УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

ТУЧАПСЬКИЙ Ярослав Васильович

УДК 639.3.032

БІОЛОГО-ГОСПОДАРЧА ОЦІНКА КОРОПА

ЛЮБІНСЬКОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ РАМЧАСТОЇ ПОРОДИ

06.02.03 - рибництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті рибного господарства Української академії аграрних наук

Науковий керівник: | кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник,

Заслужений працівник сільського господарства України

Томіленко Василь Гаврилович

Інститут рибного господарства УААН,

провідний науковий співробітник |

Офіційні опоненти: |

Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри розведення сільськогосподарських тварин ім. М.А.Кравченка, академік АН ВШУ, Національний аграрний університет

Тимченко Олександр Григорович |

Кандидат біологічних наук, доцент

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,

доцент кафедри зоології біологічного факультету

Алексієнко Вадим Романович | Провідна установа: | Херсонський державний аграрний університет, м.Херсон,

факультет гідробіоресурсів і аквакультури, кафедра рибництва |

Захист відбудеться “30” жовтня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.364.01 при Інституті рибного господарства за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий “30” вересня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук С.А. Кражан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Короп є традиційним об’єктом харчування населення в Україні і тому збільшення об’ємів його вирощування - основне завдання рибної галузі. Оскільки результати виробничої діяльності рибних господарств в значній мірі залежать від продуктивних особливостей об’єктів риборозведення є актуальним виведення та оцінка нових порід і внутрішньопорідних типів коропа, а також помісних і гібридних форм на їх основі. Цілеспрямована робота селекціонерів України забезпечила виведення українських порід лускатого і рамчастого коропа (Кузема А.И., 1953), несвіцького зонального типу лускатої і рамчастої порід коропа (Кузьома О.І., 1962), нивківського внутрішньопорідного типу лускатого коропа (Томіленко В.Г., Кучеренко А.П., 1974) та любінських внутрішньопорідних типів лускатого і рамчастого коропів (Томіленко В.Г., Гринжевський М.В., Грициняк І.І., Тучапський Я.В. та інші, 2000).

На всіх етапах виведення любінських коропів відзначали перевагу відселекціонованих помісних стад над вихідними формами за основними рибогосподарськими показниками, пристосованість до екологічних умов регіону, підвищену стійкість до хвороб. Разом з тим, любінським рамчастим коропам властивий привабливий товарний вигляд, який задовольняє вимоги не тільки внутрішнього, а і зовнішнього ринку. Враховуючи підвищений попит та високі світові ціни на рамчастих коропів, вирощування їх в Україні має значну перспективу. Це і зумовило необхідність вивчення основних біологічних особливостей і продуктивних якостей у любінських рамчастих коропів на завершальному етапі селекції в умовах промислового використання.

Зв’язок роботи з науковими планами. Дисертаційна робота є складовою частиною проекту “Риба” тематичного плану науково-дослідних робіт Інституту рибного господарства УААН, № держреєстрації UA 01002035P (1990-1995 pp.) і 0196U23115 (1996-2000 рр.).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень дисертаційної роботи є комплексна біолого-господарча оцінка любінського рамчастого коропа на завершальному, стабілізуючому етапі селекційної роботи в умовах промислового використання.

Виходячи з цього, були визначені основні задачі досліджень:

- дати комплексну рибницько-біологічну оцінку любінського рамчастого коропа на першому і другому році в умовах інтенсивної технології вирощування;

- дослідити особливості дозрівання та репродуктивні показники плідників;

- вивчити особливості становлення показників екстер’єру та інтер’єру в онтогенезі любінського рамчастого коропа;

- оцінити фізіологічний стан організму коропів різного віку за гематологічними показниками;

- оцінити споживчі якості за виходом їстівних частин та вмістом основних поживних речовин.

Об’єкт дослідження - різновікові групи любінського рамчастого коропа на завершальних етапах селекції (четверте - шосте покоління) та у процесі масового відтворення.

Предмет досліджень - основні рибницько-біологічні показники (виживання, динаміка росту, затрати корму, рибопродукція), репродуктивні, екстер’єрні та інтер’єрні показники любінського рамчастого коропа різного віку.

Методи дослідження - використовувались загальноприйняті методи у рибництві, селекції, гідрохімії, гідробіології, фізіології і біохімії.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно вивчено основні біологічні особливості та господарські якості любінського рамчастого коропа в умовах промислового використання, що дало можливість констатувати його як новий внутрішньопорідний тип українського рамчастого коропа.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведених науково-дослідних робіт завершено довготривалу програму створення високопродуктивного рамчастого коропа, пристосованого до еколого-технологічних умов України. Вирощування любінського рамчастого коропа у виробничих умовах дозволяє підвищити рибопродуктивність вирощувальних ставів до 1300 кг/га, нагульних – до 1377 кг/га, що перевищує існуючі нормативи відповідно на 32,6% і 14,8% (Сборник нормативно-технологической документации по товарному рыбоводству, 1986).

Матеріали, що зібрані в процесі виконання даної роботи, були використані при апробації любінських коропів. Згідно наказу Міністерства агропромислового комплексу № 52 від 29.01.1999 року любінський рамчастий короп (внутрішньопорідний тип) визнаний як нове селекційне досягнення і занесений до Національного реєстру селекційних досягнень України.

