МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Білий Олексій Петрович

УДК 658.5:669.01

СИНТЕЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ ВЗАЄМОДІЯМИ ВЕЛИКОГО МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор

Лисенко Юрій Григорович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),

завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Аптекар Савелій Семенович, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М.Г. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідувач кафедри інвестиційного менеджменту

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Лепа Микола Миколайович, Науково-дослідний центр інформаційних технологій Інституту економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), директор

Провідна установа:

Донбаський гірничо-металургійний інститут Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки та управління (м. Алчевськ)

Захист дисертації відбудеться 8 червня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 6 травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процеси розвитку та перехідні процеси, які відбуваються в останні роки в українській економіці, викликають необхідність переосмислення основних підходів до управління підприємствами. Включення українських підприємств у конкурентну боротьбу на сегментах міжнародних галузевих ринків, процеси глобалізації й інтеграції вимагають перегляду системи цілей та критеріїв управління, зокрема щодо конкуренції з вітчизняними виробниками. Договори та пакти міжнародного масштабу, які обмежують ринкові можливості вітчизняних підприємств на міжнародних ринках, також підсилюють важливість внутрішньогалузевих взаємодій підприємств-контрагентів, і особливо тих, що носять стратегічний характер.

В першу чергу, актуальності ця проблема набуває для підприємств чорної металургії, бо частка чорної металургії за показниками української економіки складає за товарною продукцією – близько 15%, за основними фондами – 13%, за чисельністю зайнятих – 6%.

Тому питання розробки підходів до синтезу систем управління підприємствами, які б враховували стратегічні аспекти взаємодії вітчизняних виробників на зовнішніх ринках і забезпечували стійке функціонування галузі, є надто важливим.

У дослідження особливостей систем управління підприємств та у вирішення проблем підвищення ефективності їх функціонування та керованості зробили значний внесок такі вчені, як: Алимов А.Н., Амоша О.І., Геєць В.М., Мільнер Б.З., Чумаченко М.Г. та інші. Багато років над вирішенням проблем синтезу систем управління працюють колективи фахівців під керівництвом Александрова І.О., Аптекаря С.С., Гузя М.Г., Лисенка Ю.Г. Методологію управління економічними системами викладено в роботах Акоффа Р., Берсуцького Я.Г., Буркова В.М., Єгорова П.В., Забродського В.А., Заруби В.Я., Ковальчука К.Ф., Скуріхіна В.І.

Проте в їх роботах проблема управління стратегічними взаємодіями великих металургійних комплексів не знайшла досить конструктивної постановки і розробки. В зв’язку з цим обрана тема дослідження є актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано за матеріалами держбюджетних тем ДонНУ „Моделювання динаміки виробничо-економічних систем” Г-00/54, номер державної реєстрації – 0100U001971 (автором розроблено комплекс економіко-математичних моделей стратегічних взаємодій підприємств чорної металургії), і „Моделювання інформаційних та інфологічних систем” Г-00/29, номер державної реєстрації – 0100U001967 (автором розроблено підхід до синтезу системи управління стратегічними взаємодіями підприємств чорної металургії).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методу синтезу системи управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

досліджено особливості функціонування і перспективи розвитку великих металургійних комплексів в умовах перехідної економіки, проведено аналіз системи логістичних потоків підприємств металургійної галузі;

розроблено концепцію синтезу системи управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу;

запропоновано підхід до побудови механізмів управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу з підприємствами-контрагентами;

розроблено комплекс економіко-математичних моделей взаємодій великого металургійного комплексу;

запропоновано структуру системи підтримки прийняття рішень з управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу;

синтезовано систему управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу;

проведено аналіз ефективності системи управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу.

Об'єкт дослідження – процеси стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу. Конкретні результати отримані на підприємстві ВАТ “ММК “Азовсталь”.

