НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

БЕДРИНЕЦЬ МИРОСЛАВА ДМИТРІВНА

УДК 336.012.23

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

МАЛИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ірпінь – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному фінансовому інституті при

Міністерстві фінансів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Василик Остап Дмитрович,

Українська державна фінансова академія, в.о. ректора.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кириленко Ольга Петрівна,

Тернопільська академія народного господарства,

завідувач кафедри казначейської справи;

кандидат економічних наук, доцент

Василенко Людмила Іванівна,

Київський національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри фінансів.

Провідна установа: Київський національний економічний університет,

кафедра фінансів підприємств (м. Київ).

Захист відбудеться “ 18 ” березня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.01 в Національній академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий “ 8 ” лютого 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Онишко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток малих підприємницьких структур є одним із найважливіших факторів економічного розвитку суспільства на ринкових засадах. Йому належить провідна роль в активізації процесів соціально–економічного розвитку, у визначенні темпів структурної та якісної характеристики ВВП. Але практика господарювання вітчизняних малих підприємницьких структур засвідчує, що за результативністю вони ще не посіли належного місця, насамперед відповідно до світового досвіду.

В Україні частка малого бізнесу у ВВП становить тільки 11% (при світовому досвіду в 50-60%), а кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб – 53 одиниці, тоді як у ринково розвинутих країнах цей показник складає 500-700 одиниць. Головною проблемою вітчизняних малих підприємницьких структур є нестача фінансових ресурсів як для підтримки свого бізнесу так і для подальшого розвитку своєї справи.

Виходячи з необхідності запобігання негативним процесам, що відбуваються у сфері малого підприємництва і спрямування діяльності та розвитку малого бізнесу на забезпечення фінансової стабільності держави, постають питання про розробку механізму фінансового забезпечення діяльності малих підприємницьких структур на основі оцінки їх фінансового стану та удосконалення фінансового планування.

Концептуальні основи сутності й змісту фінансів підприємницьких структур розглядаються у наукових працях вітчизняних економістів М.Д. Білик, С.А.Буковинського, З.С.Варналія, Л.І.Василенко, О.Д.Василика, Л.І.Воротіної, В.М.Геєця, В.І.Грушка, А.І.Даниленка, Б.Є.Кваснюка, О.П.Кириленко, Н.І.Костіної, Ю.П.Лебединського, А.М.Мороза, В.М.Опаріна, С.С.Осадця, О.В.Павловської, О.І.Пилипченка, А.М.Поддєрьогіна, О.С.Редкіна, М.І.Савлука, І.Г.Ткачук, В.М.Федосова, С.І.Юрія та інші.

Проблемам організації і управління фінансами підприємницьких структур присвячені роботи багатьох зарубіжних фахівців, насамперед О. Бірмана, Є.Ф. Брігхема, Є. Бородіної, А. Гроппеллі, В. Дяченко, В. Ковальова, Б.Коласса, В. Колчиної М. Крейніної, Е. Нікбахта, Л. Павлової, Р.С.Сайфуліна, А.Д.Шеремета.

Серед вчених, країн-членів СНД, які займаються науково-теоретичним обґрунтуванням необхідності розвитку малого підприємництва варто назвати О. Барановського, А.Блінова, А.Гриценка, М.Долішньго, Ю.Єханурова, В.Корнєєва, П.Мягкова, Ю.Ніколенка, С.Реверчука, О.Турчинова, А.Чухна, О.Шулуса. Однак монографічні та аналітичні дослідження, в яких би комплексно розглядалась проблема забезпечення малого підприємництва фінансовими ресурсами, з визначенням джерел і структури їх формування, об’єктивно давалась оцінка їх фінансового стану та фінансової діяльності, практично відсутні. Саме ці обставини обумовили актуальність теми дисертаційного дослідження і доцільність його проведення.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане як складова наукової проблематики Науково-дослідного фінансового інституту при міністерстві фінансів України за 1997-2001 рр., зокрема тем: “Проблеми та основні шляхи зміцнення фінансів суб’єктів господарювання”, номер державної реєстрації 0101U007373 (автором досліджено причини і чинники, що визначають можливості залучення зовнішніх джерел фінансування малого підприємництва та подані пропозиції щодо покращення їх фінансової стійкості); “Шляхи розвитку оподаткування в Україні”, номер державної реєстрації 01198U004311 (автором подані пропозиції щодо запровадження пільг в оподаткуванні підприємницької діяльності).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методологічних засад та методичних рекомендацій щодо фінансового забезпечення діяльності малих підприємств в умовах трансформації економіки. Досягнення поставленої мети вимагало вирішення таких завдань:

-

-

-

-

-

-

-

- обґрунтування основних методів фінансового стимулювання ефективної діяльності малих підприємницьких структур.

Об’єктом дослідження є фінансове забезпечення діяльності малих підприємницьких структур.

