ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

БІСКУБ Ірина Павлівна

УДК 811.111’366.587

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНЕ ПОЛЕ ІТЕРАТИВНОСТІ

В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Львів-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі прикладної лінгвістики Волинського

державного університету імені Лесі Українки МОН України

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор

БЕХ Петро Олексійович, завідувач кафедри

методики навчання іноземних мов та

прикладної лінгвістики Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ШВАЧКО Світлана Олексіївна, академік

Академії Наук Вища Школа України, професор

Національного університету

внутрішніх справ України (філія в м. Суми)

кандидат філологічних наук, доцент

ЗАВГОРОДНЄВ Юрій Анатолійович, завідувач

Кафедри англійської філології Львівського

національного університету

імені Івана Франка МОН України

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

кафедра англійської філології

Захист відбудеться 21 квітня 2004 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному

університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів,

вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, м Львів, вул.Драгоманова, 5)

Автореферат розіслано 20 березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент Шпак О.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Серед багатьох перспективних напрямків розвитку сучасної лінгвістики особливе місце належить дослідженням у галузі формального опису мовних явищ з метою встановлення стандартів для їх комп’ютерного представлення. Існуючі понятійні категорії досить чітко передаються мовними засобами, що дає змогу використовувати категоріальні параметри у комп’ютерних мовних описах. Аспектуальність, як понятійна категорія, є предметом постійного вивчення науковців ( Н.Д. Арутюнова, Б.М. Балін, О.В. Бондарко, В.Г. Гак, І.Б. Долініна, І.П. Іванова, Н.А. Козинцева, О.С. Кубрякова, Ю.С. Маслов, Н.О. Слюсарева, Т.М. Стьопкіна, С.О. Швачко, Б. Комрі, О. Єсперсен, А. Хорнбі, Дж. Лакоф, М. Джонсон, Дж. Нордлендер, З. Вендлер, Х. Феркюль), однак категоріальні параметри аспектуальності англійського дієслова ще й досі не є остаточно визначеними. Це спричиняє особливі складності при створенні комп’ютерних лексиконів, у яких характеристики дієслова, як одного з основних компонентів англійського висловлювання, неможливо відобразити з максимальною точністю.

Запропонована дисертаційна робота присвячена вивченню поняття ітеративності як одного з відтінків аспектуального значення, котре є складовою частиною універсальної понятійної категорії аспектуальності, визначенню різнорівневих груп засобів вираження цього поняття, а також моделюванню лексико-граматичного поля ітеративності в сучасній англійській мові. Окрема частина дослідження містить аналіз способів комп’ютерної формалізації ітеративних конструкцій з метою їх використання для створення електронних баз даних, систем автоматизованого перекладу, опис авторського електронного корпусу ітеративних індикаторів та програми автоматизованого перекладу ітеративних конструкцій з англійської мови українською.

Формалізація англійських аспектуальних конструкцій є особливо важливою та складною через те, що категорія виду в англійській мові не має чіткого граматичного вираження, а знаходить своє відображення у розгалуженій системі аспектуальних способів дії, до яких належить й ітеративність.

Об’єктом дослідження є оказіональні та узуальні вияви значення ітеративності, які зафіксовані в сучасній англійській художній літературі, в електронних лексикографічних джерелах та у мережі Інтернет.

Предметом вивчення є різнорівневі мовні засоби, котрі формують лексико-граматичне поле ітеративності сучасної англійської мови і можуть бути представлені в стандартизованих комп’ютерних лексиконах.

Актуальність теми полягає в тому, що явище ітеративності досліджується крізь призму постулатів сучасної комп’ютерної лінгвістики, спрямованої на розвиток комплексної моделі співіснування та виділення лінгвістичних параметрів, оскільки категорія ітеративності поєднує в собі темпоральні та аспектуальні характеристики дії. Робота виконана з використанням формально орієнтованого підходу до опису мовних явищ і є актуальною у світлі сучасних прикладних досліджень системи аспектуальних способів дії англійського дієслова. Актуальність дослідження зумовлено також відсутністю стандартів для електронного представлення англійських дієслів, про що свідчать недоліки у роботі систем автоматизованого перекладу. Отримані формалістичні моделі представлення лінгвістичної інформації у вигляді комп’ютерних лексиконів і лексичних фреймів є важливими для оптимізації роботи систем автоматичного синтезу та розпізнавання мовлення. Представлена робота є першим дослідженням формалізації ітеративного значення у процесах створення лінгвістичного забезпечення для систем автоматизованого перекладу.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми “Моделювання комунікативних процесів” та спеціалізованої теми “Германський аспектологічний контекст”, що розробляється кафедрою прикладної лінгвістики Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Матеріалом дослідження є корпус з 2000 текстових фрагментів із художніх творів сучасної англійської та американської літератури загальним обсягом 30000 сторінок, одержаний методом суцільної вибірки. У розділі, присвяченому вивченню способів комп’ютерної формалізації ітеративних конструкції, використано матеріали всесвітнього електронного Банку англійської мови, а саме конкорданси з індикаторами ітеративності. Зіставний аналіз способів автоматизованого перекладу ітеративних конструкцій здійснено на матеріалі інтернетівського видання Бюлетеню Європейської Федерації Журналістів

