УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ
І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

БОРОДАЙ

Анжела Борисівна

УДК 619: 616. 993.19: 636.2

ЕПІЗООТОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕТИЧНА ТЕРАПІЯ КРИПТОСПОРИДІОЗУ ТЕЛЯТ У ЗОНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник

доктор ветеринарних наук, професор Дахно Іван Степанович,
Полтавська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри паразитології, патанатомії та ветсанекспертизи.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник Приходько Юрій Олександрович, Харківська державна зооветеринарна академія Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри паразитології;

кандидат біологічних наук, доцент Шендрик Любов Іванівна, Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри паразитології та інвазійних хвороб тварин.

Провідна установа

Одеський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра епізоотології та паразитології,
м. Одеса.

Захист відбудеться 02.03. 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий 29.01. 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарних наук Бабкін А. Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хвороби шлунково-кишкового тракту телят, які проявляються діареєю, посідають перше місце в період постнатального розвитку тварин. До недавнього часу вважалося, що збудниками шлунково-кишкових хвороб молодняка є бактерії (ешерихії, сальмонели) та віруси (рота-, корона- і парвовіруси). Проте, починаючи з 70-х років минулого століття підтверджено, що збудниками гастроентеритів можуть бути й найпростіші – криптоспоридії (Бейєр Т.В. та ін., 1987, Зароза В.Г., 1988).

Проблема криптоспоридіозу існує не лише в Україні (Манжос О.Ф. та ін., 1990, Поживіл А.І. та ін., 1994, Пономаренко В.Я., 1997), а й у Швейцарії (Spilmann S., 1986), ФРН (Gobel E., 1991), Англії (Scott C., 1994), Чехії (Sterba F. еt al., 1990), Польщі (Bednarska M. et al., 1994), Угорщині (Nagy B., 1995), Франції (Naciri M. et al., 1999), США (Anderson B. et al., 1992), Австралії (Morgan U. et al., 1999), Японії (Saeki S., 2000).

Захворювання широко розповсюджене на території Російської Федерації (Горбов Ю.К. та ін., 1984, Нікітін В.П. та ін., 1995, Краснова О.П., 2000), у регіонах Мордови (Васильєва В.А. та ін., 1991), Білорусії (Якубовський М.В., 1992), Туркменії (Бородіна О.Н. та ін., 1994), Азербайджану (Мусаєв М.А. та ін., 1996).

Останнім часом частіше почали реєструвати спалахи криптоспоридіозу серед людей (Романова Т.В., 1991, Бодня Є.І., 2001), що спонукає до уваж-нішого вивчення ураженості цим захворюванням сільськогосподарських тварин як можливих джерел збудника інвазії.

Слід зазначити, що криптоспоридіоз належить до групи опортуністичних хвороб, що мають повсюдне поширення, але проявляють себе лише за умови наявності імунодефіцитного стану у тварин (Тайчинов У.Г., 1990).

Не зважаючи на значну кількість повідомлень, присвячених вивченню криптоспоридіозу телят, у питаннях епізоотології, патогенезу, терапії та профілактики існує ще багато нез’ясованого. Саме тому дані дослідження, проведені в цьому напрямку, дозволять глибше пізнати взаємодію паразита з організмом тварин і вибрати найбільш дієві й ефективні заходи бо-
ротьби з криптоспоридіозною інвазією.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Робота виконувалась у відповідності з науковою тематикою кафедри паразитології, пат-
анатомії і ветсанекспертизи Полтавської державної аграрної академії та Міждержавної науково-технічної програми (завдання 01.01.01., 01.01.02., 01.01.04., 01.02.) “Розробити наукові основи удосконалення і створення нових високоефективних та екологічно безпечних методів боротьби з паразитарними хворобами тварин у країнах СНД” (2001 - 2005 рр.), номер держреєстрації 01900049926.

Мета і задачі дослідження. Основною метою наукових досліджень було вивчення епізоотології криптоспоридіозу телят у господарствах Лісостепу України, клінічного прояву хвороби, визначення впливу крипто-
споридій та деяких кокцидіостатиків на організм хворих тварин, розробка заходів боротьби.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Вивчити розповсюдження та закономірності сезонної і вікової динамік криптоспоридіозу телят в умовах Лісостепу України.

2. Визначити джерела і фактори передачі криптоспоридіозної інвазії.

3. Вивчити клінічний прояв і патологоанатомічні зміни при спонтанному криптоспоридіозі.

4. Вивчити вплив криптоспоридіозної інвазії на гематологічні показники тварин.

5. Визначити лікувальну ефективність кокцидіостатиків бровасептолу, бровітакокциду та бровітакокциду і настоянки ехінацеї пурпурової при криптоспоридіозі телят.

6. Провести виробниче випробування бровітакокциду і настоянки ехінацеї пурпурової із визначенням їх економічної ефективності.

Об’єкт дослідження – телята чорно-рябої породи, криптоспоридії, фекалії, сироватка та цільна кров телят, кокцидіостатики, імуномодулятор.

Предмет дослідження – розповсюдження, інтенсивність, екстенсивність інвазії, інтенс- і екстенсефективність препаратів, вплив кокцидіостатиків й імуномодулятора на морфологічні та біохімічні показники крові тварин.

Методи дослідження – роботу виконували відповідно до загальнопри-
йнятих методик: епізоотологічного обстеження, епізоотологічного аналізу, копроовоскопічних (дослідження нативних мазків), морфологічних (еритроцити, гемоглобін, величина гематокриту, рН, лейкоцити, лейкограма), біохімічних (загальний білок, загальний кальцій, неорганічний фосфор, каротин, глюкоза, молочна, піровиноградна кислоти), економічних (визначення економічної ефективності ветеринарних заходів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше отримано дані про розповсюдження, сезонну і вікову динаміки криптоспоридіозної інвазії у телят та підтверджено значне поширення криптоспоридіозу в господарствах Лісостепу України.

