У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Анісімова Ольга Миколаївна

УДК:658.14(043.3)

УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН І ТЕРИТОРІЙ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк).

Науковій керівник: | доктор економічних наук, професор

МАКОГОН Юрій Володимирович,

Інститут економіки промисловості НАН України, завідувач сектору відділу економічних проблем НТП у промисловості (м. Донецьк)

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,

СЕМЕНОВ Григорій Антонович,

Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки та організації виробництва (м. Запоріжжя)

кандидат економічних наук

МАЙОРОВА Ірина Миколаївна,

Маріупольський гуманітарний інститут Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародної економіки. (м. Маріуполь)

Провідна установа: | Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки (м. Донецьк)

Захист відбудеться “_9_“ квітня 2004 р. о _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 у Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України, за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України, за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий “_3_” березня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К .080.01, к.е.н., доц. |

О.П. Грідін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів їх розвитку й підвищення конкурентоспроможності в умовах трансформаційної ринкової економіки значною мірою визначаються рівнем їх інвестиційної діяльності. Однак на сучасному етапі її масштаби в Україні обмежені низькими результатами господарської діяльності. Одним зі шляхів вирішення цих проблем може бути створення спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР), в яких, як показує світовий досвід, спостерігається значне зростання продуктивності праці, прискорення інноваційних процесів, підвищення конкурентоспроможності продукції.

Інвестиційний процес відіграє важливу роль у формуванні структури виробництва, тому що він потребує не тільки заходів щодо стимулювання його розвитку, але й управління процесом прийняття інвестиційних рішень та доцільності вибору інвестиційної стратегії кожним підприємством. Звідси витікає необхідність вирішення проблеми оцінки інвестиційних проектів у межах уже існуючих СЕЗ і ТПР, обґрунтування нових концептуальних підходів щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів задля оптимізації роботи підприємств в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності. Аналіз літературних даних показав недостатню вивченість питань управління інвестиційною діяльністю підприємств та оцінки інвестиційних проектів в умовах СЕЗ і ТПР. Таким чином, це дослідження є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно плану науково-дослідних робіт відділу економічних проблем науково-технічного прогресу в промисловості Інституту економіки промисловості НАН України в рамках теми “Розробка науково-методичних основ активізації інноваційного розвитку промисловості в регіоні” (номер державної реєстрації – 1011U005284), а також кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету в рамках теми “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер державної реєстрації – Г-01/3 0101U005723). Внеском автора в перше дослідження є розробка концептуальних основ управління інвестиційною діяльністю підприємств в СЕЗ і ТПР у межах програми підвищення конкурентоспроможності основних видів промислової продукції Донецького регіону, в друге – розробка методичних рекомендацій щодо визначення ефективності інвестиційних проектів, які реалізуються на територіях СЕЗ і ТПР.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка рекомендацій з економічної оцінки інвестиційних проектів підприємств в умовах СЕЗ і ТПР та подальший розвиток теоретичних основ управління інвестиційною діяльністю підприємства. Досягнення поставленої мети зумовило постановку і розв’язання таких задач:

-

проаналізувати інвестиційний процес як об'єкт управління господарським механізмом підприємства, який діє в умовах СЕЗ і ТПР;

-

з’ясувати ефективність використання інвестиційних ресурсів підприємствами, що функціонують в умовах СЕЗ і ТПР, з метою виявлення зв’язку між наявністю СЕЗ і ТПР та інвестиційною привабливістю й впровадженням інноваційних технологій;

-

дослідити вплив інфляційних процесів на вартість власних і залучених коштів, визначити гранично прийнятну межу співвідношення запозичених коштів й загальним обсягом інвестиційних коштів

-

вдосконалити механізм управління інвестиційним портфелем підприємств в умовах СЕЗ і ТПР;

-

виявити причини збитковості окремих підприємств, що працюють в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності;

-

розробити критерій ефективності інвестиційного проекту, який дозволяє в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності адекватно оцінити ефективність інвестиційного проекту.

Об’єкт дослідження - процес управління інвестиційною діяльністю підприємства на територіях СЕЗ і ТПР.

Предмет дослідження – механізм визначення ефективності інвестиційного проекту в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності.

Методи дослідження. Для дослідження й узагальнення теоретичних положень з управління інвестиційною діяльністю підприємства використовувались методи аналізу і синтезу; для розробки рекомендацій з управління й оцінки інвестиційного проекту в спеціальних режимах інвестиційної діяльності - методи логічного аналізу і системного підходу. Використання методів статистичного, кореляційно-регресійного і порівняльного аналізу, групування й узагальнення даних дозволило провести кількісну оцінку інвестиційних процесів. Економіко-математичне моделювання надало можливість оптимізувати оцінку інвестиційного проекту в СЕЗ і ТПР. Обробка економічної інформації, побудова таблиць, діаграм, графіків, одержання статистичних характеристик, реалізація економіко-математичної моделі здійснювались за допомогою ПЕОМ з використанням сучасних інформаційних технологій: апарату математичних і статистичних функцій Microsoft Excel 98, графічного редактору CorelDraw 9, Mathcad Professional 2001, Borland Pascal, Data Fit.

