ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗОСЬ-КІОР Микола Валерійович

УДК 338.439.003.13:636.2 (477.61)

Економічні аспекти підвищення ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби

в нових умовах господарювання

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ-2003

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана на кафедрі економіки і підприємництва Луганського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України (м. Луганськ)

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Наумов Юрій Федорович, завідувач кафедри

економіки і підприємництва,

Луганський національний аграрний університет, м. Луганськ

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Рижков Василь Григорович,

завідувач кафедри економіки, бізнесу і маркетингу,

Харківський державний технічний університет

сільського господарства, м. Харків

кандидат економічних наук, доцент

Рудий Михайло Михайлович,

завідувач кафедри економічної теорії,

Національний аграрний університет, м. Київ

Провідна установа - Інститут аграрної економіки

Української академії агарних наук, м. Київ

Захист відбудеться “ 19 ” лютого 2003 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008 м. Луганськ-8, Національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008 м. Луганськ-8, бібліотека Національного аграрного університету

Автореферат розісланий 17 січня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кальченко В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Потреби населення України у м'ясі і м'ясопродуктах не задоволені. Присутність ряду штучних причин неефективної роботи ринку м'яса, висока збитковість тваринництва в аграрних формуваннях, наявність стримуючих моментів в організації виробництва та реалізації м'яса особистими підсобними господарствами одночасно з формуванням на селі інституту приватної власності, а в найближчій перспективі - ринку землі, обумовлюють необхідність дослідження нових, більш ефективних способів організації відтворювального процесу в м'ясопродуктовому підкомплексі країни.

Найменший рівень виробництва та споживання м'яса і м'ясопродуктів протягом останніх років спостерігається в Луганській області. Потребують негайного вирішення проблеми узгодження попиту та пропозиції м'яса, гарантування доходів вітчизняних виробників, встановлення паритетних відносин між аграрними та агропереробними підприємствами, введення діяльності особистих підсобних господарств у правове поле тощо. Але підвищення економічної ефективності в аграрних формуваннях стикається з рядом господарських чинників, пов'язаних, у першу чергу, з неефективним використанням ресурсів, які мають вирішуватися на рівні області, району, господарства, підрозділу господарства. Аналіз цих чинників у контексті сучасних аграрних реформ, пропозиції по їх вирішенню актуалізуються в період динамічних змін реальних доходів, витрат домогосподарств та споживання продуктів харчування, кон'юнктури аграрного ринку.

В період проведення аграрних реформ у специфічних умовах області не приділялося достатньої уваги обстеженню особистих підсобних господарств відносно стану та перспектив виробництва тваринницької продукції. Дослідження питань ресурсо- та енергозбереження, ефективності способів організації виробництва у скотарстві в аграрних формуваннях не мали комплексного характеру, не визначалися нормативні затрати ресурсів, витрати на них. Необхідність прийняття практичних рішень економічних проблем функціонування м'ясопродуктового підкомплексу обумовило використання даних спеціальних досліджень розвитку особистих підсобних господарств й економічної оцінки способів організації виробництва у великотоварних аграрних формуваннях.

Стан дослідження проблеми. Теоретико-методологічні та практичні проблеми формування і функціонування продуктових підкомплексів за нових умов господарювання знайшли відображення в роботах Амбросова В.Я., Андрійчука В.Г., Бойка В.І.,Зубця М.В., Калінчика М.В.,Коваленка Ю.С., Лукінова І.І., Наумова Ю.Ф., Рудого М.М., Саблука П.Т., Шпичака О.М., Фірсова Є.О. та ін. Дослідження сучасних економіко-організаційних проблем скотарства, варіанти їх вирішення представлені в наукових працях Глущенка Д.П., Кандиби В.М., Мінько Л.В., Омельяненка А.О., Радченка В.В., Рижкова В.Г., Топіхи І.Н. та ін.

Однак, ряд наукових проблем щодо особливостей формування та ефективного функціонування регіональних продовольчих ринків, зокрема ринку м'яса, в контексті сучасних аграрних трансформацій; організації виробництва м'яса великої рогатої худоби за умов ресурсо- та енергозбереження, оптимізації рівня інтенсивності використання ресурсів (у першу чергу – землі); узгодження взаємовідносин партнерів у м'ясопродуктовому підкомплексі досліджені недостатньо. Це обумовило вибір теми дисертаційної роботи та визначило її структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри економіки і підприємництва Луганського державного аграрного університету на 1999-2001 рр. за темою: “Ціновий механізм і підтримка доходів сільськогосподарських товаровиробників”, що була складовою науково-дослідних робіт Луганського державного аграрного університету за темою: “Розробка і впровадження механізмів функціонування агропромислових формувань в післяприватизаційний період на регіональному рівні” (№ ДР 0100U004291).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних і методологічних положень відносно функціонування ринку м'яса, розробці пропозицій рішення економічних проблем, властивих виробництву та реалізації м'яса великої рогатої худоби. У відповідності до поставленої мети вирішувалися такі завдання:

·

· виявити особливості формування та функціонування національного ринку м'яса, м'ясопродуктових підкомплексів регіонів України в сучасних умовах господарювання, здійснити системний аналіз виробництва та реалізації м'яса великої рогатої худоби в Луганській області;

· провести експериментальне дослідження способів організації вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби за різних рівнів забезпеченості й інтенсивності використання ресурсів, визначити економічну ефективність використання ресурсів у скотарстві;

· дослідити перспективи зміни кон'юнктури ринку м'яса, розробити пропозиції підвищення ефективності його виробництва в регіоні на основі ресурсозбереження, удосконалення економічних взаємозв'язків у м'ясопродуктовому підкомплексі.