У динаміці розвитку криптоспоридіозної інвазії вивчені зміни морфологічних і біохімічних показників крові.

Встановлено кокцидіостатичну дію нових препаратів – бровасептолу та бровітакокциду – в поєднанні з імуномодулятором спиртовою настоянкою ехінацеї пурпурової. Запропоновано заходи боротьби і профілактики при криптоспоридіозі телят.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчення розповсюдження криптоспоридіозу у телят, а також закономірностей сезонної та вікової динамік стало основою для визначення епізоотичної ситуації з даної інвазії в господарствах Полтавської і Сумської областей. На основі
теоретичних узагальнень та проведених досліджень одержані нові уявлення щодо патогенезу при криптоспоридіозі у телят.

Вивчено вплив криптоспоридій на гематологічні показники хворих телят.

Для лікування криптоспоридіозу телят і впровадження у виробництво запропоновано кокцидіостатик бровітакокцид зі спиртовою настоянкою ехінацеї пурпурової. Визначено оптимальні дози та кратність застосування вказаних препаратів. На основі проведених досліджень виробництву рекомендовано заходи щодо лікування та профілактики криптоспоридіозу телят, які впроваджуються у господарствах Полтавської області.

Результати досліджень, викладені в дисертаційній роботі, були використані при написанні методичних рекомендацій “Криптоспоридіоз тварин (діагностика, лікування, профілактика)”, схвалених Державним управлінням ветеринарної медицини у Полтавській області (5 березня 2002 року) та вченою радою Полтавської державної аграрної академії (протокол №5 від 6 березня 2002 року).

Матеріали дисертації використовуються у розділах лекційних курсів, під час проведення практичних занять і наукових дослідженнях викладачів і пошукачів на кафедрі паразитології, патанатомії та ветсанекспертизи Полтавської державної аграрної академії, Дніпропетровського державного аграрного університету, Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Одеського державного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному виконанні експериментальних та виробничих дослідів, проведенні досліджень крові, фекалій, випробуванні кокцидіостатиків та імуномодулятора (настоянки ехінацеї пурпурової), статистичній обробці отриманих результатів, підборі й узагальненні джерел літератури. Допомогу у визначенні виду крипто-
споридій надав доктор біологічних наук, професор Манжос О.Ф., наукову консультацію щодо застосування ехінацеї пурпурової – доцент Самородов В.М.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і отримали схвалення на засіданнях і звітних сесіях вченої і методичної рад факультету ветеринарної медицини Полтав-ської державної аграрної академії (м. Полтава, 1999 – 2003 рр.); науково-практичній конференції паразитоценологів України (м. Київ, 1999); Міжнародній науковій конференції “Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин” (м. Дніпропетровськ, 2001); засіданнях наукового товариства ім. О. В. Квасницького (м. Полтава, 2001 – 2003 рр.); Міжнародній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Львів, 2001); конференції “200 років Полтавській аграрній науці” (м. Полтава, 2002); Міжнародній конференції паразитоценологів (Севастополь, 2002); ІІ Міжвузівській науково-практичній конференції молодих учених та аспірантів “Молоді вчені – майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини” (м. Суми, 2002); Міжнародній конференції, присвяченій 80-річчю ІЕКВМ (м. Харків, 2002).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в дев’яти друкованих роботах, із них 8 статей опубліковано у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, одних тезах та методичних рекомендаціях.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 156 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 31 таблицею і 16 рисунками та включає: вступ, огляд літератури з досліджуваної проблеми, власні дослідження, обговорення отриманих результатів, висновки та рекомендації виробництву, список використаної літератури, який налічує 287 джерел, у тому числі 122 зарубіжних авторів, додатки – 14 сторінок.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалася протягом 1998 – 2002 років в лабораторії кафедри паразитології, патанатомії та ветсанекспертизи Полтавської державної аграрної академії, лабораторії зоохіманалізу науково-дослідного Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, Лубенській лабораторії державної ветеринарної медицини та в господарствах Полтавської і Сумської областей.

Розповсюдження криптоспоридіозу вивчали в 15 господарствах десяти районів Полтавської та трьох господарствах трьох районів Сумської областей. Об’єктом дослідження були клінічно здорові та уражені криптоспоридіями телята у віці від 1 до 30 днів.

Клінічно обстежено 1070 тварин. Проведено близько 4600 копроово-
скопічних досліджень із метою виявлення ооцист криптоспоридій та досліджено 260 проб крові.

Експериментальні та виробничі досліди проводили у двох господарствах Полтавської області – дослідному господарстві “Тахтаулово” Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН Полтавського району та сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю (СТОВ) “Велес” Лубенського району.

Для копрологічних досліджень готували по 2 мазки фекалій від кожного теляти на чистих знежирених предметних скельцях. Проби фекалій від телят відбирали індивідуально з прямої кишки. Кожну пробу досліджували за допомогою виготовлення нативного мазка за загальноприйнятою методикою, фарбування мазків проводили за методом Кестера та Романовського-Гімза з наступною мікроскопією у 10 полях зору мікроскопа при збільшенні 90х7.

Виявлення кількох ооцист (до 5) в усіх 10 полях оцінювали знаком (слаба інвазія), 1 – 3 ооцисти, в середньому в 1 полі зору – ++ (середня), а 4 і більше (сильна й інтенсивна інвазія).

