НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

ім. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Тогочинський Олексій Михайлович

УДК 371:378:351:74

ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У МАЙБУТНІХ

ОФІЦЕРІВ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

Спеціальність 13.00.04

Теорія і методика професійної освіти

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Здобувач Тогочинський О. М.

Хмельницький – 2003Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі тактики та оперативного використання внутрішніх військ Національної академії ПВУ ім. Богдана Хмельницького.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент ЖЕЛДАК Альберт Андрійович, Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, кафедра зв’язку та інформатизації, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент ГУПАН Нестор Миколайович, Київський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ МВС України, кафедра історії держави та права, начальник кафедри;

кандидат педагогічних наук, доцент ГРИГОРУК Світлана Сергіївна, Міжрегіональна академія управління персоналом, Хмельницька філія, заступник директора з організації навчально-виховної роботи.

Провідна установа – Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 23 ” квітня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, 29003, м.Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці НАПВУ (29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий “ 20 ” березня 2003 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент А. Галімов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Демократичні перетворення, які охопили всі сторони суспільного життя, передбачають розробку нових виховних підходів і в такій специфічній галузі професійної освіти, якою є підготовка кадрів для внутрішніх військ МВС України.

Актуальність теми. Виховна робота із курсантами вищих військових навчальних закладів системи МВС України потребує, окрім орієнтування на високий професіоналізм випускників, спрямованості на формування у них внутрішньої рефлексивної стійкості до протиправних проявів, адекватної ствердженню в суспільстві гуманістичних цінностей, що обумовлює необхідність формування моральних основ (моральних орієнтацій) особистості офіцера внутрішніх військ.

В умовах всебічного оновлення суспільства виникає необхідність удосконалення системи навчання і виховання для досягнення результативності професійної освіти, розвитку особистості майбутніх фахівців.

Необхідність переходу до принципово нової системи виховних відносин досить повно обгрунтовується в роботах І. Д. Беха, А. А. Бодалєва, Є. В. Бондаревської, О .І. Вишневського, В. П. Зінченка, О. В. Киричука, О. В. Сухомлинської та ін., які присвячено проблемі гуманізації освіти. Великого значеня для становлення гуманістичної концепції освіти набувають ідеї розвиваючого навчання (Л. С. Виготський, В. В. Давидов, С. Д. Максименко); цілісності навчально-виховного процесу (Ю. К. Бабанський, В. С. Ільїн, Д .В. Іщенко, О. І. Пометун); гуманістичного трактування виховних проблем (Г .О. Балл, І. А. Колесникова, І. Б. Котова, В. О. Сухомлинський, Г. С. Тарасенко); особистісно орієнтованої освіти (І. Д. Бех, А. М. Бойко, В. І. Слободчиков, В. В. Сериков); розуміння професійного становлення особистості як умови її самореалізації і соціалізації (С. Я. Батишев, І. С. Кон, М. І. Сметанський); концепції розвитку і виховання особистості як процесу її саморозвитку і самоорганізації (К. О. Абульханова-Славська, М. Й. Боришевський). Разом з тим, перераховані концептуальні ідеї ще не в повній мірі реалізуються в системі спеціальної освіти, зокрема військової.

Особистісний підхід до виховної роботи в умовах вищого військового навчального закладу системи МВС України - це складна система психолого-педагогічних взаємодій, яка потребує особистісно-смислового рівня виховного процесу. Його характерною особливістю в сучасних умовах є необхідність формування моральних орієнтацій курсантів для майбутньої професійної діяльності по виконанню громадських і професійних обов’язків. Моральні орієнтації, як зосередження особистості на моральних цінностях, лежать в основі активності кожної людини і є внутрішнім джерелом її саморозвитку.

Таке бачення проблематики виховання дозволяє розглядати питання формування моральних орієнтацій курсантів ВВНЗ системи МВС України з позицій переосмислення традиційних засобів і методів педагогічного впливу через самостійне з’ясування курсантами сутності моральних феноменів, що досягається в процесі переживання свідомістю моральних цінностей. Це стає можливим при створенні педагогічних умов, які б ініціювали процеси осмислення, переосмислення моральних цінностей, і вибудові на їх основі моральної картини професійної діяльності і поведінки.

Дане дисертаційне дослідження є спробою вирішення протиріччя між існуючою практикою виховання курсантів (привчання до старанності засобами вербальних і дисциплінарних впливових дій) і законодавчо оформленою потребою у вихованні, як діяльності, орієнтованій на самовизначення особистості, створення умов для її самореалізації засобами, адекватними національно-культурним моральним традиціям. Одним із варіантів вирішення даної проблеми може стати створення локальної моделі виховання, яка обумовлюватиме розробку цільових, змістових і процесуальних характеристик реалізації принципу гуманізації в умовах клубу самодіяльної пісні, що дозволить здійснювати смислопошукову, самореалізуючу, самовизначну діяльність курсантів у виховному процесі.

Таким чином, недостатня теоретична розробленість, практична значущість проблеми морального виховання курсантів ВВНЗ з використанням засобів емоційного впливу на їх моральну свідомість й обумовили актуальність дослідження, його основний задум та вибір теми.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до плану науково-дослідних робіт у Прикордонних військах України НДР № 200-2302 І - “Рекомендації офіцерам Прикордонних військ України щодо організації та проведення виховної роботи в підрозділах ПВУ”.