Мета даного дослідження полягає у встановленні формальних, семантичних та функціональних особливостей лексичних, граматичних та лексико-граматичних засобів вираження ітеративного значення, а також у встановленні алгоритмів формалізованого відображення значення повторюваності в електронних словниках та базах даних у відповідності до існуючих стандартів комп’ютерного збереження мовної інформації, з їх подальшим використанням в програмах автоматизованого перекладу і синтезу та розпізнавання мовлення. Кінцевим результатом проведеного дослідження є авторський електронних корпус ітеративних індикаторів.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких конкретних завдань:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Методика дослідження визначена поставленими завданнями, матеріалом дослідження, теоретичною спрямованістю роботи і має комплексний характер. У роботі використано описовий, семантико-синтаксичний, контекстологічний, дистрибутивний, трансформаційний, компаративний, інтенціональний методи та метод опозицій. Головним методом для запропонованого дослідження є метод польового структурування. У процесі аналізу компонентів лексико-граматичного поля ітеративності застосовано також елементи семного аналізу. Крім названих методів у дослідженні були задіяні такі операції аналізу, як індукція, дедукція, класифікація та порівняння. Для формального моделювання використано традиційні методи електронної формалізації тексту, які передбачають стандартне форматування електронного тексту, лематизацію, індексацію, а також метод KWIC (Key-Word-in-Context) для створення і аналізу корпусних конкордансів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній вперше здійснено комплексне дослідження лексичних, граматичних та лексико-граматичних засобів вираження ітеративності сучасної англійської мови. На основі отриманих результатів розроблені алгоритми формального кодування ітеративного значення у вигляді комп’ютерного лексикону, а також здійснено зіставний аналіз способів автоматизованого перекладу ітеративних індикаторів різними мовами. Розроблено також алгоритм фреймової формалізації ітеративних конструкцій та експериментальні міні-програми їх автоматизованого перекладу. Укладено електронний корпус англійських ітеративних індикаторів.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження може бути узагальнена у таких положеннях, які винесені на захист:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні та типологізації різнорівневих засобів вираження аспектуального значення ітеративності, у семантичній систематизації індикаторів значення повторюваності та у моделюванні лексико-граматичного поля ітеративності сучасної англійської мови. Завдяки використанню методу лінгвістичного моделювання, скомпоновано різноманітні можливі лексико-граматичні моделі експлікаторів ітеративності, створено шкалу градації ознаки ітеративності в межах групи прислівників – індикаторів повторюваності. Запропоновано авторський електронний корпус ітеративних індикаторів, відібрано та проаналізовано конкорданси ітеративних індикаторів із світового електронного Банку англійської мови та складено фрагменти програм автоматизованого перекладу ітеративних конструкцій з англійської мови українською. Визначено переваги і недоліки систем автоматизованого перекладу, доступних у мережі Інтернет.

Теоретична значимість дисертаційного дослідження полягає в тому, що в результаті застосування комплексного підходу до вивчення понятійної категорії аспектуальності та аспектуального ітеративного способу дії зроблено внесок у встановлення звґязків між граматичними та понятійними категоріями, виявлення міжрівневих мовних зв’язків, які використовуються для позначення конкретного значення. Виявлені формальні параметри ітеративних конструкцій є важливими для загальної теорії формалізації мовних одиниць з метою їх електронного кодування та для вирішення проблеми формального вираження видових значень в англійській мові.

Практична цінність роботи полягає в створенні електронного корпусу англійських ітеративних індикаторів, який може бути включений до електронних словників і баз даних, у розробці фрагментів програм автоматичного перекладу ітеративних конструкцій. Створено алгоритм аналізу та формалізації ітеративних конструкції шляхом використанні лексичних фреймів. Основні положення та висновки роботи можуть бути використані у курсах теоретичної та прикладної лінгвістики, компютерної лексикографії, теоретичної та практичної граматики англійської мови, у спецкурсах з аспектології, теорії і практики перекладу, а також на заняттях з англійської мови. Отримані результати аналізу можуть бути включені до існуючих систем автоматизованого перекладу, програм із синтезу та розпізнавання мовлення, а також становити основу для методичних розробок з автоматизованого перекладу, та застосовуватися в науково-дослідній роботі.