Для вивчення вікової динаміки криптоспоридіозу телят у дослідному господарстві “Тахтаулово” Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН Полтавського району та СТОВ “Велес” Лубенського району за принципом аналогів (за віком та вагою) було сформовано дві групи тварин одноденного віку по 10 – 12 голів у кожній. Фекалії цих тварин відбирали щодня протягом місяця. При цьому визначали екстенсивність та інтенсивність інвазії. Сезонні коливання криптоспоридіозної інвазії вивчали в господарствах протягом двох років шляхом щомісячного обстеження молодняка тварин до 30-денного віку.

Для визначення залежності клінічного прояву захворювання від інтенсивності криптоспоридіозної інвазії користувалися методами копрологічного обстеження з одночасною реєстрацією симптоматики кишкових розладів у кожному конкретному випадку. Враховували об’єктивні показники стану тварин (температура, пульс, кількість дихальних рухів за хвилину), тривалість і характерні особливості прояву діареї.

На наявність ооцист криптоспоридій досліджували фекалії корів, а також щурів, котів та собак, які мешкали на території ферм. Крім того, було досліджено питну воду і молоко на наявність ооцист за допомогою центрифугування досліджуваних рідин, приготування мазка з осаду і наступним фарбуванням та мікроскопією.

З метою визначення ураженості криптоспоридіями новонароджених телят та корів було проведено копроовоскопічне дослідження 90 тварин на трьох молочно-товарних фермах із різними системами вирощування телят.

Для визначення забрудненості ооцистами криптоспоридій тваринницьких приміщень були відібрані проби зскрібків із різних ділянок: з підлоги і стін у телятнику, де утримувалися тварини, з годівниць і підлоги, де проходили отели корів та допоміжних приміщень, де знаходився інвентар для догляду за тваринами.

З метою вивчення терапевтичної ефективності кокцидіостатиків було сформовано п’ять груп телят 4 – 5-денного віку по 5 – 10 голів у кожній, спонтанно уражених криптоспоридіями. Тваринам першої групи застосовували бровасептол орально у дозі 1,2 г на 10 кг маси тіла двічі на день протягом п’яти днів двома 5-денними курсами з інтервалом п’ять днів, тваринам другої – бровітакокцид орально в суміші з водою у дозі 1,5 г на 10 кг маси тіла протягом п’яти днів (також двома курсами з інтервалом п’ять днів), телятам третьої групи – бровітакокцид та настоянку ехінацеї пурпурової орально з водою в дозі 30 см3 на тварину (по 15 см3 на
прийом) двічі на день протягом десяти днів. Телята четвертої групи (уражені криптоспоридіями) та пятої (здорові тварини) препаратів не отримували.

Визначення терапевтичної ефективності кокцидіостатиків проводили шляхом підрахунку кількості ооцист криптоспоридій у фекаліях, які відбирали до та після застосування препаратів із подальшим розрахунком екстенс- та інтенсефективності.

Морфологічні і біохімічні дослідження крові телят проводили у 5-, 10-, 20- та 35-денному віці. Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали у камері Горяєва, рівень гемоглобіну – гемоглобінціанідним методом за
Л.М. Піменовою та Г.В. Дервізом (1981), величину гематокриту – за
Й. Тодоровим (1984), рН крові – за допомогою рН-метру, загального білку – біуретовим методом, вміст загального кальцію в сироватці крові визначали комплексонометричним методом із флуорексином за Є.П. Вічевим, Л.В. Каракашовим (1969), неорганічного фосфору – з ванадат-молібде-новим реактивом за Пулсом у модифікації В.Ф. Коромислова і Л.А. Кудрявцевої (1972), каротину – за методом Бессея у модифікації А.А. Анісової (1979), вмісту глюкози в крові – кольоровою реакцією з ортотолуїдином, піровиноградної кислоти – за модифікованим методом Фрідемана і Хаугена (1976), молочної кислоти – за методом Баркера і Саммерсона (1969).

Статистично-математичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми “Exel-2000”. Визначаючи середнє арифметичне (М), його похибку (m) та рівень достовірності (Р), використовували таблицю Т-критеріїв Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розповсюдження паразитозів телят у господарствах Полтавської області. З метою вивчення епізоотичної ситуації щодо розповсюдження інвазійних хвороб нами були проведені копроовоскопічні дослідження телят із десяти господарств десяти районів Полтавської області. За результатами цих досліджень у телят від 3- до 30-денного віку були виявлені збудники криптоспоридіозу, еймеріозу та неоаскаріозу.

Криптоспоридіоз у вигляді моноінвазії реєстрували в 42,9 % тварин, частіше з 3-денного до 21-денного віку, рідше – до 27-денного. Екстенсив-ність інвазії у тварин Шишацького району досягала 100%, Зіньківського – 75,0%, Кобеляцького – 55,5%.

Яйця неоаскарисів уперше виявляли у телят, які були старше
20-денного віку, а ооцисти еймерій, починаючи з двотижневого віку, при цьому найвищу ЕІ у молодняка великої рогатої худоби реєстрували у Чутівському і Лубенському районах – 18,2 і 26,6% відповідно.

При виявленні змішаної інвазії нами відмічено значне розповсюдження одночасного паразитування криптоспоридій та еймерій: ЕІ становила в середньому 22,9%, а в господарствах Диканського та Полтавського районів досягала 40,0 та 34,8% відповідно.

Асоціацію криптоспоридій, неоаскарисів і еймерій реєстрували в
середньому у 12,4% тварин, із високою екстенсивністю інвазії – у Чутівському та Карлівському районах, відповідно 36,4 та 30,0%.

