М
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Бардась Артем Володимирович
УДК 338.97:622
РОЗРОБКА ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ВУГІЛЬНОЇ ШАХТИ ІЗ ВРАХУВАННЯМ ВНУТРІШНЬОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕНТРОПІЇ
Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація та управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дніпропетровськ - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі менеджменту Національного гірничого університету Міністерства освіти та науки України (м. Дніпропетровськ)
Науковий керівник: доктор технічних наук, професор
заслужений працівник народної освіти України
Саллі Володимир Ілліч,
Національний гірничий університет Міністерства освіти та науки України,
завідувач кафедри менеджменту,
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Батченко Людмила Вікторівна,
Донецький державний університет управління Міністерства освіти та науки України (м. Донецьк), завідувачка кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
кандидат економічних наук
Ляшенко Ольга Федорівна,
Інститут загальної енергетики НАН України (м. Київ), завідувачка відділу оптимізації розвитку паливних баз
Провідна установа - Криворізький технічний університет Міністерства освіти і науки України ( м. Кривий Ріг), кафедра економіки, організації та управління підприємствами.
Захист відбудеться “9” липня 2004 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 при Національному гірничому університеті за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, проспект К.Маркса, 19
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, проспект К.Маркса, 19.
Автореферат розіслано “8” червня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
канд.екон.наук О. П. Грідін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розвиток суспільства нерозривно пов’язаний з використанням різноманітних ресурсів, серед яких дуже важливу роль відіграють енергетичні. Останні визначають темпи розвитку економіки держави, таким чином впливаючи на його національну безпеку. В Україні вугілля є єдиним паливним ресурсом, запаси якого достатні для задоволення потреб промисловості країни. Після завершення так званої „газової паузи”, спричиненої відкриттям значних родовищ природного газу у Західному Сибіру у другій половині минулого століття, роль вугілля як джерела енергії буде лише зростати.
Не зважаючи на позитивні макроекономічні зміни, що відбулися за останні роки, більшість вуглевидобувних підприємств й досі перебувають у кризовому стані. У той же час, для стабільного економічного розвитку суспільства необхідно забезпечити стійку роботу підприємств галузі на довгий час, за умови максимально можливого підвищення ефективності їхньої роботи. Одним з основних напрямків рішення цієї стратегічної задачі є підвищення якості шахтного фонду, що може бути досягнуто за рахунок покращення роботи окремих підприємств та зміни структури галузі. В умовах трансформації національної економіки державна підтримка галузі є необхідною для збереження вуглевидобувних підприємств. Проблемою лишається обмеженість виробничих ресурсів, що знаходяться у розпорядженні держави. Задача менеджменту як раз і полягає у тому, щоб забезпечити оптимальний їх розподіл та отримати максимальний ефект від їхнього використання. Для вирішення такої управлінської задачі необхідно створити комплексний критерій оцінки стану шахти як економічної мінісистеми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи дисертації розвивають та доповнюють дослідження, що знайшли своє відображення у плановій держбюджетній науково-дослідній роботі кафедри менеджменту Національного гірничого університету “Розробка та обґрунтування методів оцінки економічної надійності та інвестиційної привабливості вугільних шахт” (№ держреєстрації 0103U001287) і госпдоговірній темі “Розробка та обґрунтування методів оцінки економічного стану шахт в умовах реструктуризації та механізму визначення збалансованої ціни на вугілля та оптимального розподілу дотацій за специфікою окремих регіонів Донбасу” (№ держреєстрації 0104U002025). Безпосередньо автором розроблено метод оцінки інвестиційної привабливості шахт на основі врахування економічної ентропії та визначенні ефективності використання шахтами внутрішніх ресурсів на основі двоїстих оцінок лінійного програмування.
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є теоретичне узагальнення і врахування взаємовпливу чинників, що формують комплексну оцінку рівня ентропії, на основі якої визначаються обсяги та черговість інвестування процесів відтворення чи підтримання потужності вугільних шахт.
Досягнення поставленої мети зумовило постановку і розв’язання таких задач:
- визначення доцільності розробки комплексного критерію інвестиційної привабливості підприємств;
- проведення аналізу та вдосконалення існуючих методів комплексної оцінки економічного стану шахти як індустріальної та соціальної мінісистеми;
- оцінка стану шахтного фонду підприємств та ефективності управлінських впливів з врахуванням ентропійної природи підприємств, що досліджуються;
- дослідження та вибір комплексного показника, який би характеризував інвестиційну привабливість вуглевидобувних підприємств на основі врахування природи внутрішніх економічних зв’язків шахти як стохастичної системи;
- дослідження поняття економічної ентропії системи та аналіз зв’язку між рівнем економічної ентропії підприємства та його інвестиційною привабливістю;
- створення системи економіко-математичних моделей оцінки ефективності використання внутрішніх ресурсів шахти з врахуванням ентропійного характеру вхідних параметрів та зменшення загального рівня економічної ентропії системи;
- оцінка ефективності отриманих результатів.
Об’єкт дослідження - інвестиційна привабливість вуглевидобувних підприємств з врахуванням їх рівня економічної ентропії.
