МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Яценко Ашхєн Борисівна

УДК 339.543(477)

МИТНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО

ВЕКТОРУ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

Донецьк – 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі міжнародної економіки

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Макогон Юрій Володимирович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України (м.Донецьк),

завідувач кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор

Рокоча Віра Володимирівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Ларіна Рена Ринатівна,

Донецька державна академія управління

Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри маркетингу

Провідна установа - Київський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра міжнародного менеджменту.

Захист дисертації відбудеться “24” квітня 2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.03 в Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м.Донецьк, вул. Челюскінцев, 186.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “21” березня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук,

доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграційні процеси, що в останні десятиріччя стали визначальними в світовому розвитку, неминуче позначаються й на пошуку Україною свого місця в міжнародному розподілі праці. На сучасному етапі Україна визначила вектор розвитку своєї зовнішньої політики як шлях інтеграції в Європейський Союз (ЄС).

Європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції як чинника сприяння державній незалежності, національній безпеці, політичній стабільності, економічному розвитку, інтелектуальному про-гресу, відновленню європейської сутності країни. Ставлячи перед собою мету інтеграції до європейських структур, Україна усвідомлює, що західним державам належить провідна роль у сучасній міжнародній сис-темі, зокрема у світовому економічному комплексі і в міждержавних інституційних механізмах управління глобальними і регіональними про-цесами.

Різні аспекти проблем функціонування національних економік, регулювання зовнішньоекономічної діяльності, формування митної політики в умовах глобалізації світогосподарських зв`язків та інтеграції країн в світовий економічний простір висвітлені у працях вітчизняних і зарубіжних вчених. Так, П.Кругман, М.Дудченко, Д.Лук`яненко, Ю.Макогон, А.Мокій, А.Поручник, В.Рокоча, Ф.Рут, Є.Савельєв, А.Філіпенко, О.Шнирков у своїх працях окреслюють стратегії розвитку глобальної інтеграції, аналізують проблеми економічного розвитку країн з перехідною економікою в умовах інтеграції. Проблеми розвитку зовнішньої торгівлі та удосконалення механізмів тарифного і нетарифного регулювання розкриті у наукових працях В.Андрійчука, В.Будкіна, І.Бураковського, А.Гальчинського, О.Гребельника, І.Дюмулена, О.Кірєєва, А.Кредісова, В.Новицького, М.Портера, В.Пятницького, В.Холопова.

В Україні поступово формуються передумови включення її економіки до глобальних та європейських економічних процесів. Створюється цілісна система національного законодавства у сфері митних відносин, формується механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом його гармонізації відповідно до норм і стандартів ГАТТ/СОТ та країн Євросоюзу. Але інтегрування економіки України до світового економічного простору має здійснюватись з урахуванням особливостей перехідного етапу її розвитку, а також очікуваних в найближчий час геополітичних і економічних змін на європейському континенті, які пов`язані зі вступом нових країн до Європейського Союзу. Це вимагає більш ретельного врахування впливу євроінтеграційних процесів на реалізацію національних економічних інтересів України, використання об`єктивно існуючих порівняльних і конкурентних переваг в окремих галузях і сферах економіки.

В цьому контексті найважливішою складовою є визначення митної політики держави, виявлення найбільш ефективного рівня захисту чи відкриття економіки для зовнішнього ринку, що й обумовило вибір теми дисертації, її мету і задачі.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за держбюджетними темами: Г 96/3 “Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і розробка рекомендацій щодо її активізації” (номер держреєстрації 0196U021119), в якій дисертантом було зроблено аналіз зовнішньоекономічних зв`язків Донецької області та України в цілому з окремими країнами Європейського Союзу, Г 01/3 “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на світових ринках та пошук шляхів її підвищення” (номер держреєстрації 0101U005723), у межах якої автором проведено аналіз рівня митного захисту в Україні та його впливу на зовнішньоекономічну діяльність підприємств Донецької області, а також відповідно до напрямків програми “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область – 2010)”, затвердженої рішенням Донецької обласної ради 22.10.1999 р. за №23/9-215, в межах якої автор дослідив вплив діяльності спільних підприємств в Україні на процес залучення іноземних інвестицій.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обгрунтування та розробка практичних пропозицій щодо удосконалення механізму митного регулювання в контексті участі України у глобалізаційних та євроінтеграційних процесах.

Для досягнення мети дослідження було поставлено та вирішено наступні задачі теоретичного, методологічного та практичного характеру:

розкрити економічну природу процесів глобалізації, регіоналізації та інтеграції у сучасній економіці;

визначити пріоритети і перспективи участі України в міжнародних інтеграційних процесах;

дослідити процес розвитку економічних взаємовідносин між Україною та Європейським Союзом;

здійснити порівняльний аналіз митного регулювання в Україні та Європейському Союзі;

проаналізувати тенденції розвитку торговельної складової моделі україно-європейських економічних відносин в контексті розширення Євросоюзу та зміни рівня митного захисту у країнах-кандидатах;

визначити шляхи вирішення проблем щодо реалізації європейського вектору інтеграції України;

розробити рекомендації щодо трансформації митної політики України в умовах вступу до Світової організації торгівлі як важливого кроку на шляху інтеграції в ЄС.