Предметом дослідження є фінансова діяльність малих підприємницьких структур, форми і методи її ресурсного забезпечення.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові досягнення вітчизняних та зарубіжних вчених і практиків-спеціалістів у сфері фінансів; сутності малого підприємництва, закономірностей та особливостей його розвитку.

В дисертаційному дослідженні реалізовано комплексний підхід до вивчення фінансового забезпечення діяльності малих підприємницьких структур як системи з використанням таких методів: гносеологічні методи - для визначення економічної природи і суті фінансів підприємницьких структур; діалектичні методи (конкретне, особливе, загальне) - для групування особливостей фінансової діяльності малих підприємств; економіко-статистичні та аналітичні методи для виявлення тенденцій становлення та розвитку суб`єктів малого підприємництва; методи соціального опитування - для оцінки вихідних умов та кінцевих результатів фінансової діяльності малих підприємств; формалізації та моделювання – для обґрунтування основних напрямів стратегії фінансового забезпечення малих підприємств.

Інформаційною базою наукового дослідження є: вітчизняна і зарубіжна монографічна і періодична література з досліджуваної проблеми; закони і інші нормативно-правові акти України; статистичні збірники і матеріали Держкомстату України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Національної Асоціації кредитних спілок України.

Наукова новизна одержаних результатів. Результатом дисертаційного дослідження стало науково-методичне вирішення конкретних питань реальної господарської практики щодо удосконалення фінансового забезпечення діяльності малих підприємств в умовах становлення ринкових відносин. Основні наукові результати дисертаційного дослідження, які характеризують наукову новизну полягають в наступному:

-

-

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертації наукові положення, висновки і пропозиції, поглиблюють теорію і практику фінансів малих підприємницьких структур насамперед шляхом посилення стимулювання їх діяльності та розвитку, як основи забезпечення перспектив їх стійкого фінансового становища.

Методологічні положення дисертаційного дослідження використані при підготовці проекту Закону України “ Про франчайзинг” № 8241, що знаходиться на розгляді Верховної Ради України (довідка Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України № 06-10/15 від 18.01.02), а також у телепрограмах “Майстер-клас для підприємців”, показ яких за участю автора забезпечували ТРК ”Сатурн” (Ірпінський регіон) та ТРК ”Київ” (довідка № 49 від 26.11.01).

Методичні матеріали та аналітичні результати анкетного опитування “Мале підприємництво в Україні” використанні головним управлінням економіки Закарпатської облдержадміністрації при підготовці “Програми розвитку малого підприємництва Закарпатської області на 2001-2002 роки”, а також Закарпатським обласним управлінням статистики при підготовці “проблемних економічних доповідей” (довідка № 01- 45/1965 від 05.10. 01).

Окремі положення та результати дисертаційного дослідження використанні у роботі Координаційної ради з питань розвитку підприємництва при Київській облдержадміністрації у розробці регіональної програми розвитку малого підприємництва у Київській області на 2003-2004 роки (довідка № 11-08-1502 від 26.12.03).

Впровадження результатів дисертаційного дослідження здійснювалось автором у навчальному процесі при розробці навчальної програми і методичного забезпечення та викладанні курсу “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання” для підготовки спеціалістів з фінансів в Академії державної податкової служби України (довідка №2535 від 04.09.03), а також при розробці навчальної програми і методичного забезпечення та викладанні курсу “Фінанси в малому бізнесі” для бакалаврів економічних спеціальностей Міжнародного Науково-Технічного Університету (довідка № 7/02-464 від 08.06.01).

Окремі наукові результати дослідження знайшли практичне застосування для оцінки фінансового стану та планування діяльності малих підприємств ТОВ ”Катех-Інвест” (довідка № 155 від 31.01.01) та МП ”Алтекс” (довідка № 43 від 23.04.02).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на науково-міжнародних конференціях: “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України)” (Київ, 1999 р.), “Технічний прогрес та ефективність виробництва” (Харків, 2000 р.) та науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми сучасної фінансової науки” (Київ, 1999р.), “Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи” (Ірпінь, 1999 р.), “Проблеми фінансової політики в Україні” (Київ, 2000 р.), “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (Ірпінь, 2000р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладенні у 10 наукових працях загальним обсягом 3,7 друк. арк., з яких 4 - обсягом 2,2 друк. арк. у фахових виданнях. Всі роботи виконані автором одноосібно.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (239 найменувань), 16 додатків. Загальний обсяг дисертації - 254 сторінки в т.ч. 18 сторінок - списку використаних джерел, 33 сторінки додатків. Ілюстративний матеріал дисертаційної роботи представлений у формі 12 рисунків та 17 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретичні основи фінансової діяльності малих підприємств” досліджується економічна природа і сутність фінансів підприємницьких структур, визначаються особливості, які притаманні організації фінансової діяльності малих підприємств та їх ролі у забезпеченні фінансової стабілізації держави.