Основні положення дослідження пройшли апробацію на засіданнях кафедри методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (протокол №5 від 22 лютого 2001 р.) та кафедри прикладної лінгвістики Волинського державного університету імені Лесі Українки (протокол №6 від 6 листопада 2002 р.) і були відображені в доповідях на наукових конференціях професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, травень 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003 рр.). Результати роботи були представлені на першій Всеукраїнській конференції “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Суми, 23-25 вересня 1999 р.), на Міжнародній науковій конференції “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 25-26 квітня 2000 р.) та на 10-ій Міжнародній конференції “Мова і культура” (Київ, 25-29 червня 2001). Матеріали дослідження використовується на заняттях з англійської мови зі студентами ІІІ-V курсів відділення прикладної лінгвістики Волинського державного університету, а також на семінарах з курсів прикладної лінгвістики та компютерної лексикографії, при створенні електронних аспектологічних словників.

Публікації. Головні напрямки та основні положення дисертаційної роботи відображені в 6 статтях автора, опублікованих у фахових виданнях України, та тезах міжнародної наукової конференції.

Відповідно до основної мети та конкретних завдань дослідження визначено структуру дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів з виснoвками, загальних висновків, бібліографії та трьох додатків Бібліографія включає список основної використаної літератури (216 публікацій) та список джерел ілюстративного матеріалу (33 джерелa). Основний текст дисертації складає 209 сторінoк.

У вступі розкривається сутність наукової проблеми, обґрунтовується тема, вказується об’єкт і предмет доcлідження, визначається його актуальність та новизна, формулюється мета і завдання роботи, визначаються методи дослідження, теоретична значимість і практична цінність.

На початку кожного розділу подається короткий опис обраного напрямку та обґрунтування застосованих методів дослідження.

У першому розділі містяться теоретичні положення сучасної теорії аспектуальності, визначається поняття ітеративності як одного з аспектуальних способів дії, детермінуються основні кількісні, якісні й просторові аспекти поняття ітеративності; запропоновано робочі визначення основних понять та авторська класифікація ітеративних значень.

У другому розділі здійснено класифікацію засобів вираження ітеративності в сучасній англійській мові, визначено сукупності мовних одиниць, які відносяться до різних способів вираження ітеративності, наведено кількісні дослідження груп різнорівневих індикаторів повторюваності, змодельовано лексико-граматичне поле ітеративності, встановлено його структуру та особливості парадигматичних звґязків між елементами поля.

У третьому розділі проаналізовані загальні існуючі способи компґютерної формалізації мовних одиниць, визначена покрокова процедура електронної нормалізації англійських ітеративних індикаторів, охарактеризовано авторський корпус ітеративних конструкцій, відібрані та проаналізовані конкорданси ітеративних індикаторів, відібрані із світового електронного Банку англійської мови, описано фрагмент програми автоматизованого перекладу ітеративних мовних моделей з англійської мови на українську. Проаналізовано роботу сучасних програм автоматизованого перекладу у процесі відтворенні ітеративних індикаторів.

У загальних висновках підведено підсумки проведеного дисертаційного дослідження, викладено його наукові результати, сформульовано рекомендації щодо їх теоретичного та практичного використання, окреслено перспективи подальшої роботи над цією проблематикою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ „Ітеративність як спосіб відображення аспектуальних характеристик дії” висвітлює основні положення сучасної теорії аспектуальності у германських мовах. Дослідження проводиться з урахуванням категоріально-класифікуючої функції мови та спрямоване на вивчення зв’язків категорій мови. У центрі дослідження знаходиться аспектуальне значення ітеративності, яке розглядається у межах загальної понятійної категорії аспектуальності.

Констатується думка вчених про те, що аспектуальні параметри англійського дієслова не можливо повністю відділити від часових (Б.М. Балін, О.В. Бондарко, І.П. Іванова, О.К. Корсаков, Ю.С. Маслов, Н.О. Слюсарева, Т.М. Стьопкіна, Б.Комрі, О. Єсперсен, А. Хорнбі), тому розглядається зв’язок між категоріями виду і часу в англійській мові .

Встановлено зв’язок між універсальною понятійною категорією аспектуальності та граматичною категорією виду, яка у різних мовах виражається по-різному. Однак вказівка на спосіб перебігу дії у часі та просторі є обов’язковим атрибутом будь-якого висловлювання.

