, еколого-економічних зон та їх суб’єктів з урахуванням світового досвіду. Реалізація цієї мети передбачає вирішення ряду завдань науково-теоретичного, методичного та практичного характеру:

- визначення сутності точкових ЗТЗ, які створені на основі річкових і морських портів, еколого-економічних зон, і передумов виникнення таких зон в Україні;

- з’ясування питань економічної та еколого-економічної безпеки формування і функціонування СЕЗ;

- проведення аналізу економіко-правової бази заснування та функціонування СЕЗ і еколого-економічних зон (ЕЕЗ), окреслення механізму їх діяльності;

- здійснення критичного аналізу наявних методичних рекомендацій щодо розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) доцільності запровадження і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон;

- створення методичних рекомендацій з проектування і функціонування точкових ЗТЗ на основі річкових і морських портів, еколого-економічних зон;

- наукове обґрунтування проекту й ТЕО доцільності створення та функціонування ЗТЗ “Порт Черкаси”, еколого-економічної зони (ЕЕЗ) “Черка-си”, міжнародної ЕЕЗ “Дніпро” із урахуванням еколого-економічних аспектів.

Об’єктом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і прикладних проблем розвитку спеціальних (вільних) економічних зон.

Предметом дослідження виступають передумови та економічна сутність формування спеціальних (вільних) економічних зон, зокрема точкових ЗТЗ, що створюються на базі річкових і морських портів та еколого-економічних зон.

Методи дослідження. Дослідження базується на використанні загальнонаукових методів пізнання: аналіз і синтез (для аналізу стану і розвитку СЕЗ у країнах із розвиненою ринковою економікою); індукція, дедукція та аналогія (при дослідженні особливостей формування і наслідків діяльності СЕЗ у країнах з перехідною економікою і тих, що розвиваються, та Україні); абстрагування і конкретизація (для визначення особливостей формування та наслідків функціонування спеціальних (вільних) економічних зон у трансформаційній економіці України); системний аналіз, економіко-ма-тематичні та економіко-статистичні (для розробки проекту та ТЕО доцільності створення та функціонування ЗТЗ “Порт Черкаси”, ЕЕЗ “Черкаси”, міжнародної ЕЕЗ “Дніпро”).

Інформаційною базою дослідження слугують законодавчі та нормативні акти України, Росії, Білорусі, Угорщини, Польщі та інших країн, дані Держкомстату, Мінекономіки України, матеріали МВФ, Світового банку, ЮНКТАД, ОЕСР, Інституту міжнародної економіки (Вашингтон), Світової організації торгівлі, Міжнародної торгової палати, розробки в українських, російських, білоруських, польських, болгарських і західноєвропейських монографіях, а також аналітичні огляди управління зовнішніх економічних зв’язків Черкаської облдерж-адміністрації, Черкаського обласного управління статистики, Державного управління екологічної безпеки в Черкаській області, Акціонерного товариства “Черкаський річковий порт”.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. Проведене дослід-ження дало змогу отримати нових наукових результатів:

1. На основі досвіду створення вільних економічних зон у світі, аналізу особливостей нормативної бази України та інших країн для виникнення й функціонування СЕЗ, науково обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази України з питань спеціальних (вільних) економічних зон, а саме: спростити схему реєстрації і оформлення документів при відкритті компанії в СЕЗ, увести в чинне законодавство положення, згідно з яким на встановлений обсяг інвестицій, які здійснені з бюджетних коштів, поширюються пільги СЕЗ і т. ін.

2. Вироблено методичні рекомендації з ТЕО доцільності створення і функціонування еколого-економічних зон (ЕЕЗ) та зовнішньоторговельних зон (ЗТЗ) на базі річкових і морських портів. Уперше існуючі методичні рекомендації з ТЕО доцільності створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон доповнено такими розділами: розрахунок ефективності внутрішніх і зовнішньоекономічних рейсів вантажних суден ЗТЗ; оцінка рівня економічного ризику проектів, що реалізуються на територіях ЗТЗ і ЕЕЗ; оцінка рівня еколого-економічної безпеки проектів, що реалізуються на територіях ЗТЗ і ЕЕЗ; рекламно-пропагандист-ська діяльність.

3. Також уперше до наукового обігу введено науково-обґрунтовані еколого-економічні підходи до формування та функціонування СЕЗ, що дозволить перебудувати на принципово нових засадах господарську діяльність у СЕЗ, які дадуть змогу не порушувати природного кругообігу речовин і обмінно-енергетичних процесів у біосфері, передбачити циклічну переробку й повторне використання матеріалів суб’єктами СЕЗ та ін.

4. Окреслено еколого-економічні підходи до раціонального природокористування та охорони природи на територіях СЕЗ, що уможливлює ефективне використання в економічній діяльності природних ресурсів.