Особистий внесок здобувача. При безпосередній участі пошукача проведені науково-дослідні та рибницькі роботи в господарстві “Великий Любінь” Інституту рибного господарства УААН, а саме: інвентаризація і бонітування різновікових племінних стад любінського рамчастого коропа, отримання чистопорідного потомства в умовах природного нересту, вирощування цьоголіток і дволіток у виробничих умовах та формування різновікових ремонтно-маточних стад. Особисто дисертантом проведені дослідження інтер`єрних та фізіолого-біохімічних показників, а також харчової цінності дволіток і триліток. Крім цього, досліджено температурний, гідрохімічний і гідробіологічний режими дослідних ставів та характер живлення цьоголіток в різні періоди вегетаційного сезону.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на засіданнях вченої ради ІРГ УААН, Всесоюзній нараді “Современное состояние и перспективы развития прудового рыбоводства”(Москва, 1987), V конференції Українського філіалу Всесоюзного гідробіологічного товариства “Гидробиологические исследования на Украине в Х1 пятилетке”(Київ, 1987), Міжнародній науковій конференції “Прісноводна аквакультура в умовах антропогенного пресу” (Київ, 1994), науково-практичній конференції “Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному і м’ясному скотарстві” (Київ, 1995), ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 90-ій річниці з дня народження проф. М.А. Кравченка (Київ, 1999), Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Водные биоресурсы и пути их рационального использования” (Київ, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 статей в спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, та 6 робіт у вигляді тез до конференцій. Автором даної роботи отримано авторське свідоцтво № 1274 на селекційне досягнення – любінський рамчастий внутрішньопорідний тип коропа.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, 5 розділів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел (231, з них 37 іноземних авторів). Робота викладена на 144 сторінках, містить 14 рисунків та 32 таблиці. Матеріали Державної апробації коропів любінського внутрішньопорідного типу подані у додатку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури за темою дає уяву про походження культурних порід коропа та біолого-господарчі особливості основних порід в Україні та за її межами. Детально висвітлено породоутворювальний процес у коропівництві України, передумови та основні етапи виведення українських порід коропа любінського внутрішньопорідного типу. Відмічено продуктивні якості коропів в умовах промислового використання та вказано на особливості оцінки селекційних досягнень у коропівництві.

Матеріал та методи досліджень. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили на базі дослідного господарства "Великий Любінь" Львівського відділення Інституту рибного господарства УААН.

Матеріалом для досліджень були любінські рамчасті коропи різного віку і статі на завершальних етапах селекції (четверте-шосте покоління) в умовах племінного та промислового вирощування. Вивчалися екологічні умови дослідних і виробничих ставів, зокрема температурний і кисневий режими, гідрохімічні показники та стан розвитку природної кормової бази.

Основні рибогосподарські дослідження були проведені за методиками, загальноприйнятими в рибництві та селекційно-племінній справі. Порівняльне вирощування цьоголіток любінського і несвіцького рамчастих коропів проводили з використанням методу загального контролю (Nagy, 1980).

Проби води для гідрохімічного аналізу щомісяця відбирали на витоці з ставів і обробляли за методиками, запропонованими О.А. Альокіним (1970).

Вивчення природної кормової бази дослідних ставів та відбір проб кишечників, для встановлення характеру живлення цьоголіток, проводили за рекомендаціями С.А. Кражан та
Л.І. Лупачової (1991).

Відбір та обробку гематологічних проб проводили за загальноприйнятими методами
(Голодець Г.Г, 1955; Иоффе Б.Ф, 1974). Сумарну резистентність еритроцитів вивчали за методикою Г.А. Терськова та І.І. Гітельзона (1957). Бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) визначали за рекомендацією Е.В. Компанця (1991).

Біохімічний аналіз м’язових тканин тіла риб проводили за методиками, запропонованими
В.В.Лиманським із співавторами (1984).

Темп росту риб різного віку аналізували, керуючись методиками, прийнятими в іхтіологічних дослідженнях (Шмальгаузен І.І., 1935; Правдін І.Ф., 1966). Контрольні лови цьоголіток проводили щодекадно, а дволіток – 2 рази на місяць.

Вирощували цьоголіток та дволіток за загальноприйнятою у рибництві інтенсивною технологією за дволітнього циклу (Рибоводно-біологічні норми, 1986).

Годівлю різновікових груп коропа нормували залежно від температури води та маси риби за вказівками Ю.П.Бобрової із співавторами (1986).

Удобрення і вапнування ставів здійснювали за методикою, розробленою Інститутом рибного господарства УААН (Харитонова Н.М., Галасун П.Т., Панченко С.М., 1976).

За період досліджень вирощено 615,9 тис.екз. різновікових груп коропа п'ятого покоління селекції та 578,8 тис. екз. коропа шостого покоління. Проведено мічення понад 8 тис. риб за допомогою барвників, тавруванням, а також шляхом підрізання грудних та хвостового плавців. Досліджено вміст 120 кишечників цьоголіток, фізіолого-біохімічні і інтер'єрні показники у
200 екз. цьоголіток - чотирирічок, проведено фізичний аналіз 100 екз. товарних дволіток і триліток. Відібрано і опрацьовано близько 500 проб зообентосу та зоопланктону. Виконано близько 100 неповних та повних гідрохімічних аналізів і більше як 20 тис. різноманітних промірів тіла дослідних коропів.

Усі вихідні дані, що були отримані в процесі досліджень, проходили статистичну обробку за стандартними методиками на програмних мікрокалькуляторах "Електроніка МК-64" та персональному комп'ютері за допомогою програми Excel-97 (Мінцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В., 1991).

Експериментальна база. Еколого-технологічні параметри середовища в дослідних ставах. Вирощувальні, зимувальні та селекційні стави рибдільниці “Великий Любінь”, які використовувалися для проведення дослідних робіт, мали площу від 0,25 до 3,38 га і глибину 1-1,5м. Водопостачання ставів частково залежне і здійснюється із р. Верещиця за допомогою насосів, а із джерел, які розміщені у селищі “Великий Любінь”, самопливом. Нагульні стави № 3 і 4 площею 15 га кожний і середньою глибиною 1,2 м розміщені на правому березі річки і наповнюються водою самопливом як в незалежному (став № 3 ), так і в залежному варіанті (став № 4).