За визначенням О.В.Бондарка, аспектуальність – це функціонально-семантичне поле, яке утворюється шляхом взаємодії мовних засобів (морфологічних, синтаксичних, словотвірних, лексико-граматичних, лексичних та їх різноманітними комбінаціями), які обєднуються за спільністю семантичних функцій, що належать до сфери аспектуальних відношень, тобто відношень, зміст яких полягає в передачі характеру протікання та розподілу дії у часі.

Використовуючи вчення О.В.Бондарка про семантичну домінанту аспектульності встановлено, що, зважаючи на наявні аспектологічні дослідження на матеріалі мов різних типів, не існує можливості виявити таку інваріантну семантичну ознаку, яка б охопила усі значення у полі аспектуальності будь-якої мови і була б одночасно більш конкретною та визначеною, ніж той зміст, який вкладається у поняття аспектуальних відношень (що визначають спосіб протікання дії у часі).

Семантика аспектуальних відносин, як правило, визначається (за О. Пешковським) як характеристика протікання та розподілу дії у часі. Це визначення дає загальне уявлення про семантичну сферу аспектуальності, однак воно не вказує на відмінності аспектуальної семантики від темпоральної. Необхідно додатково визначити, яка саме ознака у протіканні дії в часі виступає як головна для даного поля.

У багатьох сучасних аспектологічних дослідженнях (М.П. Бондарко, Н.Д.Арутюнова, Ю.С. Маслов, І.П. Іванова, Н.О. Слюсарева, Б. Комрі, А. Хорнбі, Дж. Нордландер, З. Вендлер, Х. Феркюль) стверджується, що граматична категорія виду крім усіх інших має головну функцію: встановлювати, чи відображається у ситуації явище внутрішнього розвитку дії. Це можна досить чітко простежити на прикладі доконаного та недоконаного виду словянського дієслова, частково при розмежуванні граничних та неграничних дієслів у англійській мові.

Однак аналіз мовного матеріалу продемонстрував, що при такій диференціації поза увагою залишаються різноманітні відтінки аспектуального значення, такі як: початковість, тривалість, ітеративність, фінітивність та ін.

Зроблено спробу визначити склад основних аспектуальних ознак. Аналіз існуючих досліджень показав, що дуже важко чітко розмежувати фундаментальні та нефундаментальні, центральні та периферійні ознаки. Однак виявлено, що можливо навести декілька семантичних ознак, які відіграють важливу роль при передачі характеру протікання дії та постійно описуються в аспектологічних дослідженнях та граматичних описах мов різних типів і висловити припущення про їх універсальний характер.

Виявлена також можливість існування неуніверсальних змістовних елементів, зумовлених властивостями аспектуальної системи тієї чи іншої мови. З'ясовано, що за їх допомогою відображаються особливості складу, співвідношення, розподілу і закономірностей функціонування граматичних, словотвірних, лексичних та контекстуальних засобів вираження аспектуальних відношень у їх конкретних реалізаціях.

Аналіз способів аспектуальної модифікації дієслівних ситуації взагалі та конкретних аспектуальних ситуації зокрема продемонстрував, що до фундаментальних аспектуальних ознак відносяться такі ознаки, як граничність /неграничність, позначення процесу, що розвивається / цілісного факту; позначення дії / стану, локалізованості / нелокалізованості дії у часі та просторі; позначення основних типів часової нелокалізованості (у тому числі повторюваності, початковості, тривалості та кінцевості дії); позначення однократної та багатократної дії; послаблення та підвищення інтенсивності дії та ін. Дані ознаки аспектуальності виділяються багатьма ученими, що працюють у галузі аспектології (Н.Д. Арутюнова, Б.М. Балін, Т.М. Стьопкіна, З. Вендлер, Б. Комрі).

Встановлено, що в англійській мові дані ознаки знаходять своє вираження переважно на рівні семантики дієслівного ядра ситуації і специфікуються сукупністю контекстуальних засобів. Подальше дослідження проведене з урахуванням існуючих теорій (Ю.Д. Апресян, І.Р. Гальперін, С.О. Швачко, Д.К. Рожкова, Б.М. Балін, В.М. Ярцева, К. Баше, Н. Хомський, Д. Крістал, Ч. Фріз, О. Єсперсен) про існування в англійській мові лексико-граматичних класів дієслів, у яких дієслова згруповані відповідно до їх семантики, що містить вказівку на аспектуальні характеристики дії. До таких класів (способів дії) належить і ітеративність.