Розглядаючи фінанси підприємницьких структур як об’єктивне явище, яке зумовлене виробничим процесом в умовах товарно-грошових відносин, визначено, що вони являють собою різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються на підприємстві для фінансового забезпечення процесу розширеного відтворення і соціальних потреб працюючих.

Встановлено, що функції фінансів МП здійснюються за тими ж принципами, що й у підприємницьких структурах взагалі. Проте сам процес створення фінансових ресурсів має відмінні риси, через те, що суб’єктами малого підприємництва виступають громадяни-підприємці та малі підприємства. Масштаби, мета, форми і види виробничо-господарської діяльності підприємства виявляють суттєвий вплив на вибір джерел фінансування і їх структуру. Саме з цих причин організації фінансів малих підприємницьких структур притаманні особливості за ознаками: величини утворення стартового капіталу; оборотності капіталу та наявності зовнішньої підтримки.

Дослідження фінансової діяльності малих підприємств засвідчило що у структурі джерел фінансового забезпечення питома вага власних фінансових ресурсів в середньому становить 35-40%. Так щодо формування початкових фінансових ресурсів, з якими мале підприємство розпочинає свою діяльність, то з 1998 по 2002 рік відбулося їх зростання майже в 5 разів що, в свою чергу, більше ніж в 5,6 разів відбиває збільшення вартості створення одного робочого місця. Найбільшу питому вагу у структурі власних фінансових ресурсів займають спеціальні фонди і цільове фінансування (27-30%), нерозподілений прибуток (4-6%) і сума амортизаційних відрахувань (0,2-0,3%). Отже, ні прибуток, ні амортизаційні відрахування, як джерела фінансових ресурсів, не є дуже суттєвими, що свідчить про необхідність значної мобілізації фінансових ресурсів за рахунок залучених джерел.

Розглядаючи зовнішні джерела фінансування, слід відзначити, що найбільшу питому вагу займають кредиторська заборгованість (49-54%), довгострокові та короткострокові кредити банків (5-7%). Така структура зовнішніх джерел утворення фінансових ресурсів не є оптимальною, якщо брати до уваги, що в країнах з розвинутою ринковою економікою кредиторська заборгованість малих підприємств становить 15-20%, кредити банків та інші позикові кошти 45-55%.

Незацікавленість українських комерційних банків у кредитуванні малих підприємств, як правило пов’язана з тим, що вони не в змозі виконати заставне зобов’язання; оперують значними потоками готівки; небажані зміни на ринку грошей ускладнюються обмеженістю платоспроможності позичальника; робота з клієнтурою, яка одержує незначні кредити, є трудомісткою, дорогою і низькорентабельною.

За таких умов, значний вплив на покращення фінансово-кредитних відносин між малими підприємствами і комерційними банками, для останніх необхідне спеціальне фінансування для компенсації їх додаткових витрат, яке пропонується здійснювати такими способами: виділення комерційному банку грошових засобів для компенсації різниці в процентних ставках між звичайним і пільговим кредитом; надання певних пільг при оподаткуванні прибутку комерційного банку, який надає кредити малим фірмам.

Усі вищеназвані обставини обумовлюють необхідність удосконалення структури вітчизняної кредитної системи шляхом доповненням другого рівня спеціалізованими банківськими установами та створенням третього рівня з віднесенням до нього страхових і пенсійних установ; кредитно-гарантійних установ; спеціальних установ з мікрокредитування з вирішенням нормативно-правових питань їх діяльності.

У ході проведеного дослідження фінансового забезпечення діяльності малих підприємств в країнах з розвинутою ринковою економікою, зокрема Німеччини та Франції, виявлено нижчу питому вагу власних коштів у структурі джерел фінансових ресурсів у порівнянні з вітчизняними малими підприємствами, а також прослідковується тенденція до збільшення величини власних коштів із збільшенням масштабів підприємства (табл.1).

Таблиця 1

Питома вага власних коштів малих і середніх підприємств у

структурі джерел фінансового забезпечення

Країни | Середня питома вага власних коштів | Підприємства з кількістю працюючих, осіб

Від 1 до 19

(вітчизняні від 1 до 10) | 20-99

(вітчизняні від 11 до 50) | 100-200

Німеччина | 14,0 | 10,1 | 12,7 | 20,6

Франція | 31,9 | 30,1 | 31,7 | 34,2

Україна | 37,0* | 41,0** | 34,0** | …

Джерело: * Розраховано автором за даними Держкомстату України;

**За результатами проведеного автором анкетного опитування.

Значна можливість залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел (кредитів, державних субсидій, займів) пояснюється високим рівнем довіри між кредитними установами і малими підприємствами, що підсилено державними і недержавними програмами гарантування позик, ефективною системою державної фінансової підтримки, та практикою залучення фінансових ресурсів через фондові біржі. За наявності стійкого фінансового становища, та можливості використання новітньої техніки, технологій, вузької спеціалізації, мале підприємство виступає серйозним конкурентом, що підриває монополістичні позиції великих корпорацій.

