Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

БАДАЛОВА МАРИНА ВІКТОРІВНА

УДК 159.925(048)

ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ КОНСУЛЬТАТИВНИХ ЗАДАЧ

19.00.07 –

педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології ім.Г.С.Костюка АПН України (м. Київ).

Науковий керівник:

член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Балл Георгій Олексійович, Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України (м. Київ), завідувач лабораторії методології і теорії психології.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Семиченко Валентина Анатоліївна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, проректор з наукової роботи;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Горностай Павло Петрович, Інститут соціальної та політичної психології АПН України, провідний науковий співробітник лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень.

Провідна установа:

Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського МОН України, кафедра психології (м. Одеса).

Захист відбудеться "20" квітня 2004 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул.Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий "___" _________ 2004 року.

Заступник голови

спеціалізованої вченої ради Чепелєва Н.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Завдання підготовки фахівців для основних сфер психологічної діяльності в сучасній соціокультурній ситуації набуває особливої актуальності, оскільки опанування професійного досвіду здійснюється на тлі зламу стереотипів традиційних форм професіоналізації та змін у самій структурі психологічного знання (зміщення акценту з природничонаукових складових професійного світогляду на гуманітарні, підвищений інтерес до проблем особис-тості, її розвитку й становлення, виникнення нових прикладних галузей, включення до традиційних видів професійної діяльності практичного психолога цілої низки нових елементів, що пов’язані із зміною не тільки структури і якості знань, а й технології їх застосування).

У цьому зв’язку обґрунтованим є інтерес до діяльності практичних психологів як на етапі спеціальної підготовки, так і в період практичного застосування отриманих знань. Суттєвого значення при цьому набуває формування психологічної готовності фахівців до успішної професійної діяльності.

Визначенню професійно значущих якостей практичного психолога приділено чимало уваги в науковій літературі (Г.С.Абрамова, М.О.Амінов, М.Р.Бітянова, І.В.Дубровіна, М.В.Молоканов, Р.В.Овчарова, Г.М.Прихожан, Л.М.Фрідман та ін.). Але недостатньо вивченим є питання про те, якими спеціальними здібностями повинен володіти психолог, щоб успішно виконувати професійну діяльність.

Разом з тим, сучасна практика діяльності психологів у нашій країні виявляє недостатній рівень професійної готовності до розв’язування спеціальних задач, і, в тому числі, до ефективної діяльності психолога-консультанта.

Велика кількість проблем повсякденного життя, з якими стикаються у своїй практиці психологи-консультанти, пов’язана з труднощами розвитку та пристосування особистості, дисгармонією міжособистісних стосунків, соціальними девіаціями (наркоманія, алкоголізм, розпад сім’ї, СНІД, ВІЛ та ін.), віковими кризами. Широке коло таких проблем потребує від психолога професійної компетентності, інтелектуальної та особистісної зрілості, розвинутого професійного мислення.

Саме тому постає вкрай необхідною відповідна спеціальна підготовка майбутніх психологів у вищій школі. У цьому контексті проблема професійної компетентності практичних психологів набуває нового звучання, змінюються критерії професійної готовності фахівця.

Вивчення особливостей професійної готовності практичного психолога, розробка методів її формування привела до значної диференціації досліджень останніми роками (О.Ф.Бондаренко, Ж.П.Вірна, В.Г.Панок, Н.І.Повякель, В.А.Семиченко, Л.Г.Терлецька, Л.І.Уманець, Н.В.Чепелєва).

Професійна готов-ність практичних психологів розглядається в різних аспектах. Особлива увага приділяється проблемам формування в майбутніх психологів особистісної, зокрема, мотиваційно-смислової готовності до професійної діяльності. Однак питання цілеспрямованого формування інтелектуальної готовності практичних психологів на етапі опанування спеціальності висвітлені недостатньо й потребують більш детальної розробки.

Дослідження даної проблеми дозволить визначити умови формування в майбутніх психологів інтелектуальної готовності до розв’язування цілого класу професійних задач, як типових, так і нестандартних, що потребують активного, самостійного пошуку рішень. Уявляється, що вирішення завдань формування інтелектуальної готовності виступатиме одним з факторів для вирішення загальної проблеми спеціальної підготовки майбутніх психологів.

Недостатня теоретична дослідженість структурних складових категорії “інтелектуальна готовність до професійної діяльності практичного психолога”, а також способів їх цілеспрямованого формування, з одного боку, і актуальність підготовки професіоналів для основних сфер психологічної діяльності, – з іншого боку, зумовили вибір теми нашого дослідження: “Формування в майбутніх психологів інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконувалось у межах комплексної теми лабораторії методології і теорії психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України “Методологічні та психолого-педагогічні засади гуманізації освіти”. Номер держреєстрації 0199U000307.

Об’єктом дослідження є інтелектуальна готовність до розв’язування консультативних задач.

Предметом дослідження став процес формування інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач в рамках професійної підготовки практичних психологів.

Мета дослідження полягає у визначенні психолого-педагогічних умов успішного формування в майбутніх психологів інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач.

