Національна Академія Прикордонних військ України

імені Богдана Хмельницького

ВАКОЛЮК Тетяна Володимирівна

УДК 811.111:355:37.016

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ІНТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ

ІНОЗЕМНОЇ МОВИ КУРСАНТІВ-ПРИКОРДОННИКІВ

(на матеріалі англійської мови)

Спеціальність 13.00.04.

Теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький – 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент

Гапонова Валентина Миколаївна,

Національна академія Прикордонних військ України імені Б. Хмельницького,

завідувач кафедри англійської мови.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Романишина Людмила Михайлівна, Тернопільська державна медична академія імені Івана Горбачевського, кафедра неорганічної і органічної хімії, завідувач кафедри;

кандидат філологічних наук, доцент Святчик Катерина Валентинівна, Технологічний університет Поділля, кафедра іноземної філології, завідувач кафедри.

Провідна установа:

Київський Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “10” жовтня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “ 18 ” серпня 2003 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

доцент Галімов А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні умови, в яких здійснюється розбудова Прикордонних військ України створюють об’єктивні завдання для реформування системи навчання. Аналіз військово-педагогічної теорії та практики показує, що в комплексі проблем формування особистості курсанта вищого військового навчального закладу (ВВНЗ) суттєва роль належить проблемі навчання іноземної мови.

Знання іноземної мови є важливою складовою при освоєнні будь-якої спеціальності. В умовах боротьби з міжнародним тероризмом та нелегальною міграцією, підвищення загальних вимог до рівня професійної підготовки офіцерів-прикордонників, вільне володіння іноземною мовою під час виконання оперативно-службових завдань на кордоні України є складовою професійних якостей випускників Національної академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького (НАПВУ ім. Б. Хмельницького).

Проблема результативності засвоєння іноземної мови особливо гостро проявляється на початковому етапі навчання, виявляються протиріччя між рівнем володіння іноземною мовою та базовим рівнем і вимогами, що висуваються програмою вищих військових навчальних закладів. Навчальні групи у НАПВУ ім. Б. Хмельницького складаються з випускників різних шкіл, з різним рівнем мовної підготовки. На підставі вимірів рівня знань на першому курсі в 1999–2002 роках було виявлено багато недоліків у мовній підготовці курсантів, що вступили до академії для навчання за напрямом “Право” та “Інженерна механіка”.

Розширення цілей навчання на початковому етапі вивчення іноземної мови в умовах ВВНЗ вимагає активізації мовленнєвих вмінь курсантів. Саме на початковому етапі навчання закладаються основи про-фесійних знань, формуються навички організації інтенсивного навчання іноземної мови курсантів. Безперечно, від рівня розвитку навичок інтенсивного навчання іноземної мови курсантів залежить якість їх навчальної та наукової роботи на старших курсах та кінцевий результат навчання в академії.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень показав, що інтенсивне навчання іноземної мови студентів в умовах вищих навчальних закладів є достатньо розробленою педагогічною проблемою. Однак досягнення фахівців з проблеми інтенсивного навчання іноземної мови ще не в повній мірі знайшли своє застосування у практиці вищої військової школи. Причиною такого стану є те, що в дидактиці вищої військової школи до цього часу не розкрита сутність інтенсивного навчання іноземної мови, її структура, функції, особливості.

Проблемі навчання іноземної мови в вищих закладах освіти присвячено чимало робіт. Серед них варто назвати насамперед праці П. І. Гез, М. Г. Горкун, Н. Б. Ішханян, Т. А. Третьякової та ін. У роботах цих вчених аналізуються психологічні, методичні, лінгвокраїнознавчі та інші аспекти навчання іноземних мов. Багато авторів присвятили свої дослідження створенню системи навчання іноземних мов в умовах ВВНЗ: це роботи В. Д. Лопатки, І. В. Сніцар, І. В. Сусліної, П. Я. Шарко та ін.

Чимало робіт присвячено навчанню іноземної мови в інтенсивних курсах: Н. І. Бичкова, В. М. Блінов, Н. Ф. Бориско, Л. Ш. Гегечкорі, Г. А. Китайгородська, В. В. Краєвський, Г. Лозанов, Г. М. Тер-Саакянц.