5. Запропоновано якісно новий спеціальний еколого-економіч-ний режим ведення підприємницької, інвестиційної, зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування. Він передбачає: комплексну еколого-економічну експертизу інвестиційних проектів і програм; екологічну атестацію та сертифікацію продукції, технології і виробництва; стягування екологічного податку в розмірі 5% від прибутку підприємств і сплату експортерами 5% екологічного збору від суми зовнішньоекономічного контракту (ці кошти спрямовуються на екологічне оздоровлення територій СЕЗ); екологічну експертизу товарів, що будуть проходити через території СЕЗ; екологічний аудит і паспортизацію підприємств-забруднювачів, їх екологізацію і перепрофілювання та ін.

6. Уперше науково обґрунтовано стратегію еколого-економічної безпеки формування та функціонування СЕЗ в Україні, яка дозволяє уникати негативних наслідків господарської діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх упровадження в процес викладання курсів “Економічна теорія”, “Між-народна економіка” в Черкаському державному університеті (довідка № 1092/01-11 від 25.12.2000). Розроблені на основі дисертаційного дослід-ження рекомендації та методичні принципи, а також методичні вказівки щодо техніко-економічного обґрунтування доцільності створення і функціонування зовнішньоторговельних зон на базі річкових і морських портів та еколого-економічних зон використовуються Управлінням зовнішніх економічних зв’язків Черкаської обласної державної адміністрації для еколого-економічного оздоровлення АТ “Черкаський річковий порт” і міста Черкаси: залучення інвестицій і високих технологій у галузі охорони довкілля, стимулювання експорту, збільшення зайнятості та вирішення інших соціальних проблем (довідка № 103 від 02.06.2000).

Запропоновані методичні рекомендації з розробки ТЕО доцільності створення і функціонування зовнішньоторговельних зон на базі річкових і морських портів та еколого-економічних зон, спеціальний еколого-екологічний режим ведення підприємницької, інвестиційної, зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування; стратегія еколого-економічної безпеки формування та функціонування СЕЗ в Україні знайшли практичне застосування в діяльності управління промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку Черкаської обласної державної адміністрації при розробці проекту створення спеціальної економічної зони (довідка № 47 від 10.08.99); акціонерного товариства “Черкаський річковий порт”, при проведенні техніко-економічного експерименту зі створення зовнішньоторговельної зони “Порт Черкаси” на базі цього товариства(довідка№01-494 від 11.08.99), а також Черкаської торгово-промислової палати з метою посилення еколого-економічного контролю над товарними потоками, які проходять через область (довідка № 101 від 25.02.2000).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження було втілено в розробку проекту, моделі й техніко-економічного обґрунтування доцільності створення і функціонування точкової зовнішньоторговельної зони “Порт Черкаси” на базі Акціонерного товариства “Черкаський річковий порт”, а також у розробку проекту, моделі і ТЕО обґрунтування доцільності створення і функціонування міжнародної еколого-економічної зони “Дніпро” на базі річки Дніпро й еколого-економічної зони на території м. Черкаси.

Проект міжнародної еколого-економічної зони “Дніпро” оприлюднено на VII міжнародній науково-теоретичній конференції “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України)”(25 – 26 листопада 1999 р., Інститут міжнародних відносин, м. Київ)).

Про доцільність поліпшення торговельного режиму СЕЗ йшлося на IX міжнародній науково-теоретичній конференції “Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)”, ( жовтень 2001 р., Інститут міжнародних відносин, м. Київ).

Основні результати дисертаційного дослідження знайшли застосування в стратегії випереджувального розвитку СЕЗ України, що була предметом доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика перебудови економіки”, яка відбулася (листопад 2002 р., Черкаський державний технологічий університет).

Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення у 12 наукових працях ( із них статей – 9, матеріалів конференцій – 3) загальним обсягом 5,69 умовного друкованого аркуша, в тому числі у фахових виданнях – 9 статей, загальним обсягом 5,37 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел ( 204 позиції). Зміст дисертаційної роботи викладено на 160 сторінках друкованого тексту, включаючи 8 таблиць, 1 рисунок і 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, з’ясовано ступінь її вивчення в науковій літературі, показано зв’язок роботи з науковими програмами й темами, визначені теоретична і методологічна основи дослідження, сформульовані його мета та основні завдання, вказані наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення.

У першому розділі “Спеціальні (вільні) економічні зони в системі світового господарства” розкривається природа і роль спеціальних економічних зон, підкреслюється, що всі види вільних економічних зон мають багато спільного: наявність різного виду пільг, прискорення обігу промислового і торговельного капіталу, залучення іноземних та національних інвестицій, збільшення зайнятості та ін.

