ім. В.В. ДОКУЧАЄВА

БОЙКО ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА

УДК 631.15: 636.2 (477.53)

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Перебийніс Василь Іванович,

Полтавська державна аграрна академія,

завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Опря Анатолій Трохимович,

Полтавська державна аграрна академія,

завідувач кафедри фінансово-економічного аналізу та статистики

кандидат економічних наук, профессор

Горкавий Володимир Кузьмич,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри статистики та економічного аналізу

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний

університет Міністерства аграрної політики України, кафедра менеджменту організацій, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться  24 вересня 2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст – 1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, к. 213.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст – 1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1.

Автореферат розісланий 20 серпня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою проблемою трансформаційного періоду функціонування економіки України є забезпечення призупинення спаду аграрного виробництва та подальший його розвиток.

Загальна економічна криза негативно вплинула на обсяги та ефективність виробництва продукції молочного скотарства, зокрема, молока. Удосконалення управління розвитком цієї підгалузі тваринництва в ринкових умовах передбачає ряд принципово нових для аграрних підприємств аспектів, що стосуються формування їх внутрішнього середовища та взаємодії із зовнішнім середовищем.

Теоретичним та практичним аспектам менеджменту організацій присвятили свої праці вітчизняні та зарубіжні вчені Р. Акофф, М. Альберт, С. Бакай, М. Бесєдін, Б. Будзан, О. Виханський, Д. Гвішіані, І. Герчикова, В. Глущенко, О. Гудзинський, П. Друкер, А. Єгоршин, Й. Завадський, О. Кузьмін, М. Макаренко, М. Мескон, Г. Мінцберг, В. Нелеп, А. Опря, В. Перебийніс, В. Стивенсон, І. Степаненко, Ф. Тейлор, Е. Уткін, Р. Фатхутдінов, Ф. Хедоурі, Ф. Хміль, Г. Щокін, В. Юрчишин та інші.

Організаційно-економічні аспекти розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах відображені у працях В. Амбросова, П. Березівського, В. Бойка, В. Горкавого, Т. Дудара, В. Зимовця, М. Ільчука, Ю. Коваленка, А. Македонського, Т. Мостенської, Г. Черевка, О. Шпичака та інших.

Разом з тим сутність управління розвитком молочного скотарства в аграрних підприємствах в період ринкової трансформації економіки якісно змінюється, що вимагає відповідного наукового забезпечення. Зазначене, зокрема, стосується операційного менеджменту підгалузі молочного скотарства, удосконалення кадрового потенціалу управління цією підгалуззю в аграрних підприємствах, бюджетування діяльності молочних ферм тощо. Це й обумовило вибір теми і актуальність дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження здійснювались відповідно до наукової теми кафедри менеджменту Полтавської державної аграрної академії “Удосконалення системи управління ресурсами підприємств АПК в умовах реформування економіки”, що узгоджена з науково-технічною програмою Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” “Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих умов в АПК” (номер державної реєстрації 0102U000262). Дисертант брала безпосередню участь у розробці питань управління розвитком молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах Полтавської області.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне узагальнення методологічних аспектів, розробка наукового обгрунтування та рекомендацій щодо удосконалення управління розвитком молочного скотарства аграрних підприємств на регіональному рівні.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

- узагальнення наукових засад менеджменту організацій в умовах ринкової трансформації економіки;

- удосконалення механізму кадрового забезпечення управління виробничо-комерційною діяльністю аграрних підприємств;

- удосконалення структури управління галуззю тваринництва сільськогосподарських підприємств;

- уточнення функцій, завдань діяльності та умінь керівників тваринницьких ферм аграрних підприємств в ринкових умовах;

- дослідження підгалузі молочного скотарства як об’єкта управління та обґрунтування основних параметрів розвитку молочного скотарства Полтавської області на перспективу;

- адаптація методики бюджетування до виробничої діяльності молочних ферм аграрних підприємств;

- обгрунтування наукових засад управління системою якості молока в сільськогосподарських підприємствах у ринкових умовах;

- удосконалення механізму державного регулювання ринку молока.

Об’єктом дослідження є управління підгалуззю молочного скотарства аграрних підприємств.

Предмет дослідження становить сукупність теоретичних, методичних і практичних питань удосконалення управління розвитком молочного скотарства в аграрних підприємствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою є базові положення економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем теорії і практики управління.

У роботі в процесі дослідження використані такі методи здійснення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення й формулювання висновків), порівняння (співставлення показників діяльності окремих підприємств з аналогічними по районах і області), статистико-економічний (аналіз ефективності молочного скотарства), графічний (побудова діаграм і графіків), монографічний (вивчення діяльності аграрних підприємств, що виробляють молоко), економіко-математичний (визначення міри впливу різних факторів на кінцеві результати), експертний (встановлення прогнозного рівня рентабельності).