Наукові положення, що захищаються в дисертації: використання комплексного критерію щодо оцінки інвестиційних проектів, враховуючи як традиційний підхід, так і інші елементи, зокрема вплив інфляції на вартість інвестиційних коштів, особливості спеціального режиму інвестиційної діяльності підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше для підприємств, що функціонують в умовах СЕЗ і ТПР, запропоновано критерій визначення ефективності інвестиційного проекту - модифікована норма прибутковості, яка повинна бути більшою за мінімальну порогову норму прибутку і визначається в залежності від типу капіталовкладень;

уточнено інтервал оптимізації співвідношення між власними та запозиченими коштами, а саме: запропоновано змінювати його межі в залежності від темпів інфляції, розроблено метод його уточнення;

удосконалено метод визначення області ефективності інвестиційного проекту, де поряд з традиційним підходом щодо оцінки ефективності враховується запропонований інтервал оптимізації співвідношення між власними та запозиченими коштами підприємства. Ця область використовується для прогнозування ефекту від впровадження інвестиційного проекту в різних умовах його реалізації, зокрема у разі зміни депозитної ставки та рівня інфляції;

набув подальшого розвитку метод ранжування реальних інвестицій при формуванні інвестиційного портфеля: запропоновано здійснювати ранжування проектів не тільки за чинниками обмеження коштів та часу, а ще за обсягом пільг, наданим підприємствам, які функціонують в умовах СЕЗ і ТПР;

дістало подальшого розвитку уявлення щодо характеру зв’язку між наявністю СЕЗ і ТПР й показниками ефективності інвестиційної діяльності на підприємстві, яке реалізує свої інвестиційні проекти за пільговими умовами. Це є прямий тісний зв’язок, що спричинений кореляційною залежністю між такими явищами.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використані: при формуванні розділу “Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність” програми економічного і соціального розвитку м. Маріуполя відділу спеціальних економічних зон, спеціального режиму інвестиційної діяльності, зовнішньоекономічних зв'язків маріупольської міської ради (довідка № 01-12/02-256 від 02.12.2002); для підготовки та реалізації інвестиційних проектів ТОВ “Завод метизних виробів” (довідка №76 від 28.11.2002), ЗАТ “Газета “Приазовский рабочий” (довідка №319 від 04.03.2003).

Пропозиції щодо створення у країні сприятливого інвестиційного клімату, функціонування СЕЗ і ТПР використовувались при підготовці рекомендацій ІХ Міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”, який організував Донецький національний університет (довідка №285/01-26/6.9.0 від 19.03.2003).

Теоретичні висновки, отримані в результаті дослідження управління інвестиційною діяльністю підприємства, використовуються в навчальному процесі у Приазовському державному технічному університеті при викладанні дисципліни “Інвестування” (довідка №67-03-133 від 20.01.2004)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є завершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання наукового завдання щодо удосконалення методів оцінки ефективності інвестиційних проектів і управління інвестиційною діяльністю в умовах СЕЗ і ТПР. Усі результати одержані безпосередньо здобувачем, що знайшло відображення в одноосібно опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися на: VIII та ІХ Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м.м. Донецьк-Святогорськ, 2002, 2003); III міжнародній науковій конференції “Соціально-гуманітарні науки на початку III тисячоліття”, (Хмельницький, 2002); ІІ науково-практичної конференції “Розвиток демократії і демократична освіта в Україні”, (Одеса, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку”, (Алушта, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія інноваційного розвитку підприємств України” (Київ, 2003).

Публікації. Основні положення дослідження викладені у 12 друкованих роботах загальним обсягом 4,43 у.д.а., з яких особисто автору належить 4,43 у.д.а. У тому числі надруковано 9 статей у фахових виданнях, 3 статті у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 166 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 18 таблиць, 19 рисунків, 12 додатків і список використаних джерел із 165 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 “Науково - теоретичні основи інвестиційного процесу” розглянуто питання про інвестиції й інвестиційний процес як основу розвитку підприємств України, висвітлено особливості інвестиційної діяльності підприємств в умовах СЕЗ і ТПР, проаналізовано фактори, що впливають на інвестиційний процес в умовах ринкової економіки.

Незважаючи на те, що в світовій економічній теорії вироблені певні визначення сутності інвестицій, на практиці зустрічаються випадки вузького, однобокого, а іноді й нелогічного визначення даного поняття. Найбільш характерними неточностями щодо цього, на нашу думку, є: 1) ототожнення інвестицій з капітальними вкладеннями; 2) необґрунтоване розширення сфери інвестиційної діяльності на матеріальне виробництво, що для підприємств будівельного комплексу є основною операційною діяльністю, а не інвестиційною; 3) зведення інвестицій лише до довгострокових вкладень, встановлення мінімального інвестиційного лагу на рівні одного року. У цілому з урахуванням даних уточнень, поняття “інвестиції” можна трактувати як вкладення грошових, матеріальних та інтелектуальних цінностей в об’єкти підприємницького й іншого видів діяльності з метою одержання прибутку чи досягнення інших вигод.