Однак, проблема інтенсивного навчання курсантів-прикордонників на початковому етапі вивчення іноземної мови залишається дотепер невирішеною і вимагає спеціального дослідження. Все це обумовило вибір теми дослідження – “Педагогічні умови інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану перспективного проведення дисертаційних досліджень у Прикордонних військах України у 1998–2005 роках та в рамках НДР № 202-0043 І “Підвищення рівня загальноосвітньої та професійної підготовки майбутніх офіцерів Прикордонних військ України за рахунок вдосконалення процесу інтенсифікації навчання іноземній мові в вищому закладі освіти” (шифр 202– 00431 “Формування”), НДР № 201-21-01-І.

Об’єктом дослідження є процес інтенсивного навчання курсантів ВВНЗ іноземної мови.

Предметом дослідження є педагогічні умови інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що рівень знань курсантами іноземної мови на початковому етапі її вивчення значно підвищиться за таких педагогічних умов:

- вдосконалення змісту та структури інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників;

- вдосконалення педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови;

- використання технічних засобів комп’ютерних технологій навчання (ТЗКТН) при інтенсивному навчанні іноземної мови.

Згідно з метою та гіпотезою було визначено такі завдання дослідження:

- уточнити сутність та зміст інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників;

- визначити та експериментально перевірити педагогічні умови інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників;

- обґрунтувати систему тестів для оцінювання результативності інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників;

- розробити та експериментально перевірити модель педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови курсантів-прикордонників;

Методологічну основу дослідження склали концептуальні положення: концепція розбудови народної освіти на основі індивідуалізації, гуманізації й демократизації, інтенсифікації навчання (Ю. К. Бабанський, С. У. Гончаренко, М. О. Данилов, О. О. Леонтьєв, К. Д. Ушинський); теорія особистісно-орієнтованого навчання (Н. Ф. Тализіна, І. С. Якіманська); система наукових знань про закономірності формування особистості у процесі життєдіяльності (О. О. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, С. Л. Рубінштейн); концепція поетапного формування розумових дій (Л. С. Виготський, І. Я. Лернер, Н. О. Менчинська, В. Ф. Паламарчук).

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використовувались такі методи дослідження:

- теоретичний аналіз педагогічної, психологічної, соціологічної, лінгвістичної та методичної літератури – при аналізі сучасного стану проблеми інтенсивного навчання іноземної мови, при уточненні сутності, змісту та особливостей інтенсивного навчання іноземної мови курсантів ВВНЗ;

- спостереження, вивчення, аналіз та узагальнення педагогічного досвіду ВВНЗ – при визначенні структури, функцій та особливостей інтенсивного навчання іноземної мови курсантів ВВНЗ;

- анкетування, експертне опитування – при визначені педагогічних умов інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників;

- педагогічний експеримент – при перевірці результативності інтенсивного навчання іноземної мови.

Експериментальною базою дослідження є Національна академія Прикордонних військ України імені Б. Хмельницького (м. Хмельницький).

Дослідження проводилося з 1999 по 2002 рік і складалося з декількох взаємопов’язаних етапів.

І етап – 1999–2000 рр. – включав вивчення і теоретичний аналіз психологічної і педагогічної літератури з проблеми інтенсивного навчання іноземної мови, аналіз методик інтенсивного навчання іноземної мови у колективах ВВНЗ та аналіз діяльності викладачів кафедри англійської мови щодо інтенсивного навчання іноземної мови курсантів НАПВУ ім. Б. Хмельницького.

ІІ етап – 2000–2001 рр. – на цьому етапі шляхом використання методів спостереження, бесіди, опитування, анкетування, аналізу результатів діяльності курсантів, аналізу документів здійснювалася експериментальна робота, метою якої було визначення та експериментальна перевірка основних педагогічних умов інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників.

ІІІ етап – 2001–2002 рр. – включав теоретичний аналіз і узагальнення матеріалів, отриманих в період експериментальної роботи, впровадження висновків і рекомендацій у практику ВВНЗ, літературне оформлення дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

- вперше розроблено модель педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови курсантів-прикордонників;

- вперше обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників, такі як: вдосконалення педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови, вдосконалення змісту та структури інтенсивного навчання іноземної мови, використання ТЗКТН при інтенсивному навчанні іноземної мови;

- уточнено сутність та зміст інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників;

- обґрунтовано та удосконалено систему тестів для оцінювання результативності інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників.