Здійснюючи дослідження, ми виходили з таких гіпотез:

–

-

У відповідності до поставленої мети та гіпотез дослідження були визначені такі завдання:

1. Розкрити психологічний зміст категорії “інтелектуальна готовність практичних психологів до професійної діяльності”. Зясувати специфічні особливості консультативних задач, способи та засоби їх розв’язування.

2. Проаналізувати психолого-педагогічні умови формування у студентів-психологів інтелектуальної готовності до професійної діяльності.

3. Визначити особливості інтелектуальної сфери студентів-психологів і чинники, що зумовлюють успішність розв’язування консультативних задач.

4. Розробити психологічний тренінг, спрямований на формування інтелектуальної готовності майбутніх психологів до розв’язування консультативних задач, апробувати цей тренінг та оцінити його ефективність.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: положення про єдність психіки та діяльності (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн); системний підхід до дослідження особистості (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Ломов); теорія функціональних систем (П.К.Анохін, В.Д.Шадриков); положення про закономірності функціонування інтелекту та його розвиток у процесі навчання та виховання (А.В.Брушлінський, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, С.Д.Максименко, Ю.І.Машбиць, В.О.Моляко, С.Л.Рубінштейн, В.В.Рубцов, М.Л.Смульсон, О.К.Тихомиров, М.О.Холодна та ін.); положення про детермінацію професійного становлення особистості рівнем розвитку професійно значущих якостей (О.Ф.Бондаренко, Є.О.Климов, А.В.Петровський, В.В.Рибалка, В.А.Семиченко, Н.В.Чепелєва); положення щодо розробки та використання навчальних задач у системі професійної підготовки (Г.О.Балл, С.В.Васьківська, П.П.Горностай, П.Я.Гальперін, В.Л.Данилова, П.Л.Капиця, Ю.І.Машбиць, О.Ф.Єсаулов та ін.).

Методичний апарат дослідження являє собою комплекс взаємодоповню-вальних методів і методик. До цього комплексу увійшли: теоретичний аналіз досліджуваної проблеми на базі вивчення наукової літератури, констатуючий і формуючий експеримент, спостереження, анкетування, метод експертних оцінок, контент-аналіз, аналіз продуктів діяльності, тестовий метод (тести виміру загального рівня інтелекту Д.Векслера, тест структури інтелекту Р.Амтхауера, тест невербальної креативності Є.Торенса, тест вербальної креативності С.Медника), методика діагностики метафоричних здібностей Л.І.Шрагіної, комплексна оцінка рівня розвитку поняттєвого мислення майбутніх психологів, якісний аналіз отриманих даних.

Обробка отриманих результатів здійснювалась із застосуванням математико-статистичних методів, у тому числі кореляційного, кластерного і факторного аналізу.

Вірогідність результатів дослідження й сформульованих висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю теоретичних положень дослідження; застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; коректним застосуванням параметричних і непараметричних методів статистичної обробки та оцінки експериментальних даних.

Наукова новизна дослідження полягає: в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному підтвердженні структури інтелектуальної готовності майбутніх практичних психологів до розв’язування консультативних задач; в обґрунтуванні й розробці тренінгу для студентів-психологів, орієнтованого на формування структурних компонентів вказаної готовності.

Теоретична значущість дослідження полягає: в уточненні сутності та основних параметрів категорії інтелектуальної готовності майбутніх психологів до розв’язування консультативних задач; у з’ясуванні специфічних особливостей консультативних задач та способів їх розв’язання; у виявленні інтелектуальних параметрів суб’єкта, що зумовлюють успішне розв’язування ним консультативних задач; у визначенні принципів та способів цілеспрямованого формування в майбутніх психологів інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач.

Практична значущість роботи забезпечується розробкою психодіагностичного комплексу для виявлення рівня інтелектуальної готовності майбутніх психологів до розв’язування консультативних задач; створенням комплексу тестових завдань, спрямованого на діагностику рівня сформованості поняттєвого мислення студентів-психологів; розробкою та апробацією програмно-методичного забезпечення тренінгу розвитку інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у психодіагностичній роботі, в рамках навчального процесу з підготовки психологів, а також як навчально-методичні матеріали при організації роботи з підвищення кваліфікації практичних психологів.

Організація дослідження. Дослідження проводилось на базі Інституту післядипломної освіти м.Севастополя. Вибірка досліджуваних включала 111 студентів. Апробація розробленого тренінгу здійснювалась у групах майбутніх психологів четвертого року навчання.

Дисертаційне дослідження проводилось у два етапи.

Перший етап (2000-2001 рр.) був присвячений аналізу психолого-педагогіч-ної літератури з проблеми професійної готовності практичних психологів та можливостей цілеспрямованого формування професійно значущих якостей фахівців у процесі вузівської підготовки; уточненню категорії “інтелектуальна готовність до професійної діяльності” стосовно до практичних психологів; з’ясуванню специфіки інтелектуальної готовності практичних психологів до розв’язування консультативних задач; проведенню констатуючого експерименту, в ході якого перевірялась та уточнювалась висунута гіпотеза; розробці програми тренінгу розвитку вказаної готовності та критеріїв ефективності цього тренінгу.

