УКРАЇНСЬКА ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМІЯ

ПЕТРОВСЬКА ЛЮДМИЛА СТАНІСЛАВІВНА

УДК 615.26: 663.424] 001.

ВИВЧЕННЯ ЛИСТЯ ГОРІХУ ГРЕЦЬКОГО ДЛЯ РОЗРОБКИ

СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КОСМЕТИЧНОГО ЗАСОБУ

15.00.01 – технологія ліків та промислова фармація

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків – 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі косметології і аромології Української фармацевтичної академії, Міністерство охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук,

БАШУРА ОЛЕКСАНДР ГЕНАДІЙОВИЧ

Українська фармацевтична академія

завідуючий кафедрою косметології і аромології

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

КОВАЛЬОВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

Українська фармацевтична академія

завідуючий кафедрою фармакогнозії

доктор фармацевтичних наук, професор

КУЛЄШ КОНСТЯНТИН ХОМИЧ

Український науково-дослідний інститут фармакотерапії

ендокринних захворювань

завідуючий лабораторією фармацевтичної технології

Провідна установа: лабораторія пошуку лікарських препаратів та біотехнологій

Державного наукового центру лікарських засобів,

Державний комітет медичної та мікробіологічної

промисловості, м. Харків

Захист відбудеться “15” січня 1999 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.605.01 при Українській фармацевтичній академії за адресою: 310002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української фармацевтичної академії (310168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “ 24 ” грудня 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради Гриценко І.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Незважаючи на успіхи сучасної медицини, проблема профілактики та лікування гнійно-запальних процесів шкірних покривів продовжує залишатися однією з актуальних.

Для місцевого впливу на осередок гнійно-запального процесу застосовують різноманітні препарати в формі розчинів, настоїв, присипок, мазей, лініментів та ін. Враховуючи різноманітність засобів, що використовуються, слід відзначити, що ведуча роль належить розчинам, у зв'язку з певними їх перевагами перед іншими лікарськими формами.

Асортимент вітчизняних препаратів для лікування гнійних патологій шкірних покривів у ряді випадків не відповідає вимогам з ефективності та широти терапевтичної дії.

В цьому відношенні перспективними групами діючих субстанцій є біологічно активні сполуки рослинного походження, які мають велику спорідненість до людського організму і близькі за складом до речовин, що продукуються клітинами людини. Саме тому використання забезпечує найбільш повне засвоєння і практично не викликає небажаних побічних явищ з боку організму.

Одним з перспективних об'єктів для дослідження і розробки нових рецептур косметичних засобів лікувально-профілактичної дії є листя горіху грецького.

Досвід використання горіху грецького в народній медицині вказує на доцільність розробки рідких лікарських форм на його основі для профілактики і лікування запальних захворювань шкіри.

Встановлено, що сировинна база України має достатній обсяг сировини для налагодження заготівлі і виробництва косметичних і лікарських засобів, до складу яких входять субстанції з листя горіху грецького.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Української фармацевтичної академії (№ держреєстрації 01.91. 0002385) та проблемної комісії "Фармація" МОЗ України.

МЕТА І ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Метою наших досліджень було вивчення листя горіху грецького для розробки рецептури та технології лікувально-профілактичного косметичного препарату по догляду за шкірою обличчя.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

-

- зібрати та проаналізувати літературні дані та досвід практичного застосування листя горіху грецького для лікування дерматологічних захворювань;

- провести фармакогностичне вивчення листя горіху грецького і розробити нормативно-технічну документацію;

- розробити рецептуру лосьйону на основі екстракту з листя горіху грецького;

- вивчити фізико-хімічні та біологічні властивості розробленого лосьйону;

- розробити технологію виготовлення лосьйону;

- вивчити стабільність розробленого лосьйону в процесі зберігання;

- визначити нешкідливість розробленого косметичного препарату;