Практичне значення одержаних результатів полягає в його спрямованості на підвищення результативності навчання іноземної мови в ВВНЗ на основі впровадження курсу інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників на початковому етапі їх підготовки. Результати дослідження та розроблені на їх основі методичні рекомендації щодо інтенсивного навчання іноземної мови дозволяють удосконалити рівень знань курсантами іноземної мови. Матеріали дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі ВВНЗ, а також на курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки офіцерських кадрів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес НАПВУ ім. Б. Хмельницького (акт реалізації від 15 листопада 2002 року), Національної академії оборони України (акт реалізації від 14 березня 2003року), НДІ Прикордонних військ України (акт реалізації від 5 листопада 2002 року).

Особистий внесок здобувача. У статті “Роль невербального спілкування в інтенсивному навчанні іноземної мови” особистим внеском здобувача є обґрунтування складових інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників.

Апробація результатів дослідження Отримані результати дослідження обговорювалися та були схвалені на:

- міжвузівській науково-теоретичній конференції „Актуальні проблеми перекладу“, проведеній у НАПВУ ім. Б. Хмельницького (Хмельницький, 2002);

- міжвузівській науково-теоретичній конференції „Проблеми сучасної інженерної технології“, проведеній НАПВУ ім. Б. Хмельницького (Хмельницький, 2002).

Одержані результати та висновки роботи доповідались на засіданнях кафедри англійської мови та спільних нарадах кафедри англійської мови, німецької та другої іноземної мови НАПВУ ім. Б. Хмельницького (10 листопада 2002 р., 20 лютого 2003 р.).

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дослідження автором опубліковано шість наукових статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, з них п’ять одноосібних.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації 165 сторінок друкованого тексту. Ілюстративний матеріал подано у 6 таблицях та 5 рисунках. Бібліографія містить 185 найменувань на 17сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про організацію і проведення дослідження та апробацію його результатів.

У першому розділі “Теоретико-педагогічний аналіз процесу інтенсивного навчання в ВВНЗ” проаналізовано сучасний стан проблеми у психолого-педагогічній і методико-лінгвістичній літературі, уточнено сутність, зміст і особливості інтенсивного навчання курсантів іноземної мови у ВВНЗ.

Інтенсифікація навчально-виховного процесу в ВВНЗ – це один з провідних напрямків підвищення якості професійної підготовки офіцерів за рахунок цілеспрямованого удосконалення змісту, форм, засобів і методів навчання, покращення структури навчальних дисциплін і активізації пізнавальної діяльності курсантів при збереженні встановлених термінів навчання.

Інтенсивне навчання іноземної мови курсантів-прикордонників це – один з напрямків вдосконалення навчально-виховного процесу у ВВНЗ, сутність якого полягає в створенні умов, при яких курсанти в межах установлених термінів навчання отримують більше знань, більш високий рівень розвитку вмінь та навичок іншомовної комунікативної компетенції, необхідних для здійснення оперативно-службових завдань майбутніми офіцерами-прикордонниками при спілкуванні з представниками іноземних країн на кордоні нашої держави.

Інтенсивне навчання іноземної мови курсантів здійснюється за рахунок ефективної напруженої праці викладачів та курсантів. Воно включає: цілеспрямоване вдосконалення змісту та структури навчання іноземної мови, існуючих традиційних, а також впровадження нових активних методів, форм, засобів навчання, поліпшення керівництва процесом навчання іноземної мови, активізацію пізнавальної діяльності курсантів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та результатів наукових досліджень, експертне опитування, проведене серед викладачів кафедр англійської мови, німецької та другої іноземної мови в НАПВУ ім. Б. Хмельницького, дало можливість визначити педагогічні умови інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників, а саме:

-

-

-

У другому розділі “Основні педагогічні умови підвищення ефективності інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників” розкриваються мета та зміст педагогічних умов інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників.

Педагогічне керівництво інтенсивним навчанням іноземної мови вимагає тактовного контролю за діями курсанта, здійснення вчасної допомоги та уникнення зривів у діяльності, її корективи, а також розумне підвищення вимог на основі поступового ускладнення завдань, змісту, методів діяльності.

В результаті експертного опитування, проведеного серед викладачів кафедр англійської мови, німецької та другої іноземної мови НАПВУ ім. Б. Хмельницького, були визначені головні етапи педагогічного керівництва, які необхідно інтенсифікувати в інтересах підвищення професійної підготовки курсантів-прикордонників при навчанні іноземної мови. Визначені етапи були згруповані в блоки, на підставі яких була розроблена модель педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови курсантів-прикордонників ( Рис. ).

Однією з педагогічних умов інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників було визначено вдосконалення змісту та структури інтенсивного навчання іноземної мови.