Другий етап (2001-2003  рр.) був присвячений організації та проведенню формуючого експерименту відповідно до розробленої програми; уточненню критеріїв оцінки ефективності тренінгу розвитку інтелектуальної готовності до розвязування консультивних задач; здійсненню діагностичних зрізів.

На обох етапах дослідження проводились кількісна й якісна обробка та інтерпретація отриманих результатів, формулювались висновки.

Впровадження результатів дослідження.

Узагальнені результати дисертаційного дослідження включені до навчального процесу з підготовки практичних психологів у Севастопольському інституті післядипломної освіти за дисциплінами “Практикум з психології”, “Професійно орієнтований тренінг” та “Інтелектуальний тренінг”. Впровадження результатів дослідження здійснювалось шляхом проведення спецсемінарів і циклу практичних занять для студентів факультету підготовки практичних психологів та слухачів факультету підвищення кваліфікації.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження були представлені на засіданні круглого стола “Психологічні і педагогічні проблеми гуманізації освіти” (Київ, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції: “Психолого-педагогічні напрями професійного становлення особистості практичного психолога та соціального педагога в умовах вищої школи” (Тернопіль, 2003); на засіданнях кафедри психології Севастопольського інституту післядипломної освіти, кафедри психології Соціально-економічного університету м.Севастополя; лабораторії методології і теорії психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Публікації. Результати дослідження відображені у 6 друкованих працях (серед них 4 – у фахових виданнях, включених до списку ВАК України). Всі публикації підготовані самостійно, без співавторів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Основний текст дисертації без списку літератури і додатків викладено на 189 сторінках комп’ютерного набору. Дисертація містить 22 таблиці, 22 рисунки. Бібліографічний список налічує 228 назв джерел українських та зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, визначаються об’єкт, предмет, мета, гіпотези і завдання дослідження, розкривається його наукова новизна, теоретична і практична значущість, наводяться дані щодо апробації і впровадження результатів роботи та її структури.

У першому розділі – “Проблема інтелектуальної готовності психолога-консультанта у психологічній теорії і практиці” – аналізується психологічний зміст поняття інтелектуальної готовності до професійної діяльності, визначаються особливості такої готовності стосовно до практичних психологів, з’ясовується специфіка інтелектуальної готовності до діяльності психолога-консультанта, розглядаються психолого-педагогічні аспекти формування в майбутніх психологів професійного інтелекту.

У психологічний та педагогічній літературі висвітлено різні аспекти методологічного забезпечення педагогічного процесу з формування професійного інтелекту в майбутніх фахівців, і, зокрема, з розвитку творчого мислення; сформульовано основні умови розвитку креативності у навчально-виховному процесі, виділені психологічні детермінанти загальної структури й динаміки мисленнєвої діяльності, визначено основні компоненти спеціально спрямованого педагогічного процесу формування інтелектуальної зрілості в юнацькому віці.

Як показав аналіз праць, присвячених зв’язку інтелекту і професійних досягнень (В.М.Дружинін, В.О.Моляко, В.В.Рибалка, І.М.Семенов, С.Ю.Степанов, М.Л.Смульсон, М.О.Холодна, У.Шнейдер, В.Д.Шадриков та ін.), основними детермінантами інтелектуальної продуктивності індивіда можна вважати: загальний інтелект, що відповідає необхідному “інтелектуальному порогу” (Д.Перкінс); спеціальні здібності, адекватні специфіці конкретної діяльності; креативність; мотиваційну готовність до розв’язування професійних задач; форми інтелектуальної активності (Д.Б.Богоявленська).

Проведений аналіз літератури (Г.С.Абрамова, М.О.Амінов, Л.С.Виготський, І.В.Дубровіна, В.В.Колпачников, М.В.Молоканов, В.Г.Панок, В.М.Розін, О.Є.Сапогова, Б.М.Теплов, Н.В.Чепелєва та ін.) дозволив конкретизувати поняття інтелектуальної готовності до професійної діяльності стосовно до практичних психологів. Структурними складовими такої готовності є: а) розвинуте професійне мислення – сполучення теоретичного і практичного мислення, культурна продуктивність мислення (відкритість розуму при розвинутій критичності, гнучкість мислення, креативність), наявність узагальненої теоретичної концепції, сформована операційна сторона діяльності (децентрація, здатність до професійної рефлексії, діалогічне мислення, розвинута інтуїція, система спеціальних способів і прийомів мислення, спрямованих на розв’язування професійних задач); б) загальний рівень інтелектуального розвитку – достатність інтелектуального потенціалу для опанування професії практичного психолога, високий показник вербального інтелекту (можливість інтенсивного розвитку поняттєвого мислення у процесі спеціальної підготовки та перепідготовки), розвинутий соціальний та емоційний інтелект, пізнавальна активність особистості фахівця (високий ступінь вираженості пізнавальних потреб, настановлень і мотивів професійної діяльності); в) функціональні можливості організму (актуальні й резервні) – достатня розумова працездатність та стійкість до перешкод.