Обєкт дослідження: процес морального виховання курсантів ВВНЗ.

Предмет дослідження: педагогічні умови виховання моральних орієнтацій у майбутніх офіцерів внутрішніх військ МВС України.

Мета дослідження: теоретично обгрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови виховання моральних орієнтацій у майбутніх офіцерів внутрішніх військ МВС України.

Гіпотезу дослідження склало припущення про те, що підвищення ефективності виховання моральних орієнтацій у майбутніх офіцерів внутрішніх військ МВС України можливе за таких педагогічних умов:

посилення спрямованості педагогічного процесу у ВВНЗ на виховання моральних орієнтацій курсантів;

здійснення виховного процесу на діагностичній основі з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку морально-ціннісної свідомості курсантів;

використання засобів емоційного впливу на виховання моральної свідомості курсантів;

врахування у виховному процесі психологічних механізмів розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості.

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є сучасні філософські, психологічні і педагогічні концепції, які розкривають пізнання як творчий процес, визначають закономірності розвитку особистості; ідеї загального і особливого у конкретному виявленні та цілісності; науковий плюралізм в оцінці педагогічних теорій і концепцій; філософські, світоглядні та загальнонаукові положення діалектичної єдності і взаємообумовленості явищ і процесів. В основу педагогічного пошуку покладено принципи системності, культуровідповідності, єдності теорії і практики, гармонії національних, загальнолюдських і особистісних цінностей.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс взаємопов’язаних методів дослідження, який включав:

теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення) використовувались з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, вивчення службової документації, а також звітів щодо організації та проведення навчально-виховної роботи в частинах внутрішніх військ МВС України;

емпіричні методи (анкетування, бесіда, включене спостереження, метод експертних оцінок, самооцінка, тестування) дозволили виявити й уточнити сутнісні характеристики ціннісних орієнтацій у контексті вікової і професійної специфіки курсантів, визначити педагогічні аспекти музично-поетичної культури авторської самодіяльної пісні;

дослідно-експериментальна робота проводилась з метою перевірки ефективності обгрунтованих педагогічних умов виховання моральних орієнтацій у майбутніх офіцерів внутрішніх військ МВС України;

методи математичної статистики, за допомогою яких опрацьовувались отримані дані, дозволили встановлювати кількісні залежності між досліджуваними явищами і процесами.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось з 1997 по 2001 рік на базі Окремого факультету внутрішніх військ МВС України Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (м. Хмельницький), охопило 355 курсантів і включало три взаємопов’язаних етапи.

У ході першого етапу (1997-1998 рр.) автором було проведено теоретичний аналіз проблеми, уточнено предмет дослідження, розроблено вихідні положення гіпотези, вивчено досвід і здійснено накопичення емпіричних даних з питань організації виховної роботи у вищих військових навчальних закладах системи МВС України, з’ясовано проблеми і протиріччя існуючого досвіду, розроблено методику проведення дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (1998-1999 рр.) було розроблено модель формування моральних орієнтацій в умовах ВВНЗ системи МВС України, а також здійснено її попередню апробацію для подальшого коригування й уточнення системи формування моральних орієнтацій, її педагогічної підтримки.

Протягом третього етапу дослідження (1999-2001 рр.) було проведено дослідно-експериментальну роботу, здійснено її аналіз, узагальнення результатів, оформлення теоретичних і практичних результатів дослідження.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше обгрунтовано педагогічні умови ефективного впливу на виховання моральних орієнтацій майбутніх офіцерів внутрішніх військ МВС: посилення спрямованості педагогічного процесу на виховання моральних орієнтацій курсантів; урахування індивідуальних особливостей розвиток морально-ціннісної свідомості курсантів; використання засобів емоційного впливу на розвиток моральної свідомості курсантів; врахування у виховному процесі психологічних механізмів виховання мотиваційно-ціннісної сфери особистості;

уточнено сутність і зміст моральних орієнтацій офіцерів внутрішніх військ МВС України;

з’ясовано роль авторської самодіяльної пісні як засобу емоційного впливу на виховання моральних орієнтацій курсантів;

визначено показники та рівні виховання моральних орієнтацій курсантів ВВНЗ.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що:

розроблено показники і методи діагностики моральних орієнтацій курсантів ВВНЗ;

обгрунтовано й експериментально перевірено методику виховання моральних орієнтацій у майбутніх офіцерів внутрішніх військ МВС України;

запропоновано методику виховання моральних орієнтацій курсантів в умовах інформаційно-комунікативного середовища клубу авторської пісні.

Запропонована у дисертації методика виховання моральних орієнтацій курсантів в умовах інформаційно-комунікативного середовища клубу авторської пісні була впроваджена в навчально-виховний процес в Київському інституті внутрішніх військ при НАВС України (акт реалізації від 10.10.2002 р.), Харківському інституті внутрішніх військ МВС України (акт реалізації від 25.10.2002 р.) і Національній академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 5.12.2002 р.) дала можливість у позанавчальний час удосконалювати внутрішній і духовний світ курсантів, підвищити рівень культури, розвивати творче ставлення до праці, тобто формувати моральні орієнтації.

