ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.Н. КАРАЗІНА
БАБЕНКО МАРИНА ЮРІЇВНА
УДК 81’37=111:81’367.623
АНГЛІЙСЬКІ ПРИКМЕТНИКИ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ
(ПАРАДИГМАТИЧНИЙ ТА СИНТАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ)
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Харків - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі англійської філології Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: | кандидат філологічних наук, доцент
Дмитренко Вікторія Опанасівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кафедра англійської філології, доцент |
Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор
Омельченко Лариса Федорівна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра граматики та історії англійської мови, професор
кандидат філологічних наук, доцент
Архелюк Валентина Валентинівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра англійської мови для неспеціальних факультетів, доцент
Провідна установа | Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, кафедра лексикології та стилістики англійської мови, Міністерство освіти і науки України |
Захист відбудеться “_22_” _квітня_______ 2004 року о _14.00---годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи 4, ауд. 7-75).
З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Автореферат розісланий “_19_ “__березня_______2004 року
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради А.П. Мартинюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
На сучасному рівні розвитку мовознавства, коли загальнотеоретичні основи семантичного аналізу вже досить розроблені, необхідним є дослідження окремих груп мовних одиниць з використанням антропоцентричних парадигм, що забезпечує більш глибоке розуміння закономірностей мовної системи і відбитку її в мовній картині світу. Сучасні дослідження багатоаспектні, вони розглядають і враховують взаємовідношення і взаємодії різних факторів, як власне мовних, так і екстралінгвальних, співвідношення концептуальної і мовної картин світу (Ю.Д. Апресян, С.Г. Воркачов, О.А. Корнілов, О.С. Кубрякова, В.Я. Мізецька, В.І. Постовалова, Н.І. Сукаленко). У зв'язку з розробкою зазначених проблем у лінгвістиці виникла необхідність розгляду і вирішення питання про способи прояву дії “людського фактора” в мові, про вираження ним предметної і духовної сфер.
Вибір англійських прикметників волевиявлення як об'єкта вивчення не є випадковим, оскільки ця група ще не зазнала спеціального дослідження, всебічного семантичного аналізу, спрямованого на виявлення їх системних властивостей, особливостей відображення дії “людського фактора” в мові. Вона становить значний інтерес і різноманітністю своєї семантики.
Прикметники неодноразово піддавалися лінгвістичному аналізу в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників, при цьому вони вивчалися як клас означальних слів (М.І. Акодес, О.Д. і Д.І. Арбатські, О.В. Афанасьєва, О.М. Вольф, З.А. Харитончик, П.В. Царьов, Г.М. Шипіцина, А.М. Шрамм, J.M.G. Aarts, D. Bolinger, R.M.W. Dixon, A.A. Farsi, J.A.W. Kamp, W. Motsch, F. Neubauer), аналізувалися окремі групи прикметників (В.В. Архелюк, Т. Венкель, Н.В. Вишивана, Р.І. Дудок, М.А. Кирилюк, Т.Б. Козак, Л.Ф. Когут, М.Ф. Лукін, Т.Г. Малік, Р. Мельник, Т.І. Нестерова, О.Д. Огуй та С.М. Бобрун, Л.А. Пашко, В.П. Полковський, С.В. Постникова, Н.О. Райхерт, О.М. Солоненко, Л.В. Цвяк). Однак не вироблені єдині критерії для визначення складу класу прикметників, не існує і єдиної класифікації прикметників. Лінгвісти і лінгвістичні школи обирають різні критерії вибору основного принципу класифікації прикметників. Результатом відсутності єдності у доборі критеріїв стало те, що межі цього класу лексики окреслені по-різному. Головна складність у вивченні класу прикметників, на думку З.А.Харитончик, полягає в описі окремого значення, що припускає не стільки перерахування носіїв ознаки і тим самим кількість сполучень даного прикметника з зумовленими ним іменниками, скільки відволікання ознаки від його носіїв, тобто встановлення інваріанта ознаки.
Актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою вивчення лексико-семантичної групи (ЛСГ) англійських прикметників волевиявлення в руслі антропоцентричного підходу до розробки мовної картини світу, систематизації цієї групи лексики, виявлення принципів і особливостей її організації і функціонування.
У дисертації всебічно досліджується і розглядається наукова проблема статусу, семантики і функціонування лексико-семантичної групи англійських прикметників волевиявлення в аспектах парадигматики ти синтагматики. Аналіз спрямований на пошуки критеріїв класифікації англійських прикметників волевиявлення, на уточнення їхнього місця в мовній картині світу, на вивчення специфіки семантики цієї лексико-семантичної групи в парадигматичному та синтагматичному аспектах.
Зв'язок роботи з науковими темами. Робота пов'язана з науковою темою кафедри англійської філології Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди “Мови світу. Контрастивний опис структурно-семантичних особливостей англійської і східно-слов'янських мов у дидактичних цілях” (затверджена на засіданні Ради факультету іноземної філології, протокол № 2 від 30 жовтня 2001р.).
Мета дослідження полягає у виявленні статусу і функціонування лексико-семантичної групи англійських прикметників волевиявлення з погляду семантики її парадигматичних відношень і синтагматичних зв'язків. Досягнення поставленої мети потребує розв’язання таких конкретних завдань:
1.
Уточнити місце англійських прикметників волевиявлення в мовній картині світу.
2.
Дослідити лінгвальні та екстралінгвальні фактори, що мають вплив на вживання прикметників волевиявлення.
3.
Визначити семантику парадигматичних відношень усередині аналізованої групи, тобто встановити специфіку дериваційних особливостей англійських прикметників волевиявлення, а також виявити структуру лексико-семантичного поля прикметників цієї групи й описати їхні синонімічні ряди.