Таким чином, в зв’язку з нерозвиненою теоретичною та методичною базою досягнутий на сьогодні рівень розвитку вітчизняних малих підприємств не є достатнім за такими показниками: створення конкурентного середовища, насичення ринку товарами, створення робочих місць, прибутковість, надходження до Зведеного бюджету (табл.2). Тобто сектор малого підприємництва в народному господарстві України не став якісною характеристикою господарюючої системи. Сповільнення темпів зростання кількості малих підприємств та зростання чисельності зайнятих на них працівників, свідчить про відсутність достатньої зовнішньої мотивації суб’єктів малого підприємництва приймати активну участь у структурній перебудові економіки.

Таблиця 2

Основні показники розвитку та діяльності малих підприємств за 1998-2002 роки*

Показники | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

Кількість малих підприємств, одиниць | 173404 | 197127 | 217930 | 233607 | 248558

у % до попереднього року | 127,3 | 113,7 | 110,6 | 107,2 | 104,4

на 10 тис. чоловік наявного населення, одиниць | 34 | 40 | 44 | 48 | 52

у % до загальної кількості підприємств-суб’єктів підприємницької діяльності |

82,2 |

84,2 |

82,8 |

83,6 |

83,4

Середня чисельність працюючих на малих підприємствах, тис.чоловік |

1559,9 |

1677,5 |

1709,8 |

1807,6 |

1840,1

у % до кількості працездатного населення | 5,5 | 5,9 | 6,0 | 6,2 | 6,2

у розрахунку на одне мале підприємство, осіб | 9 | 9 | 8 | 8 | 8

Обсяг виробленої продукції у % до загального виробництва по економіці в цілому | 11,3 | 11,1 | 6,9 | 7,3 | 7,4

Обсяг виробленої продукції(робіт,послуг) у розрахунку на одне мале підприємство (діючих цінах відповідних років),тис..грн. |

101,8 |

116,2 |

89,2 |

56,9 |

110,2

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (млн.грн.) |

143,5 |

131,2 |

975,2 |

-94,7 |

-526,6

Питома вага збиткових підприємств (% до загальної кількості) | 38,6 | 36,4 | 36,6 | 38,1 | 38,7

Надходження до Зведеного бюджету від малого підприємництва, млн.грн. |

х |

7083,4 |

8644,7 |

8323,1 |

9766,4

у % до загальних надходжень | х | 26,5 | 27,1 | 22,9 | 23,3

Видатки на податкове супроводження суб’єктів малого підприємництва, млн. грн. | х | 410,5 |

293,0 | 400,9 | 476,8

у % до загальних витрат | х | 45,5 | 45,1 | 50,2 | 55,4

Надходження до бюджету на одну гривню витрат адміністрування малого підприємництва, грн. |

х |

17,3 |

29,5 |

20,8 |

20,5

* За даними Держкомстату України, Державної податкової адміністрації України.

У другому розділі “Фінансове забезпечення діяльності малих підприємств в Україні” визначаються організаційні та правові основи фінансового забезпечення малих підприємств, обґрунтовуються основні напрями стратегії фінансового забезпечення малих підприємницьких структур, удосконалюється методична схема оцінки фінансового стану малого підприємства.

Досліджено, що на фінансове забезпечення діяльності малих підприємств суттєво впливає державне регулювання організаційних процедур на етапі створення суб’єктів малого підприємництва, вибору системи оподаткування, здійснення зовнішньоекономічної діяльності, інвестування та платіжно-розрахункових взаємовідносин, які визначають складові формування власних фінансових ресурсів підприємства.

В Україні правовою основою для організації фінансового забезпечення діяльності малих підприємств (за винятком Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”) служить законодавчий масив, який регулює створення і діяльність підприємницьких структур в цілому (608 нормативно-правових документів). Але правове забезпечення на сьогодні не має стійкого характеру, є недостатньо ефективним і не може повною мірою сприяти розвитку малого підприємництва.

До однієї з найбільш громіздких сфер регулювання діяльності малих підприємств віднесено діючу систему оподаткування: В Україні діють1748 нормативно-правових актів; механізм стягнення податків має фіскальну спрямованість. Відсутній єдиний документ (Податковий кодекс) з чіткою кодифікацією всіх податкових норм. Проте особливістю у взаємовідносинах малих підприємств з бюджетною системою є те, що поряд з чинною системою оподаткування, вони мають можливість застосування спрощених методів оподаткування.

У роботі встановлено, що переваги та недоліки кожного із діючих способів оподаткування пов'язанні з визначенням найбільш низького рівня виникаючих податкових зобов'язань, яке в свою чергу забезпечує збільшення обсягу власних фінансових ресурсів. Виявлено, що нестабільність та високий рівень оподаткування негативно позначився на підсиленні процесів тінізації у сфері малого підприємництва, загостренні проблеми реалізації продукції, зниженні конкурентоспроможності виробництва, вимиванні обігових коштів, сповільненні оновлення основних фондів, взаємозаборгованості підприємств, зменшенні власних фінансових ресурсів для розширеного відтворення.