У світовій і вітчизняній практиці поняття інвестиційної діяльності підприємства трактується неоднозначно. Під інвестиційною діяльністю, на наш погляд, варто розуміти дії, пов’язані з придбанням і реалізацією оборотних коштів у процесі управління інвестиційним портфелем підприємства. Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” під такою діяльністю розуміють сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Наразі принципово змінюються умови здійснення інвестицій. Основними учасниками інвестиційних процесів стають окремі господарські суб’єкти, що функціонують на основі ринкових регуляторів.

У наш час актуальним завданням теорії управління інвестицій є розробка рекомендацій щодо встановлення широкого спектра показників оцінки ефективності інвестиційних проектів, аналіз різних аспектів їх використання. Вибір і практичне застосування окремих показників у конкретних ситуаціях підприємницької діяльності здійснюється в основному власниками фінансових коштів. Тому глибина теоретичного опрацьовування питань інвестування визначає вибір методів виконання інвестиційних розрахунків, що, у свою чергу, є передумовою підвищення ефективності інвестиційних процесів.

У сучасних умовах існує кілька об'єктивних причин, що перешкоджають розвитку інвестиційного процесу на підприємствах Україні. Це насамперед недоліки управління і значний ризик, незбалансованість процесу планування і реалізації плану й інвестиційних потужностей, непередбаченість і мінливість економічної ситуації. Усі ці причини варто враховувати, виробляючи інвестиційну політику підприємства. Світова практика останнього часу переконливо довела вигідність для економіки створення зон зі спеціальним режимом оподаткування. Фактично спеціальним (вільним) економічним зонам признається роль своєрідного плацдарму для прийняття закордонних і вітчизняних інвестицій. Тому виникає необхідність переглянути механізм управління інвестиційними проектами на підприємствах, що працюють в умовах особливого (пільгового) режиму інвестиційної діяльності для більш повного використання потенціалу їх функціонування.

Управління інвестиційною діяльністю підприємства здійснюється: системою податків із диференціацією суб'єктів і об'єктів оподатковування, податкових ставок і пільг; проведенням кредитної й амортизаційної політики, в тому числі прискоренням амортизації основних фондів; наданням фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, бюджетних позик на розвиток окремих підприємств; державними нормами, стандартами і антимонопольними заходами; законами та постановами про роздержавлення і приватизацію власності; визначенням умов користування землею, водою й іншими природними ресурсами; політикою ціноутворення; проведенням експертизи інвестиційних проектів тощо.

Таким чином, основними напрямами інвестиційної діяльності підприємств є: вкладання майнових, грошових і інтелектуальних цінностей в основний капітал і впровадження нової техніки, переважно в створених вільних економічних зонах і ТПР.

У розділі 2 “Комплексний аналіз інвестиційної діяльності підприємства, що функціонує в спеціальних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку” проаналізовано джерела формування інвестиційних ресурсів підприємства, що функціонує в СЕЗ і ТПР, й виявлено найважливіші з них, визначено ефективність функціонування підприємства і інвестиційних засобів в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності.

Джерела надходження інвестицій на підприємства розподіляють на внутрішні (прибуток, амортизація) та зовнішні (інвестиції, запозичені кошти, державні субсидії, гранти, емісія цінних паперів). Однак, усі вони, крім інвестицій, не використовуються повною мірою, тому що майже половина підприємств, які функціонують в Україні, збиткові (49%), фондовий ринок ще зароджується, кредити коштують дуже дорого, держава не може надавати субсидії усім бажаючим. Таким чином, єдиним реальним джерелом на сьогодні можуть бути інвестиції, як вітчизняні, так і іноземні. Їх залучення певною мірою залежить від позиції України в більшості міжнародних рейтингів, причому протягом трьох останніх років становище України в них стабілізувалося. Усі кредитні рейтинги вважають ситуацію в Україні стабільною. У 2003 році індекс корумпованості номінально зменшився. Але насправді він збільшився, бо в рейтингу з’явилися ще 11 країн. Однак індекси конкурентоспроможності й економічної волі мають негативну тенденцію, що є головною причиною недостатніх обсягів прямих іноземних інвестицій.

Стабільність економічної ситуації забезпечила збільшення обсягу інвестицій вітчизняних підприємств (з 40% до 75%). У всіх областях (крім Тернопільської) йде збільшення інвестицій в основний капітал. Найбільша кількість надійшло у Донецьку, Дніпропетровську, Одеську області. Найменші обсяги інвестицій в основний капітал у Чернівецькій і Тернопільській областях. Абсолютний обсяг іноземних інвестицій постійно збільшується, хоча у процентному співвідношенні за 2000-2003 р. він практично не змінюється.