Головними завданнями створення СЕЗ у країнах з розвиненою ринковою економікою (КРРЕ) визначено: спрощення виходу національних компаній на зовнішні ринки, збереження наявних та і створення нових робочих місць, стимулювання економічної діяльності у відповідних районах. У цих зонах переважає переважно національний капітал і діяльність їх зорієнтована здебільшого на внутрішній ринок. Промислово розвинені країни досягли найбільших успіхів у функціонуванні СЕЗ завдяки проведенню політики дерегламентації, дефіскалізації, дебюрократизації, забезпечення чесних правил гри, надання самостійності місцевій владі у вирішенні економічних питань діяльності СЕЗ. Спостерігається тенденція до збільшення кількості зовнішньоторговельних і підприємницьких зон, а також наукових парків. У розвинутих країнах ефективно діє система адміністративних, законодавчих та фінансових важелів екологобезпечної стратегії економічного зростання як оптимальний напрям досягнення сталого розвитку. Діяльність СЕЗ у КРРЕ демонструє їх високу ефективність у досягненні цілей держави. Цей досвід є корисним для створення і розробки спеціальних (вільних) економічних зон в Україні.

У країнах, що розвиваються, СЕЗ зорієнтовані переважно на зовнішній ринок, оскільки лише за рахунок нарощування експорту вони можуть отримати вільноконвертовану валюту. У них працює зазвичай іноземний капітал, для якого держава встановлює більш сприятливий інвестиційний клімат, ніж для національних інвесторів. Найпоширенішими тут є експортно-виробничі зони (ЕВЗ). Більшість промислових підприємств в ЕВЗ являє собою філіали або дочірні компанії транснаціональних корпорацій (ТНК). Загальною рисою експортновиробничих зон у країнах, що розвиваються, є повна заборона (або жорстка обмеженість) торгівлі на внутрішньому ринку продукцією, що вироблена в зоні. На відміну від розвинених країн, у багатьох країнах, що розвиваються, мають місце різні вимоги стосовно іноземних капіталовкладень, спрямовані на збереження національного суверенітету та еколого-економічної безпеки. Найбільш пільгові умови створено для інвестування галузей матеріального виробництва порівняно з галузями послуг та ін.

Водночас практика свідчить, що для ефективного функціонування СЕЗ більше значення має стабільність політичної й економічної систем, самостійність місцевої влади та адміністрацій СЕЗ, використання широкої системи пільг як у галузі державного управління, так і сфері залучення іноземного капіталу, суттєвим є також рівень економічної свободи у країні, яка приймає інвестиції. Успіхи СЕЗ у країнах, що розвиваються, були зумовлені саме вищеназваними факторами.

У багатьох країнах з перехідною економікою визначено межі іноземної власності в місцевих підприємствах і вивезення прибутків. Окремим країнам Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) не вдалося досягти очікуваних результатів діяльності СЕЗ. Вони почали використовувати практику СЕЗ, сподіваючись розширити надходження іноземних інвестицій і технологій, закріпити експортний потенціал і стимулювати зовнішньо-економічні зв’язки із Заходом, вирішити економічні проблеми та зробити більш відкритою економіку Східної Європи. Такі спроби не дали відчутних результатів і показують, що для широкого залучення іноземного капіталу недостатньо тільки надання податкових, валютно-фінансових пільг і звільнення від сплати мита, коли країни переживають глибоку економічну кризу, яка поглиблюється значною зовнішньою заборгованістю, слабкістю ринкових структур та обмеженістю місцевого ринку.

У країнах ЦСЄ спеціальні економічні зони мають багато спільного – анклавність, відмінність зовнішньо-економічного режиму тощо. Аналіз діяльності СЕЗ в країнах ЦСЄ дозволяє стверджувати, що на їх території, як і в країнах, що розвиваються, діють такі ж податкові і валютні пільги. Проте створення і функціонування СЕЗ у колишніх соціалістичних країнах було пов’язане з несумісністю двох типів економік. Унаслідок появи соціалістичних стереотипів (надмірне втручання центральної влади в діяльність CЕЗ, недостатнє вдосконалення нормативної бази, що стосується діяльності суб’єк-тів спеціальних зон) країни ЦСЄ не досягли очікуваних результатів від діяльності вільних зон.

Таким чином, зарубіжний досвід використання СЕЗ є неоднозначним, а сама ця форма зовнішньоекономічної та господарської діяльності забезпечує успіх, але не автоматично, а лише за умови вмілого й гнучкого її застосування з урахуванням усього комплексу зовнішніх та внутрішніх умов, передусім геополітичного та ресурсного факторів, наявності мінімуму інфраструктури і, головне, сприятливого інвестиційного клімату, який доповнюється вмілою стратегією і тактикою використання складної форми інтенсифікації господарського розвитку й зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.

У другому розділі “Створення спеціальних (вільних) економічних зон у трансформаційній економіці України” визначено характерні риси СЕЗ в Україні, оцінено їх привабливість для інвесторів, а також запропоновано заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату українських СЕЗ .