4.
Встановити особливості синтагматичних зв'язків англійських прикметників волевиявлення.
5.
Вивчити ступінь образності прикметників волевиявлення.
Об'єктом дослідження обрано лексико-семантичну групу прикметників волевиявлення у сучасній англійській мові.
Предмет дослідження становлять парадигматичні відношення і синтагматичні зв'язки англійських прикметників волевиявлення, взаємодія лінгвальних та екстралінгвальних факторів у формуванні їх лексичного значення.
Матеріалом для дослідження слугували 150 лексико-семантичних варіантів, виділених із різних тлумачних словників англійської мови (всього 29 словників), а також понад 1000 прикладів вживання англійських прикметників волевиявлення в художніх текстах (50 англійських і американських джерел, більше 17000 сторінок).
Методологічною основою роботи є підхід до лексикології як до системи, у межах якої складаються упорядковані семантичні відношення, що, у свою чергу, створюють багатокомпонентну систему, дослідження якої йде від накопичення мовного матеріалу про парадигматичні і синтагматичні особливості англійських прикметників волевиявлення до їх аналізу.
Теоретичними основами аналізу є прийняті в сучасному мовознавстві положення про дуалізм мовного знака (В.В. Виноградов, О.О. Потебня, О.О. Реформатський та ін.) і про розмежування мовних і мовленнєвих аспектів (Ф. де Соссюр, Л.О. Новиков та ін.). Перше положення враховується, оскільки аналізуються мовні одиниці, в яких та сама форма співвідноситься з різним змістом. Друге положення вимагає при аналізі мовних особливостей значень враховувати їх співвідношення з мовленнєвими, і навпаки, при аналізі мовленнєвих особливостей спиратися на системні характеристики, що відбивають факти безпосередньо мови. Береться до уваги також взаємозв'язок і взаємодія статичного і динамічного аспектів. Статичні характеристики являють собою вже сформовані в мовній системі ознаки, що, однак, потенційно здатні до зміни. У визначений момент розвитку слова ці ознаки “відбиті” в семантичному просторі і зафіксовані в словниках як структурні ознаки значення, що включають денотативно-сигніфікативний і конотативний макрокомпоненти, референцію, здатність до градації, а також парадигматичні зв'язки й місце в мовній картині світу. Динамічні ж ознаки відбивають сам процес руху і розвитку слова в семантичному просторі. В їх число входять семантичні зміни дериваційного плану, які, у свою чергу, розкривають причини зумовленості статичних характеристик, пояснюють статичний зріз, що існує в даний момент у мові, а також семантичні зміни синтагматичного плану, які визначають реалізацію потенційних можливостей значень.
Мета, завдання і методологічні засади дослідження зумовили використання таких методів лінгвістичного аналізу: елементи компонентного аналізу для виділення семантичних компонентів у значенні слів; описовий метод для спостереження, узагальнення і класифікації одиниць, що піддані аналізу; контекстний метод, що дозволив ураховувати текстове оточення прикметників; метод польового структурування ЛСГ, метою якого є виділення семантичного поля, його ядра і периферії; елементи етимологічного аналізу, що надає можливість розглянути зв'язок внутрішньої форми із сучасним значенням слова.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що англійські прикметники волевиявлення вперше:
–
піддаються комплексному семантичному аналізу;
–
розглядаються у вигляді ієрархічно організованого системного комплексу, що представлений у вигляді лексико-семантичного поля;
–
досліджуються з урахуванням їхніх дериваційних особливостей, синонімічних відношень, синтагматичних зв'язків.
Уперше також аналізується семантика образних значень англійських прикметників волевиявлення. На підставі проведеного аналізу уточнено місце англійських прикметників волевиявлення в мовній картині світу і створено фрагмент алфавітного і тематичного словника сполучуваності цих лексем.
Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в таких положеннях, що виносяться на захист:
1.
Англійські прикметники волевиявлення як частина мовної картини світу являють собою структурований фрагмент дійсності, у складі якого виділено 11 лексико-семантичних мікрополів, що знаходяться між собою в синонімічних і/чи антонімічних відношеннях:
·
Мікрополе “Рішучий, непохитний” (24 прикметники);
·
Мікрополе “Нерішучий, такий, що сумнівається” (10 прикметників);
·
Мікрополе “Наполегливий, завзятий” (3 прикметники);
·
Мікрополе “Упертий, свавільний” (24 прикметники);
·
Мікрополе “Поступливий, слухняний, покірний” (19 прикметників);
·
Мікрополе “Неслухняний, непокірливий” (10 прикметників);
·
Мікрополе “Сміливий, хоробрий, мужній” (24 прикметники);
·
Мікрополе “Боягузливий, легкодухий” (21 прикметник);
·
Мікрополе “Боязкий, соромливий, полохливий” (7 прикметників);
·
Мікрополе “Дисциплінований / недисциплінований” (4 прикметники);
·
Мікрополе “Цілеспрямований / не має мети, безцільний” (4 прикметники).
2.
Англійські прикметники волевиявлення мотивовані внутрішньослівно і міжслівно. При внутришньослівній мотивації виділяються непохідні прикметники, що мають пряме і непряме значення. При міжслівній мотивації прикметники представлені групами відсубстантивних, віддієслівних, відад’єктивних, складних двоосновних й складнопохідних прикметників.
3.