Предмет дослідження – науково-методичні основи синтезу систем управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження послужили праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузях: управління економічними системами (досліджено підходи до синтезу систем управління підприємством), системного аналізу (розроблено концепцію синтезу системи управління та підхід до побудови механізмів управління стратегічними взаємодіями), економіко-математичного моделювання (побудовано економіко-математичні моделі економічних процесів).

Обґрунтованість результатів дослідження, висновків і рекомендацій, які стосуються аспектів організації та підвищення ефективності управління стратегічними взаємодіями у сучасних умовах, обумовлено використанням системного підходу, за допомогою якого розроблено концепцію синтезу системи управління стратегічними взаємодіями. В ході дослідження широко використовувалися логічні та емпіричні методи пізнання механізмів управління стратегічними взаємодіями та ланцюгів постачань; методи порівняльного, економічного аналізу, з використанням яких розроблено комплексний підхід до побудови механізмів управління стратегічними взаємодіями; прогнозування економічних процесів, економіко-математичного моделювання та фінансової математики, які застосовувалися при розробці комплексу моделей стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено постановку та вирішення нової актуальної задачі управління стратегічними взаємодіями підприємства в межах великого промислового комплексу для забезпечення стійкого функціонування всього комплексу в нестабільному ринковому середовищі. При цьому отримано такі наукові результати:

Вперше

розроблено концепцію синтезу системи управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу, яку засновано на застосуванні системного підходу до управління ланцюгами постачання, що дозволяє підвищити стійкість та керованість великого металургійного підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках та знизити змінні витрати;

запропоновано підхід до побудови механізмів управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу, який базується на застосуванні методів економіко-математичного моделювання та методів аналізу динаміки стану економічних систем, що дозволяє розробити стратегію взаємодії підприємств металургії в рамках ланцюга постачань з метою підвищення стійкості їх ринкової позиції, зростання обсягів продажів та одержаного прибутку;

розроблено комплекс моделей взаємодій великого металургійного комплексу, що дозволяє оптимізувати структуру виробництва і розподілу продукції ланцюга постачань і окремих його елементів за рахунок застосування ієрархії критеріїв від рівня підприємства до рівня галузі в цілому, та дає змогу скоротити невиробничі витрати;

удосконалено

структуру системи підтримки прийняття рішень великого металургійного комплексу та впроваджено механізми управління стратегічними взаємодіями, що дозволяє підвищити ефективність і стійкість функціонування підприємства за рахунок підвищення якості управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований комплекс економіко-математичних моделей і система підтримки прийняття рішень дозволяють синтезувати систему управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу, що дає змогу приймати ефективні економічні рішення при плануванні діяльності підприємства в межах ланцюга постачання.

Упровадження результатів дослідження дозволяє одержати зростання ефективності функціонування підприємства за рахунок зниження витрат, пов’язаних з експлуатацією мережі постачань і втрат від її неефективної роботи, а також підвищення доходів підприємства від кооперації з вітчизняними виробниками на зовнішніх ринках. Основні результати дослідження використано при розробці економічної стратегії розвитку підприємства ВАТ “ММК “Азовсталь”, економічний ефект від її реалізації склав 1650 тис. грн.

Практичну значимість результатів дисертаційного дослідження та можливість їх використання підтверджено відповідним актом про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Всі результати, які представлено в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, ним використано тільки ті ідеї та положення, що отримані в результаті індивідуальних досліджень. Особистим внеском здобувача в цих роботах є запропонування концепції синтезу системи управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу.

Апробація результатів дисертації. Положення дисертації доповідалися й знайшли схвалення: на VII Всеукраїнській конференції з проблем економічної кібернетики (Запоріжжя, вересень 2002 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Підприємництво, менеджмент, маркетинг: стан та перспективи розвитку в Україні” (Донецьк, 2003 р.); на наукових семінарах кафедри економічної кібернетики Донецького національного університету (2001-2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 12 наукових працях загальним обсягом 25,68 д.а., з них авторові належить 5,99 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 135 найменувань і викладена на 155 сторінках тексту, який включає 2 таблиці, 25 рисунків та 6 додатків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об’єкт, предмет і методологію дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи.