Результати дослідження можуть бути використані у вищих військових навчальних закладах інших силових структур України.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні і практичні результати дослідження обговорювалися на міжвузівській науково-теоретичній конференції “Проблеми сучасної інженерної технології” 10-11 січня 2002 р., м. Хмельницький, Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів” 16-18 квітня 2002 р., м. Вінниця та спільному засіданні кафедр “Тактики і оперативного використання внутрішніх військ” і “Педагогіки та психології” НАПВУ, протокол № 5 від 25 грудня 2002 р., де одержали позитивні оцінки і були рекомендовані до захисту.

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дослідження автором видано п’ять наукових статтей у фахових виданнях і доповіді на міжвузівській науково-теоретичній конференції “Проблеми сучасної інженерної технології” 10-11 січня 2002 р., м. Хмельницький і Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів” 16-18 квітня 2002 р., м. Вінниця. Усі публікації одноосібні.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Рукопис містить 160 сторінок. Ілюстративний матеріал подано у 13 таблицях. Список використаних джерел включає 241 найменувань, 7 з яких - іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об?єкт, предмет, теоретико-методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, сформульовано гіпотезу й наукове завдання роботи, наведено дані про апробацію результатів і впровадження їх у практику.

У першому розділі - "Теоретичні основи виховання моральних орієнтацій особистості" - аналізуються ідеї демократизації й гуманізації виховання, концепції особистісно орієнтованої освіти, самоорганізованої виховної діяльності, філософські погляди на природу самоорганізовуваної творчості; розглядається сутність моральних орієнтацій як філософського та психолого-педагогічного поняття; розкриваються педагогічні умови виховання моральних орієнтацій у майбутніх офіцерів.

У сучасній соціально-економічній та освітній ситуації загострюються протиріччя між функціонуванням педагогічної свідомості на рівні знань, закладених традиційною підготовкою до реалізації нормативно-формуючих та відтворюючих функцій, і потребою у зверненні до внутрішньо розвиваючих, смислотворчих аспектів виховання на рівні його смислів.

Нові підходи до проблем виховання розвиваються в парадигмі гуманістичної освіти і пов’язані з роботами Г. О. Балла, І. Д. Беха, Є. В. Бондаревської, М. Й. Боришевського, О. В. Киричука, О. І. Пометун, М. І. Сметанського, В. О. Сухомлинського, О. В. Сухомлинської, І. С. Якиманської та ін.

Аналіз основних напрямків вітчизняної педагогічної думки дозволяє зробити висновок, що на сьогодні досить важливим стає питання про спрямованість подальшого розвитку української освіти через взаємозв’язок домінуючих для різних напрямків ціннісних орієнтацій. У зв’язку з цим проблеми формування моральних орієнтацій, як ціннісно-смислових категорій, у педагогічній науці і практиці розглядаються з позицій феноменологічних підходів до вивчення педагогічних явищ.

Феноменологія надає у відповідності до гуманістичної парадигми засоби дослідження, перетворення і подання моральних феноменів на рівні їх поглибленого пізнання (проникнення) і засвоєння особистістю. Це стає можливим у процесі діяльності свідомості (переживання) при створенні умов педагогічної підтримки з боку вихователя, який вводить вихованця у специфічний світ смислових, ціннісних, суб’єктивних реалій, образно показаних в авторській пісні.

Феноменологія цього специфічного явища визначає можливість створення локальної моделі виховання, яка б обумовлювала досягнення гармонії, балансу емоційної і смислової сфер його змісту, розроблення інших змістових, цільових та процесуальних характеристик, що забезпечуватимуть реалізацію принципу гуманізації, сприятимуть професійно-особистісному розвитку курсантів ВВНЗ МВС при зверненні до такої організаційної форми, як клуб самодіяльної пісні. При цьому клуб самодіяльної пісні виступає як сукупність початкових факторів, які дозволяють вести смислопошукову, самореалізуючу, самовизначну діяльність курсантів у виховному процесі.

Таке бачення виховної діяльності обумовлюється сутнісними особливостями моральних орієнтацій, які трактуються нами як звернення особистості до моральних цінностей, представлених в ідеалах, сенсах життя й діяльності, що лежать в основі активності кожної людини і складають внутрішнє джерело її саморозвитку. Вони спрямовують виховання на ті суб’єктивні властивості особистості, які визначають “людське в людині”: моральну самооцінку (здатність до рефлексії); критичність (переживання власного досвіду); самовизначення (особистісне, культурне, моральне, професійне); автономність (межі внутрішньої незалежності); самоорганізацію (здатність до самонадбудовування моральних смислів); опосередкованість (співвіднесення власного досвіду з моральними цінностями поваги до особистості, її прав, свобод) тощо.

Під формуванням моральних орієнтацій мається на увазі створення педагогічних умов, які ініціюють процеси осмислення, переосмислення гуманістичних цінностей, і побудова на їх основі моральної картини професійної діяльності й поведінки. Інтегруючим фактором створення таких умов виступає спрямованість педагогічної діяльності на сумісний з викладачем вибір засобів і методів її реалізації, визначення мети, вирішення протиріч, що сприятиме виробленню особистісних новоутворень у суб’єктів виховного процесу й обумовлюватиме створення умов самоорганізації внутрішніх складових моральних цінностей через їх зовнішні прояви як особистісно значущих.

