Південноукраїнський державний педагогічний університет

імені К.Д.Ушинського (м. Одеса)

Башавець Наталія Андріївна

УДК 378.937+378.126+378.14+370.1

ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ З РОЗВИТКУ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського (м. Одеса), Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

Курлянд Зінаїда Наумівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського (м. Одеса), завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор

Дубогай Олександра Дмитріївна,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри

фізичного виховання і здоров’я

кандидат педагогічних наук, доцент

Осіпова Ірина Валентинівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет

імені К.Д.Ушинського (м. Одеса),

завідувач кафедри фізичного виховання

Провідна установа – Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, кафедра педагогіки, м. Харків

Захист дисертації відбудеться 26 жовтня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий 20 вересня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. С. Трифонова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена концептуальними положеннями модернізації вітчизняної освіти, визначеними Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті та цільовою державною програмою “Вчитель”, в яких наголошується на оновленні змісту і форм професійної діяльності педагогічних кадрів. Перспектива інтеграції в європейський освітній простір викликала значні зміни в системі освіти, переоцінку й оновлення всіх сфер навчально-виховного процесу, зокрема в пошуку нових засобів фізичного виховання підростаючого покоління.

За останні роки зросла потреба піднести національне фізичне виховання особистості на якісно новий рівень, посилити його результативність, відновити витоки фізичного здоров’я українців, які ґрунтуються на народних звичаях, іграх, забавах, тому особливого значення в умовах сьогодення набуває така категорія фізичного виховання, як “українська народна гра”, що сприяє розвитку фізичних якостей молоді.

Прилучення до фізичної культури підростаючого покоління, виховання в молоді духовних і фізичних потреб і формування прагнення пізнати здобуті українським народом цінності гри зумовили необхідність перегляду структури й змісту професійної діяльності вчителя фізичної культури з розвитку фізичних якостей старшокласників.

Питання щодо ефективності професійної діяльності вчителів було предметом дослідження багатьох учених (О.О. Абдулліна, І.М. Богданова, А.М. Богуш, Н.В. Кічук, З.Н. Курлянд, Г.О.Нагорна, В.О. Сластьонін, Н.Ф. Тализіна, І.Ф. Харламов, Р.І. Хмелюк та ін.). Проте аналіз науково-педагогічної літератури засвідчив відсутність досліджень, присвячених проблемі професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників.

Проблема розвитку фізичних якостей учнів досліджувалася такими вітчизняними вченими, як Б.П. Ашмарін, М.М. Булатова, О.Д. Дубогай, В.М. Заціорський, Т.Ю. Круцевич, Л.П. Матвєєв, І.В. Осіпова, В.Н. Платонов, В.О. Романенко, Б.Г. Шеремет, Б.М. Шиян та ін., а дослідження в галузі української народної фізичної культури узагальнено у працях Е.С. Вільчковського, А.Я. Вольчинського, В.І. Левківа, Є.Н. Приступи, А.В. Цьося та ін.

Наявність суперечності між об’єктивними потребами суспільства у фахівцях, здатних кваліфіковано здійснювати професійну діяльність з розвитку фізичних якостей старшокласників, з одного боку, і недостатнім рівнем підготовки вчителів – з іншого, й зумовила вибір теми дисертаційного дослідження – “Професійна діяльність учителя з розвитку фізичних якостей старшокласників”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) “Дослідження педагогічних засад підготовки вчителя національної школи” (№ 0100U000958). Автором досліджувалася проблема професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників. Тема дисертації і науковий керівник затверджені Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) (протокол № 2 від 27 вересня 2001 р.). Тема дослідження закоординована в координаційній раді при АПН України (протокол № 8 від 30 жовтня 2001 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, визначити та експериментально апробувати педагогічні умови, що сприяють ефективності професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників.

Завдання дослідження:

1. Обґрунтувати сутність і структуру професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників, визначити критерії, показники і рівні її сформованості.

2. Уточнити й науково обґрунтувати сутність екологічно орієнтованої педагогіки як системоутворюючого чинника професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників.

3. Вивчити вплив українських народних ігор і забав на розвиток фізичних якостей старшокласників.

4. Визначити, науково обґрунтувати та експериментально апробувати модель і педагогічні умови, що сприяють ефективності професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників.

Об’єкт дослідження: процес професійної діяльності вчителя з фізичного виховання учнів старших класів.

Предмет дослідження: професійна діяльність учителя з розвитку фізичних якостей старшокласників.

