КИЇВСЬКИЙ національНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Якимчук Ірина Миколаївна

УДК 69.003: 658.012.224

інтеграція витрат

як фактор ефективності інвестицій

Спеціальність 08.07.03 “Економіка будівництва”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури на кафедрі економіки будівництва

Науковий керівник: кандидат економічних наук

Полтавець Любов Тимофіївна,

Київський національний університет

будівництва і архітектури, доцент кафедри

економіки будівництва.

Офіційні опоненти: академік Академії будівництва України,

доктор економічних наук, професор

Бондаренко Євгеній Валентинович,

кандидат економічних наук, доцент

Грідчина Марина Володимирівна,

Міжрегіональна академія управління

персоналом (м. Київ),

професор кафедри фінансів обліку та аудиту.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань

європейської інтеграції України, м. Київ.

Захист відбудеться 05.11. 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.056.10 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, м.Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

Автореферат розісланий 04.10.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д.26.056.10

кандидат економічних наук, доцент Погорельцев В.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми обумовлена об’єктивною потребою раціонального сумісного використання одноразових затрат і поточних видатків на виробництво в процесі трансформації грошового потоку на виробничий капітал в умовах ринку. Економіка України потребує нагальної реструктуризації суб’єктів господарювання. Корінне переоснащення виробничого і соціального потенціалів викликає термінову потребу величезних додаткових витрат, інвестицій, обмеження яких залишається однією з найгостріших проблем, що стримує економічне зростання. Між тим, дослідження категорії витрат, яка є одним з вирішальних елементів рушійної сили грошових потоків, поки що не дає позитивних результатів. На захист висувається розроблена система сукупного управління інтегрованими витратами, реалізація якої сприятиме активізації прискорення відбудови економіки України. Значущість ефективної трансформації інвестиційних затрат на виробничі активи і накопичення загальних додаткових витрат, зокрема в будівництві, актуалізує впровадження системи інтегрованих витрат.

Сучасна як українська, так і зарубіжна економічна наукова думка долає традиційні підходи до управління витратами, які розкривають вузькі позиції поточних видатків виробництва, збуту продукції, оплати праці, ремонтних послуг тощо. Нові погляди концентруються в основному на проблематиці інвестування. Але, в той же час, тісно пов’язана з ним комплексна тематика довгострокових і поточних витрат в будівництві майже залишається поза увагою фахівців.

Успішна відбудова економіки потребує стимулювання усіх видів затрат, витрат та видатків в процесі перетворення грошових потоків на новітні виробничі активи. Відтак значущість системного дослідження інтегрованих витрат, додаткове вкладання яких сприяє прискоренню отримання економічних вигод, що створюються за життєвий цикл функціонування виробничих активів і їх залишкової вартості, визначила основний зміст, мету і нагальні задачі дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дослідження грунтується на теоретико-економічних засадах трансформації ринкової економіки, на конструктивній підвалині яких розроблено науково-методичні рекомендації щодо реструктуризації Генеральної дирекції по обслуговуванню іноземних представництв (ГДІП). Дослідження теми проводилось за планом науково-дослідних робіт кафедри економіки будівництва КНУБА у структурі тематики, яка спрямовується на прискорення реформування економіки України. Здобувачем науково обгрунтовано пропозиції щодо залучення іноземних інвесторів, регулювання відносин між приймаючою стороною і нерезидентом.

Метою дослідження є розробка теоретичних засад системи регулювання інтегрованих витрат та елементів адекватного методу управління ними в будівельній, виробничій і фінансовій діяльності, їх практична реалізація, зокрема з акцентом на перетворення інвестиційних затрат на поточні видатки будівельного виробництва. Для досягнення зазначеної мети у дисертації поставлені такі завдання:

·

·

·

·

·

·

Об’єкт дослідження будівельні, інвестиційні, виробничі та фінансові витрати та організація системи управління ними (проекти, кошториси, калькуляції, облік, звітність, баланси, бізнес-плани). Широкий науковий підхід конкретизується прикладними розробками для будівництва, зокрема у ГДІП.

Предмет дослідження інтегровані витрати інвестора, економічні відносини в інвестиційному процесі та механізм перетворення будівельних інвестиційних витрат на поточні видатки зведення об’єктів.

Методи дослідження. Забезпечення головної мети дисертаційної роботи і виконання поставлених завдань досягнуто використанням достовірних і добре апробованих методів досліджень таких як системний аналіз, інвестиційний аналіз, експертна діагностика. При проведенні досліджень узагальнено зарубіжний та вітчизняний досвід, враховуючи сучасні вимоги ринку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці нової моделі управління інтегрованими витратами в умовах трансформації економіки. Найважливішими результатами дослідження є:

новий науковий підхід до узагальнення та обгрунтування витратного механізму перетворення будівельних інвестиційних затрат на поточні видатки зведення об’єктів, яке дає економічні вигоди, що виражаються додатковими фізичними інвестиційними спорудами і прибутком на протязі життєвого циклу їх експлуатації;

модель системи управління інтегрованими витратами при перетворенні грошового потоку на виробничі і соціальні активи;

алгоритм управління інтегрованими витратами у капітальному будівництві;

методика і алгоритм калькулювання кошторисних витрат для їх розрахунків, аналізу і контролю у будівельному виробництві;

впровадження зазначених наукових пропозицій в практику управління інвестиційним процесом.