Об'єкт дослідження – формування та функціонування м'ясопродуктового підкомплексу Луганської області в умовах реформування аграрного сектору економіки.

Предмет дослідження – теоретичні, методологічні та прикладні аспекти розвитку ринку м'яса, виробництва м'яса великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств, інтеграції аграрних та агропереробних підприємств у регіоні.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є положення економічної науки, практичні розробки, законодавчі та нормативно-правові акти України.

Використовувалися різні методи економічних досліджень: монографічний (при узагальненні передового досвіду, виявленні резервів виробництва), абстрактно-логічний (при моделюванні інтегрованого агропромислового об'єднання, асоціації виробників м'ясної сировини), економіко-статистичний (при обробці та аналізі масових статистичних даних), економіко-математичний з використанням ЕОМ (при оптимізації структури кормової площі), експериментальний (при порівнянні економічної ефективності різних систем утримання худоби), соціологічний (при анкетуванні власників особистих підсобних господарств).

Інформаційною базою служили: статистична інформація, дані бухгалтерської та фінансової звітності Луганської області, районів, аграрних і агропереробних підприємств, Головного управління сільського господарства і продовольства Луганської облдержадміністрації, науково-методична та інформаційно-публіцистична література, результати власних наукових досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

·

· визначено причини кризи в галузі скотарства в регіоні, за допомогою ретроспективного аналізу економічних процесів у м'ясопродуктовому підкомплексі обґрунтовано основні напрями його трансформації на ринкові засади;

· вперше, на основі експериментальних досліджень, одержано результати економічної оцінки способів утримання молодняку великої рогатої худоби в агроформуваннях регіону при різних рівнях ресурсозабезпеченості та інтенсивності використання ресурсів;

· виявлено економічну ефективність використання кожного ресурсу, в тому числі землі, при різних способах утримання худоби, що об'єктивно демонструє підвищення ефективності використання ресурсів за умови оптимізації рівня інтенсивності виробництва;

· досліджено кон'юнктуру ринку м'яса великої рогатої худоби та її перспективи в регіоні з урахуванням тенденцій змін доходів та витрат домогосподарств, цін на м'ясо і м'ясопродукти, пропозиції м'ясної сировини;

· розроблено пропозиції підвищення економічної ефективності виробництва та реалізації м'яса великої рогатої худоби в регіоні, які передбачають використання ресурсо- та енергозберігаючих систем організації виробництва в сільськогосподарських підприємствах, активізацію діяльності особистих підсобних господарств;

· запропоновано систему узгодження взаємовідносин партнерів у м'ясопродуктовому підкомплексі області, що засновується на горизонтальній та вертикальній інтеграції, співробітництві та паритетності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні пропозицій підвищення економічної ефективності виробництва та реалізації м'яса великої рогатої худоби агроформуваннями регіону. Автор приймав безпосередню участь у тривалому науково-господарському експерименті в СТОВ “Степове” Слов'яносербського району Луганської області.

Результати дослідження у формі практичних рекомендацій по підвищенню економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби (зокрема, оптимізації структури кормових площ, збереженню ресурсів та підвищенню рівня інтенсивності їх використання) впроваджуються у практику господарств області (акт впровадження від 09.07.2002; висновок №37-3/1-98 від 06.11.2002). Ряд пропозицій по удосконаленню взаємовідносин з партнерами прийняті до впровадження АТЗТ "Луганськм'ясопром" (довідка №01-641 від 04.12.2002), можуть бути методичною базою при встановленні інтеграційних зв'язків у м'ясопродуктовому підкомплексі регіону.

Ряд теоретичних положень дисертації відносно формування та функціонування ринку м'яса, економічної ефективності його виробництва використовуються в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету при викладанні курсу “Економіка сільського господарства” (довідка №1 від 11.12.2002).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження сформульовані й обґрунтовані автором особисто. Ним приймалася безпосередня участь у тривалому науково-господарському експерименті по визначенню та порівнянню економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби при різних способах утримання молодняку. З сумісних наукових статей у роботі використані лише особисті дослідження дисертанта, зокрема: в статті номер 3 (за списком робіт, які подано в авторефераті) обґрунтовано економічну ефективність виробництва комбікормів в умовах агроформувань, запропоновано партнерську модель об'єднання підприємств та організацій по виробництву, переробці й торгівлі м'ясом на рівні району. В статті номер 7 – проаналізовано сучасні проблеми виробництва та реалізації великої рогатої худоби. В статті номер 8 – проаналізовано стан і визначено перспективи використання земель сільськогосподарського призначення при виробництві скотарської продукції. В статті номер 12 – проведено ретроспективний аналіз процесів виробництва та реалізації яловичини в Луганській області.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, основні положення, висновки та пропозиції використовуються аграрними формуваннями, районними органами влади, повідомлені та схвалені на щорічних конференціях професорсько-викладацького та аспірантського складу Луганського державного аграрного університету (м.Луганськ, 1999-2001 рр.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (ХДТУСГ, м.Харків, 17-18 травня 2001р.), на Міжнародній науково-практичній конференції "Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК" (ХДАУ ім.В.В.Докучаєва, м.Харків, 25-26 вересня 2001р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України" (ЛНАУ, м.Луганськ, 19-20 березня 2002р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих учених “Сталість, екологізація і ефективність сільськогосподарського виробництва в умовах аграрної реформи” (ХНАУ ім.В.В.Докучаєва, м.Харків, 2-3 жовтня 2002р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (ХДТУСГ, м. Харків, 5-6 грудня 2002 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 13 наукових праць, загальним обсягом 2,0 ум. д. а., у тому числі 9 - у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Викладена на 173 сторінках основного тексту, містить 46 таблиць, 21 рисунок, 25 додатків. Список використаних джерел налічує 161 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність напрямку наукового дослідження, визначено мету, завдання, методи дослідження, його об'єкт і предмет. Висвітлено наукову новизну отриманих результатів та їх практичну значимість. Зазначено особистий внесок здобувача і апробацію результатів роботи.