Виділені на базі аналізу літератури з психологічного консультування теоретичні основи розв’язування консультативних задач (зокрема, специфічні особливості консультативних задач – індивідуальність предмета задачі, нечіткість та проблемно-конфліктний характер її умов, залежність вирішення поставленої задачі від характеристик розв’язувачів, багатовимірна смислова структура задачі, відсутність алгоритмів розв’язування консультативних задач; специфіка способів і засобів їх розв’язування) дозволили висловити припущення про сукупність структурних компонентів інтелектуальної готовності, що зумовлюють ефективну діяльність психолога-консультанта: спеціальні якості мислення (консультативне розуміння, діалогізм, метафоричність, креативність, рефлексивність) та вміння використовувати в роботі широкий репертуар психотехнічних та евристичних засобів.

Виявлення інтелектуальних компонентів, які зумовлюють успішність розв’я-зу-вання консультативних задач, дало підстави для визначення механізмів формування інтелектуальної готовності практичних психологів до консультативної діяльності.

Разом з тим вивчення практики формування професійного мислення у вищій школі показало, що в інтелектуальній підготовці майбутніх консультантів, поряд з формуванням професійно-специфічних якостей мислення, значне місце повинні займати:– 

поетапне ускладнення і збагачення індивідуального ментального досвіду студентів завдяки включенню до програми професійної підготовки спеціальних психолого-педагогічних технологій;– 

цілеспрямоване формування базових інтелектуальних якостей особистості, таких як інтегративність, децентрованість, семантизованість, активність, креативність, стратегічність, узагальненість, афективність;– 

створення спеціальних умов, що забезпечують ефективну інтелектуальну діяльність майбутніх психологів: забезпечення програмно-цільової спрямованості педагогічного процесу з формування інтелектуальної зрілості студентів, організаційний, методичний та психологічний супровід тих, хто навчається, додержання принципів діалогізму у навчанні, суб’єктний підхід в організації спільної діяльності, врахування індивідуального стилю інтелектуальної діяльності майбутніх фахівців.

Проведений теоретичний аналіз дозволяє сформулювати такі висновки:– 

категорія “інтелектуальна готовність до професійної діяльності” є системним утворенням, що охоплює сукупність професійних, психологічних та психофізіологічних компонентів і передбачає успішність виконання професійної діяльності;– 

успішне розв’язання консультативних задач передбачає наявність у майбутніх психологів сформованої операційної сторони діяльності – сукупності професійно значущих якостей мислення (консультативного розуміння, діалогізму, рефлексивності, креативності, метафоричності) й володіння широким репертуаром психотехнічних та евристичних засобів; – 

отримані уявлення про специфіку організації процесу формування професійного мислення у вищій школі, а також виділені професійно значущі інтелектуальні якості дозволяють визначити основні підходи до експериментального дослідження можливостей формування в майбутніх психологів інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач.

У другому розділі – “Психологічна діагностика інтелектуальної готовності майбутніх психологів до розв’язування консультативних задач” – аналізуються проблеми діагностики інтелектуальної готовності до діяльності практичного психолога, пропонується методика проведення діагностичного дослідження інтелектуальної готовності студентів-психологів до розв’язування консультативних задач, описується отриманий емпирічний масив даних. Виділяється сукупність професійно значущих інтелектуальних факторів, які визначають успішне розв’язування запропонованих консультативних задач.

Показано, що дослідження має задовольняти, зокрема, такі вимоги: врахування часових етапів професійного розвитку майбутніх психологів, використання діагностичного комплексу, що об’єднує тести загальних і спеціальних здібностей з тестами досягнень, створення необхідних умов для проведення діагностики (психологічний комфорт, повідомлення про цілі дослідження, приватність та анонімність).

Організація експериментального дослідження інтелектуальної готовності студентів-психологів до розв’язування консультативних задач здійснювалась у три етапи.

На першому етапі дослідження було вирішено завдання відбору та розробки діагностично цінних тестів і методик, а також проведено констатуючий експеримент. Для якісної оцінки рівня розвитку поняттєвого мислення майбутніх психологів був розроблений комплекс завдань (що містять по шість субтестів), спрямований на експрес-діагностику інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач. Обстеження 111 студентів дозволило виявити наступне: 23,8% досліджуваних отримали високу оцінка інтелекту за тестом Векслера, 39,7% досліджених показали рівень інтелектуального розвитку, вищий від середнього; переважання вербальної компоненти в структурі інтелекту за тестами Векслера і Амтхауера; нерівномірно сформовані інтелектуальні функції; у структурі загальних здібностей за тестом Амтхауера найбільше виражені здібності до побудови класифікацій, уміння виділяти істотні ознаки і самостійно виносити судження; досить високі оцінки невербальної та мовно-мисленнєвої креативності (за тестами Е.Торенса і С.Медника); вираженість базового компоненту метафоричних здатностей – утворення метафор за ознакою “віддалені асоціації”.

На другому етапі експериментального дослідження вирішувались три основні завдання: 1) виділення експериментальних груп; 2) визначення інтелек-туаль-них факторів, що зумовлюють успішність розв’язування майбутніми психологами консультативних задач; 3) порівняльний аналіз інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач, притаманної представникам різних експериментальних груп.