Загальний обсяг інвестицій у 2002 році, порівняно з попереднім роком, збільшився на 10% підприємств, знизився - на 4% підприємств. Згідно зі статистичними даними, у цілому по промисловості України в 2001 році не вимагало інвестицій тільки 5% підприємств. Разом з тим, 67% промислових підприємств не мали інвестицій взагалі. Ці показники значно покращилися, тому що раніше 72-79% підприємств не мали інвестицій. Факторами, що обмежують надходження інвестицій, є: брак власних коштів - для 31% підприємств (33% у 2001 році); високі процентні ставки кредиту – 24% підприємств (27% - у 2001 р.); труднощі з одержанням довгострокових кредитів – 14%; недостатня прибутковість інвестицій – 6% підприємств (4% у 2001 р.); страх заборгованості – 9%; інші причини – 7%. Тільки 16% підприємств використовують інвестиції в повному обсязі. 38% інвестицій вкладається в інноваційну продукцію (рис.1).

Підприємства, що функціонують на територіях СЕЗ і ТПР, залучають більший обсяг інвестицій, тому мають можливість стимулювати інноваційну діяльність. Зважаючи на результати проведеного аналізу, можна визначити такі напрями включення українських підприємств в інноваційний процес: залучення прямих іноземних інвестицій разом з новітніми технологіями й ноу-хау, (включення тим самим вітчизняного бізнесу в корпоративні глобальні виробничі відносини); інвестування власних прав промислової власності у світовий корпоративний бізнес за конкретним товаром (з можливістю одержати виробничий і ринковий досвід, а також реекспорт товару на “внутрішній ринок”).

Рис.1. Напрямки інвестування промислових підприємств у 2002 році

За критерієм залучення інвестицій, виявлено що функціонування ТПР дає значно більший ефект, ніж СЕЗ. Це можна пояснити великими територіальними розмірами ТПР і великими можливостями для діяльності. Розмір інвестицій у СЕЗ і ТПР постійно збільшується, причому спостерігаються такі тенденції: обсяг коштів збільшується, у той час як обсяги матеріальних цінностей і нематеріальних активів зменшуються. На початку створення СЕЗ і ТПР недоцільно відразу очікувати великий ефект від надання податкових пільг, оскільки ефект стає відчутним лише через певний час. Разом з ростом умовно нарахованих платежів зростають і бюджетні надходження (табл. 1). Від’ємне сальдо можна пояснити через ефект запізнювання. Пільги на прибуток діють протягом 6 років з моменту одержання прибутку: 3 роки – 100%, 3 роки 50%. Крім цього, істотний внесок у лаг запізнювання вносить податок на додану вартість: на 5 років звільняються від його сплати всі ТПР і три СЕЗ. Позитивний досвід функціонування окремих СЕЗ і ТПР може бути вирішальним для тих інвесторів, що зайняли позицію очікування.

Таблиця 1

Результати діяльності СЕЗ і ТПР в Україні

Показник | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

Сума умовно нарахованих платежів (пільги), млн. грн. | 96,336 | 316,443 | 574,457 | 1104,599

Надходження в бюджети, млн. грн. | 90,217 | 284,975 | 457,576 | 612,641

Сальдо, млн. грн.. | -6,119 | -31,468 | -116,881 | -491,958

Співвідношення надходжень та пільг, % | 93,65 | 90,06 | 79,65 | 55,46

Кількість проектів, од. | 360 | 403 | 640

Велике значення для економіки має створення нових робочих місць, збереження наявних, а також можливість підвищення зарплати, тобто підвищення рівня добробуту населення. За станом на 01.01.2002 року іноземними інвесторами вкладено 286,4 млн. дол. інвестицій (42,2% загального обсягу), українськими - 391,7 млн. дол. (57,8%). Іноземні інвестиції в СЕЗ і ТПР надійшли з 34 країн світу і від окремих міжнародних фінансових організацій.

Чисельний аналіз довів залежність інноваційних процесів від створення і функціонування СЕЗ і ТПР, інвестицій в основний капітал по регіонах. Для кількісної оцінки взаємозв'язку використовувався кореляційний аналіз (табл. 2). Доходимо висновків, що від наявності СЕЗ прямо залежить введення в дію ліній, модулів, систем, верстатів із ЧПУ, існує зв'язок між комплексною механізацією й автоматизацією ділянок, цехів, а зв'язок між наявністю СЕЗ і впровадженням нових технологічних процесів практично відсутній. Між наявністю ТПР і впровадженням нових технологічних процесів існує прямий зв'язок, тоді як за іншими параметрами він несуттєвий. Коефіцієнт кореляції між наявністю СЕЗ і ТПР та інвестиціями в основний капітал по регіонах у 2002 році: . Коефіцієнт кореляції між прямими іноземними інвестиціями і валовою доданою вартістю і ВДВ дорівнює 0,81, тоді як між інвестиціями в основний капітал він дорівнює 0,95.