Гіпотеза дослідження: професійна діяльність учителя з розвитку фізичних якостей старшокласників буде ефективною за таких педагогічних умов:

- використання міжпредметних зв’язків у процесі розвитку фізичних якостей старшокласників засобами українських народних ігор і забав;

- систематизація знань старшокласників щодо українських народних ігор і забав з розвитку фізичних якостей;

- залучення учнів до використання українських народних ігор як на заняттях з фізичної культури, так і в позакласний час;

- урахування рівнів розвитку фізичних якостей старшокласників у навчально-виховній роботі.

Методологічні засади дослідження склали: діалектична теорія про загальний зв’язок, взаємозумовленість і цілісність явищ об’єктивної дійсності, принципи єдності теорії і практики, що забезпечують об’єктивність теоретичного й емпіричного вивчення предметів і явищ; положення психології і педагогіки про загальні і специфічні закономірності формування і розвитку фізичних якостей, принцип природовідповідності; екологічно орієнтована педагогіка як системоутворюючий чинник професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників. У процесі роботи застосовувався системний підхід для дослідження явищ у їх взаємозв’язку та культурологічний – з метою розгляду проблеми в руслі надбань народної педагогіки з розвитку фізичних якостей молоді.

Теоретичними засадами дослідження стали положення наукових доробок вітчизняних і зарубіжних учених у галузі професійної діяльності вчителя (В.Д.Бардінова, І.М.Богданова, Г.Д.Гарабуга, Е.Н.Гогунов, А.А.Деркач, А.А.Ісаєв, Е.Е.Карпова, Н.В.Кічук, Н.К.Коробейніков, З.Н.Курлянд, Н.В.Кухарев, А.Ф.Линенко, Б.І.Мартьянов, А.А.Михеєв, Г.О.Нагорна, І.Г.Ніколенко, Р.І.Хмелюк, О.С.Цокур та ін.), української народної фізичної культури (О.І.Бичук, А.Я.Вольчинський, С.М.Главатий, В.І.Завацький, Л.К.Кожевникова, А.О.Кравцов, В.І.Левків, В.І.Пепа, Л.І.Пономаренко, Є.Н.Приступа, А.В.Цьось та ін.), теорії і методики розвитку фізичних якостей учнів (Б.П.Ашмарін, М.М.Булатова, А.А.Гужаловський, І.А.Гуревич, О.Д.Дубогай, В.М.Заціорський, Д.В. Колесов, Т.Ю.Круцевич, Л.П.Матвеєв, І.В.Осіпова, В.О.Романенко, В.Ф.Новосельський, Б.Г.Шеремет, Б.М.Шиян та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези дослідження використовувалися: загальнонаукові методи теоретичного рівня (вивчення й аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів з проблеми професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних для побудови моделі та з’ясування умов професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників); методи емпіричного дослідження (анкетування, спостереження, бесіди, метод компетентних суддів, оцінка рівня товариськості В.Ф.Ряховського, тест оцінки комунікативних умінь, тестова карта комунікативної діяльності, тест на оцінку самоконтролю у спілкуванні, шкала оцінки мотивації досягнення готовності, оцінка мотивації ставлення, опитувач САН, визначення індексу групової згуртованості Сішора, експертна оцінка психологічних характеристик особистості керівника, КОС – 1, карта оцінки поведінки та діяльності вчителя на уроці, опитувачі “Допитливість”, “Інтуїція”, “Творче мислення”, шкала самооцінки творчої діяльності) для перевірки стану сформованості професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників; педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий) з метою перевірки дієвості моделі професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників, тест оцінки стану фізичної підготовленості учнів старших класів – з метою визначення їхнього рівня розвитку фізичних якостей; методи математичної статистики для обробки результатів експерименту.

Базою дослідження виступили: 50 учителів фізичної культури і 200 старшокласників Одеського фінансово-економічного коледжу, ЗОШ № 18, 19, 20, 31, 41, 63, 118, гімназії № 1, навчально-виховного комплексу “Гармонія” м. Одеси, 50 студентів IV курсу факультету фізичного виховання Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) (пілотажне дослідження).

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше визначено педагогічні умови, що сприяють ефективності професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників; розроблено й науково обґрунтовано модель професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників; уточнено та конкретизовано сутність понять “професійна діяльність учителя з розвитку фізичних якостей старшокласників”, “екологічно орієнтована педагогіка”; вивчено вплив українських народних ігор і забав на розвиток фізичних якостей старшокласників. Подальшого розвитку дістало визначення критеріїв та ознак професійної діяльності вчителів з розвитку фізичних якостей старшокласників.