Криптоспоридіоз і неоаскаріоз був зареєстрований у 6,6% випадків, із високою екстенсивністю інвазії – у Карлівському та Кобеляцькому районах, відповідно 20,0 та 33,3%.

Таким чином, телята в ранньому віці частіше уражалися криптоспоридіями та еймеріями, що, на нашу думку, забезпечувалося інтенсивним розвитком найпростіших і зниженням імунологічної реактивності організму, а в подальшому сприяло розвитку неоаскарисів.

Розповсюдження криптоспоридіозу телят у господарствах зони Лісостепу (Полтавська і Сумська області). У ході проведених досліджень зареєстровано широке розповсюдження криптоспоридіозу. Із 18 обстежених господарств 13 районів Полтавської і Сумської областей неблагополучними щодо цього захворювання виявилося 16 (88,9%). Дослідження показали, що розповсюдження криптоспоридіозу телят у господарствах Лісостепової зони неоднакове. Екстенсивність криптоспоридіозної інвазії в господарствах коливалася від 17,8 до 62,5%.

Таблиця

Екстенсивність та інтенсивність криптоспоридіозної інвазії у телят
господарств Полтавської і Сумської областей за період 1999 – 2001 рр.

Райони | Досліджено тварин | ЕІ, % | ІІ, ооцист у 10 полях зору мікро-

скопа

всього,

гол. | виявлено хворих, гол. | з ознакою діареї, гол.

Полтавська область

Диканський | 29 | 16 | 19 | 55,2 | 26,4

Зіньківський | 21 | 11 | 8 | 52,4 | 29,5

Карлівський | 26 | 10 | 13 | 38,5 | 18,9

Кобеляцький | 45 | 8 | 4 | 17,8 | 14,3

Лубенський | 235 | 119 | 105 | 50,6 | 28,2

Миргородський | 24 | 15 | 17 | 62,5 | 22,6

Полтавський | 276 | 114 | 97 | 41,3 | 29,6

Семенівський | 37 | 9 | 10 | 24,3 | 15,3

Чутівський | 26 | 12 | 15 | 46,2 | 24,5

Шишацький | 32 | 10 | 0 | 31,3 | 3,5

Всього по Полтавській області | 751 | 324 | 288 | 43,1 | 21,3

Сумська область

Краснопільський | 25 | 8 | 9 | 32,0 | 17,5

Недригайлівський | 23 | 13 | 10 | 56,5 | 26,3

Роменський | 28 | 15 | 12 | 53,6 | 28,6

Всього по Сум-
ській області | 76 | 36 | 31 | 47,4 | 24,1

Всього | 827 | 360 | 319 | 43,5 | 22,7

Відсоток тварин, уражених криптоспоридіями, з ознаками розладу
трав-лення становив 88,6%, без ознак діареї – 11,4%.

На наш погляд, коливання екстенсивності інвазії пов’язане з розташуванням господарств у різних природно-кліматичних умовах, а також різним утриманням та годівлею як маточного поголів’я тварин, так і молодняка. Висока ураженість телят криптоспоридіями спостерігалась у тих
господарствах, де тварини утримувались у вологих, брудних приміщеннях і кормова база господарств була незадовільною, що, в свою чергу, призводило до порушення норм годівлі.

Вікова та сезонна динаміки криптоспоридіозу. Вперше ооцисти криптоспоридій виявляли у фекаліях телят триденного віку (ЕІ – 8,3 – 20,0%). Поступово кількість тварин, уражених криптоспоридіями, зростала і вже у віці семи днів ЕІ досягала 41,6 – 70,0%. Перший пік інвазії припадав на 8 – 12-денний вік телят (ЕІ – 83,3 – 100% ), другий – реєстрували у телят 18 – 21-денного віку (ЕІ – 33,3 – 41,6% у СТОВ “Велес” та 66,7 – 91,6% – у дослідному господарстві “Тахтаулово” Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН. У подальшому ЕІ знижувалась – і в тварин 23 – 28-денного віку у фекаліях ооцист криптоспоридій не виявляли.

Інтенсивність інвазії з віком тварин мала тенденцію до зростання:
якщо в телят триденного віку реєстрували в середньому від 2,4 до 5,0
ооцист у 10 полях зору мікроскопа, то в наступні дні спостерігалося різке збільшення кількості ооцист C. parvum. Найбільшу кількість ооцист (в окремих випадках близько 158 екз./10 полях зору мікроскопа) виявляли у телят з 7-го по 14-й день життя. У телят старше 20-денного віку в пробах реєстрували лише поодинокі криптоспоридії.

Взимку екстенсивність криптоспоридіозної інвазії у телят становила 56,8 – 73,7%, навесні – 67,6 – 78,1%. У подальшому ЕІ знижувалась, утримуючись влітку та восени на рівні 8,3 – 18,2% та 15,8 – 29,4% відповідно.

На нашу думку, максимальне підвищення екстенсивності інвазії навесні, а саме у березні – квітні, пов’язане зі сприятливими кліматичними умовами для накопичення ооцист у навколишньому середовищі та збільшенням поголів’я новонароджених телят, чутливих до криптоспоридіозу.

Джерела і фактори передачі криптоспоридіозної інвазії. Дослідження підлоги, стін та обладнання на контамінацію ооцистами криптоспоридій в період спалаху криптоспоридіозу показали, що їх забрудненість
значно корелює. Найбільшу кількість ооцист криптоспоридій реєстрували в пробах зскрібків з підлоги в станках, де утримувалися тварини до одного місяця груповим методом (7 – 12 ооцист у 10 полях зору мікроскопа). У пробах зскрібків зі стін індивідуальних кліток, годівниць було виявлено від 5 до 7 ооцист у 10 полях зору мікроскопа.