У першому розділі – “Теоретичні та методологічні питання підвищення економічної ефективності виробництва м'яса в ринкових умовах” – розглянуто значення виробництва м'яса великої рогатої худоби для суспільства і окремого виробника; визначено основні причини неефективного функціонування ринку м'яса, зниження рівня споживання м'яса і м'ясопродуктів та умови його росту; узагальнено дослідження по економіці виробництва м'яса великої рогатої худоби та збільшення його пропозиції; розглянуто особливості розвитку ринку м'яса в регіонах України.

Виробництво м'яса великої рогатої худоби (ВРХ) відповідає вимогам повноцінного харчування населення, дозволяє раціонально використовувати ресурсний потенціал і природні умови регіонів України. Тому його ефективність необхідно розглядати з загальнодержавних позицій - до якого суспільного ефекту воно призводить, і використовувати при характеристиці ринку м'яса поняття “народногосподарська ефективність”.

Гостра проблема сьогодення – недовиробництво, дефіцит м'ясної продукції, хоча через низьку купівельну спроможність населення створюється видимість її перевиробництва. Недовиробництво – явище тимчасове. Протягом тривалого періоду при врегулюванні цін та доходів споживачів крива сукупної пропозиції (що обмежується лише потребами споживачів) приймає вертикальний вигляд.

Низький попит на м'ясну продукцію призводить до адекватного рівня попиту на м'ясну сировину, пропозиція якої, через високу збитковість, постійно знижується. Передовий досвід показує можливості високої ефективності скотарства. Окрім отримання прибутку, воно має розвиватися в цілях покращення економіки агроформувань. Джерелами росту пропозиції м'яса є недовикористання виробничого потенціалу м'ясопродуктового підкомплексу, незадоволені потреби населення та тенденція росту попиту на м'ясо і м'ясопродукти. Джерела росту попиту на м'ясо і м'ясопродукти - низький рівень їх споживання (менше фізіологічного прожиткового мінімуму - 79,5% українців), тенденція підвищення реальних доходів населення. При збільшенні сукупних витрат (основою формування яких є сукупні доходи) на 1% у 2001 р. споживачі були готові підвищити споживання м'яса і м'ясопродуктів на 1,35%, тобто відмовитися від задоволення інших потреб, заради збільшення споживання цих продуктів.

Розвиток зернового господарства та прогнози високої врожайності зернових до 2006-2007 рр. у Луганській області визначають необхідність використання тваринництва для трансформації менш цінної товарної продукції рослинництва та нетоварної продукції кормовиробництва у високоцінні тваринницькі продукти. Зернова спеціалізація господарств регіону відкриває великі можливості розвитку свинарства, птахівництва, інтенсивної відгодівлі ВРХ. При цьому, в якості показників економічної ефективності виробництва м'яса ВРХ, пропонується більш широко використовувати масу прибутку в розрахунку на 100 га кормової площі та 1 тис. грн. її грошової оцінки.

Зважаючи на проблеми технічного забезпечення галузі, актуальним є впровадження розробок по ресурсо- та енергозбереженню за рахунок використання пасовищ. Проекти по виведенню з активного обробітку малопродуктивних схилових та еродованих земель зумовлюють еколого-економічне обґрунтування їх доцільності, необхідність пошуку шляхів раціонального використання земель задля неприпущення зниження загальної поживності раціону населення.

При формуванні ринку м'яса необхідно усвідомити місце і значення кожного регіону. Для України характерні: незавершеність формування єдиного національного ринку (коефіцієнт просторової варіації цін на ВРХ за 1997-2001 рр. – 5,2-9,5%), тісний зв'язок між виробництвом та споживанням м'яса і м'ясопродуктів на 1 особу в регіонах, збільшення варіації рівнів виробництва м'яса на 1 особу та зворотня тенденція у споживанні. Найбільше зниження обсягів виробництва та споживання м'яса спостерігається в областях з розповсюдженими до 1990 р. індустріальними формами ведення тваринництва (високоурбанізовані області з найвищим ступенем розораності землі).