Практична цінність дослідження: розроблено й апробовано методику професійної підготовки вчителів з розвитку фізичних якостей старшокласників, а також методику розвитку фізичних якостей старшокласників засобами фізичних вправ, українських народних ігор і забав.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи ЗОШ № 27 м. Одеси (довідка № 267 від 22 грудня 2003 р.), Одеського педагогічного коледжу Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) (довідка № 6 від 23 грудня 2003 р.), Одеського ордена Леніна інституту Сухопутних військ (довідка № 7 від 5 квітня 2004 р.), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка № 17 від 7 квітня 2004 р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 8 від 9 квітня 2004 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичною і методичною обґрунтованістю його вихідних положень; результативністю сформованості професійної діяльності викладачів з розвитку фізичних якостей старшокласників, що забезпечило, поряд з теоретичною розробкою проблеми, її практичне втілення у практику роботи викладачів з розвитку фізичних якостей старшокласників; репрезентативністю і статистичною значущістю емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації, результати дослідження доповідалися на міжнародних (м. Одеса, 2002 р., м. Тирасполь, 2002 р.), всеукраїнській (м. Київ, 2002 р.) науково-практичних та міжвузівській науково-методичній (м. Одеса, 2002 р.) конференціях; обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса). Основні положення й результати дослідження викладено в 11 одноосібних публікаціях автора, з них 6 – у фахових виданнях України.

Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 181 сторінку. Дисертація містить 25 таблиць, 1 схему, що займають 10 сторінок. У списку використаних джерел – 379 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, розглянуто його методологічні і теоретичні засади, охарактеризовано методи роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дисертації, подано дані щодо апробації, впровадження одержаних результатів та структури роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади професійно-педагогічної діяльності вчителя фізичної культури з розвитку фізичних якостей старшокласників” проаналізовано наукову літературу з проблеми професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників, визначено та обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють ефективності професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей учнів; визначено екологічно орієнтовану педагогіку як системоутворюючий чинник професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників і вивчено вплив українських народних ігор на розвиток фізичних якостей старшокласників.

Для визначення сутності і структури професійної діяльності вчителя було використано три підходи, а саме: системний (Н.В.Кузьміна, Т.С.Полякова, Л.Д.Столяренко, що трактують її як цілісну систему, яка має взаємопов’язані компоненти), управлінський (Ю.К.Бабанський, О.С.Падалка, І.О.Щербаков, А.В.Семенова, які розглядають її як процес управління діяльністю учнів у процесі засвоєння ними навчального матеріалу) і технологічний (М.В.Кларін, О.Е.Коваленко, І.М.Богданова), що характеризують її як організаційно-змістову структуру, яка визначає напрям взаємодії педагога з учнем або колективом учнів за умови необмеженої різноманітності підходів і відносин.

Професійну діяльність учителя з розвитку фізичних якостей старшокласників ми розуміємо як технологію організації його діяльності, яка спрямована на прогнозування та управління діяльністю учнів з розвитку фізичних якостей, діагностику їхніх якостей в умовах, що змінюються, в ході залучення учнів до позиції активних суб’єктів власної навчальної діяльності, розвиток у них умінь самокерування процесом розвитку своїх фізичних якостей.

Під педагогічними умовами професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників ми розуміємо обставини, які впливають на розвиток фізичних якостей його учнів і врахування яких необхідно для підвищення ефективності його діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури дозволив стверджувати, що поняття “розвиток фізичних якостей” свідчить про позитивні зміни, причиною яких є спеціальне втручання, цілеспрямована робота з прогнозом результатів. На нашу думку, розвиток фізичних якостей – це якісні зміни, що виявляються у зміцненні і вдосконаленні фізичних якостей людини під впливом спеціально організованого навчання. Під фізичними якостями ми розуміли загальне поняття, до складу якого входять такі структурні компоненти, як сила, швидкість, швидкісно-силові, витривалість, гнучкість і спритність. Розвитку фізичних якостей старшокласників сприяє екологічно орієнтована педагогіка засобами фізичних вправ, українських народних ігор і забав, яка розглядається нами як системоутворюючий чинник професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників, оскільки забезпечує спрямованість мети означеної діяльності вчителя, характер виховних заходів, спрямованість діяльності учнів, формування в них свідомості, орієнтирів і цінностей відносно розвитку своїх фізичних якостей, впливає на дійсність з метою її зміни.

Екологічно орієнтована педагогіка будується на принципі природовідповідності і містить екологію соціального середовища, екологію внутрішнього світу людини, екологізацію навчання (за І.О.Бартєнєвою).

Аналіз праць учених, які досліджували можливості використання народних ігор у навчально-виховному процесі (Е.С.Вільчковський, А.Я.Вольчинський, В.І.Левків та ін.), дозволив дійти висновку, що народні ігри – це ігри, які мають свої специфічні особливості: відсутність конкретного автора – творця гри; багатоваріантність сюжетів однієї й тієї самої гри; сюжетна незавершеність гри; варіативність кінцівок гри; динамічність сюжету; відображення національних рис характеру народу. Українські народні ігри разом з козацькими забавами є одним з найбільш ефективних засобів, що підвищує національну культуру та сприяє розвитку фізичних якостей молоді, тобто в якому б аспекті не розглядались ігри – мистецтвознавчому, історичному – завжди відзначався їх значний вплив на всебічний розвиток учнів, зокрема на їхній фізичний розвиток.

