Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

БІДИЛО МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

УДК 504.03:631.17

ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

РАЦІОНАЛЬНОГО ФОРМУВАННЯ ТА

ВИКОРИСТАННЯ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ХАРКІВ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному аграрному університеті

ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Ульянченко Олександр Вікторович,

Харківський національний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри економічної

кібернетики, декан економічного факультету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник,

Калінчик Микола Володимирович

Інститут землеробства Української академії

аграрних наук, завідувач відділу економіки, м. Київ

кандидат економічних наук, доцент

Савченко Василь Дмитрович

Харківський національний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва, доцент кафедри організації

виробництва та агробізнесу

Провідна установа: Сумський національний аграрний університет,

кафедра організації сільськогосподарського

виробництва, основ підприємництва і агробізнесу,

Міністерство аграрної політики України

Захист дисертації відбудеться “_7_” квітня 2004 р. о 1030 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корпус 1, к. 213.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національно-го аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в “Комуніст-1”, авчальне містечко ХНАУ, корпус 1.

Автореферат розісланий “ 4 “ _березня_ 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність теми. Техніко-економічний рівень виробництва продукції рослинництва в Україні залишається низьким. Це стосується насамперед уро-жайності сільськогосподарських культур та обсягів витрат, пов’язаних з виробництвом сільгосппродукції. Однією з причин такого становища є незавершеність формування машинно-тракторного парку (МТП) і пов’язана з цим організаційно-технологічна непогодженість комплектування машинно-тракторних агрегатів (МТА), що призводить до неповного використання їх потенційних можливостей. До кінця не відпрацьоване питання формування й ефективного використання машинно-тракторного парку.

Сучасний стан МТП і науково-практичні аспекти його формування й ефективного використання досліджували Н.А. Артеменко, Я.К. Білоусько, В.Г. Більський, І.Д. Бурковський, П.І. Гайдуцький, В.П. Горячкін, В.Д. Гречкосій, М.І. Грицишин, М.В. Калінчик, Ю.К. Киртбая, І.П. Масло, В.П. Мартьянов, Л.В. Погорілий, П.Т. Саблук, В.Д. Савченко, М.Ф. Соловйов, Е.А. Фінн, М.В. Шахмаєв, В.Й. Шиян та ін. Науково-методичні питання формування та використання машинно-тракторного парку вивчали з використанням методів математичного програмування Л.М. Анічин, М.Є. Браславець, А.Ф. Карпенко, Р.Г. Кравченко, В.Ф. Сухоруков, С.З. Толпєкін, М.М. Тунєєв, О.В. Ульянченко та інші дослідники.

к свідчить практика, посилення інтенсивності обробітку ґрунту все частіше призводить до негативних наслідків. Кожний прохід трактора та ґрунтообробних знарядь веде до переущільнення ґрунту, що негативно позначається на якості наступних обробітків і на урожайності сільськогосподарських культур, вимагає збільшення поточних витрат на їх вирощування. В існуючих методиках формування МТП і визначення ефективності його використання розглядаються питання його кількісного складу, системи економічних показників, які комплексно характеризують ефективність використання техніки. Екологічні ж наслідки дії техніки на довкілля в діючих методиках не розглядаються. Питанням комплексної економіко-екологічної оцінки формування та використання машинно-тракторного парку недостатньо уваги приділяється і в літературних джерелах.

Це обумовило вибір теми нашого дослідження для чорноземів типових.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася як складова частина науково-дослідної теми кафедри економічної кібернетики ХНАУ ім. В.В. Докучаєва “Розробка пропозицій щодо механізму підвищення ефективності управління агроресурсами в умовах реформування відносин власності та форм господарювання” (№ ДР 0102U004401) по розділу “Економічне обґрунтування складу машинно-тракторного парку для господарств Лісостепової зони” (№ ДР 0101U002280). На різних етапах виконання вона була також складовою державної галузевої теми Мініс-терства агропромислового комплексу України “Розробити методику визначен-ня витрат і диференціальних (рентних) доходів на землях різної якості” (№ ДР 0198U007200).

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування принципів пов’язання проблеми зменшення собівартості виробництва продукції рослинництва, методів оцінки показників ефективності використання машинно-тракторного парку й основних шляхів її підвищення на основі комплексного економіко-екологічного підходу, що обумовило постановку та вирішення таких основних задач:

- вивчення сучасного стану та визначення перспектив розвитку МТП України в цілому та досліджуваного регіону зокрема;

- аналіз методик обґрунтування раціонального складу машинно-тракторного парку, та його узагальненого критерію ефективності використання;

- з’ясування факторів, у тому числі екологічних, які впливають на узагальнений критерій раціонального складу машинно-тракторного парку;

- обґрунтування зв’язків між економічними й екологічними факторами впливу на ефективність використання техніки;

- удосконалення методики розрахунків раціонального складу машинно-тракторного парку з урахуванням екологічних факторів;

- апробація удосконаленої методики обґрунтування складу машинно-тракторного парку в умовах виробництва;

- визначення ефективності використання методик з точки зору доцільності їх упровадження у виробництво.

Предметом досліджень формування та використання машинно-трак-торного парку з урахуванням дії техніки на ґрунт.