У другому розділі – “Економічний аналіз виробництва та реалізації м'яса великої рогатої худоби в регіоні” - проведено аналіз економічних процесів у регіоні в сфері виробництва та реалізації м'яса великої рогатої худоби, представлено економічне обґрунтування необхідності поліпшення використання ресурсів у скотарстві, відображено результати економічного експерименту по ефективності ресурсозберігаючих способів організації виробництва м'яса великої рогатої худоби.

Луганська область займає останні позиції рейтингу регіонів України по виробництву та споживанню м'яса і м'ясопродуктів на 1 особу. Характеристика ринку м'яса області, з урахуванням оптимальних норм споживання, свідчить, що потреба у м'ясі в 2001 р. була задоволена власним виробництвом на 14,2%, фонд споживання складав 28,4% потреби, при тому, що в 1990 р. ці показники дорівнювали – 70,0 і 96,3% відповідно. Недовикористовуючи власні можливості виробництва, область інвестує аграрний сектор економіки інших регіонів.

Основним постачальником м'ясопродуктів на ринок області є Асоціація м'ясопереробних підприємств АТЗТ “Луганськм'ясопром”. У своїй виробничій діяльності підприємства Асоціації стикаються з проблемами недовикористання виробничих потужностей (у 2001 р. недодано ковбасних виробів – 62,1%; м'яса – 82,9%), нестабільного надходження худоби на переробку, високих транспортних витрат (4,5-5,0% собівартості м'ясопродуктів). Одночасно, їх маркетингова політика припускає невідповідність змін закупівельних цін на сировину змінам оптових цін на м'ясопродукти, що є слідством нерозвиненості аграрного ринку області, пасивності аграріїв у відстоюванні своїх економічних інтересів.

У сфері виробництва слід відзначити факт зниження поголів'я ВРХ на вирощуванні та відгодівлі більшими темпами, ніж загалом по державі (за 1990-2001рр. - щорічне зменшення в середньому на 6,5%). Цей процес відбувався здебільшого в сільгосппідприємствах (на 435,3 тис. гол. або на 87,1%). В особистих підсобних господарствах поголів'я навпаки збільшилося на 75,3% (на 22,2 тис. гол.). У 2001 р. 56,6% худоби знаходилося в сільгосппідприємствах, 43,4% - в особистих підсобних господарствах; вироблено м'яса ВРХ - 29,8 і 70,2% відповідно. Тобто в останніх більш ефективно використовується продуктивний потенціал тварин.

Рівень організації вирощування ВРХ в абсолютній більшості господарств знаходиться на низькому рівні, реалізаційна жива маса досягається вже дорослими тваринами (м'ясо яких нижчої якості, ніж молодняку). Щорічно знижуються можливості формування відгодівельного контингенту. При незмінному поголів'ї інтенсивне вирощування ВРХ до живої маси 500-550 кг забезпечило б збільшення обсягу виробництва м'яса на 52,4-67,7%.

Використання землі, при виробництві продукції скотарства з низькою віддачею (на 100 га сільгоспугідь у 2001 р. сільгосппідприємства виробили 6,2 ц м'яса ВРХ), не дозволяє йому конкурувати з більш ефективними галузями. Можливість отримання на 1 га ріллі більшого економічного ефекту обумовлює зниження в раціонах частки концкормів, збільшення частки пасовищних кормів.

Характерним є високий рівень збитковості галузі (2001 р. - 22,2%), збитковість спостерігалася в 71,4% сільгосппідприємств, з тих, що займаються скотарством (не займаються скотарством - 27,5%). На зменшення обсягів виробництва суттєвий вплив спричинило скорочення масштабів та рівня інтенсивності відгодівлі в спецгоспах. У специфічних умовах регіону промислова відгодівля ВРХ перспективна, і має розвиватися як стабілізатор ринку м'яса.

Значні зміни в організації вирощування та відгодівлі худоби, в першу чергу, були обумовлені зменшенням обсягів та якості заготовлених і згодованих кормів та погіршенні якості раціонів. Якщо в 1990 р. кормові культури займали 40,8% всієї посівної площі, то в 2001 р. – 22,7%, зменшилася посівна площа, знизилась урожайність культур. Важливим резервом виробництва продукції скотарства є використання пасовищ (23,1% площі сільгоспугідь). Через низьку урожайність та неможливість експлуатації природних кормових угідь протягом усього пасовищного періоду, доцільно застосовувати комбінований спосіб використання сільгоспугідь у відповідності з графіком ймовірності настання періодів пасовищної депресії.

Аналітичні групування сільгосппідприємств Луганської області (за даними 2000 р.) показали, що найбільший вплив на основні показники економіки скотарства має рівень продуктивності худоби (табл.1). Так, рівень рентабельності в групі V та СТОВ “ім.Енгельса” найвищий, у той час, як в групах І-ІІ - найнижчий. На зміну рівня рентабельності вплинуло зменшення собівартості 1 ц реалізованої живої маси з 384,37 грн. (у групі І) до 276,28 грн. (у групі V) або в 1,4 рази та збільшення ціни реалізації - зі 197,64 грн. (у групі І) до 262,11 грн. (у групі V), або в 1,3 рази. Нижча собівартість 1 ц живої маси в групі V, у порівнянні з попередніми групами, обумовлена більш високою окупністю виробничих витрат приростом, меншими питомими затратами праці та кормів. Худоба, вирощена за більш інтенсивними технологіями, більш якісна, тому темпи росту продуктивності супроводжуються майже однаковими темпами росту ціни реалізації.