Значення англійських прикметників волевиявлення реалізується в структурній моделі “об'єкт – атрибут”, до складу якої входять три лексико-семантичні групи іменників з підгрупами, що виділяються за критерієм видових уточнюючих сем: ЛСГ “Людина” (7 підгруп); ЛСГ “Зовнішність. Частини тіла людини. Характер людини” (7 підгруп); ЛСГ “Спосіб волевиявлення”. Сполучною ланкою між “носієм ознаки” (іменником або займенником на позначення людини) і прикметником у функції предиката виступають дієслово to be і різні дієслова-зв'язки.
4.
У залежності від компонентного складу значення англійські прикметники волевиявлення поділяються за ступенем образності на чотири групи:
·
прикметники волевиявлення, що мають конотативно-образні значення із семами, які надають інформацію про наочно-чуттєві й асоціативні образи. Компонентний склад цих прикметників представлений словами-соматизмами, зоосемізмами, флоризмами, кольоративами;
·
прикметники волевиявлення, що мають похідні значення з дериваційною образністю, яка є результатом міжслівної чи внутрішньослівної мотивації;
·
прикметники волевиявлення, що мають номінативні значення з дериваційною образністю;
·
прикметники, що мають непохідне значення і виконують номінативну функцію.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що її основні положення та результати вивчення англійських прикметників волевиявлення в парадигматичному і синтагматичному аспектах сприяють поглибленню розуміння лексикології і лексичної семантики. На матеріалі лексико-семантичної групи англійських прикметників волевиявлення розкрито дериваційні особливості слів, виявлено специфіку дії “людського фактора” у мові, уточнено місце цієї групи прикметників у мовній картині світу. Таким чином, одержані дані сприяють поглибленню знань про дериваційні особливості, синонімічні відношення, синтагматичні кореляції, ступені образності всередині аналізованої групи.
Матеріали і результати дослідження можуть знайти практичне застосування в теоретичних курсах з лексикології (розділи “Лексичне значення слова і його розвиток”, “Морфологічна структура слова”, “Семантична структура слова”, “Компонентний аналіз”, “Синонімія”), історії англійської мови (розділ “Розвиток словникового складу”), стилістики (розділ “Образні засоби мови”); у практичному курсі англійської мови; у лексикографічній практиці; у наукових дослідженнях студентів і аспірантів.
Особистий внесок здобувача полягає у розробці власного підходу до систематизації й узагальнення даних про структурно-семантичні характеристики англійських прикметників волевиявлення; у визначенні особливостей їх дериваційних та синонімічних зв'язків, встановленні моделей синтагматичних кореляцій і уточненні образних значень досліджуваних прикметників; в одержанні усіх фактичних даних.
Апробація дослідження. Результати та основні положення дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, на об'єднаному засіданні кафедр факультету іноземних мов ХНУ ім. В.Н. Каразіна “Лінгвістичний семінар” (20 лютого 2003р.). За результатами дослідження були зроблені доповіді на Міжнародній науковій конференції “Іноземна філологія на межі тисячоліть”, присвяченій 70-річчю факультету іноземних мов ХНУ ім. В.Н. Каразіна (Харків, 25 квітня 2000р.), на Міжнародній науковій конференції “Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і слов'янських мов (семантика й словотвір)” (Донецьк, ДонНУ, 25 квітня 2001р.), на Всеукраїнській науково-методичній конференції з проблем вищої освіти “Підготовка фахівців у галузі іншомовної комунікації у вищих навчальних закладах” (Харків, ХНУ, 10 жовтня 2002р.), на Всеукраїнській науковій конференції “Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, ХНУ, 5 лютого 2003р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Зв'язок аудиторної та самостійної роботи в процесі навчання іноземним мовам” (Харків, Національний фармацевтичний університет, 15 квітня 2003р.), на Міжнародній конференції з соціолінгвістики (Львів, ACCELS, 19 квітня 2003р.), на Міжнародній науково-методичній конференції “Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції” (Харків, ХНУ, 28 жовтня 2003р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 6 статтях (5 з них – у спеціалізованих збірниках наукових праць України; 1 стаття – у співавторстві, 5 – одноосібно) і 4 тезах.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів із висновками, загальних висновків, списку використаних джерел, що налічує 312 позицій, лексикографічних джерел (29 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (50 позицій) і додатків. Обсяг основного тексту дисертації – 191 сторінка. Загальний обсяг роботи – 285 сторінок. Основний текст дисертації містить 5 таблиць.
У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, ступінь розробки проблеми; постулюються теоретичні основи аналізу і його зв'язок з науковими темами; визначаються мета і завдання дослідження; встановлюються об'єкт і предмет дослідження; описується матеріал для дослідження, методи лінгвістичного аналізу, що використовуються, апробація результатів дослідження; формулюються наукова новизна й основні положення дисертації, що виносяться на захист; прогнозуються теоретична значущість і практичне застосування даних, що отримані в результаті дослідження .
У першому розділі “Відображення фрагмента дійсності “вольові якості людини” у лексичній системі мови” розглядаються ключові питання вивчення картини світу як лінгвістичної проблеми і способи її експлікації в мовній картині світу, досліджується структура лексико-семантичної групи англійських прикметників волевиявлення.
У другому розділі “Дериваційні особливості англійських прикметників волевиявлення” розглядаються групи прикметників, що утворені в процесі деривації одиниць з міжслівною та внутрішньослівною мотиваціями.
В третьому розділі “Синонімічні кореляції англійських прикметників волевиявлення” описано синонімічні відносини усередині даної групи, представлено макрокомпонентну структуру лексико-семантичного поля англійських прикметників волевиявлення.
В четвертому розділі “Англійські прикметники волевиявлення в аспекті синтагматики” проаналізовано умови реалізації лексичного значення прикметниками волевиявлення в структурі словосполучення, досліджено особливості англійських прикметників, що виступають у функції атрибута і предиката.