Дослідження фінансового забезпечення діяльності вітчизняних малих підприємств шляхом отримання твердої валюти засвідчило про незначний розмір даного джерела фінансових ресурсів, частка експорту в загальній кількості виробленої продукції (наданих послуг, виконаних робіт) малими підприємствами складає 4%. Для порівняння: частка МСП в експорті Польщі складає 50%; Японії, Голландії, Бельгії, Німеччини-35-40%; США більше 20%. Тому більш інтенсивний розвиток малого підприємництва в даному напрямі вимагає активних зусиль з боку держави, а саме: створення розгалуженої мережі кредитування експорту; впровадження систем пільгового оподаткування експорту; створення системи страхування зовнішньоекономічної діяльності; мережі інформаційного забезпечення щодо здійснення експортної діяльності.

Обґрунтування стратегія фінансового забезпечення діяльності малих підприємств, здійснено шляхом удосконалення фінансового планування, інформаційною базою якого слугували дані проведеного анкетування 612 малих підприємств, та оцінка фінансового стану малих підприємств України в 1998-2002 роках (за даними Держкомстату України).

Здійснено прогноз фінансового забезпечення діяльності малих підприємствах в цілому на 2005 рік, визначальними складовими якого є урахування очікуваного збільшення кількості малих підприємств (в 10 разів), обсяги реалізації продукції, сумарні затрати на виробництво, інфляційні процеси.

Взаємозалежність названих показників і факторів впливу забезпечення ефективності діяльності малих підприємств та прогнозовані обсяги їх фінансових ресурсів розраховано за математичною моделлю, яка має наступний вигляд:

{()/[К1 ІОЦt+1+(1-К1) ІСЦt+1]} , ( 1 )

де – фінансові ресурси забезпечення розвитку, млн. грн.;

Оt – обсяги реалізації, млн. грн.;

К1 – частка впливу оптових цін, (0<K1<1);

1-К1 – частка впливу споживчих цін, (0<K1<1);

Зt – затрати на виробництво, млн. грн.;

ІОЦt – індекси оптових цін, річні;

ІСЦt – індекси споживчих цін, річні;

Н – кількість підприємств, одиниць;

t, t+1– індекси базового та прогнозних періодів.

В результаті прогнозних розрахунків зроблено висновок, що зростання обсягів реалізації продукції, у 2005 році в 10,9 рази порівняно з 1998 роком може бути досягнуто при існуючій структурі споживання ресурсів та темпах зростання затрат на виробництво в 11,6 рази, (за умови запровадження спрощеної системи оподаткування малих підприємств) що в сукупності обумовлює зростання власних фінансових ресурсів забезпечення розвитку малих підприємств - в 21,6 рази.

Слід підкреслити, що оцінка фінансового стану малих підприємств є не тільки важливим індикатором ефективності їх господарювання, але й дозволяє визначитись щодо вдосконалення інвестиційної, кредитної політики, а також служить обґрунтуванням необхідних заходів щодо вдосконалення фінансової підтримки підприємництва.

На підставі аналізу сучасних методик оцінки фінансового стану, що використовуються у вітчизняній та зарубіжній практиці, виявлено систему показників, які комплексно оцінюють різні сторони фінансово-господарської діяльності малих підприємств (беручи до уваги зменшену інформаційну базу фінансового аналізу, оскільки значна частина малих підприємств згідно з відповідним Указом Президента перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності).

Розрахунок показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів засвідчив (табл.3), що малі підприємства мають слабку ліквідну позицію - вони є надто ризиковими клієнтами банків; зростає фінансова залежність малих підприємств від кредиторів та інвесторів. Прибутковість і рентабельність по малих підприємствах є набагато нижчою, ніж в цілому по підприємствах України, а це свідчить про низьку ефективність їх господарювання, яка пов'язана з багатопрофільністю малих підприємств і прагненням до максимальної самостійності, в той час як більшість зарубіжних малих підприємств працює в умовах субпідряду, франчайзингу. Показники ділової активності як важливі індикатори господарювання підтверджують наявність більш високого рівня ділової активності малих підприємств, ніж в цілому по підприємствах України, що відображає більш раціональне використання ними оборотних засобів, але наявність зменшення ділової активності в 2001-2002 роках при одночасному зростанні необоротних активів, потребує методичного вирішення статусу середніх підприємств.