Практична цінність роботи. Рекомендації дисертації використано Київською міською державною адміністрацією при виконанні Розпорядження представника Президента України по місту Києву № 196 від 29.04.1992р. Пропозиції впроваджено в ГДІП (довідка технічної ради № від 27.11.2001 р.) та у будівельних фірмах, що працюють разом з нею. Результати дисертації використовуються в учбовому процесі Київського національного університету будівництва і архітектури при викладанні методів управління витратами.

Особистий внесок здобувача визначається одержаними ним науковими результатами, що виносяться на захист, а саме:

-сутність перетворення інвестиційних витрат на поточні видатки будівельного виробництва задля одержання економічних вигод,

-концепція управління інтегрованими витратами з метою поліпшення витратного механізму.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідались і одержали схвалення на 56-й науково-технічній конференції Харківського державного технічного університету будівництва і архітектури, 62-й, 64-й науково-практичних конференціях Київського національного університету будівництва і архітектури.

Публікації. за темою дослідження опубліковано 7 наукових праць, в тому числі – 4 наукові статті у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженому ВАК України. Три наукові праці надруковано у монографіях. здобувач особисто видрукував монографію “Витрати – виграш”, обсягом 14,6 д.а. Загальний обсяг публікацій за темою дисертації 18,9 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація має вступ, чотири розділи, висновки, перелік використаних джерел, що включає 134 найменування та трьох додатків. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки в т.ч. основного тексту 144 сторінки. робота містить 31 рисунок та 5 таблиць.

Основний зміст

У вступі обгрунтовано актуальність теми, розкривається ступінь її дослідження, наукове і практичне значення для економічного зростання суб’єктів господарювання. Визначені мета і задачі дослідження, об’єкт та предмет, новизна, практична цінність та структура роботи.

У першому розділі “Наукові підходи до проблематики витрат і визначення напрямів дослідження” проведено аналіз літературних джерел та обгрунтована актуальність теми, витоки та засади дослідження елементів витрат. З 134 літературних джерел на задану тему до 35% висвітлює централізований перерозподіл витрат. Переважна більшість авторів прагне до розкриття суті витратного механізму в умовах ринкової трансформації економіки. Зарубіжні автори поглиблюють наукову ідею сумісного управління оборотом реальних інвестиційних затрат і поточних видатків виробництва. Узагальнення сучасних поглядів дозволило синтезувати актуальну проблему управління інтегрованими витратами.

Зібрано та оброблено інформацію про діяльність ГДІП, провідних її клієнтів з Німеччини та успішно працюючих будівельних організації м. Києва по формуванню витратного механізму в ринкових умовах.

Вихідним пунктом дослідження теми прийнято розгорнуту формулу інтегрованого ринкового витратного механізму:

Ер = Fпс (КВ), Fпер (Рі, Рс), (1)

де Ер – економічне зростання;

КВ – виробничий капітал;

Рі – інвестиційні ресурси;

Рс – трудові ресурси (робоча сила).

В процесі перетворення грошового потоку на виробничий капітал активізується роль інвестиційних затрат, які в інвестиційній діяльності набувають значення конкретного виду капітальних витрат. В процесі підготовки будівництва об’єктів вони розкладаються на витрати на розробку проектів, інвентарні затрати (затрати на технологічне обладнання) та будівельно-монтажних робіт, які складаються з витрати на підготовку будівельного майданчику, змінних і постійних їх видів на будівництво об’єктів. Постійні фактори: виробничий капітал та інвестиційний менеджмент (управління інвестиціями) спрямовуються на оптимальне використання інтегрованих витрат та отримання максимальних економічних вигод. Викладене дає підстави трансформувати формулу (1) і надати їй вигляду:

(2)

де Ве – економічні вигоди;

Ві – інтегровані витрати;

Пч – чистий прибуток.

Критерієм економічного зростання є чистий прибуток Пч, який прагне до максимуму. Рівень співвідношення Ве та Ві оптимізується. Зростання інтегрованих витрат стимулює прибутковість, економічність, якість продукції, інновативність, ринкове положення, підвищення продуктивності праці, поліпшує психологічний клімат і трудове життя, які визначають прискорене, випереджене збільшення економічних вигод. Висвітлена природа витоків та складових елементів інтегрованих витрат виокремлює теоретичні положення системи управління інтегрованими витратами при перетворенні грошового потоку на виробничий капітал та узагальнює концептуальні підходи до відповідних ринкових стандартів інвестиційного менеджменту.

Пропонуються основні напрями дослідження заданої теми (рис.1), які систематизують управління інтегрованими витратами. Їх схема засновується на відпливі і припливі коштів до грошового потоку (Гп) інвестора. Функції регулювання інвестиційних затрат (Зі) і економічних вигод є прерогативою фінансової діяльності. Компроміс між витратами і вигодами широко розповсюджується в межах інвестиційної (блок А), будівельної (Б), виробничої (В) і ринкової (Г) діяльності.