В п'ятому розділі “Образні значення англійських прикметників волевиявлення” вивчено семантичні особливості образних значень і виявлено ступені образності прикметників волевиявлення.
У загальних висновках підбиваються підсумки проведеного дослідження, формулюються основні висновки та окреслюються перспективи подальшого вивчення лексико-семантичної групи “англійські прикметники волевиявлення”.
Додаток містить таблиці, алфавітний і тематичний фрагменти словника сполучуваності англійських прикметників волевиявлення.
.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі узагальнюються теоретичні питання, пов'язані з вивченням картини світу (термін Л. Вітгенштейна) як лінгвістичної проблеми, досліджується її місце, а також способи експлікації в мовній картині світу. Картина світу, що відображена у свідомості людини, закріплена і реалізована у своєрідній матеріальній формі – мові, яка виконує функцію об'єктивації індивідуальної людської свідомості і є її звуковою книгою (Г.В. Колшанський). Розвиваючи тезу В. Гумбольдта про те, що кожна мова є своєрідним баченням світу, і спираючись на дослідження Ю.Д. Апресяна, Н.Д. Арутюнової, А.Д. Бєлової, А.Е. Левицького, Л.М. Пелепейченко, Н.І. Сукаленко, С.Г. Тер-Мінасової, ми вважаємо, що відображення кожною конкретною мовою картини світу подібне дитячому калейдоскопу: набір складових фрагментів мозаїки той самий, а зображення залежить від того, в яку картинку склалися елементи іграшки.
При вивченні лексичного значення слова за основу береться польова концепція, запропонована І.А. Стерніним, Є.М. Верещагіним та В.Г. Костомаровим, а також теорія макрокомпонентної структури лексичного значення Л.М. Пелепейченко. Відповідно до цієї теорії значення слова містить у собі три блоки макрокомпонентів, які надають інформацію екстралінгвального плану (денотативно-сигніфікативний та конотативний макрокомпоненти), лінгвального плану (граматичний макрокомпонент) і зв'язку між цими факторами (соціолінгвістичний макрокомпонент).
Лексико-семантична група “англійські прикметники волевиявлення”, що виділяється на основі спільності семантики, є фрагментом мовної картини світу і побудована за принципом поля. Встановлено, що лексико-семантичне поле (ЛСП) “англійські прикметники волевиявлення” являє собою розгалужену структуру, яка складається, у свою чергу, з 11 мікрополів, виділених на основі спільності родової денотативно-сигніфікативної семи (повний перелік мікрополів поданий на сторінці 4 автореферату). Подальша градація в ЛСГ відбувається за спільністю видової денотативно-сигніфікативної семи, а також за спільністю раціональної оцінки. Значення, в яких основним є денотативно-сигніфікативний компонент, виконують номінативну функцію, значення, у яких переважає конотативний компонент, виконують експресивну, емоційну або образну функцію. Виділяється група ключових слів, що безпосередньо належать до ядра лексико-семантичного поля “англійські прикметники волевиявлення”. Особливістю ядерних слів є широта їх значень. В структурі цих слів представлено всі семи, властиві значенням ядерних слів лексико-семантичної групи. Прикметники групи, яка досліджується, виконують номінативну, номінативно-оцінну й конотативно-характеризуючу функції. Характерно, що серед слів, які позначають негативні вольові якості, переважають слова з номінативно-оцінною та конотативно-характеризуючою функціями.
У другому розділі досліджуються дериваційні особливості англійських прикметників волевиявлення, вивчається ступінь прозорості їх внутрішньої форми. Як робоче визначення поняття внутрішньої форми приймається ознака, покладена в основу утворення нового лексичного значення вже існуючого слова або нової мовної одиниці. У залежності від того, чи можна витлумачити внутрішню форму слова, виділяються два типи внутрішньої форми: “стерта” (“непрозора”) і “жива” (“прозора”). Лексичні одиниці з “прозорою” внутрішньою формою мають чіткі дериваційні зв'язки, що дозволяє розкрити внутрішню форму, тож значення таких слів є мотивованими. Лексичні одиниці зі “стертою” внутрішньою формою не мають чітко виражених дериваційних зв'язків, значення цих слів не мотивовані. На підставі цього виділено два види мотивації: словотворчу (міжслівну) і несловотворчу (внутрішньослівну). Результаті вивчення непохідних англійських прикметників, які мотивовані внутрішньослівно, наведені у таблиці:
Таблица 2.1.