Проблему впровадження українських народних ігор у практику фізичного виховання ми вирішували на рівні професійної діяльності вчителя, спрямованої на систематизацію ігор, наукове обґрунтування методик їх використання в навчально-виховному процесі, зокрема на уроках фізичної культури та в позаурочній роботі, з метою розвитку фізичних якостей старшокласників.

Урок фізичної культури є синтезом, міжпредметною інтеграцією його з уроками валеології, козацької педагогіки, анатомії, історії, екології тощо. На нашу думку, здійснення вчителем міжпредметних зв’язків дає можливість формування в учнів цілісної уяви про проблему розвитку власних фізичних якостей. Саме тому використання міжпредметних зв’язків у процесі розвитку фізичних якостей старшокласників засобами українських народних ігор і забав розглядалася нами як одна з педагогічних умов, що сприяє ефективності професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників.

Упродовж історичного розвитку українського народу складалася й удосконалювалася система знань і вмінь – сукупність народних прийомів і навичок, що застосовувалися з метою тілесного виховання людини та підвищення рівня розвитку їхніх фізичних якостей. Освячені віками народні традиції і звичаї були тим визначальним фактором, який сприяв адекватному вихованню в людини її тілесних і духовних складових, формуванню через традиційний народний спосіб життя здорової нації. У зв’язку з цим, систематизацію знань старшокласників щодо українських народних ігор і забав з розвитку фізичних якостей ми розглядали як одну з педагогічних умов, що сприяє ефективності означеної професійної діяльності вчителя.

Одна з основних функцій учителя – педагогічне керівництво діяльністю учнів, у процесі якого вдосконалюються різні види їхньої діяльності. Залучення старшокласників до використання українських народних ігор як на заняттях з фізичної культури, так і в позакласний час сприяє розвитку їхніх фізичних якостей, поліпшенню відносин між дітьми, згуртованості дітей молодшого та старшого шкільного віку, якщо старші є організаторами цієї гри. Отже, залучення учнів до використання українських народних ігор як на заняттях з фізичної культури, так і в позакласний час розглядається нами як педагогічна умова, що сприяє ефективності професійної діяльності вчителя в означеному напряму.

У фізичній культурі спортивна метрологія визначає контроль як збір інформації про стан об’єкта управління і зіставлення його дійсного стану з необхідним, а також перевірку. Отже, контроль за розвитком фізичних якостей учнів спрямовується на позитивні зміни цих якостей у процесі навчання. Це процес, що спонукає дії вчителя і корекцію його подальшої роботи з учнями завдяки фізичним вправам, спеціальним іграм і забавам, спрямованим на розвиток тих фізичних якостей, які є недостатньо розвиненими. Отже, урахування рівнів розвитку фізичних якостей старшокласників у навчально-виховній роботі розглядається нами як педагогічна умова, що підвищує ефективність означеної професійної діяльності.

У другому розділі “Експериментальна модель професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників та її реалізація” розроблено, науково обґрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови і модель професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників; визначено критерії та рівні сформованості означеної діяльності, подано результати констатуючого і формуючого етапів дослідження.

У дослідженні ми використовували структуру педагогічної діяльності (за І.Ф.Харламовим), що має вісім взаємопов’язаних компонентів, для кожного з яких було визначено вісім ознак.

Наявність у структурі професійної діяльності вчителя того чи іншого компонента вважалося критерієм сформованості рівня професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників.

Комунікативно-стимулюючий критерій: наявність уміння спілкуватися з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі; знаходити раціональні шляхи взаємодії з тими, хто оточує; встановлювати педагогічно доцільний стиль стосунків з учасниками педагогічного процесу; захопити своїми ідеями учнів щодо розвитку фізичних якостей завдяки змістовній навчальній і позакласній роботі і т. ін.

Дослідницько-творчий критерій: наявність уміння користуватися навчально-методичною, науковою літературою, проводити елементарні дослідження з розвитку фізичних якостей учнів; творчо використовувати набутий досвід та здійснювати постійний пошук нових методів і форм викладання; розуміти і глибоко осмислювати логіку та динаміку одержаних продуктивних результатів; систематично підвищувати кваліфікацію як учителя фізичної культури, займатися самоосвітою і т. ін.