- розробити нормативно-технічну документацію на лосьйон.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Здійснено фармакогностичне вивчення лікарської рослинної сировини – листя горіху грецького, що росте в Україні. Вперше проведено аналіз хімічного складу листя горіху грецького, зібраного в різних областях України. Вилучені неописані раніш для горіха грецького жирні кислоти та ідентифіковані амінокислоти. Отримано комплекс фенольних сполук, з якого виділено та ідентифіковано 7 індивідуальних речовин, відомих для іноземної сировини. Визначені числові показники для даної сировини. На підставі фізико-хімічного та фармакологічного дослідження модельних рецептур лосьйону з екстрактом листя горіху грецького експериментально обгрунтовано раціональний склад та технологію косметичного засобу “Ореховый”. Вивчена стабільність, біологічна активність лосьйону з екстрактом листя горіху грецького; встановлена його нешкідливість при застосуванні.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Розроблена і затверджена нормативно-технічна документація на листя горіху грецького. Розроблені та затверджені технічні умови на біологічно активні екстракти. Розроблена і затверджена рецептура на лосьйон “Ореховый”. Розроблена та апробована в умовах АТ “Ефект” технологія лосьйону з екстрактом листя горіху грецького. Складено і затверджено тимчасовий технологічний та промисловий регламенти на лосьйон з екстрактом листя горіху грецького.

Фрагменти роботи впроваджено у виробництво АТ “Ефект” та у навчальний процес ряду вузів України.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА. Проведений аналіз літературних даних по використанню і хімічному складу листя горіху грецького. Виділені і визначені основні групи біологічно активних речовин листя горіху грецького. Обгрунтовано і розроблено склад і технологію нового лікувально-профілактичного лосьйону. Складено нормативно-технічну документацію на запропоновану лікарську рослинну сировину – листя горіху грецького. Розроблено рецептуру та технологію лікувально-профілактичного лосьйону.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. Основні фрагменти дисертаційної роботи викладені та обговорені на з'їздах і науково-практичних конференціях: Х-му з'їзді Українського ботанічного товариства "Проблемы ботаники и микологии на протяжении третьего тысячелетия" (Полтава, 1997), обласній науково-практичній конференції "Актуальные проблемы и основные направления развития профилактической науки и практики" (Харків, 1997), 7-й Міжнародній науково-практичній конференції "Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье" (Алушта, 1998), Міжнародній конференції “Теория и практика создания лекарственных препаратов” (Харків, 1998 р.).

ПУБЛІКАЦІЇ. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 робіт, в тому числі 5 статей.

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація викладена на 124 сторінках і складається з вступу, огляду літератури, трьох розділів експериментальних досліджень, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків.

Робота ілюстрована 24 таблицями, 18 рисунками, 3 схемами. Бібліографія включає 121 джерело літератури, з яких 51 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В процесі експерименту нами було вивчено хімічний склад та проведено якісну оцінку біологічно активних речовин листя горіху грецького, зібраного в трьох регіонах України, які могуть бути базою лікарської сировини.

Розроблено склад та технологію косметичного препарату лікувально-профілактичної дії, що містить екстракт листя горіху грецького (ЕЛГГ) (ТУ У 23766377.001-97.), спирт етиловий 95% (ДЕСТ 5962-67), гліцерин (ДЕСТ 6824-76), воду очищену (ФС 42-2619-89) та олію гвоздичну (ДЕСТ 6824-76).

При дослідженні властивостей лосьйону застосовані загальноприйняті методи органолептичних, фізико-хімічних, технологічних, мікробіологічних та біологічних досліджень, які дозволили об’єктивно оцінити якісні характеристики препарату на підставі статистично оброблених результатів експерименту.

Фармакогностичне вивчення листя горіху грецького

З метою стандартизації листя горіху грецького нами було вивчено його морфолого-анатомічну будову.

На підставі якісних реакцій та хроматографічного аналізу щодо хімічного складу листя горіху грецького входять: кверцетин, кверцетрин, гіперозид, авікулярин, кемпферол, фенолкарбонові кислоти, дубильні речовини, амінокислоти та жирні кислоти. Було отримано та розділено на фракції комплекс фенольних похідних – носіїв антимікробної та протизапальної активності. З етилацетатної, бутанольної фракції та водного залишку колоночною хроматографією виділено та ідентифіковано за фізико-хімічними властивостями 7 індивідуальних сполук фенольної природи. На підставі результатів якісних реакцій, даних елементного складу, хроматографічної поведінки, аналізу продуктів лужної деструкції, кислотного та ферментного гідролізу, УФ-, ІК-, ПМР- спектроскопії нами було ідентифіковано 5 похідних 2-фенілбензо-?-піронів, кавову та елагову кислоти. Їх деякі фізико-хімічні показники надано у таблиці 1.