Блок А: охоплює розробку бізнес-плану, завдання на проектування, технічного проекту, робочого проекту, специфікації замовлення технологічного устаткування.

Блок Б: довготермінові затрати продовжують перетворюватися на поточні видатки будівельного виробництва: влаштовується будівельний майданчик, короткотермінові видатки набувають вартості інвестиційних споруд.

Блок В: фіксуються виробнича потужність, норма амортизації, визначаються видатки на виробничу діяльність. Сукупно це складає виробничі витрати на виготовлення продукції. Її вартість визначається за ринковою ціною. Для порівняння оцінюються сукупні короткотермінові видатки на виробничу діяльність.

Блок Г характеризує загальну ринкову кон’юнктуру збуту продукції та окремо на кожній стадії інвестиційного процесу, а також результат управління всіма видами діяльності в ньому. Видозміни інтегрованих витрат в інвестиційному проекті спрямовують зростання економічних вигод.

Наукові підходи до взаємодії основних елементів системи послідовно узагальнюють економічні схеми витратного механізму, який започатковується оцінками співвідношення між інвестиційними затратами та економічними вигодами.

Рис.1. Принципова схема систематизації управління інтегрованими витратами: ІД – інвестиційна діяльність; БД – будівельна діяльність; ВД – виробнича діяльність.

Задля детального вивчення феномену інтегрування довготермінових затрат і короткотермінових видатків послідовно диференціюються економічні події при сукупному їх аналізі (витрати – вигоди) в залежності від стану середовища їх функціонування (вплив на витрати внутрішніх і зовнішніх умов – вплив на вигоди внутрішніх і зовнішніх умов), критеріїв оцінки результатів перетворення витрат (оптимізація витрат – максимізація вигод), стимулювання результатів видозміни витрат (зниження собівартості будівництва – покращання кон’юнктури збуту будівельної продукції) та контролю результатів їх перетворення (постійний поточний моніторинг – контроль очікуваних результатів). На завершення визначається остаточна оцінка результатів трансформації грошового потоку (оцінювання ефективності інтегрованих витрат – сукупне оцінювання економічних вигод) на виробничий капітал.

Теоретичне дослідження трансформації довготермінових затрат на поточні видатки виробництва (будівництва) також грунтується на понятті витрат як економічної категорії. Аналітичний огляд видозміни витрат конкретизує визначення наукових засад загальної теорії їх інтегрування в інвестиційному процесі. Концептуальний підхід до проблеми систематизації управління інтегрованими витратами є класичне розуміння їх як вартості, яка спроможна в інвестиційному процесі приносити додаткові вигоди. Вартісну економічну категорію використано в широкому понятті інвестиційних затрат, які виражають відтік коштів від грошового потоку і їх перетворення на виробничий капітал. В більш вузькому розумінні їх узагальнено, як грошову форму видатків, зумовлену витратами ресурсів на виготовлення реалізованої продукції.

Внутрішні поточні видатки розглядаються як будь-які грошові витрати підприємств на виробництво і збут продукції. Більш предметне оперування видатками додатково враховує термін їх формування і подається найменням поточних витрат за певний період, які повертаються в ньому ж виручкою від реалізації продукції. Виявлено, що в ринковому економічному процесі оперує стандартна згорнута формула капітальних затрат (грошовий потік затрат виробництво збут продукції грошовий потік коштів з вигодами), що відбиває ефективний хід виробництва. Розкрито суть видозміни інвестиційного потоку: капітальні затрати поточні видатки альтернативні витрати. Доведено, що витоки сучасної теорії витрат започатковуються відпливом коштів з грошового потоку суб’єктів господарювання, який зменшує його на величину інвестиційних затрат, втрачаючи відсоток на капітал.

Складові засади дослідження інтегрованих витрат випливають також з структури інвестиційного процесу. На кожній його стадії: фінансовій, інвестиційній, інноваційній, будівельній та виробничій відбувається трансформація витрат, відплив та видозміна коштів, що супроводжуються додатковими видатками. Дана розгорнута модель управління витратами в інвестиційному процесі (грошовий потік інвестиційні затрати інноваційні затрати будівельні інвестиції виробничий капітал виробництво збут продукції потік коштів з вигодами). Поточні видатки безпосередньо пов’язуються з довготерміновим вкладанням капіталу. Відтак видозміна капітальних затрат викликає диференціацію форм їхнього фінансування на довготермінові і поточні. Установлено, що динамічність грошового потоку визначається відпливом і припливом до нього готівки, яка виважує позитивні і негативні наслідки управління витратами. Виявлено закономірності пропорційного вкладання витрат в часі, що складають основну суть ефективного управління ними, яке відбиває результати вкладання, загальну суму і термін їх окупності. Сукупно ці показники виражають повну готовність інвестованого виробничого капіталу до експлуатації. Визначено особливості перетворення грошового потоку на виробничий, яке відбувається за довгою і короткою схемами. Суть довгої багатоступеневої моделі полягає у трансформації фінансової форми інвестиційних затрат у поточні видатки виробництва через капітальне будівництво за критерієм економічних вигод. Коротка схема виходить з того, що капітал уже існує і його використання продовжується реінвестуванням задля отримання доходу. Обидві моделі грунтуються на принципах видозміни вартісної форми витрат, в якій реалізується ефект минулої інвестиційної, будівельної і теперішньої виробничої і фінансової діяльності.