Критерієм розділення всієї вибірки досліджуваних стала ознака успішності розв’язування консультативнх задач. До першої експериментальної групи увійшли студенти, які відмовились взяти участь у розв’язанні консультативних задач або не впорались із завданням (53%), друга експериментальна група була представлена досліджуваними, які успішно розв’язали запропоновані задачі (47%).

Було проведено факторний і кластерний аналіз. Найважливіші результати наведені у таблицях 1 і 2.

Таблиця 1

Факторна модель першої експериментальної групи

№ фактора | Вага | Змінні

1 | 3,40– “ | плинність”, визначена за методикою Шрагіної (завдання “Скласти речення з трьох слів”);– “

оригінальність”, визначена за методикою Шрагіної (завдання “Скласти речення з трьох слів”);

2 | 3,38 “ | загальна кількість написаних образних порівнянь”, отримана за тестом вербальних асоціацій (4-е завдання методики Шрагіної);

3 | 3,32– “ | визначення спільних ознак” за тестом Амтхауера;– “

класифікації” за тестом Амтхауера; – “

сумарний показник вербального інтелекту” за тестом Амтхауера;

4 | 3,05 “ | індекс оригінальності”, отриманий за тестом С.Медника; – 

змінні професійної рефлексії, отримані на основі розробленого

автором комплексу тестових завдань:

субтест 6, шкала 1 “уявлення про професійно значущі якості ідеального психолога”;

субтест 6, шкала 2 “уявлення про себе як суб’єкта професійної діяльності”;

5 | 2,29– “ | оригінальність” за тестом Торенса;– “

унікальність” за тестом Торенса.

Таблиця 2

Факторна модель другої експериментальної групи

№ фак-тора | Вага | Змінні

1 | 6,04– “ | оригінальність” за тестом Торенса;– “

унікальність” за тестом Торенса;– “

індекс оригінальності” за тестом Медника;– “

кількість метафор”, утворених на основі ознаки “віддалені асоціації” за методикою Шрагіної (4-е завдання “Тест вербальних асоціацій”);– “

обізнаність” за тестовим комплексом з виявлення рівня поняттєвого мислення;

2 | 3,91– “ | логічний відбір” за тестом Амтхауера; – “

визначення загальних ознак” за тестом Амтхауера;

?  “сумарний показник вербального інтелекту” за тестом Амтхауера;

3 | 3,61– “ | кількість метафор, утворених на основі ознаки “форма”” за методикою Шрагіної (4-е завдання “Тест вербальних асоціацій”);

4 | 3,29“ | уявлення про себе як суб’єкта професійної діяльності” за комплексом тестових завдань з виявлення рівня поняттєвого мислення;

5 | 2,04– “ | узагальнення” за комплексом тестових завдань з виявлення рівня поняттєвого мислення майбутніх психологів-консультантів.

Порівняльний аналіз факторів, виявлених у двох експериментальних групах, дозволив виділити ряд компонентів, які зумовлюють успішне розв’язування консультативних задач: вербальну плинність, розвинуті здібності до узагальнення та комбінаторні здібності; вміння створювати оригінальні метафори на основі виражених креативних здібностей; розвинуті здібності до встановлення аналогій в галузі професійних знань; виражену професійну рефлексію.

Узагальнюючи підсумки факторного і кластерного аналізу, слід зазначити, що, сукупність якостей мислення, які впливали на успішність розв’язування консультативних задач, в обох групах досить подібна (вербальна гнучкість, уміння генерувати образні порівняння, здатність до професійної рефлексії). Але місце цих якостей у факторній структурі істотно розрізняється (Таблиці 1 і 2). Так, при виборі способу розв’язування консультативних задач студенти першої експериментальної групи (“неуспішні”) орієнтувались на свій минулий досвід. При цьому відсутність у факторній моделі змінних, що характеризують рівень розвитку поняттєвого мислення, може вказувати на наявність у ментальному досвіді студентів алгоритмів розв’язування, що напрацьовані здебільшого не в процесі професійної підготовки, а в повсякденному житті (Таблиця 1). Приблизно рівнозначна вага факторів свідчить про відсутність вираженої для даної групи підходу до розв’язування мисленнєвих задач і, можливо, хаотичний характер пошуку відповіді.

Принципово інші способи розв’язування консультативних задач продемонстрували студенти другої експериментальної групи (Таблиця 2).

Домінуючим у пошуку рішення консультативних задач студентами даної групи було настановлення на творче використання професійних знань. Виражені творчі здібності (змінні вербальної та невербальної креативності), уміння наситити інформацію професійним психологічним змістом (змінні поняттєвого мислення), а також здатність до метафоризації професійної інформації (метафори, створені на основі ознаки “віддалені асоціації” у тесті вербальних асоціацій) дозволили студентам запропонувати більш якісні порівняно з результатами першої експериментальної групи варіанти відповідей на запропоновані консультативні задачі (Таблиця 2). Таким чином, інтелектульна готовність студентів-психологів до розв’язування консультативних задач визначається двома векторами: перший – вербальна гнучкість у поєднанні із здатністю до професійної рефлексії, і другий – виражене творче настановлення у пошуку рішення консультативних задач в сукупності зі здатністю до метафоризації професійної інформації.