Об`єктом дослідження є митна політика України в період трансформації економічних відносин між Україною та країнами ЄС, а також країнами-кандидатами на вступ до ЄС.

Предметом дослідження є організаційні та економічні механізми застосування митних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі в період розвитку інтеграційних процесів.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять методи теоретичного узагальнення (для дослідження процесів сучасного розвитку світового господарства), порівняння (при аналізі систем митного регулювання в Україні та ЄС), систематизації (для зведення інформаційного матеріалу у єдину систему), статистичні методи аналізу (для дослідження розвитку зовнішньоекономічної діяльності України з країнами Європейського Союзу та країнами-кандидатами в ЄС).

В ході дослідження було використано закони України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України стосовно проблем регулювання зовнішньоекономічної діяльності, міжнародні економічні угоди, нормативні документи ГАТТ/СОТ. В процесі роботи над дисертацією вивчено та узагальнено теоретичні положення, що стосуються проблеми дослідження, викладені в монографіях і наукових публікаціях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. Інформаційною основою роботи стали статистичні дані Державного комітету статистики та Державної митної служби України, офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вперше здійснено обгрунтування механізмів трансформації митної політики України в умовах розвитку європейських інтеграційних процесів. Наукову новизну засвідчують такі конкретні наукові результати:

поглиблено існуючі теоретичні положення щодо мотивів, умов та масштабів процесів глобалізації, регіоналізації та інтеграції, що мають місце на сучасному етапі, зокрема виявлено протиріччя між глобалізаційними та інтеграційними процесами, а також залежність митної політики держави від ступеню її інтегрованості;

обгрунтовано пріоритетність розвитку економічного співробітництва України з країнами ЄС та країнами-кандидатами, як засобу прискорення процесів входження України у європейський економічний простір;

на основі аналізу розвитку зовнішньоекономічних зв`язків України та ЄС окреслено ознаки, що детермінують характер моделі двосторонніх економічних відносин. Так, з`ясовано, що в основі взаємовідносин між країнами лежить торговельна складова, тоді як інвестиційні процеси не мають достатнього розвитку;

в контексті інтеграції України до ЄС визначено, що одним з основних етапів розвитку цього процесу є приведення митного регулювання в Україні у відповідність з міжнародними торговими правилами шляхом вступу до Світової організації торгівлі;

визначено оцінку впливу розширення Євросоюзу на Схід на зовнішньоекономічні зв`язки України з країнами-кандидатами внаслідок зміни в зазначених країнах митного режиму в напрямку зменшення тарифного захисту, що має привести до розширення торговельних відносин між країнами.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертації полягає в тому, що розроблені в ній теоретичні положення і методичні підходи до побудови механізмів трансформації моделі митного регулювання можуть бути використані в економіко-аналітичній та прогностичній роботі міністерств та відомств України, що беруть участь у формуванні митної та зовнішньоекономічної політики держави в цілому, перш за все Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції, Державної митної служби України, Торгово-промислової палати України, управлінь зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності обласних державних адміністрацій. Дослідження може бути цікавим для науковців, які спеціалізуються на даному напрямі досліджень, а також викладачів при розробці відповідних розділів навчальних дисциплін в вищих навчальних закладах економічного профілю.

Окремі положення і висновки дослідження були реалізовані в практичній діяльності Донецької торгово-промислової палати, Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Донецької обласної державної адміністрації, ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”. Матеріали дисертаційної роботи використано в навчальному процесі кафедри “Міжнародна економіка” Донецького національного університету та кафедри “Міжнародна економіка” Маріупольського гуманітарного інституту при створенні науково-методичного комплексу та викладанні таких дисциплін як “Міжнародні економічні відносини”, “Митна справа”, “Інтеграція України в світову економіку”, “Міжнародні ринки ресурсів”. Відповідні довідки наведено в додатках дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї і положення дисертаційної роботи обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях і семінарах: міжнародний науково-практичний семінар “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв`язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м.Донецьк – Слав`яногірськ, 1999 р., 2000 р., 2001 р., 2002 р.); науково-практична конференція “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року” (м.Донецьк, 1999 р.)

Публікації. Дисертація є результатом самостійної наукової роботи. Її зміст розкрито у 18 опублікованих наукових працях, загальним обсягом 48,06 д.а., з яких особисто автору належать 11,3 д.а., з них 7 – у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 1,6 д.а., з яких особисто автору належать 1,1.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (125 найменувань), містить 167 сторінок, включає 7 рисунків на 7 сторінках, 10 таблиць на 10 сторінках та 9 додатків.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, мету та задачі дослідження, сформульовано наукову новизну та висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описано форми їх апробації та використання.