Наукова новизна одержаних результатів:

- дістали подальшого розвитку основи формування системи менеджменту аграрних підприємств;

- набув подальшого розвитку механізм кадрового забезпечення управління сільськогосподарськими підприємствами, зокрема, підготовки менеджерів для аграрного сектора економіки;

- удосконалені теоретичні та методичні підходи до молочного скотарства, як об’єкту управління;

- удосконалена структура управління галуззю тваринництва аграрних підприємств;

- дістали подальшого розвитку завдання діяльності та уміння, якими повинен володіти завідувач молочної ферми аграрного підприємства;

- удосконалена методика кошторисного планування (бюджетування) стосовно конкретних умов функціонування молочної ферми аграрного підприємства;

- розроблена модель факторів якості молока як інструменту поточного управління якістю цієї продукції;

- набув подальшого розвитку механізм державного регулювання ринку молока;

- обґрунтувані основні параметри розвитку молочного скотарства Полтавської області на перспективу з врахуванням існуючих тенденцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає у обґрунтуванні наукового забезпечення вдосконалення управління розвитком молочного скотарства. Результати досліджень використані при опрацюванні концепції стратегії економічного розвитку Полтавської області (довідка від 29.05.2004 р. № ), прийняті до впровадження головним управлінням сільського господарства і продовольства Полтавської облдержадміністрації (довідка від 18.11.2003 р. № /80), управлінням сільського господарства і продовольства Полтавської райдержадміністрації Полтавської області (довідка від 24.11.2003 р. № ), рядом сільськогосподарських підприємств Полтавської області.

Окремі теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі в Полтавській державній аграрній академії при викладанні навчальних дисциплін “Операційний менеджмент”, “Управління персоналом”, “Аграрний менеджмент”, “Контролінг” (довідка від 29.05.2004 р. № ).

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться в одноосібно опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались на Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Київ, 22-23 листопада 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 7-8 листопада 2002 р.), науково-практичній конференції “Проблеми удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах реформування економіки” (м. Полтава, 20 листопада 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень – 2003” (м. Дніпропетровськ, 20-27 жовтня 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (м. Дніпропетровськ, 5 листопада 2003 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 1,8 друк. арк., з них 6 - у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 257 сторінок, з яких: 11 рисунків займають 6 сторінок, 34 таблиці - 18, список використаних джерел (229 найменувань) - 19, 32 додатки - 42 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

В першому розділі “Теоретичні аспекти формування і функціонування системи управління виробництвом в аграрних підприємствах” обґрунтовано сутність розвитку наукових засад менеджменту організацій, уточнено роль і місце менеджерів в системі управління підприємством, досліджено особливості молочного скотарства як об’єкту управління.

Встановлено, що категорію “управління” варто розглядати з трьох позицій: кібернетичної (системної), управління виробництвом, соціального управління. Системний підхід до управління дозволяє зробити висновок про доцільність виділення трьох видів управління: управління технічними системами, управління біологічними системами, управління соціально-економічними системами. Останній вид управління варто розподілити на менеджмент організацій та державне управління.

Аналіз різноманітних точок зору на термін “менеджмент” дозволяє прийти висновку, що це поняття визначають як: систему управління підприємством в ринкових умовах; управління персоналом організації; процес прийняття рішень; орган (апарат) управління підприємства; виробничий фактор; науку і мистецтво управління; навчальну дисципліну.

Менеджмент як управління в умовах ринку, тобто невизначеності та ризиків, спрямований на досягнення найвищої ефективності і одержання максимального прибутку. Як вид діяльності менеджмент включає оволодіння ринками товарів і послуг (управління маркетингом), ефективне використання ресурсів (операційний менеджмент), залучення і ефективне використання фінансових ресурсів (фінансовий менеджмент). Операційний менеджмент доцільно розглядати як діяльність з управління процесами забезпечення аграрного підприємства ресурсами (матеріалами, енергією, персоналом, інформацією) та їх трансформацією (перетворенням) у готову продукцію (послуги).

Особливістю операційної функції в сільському господарстві є застосування землі як засобу і предмета праці, використання живих організмів (рослин, тварин), залежність від погодно-кліматичних умов, сезонності виробництва тощо.

Економічна сутність операційної функції в аграрному секторі полягає у створенні під час процесу перетворення ресурсів доданої вартості, що визначається як різниця між ціною, яку споживачі готові платити за аграрну продукцію, та затратами за спожиті ресурси. Тому операційна система аграрного підприємства може вважатися ефективною тоді, коли операційна функція забезпечує отримання доданої вартості. Підвищенню ефективності операційної системи сприяє усунення чи перетворення збиткових операцій у прибуткові, що зменшує витрати на ресурси та процес їх перетворення і за рахунок цього збільшує додану вартість.

В умовах переходу до ринку суттєво зростає роль стратегічного управління в аграрних підприємствах. Операційна функція, реалізуючи основну мету (перетворення ресурсів в аграрну продукцію), повинна забезпечити досягнення аграрним підприємством явної компетентності та конкурентноздатності, тобто виробляти продукцію краще, ніж його конкуренти.

Обов‘язками операційних менеджерів (керівників виробничих підрозділів) аграрних підприємств є формування (при взаємодії з іншими службами) плану розвитку виробництва в своєму виробничому підрозділі на тривалу перспективу згідно стратегічного плану підприємства, розробка короткострокового плану виробництва, забезпечення виконання виробничого плану (організація процесу виробництва), зокрема, контроль виробничих процесів.