Предмет дослідження - природа внутрішніх взаємозв’язків між виробничими ресурсами шахти як економічної мінісистеми, що визначають рівень її економічної ентропії.
Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дисертаційного дослідження є структурно-системний підхід, методи економіко-математичного моделювання. Для визначення доцільності розробки критерію інвестиційної привабливості підприємства використовувалися аналітичні методи дослідження. Для проведення аналізу та вдосконалення існуючих методик комплексної оцінки економічного стану шахти як індустріальної та соціальної мінісистеми використовувалися методи економічного аналізу, метод теоретизації та системний підхід. Оцінки стану шахтного фонду підприємств та ефективності управлінських впливів проводилися з використанням методів економічного аналізу та синтезу, індукції та формалізації. Для вирішення задачі дослідження та обрання комплексного показника, який би характеризував інвестиційну привабливість вуглевидобувних підприємств на основі врахування природи внутрішніх економічних зв’язків шахти як стохастичної системи, використовувалися методи кореляційно-регресивного аналізу; для оцінки ефективності використання внутрішніх ресурсів шахти використовувалися методи лінійного та динамічного програмування.
Наукові положення, які захищаються у дисертації:
- рівень економічної ентропії вуглевидобувного підприємства, як економічної міні системи, та його інвестиційна привабливість залежать від економічних взаємозв’язків між внутрішніми ресурсами шахти;
- рівень економічної ентропії конкретного вуглевидобувного підприємства можна оцінити за допомогою трьох показників – економічної надійності підприємства, ефективності управлінських впливів, двоїстих оцінок лінійного програмування.
Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом є розроблена методологія комплексної оцінки інвестиційної привабливості шахти на основі врахування її економічної ентропії, що відрізняється наступною науковою новизною:
- адаптовані сучасні методи пошуку та мобілізації внутрішніх резервів шахт були синтезовані у показник економічної ентропії, за допомогою якого визначається пріоритетність інвестування процесів підтримання потужності;
- вперше запропонований механізм визначення рівня економічної ентропії вугільних шахт як мінісистем з метою оцінки інвестиційної привабливості та визначення пріоритетності виділення коштів на підтримання пропускної здатності технологічних ланок;
- отримали подальший розвиток методи оптимізації управління матеріальними ресурсами вугільних шахт з метою зменшення ентропії економічних мінісистем та можливим перерозподілом ресурсів, що вивільнюються, на користь перспективних груп шахт;
- вперше визначено, що за допомогою коефіцієнта ефективності управлінських впливів з’являється можливість оцінити внутрішній стан шахти та оцінити її міру впорядкованості як економічної мінісистеми;
- вперше розглянута роль матеріальних та фінансових ресурсів як джерел енергії високого ґатунку (негентропійний характер ресурсів), за допомогою якої регулюється внутрішня економічна ентропія шахт.
Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає у тому, що сформульовані принципи та методи оцінки інвестиційної привабливості вуглевидобувних підприємств як економічних мінісистем дозволяють виявити природу складних взаємозв’язків між основними виробничими ресурсами та розкрити внутрішні резерви підприємства. За рахунок цього можливе вивільнення ресурсів, що недовикористовуються, та в деяких випадках перехід шахт до рівня беззбиткової роботи; виділення груп шахт, які є перспективними з точки зору підтримання їх виробничої потужності та таких, що потребують закриття; оптимізувати розподіл обмежених інвестиційних ресурсів між шахтами, що мають різний обсяг запасів корисної копалини та видобувають різні марки вугілля.
Результати досліджень використано при оцінці діяльності вуглевидобувних підприємств ДП “Добропіллявугілля” на основі розроблених “Методичних вказівок з оцінки ефективності використання виробничих ресурсів шахт” (довідка № 04-1590 від 22.12.2003) та при розробці “Методичних вказівок зі зниження рівня економічної ентропії на шахтах Торезьсько-Сніжнянського регіону” (довідка № 198 від 11.02.2004).
Методичний підхід з оцінки рівня економічної ентропії підприємства як економічної мінісистеми використовується в навчальному процесі при викладанні дисциплін „Стратегічний менеджмент”, „Економіко-математичні методи і моделі”, „Економетрія” ( довідка № 01-97 від 23.12.2003).
Розроблені підходи до оцінки інвестиційної привабливості підприємств вугільної галузі застосовані в ході розробки Стратегії розвитку вуглевидобувної галузі України на період до 2030 року.
Особистий внесок здобувача. Встановлені аналітичні залежності між показниками економічної діяльності підприємства та рівнем його економічної ентропії з врахуванням особливостей функціонування шахти як стохастичної системи.
Запропоновано визначення економічної ентропії підприємства як кількісного показнику, що характеризує внутрішню структуру економічної системи шляхом винайдення міри зв’язків між різними показниками цієї системи.
Доведено ентропійну природу показника економічної надійності підприємства та коефіцієнту ефективності управлінських впливів як таких, що характеризують внутрішню природу об’єктів дослідження.
Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень, висновки та пропозиції доповідалися та були схвалені на міжнародних науково-практичній конференціях: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків: регіональний аспект” (м. Донецьк, 2002), “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м. Рівне, 2003 р.), “Україна наукова 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), “Старопромислові регіони Західної та Східної Європи в умовах інтеграції” (м. Донецьк, 2003).