У першому розділі “Основні тенденції розвитку світового господарства та їх вплив на митну політику окремої держави” відправним пунктом дослідження стали теоретичні і методологічні аспекти функціонування світового господарства та застосування інструментів митної політики при приєднанні окремої держави до процесів глобалізації, інтеграції чи регіоналізації.

До кінця 80-х років, за деякими винятками, явище глобалізації су-проводжувалось рухом до сприяння багатосторонній торгівлі і зниженням, або знищенням торговельних бар`єрів. На кінець 90-х років рух до лібералізації багатосторонньої торгівлі залишався потужним, але пара-лельно з цим з 80-х років спостерігається розвиток регіональних тор-говельних блоків. ЄС є найбільшим та найпотужнішим з таких регіональних торговельних блоків. В сфері митного регулювання він представляє собою митний союз.

Регіональні торговельні блоки є формою економічної інтеграції, яка, залежно від конкретних умов, може включати різні її ступені: від зниження торгових бар`єрів до їх знищення в торгівлі між країнами-членами та уніфікації по відношенню до третіх країн, та навіть до уніфікації усіх норм і правил і створення єдиної економічної системи. Але головним моментом є те, що економічна інтеграція, незалежно від форми її впровадження, за визначенням, передбачає втрату певного ступеня політичної автономії або суверенітету. Але регіональні блоки можна розглядати як відповідь захисного харак-теру на втрату автономії в результаті багатосторонності та глобалізації.

В умовах дуалістичного характеру і нової парадигми розвитку зовнішньоекономічних зв`язків України можна виділити два основних варіанти її інтеграційної стратегії: вектор європейської інтеграції, що має своєю глобальною метою членство України в ЄС; вектор, націлений на співробітництво з країнами Співдружності незалежних держав і Чорноморського економічного співробітництва.

Історично склалося так, що Україна значною мірою орієнтована на співробітництво з європейськими країнами. Якщо з державами Західної Європи, що є членами ЄС, Україна розвивалася в різних економіко-правових напрямках, то з такими країнами як Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Україна традиційно має партнерські відносини, особливо в рамках прикордонного регіонального співробітництва. З огляду на швидкий вступ цих держав у ЄС, подальше поглиблення співробітництва з ними є сприятливим чинником для інтеграції України в європейську економічну систему в перспективі. Але на цей процес вплине зміна системи митного регулювання в цих країнах внаслідок вступу в ЄС і приєднання до єдиної митної політики Євросоюзу. Тобто важливим завданням дослідження є визначення наслідків впливу цього процесу на стан зовнішньоекономічного співробітництва України з європейськими країнами.

Необхідною передумовою для участі України в системі світогосподарських зв`язків та розвитку інтеграційних процесів є вступ до ГАТТ/СОТ. В даний момент через те, що Україна не є членом даної організації, українські експортери не можуть скористатися перевагами, що дає членство в ГАТТ/СОТ. Також це приводить до стримування розвитку бездискримінаційних торгово-економічних відносин. У результаті товаро-потоки в країну знижені, а українські товари не мають можливості зайняти належне місце на світовому ринку.

В узагальненому вигляді тактика інтеграції України в ЄС представлена на рис.1.

У зв`язку з цим питання вступу до ГАТТ/СОТ має особливу актуальність для України. Вступ України в цю організацію сприяв би уніфікації її правової бази за європейськими стандартами, особливо що стосується використання інструментів митної політики. Говорячи про економічно сприятливі наслідки такого кроку, варто пам`ятати, що учасниками ГАТТ є більше ніж 140 країн, причому за згодою між ними кожна торгово-економічна пільга, надана однією державою–членом СОТ іншій, автоматично поширюється і на всі інші країни–учасниці в силу принципу найбільшого сприяння.

В теперішній час двосторонні стосунки між Україною та ЄС грунту-ються на широкій політичній та міжнародно-правовій базі. Їх основою є Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, забезпе-чення виконання в повному обсязі положень якої є найголовнішим зав-данням сучасного етапу реалізації політики щодо ЄС. Лише після цього можна буде ставити перед ЄС питання щодо створення зони вільної торгівлі, тобто зниження торговельних бар`єрів, асоційованого членства тощо. Без демонстрації конкретних досяг-нень України у виконанні положень Угоди і створенні ефективної ринкової економіки лише політичний діалог не зможе забезпечити кінцевої мети курсу на асоційоване членство.

Рис. 1. Євроінтеграційна стратегія України

У другому розділі “Особливості митної політики України та її вплив на розвиток зовнішньоекономічних зв`язків” здійснено порівняльний аналіз систем митного захисту України, Європейського Союзу та країн-кандидатів і визначено їх вплив на розвиток зовнішньоекономічних зв`язків цих країн.