Молочне скотарство як об’єкт управління – це складна відкрита система, що включає організовану множину структурних елементів (персонал, поголів’я, будівлі і споруди, машини тощо), які зазнають біфуркаційного впливу зовнішнього середовища, взаємодіючи між собою в процесі перетворення ресурсів (кормів, енергії, праці, інформації тощо)

у продукцію (молоко, м’ясо, органіка).

В другому розділі “Стан і тенденції функціонування молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах” досліджено рівень виробництва молока в підприємствах різних організаційно-правових форм, здійснено оцінку рівня розвитку молочного скотарства та проаналізовано вплив різних чинників на ефективність виробництва молока в аграрних підприємствах.

Молочне скотарство повільно виходить з кризи. Так, якщо в 1997-1999 рр. середньорічне виробництво молока в Полтавській області склало 657,6 тис. т, то в 2000 - 2002 рр. – 634,2 тис. т, що на 3,6 % менше. Це зумовлено, зокрема, триваючим зменшенням поголів’я корів. Головну роль в уповільненні кризи молочного скотарства відіграють особисті селянські господарства, які нарощують поголів’я молочного стада. Утримуючи 51,6 % корів і маючи вищу продуктивність, ніж у сільськогосподарських підприємствах, вони забезпечують в області виробництво 62,6молока.

Дослідженням розвитку молочного скотарства виявлено, що найвищої продуктивності корів досягнуто в фермерських господарствах (4650 кг) і в приватних підприємствах (2489 кг). Найбільш прибутковим є виробництво молока у фермерів (табл. ).

Таблиця 1

Економічна ефективність

виробництва молока господарськими суб‘єктами різних організаційно-правових форм Полтавської області в середньому за 2000-2002 рр.

Показники | Фермерські господарства | Приватні

підприємства | Виробничі кооперативи | Господарські товариства | Інші недержавні підприємства | Державні

підприємства | В середньому

Середньорічний надій на корову, кг |

4650 |

2489 |

2079 |

1945 |

1420 |

1784 |

2070

Затрати праці на 1 ц молока, люд.-год. |

33,4 |

13,2 |

11,4 |

13,4 |

13,6 |

11,6 |

12,8

Собівартість 1 ц реалізованого молока, грн |

46,35 |

77,94 |

55,66 |

57,17 |

77,92 |

53,81 |

56,20

Ціна реалізації 1 ц молока, грн. |

48,03 |

79,59 |

57,06 |

54,12 |

48,45 |

53,76 |

55,01

Рівень рентабельності (збитковості) виробництва молока, % |

3,6 |

2,1 |

2,5 |

-5,3 |

-37,8 |

-0,1 |

-2,1

Результати аналізу свідчать, що у багатьох випадках основним чинником ефективності є не організаційно-правова форма підприємства, а рівень виробничого потенціалу, набутий в господарствах в дореформенний період (табл. ).

Таблиця 2

Основні показники економічної ефективності виробництва молока

в окремих аграрних підприємствах Полтавської області

в середньому за 2000-2002 рр.

Показники | Сільськогосподарський виробничий

кооператив “Маяк“ | Сільськогосподарський виробничий кооператив “Батьківщина“ | Сільськогосподарські підприємства

Котелевського

району | Сільськогосподарські підприємства

Полтавської області

Середньорічний надій на корову, кг |

4957 |

5270 |

3148 |

2070

Вироблено молока на 100 га
с.-г. угідь, ц |

416,0 |

906,6 |

322,5 |

202,6

Витрати праці на 1 ц молока,

люд.-год. |

5,4 |

5,2 |

8,2 |

12,8

Собівартість 1 ц реалізованого молока, грн. |

39,60 |

41,95 |

45,83 |

56,20

Ціна реалізації 1 ц молока, грн | 87,68 | 73,82 | 67,54 | 55,01

Рівень рентабельності (збитковості) виробництва молока, % |

121,4 |

75,9 |

47,4 |

-2,1

Статистичне групування підприємств трьох районів за чисельністю корів показало, що підприємства, де молочне стадо становить менше 350 голів, отримують від реалізації молока збитки.

Аналіз результатів статистичних групувань підприємств за рівнем концентрації молочного скотарства свідчить, що на підприємствах, де щільність поголів’я корів на 100 га сільськогосподарських угідь становить три голови, виробництво молока збиткове. Найвища ефективність виробництва молока досягається в групі підприємств, де щільність поголів’я перевищує 13 корів. Тут кількість виробленого молока на 100 га площі сільськогосподарських угідь у 7,8 рази більше, ніж по підприємствах першої групи.

Зростання продуктивності молочного стада зумовлює збільшення обсягів виробництва молока на 100 гектарів сільськогосподарських угідь та зменшення трудоємності виробництва. Так, в середньому в господарствах, які мають збитки від реалізації молока, надій на одну корову складає лише 1715 кг.