Публікації. Основні положення дисертації надруковані у 8 наукових працях, у тому числі: один розділ у монографії, шість статей у наукових журналах та збірниках наукових праць ( з них чотири у фахових виданнях), одна робота у вигляді тез у матеріалах міжнародної науково-практичної конференції, загальним обсягом 7,7 др. арк., з яких автору належить 6,5 др. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 182 сторінках комп’ютерного тексту, що включає 33 таблиці, 15 рисунків, 5 додатків та список джерел зі 158 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі дисертації „Підприємства вугільної галузі в умовах трансформації національної економіки” розглянуто теоретичне трактування таких понять як „інвестиції”, „інвестиційна діяльність”, „ентропія”, “негентропія” „економічна ефективність”, проаналізовано специфіку інвестиційних процесів на підприємствах вуглевидобувної галузі.
В умовах трансформації національної економіки найактуальнішою стає проблема залучення інвестиційних ресурсів на мікроекономічному рівні. Однією з запорук стабілізації розвитку України є збільшення потоку інвестицій до економіки нашої країни, для чого є необхідною розробка методик об’єктивної оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Проте через специфічні умови трансформаційного періоду розвитку країни та нерозвиненість українського фондового ринку, механізм визначення інвестиційної привабливості підприємств у даний час не може бути реалізований за допомогою фондових індексів та рейтингів цінних паперів. Особливе місце тут займає вугільна галузь, оскільки через тривалу кризу в економіці більшість шахт, серед них і перспективні підприємства, стали збитковими та нерентабельними, знаходячись майже на межі банкрутства. Наявність значних неосвоєних запасів довгий час не дозволяла привернути до цього увагу, так як економіка країни постійно вимагала збільшення виробничих потужностей для задоволення потреб промисловості. В результаті у економічній науці сформувалася думка, що корисні копалини не мають грошової вартості. Наявність зазначених особливостей викликає необхідність удосконалення методів економічної оцінки запасів. Якщо у якості критерію використовувати показник прибутку, тобто різницю між ціною 1 т ресурсу та витратами на її виробництво, то це може викривити результати через невідповідність рівнів встановлених цін на мінеральні ресурси та суспільно необхідних витрат на них. Причому ціни відрізняються у бік зменшення, через що функціонування значного числа підприємств стає неефективним.
Таким чином при вирішенні комплексу проблем, пов’язаних з обґрунтуванням можливості відтворення шахтного фонду у режимі беззбитковості, необхідно створювати комплексну систему управління виробничими ресурсами шахт. Негативні наслідки такого підходу були непомітними через свою специфічність, але тепер це проявилося, внаслідок чого значні запаси дещо гіршого, ніж видобуте за цей період вугілля можуть бути втрачені у надрах, оскільки вони не є економічно ефективними. Складність та відповідальність моменту полягає у тому, що якщо взагалі відмовитися від їх видобутку, то повторний доступ до них забезпечити не вдасться. Це може призвести до передчасного закриття ряду шахт, значним втратам вугілля у надрах та до зниження рівня його видобутку. Подібні проблеми є дуже непростими та вимагають вирішення економічною наукою.
Шахта, як складна система, формується під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. До перших можна віднести природні умови, рівень технічної озброєності, організацію виробництва. З числа зовнішніх факторів треба відмітити загальний стан економіки держави, у тому числі паливно-енергетичного комплексу. Єдність цих умов на певному відрізку часу визначає значення та цінність шахти щодо інших у межах галузі. Природнім є прагнення охарактеризувати відносне становище шахти деяким кількісним критерієм, що мало б надати оцінці об’єктивного характеру. Показник оцінки стану шахти повинен враховувати її характеристики у якості й технологічної, й економічної системи. В умовах обмеженості ресурсів, що знаходяться у розпорядженні держави та необхідності збереження державної підтримки галузі, ключовими питаннями реструктуризації вугільної галузі є визначення перспективних підприємств та таких, що підлягатимуть закриттю у найближчій перспективі. Одним з відомих критеріїв, за яким ми можемо отримати об’єктивне уявлення про потенціал того або іншого вуглевидобувного підприємства, є коефіцієнт економічної надійності Кu, що характеризує шахту з урахуванням обсягів запасів корисної копалини, пропускної здатності основних технологічних ланок та собівартості видобутку продукції. Але вищезгаданий коефіцієнт не враховує ще одного важливого фактору, що визначає ефективність діяльності підприємства та впливає на його інвестиційну привабливість, а саме – рівень кваліфікації управлінського персоналу та його здатність приймати вірні рішення в умовах невизначеності.