Суть авторського методичного узагальнення, щодо перетворення капітальних затрат на поточні видатки будівельного виробництва, полягає в тому, що в сучасній економіці активно відбуваються прогресивні зрушення від диференційованого управління разовими капітальними затратами до інтегрованого їх сумісного регулювання з поточними видатками будівництва. Перетворення одного виду витрат на інший супроводжується додатковими видатками. За розрахунками ,за даними ГДІП, величина їх коливається в межах 20%. Традиційні підходи не допускали будь-яких відхилень від офіційного балансу та окремих статей витрат. В той же час, реальна межа в управлінні поточними та інвестиційними затратами інтенсивно розмивалася і витратний механізм трансформувався до умов ринкової економіки.

У другому розділі “Методологія управління витратами: відплив коштів з грошового потоку” досліджено засади відпливу коштів з грошового потоку та видозміни системи управління інтегрованими витратами в інвестиційному процесі при відтворенні соціальних і виробничих активів. Вивчення поглиблюється узагальненням концепції перетворення інвестиційних затрат на поточні видатки виробництва, будівництва. Вихідну концепцію витрат узагальнено на підгрунті відпливу коштів з грошового потоку; економічного перетворення витрат на поточні витрати виробництва; управління їх видозмінами в інвестиційному процесі. Прагматичне поняття витрат визначається відпливом готівки з грошового потоку. Система управління інтегрованими витратами в інвестиційній, будівельній, виробничій і фінансовій діяльності націлюється на економічне зростання. Враховуються компоненти потоків відпливу капіталу, розквіту виробництва і максимального збуту продукції з метою зростання вигод на засадах відтворення засобів виробництва. До них включаються: витрати капітального будівництва (щорічний внесок якого до національного доходу в деяких розвинених країнах перевищує 10%, а витрати на будівництво сягають за п’яту частину видатків бюджету) та плата за ризик інвестиційних затрат. Успішне подолання тривалої кризи в Україні потребує стимулювання усіх видів інвестиційних затрат з низьким мультиплікаційним коефіцієнтом для подальшого зростання економічних вигод, чистого прибутку для самонакопичення додаткового стартового капіталу. Інтеграція елементів витрат відбувається в залежності від видозміни та динаміки механізму функціонування в двох напрямах: вартості придбання активів для відповідних стадій інвестиційного процесу та внутрішнього перерозподілу витрат. Інтерпретуються довготермінова і поточна форми фінансування витрат та підхід до формування механізмів їх управління. Остаточний вихід інтегрованих витрат визначається зростанням економічних вигод та прискоренням їх припливу до грошового потоку інвестора.

Результати дослідження загальної видозміни витрат визначаються у нерозривному зв’язку з супутнім фактором будівництва, як мультиплікатором економічного зростання суб’єктів господарювання. Фундаментально досліджено трансформацію витрат в будівництві, яке є безпосереднім інтегратором відтворення засобів виробництва, а також властиві підходи до регулювання потоків коштів в ньому. Установлено, що біля половини інвестиційних затрат перетворюється на поточні видатки будівництва. Система управління будівельними інвестиціями модифікується до контрактних витрат, які трансформуються у видатки будівельного виробництва. Недооцінка видозміни формування витрат порушує оптимальну структуру економічних циклів. Пропонуються способи обмеження поширення негативної економічної кон’юнктури. Прогалина в системі управлінні будівельними витратами заповнюється розгортанням властивих підходів до перетворенням капітальних затрат на поточні видатки будівельного виробництва та зворотного процесу їх трансформації при передачі готових до експлуатації об’єктів будівництва замовникам.

Утворення системи управління інтегрованими витратами викликається потребами економічного зростання суб’єктів господарювання, яке вимагає додаткового інвестування витрат. витрати активізують прогресивні зрушення в структурі ринкового механізму шляхом впровадження раціональних науково-технічних досягнень. Трансформування витрат прискорює економічні реформи, поліпшує характер взаємозв’язків між елементами системи управління інтегрованими витратами. інвестиційні затрати оцінюються як вартість, яка повертається до інвестора у майбутньому певними частками з приростом. Економіка прискорено пристосовується до ринкових умов, знижуються обсяги незавершеного будівництва, прискорюється отримання доходу; усуваються живучі традиційні анахронізми директивної економіки, створюється прийнятний економічний простір для застосування стандартів ринкових оцінок результатів господарчих витрат і вигод. Вкладені кошти повертаються за життєвий цикл проекту з додатковим доходом. Відтак система управління інтегрованими витратами узагальнює оптимальне відношення між інтегрованими витратами та економічними вигодами, що відбиває позитивні видозміни ринкового витратного механізму.

Система управління інтегрованими витратами виступає як інструмент перетворення грошового потоку на виробничі активи, який не допускає розриву у взаємодії інвестиційного і будівельного циклів; представляє узагальнену схему економічного зростання суб’єктів господарювання; визначає ефективність управлінських рішень в інвестиційному процесі та будівельному циклі. Система управління інтегрованими витратами цілеспрямовано корегує співвідношення інтегрованих витрат і економічних вигод на користь прибутку.