Самоорганізація виховної діяльності курсантів, основу якої складає специфічний взаємозв’язок самосвідомості і смислотворчості на фоні проявів і розвитку особистісних структур в умовах виховної взаємодії клубу самодіяльної пісні, дозволяє обгрунтувати педагогічні умови формування моральних орієнтацій у військовому навчальному закладі системи МВС і показати їх у вигляді моделі. Вона визначає створення умов педагогічної підтримки просування курсантів від самооцінки своїх особистісних якостей і прийняття професійно бажаних зразків поведінки до презентації власних смислів розуміння (експертних оцінок) моральних орієнтацій, імпліцитно притаманних авторській пісні.

Інтегральним критерієм, який спрямовує процес переживання свідомістю моральних орієнтацій, імпліцитно притаманних авторській пісні, виступає здатність курсантів визначати і вербально передавати власні уявлення щодо ціннісно-смислового змісту музично-поетичних творів загальновизнаних авторів. Поняття “здатність” трактується як можливість передавати гуманістичну сутність загальнолюдських властивостей індивіда. Орієнтирами, які конкретизують таку позицію, можуть бути такі критерії:

ототожнювання “Я” курсанта з “Я” автора;

досягнення емоційно-смислової гармонії сприйняття музично-поетичних творів загальновизнаних авторів;

переосмислення “повсякденних” стереотипних уявлень щодо моральних цінностей та орієнтацій;

вибудовування власної “картини”, власних смислів розуміння (експертні оцінки) моральних орієнтацій, імпліцитно притаманних авторській пісні, як основи для самокорекції своєї ціннісно-смислової сфери.

У зв’язку з цим феноменологічний процес переживання курсантами ціннісно-смислового змісту авторської пісні відноситься нами до духовно-моральних категорій, що в умовах дослідно-експериментальної роботи дозволяє виділити педагогічні умови формування моральних орієнтацій курсантів ВВНЗ.

У другому розділі - "Методика виховання моральних орієнтацій у майбутніх офіцерів внутрішніх військ МВС України" - дано загальну характеристику методики виховання моральних орієнтацій курсантів ВВНЗ й експериментально перевірено модель формування моральних орієнтацій в умовах клубу самодіяльної пісні через включення курсантів у смислопошукову діяльність.

Проведенню дослідно-експериментальної роботи передувало соціологічне опитування офіцерів факультету та викладачів академії з метою виявлення ціннісних орієнтацій, найбільш значущих у діяльності військовослужбовців внутрішніх військ з точки зору практичних працівників, та формування моральних орієнтацій для подальшої діяльності в підрозділах внутрішніх військ.

З метою визначення рівнів сформованості моральних орієнтацій та шляхів їх корекції в процесі подальшої диференційованої виховної роботи проводилось діагностування курсантів Окремого факультету внутрішніх військ МВС України Національної академії Прикордонних військ України. У діагностичному експерименті, який передував формуючому експерименту взяли участь 355 курсантів 1-4 курсів за спеціальностями “Інженерна механіка” і “Право”.

За результатами обробки масиву отриманих даних сукупність об’єктів дослідження було розподілено на шість однорідних груп таким чином, що відмінності між об’єктами однієї групи мінімальні у порівнянні з об’єктами інших груп. У табл. 1 показані їх найбільш яскраві показники за рівнями діагностики в даних кластерах.

Для досягнення результатів діагностичного експерименту й більшої наочності відображення ціннісно-смислової сфери курсантів загалом, дані групи було об’єднано за подібністю значущості формування моральних орієнтацій курсантів у період, який передував основному педагогічному експерименту. У результаті ми отримали три групи курсантів:

V + VI (45,0 %) - курсантів цієї групи вирізняють низькі показники орієнтації на духовно-моральний розвиток, що дозволяє стверджувати про нерозуміння ними сенсу моральних орієнтацій та актуальності їх формування в контексті майбутньої професійної діяльності у внутрішніх військах. Ціннісні настанови курсантів цієї групи потребують переорієнтації і корекції, хоча й очевидно, що їх моральні позиції досить усталені в силу переважання цінностей самодостатності особистості;

ІІІ + IV (46,0 %) - курсантів цієї групи характеризує дві крайні позиції у розумінні ними сутності моральних орієнтації та актуальності їх формування в контексті майбутньої професійної діяльності у внутрішніх військах: високі показники орієнтування на кодекс честі офіцера, виховання “людини культури” і низькі показники орієнтування на майбутню професійну діяльність. Ціннісні настанови курсантів цієї групи більш мобільні, оскільки критичність мислення вже свідчить про задатки смислотворчої діяльності;

Таблиця 1

Ціннісно-смислові особливості сформованості моральних орієнтацій курсантів

у контексті майбутньої професійної діяльності на доекспериментальному етапі

Групи | Особливості моральних орієнтацій курсантів | Кількісний розподіл, % | Рівні діагностики ціннісних орієнтацій

за цінні-сно смис-ловими групами | за рівнями діагнос-тики

1 | І | Моральні орієнтації необхідні у професійній діяльності як особистісні цінності (самореалізація для інших) | 6,0 | 9,0 | Рівень прийняття смислу моральних орієнтацій як засобу самоудосконалення та їх формування в контексті майбутньої професійної діяльності й особистісного розвитку