Розвиток процесу економічної інтеграції полягає у лібералізації і синхронізованому відкритті ринків ЄС та України, взаємному збалансуванні торгівлі, наданні на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадженні спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників. Економічна інтеграція базується на координації, синхронізації та відповідності прийняття рішень у сфері економіки України та ЄС і передбачає ліквідацію обмежень розвитку конкуренції та обмеження застосування засобів протекціонізму, формування основних економічних передумов для набуття Україною повноправного членства у ЄС.

Основними формами економічного співробітництва між Україною та ЄС є торгівля, інвести-ційна діяльність та технічна допомога. Торгівля займає центральне місце у загальній системі еко-номічної взаємодії.

Питома вага країн ЄС у період з 1997 по 2001 рр. зросла: в експорті України з 9,0% до 16,9%, в імпорті – з 13,3% до 22,7% (табл. 1).

Таблиця 1.

Торговельні партнери України (питома вага у торгівлі товарами, відсотків)

Найменування |

Роки

1997 |

1998 |

1999 |

2000 |

2001

Експорт до:

ЄС-15 |

12,3 |

16,8 |

18,3 |

16,2 |

18,3

колишнього СРСР |

57,8 |

54,3 |

54,1 |

40,8 |

35,1

у т.ч. до Росії |

43,1 |

43,3 |

38,7 |

26,2 |

23,0

Імпорт з:

ЄС-15 |

19,7 |

21,6 |

20,3 |

20,6 |

21,7

колишнього СРСР |

76,3 |

67,3 |

67,8 |

60,4 |

56,4

у т.ч. з Росії |

60,6 |

52,9 |

48,0 |

46,7 |

48,1

Зростання обсягів торгівлі з ЄС було досягнуто без будь-яких істотних зрушень у товарній структурі. Відкриття європейських ринків Україна використала для нарощування експорту тих продуктів, які вже у минулому мали високі експортні квоти, спираючись на технологічну базу та ноу-хау радянських часів. З експортної палітри металургії та хімії Україна експортувала до Європи надто вузький асортимент простих виробів з невеликим ступенем обробки. Отже, зростання обсягів продажу цих капіталоємних товарів у ЄС було досягнуто не завдяки нарощуванню їх виробництва, а лише через переорієнтацію поставок з внутрішнього ринку та ринків колишнього СРСР на решту світу.

Але слід відзначити, що незважаючи на зростаючу роль торгівельних відносин між Україною та ЄС, Україна має хронічний дефіцит зовнішньої торгівлі.

Слід зазначити, що торговельний дефіцит з розвиненими країнами – нормальна річ для трансформаційних економік, адже його можна компенсувати надлишком на решті ринків. Торговельні дефіцити спричинені, як правило, посиленим імпортом так званих “інвестиційних товарів” – машин, устаткування тощо, необхідних для модернізації виробництва. За логікою системної трансформації країна, використавши цей імпорт за призначенням, здатна згодом компенсувати тимчасовий торговельний дефіцит. Однак Україна досі недостатньо використовувала цю можливість.

Обсяги іноземних інвестицій в Україну за-лишаються незначними, не відповідають потребам розвитку національної економіки і не мають для неї істотного значення. Ця ситуація пояснюється високим рівнем ризикованості операцій на ринку України, що робить її малозначущим і непривабливим економічним партнером та інвестиційним ринком для потенційних інвесторів з країн Європейського Союзу.

В Україні поки що не створено привабли-вий інвестиційний клімат для залучення європейських капіталів, а тому не дивно, що країни Європейського Союзу в галузі іноземного інвестування значною мірою займають очікувальну позицію.

Отже, в цілому, сучасний стан економічних відносин між Україною та ЄС можна назвати “торговельною моделлю співробітництва”.

Аналіз зовнішньої торгівлі України (табл.2), показує, що розширення ЄС призведе до того, що, за інших рівних умов, цей регіон вийде на перше місце як експортний ринок, обігнавши регіон СНД.

Таблиця 2.

Країни-партнери у зовнішній торгівлі України товарами за 2001 рік1

Найменування | Експорт | Імпорт

млн. дол. США | у % до загального обсягу | млн. дол.США | у % до загального обсягу

Всього | 16264,7 | 100 | 15775,1 | 100

СНД | 4675,4 | 28,7 | 8832,2 | 56,0

ЄС | 2976,5 | 18,3 | 3422,0 | 21,7

Країни-кандидати в ЄС2 | 2529,7 | 15,6 | 1326,3 | 8,4

Разом країни ЄС і країни-кандидати | 5506,2 | 33,9 | 4748,3 | 30,1

1Розраховано за даними Держкомстату України

2Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польша, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чеська Республіка, Кіпр

Водночас, враховуючи високий рівень залежності від постачання енергоносіїв і деяких інших товарів з СНД, особливо Росії, цей регіон ще досить тривалий час утримуватиме перше місце в українському імпорті. Таким чином, для зовнішньої торгівлі України буде характерною тенденція зростаючої присутності на ринку ЄС, тоді як в імпорті в коротко- та навіть середньостроковій перспективі залишатиметься домінування країн СНД, і насамперед — Росії.