Як один з результатів дослідження розроблена принципова схема перетворення грошового потоку на виробничий капітал шляхом інтегрування капітальних і поточних витрат в структурні елементи (рис.2).

На стан системи управління інтегрованими витратами впливають взаємозв’язки між елементами ринкового витратного механізму. Зростання інтегрованих витрат викликають: втрату відсотку на капітал, інфляцію, зростання відсотку на позику, ризик. Інноваційні взаємодії інвестиційного і будівельного циклів у ГДІП стимулюються і супроводжуються відносно низькою кредитною ставкою та нормою прибутку, що сприяє економічному зростанню суб’єктів будівництва.

Рис.2. Принципова схема інтегрування капітальних затрат та поточних видатків в структурі СУІВ.

ВіІнОб=ВЗр+Вт+ЗІп=2+1+1=4 (3)

ВіІс=ВОф+ВОм+Бі=0,5+0,8+4,7=6 (4)

ВК=ВіПВп= ВіІнОб+ ВіІс=4+6=10 (5)

Цінність грошового потоку підвищується за рахунок якості виконання замовлення на будівництво та їх терміну. Темпи економічного зростання підносяться за рахунок обороту інвестованого капіталу, норми прибутку і обачної кредитної лінії довготермінового фінансування. Система управління інтегрованими витратами сформована на засадах сучасних вимог ринкового економічного механізму: а) установлено залежності між показниками попиту, пропозиції, вартості і якості будівництва; зростання споживчої вартості викликає додаткові витрати, які перекриваються вигодами від комфорту при експлуатації споруд; б) враховуються ефективна взаємодія інвестиційного і будівельного циклів та видозміни в структурі поточних видатків: змінних витрат, постійних затрат і прибутку; доходом перекриваються постійні затрати і відкривається широкий шлях до економічного зростання; в) інтеграція витрат в інвестиційному процесі супроводжується їх зростанням, яке перевершується економічними вигодами за життєвий цикл інвестиційного проекту.

Формування системи управління інтегрованими витратами завершується розробкою їх класифікації, яка спрямовує відтворення виробничо-технічного потенціалу і економічного зростання суб’єктів господарювання. Розроблені типи, види і розряди класифікації витрат характеризують: інвестиційні затрати, капітальні затрати, будівельні інвестиційні затрати, будівельно-монтажні роботи, поточні видатки будівельного виробництва та їх модифікації, основними серед яких є змінні витрати, змінні видатки на обладнання будівельних ділянок; постійні затрати.

На засадах моделі управління витратами в інвестиційному процесі генерується системний підхід до їх інтегрування, яке дає: а) економічні вигоди в залежності від умов перетворення інвестиційних затрат на поточні видатки виробничої діяльності; б) зниження незавершеного будівництва, яке в планових умовах подекуди сягало за обсяги річних капітальних вкладень.

У третьому розділі “Розробка та експериментальна перевірка методу управління інтегрованими витратами в будівництві” основна увага зосереджується на узагальненні та обгрунтуванні підходів до вчинення методу управління інтегрованими витратами. зокрема, в будівництві. Синтезування елементів інтегрованих витрат відкрило шлях до розробки методу управління інтегрованими витратами (МУІВ). Його суть полягає в перетворенні довготермінового їх виду на поточні видатки будівництва (виробництва) за умов, коли оптимальне їх зростання стимулює випереджене піднесення економічних вигод, що формалізується до низхідної видозміни мультиплікаційного коефіцієнту (kм) в діапазоні від 10 до 1.

(6)

Ефективність вкладання інтегрованих витрат визначається їх оптимальною сумою на спорудження об’єкту. Зростання Ві компенсується тільки отриманням додаткових економічних вигод.

Узагальнену економічну схему витратного механізму в системі управління інтегроавними витратами (рис.2) використано при розробці методу управління інтегрованими витратами (рис.3).

Використання методу управління інтегрованими витратами підносить норму прибутку, стабілізує економічну кон’юнктуру, виважує оптимальну облікову ставку. Цей метод є одним з ефективних інструментів регулювання економічного зростання суб’єктів господарювання шляхом випередженого накопичення економічних вигод як на протязі певних відтинків часу, так і життєвого циклу проекту в цілому. Розроблена модель інтегрованого методу дозволяє зводити диференційовані розрахунки показників до матриці, яка показує можливі втрати відсотку від їх фіксованої величини.

Розробку методу управління інтегрованими витратами завершено складанням його алгоритму, який витримав експериментальну перевірку.

Використання методу інтегрованих витрат підносить оборот фірм, завдяки зменшенню незавершеної частини будівництва та поліпшення його якості. Інтегрований метод, як інструмент управління витратами, визначає стратегічну політику в структурі накопичення і споживання усіх рівнів суб’єктів господарювання.

Рис.3. Схема приросту капіталу за розрахунками методу управління

інтегрованими витратами.