Абіотичні фактори середовища. Середньомісячна температура води в ставах значно відрізнялась у різні роки і коливалась в межах 13,9-17,5оС у травні, 18,3-20,6 – у червні, 19,8-23,6 – у липні, 19,5-21,9 у серпні і 15,3-16,6оС у вересні.

Сума активних температур (більше 15оС) за вегетаційний сезон перебувала у межах 2284-2528 градусоднів. Тривалість льодоставу у різні роки була у межах 90-150 діб. За період зимівлі температура води не опускалась нижче 1,5оС, а середньомісячні показники становили 2,2-3,2оС, тобто температурні умови зимувальних ставів були сприятливими для зимівлі риби.

Результати хімічних аналізів показали, що вода ставів в цілому відповідала гідрохімічним нормам для риборозведення.

Кисневий режим характеризувався високими показниками (7,0-12,0 мг/л О2) на початку та в кінці вегетаційного сезону та зниженням його концентрації в другій половині липня і серпні. Середньосезонна концентрація кисню становила 6,3-6,9 мг/л О2, а в період зимівлі риби була в межах 3,0-10,0 мг/л О2.

Величина водневого показника (рН) води коливалась в межах 7,8-8,4 одиниць, що характерно для ставів, розміщених у зоні Лісостепу (Сяра Я.І., 1972). Концентрація сполук азоту у воді була стабільною за середньосезонних показників 0,03–0,5 мг N/л, кількість мінерального фосфору у середньому складала 0,3-0,47 мг Р/л.

Перманганатна окисненість водного середовища зростала з весни до осені від 11,5 до 23,0 мгО/л при середньосезонних значеннях 18,2-19,1 мгО/л. Вода характеризувалась середньою мінералізацією з сумою іонів 404,8-483,5 мг/л, за іонним складом вона належала до гідрокарбонатного класу групи кальцію другого типу.

Природна кормова база. Зоопланктон усіх категорій літніх ставів формувався за рахунок трьох основних груп організмів: коловерток, гіллястовусих та веслоногих ракоподібних. Середньосезонна біомаса зоопланктону вирощувальних і нагульних ставів змінювалась відповідно в межах 10,2-11,7 г/м3 та 6,9–7,4 г/м3 при чисельності зоопланктерів 618-785 тис.екз./м3 та 671-908 тис.екз./м3.

Донна фауна ставів характеризувалась бідним видовим складом з домінуванням у м’якому зообентосі личинок хірономід та олігохет. Середньосезонна біомаса організмів зообентосу вирощувальних і нагульних ставів не відрізнялась між собою і перебувала в межах 1,0-2,6 г/м2 при чисельності організмів 136-226 екз./м2. Максимальний розвиток донних безхребетних припадав на початок вегетаційного сезону.

В цілому необхідно відмітити сприятливі гідрохімічні та гідробіологічні умови у вирощувальних і нагульних ставах, що значною мірою зумовлено належним рівнем виконання комплексу рибницько-меліоративних заходів, пов’язаних з підготовкою і експлуатацією ставів.

Генеалогія формування любінського рамчастого коропа. Вихідною формою в селекції любінських коропів були лускаті і рамчасті плідники городоцького масиву, які виведені на основі поєднання дзеркальних галиційських, місцевих лускатих і українських коропів (рис.1).

Рис.1. Схема селекції любінського рамчастого коропа

1 - дзеркальний галиційський, 2 - лускатий аборигенний, 3 – лускатий український, 4 - рамчастий український, 5 - лускатий городоцький, 6 – ропшинський, 7 – рамчастий городоцький, 8 – рамчастий несвіцький, 9 – рамчастий любінський, 10 - лускатий любінський.

На першому етапі лускатих городоцьких самок схрестили із самцями ропшинського коропа. На другому етапі провели схрещування одержаних помісних лускатих самців із рамчастими самками городоцького масиву, від якого одержали як лускате, так і рамчасте потомство. Останнє і започаткувало селекцію любінського рамчастого коропа. На третьому етапі помісних рамчастих плідників відтворювали “в собі” та схрещували із самцями несвіцького типу рамчастого коропа, завдяки чому було одержано дві лінії любінського коропа, які у наступному поєднали між собою

У завдання завершальних етапів селекції любінського рамчастого коропа (п'яте й шосте покоління) входило закріплення породного зрушення, досягнутого впродовж попередньої селекції, у відповідності до бажаного типу, а також за продуктивністю та іншими господарсько-цінними ознаками. Роботи проводились шляхом відтворного схрещування плідників 4 і 5 генерацій та стабілізаційного відбору у одержаного потомства за комплексом ознак.

В процесі формування п'ятого-шостого поколінь селекції племінне ядро плідників любінського рамчастого коропа складало 26-89 гнізд, кожного року воно оновлювалось на 20-30% за рахунок ремонтної групи. Для заміни частини племінного ядра і розширеного відтворення щороку вирощували до 2000 екз. коропа старших вікових груп.

При формуванні племінних стад любінського коропа найбільш інтенсивний відбір здійснювали серед однорічок та дворічок (напруженість відбору відповідно складала 1,1-3,7 і 44,8-64,2%). Відбір серед старших вікових груп носив коригуючий характер.