Рентабельність виробництва молока значною мірою залежить від рівня цін на нього. Підвищення ціни реалізації молока може бути досягнуто шляхом покращення якості реалізованого молока і забезпечення оптимальних каналів збуту продукції.

Таблиця 3

Вплив ціни реалізації на рентабельність виробництва молока

в досліджуваних сільськогосподарських підприємствах
Полтавської області (2002 р.)

Показники | Групи підприємств за рівнем цін

реалізації молока, грн. | ІІІ группа

в %

до І групи

І.

До 43,29 | ІІ.

43,51-53,37 | ІІІ.

53,45 і більше

Кількість підприємств |

10 |

20 |

10 |

х

Середня ціна реалізації

1 ц молока, грн |

37,76 |

47,97 |

69,70 |

184,6

Рівень рентабельності

(збитковості) виробництва молока, % |

-34,1 |

-3,1 |

58,1 |

+92,2 п.п.

Результати групувань підприємств досліджуваної сукупності за ціною реалізації молока (табл. ) свідчать про те, що на підприємствах перших двох груп при ціні реалізації меншій від 53 грн. 37 коп. за 1 ц виробництво молока збиткове. Підприємства, які реалізували молоко за ціною понад 53,45 грн., отримали прибуток. Тут його середня ціна становила 69 грн. 70 коп., що у 1,8 рази вище рівня відповідного показника першої групи.

Внаслідок дослідження кількісного впливу основних факторів формування рентабельності виробництва молока одержано кореляційно-регресійну модель, аналітичне рівняння якої має вигляд:

,

де – рівень рентабельності виробництва молока, %;

х1 – питома вага реалізованого молока в загальній сумі виручки, %;

х2 – щільність поголів’я корів на 100 га сільськогосподарських угідь, гол.;

х3 – середньорічний надій на 1 корову, кг;

х4 – виробнича собівартість центнера молока, грн.

Як свідчать параметри рівняння множинної моделі зв‘язку, зміна питомої ваги виручки від реалізації молока у загальній сумі виручки від реалізації продукції на 1 % зумовлює зростання рівня рентабельності на 0,78 %; збільшення щільності поголів’я корів на одну голову забезпечує підвищення рівня рентабельності на 0,38; збільшення середньорічного надою на корову на 1 ц приводить до зростання рентабельності на 0,98; зменшення виробничої собівартості центнера молока на гривню сприяє підвищенню рентабельності на 0,73

Зазначену модель з надійністю (ймовірністю) 0,95 можна вважати адекватною експериментальним даним за F-критерієм Фішера. Тобто на підставі прийнятої моделі можна проводити економічний аналіз та прогнозування. Величина множинного коефіцієнта кореляції 0,84 свідчить про досить тісний зв‘язок показника рентабельності з досліджуваними факторами та коректність побудованої кореляційно-регресійної моделі.

Важливим чинником підвищення продуктивності молочної худоби є племінна справа. Встановлено, що в господарствах, де вихід на 100 корів становить не менше 78 телят, середньорічний надій на корову становить 3256 кг і більше, а виробництво молока є прибутковим.

У третьому розділі “Напрями вдосконалення управління виробництвом молока в аграрних підприємствах” розглядаються напрями удосконалення кадрового потенціалу аграрних підприємств, формування системи управління якістю молока, організації бюджетування у молочному скотарстві, обґрунтовані напрями розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах.

В умовах ринкової трансформації, загострення конкуренції на ринках продовольства суттєвого значення набуває кадровий фактор управління конкурентноспроможністю аграрних підприємств, зокрема, рівень кваліфікації управлінців вищої, середньої та низової ланки менеджменту.

На початку 2003 р. в Полтавській області 41,0 % керівників аграрних підприємств мали агрономічну освіту, 26,4 – інженерно-технічну, 13,7 – зооінженерну, 9,5 – економічну, 3,6 % – ветеринарну. Частина керівників (5,8 %) мають несільськогосподарську освіту. Із загальної кількості керівників аграрних підприємств 14,3 % закінчили лише технікуми. А керівників зі спеціальною управлінською освітою – лише одиниці.

Серед головних менеджерів сільськогосподарських підприємств 44,0мають вік від 40 до 50 років. Понад третина керівників досягли передпенсійного та пенсійного віку. Лише п’ята їх частина перебуває у віці до 40 років.

Дослідженнями встановлено, що вища результативність ведення молочної галузі досягається в сільськогосподарських підприємствах, керівники яких мають стаж роботи на цій посаді понад 14 років.

Перехід до ринкових умов господарювання супроводжується зміною управлінської парадигми. У централізовано керованій економіці, де критерієм ефективності управлінця було виконання спущеного згори плану виробництва і реалізації продукції, керівниками господарств в основному ставали фахівці технологічного профілю (агрономи, зооінженери, інженери тощо). Вони, володіючи певною сумою знань і навичок з технології виробництва, змушені тривалий час набувати досвіду управлінської роботи.