ВіПВп= ВіІнОб + ВіІс=4,8+7,2=12,0 (6)

ТВп=Д1+Д2+Д3+ЗВп=(7,6-4)+(8,2-4)+(7,2-4)+4,0=15,0 (7)

Ве= ТВп - ВіПВп =15,0 – 12,0=3,0 (8)

де ТВп – теперішня дисконтована вартість проекту,

Д1, Д2, Д3 – дисконтований доход,

ЗВп – залишкова вартість проекту.

Метод управління інтегрованими витратами розширює використання ординарних методів управління витратами в будівельному виробництві з метою успішної трансформації фінансових форм довготермінових затрат на поточні видатки будівництва, обгрунтування нових ефективних підходів до перетворення будівельних інвестиційних затрат на поточні видатки будівництва. Враховуються індивідуальний характер розміщення об’єктів, їх естетична та архітектурна вразливість, особливості інвестиційної, будівельної (капітальні затрати і будівельно-монтажні роботи), виробничої (технологія, організація і економіка) і фінансової діяльності. Перевага пропонованого методу полягає в досягненні вигідної реалізації проектів трансформації грошового потоку на виробничий капітал: приплив вигод до успішного підприємства – накопичення грошового потоку – відплив від грошового потоку інвестиційних затрат. Управління інтегрованими витратами виважує ефективність інвестування капіталу. Залучаються галузеві показники розрахунку витрат, компромісні підходи до їх розробки. До ціни будівельно-монтажних робіт можуть додаватися мотивовані витрати на особливі умови будівництва об’єктів, що не перевищують 20% договірної їх ціни. Ця особливість розширяє горизонт використання цього методу.

Доведено, що контрактна норма прибутку на підрядне будівництво допускає коливання в межах 30%. Сучасні новітні технології проникають в будівництво з виробничої сфери і сприяють зменшенню вартості виробничого капіталу за рахунок зниження витрат на будівельно-монтажні роботи.

Експериментальна перевірка застосування методу управління інтегрованими витратами в практиці діяльності ГДІП дала позитивні результати. Цей метод покладено в основу переходу ГДІП до умов ринкової економіки (варіанти залежності між сукупними поточними витратами на будівництво, коливанням змінних витрат та постійних затрат на нього, річним оборотом фірм та прибутком.). Перевірка методу привернула найбільше уваги щодо питань повернення капіталу з додатковим доходом на протязі життєвого циклу проекту. Не дивлячись на те, що грошовий потік може обтяжуватися до 20% при його перебігу на виробничий і соціальний потенціал, економічні вигоди за рахунок зростання якості і комфорту будівельної продукції значно перевершують інтегровані витрати. Відтак постає актуальне питання про компенсацію додаткових інтегрованих витрат в інвестиційному процесі. Доведено, що додаткові супутні витрати з надлишком перекриваються економічними вигодами, які створюють якісні інновації, реалізовані в процесі експлуатації плюс ліквідаційна вартість активів. Розроблено компактну матрицю руху потоків коштів. Експерименти та оперування з допомогою методу щодо програми будівництва ГДІП сприяли зростанню норми прибутку на 15,31%.

У четвертому розділі “Оцінка результатів управління інтегрованими витратами в будівництві” подано результати перетворення інтегрованих витрат в інвестиційному процесі на економічні вигоди в інвестиційній, будівельній, виробничій та фінансовій діяльності. Основний зміст розділу виражає перетворення капітальних затрат на будівельно-монтажні роботи, які набувають фінансової форми поточних видатків, а потім знову видозмінюються у форму основних виробничих фондів, які набувають вартості виробничих активів. Оцінюються результати кругообороту витрат та основні засоби його просування, а також заходи поліпшення їх сукупного управління. Визначаються основні напрями удосконалення системи управління витратами в капітальному будівництві. Сукупне вирішення питань пов’язується з видозміною економічних витрат в процесі перетворення грошового потоку на виробничий капітал на засадах впровадження інноваційних науково-технічних досягнень, вирішення актуальних питань організації управління витратами. Критеріями реструктуризації управління витратами в будівництві прийнято прибуток і економічні вигоди, за якими реорганізовано управління витратами та колектори їх обліку. Досягнуто зниження собівартості будівельно-монтажних робіт за їхнього самоінвестування. Але середньої контрактної норми накопичення в будівництві не вистачає на створення фонду інвестицій і придбання новітніх технологій. Науково-технічні досягнення черпаються будівництвом з усіх галузей, зокрема промисловості, прибутки якої прагнуть в нормальних умовах господарювання до більш високого рівня. Суть властивих економічних проблем будівництва полягає в компенсації недоїмок інвестицій. Пошуки їх розв’язання спрямовуються на спільне використання інновацій, новітніх методів управління, нової обчислювальної техніки і стандартних програм управління витратами.

Пропонується реструктуризація економічного сектору будівництва. Його функціональна структура обмежується відділами інноваційно-кадрової політики та виробничо-фінансової бухгалтерії. Управління витратами розмежовується за грошовою вартістю і в натуральному виразі. Використання ресурсів виважує інвестиційні затрати, економічні вигоди і чистий прибуток. Економічний контроль посилився за реорганізації сектору управління витратами. Інноваційний ефект в ГДІП щорічно зростає і сягає до 2 млн. гривен прибутку.