Таблиця 1

Групування сільгосппідприємств Луганської області за продуктивністю ВРХ на вирощуванні та відгодівлі, 2000 р.

Показники Групи за рівнем середньодобового приросту на одну голову, г У сере-дньому по суку-пності

І ІІ ІІІ ІV V

до 109 110-179 180-249 250-299 більше 300

всі гос-подар-ства у т.ч. СТОВ“ім. Енгельса” (592г)

Кількість господарств 19 36 58 42 39 1 х

Поголів'я в одному господарстві, голів 251 319 439 389 414 6739 383

Виробничі витрати на середньорічну голову, грн. 230,21 435,00 430,67 464,13 574,76 585,25 457,17

Отримано приросту на 1 грн. виробничих витрат, г 113 126 183 211 291 371 208

Затрати на 1 ц приросту: - праці, люд.-год 160,6 135,5 89,6 78,8 41,4 15,6 74,1

- кормів, ц корм. од. 20,80 14,43 12,90 10,34 8,97 8,50 11,10

Собівартість 1 ц живої маси, грн. 384,37 380,07 379,31 342,58 276,28 238,80 338,96

Ціна реалізації 1 ц живої маси, грн. 197,64 203,32 220,20 231,18 262,11 288,52 232,50

Рівень рентабельності, % -48,6 -46,5 -41,9 -32,5 -5,1 20,8 -31,4

Для виявлення тісноти зв'язку між рівнем продуктивності худоби (у) та затратами кормів на 1 голову ВРХ на вирощуванні та відгодівлі на рік (х1), нами розроблена кореляційно-регресійна модель, в яку включаються також щільність худоби на 100 га сільгоспугідь (х2), навантаження на 1 робітника ферми (х3) та фондозабезпеченість господарства (х4). Рівняння регресії має вигляд:

у = 38,5588 + 5,3229 х1 – 2,6151 х2 - 0,1194 х3 + 0,0155 х4

Коефіцієнт кореляції дорівнює 0,695, коефіцієнт детермінації – 0,483, тобто на 48,3% продуктивність худоби обумовлюється саме цими факторами. Підвищення рівня годівлі, забезпеченості господарств фондами позитивно впливає на продуктивність худоби, а щільність худоби на 100 га сільгоспугідь, навантаження на 1 робітника ферми через слабку матеріально-технічну базу та надто низьку урожайність сільгоспкультур та природних кормових угідь – негативно.

Аналітичні групування констатують можливість більш ефективного господарювання при додаткових затратах ресурсів на 1 голову, які окупаються додатковою продукцією, але не дають повного уявлення відносно собівартості приросту та її структури, комплексної оцінки економічної ефективності використання ресурсів у скотарстві. Така оцінка, за умов ресурсо- та енергозбереження, була проведена у науково-практичному експерименті в СТОВ “Степове” Слов'яносербського району Луганської області. Змінна – спосіб утримання худоби – стійловий та пасовищний, і, відповідно, – спосіб згодовування зеленої маси – з годівниць та спасуванням.

Спосіб утримання тварин вплинув на економічну ефективність виробництва м'яса ВРХ (табл. 2). Середньодобовий приріст молодняку пасовищної (І) групи нижче на 58 г (або 8,5%), ніж стійлової (ІІ). Затрати кормів на 1 ц приросту в І групі на рівні 9,35, в ІІ – 8,83 ц корм. од. (або на 5,6% менше). Потреба в кормовій площі на 1 голову через невисоку продуктивність природних пасовищ та більш значні втрати корму при пастьбі на 26,6% вищі в І групі, а прибуток на 100 га кормової площі - в ІІ (на 50,3%). Використання стійлового способу утримання дозволяє не тільки заощаджувати кошти в розрахунку на одиницю м'ясної сировини, але й підвищувати її якість, ефективно використовувати кормові угіддя, що актуалізується в умовах формування та функціонування ринку землі.

Таблиця 2

Вплив способу утримання на продуктивність тварин, забійні показники,

морфологічний склад туш та економічну ефективність виробництва м'яса

Показники Група Відношення, %

I (пасовищна) II (стійлова)