В проведеному дослідженні було розроблено курс інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників. Метою розробленого курсу є не тільки збереження і підтримка базового рівня, але і його розширення і поглиблення, відповідно до специфіки оперативно-службової діяльності і вимог програми стосовно рівня володіння іноземною мовою.

Індивідуально-рольова організація навчального матеріалу має першорядне значення для інтенсивного навчання іноземної мови. Основним текстом розробленого курсу є полілог, а учасниками цього полілогу стають самі курсанти.

Крім психологічних і лінгвістичних компонентів (комуніканти та їх ролі, цілі, наміри, зміст, засоби, місце, час і канали спілкування), текст-полілог включає також і соціокультурні компоненти: правила і норми поводження, моделі і сценарії взаємодії, вербальні і невербальні засоби спілкування.

1. Психолого-педагогічний аналіз рівня знань курсантів іноземної мови

діагностика рівня знань курсантів (анкетування, бесіди на іноземній мові тощо)

аналіз психолого-педагогічних особливостей курсанта при засвоєнні навчального матеріалу

2. Розподіл курсантів на гетерогенні групи за рівнем мовної підготовки

розподіл курсантів на дві групи: а) з високим; б) з низьким рівнем знань іноземної мови за допомогою тестування

3. Підбір навчальних матеріалів для групи курсантів з низьким рівнем знань іноземної мови

вивчення науково-методичної, військово-педагогічної літератури з проблем інтенсивного навчання іноземної мови

вивчення досвіду інтенсивного навчання іноземної мови курсантів на кафедрі

збір банку необхідної ін-формації для навчальних матеріалів

визначення змісту, методів, форм, засобів навчання курсантів з урахуванням проведеного розподілу на групи

4. Диференціація змісту навчального матеріалу і його розподіл за часом, формами і методами реалізації

розподіл матеріалів за темами курсу; визначення форм і часу, необхідних для їх реалізації

визначення і формування загальної дидактичної мети відповідно до конкретної теми заняття

створення моделей занять, визначення структури та кінцевого результату заняття

5. Розробка загальної схеми дій викладача при інтенсивному навчанні

розробка варіантів проведення заняття відповідно до вимог інтенсивного навчання, визначення форми його проведення

підготовка технічних засобів навчання на кожне заняття

структурування ефективності впливів на курсантів завдяки встановленню зворотного зв'язку

розробка різноманітних шляхів стимулювання діяльності курсантів

прогнозування слабких сторін при управлінні процесом інтенсивного навчання

6. Керівництво інтенсивним навчанням курсантів на занятті

створення психологічних умов інтенсивного навчання іноземній мові на занятті (розподіл завдань за ступенями складності, мотивація навчальної діяльності, стимулювання курсантів)

організація сумісної навчальної діяльності з курсантами відповідно з методиками розробленими автором

організація оперативного контролю та самоконтролю за роботою курсантів

орієнтація на завдання для самостійного вивчення та засоби його виконання

7. Керівництво інтенсивним навчанням курсантів під час самостійної підготовки

добір основних і додаткових матеріалів за змістом, відповідних методам реаліза-ції залежно від рівня знань курсантів

навчання за самостійно розробленим алгоритмом для досягнення вищого рівня знань у курсантів

проведення індивідуальних консультацій, виявлення прогалин у знаннях, робота з відстаючими

систематизація знань та відповідних мовленнєвих умінь та навичок курсантів з вивчених тем

8. Аналіз результативності інтенсивного навчання іноземної мови

проведення підсумкової роботи після закінчення вивчення кожної теми, порівняння очікуваних та одержаних результатів

заохочення курсантів: виставлення додаткових оцінок, стимулювання

зміна складу груп

підбиття підсумків, про зміни, які відбували-ся в навчальному процесі, а також причин відхилення від поставлених завдань

внесення корективів у зміст навчального матеріалу та в організацію навчального процесу

Рис. 1. Модель педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови курсантів-прикордонників

Курс складається з п’яти тем та відрізняється своєрідністю методики проведення занять. Заняття за своєю методичною побудовою являють собою практичні заняття. Єдиний комплекс текстів-полілогів, пов’язаних підсистемою тем з використанням різноманітної прикордонної тематики, було об’єднано в семестровий курс. Практичні вправи в курсі чередуються з аналізом конкретних ситуацій оперативно-службової діяльності військовослужбовців Прикордонних військ України. Усі полілоги об’єднані сюжетом стосунків військовослужбовців іноземних армій та курсантів академії. Кожен полілог – один з етапів цих стосунків.