Діагностичний критерій: наявність уміння володіти методами вивчення рівня розвитку фізичних якостей учнів за допомогою тестів, контрольних нормативів та ін.; проводити об’єктивну діагностику стану розвитку фізичних якостей учнів; уміння зіставляти особливості рівнів розвитку фізичних якостей кожного окремого учня та його можливості; вирішувати багатопланові завдання комплексного педагогічного, етапного контролю за станом розвитку фізичних якостей учнів і т. ін.

Інформаційно-пояснювальний критерій: наявність уміння розробляти методи організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на розвиток їхніх фізичних якостей з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей; реконструювати й адаптувати навчальний матеріал згідно з принципом доступності навчання; чітко пояснювати учням навчальний матеріал з розвитку фізичних якостей; володіти мистецтвом усного мовлення: точно, образно і логічно висловлювати свої думки, керувати увагою учнів і т. ін.

Конструктивно-проектувальний критерій: наявність уміння конструювати та проектувати зміст навчальної роботи з вивчення фізичних вправ, українських народних ігор, забав, історії українського козацтва; планувати навчально-виховну роботу з підвищення рівня розвитку фізичних якостей учнів; цілеспрямовано розвивати свої конструктивно-проектувальні здібності; проектувати позитивні зміни в розвитку фізичних якостей учнів і т.ін.

Орієнтовно-прогностичний критерій: наявність уміння прогнозувати результати своєї діяльності з розвитку фізичних якостей учнів; передбачати можливі зміни у стані розвитку фізичних якостей учнів; прогнозувати напрям навчально-виховної діяльності щодо розвитку фізичних якостей учнів; визначати мету і завдання на кожному етапі навчально-виховної роботи з розвитку фізичних якостей учнів і т. ін.

Аналітико-оцінний критерій: наявність уміння аналізувати хід педагогічного процесу, виявляти його позитивні риси і недоліки та визначати шляхи їх подолання; порівнювати досягнуті результати з розвитку фізичних якостей учнів з тими, що заплановані; проводити корекційну роботу з підвищення рівнів розвитку фізичних якостей учнів; вести пошук шляхів удосконалення навчально-виховної роботи і т. ін.

Організаційний критерій: наявність уміння організовувати свою діяльність і колективну діяльність учнів; керувати ходом навчально-пізнавальної та фізичної діяльності учнів; залучати учнів до запланованої роботи і стимулювати їхню активність та ініціативу; правильно розподіляти завдання і доручення між учнями, враховуючи їхні індивідуальні можливості і т. ін.

Кожна ознака критерію оцінювалася за п’ятибальною системою: 5 – яскраво, 4 – достатньо, 3 – середньо, 2 – слабко, 1 – надзвичайно слабко. Середній бал за сукупністю ознак визначав рівень сформованості професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників за означеним критерієм. Згідно цього нами було виявлено 4 рівні прояву сформованості цієї діяльності: високий – 5 – 4,5 бали; достатній – 4,4 – 3,5 бали; середній – 3,4 – 2,5 бали; низький – 2,4 – 1 бал.

Означену структуру педагогічної діяльності було покладено в основу розробленої нами моделі професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників (див. схему), для реалізації якої впроваджувалися визначені нами педагогічні умови, в чому і полягала сутність формуючого експерименту. Так, для того, щоб використати міжпредметні зв’язки у процесі розвитку фізичних якостей старшокласників засобами українських народних ігор і забав учителі фізичної культури ЕГ застосовували міжпредметні зв’язки з галузями валеології, козацької педагогіки, анатомії, історії та екології, як на уроках з фізичної культури, так і в позакласний час, що формувало в учнів інтегроване мислення, творчий підхід до будь-якої справи, формувало цілісне світосприйняття. Вчителі наводили приклади українських народних ігор, вірувань, легенд, прислів’їв, приказок, у яких

згадувалося про фізичний розвиток людини. Так, учням пропонувалися конкурси-запитання з історії Чорноморського козацтва, конкурси на кращий український народний танок, козацьку вечерю, козацьку пісню (козацька педагогіка), вікторини з метою виявлення знань старшокласників щодо українських народних ігор і забав з розвитку фізичних якостей; організовувались інтегровані заняття з обміну інформації для успішного засвоєння учнями окремих тем і дисциплін у цілому щодо розвитку фізичних якостей.

Реалізація педагогічної умови – систематизація знань старшокласників щодо українських народних ігор і забав з розвитку фізичних якостей здійснювалася через надання учням системи знань про сутність української народної гри, її зв’язок з природними явищами. Учні знайомилися з тим, яка гра і забава сприяє розвитку тих чи інших фізичних якостей. Це відбувалося у ході бесід, які проводилися в межах навчальних і додаткових занять з фізичної культури.