Як свідчать результати аналізу, розширення ЄС може призвести до ефекту чистого розширення торгівлі з країнами-нечленами — оскільки експортно-імпортні операції країн-кандидатів з нинішніми членами Євросоюзу вже здійснюються на основі вільної торгівлі, а спільний зовнішній митний тариф, до якого приєднаються нові члени Союзу, є в середньому нижчим, ніж існуючі сьогодні національні митні рівні. Водночас, очевидно, що величина ефекту розширення торгівлі залежатиме від конкурентоспроможності виробників третіх країн.

Рис. 2. Середньозважена ставка тарифу ЄС та країн-кандидатів

Разом з тим, у ряді випадків матиме місце збільшення рівня тарифного захисту. Особливо це стосується країн Балтії, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю, що повинні втратити чинність після приєднання цих країн до ЄС. Отже, матиме місце погіршення торговельного режиму у відносинах з цими країнами — внаслідок переходу від вільної торгівлі до режиму найбільшого сприяння, згідно з Угодою про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС, до якої мають приєднатися країни-кандидати.

У третьому розділі “Реалізація принципу євроінтеграції у зовнішній політиці України” на основі виконаного аналізу визначено чинники, що стають на заваді як-найшвидшої інтеграції України в ЄС, – зовнішні та внутрішні.

ЄС усвідомлює невідповідність України інтеграційним критеріям, займаючи щодо неї обережну позицію та очікуючи скільки-небудь істотних економічних успіхів. А тому серед членів Європейського Союзу нині переважає тенденція дистанціювання від України як від “проблемної” держави.

Окрім того, проблемою є і невизначена остаточна позиція самого ЄС щодо географічних кордонів майбутнього Європейського Союзу та навіть часових рамок приєднання до нього нових країн. Але, незважаючи на дея-ку парадоксальність, ця невизначеність з боку ЄС на даний момент може обернутися для України певним позитивом: застосування Євросоюзом критерію визначення індивідуальної готовності тієї чи іншої країни до членства, а також відставання в часі з внутрішнім реформуванням самого ЄС, за певних умов, надають Україні можливість надолужити своїх цен-трально- і східноєвропейських сусідів з метою приєднання до держав-кандидатів на вступ до ЄС.

Процес інтеграції до ЄС не можна відділяти від внутрішніх процесів, що відбуваються в Україні. Результати реформ не досить відчутні, відповідно й про-сування на шляху європейської інтеграції не є задовільним.

Серед низки внутрішніх проблем слід виділити:

1.Повільність у проведенні економічних реформ, відсутність помітних результатів внутрішніх соціально-економічних трансформацій.

2.Високий рівень корупції та економічної злочинності.

3.Невідповідність вітчизняного законодавства і стандартів існуючим в Європейському Союзі нормам.

4.Відсутність консенсусу стосовно європейського вибору як серед насе-лення, так і на рівні державних інституцій (Парламенту, міністерств, відомств).

5.Гострий дефіцит досвідчених фахівців з проблем інтеграційних про-цесів в цілому та європейської інтеграції зокрема.

6.Потребують невідкладного вирішення і питання політичного характеру.

Результати дослідження свідчать, що ук-раїнський шлях до Європи буде складнішим і важчим, ніж у більшості інших центрально- і східноєвропейських країн. Це пояснюється не лише і не стільки спадком далекого минулого, скільки невдачами у здійсненні реформ за останні 10 років. Крім того, самі фізичні параметри України (територія і населення) обумовлюють додаткову обережність з боку ЄС. Зрозуміло, що за інших рівних умов набагато більше шансів на прискоре-ну інтеграцію мають малі країни, такі, наприклад, як Словенія або Естонія, які до того ж користуються перевагами статусу спеціальних відносин із сусідніми країнами-членами ЄС (скандинавськими – для Естонії; Італії і Австрії – для Словенії). З цього погляду приводом для обережного оптимізму України і найкориснішим джерелом досвіду має стати успішна практика європейської інтеграції сусідньої Польщі, найбільшої за тери-торією та населенням країни – кандидата на вступ до ЄС.

Інтеграція України до ЄС означає, що всі внутрішні соціально-еко-номічні й політичні перетворення треба будувати навколо європейського вектору, тобто спрямовуватися на реалізацію стратегічного завдання.

Європейська інтеграція і навіть вступ до ЄС не є одномоментним політичним актом. Це тривалий процес, який вимагає мобілізації усього суспільства й кардинальної зміни свідомості. Якщо в майбутньому є необхідним стати членом Європейського Союзу, то першочерговим зав-данням має стати не обговорення дати вступу, а концентрація зусиль на успішній імплементації чинних угод та послідовному здійсненні демокра-тичних і ринкових перетворень.