Нові умови господарювання викликають потребу у професіоналізації управління, а відповідно – у підготовці професійних менеджерів. В ринкових умовах, які характеризуються невизначеністю і ризиками, критерієм ефективності управління в основному є досягнення максимальної прибутковості діяльності підприємства. Тобто керівник при прийнятті рішень змушений керуватися економічними критеріями, що вимагає від нього не тільки знання технології виробництва, а й економічних механізмів функціонування підприємства. Це говорить про те, що на зміну керівнику з техніко-технологічною підготовкою має прийти менеджер з управлінською освітою.

Передовий вітчизняний і зарубіжний досвід функціонування сільського господарства свідчить, що в ринкових умовах господарювання однією з найбільш ефективних є лінійно-штабна структура управління. З огляду на зазначене в дисертації опрацьована структура управління тваринництвом аграрного підприємства, де керівництво галуззю здійснює заступник керівника аграрного підприємства з тваринництва, якому підпорядковані головні спеціалісти зоотехнічної та ветеринарної служб, а також завідувачі фермами (молочною, свинарською, птахівничою, вівчарською тощо).

Професійна діяльність завідувача фермою як операційного менеджера полягає в реалізації загальних функцій управління шляхом здійснення переважно адміністраторських і операторських та частково евристичних процедур праці, функціональній та інформаційній підготовці проектів рішень, що приймаються органами управління стосовно діяльності підрозділу, оперативним управлінням фермою як лінійним підрозділом, зокрема, прийняття оперативних рішень у межах своєї компетенції.

Забезпечити високу якість молока можливо лише шляхом формування системи управління якістю. Системний підхід до цього передбачає тісний взаємозв’язок всіх складових якості продукції на всіх стадіях її життєвого циклу: довиробничій, виробничій і післявиробничій, оскільки невідповідна якість хоча б однієї з них не дозволяє отримати запланований результат. На післявиробничій стадії вирішальна роль у забезпеченні якісних показників належить молокопереробним підприємствам.

Важливим аспектом управління якістю продукції має бути встановлення оптимального співвідношення між витратами, якістю та ціною на молоко. З врахуванням специфічних особливостей молочної сировини в дисертації розроблена модель залежності ціни на продукцію підвищеної якості від показників її якості.

Як інструмент поточного управління якістю молока варто використовувати опрацьовану в дисертації модель факторів якості молока. Її особливостями є комплексний підхід до виділення головних факторів, що впливають на якість продукції, їх структуризація і ранжирування за ступенем важливості.

Головним інструментом управління виробничими витратами в сучасних умовах має бути планування, що сприяє зростанню прибутковості підприємств. Складовою управлінського механізму є бюджетування. Останнє забезпечує взаємоузгодженість і взаємодію всіх функцій управління з метою досягнення встановлених цілей, створює необхідну інформаційну базу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Опрацьовані в дисертації пропозиції щодо адаптації методики бюджетування для молочних ферм дозволяють застосувати цілісну систему економії витрат і підвищити ефективність функціонування цієї підгалузі тваринництва.

Один з важливих видів продовольчих ринків – це ринок молока. Основними параметрами останнього є співвідношення попиту та пропозиції молока, а також ринкова ціна. Вони забезпечують сукупність умов, при яких функціонує ринок молока в певний проміжок часу, тобто

кон’юнктуру ринку. Про рівень завершеності формування ринкового середовища свідчить рівень концентрації виробництва певного виду продукції, оскільки ринок сприяє переміщенню їх в регіони з найсприятливішими природно-кліматичними умовами. Адже процес концентрації вигідний споживачеві (забезпечує низькі ціни внаслідок невисокого рівня собівартості) і виробникові (як засіб забезпечення конкурентоспроможності).

Так, молоко виробляється в 50 штатах США, але половину його обсягу виробництва забезпечують лише п’ять штатів. У Полтавській області виробляють молоко аграрні підприємства усіх 25 районів. Найбільше цієї продукції у 2002 р. (49,8виробили сільськогосподарські підприємства семи районів: Гадяцького – 21,2 тис. т, Шишацького – 21,1, Хорольського – 19,1, Полтавського – 17,1, Глобинського – 17,0, Оржицького – ,1, Котелевського – 15,0, всього 129,4 тис. т. У 1990 р. підприємства цих районів виробили 287,1 тис. т молока (31,6що дає підставу стверджувати про тенденцію посилення концентрації виробництва в приміських зонах м. Полтави (Полтавський, Котелевський райони), м. Кременчука (Глобинський район) та навколо великих молокопереробних підприємств (Хорольський, Гадяцький, Шишацький, Оржицький райони).

Прискорити процес формування ринку молока в Україні, забезпечити виявлення ним свого конструктивного потенціалу як економічної системи має удосконалення його державного регулювання.

Отримані результати досліджень свідчать про те, що для кожного підприємства існує так званий “трикутник беззбитковості”, який характеризує можливості досягнення беззбиткового виробництва молока шляхом раціонального витрачання всіх видів ресурсів і належної якості продукції (остання опосередковано відображається ціною реалізації). Так, навіть при середньорічному надої 1715 кг і стаді корів у кількості 51 голова можна досягти беззбиткового обсягу виробництва молока при рівні собівартості 1 ц 39 грн. 07 коп. і ціні реалізації не меншої 47 грн. 97 коп., або при собівартості виробництва центнера молока 49 грн. 09 коп. і ціні реалізації не меншій за 69 грн. 70 коп.