Аналіз амінокислотного складу листя горіху грецького проводили у водному залишку після послідовної обробки згущеного спирто-водного витягу хлороформом, етилацетатом, бутанолом. Хроматографували методом паперової

Таблиця 1

Фізико-хімічні властивості виділених речовин

№ п/п речо-вини | Сполуки | Т пл.
0С | [a] D20

(з 1.0) | Величина Rf в системах розчинників* |

Забарвлення в УФ-світлі

А | Б | В | Г | До прояву | після прояву**

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10

1. | Гіперозид (кверцетин-З-O-?-D-галак-топіранозид) С21Н20О12 | 244-246 | -59.0

(етанол) | 0,53 | 0,33 | - | 0,58 | Темно-коричнева | Жовто – оранжеве (Д)

2. | Кверцетрин (кверцетин-3-О-?-L-рамно-піранозид) С21Н20О11 | 184-186 | -183.4

(етанол) | 0,63 | 0,39 | - | 0,68 | Темно-коричнева | Жовто – оранжеве (Д)

3. | Авікулярин (кверцетин-3-О-?-L-арабіно-піранозид) С20Н18О11 | 209-211 | -159.0
метанол) | 0,69 | 0,29 | - | 0,78 | Темно-коричнева | Жовто – оранжеве (Д)

4. | Кемпферол (3,5,7,4 –тетраоксіфлавон) С15Н10О6 | 277-279 | - | 0,85 | 0,07 | 0.66 | 0,95 | Жовта | Лимонно – жовте (Д)

5. | Кверцетин (3,5,7,3 -, 4'-пентаоксіфлавон) С15Н10О6 | 310-312 | - | 0,72 | 0,04 | 0,48 | 0,92 | Жовта | Жовто – оранжеве (Д)

6. | Кавова кислота С9Н8О4 | 196-198 | - | 0,82 | 0,30 | - | - | Блакитна | Яскраво – блакитне (Д)

7. | Елагова кислота С21Н20О11 | 360 | - | 0,33 | 0,02 | - | - | Фіолетова | Сіро-коричневе (Е)

Примітки:

*Системи розчинників: А-5%-ний розчин оцтової кислоти; Б – н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2); В – бензол-етилацетат-оцтова кислота (24:74:2); Г – етилацетат-етанол-оцтова кислота-вода (40:1:1:0.5) (ТШХ)

** Проявлення: Д – 5% спиртовий розчин натрію гідроксиду; Е – діазореактив

хроматографії в системі розчинників н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2) протягом 18 годин паралельно з нанесеними речовинами-свідками (амінокислотами). Хроматограми обробляли 0,5% розчином нінгідрину в ацетоні і висушували при температурі 100-105?С . Амінокислоти ідентифікували по забарвленню і величині Rf відповідної речовини-свідка.

На підставі отриманих даних встановлено наявність 12 амінокислот, домінуючими з них є аспарагін та валін.

Аналіз жирнокислотного складу листя горіху грецького, зібраного в різних регіонах України, проводили методом газорідинної хроматографії. Отримані результати показали, що в залежності від місця вирощування кількісний склад жирних кислот коливається від 1,5% до 2,1%, а компонентний склад істотно не відрізняється. Результати представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Вміст жирних кислот в листі горіху грецького

Жирна кислота | Регіон збору

Крим | Харківська область | Кіровоградська область

Вміст, в% | Вміст, в% | Вміст, в%

До введеної проби | По сировині | До введе-ної проби | По сиро-вині | До введе-ної проби | По сировині

Мірістинова | 1,91 | 0,04 | 2,67 | 0,05 | 2,94 | 0,04

Пентадеканова і ізопальмітинова | 3,64 | 0,08 | 3,45 | 0,07 | 1,64 | 0,02

Пальмітинова | 31,66 | 0,66 | 33,53 | 0,67 | 27,52 | 0,42

Пальмітолеїнова | 1,35 | 0,03 | 1,01 | 0,02 | 1,15 | 0,02

Гептодеканова | 2,77 | 0,06 | 2,33 | 0,05 | 0,93 | 0,01

Стеаринова | 5,46 | 0,11 | 8,14 | 0,16 | 8,69 | 0,13

Олеїнова | 7,33 | 0,15 | 6,16 | 0,12 | 6,14 | 0,09

Лінолева | 7,52 | 0,16 | 10,45 | 0,21 | 10,10 | 0,15

Ліноленова | 38,36 | 0,80 | 32,25 | 0,65 | 40,19 | 0,61

В загальному: | 2,09 | 2,01 | 1,51

Для укладання технічних умов на листя горіху грецького були визначені основні показники якості лікарської рослинної сировини: вміст екстрактивних речовин, вміст суми флавоноїдних глікозидів, вміст аскорбінової кислоти, вологість і зольність сировини. Результати наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Числові показники листя горіху грецького