Групи непохідних прикметників, які мотивовані внутрішньослівно
№№ п/п | Групи непохідних прикметників | Кількість прикметників | Відсотки
(%)
1. | Прикметники, які мають пряме значення | 12 | 8
2. | Прикметники, які мають непряме значення | 7 | 4,7
Таким чином, 19 англійських прикметників волевиявлення мотивовані внутрішньослівно. При вивченні їх дериваційних особливостей встановлено, що 12 прикметників (bold, brave, craven, contrary, doughty, intent, timid, shy, stubborn, perverse, refractory, resolute) мають пряме значення, вони непохідні і виконують номінативну функцію. Для виявлення ступеня прозорості внутрішньої форми цих прикметників необхідний спеціальний етимологічний аналіз. 7 непохідних англійських прикметників волевиявлення (stiff, firm, stout, stalwart, adamant, chicken, yellow) мають значення, яке є результатом метафоричного перенесення. У цьому випадку виділяються такі групи: а) перенесення ознак, що характерні для неживих предметів, у сферу вольових якостей людини: stiff (“твердий, міцний, тугий” – stiff (“твердий, рішучий, непохитний”); firm (“твердий, міцний, стійкий”) – firm (“твердий, рішучий, наполегливий”); adamant (“дуже твердий мінерал або метал”) – adamant (“непохитний, незламний”); б) перенесення ознак на позначення фізичних особливостей людини й оцінки його фізичних якостей у сферу характеристики й оцінки його вольових якостей: stout (“міцний, щільний” – stout (“відважний, рішучий”); stalwart (“міцний, рослий, дужий, здоровий” – stalwart (“рішучий, відважний, мужній, доблесний”); в) перенесення ознак, приписуваних тварині, у сферу вольових якостей людини: chicken (“1.курча; … 6. боягуз, мокра курка”) – chicken (“боягузливий”); г) перенесення ознаки кольору в сферу вольових якостей людини: yellow (“жовтий”) – yellow (“боягузливий, низький, підлий”), оскільки жовтий колір асоціюється в носіїв англійської мови з малодушністю, боягузтвом. Внутрішня форма вторинних лексико-семантичних варіантів груп а) і б) прозора як в аспекті логіко-предметної співвіднесеності, так і в аспекті оцінки вольових якостей. Посилення і переміщення в ядро значення асоціативних периферійних денотативно-сигніфікативних сем зумовлює образність значення слів. Для прикметників груп в) і г) характерна непрозорість внутрішньої форми в аспекті логіко-предметної співвіднесеності. Однак, в аспекті оцінки внутрішня форма частково прозора, тому що оцінні семи знаходяться ближче до ядерної частини значення похідного слова.
Результати вивчення англійських прикметників волевиявлення, які мотивовані міжслівно, наведені у таблиці:
Таблиця 2.2.
Групи похідних прикметників, які мотивовані міжслівно
№ п/п | Групи похідних прикметників | Кількість прикметників | Відсотки
(%)
1. | Відсубстантивні прикметники | 35 | 23,3
2. | Віддієслівні прикметники | 40 | 26,7
3. | Відад’єктивні прикметники | 22 | 14,7
4. | Двохосновні прикметники | 8 | 5,3
5. | Складнопохідні прикметники | 26 | 17,3
Таким чином, 131 англійський прикметник волевиявлення мотивовано міжслівно. При вивченні дериваційних особливостей цієї групи встановлено, що серед прикметників досліджуваної групи є деривати різного типу: відсубстантивні, віддієслівні, відад’єктивні, двохосновні, складнопохідні. Утворення відсубстантивних прикметників відбувається за допомогою суфіксів -ous, -ful, -less, -y, -ish, -some, -ly, -ile, -ward, -ic і супроводжується перенесенням “поняття – ознака, що належить цьому поняттю”. У значенні слова зберігається властива вихідній основі сема позитивної чи негативної раціональної оцінки. Більшість (26 слів: rebellious, timorous, tenacious, pertinacious, audacious, courageous, contumacious, mutinous, valorous, fearful, willful, dutiful, doubtful, purposeful, purposeless, fearless, aimless, pusillanimous, spunky, plucky, mettlesome, fearsome, cowardly, dastardly, servile, heroic) відсубстантивних прикметників має прозору внутрішню форму і є неідіоматичними; значення трьох прикметників (docile, obsequious, dubious) лексикалізовані, значення шести прикметників (wayward, spineless, mulish, slavish, gutsy, gutless) ідіоматичні.
Віддієслівні прикметники утворюються за допомогою суфіксів -ant, -ent, -able, -ed, -ing, -ate, -ive, -less, -ible. Із 40 віддієслівних прикметників 24 (defiant, compliant, hesitant, recalcitrant, insistent, persistent, obedient, subservient, complacent, amenable, determined, dogged, decided, (well)-disciplined, daunted, opinionated, daring, daunting, hesitating, doubting, submissive, decisive, dauntless, reckless) є неідіоматичними, вони мають прозору внутрішню форму. 9 слів (tractable, gallant, valiant, complaisant, diffident, indomitable, obdurate, obstinate, restive) являють собою лексикалізовані прикметники, у значенні яких є прихована сема, що є однією з синтагмем похідного. Ідіоматичних похідних 7 (flexible, malleable, dogged, faltering, yielding, pliant, pliable), їх внутрішня форма непрозора, а утворення супроводжувалося метафоричним перенесенням індивідуального лексичного значення похідного.
Відад’єктивні прикметники представлені 22 похідними, 20 з яких (intrepid, intractable, inflexible, indecisive, indisciplined, intransigent, undecided, unflinching, unyielding, uncompromising, undisciplined, undoubting, unfaltering, unhesitating, unmanageable, uncontrollable, unbending, immovable, irresolute, disobedient) мають прозору внутрішню форму, оскільки їхній словотвір не супроводжується ні метонімічними, ні метафоричними перенесеннями. Не відбувається й зміни загальнокатегоріальної семи, значення похідних неідіоматичні. Всі прикметники даної групи утворені за допомогою префіксів dis-, in-, ir-, im-, un-, що вносять у значення похідного сему “відсутність якості, властивої основі”. Два прикметники (undaunted, unruly) є лексикалізованими.
Виділено групу з 8 двоосновних прикметників (headstrong, steadfast, chicken-gut, brave-looking, obstinate-like, gun-shy, half-defiant, over-obedient). Значення більшості з них неідіоматичне, оскільки воно мотивується значенням похідних основ. Cкладнопохідні прикметники є неідіоматичними й утворені відповідно за одною з двох словотворчих моделей: Adj + N + -ed (18 слів: yellow-bellied, yellow-livered, white-livered, stout-hearted, faint-hearted, hard-headed, wrong-headed, weak-kneed, stiff-necked, stiff-kneed, intent-faced, half-hearted, ill-disciplined, self-willed, strong-willed, strong-minded, single-minded, thick-willed) або N + N + -ed (8 слів: bull-headed, lion-hearted, pig-headed, duck-hearted, iron-willed, lily-livered, chicken-hearted, chicken-livered).