Упровадження педагогічної умови – залучення учнів до використання українських народних ігор як на заняттях з фізичної культури, так і в позакласний час відбувалося шляхом озброєння старшокласників теоретичними знаннями, практичними вміннями й навичками методики з проведення українських народних ігор. Так, учням пропонувалося проводити ігри з учнями молодшого та середнього віку під час спортивної години, перерв, спортивних свят, у групах подовженого дня та з однолітками на уроках фізичної культури.

Урахування рівнів розвитку фізичних якостей старшокласників у навчально-виховній роботі ґрунтувалося на систематизованому контролі за рівнем розвитку їхніх фізичних якостей та подальшій корекції цієї роботи. Крім того учням пропонувалося вести одноосібну таблицю самоаналізу розвитку власних фізичних якостей, у якій вони фіксували свої результати з комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості, а також зріст, вагу, частоту серцевих скорочень до і після виконання вправи, загальну суму балів з розвитку фізичних якостей, термін виміру.

В основу формуючого етапу експерименту було покладено розроблену нами методику, що містила 8 спеціально організованих семінарів з теми “Професійна діяльність учителя з розвитку фізичних якостей старшокласників”, які проводилися на методичних об’єднаннях підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури на базі Одеського фінансово-економічного коледжу. У процесі цих семінарів учителі, що брали участь в експерименті, знайомилися з особливостями кожного компонента професійної діяльності, а також з фізичними вправами, українськими народними іграми і забавами, що добиралися за їх переважним впливом на розвиток окремих фізичних якостей і комплексно та методикою розвитку фізичних якостей старшокласників, яка впроваджувалася ними на практиці. Методами професійної діяльності з розвитку фізичних якостей старшокласників упродовж року на практиці виступили: навчальні заняття в національних костюмах з використанням української народної музики та проведенням фізичних вправ, українських народних ігор – на уроках фізичної культури; спортивні вечори, свята-забави (“Козацькому роду – нема переводу”, “Козацькі забави”, “Нумо, хлопці, нумо, дівчата”, “А нумо, козаки”, “Козаченьки”, “І покажемо, що ми браття козацького роду”), показові виступи представників українського козацтва, проведення спортивних змагань “Гей, ви, хлопці, славні запорожці”, “Козацькі ігри” через уведення до їх змісту міжпредметних зв’язків (історія України, народознавство, екологія, народне мистецтво тощо) – в позаурочний час.

При реалізації педагогічних умов ми враховували такий системоутворюючий чинник, як екологічно орієнтована педагогіка, завдяки якому вчителі ЕГ змогли розширити коло екологічних знань учнів, яке поєднувалося з емоційно-естетичними переживаннями і контактом із природою; спрямовувати їх на природозбереження, стимулювати розвиток у них сфери почуттів через реалізацію потреби в самопізнанні та самовихованні, методів самопізнання (так, найбільш підготовлені старшокласники залучалися до педагогічної діяльності в навчально-виховній роботі з однолітками на заняттях з фізичної культури, а також з учнями молодших та середніх класів, проводили фізичні вправи, українські народні ігри і забави на прогулянках, спортивних святах, перервах). Ми привертали увагу учнів до того, що людина невід’ємно пов’язана з природою і залежить від неї як фізично, так і духовно. Важливим аспектом у цьому виступала екологічна спрямованість українських народних ігор, які розглядають людину як невід’ємну складову частину оточуючого світу в таких іграх як “Завірюха-хурделиця”, “Вуж”, “Яструб і курчата”, “У коня” і т. ін. Екологічно орієнтована педагогіка також передбачала розвиток особистості через її взаємовідносини з природою та іншими людьми й усвідомлення майбутніх дій, що відображено в іграх “Царенко”, “Царівна”, “Володар”, “Король” і т. ін.; створення орієнтирів і цінностей, які підносять духовність людини, що проявляється у здатності створювати, конструювати цінності, сенс життя (“Кулачні бої”, “Боротьба грудьми”, “Вежа”, “Жук” і т. ін.); сприяла досягненню гармонії між зовнішнім і внутрішнім світом учнів, а свідоме самообмеження потреб призводило до певних моральних новоутворень, наприклад, усвідомлення відповідальності, обов’язку, шани, товариськості (“Затягни в коло”, “Сильна рука”, “Бій вершників”, “Перетяжка” і т. ін.).

Оскільки ефективність професійної діяльності викладача визначається якістю підготовки його учнів, то ми вважали за доцільне визначити рівень професійної підготовки вчителів тих шкіл, які брали участь в експериментальній роботі з розвитку фізичних якостей старшокласників (ЗОШ № 19, 31, гімназії № 1, ОФЕК, навчально-виховного комплексу “Гармонія” м. Одеси), опосередковано через діагностування рівнів розвитку фізичних якостей їхніх учнів.