Таблиця 3

Основні показники фінансового стану підприємств за 1998-2002 роки*

Показник | По малих

підприємствах | В цілому по підприємствах України | Орієнтовне значення

1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,83 | 0,86 | 0,87 | 0,81 | 0,77 | 0,76 | 0,78 | 0,82 | 0,79 | 0,81 | 1 і більше

Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,04 | 0,04 | 0,06 | 0,06 | 0,07 | 0,01 | 0,02 | 0,03 | 0,03 | 0,04 | 0,2 і більше

Коефіцієнт загальної ліквідності | 1,08 | 1,02 | 1,02 | 1,03 | 1,0 | 1,05 | 0,94 | 0,99 | 1,04 | 1,03 | 1,5 і більше

Коефіцієнт автономії (незалежності) | 0,42 | 0,34 | 0,38 | 0,42 | 0.51 | 0,69 | 0,62 | 0,55 | 0,54 | 0,49 | зростання

Коефіцієнт фінансової залежності | 2,4 | 2,9 | 2,6 | 2,0 | 1,89 | 1,44 | 1,62 | 1,82 | 1,86 | 2,02 | наближення до 1

Прибутковість реалізації | 5,4 | 1,3 | 4,0 | 5,9 | 1,8 | 4,4 | 4,9 | 6,3 | 8,6 | 10,5 | зростання

Рентабельність продаж | 2,4 | 1,6 | 1,6 | 6,5 | 2,5 | 5,1 | 5,9 | 8,4 | 11,4 | 14,1 | зростання

Рентабельність усього капіталу підприємства | 0,5 | 0,3 | 1,1 | 1,3 | 0,5 | 0,4 | - | 1,6 | 3,5 | 2,36 | зростання

Оборотність власного капіталу | 4,88 | 4,46 | 3,97 | 1,12 | 1,35 | 0,56 | 0,76 | 1,33 | 1,55 | 1,49 | зростання

Оборотність мобільних коштів | 3 ,41 | 2,28 | 2,30 | 1,34 | 1,80 | 1,31 | 1,48 | 1,85 | 2,01 | 1,76 | зростання

Оборотність дебіторської заборгованості | 5,13 | 3,67 | 3,64 | 2,17 | 3,07 | 2,15 | 1,96 | 2,79 | 3,11 | 2,37 | зростання

Оборотність кредиторської заборгованості | 4,18 | 2,81 | 2,57 | 2,09 | 2,14 | 1,52 | 1,41 | 1,93 | 2,73 | 2,34 | зростання

* Розраховано за даними Держкомстату України.

Відзначено, що розроблені вітчизняні методики аналізу фінансового стану підприємства не дають аналітику об'єктивної картини через наявні недоліки, а саме: мають виключно статичний (моментний) характер, що обмежує їх аналітичну цінність, хоча в ринкових умовах господарювання більшу цінність має динамічна характеристика; платоспроможність ототожнюється тільки з можливістю повернення боргів (не береться до уваги виконання платіжних зобов'язань за рахунок позикових коштів, тільки власні). Хоча використання позикових коштів не є свідченням неплатоспроможності підприємства, за умови виконання кредитної угоди. Удосконалення оцінки фінансового стану малих підприємств пропонується здійснювати з використанням таких показників: коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності, коефіцієнт виконання бюджету готівки та індексу ліквідності обігових активів.

У третьому розділі ”Методи фінансового стимулювання діяльності та розвитку малих підприємств в умовах ринку” обґрунтовуються економічні межі державної фінансової підтримки діяльності та розвитку малого підприємництва з узагальненням зарубіжного досвіду, а також розглядається лізингове фінансування інвестиційного розвитку малих підприємств, роль кредитних спілок у їх фінансуванні, визначаються шляхи фінансового стимулювання розвитку малого підприємництва.

Узагальнення основних напрямів державної фінансової підтримки малого підприємництва в країнах з розвинутою ринковою економікою (на прикладі США, Японії, Канади, Франції, Великобританії, Німеччини, Італії та Іспанії), засвідчило, що в цих країнах визначаються не взагалі розміри малих і середніх підприємств, а виділяються ті з них, які в умовах розвинутої ринкової економіки не можуть існувати без державної фінансової підтримки. Тому напрями даної підтримки є добре продуманими, динамічними, з чітко організованими механізмами дії.

Сучасний процес становлення і розвитку малого підприємництва в Україні відбувається в умовах різкого обмеження фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів, що насамперед вимагає визначення пріоритетів державної фінансової підтримки за критерієм найменшої бюджетомісткості. Такими є опосередковані методи фінансової підтримки, які пов'язані з пільговим оподаткуванням (податкові знижки, податкове кредитування, податкові канікули, вилучення певних сум із оподатковуваного прибутку); пільговим кредитуванням (безоплатні кредити, кредити за пониженими ставками) та з наданням державних гарантій і поручительств, а також впровадженням системи держзамовлень та держконтрактів, особливого порядку нарахування амортизаційних відрахувань.

Адресне фінансування розвитку малого підприємництва пропонується здійснюватися через державні донорсько-цільові програми за такими напрямами: формування початкового капіталу, підтримка інноваційних розробок, підвищення професійної підготовки кадрів. Тому, що основною причиною нереалізації в повному обсязі заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в 2001-2002 роках була відсутність фінансування з Державного бюджету України.