Спільна мовленнєва діяльність, що була передбачена навчальними текстами-полілогами надала можливість змоделювати мовленнєве поводження кожного курсанта, об’єднати групу єдиною діяльністю мовленнєвого спілкування, що сприяло формуванню колективу та створенню у ньому сприятливого для спільної діяльності психологічного клімату: доброзичливості, підтримки, схвалення, взаємодопомоги, заохочення, співпереживання.

При розробці методики використання ТЗКТН при інтенсивному навчанні іноземної мови на кожному навчальному занятті було визначено коло навчальних питань, склад використаних технічних засобів навчання, способи їх використання викладачем при розробці матеріалів заняття, при підготовці та у ході заняття.

Викладач у ході заняття за допомогою комп’ютерної техніки керував подачею навчальних матеріалів та здійснював контроль за роботою курсантів. Курсанти, як правило, індивідуально виконували завдання, що пропонувались у ході заняття. Усе це значною мірою сприяло підвищенню інтенсивного навчання іноземної мови.

Навчальні заняття з використанням ТЗКТН складались з трьох основних етапів. На першому етапі заняття викладач ознайомлював курсантів з навчальними цілями та проводив попереднє обговорення теми. В завдання цього етапу входило формування лексичних, граматичних та фонетичних навичок до ознайомлення з текстом-полілогом. Другий етап становив період самостійної роботи курсантів з використанням ТЗКТН. Протягом третього етапу, під безпосереднім керівництвом з боку викладача, курсанти продовжували роботу над вдосконаленням іншомовної комунікативної компетенції курсантів в усних видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні та говорінні. В підсумкове аудиторне заняття було включено підведення підсумків навчання та оцінка діяльності курсантів.

Інтенсивне навчання іноземної мови курсантів-прикордонників з використанням ТЗКТН дало можливість професорсько-викладацькому складу по-новому організувати навчальний процес, який потребує нової форми організації навчальної діяльності курсантів. Використання ТЗКТН при інтенсивному навчанні іноземної мови було впроваджено на кафедрі англійської мови при вивченні окремих тем розробленого в дослідженні курсу.

У третьому розділі “Експериментальне дослідження впливу педагогічних умов на інтенсивне навчання іноземної мови курсантів-прикордонників” обґрунтовано систему оцінювання результативності інтенсивного навчання іноземної мови та проведено експериментальну перевірку результативності інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників.

Однією з найбільш надійних і об’єктивних форм контролю сформованості загальної іншомовної комунікативної компетенції є тестування, що визначає реальний рівень досягнень курсантів в оволодінні іноземною мовою як засобом спілкування відповідно до вимог за визначений проміжок часу.

В дослідженні об’єктом тестування було вибрано кожну складову мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). З метою об`єктивної оцінки результатів курсантам пропонувалась система тестів в однакових часових відрізках. При розробці системи тестів для оцінки результативності інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників зверталась увага на те, що кількість часу на експериментальну роботу в умовах ВВНЗ обмежена тому було враховано такі їх характеристики як: економічність, нескладність, можливість легкого підрахунку його результатів, надійність та валідність.

При організації контролю рівня сформованості іншомовної комунікативної компетенції курсантів було враховано вимоги до тестових завдань:

- рівень іншомовної комунікативної компетенції аудіювання встановлювався шляхом перевірки розуміння текстів монологічного і діалогічного характеру на рівні розуміння загального змісту, деталей тексту, розпізнавання специфічної інформації;

- при проведенні контролю рівня сформованості іншомовної комунікативної компетенції читання здійснювалася перевірка навичок та вмінь читання текстів різних типів (художні, публіцистичні, військові і т.п.);

- сформованість навичок та вмінь іншомовної комунікативної компетенції говоріння перевірялося в монологічному і діалогічному мовленні за допомогою навчально-комунікативних завдань, максимально наближених до ситуацій реальної комунікації – дискусії, бесіди, опитування і пояснення (для діалогічного мовлення), надання інструкцій, опису, пояснення (для монологічного мовлення);

- рівень іншомовної комунікативної компетенції письма також установлювався на основі тих же критеріїв, що і говоріння, тому що і говоріння і письмо – репродуктивні види мовленнєвої діяльності.

Метою експериментального дослідження було проведення педагогічного діагнозу, який би об'єктивно відображав впровадження визначених педагогічних умов інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників.

