10. Биля І.О. Нормативний правовий акт (загальна характеристика) // Вісн. Запорізьк. держ. ун-ту. – 2003. № 1. – С. 27, 28.

11. Биля І.О. Додержання правил нормотворчої техніки як одна з умов ефективності нормативного правового акту // Соціально-політичний механізм правотворчості: Дев’яті Харків. політолог. читання: Зб. наук. ст. Харків: Ксилон, 1999. С.21, 22.

12. Биля І.О. Преамбула як складова частина нормативного акта // Актуал. пробл. формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези доп. та наук. повід. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених / За ред. М.І. Панова.- Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 10 – 12.

13. Биля І.О. Юридико-технічна недосконалість нормативного правового акта як один з чинників конфліктів у правові сфері // Конфлікти у суспільствах, що трансформуються: соціально-правовий та політичний аспекти: Зб. наук. ст. (за матеріал. ХІ Харків. політолог. читань) / Упоряд.: А.П. Гетьман, О.В. Ставицька. Харків: Право, 2001. С. 89.

14. Биля І.О. Проблеми застосування нормотворчої техніки в нормотворчій діяльності суб’єктів місцевого самоврядування // Пробл. прав. регулювання місцевого самоврядування: Матеріал. наук.-практ. конф., Харків, 4 – 5 грудня 2001 р. / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – С. 97 – 99

АНОТАЦІЇ

Биля І.О. Теоретичні основи використання нормотворчої техніки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01. – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, м. Харків, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних основ використання нормотворчої техніки. У роботі наводиться авторське розуміння поняття нормотворчої техніки, встановлюється її співвідношення з поняттями юридичної й законодавчої техніки, нормотворчої технології, визначається її місце в юридичній практиці й системі юридичних знань. Проводиться розмежування нормотворчої техніки і організаційно-процедурних правил, а також правил, що регулюють пізнавальну діяльність, правил опублікування, систематизації нормативних правових актів, планування нормотворчої діяльності; вирішується питання впливу нормотворчої техніки на визначення змісту нормативних правових актів. Охарактеризовані логічні, спеціально-юридичні, мовностилістичні, правила й засоби структурування нормативних правових актів. Указуються основні напрями втілення нормотворчої техніки в практику нормотворчої діяльності в Україні. У дисертації сформульовані концептуальні положення, обґрунтовані нові пропозиції й висновки з досліджуваних питань.

Ключові слова: юридична техніка, нормотворча техніка, законодавча техніка, правотворча техніка, логічні правила й засоби нормотворчої техніки, спеціально-юридичні правила й засоби нормотворчої техніки, мова нормативних правових актів, структура нормативних правових актів.

Быля И.А. Теоретические основы использования нормотворческой техники. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01. – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, 2003 г.

В диссертации исследуется нормотворческая техника как элемент юридической практики. Уточняется понятие юридической техники, устанавливается ее соотношение с нормотворческой техникой, дается определение нормотворческой техники, определяются, систематизируются и характеризуются ее элементы, обозначаются основные направления внедрения нормотворческой техники в практику нормотворческой деятельности в Украине.

Анализируются подходы к определению юридической техники. На основании исследования предлагается использование обобщающего понятия техники в праве, которым охватываются: а) техника в материальном смысле слова; б) техника делопроизводства; в) техника анализа и сбора информации; г) юридическая техника. Нормотворческая техника является видом юридической техники.

Обосновывается, что использование термина “нормотворческая техника” является более точным по сравнению с терминами “правотворческая техника” и “законодательная техника”. Термин “правотворческая техника” не соответствует тому, что (а) компонентами права могут быть ненормативные элементы; (б) право как мера свободы формируются в процессе жизнедеятельности общества и находит свое выражение в нормах позитивного права как результате сознательной деятельности компетентных субъектов. Термин “законодательная техника” целесообразно использовать применительно к законам в собственном смысле этого понятия.