Виявлено значний рівень зносу основних фондів по малих підприємствах, який має тенденцію до збільшення (з 1998 по 2002рік збільшення відбулося в 2 рази і склало більше 60%). Розраховані показники свідчать, що темп зносу основних фондів по малих підприємствах вище, ніж в цілому по вітчизняних підприємствах і є однією з причин низьких фінансових результатів їх діяльності. Забезпечити більш надійні умови господарювання малі підприємства зможуть за умови використання лізингу. Використання лізингу як особливого виду інвестиційної діяльності (оскільки він виконує функцію забезпечення вкладень в основні фонди, доповнюючи традиційні канали фінансування) є прогресивним методом матеріально-технічного забезпечення діяльності та розвитку малого підприємництва. Але законодавча невпорядкованість, відсутність пільгового режиму оподаткування та дешевих довгострокових кредитних ресурсів звужують розвиток лізингового бізнесу в Україні.

Дослідження зовнішніх джерел фінансового забезпечення діяльності малих підприємницьких структур виявило, що важлива роль у процесі їх фінансування належить кредитним спілкам, які одночасно є громадськими організаціями та фінансовими установами. Кредитні спілки здатні задовольнити попит малих підприємств на фінансові послуги, які комерційними банками пропонуються їм на невигідних умовах. Так за період з 1995-2002 роки частка кредитів, які наданні кредитними спілками на розвиток приватного підприємництва, зросла в 39 разів.

На основі розробленої математичної моделі здійснено прогноз, який виявив, що доведення зростання малих підприємств до 2,3 млн. одиниць вимагає збільшення в 23 рази позикових коштів кредитних спілок, які направляються на фінансування їх діяльності та розвитку. Пропонується більш інтенсивне використання малими підприємствами таких форм фінансування : як субпідряд, франчайзинг та венчурне фінансування.

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблені методологічні засади та методичні рекомендації щодо фінансового забезпечення діяльності малих підприємств в умовах трансформації економіки. Проведені дослідження здійснення фінансової діяльності малих підприємств, форм і методів її ресурсного забезпечення дозволили зробити такі узагальнення і висновки:

1. Економічна природа та сутність фінансів підприємницьких структур полягає в тому, що вони являють собою різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються з метою фінансового забезпечення процесу розширеного відтворення суб’єкту господарювання і соціальних потреб працюючих, незалежно від форм власності, видів діяльності та їх розміру.

2. Відмінні особливості, які притаманні організації фінансів малих підприємницьких структур, полягають: у величині утворення стартового капіталу, (оскільки підприємництво в незначних масштабах не вимагає великої кількості виробничих фондів); у властивості високої оборотності капіталу, яка досягається в основному за рахунок використання прямих зв’язків, спрощених і вдосконалених форм організації промислового виробництва, максимального наближення виробництва до споживачів продукції, застосування готівкових розрахунків.

Однак можливість освоєння невеликих сегментів ринку, вразливість від несприятливих макроекономічних чинників призводить до нестабільності доходів малих підприємницьких структур. Саме з цих причин складовою їх фінансового забезпечення пропонується вважати такі елементи системи державної фінансової підтримки, як спеціальне фінансування, пільгове кредитування та гарантування позик; пільгове оподаткування та особливий порядок амортизації.

3. Оціночні критерії малих та середніх підприємств за розміром дають можливість виявити і проаналізувати сильні та слабкі сторони кожної групи господарюючих суб’єктів і на цій підставі розробити відповідні рекомендації щодо системи заходів державної фінансової підтримки.

4. Фінансове забезпечення малих підприємств значною мірою залежить від зовнішніх джерел фінансування, мобілізація яких обмежується незацікавленістю вітчизняних комерційних банків у їх кредитуванні, оскільки вони не в змозі виконати заставне зобов’язання, оперують значними потоками готівки, небажані зміни на ринку грошей ускладнюються обмеженістю їх платоспроможності, а незначні суми позичок роблять процес кредитування низькорентабельним. З’ясовано, що недостатню роль у вирішенні даної проблеми виконують кредитні лінії, започатковані рядом міжнародних фінансових організацій та НБУ, оскільки привабливість цих кредитів зменшують такі фактори: жорсткість умов кредитування; ускладненість процедур оформлення; висока відсоткова ставка.

У зв’язку з невисоким рівнем розвитку фінансового ринку та нестійким фінансовим станом переважної більшості малих підприємств мало перспективною є мобілізація коштів за допомогою розміщення власних цінних паперів. Усе це негативно впливає на структуру зовнішніх джерел утворення фінансових ресурсів, оскільки найбільшу питому вагу займає кредиторська заборгованість. Покращити ситуацію пропонується шляхом удосконалення діяльності інститутів спільного інвестування, розвитком системи небанківських кредитно-фінансових інститутів та сфери мікрокредитування.