Ооцисти криптоспоридій були виявлені у 8,9% корів, ІІ у них не перевищувала 2 – 4 ооцисти у 10 полях зору мікроскопа. При дослідженні змивів з вимені, у 4,3% тварин виявлені ооцисти у кількості від 1 до 4 екземплярів у 10 полях зору мікроскопа.

У процесі вивчення ролі гризунів і котів у розповсюдженні криптоспоридіозу серед молодняку телят встановлено, що ЕІ у котів становить 40,0%, при ІІ 2 – 6 ооцист у 10 полях зору мікроскопа, ЕІ у гризунів – 21,4%, з ІІ 3 – 7 ооцист у 10 полях зору мікроскопа. При дослідженні фекалій від собак, які належали обслуговуючому персоналу, ооцисти криптоспоридій були виявлені у 25,0% випадків у кількості 4 екземпляри в 10 полях зору мікроскопа.

Таким чином, за результатами досліджень, проведених у двох господарствах, стаціонарно неблагополучних щодо криптоспоридіозу телят, встановлено, що джерелом інвазії є хворі телята, корови, синантропні гризуни, а також коти і собаки.

Клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни при криптоспоридіозі телят. Інкубаційний період при криптоспоридіозі телят тривав 3-7 днів. Клінічний прояв хвороби реєстрували у телят із 3- до 25-денного віку, проте найчастіше яскрава симптоматика спостерігалась у 7-15-денних тварин. Основним симптомом на початку хвороби було пригнічення
загального стану, зниження апетиту, малорухливість. Раніше, або практич-но одночасно з виділенням ооцист, зявлялася прогресуюча діарея, і вже на 2-й день хвороби фекалії набували водянистої консистенції, жовто-оранжевого або сірого кольору з відразливим запахом. У наступні дні з розвитком хвороби збільшувалась кількість слизу у фекаліях, з’являлися прожилки крові, а в деяких випадках знаходили шматочки слизової оболонки кишечника. У тяжкохворих виділення фекалій відбувалося мимо-вільно, при цьому у телят відмічали сильне пригнічення, залежування,
ексикоз, анорексію, прогресуюче схуднення, гіпотрофічність мускулатури, блідість видимих слизових оболонок, зниження тургору шкіри.

Температура тіла тварин була в межах фізіологічної норми або підвищеною на 0,5 – 1 °С.

Результати патологоанатомічного розтину показали, що у тварин, які загинули, спостерігалися яскраво виражені явища ексикозу, у тонкому відділі кишечника, а саме в голодній та клубовій кишках реєстрували явища катарального запалення. Також відмічалося запалення мезенте-
ріаль-них лімфатичних вузлів, венозний застій та дистрофічні явища в печінці, селезінці, нирках.

Таким чином, паразитування криптоспоридій в організмі новона-
роджених тварин спричиняло порушення водно-електролітного балансу, що проявлялося загальним зневодненням організму, запаленням каудального відділу тонкого кишечника, розвитком загальних судинних розладів і порушенням обмінних процесів, що характеризувалися дистрофічними змінами в паренхіматозних органах.

Показники крові тварин при криптоспоридіозі. За результатами проведених досліджень встановлено, що у 36,2% телят вміст імуноглобулінів становив 5 мг/см3, у 38,3% голів – 5 – 15 мг/см3, а в 10,6% тварин
перевищував 15 мг/см3.

Екстенсивність криптоспоридіозної інвазії у телят із вмістом імуноглобулінів 5 мг/см3 становила 100%, інтенсивність – 67,4±0,38 ооцист у 10 полях зору мікроскопа, у таких тварин відмічали тяжкий перебіг хвороби. При ЕІ 72,2% та ІІ – 26,0±0,74 ооцист у 10 полях зору мікроскопа в телят другої групи, перебіг криптоспоридіозу був легким. Тварини третьої групи, які мали вміст імуноглобулінів вище 15 мг/см3, були криптоспоридіоносіями, і клінічно хвороба в них не проявлялась.

Пік криптоспоридіозної інвазії відмічали у телят 10-денного віку. Показники крові тварин, хворих на криптоспоридіоз, свідчили про її згущення: величина гематокриту складала 52,40,86 %, при показнику у здорових тварин 35,00,22% (Р<0,001). У тварин проявлялася відносна поліцитемія, кількість еритроцитів збільшувалася до 8,120,26 Т/дм3, проти 6,160,10 Т/дм3 у здорових телят (Р<0,001). Одночасно спостерігали підвищення рівня гемоглобіну до 112,33,38 г/дм3, при значенні цього показника у контрольних тварин 94,41,36 г/дм3 (Р<0,001).

У хворих телят встановлено достовірне збільшення абсолютної кількості лейкоцитів до 14,00,24 Г/дм3, при показнику у здорових – 10,10,18 Г/дм3 (Р<0,001). Лейкограма крові свідчила про нейтрофілію з регенеративним зсувом ядра вліво: у 10-денному віці кількість паличкоядерних та юних нейтрофілів підвищувалась до 17,4±0,28 і 7,5±0,16%, в той час, як у здорових тварин їх кількість становила 10,2±0,36 та 4,8±0,42% відповідно (Р<0,001), кількість сегментоядерних нейтрофілів знижувалась до 26,1±0,24%, при показнику у контрольних тварин 29,4±0,24% (Р<0,001).