У третьому розділі описано синонімічні кореляції англійських прикметників волевиявлення. У даному дослідженні за основу береться семантичний підхід до тлумачення явища синонімії (Н.Г. Іщенко, Л.М. Пелепейченко). Відповідно до цього синонімічними відношеннями можуть бути зв'язані близькі за значенням слова, що відбивають одне й те саме поняття, але відрізняються одне від одного відтінками значень, стилістичним чи функціональним забарвленням (Н.Г. Іщенко). Приймається точка зору про польову структуру синонімічного ряду, запропонована В.Г. Вілюманом. Кожен синонімічний ряд лексико-семантичного поля “англійські прикметники волевиявлення” є мікрополем, усередині якого синоніми відрізняються за своїм макрокомпонентним складом. Виявлено 11 таких мікрополів (див. с. 4 автореферату), кожне з яких є синонімічним та/або синоніміко-антонімічним рядом. Всередині цієї системи спостерігається взаємозв'язок значень за синонімічними й антонімічними ознаками (наприклад, мікрополе “Дисциплінований / недисциплінований”, мікрополе “Цілеспрямований / такий, що не має мети, безцільний”). У більшості виділених синонімічних рядів є слово-домінанта – семантично повне, стилістично нейтральне, найбільш уживане, не обмежене за сферою поширення. Деякі мікрополя знаходяться в синонімічних відношеннях одне з одним, наприклад, мікрополе “Боязкий, соромливий, полохливий” та мікрополе “Боягузливий, легкодухий”. Інші мікрополя знаходяться між собою в антонімічних відношеннях, наприклад, мікрополе “Поступливий, слухняний, покірний” та мікрополе “Неслухняний, непокірливий”. У ряді мікрополів (наприклад, мікрополе “Боягузливий, легкодухий”) спостерігається посилення конотативного макрокомпонента і його домінуюча роль стосовно денотативно-сигніфікативного макрокомпонента. У цьому випадку мотивуюча основа зазвичай представлена зоосемізмом або соматизмом.
У четвертому розділі досліджуються умови реалізації лексичного значення англійськими прикметниками волевиявлення в структурі словосполучень; розглядаються особливості англійських прикметників, що виступають у функції атрибута і предиката.
Синтагматичні зв'язки англійських прикметників волевиявлення у функції атрибута відбивають кореляції між ознакою і їх носієм. Незважаючи на те, що коло носіїв ознаки “вольові якості” визначено самою семантикою групи досліджуваних прикметників, слід зазначити, що в синтагматичних зв'язках відбувається диференціація групи носіїв ознак, яка була задана споконвічно. Аналіз прикметників волевиявлення показав, що в більшості випадків семантична сполучуваність збігається з лексичною, тобто значення цих прикметників вільні за умовами реалізації. Виділено 3 лексико-семантичні групи іменників, з якими можуть сполучатися досліджувані прикметники в структурній моделі “атрибут – об'єкт”:
1.
ЛСГ “Людина”, до складу якої входять 7 підгруп, у залежності від видових сем, що уточнюють поняття про людину. Виділено такі видові семи: “статевовікові ознаки людини”; “родинні зв'язки”; “рід діяльності/занять, професія”; “стан/поведінка людини стосовно інших людей”; “група людей/окремий індивід”; “характеристика людини на основі метафоричного чи метонімічного перенесення”; “прізвище/ім'я людини”, “національна ознака”, “заступник іменника” (особовий займенник і слово-заступник one). Англійські прикметники волевиявлення (70 слів) сполучаються з іменниками ЛСГ “Людина” на основі загальної родової семи “вольова якість”. Усі прикметники, що сполучаються з іменниками цієї ЛСГ, виступають у позиції атрибута.
2.
ЛСГ “Зовнішність. Частини тіла людини. Характер людини”, до складу якої входять 7 підгруп: “Очі. Погляд”; “Обличчя. Вираз обличчя. Риси обличчя. Зовнішність. Обрис голови”; “Голос. Тон”; “Руки. Ноги. Хода”; “Нижня частина обличчя: губи, підборіддя. Посмішка/Усмішка”; “Тіло. Плоть. Кров”; “Серце (мужність). Дух. Характер. Вдача (натура)”. Прикметники даної ЛСГ (51 слово) можуть виступати як у функції атрибута, так і у функції предиката. При цьому неможливо з погляду логіки пояснити причини реалізації або нереалізації значення “той, що виражає визначену ознаку”, оскільки вони зумовлені мовними традиціями.
3.
ЛСГ “Спосіб волевиявлення” (101 іменник). При сполученні з іменниками цієї групи у прикметниках (55 слів) відбувається актуалізація значення “той, що свідчить про наявність відповідноі ознаки”. Група не є однорідною, однак у її складі простежуються декілька семантичних підгруп: підгрупа, пов'язана з духовним світом людини, його роздумами, думками, міркуваннями, поглядами (reflections, idea, opinion, outlook, views); підгрупа, що описує внутрішній світ людини, зосередженість, замисленість, настрій (concentration, wistfulness, mood); підгрупа іменників із загальним значенням “рішучість, упевненість” (assurance, support, determination, effort, resolution) і “коливання, обережність” (hesitation, watchfulness); підгрупа іменників зі значенням “опір, обурення, невдоволення” (rebellion, resentment, discontent) і “підпорядкування, залежність” (submission, dependence); підгрупа іменників зі значенням “спосіб волевиявлення; вираз обличчя” (manner, fashion, air).