У першому розділі “Процеси стратегічних взаємодій підприємств металургійного комплексу” розглянуто особливості функціонування та перспективи розвитку великих металургійних комплексів в умовах трансформаційної економіки, а також проведено аналіз логістичних систем підприємств металургійного комплексу. Розроблено концепцію синтезу системи управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу, яка дозволяє забезпечити необхідну різноманітність процесів управління для досягнення стратегічних цілей даного комплексу, які складають динамічну множину, та в результаті – досягнути стійкого стану на ринках металопродукції.

В останні роки в металургії відбувається зростання обсягів виробництва та експорту металопродукції, тоді як внутрішнє споживання скорочується (табл. 1). Аналіз діяльності металургійних підприємств дозволяє говорити про велику кількість стратегій їх розвитку та підвищення конкурентоспроможності. Сучасна картина ринку металургійної продукції характеризується переходом від індивідуального протистояння металургійних комбінатів до багатоскладової топологічної схеми, де та сама компанія може бути і споживачем, і партнером, і конкурентом, і співвласником. Тому слід зазначити, що процеси переходу до ринкових відносин і здійснення перетворень економіки України змушують більш уважно відноситись саме до планування процесів постачання і збуту, що за важливістю виводить їх на один рівень з процесом виробництва.

Таблиця 1.

Динаміка виробництва, експорту, імпорту та внутрішнього споживання металопрокату, млн. т

Рік | Виробництво | Експорт | Імпорт | Споживання

1999 | 23,1 | 19,1 | 0,2 | 3,7

2000 | 27,1 | 21,1 | 0,3 | 4,6

2001 | 29,2 | 23,2 | 0,56 | 4,7

2002 | 30,17 | 24,4 | 0,6 | 5,2

2003 | 33,2 | 26 | 0,8 | 6,1

Зневага ролі цих процесів здатна призвести підприємство до кризи, економічної неспроможності та банкрутства.

Управління ланцюгами постачань головним чином націлено на усунення проблем та оптимізацію взаємодій суб'єктів господарювання. У зв’язку з цим синтез та управління ланцюгом постачань впливає на прибуток, ринкову частку й інші показники діяльності підприємства. Це потребує нової концепції управління ланцюгом постачань, яка дозволить одержати конкурентні переваги у порівнянні з агресивно діючими на ринку конкурентами, що застосовують у тому числі і нецінові методи боротьби за лідерство на ринку.

Концептуальну схему системи управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу представлено на рис. 1.

На концептуальній схемі окреме зазначення зовнішнього та внутрішнього ринків підкреслює важливість розробки узгодженої стратегії просування продукції на зовнішні ринки та задоволення потреб вітчизняних підприємств, оскільки на практиці підприємства орієнтуються на роботу у прибуткових сегментах ринку.

При управлінні ланцюгами постачань виникають аспекти конкурентних і кооперативних взаємодій, що у залежності від цілей та критеріїв оцінки можна розділити на стратегічні й оперативні. Оперативні взаємодії мають на меті розвиток моментних, миттєвих переваг, тоді як стратегічні взаємодії орієнтують підприємства на використання інтервальних критеріїв при прийнятті рішень на перспективу.

Вплив на першоелементи матеріального виробництва відбувається через використання інструментів планування випуску та оперативного управління постачанням і збутом. Тоді діяльність системи управління підприємством з позицій управління ланцюгом постачання становить розробку індивідуальних і групових стратегій.

Стратегічний аспект розкрито в процесах планування закупівель і продажів, які припускають крім визначення напрямку й інтенсивності матеріально-ресурсних потоків проектування й організацію ланцюгів постачання, зокрема, розробку або модифікацію дилерської мережі та мережі постачання; визначення та делегування повноважень елементам цих мереж; створення консолідованих постачальників і збутовиків з метою управління різноманітністю; розширення бази ланцюга постачання тощо.