Рибницько-біологічна оцінка цьоголіток. На четвертому етапі селекційного процесу проведено порівняльну оцінку любінського і несвіцького рамчастих коропів на першому році життя з використанням методу загального контролю. Контрольною групою був любінський лускатий короп, чотириденну личинку якого висаджували у вирощувальні стави спільно із одновіковими личинками рамчастого коропа обох дослідних груп у рівних співвідношеннях за загальної щільності 40 тис.екз./га. Результати порівняльного вирощування показали, що за величиною відкоригованого відсотку виходу з вирощувальних ставів перевага була за любінським рамчастим коропом, вихід якого становив 67,2% при середній масі цьоголіток 28,2 г, що забезпечило йому перевагу за рибопродуктивністю на 4,9 % у порівнянні з цьоголітками несвіцького коропа.

Вирощування цьоголіток любінського рамчастого коропа за інтенсивною технологією у господарстві “Великий Любінь” проводили при щільності посадки триденних личинок 80 тис.екз./га і годівлі рибними гранульованими комбікормами рецептів 111-3/10 Укр., 111-3/17 Укр., 111-3/34 Укр. із вмістом сирого протеїну 13-16,1%. Результати вирощування показані в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати вирощування цьоголіток любінського рамчастого коропа

Рік | Селек-ційне

поко-ління | Площа

ставів,

га | Посаджено личинок | Виловлено цьоголіток | Рибопродук-тивність,

кг/га | Затрати

кормів,

одиниць

тис.екз.

га | всього,

тис.екз. | тис.екз.

га | середня

маса, г | вихід,

%

Інтенсивна технологія

1990 | 5 | 0,25 | 80 | 20 | 52,0 | 26,2 | 65,0 | 1360 | 3,6

1994* | 6 | 3,77 | 80 | 302 | 47,7 | 28,4 | 59,7 | 1360 | 3,1

1995* | 6 | 2,02 | 80 | 162 | 53,7 | 21,9 | 66,9 | 1177 | 4,0

1996** | 6 | 1,62 | 80 | 130 | 53,5 | 24,4 | 66,7 | 1306 | 3,8

Середнє виважене | 50,7 | 25,6 | 63,3 | 1300 | 3,5

Нормативні вимоги | 60 | 39,0 | 25,0 | 65,0 | 980 | 4,7

Напівінтенсивна технологія

1999 | 6 | 1,37 | 65 | 89 | 53,2 | 19,3 | 81,6 | 1022 | 4,0

2002 | 7 | 1,37 | 50 | 68,5 | 35,5 | 30,8 | 71,1 | 1095 | 3,4

Примітка: * - середньовиважені показники по трьох ставах;

**- середньовиважені показники по двох ставах.

Дані таблиці 1 за 1990-1996 рр. показують, що в умовах інтенсивної технології вирощування середня маса цьоголіток була у межах 21,9–28,4 г, їх вихід становив 59,7–66,9%. При цьому середня рибопродуктивність ставів склала 1300 кг/га, що перевищує існуючі нормативи на 32,6%.

В умовах напівінтенсивного вирощування, при якому менші щільності зариблення
(65-50 тис.екз./га) поєднувалися із годівлею подрібненими зерновідходами, одержано вищий вихід цьоголіток (71,1-81,6 %), їх середня маса в залежності від щільності вирощування та якості кормів була в межах 19,3-30,8 г, а рибопродуктивність ставів складала 1022-1095 кг/га.

У середньому за роки досліджень вихід цьоголіток становив 66,1%, а затрати комбікорму на приріст цьоголіток - 3,5 одиниць, що забезпечує економію комбікормів на 25,5%.

При вирощуванні любінських рамчастих цьоголіток у рибних господарствах регіону щільність посадки личинок була в межах 70-100 тис.екз./га, проводились загальноприйняті інтенсифікаційні заходи. Аналіз результатів вирощування показав, що вихід цьоголіток становив 60-88,8%, середня маса перебувала в межах 18,8-29,9 г, а рибопродуктивність ставів – 1200-1690 кг/га. При цьому найбільш стабільні показники отримані за щільності посадки личинок 70-85 тис.екз./га – відповідно 70,0%, 27,7 г та 1505 кг/га.

Результати вирощування цьоголіток п’ятого-сьомого селекційних поколінь в умовах різних технологій свідчать про настання гомеостазу показників продуктивності любінського рамчастого коропа.

Аналіз результатів зимівлі цьоголіток показав, що любінські рамчасті коропи мають підвищену зимостійкість. Так, вихід їх із зимівлі становив 81% при втраті маси тіла 10%, що перевищує нормативні вимоги.

Живлення цьоголіток коропа. Дослідження проводили при спільному вирощуванні любінських рамчастих і лускатих цьоголіток в серпні за температури води 20оС та в вересні за температури води 12оС. Встановлено, що у серпні індекс наповнення кишечників рамчастих цьоголіток до годівлі становив 246о/ооо, а лускатих – 313о/ооо. Основу вмісту кишечників обох груп коропа складав природний корм, переважно зоопланктонні організми (35-86%) та детрит (12-59%), що вказує на активне споживання природного корму. На долю комбікорму припадало 2-6%. Перевага зоопланктону у живленні цьоголіток відповідала стану природної кормової бази ставів.

Через 1 годину після годівлі відмічено значне зростання наповненості кишечників, особливо у рамчастих цьоголіток – до 662о/ооо проти 508о/ооо у лускатих, яке відбулося за рахунок комбікорму
(43,4-68,5% вмісту). При цьому доля природної їжі знизилась. В кишечниках рамчастих цьоголіток відмічено більшу кількість комбікорму в порівнянні із лускатими.

У вересні індекс наповнення кишечників знизився і становив 12,6-66,3о/ооо. Крім комбікорму (26,5%), значну частину харчової грудки займав детрит рослинного походження (47%), зообентос (18,3 %) та зоопланктон (8,2%).