На третьому етапі дослідження ми з’ясовували характер зв’язку між виділеними інтелектуальними характеристиками студентів-психологів та рівнем їх інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач.

Застосування методів багатомірного статистичного аналізу – кореляційного, кластерного і факторного – дозволило виділити значущі компоненти інтелек-туальної готовності студентів-психологів до розв’язування консультативних задач.

Успішність розв’язування майбутніми психологами консультативних задач визначається трьома групами характеристик: перша – при загальній вербальній плинності здатність притягувати інформацію із різних галузей знання; друга – здатність використовувати метафоричну мову в якості інструменту професійного впливу; третя – здатність творчо використовувати професійні знання, рефлексуючи при цьому зміст своєї професійної діяльності.

Отже, можна зробити висновок, що припущення про складові категорії інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач підтвердже-но результатами багатомірного кількісного та якісного аналізу. Успішність розв’язування консультативних задач є функцією від сукупності професійно значущих змінних: вербального інтелекту, професійної рефлексії, креативності та метафоричності.

Отримані результати дозволяють розширити можливості прогнозування успішності професійної діяльності майбутніх психологів в якості консультантів. Цілеспрямоване формування у студентів значущих компонентів інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач сприятиме становленню професійної компетентності майбутніх фахівців.

У третьому розділі – “Експериментальне дослідження можливостей формування в майбутніх психологів інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач” – передусім описуються методологічні засади організації психолого-педагогічного процесу формування у студентів інтелектуальної готовності до діяльності практичного психолога; пропонуються способи оцінки ефективності розробленої формуючої програми.

На основі узагальнення даних проведеного психодіагностичного дослідження та з урахуванням основних психолого-педагогічних аспектів формування професійного інтелекту у вищій школі нами була розроблена програма психологічного тренінгу, спрямованого на розвиток інтелектуальної готовності до розв?язування консультативних задач. Здійснення роботи зі студентами в рамках даного тренінгу було орієнтовано на формування й розвиток структурних компонентів інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач. Даний тренінг був апробований у групах студентів-чотирикурсників, що навчались у Севастопольському інституті післядипломної освіти за спеціальністю “Практична психологія” протягом 2000/2001 – 2002/2003 навчальних років. Середній вік досліджуваних – 21,4 роки. Програма розрахована на 60 академічних годин і включала в себе 10 тренінгових занять.

Загальний задум даного етапу експериментального дослідження визначався необхідністю перевірки нашої гіпотези про те, що формування в майбутніх психологів професійно специфічних якостей мислення та евристичних прийомів за допомогою спеціально розробленого тренінгу сприяє становленню інтелектуальної готовності студентів до розв’язування консультативнх задач. При розробці програми тренінгу ми також враховували необхідність формування у студентів компонентів інтелектуальної вихованості (за М.О.Холодною).

В основу планування тренінгу були покладені: експериментально-генетичний метод, принцип творчої самодіяльності, принцип рефлексивної взаємодії інтелектуального та особистісного аспектів у творчості, принцип унікальності, а також принципи рефлексивно-гуманістичної психології співтворчості.

Основними завданнями тренінгу розвитку інтелектуальної готовності до розв?язування консультативних задач стали: розвиток усіх виділених компонентів інтелектуальної готовності студентів-психологів до розв’язування консультативних задач (рефлексивність, консультативне розуміння, метафоричність, діалогічність мислення, креативність, володіння спеціальними засобами розв’язування консультативних задач), виявлення індивідуального когнітивного стилю мисленнєвої активності кожного студента, навчання учасників способам стратегічного пошуку розвязків творчих задач, розвиток компонентів інтелектуальної вихованності студентів-психологів, оцінка ефективності тренінгу.

Тренінг являє собою комплекс із трьох систем методичних засобів, відповідно спрямованих: а) на розвиток рефлексивності учасників (метод концептуалізації, прийом рефлексивних контрастів, технологія формування критичного мислення засобами читання та письма, балінтівські сесії, прийом культурних аналогів); б) на розвиток інтелектуальної вихованості та стимуляцію інтелектуальної активності (полілог, мозковий штурм, метод “індукування психоінтелектуальної діяльності”, організаційно-діяльнісні ігри, групові дискусії метод “каруселі”); в) на формування інструментальної сторони діяльності майбутніх психологів-консультантів (використовувались евристичні завдання, евристичні та логіко-алгоритмічні способи розв’язування проблемних задач).

Комплексна оцінка ефективності проведеного тренінгу свідчить про вірогідну наявність позитивної динаміки. Спостерігається збільшення середніх показників здатності до продукування метафор на 14,13% (р<0,001 за t-критерієм Ст’юдента), уміння утворювати метафори на основі ознаки “віддалені асоціації” – 18,64% (р<0,01). Найбільш виражена динаміка спостерігається за шкалами тесту “Здатність до професійної рефлексії – 31,11% (р<0,001) і 21,02% (р<0,001), а також за всіма показниками субтесту “Розв’язування консультативних задач” – 12,39% (р<0,005) і 36,97% (р<0,001). Динаміка показників тесту “Розв’язування консультативних задач” представлена на рис.1.