ІІ | Моральні орієнтації, значущі як цінності самозатвердження у професійній діяльності (самореалізація для себе) | 3,0

2 | ІІІ | Моральні орієнтації сумнівні як професійні і особистісні цінності | 27,0 | 46,0 | Рівень критичного аналізу інших смислів моральних орієнтацій та їх формування у процесі навчання

IV | Моральні орієнтації менш значущі, ніж нормативно зумовлені (статутні тощо) | 19,0

3 | V | Моральні орієнтації не значущі для майбутньої професійної діяльності у внутрішніх військах МВС України | 28,0 | 45,0 | Рівень неприйняття моральних орієнтацій і цінностей

VI | Моральні орієнтації не потрібні (шкідливі) для майбутньої професійної діяльності | 17,0

І + ІІ (9,0 %) - курсанти цієї групи потребують педагогічної підтримки апріорно існуючих цінностей. Цю категорію характеризують високі показники орієнтації на кодекс честі офіцера, виховання “людини культури” і приблизно рівнозначні показники рівнів орієнтування на духовно-моральний розвиток і гуманність. За своїми ціннісними настановами курсанти даної групи професію офіцера внутрішніх військ обрали свідомо.

Отримані експериментальні дані дозволили простежити динаміку формування моральних орієнтацій курсантів Окремого факультету внутрішніх військ Національної академії Прикордонних військ України для майбутньої професійної діяльності в залежності від вікових особливостей, курсу навчання, а також виявити зв’язки між ціннісними орієнтаціями курсантів та їх успішністю й організацією дозвілля у вищому військовому навчальному закладі, і показали, що:

з переходом на більш старший курс навчання спостерігається тенденція зменшення кількості курсантів, які вважають, що моральні орієнтації необхідні в діяльності офіцера внутрішніх військ;

кількість курсантів, які вважають, що моральні орієнтації необхідні для становлення, самоствердження майбутніх фахівців внутрішніх військ до четвертого курсу незначною мірою зростає;

кількість курсантів, які вважають моральні орієнтації сумнівними і менш значущими для офіцера внутрішніх військ, ніж інші, в середньому від курсу до курсу не змінюється;

спостерігається тенденція до вирівнювання числа курсантів, не схильних до моральних орієнтацій у контексті майбутньої професійної діяльності, на першому і четвертому курсах за спеціальностями “Інженерна механіка” і “Право”;

кількість курсантів, які вважають, що моральні орієнтації не потрібні для майбутньої професійної діяльності у внутрішніх військах, до четвертого курсу за обома спеціальностями збільшується.

Таким чином, діагностичний експеримент аналітичного вивчення ціннісно-смислової сфери курсантів Окремого факультету внутрішніх військ МВС України Національної академії Прикордонних військ України та сформованості моральних орієнтацій свідчить, що ціннісно-смисловий характер орієнтацій курсантів полягає в переважній спрямованості на вдосконалювання професійно значущих якостей, залишаючи при цьому резерв для формування професійно та особистісно значущих моральних орієнтацій: поважання прав і свобод особистості, саморегуляція тощо, а також внутрішньої рефлексивної стійкості до протиправних проявів. Така стійкість розглядається як адекватна затвердженню в суспільстві моральних цінностей і смислів: відродження національної культури, свобода розвитку особистості, її духовно-моральні основи й ін. Разом з тим, показники ціннісно-смислової сфери курсантів, в залежності від організації їх дозвілля, дозволили зробити висновок про те, що організація дозвілля в умовах вищого військового навчального закладу системи МВС передбачає можливість формування моральних орієнтацій. У зв’язку з цим, при організації виховної роботи у вищих військових навчальних закладах системи МВС України, перспективним є проектування смислотворчої діяльності курсантів, актуалізація і розвиток відповідних їй особистісних структур у недостатньо вивченій, але педагогічно ефективній формі - клубі самодіяльної пісні, що дозволить здійснювати смислопошукову, самореалізуючу, самовизначну діяльність курсантів у виховному процесі.

Для організації і проведення формуючого експерименту було скомплектовано контрольні (за спеціальностями) й експериментальну (клуб самодіяльної пісні) групи курсантів з приблизно однаковим рівнем розвитку інтелекту, психологічними особистісними особливостями та загальноосвітньою підготовленістю. Комплектування груп, які брали участь в експерименті, здійснювалось за результатами вступних іспитів 1998/99 навчального року на основі аналізу результатів професійно-психологічного обстеження кандидатів на навчання на Окремому факультеті внутрішніх військ України Національної академії Прикордонних військ України і бажання курсантів займатися в клубі самодіяльної пісні. У процесі формуючого експерименту вирішувалось завдання експериментальної апробації системи діагностики і формування моральних орієнтацій курсантів засобами клубу самодіяльної пісні.

Для першого рівня моделі формування моральних орієнтацій, який передбачав залучення курсантів до специфічної сфери смислового навантаження, характерним показником стало створення педагогічних умов для самооцінки курсантами своїх особистісних якостей. Основний інтерес з точки зору експерименту викликали зміни в мотиваційній, рефлексивній і смислотворчій сферах свідомості курсантів.