Головний шлях трансформації підприємств галузі до ринкових умов – це підвищення ефективності їх роботи за рахунок внутрішніх резервів. Останнє, на жаль, є об’єктом найменшої уваги як у самій галузі, так й у дослідницьких колах. Між тим, з точки зору використання виробничих ресурсів, та з точки зору витрат на виробництво, ці резерви доволі значні. Проблеми використання внутрішніх резервів технологічних ланок шахт добре кореспондують з поняттям “ентропії”, під якою ми розуміємо міру безладу чи невизначеність в середині деякої системи. Властива ентропії розірваність зв’язків виражається в першу чергу у обмеженості можливостей держави у плані субсидування збиткових шахт. Матеріальні та фінансові ресурси, що знаходяться у розпорядженні держави, виступають у якості джерел енергії високого ґатунку або негентропії, за допомогою якої можна регулювати внутрішню ентропію шахт. При умові раціонального розподілу та оптимального використання виділених ресурсів досягається зменшення ентропії підприємств, у випадку неоптимального розподілу обмежених за кількістю ресурсів буде досягатися прямо протилежний результат. Остання обставина свідчить про необхідність створення системи комплексної оцінки шахтного фонду, що може базуватися саме на врахуванні рівня ентропії шахти як економічної мінісистеми.
У другому розділі „Дослідження природи внутрішніх економічних звязків шахти як ентропійної системи” розроблено методичні підходи до визначення інвестиційної привабливості вуглевидобувних підприємств на основі врахування їх внутрішньої економічної ентропії.
Проблема оцінки економічного стану вуглевидобувних підприємств важлива через реструктуризацію галузі, яка передбачає можливість передачі шахт у приватну власність, як це зазначено у проекті Стратегії розвитку вугільної галузі України. При дослідженні шахти як економічної мінісистеми, таке поняття як „економічна ентропія” стає складною функцією, що залежить від багатьох параметрів. Так, у випадку з шахтою, що видобуває сировину низького ґатунку у несприятливих гірничогеологічних умовах, витрати на доставку продукту необхідної якості та кількості до споживача будуть зростати. Для того, аби видобувати вугілля, що розташоване у складних гірничогеологічних умовах, необхідне, власне, лише одне – достатня кількість ресурсів (матеріальних, фінансових, людських) для здійснення виробничої діяльності. При цьому дані ресурси виступають у якості енергії високого ґатунку, яка необхідна кожній відкритій системі для утримання її від переходу до хаотичного стану. Принциповим завданням досліджень, пов’язаних з вивченням динамічних систем зі стохастичною структурою, є вибір ознаки або показника, який би дозволив здійснити аналіз поточного стану та управління об’єктом. Однак дуже часто вибір такого показника відбувається стихійно, на суб’єктивній основі, що завдає суттєвої шкоди економічній системі в цілому. Неможливість оцінки реального стану шахт та перспектив їх розвитку на основі даних про собівартість продукції є головною причиною пошуку нових критеріїв оцінки економічного стану та інвестиційної привабливості об’єктів дослідження. Саме тому виникає необхідність оцінки внутрішньої структури шахти з використанням такої категорії як економічна ентропія. Слід зазначити, що економічна ентропія не є абсолютною величиною, а виступає лише у якості комплексної оцінки, що характеризує стан підприємства на основі врахування його коефіцієнту економічної надійності, рівня хаотичності системи та наявних резервів.
Економічна ентропія визначає міру зв’язків між коефіцієнтами економічної надійності підприємства Кu та ефективності управлінських впливів k (3). Ці два показники характеризують впорядкованість досліджуваного суб’єкту господарювання з точки зору стану шахтного фонду та дієвості прийнятих управлінських рішень. Коефіцієнт ефективності управлінських рішень дозволяє регулювати ефективність поточного та перспективного календарного планування розвитку гірничих робіт та здійснювати управління топологією мереж виробок (1-2)
; (1)
, (2)
де t – час, a та b – параметри експоненційної кривої, К(х) – нормована кореляційна функція, х – параметр, k – коефіцієнт, що визначає інтенсивність спаду кривої та характеризує структуру об’єкту, який описується.
(3)
при обмеженнях:
; (4)
; (5)
, (6)
де Е – економічна ентропія вуглевидобувного підприємства; k – коефіцієнт ефективності управлінських впливів; Кu – коефіцієнт економічної надійності вуглевидобувного підприємства. Для отримання коефіцієнту ефективності управлінських впливів необхідно прологарифмувати вираз (2), за умови, що у якості параметру х тут виступає час Т, а К(Т) = 0,05 та Т=Т0 , де Т0 – це час, на протязі якого початкова інформація про стан системи шахти відповідає дійсності.
Обмеження (6) вказує на те, що для будь-якої економічної системи, що розвивається, характерне існування ентропії. Чим меншою є ентропія системи, тим більш стабільною є її діяльність, тим вищою буде надійність її технологічних ланок, тим більшою буде інвестиційна привабливість такої шахти. Задача менеджменту полягає у регулюванні рівня економічної ентропії шахти, через що цільова функція економічної ентропії дорівнює:
(7)
В ході дослідження була проаналізована робота ряду шахт, та на основі цього дослідження була запропонована формула оцінки економічної ентропії вуглевидобувного підприємства та теоретично обґрунтовані підходи до здійснення подібної оцінки.