Делается вывод, что нормотворческая техника не включает: организационно-процедурных правил, так как ее правила являются разновидностью технических норм; правил, регулирующих познавательную деятельность, ибо она не решает познавательных задач; правил опубликования, потому что последние направлены на обеспечение ознакомления населения с содержанием нормативных правовых актов, а не на организацию правового материала; правила относительно принципов формирования актов систематизации, технических приемов учета нормативных правовых актов, которые охватываются техникой систематизации; прави планирования, которые должны рассматриваться в рамках изучения проблем стратегии нормотворческой деятельности. Нормотворческая техника не содержит критериев определения содержания нормативных правовых актов, обеспечивающих адекватность правового регулирования общественных отношений, а направлена на выражение содержания нормативных правовых актов вовне. На основании этого нормотворческая техника определяется как система выработанных теорией и практикой нормотворчества правил и нематериальных средств выражения содержания нормативного правового акта, использование которых обеспечивает определенность и доступность нормативно-правового материала, системные связи нормативных правовых актов и их предписаний.

В работе дается общая характеристика логических (понятие, операции с ним, законы логики и др.), специально-юридических (презумпция, фикция, юридическая конструкция, нормативное построение, отраслевая типизация и др.), языковых и стилистических (грамматическое предложение, слово, аббревиатура и др.), правил и средств структурирования (реквизиты, преамбула, части, разделы, главы, статьи, пункты и др.).

Проанализированы основные направления внедрения нормотворческой техники в практику нормотворчества в Украине. Делается вывод, что наиболее важными из них являются: а) целенаправленная подготовка кадров для работы в сфере проектирования нормативных правовых актов; б) высокий уровень информационного обеспечения нормотворческой деятельности; в) усовершенствование отдельных аспектов нормотворческого процесса; г) создание специализированных структур и условий для их эффективной деятельности, направленной на обеспечение высокого юридико-технического качества нормативных правовых актов; д) унификация и стандартизация правил и средств нормотворческой техники.

Ключевые слова: юридическая техника, нормотворческая техника, законодательная техника, правотворческая техника, логические правила и средства нормотворческой техники, специально-юридические правила и средства нормотворческой техники, язык нормативных правовых актов, структура нормативных правовых актов.

Bilya I.O. The theoretical basis of the normmaking technigue. – Manuscript.

Thesis for candidate’s of law degree, in the field 12.00.01 – theory and history of the state and law; history of the political and legal sciences. – National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav Mudry. – Kharkiv, 2004.

The dissertation devoted to the research of the theoretical basis of the normmaking technique usage. In this work the conception of the normmaking technique has been given; its relationship with the legal and law technique, normmaking technology conceptions has been established. The normmaking technique place as to the legal practice and at the system of the legal knowledge has been determined. Delimitation of the normmaking technique and the organizational-procedural rules, rules that regulate cognitive activity, rules of the normative-legal acts, planning of the normmaking activity has been carried out. The problems of the normmaking technique influence on the determination of the normative-legal acts content have been solved. It is given the characteristic of the logic, specially-legal, linguistic-stylistic rules and method of the normative-legal acts structuring. The main possible ways of the normmaking technique adoption in the practice of the normmaking activity in Ukraine has been discussed.

In the dissertation the conceptual principles has been formulated and the new proposals and conclusions in connection with the investigated problems have been given grounds.

Key words: legal technique, legislative technique, lawmaking technique, normmaking technique, specially-legal rules and methods of the normmaking technique, language of the normative legal acts.

Відповідальний за випуск

кандидат юридичних наук, доцент Л.Л. Богачова

Підписано до друку 18.02.2004 р. Формат 60х90/16

Папір офсетний. Віддруковано на різографі.

Умовн. друк. арк. 0,8. Облік. вид. арк. 0,9.

Тираж 100 прим. Зам. № 1910.

Друкарня Національної юридичної академії України

імені Ярослава Мудрого

61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77