На першому етапі формуючого експерименту ми звернулись до методу фронтального створення особистісно орієнтованих ситуацій на заняттях клубу самодіяльної пісні з приорітетною спрямованістю на моральний аспект смислового навантаження, припускаючи, що ознакою морального (духовного) розвитку особистості може виступати рівень сприйняття музично-поетичної культури авторської самодіяльної пісні як здатність цілісного розуміння смислового й емоційного значення творів самодіяльних авторів.

Другий рівень моделі формування моральних орієнтацій курсантів у процесі організації дозвілля засобами клубу самодіяльної пісні включає створення педагогічних умов залучення курсантів до виховної взаємодії, у якій через гармонію емоційно-смислового навантаження досягається сприйняття і розуміння професійно бажаних зразків поведінки та моральних норм. Духовно- моральний розвиток особистості під впливом виховного середовища клубу самодіяльної пісні стимулює курсантів на прийняття ціннісних категорій “Кодексу честі офіцера внутрішніх військ” і, навпаки, імпліцитне виховання з орієнтуванням на “Кодекс честі офіцера внутрішніх військ” у процесі дискусій-діалогів на заняттях у клубі самодіяльної пісні підводить курсантів до усвідомлення необхідності в майбутній професійній діяльності духовно-морального сенсу як її основи.

Включення третього рівня моделі формування моральних орієнтацій курсантів у процесі організації дозвілля засобами клубу самодіяльної пісні забезпечувалось створенням педагогічних умов переосмислення сформованих стереотипів особистісного розвитку в процесі самоорганізації виховної діяльності. Ефективність включення третього рівня моделі визначалась процесом зростання здатності свідомості курсанта приймати гуманістично значущі виховні рішення різного рівня осмисленості: від відтворення до побудови авторських особистісно розвиваючих програм самоорганізовуваного виховання.

Включення четвертого рівня моделі передбачало створення умов презентації власних смислів (експертні оцінки) розуміння моральних орієнтацій, імпліцитно притаманних авторській пісні на основі самоорганізовуваної виховної діяльності курсантів.

Для проведення формуючого експерименту було створено експериментальну і контрольну групи зі курсантів набору 1998 року, приблизно рівні за якісним і кількісним складом. Курсанти експериментальної групи (33 чол. - учасники клубу самодіяльної пісні) і контрольних груп (33 курсанта 1-го курсу за спеціальністю “Інженерна механіка” і 32 - за спеціальністю “Право”) обстежувались за розробленою нами “Методикою виявлення ціннісних орієнтацій курсантів окремого факультету внутрішніх військ”. Отримані дані наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Формування моральних орієнтацій курсантів

в контрольних та експериментальній групах

в умовах педагогічного експерименту

Рівні діагностики

ціннісних орієнтацій курсантів | КГ-1 (“Інженерна механіка”) | КГ-2

(“Право”) | ЕГ

1 курс | 4 курс | 1 курс | 4 курс | 1 курс | 4 курс

Рівень неприйняття моральних орієнтацій і цінностей | 45,5 | 34,4 | 46,9 | 37,5 | 48,5 | 15,2

Рівень критичного аналізу інших смислів моральних орієнтацій та їх формування в процесі навчання | 48,5 | 65,5 | 46,9 | 56,2 | 45,5 | 66,7

Рівень прийняття сенсу моральних орієнтацій як засобу самовдосконалю-вання та їх формування в контексті майбутньої професійної діяльності й особистісного саморозвитку | 6,0 | 3,1 | 6,2 | 6,3 | 6,0 | 18,1

Експериментальна апробація моделі формування моральних орієнтацій курсантів засобами клубу самодіяльної пісні свідчить, що особистісно-смислове засвоєння змісту духовно-моральної природи музично-поетичної культури авторської самодіяльної пісні в умовах створення специфічного інформаційно-комунікативного середовища опосередковує прояви і розвиток особистісних структур свідомості: смислотворчості, мотивації, рефлексії тощо.

Особистісний розвиток курсантів визначається формуванням у них цілісного емоційно-смислового сприйняття, в основі якого духовно-моральний розвиток особистості, що відображає ціннісне ставлення до набуття професійно та особистісно значущих якостей, навиків, знань як базиса смислопошукової, самовизначної, самореалізуючої діяльності. Набуття таких якостей, навиків і знань можливе в умовах інформаційно-комунікативного середовища клубу самодіяльної пісні, що є сукупністю початкових факторів і умов смислопошукової, самовизначної, самореалізуючої діяльності.

Розроблена модель, яка викликає особистісно розвиваючий, смислопошуковий, синергетичний потенціал авторської самодіяльної пісні в умовах вищого навчального закладу системи МВС, дозволяє реалізувати можливості педагогічної підтримки як специфічний зв’язок самосвідомості і самодіяльності на фоні прояву і розвитку особистісних структур свідомості в умовах виховної взаємодії.

Формування моральних орієнтацій курсантів ВВНЗ системи МВС ефективне створенням умов педагогічної підтримки просування курсантів від самооцінки своїх особистісних якостей і прийняття професійно бажаних зразків поведінки до презентації власних смислів розуміння (експертних оцінок) моральних орієнтацій, імпліцитно присутніх в авторській пісні.