Жива маса бичків (кг): - при постановці на дослід 20,8 21,3 102,4

- при знятті з досліду 411,3 447,2 108,7

Приріст живої маси за дослід, кг 390,5 425,9 109,1

Середньодобовий приріст, г 626 684 109,3

Передзабійна жива маса, кг 400,6 435,3 108,7

Забійний вихід, % 53,8 55,3 х

Вихід м'якоті, % 73,7 75,6 х

у т. ч. вищого та І ґатунку 53,2 57,0 х

Затрати кормів на 1 ц приросту, ц корм. од. 9,35 8,83 94,4

Потреба в кормовій площі на 1 голову, га 1,913 1,511 79,0

Виробництво на 100 га кормової площі (ц): - живої маси 215,0 296,0 137,7

- білку 15,1 21,0 139,1

Собівартість 1 ц (грн.): - живої маси 349,09 342,59 98,1

- білку 4954,58 4833,04 97,5

Ціна реалізації 1 ц (грн.): - живої маси 420,00 420,00 100,0

- білку 5960,85 5925,06 99,4

Прибуток на 1 ц (грн.): - живої маси 70,91 77,41 109,2

- білку 1006,27 1092,02 108,5

Прибуток на 100 га кормової площі, тис. грн. 15,24 22,91 150,3

Рівень рентабельності, % 20,3 22,6 х

Дослідні дані показують, що інтенсифікація виробництва м'яса ВРХ в сучасних умовах економічно ефективна і залежить від технологічної дисципліни. Стійловий спосіб утримання молодняку ВРХ молочних порід в умовах регіону в господарствах з високою концентрацією поголів'я більш ефективний, ніж пасовищний. Його значення обумовлено можливістю збільшення обсягів виробництва м'ясної сировини, стабілізації поставок худоби на переробку за сезонами року. Комбінація обох способів дозволить отримати максимальний економічний ефект.

У третьому розділі – “Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва та реалізації конкурентоспроможної яловичини в умовах ринку” – визначено перспективи зміни кон'юнктури ринку м'яса, запропоновано основні напрямки підвищення ефективності виробництва яловичини в умовах реформування аграрного сектору економіки, представлено модель агропромислового об'єднання.

Основна сутність державної підтримки розвитку тваринництва має полягати в підвищенні його позицій при наближенні до оптимальної виробничо-галузевої структури підприємств у сприятливий для виробництва зерна період 2001-2007 рр. Рост валового збору зерна сприяє зменшенню цін на свинину та м'ясо птиці, що обумовлює адекватне зменшення цін на м'ясо ВРХ та потребує якнайшвидшої перебудови основних принципів організації його виробництва з орієнтуванням на підвищення рівня інтенсивності. Розвиток скотарства прогнозуємо в напрямках використання: продукції комбікормової промисловості та відходів переробних підприємств; зелених і грубих кормів, що планується отримати від виведення з активного обробітку ріллі та від використання наявних (але покращених) природних кормових угідь; кормів, отриманих від польових культур, що є незамінними у сівозмінах.

Анкетування власників особистих підсобних господарств у 2002 р. показало значні можливості підвищення поголів'я ВРХ на вирощувані та відгодівлі за умови гарантованого забезпечення недорогими кормами (52,5% респондентів), молодняком (6,5%), поліпшенні умов реалізації (37,4%). Причому, 62,8% анкетованих згодні збільшити поголів'я при кращому забезпеченні пасовищними кормами, що обумовлює важливість регіональної політики відведення площ під пасовища для особистих підсобних господарств. Слабка інформаційна обізнаність (73,1% респондентів), часта неможливість співпраці з м'ясокомбінатами (33,4%) обумовлюють реалізацію худоби перекупникам (62,4%), що значно зменшує на ринку частку м'ясопродуктів, які пройшли глибоку переробку. Основними умовами підвищення пропозиції м'яса особистими підсобними господарствами є прийняття Закону “Про особисті підсобні господарства”, що стимулюватиме їх розвиток, взаємовигідне співробітництво з великотоварними агроформуваннями.

Передовий досвід та результати досліджень дозволяють вважати основним принципом ефективної організації виробництва м'яса ВРХ неухильну технологічну й облікову дисципліну. Необхідним є ресурсо- та енергозбереження; оптимізація структури кормових площ; нормування та балансування раціонів на основі фактичних даних; чітке планування потреби в кормах з урахуванням втрат, витрат на некормові цілі та страхових запасів; використання сприятливих періодів року для отримання найбільшої продуктивності тварин; уникнення стресів у тварин; підвищення продуктивності праці за рахунок мотивації високопродуктивної праці тощо. Так, при виробництві м'яса ВРХ у СТОВ "Степове" Слов'яносербського району за рахунок оптимізації структури кормової площі можливим є отримання приросту на 100 га кормової площі на 3,4-3,9% більше, в порівнянні з фактично досягнутими результатами при проведенні експерименту (при незмінних виробничих витратах). Виконання основних положень представленої в експерименті організації виробництва м'яса ВРХ дозволить ефективніше використовувати ресурси агроформувань, у т.ч. земельні угіддя, конкурувати за них з іншими галузями сільського господарства, підвищити економічні показники скотарства, збільшити пропозицію м'яса на ринку.

При прогнозуванні на 2005 р. обсягів виробництва м'яса ВРХ в сільгосп-підприємствах враховувалися три сценарії розвитку: І - при збереженні існуючих тенденцій у скотарстві, продуктивності тварин на рівні 2001 р. - відбудеться зниження обсягів виробництва з 8,2 до 6,8 тис. т (у живій вазі), або на 17,1%; ІІ – при стабілізації поголів'я, незначному рості продуктивності тварин, в основному за рахунок організаційних факторів, можливе збільшення до 8,6 тис. т, або на 4,9%; ІІІ– при стабілізації поголів'я, підвищенні вкладень у скотарство до рівня 500-600грн. на 1 середньорічну голову, продуктивності тварин - на рівні 450-550 г у господарствах з найбільшим поголів'ям - до 11,2 тис. т, або на 36,6%. Доцільність росту пропозиції м'яса обумовлена існуванням тенденції росту попиту на нього.