№ п/п | Показники якості сировини | Регіон збору

Крим | Харківська область | Кіровоградська область

1 | Вміст екстрактивних речовин,

(%) | 32,67 | 31,66 |

31,08

2 | Вміст флавоноїдних глікозидів в перерахунку на рутин, (%) | 1,25 | 1,11 | 1,09

3 | Вміст аскорбінової кислоти, (%) | 5,08 | 4,87 | 4,56

4 | Вміст дубильних речовин в переліку на танін, (%) | 5,43 | 4,24 | 4,43

5 | Вологість (%) | 6,72 | 6,51 | 6,34

6 | Вміст загального попелу, (%) | 14,1 | 14,6 | 14,3

7 | Зовнішній вигляд сировини | Листочки непарнопірчастоскладні, продовгуватояйцевиднозагострені, зверху голі, знизу по кутах жилок волосисті. Черешочки короткі (1мм). Довжина листової пластинки 15-20 см ширина 4-6 см

8 | Колір | Темно-зелений блискучий, з нижньої сторони матовий, більш світлий

9 | Запах | Пряний, своєрідний, бальзамічний

10 | Смак | В'яжучий, гіркий

Розробка складу та технології лосьйону з

екстрактом листя горіху грецького

Для забезпечення лікувально-профілактичної дії лосьйону обрано нову біологічно активну субстанцію – рідкий екстракт листя горіху грецького (ЕЛГГ), розроблений Інститутом харчової хімії і технології НАН України. За результатами проведених фармакологічних досліджень ЕЛГГ проявляє протизапальну активність на рівні 26% в порівнянні з ортофеном, протизапальна активність якого становить 49%. Це робить доцільним використання екстракту листя горіху грецького як біологічно активну субстанцію.

Допоміжними речовинами було обрано: воду очищену, етиловий спирт, який забезпечує зменшення поверхневого натягу води, тонізує шкіру (завдяки швидкому випаровуванню) та помірно знежирює її (за рахунок розчинення жирових забруднень), забезпечує легкий в'яжучий і дезодоруючий вплив. При складанні модельних рецептур варіювали вмістом спирту від 30,0% до 40,0%.

З метою пом’якшення шкіри в рецептури лосьйонів вводили гліцерин в кількості 1,5%, 4,0% та 6,0%.

Як віддушку використовували олію гвоздичну, що має полівалентні властивості.

З метою розробки раціонального складу та технології лосьйону з ЕЛГГ, адаптованих до умов сучасних хіміко-фармацевтичних та парфумерно-косметичних підприємств, нами були вивчені органолептичні властивості модельних рецептур лосьйонів, які представлено у таблиці 4.

Таблиця 4

Модельні рецептури лосьйонів

Інгредієнти складу | Кількість інгредієнтів, %

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16

Спирт етиловий 95% | 30,0 | 40,0

Гліцерин | 1,5 | 1,5 | 4,0 | 4,0 | 6,0 | 6,0 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5

Екстракт листя горіху грецького | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 2,0 | 1,0 | 1,0 | 2,0 | 3,0 | 4,0 | 5,0 | 6,0 | 7,0 | 8,0 | -

Олія гвоздична | 0,02 | 0,03 | 0,02

Вода очищена | До 100,0

За незадовільними органолептичними властивостями (появлення муті та осаду на другу добу після приготування), рецептури № 1-6, 8, 15 були виключені з експерименту в зв'язку з незадовільними органолептичними властивостями: появленню муті та осаду на другу добу після приготування.