ВИСНОВКИ

Феноменологія моральних орієнтацій і цінностей дозволяє обгрунтувати наукові основи їх формування з урахуванням вікової і професійної специфіки курсантів ВВНЗ системи МВС. Цілісне відображення (теоретичне обгрунтування і практичний розвиток) категорій освіти, виховання, навчання, як педагогічних феноменів, в умовах оновлення суспільства ефективно актуалізується в гуманістичній парадигмі особистісно орієнтованим підходом до виховання та відповідною йому педагогічною діяльністю.

У відповідності до цього, під моральними орієнтаціями у вихованні маються на увазі прагнення особистості до моральних цінностей, представлених в ідеалах, сенсах життя й діяльності, що лежать в основі активності людини і складають внутрішнє джерело її саморозвитку. Вони спрямовують виховання на ті суб’єктивні властивості особистості, які визначають “людське в людині”: моральну самооцінку (здатність до рефлексії); критичність (переживання власного досвіду); самовизначення (особистісне, культурне, моральне, професійне); автономність (межі внутрішньої незалежності); самоорганізацію (здатність до самонадбудови моральних смислів); опосередкованість (співвіднесення власного досвіду з моральними цінностями, такими як повага до особистості, її прав і свобод).

Формування моральних орієнтацій розуміється як створення педагогічних умов, що ініціюють процеси осмислення, переосмислення цінностей моральних орієнтацій, і побудови на їх основі моральної картини професійної діяльності та поведінки. Інтегруючим фактором створення таких умов є спрямованість педагогічної діяльності на сумісний вибір засобів і методів її реалізації, визначення мети, вирішення протиріч, що сприяє появі особистісних новотворень у суб’єктів виховного процесу і обумовлює створення умов самоорганізації внутрішніх складових моральних цінностей через їх зовнішні прояви, як особистісно значущих.

Феноменологія виділяє відповідні гуманістичній парадигмі засоби дослідження, зміни і відтворення моральних феноменів на рівні їх поглибленого пізнання та засвоєння особистістю. Це стає можливим у процесі діяльності свідомості при створенні умов педагогічної підтримки з боку вихователя, який вводить вихованця у специфічний світ смислових, ціннісних, суб’єктивних реалій, образно наведених в авторській пісні. Наукове обгрунтування педагогічних аспектів феноменології цього специфічного явища визначило можливість створення локальної моделі виховання, яка обумовлює розробку змістових, цільових і процесуальних характеристик реалізації принципу гуманізації при зверненні до такого виду взаємодії, як клуб самодіяльної пісні. При цьому клуб самодіяльної пісні виступає як сукупність початкових факторів, які дозволяють здійснювати смислопошукову, самореалізуючу, самовизначну діяльність курсантів у виховному процесі.

В якості інтегрального критерію, що спрямовує процес переживання свідомістю курсантів моральних орієнтацій, імпліцитно присутніх в авторській пісні, виступає їх здатність визначати і вербально виражати власні уявлення щодо ціннісно-смислового змісту музично-поетичних творів загальновизнаних авторів.

Для підготовки фахівців у вищих навчальних закладах системи МВС характерним є другорядне значення формування у курсантів професійно й особистісно значущих моральних орієнтацій. У зв’язку з цим психолого-педагогічні умови формування моральних орієнтацій курсантів ВВНЗ представлені методологічними орієнтирами, виявленими в процесі аналізу й узагальнення філософських і педагогічних підходів до гуманізації освіти.

З урахуванням вікових особливостей і в залежності від професійної специфіки навчання процес виховання курсантів ВВНЗ передбачає наявність загальних ціннісних орієнтацій (духовність, культура, кодекс честі офіцера тощо), які є не стільки особистісними, тобто такими, що належать конкретному індивіду, скільки необхідними соціально. Особистісні цінності більш рельєфно відображаються системою загальних (стратегічних) принципів виховання:

принципом особистісного функціонування;

принципом суб’єктивного контролю;

принципом включення особистості в значущу діяльність.

Одним із засобів реалізації кожного принципу (особливо останнього) є клуб самодіяльної пісні, де сприйняття, розуміння вже створених зразків авторської пісні інтериорізується в свідому потребу власної творчості.

Концептуальні положення особистісно орієнтованої освіти визначили методологічні регулятиви, необхідні для формування моральних орієнтацій у курсантів засобами клубу самодіяльної пісні. В узагальненому вигляді вони являють собою такі орієнтири: акцент на збалансоване становлення особистісно-смислової й емоційної сфери учасників виховного процесу; гармонізація змісту виховання з особистісним досвідом і самоорганізаційними задатками вихованців; спрямованість змісту виховної діяльності на розвиток особистісних структур свідомості; переорієнтація свідомості з функціонально-виконавського режиму на смислотворчу активність; дослідження суб’єктом сенсу об’єктивно заданих понять на переосмислення змісту виховання його суб’єктами для побудови власної картини світу; потреба в експертних оцінках і умовах для переведення вихованців у позицію експертів; настанова на усвідомлення внутрішніх джерел, зв’язків, механізмів розвитку сенсу явищ; антитезне викладення смислової будови явищ, що стимулювало б потребу самостійного осмислення, переосмислення і побудови власних варіантів їх актуалізації у власній творчості; положення щодо сенсу виховання як такої діяльності педагога, яка добровільно приймається вихованцями і спрямована на формування специфічної культури смислотворчості, що визначає культуру професійної поведінки.