Варіантом вирішення проблем взаємовідносин партнерів у м'ясопродуктовому підкомплексі є організація в регіоні інтегрованої агропромислової структури (рис. 1).

Рис. 1. Регіональна модель агропромислового об'єднання

Взаємовідносини між партнерами будуються на основі розподілу виручки від реалізації кінцевої м'ясної продукції в залежності від нормативних витрат. Представники державних служб з регулювання попиту та пропозиції, громадського контролю мають забезпечити об'єднанню високу адаптованість до ринкових умов, соціальну орієнтацію. При співробітництві за запропонованою схемою можливий рівень рентабельності виробництва м'яса ВРХ +25,2%.

Покращення економічної ситуації в м'ясопродуктовому підкомплексі регіону дозволить підвищити рівень забезпеченості населення області якісними та більш доступними за цінами м'ясними продуктами.

ВИСНОВКИ

1. Виробництво м'яса відповідає вимогам повноцінного харчування населення, дозволяє раціонально використовувати ресурсний потенціал і природні умови регіонів України. Цим обумовлюється суспільна необхідність збільшення обсягів виробництва м'яса, використання при характеристиці ринку м'яса поняття “народногосподарська ефективність”. У сталому розвитку тваринництва зацікавлено все суспільство, і проблеми, що виникають у галузі, мають вирішуватися за допомогою держави.

2. Протягом останніх років в Україні спостерігається підвищення рівня еластичності попиту на м'ясо і м'ясопродукти за витратами (2000 р. – 1,29; 2001 р. – 1,35). Населення, при збільшенні витрат, збільшує споживання цих продуктів, навіть за рахунок зменшення споживання інших, задоволення інших потреб. Фактором, що обмежує споживання м'яса і м'ясопродуктів, є низька купівельна спроможність населення. Стале підвищення рівня реальних доходів забезпечить збільшення попиту на дорогі, відносно інших продуктів харчування, м'ясо і м'ясопродукти. Функцію узгодження темпів росту пропозиції м'яса на ринку з ростом попиту на нього має взяти на себе державне Агентство з регулювання аграрного ринку.

3. Найсучасніші наукові розробки по організації виробництва м'яса великої рогатої худоби, мають інноваційних характер, спрямовані в основному на зниження ресурсо- та енергоємності виробництва, що досягається за допомогою більш ефективного використання ресурсів, продуктивного потенціалу худоби. В умовах ринку має місце слабка адаптованість скотарства до екстенсивних форм господарювання в природно-економічних умовах високоурбанізованих промислових регіонів. У цих регіонах, зокрема в Луганській області, особисті підсобні господарства не в змозі вирішити проблему забезпечення населення м'ясом у найближчий час, тому значна увага має приділятися санації сучасних великотоварних підприємств.

4. Найнижчі абсолютні показники і темпи росту виробництва м'яса та споживання м'яса і м'ясопродуктів на одну особу в Луганській області пояснюються не тільки несприятливими природно-кліматичними умовами, але й тим, що агроформування тут мають найнижчі показники рівня забезпеченості та ефективності використання ресурсного потенціалу. Існування на ринку м'яса Асоціації м'ясопереробних підприємств призводить до штучного завищення оптово-відпускних і роздрібних цін на м'ясопродукти. У той же час, більш повне використання м'ясокомбінатами можливостей заготівлі худоби в особистих підсобних господарствах, спільне вирішення ряду проблем виробництва м'яса в сільгосппідприємств області, дозволило б значно збільшити його пропозицію.

5. Диспаритет цін, відсутність зацікавленості в результатах виробництва, низький рівень продуктивності худоби, технологічної та облікової дисципліни – основні причини збитковості галузі. Згідно експериментальних досліджень, в умовах типових господарств області можливо виробляти м'ясо великої рогатої худоби прибутково. При цьому, основними технологічними параметрами прибуткового виробництва (рівень рентабельності на рівні 20,3-22,6%) є середньодобовий приріст - на рівні 626-684 г, кормова площа на 1 голову – 1,511-1,913 га, затрати кормів на 1 ц приросту – не більше 8,83-9,35 ц корм. од., праці – 18,6-21,6 люд.-год, паливно-мастильних матеріалів – 13,55-17,81 кг, електроенергії – 38,89-39,09 кВт/год.

6. Порівняння способів утримання молодняку великої рогатої худоби дало змогу визначити, що в умовах Луганської області при стійловому способі, в порівнянні з пасовищним, вихід приросту, білку в туші, маса прибутку в розрахунку на 100 га кормової площі більші на 38,1%; 39,1; 50,3% відповідно, рівень рентабельності - більше на 2,3%. Додаткові виробничі витрати при стійловому утриманні окупаються додатковими продуктивністю та прибутком. Рекомендуємо використовувати обидва способи, в залежності від природно-економічних умов господарств. Перевага стійловому способу має надаватися в господарствах з високою концентрацією поголів'я в приміських зонах і на півдні області, а пасовищному – в віддалених від промислових центрів північних районах та в господарствах з низькою концентрацією поголів'я. Можливе комбіноване використання обох способів. Виведення площ ріллі з активного обробітку під залуження має проводитися з еколого-економічним обґрунтуванням доцільності в кожному конкретному випадку.