На основі проведених досліджень, одержаних результатів та з врахуванням світового досвіду ефективного функціонування молочного скотарства в дисертаційній роботі опрацьовані три етапи розвитку галузі в Полтавській області. Перший етап передбачає забезпечення беззбиткового обсягу виробництва молока в аграрних підприємствах. Другий етап слід визнати проміжним, його метою є отримання рентабельності виробництва молока на рівні 10-15 %. На третьому етапі

передбачається підвищення прибутковості виробництва молока до 25-30 та досягнення обсягів виробництва молока на рівні 1995 р.

ВИСНОВКИ

Результатами дисертаційного дослідження є теоретичні узагальнення, обґрунтування методичних і практичних рекомендацій з удосконалення управління розвитком молочного скотарства в аграрних підприємствах. На їх основі можна зробити наступні висновки:

1. Менеджмент як управління підприємством в умовах ринку спрямований на досягнення найвищої ефективності і одержання максимального прибутку. Система менеджменту аграрних підприємств включає операційний менеджмент (управління виробництвом сільськогосподарської продукції, її зберігання і переробки), управління маркетингом (управління просуванням продукції на відповідні ринки) та фінансовий менеджмент (управління фінансовими ресурсами підприємства). Операційний менеджмент аграрного підприємства доцільно розглядати як діяльність з управління процесами забезпечення аграрного підприємства ресурсами (матеріалами, енергією, персоналом, інформацією) та їх трансформацією (перетворенням) у готову продукцію (послуги).

2. Висока кваліфікація управлінських кадрів є інтелектуальним ресурсом не тільки носія цього ресурсу (менеджера), але й організації, де він працює. Оскільки інтелектуальний ресурс управлінця (як будь-якого фахівця) може бути використаний лише у взаємодії з іншими видами ресурсів організації (фінансовими, матеріальними тощо), то згідно закону синергії інтеграція різних видів ресурсів у процесі виробництва забезпечує високу його ефективність. Відповідно теорії систем результативність економічної системи визначається мінімальним (критичним) значенням одного з видів ресурсів, що використовуються у виробничому процесі. Очевидно, що за певних умов критичний рівень кваліфікації управлінських кадрів може бути визначальним. Як свідчать дослідження, в господарствах-банкрутах або тих, що знаходяться на межі банкрутства, рівень кваліфікації значної частини керівників господарств, керівників служб (головних спеціалістів) та виробничих підрозділів має критичне значення або близьке до критичного.

3. Проведені дослідження свідчать, що основним чинником ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах в трансформаційний період є не стільки їх організаційно-правова форма, як рівень досягнутого в минулому виробничого потенціалу, зокрема, забезпечення висококваліфікованим персоналом, високий рівень

менеджменту, мотивації праці, технологічної дисципліни. Вища результативність ведення молочної галузі досягається в сільськогосподарських підприємствах області, керівники яких мають стаж роботи на цій посаді понад 14 років. Тривалий час досягнення такого рівня головним чином зумовлено відсутністю в них управлінської освіти, великим часом набуття ними управлінського досвіду на всіх ланках службового зростання, а також необхідністю значного часу формування управлінської команди підприємства.

4. Перехід до ринкових засад господарювання зумовлює необхідність професіоналізації управління, викликаного наростаючою складністю управлінської діяльності, ускладненням організаційної структури та структури управління підприємства, загостренням конкуренції, збільшенням невизначеності та загрози банкрутства, підвищенням соціальної відповідальності керівників. Це вимагає наявності управлінської освіти не лише в керівників аграрних підприємств, але і в керівників операційного рівня – бригадирів тракторних бригад, завідувачів тваринницькими фермами, автогаражами тощо. Серйозну увагу доцільно звернути на організацію підвищення кваліфікації управлінських кадрів та інформаційно-консультаційне обслуговування керівників.

5. Передовий вітчизняний і зарубіжний досвід функціонування сільського господарства свідчить, що в ринкових умовах господарювання ефективною є лінійно-штабна структура управління. З огляду на зазначене в дисертації опрацьована структура управління галуззю тваринництва аграрного підприємства, де керівництво нею здійснює заступник керівника аграрного підприємства з тваринництва, якому підпорядковані головний зоотехнік, головний лікар ветеринарної медицини та завідувачі тваринницькими фермами.

6. Професійна діяльність завідувача фермою як операційного менеджера полягає в реалізації загальних функцій управління шляхом здійснення переважно адміністративних і операторських та частково евристичних процедур праці, функціональній та інформаційній підготовці проектів рішень, що приймаються органами управління стосовно діяльності підрозділу, оперативним управлінням фермою як лінійним підрозділом, зокрема, прийняття оперативних рішень у межах своєї компетенції.