Проведені дослідження встановили, що любінські рамчасті коропи проявляють високу пошукову здатність до природних і штучних кормів.

Рибогосподарська оцінка любінських рамчастих коропів на другому році життя. Вирощування проводили за інтенсивною технологією у виробничих ставах господарства “Великий Любінь”. Для годівлі у першій половині вегетаційного сезону використовували рибні гранульовані корми рецептів 111-3/10 Укр., 111-3/15 Укр. та інші із вмістом сирого протеїну 15-16%. У серпні переходили на годівлю зерном пшениці, ячменю, жита у різних співвідношеннях. Результати вирощування показані у таблиці 2.

Таблиця 2.

Рибницько-біологічні показники дволіток рамчастого коропа при товарному вирощуванні

Показники | Рік вирощування/№ ставу | Середнє

виважене | Нормативні вимоги

1989/ № 4 | 1990/ № 3

Площа ставу, га | 15 | 15 | - | -

Щільність посадки однорічок, екз./га | 3467 | 3920 | 3693 | 3530

Середня маса однорічок, г | 41,1 | 25,5 | 32,8 | 25,0

Середня маса дволіток, г | 401,3 | 412,0 | 406,6 | 400,0

Вихід дволіток, % | 97,3 | 86,7 | 91,7 | 85,0

Затрати комбікорму, одиниць | 4,8 | 4,5 | 4,6 | 4,7

Рибопродукція, кг/га | 1354 | 1401 | 1377 | 1200

В результаті вирощування дволіток любінського рамчастого коропа встановлено, що в середньому за два роки рибопродуктивність ставів становила 1377 кг/га, їх середня маса – 406,6 г, а вихід дволіток із вирощування – 91,7%, тобто за основними рибогосподарськими показниками вони перевершили існуючі нормативи (відповідно на 14,8%, 1,6% і 6,7%).

Вихід любінських рамчастих дворічок із зимувальних ставів за роки досліджень був стабільним і становив 90,4%. Втрата маси дволіток в зимовий період коливалась в межах - 6,7-9,6%, наближаючись за цим показником до амурського сазана (Савич М.В. та інші, 1987).

Екстер'єрні особливості любінського рамчастого коропа. Проведене дослідження особливостей росту і екстер'єру різних вікових груп п'ятого і шостого поколінь селекції показує, що любінські рамчасті коропи характеризуються високим ступенем стабілізації генотипової мінливості. Так, маса цьоголіток у різні роки коливалась від 23,8 до 66,5 г, проте їх індекси високоспинності і обхвату були відносно стабільними.

Статевий диморфізм за масою тіла відмічається вже у дво-трирічному віці (p<0,05), а в чотирирічному стає більш вірогідним (p<0,001), проте за індексами будови тіла він мало проявляється.

Найбільш характерним при оцінці будови тіла коропів є індекс високоспинності І/Н, який входить до характеристики стандарту породи. Вікова динаміка цього індексу у любінських рамчастих коропів полягає у тому, що у цьоголіток він становить 2,71-2,82, у дволіток знижується до 2,36-2,66, у триліток діапазон коливань розширюється від 2,51 до 3,03 за рахунок паратипового фактору. У чотирьох-п’ятирічок та плідників цей індекс зростає до 2,85 і більше, що характерно для синтетичних порід коропа з участю спадковості амурського сазана.

На прикладі дволіток проведено порівняння морфологічних показників любінських (ЛРК), несвіцьких (НРК) і антонінсько-зозуленецьких коропів (УРК) української рамчастої породи (табл. 3).

Таблиця 3.

Морфологічна характеристика дволіток любінського, несвіцького і

антонінсько-зозуленецького рамчастих коропів, (M+m, n = 30)

Показники | ЛРК | НРК | УРК* | td 1-2 | td 1-3 | Маса риби, г | 677,5+47,0 | 483,7+20,0 | 843,6+40,4 | 3,78 | 2,69 | Довжина тіла риби, см | 27,8+0,71 | 26,8+0,3 | 31,7+0,5 | 1,15 | 4,53 | Коефіцієнт вгодованості | 3,12+0,08 | 2,91+0,4 | 2,64+0,1 | 0,51 | 3,75 | Кількість променів у плавниках: спинному

анальному |

Ш-19,4+0,1

Ш-6,0+0,05 |

Ш-19,5+0,2

Ш-6,0+0,0 |

Ш-19,5+0,2

Ш-5,9+0,1 |

0,45

0 |

0,45

0,89 | Кількість тичинок на

першій зябровій дузі, штук | 27,0+0,2 | 28,5+0,5 | 25,4+0,4 | 2,78 | 3,58 | Індекси екстер’єру: високоспинності (1/Н)

широкоспиності(Вr/l),%

голови (С/1), %

хвоста (1хв/1), %

обхват тулуба (О/1), % |

2,57+0,04

16,9+0,42

28,4+0,32

17,5+0,23

91,6+1,4 |

2,50+0,02

17,3+0,2

28,1+0,2

17,4+0,2

90,8+0,5 |

2,58+0,04

16,6+0,2

26,5+0,32

17,3+0,3

87,6+1,6 |

1,56

0,86

0,79

0,33

0,54 |

0,18

0,64

4,2

0,53

1,88 | Відносна довжина:

- плавального міхура, %

- кишечника, % |

35,1+0,4

281+0,09 |

32,9+0,8

257+0,04 |

34,6+0,6

277+0,06 |

2,46

2,44 |

0,69

0,37 | Кількість хребців, штук | 36,7+0,25 | 37,0+0,09 | 37,0+0,1 | 1,13 | 1,11 | Примітка: * - за даними В.Г.Томіленка (1995).