З урахуванням усієї різноманітності типів СЕЗ в Україні обґрунтовано доцільність створення насамперед точкових, промислово-виробничих, науково-технічних, туристично-рекреаційних зон, а також еколого-еконо-мічних регіонів. На вже створені в Україні СЕЗ є сенс запровадити з метою експерименту запропонований у дисертаційному дослідженні спеціальний еколого-економічний режим ведення підприємницької, інвестиційної, зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування. Згодом доцільно здійснити модернізацію економік наявних СЕЗ у напрямі посилення екологічної та економічної безпеки згідно із запропонованими еколого-економічними підходами до формування та функціонування СЕЗ, а також стратегію еколого-економічної безпеки СЕЗ України. Це дасть змогу в перспективі створити безпечну для довкілля економіку спочатку на територіях СЕЗ, а потім у масштабах держави запроваджувати випробувані на цих “полігонах” репрезентовані в роботі еколого-економічні механізми.

Чинні закони та інші нормативні акти стосовно СЕЗ відзначаються високим ступенем державного контролю та регулювання.

Досить великий обсяг інвестицій, які необхідні для того, щоб стати суб’єктом зони, говорить про те, що переваги надано потужним інвесторам. Це зумовить той факт, що суб’єктів у зонах буде небагато й органи державної влади зможуть легко їх контролювати здійснювати на них тиск.

Відсутні гарантії стабільності податкових пільг. Процедури набуття і втрати статусу суб’єкта СЕЗ чітко не визначені, а це своєю чергою не сприяє залученню закордонного бізнесу та відомих транснаціональних корпорацій, окреслений у законах шлях приведе до створення великої кількості органів влади, що не дуже стимулюватиме інвестування. Перевагою цих законів є зниження податків та ліквідація деяких перешкод для здійснення зовнішньої торгівлі. Щоб ці заходи стали результативними, вони мають супроводжуватися дерегуляційними процесами. Інакше можлива загроза того, що збільшенню експорту, зайнятості, інвестицій і технологій – головної мети СЕЗ – досягти не вдасться, а результати не збігатимуться з очікуваними.

Як бачимо, доцільно вдосконалювати чинну правову базу СЕЗ в Україні, яка не дуже сприяє залученню іноземного та національного капіталу. Тому тільки після надання більшої самостійності органам влади на місцях та адміністраціям СЕЗ можна досягти певних успіхів у зонуванні.

Закони про СЕЗ, мають також враховувати всі їх особливості й містити в повному обсязі правові норми (частково включаючи й механізм їх реалізації), повністю описувати той чи інший правовий режим. Доцільно ввести норми галузевого законодавства, які стосуються функціонування СЕЗ, з повним викладом особливостей (у тому числі норми транспортного, екологічного законодавства тощо). Ці закони про СЕЗ мають бути єдиними нормативними актами, якими керуватимуться СЕЗ і міжнародні СЕЗ у відносинах із суб’єктами їх економічної діяльності. Цей нормативний акт створить додаткові гарантії при змінах у чинному законодавстві і буде певною запорукою стабільності (насамперед для іноземних інвесторів). Незважаючи на вказані в цьому розділі недоліки нормативної бази, станом на 01.01.03 органами управління спеціальними економічними зонами з початку функціонування затверджено 154 інвестиційні проекти. Загальна кошторисна вартість усіх затверджених проектів становить понад 620 млн. доларів США, створено близько 5 тис. робочих місць та збережено понад 9,7 тис. робочих місць. На рис. 1 подано динаміку створення робочих місць.

Рис.1. Динаміка створення і збереження робочих місць, тисяч одиниць

У третьому розділі “Основні напрямки удосконалення еколого-економічних механізмів функціонування спеціальних (вільних) економічних та еколого-економічних зон” для оновлення еколого-еконо-мічних механізмів функціонування СЕЗ та ЕЕЗ доцільно поліпши c5З уведенням таких позицій: економічна ефективність капітальних вкладень у природоохоронні заходи, чистий економічний ефект природоохоронних заходів, загальна економічна ефективність природоохоронних витрат Е:

де Eij – повний економічний ефект і-го виду (і=1, 2, 3, ..., n), що сприяє запобіганню (скороченню) витрат на j-му об’єкті (j=1, 2, 3, …, m), який розташований у зоні поліпшення стану навколишнього середовища;

B – витрати, що сприяли досягненню повного економічного ефекту;

С – річні експлуатаційні витрати на утримання та обслуговування основних фондів природоохоронного призначення, які забезпечили повний економічний ефект;

Eн – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень природоохоронного призначення;

К – капітальні вкладення в будівництво основних фондів природоохоронного призначення.

Запропоновані дисертантом методичні рекомендації доповнено такими розділами: еколого-економічна безпека, рекламно-пропагандистська діяльність, розрахунок ефективності внутрішніх і зовнішньоекономічних рейсів вантажних суден, економічний ризик, що дозволить поліпшити проектування нових та функціонування існуючих СЕЗ.