7. Молочне скотарство як об’єкт управління – це складна відкрита система, що включає організовану множину структурних елементів (персонал, поголів’я, будівлі і споруди, машини тощо), які зазнають біфуркаційного впливу зовнішнього середовища, взаємодіючи між собою в

процесі перетворення ресурсів (кормів, енергії, праці, інформації тощо) у продукцію (молоко, м’ясо, органіка). Розглядаючи молочне скотарство з точки зору системного підходу, чинники розвитку зазначеної галузі можна розподілити на дві групи: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх чинників доцільно віднести: потребу суспільства в молоці та молокопродуктах, купівельну спроможність населення, кон’юнктуру ринку молока, кон’юнктуру ринку матеріально-технічних засобів, стан науково-технічного прогресу. Внутрішніми чинниками є виробничий напрям і спеціалізація виробництва молока, концентрація виробництва молока, стан годівлі корів, структура і якість кормів, генетичний потенціал корів, продуктивність поголів’я корів, матеріально-технічна база, якість молока, кваліфікація персоналу, мотивація персоналу, рівень менеджменту, технологічна дисципліна, рівень питомих витрат ресурсів.

8. Головним інструментом управління виробничими витратами в сучасних умовах повинно бути планування. Складовою управлінського механізму є бюджетування. Останнє забезпечує взаємоузгодженість і взаємодію всіх функцій управління з метою досягнення встановлених цілей, створює необхідну інформаційну базу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Опрацьовані в дисертації пропозиції щодо адаптації методики бюджетування для молочних ферм дозволяють застосувати цілісну систему економії витрат і підвищити ефективність функціонування.

9. Забезпечити високу якість молока можливо лише шляхом формування системи управління якістю. Системний підхід до цього передбачає тісний взаємозв’язок всіх складових якості продукції на всіх стадіях її життєвого циклу: довиробничій, виробничій і післявиробничій, оскільки невідповідна якість хоча б однієї з них не дозволяє отримати запланований результат. Як інструмент поточного управління якістю молока варто використовувати опрацьовану в дисертації модель факторів впливу на якість молока. Її особливостями є комплексний підхід до виділення головних причин, що впливають на якість продукції, їх структуризація і ранжирування за ступенем важливості.

10. Проведені дослідження підтверджують необхідність спрямування зусиль держави на прискорення формування ринку молока в Україні, забезпечення виявлення ним свого конструктивного потенціалу. Удосконалення державного регулювання сектору ринку молока має передбачати подальший розвиток нормативно-правової бази функціонування цього ринку, інституціональне забезпечення його персоніфікації, завершення формування ринкової інфраструктури.

11. Отримані результати досліджень свідчать про те, що для кожного підприємства існує так званий “трикутник беззбитковості”, який характеризує можливості досягнення беззбиткового виробництва молока шляхом раціонального витрачання всіх видів ресурсів і належної якості продукції. З врахуванням існуючих тенденцій, вітчизняного та світового досвіду функціонування молочного скотарства основні параметри розвитку галузі регіону на перспективу передбачають доведення у 2015 р. прибутковості виробництва молока до 25-30

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бойко Л.М. Аналіз діяльності різних форм господарств молочного напряму // Агроінком. - 2001. - № 7. - С. 63-67.

2. Бойко Л.М. Особливості впливу менеджменту на виробництво молочної продукції // Агроінком. - 2001. - № 8-12. - С. 60-62.

3. Бойко Л.М. Керівник підприємства – чинник підвищення ефективності господарювання // Агроінком. - 2002. - № 1-3. - С. 54-57.

4. Бойко Л.М. Досвід ефективного господарювання молоковиробничого підприємства // Агроінком. - 2002. - № 10-12. - С. .

5. Бойко Л.М. Кормовиробництво Полтавщини: стан і шляхи його розвитку // Економіка АПК. - 2004. - № 1. - С. 69-72.

6. Бойко Л.М. Важлива особливість сучасного менеджменту сільського господарства //2Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. : В 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Т.1. - С. .

7. Бойко Л.М. Виробництво та реалізація молока на Полтавщині // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: В 4 т. / За ред. П.Т. Саблука. - К.: ІАЕ, 2001. - Т.1. - С. 364-367.

8. Бойко Л.М. Функції менеджменту та їх розвиток в сучасних умовах // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2002. - Ч.1. - С. 306-309.

9. Бойко Л.М. Кадрове забезпечення тваринництва Полтавщини // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства”: В 2 т. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Т. 2. - С. 63.

10. Бойко Л.М. Особливості менеджменту сільського господарства // Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень - 2003”. - Т. . - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 7-9.

АНОТАЦІЯ

Бойко Л.М. Управління розвитком молочного скотарства в аграрних підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2004.

Дисертація присвячена удосконаленню механізму управління молочним скотарством в аграрних підприємствах. Досліджено і узагальнено наукові засади управління організаціями в умовах трансформації економіки. Удосконалена структура управління тваринницькими підрозділами. Дістав подальшого розвитку механізм кадрового забезпечення управління аграрними підприємствами. Опрацьовані заходи з удосконалення якості молока, кошторисного планування (бюджетування) на молочних фермах. Удосконалений механізм державного регулювання ринку молока. Обґрунтовані параметри розвитку молочного скотарства Полтавської області на перспективу.

Ключові слова: управління розвитком, операційний менеджмент, аграрні підприємства, молочне скотарство, управління якістю молока, бюджетування, ринок молока.