Об’єктом досліджень є економічні й екологічні принципи формування та раціонального використання машинно-тракторного парку з урахуванням специфіки реформованих сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та вивчення економічних процесів, теоретичні положення вітчизняних і зарубіжних учених щодо формування й ефективного використання машинно-тракторного парку, антропогенної дії техніки на навколишнє середовище. Багатогранність і складність досліджуваної проблеми обумовили використання системного підходу у сполученні з різними методами економічних досліджень: монографічним, аналітичним, балансовим, розрахунково-конструктивним, статистико-економічним, економіко-математич-ного моделювання з широким використанням ПЕОМ.

нформаційною базою досліджень були офіційні документи, статистичні й інші інформаційні матеріали органів державного управління, сільськогосподарських структур, спеціальних наукових видань та інші джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному економіко-екологічному обґрунтуванні формування раціонального складу машинно-тракторного парку та його використання. Суть наукової новизни основних результатів складають такі положення:

уперше розроблено методику й алгоритм моделі технолого-економіко-екологічної задачі, які дозволяють обчислювати окремі параметри та давати економічну оцінку таким екологічним чинникам, як площа поля зі слідами коліс (гусениць) машинно-тракторних агрегатів і сумарні площі слідів коліс (гусениць) МТА на полі із різним ступенем ущільнення; уточнено функцію розрахунку щільності ґрунту по слідах коліс (гусениць), яка враховує вихідну щільність ґрунту, його вологість, ступінь ущільнення, питомий тиск трактора на ґрунт;

виявлено, що сумарні площі (у відсотках) слідів коліс (гусениць) машинно-тракторних агрегатів з однаковою кратністю їх проходу по одному й тому ж сліду є постійною величиною для різних за площею полів з різним співвідношенням їх сторін (поворотні смуги не враховуються) при незмінних виконуваних технологічних операціях і машинно-тракторних агрегатах. Сумарні площі залежать від кількості виконуваних безпосередньо на полі технологічних операцій та від комплектування машинно-тракторних агрегатів, які ці операції виконують;

подальшого розвитку дістала методика розрахунків прямих витрат з урахуванням ущільнення ґрунту при виконанні технологічних операцій по розпушуванню ґрунту після попередника: витрат на оплату праці, амортизації, витрат на поточний ремонт і зберігання, витрат пального;

уточнено методику розрахунків планової урожайності сільськогосподарських культур з урахуванням щільності ґрунту;

доповнено методики оцінки ефективності використання машинно-трак-торних агрегатів у залежності від наслідків дії техніки на ґрунт: при виконанні однієї технологічної операції по вирощуванню сільськогосподарської культури, при виконанні всього комплексу технологічних операцій по вирощуванню сільськогосподарської культури, в цілому по сівозміні та по галузі рослинництва;

розроблено економіко-математичну модель задачі впливу експлуатацій-них параметрів сільськогосподарської техніки на екологічні й економічні показники в рослинництві;

удосконалено методику формування машинно-тракторного парку господарства з урахуванням ущільнюючої дії техніки на ґрунт.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та пропозиції доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть бути використані при формуванні та використанні МТП у реформованих господарствах. Це дозволить визначати кількісну потребу в техніці з урахуванням вимоги зменшення її дії на ґрунт, що у свою чергу призведе до підвищення врожайності сільськогосподарських культур, зменшення витрат грошових коштів, пального на одиницю оброблюваної площі, отже, до зменшення поточних витрат на виробництво продукції, зниження її собівартості та підвищення прибутковості господарств.

Результати досліджень та пропозиції щодо формування МТП і підвищення ефективності його використання схвалені та прийняті до впровадження головним управлінням сільського господарства й продовольства Харківської області, Чугуївським районним управлінням сільського господарства, ВАТ “ХТЗ”, ВСАТ “Тернівське” Чугуївського району Харківської області.

Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі кафедрою економічної кібернетики, окремі положення кафедрою механізації та електри-фікації сільського господарства в курсовому проектуванні.

Упровадження у виробничий і навчальний процеси підтверджується довідками.

Особистий внесок здобувача. етодику дослідження розроблено спільно з науковим керівником. Основну частину роботи виконано самостійно, результати досліджень одержані автором особисто. Досліджено ефективність використання різних варіантів МТП з урахуванням екологічних факторів, розроблено технолого-економічну модель використання МТП. У спільних публікаціях дисертанту належить матеріал, який стосується збирання та систематизації даних, розробки методики, узагальнення висновків. Зі спільних досліджень і публікацій для дисертації використано тільки власні результаті.

Особистий внесок здобувача у співавторських роботах (номер 1, 2, 4 за списком робіт, який подано в авторефераті) включає наступне:

- в сумісній роботі (1) обґрунтовано необхідність урахування негативної дії на ґрунт сучасної техніки при моделюванні МТП;

- в сумісній роботі (2) висвітлені особливості моделювання МТП з урахуванням екологічних факторів;

- в сумісній роботі (4) висвітлено комплексний вплив економічних та технологічних факторів на ефективність використання МТП.