При вивченні особливостей англійських прикметників волевиявлення, які виступають у синтаксичній функції предиката, встановлено, що сполучною ланкою між “носієм ознаки” (іменником або займенником на позначення людини) і прикметником у функції предиката може виступати дієслово to be (65 прикметників), а також різні дієслова-зв'язки (21 одиниця: appear, become, be born, come, feel, find, get, go, grow, look, make, meet, prove, remain, say, see, seem, sit, sound, stand, turn), у тому числі дієслова сприйняття і дієслова стану.
У процесі вивчення кореляцій англійських прикметників волевиявлення встановлено, що переважна позиція атрибута або предиката в кожного прикметника зумовлена мовними традиціями, тому, на нашу думку, у випадку з прикметниками логічніше говорити про лексичну обмеженість, граматичну обмеженість і фразеологічну зв'язаність. 32 прикметники виступають тільки в позиції атрибута, 18 прикметників виступають тільки в позиції предиката, вони виявляють найбільший ступінь обмеженості; інші прикметники волевиявлення можуть вживатися в обох позиціях, тобто, вони відносно вільні; максимальний ступінь синтагматичної свободи виявляють найбільш частотні прикметники brave, shy, decided. Вони сполучаються з великою кількістю іменників і дієслів практично з усіх виділених груп; прикметники волевиявлення мають ряд лексичних обмежень у вживанні, їх сполучуваність з різними групами іменників або дієслів швидше традиційна і не може бути пояснена за допомогою семантики; ряд прикметників (bold, brave, stubborn) у словосполученнях є фразеологічно зв'язаними, оскільки входять до складу сталих ідіоматичних порівнянь: be bold as brass, meet as bold as, say as bold as, make bold, go as bold as lion, be brave as a bulldog.
У п'ятому розділі досліджуються семантичні особливості образних значень, виявлено ступені образності прикметників волевиявлення. Образне значення в даній роботі розуміється як вторинне, мотивоване значення, дериваційну основу якого складає образ первинного денотата, що, у свою чергу, забезпечує наочно-чуттєве чи асоціативне сприйняття вторинного денотата. Конотативна функція в образних значеннях стає провідною.
За результатами вивчення образних значень англійських прикметників волевиявлення (використовується теорія Л.М. Пелепейченко) виділено чотири групи прикметників, що мають різні ступені образності. 35 прикметників мають четвертий, вищий ступінь образності. Вони являють собою конотативно-образні значення із семами, що надають інформацію про наочно-чуттєві й асоціативні образи. До складу таких прикметників входять соматизми (face, head, heart, liver, belly, knee, neck), зоосемізми (bull, chicken, duck, lion, pig, dog, mule), флоризми (lily), кольоритиви (yellow, white), а також слова на позначення духовного світу людини (will, mind). 19 прикметників мають у своєму складі семи негативної раціональної та емоційної оцінки.
Третій ступінь образності притаманний 28 прикметникам, що мають номінативні значення з дериваційною образністю, яка може бути вираженою або не вираженою. При цьому здійснюється цілий ряд перенесень: перенесення ознак, що характерні для неживих предметів у сферу вольових якостей людини (stiff, firm, adamant, malleable, flexible, inflexible, yielding, unyielding, pliable, pliant, unbending, uncontrollable, immovable, unmanageable); перенесення ознак на позначення фізичних особливостей людини у сферу характеристики й оцінки її вольових якостей (stout, stalwart); перенесення ознак на позначення манери того чи іншого представника людського суспільства у сферу характеристики й оцінки вольових якостей (slavish, servile, cowardly, dastardly, heroic, subservient, well-disciplined, ill-disciplined, obstinate-like, over-obedient, half-defiant, gun-shy, brave-looking).
Другий ступінь образності характерний для номінативних значень із дериваційною образністю (словотворчо-похідні значення з потенційною або реальною образністю: submissive, rebellious, aimless), він притаманний абсолютній більшості англійських прикметників волевиявлення – 73 словам. Перший ступінь образності властивий словам, що мають прямі непохідні значення і виконують номінативну функцію. Таких слів виділено 14, і образність їх потенційна (bold, brave, obstinate, shy, stubborn, timid, craven, contrary, doughty, intent, obdurate, perverse, refractory, resolute).
Прикметники, що виявляють перший і другий ступені образності, можуть здобувати більший ступінь образності в складі ідіоматичних сталих виразів, а також у випадку використання прийому одночасного вживання двох або трьох прикметників із семою “волевиявлення” в реченні (valiant and bold; unruly and contrary, stubborn and willful; stubborn and unbending; stubborn and opinionated and intractable).
Англійські прикметники волевиявлення мають різні ступені образності в залежності від значення дериваційної основи образу первинного денотата, а також асоціативного сприйняття вторинного денотата. Найбільша кількість англійських прикметників (73) мають потенційну образність.
ВИСНОВКИ
Дослідження англійських прикметників волевиявлення в парадигматичному і синтагматичному аспектах проведено із використанням антропоцентричних парадигм, враховувалися взаємовідношення і взаємодія як власне мовних, так і екстралінгвальних факторів, співвідношення концептуальної і мовної картин світу. У центрі вивчення знаходився фрагмент дійсності “англійські прикметники волевиявлення” і способи його відбиття в лексичній системі англійської мови.
Встановлено, що англійські прикметники волевиявлення являють собою фрагмент мовної картини світу, що є вторинною стосовно концептуальної картини світу. Поняття картини світу в цьому дослідженні трактується як комплексна взаємодія двох сторін єдиного цілого, що співвідносяться між собою. При цьому кожна конкретна мова відбиває картину світу особливим, тільки їй властивим способом, і елементи кожної мови вибудовуються в складну систему орієнтації у світі.