Обґрунтуванням особливостей спрямованості формуючого експерименту служать наступні складові:

- у практиці НАПВУ ім. Б. Хмельницького спроби цілеспрямованого педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови курсантів не проводились, можливості та ступінь його ефективності не перевірялись;

- без знання ефективності спеціально організованого педагогічного керівництва процесом інтенсивного навчання іноземної мови важко достовірно судити про реальну результативність інших форм навчання курсантів;

- спеціальне групове навчання створює сприятливі умови для вивчення механізму та динаміки формування вмінь та навичок курсантів у сфері інтенсивного навчання іноземної мови в умовах ВВНЗ.

Для проведення експерименту була створена експериментальна, в кількості 103 курсанта, та контрольна, в кількості 101 курсант, групи на першому курсі другого та п’ятого факультетів НАПВУ ім. Б. Хмельницького напряму підготовки “Право” та “Інженерна механіка”.

Для оцінної діяльності була сформована група експертів у яку ввійшов професорсько-викладацький склад кафедри англійської мови академії. За підсумками кожного етапу формуючого експерименту незалежно один від одного ними виставлялися за чотирьохбальною шкалою оцінки курсантам за тести по кожному виду мовленнєвої діяльності. Отриманий результат порівнювався з виміром, який був зроблений спочатку експерименту, що дозволяло виявити динамічний показник.

При проведенні формуючого експерименту в експериментальній групі було використано модель педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови курсантів-прикордонників. Порівняльні дані вихідного рівня знань курсантів експериментальної та контрольної груп дали можливість стверджувати про досить рівні показники в групах, що підтвердило репрезентативність вибірки.

Курсанти контрольної та експериментальної груп навчалися за однією і тією ж програмою. Незмінними умовами були час роботи, склад груп, організація зрізів. Відрізнялася лише методика роботи. В експериментальній групі робота здійснювалася на основі розробленої та запропонованої моделі з використанням курсу інтенсивного навчання іноземної мови, розробленого автором.

На аудиторних заняттях в експериментальній групі тексти-полілоги розробленого курсу використовувались поетапно:

Перший етап. На цьому етапі викладач емоційно викладав зміст полілога з перекладом кожної фрази на українську мову. Перші тексти-полілоги, при проведенні курсу, викладалися і перекладалися докладно. На подальших етапах викладалася тільки загальна ситуація та здійснювався вибірковий переклад.

Другий етап. Він проводився за схемою: викладач (фраза іноземною мовою) – хор (повторення за викладачем) – викладач (ще раз повторення іноземного тексту) – хор (повторення за викладачем).

Третій етап. Це останній етап опрацювання нового полілога – читання викладачем тексту іноземною мовою без перекладу. Прослухавши полілог у другий раз без перекладу, курсанти легко сприймали та розуміли текст іноземною мовою.

Четвертий етап. Курсантам пропонувалось пригадати іноземну фразу після проголошення викладачем української фрази і проговорити про себе фразу іноземною мовою після проголошення її викладачем.

Таким чином, використання розроблених автором текстів-полілогів на кожному зазначеному етапі інтенсивного навчання іноземної мови дало можливість підвищити ефективність формування іншомовної комунікативної компетенції курсантів експериментальної групи при проведенні формуючого експерименту. Аналіз результатів другого зрізу формуючого експерименту показав, що рівень знань в експериментальній групі вище, ніж у контрольній (Табл.1).

Таблиця 1

Середньоарифметичні оцінки рівня сформованості іншомовної комунікативної компетенції курсантів у контрольній та експериментальній групах

Заміри | Групи | Середньоарифметичні оцінки за види мовленнєвої діяльності | Загальна

середня

Аудіювання | Говоріння | Читання | Письмо

1 | Контрольна | 3,61 | 3,61 | 3,71 | 3,6 | 3,63

Експериментальна | 3,7 | 3,69 | 3,8 | 3,79 | 3,75

2 | Контрольна | 3,79 | 3,69 | 3,8 | 3,68 | 3,74

Експериментальна | 3,98 | 3,89 | 3,9 | 3,89 | 3,92

3 | Контрольна | 3,81 | 3,75 | 3,8 | 3,71 | 3,77

Експериментальна | 4,19 | 4,1 | 4,03 | 4,13 | 4,11

Оскільки допустимі інтервали порівнюваних середніх арифметичних нерідко збігаються, питання про допустиму межу їх збігу ров`язувалося в процесі використання t – критерію Стьюдента:

, (1)

де m1 і m2 середні арифметичні в експериментальній і контрольній групах;

S m1- m2 – стандартна помилка різниці середніх арифметичних, яка виводиться з формули:

, (2)

Отримане в експерименті значення t порівнювалося з табличним значенням – розподілу Стьюдента, з урахуванням ступенів вільності (df), які дорівнюють:

, (3)

Достовірним вважали значення при Р ? 0,04.