Кількість еозинофілів у тварин, уражених криптоспоридіями, підвищувалася і на початку хвороби становила 6,8±0,12%, а у 10-денному віці досягала 12,8±0,12% (Р<0,001). У хворих спостерігали зменшення кількості лімфоцитів: у 5-денному віці їх рівень складав 35,2±0,44%, у 10-денному – 28,4±0,12%, у той час, як у здорових телят він досягав 42,8±0,13% та 46,3±0,26% (Р<0,001) відповідно.

Зміни, що відбувалися у крові хворих тварин, характеризувалися
появою метаболічного ацидозу: рН крові у хворих телят 10-денного віку становила 7,26±0,03 од., при показнику у тварин, неуражених криптоспоридіями, – 7,400,02 од. (Р<0,001). Максимальний вміст молочної кислоти реєстрували у телят 5-денного віку – 10,40,19 ммоль/дм3, а піровиноград-
ної – у тварин віком 10 днів – 252,47,10 ммоль/дм3, в той час, як у
здорових телят ці показники не перевищували 7,120,34 (Р0,001) та
224,05,23 ммоль/дм3 (Р0,01) відповідно. Рівень глюкози у тварин
дослідної групи протягом періоду хвороби залишався низьким.

У сироватці крові хворих тварин спостерігалося зменшення кількості загального білка до 57,61,66 г/дм3, при показнику в контрольних – 79,61,57 г/дм3 (P0,001). До 35-денного віку у тварин дослідної групи
гіпопротеїнемія зникала, хоча рівень загального білка у тварин, які перехворіли, був нижчим порівняно зі здоровими тваринами: 71,81,37 та 76,41,32 г/дм3 (Р0,05) відповідно.

У крові тварин, уражених криптоспоридіями, протягом усього періоду хвороби спостерігалося зниження вмісту макроелементів. У телят 35-ден-ного віку кількість загального кальцію складала 11,120,24 мг/100 см3, при показнику у контролі – 12,20,32 мг/100 см3 (P0,05). Вміст фосфору в цей період становив у тварин дослідної групи 5,880,15 мг/100 см3, у тварин
контрольної – 7,300,26 мг/100 см3 (P0,001). Кількість каротину у хворих телят була зниженою і у 35-денному віці становила 18,40,33 мкг/100 см3, при показнику в здорових – 24,30,59 мкг/100 см3 (P0,001).

Таким чином, у крові уражених криптоспоридіями тварин спостерігалися значні зміни морфологічних та біохімічних показників крові, що
свідчить про порушення обмінних процесів і зниження імунної реактивності організму.

Терапевтична ефективність кокцидіостатиків при криптоспори-
діозі. Кокцидіостатичну дію препаратів визначали на 35-и спонтанно інвазованих криптоспоридіями телятах 4 – 5-денного віку, з яких було сформовано чотири групи по 5 – 10 голів у кожній. Телятам першої групи двічі щоденно давали бровасептол орально у дозі 1,2 г на 10 кг маси тіла протягом п’яти днів двома 5-денними курсами з інтервалом у п’ять днів. Тваринам другої групи – бровітакокцид у дозі 1,5 г на 10 кг маси тіла в суміші з водою протягом 5 днів – також двома курсами. Телятам третьої групи
застосовували бровітакокцид разом із настоянкою ехінацеї пурпурової (1:10), яку давали орально з водою в дозі 30 см3 на тварину двічі на день протягом десяти днів. Тварини четвертої групи препаратів не отримували.

У результаті визначення екстенс- (ЕЕ) та інтенсефективності (ІЕ)
препаратів виявлено, що після першого курсу лікування ЕЕ бровасептолу та бровітакокциду становила 60,0%, бровітакокциду з настоянкою ехінацеї пурпурової – 80,0%. ІЕ препаратів складала 68,0; 79,0 та 87,0% відповідно. Покращання клінічного стану телят у результаті лікування кокцидіостатиком та імуномодулятором спостерігалось уже на 3 – 4 день, а на п’ятий – діарея повністю припинялась. Після другого курсу лікування ЕЕ брова-
септолу та бровітакокциду становила 60,0 і 70,0%, бровітакокциду з
настоянкою ехінацеї пурпурової – 90,0%, ІЕ препаратів досягала 70,4; 79,7 і 91,9% відповідно.

Бровасептол та бровітакокцид проявляли високу терапевтичну ефективність при криптоспоридіозній інвазії, проте застосування бровітакокциду з імуномодулюючим препаратом – настоянкою ехінацеї пурпурової – сприяло швидшому усуненню клінічних ознак у хворих тварин і відновленню їх росту та розвитку.

Показники крові тварин при лікуванні бровасептолом і бровіта-
кокцидом. Гематологічні дослідження телят проводили до обробки та на 5-й, 15-й і 30-й дні після початку застосування препаратів.

При застосуванні бровасептолу і бровітакокциду на 5-й день досліджень рівень еритроцитів у тварин дослідних груп не перевищував 7,32±0,27 і 7,30±0,22 Т/дм3 відповідно, гемоглобіну – 106,4±1,2 і 105,2±1,8 г/дм3. Величина гематокриту у тварин дослідних груп складала 46,8±0,4 та 43,7±0,52% відповідно, при показнику у хворих телят – 52,4±0,86% (P0,001). На 15-й день досліджень рівень еритроцитів у тварин після застосування брова-
септолу складав 6,64±0,30 Т/дм3, бровітакокциду – 6,68±0,26 Т/дм3; величина гематокриту становила 37,6±0,24 та 37,9±0,32% (P0,001), а рівень гемоглобіну – 101,5±1,28 і 102,4±2,1 г/дм3 (P0,01), що достовірно відрізнялося від показників хворих тварин – 7,36±0,18 Т/дм3, 42,4±0,5% та 107,6±2,33 г/дм3 відповідно.