Самоорганізація виховної діяльності курсантів на базі клубу самодіяльної пісні дозволила обгрунтувати педагогічні умови формування моральних орієнтацій у військовому навчальному закладі системи МВС. Основна їх суть полягає у педагогічній підтримці просування курсантів від самооцінки своїх особистісних якостей і прийняття професійно бажаних зразків поведінки до презентації власних смислів розуміння моральних орієнтацій, імпліцитно присутніх в авторській пісні.

Експериментальна апробація педагогічних умов формування моральних орієнтацій курсантів засобами клубу самодіяльної пісні показує, що особистісно-смислове засвоєння змісту духовно-моральної природи музично-поетичної культури авторської самодіяльної пісні в умовах створення специфічного інформаційно-комунікативного середовища опосередковує прояви і розвиток особистісних структур свідомості: смислотворчість, мотивацію, рефлексію тощо.

Особистісний розвиток курсантів визначається формуванням у них цілісного емоційно-смислового сприйняття, в основі якого духовно-моральний розвиток особистості, що відображає ціннісне ставлення до набуття професійних особистісно значущих якостей, навиків, знань як базиса смислопошукової, самовизначної, самореалізуючої діяльності.

Аналітичне вивчення ціннісно-смислової сфери курсантів і сформованості їхніх моральних орієнтацій показує, що ціннісно-смисловий характер орієнтацій курсантів полягає в переважній спрямованості на вдосконалювання професійно значущих якостей, залишаючи резерв для формування таких професійно значущих моральних орієнтацій, як повага до прав і свобод особистості, самореалізація, а також внутрішня рефлексивна стійкість до протиправних проявів. Така стійкість розглядається як адекватна затвердженню в суспільстві моральних цінностей і смислів: відродження національної культури, всебічний розвиток особистості, її духовно-моральні основи, суб’єктність тощо. Разом з тим, показники ціннісно-смислової сфери курсантів дозволяють зробити висновок про те, що організація дозвілля в умовах ВВНЗ системи МВС передбачає можливість формування моральних орієнтацій. У зв’язку з цим, перспективним є проектування смислотворчої діяльності курсантів, актуалізація і розвиток відповідних їй особистісних структур у педагогічно ефективній формі клубу самодіяльної пісні, що дозволяє здійснювати смислопошукову, самореалізуючу діяльність курсантів у виховному процесі.

Формуючий експеримент доводить на рівні емпіричного доказу обгрунтованість розробленої системи діагностики та педагогічної підтримки формування моральних орієнтацій курсантів.

Формування моральних орієнтацій засобами клубу самодіяльної пісні дозволяє враховувати вікові особливості курсантів. Це особливо яскраво проявляється в мотиваційній, когнітивній і комунікативній сферах особистісного розвитку курсантів і передбачає можливість побудови системи формування моральних орієнтацій, її педагогічну підтримку при створенні основ самоорганізованої виховної діяльності.

Формування моральних орієнтацій найбільш ефективне, якщо в основу цього процесу покладено принципи добровільності, самодіяльності і самоорганізації. Результати експериментальної роботи показують, що в умовах клубу самодіяльної пісні можлива ефективна реалізація гуманістичної спрямованості виховної роботи. Окрім проявів активності і самодіяльності, поглиблення і розширення знань, розвитку творчих здібностей, задоволення індивідуальних запитів і потреб, організація відпочинку у формах виховної взаємодії в клубі самодіяльної пісні обумовлює розвиток і прояви у курсантів смислової діяльності свідомості: критичності, колізійності, рефлексивності, опосередкованості, смислотворчості, мотивації тощо.

Експериментальна перевірка теоретично обгрунтованих педагогічних умов засвідчила, що їх впровадження у практику виховної роботи дозволяє проектувати самоорганізоване виховання курсантів, захоплених піснею, як важливу складову системи формування моральних орієнтацій та її педагогічної підтримки. Переосмислення курсантами сформованих стереотипів особистісного розвитку обумовлене специфічними умовами виховної взаємодії клубу самодіяльної пісні:

1.

2.

3.

Розроблена методика дозволяє реалізувати можливості педагогічної підтримки самоорганізовуваної виховної діяльності як специфічний зв’язок самосвідомості і смислотворчості на фоні прояву і розвитку особистісних структур свідомості в умовах виховної взаємодії.

Формування моральних орієнтацій курсантів передбачає створенням умов педагогічної підтримки просування курсантів від самооцінки особистісних якостей і прийняття професійно бажаних зразків поведінки до презентації власних смислів розуміння моральних орієнтацій, які імпліцитно притаманні авторській пісні.

Проведене дослідження в цілому підтвердило основні положення гіпотези. Разом з тим, ним не вичерпуються всі питання, пов’язані з вивченням дидактичних умов реалізації гуманістичної спрямованості навчально-виховного процесу. Потребують подальшої розробки питання використання розробленої методики в навчальних закладах, створення цілісної системи педагогічної підтримки формування моральних орієнтацій курсантів ВВНЗ на протязі всього періоду навчання, забезпечення професійної підготовки у вищих військових навчальних закладах системи МВС методологічним інструментарієм самоорганізовуваної виховної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тогочинський О. М. Психолого-педагогічні умови формування моральних орієнтацій у курсантів вузів МВС України.№ 1 // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. Тернопіль: Видавництво