При цьому встановлена математично достовірна різниця за першим-третім ступенем безпомилкового судження (P .05-P0.001) за наступними показниками будови тіла та меристичними ознаками:

ЛРК НРК: - кількість тичинок на першій зябровій дузі, відносна довжина плавального міхура та кишечника;

ЛРК УРК: - довжина риби, коефіцієнт вгодованості, кількість тичинок на першій зябровій дузі, відносна довжина голови.

За індексом високоспинності всі три групи коропа у віці дволіток між собою не відрізняються (2,50-2,58) і відносяться до високотілих форм.

Основні інтер'єрні показники любінського рамчастого коропа. Інтер'єрні показники дозволяють виявити як певні діагностичні відмінності між різними породами коропа, так і оцінити фізіологічний стан організму, тому проведено їх вивчення у віковому аспекті і в порівнянні із любінськими лускатими коропами. При цьому встановлено перевагу рамчастих цьоголіток і дволіток за відносною довжиною і масою кишечника у порівнянні із одновіковими лускатими коропами. Враховуючи, що відносна довжина кишечника вказує на потенційну можливість поїдання більшої кількості їжі та її краще засвоєння (Поляков Г.Д., 1975), любінські рамчасті коропи завдяки цій морфологічній особливості є добре пристосовані до поїдання великої кількості штучного корму та його кращого засвоєння, що відмічено при їх промисловому вирощуванні.

Відносна довжина кишечника незначно знижується за період зимівлі та зростає на 33% (до 266-302%) у процесі вирощування дволіток (р<0,001).

Любінські рамчасті коропи характеризуються чисто короповим типом плавального міхура, для якого властива перевага передньої камери за довжиною і об'ємом. Сезонні і вікові зміни відносної довжини плавального міхура характеризуються деяким зниженням за зимівлю та збільшенням у дволіток і відбуваються за рахунок його задньої камери (р<0,001).

Дослідження інтер'єру любінських рамчастих коропів показало, що характерні цьому внутрішньопорідному типу української рамчастої породи особливості відмічаються лише за відносною довжиною кишечника та будовою плавального міхура. Разом з тим, такі показники, як відносна маса нирок, серця, селезінки, перебувають у межах фізіологічної норми українських коропів (Томіленко В.Г. та інші, 2000) і можуть служити індикатором оптимальності умов їх вирощування.

Статевий розвиток та репродуктивні якості плідників. Вікову динаміку статевого розвитку вивчали за коефіцієнтом та стадіями зрілості гонад (табл.4).

Таблиця 4.

Особливості статевого розвитку любінських рамчастих коропів

Вік, стать | n | Маса, г | Коефіцієнт зрілості, % | Стадія зрілості гонад | Маса внутрішніх органів, %

М+m | Сv | М+m | Сv | М+m | Сv

2, самки

самці | 5

5 | 478+56,4

450+37,8 | 26,4

18,8 | 0,78+0,2

5,71+0,8 | 56,5

30,1 | 11

111 | 14,9+0,8

17,5+1,3 | 11,5

16,1

3, самки

самці | 5

5 | 1625+70,5

1108+80,7 | 9,7

16,3 | 1,85+1,3

5,91+0,2 | 41,5

8,9 | 11-111

IV | 12,0+0,6

13,9+0,4 | 12,0

4,2

4, самки | 5 | 2934+127,7 | 9,7 | 20,6+2,2 | 23,7 | IV | 26,6+2,0 | 16,6

Із даних таблиці видно, що статевий диморфізм у дворічному віці є значним: у самок коефіцієнт зрілості становить 0,78%, а гонади знаходяться на II стадії зрілості, у самців гонади знаходяться на III стадії зрілості, складаючи 5,71% від маси тіла. У трирічному віці самки відстають за коефіцієнтом зрілості у 3,2 рази від одновікових самців, при цьому тільки у частини самок гонади є на III стадії зрілості. У самців же коефіцієнт зрілості є стабільним, складаючи у середньому 5,9%, їх гонади в цей час знаходяться на IV стадії зрілості, тобто коропи стають статевозрілими.

Любінські рамчасті самки стають статевозрілими на четвертому році життя, коли гонади знаходяться на IV стадії зрілості, а їх маса досягає 20,6% від маси тіла.

За даними нерестових кампаній 1995-1999 рр. робоча плодючість самок склала 803 тис. ікринок, а вихід триденних личинок на одне гніздо із нерестового ставу становив 226 тис.екз., тобто по обох показниках більш як у два рази перевищені нормативно-технологічні вимоги (табл.5).

Таблиця 5

Плодючість самок любінського рамчастого коропа, (М+m/Сv )

Рік,

n | Маса самок,

кг | Маса

ікри, г | Відносна маса

ікри, % | Плодючість,

тис. ікри | %

розвитку ікри | Вихід

личинок від 1 гнізда, тис.екз

робоча | відносна

1995

n=12 | 5,8+0,4

26,0 | 942+108

36,3 | 15,1+1,1

24,5 | 727+82

37,2 | 121+9

24,7 | 81 | 207

1997

n=9 | 6,5+0,5

17,6 | 873+57

19,7 | 13,1+0,6

12,6 | 700+46

19,8 | 106+4,5

12,7 | 87 | 230

1999

n=15 | 6,4+0,5

30,2 | 1156+127

41,2 | 17,9+1,2

24,4 | 926+102

41,2 | 144+95

24,8 | 78 | 238

Середні виважені | 6,2 | 1014 | 16,3 | 803 | 129,5 | 82 | 226

Нерест рамчастого коропа проходить активно, навіть при зниженні температури до 16оС, яке в окремі роки наступало після посадки плідників на нерест. За активністю їх нерест не поступається нересту гібридних гнізд з участю самців амурського сазана. Як правило, всі самки віддають ікру, кількість якої становить 13,1-17,9% від їх маси.