Узагальнення матеріалів нашого дослідження підтверджує висунуту гіпотезу про становлення інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач у процесі спеціально розробленого тренінгу.

Включення даної тренінгової програми до навчального плану вузівської підготовки практичних психологів позитивно позначиться на формуванні психологічної готовності студентів до професійної діяльності. У висновках викладені основні теоретичні та прикладні результати дослідження, окреслені шляхи подальшої розробки проблеми.

висновки

1.  Аналіз праць, присвячених зв’язку інтелекту і професійних досягнень, дозволив виділити основні детермінанти інтелектуальної готовності практичних психологів до професійної діяльності. Серед структурних компонентів такої готовностї – спеціальні здібності, адекватні специфіці конкретної діяльності, рівень загального інтелекту, що відповідає необхідному “інтелектуальному діапазону” професії, форми продуктивної пізнавальної активності, функційні можливості організму (актуальні й резервні).

2.  Визначено загальні характеристики консультативних задач, а також способи та засоби їх розв’язання. Серед спеціфних особливостей консультативних задач виділені: індивідуальність предмета задачі, нечіткість і проблемно-конфліктний характер її умов, залежність розв’язання поставленої задачі від характеристик тих, хто їх розв’язує, багатомірна смислова структура задачі, відсутність алгоритмів розв’язування консультативних задач різних класів.

3.  Теоретичний аналіз літератури з теорії і практики психологічного консультування дозволив виділити сукупність структурних компонентів інтелектуальної готовності практичних психологів до розв’язування консультативних задач. До даної структури увійшли: консультативне розуміння (вміння наситити інформацію професійно психологічним змістом), діалогізм, рефлексивність, креативність, метафоричність, а також володіння широким репертуаром психотехнічних та евристичних засобів. Теоретичний аналіз дозволив висунути гіпотезу, що формування в майбутніх психологів професійно значущих якостей мислення та евристичних прийомів консультування в рамках спеціально розробленого тренінгу сприятиме становленню інтелектуальної готовностї до розв’язування консультативних задач.

4.  Запропонована теоретична модель інтелектуальної готовності практичних психологів до розв’язування консультативних задач стала підставою для розробки психодіагностичного комплексу для вивчення рівня сформованості операційної сторони професійної діяльності психолога-консультанта. Поряд зі стандартизованими методиками, використовувався комплекс тестових завдань, спеціально розроблений нами для визначення рівня розвитку поняттєвого мислення в майбутніх практичних психологів. Застосування даного діагностичного апарату дозволило дослідити та проаналізувати особливості інтелектуальної готовності студентів-психологів до професійної діяльності.

5.  На основі кореляційного, кластерного і факторного аналізу були виділені інтелектуальні показники, що визначають успішне розв’язування консультативних задач. Успішність розв’язування задач майбутніми психологами залежить від детермінант професійної діяльності: вербального інтелекту, креативності, метафоричності й професійної рефлексії.

6.  Формування в майбутніх психологів значущих компонентів нтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач у процесі спеціально розробленого тренінгу дозволило вірогідно підвищити рівень розвитку професійної рефлексії, метафоричності та уміння розв’язувати консультативні задачі.

Отримані в ході дисертаційного дослідження результати становлять інтерес як для організації спеціальної підготовки практичних психологів, так і для більш детального вивчення механізмів формування професійного інтелекту у вищій школі. У подальшому доцільно звернутись до глибшого теоретичного аналізу професійного інтелекту практичного психолога, до розробки методики діагностики поняттєвого мислення психологів, яка б відповідала вимогам валидності та надійності.

СПИСОК ОПУБЛИКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Профессиональная рефлексия практических психологов: опыт изучения // Практична психологiя та соцiальна робота. – 1999. – № . – С. 28-31.

2. Психологiчний змiст категорiї “Iнтелектульна готовнiсть до професiйної дiяльності” стосовно до практичних психологiв // Проблеми загальної та педагогiчної психологiї: Збiрник наукових праць Iнституту психологiї iм. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2002. – Т. 4, ч. 4. – С. 17-23.

3. Деякі особливості інтелектуальної готовності психолога-консультанта до вирішення консультативних завдань // Проблеми загальної та педагогiчної психологiї: Збiрник наукових праць Iнституту психологiї iм. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2002. – Т. 4, ч. 4. – С. 12-17.

4. Использование активных методов обучения в процессе формирования интеллектуальной готовности практических психологов // Психолого-педагогiчнi засади професiйного становлення особистостi практичного психолога i соцiально-го педагога в умовах вищої школи: Матерiали всеукраїнскої науково-практичної конференції. – Тернопіль: ТДПУ, 2003. – С. 121-128.

5. Експериментальне дослідження інтелектуальної готовності майбутніх психологів до розвязування консультативних задач // Проблеми загальної та педагогiчної психологiї: Збiрник наукових праць Iнституту психологiї iм. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. – К., 2003. – Т. 5, ч. 4. – С. 15-23.