Про доцільність створення ЗТЗ “Порт Черкаси” свідчать результати прогнозування на підставі використання економіко-математичних методів (таб.1).

Таблиця 1

Порівняльні обсяги товарообороту

АТ “Черкаський річковий порт”
без ЗТЗ і при її створенні, тис. т

РокиБез створення ЗТЗ | В умовах існування ЗТЗ

2005162621, 62006171932, 420071861398, 620082012097, 920091822135, 820101732271, 5 | 20111692311, 2201217231252013165398720141984212, 9

Розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) конкретних спеціальних (вільних) економічних зон з урахуванням наведених вище пропозицій забезпечить більшу прозорість, вищу якість і життєздатність проектів ТЕО СЕЗ.

Господарський механізм формування та функціонування окремих зон має бути складовою частиною відповідних поліфункціональних комплексів СЕЗ. Водночас він повинен мати свої особливості, зумовлені специфікою території, роллю в посиленні режиму захисту середовища тощо.

Еколого-економічний механізм діяльності з ресурсокористування та охорони природи повинен включати впровадження чітких екологічних критеріїв та обмежень, порушення яких тягне за собою економічні санкції у вигляді штрафів, підвищених платежів та податків, різних сплат за забруднення навколишнього середовища господарюючими суб’єктами СЕЗ (таб. 2). Розробка і запровадження означених екологічних нормативів мають здійснюватися на стадії проектування та будівництва (реконструкції) об’єктів, коли буде повна інформація про суб’єкти підприємницької діяльності.

Таблиця 2

Еколого-економічний режим ЗТЗ та ЕЕЗ

Преміювання за зниження платежів по забруднення довкілля | + | + | +– | Еколого-економічна експертиза інвестиційних проектів і програм | + | + | +– | Екологічна атестація та сертифікація продукції, технології і виробництва | + | + | +– | Посилений еколого-економічний контроль за сировиною, матеріалами, предметами, устаткуванням, обладнанням і товарами. |

+ |

+ |

+– |

Повна заборона забруднення довкілля | + | + | +– | Звільнення від оподаткування інвестицій в “зелені технології | + | + | +– | Еколого-економічний режим митної зони | + | + | +– |

Разом з тим необхідні контроль і моніторинг за станом навколишнього середовища як усередині зон, так і на їх зовнішніх кордонах. У разі транскордонного (водного, повітряного та ін. ) перенесення забруднювальних речовин адміністрація СЕЗ повинна мати право вимагати відшкодування збитків (у тому числі в іноземній валюті) на основі обґрунтованої оцінки забруднень, а при потребі – звертатися у встановленому порядку до відповідних інстанцій з клопотанням про закриття чи перепрофілювання окремих екологічно шкідливих виробництв, які завдають шкоди середовищу.

У проекті Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” доцільно передбачити статтю про еколого-економічну безпеку на територіях СЕЗ.

Світовий досвід підтверджує, що СЕЗ є ефективним заходом для залучення в країну іноземних інвестицій, створення пільгових умов їх функціонування. Відповідно до цілей і завдань у кожному конкретному випадку створюються зони певних видів і форм. Як свідчить світова практика, найефективніше функціонують точкові ЗТЗ та ЕЕЗ, що вказує на доцільність і необхідність якнайшвидшого створення таких зон в Україні.

Спеціальні економічні зони є тими лабораторіями, у яких можна відпрацювати зазначені в дисертації економічні та еколого-економічні інструменти і в разі одержання позитивного результату запровадити їх у масштабах держави.

Спеціальні економічні зони мають розвиватися на основі інноваційної економічної теорії, а не монетаристської економічної політики. Крім інноваційної економічної теорії, СЕЗ мають розвиватися також на основі найновішої економічної теорії (гіперекономіки), яка ґрунтується на новому еколого-економічному мисленні, гармонійній взаємодії людства з природним середовищем.

Реалізація розроблених у даному дисертаційному дослідженні еколого-економічних механізмів як одного з оптимальних шляхів переходу до сталого розвитку сприятиме впровадженню безвідходних, ресурсозберігальних та екологобезпечних методів господарювання, створенню безпечної для довкілля економіки, що дозволить досягти сталого розвитку спочатку на територіях СЕЗ, а в подальшому ці розробки можна буде застосувати в масштабах цілої держави.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. У країнах світу розроблено концепції створення СЕЗ. Концепції країн з розвиненою ринковою економікою передбачають, що діяльність СЕЗ має бути спрямована насамперед на внутрішній ринок, сприяючи насиченню його високоякісними товарами. За концепціями інших країн, СЕЗ мають “працювати” передусім на зовнішній ринок, а суб’єкти цих зон не повинні реалізовувати своїх конкурентних переваг на національному ринку. З цією метою такі країни використовують квотування продукції, виробленої в СЕЗ, митно-тарифні обмеження та нетарифні засоби регулювання її виробництва.