Таблиця 1
Визначення рівня економічної ентропії мінісистем
Шахти | |k| | Т0 | Кu | Е
Червоноармійська-Західна | 0,2 | 15 | 1,8 | 0,1
Росія | 0,2 | 15 | 1,12 | 0,18
Прогрес | 0,3 | 10 | 1,02 | 0,29
Новогродівська | 0,35 | 9 | 1,23 | 0,29
Добропільська | 0,48 | 7 | 1,62 | 0,30
Алмазна | 0,55 | 5 | 1,43 | 0,38
Ім.Лутугіна | 0,45 | 6 | 0,56 | 0,8
Ім.Коротченка | 0,53 | 6 | 0,57 | 0,92
№3-Біс | 0,75 | 4 | 0,36 | 2,08
На основі визначення рівня економічної ентропії підприємств, що видобувають різні марки вугілля та працюють у різних гірничогеологічних умовах, різняться ціною та собівартістю видобутку продукції був зроблений висновок про доцільність чи недоцільність вибору у якості об’єктів інвестування тих або інших з досліджуваних підприємств. Між економічною надійністю підприємства та економічною ентропією існує логарифмічна залежність, як це показано на рисунку 1.
Очевидно, що чим більшим є період часу, на протязі якого початкова інформація про стан системи зберігає свою достовірність, тим більшими є можливості управлінського персоналу щодо планування роботи підприємства на поточний період, та тим більшою є імовірність того, що встановлені виробничим підрозділам завдання будуть виконані у намічені строки у повному обсязі.
Рис.1 Залежність між коефіцієнтом економічної надійності та ентропією підприємства
Найліпшим підприємством за рівнем економічної ентропії (Е = 0,1 =min) є шахта Червоноармійська-Західна №1, яка характеризується найбільшою ефективністю управлінських впливів та дуже високою економічною надійністю. Також низьку економічну ентропію має й шахта Росія, хоча остання дещо й поступається шахті Червоноармійська-Західна №1 за цим показником (Е=0,18). Що стосується шахт Новогродівської, Добропільської та Алмазної, економічна надійність яких є вищою у порівнянні з шахтою Росія, то їх висока ентропія є наслідком незадовільної роботи управлінського персоналу підприємств, який не в змозі використати наявні резерви підвищення ефективності виробництва. Високі значення коефіцієнту |k| погіршують характеристики шахт за економічною надійністю та свідчать про необхідність оптимізації системи управління ними.
У третьому розділі „Оптимізація використання внутрішніх ресурсів шахти на основі врахування внутрішніх ентропійних звязків” розглянуті питання розкриття внутрішніх резервів підприємств на основі „тіньових цін” внутрішніх ресурсів, що використовуються підприємством в ході виробничої діяльності, а також виявлені залежності між рівнем економічної ентропії підприємств та ступенем резервування виробничих потужностей.
Економічна ентропія виступає мірилом уявлення дослідника про внутрішню будову системи. За допомогою цього показника існує можливість оцінити інвестиційну привабливість підприємства з точки зору впливу об’єктивних та суб’єктивних факторів, що впливають на виробничу діяльність підприємства та узагальнені показником економічної ентропії, а також з точки зору ефективності використання шахтою внутрішніх ресурсів та наявності у неї резервів. Вкрай неефективна робота вугільних шахт (особливо збиткових) багато в чому пояснюється неучастю частини виробничих ресурсів у технологічних процесах. Формально вартість цих ресурсів, так чи інакше, переноситься на собівартість видобутку, але реально у видобутку участі вони не беруть.
Останнє досягається за рахунок оптимізації використання шахтою внутрішніх ресурсів з застосуванням методів лінійного програмування на основі значень двоїстих оцінок. Двоїста оцінка демонструє наскільки зміниться значення функціоналу при збільшенні даного ресурсу на одиницю. Будучи залежними від обмежень, що характеризують потребу, вони дозволяють врахувати та виміряти корисність товару. Вони показують, якими є кількісні співвідношення кожного ресурсу та кожного товару з тим, що прийнято у якості критерію оптимальності. З’являється єдина для всіх показників міра їх корисного чи негативного впливу на загальний результат. Іншими словами, двоїсті оцінки надають уявлення про негентропійний чи ентропійний характер того чи іншого чиннику.
У таблиці 2 наведені результати оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів шахтами ДХК “Павлоградвугілля”. У якості контрольованих ресурсів розглянуті людські ресурси, електроенергія та матеріали. В ході вирішення задачі ліміт ресурсу, що має найменшу “тіньову ціну”, поступово зменшується, при цьому величина зниження обирається погоджено зі змінами гірничотехнічних умов виробництва, а також прогнозними вимірюваннями якісних параметрів товарної продукції. У відповідності до двоїстої задачі лінійного програмування тут мінімізується недоотриманий прибуток через нестачу ресурсів, тобто у ідеальному варіанті , всі Uі = 0, де U - це „тіньова ціна” наявних обмежених ресурсів, грн./од., bi –ліміт обмеженого ресурсу; і – індекс ресурсу, що використовується. Проте, найчастіше у економічній практиці зустрічаються випадки, коли всередині складної виробничої системи існує одне або декілька “вузьких місць”. Їх наявність обмежує загальну продуктивність системи, зводячи її до рівня продуктивності даної окремої ланки чи ланок. У двоїстій задачі лінійного програмування на наявність подібних “вузьких місць” вказують значення самої двоїстої оцінки того або іншого ресурсу: . В так званих “вузьких місцях” виробничої системи виникає нестача деякого ресурсу, чим, власне, і пояснюється самий факт їхнього існування. Покриття дефіциту ресурсу дозволяє ліквідувати обмеження, що стримує розвиток системи та негативно впливає на ефективність її функціонування.