Апробація та реалізація результатів дослідження. Основні положення та результати досліджень доповідалися й одержали позитивну оцінку на конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів Харківського національного аграрного університету (1995 2003 рр.), на науково-виробничій конференції “Земельна реформа в Україні та завдання землеустрою в її здійсненні” (м. Харків, 1994 р.), на міжнародній науково-технічній конференції з питань розвитку механізації, електрифікації та автоматизації сіль-ськогосподарського виробництва в умовах ринкових відносин (м. Київ – с. Глеваха, 1994 р.), на всеукраїнській науковій конференції молодих учених-аграр-ників “Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу” (м. Харків, 2000 р.), на міжнародній науково-практичній кон-ференції (м. Луганськ, 2002 р.), на всеукраїнській науковій конференції “Проблеми розвитку земельних відносин на засадах нового Земельного Кодексу України” (Київ, 2002 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано дев’ять наукових праць, із них п’ять у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 2,2 ум.-друк. арк., з яких автору належить 2,1 ум.- друк. арк.

Обсяг та структура роботи. Структура дисертаційної роботи підпорядкована темі та меті дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, який включає в себе 193 найменувань. Повний обсяг роботи 292 сторінки, з них 13 сторінок займають 24 рисунки, 26 – 41 таблиця, 19 – список використаних джерел, 88 сторінок – 38 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

першому розділі “Теоретичні засади формування складу машинно-тракторного парку та його раціонального використання в сільському господарстві” озглядаються сучасний стан і перспективи розвитку МТП України. Наявний МТП сільськогосподарських підприємств морально та фізично застарів, не вистачає кваліфікованих кадрів механізаторів. В останні роки придбання господарствами тракторів скоротилося порівняно з 1990 р. майже в 100 разів, комбайнів і сільськогосподарських машин у 2050 разів. Рівень спрацьованості МТП і збиральної техніки досяг 6580%.

Основним програмним документом, яким визначається розвиток галузі сільськогосподарського машинобудування на сучасному етапі, є схвалена урядом України “Програма виробництва технологічних комплексів машин і обладнання для агропромислового комплексу на 19982005 роки”. Згідно з програмою розроблено 143 найменування нової техніки, серед них: 12 типів сучасних тракторів, 2 зернозбиральних комбайни, бурякозбиральний, кормозбиральний, льонозбиральний комбайни, 21 ґрунтообробне знаряддя та ін.

Ринок сільськогосподарських машин характеризується суперечливими та руйнівними тенденціями. Потенціальні попит і пропозиція є великими. Проте реалізуватися вони не можуть через надзвичайно низьку платоспроможність покупців техніки. Низька ж платоспроможність обумовлена хронічним ціновим диспаритетом. Незважаючи на це, ціни на сільськогосподарські машини продовжують зростати.

Не будь-яке насичення господарств машинами й упровадження сучасних технологій забезпечує комплексну механізацію виробничих процесів і зниження собівартості продукції. Одне з основних завдань раціонального комплектування МТП полягає у визначенні для господарства такої мінімальної, проте достатньої кількості машин, яка б забезпечила їх ефективне використання. Для обґрунтування раціонального складу МТП існують чотири методи: розрахунки потреби в тракторах і сільськогосподарських машинах за їх сезонним наробіт-ком; поетапне визначення потреби в засобах для комплексної механізації сільськогосподарського виробництва за напруженим періодом виконання технологічних процесів; багатокритеріальна оптимізація системи машин для агропромислового комплексу та планування структури машинно-тракторного парку господарства з використанням сучасних ЕОМ; метод укрупнених нормативів. Відомі методики обґрунтування складу МТП вирішують питання кількості техніки, з урахуванням економічних факторів. Проте жодна з них не вирішує питання (навіть частково) про екологічні наслідки впливу сучасної техніки на навколишнє середовище, у тому числі на ґрунт, тим більше про економічні наслідки такого впливу.

У другому розділі “Вплив технолого-економічних та екологічних чинників на ефективність використання машинно-тракторних агрегатів” аналізуються стан техніки, її використання, економічні тенденції розвитку АПК Харківської області, розглядаються теоретичні питання впливу економіко-технологічних та екологічних факторів на ефективність використання МТП, наводиться методика досліджень.

За даними Головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, наявний МТП за минуле 10-річчя істотно зменшився, кількість тракторів щороку скорочується май-же на 1000 штук, зернозбиральних комбайнів більш ніж на 200 шт., спостерігається різке зменшення кількості інших машин. Рівень спрацьованості тракторного парку досяг 84,1%, зернозбиральних комбайнів – 75,1%, кукурудзозбиральних комбайнів 85,1%, сівалок 80,9%. В той же час кількість тракторів і комбайнів віком до трьох років складає менше 1%. Заміна новою технікою адекватно старінню МТП не проходить.

Виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь з 1997 по 2000 рр. скоротилося на 19,5%, а на 100 га ріллі на 25%. Витрати на 1 ц продукції з 1997 р. по 2002 р. зросли: на 1 ц зерна – на 102,3%, кукурудзи на зерно – на 165,0%, соняшнику на 125%, цукрового буряку на 60,5%.