У другому розділі „Мовні засоби вираження аспектуального значення ітеративності” досліджуються різноманітні засоби передачі ітеративного значення, які можуть бути представлені у вигляді лексико-граматичного поля ітеративності в сучасній англійській мові.

Функціонально-семантичну категорію, що охоплює різноманітні засоби вираження характеру протікання дії О.В.Бондарко назвав категорією аспектуальністю. Використовуючи дане визначення категорії аспектуальності, ітеративність у даній роботі розглядається як аспектуальне значення, яке характеризує кількісну сторону дії, тобто, як кількісна аспектуальність.

Існує багато визначень ітеративності (О.В. Белич, К.О. Неттенберг, В.Г. Гак,), у яких головний акцент робиться на найбільш важливу ознаку ітеративної дії – на її повторюваність. Однак деякі інші параметри ітеративності, такі, як якісний, часовий та просторовий залишалися поза увагою.

Розроблено критерії класифікації системи різнорівневих засобів передачі значення повторюваності, а саме:

-

-

-

З’ясовано, що просторові параметри не є самостійним критерієм для класифікації ітеративного значення, тому дуже часто при встановленні типу ітеративного значення їх важко відділити від кількісних і часових.

Визначено також часову віднесеність окремо взятих груп індикаторів ітеративності, а також встановлено зв’язок між аспектуально забарвленим значенням повторюваності та модальними особливостями висловлювання.

На основі проведеного всебічного вивчення сукупності ітеративних індикаторів сучасної англійської мови побудовано лексико-граматичне поле ітеративності, яке охоплює всю парадигму виявлених засобів ітеративності. Лексико-граматичний характер поля пояснюється, по-перше, тим, що, на думку багатьох учених (Н.Д. Арутюнова, Т.М. Стьопкіна, Дж. Канаван, Б. Купер, І. Хінрікс, Г. Ліч), способи дії, до яких відноситься і ітеративність, є лексико-граматичними класами дієслів, до яких, крім семантично подібних елементів, входять також мовні одиниці з граматичним способом вираження аспектуального значення (напр., ітеративні конструкції used to + Vinf, would + Vinf). По-друге, лексико-граматична модель групування мовних одиниць, на відміну від функціонально-семантичної, є більш формально орієнтованою. Цей фактор є важливим для подальшого комп’ютерного кодування сукупності англійських ітеративних індикаторів при створенні електронного корпусу ітеративних індикаторів та програм автоматизованого перекладу ітеративних конструкцій українською мовою, представлених у Третьому розділі даної роботи.

На основі проведеного аналізу поля ітеративності робиться висновок про те, що дане поле включає семантично об’єднані міжрівневі мовні одиниці, що відтворюють значення повторюваності дії. Виявлені індикатори ітеративності утворюють потенціал функцій та способів реалізації даного значення у мовленні.

Поле ітеративності має план вираження і план змісту. Семантичний зміст даного поля є аналоговим (з точки зору приналежності всіх елементів поля до однієї і тієї ж семантичної зони повторюваності).

План вираження утворюють мовні засоби, які відносяться до різних мовних рівнів та аспектів – морфологічні (граматичні, лексичні), синтаксичні, словотвірні, лексико-граматичні, лексико синтаксичні) та різні комбінації засобів контексту.

У центрі лексико-граматичного поля ітеративності знаходяться категоріальні граматичні засоби вираження ітеративності, а саме конструкції used to + Vinf, would + Vinf, оскільки вони виражають граматичне значення повторюваності за допомогою конкретної граматичної форми. Решта ітеративних індикаторів відносяться до некатегоріальних засобів, вони не утворюють опозицій та не співвідносять граматичне значення з певною системою граматичних форм.

У ході дослідження встановлено, що за функціональними та семантичними особливостями усі засоби вираження ітеративності поділяються на регулярні і нерегулярні. До регулярних належать індикатори, які експлікують аспектуальне значення повторюваності при кожному вживанні, незалежно від впливу контексту. Сюди відносяться:

· категоріальні граматичні конструкції used to + Vinf, would + Vinf;

· частотні прислівники often, usually, frequently, annually, periodically та ін.;

· дієслова, лексичне значення яких тотожне значенню ітеративності (наприклад: repeat, iterate, rehearse та ін.);

· лексико-синтаксичні конструкції to be in the way of doing smth., to be in the habit of doing smth;

· синтаксичні конструкції, які базуються на редуплікації (наприклад: on and on, again and again, over and over again та ін.).