Таблиця 2

Коефіцієнти кореляції інноваційних процесів в залежності від створення і функціонування СЕЗ і ТПР, інвестицій в основний капітал по регіонах |

введення у дію ліній, модулів, систем, верстатів із ЧПУ | комплексна механізація й автоматизація ділянок, цехів | впровадження нових технологічних процесів | впровадження нових видів продукції

Наявність СЕЗ | 0,51 | 0,42 | 0,14 | 0,27

Наявність ТПР | 0,36 | 0,29 | 0,57 | 0,12

Наявність СЕЗ і ТПР | 0,58 | 0,47 | 0,39 | 0,27

Інвестиції в основний капітал | 0,79 | 0,73 | 0,65 | 0,27

Найбільш інвестиційно привабливі: СЕЗ “Яворів”, “Славутич”, “Курортополіс Трускавець”, в які внесені 80,9% загального обсягу інвестицій (29,7 млн. дол., 8,3 млн. дол. і 7,6 млн. дол., відповідно). Реалізація інвестиційних проектів здійснюється на 47 з 66 створених територій пріоритетного розвитку. Найбільша кількість проектів реалізується в ТПР Донецької (113) і Закарпатської (63) областей. У проекти ТПР Донецької області від українських і іноземних інвесторів надійшло 463,6 млн. дол. (60,1 % передбаченого обсягу надходження). Якщо протягом минулих років серед надходжень переважали іноземні інвестиції, то за станом на 1 січня 2002 року вже близько 60% припадає на вітчизняні вкладення.

Під пряму дію Закону України “Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” потрапляє 27 міст і районів, на які припадає 40% території, 84% населення і 85% промислового виробництва області. Приплив іноземних інвестицій зріс у 4 рази (друге місце після Києва і Київської області). У загальному рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України за результатами 2001 року Донецька область посідає четверте місце, а в 2002-м – друге. Досягнутий по області приріст промислового виробництва майже на 60% забезпечений за рахунок випуску продукції в рамках закону про СЕЗ. Схвалено до реалізації в спеціальному режимі інвестиційної діяльності 140 інвестиційних проектів загальною вартістю близько 1157,24 млн. дол. США. Надійшло інвестицій на суму 653,82 млн. дол. США (56,5%). На 101 підприємстві, що реалізують 140 проектів, вироблено продукції на суму 15,2 млрд. грн. Вони передбачають створення 17,3 тис. робочих місць і збереження 31 тис. од. існуючих. Відбувається збільшення інвестиційних вкладень за рахунок власних коштів на підприємствах: “Концерн “Стірол”, Донецький металургійний завод, “Азовсталь”, НКМЗ, “Молокопродукт”, “Європродукт”, підприємствах транспорту і зв'язку.

Аналіз використання інвестиційних коштів показав, що існують деякі недоробки на стадії проектування, що призводить до збиткових інвестиційних проектів на підприємствах. Таким чином, необхідно провести аналіз існуючих методик з оцінки інвестиційних проектів і розпорядження інвестиційним портфелем, виявити недоліки та запропонувати заходи щодо їх усунення та удосконалення проектів.

У розділі 3 “Удосконалення процесу управління інвестиційною діяльністю підприємства в умовах спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку” проаналізовано п'ять найбільш відомих методів оцінки економічної привабливості інвестицій: визначення чистої теперішньої вартості; розрахунок рентабельності інвестицій; розрахунок внутрішньої норми прибутковості; розрахунок періоду окупності інвестицій; визначення бухгалтерської рентабельності інвестицій. Також запропоновано комплексний критерій оцінки інвестиційних проектів.

Управління інвестиційною діяльністю підприємства не може не враховувати однієї важливої функції – визначення інвестиційного портфелю. Головною метою формування інвестиційного портфеля СЕЗ є забезпечення реалізації інвестиційної стратегії відбором найефективніших і безпечніших інвестиційних проектів та фінансових інструментів. Розглядаючи ризик окремих інвестиційних проектів, необхідно враховувати не лише їх індивідуальний ризик, а й вплив їх на ризик СЕЗ у цілому. Цю залежність можна аналізувати на основі моделі рівноваги ринку капіталів. Тому при формуванні інвестиційного портфелю в умовах СЕЗ і ТПР треба оптимально ранжувати проекти: доцільно реалізувати ті з них, в яких максімізовано обсяг пільг і прибуток й впроваджуються новітні інноваційні технології і створюються робочі місця.

Дослідження показали, що сучасні методики економічної оцінки інвестиційних проектів не дають рекомендацій щодо визначення оцінки інвестиційних проектів в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності, хоча ця задача є актуальною в сучасних умовах. Без вирішення зазначених завдань методична база економічної оцінки проектів є неповною, що стає перешкодою на шляху розвитку як самих інвестиційних проектів, так і для всього інвестиційного процесу.