2. Поміж усіх країн з перехідною економікою досить корисним для Ук-раїни є досвід Китаю. СЕЗ тут створювалися за рахунок валютних надходжень від експорту продукції, яка виготовлялася китайськими виробниками за допомогою іноземного капіталу та іноземних технологій. Відмінною рисою як Китаю, так і більшості країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону стала автономія місцевої влади від центрального уряду при формуванні не тільки економічної політики, але й законів, які діють у цій зоні. Фактично СЕЗ країн з перехідною економікою Азіатсько-Тихоокеанського регіону є полігонами для відпрацювання ринкового механізму з використанням усіх форм власності, у тому числі й іноземної. Одночасно вони є “вікном” для надходження в країну іноземних інвестицій, технологій, управлінських навичок.

3. У нашій державі створено 11 СЕЗ, які займають територію 121 тис. га, або 0,2 % території України і постають на тлі не завжди виважених постсоціалістичних перетворень, зниження якісних і кількісних показників економічного розвитку, нагромадження кризових явищ у різних сферах народного господарства. Україна має бути зацікавлена у створенні насамперед зовнішньоторговельних, виробничих, еколого-економічних та науково-технічних зон.

4. Сьогодні основними складовими вирішення практичних питань організації діяльності вільних зон є: методична база для обґрунтування структури й функції зон різних типів; формування органів господарського розвитку й управління СЕЗ, включаючи питання їх організації, структури, розмежування повноважень та реорганізацій; організація спеціального режиму митного контролю; здійснення моніторингу діяльності СЕЗ; обґрунтування фінансової та податкової політики держави щодо СЕЗ; організація взаємодії СЕЗ з місцевими органами влади й управління.

5. Для посилення позитивного впливу СЕЗ на розвиток регіональних економік Україні доцільно здійснити такі заходи: знизити податок на прибуток та його переказ за кордон; збільшити строки вивільнення від сплати податків; надавати податкові кредити; уможливити прискорену амортизацію основних виробничих фондів; створити, прийняти та опублікувати “Каталог пріоритетних господарських об’єктів для залучення іноземних капіталовкладень”; зробити адміністрації СЕЗ єдиним керівним органом для суб’єктів СЕЗ; виключити територію СЕЗ із митної території, доцільність чого підтверджується досвідом США, Англії, Італії, Болгарії, Туреччини та інших країн; на законодавчому рівні запровадити механізм поєднання доступу фірм СЕЗ до внутрішнього ринку з відповідним збільшенням закупівлі ресурсів, вироблених на місці, тобто поєднання функції переробки імпорту з чимось на зразок гнучких правил включення до складу продукції місцевих ресурсів; доцільно запровадити системи винагород за такими критеріями, як кількість створених робочих місць, частка використовуваних місцевих ресурсів (у відсотках) і обсяг передачі технології; створити комітет з організації СЕЗ, підзвітний тільки Президенту України, а також виконавче агентство, яке займатиметься плануванням та виконанням програми з формування СЕЗ і відповідатиме за проблеми, що виникатимуть під час реалізації програми .

6. Доцільно створити точкову зовнішньоторговельну зону (ЗТЗ) у м. Черкаси на території річкового порту терміном на 30 років. У разі її створення збільшиться прибуток порту, з’являться додаткові кошти для поліпшення екологічної ситуації річки Дніпро, зростуть обсяги товарообігу, розшириться асортимент послуг. А більше того що ж до бюджету: значно зменшаться його видатки порівняно з надходженнями; зростуть прибутки від постачання електроенергії, води, сировини та компонентів, а також від забезпечення комунальними послугами і від послуг для моряків та іноземних спеціалістів (готелі, харчування, дозвілля та відпочинок, медичне обслуговування тощо).

7. Для проведення економічного експерименту доцільно створити міжнародний еколого-економічний регіон (зону) на базі господарського комплексу річки Дніпро терміном до 30 років. Цей проект тільки в межах України дасть такий ефект: у цілому річкові порти щорічно отримуватимуть близько 1 млн. дол. США прибутку, до 1,5 млн. дол. США за рік для поліпшення екологічної ситуації річки Дніпро, і щороку цей показник збільшуватиметься; надходження до бюджету – не менше 600 000 дол. США щорічно; обсяги товарообігу зростуть утричі і далі збільшуватимуться; введення в портах додаткових послуг; поліпшення екологічної ситуації на р. Дніпро; спрямування додаткових фінансових ресурсів на закупівлю безвідходних, екологічно безпечних та інших високих технологій у галузі охорони природи. Бюджет матиме такі вигоди: прибутки від постачання електроенергії, води, сировини та компонентів, а також від забезпечення комунальними послугами; надлишковий прибуток від надання послуг морякам та іноземним спеціалістам (готелі, харчування, дозвілля і відпочинок, медичне обслуговування тощо); зникне необхідність у фінансуванні будівництва та реконструкції очисних споруд, водопровідно-каналізаційних мереж та систем зворотного водопостачання, повного знищення скидів, які надходять у річку з цих систем .