Нерегулярні ітеративні індикатори виражають значення повторюваності у межах ітеративного контексту або у комбінації з регулярними мовними засобами вираження повторюваності. Сюди відносяться:

· іменники (custom, tradition, fashion та ін.);

· прикметники (regular, common, periodical та ін.);

· числівники (hundred, thousand, million та ін., що вживаються у комбінації з іменником time), які у своїх основних або похідних значеннях містять натяк на повторюваність дії або характерні властивості об’єкта чи явища.

Встановлено основні риси лексико-граматичного поля ітеративності, а саме:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Схематично лексико-граматичне поле ітеративності представлене на рис. 1:

Рис. 1. Лексико-граматичне поле ітеративності

Розроблено також класифікацію індикаторів ітеративності, яка базується на формально-функціональному розмежування рівнів мовної системи. Усі засоби вираження повторюваності можна розділити на три групи, які належать до різних рівнів мови:

1) лексичних засобів (прислівники, іменники, прикметники, дієслова та числівники із основним або контекстуальним значенням повторюваності);

2) граматичних засобів (конструкції типу used to + Vinf та will/would + Vinf, які використовуються для вираження значення регулярного повторення дії у минулому);

3) лексико-граматичних або лексико-синтаксичних засобів (конструкції типу to be in the way of doing smth., to be in the habit of doing smth., over and over again, on and on та ін., а також явище синтаксичної редуплікації (повторення лексеми відображає повторення дій, подій та явищ обєктивної дійсності).

Кількісне співвідношення різноманітних груп засобів вираження ітеративності представлене в табл. 1.

Таблиця 1.

Засоби відтворення значення ітеративності

Група засобів | Абсолютна кількість | Відносна кількість (%)

Лексичні засоби | 1618 | 80,9

Граматичні засоби | 236 | 11,8

Лексико-граматичні засоби | 146 | 7,3

Всього | 2000 | 100

При побудові лексико-граматичного поля ітерaтивності враховувався той факт, що верхній та нижній кордони частотності передаються за допомогою прислівників always (on every occasion) та never (on no occasion). Між цими межами розташовані решта індикаторів ітеративності, відношення між якими відображені на рис. 2.

Абсолютна ітеративність always

nearly always, almost always

usually, normally, generally (= on most occasions)

often, frequently (= on many occasions)

sometimes (= on some occasions)

occasionally, now and then (=on a few occasions)

rarely, seldom (= on few occasions)

hardly ever, scarcely ever (= almost never)

Нульова ітеративність never.

Рис. 2. Польовий розподіл ознаки ітеративності

При кількісному аналізі системи лексичних індикаторів ітеративності виділено три групи засобів, які передають значення звичайної повторюваності більш конкретно і відносяться відповідно до експлікаторів означено-кратної ітеративності, а саме:

1)

2)

3)

Інша група виразників аспектуального значення ітеративності включає вирази з квантифікаторами типу some, any, most, many, наприклад:

Some days I feel like giving up job altogether (G. Greene).

We play tennis most weekends (J. Fleming) .

Hes been to Russia many times as a reporter(F.G. Powers).

При подальшому розгляді лексичних індикаторів ітеративності проаналізовано випадки, коли вони у певному контексті втрачають більшу частину власного аспектуального значення і набувають абстрактнішого значення, яке більше стосується загальних характерних особи, предмету чи явища. Так, прислівники always та sometimes можуть бути інтерпретовані швидше як відповідно “in every case” та ”in some case”, ніж “on every occasion” та “on some occasions”, наприклад:

Children always dislike going to bed(F.S. Fitzgerald).

Розроблено також шкалу градації ітеративного значення у межах групи лексичних індикаторів, що свідчить про багатоплановість ітеративних параметрів не лише відносно універсальних категоріальних ознак (таких як просторовість, кількісність та ін.), а й про дискретний характер власне значення повторюваності. Шкала нагромадження ітеративного значення наведена на рис.3:

Рис.3 Нагромадження ознаки ітеративності

Встановлено, що передача аспектуального значення ітеративності за допомогою лексико-синтаксичних засобів відбувається, в основному, в межах обставин різних типів. Обставини зі значенням ітеративності поділено на такі семантичні типи:

· циклічність: every year, every day, weekly, monthly та ін., наприклад:

He lived in Udine and came out in this way every day to see how things were going, and things went very badly (A. Christie).

· інтервал: often, rare, seldom, sometimes, from time to time та ін., наприклад:

She had often thought that he was incapable of a generous impulse (S. Maugham).

· узуальність: usually, mainly, as a rule, never, always та ін., наприклад:

I always think Ill see a gap where youve lost some baby teeth (F.S. Fitzgerald).