6. Тренинг интеллектуальных навыков консультирования. Практическое руководство. – Севастополь: Стрижак-пресс, 2003. – 214 с.

АНОТАЦІЯ

Бадалова М.В. Формування в майбутніх психологів інтелектуальної готовності до розв’язування консультативних задач. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2004.

В роботі досліджено можливості формування у студентів – майбутніх практичних психологів інтелектуальної готовності до консультативної діяльності.

Визначено загальні характеристики консультативних задач, а також способи та засоби їх розв?язання. Запропоновано теоретичну модель інтелектуальної готовності практичних психологів до розв?язування консультативних задач; на базі цієї моделі розроблено психодіагностичний комплекс. Його застосування й обробка отриманих даних за допомогою кореляційного, кластерного і факторного аналізу дозволили виділити інтелектуальні детермінанти успішного розв?язування консультативних задач. Розроблено й успішно апробовано тренінг формування в майбутніх психологів головних компонентів дослідженої інтелектуальної готовності.

Основні результати дисертаційного дослідження знайшли застосування у спеціальній підготовці практичних психологів.

Ключові слова: практичний психолог, інтелектуальна готовність, консультативна задача, інтелектуальна готовність до розв’язування консультативних задач.

АННОТАЦИЯ

Бадалова М.В. Формирование у будущих психологов интеллектуальной готовности к решению консультативных задач. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2004.

В работе представлены результаты исследования возможностей формирования у студентов – будущих психологов интеллектуальной готовности к деятельности психолога-консультанта.

Анализ работ, посвященных связи интеллекта и профессиональных достижений, позволил уточнить понятие “интеллектуальная готовность к профессиональной деятельности” применительно к практическим психологам. Дана общая характеристика консультативных задач, определены способы и средства их решения. Среди специфических особенностей консультативных задач выделены: индивидуальность предмета задачи, зависимость решения поставленной задачи от характеристик решателей, многомерная смысловая структура задачи, отсутствие жестких алгоритмов решения консультативных задач различных классов.

Теоретический анализ литературы по теории и практике психологического консультирования позволил выделить компоненты интеллектуальной готовности практических психологов к решению консультативных задач. В данную структуру вошли консультативное понимание (умение насыщать информацию профессиональным психологическим содержанием), диалогичность мышления, рефлексивность, креативность, метафоричность, а также умение использовать широкий репертуар психотехнических и эвристических средств.

Представлены методика, ход осуществления и результаты психодиагностического исследования интеллектуальной готовности будущих психологов к решению консультативных задач. Дан сравнительный анализ данных в двух выборках: студентов, испытывающих трудности в решении консультативных задач, и студентов, успешно справившихся с заданием.

На основе результатов корреляционного, кластерного и факторного анализа определены интеллектуальные факторы, обусловливающие успешность решения будущими психологами консультативных задач; среди таких факторов вербальный интеллект, креативность, метафоричность и профессиональная рефлексия.

На основе обобщения данных проведенного психодиагностического обследования и с учетом основных психолого-педагогических аспектов формирования профессионального интеллекта в высшей школе была разработана программа психологического тренинга развития интеллектуальной готовности к решению консультативных задач для будущих психологов.

Основными задачами тренинга были: развитие у студентов-психологов всех компонентов интеллектуальной готовности к решению консультативных задач, обучение участников способам стратегического поиска решений творческих задач, формирование инструментальной стороны решения консультативных задач, развитие компонентов интеллектуальной воспитанности студентов, оценка эффективности тренинга. Тренинг базировался на использовании комплекса методических средств, включающих групповые, индивидуальные, эвристические и логико-алгоритмические методы. Отличительной особенностью комплекса является направленность на развитие рефлексивного компонента участников как системоорганизующего фактора профессионального мышления психолога, стимуляции интеллектуальной активности, а также предъявление консультативных задач для решения в соответствии со специально разработанным алгоритмом.

Комплексная оценка эффективности проведенного тренинга свидетельствует о достоверном наличии положительной динамики. Основные результаты диссертации нашли применение в специальной подготовке практических психологов.

Ключевые слова: практический психолог, интеллектуальная готовность, консультативная задача, интеллектуальная готовность к решению консультативных задач.

summary

Badalova M.V. The building of future psychologists intellectual readiness to solve consultative problems. – Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in Psychological sciences in speciality 19.00.07 – educational and developmental psychology. – G.S.Kostiuk Institute of Psychology of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

In the dissertation the possibilities are studied of the building, in students – future practical psychologists, of intellectual readiness to solve consultative problems as well as methods and means of such soluing. A theoretical model of practical psychologistsґ intellectual readiness to solve consultative problems is proposed; a psychodiagnostical complex has been designed on the base of this model. The applying of this complex and the processing of obtained date with the aid of correlational, cluster and factor analysis have permitted to distinguish the intellectual determinants of the successful solving of consultative problems. The training of building, in future psychologists, of main components of studied intellectual readiness has been developed and successfully tested.

The main results of dissertational study have been used in the special education of practical psychologists.

Key words: practical psychologist, intellectual readiness, consultative problem, intellectual readiness to solve consultative problems.