Таблиця 2
Оцінка використання ресурсів шахтами ДХК “Павлоградвугілля”
Шахти | Степова | Сташкова | Павлоградська | Тернів-ська | Західно-донбаська | Юві-лейна | Самар-ська | Дніпров-ська | Ім.Героїв | Благодатна
Оптимальний видобуток, т | 1315000 | 1100000 | 900000 | 406500 | 1000000 | 1200000 | 610100 | 560700 | 1060000 | 200000 | Ліміт
ресурсів
Витрати праці, люд-зм./т ГВП | 1,2 | 1,2 | 1,7 | 3,2 | 1,7 | 0,8 | 1,5 | 1,7 | 1,3 | 4,2 | 13276600
Енергія, тис. кВт/т | 33,6 | 38,3 | 20,1 | 27,8 | 42,8 | 31,3 | 51,8 | 53,2 | 35,1 | 102,5 | 457144800
Матеріали, грн./т | 26 | 37,7 | 36 | 58,5 | 36,1 | 28,9 | 40,6 | 48,4 | 43,7 | 92,7 | 407930500
Складові витрати, грн./т | 59,89 | 86,72 | 83,02 | 134,79 | 83,33 | 66,69 | 93,55 | 111,54 | 100,78 | 213,61
Собівартість, грн/т | 76,23 | 98 | 109,9 | 152,4 | 94,2 | 75,4 | 105,8 | 126,1 | 114 | 241,6
Оптова ціна реалізації ГВП, грн./т | 86,38 | 115,4 | 122,55 | 117,1 | 112,4 | 92,1 | 90,32 | 113,16 | 122,55 | 119,9
Ресурси | Двоїста оцінка
Витрати праці, грн./од | 0,31
Енергія, грн./од. | 0
Матеріали, грн./т | 0
Загальний рівень видобутку, т | 8792375
Загальний прибуток, грн | 93392625
У той же час слід відмітити, що задоволення абсолютно всіх потреб, тобто ліквідація дефіциту усіх ресурсів є скоріше шкідливою для організації, оскільки саме нестача ресурсів призводить до розвитку систем. До того ж, не завжди можливим є надання ресурсів у обсягах, достатніх для покриття дефіциту у них, в першу чергу, через їх надто високу ціну.
Тому в даному випадку необхідним є виважений та науковий підхід до розподілу ресурсів таким чином, аби за рахунок оптимального їх витрачання отримати найбільший ефект. До уваги при цьому приймається два чинники:
- чи стримує дефіцит даного ресурсу подальше зростання виробництва;
- яку ціну має даний ресурс.
Надлишок ресурсів ще не гарантує високої віддачі від їхнього застосування. Значення ціни ресурсу свідчать про недовикористання (неоптимальне використання) цього ресурсу. Нульова “тіньова ціна” ресурсів вказує на недоцільність інвестування у основні внутрішні ресурси підприємства на даному етапі розвитку технологічної системи. На шахтах ДП “Шахтарськантрацит” та “Торезантрацит” “вузьким місцем” є гірничі роботи, що пов’язане з відпрацюванням підприємствами основних балансових запасів корисної копалини та ускладненням гірничо-геологічних умов. В той же час інші технологічні процеси мають багатократне резервування потужностей, що призводить до перевитрат ресурсів та зростання собівартості вугільної продукції, що видобувається. Дані, отримані по шахтам Західного Донбасу, зокрема наведені у таблиці 2, свідчать про те, що найбільш стримуючим фактором розвитку виробничих систем тут виступає досить невисока продуктивність праці робітників. Інвестування у підвищення продуктивності праці у першу чергу пов’язане із виконанням комплексу заходів з концентрації виробництва, збільшення навантажень на виробку за рахунок застосування нових типів гірничовидобувного обладнання та впровадження нових технологій виймання корисної копалини. Економічний ефект від реалізації такого роду заходів на шахтах об’єднання Павлоградвугілля буде дорівнювати 93392625 гривень, а самі підприємства перейдуть до беззбиткового режиму роботи.
ВИСНОВКИ
У дисертації, яка є завершеною науково-дослідницькою роботою, поставлена та вирішена актуальна наукова задача, яка полягає у теоретичному узагальненні та врахуванні взаємовпливу чинників, що формують комплексну оцінку рівня ентропії вугільної шахти. Використання вищезгаданого критерію дозволить забезпечити більш раціональне використання наявних у державі інвестиційних ресурсів з метою підвищення ефективності роботи підприємств вугільної галузі, розкрити внутрішні резерви підприємств та забезпечити ефективне управління суб’єктами господарювання галузі.
Узагальнення отриманих результатів дослідження дозволило зробити такі висновки:
1. Вугілля є для України стратегічним енергоресурсом, що зумовлює принципову значимість вуглевидобувних підприємств для національної економіки. У період економічної кризи до числа збиткових потрапили підприємства, де видобувається вугілля цінних марок, та шахти, які добре забезпечені запасами. Закриття подібних шахт призведе до серйозних негативних соціальних та економічних наслідків, а також до безповоротної втрати запасів вугілля цих шахт.