8. Створення в адміністративних межах міста Черкаси з метою експерименту еколого-економічного регіону (зони) терміном на 30 років забезпечить: розвиток міста завдяки зосередженню ресурсів на досягненні тієї мети, для якої створено зону; прибутки суб’єктів зони у гривнях і твердій валюті як від експорту товарів і послуг, так і через іноземні інвестиції; виплати, податки та орендну плату від компаній, які діятимуть у зоні; доходи від робочої сили, що працює в зоні; прибутки від зворотних зв’язків, які розвиватимуть компанії, розміщені за межами зон; додаткові прибутки від транспорту, страхування, експедиторської діяльності та портових підприємств за рахунок збільшення товарообігу; всебічну активізацію діяльності в місті і розширення економічної взаємодії з іншими регіонами країни; вплив зони на місцеві общини, що сприятиме поширенню духу підприємництва та активізацію розвитку нових професій і know-how; заохочення економічних ініціатив; розширення зовнішньоторговельних операцій і створення джерела валютних надходжень; побудову очисних споруд, застосування безвідходних і ресурсозберігаючих технологій; здійснення утилізації відходів; зменшення забруднення навколишнього середовища; упровадження прогресивних, екологічно удосконалених технічних процесів, матеріалів, обладнання, локальних систем очищення стічних вод та інших екологічних систем.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.

  1. Танцюра О.А. Вирішення економічних та екологічних проблем міста Черкаси шляхом створення точкової зовнішньоторговельної спеціальної (вільної) економічної зони // Теорія і практика перебудови економіки: Зб. наук. праць. – Черкаси: ЧІТІ, 1999. – С.89-96.

2.

  1. Танцюра О.А. Вільна економічна зона в Черкасах? Так – це реально // Вісн. Технол. ун-ту Поділля. – 1999. – №1. – С.82-86.

3.

  1. Танцюра О.А. Еколого-економічні зони – ефективний засіб активізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств // Зовнішня торгівля: проблеми й перспективи: Зб. наук. праць Укр. Академ. зовнішньої торгівлі. – К.: Укр. акад. зовн. торгівлі, 2000. – Вип. 4, ч. 2. – С.83-89.

4.

  1. Танцюра О.А. Правові основи створення спеціальних (вільних) економічних зон на Україні // Вісн. податкової служби України. – 1999. – №41. – С.28-36.

5.

  1. Танцюра О.А. Річка Дніпро – міжнародний еколого-економічний регіон (зона) // Вісн. Технол. ун-ту Поділля. – 2000. – №5 – С.12-21.

6.

  1. Танцюра О.А. Світовий досвід створення спеціальних (вільних) економічних зон на базі річкових і морських портів // Вісн. Львів. комерц. академії. екон. науки. – 2001. – № 8. – С.137-141.

7.

  1. Танцюра О.А. Спеціальні (вільні) економічні зони та особливості їх формування в Україні // Економіка промисловості: Зб. наук. праць ЧІТІ. – 1998. – №1. – С.53-60.

8.

  1. Танцюра О.А. Технико-экономическое обоснование – основа создания специальных (свободных) экономических зон // Віс. ЧІТІ. – 1999. – №2. – С.130-139.

9.

  1. Танцюра О.А. Удосконалення регуляторної політики щодо спеціальних економічних зон – потужний засіб активізації зовнішньоекономічної діяльності // Зб. наук. праць Черкас. інж.-технол. ін-ту. Сер. “Економічні науки”. – Черкаси, 2001. – №2. – С.29-34.

Публікації в інших виданнях:

10.

  1. Танцюра О.А. Вирішення економічних та екологічних проблем міста Черкаси шляхом створення точкової зовнішньоторговельної спеціальної (вільної) економічної зони на базі АТ “Черкаський річковий порт” // Матеріали другої міжнар. конф. “Наука і освіта 99”. – Дніпропетровськ та ін: ЧІТІ, 1999. – Т.19 – С.5..

11.

  1. Танцюра О.А. Торговельні режими спеціальних (вільних) економічних зон країн перехідною економікою // Матеріали дев’ятої міжнар. наук.-теорет. конф. “Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)”// – К.: Ін-т міжнар. відносин, 2001. – С.191-193.

12.

  1. Танцюра О.А.,Ткаченко Н.В. Особливості розвитку спеціальних економічних зон України // Матеріали третьої міжнар. наук.-практ. конф. “Теорія і практика перебудови економіки”. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С.64-65. (особистий внесок – розробка стратегії випереджувального розвитку СЕЗ України).

АНОТАЦІЯ

Танцюра О. А. Світовий досвід і особливості його застосування в розвитку спеціальних (вільних) економічних зон України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство та міжнародні економічні відносини. – Українська академія зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. – Київ, 2003.