Результати розрахунків приведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Оцінка різниці між отриманими середніми арифметичними за види мовленнєвої діяльності

Заміри | Показники достовірності | Види мовленнєвої діяльності

Аудіювання | Говоріння | Читання | Письмо

1 | Стандартна помилка різниці середніх | 0,1 | 0,1 | 0,09 | 0,09

Значення t критерію Стьюдента | 0,94 | 0,83 | 0,98 | 2,14

P[|x1-x2|>]=2[1-S(t)] | 0,34 | 0,4 | 0,32 | 0,04

2 | Стандартна помилка різниці середніх | 0,09 | 0,09 | 0,09 | 0,08

Значення t критерію Стьюдента | 2,03 | 2,17 | 1,1 | 2,48

P[|x1-x2|>]=2[1-S(t)] | 0,04 | 0,04 | 0,28 | 0,02

3 | Стандартна помилка різниці середніх | 0,09 | 0,09 | 0,09 | 0,08

Значення t критерію Стьюдента | 4,21 | 3,88 | 2,59 | 4,95

P[|x1-x2|>]=2[1-S(t)] | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,02

Таким чином, після проведення формуючого експерименту результативність навчання іноземної мови курсантів в експериментальній групі була вищою ніж у контрольній на 0,34 балу.

Проведене дослідження дозволило розробити методичні рекомендації, врахування яких сприятиме більш результативному навчанню іноземної мови курсантів-прикордонників.

ВИСНОВКИ

1. Інтенсивне навчання іноземної мови курсантів це – один з напрямків вдосконалення навчально-виховного процесу у ВВНЗ, сутність якого полягає в створенні умов, при яких курсанти в межах установлених термінів навчання отримують більше знань, більш високий рівень розвитку вмінь та навичок іншомовної комунікативної компетенції, необхідних для здійснення оперативно-службових завдань майбутніми офіцерами-прикордонниками при спілкуванні з представниками іноземних країн на кордоні нашої держави.

Інтенсивне навчання іноземної мови включає: цілеспрямоване вдосконалення змісту та структури навчання іноземної мови; вдосконалювання існуючих традиційних, а також впровадження нових активних методів, форм, засобів навчання; поліпшення керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови; активізацію пізнавальної діяльності курсантів.

2. Основними педагогічними умовами, які впливають на інтенсивне навчання іноземної мови було визначено: вдосконалення педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови; вдосконалення змісту та структури інтенсивного навчання іноземної мови; використання ТЗКТН при інтенсивному навчанні іноземної мови.

Формуючий експеримент підтвердив істинність сформульованої гіпотези щодо педагогічних умов вдосконалення інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників.

3. У дослідженні було обгрунтовано систему тестів, які пропонувалися курсантам в однакових часових відрізках з метою об`єктивної оцінки результатів. Об’єктом тестування виступала мовленнєва діяльність (тобто встановлювався рівень розвитку умінь аудіювання, говоріння, читання, письма).

4. Модель педагогічного керівництва була використана в дослідженні як засіб розвитку особистості кожного курсанта для досягнення успіху всієї навчальної групи, в якій більш повне врахування здібностей кожного її члена дозволило значно збагатити зміст навчальної діяльності, досягти максимальних практичних результатів.

5. В дослідженні створено та експериментально перевірено курс інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників на початковому етапі їх підготовки. Він складається з п’яти тем.

В інтенсивному навчанні іноземної мови ТЗКТН були використані при вивченні тем розробленого в дослідженні курсу, у межах яких на основі підібраних текстів-полілогів вивчався лексичний та граматичний матеріал, здійснювалося навчання читанню та письму, було організовано спілкування курсантів.

6. Проведене дослідження дозволило розробити методичні рекомендації, щодо вдосконалення інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників, урахування яких дало можливість вдосконалити навчання курсантів на початковому етапі навчання іноземної мови.