Репродуктивні якості самців коропа оцінювали за показником заплідненості ікри. Цей показник дозволяє найбільш об'єктивно оцінити самців в умовах природного нересту, адже він поєднує кількісні і якісні показники сперми з активністю самців під час нересту. При чистопорідному відтворенні заплідненість ікри знаходилась в межах 78–87%, що підтверджує високі репродуктивні якості рамчастих самців.

Для оцінки репродуктивних ознак плідників любінського рамчастого коропа в умовах заводського відтворення важливе значення має реакція на гормональну стимуляцію, яка в експериментальних умовах становила 100% при заплідненні ікри - 82,3%.

Фізіолого-гематологічні дослідження. Гематологічні показники у риб дозволяють об’єктивно оцінити фізіологічний стан організму в конкретних умовах вирощування, що зумовило їх вивчення у різних вікових групах любінського рамчастого коропа - таблиця 6.

Цьоголіткам любінського рамчастого коропа властиві високі показники складу крові, які характеризують їх задовільну підготовку до зимівлі. Протягом зимівлі відмічено зниження вмісту гемоглобіну і білку сироватки крові і зростання резистентності еритроцитів (р<0,01, р<0,001). За період літнього вирощування підвищувався вміст гемоглобіну (р<0,05), значно зростав БАСК (р<0,001), що в цілому вказало на їх задовільну підготовку до зимівлі. За вмістом гемоглобіну, кількості еритроцитів і загального білку любінські рамчасті дволітки близькі до несвіцьких рамчастих і дзеркальних галиційських коропів (Возный Н.Е., Шемчук В.Р., Пуцята В.М., 1973).

Таблиця 6.

Фізіолого-біохімічні показники крові любінського рамчастого коропа, ( М+m/Сv)

Вік коропів,

n | Маса риб, г | Гемоглобін,

г% | Еритроцити | Білок сироватки крові, г% | Бактеріостатич-на активність сироватки крові, % | А/Г

коефі-цієнт

млн/ммз | резистент-ність

Цьоголітки,

жовтеть, n=6 | 61,9+6,2

22,4 | 8,19+0,87

23,8 | 2,1+0,15

16,0 | 1,56+0,07

10,0 | 3,39+0,43

28,3 | 37,1+3,9

23,5 | 0,53+0,07

12,2

Однорічки,

квітень, n=14 | 47,3+2,5

19,1 | 6,42+0,24

13,5 | 2,05+0,14

22,9 | 3,70+0,22

18,6 | 1,85+0,11

20,8 | 41,3+3,1

27,0 | 0,97+0,03

12,3

Дволітки,

вересень, n=6 | 392+20,4

11,6 | 8,03+0,6

18,2 | 2,19+0,09

10,2 | 3,20+0,14

11,6 | 3,43+0,33

23,7 | 68,5+2,2

7,1 | 0,6+0,05

20,9

Трирічки,

самки, n=5 | 1686+51

6,1 | 9,02+0,87

19,4 | 1,81+0,15

18,5 | 4,26+0,26

12,3 | 2,51+0,28

18,6 | 43,2+1,8

8,2 | 0,42+0,02

10,2

Трирічки,

самці, n=5 | 1109+90

16,3 | 10,8+0,61

11,4 | 2,24+0,18

15,7 | 4,85+0,49

20,5 | 2,63+0,56

41,0 | 42,4+1,3

6,2 | 0,44+0,02

8,9

Фізіологічний стан любінських рамчастих коропів різного віку, особливо за показниками бактеріостатичної активності сироватки крові, концентрації еритроцитів та їх резистентності, знаходиться на високому рівні, а вміст гемоглобіну, білку сироватки крові, альбумінів (0,85-1,78 г%) і глобулінів (0,94-2,15 г%) забезпечують інтенсивний обмін речовин у любінських рамчастих коропів усіх вікових груп, що в умовах промислового вирощування позитивно впливає на їх рибницькі показники. Всі досліджені фізіолого-біохімічні показники перебувають в межах оптимальних фізіологічних значень для коропів відповідного віку.

Харчова цінність любінського рамчастого коропа. Харчову цінність оцінювали за виходом їстівних частин у дволіток масою 500-577 г та триліток масою 1119-1257 г з урахуванням їх статі та за вмістом поживних речовин у м'ясі дволіток.

Відносна маса тушки гатунку “Б” (маса риби без луски, внутрішніх органів і голови) у любінських рамчастих дволіток складала 63,3 і 67,2 % (самці – самки), а філе - відповідно 48,4 і 50,9%. У триліток був вищим вихід тушки - 64,9 і 69,2 % та філе - 53,4 і 56,5% відповідно. При цьому у триліток зменшувався відсоток внутрішніх органів, луски та кісток із плавцями. Відносна частка голови зростала до 17,9-18,6% (на 15,8 %). Проте вірогідними за першим ступенем безпомилкового судження (р< 0,05) були лише такі відмінності:

- самки дволітки самки трилітки: вихід філе та відносна маса луски;

- самці дволітки самці трилітки: вихід філе, відносна маса голови та луски.

За вмістом сухої речовини (28,8%) і білку (16,1%) м'ясо рамчастого коропа відноситься до високобілкових, а за вмістом жиру (10,9%) - до жирних.

Узагальнюючи результати фізичного аналізу і біохімічних досліджень, можна стверджувати, що любінським рамчастим коропам властива висока харчова цінність. Разом з тим, високий рівень поживних речовин, особливо жиру, який нагромаджений у м’язовій тканині дволіток, свідчить про хорошу підготовку до зимівлі і забезпечує їм високе виживання.