7. Найбільший вплив на розвиток скотарства зумовлюють зміни у місткості ринку, технологіях, а також зміни умов розвитку зернового господарства. Державна політика сприяння підвищення рівня реальних доходів є вагомим поштовхом до росту попиту на м'ясо через збільшення купівельної спроможності населення. Залежність розвитку скотарства від свинарства та птахівництва і прогнози до підвищення пропозиції свинини та м'яса птиці, в найближчій перспективі, обумовлюють можливість зменшення темпів росту цін на яловичину. Рост конкуренції за ресурси, в основному – за земельні, з іншими галузями сільського господарства, потребує якнайшвидшої перебудови основних принципів виробництва м'яса великої рогатої худоби з орієнтуванням на оптимізацію рівня інтенсивності.

8. Дослідження перспектив розвитку найзначніших виробників м'ясної сировини в області - особистих підсобних господарств населення – показало існування вагомих резервів збільшення обсягів та ефективності виробництва м'яса. Функціонування цієї категорії господарств має бути переміщене в правове поле. Необхідне сприяння використанню можливостей тісної співпраці особистих підсобних господарств і сільгосппідприємств. Створення у складі останніх підрозділів по роботі з особистими підсобними господарствами зменшить наслідки недосконалої конкуренції між ними, покращить результати господарської діяльності.

9. Основним орієнтиром реформ у найближчий час є державна підтримка розвитку великотоварного виробництва. Рост конкурентоспроможності продукції скотарства в сільгосппідприємствах можливий завдяки проходженню декількох етапів, першими з яких є: аргументований відхід від переконання щодо збитковості галузі, обґрунтування засад її пріоритетності, залучення економічно ефективних ринкових методів управління виробництвом, досягнення економічної стабільності та закріплення тенденцій помірного росту.

10. Варіантом вирішення проблеми взаємовідносин партнерів у м'ясопродуктовому підкомплексі можна вважати організацію інтегрованої агропромислової структури в регіоні. Взаємовідносини між партнерами будуються на справедливій основі – за рахунок розподілу виручки від реалізації кінцевої м'ясної продукції, в залежності від нормативних витрат. Представники державних служб з регулювання попиту та пропозиції, громадського контролю мають забезпечити цій новій структурі високу адаптованість до ринкових умов, соціальну орієнтацію. Покращення економічної ситуації в м'ясопродуктовому підкомплексі регіону дозволить підвищити рівень забезпеченості населення області якісними та більш доступними за цінами м'ясними продуктами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

У фахових виданнях

1. Зось-Киор Н.В. Экономическая эффективность производства и использования кормов //Збірник наукових праць ЛДАУ. Економічні науки. – Луганськ, 2000. - № 6. - С. 153-156.

2. Зось-Кіор М.В. Нові технології виробництва і реалізації яловичини //Збірник наукових праць ЛДАУ. Економічні науки.–Луганськ,2000.-№8. - С.107-110.

3. Наумов Ю.Ф., Зось-Кіор М.В. Реформування виробництва тваринницької продукції в Луганській області //Економіка АПК. – 2000. - № 4. - С. 30-34.

4. Зось-Кіор М.В. Основні напрямки виробництва і реалізації м'яса великої рогатої худоби в умовах Луганської області //Збірник наукових праць ЛДАУ. Економічні науки. – Луганськ, 2001. - № 9. - С. 184-185.

5. Зось-Кіор М.В. Особливості виробництва м'яса великої рогатої худоби в Луганській області //Вісник ХДАУ. Серія "Економіка АПК і природокористування".– Харків, 2001. - № 7. - С. 215-218.

6. Зось-Кіор М.В. Виробництво м'яса великої рогатої худоби в пасовищний період в умовах Луганської області //Науковий вісник НАУ /Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., 2001. – Вип. 44. - С. 114-117.

7. Наумов Ю.Ф., Германенко О.М., Зось-Кіор М.В. Регіональні аспекти виробництва та реалізації яловичини в Луганській області //Економіка АПК.– 2001. - № 11. - С. 85-92.

8. Наумов Ю.Ф., Германенко О.М., Зось-Кіор М.В. Стан і перспективи використання земель сільськогосподарського призначення //Збірник наукових праць ЛНАУ. Економічні науки : Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Т.1 /За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во “Элтон- 2”, 2002. - № 14. - С. 105-109.

9. Зось-Кіор М.В. Ефективність використання пасовищ для розвитку скотарства в екстремальних умовах Луганщини //Науковий вісник НАУ / Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К., 2002. – Вип. 51. - С. 119-122.

В інших виданнях

10. Зось-Киор Н.В. Рынок кормов как аксиома современных реформ //Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Колективна монографія у двох томах. Т.2 /За ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2000. - С. 441-445.

11. Зось-Кіор М.В. Кон'юнктурні і виробничі аспекти виробництва м'яса великої рогатої худоби в Луганській області //Проблеми ефективного функціонування нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т.1 /За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2001. - С.558-560.

12. Наумов Ю.Ф., Германенко О.М., Зось-Кіор М. В. Сучасний стан і перспективи виробництва та реалізації яловичини в Луганській області //Науково- технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН. – Харків,2002.- № 81. - С. 92-98.

13.