ВИСНОВКИ

Дослідження управління інтегрованими витратами узагальнює висновки і пропозиції щодо економічного зростання суб’єктів господарювання. Розкривається ефективний напрям об’єднаного регулювання довготермінових витрат і поточних видатків в процесі трансформації грошового потоку на виробничий капітал. Сукупні витрати набувають основоположного фактора реструктуризації економіки.

1. Концепція інтегрованих витрат розроблена на засадах загальної теорії управління відпливами і припливами коштів до грошового потоку. Вона вирізняється новими підходами до відтворення виробничого потенціалу з метою економічного зростання. Нова оцінка інтегрованих витрат грунтується на науково-технічному досягненні, новітніх технологіях, доскональній юридично-правовій інституції і реальних потоках готівки. Використання теорії управління інтегрованими витратами в будівельних фірмах дає 1,5-2,3% додаткового прибутку в процесі реалізації інвестицій.

2. Витоки теорії інтегрованих витрат створюються грошовими потоками та їх трансформацією в інвестиційній, будівельній, виробничій і фінансовій діяльності. На практиці виникає розбіжність між розрахунковою нормою прибутку інвестиційного проекту, яка досягає 50-60%, і середньою контрактною нормою прибутку у будівництві, що коливається в межах 12-20% в залежності від його видів.

3. Концепція трансформації інвестиційних затрат у поточні видатки будівельного виробництва розкриває підходи до управління витратами в інвестиційному процесі. Діапазон коливання видозміни витрат в середньому складає 25% від загальної інвестованої суми. Виваження структури управління витратами починається з оцінок трансформації грошового потоку у виробничий капітал. Сукупне регулювання поточних видатків і довготермінових витрат об’єднує результати управління основними видами діяльності.

4. За науковою концепцією інтегрованих витрат фундаментально досліджуються результати управління всіма видами витрат та їх повернення економічними вигодами. вимога оптимізації витрат грунтується на високих технологіях, законах ринкового договору (контракту) і реальних потоках коштів готівки.

5. запропоновані система та метод управління інтегрованими витратами передбачають відхід від роздільного управління довготерміновими і поточними витратами. Нині інвестор, як суб'єкт господарювання, одноосібно відповідає за отримані економічні результати.

6. Система управління інтегрованими витратами визначає залежність перетворення грошового потоку на виробничий капітал від кількості і якості інвестиційних ресурсів, які використовуються як поточні видатки на зведення об’єктів. Термін відтворення засобів виробництва прискорюється в 2,5-3 рази, зменшується незавершена частина будівництва у 4-6 рази. Загальним критерієм системи управління інтегрованими витратами є максимальні економічні вигоди, які локалізують ризик і забезпечують зростання чистого прибутку.

7. Витоки методу управління інтегрованими витратами в будівництві започатковуються сполученням кошторисного і калькуляційного засобів оцінки кінцевих результатів зведення об’єктів та визначенням ефективності трансформації будівельних інвестицій на поточні видатки будівельного виробництва. Відповідно до видозміни форм управління витратами створюються структури економічної служби будівельних підприємств. Інтегрування витрат позначається на удосконалення управлінських функцій. Принципово змінюється структура фінансової частини, кожний об’єкт підлягає підзвітності.

8. Сутність методу управління інтегрованими витратами полягає в оцінюванні кінцевого результату інтегрованих витрат, який показує економічні вигоди інвестиційного процесу. На засадах цього методу сукупно розвиваються диференційоване управління видатками, кошторисна документація і засоби калькулювання видів робіт і об’єктів. Наукова концепція методу дозволяє управляти видатками та їх поверненням прибутком. Категорія адресних контрактних витрат впливає через собівартість будівельно-монтажних робіт на ринкову договірну ціну (вартість) будівництва об’єктів в межах 10%.

9. Інтегроване управління витратами відбиває відплив коштів з грошового потоку та подальше перетворення інвестиційних їх видів на поточні видатки будівництва. Інтегрування витрат позначається на реструктуризацію і удосконалення управлінських функцій. В умовах гострої інвестиційної ситуації в Україні використання системи та методу управління інтегрованими витратами спрямовується на першочергове інноваційне відтворення виробничого капіталу новітніми засобами будівництва споруд, прискорення відбудови економіки.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України

1.

2.

3.

2001-С 208-211.

4.

Особистий внесок автора – роль інвестиційних затрат в процесі перетворення грошового потоку на виробничий капітал.

Додаткові публікації, матеріали конференцій.

5. Інвестування: будівельни інвестиції (методологія та перспективи) За ред.М.П.Педана – К.Поліграфкнига,1996. – 143с. Розділ 5. Засоби управління інвестиційною діяльностю. (У співавторстві з О.П. Масенко) – с.113-136

6.Інвестування:будівельна економіка. За ред. М.П.Педана. Львів. Оксарт, 1998. – 71-100. Розділ 3. Потоки будівельних інвестицій на затрати у споруди інвестиційної сфери. (у співавторстві з О.П. Масенко, В.В.Козик, Г.В. Лагутін) – с.71-108.