На матеріалі даного фрагмента дійсності виявлено специфіку дії “людського фактора” у мові, уточнено місце прикметників волевиявлення в мовній картині світу, досліджено лінгвальні та екстралінгвальні фактори, що впливають на вживання прикметників волевиявлення; визначено семантику парадигматичних відношень усередині групи, що аналізується: встановлено специфіку дериваційних особливостей англійських прикметників волевиявлення, виявлено структуру лексико-семантичного поля прикметників і описано їхні синонімічні ряди; встановлено особливості синтагматичних зв'язків англійських прикметників волевиявлення; вивчено ступені образності цієї лексико-семантичної групи.
Усі лексичні одиниці даного фрагмента дійсності належать до однієї частини мови – прикметника. Рамки класу слів на позначення ознаки чітко не окреслені, не існує єдиної класифікації ад'єктивної лексики. Фрагмент дійсності “англійські прикметники волевиявлення” являє собою структуроване лексико-семантичне поле, що об'єднане семою “ознака на позначення вольових якостей людини”. У складі структурованого фрагмента дійсності “англійські прикметники волевиявлення” виділено лексико-семантичні мікрополя, що знаходяться між собою в синонімічних та/або антонімічних відношеннях.
Виділено групу ключових слів – домінант, що безпосередньо належать до ядра ЛСП “англійські прикметники волевиявлення”. Особливістю цих слів є широта їхніх значень, у структурі яких представлено всі семи, властиві значенням ядерних слів мікрополів. Англійські прикметники волевиявлення виконують номінативну, номінативно-оцінну і конотативно-характеризуючу функції. Серед прикметників на позначення негативних вольових якостей переважають слова з номінативно-оцінною та конотативно-характеризуючою функціями.
У межах аналізу англійських прикметників волевиявлення в аспекті парадигматики встановлено, що вони можуть бути мотивовані внутрішньослівно та міжслівно; досліджено ступінь прозорості внутрішньої форми непохідних і похідних слів; розкрито дериваційні особливості конституентів цієї групи. Значення слів з “прозорою” внутрішньою формою є мотивованими, оскільки вони мають чіткі дериваційні зв'язки, що дозволяє розкрити внутрішню форму. Значення зі “стертою” внутрішньою формою не виявляють чітко виражених дериваційних зв'язків і не є мотивованими. У процесі вивчення дериваційних особливостей прикметників волевиявлення, мотивованих внутрішньослівно, встановлено, що ряд прикметників мають пряме значення, вони непохідні і виконують номінативну функцію; інші непохідні прикметники мають значення, яке є результатом метафоричного переносу в сферу характеристики й оцінки вольових якостей людини 1) ознак, характерних для неживих предметів; 2) ознак на позначення фізичних особливостей людини і оцінки її фізичних якостей; 3) ознак, приписуваних тварині; 4) кольору. При проведенні аналізу дериваційних особливостей прикметників волевиявлення, мотивованих міжслівно, виявлено, що серед прикметників досліджуваної групи є деривати різного типу: відсубстантивні, віддієслівні, відад’єктивні, двоосновні, складнопохідні, при цьому утворення кожної групи похідних супроводжується різними семантичними процесами, головним чином, метафорою. Значення більшості двоосновних прикметників мотивуються значенням твірних основ. Складнопохідні прикметники утворені за однією з двох словотворчих моделей Adj +N + -ed або N +N + -ed. Значення прикметників можуть бути ідіоматичними та неідіоматичними.
При дослідженні синонімічних зв'язків англійських прикметників волевиявлення встановлено, що в англійській мові існує розгалужена система імен прикметників на позначення вольових якостей людини. Усередині цієї системи спостерігається взаємозв'язок значень за синонімічними та антонімічними ознаками. Виділені мікрополя можуть знаходитися між собою в синонімічних та/або антонімічних відношеннях. При цьому в ряді мікрополів спостерігається посилення конотативного макрокомпонента та його домінуюча роль стосовно денотативно-сигніфікативного макрокомпонента. У цьому випадку мотивуюча основа зазвичай представлена зоосемізмом або соматизмом.
У процесі вивчення прикметників в аспекті синтагматики визначені умови реалізації їх значення, досліджені типи кореляції прикметників у позиції атрибута і предиката, а також ступінь зв'язаності лексичної сполучуваності досліджуваних прикметників. Виявлено, що у більшості випадків семантична сполучуваність збігається з лексичною, тобто значення досліджуваних прикметників вільні за умовами реалізації. Встановлено, що значення англійських прикметників волевиявлення реалізуються у структурній моделі “об'єкт-атрибут”, до складу якої входять три лексико-семантичні групи іменників з підгрупами, що виділяються за критерієм видових уточнюючих сем: ЛСГ “Людина”; ЛСГ “Зовнішність. Частини тіла людини. Характер людини”; ЛСГ “Спосіб волевиявлення”. Сполучною ланкою між носієм ознаки (іменником або займенником на позначення людини) і прикметником у функції предиката виступають дієслово to be і різні дієслова-зв'язки.
У процесі вивчення кореляцій англійських прикметників волевиявлення встановлено, що деякі прикметники виступають тільки у позиції атрибута, а інші – тільки у позиції предиката. Такі прикметники виявляють найбільший ступінь обмеженості. Максимальний ступінь свободи кореляцій демонтсрують найбільш частотні прикметники, оскільки вони входять у сполучення з великою кількістю іменників і дієслів практично всіх виділених груп. Прикметники волевиявлення мають ряд обмежень у вживанні, їхня сполучуваність з різними групами іменників або дієслів є швидше традиційною