Дисертація присвячена питанням заснування та забезпечення оптимальних умов для ефективної діяльності, екологічної та економічної безпеки вільних економічних зон. Висвітлюються ключові проблеми взаємодії вільних економічних зон з навколишнім середовищем, уточнюються формулювання поняття еколого-економічних зон. Запропоновано методику розробки ТЕО зовнішньоторговельних зон на базі річкових і морських портів та еколого-економічних зон. На основі вивчення вихідного рівня економічного розвитку регіону розташування та основних проблем виробничої діяльності базового підприємства зони обґрунтовано доцільність, ефективність та ключові напрямки розбудови точкової зовнішньоторговельної і еколого-еконо-мічної зон на території Черкаської області, а також міжнародної еколого-економічної зони на базі господарського комплексу річки Дніпро.

Ключові слова: спеціальна (вільна) економічна зона, техніко-еконо-мічне обґрунтування (ТЕО), еколого-економічна зона (ЕЕЗ).

АННОТАЦИЯ

Танцюра О.А. Мировой опыт и особенности его применения в развитии специальных (свободных) экономических зон Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Украинская академия внешней торговли Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена особенностям целесообразного применения мирового опыта в развитии специальных экономических зон Украины. Значительное внимание уделено методологическим основам, классификации и концепциям формирования СЭЗ, сделана попытка адаптировать их к условиям Украины, где все большее значение приобретает важность исследования особенностей развития СЭЗ в транзитивной экономике Украины.

Показано, что в последнее время концепции стран с развитой рыночной экономикой делают акцент на том, чтобы предприятия СЭЗ насыщали высококачественными товарами в первую очередь внутренний рынок принимающей страны. Концепции других стран мира предусматривают предоставлять приоритет “работе” СЭЗ на внешний рынок, а субъекты этих зон не должны реализовывать своих конкурентных преимуществ на национальном рынке. Основная цель свободных экономических зон – привлечение инвестиций, передовых технологий, увеличение экспорта и занятости.

В диссертации представлены результаты сравнительного анализа законодательной базы, систем государственного регулирования и торговых режимов СЭЗ разных стран. В частности, исследованы методы и средства обеспечения эколого-экономической безопасности свободных экономических зон стран мира. Механизм регулирования эколого-экономических вопросов формирования и функционирования эколого-экономических и внешнеторговых зон разных стран может быть использован для совершенствования соответствующего законодательства Украины. Показано, что процесс зонирования в Украине сопровождается как позитивными, так и негативными явлениями. Не-смотря на положительные аспекты СЭЗ (увеличение объемов инвестиций, активизации внешнеэкономической деятельности, увеличение занятости), имеют место также некоторые негативные моменты (злоупотребление льготами и нецелевое использование сырья, материалов и оборудования и коррупция).

Исходя из анализа результатов деятельности СЭЗ в Украине, возможно констатировать, что они не в полной мере проявили свою эффективность. Улучшение методической базы для обоснования структуры и функций свободных экономических зон разных типов, организация специального режима таможенного контроля, осуществление надлежащего мониторинга деятельности СЭЗ способствовало бы повышению их эффективности .

Повышение взаимодействия органов государственного управления, местных властей и предприятий, а также увеличение самостоятельности администраций СЕЗ по вопросам управления их социально-экономическим развитием будет способствовать увеличению эффективности развития свободных экономических зон в Украине.

В диссертационной


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

НАДІЙНІСТЬ ПЕРЕКРИТТІВ ІЗ МАЛОРОЗМІРНИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЗА МІЦНІСТЮ ПЕРЕРІЗІВ, НОРМАЛЬНИХ ДО ПОВЗДОВЖНЬОЇ ОСІ - Автореферат - 20 Стр.
УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ВАРЕНИХ ТВАРИННИХ КОРМІВ - Автореферат - 23 Стр.
Наукова спадщина Федора Вовка в галузі антропології: спадкоємність традицій та сучасне бачення - Автореферат - 24 Стр.
Чернігівський колегіум (XVIIIст.)   - Автореферат - 23 Стр.
ЕКЗОКРИННА НЕДОСТАТНІСТЬ І ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ З ДИСКІНЕТИЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ТА ЗАХВОРЮВАННЯМИ ВЕРХНІХ ВІДДІЛІВ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ - Автореферат - 48 Стр.
СТАН РЕАКЦІЙ ПОСТТРАНСЛЯЦІЙНОЇ МОДИФІКАЦІЇ БІЛКІВ ХРОМАТИНУ ПЕЧІНКИ І ЇХ КОРЕКЦІЯ У ВИВОДКУ ОПРОМІНЕНИХ ЩУРІВ - Автореферат - 26 Стр.
АСИМПТОТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ІНТЕГРАЛІВ ТИПУ ЛАПЛАСА І РЯДІВ ДІРІХЛЕ - Автореферат - 15 Стр.