Склади №7, 9-14, 16 підлягали подальшому фізико-хімічному вивченню - дослідженню електричної провідності, рН, відносної в’язкості, поверхневого натягу, показника заломлення. Результати досліджень наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

Фізико-хімічні властивості експериментальних зразків лосьйонів

№ скла-ду | Фізико-хімічні показники, при t 20?± 2?С

Питома електрична провідність,?, См.м-1 | рН | Поверхневий натяг,

у.103, Н/м | В’язкість відносна,

з відн | Показник заломлення,

nD

7 | 0,00039±0,002 | 4,82±0,02 | 33,26±0,02 | 1,124±0,04 | 1,3488±0,0001

9 | 0,00037±0,004 | 4,95±0,03 | 32,89±0,02 | 1,137±0,03 | 1,3492±0,0002

10 | 0,00035±0,003 | 5,12±0,02 | 32,56±0,10 | 1,198±0,06 | 1,3551±0,0001

11 | 0,00033±0,004 | 5,25±0,04 | 32,22±0,06 | 1,289±0,04 | 1,3554±0,0001

12 | 0,00030±0,003 | 5,34±0,03 | 32,12±0,09 | 1,368±0,04 | 1,3562±0,0002

13 | 0,00029±0,002 | 5,43±0,05 | 31,77±0,02 | 1,435±0,03 | 1,3575±0,0004

14 | 0,00031±0,002 | 5,42±0,05 | 31,80±0,02 | 1,417±0,02 | 1,3577±0,0001

16 | 0,00041±0,004 | 4,58±0,05 | 36,23±0,04 | 1,109±0,04 | 1,3538±0,0002

За результатами проведених досліджень лосьйон з вмістом екстракту листя горіху грецького в кількості 6% (склад №13) має фізико-хімічні показники, які відповідають вимогам нормативно-технічної документації на даний вид косметичної продукції. Збільшення кількості екстракту до 7% (склад №14)не призводило до значної зміни цих показників, але посилювало забарвленість експериментальних зразків.

Ці висновки підтверджені даними антимікробного скринінгу лосьйонів з кількісним вмістом від 1% до 7%. Отримані результати довели наявність вибіркової антимікробної активності по відношенню до Ps. aеruginosa, що є одним з найчастіших збудників гнійно-запальних уражень шкіри і інфекційно-алергічних дерматитів грамнегативної етіології, яка важко піддається хіміотерапії традиційними антимікробними препаратами.

Найбільше значення зони затримки росту Р. aeruginosa ( 28мм) спостері-гали для складу з вмістом екстракту листя горіху грецького 6%; відповідне значення для лосьйону з вмістом 7% ЕЛГГ склало 27 мм.

Результати антимікробного дослідження позитивно корелюють з даними хроматографії у тонкому шарі сорбенту. Вони свідчать про те, що найбільш повний вміст фенольних сполук - носіїв біологічної активності, спостерігається в лосьйоні за складом №13. З метою проведення порівняльного аналізу використовували пластинки Силуфол, систему розчинників етилацетат-кислота оцтова льодова-спирт етиловий 90%-вода (40:1:1:0,5), проявник – 5% розчин калію гідроксиду у 50% етанолі, час хроматографування 30 хвилин, температура – 20?С ±2?С . На пластинки розміром 7х15 см наносили для порівняння 5 розчинів: 1 – екстракт листа горіху грецького (1мкг), 2 – лосьйон з вмістом 6% екстракту (5мкг), 3 – лосьйон без екстракту (5мкг), 4 – лосьйон з вмістом 7% екстракту (5мкг). Отримані дані представлені на cхемі 1.

Схема 1. Хроматограма ЕЛГГ (1), лосьйону за складом №13 (2), лосьйону без екстракту (3), лосьйону за складом №14 (4)

Для підтвердження ефективної концентрації ЕЛГГ проведено фармакологічні дослідження щодо протизапальної активності на моделі термічного запалення у щурів. Як препарат порівняння брали настойку нагідок – лікарський препарат рослинного походження, використання якого поширене в дерматологічній практиці.

Експериментальні дані дозволили зробити висновок, що склад №13 лосьйону з екстрактом листя горіху грецького виявляє протизапальну активність на рівні 79% і незначно відрізняється від препарату порівняння – настойки нагідок, у якої протизапальна активність склала 85%.