2. Традиційні підходи до визначення інвестиційної привабливості підприємств, засновані на показниках рентабельності, прибутковості та собівартості не надають об’єктивного уявлення про реальний стан шахт, оскільки переважна більшість з них сьогодні є збитковими та нерентабельними. У той же час через нерозвиненість фондового ринку на сучасному етапі неможливе визначення інвестиційної привабливості вуглевидобувних підприємств на основі фондових індексів та рейтингів цінних паперів.
3. Шахта, як складна система, формується під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. До перших можна віднести забезпеченість шахти запасами вугілля, пропускну здатність технологічних ланок, економічний стан підприємства, організацію виробництва. Для визначеності міри сприйняття шахтою інвестиційних ресурсів необхідно враховувати вищезгадані внутрішні фактори, які були синтезовані у показник економічної ентропії. Хоча ентропія і є запорукою розвитку системи, проте максимальний її рівень вказує на перехід системи до хаотичного стану та свідчить про втрату можливості управління нею.
4. Встановлено, що час, на протязі якого інформація про стан системи шахти лишається незмінною, безпосередньо впливає на ефективність заходів з поточного, перспективного планування розвитку гірничих робіт та управління топологією мереж виробок. Процеси просторового розвитку шахти об’єктивно призводять до перевитрат виробничих ресурсів та до ускладнення процесів управління, результатом чого є зростання невизначеності та зниження ефективності роботи підприємства.
5. Доведено, що високий рівень економічної ентропії шахти характеризується менш ефективним використанням її виробничих ресурсів, меншим періодом часу, на протязі якого прийняті управлінські рішення зберігають свою дієвість, а також неритмічністю роботи. Все це призводить до зниження інвестиційної привабливості підприємства. Задача менеджменту полягає у регулюванні внутрішньої економічної ентропії шахти та підтриманні її значення у межах 0,1 – 0,3. Подібний рівень ентропії вуглевидобувного підприємства свідчить про можливість підтримання потужності шахти за рахунок інвестування у просте та розширене відтворення основних засобів.
6. Встановлено, що шахти ДП „Торезантрацит” та ДП „Шахтарськантрацит” мають значні резерви пропускних потужностей основних технологічних ланок, що призводить до перевитрат матеріальних та фінансових ресурсів, та до зростання собівартості вугільної продукції. У той же час „вузьким місцем” даних груп шахт є фронт гірничих робіт, що пояснюється відпрацюванням балансових запасів на більшості з них. Для збереження шахт, які входять до ДП „Торезантрацит” та „Шахтарськантрацит” необхідно зменшити витрати ресурсів та провести їх перерозподіл на користь перспективних підприємств, до яких, зокрема, належать шахти ДХК „Павлоградвугілля” та ДП „Добропіллявугілля”.
7. Для виходу підприємств ДХК „Павлоградвугілля” та ДП „Добропіллявугілля” на режим беззбиткової роботи необхідно максимальне використання виробничих потужностей та приведення витрат матеріальних ресурсів у відповідність з обсягами видобутку вугільної продукції. Шахти Західного Донбасу належать до групи перспективних підприємств, що потребують інвестування у розширене відтворення основних засобів, яке може бути здійснене за рахунок реконструкції та заміни виробничого обладнання.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У фахових виданнях:
1. Салли В.И., Бардась В.А. Особенности сохранения производственного потенциала шахт Западного региона Донбасса// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ, 2001. – С.81-83.
2. Павленко И.И., Бойченко Н.В., Бардась А.В. Создание ТПР в угледобывающих регионах - один из выходов в сложившейся кризисной ситуации// Проблемы внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонНУ, 2002.-С.526-528.
3. Салли В.И., Бардась А.В., Чмыхун В.А. Внутренняя природа сложной адаптации угольных шахт к рыночным условиям// Економіка: проблеми теорії і практики. Випуск 131- Дніпропетровськ: ДНУ,2002.-С.198-203.
4. Бардась А.В. Природа внутренних экономических связей шахты как стохастической системы// Економіка: проблеми теорії і практики. Випуск 163 – Дніпропетровськ: ДНУ,2002.-С.197-201.
В інших виданнях:
5. Бардась А.В. Увеличение энтропии систем на примере оценки работы угледобывающих шахт // Старопромислові райони Західної та Східної Європи в умовах інтеграції. Збірник наукових праць. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 463-466.
6. Бардась А.В. Оцінка стану шахтного фонду України на основі показника економічної надійності// Вісник УДУВГПК. Економіка. – Рівне: УДУВГПК, 2003.- №1.- С.152-155.
7. Бардась А.В. Особенности инвестирования угольной шахты как производственной системы//. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова”, т.19 Економіка. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С.8-9
8. Бардась А.В., Салли В.И., Швец В.Я., Райхель Б.Л. Раздел 6. Управление инвестициями в условиях ограниченности природных ресурсов. // Салли В.И., Швец В.Я., Райхель Б.Л. Экономические проблемы поддержания мощности малоэффективных угольных шахт Украины. – Днепропетровск: ЧП Скляр, 2002. – С. 186-206.