Затрати на виробництво продукції по елементах зростають, простежується тенденція змін в їх структурі. Матеріальні затрати, які увійшли в собівартість продукції за період з 1997 по 2002 рр., зросли на 51,8%, в той же час амортиза-ція основних засобів зменшилася на 50,5%, що свідчить про різке скорочення в господарствах обсягів основних засобів, у тому числі техніки МТП.

В останні роки у сільськогосподарському виробництві відбуваються гли-бинні перетворення, започатковані грудневим (1999 р.) указом Президента України. На селі утверджуються нові форми господарювання на засадах при-ватної власності на землю та майно, економічної зацікавленості товаровироб-ника, його адаптації до умов ринкової економіки.

Харківська облдержадміністрація, враховуючи важливе значення сільського господарства для економіки області, його вплив на соціально-економічну ситу-ацію в регіоні, разом з ученими та фахівцями розробили “Комплексну програму розвитку сільського господарства області у 20012005 рр. і на період до 2010 року”. Програма має сугубо соціально-економічну спрямованість і включає в себе пріоритетні напрями розвитку сільського господарства, зокрема оновлення машинно-тракторного парку. В області відпрацьовано систему машин в земле-робстві, орієнтовану на використання існуючої та нової вітчизняної сільсько-господарської техніки, визначено потребу сільськогосподарських виробників у новій техніці на період до 2010 р. Однак при розробці програми та визначенні потреби господарств області в техніці не були враховані негативні наслідки дії техніки на довкілля, особливо на оброблюваний ґрунт.

При формуванні раціонального складу МТП та забезпеченні ефективного використання МТА слід ураховувати технічні, екологічні, технологічні й екологічні фактори.

уже важливим є врахування дії ходових систем МТА на стан ґрунту, на рівень його ущільненості, оскільки ущільнення ґрунту впливає на його розпорошеність, знижує його здатність до кришіння та погіршує умови розвитку кореневої системи рослин, що загалом негативно впливає на урожайність сільськогосподарських культур і потребує підвищених витрат енергії на обробіток ґрунту при їх вирощуванні. Щільність ґрунту та площа ущільнення залежать від технології вирощування сільськогосподарських культур, складу техніки, яка використовується, та строків виконання робіт.

Для визначення площі ущільнення ґрунту технікою використовується метод розрахунку середньозваженої величини. Недолік методу полягає в тому, що результати не відповідають дійсності: на полі можуть бути ділянки з різним числом проходів колеса (гусениці) по одному й тому ж сліду, а також такі, де воно не проходило жодного разу.

Нами, спільно з лабораторією фізики ґрунтів Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського розроблено методику, яка дозволяє визначити площі ділянок на полі з різним числом проходів колеса (гусениці) по одному й тому ж сліду при виконанні МТА технологічних операцій (використано детермінований метод) та щільність ґрунту на ділянках. Сумарна площа слідів коліс (гусениць) на полі при j-му проході колеса визначається за формулою:

(1)

(Uj - сумарна площа слідів коліс на полі при j-му проході колеса по одному й тому ж сліду; ROk - координата по правому краю колеса спільної ділянки, при k-ій ітерації перегляду масивів координат, порівнювана в процесі перегляду масиву; Lmin k – мінімальне значення з масиву лівих крайок координат колеса при k-ій ітерації перегляду масивів координат, Lдов- довжина поля).

пираючись на експериментальні дані В.В. Медведєва, уточнено функцію розрахунку щільності ґрунту за Б.С. Стефановським для чорноземів типових, в якій ураховуються початкова питома щільність ґрунту, його вологість, питомий тиск трактора на ґрунт і кількість проходів колеса МТА по одному й тому ж сліду:

(2)

(срез - результуюча щільність ґрунту; a1 - коефіцієнт зв’язку та пропорційності між величинами ( a1 = 1,137258); N - кількість проходів колеса (гусениці) МТА по одному й тому ж сліду; ?вих- вихідна щільність ґрунту; b1, c1 - коефіцієнти, які враховують кількість проходів колеса МТА по одному й тому ж сліду та початкову щільність ґрунту (с1 = 0,5336128, b1 = 4,428282E-02); w - вологість ґрунту; b, c- коефіцієнти, які враховують вологість ґрунту та питомий тиск трактора на нього (c = 3,444278E-02, b = 4,05511E-03); Руд - питомий тиск трактора на ґрунт).

На основі досліджень та експериментальних даних інших дослідників про залежність щільності ґрунту від питомого тиску трактора та числа проходів його колеса (гусениці) по одному й тому ж сліду нами виявлені та досліджені взаємозв'язки і залежності між економічними, технологічними й екологічними факторами, встановлені функціональні залежності впливу екологічних факторів (зокрема щільності ґрунту по слідах коліс (гусениць) МТА) на економічні показники. У зв’язку з тим, що на полі після виконання технологічних операцій спостерігаються площі ділянок з різним ступенем взаємодії коліс МТА з ґрунтом, отже, з різною щільністю ґрунту, то урожайність та питомі витрати енергії при наступних обробітках ґрунту будуть змінними величинами.