За результатами проведення експериментальної роботи в учнів ЕГ було засвідчено відчутні позитивні зміни щодо показників розвитку фізичних якостей: високого рівня досягли 23% учнів (було – 10%), достатнього – 40% (було 27%), середнього – з 26% (було 36%), низького – 11% (було 27%). В учнів КГ показники залишилися майже без змін: високий рівень виявили 8% учнів (було 6%), достатній – 28% (було 25%), середній – 40% (було 39%), а низький – 24% (було 30%).

На прикінцевому етапі дослідної роботи було проведено діагностику рівнів сформованості професійної діяльності вчителів фізичної культури ЕГ (24 вчителів) і КГ (26 учителів) з розвитку фізичних якостей старшокласників. Результати подано в таблиці.

Таблиця

Порівняльні результати рівнів сформованості професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників (до і після експерименту) (у %)

Критерії | До експерименту | Після експерименту

Високий | Достатній | Середній | Низький | Високий | Достатній | Середній | Низький

Аналітико-оцінний | ЕГ | 24 | 35 | 41 | 0 | 36 | 40 | 24 | 0

КГ | 26 | 36 | 38 | 0 | 23 | 39 | 38 | 0

Орієнтовно-прогностичний | ЕГ | 5 | 10 | 52 | 33 | 16 | 50 | 34 | 0

КГ | 4 | 10 | 51 | 35 | 8 | 13 | 57 | 22

Комунікативно-стимулюючий | ЕГ | 15 | 33 | 35 | 17 | 35 | 38 | 27 | 0

КГ | 13 | 32 | 36 | 19 | 17 | 35 | 41 | 7

Організаційний | ЕГ | 26 | 30 | 35 | 9 | 36 | 34 | 30 | 0

КГ | 23 | 32 | 34 | 11 | 26 | 33 | 35 | 6

Інформаційно-пояснювальний | ЕГ | 29 | 53 | 18 | 0 | 53 | 47 | 0 | 0

КГ | 28 | 50 | 21 | 1 | 28 | 52 | 20 | 0

Дослідницько-творчий | ЕГ | 11 | 17 | 67 | 5 | 60 | 22 | 18 | 0

КГ | 6 | 20 | 73 | 1 | 12 | 25 | 63 | 0

Діагностичний | ЕГ | 36 | 38 | 26 | 0 | 46 | 39 | 15 | 0

КГ | 36 | 41 | 23 | 0 | 36 | 42 | 22 | 0

Конструктивно-проектувальний | ЕГ | 6 | 25 | 62 | 7 | 29 | 58 | 13 | 0

КГ | 7 | 29 | 59 | 5 | 10 | 31 | 59 | 0

Всього | ЕГ | 19 | 30 | 42 | 9 | 39 | 41 | 20 | 0

КГ | 18 | 32 | 41 | 9 | 20 | 34 | 42 | 4

Як видно з таблиці, в показниках за аналітико-оцінним критерієм професійної діяльності після проведення експериментальної роботи в ЕГ відбулися такі позитивні зміни : високого рівня досягли 36% учителів (до експерименту – 24%), достатнього – 40% (до навчання – 35%), на серед ньому рівні стало 24% (було – 41%), низького рівня не було виявлено. В учителів КГ показники майже не змінилися: на високому рівні стало 23% (було 26%), на достатньому – 39% (до експерименту – 36%), на середньому рівні як і було – 38% і низький рівень не було виявлено.

За орієнтовно-прогностичним критерієм діяльності вчителів фізичної культури в ЕГ після експериментальної роботи також відбулося покращення показників. Так, на високому рівні відзначено 16% учителів (до експерименту – 5%), на достатньому – 50% (було – 10%), на середньому рівні показники знизилися з 52% до 34%, на низькому рівні не залишилося жодного вчителя (було – 33%). Щодо показників в КГ, то вони були такими: на високому рівні зафіксовано 8% учителів (було – 4%), на достатньому – 13% (до експерименту – 10%), на середньому – 57% (на початку року – 51%), на низькому рівні показники зменшились з 35% до 22%.

Щодо показників за комунікативно-стимулюючим критерієм професійної діяльності вчителів фізичної культури ЕГ, то вони виявилися такими: високого рівня досягли 35% учителів (до експерименту – 15%), достатнього – 38% (було – 33%), середнього – 27% (на початку року – 35%), на низькому рівні не залишилося жодного досліджуваного (до експерименту було 17%). Показники респондентів КГ були такими: високого рівня досягли 17% (було – 13%), достатнього – 35% (було – 32%), середнього – 41% (на констатуючому етапі – 36%) і на низькому рівні залишилося всього 7% учителів (до експерименту – 19%).