АННОТАЦИЯ

Бойко Л.Н. Управление развитием молочного скотоводства в аграрных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева, Харьков, 2004.

В диссертации рассматриваются теоретические аспекты формирования и функционирования системы управления производством в аграрных предприятиях, осуществлено оценку уровня развития молочного скотоводства и проанализировано влияние различных факторов на эффективность производства молока в сельскохозяйственных предприятиях, рассмотрены направления совершенствования кадрового потенциала аграрных предприятий, формирования системы управления качеством молока, бюджетирования в молочном скотоводстве, обоснованы направления развития молочного скотоводства в сельскохозяйственных предприятиях Полтавской области.

Менеджмент как управление в условиях рынка направлен на достижение наивысшей еффективности и получения максимальной прибыли. Как вид деятельности менеджмент включает освоение рынков товаров и услуг (управление маркетингом), эффективное использование ресурсов (операционный менеджмент), вовлечение и эффективное использование финансовых ресурсов (финансовый менеджмент). Операционный менеджмент аграрного предприятия нужно рассматривать как деятельность по управлению процессами обеспечения аграрного предприятия ресурсами (материалами, энергией, персоналом, информацией) и их трансформацией (превращением) в продукцию (услуги).

Высокая квалификация управленческих кадров является интеллектуальным ресурсом не только носителя этого ресурса (менеджера), но и организации, где он работает. Поскольку интелектуальный ресурс управленца (как и любого специалиста) может быть использован только во взаимодействии с остальными видами ресурсов организации (финансовыми, материальными и др.), то согласно закону синергии интеграция разных видов ресурсов в процессе производства обеспечивает высокую его эффективность. В соответствии с теорией систем результативность какой-либо системы определяется минимальным (критическим) значением одного из видов ресурсов, что используются в производственном процессе. Видимо, что при некоторых условиях критический уровень квалификации управленческих кадров может быть определяющим. Как свидетельствуют исследования, в хозяйствах-банкротах либо тех, что находятся на пределе банкротства, уровень квалификации значительной части руководителей хозяйств, руководителей служб (главных специалистов) и производственных подразделений имеет критическое значение или близкое к критическому.

Проведенные исследования свидетельствуют, что основным фактором эффективности производства в сельскохозяйственных предприятиях является не столько их организационно-правовая форма, а уровень достигнутого в прошлом производственного потенциала, в частности, обеспечение высококвалифицированным персоналом, высокий уровень менеджмента, наличие мотивации труда, технологическая дисциплина.

Переход к рыночным условиям хозяйствования определяет необходимость профессионализации управления. Это требует наличия управленческого образования не только у руководителей аграрных предприятий, но и у руководителей операционного уровня – бригадиров тракторных бригад, заведующих животноводческими фермами, автогаражами и т.д.

В диссертации разработана линейно-штабная структура управления отраслью животноводства аграрного предприятия, где руководство отраслью осуществляет заместитель руководителя аграрного предприятия по животноводству, которому подчинены руководители зоотехнической и ветеринарной служб, а также заведующие фермами (молочной, свиноводческой, птицеводческой, овцефермой).

Молочное скотоводство как обьект управления – это сложная открытая система, что включает организованное множество структурных элементов (персонал, поголовье, здания и сооружения, машины), которые подвержены бифуркационному влиянию внешней среды, взаимодействуя между собой в процессе превращения ресурсов (кормов, энергии, труда, информации) в продукцию (молоко, мясо, органические удобрения).

Разработанные в диссертации предложения по адаптации методики бюджетирования для молочных ферм позволяют внедрить целостную систему экономии расходов и повысить еффективность функционирования молочного скотоводства.

Как инструмент текущего управления качеством молока целесообразно использовать разработанную в диссертации модель факторов качества молока. Ее особенностями является комплексный подход к выделению главных причин, что влияют на качество продукции, их структуризация и ранжирование за степенью важности.

Ключевые слова: управление развитием, операционный менеджмент, аграрное предприятие, молочное скотоводство, управление качеством молока, бюджетирование, рынок молока.

ANNOTATION

Boiko L. M. Management of dairy cattle-breeding development in agrarian enterprises. - Manuscript.

The thesis is presented to compete for an academic degree of a Candidate of Ekonomics by the speciality 08.06.01 – Economics, Organization and Management of Enterprises. – Kharkiv National Agrarian University named after V., Kharkiv, 2004.

The thesis focuses on improving the mechanism of dairy cattle-breeding management in agrarian enterprises. Scientific principles of organizations management in conditions of transforming economy have been investigated and generalized. Structure of cattle-breeding subdivisions management has been perfected. Mechanism of human resources providing for agrarian enterprises management has been further developed. Measures vor milk guality improving and budget planning (budgeting) at dairy farms have been elaborated. Mechanism of state regulation of the dairy market has been perfected.

Parameters for dairy cattle-breeding gevelopment in Poltava region for the future have been grounded.

Key words: management of development, operation management, agrarian enterprises, dairy cattle-breeding, milk guality management, budgeting, dairy market.