Таким чином, на підставі проведених досліджень теоретично та експериментально обгрунтовано склад лосьйону з ЕЛГГ: спирту етилового 95% - 40%, гліцерину – 1,5%, екстракту листя горіху грецького - 6%, олії гвоздичної – 0,02%, води очищеної – до 100%. Розробленому косметичному засобу надано умовну назву “Ореховый”.

Технологія лосьйону “Ореховый” включає всі основні стадії одержання подібних препаратів: підготовка виробництва, отримання лосьйону, упакування та маркірування готової продукції. Технологічна схема виробництва лосьйону “Ореховый” представлена на рис.1.

Результати хроматографічного дослідження розробленого лосьйону при зберіганні на протязі 3 місяців, 6 місяців та 12 місяців наведені на схемі 2.

Згідно вимог ТУ 64-19-64-90 “Лосьоны косметические”, а також на підставі вивчення динаміки зміни основних фізико-хімічних показників підтверджено стабільність препарату на протязі 12 місяців, при температурному режимі від +5?С до +20?С. Результати вивчення стабільності лосьйону наведені в таблиці 6.

Cхема 2. Хроматограма лосьйону “Ореховый” в процесі зберігання, де 1-ЕЛГГ, 2-лосьойон з 6% ЕЛГГ на початку зберігання, 3- через 3 міс., 4- через 6 міс., 5- через 12 міс.

Вивчення біологічних властивостей лосьйону “Ореховый”

Для експериментальної оцінки біологічних властивостей лосьйону “Ореховый” на лабораторних тваринах було досліджено:

-

- шкірно-подразнюючу дію;

- шкірно-резорбтивну та шкірно-подразнюючу дію при багаторазовому нанесенні лосьйону на шкіру;

- сенсибілізуючу дію;

ДР1 | Підготовка виробництва

ТП2 | Приготування лосьйону | ТП2.1.

К2.1 | Розчинення ефір-ної олії у спирті | Мірник

Втрати | Реактор

ТП2.2.

К2.2 | Введення води до спиртового розчину | Мірник

Реактор

ТП2.3.

К.2.3 | Розчинення ли-монної кислоти у водно-спиртовій суміші | Реактор

ТП2.4. | Введення гліцерину | Реактор

ТП2.5.

К.2.4 | Введення екстракту листя горіху грецького | Реактор

Осад у відвал | ТП2.6. | Відстоювання | Збірник

ТП2.7.

К.2.5 | Фільтрація | Фільтр

ПМВ3 | Розлив, пакування, маркірування лосьйону | ПМВ3.1. | Миття та сушка флаконів | Миючо-сполоску-юча машина

Втрати | ПМВ3.2. | Фасування, | Автоматич-

К.3.1 | пакування і маркірування готової продукції | на лінія фасовки і упаковки

Склад готової продукції

Рис. 1 .Технологічна схема виробництва лосьйону “Ореховый”

Таблиця 6

Результати вивчення стабільності лосьйону

Найменування

показників | Терміни (міс.), умови зберігання

+5±2?С | +20±2?С

Поч. | 3 міс. | 6 міс. | 9 міс. | 12 міс. | Поч. | 3 міс. | 6 міс. | 9 міс. | 12 міс.

Зовнішній вигляд, колір, запах | Однорідна, прозора рідина світло-коричневого кольору, специфічного трав’янисто-гвоздичного запаху | Однорідна, прозора рідина світло-коричневого кольору, специфічного трав’янисто-гвоздичного запаху

Масова частка спирту етилового,% | 42,3±

0,1 | 42,2±

0,1 | 42,3±

0,2 | 42,3±

0,2 | 42,2±

0,1 | 42,2±

0,1 | 42,2±

0,1 | 42,3±

0,1 | 42,3±

0,1 | 42,3±

0,1

Питома електрична провідність, ?, См м-1 | 0,00029±0,002 | 0,00029±0,002 | 0,00030±0,003 | 0,00032±0,002 | 0,00030±0,003 | 0,00031±0,003 | 0,00031±0,003 | 0,00032±0,002 | 0,00032±0,002 | 0,00032±0,003