Особистий внесок автора: в роботі [1] досліджено стан шахтного фонду підприємств, що входять до складу ДХК “Павлоградвугілля” та ДП “Добропіллявугілля”; в роботі [2] виконано аналіз економічного стану підприємств, що працюють на територіях пріоритетного розвитку; [3] – запропонований аналіз стану підприємств з врахуванням економічної ентропії; [8] – розглянуті важливі аспекти управління розвитком виробничих систем вугільних шахт в умовах обмеженості запасів корисної копалини, проаналізована робота шахт антрацитового регіону Донецької та Луганської областей.
АНОТАЦІЯ
Бардась А.В. Розробка оцінки інвестиційної привабливості вугільної шахти із врахуванням внутрішньої економічної ентропії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами, - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004.
Дисертація присвячена вивченню, узагальненню та рішенню проблеми оцінки інвестиційної привабливості вугільних шахт в умовах трансформації національної економіки України. Встановлено, що існуючі практичні підходи до визначення інвестиційної привабливості на основі економічних показників роботи вуглевидобувних шахт не дозволяють отримати об’єктивного уявлення про стан підприємства та його перспективи розвитку. Сучасні методи пошуку та мобілізації внутрішніх резервів синтезовані у показник економічної ентропії. У зв’язку з цим особливу увагу у даній роботі приділено внутрішній природі економічної мінісистеми шахти, для чого пропонується використовувати показник економічної ентропії та “тіньові ціни” виробничих ресурсів. У роботі теоретично обґрунтовано та запропоновано визначення економічної ентропії підприємства. Проаналізована діяльність ряду шахт галузі за показником економічної ентропії. Розглянуті питання розкриття внутрішніх резервів підприємств, у першу чергу – за основними технологічними процесами та виробничими ресурсами. Матеріальні та фінансові ресурси розглянуті як джерела негентропії. Використання розробленої оцінки інвестиційної привабливості дозволяє визначити перспективні шахти та ті, що підлягають закриттю у найближчій перспективі, а також проводити постійний моніторинг діяльності шахт України та приймати корегуючі управлінські рішення для усунення недоліків у їхній роботі.
Ключові слова: економічна ентропія, негентропія, економічна ефективність, інвестиційна привабливість, оцінка інвестиційної привабливості.
АННОТАЦИЯ
Бардась А.В. Создание оценки инвестиционной привлекательности угольной шахты с учетом внутренней экономической энтропии. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями, - Днепропетровск: Национальный горный университет, 2004.
Диссертация посвящена изучению, обобщению и решению проблемы оценки инвестиционной привлекательности угольных шахт в условиях трансформации национальной экономики Украины. Установлено, что существующие практические подходы к определению инвестиционной привлекательности на основе экономических показателей работы угледобывающих предприятий не позволяют получить объективное представление о состоянии предприятии и его перспективах развития. Современные методы поиска и мобилизации внутренних резервов шахт адаптированы и синтезированы в показатель экономической энтропии. Особое внимание в связи с этим в данной работе уделено внутренней природе экономической минисистемы шахты, для чего предлагается использовать коэффициент эффективности управленческих воздействий и “теневые цены” производственных ресурсов. Коэффициент эффективности управленческих воздействий позволяет регулировать эффективность текущего и перспективного календарного планирования с учетом экономической надежности шахты. В работе предложен механизм определения уровня экономической энтропии угольной шахты с целью оценки инвестиционной привлекательности и приоритетности выделения средств на инвестирование процессов простого и расширенного воспроизводства основных средств угледобывающих предприятий. Энтропия является условием развития системы, однако ее максимизация отрицательно сказывается на эффективности работы предприятия, указывая на увеличение зависимости предприятия от разного рода случайных воздействий и возможность перехода в неконтролируемое состояние. Задача менеджмента заключается в использования материальных и финансовых ресурсов для регулирования уровня энтропии и поддержании ее на некотором минимальном уровне. В ходе работы было установлено, что оптимальное значение экономической энтропии угольных шахт находится в пределах от 0,1 до 0,3.
Теоретически обосновано и предложено определение экономической энтропии предприятия. Экономическая энтропия трактуется как количественный показатель, характеризующий внутреннюю структуру экономической системы путем определения степени связи между различными показателями этой системы. Разработана и предложена формула определения экономической энтропии предприятия. Особое внимание уделено негэнтропийному характеру материальных и финансовых ресурсов, при помощи которых возможно уменьшение уровня внутренней экономической энтропии шахт.
Получили дальнейшее развитие методы оптимизации управления материальными ресурсами угольных шахт с целью уменьшения энтропии экономических минисистем. Проанализирована деятельность ряда шахт отрасли по показателю экономической энтропии, определена инвестиционная привлекательность предприятий и факторы, сдерживающие развитие шахт. Анализ показал, что для шахт антрацитового региона Донбасса характерна высокая степень резервирования пропускной способности основных технологических звеньев, следствием чего является повышение затрат материальных ресурсов и увеличение себестоимости продукции. Рассмотрены вопросы раскрытия внутренних резервов предприятий, в первую очередь – по основным технологическим процессам и производственным ресурсам.
Использование