Залежність урожайності сільськогосподарських культур від щільності ґрунту визначалася нами за запропонованою В.М. Мацепуро функцією:

(3)

(У - урожайність сільськогосподарської культури; У0 - максимальна урожайність, яка відповідає с0; с – щільність ґрунту; с0 – оптимальна щільність ґрунту для вирощування сільськогосподарської культури; k – параметр, який характеризує “чутливість” культури до ущільнення і розущільнення ґрунту та вплив грануметричного складу ґрунту і його структури на урожайність при заданому зволоженні та кількості поживних речовин).

Для визначення поправок на продуктивність МТА з урахуванням ущільнення ґрунту нами використані результати досліджень В.П. Горячкіна, М.Г. Бондаренка, В.А. Деменщука, в яких розглядається залежність опору агрегату від щільності ґрунту.

Критерієм при розрахунках раціонального складу МТП господарства та його використання обрано економічну категорію розрахунковий прибуток, який являє собою різницю між вартістю продукції та затратами на її виробництво з урахуванням щільності ґрунту, без затрат, пов’язаних з її реалізацією.

Розроблені нами функціональні залежності дають змогу визначити кінцеві результати формування й використання машинно-тракторного парку господар-ства, такі важливі агротехнічні показники, як оптимальна щільність ґрунту та відповідний максимальний (при заданому зволоженні та кількості поживних речовин) урожай культури без дослідів на ділянках поля, на яких щільність ґру-нту відрізняється від оптимальної. За цими показниками можна прогнозувати втрати врожаю через ущільнення ґрунту тракторами та машинами, поточні вит-рати, які залежать від ущільнення ґрунту, поліпшувати технологію обробітку грунту при вирощуванні окремих культур.

У третьому розділі “Обґрунтування методики визначення раціонального складу машинно-тракторного парку з урахуванням екологічних факторів” дається аналіз ефективності варіантів формування та використання машин-но-тракторного парку з урахуванням ущільнення ґрунту ходовими системами агрегатів при виконанні технологічних операцій по вирощуванню сільськогосподарських культур та уточнюється методика обґрунтування складу та раціо-нального використання МТП господарства. Для з’ясування ступеня впливу машинно-тракторних агрегатів на ущільненість ґрунту та площу ущільнення і визначення їх дії на ефективність виробництва продукції рослинництва нами були дослідженні такі варіанті сформованих МТП: 1 існуюча техніка господарств: трактори з питомим тиском на ґрунт 0,04-0,08 МПа і шириною коліс (гусениць) від 0,2-0,4 до 0,6 м; 2 нова техніка: трактори типу ХТЗ-16131, ХТЗ-17021 з пи-томим тиском на ґрунт 0,09-0,10 МПа і з шириною коліс 0,4-0,6 м; 3 техніка варіанта 2, із здвоєними колесами серійного трактора Т-150К, з шириною коліс 1,2 м та з питомим тиском на ґрунт до 0,05 МПа або з широкопрофільними шинами низького тиску (0,03 МПа) моделі Ф-229НС-6 і відповідним шлейфом сільськогосподарських машин до них. При цьому розглядалося вирощування озимої пшениці по чорному пару та по непарових попередниках, кукурудзи на зерно та на силос, цукрових буряків, соняшнику, люцерни на сіно та на зелений корм, а також чорний пар. Для вирощування кожної культури було розроблено технологічну карту по варіантах використання МТП.

По результатах рішення моделі задачі встановлено, що із збільшенням числа виконуваних технологічних операцій машинно-тракторними агрегатами на полі зростають сумарні площі ділянок із слідами їх коліс та кратність взаємодії їх коліс (гусениць) із ґрунтом. Так при використанні техніки варіанта 3 для виконання технологічних операцій по вирощуванню сільськогосподарських культур уся площа поля буде вкрита слідами коліс (гусениць); найменшою площа слідів коліс на полі буде при використанні МТА варіанта 2. Щільність ґрунту по слідах коліс по варіантах використання МТП істотно відрізнялася: при використанні МТА варіанта 1 вона становила 1,391 г/см3, варіанта 2 1,430 г/см3, варіанта 3 1,361 г/см3 . При цьому спостерігається різке зростання щільності ґрунту по слідах коліс МТА варіанту 2 МТП, в порівнянні з аналогічними даними використання техніки варіантів 1, 3 МТП.

По варіантах використання МТП найкращі екологічні показники спостерігалися у варіанті 3: питомий тиск на ґрунт був значно меншим, ніж у варіанті 1 і особливо у варіанті 2. Тому і сумарні площі ділянок поля зі щільністю ґрунту, оптимальною для вирощування сільськогосподарських культур, після використання техніки варіанта 3 були значно більшими.

озглянемо по варіантах використання МТП вплив екологічних факторів на формування економічних показників на прикладі виконання технологічних операцій по розпушуванню ґрунту при вирощуванні цукрових буряків, попередником яких була озима пшениця. Для підготовки ґрунту під сівбу цукрових буряків проводилися три технологічні операції: лущення стерні дисковими лущильниками, плоскорізний обробіток ґрунту, оранка ґрунту (табл. 1).