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження вирішено актуальну наукову задачу щодо удосконалення методологічного підходу до формування ефективної митної політики Україні в контексті її включення до процесів інтеграції на європейському континенті. Основні результати і висновки дослідження зводяться до такого.

1. Визначено взаємозалежність та протиріччя процесів глобалізації, регіоналізації та інтеграції, що мають місце у сучасній світовій економіці, а також залежність митної політики держави від ступеню її інтегрованості з іншими країнами.

2. Розкрито причини складності інтегрування української економіки в європейську систему, яка полягає в тому, що країни Західної Європи розвивалися поступово і досягли свого нинішнього рівня розвитку за тривалий історичний період, формуючи господарські механізми у відповідності зі своїми потребами і встановлюючи між собою господарські зв`язки. Україна, у свою чергу, була відірвана від цих країн і мала зовсім інший механізм управління, виробництва і розподілу, сформований на основі суспільної власності.

3. На основі аналізу розвитку зовнішньоекономічних зв`язків України та ЄС у 90-і роки, а також з урахуванням можливості вступу до ЄС в найближчий період східноєвропейських торгових партнерів України, виявлено, що цей регіон вийде на перше місце в українському експорті.

4. В контексті розвитку процесу євроінтеграції України обгрунтовано важливість її вступу до Світової організації торгівлі та трансформації митної політики у відповідності з нормами і правилами цієї організації, що надасть можливість покращити режим торгівлі з ЄС та користуватися відповідними міжнародно визнаними механізмами захисту своїх інтересів на ринках країн Європейського Союзу.

5. Головними напрямками покрашення умов торгівлі між Україною та ЄС визначено: вдосконалення митного регулювання, що передбачає адаптацію вітчизняних норм тарифного регулювання до відповідних правил і вимог СОТ з урахуванням необхідності захисту окремих галузей вітчизняного виробництва; вдосконалення нетарифного регулювання та ліквідацію технічних бар`єрів розвитку торговельних відносин, що вимагає впровадження норм українського законодавства, адекватних принципам, які застосовуються в міжнародній практиці; створення ефективної системи інституційного, інфраструктурного та інформаційного забезпечення торгівлі України з європейськими країнами. Однак, з огляду на ситуацію із зростанням від`ємного сальдо у торгівлі з ЄС, правомірним є, поряд з лібералізацією експорту, застосовувати заходи обмеженого протекціонізму, спрямовані на обмеження доступу до ринку споживчих товарів, які в достатній кількості виробляються в Україні.

6. Визначено та класифіковано внутрішні та зовнішні фактори, що стоять на заваді розвитку інтеграційних процесів України в європейський економічний простір.

7. Здійснений у роботі аналіз організаційних форм співпраці свідчить, що особлива увага повинна відводитись перспективам участі України у європейських субрегіональних інтеграційних структурах, які забезпечать базовий інституційний каркас україно-європейського транскордонного співробітництва. Економічна співпраця України з країнами Східної Європи в рамках єврорегіонів прискорить зближення їх економік та входження нашої держави у європейські економічні структури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.Янковський М.А., Яценко А.Б. Вплив розширення Євросоюзу на Україну // Економіка та право. – Донецьк: ІЕПД.- 2002. – С.34-38. (0,33/0,2 д.а.).

Особистий внесок: здійснено оцінку впливу на зовнішню торгівлю України розширення Євросоюзу внаслідок зміни митних режимів в країнах-кандидатах.

2.Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Украина и Европейский Союз: проблемы и перспективы сотрудничества// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. – Донецк: ДонНУ. – 2002. – С. 475-479 (0,3/0,2 д.а.).

Особистий внесок: виконано аналіз структури і динаміки зовнішньоекономічних зв`язків України та ЄС, виявлено проблеми в цій сфері.

3.Макогон Ю.В., Гохберг Ю.А., Яценко А.Б. К вопросу о совершенствовании управления внешнеэкономической деятельностью (на примере предприятий химической промышленности) // “Менеджер”. – Донецк: ДонГАУ. – 1999. – С.74-78. (0,3/0,1 д.а.).

Особистий внесок: проаналізовано географічну структуру експорту хімічних підприємств України та виявлено проблеми, що виникають на зовнішніх ринках.

4.Яценко А.Б. Стан та перспективи розвитку україно-турецьких відносин// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. – Донецк: ДонГУ. – 1999. – С.392-394. (0,3 д.а.).

5.Яценко А.Б. Химическая промышленность Украины на внешнем рынке: проблемы и пути их решения // Вісник Донецького держуніверситету. – Серія В – Економіка і право. – Донецьк: ДонДУ. – 1998. – №2. – С.109-112. (0,17 д.а.).

6.Макогон Ю.В., Власова Т.В., Яценко А.Б. Немецкий пример достоин подражания // Діловий вісник. – 1997. – №4. – С.26-27. (0,1/0,03 д.а.).