За організаційним критерієм в ЕГ після експериментальної роботи показники виявилися такими: на високому рівні стало 36% респондентів (до експерименту – 26%), на достатньому – 34% (було – 30%). На середньому та низькому рівнях відбулося зменшення показників – відповідно 30% і 0% (до експерименту – 35% і 9%). В учителів КГ відбулися незначні позитивні зрушення: високого рівня досягли 26% (було – 23%), достатнього – 33% (до експерименту –32%), середнього – 35% (було – 34%) і на низькому рівні залишилося 6% (до експерименту – 11%).

Щодо інформаційно-пояснювального критерію, то в ЕГ позитивні зміни були досить відчутними. Так, на високому рівні було зафіксовано 53 % учителів (до експерименту – 29%), на достатньому рівні – 47% (було – 53%). Зауважимо, що середній рівень був відсутній (до експерименту – 18%) та на низькому рівнях не було жодного респондента. У КГ показники високого рівня залишилися без змін – 28%, достатнього досягли 52% (до експерименту – 50%). Показники середнього рівня знизились з 21% до 20%, і на низькому не було зафіксовано жодного респондента (до експерименту – 1%).

За дослідницько-творчим критерієм після проведення експериментальної роботи в ЕГ відбулися такі позитивні зміни. Так, високого рівня досягли 60% учителів (до експерименту – 11%), достатнього рівня – 22% (було – 17%), на середньому рівні залишилося всього 18% (до експерименту – 67%) і на низькому рівні не було зафіксовано жодного респондента (було – 5%). В учителів КГ також відбулися незначні позитивні зрушення: на високому рівні стало 12 % (до експерименту – 6%), на достатньому – 25% (було – 20%). Показники середнього рівня знизилися з 73% до 63%. На низькому також не було зафіксовано жодного респондента (до експерименту – 1%).

Щодо показників діагностичного критерію, то вони виявилися такими: високого рівня досягли 46% учителів ЕГ (до експерименту – 36%), достатнього – 39% (було – 38%). На середньому рівні залишилось 15% учителів (до експерименту – 26%) і на низькому не було зафіксовано жодного респондента. Показники респондентів КГ майже не змінилися: на високому рівні, як і було – 36%, на достатньому – стало більше на 1% - 42% (було – 41%), на середньому – 22% (до експерименту – 23%) і на низькому не було зафіксовано також жодного респондента.

За конструктивно-проектувальним критерієм після експериментальної роботи в ЕГ було виявлено такі результати: високого рівня досягли 29% учителів (було – 6%), достатнього – 58% (до експерименту – 25%), на середньому рівні зменшилася кількість респондентів з 62% до 13 % і на низькому рівні не було зафіксовано жодного респондента (було – 7%). Щодо показників КГ, то вони були такими: на високому рівні стало 10 % (до експерименту – 7%), на достатньому – 31% (було – 29%), на середньому залишилися без змін – 59%, на низькому не було відзначено жодного респондента (було – 5%).

Математична обробка результатів формуючого експерименту за допомогою методів математичної статистики засвідчила ефективність запропонованої нами методики з розвитку фізичних якостей старшокласників, оскільки одержаний показник за критерієм Фішера мав відповідні значення F = 1,402; 1,481; 1,422; 1,420; 1,417; 1,402, які перевищують значення F табличного, що є доказом дієвості зазначеної технології.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації досліджено педагогічні умови професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників, розроблено і науково обґрунтовано експериментальну модель професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників.

1. Професійна діяльність учителя з розвитку фізичних якостей старшокласників – це технологія організації його діяльності, яка спрямована на прогнозування та управління діяльністю учнів з розвитку фізичних якостей, діагностику їхніх якостей в умовах, що змінюються, в ході залучення учнів до позиції активних суб’єктів власної навчальної діяльності, розвиток у них умінь самокерування процесом розвитку цих якостей. Розвиток фізичних якостей – це якісні зміни, що виявляються у зміцненні і вдосконаленні фізичних якостей людини під впливом спеціально організованого навчання.

2. Компонентами професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників виступили: комунікативно-стимулюючий, дослідницько-творчий, діагностичний, інформаційно-пояснювальний, конструктивно-проектувальний, орієнтовно-прогностичний, аналітико-оцінний, організаційний. Визначено, що наявність компонента є критерієм для виявлення рівнів сформованості професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників (високого, достатнього, середнього і низького), для кожного з яких було визначено нами 8 ознак.

3. Екологічно орієнтована педагогіка – це системоутворюючий чинник, оскільки вона визначає об’єднання всіх компонентів професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників у систему, яка характеризується наявністю мети – підвищення ефективності цієї діяльності й управління. Сутність екологічно орієнтованої педагогіки як системоутворюючого чинника професійної діяльності вчителя з розвитку фізичних якостей старшокласників полягає в тому, що вона сприяла розширенню кола екологічних знань, поєднуючись з емоційно-естетичними переживаннями і контактом із