Встановлено, що, в залежності від типу обставин, нелокалізовані ітеративи можуть відповідно бути розділені на узуальні та періодичні. Конструкції, які вживаються для передачі локалізованої в часі ітеративної дії, з усіх типів обставин допускають лише присутність обставин інтервалу.

Третій розділ „Способи комп’ютерної формалізації ітеративних індикаторів” присвячений дослідженню існуючих моделей комп’ютерної формалізації мови з метою визначення особливостей автоматичного кодування ітеративних індикаторів.

Даний розділ містить максимально формалізований аналіз виявлених індикаторів ітеративності відповідно до існуючих теорій комп’ютерного представлення лінгвістичної інформації, які базуються на глибокому і всебічному аналізі системної організації мови і мають на меті вирішення конкретних прикладних завдань. До таких завдань належать оптимізація роботи програм автоматизованого перекладу, комп’ютерний синтез та розпізнавання мовлення, з якими безпосередньо пов’язане вирішення проблеми створення штучного інтелекту.

Встановлено, що формалістичне представлення лінгвістичної інформації в електронних джерелах передбачає послідовне вирішення наступних завдань:

1. Визначення поняття комп’ютерного лексикону та вимог для створення таких лексиконів, що мають бути репрезентативними для вирішення поставлених лінгвістичних завдань.

2. Розширення поняття лексикону через включення його до комп’ютеризованих лексичних структур, відомих як бази даних.

3. Створення корпусу текстових фрагментів для адекватного і результативного аналізу лексикону, та для отримання об’єктивної інформації про реальний стан речей у мові.

Створення формальних моделей для електронного представлення англійських індикаторів ітеративності здійснено із використанням вчення про комп’ютерний лексикон як основне джерело збереження мовної інформації. Запропонована Н.Хомським у 80-х роках минулого століття ідея про те, щоб у лексиконі для кожної лексичної одиниці були представлені її абстрактна фонологічна форма і будь-які семантичні властивості, які із нею асоціюються, трактується у даному дослідженні більш конкретно. До експериментальних моделей комп’ютерного лексикону англійських ітеративних індикаторів внесено також особливості сполучуваності даних індикаторів з іншими елементами мови при утворенні словосполучень та речень.

Створення комп’ютерного лексикону для окремо взятого речення зі значенням ітеративності (He always rejected the notion of a mystical interpretation (J.Fowles)) здійснено з використанням теорії збагаченого лексикону Р. Хадсона. Збагачений лексикон включає не лише лінгвістичну інформацію, яка є необхідною для вирішення конкретно визначеної проблеми, а містить загальну комплексну інформацію про мовні одиниці, викладену у певній, чітко визначеній послідовності. Загалом, збагачений лексикон є комбінацією та взаємоінтеграцією фонологічної, морфологічної, синтаксичної, семантичної, розмовної та прагматичної інформації.

Відповідно до існуючих вимог, створено комп’ютерний лексикон для відібраного ітеративного висловлювання. Фрагмент лексикону наведено у табл.2:

Таблиця 2.

Комп’ютерний лексикон ітеративного висловлювання за моделлю Р. Хадсона

№ | He | always | rejected | the | notion | of | a | mystical | interpretation |

1 | /h/-[ ]

/e/-[ ]

[ ] |

/a/ -[ ]

/l/ - [ ]

/w/-[ ]

/a/ - [ ]

/y/ - [ ]

/s/ - [ ]

[ ] | /r/ - [ ]

/e/ - [ ]

/g/ - [ ]

/e/ - [ ]

/c/ - [ ]

/t/ - [ ]

/e/ - [ ]

/d/ - [ ]

[ ] |

/th/-[ ]

/e/- [ ]

[ ] | /n/-[ ]

/o/-[ ]

/tio/-[ ]

/n/-[ ]

[ ] | /o/-[ ]

/f/-[ ]

[ ] | /a/-

[ ]

[ ] | /m/ - [ ]

/y/ - [ ]

/s/ - [ ]

/t/ - [ ]

/i/ - [ ]

/c/ - [ ]

/a/ - [ ]

/l/ - [ ]

[ ] | /i/ - [ ]

/n/ - [ ]

/t/ - [ ]

/er/ - [ ]

/p/ - [ ]

/r/ - [ ]

/e/ - [ ]

/t/ - [ ]

/a/ - [ ]

/tio/ - [ ]

/n/ – [ ]