Особистий внесок: запропоновано заходи щодо розвитку україно-німецького співробітництва.

7.Яценко А.Б. По давальческим схемам // Діловий вісник. – 1998. – №9. – С.14-15. (0,1 д.а.)

Публікації в інших виданнях:

8.Яценко А.Б. Вступление в ВТО как важный шаг на пути интеграции Украины в ЕС// Донбасс-инвест. – Донецк. – 2002. – С.117-118 (0,23).

9.Яценко А.Б. Развитие внешнеэкономических связей Украины со странами ЕС // Юбилейна международна конференция “XXI-ви век: очаквани реалности в бизнеса и мениджмънта”, Том III “Глобализация и интернационализация на бизнеса” (26 и 27 октомбри 2001 г., Свищов, Болгария). – Свищов: Академично издателство “Ценов”. – 2001. – С.177-180 (0,25 д.а.).

10.Макогон Ю.В., Пшонка О.Г., Чижиков Г.Д., Яценко А.Б. ТПП в регионе: проблемы и пути развития. – Донецк: ДонНУ. – 2001. – 70 с. (4,38/1,2 д.а.).

Особистий внесок: здійснено аналіз впливу діяльності торгово-промислових палат на стан та розвиток зовнішньоекономічних зв`язків України.

11.Свинаренко Т.І., Яценко А.Б. Роль транснаціональних корпорацій та спільних підприємств щодо залучення іноземних інвестицій в Україну // Материалы региональной научно-практической конференции, 28-30 сентября 1999 г. “Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область – 2010)”. Секция “Пути совершенствования внешнеэкономической деятельности”. – Том 2. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, “Юго-восток”. – 1999. – С.111-116. (0,3/0,2 д.а.).

Особистий внесок: проаналізовано географічну структуру спільних підприємств, що створені в Україні, запропоновано шляхи вирішення проблем їх функціонування.

12.Учебно-тренинговая фирма “Внешконсалт”/ Под общ. ред. Макогона Ю.В. – Донецк: “Донеччина”. – 1999. – 192 с. (12,0/2,1 д.а.)

Особистий внесок: теоретичне обгрунтування маркетингової діяльності на підприємстві.

13.Внешнеэкономическая деятельность: Сб. науч.тр. – Донецк: КП “Регион”, 1998. – 292 с. (16,2/2,3 д.а.)

Особистий внесок: розроблено теоретичні засади митного регулювання в Україні та управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві.

14.Омельянчук А.И., Ляшенко В.И., Яценко А.Б. Формирование организационно-экономических условий привлечения иностранных инвестиций (на примере промышленности Украины): Препр./ ДонДУ. – Донецьк: 1998. –143 с. (8,9/2,5 д.а.).

Особистий внесок: здійснено аналіз інвестиційної ситуації в Україні.

15.Яценко А.Б. Проблемы франко-украинского сотрудничества // Труди вузовської конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідницької роботи: економіка, менеджмент, маркетинг, кількісні методи, квітень 1997 р. – Донецьк: ДонДУ. – 1997. – С.54-56. (0,19 д.а.).

16.Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Украина и Польша: проблемы и перспективы сотрудничества: Препр./ ДонДУ. – Донецьк: 1997. – 28 с. (1,75/0,5 д.а.).

Особистий внесок: розроблено пропозиції щодо розвитку економічних зв`язків України і Польщі.

17.Макогон Ю.В., Власова Т.В., Скобцова Г.В., Яценко А.Б. Внешнеэкономический обзор: Германия-Украина:Препр./ ІЕП НАН України. – Донецьк: 1996. – 34 с. (2,13/0,6 д.а.).

Особистий внесок: виконано аналіз зовнішньоекономічних зв`язків України та Німеччини.

18.Яценко А.Б. Сравнительный анализ внешнеэкономической деятельности предприятий Донецкой области // Тезисы докладов международного научно-практического семинара “Международная логистика и маркетинг в странах с переходной экономикой”. Секция “Международная экономика”, Киев-Донецк, сентябрь-октябрь 1996. – Донецк: ДонГУ. – 1996. – С.244-245 (0,13 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Яценко А.Б. Митна політика в контексті європейського вектору інтеграції України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів формування ефективної митної політики України в контексті світових тенденцій. Розкрито економічну природу глобалізаційних та інтеграційних процесів, що відбуваються у світовому господарстві та їх вплив на митну політику окремої держави. Обґрунтовано вибір європейського вектору інтеграції України, як найбільш ефективного. На основі аналізу зовнішньоекономічної діяльності України з країнами ЄС та країнами-кандидатами, з`ясовано проблеми, які виникають в стосунках з вищезазначеними країнами, а також оцінено вплив на торговельні відносини України, який буде мати місце внаслідок зміни тарифів країн-кандидатів при вступі в ЄС. Здійснено аналіз митних систем України та Європейського Союзу. Виявлено та класифіковано чинники, які стримують процеси євроінтеграції в Україні, спрогнозовано процес подальшого розвитку економічних відносин з європейськими країнами на основі реформування митної системи в контексті вступу до ГАТТ/СОТ та участі в європейських інтеграційних процесах.