У телят дослідних груп на 5-й день після застосування препаратів спостерігалося зниження загальної кількості лейкоцитів до 11,80,24 та 11,80,20 Г/дм3, при показнику у хворих тварин – 14,00,24 Г/дм3 (Р<0,001).

Лейкограма дослідних тварин свідчила про нормалізацію нейтрофільного ядра. На 15-й день досліджень у телят, яким застосовували бровасептол та бровітакокцид, відбувалося зниження кількості еозинофілів відповідно до 4,8±0,19 і 4,0±0,25%, при показнику в уражених криптоспоридіями і здорових тварин 6,4±0,18% та 1,2±0,16% (Р<0,001).

Кількість лімфоцитів у телят першої групи протягом усього періоду дослідження мала тенденцію до зростання від 33,2±0,33% до 57,4±0,22%, у другої – від 32,6±0,24% до 58,1±0,31%, що було достовірно вище від показників хворих тварин (Р<0,001) і свідчило про відновлення захисних
реакцій організму.

Після застосування бровасептолу та бровітакокциду на 5-й день до-
сліджень у сироватці крові було відмічено підвищення рівня загального білка до 62,3±1,52 і 64,5±1,28 г/дм3 відповідно, а до 15-го дня його вміст досягав у тварин першої групи 75,6±1,2 г/дм3, другої – 76,1±1,8 г/дм3, при показниках у хворих – 57,6±1,66 та 64,2±1,06 г/дм3 (P0,001).

Рівень каротину у телят після застосування препаратів протягом усього періоду досліджень зростав – і до 30-го дня цей показник становив у тварин першої групи 19,6±0,24 мкг/100 см3, другої – 23,3±0,26 мкг/100 см3, при показнику у контролі – 18,4±0,33 мкг/100 см3 (Р0,05 – 0,001).

Кількість молочної і піровиноградної кислот у сироватці крові після лікування бровасептолом та бровітакокцидом на 5-й день складала: піровиноградної кислоти – 246,4±6,82 та 233,69±5,8 ммоль/дм3 відповідно, молочної – 7,4±0,18 та 7,0±0,16 ммоль/дм3, при показниках у здорових телят 224,0±5,23 ммоль/дм3 і 6,36±0,28 ммоль/дм3 та у хворих – 252,4±7,10 і 7,8±0,22 ммоль/дм3.

Таким чином, кокцидіостатики не впливали негативно на показники крові тварин, відновлюючи морфологічні та біохімічні показники до
фізіологічної норми.

Показники крові тварин при лікуванні бровітакокцидом і спиртовою настоянкою ехінацеї пурпурової. Після застосування бровіта-
кокциду і настоянки ехінацеї пурпурової встановлено, що вже на 5-й день дослідження рівень еритроцитів у тварин, яких лікували, не перевищував 7,27±0,10 Т/дм3 (P0,01), величина гематокриту складала 40,4±0,22% (P0,001). У телят після застосування кокцидіостатика і настоянки ехінацеї пурпурової рівень еритроцитів і гемоглобіну на 30-й день досліджень становив 6,48±0,18 Т/дм3 та 98,8±1,4 г/дм3 відповідно, при показнику у здорових телят – 6,38±0,14 Т/дм3 і 95,4±2,34 г/дм3 та тих, які перехворіли криптоспоридіозом, – 5,94±0,20 Т/дм3 і 90,6±1,57 г/дм3.

На позитивний вплив бровітакокциду та ехінацеї пурпурової вказує стійке достовірне зменшення загальної кількості лейкоцитів у тварин: на 5-й день після застосування препаратів їх кількість знижувалась до 10,90,14 Г/дм3(Р<0,001).

Кількість еозинофілів у тварин, яких лікували, на 5-й день досліджень становила 7,6±0,24% (Р<0,001), на 15-й день відбувалося значне зниження еозинофілів (до 2,8±0,22%), при показнику в уражених криптоспоридіями і здорових тварин 6,4±0,18% та 1,2±0,16% (Р<0,001) відповідно.

Лейкограма тварин, яким задавали кокцидіостатик разом з імуномодулятором, свідчила про нормалізацію нейтрофільного ядра: в крові спостерігалося зниження кількості юних і паличкоядерних нейтрофілів з одно-
часним підвищенням кількості сегментоядерних нейтрофілів. На 5-й день досліджень рівень юних становив 5,2±0,27%, паличкоядерних – 14,8±0,30%, сегментоядерних – 28,8±0,16%, при значенні у хворих тварин контролю 7,5±0,16%, 17,4±0,28% та 26,1±0,24% (Р0,001) відповідно.

Кількість лімфоцитів протягом усього періоду лікування зростала і на 15-й день досліджень досягала 56,2±0,23%, що було достовірно вище від показника у хворих тварин групи контролю – 45,2±0,48% (Р0,001).

Після застосування бровітакокциду з імуномодулятором на 5-й день досліджень у телят спостерігалося підвищення рівня загального білка до 68,8±1,2 г/дм3, при показнику у хворих тварин 57,6±1,66 г/дм3 (P0,001), на 15-й день його вміст становив 77,1±1,4 г/дм3, що практично не відрізнялося від цього показника у здорових тварин – 77,4±1,34 г/дм3.