Інвестиційний проект характеризується такими параметрами: І0 – загальний обсяг фінансових коштів, які необхідно інвестувати для реалізації проекту, грош. од.; ІS – власні фінансові кошти, грош. од.; ІZ – позикові кошти, грош. од.; – показник загального обсягу коштів, генерованих інвестиційним проектом, за період його реалізації , грош. од., - показник прибутку за період реалізації інвестиційного проекту, грош. од., i – дисконтна ставка, в частках одиниці; h – інфляція, в частках одиниці; m – період інвестування, роки; n – термін реалізації (експлуатації) проекту, роки; - вартість первісних фінансових коштів, через n років, грош. од. ; L – обсяг пільг, грош. од.; . – вартість позикових коштів, в частках одиниці, - річна норма прибутку підприємства, в частках одиниці, - мінімальна порогова норма прибутку, в частках одиниці, t – норми податку на прибуток, в частках одиниці. Пропонується комплексний критерій оцінки ефективності інвестиційних проектів в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності.

Інвестиційний проект визнається ефективним тоді і тільки тоді, коли:

1)

Виконується нерівність (1)

2)

У тривимірному просторі точка з координатами (І, ІZ, ) належить до області D, яка характеризує ефективність впровадження інвестиційного проекту:

; та . (2)

Розглянемо ситуацію коли інвестиційний проект починає приносити прибуток не з першого року його здійснення, а з k+1-го, тобто в даному випадку припустимо, що підготовчий період проекту становить k років. Вся сума кредитних коштів ІZ повинна бути повернута інвестору повністю через n років реалізації проекту, тоді по завершенні інвестиційного проекту підприємство буде мати в своєму розпорядженні кошти ІQ (3):

(3)

Відзначимо, що якщо ІQ>0, то реалізація інвестиційного проекту економічно доцільна (отримані кошти перевищують витрати за проектом). У протилежному випадку він є збитковим, тому що не покриває витрат на обслуговування і погашення кредиту. Встановимо основні параметри, що визначають умови реалізації інвестиційного проекту (річна норма прибутку проекту, вартість кредитних ресурсів, відсоткова ставка фінансових інструментів) з урахуванням інфляції. У цьому випадку формула (3) має вигляд:

, (4)

де h-індекс інфляції. Відповідно зменшиться і прибутковість одиниці інвестованих у проект коштів (як власних, так і позикових). Загальна умова економічної доцільності реалізації інвестиційного проекту не зміниться: ІQhL>0. Даний показник дозволяє не тільки вирішити питання про прибутковість чи збитковість розглянутого проекту, але і визначає величину загальної маси фінансових коштів, що будуть отримані за весь період його реалізації. Крім цього, форма обчислення даного показника, на нашу думку, (відокремлення в розрахункових співвідношеннях окремо власних і позикових засобів, що використовуються при реалізації проекту) дає можливість здійснювати більш глибокий аналіз впливу умов фінансування інвестиційного проекту на розглянуті показники його ефективності.

Визначимо розмір прибутку, який одержимо за весь період реалізації. В умовах функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку цей показник необхідно коригувати обсягом пільг, які отримає підприємство, що функціонує в умовах СЕЗ і ТПР. У цьому випадку формула для його обчислення (4) має вигляд (5):

, (5)

де l – кількість років, протягом яких діють пільги.

Зазначимо, що третя складова обчислюється для кожного інвестиційного проекту в залежності від пільг, які надаються підприємству. Це залежить від належності підприємства СЕЗ чи ТПР, обсягу інвестиції тощо.

При оцінці впливу інфляційних процесів на умови реалізації і показники ефективності інвестиційного проекту, виявлено, що інфляція завжди знижує прибутковість власних коштів, інвестованих у проект, і різним чином впливає на даний показник для позикових ресурсів. Тобто, загальна оцінка залежить від співвідношення власних і позикових коштів, що використовуються для фінансування певного інвестиційного проекту. Зниження прибутковості власних коштів тим більше, чим вищий рівень інфляції (більший індекс інфляції). Причому, при більш значних термінах експлуатації проекту вплив інфляції позначається сильніше, при низьких значеннях індексу інфляції його збільшення призводить до росту прибутковості позикових коштів, інвестованих у проект. При подальшому зростанні інфляції – прибутковість позикових коштів починає зменшуватися.

Визначенням оптимального діапазону цього коефіцієнта займаються як вітчизняні, так і іноземні економісти. Але дотепер немає єдиної думки. Проаналізувавши всі погляди, зроблено висновок, що співвідношення позикових до власних коштів може коливатися від 0-? до 2. У такий спосіб співвідношення позикових коштів до загального обсягу інвестицій перебуває в інтервалі від 0-1/3 до 2/3. В залежності від темпів інфляції цей інтервал видозмінюється. Якщо інфляція повзуча він має вигляд: , інакше . Тому отримаємо область (рис. 2б), в якій інвестиційний проект буде найбільш ефективним у сучасних умовах.