7. Якимчук І.М. Витрати: виграш. –К.: Парламентське вид-во. 2002 –214с.

8. Якимчук І.М. Особливості обліку за національними стандартами ремонтно-будівельних робіт // Програма 62-ї наук.-практ. конф. - К.:КНУБА, 2001. - С.53.

9. Якимчук І.М. Функціонування оновленого механізму затрат у будівництві // Програма 56-ї наук.-техн. конф. - Харків.: ХДТУБА, 2001. - С.27

10. Якимчук І.М. Відозміни будівельних інвестиційних витрат на поточні видатки будівельного виробництва. //Програма 64-ї науково-практичної конференції –К.КНУБА, 2003. с.55

Анотація

Якимчук І.М. Інтеграція витрат як фактор ефективності інвестицій. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.07.03 – економіка будівництва. – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2003.

Виконане дослідження зумовлено об’єктивною потребою ринку в сумісному раціональному використанні одноразових інвестиційних витрат і поточних видатків будівельного виробництва в процесі відтворення виробничих і соціальних активів. В роботі запропоновано методологічні засади трансформації витрат в будівництві шляхом їхнього інтегрування в процесі перетворення грошового потоку на виробничий капітал задля зростання економічних вигод. Обгрунтовано системний науково-методичний підхід дослідження інтегрованих витрат та розробки методу їх управління в будівництві, концепцію трансформації інвестиційних затрат на поточні видатки будівельного виробництва. Визначено зрушення в структурі інтегрованих витрат та механізм їхньої видозміни. Надана класифікація інтегрованих витрат та їхнім елементам. Розроблено систему управління інтегрованими витратами, модель, метод та алгоритм його реалізації. Здійснено експериментальну перевірку методу на практиці управління інтегрованими витратами ГДІП. Запропоновано рекомендації щодо управління інтегрованими витратами в умовах ринкової трансформації економіки України.

Ключові слова: грошовий потік, інвестиційні затрати, будівельні інвестиції, поточні видатки будівельного виробництва, витрати на інвестиційні споруди, виробничий капітал, економічні вигоди.

Анотация

Якимчук И.М. Интеграция затрат–фактор эффективности инвестиций. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.03 – экономика строительства. – Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2003.

Выполненное исследование обусловлено объективной потребностью рынка в рациональном совместном использовании единовременных инвестиционных затрат и текущих издержек строительного производства в процессе воспроизводства капитальных и социальных активов. Разработаны методологические основы интеграции затрат в строительстве путем преобразования денежного потока на производственные активы с последующим увеличением чистой прибыли. Обобщены теоретические положения системы управления интегрированными затратами (СУИЗ) и обобщены концептуальные подходы к соответствующим рыночным стандартам инвестиционного менеджменту. Синтезированы научные подходы к взаимодействию основных элементов затратного механизма, который оценивает соотношения между инвестиционными затратами и экономическими выгодами. Получило дальнейшее развитие теоретическое положение о трансформации долгосрочных инвестиционных затрат на текущие расходы производства (строительства). Предложенный концептуальный подход к решению проблемы систематизации управления интегрированными затратами приносит дополнительные выгоды.

Обоснован научно-методический подход к исследованию интегрированных затрат и разработан метод управления ними в строительстве . Суть метода состоит в оптимальном регулировании затрат в строительстве и стимулировании экономических выгод за счет роста оборота фирм, уменьшения незавершенной части строительства и улучшения его качества. Модель метода позволяет сводить дифференцированные расчетные показатели в матрицу и анализировать экономические потери субъектов хозяйствования.

Совершенствована традиционная методика преобразования инвестиционных затрат на текущие расходы строительного производства. Определены сдвиги в структуре интегрированных затрат и механизм изменения их элементов. Дана классификация интегрированных затрат, произведена экспериментальная проверка модели и алгоритма реализации метода.

Эффективное управление интегрированными затратами дает высокие положительные результаты. оборот строительных фирм растет, снижаются общие затраты на его осуществление, а также постоянные затраты на управление фирмами. Определены основные направления совершенствования системы управления затратами в капитальном строительстве. Вопросы трансформации денежного потока на производственный капитал решены на основе внедрения инновационных, научно-технических достижений. Критериями реструктуризации управления затратами в строительстве принят доход и экономические выгоды. Применительно к реструктуризации экономики фирм реорганизованы управление затратами и коллекторы их учета. Достигается снижение себестоимости строительно-монтажных работ и повышение рентабельности строительных фирм. Однако средней контрактной нормы накопления в строительстве не хватает на создание фонда инвестиций и приобретение новейших технологий. Экономические проблемы строительства возникают из-за неполной компенсации их интегрированных затрат. Научно-технические достижения строительства поступают со всех отраслей экономики, в частности из промышленности, доходы которой стремятся в нормальных условиях хозяйствования к более высокому уровню. Для поиска инноваций используются новейшие методы расчета эффективности производства, стандартные программы управления затратами и вычислительная техника. В ГДИП, в соответствии с предложенной соискателем в диссертации системой управления интегрированными затратами, осуществлена реструктуризация экономического сектора. Функциональная структура вновь созданного сектора сокращена и ограничивается отделами инновационно-кадровой политики