аблиця 1

Порівняльні показники ефективності виконання окремих механізованих

робіт при різних варіантах комплектування складу МТП

Показники | Лущіння дисковими лущильниками | Плоскорізний

обробіток | Оранка | без урахування

ущільнення | з урахуванням

ущільнення | в % до без урахування

ущільнення | без урахування

ущільнення | з урахуванням

ущільнення | в % до без урахування

ущільнення | без урахування

ущільнення | з урахуванням

ущільнення | в % до без урахування

ущільнення | Варіант 1 | Продуктивність, га/зм | 39,8 | 31,6 | 79,4 | 14,6 | 11,6 | 79,5 | 6,2 | 4,9 | 79,0

Витрати пального, кг/га | 3,23 | 4,07 | 126,0 | 10,68 | 13,44 | 125,8 | 25,27 | 31,81 | 125,9

Поточні витрати

на 100 га, грн.* | 980 | 1235 | 126,0 | 3424 | 4310 | 125,9 | 7223 | 9093 | 125,9

Варіант 2

Продуктивність, га/зм | 42,6 | 33,4 | 78,4 | 15,6 | 12,2 | 78,2 | 7,1 | 5,6 | 78,9

Витрати пального, кг/га | 2,93 | 3,73 | 127,3 | 9,56 | 12,16 | 127,2 | 20,04 | 25,49 | 127,2

Поточні витрати

на 100 га, грн. | 1080 | 1374 | 127,2 | 4883 | 6209 | 127,2 | 6717 | 8544 | 127,2

Варіант 3

Продуктивність, га/зм | 47,6 | 37,5 | 78,8 | 17,1 | 13,4 | 78,4 | 7,8 | 6,1 | 78,2

Витрати пального, кг/га | 2,66 | 3,39 | 127,4 | 8,91 | 11,34 | 127,3 | 18,22 | 23,18 | 127,2 | Поточні витрати

на 100 га, грн. | 980 | 1248 | 127,3 | 4438 | 5651 | 127,3 | 6107 | 7771 | 127,2

*Витрати, які залежать від щільності ґрунту: оплата праці, амортизація, витрати на технічне обслуговування та зберігання, вартість пального.

Дані, одержані з урахуванням ущільнення ґрунту, свідчать про зниження майже на 21% продуктивності машинно-тракторних агрегатів за робочу зміну (з урахуванням накопичення щільності ґрунту при вирощуванні попередника), про збільшення на 25,927,4% витрат пального на 1 га виконуваних робіт і поточних витрат по розпушуванню ґрунту, у порівнянні з проведенням технологічних операцій без урахування ущільнення.

Продуктивність МТА при виконані технологічних операцій з урахуванням щільності ґрунту була найвищою при використанні техніки варіанта 3. У цьому варіанті витрати пального на 1 га та поточні витрати були найменшими ніж у варіантах 2 і 1.

більшення обсягів нормозмін за рахунок ущільнення ґрунту при вирощу-ванні цукрових буряків по варіанту 1 становило 5,2%, а по варіантах 2 і 3 – 6,1%. Витрати пального по варіантах збільшилися відповідно на 9,1; 7,5; 7,9% від усіх витрат згідно з технологічною картою вирощування сільськогосподарських культур.

Зниження урожайності цукрових буряків за рахунок ущільнення ґрунту колесами (гусеницями) МТА у варіанті 1 склала 7,8%, у варіанті 2–13,3%, а у варіанті 3– лише 5,3% в порівнянні до даних без урахування ущільнення (табл. 2).

аблиця 2

Ефективність використання варіантів МТП

при вирощуванні цукрових буряків на площі 100 га

Показники

Варіант 1 | Варіант 2 | Варіант 3

без урахування

ущільнення (базовий) | з урахуванням

ущільнення | в % до базового | без урахування

ущільненняз урахуванням

ущільнення в % до базового |

без урахування

ущільнення | з урахуванням

ущільнення | в % до базового

Урожайність, ц/га | 300,0 | 276,6 | 92,2 | 330,0 | 290,0 | 96,7 | 330,0 | 314,0 | 104,7

Вартість валової

продукції, тис. грн. | 495,0 | 456,4 | 92,2 | 544,5 | 478,5 | 96,7 | 544,5 | 518,1 | 104,7 | Усього витрат, тис. грн. | 275,5 | 278,5101,1 | 268,0 | 271,498,5 | 251,0 | 254,1 | 92,2

У тому числі: | витрати, які не залежать від ущільнення ґрунту, всього тис. грн. |

263,9 |

263,9 |

100,0 |

255,8 |

255,8 |

96,9 |

239,8 |

239,9 |

90,9 | витрати, які залежать від ущільнення ґрунту, всього тис. грн. | 11,614,6

125,9 | 12,2

15,6

134,2 | 11,2

14,2

122,1

Розрахунковий прибуток, тис. грн. | 219,4 | 177,8 | 81,0 | 276,5 | 207,2 | 94,4 | 293,5 | 264,0 | 120,3

Собівартість 1 ц, грн. | 9,210,1109,8 | 8,19,4102,2 | 7,68,188,0 | Розрахунковий прибуток на 1 га, грн. | 2194177881,0 | 2765207294,4 | 29352640120,3

Рівень рентабельність, % | 79,663,8- 103,276,3116,9103,9-

орівнюючи дані розрахунків економічних показників вирощування цукрових буряків по варіантах використання МТП з урахуванням ущільнення ґрунту з даними базового варіанта, необхідно відзначити, що збільшення поточних витрат при використанні техніки було найменшим у варіанті 3 – 22,2% проти 34,0% у варіанті 2.