Якщо розглядати критерій NPV (чиста теперішня вартість), то витрати повинні бути меншими за доход, тобто одержуємо шукану частину площини yOr. (рис. 2а). У цій області виконується умова ефективності NPV>0. Також у цій площині виконується умова: індекс прибутковості PI>1. Наступний показник IRR (внутрішня норма рентабельності) легко визначити графічно: це пряма Оr. Саме на цій прямій доходи дорівнюють витратам. Отже доходимо висновку, що якщо точка з координатами (витрати, доход) попадає в область yOr, то проект можна вважати ефективним. Причому, якщо розглядаються два чи більше проектів, то чим далі відстань від точки до прямої Or, тим проект вважається більш ефективним. Тобто

а) б)

Рис. 2. Область ефективності інвестиційного проекту

Об'єднаємо ці два графіки (рис. 3). Одержимо за допомогою вбудованого апарата математичних і статистичних функцій Microsoft Excel 98, Mathcad Professional 2001, Borland Pascal другу умову критерію: розраховані дані повинні належать у тривимірному просторі області D (це умова критерію (2)).

Проведемо порівняльний аналіз інвестиційних проектів підприємств (табл. ), що діють в умовах СЕЗ і ТПР за допомогою традиційного та запропонованого підходів.

Рис.3. Тривимірна область ефективності інвестиційного проекту.

Таблиця 3

Порівняння оцінки ефективності інвестиційних проектів підприємств, що працюють на територіях СЕЗ і ТПР

Назва інвестиційного проекту | Індекс прибутковості

Традиційний підхід | Запропонований підхід

Модернізація виробництва газет і поліграфічної продукції | 1,51 | 1,11

Технічне і технологічне переозброєння причалу №10 | 1,55 | 1,24

Реконструкція, модернізація й експлуатація птахоферми з виробництва бройлерів | 1,18 | 1,19

Таким чином, в аналізі ефективності інвестиційного проекту в умовах спеціальних економічних зон та територій приоритетного розвитку доцільно використовувати даний критерій.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення механізму управління інвестиційною діяльністю підприємства в умовах СЕЗ і ТПР, що дало змогу сформулювати такі висновки:

1.

Узагальнюючи різні визначення поняття і сутності інвестицій, можна виділити ряд специфічних рис, найбільшою мірою характерних для інвестиційного процесу:1) інвестиції, як правило, вимагають значних фінансових витрат; 2) вигода, віддача від інвестицій може бути отримана в майбутньому на стадії експлуатації об'єкта інвестування; 3) при очікуванні результатів від інвестицій виникають певні моменти ризику і невизначеності; 4) ті вкладення, що здійснюються в конкретне підприємство в формі будівництва, придбання основних засобів, розширення економічного потенціалу, розглядаються з позиції даного суб'єкта як капітальні інвестиції.

2.

Інфляція завжди знижує вартість власних коштів і різним чином впливає на вартість позикових. Таким чином, запропоновано інтервал оптимізації цього співвідношення, який на відміну від попередніх досліджень враховує цю особливість.

3.

Приоритетними напрямами участі українських підприємств в інноваційному процесі є: залучення прямих іноземних інвестицій разом з новітніми технологіями і ноу-хау; інвестування власних прав промислової власності (технологій і “ноу-хау”) у світовий корпоративний бізнес за конкретним товаром з можливістю одержати виробничий і ринковий досвід, а також реекспорт товару на “внутрішній ринок”.

4.

Функціонування ТПР дає значно більший ефект, ніж СЕЗ. Це можна пояснити великими територіальними розмірами ТПР і великими можливостями для діяльності. Розмір інвестицій у СЕЗ і ТПР постійно збільшується, причому спостерігаються такі тенденції: обсяги коштів збільшуються, тоді як обсяги матеріальних цінностей і нематеріальних активів зменшуються. На початку створення СЕЗ і ТПР ефект стає відчутним лише протягом визначеного часу. Разом з ростом умовно нарахованих платежів зростають і бюджетні надходження. Від’ємне сальдо можна пояснити через ефект запізнювання. Пільги на прибуток діють протягом 6 років з моменту одержання прибутку: 3 роки – 100%, 3 роки – 50%. Крім цього, істотний внесок у лаг запізнювання вносить ПДВ: на 5 років звільняються від його сплати всі ТПР і три СЕЗ.

5.

Ранжування інвестиційних проектів необхідно здійснювати не тільки за чинниками обмеження коштів та часу, а ще за обсягом пільг, що надані підприємствам, які функціонують в умовах СЕЗ і ТПР. Між наявністю СЕЗ і ТПР й показниками ефективності інвестиційної діяльності на підприємстві, яке запроваджує свої інвестиційні проекти за пільговими умовами, є прямий щільний зв’язок, який походить від кореляційної залежності між ними.

6.

Існуючі підходи щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів є модифікацією методики ЮНІДО, заснованої на зіставленні планованих величин надходження і витрачання коштів. Дані підходи не враховують особливості спеціального режиму інвестиційної діяльності, що призводить до виникнення проблеми неточності прогнозування, тому потрібно використовувати комплексний критерій оцінки ефективності інвестиційних проектів, що враховує: 1) спеціальний режим інвестиційної діяльності; 2) інфляційні процеси; 3) поділ фінансових коштів на власні і позикові. Розроблено програмне забезпечення для оцінки інвестиційного проекту підприємства, що функціонує в умовах СЕЗ і ТПР.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1.