Кількість каротину у телят після застосування бровітакокциду з на-
стоянкою ехінацеї пурпурової зростала і досягала на 15-й та 30-й дні
досліджень 17,8±0,12 мкг/100 см3 і 20,2±0,18 мкг/100 см3 відповідно,
при показнику у тварин, які не отримували препарат, – 16,6±0,20 та 18,4±0,33 мкг/100 см3 (P0,001).

Кількість молочної і піровиноградної кислот після лікування бровітакокцидом із настоянкою ехінацеї пурпурової до 30-го дня досліджень досягали рівня здорових тварин і становили відповідно 215,8±8,2 та 2,34±0,20 ммоль/дм3. Рівень глюкози у тварин дослідної групи досягав 3,34±0,19 ммоль/дм3, при показнику у здорових тварин 3,28±0,23 та у хворих – 3,22±0,19 ммоль/дм3.

Таким чином, комплексне застосування кокцидіостатика з імуномодулятором відновлювало вміст еритроцитів та гемоглобіну, підвищувало
кількість лімфоцитів і загального білку.

Виробничі випробування та економічна ефективність комплексної терапії при криптоспоридіозі телят. Враховуючи позитивні результати експериментальних досліджень щодо застосування кокцидіостатика в комплексі з імуномодулятором при криптоспоридіозі телят, були проведені випробування препаратів із метою визначення їх терапевтичної та економічної ефективності в умовах виробництва.

Випробування бровітакокциду з настоянкою ехінацеї пурпурової проводили у дослідному господарстві “Тахтаулово” Інституту свинарства
ім. О. В. Квасницького УААН на 85-и тваринах дослідної групи (з них 10 –
у контролі) та у СТОВ “Велес” Лубенського району – на 72-х тваринах (із них 10 – у контролі), спонтанно уражених криптоспоридіями. Бровітакокцид задавали внутрішньо тваринам дослідної групи у дозі 1,5 г/10 кг маси тіла двічі на день двома 5-денними курсами з інтервалом у п’ять днів. Імуномодулятор – спиртову настоянку ехінацеї пурпурової – застосовували двічі на день протягом десяти днів у дозі 30 см3на тварину.

У дослідному господарстві “Тахтаулово” Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН при екстенсивності та інтенсивності криптоспоридіозної інвазії відповідно 94,7% та 27,4 ооцист у 10 полях зору
мікроскопа, препарати забезпечували ЕЕ – 87,7% та ІЕ – 89,8%. Завдяки цьому середньодобовий приріст маси тіла на тварину збільшився на 0,052 кг і становив 0,124 кг, при показнику у контролі 0,072 кг.

У СТОВ “Велес” Лубенського району при екстенсивності криптоспоридіозної інвазії 85,5% та ІІ – 26,8 ооцист у 10 полях зору мікроскопу застосування бровітакокциду з настоянкою ехінацеї пурпурової забезпечувало ЕЕ та ІЕ відповідно 86,5 та 88,6%. Продуктивність кожної з 62-х тварин зростала на 0,055 кг, у тварин, які отримували бровітакокцид, приріст маси тіла становив 0,138 кг, а у телят контрольної групи, які не отримували препаратів, – 0,083 кг.

Економічна ефективність лікувальних заходів із застосуванням кокцидіостатика та імуномодулятора склала: у дослідному господарстві
Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН – 1,72 грн, у СТОВ “Велес” – 1,52 грн на 1 гривню затрат.

Отже, застосування кокцидіостатика бровітакокциду і настоянки ехінацеї пурпурової значно підвищувало ефективність лікування, що проявлялося у збільшенні приростів маси тіла дослідних тварин та значному зниженні збитків для господарств.

ВИСНОВКИ

1. Криптоспоридіоз телят на території Лісостепової зони України має широке розповсюдження – екстенсивність інвазії становить 43,5%. У господарствах північно-східних районів Сумської області екстенсивність криптоспоридіозної інвазії коливається від 32,0 до 56,5% – в середньому 47,4%, у центральних районах Полтавської області – від 17,8 до 62,5% – в середньому 43,1%. У тварин, уражених криптоспоридіями, спостерігаються зміни морфологічних і біохімічних показників крові, що вказує на пригнічення активності імунної системи. Специфічна терапія препаратами
вітчизняного виробництва – бровасептолом та бровітакокцидом – забезпечувала високу ефективність при криптоспоридіозі телят, проте відновлення імунного балансу відмічали при застосуванні бровітакокциду у поєднанні з імуномодулятором – спиртовою настоянкою ехінацеї пурпурової.

2. У господарствах Полтавської області телята молочного періоду
уражені криптоспоридіями, еймеріями і неоаскарисами. Одночасне паразитування криптоспоридій та еймерій реєструється у 22,9% тварин, криптоспоридій і неоаскарисів – у 6,6%, криптоспоридій, еймерій і неоаскарисів – у 12,4%, а моноінвазія криптоспоридіями – у 42,9%.

3. Криптоспоридіоз має виражену сезонно-вікову динаміку. Макси-
мальний прояв інвазії реєструється у весняний період (ЕІ – 78,1%), мінімальний – у літній період (ЕІ – 8,3%). У віковому аспекті пік інвазії спостерігається у телят 8 – 12-денного віку (ЕІ – 100%).

4. Джерелом криптоспоридіозної інвазії є корови (ЕІ – 8,9%, ІІ – 2 – 4 ооцисти у 10 полях зору мікроскопа), гризуни (ЕІ – 21,4%, ІІ – 3 – 7
ооцист у 10 полях зору мікроскопа), коти (ЕІ – 40,0%, ІІ – 2 – 6 ооцист у 10 полях зору мікроскопа) та собаки (ЕІ – 25,0%, ІІ