[ ] |

2 | he | always | reject-ed |

the | not-ion | of | a | mystic-al | interpret-a-tion | rejection

rejecter

rejectee |

notional |

mystic

mysticism

mystify | interpret

interpretative

interpreter | 3 | Pro-noun | Adverb | Verb

tran-

sitive

Art. | Noun | Prep | Art | Adj. | Noun | person-al |

adv. of

frequency |

finite |

defi-

nite | abstract,

count-

able | prep.

of

logic.

rela-tions | in-

def. | positive

degree |

abstract,

countable | he

(Com.

case) | to rejectinf

rejected

(Past

Infefinite) | notion

(Nom.

case,

Sg.) | interpretation

(Nom. Case,

Sg.) | -he re-

jected | -always rejected | -always

rejected

-rejected the notion |

-the notion | -re-jected the

notion

-the notion of inter-

preta-tion |

-of inter-

pre-

tation | -a

(an)

in-ter-

pre-

ta-

tion | -mystical

inter-pretation | -the notion of

interpretation

-mystical inter-

pretation | 4 | w=he

x=man | w=always

x=always | w=re-jected

x=reject |

w=the

x=0 | w=no-tion

x=no-tion | w=of

x=0 | w==a

x=0 | w=mysti-cal

x=mysti-cal | w=interpre-

tation

x=interpre-

tation |

Створений лексикон, який відповідає стандартам сучасних проектів з комп’ютерного кодування мови, включає селективно відібрану формальну, функціональну і семантичну інформацію про одиниці речення, включаючи і аспектуальні характеристики. Запропонована формальна модель лексикону ітеративного висловлювання підтверджує гіпотезу про те, що кількість інформації, необхідної для успішного функціонування побудованого лексикону, відповідає не лінгвістичним знанням власне носіїв мови, а об’єму знань, який мають люди, що вільно володіють англійською мовою, як іноземною (Advanced learners of English). Ця гіпотеза підтверджується багатьма сучасними дослідженнями у галузі комп’ютерної лінгвістики (Дж. Грішман, В. ван Уі, Дж. Свартвік, Р. Хадсон, Б. Аткінс, Б. Левін, М. Халідей, І. Мельчук та ін.)

Наведене схематичне представлення лінгвістичної інформації не є повним, особливо з точки зору сучасного рівня розвитку когнітивної лінгвістики, але алгоритми введення лінгвістичної інформації до електронних ресурсів збереження і обробки даних є предметом постійного наукового інтересу, особливо у зв’язку з необхідністю стандартизації процедури фреймової формалізації семантики елементів мови.

Робиться висновок про те, що у процесі формалізації англійських ітеративних аспектуальних конструкцій наведене кодування лінгвістичної інформації є особливо ефективним із двох причин. По-перше, через відсутність чітко визначеної граматичної категорії виду в сучасній англійській мові дуже складно виявити та проаналізувати формальні і функціональні особливості аспектуальних експлікаторів. Автоматичний аналіз великої кількості текстових фрагментів дозволяє встановити сукупність спільних ознак ітеративних конструкцій на формальному рівні, а також окреслити релевантні асоціативні зв’язки на рівні лексичних фреймів, які б імітували семантично домінантні аспектуальні ознаки.

По-друге, беручи до уваги прикладний аспект автоматизації лінгвістичних досліджень, уніфіковане кодування лексичних одиниць сприяє оптимізації роботи систем синтезу та розпізнавання зв’язного мовлення, а також значно покращує роботу програм автоматизованого перекладу. Наприклад, при перекладі англійських ітеративних конструкцій українською мовою велику складність становить саме відтворення аспектуальних параметрів висловлювання, оскільки існують структурні відмінності між видовими системами двох мов. І саме лінгвістичний і статистичний аналіз об’ємних електронних корпусів дозволяє віднайти найбільш точні відповідники для перекладу.

Одним із загальновизнаних способів формалістичного відображення семантики є використання фреймів. Як відомо, фрейми надають можливість фундаментального представлення знань у такому вигляді, у якому вони знаходяться у свідомості людини (Л.Барсалов).

Враховуючи той факт, що англійські речення є вербоцентричними, тобто основні параметри висловлювання сконцентровані саме у його дієслівному ядрі, робиться висновок про те, що ітеративність, як аспектуальна ознака дієслова, також реалізується у межах конкретної дієслівної ситуації, тому формальне представлення дієслівного ядра є ключовим моментом у процесі створення формальних моделей висловлювання.

На підтвердження цієї думки створено експериментальну модель лексичного фрейму для дієслівного ядра ітеративного висловлювання The balloons always pop near the fire. Значення регулярної якісної (такої, що характеризується зміною стану суб’єкта дії) ітеративності реалізується шляхом вживання ітеративного індикатора always і часової форми