рН | 5,43±

0,05 | 5,42±

0,05 | 5,45±

0,05 | 5,45±

0,05 | 5,40±

0,05 | 5,45±

0,05 | 5,45±

0,04 | 5,45±

0,05 | 5,45±

0,05 | 5,45±

0,05

Поверхневий натяг, ?? 103, Н/м | 31,77±

0,02 | 31,77±

0,02 | 31,73±

0,06 | 31,73±

0,02 | 31,73±

0,04 | 31,74±

0,02 | 31,74±

0,09 | 31,73±

0,04 | 31,73±

0,06 | 31,73±

0,08

В’язкість відносна, ? відн | 1,4350±0,03 | 1,4346±0,04 | 1,4345±0,04 | 1,4345±0,02 | 1,4347±0,06 | 1,4347±0,03 | 1,4344±0,04 | 1,4344±0,06 | 1,4344±0,04 | 1,4344±

0,05

Показник заломлення, nD | 1,3575

±

0,0004 | 1,3446

±

0,0005 | 1,3374

±

0,0003 | 1,3384

±

0,0002 | 1,3275

±

0,0001 | 1,3575

±

0,0004 | 1,3475

±

0,0001 | 1,3312

±

0,0006 | 1,3414

±

0,0002 | 1,3542

±

0,0004

-

Згідно встановлених токсиколого-гігієнічних показників, для розробленого лосьйону з екстрактом листя горіху грецького доведено його нешкідливість та рекомендовано застосування як косметичного препарату, що підтверджено гігієнічним висновком № 5.02.28/В-321.

ВИСНОВКИ

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Тема дисертації відображена в публікаціях:

1.

Лекарства – человеку: Сб. научн. тр. – Москва, 1998. – Т. VII. – С.202-204.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Петровська Л.С. Вивчення листя горіху грецького для розробки складу та технології косметичного препарату. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків та промислова фармація. – Українська фармацевтична академія, Харків, 1998.

Вперше проведено комплексне дослідження нової рослинної сировини – листя горіху грецького, що зростає у східній Україні.

Отримані, проаналізовані, вилучені та ідентифіковані 7 сполук: кемпферол, кверцетин, кверцетрин, гіперозид, авікулярин, кавова та елагова кислоти.

Вперше вивчені амінокислотний та жирнокислотний склад листя горіху грецького.

Розроблено раціональний склад та оптимальну технологію лосьйону з екстрактом листя горіху грецького.

Досліджено фізико-хімічні властивості препарату, стабільність в процесі зберігання, його нешкідливість.

Ключові слова: листя горіху грецького, екстракт, косметичний засіб.

Петровская Л.С. Изучение листа ореха грецкого для разработки состава и технологии косметического препарата. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01 – технология лекарств и промышленная фармация. – Украинская фармацевтическая академия, Харьков, 1998.

Впервые проведено комплексное исследование нового растительного сырья – листа ореха грецкого, который произрастает в восточной Украине. Получены, проанализированы, выделены и идентифицированы 7 соединений: кемпферол, кверцетин, кверцетрин, гиперозид, авикулярин, кофейная и эллаговая кислоты.

Впервые изучены аминокислотный и жирнокислотный состав листа ореха грецкого.

Разработан рациональный состав и оптимальная технология лосьона с экстрактом листа ореха грецкого.

Изучены физико-химические свойства препарата, стабильность в процессе хранения и его безопасность.

Ключевые слова: лист ореха грецкого, экстракт, косметическое средство.

Petrovskaja L.S. – Walnut Leaf Study for Composition and Technology Development of Cosmetic Agent. The manuscript.

The thesis for master's degree in pharmaceutical in speciality 15.00.01 – drug technology and industrial pharmacy. – Thе Ukrainian Academy of Pharmacy, Kharkov, 1998.

The complex research of a new plant raw material, walnut leaf,which grows in Eastern Ukraine has been carried out for the first time.

The qualitative amino acid and fatty acid composition of walnut leaf has been studied for the first time.

Seven compounds: campferol, kvercetin, kvercitrin, giperozid, avicularin, coffee and ellagic acid have been optained, analysed, isolated and identified.

The rational composition and optimal technology for lotion with walnut leaf extract have been developed.

Physico-chemical properties of the drag its stability while storing and its safety have been studied.

Key words: walnut leaf, extract, cosmetic agent.

Підписано до друку 8 грудня 1998 р. Формат 60х90/16

Тираж 100 прим. Замовлення № 137

Поліграфічна фірма “ИНФАРМ”

310110, м. Харків, вул. Салтівське шосе, 74.