Економічна ефективність вирощування любінського рамчастого коропа. Економічна ефективність вирощування любінських рамчастих коропів зумовлена їх перевагою за виходом рибопродукції на першому та другому роках життя в порівнянні з рибницько-біологічними нормативами.

Нормативна рибопродуктивність вирощувальних та нагульних ставів при інтенсивній технології вирощування коропа в рибницькій зоні Полісся (третя зона) складає 980 та 1200 кг/га відповідно. Дослідженнями встановлено, що при вирощуванні любінських рамчастих коропів за інтенсивною технологією рибопродуктивність вирощувальних ставів складала 1300 кг/га, що на 32,6% перевищує нормативи, а нагульних ставів – 1377 кг/га, що вище нормативів на 14,8%.

Якщо прийняти середню ціну рибопосадкового матеріалу рамчастого коропа 10 грн./кг, а товарної риби - 6 грн./кг (середні ціни 2002 року), то додатковий економічний ефект складатиме 3145 грн./га при вирощуванні цьоголіток та 1044 грн./га при вирощуванні товарної риби.

Впровадження любінського рамчастого коропа у виробництво. На кожному етапі створення коропів любінського внутрішньопорідного типу передавались плідники і ремонтний матеріал старших вікових груп для промислового використання в рибних господарствах західного регіону України.

В останні роки ареал любінського рамчастого коропа значно розширився за рахунок господарств Одеської, Київської, Вінницької та Черкаської областей.

Всього за останні 8 років в базовому господарстві-оригінаторі ''Великий Любінь” було вирощено і реалізовано господарствам України 756 гнізд плідників любінського рамчастого коропа.

ВИСНОВКИ

1. Любінський рамчастий короп створений шляхом довготривалої синтетичної селекції генетично віддалених форм. Формуванням п’ятого-шостого поколінь завершилось виведення нового високопродуктивного, пристосованого до екологічних умов регіону любінського типу коропа української рамчастої породи. Порівняльний аналіз екстер’єрних та продуктивних показників коропів п’ятого і шостого селекційних поколінь показав високу стабільність нового стада. Виявлені основні біологічні особливості любінських рамчастих коропів, які в умовах промислового використання забезпечують високі рибогосподарські результати. Встановлена перевага продуктивних показників коропів різного віку у порівнянні з вихідними формами і рибницько-біологічними нормами стала основою для їх апробації та визнання новим селекційним досягненням України. Розроблено і обґрунтовано шляхи господарського використання любінського рамчастого коропа.

2. На завершальному етапі селекції любінського рамчастого коропа виконано стабілізацію основних рибницько-біологічних показників шляхом відтворення кращих за комплексом ознак плідників та масового відбору серед одержаного потомства. Всі господарсько-цінні, морфологічні і фізіологічні ознаки стійко передаються нащадкам.

3. Плідники любінського рамчастого коропа визрівають на 1 рік раніше (самці в 3, самки в 4 роки) у порівнянні з коропами українських порід. Робоча плодючість 6-9 річних самок коливається в межах 600-1200 тис. ікринок, вихід личинок від одного гнізда плідників в умовах природного нересту складає 200-240 тис. Технологічно пристосовані до заводського відтворення.

4. В експериментальних умовах цьоголітки любінського рамчастого коропа перевершили несвіцького рамчастого (одна із вихідних форм) за рибопродуктивністю ставів на 4,9%. За промислового інтенсивного вирощування рибопродуктивність ставів становила 1300 кг/га і перевищувала існуючі нормативи на 32,6 %. При цьому відмічена економія кормів на 25,5%, яка забезпечується високими пошуковими здібностями рамчастих цьоголіток. Зимостійкість цьоголіток становить 81% при втраті маси 10% (нормативні вимоги відповідно 75 і 12%).

5. При товарному вирощуванні дволіток любінського рамчастого коропа рибопродукція нагульних ставів становила 1377 кг/га, що перевищує нормативи на 14,8%. Вихід із зимівлі дворічок перевищував 90% при втраті маси за зиму від 6,7 до 9,6%.

6. За екстер’єрними показниками любінські рамчасті коропи у віці цьоголіток - триліток суттєво не відрізняються від українських рамчастих і відносяться до високотілих форм, у старшому віці вони відхиляються в сторону батьківської форми. За інтер’єрними ознаками вони близькі до українських коропів.

7. Фізіологічні показники любінських рамчастих коропів різного віку знаходяться у межах оптимальних значень: кількість еритроцитів 1,76-2,39 млн/ммз, концентрація гемоглобіну – 6,42-10,8 г%, білка сироватки крові – 1,85-3,43 г%, резистентність еритроцитів - 1,56-4,85, бактеріостатична активність сироватки крові - 24,2-68,5 %, що позитивно впливає на їх життєстійкість.

8. Результати фізичного аналізу і біохімічних досліджень вказують на високу харчову цінність любінських рамчастих коропів. Так, тушка ґатунку “Б” (риба без луски, внутрішніх органів та голови) у дволіток становить 65,2 %, у триліток – 67,5 %, філе відповідно 49,6 та 55,0 %. Вміст ліпідів та білку в м’язовій тканині дволіток складає 10,9 та 16,1 % відповідно.

9. Економічна ефективність вирощування любінських рамчастих коропів зумовлена їх перевагою за виходом рибопродукції в порівнянні з рибницько-біологічними нормативами і становить 3145 грн./га при вирощуванні цьоголіток та 1044 грн./га при вирощуванні дволіток.

Пропозиції виробництву

Високі продуктивні якості рамчастих коропів любінського внутрішньопорідного типу дозволяють