Анисимова О.Н. Роль свободных экономических зон в совершенствовании внешнеэкономической деятельности // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз. зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 1999. – Вип. 3. – С.46-51.

2.

Анисимова О.Н. К вопросу формирования свободных экономических зон // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз. зб. наук. праць. -Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2000. – Вип. 9. – С. 11-16.

3.

Анисимова О.Н. Экономико-правовое регулирование деятельности СЭЗ в Украине // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз. зб. наук. праць. -Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2000. – Вип. 10. – С. 16-20.

4.

Анисимова О.Н. Создание СЭЗ – один из путей улучшения инвестиционного климата в Украине // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз. зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2000. – Вип. 11. – С. .

5.

Анисимова О.Н. Экономическая оценка эффективности инвестиционных проектов // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2001. Т.2. – С. 65-72.

6.

Анисимова О.Н. Механизм определения эффективности инвестиционных проектов // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. - Донецьк: ДонНУ. – 2002. – С. 503-506.

7.

Анисимова О.Н. Управление инвестиционной деятельностью в региональном аспекте // Вісник Технологічного університету Поділля. Ч.2, т.3: Економічні науки (Спец. вип.). – 2002. - №5. – С. .

8.

Анисимова О.Н. Анализ инвестиционной привлекательности регионов Украины // Донбасс-инвест, 2002, -№5-6. - С.111-114.

9.

Анисимова О.Н. Административная реформа как катализатор инвестиционного процесса // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – Хмельницький. – 2003. - №2(6). – С. 193-198.

Опубліковані за матеріалами конференцій:

10.

Анісімова О.М. Управління інвестиційним проектом в умовах спеціального режиму // Матер. ІІІ Міжнародної наук. конф. “Соціально-гуманітарні науки на початку ІІІ тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи” Вісник Технологічного університету Поділля. Ч.1: Економічні науки. – 2002. - №2. – С.264-269.

11.

Анисимова О.Н Оптимизация процесса определения эффективности инвестиций.// Матер. ІХ міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”. - Донецьк: ДонНУ, 2003. Ч.2 – С. 509-511.

12.

Анисимова О.Н Методика определения эффективности в СЭЗ и ТПР // Матер. Міжнародної наук. – практ. конф. “Стратегія інноваційного розвитку підприємств України”. – К.: Вісник КНУТД, 2003. – №4. – С. 110-117.

АНОТАЦІЯ

Анісімова О.М. Управління інвестиційною діяльністю підприємства в умовах спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. – Економіка, організація і управління підприємствами, - м. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004.

Проаналізовано сутність інвестицій, визначено основні фактори, що впливають на розвиток інвестиційного процесу на підприємствах. Проаналізовано джерела надходження інвестицій на підприємства і виявлено серед них найбільш реальні. Визначено місце України в міжнародних рейтингах. Проаналізовано структуру інвестицій, що надійшли на підприємства, які функціонують в умовах СЕЗ і ТПР: по країнах-інвесторах, по регіонах України. Проведено кореляційний аналіз між наявністю СЕЗ та ТПР і інноваційними процесами. Визначено напрями участі українських підприємств в інноваційному процесі. На підставі існуючих оцінок інвестиційних проектів запропоновано критерій ефективності інвестиційного проекту. Доведено, що модифікована норма прибутковості повинна бути більшою за мінімальну порогову норму прибутку, яка визначається в залежності від типу капіталовкладень. Визначені гранично прийнятні межі співвідношення позикових коштів й загальним обсягом інвестиційних коштів з урахуванням інфляції.

Ключові слова: інвестиції, інвестиційний проект, підприємства, оцінка, ефективність, управління, спеціальні економічні зони, території пріоритетного розвитку.

АННОТАЦИЯ

Анисимова О.Н. Управление инвестиционной деятельностью предприятия в условиях специальных экономических зонах и территорий приоритетного развития. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. Днепропетровск: Национальный горный университет, 2004.

В работе определены возможности использования зарубежного опыта управления инвестиционной деятельностью предприятия для экономики Украины. Проанализирована сущность инвестиций, усовершенствован механизм управления инвестиционной деятельностью в СЭЗ и ТПР в условиях трансформационной экономики. Управление инвестиционной деятельностью предприятия в СЭЗ и ТПР кардинальным образом отличается от управления инвестициями при обычном режиме. Основным отличием является индивидуальный подход на законодательном уровне к каждому инвестиционному проекту, который реализуется в СЭЗ и ТПР.

Проведен корреляционный анализ для определения количественной аргументации взаимосвязи между характером режима и эффективностью инвестиционной деятельности, а именно между величиной прямых иностранных инвестиций и валовой добавленной стоимостью, между наличием СЭЗ и ТПР и показателями инновационной деятельности по регионам Украины. Рассмотрены причины, сдерживающие производство на промышленных предприятиях.

На основе существующих оценок инвестиционных проектов разработан и предложен критерий эффективной реализации инвестиционных проектов. Доказано, что модифицированная


Сторінки: 1 2