Розрахунковий прибуток по варіантах використання МТП, розрахований згідно діючими методиками, збільшився відносно даних базового варіанта. При використанні техніки варіанта 2 він становив 126%, а варіанта 3 – 134%.

З урахуванням щільності ґрунту (зниження урожайності, зростання по-точних витрат) при обчисленні розрахункового прибутку його обсяги по варіантах 1, 2 використання МТП були меншими в порівнянні з базовим варіантом і становили відповідно 81,0 і 94,4%, а по варіанту 3 120,3%. Таке збільшення розрахункового прибутку пояснюється значно більшою площею поля з оптимальною для вирощування культур щільністю ґрунту та щільністю ґрунту по слідах коліс МТА при використанні тракторів із здвоєними колесами або оснащених широкопрофільними шинами низького тиску при вирощуванні цукрових буряків та їх попередника.

пробацію методики розрахунків формування й ефективності використання МТП було проведено по даних ВСАТ “Тернівське” з площею ріллі 2286 га.

ля виконання всіх технологічних операцій по технологічних картах вирощування сільськогосподарських культур у цілому по господарству необхідно мати 12 тракторів: чотири – МТЗ-80, два Т-150, шість – Т-150К, із фактичним річним завантаженням відповідно 1910, 1884 та 3826 умовних еталонних гектарів. З урахуванням накопиченої щільності ґрунту при вирощуванні попередників сільськогосподарських культур обсяги робіт при виконанні технологічних операцій по розпушуванню ґрунту під наступні культури істотно збільшуються. Завдяки збільшенню обсягів робіт збільшується на одиницю кількість тракторів Т-150 та Т-150К. Ефективність використання машинно-тракторного парку в галузі рослинництва складається з показників по кожній з вирощуваних культур.

Через ущільнення ґрунту колесами (гусеницями) машинно-тракторних агрегатів при виконанні технологічних операцій знижується виробництво продукції в натуральному та грошовому вимірах.

Таблиця 3

Основні економічні показники використання машинно-тракторного парку

в галузі рослинництва ВСАТ “Тернівське” Чугуївського району

Харківської області

Показники | Усього по господарству | без

урахування

ущільнення | з

урахуванням

ущільнення | % до

“без урахування”

Вартість валової продукції, тис. грн. | 3214 | 2990 | 93,0 | Усього витрат, тис. грн. | 2168 | 2209 | 101,9 | У тому числі: | витрати, які не залежать від

ущільнення ґрунту, всього тис. грн. | 2022 | 2022 | 100,0 | витрати, які залежать від

ущільнення ґрунту, всього тис. грн. | 145 | 186 | 128,1 | Розрахунковий прибуток, тис. грн. | 1046 | 781 | 74,7 | Вартість валової продукції з 1 га, грн. | 1406130893,0Витрати на 1 га, грн. | 948 | 966 | 101,9 | Розрахунковий прибуток на 1 га, грн. | 458 | 342 | 74,7 | Рівень рентабельності, % | 48 | 35 | х | У структурі поточних витрат на вирощування сільськогосподарських культур збільшення витрат через ущільнення ґрунту становить 1,9%. Розрахунковий прибуток зменшується: в цілому по господарству в галузі рослинництва він становить 1046 тис. грн., а з урахуванням екологічних чинників 781 тис. грн., тобто на 23,5% менше. Рентабельність рослинництва також зменшується з 48 до 35% (табл. 3).

ВИСНОВКИ

1. В агропромисловому комплексі України відбуваються структурні зміни, утворюється чимало нових господарських формувань на базі приватної власності на землю. У цих умовах найбільш важливе значення має збереження родючості землі, зниження собівартості вирощеної продукції рослинництва, що істотно залежить і від раціонального формування й ефективного використання машинно-тракторного парку господарства. У діючих методиках формування й оцінки ефективності використання МТП акцентується на кількісному складі техніки, зниженні поточних витрат. Проте жодна з них не враховує екологічні наслідки взаємодії техніки з навколишнім середовищем, у тому числі з оброблюваним ґрунтом. Тому формування та використання МТП необхідно проводити комплексно, згідно з діючими методиками, але враховуючи екологічні фактори, виражені економічними оцінками.

2. Виявлено зв’язки між екологічними й економічними факторами та визначено оцінки впливу екологічних факторів на такі економічні показники, як поточні витрати на вирощування сільськогосподарських культур та урожайність. Опрацьовано методику визначення сумарних площ ділянок з однаковим ступенем ущільнення ґрунту та його щільності після виконання МТА технологічних операцій по вирощуванню сільськогосподарської культури.

3. При плануванні використання МТП завжди є чимало варіантів комплектування машинно-тракторних агрегатів. Щоб із багатьох допустимих рішень вибрати кращі, має бути чітко сформульований критерій. Прибуток підприємства та його рентабельність як найважливіші показники господарської діяльності виконують фінансову функцію економічного стимулювання виробництва. Із збільшенням прибутку примножується власність підприємців і держави, а також з’являється можливість збільшити дохід, який використовується для особистого споживання. Тому прибуток є визначальною метою та рушійним мотивом господарської діяльності. Виробник буде зацікавлений у розширенні виробництва продукції, якщо ціна компенсує його витрати і забезпечить прибуток, достатній для розширення виробництва та вирішення соціальних проблем.