5. Досягнутий рівень розвитку вітчизняних малих підприємств не є достатнім ні за створенням конкурентного середовища, ні за насиченням ринку товарами, ні за створенням робочих місць, ні за прибутковістю, ні за надходженнями до Зведеного бюджету України. Сповільнення темпів зростання кількості малих підприємств та зростання чисельності зайнятих на них працівників свідчить про втрату ними важливої інституційної ролі-формування конкурентного середовища і дає підстави стверджувати, що малі підприємства як організаційна форма в нинішньому економіко-правовому середовищі не виконують належних соціальних функцій, а це, в свою чергу, відбиває, з одного боку, неефективність їх господарювання, а з іншого - несприятливе зовнішнє середовище як для розширення сектору малого підприємництва, так і для його функціонування.

Лише за умови збільшення кількості малих підприємств у 10-15 разів, поліпшення їх результативності, збільшення питомої ваги їх внеску у ВВП стане відчутним реальний позитивний вплив на становлення вітчизняної ринкової системи господарювання, тобто сектор малого підприємництва стане якісною характеристикою господарюючої системи, що сприятиме зміцненню фінансової стабілізації держави.

6. Обґрунтування стратегії фінансового забезпечення за допомогою фінансового планування забезпечує необхідний попередній контроль за утворенням і використанням фінансових ресурсів малого підприємства. Виявлено, що в Україні стратегічне планування здійснює кожне третє, а поточне фінансове планування - кожне п’яте мале підприємство. До факторів, які обмежують здійснення фінансового планування віднесенні: відсутність стабільності нормативно-правової бази вітчизняного бізнесу та спеціальних методичних розробок ( особливо для підприємців-початківців), відсутність фінансових можливостей участі в значних економічних проектах, а також те, що через незначну кількість персоналу на підприємстві практично немає спеціаліста-плановика. Розробка фінансових планів спеціалістами-плановиками на стороні ускладнюється необхідністю надання повної інформації про підприємство.

Запропоновано спрощену структуру фінансового плану малого підприємства з визначенням розділів “джерела доходів і надходжень” та “напрями видатків і відрахувань”, що забезпечить для нього ув’язку кожного виду витрат з джерелом фінансування.

7. Прогноз фінансового забезпечення діяльності малих підприємств на 2005 рік дає можливість зробити висновок , що при існуючій структурі споживання ресурсів та темпах зростання затрат на виробництво, а також запровадження спрощеної системи оподаткування в сукупності обумовили 5-кратне зростання обсягів власних фінансових ресурсів на одне підприємство в порівнянні з 1998 роком, що значно покращить їх фінансове забезпечення, завдяки створенню передумов заощаджень та накопичень для інвестиційних вкладень.

8. Вагоме збільшення суми активів та власних коштів засвідчує про значне підвищення майнового потенціалу малих підприємств. Однак реальна ринкова вартість деяких активів, відображених у балансі, може бути значно нижчою за їх балансову вартість. Майже не змінюється за цей період питома вага основних фондів у структурі активів, хоча спостерігається значний рівень зносу основних фондів, який має тенденцію до збільшення, що вимагає оновлення і модернізації позаоборотних активів найближчим часом. На даний час в діяльності малих підприємств закріплюється тенденція поповнення оборотних активів за рахунок позикових коштів. Залишається нераціональним розміщення оборотних засобів, оскільки найбільша їх частка зосереджена в дебіторській заборгованості, яка вважається менш ліквідною часткою оборотних засобів із значним ризиком вкладення.

9.Вітчизняна система державної фінансової підтримки малого підприємництва засвідчила, що за набором елементів, за функціями впливу вона подібна до розвинених ринкових країн, але через відсутність належного механізму її застосування реалізується не повною мірою, що не сприяє створенню економічно і соціально значимого сектору малого підприємництва, спрямовує підприємницьку активність на стихійний розвиток з характерним у більшості випадків, порушенням чинного законодавства. Як наслідок, розширюється база “тіньового” ринку і його негативний вплив на функціонування економічної системи в цілому.

10. Здійснювати капіталовкладення за рахунок прибутку має можливість лише незначна частка малих підприємств, оскільки в більшості прибутковість є надто низькою, а в третини - кінцевим фінансовим результатом є збитки. Встановлено, що тільки кожне шосте мале підприємство здійснює відрахування з чистого прибутку на технічне переозброєння та реконструкцію, разом з тим, на кожному четвертому підприємстві зберігається низький рівень технічної озброєності. Усе це дає підстави зробити висновок про необхідність пошуку і впровадження нетрадиційних методів оновлення матеріально-технічної бази і модернізації основних фондів малих підприємств різних форм власності.

11. Використання лізингу на початковому етапі створення підприємства сприяє поповненню обігових коштів, допомагає зосередити увагу на покращенні показників діяльності малого підприємства. Розширення лізингового фінансування малих підприємств вимагає впровадження таких заходів: розробки та реалізації державної програми розвитку лізингу, яка передбачала б залучення до лізингової діяльності комерційних