Ключові слова: глобалізація, інтеграція, євроінтеграція, митна політика, митна система, митний тариф, зовнішньоекономічна політика.

АННОТАЦИЯ

Яценко А.Б. “Таможенная политика в контексте европейского вектора интеграции Украины”. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2003.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов формирования эффективной таможенной политики Украины в контексте мировых тенденций интеграции. Раскрыта экономическая природа глобализационных и интеграционных процессов, происходящих в мировом хозяйстве. Обоснован выбор европейского вектора интеграции Украины, как наиболее эффективного. Членство в ЄС будет способствовать усилению доверия к экономике страны и, таким образом, способствовать привлечению инвестиций и дальнейшему расширению торговых отношений.

Увеличение объемов торговли Украины и ЕС в последние годы было достигнуто без каких-либо существенных изменений в товарной структуре. Европейские рынки Украина использовала для наращивания экспорта тех продуктов, которые уже имели высокие экспортные квоты, опираясь на технологическую базу и ноу-хау советских времен. Рост объемов продаж капиталоемких товаров в ЕС был достигнут не благодаря наращиванию их производства, а вследствие переориентации поставок с внутреннего рынка и рынков бывшего СССР.

На общее ухудшение торгового сальдо влияет несимметричность уровней открытости рынков ЕС и Украины вследствие использования Европейским Союзом политики протекционизма, что существенно отражается на экспорте в ЕС украинских товаров, а именно: количественные ограничения на экспорт в ЕС особо значимых для Украины товаров (сталелитейная продукция, текстиль и одежда); применение со стороны ЕС антидемпинговых мероприятий привело к значительному сокращению экспорта высоколиквидных товаров, которые находятся под действием антидемпинговых процедур. Поэтому, с учетом роста отрицательного сальдо в торговле с ЕС, правомерным является, наряду с либерализацией экспорта, применять меры ограниченного протекционизма. В первую очередь должно быть усовершенствовано тарифное регулирование импорта, которое должно быть направлено на ограничение доступа на рынок потребительских товаров, которые в достаточном количестве производятся в Украине.

Анализ внешней торговли Украины показал, что расширение ЕС приведет к тому, что этот регион выйдет на первое место как экспортный рынок. Одновременно, учитывая высокий уровень зависимости от поставок энергоносителей и некоторых других товаров из стран СНГ, особенно России, этот регион еще достаточно долгое время будет удерживать первое место в украинском импорте. Расширение ЕС может привести к эфекту чистого расширения торговли со странами-нечленами — поскольку экспортно-импортные операции стран-кандидатов с нынешними членами Евросоюза уже осуществляются на основе свободной торговли, а общий таможенный тариф, к которому присоединятся новые члены Союза в среднем более низкий, чем существующие на сегодня национальные таможенные уровни. Однако очевидно, что величина эффекта расширения торговли будет зависеть от конкурентоспособности производителей третьих стран, в данном случае – Украины.

В работе выявлены и классифицированы внешние и внутренние факторы, сдерживающие процессы евроинтеграции Украины. Анализ показал, что необходимой предпосылкой для участия Украины в интеграционных процессах является вступление в ГАТТ/ВТО. В данный момент, вследствие того, что Украина не является членом этой организации, украинские экспортеры не могут воспользоваться преимуществами, которые дает членство в ГАТТ/ВТО. Также это приводит к сдерживанию развития недискриминационных торгово-экономических отношений. В результате товаропотоки в страну снижены, а украинские товары не имеют возможности занять надлежащее место на мировом рынке.

Ключевые слова: глобализация, интеграция, евроинтеграция, таможенная политика, таможенная система, таможенный тариф, внешнеэкономическая политика.

ANNOTATION

Ashkhen B. Jatsenko. Customs tariff policy in a context of european vector of federating of Ukraine. – Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economical sciences on a speciality 08.05.01 – world economy and international economical relations. – Donetsk National University, Donetsk, 2003.

The thesis is dedicated to research of idealized and practical aspects of formation of effective customs tariff policy of Ukraine in a context of the world global tendencies. The economical nature global and integration processes descending in world economy is uncovered. The selection of european vector of federating of Ukraine, as most effective is justified. On the basis of the analysis of foreign trade activities of Ukraine with countries of EU and countries – candidates, the problems arising in relations with mentioned countries are detected and also the estimation of influencing on trade relations of Ukraine of change of the bets of the fares of the countries – candidates is made at their introduction EC. The factors constraining processes eurointegration of Ukraine are determined, the tools for their sanction, and also route of further development of economical relations with european countries are offered.

Keywords: a globalization, integration, eurointegration, customs policy,