4. На ефективність формування та використання МТП впливають фактори, які умовно можна розділити на технічні, економічні, технологічні та екологічні. Як екологічний чинник ми розглядаємо щільність ґрунту змінювану під дією ходових систем МТА, оскільки ущільненість найбільше впливає на збільшення розпорошеності ґрунту, погіршує його кришіння та умови розвитку кореневої системи рослин, що негативно впливає на урожайність сільськогосподарських культур і потребує підвищення витрат енергії на обробіток ґрунту при їх вирощуванні. Щільність ґрунту та площа ущільнення залежать від технології вирощування сільськогосподарських культур, складу техніки, яка використовується, та строків виконання робіт.

5. Технолого-економічна модель обґрунтування складу МТП, використовуваного на вирощуванні продукції рослинництва враховує вплив природних, техно-економічних, організаційно-виробничих і екологічних факторів на розмір розрахункового прибутку.

Урахування дії екологічних факторів дозволило більш об’єктивно визначити величину розрахункового прибутку по кожній вирощуваній культурі. Через ущільнення ґрунту він зменшується по озимій пшениці від 0,8% до 5,5%, технічних культурах від 19% до 29,9%, по силосних на 79,2%.

6. За допомогою розглянутих функціональних залежностей можна визначити такі важливі агротехнічні показники, як оптимальна щільність ґрунту і відповідний максимальний (при заданих показниках зволоженості та кількості поживних речовин) урожай, не проводячи дослідів на ділянках, у яких щільність ґрунту відрізняється від оптимальної. За цими показниками можна прогнозувати втрати врожаю при переущільненні ґрунту тракторами та машинами, зміни витрат на вирощування сільськогосподарських культур, а також визначити, в якій мірі використані можливості поліпшення технології обробітку грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур.

7. Дослідження варіантів сформованих машинно-тракторних парків показали, що після виконання технологічних операцій по вирощуванню культур, екологічні показники були найкращими при використанні нової техніки, трактори якої оснащені здвоєними колесами серійного трактора Т-150К або широкопрофільними шинами низького тиску: сумарні площі ділянок з оптимальною для вирощування сільськогосподарських культур щільністю ґрунту по слідах коліс, коливалися від 56% до 100% площі поля; щільність ґрунту при десятиразовому ущільненні колесами МТА не перевищували 1,36 г/см3. Найгіршими екологічні показники виявилися при використанні нової, потужної техніки (трактори типу ХТЗ-16131, ХТЗ-17021, які не оснащені здвоєними колесами серійного трактора Т-150К або широкопрофільними шинами низького тиску): сумарні площі ділянок з оптимальною для вирощування культур щільністю ґрунту по слідах коліс МТА не перевищували 62% площі поля, а щільність ґрунту по слідах коліс сягала 1,43 г/см3, за винятком культур, при вирощуванні яких виконується від однієї до трьох технологічних операцій безпосередньо на полі. При використанні існуючої техніки в господарствах сумарні площі ділянок з оптимальною щільністю ґрунту коливалися від 50% до 86% площі поля, а щільність ґрунту досягала 1,39 г/см3.

Аналіз ефективності використання техніки показав, що розрахунковий прибуток по вирощуваних культурах, одержаний з урахуванням щільності ґрунту, був найвищим при використанні МТА, трактори яких оснащені здвоєними колесами серійного трактора Т-150К або широкопрофільними шинами низького тиску. По культурах перевищення розрахункового прибутку в порівнянні з даними при використанні існуючої техніки господарств становить від 13,2 до 39,3%, а нової потужної техніки – від 7,1 до 30,7%.

8. Методику економіко-екологічного обґрунтування складу МТП та його використання було апробовано у ВСАТ “Тернівське” Чугуївського району Харківської області, при вирощуванні сільськогосподарських культур на площі 2286 га. Розрахунки раціонально складу МТП та ефективності його використання показали: за рахунок накопиченої щільності ґрунту при вирощуванні попередників культур обсяги робіт зростають у порівнянні з даними, одержаними за діючими методиками; число тракторів для виконання цих робіт необхідно визначати з урахуванням щільності ґрунту; розрахунковий прибуток з тієї ж причини зменшується на 37,9%, вартість вирощеної продукції – на 7,2%, а витрати, пов’язані з її вирощуванням, зростають у цілому по господарству на 1,9%.

9. Використання економіко-екологічного підходу до проблеми підвищення ефективності формування й експлуатації машинно-тракторного парку буде сприяти вибору раціонального планового та технологічного рішення спрямованого на збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва, зниження витрат виробництва, забезпечення розширеного відтворення.

ПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бидыло М.И., Пащенко В.Ф., Ульянченко А.В. Учет действия отрица-тельных факторов на почву современной техники при моделировании ма-шинно-тракторного парка //Земельна реформа в Україні та завдання земле-устрою в її здійсненні: Тези доп.