7. Вивчення питань даної дисертації є лише одним з напрямків наукових пошуків, напрямком подальших досліджень можуть бути: організація самостійної роботи курсантів-прикордонників при інтенсивному навчанні другої іноземної мови; педагогічні умови інтенсивного навчання іноземної мови курсантів в період військового стажування.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦІЇ

Ваколюк Т. В. Педагогічні умови інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти”. – Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню педагогічних умов інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників у вищому військовому навчальному закладі. Уточнено сутність та зміст інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників. Обгрунтовано систему тестів для оцінювання результативності інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників.

Розроблено модель педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови курсантів-прикордонників. Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови інтенсивного навчання іноземної мови курсантів-прикордонників, а саме: вдосконалення педагогічного керівництва інтенсивним навчанням іноземної мови; вдосконалення змісту та структури інтенсивного навчання іноземної мови; використання технічних засобів комп’ютерних технологій навчання при інтенсивному навчанні іноземної мови.

Ключові слова: інтенсивне навчання, педагогічне керівництво, технічні засоби комп’ютерних технологій навчання, педагогічні умови, навчання іноземної мови.

Ваколюк Т.В. Педагогические условия интенсивного обучения иностранному языку курсантов-пограничников. – Рукопись.

Диссертация посвящена исследованию педагогических условий интенсивного обучения иностранному языку курсантов-пограничников в высшем военном учебном заведении. Уточнены сущность и содержание интенсивного обучения иностранному языку курсантов-пограничников. Обоснована система тестов для оценки результативности интенсивного обучения иностранному языку курсантов-пограничников.

Разработана модель педагогического руководства интенсивным обучением иностранному языку курсантов-пограничников. Определены и экспериментально проверены педагогические условия интенсивного обучения иностранному языку курсантов-пограничников, а именно: усовершенствование педагогического руководства интенсивным обучением иностранному языку; усовершенствование содержания и структуры интенсивного обучения иностранному языку; использование технических средств компьютерных технологий обучения при интенсивном обучении иностранному языку.

Ключевые слова: интенсивное обучения, педагогическое руководство, технические средства компьютерных технологий обучения, педагогические условия, обучение иностранному языку.

Vakolyuk T.V. Pedagogical Conditions of the Borderguard-Cadets` Foreign Language Intensive Studying. – Manuscript.

This thesis is for obtaining the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on specialty 13.00.04. Theory and Methodology of Professional Education. – Тhe National Academy of the Border Guard Troops of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskiy, Khmelnytskiy, 2003.

The thesis deals with the research of the English language intensive studying in the higher military educational establishments. The main pedagogical conditions of the English language intensive studying in the higher military educational establishments have been defined in this work. They are:

- improvement of the pedagogical management of the English language intensive studying;

- improvement of the contents and structure of the cadets` foreign language intensive studying;

- using the computer means of studying during the cadets` foreign language intensive studying.

One of the basic condition of intensification in the higher military educational establishment is pedagogical management of the English language intensive studying. It has been defined that the pedagogical management is a complex, specific psychological and pedagogical process based on instructor’s specific activity which promotes cadets’ knowledge. The basic pedagogical stages of the given way are:

- pedagogical analysis of the level of cadets` English language knowledge;

- dividing cadets into groups according to their grounding level;

- selecting the studying materials;

- differentiation of the studying materials and their dividing according to the forms and methods of realization;

- working out the general scheme for teacher`s actions in the English language intensive studying;

- management of the cadets` intensive studying at the lesson;

- management of the cadets` intensive studying during their self-preparation;

- analyzing the results of the foreign language intensive studying.

The next condition of intensification of the English language studying is the contents and structure improvement in the foreign language intensive studying.

It has been defined that the contents of the borderguard-cadets` foreign language intensive studying is creating such pedagogical conditions that increase cadets` knowledge of foreign language in limited terms of studying, necessary for the realization of strategic and official tasks by future borderguard-officers by meeting the representatives of foreign countries on the border of our state.

Using the computer means of studying during the foreign language intensive studying is also one of the ways of intensification process improvement.

The scientific novelty of the research work underlies in the following:

- Pedagogical conditions of foreign language intensive studying of future borderguard officers have been defined and substantiated.

- The model of pedagogical management of the cadets` foreign language intensive studying has been worked out.

- The test system for the estimation of the effectiveness of the cadets` foreign language intensive studying have been improved and substantiated.

- The essence and contents of the cadets` foreign language intensive studying have been improved and specified.

The experiment results have confirmed the put forward hypothesis and testify high efficiency of the methodical recommendations, worked out by the author, on cadets' foreign language intensive studying in the higher military educational establishments.

Key words: intensive studying, pedagogical management, computer means of studying, pedagogical conditions, foreign language studying.