Синтез індивідуальних стратегій засновано на маркетинговій мотивації, формування якої здійснюється на засадах аналізу внутрішніх ринків ресурсів і продукції, а також аналізу діяльності конкурентів, а ринковим інструментом взаємодій підприємств з іншими учасниками внутрішнього ринку виступає конкуренція.

При виході на зовнішній ринок більш ефективним інструментом взаємодій на ньому є кооперація, оскільки група вітчизняних виробників є більш структурованим об’єднанням, ніж зовнішній ринок. На міжнародних ринках конкуренція відображує вже взаємодії не окремих підприємств, а ланцюгів постачань.

Таким чином, предмет управління стратегічними взаємодіями вимагає побудови специфічної організаційної підсистеми, що здійснює виконання функцій планування, аналізу, обліку, контролю за ходом втілення та регулювання цих процесів. Система управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу впливає на основні складові процесу матеріального виробництва: власне на процес виробництва та на процеси постачання і збуту.

Синтез системи управління стратегічних взаємодій приводить до трансформації системи критеріїв великого металургійного комплексу та здійснює перехід від однорівневих рішень до багаторівневих, від егоцентричних стратегій до компромісних, від моментних критеріїв до інтервальних.

Процес управління стратегічними взаємодіями можна представити такою схемою: формулювання проблеми на рівні, що допускає кооперативні взаємодії; аналіз можливостей для пошуку компромісного оптимуму; визначення компромісного рішення; синтез на його основі локального рішення та розробка конкурентної стратегії з подальшою її реалізацією.

В другому розділі “Управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу” представлено підхід до побудови механізмів управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу на основі застосування економіко-математичного апарату. Розроблено комплекс механізмів взаємодій великого металургійного комплексу з метою підвищення прибутку не конкретного підприємства, а всього ланцюга постачань, досягнення його стійких позицій на світовому ринку. Розглянуто управління співробітництвом підприємств у межах металургійної галузі. Для розкриття цього питання було досліджено різні види стратегічних альянсів та виявлено особливості їх утворення.

На рис. 2 представлено схему організаційного механізму управління стратегічними взаємодіями. Підприємства намагаються стандартизувати взаємодії з метою уникнення конфліктних ситуацій. Тому в контурі постановки проблем виділяється блок нормативних взаємодій, що задає чіткі межі відносин між підприємствами.

При стратегічних і тактичних взаємодіях з іншими підприємствами управлінський апарат спирається на множину різноманітних характеристик. Чітких меж цієї множини, як правило, не існує, оскільки кінцевий набір характеристик формується, виходячи зі специфіки відносин з кожним підприємством. Можна говорити про деякий відносно стійкий перелік показників, які застосовуються в аналізі та прийнятті управлінських рішень щодо економічних взаємодій. Переважна більшість показників з подібного переліку є запозиченою з інших областей аналізу господарської діяльності підприємства, тобто оцінка ефективності взаємодій будується на традиційних показниках ефективності функціонування і розвитку підприємства (прибуток, рентабельність, надійність постачань та інші).

Після встановлення цілей і задач стратегічних взаємодій розроблюються альтернативні способи (стратегії) їх досягнення, які є здебільшого дескриптивними та гіпотетичними. На евристичному рівні оцінюються вірогідності досягнення цілей, після чого обираються ті, у яких вірогідність є найбільшою. Задача управління взаємодіями в рамках металургійного виробництва є достатньо складною в технічному відношенні проблемою, що потребує застосування апарата економіко-математичного моделювання та методів прийняття рішень. Якщо за результатами діагностики проблема є типовою, то вона вирішується за допомогою заздалегідь відомих методів аналізу й прийняття рішень, в протилежному разі, слід розроблювати спеціальну модель. Типовість проблеми визначається через багатократність повторень проблеми та досвіду її вирішення на цьому чи іншому підприємстві. Враховується також складність проблеми: прості проблеми не потребують ретельного аналізу і можуть бути віднесеними до розряду „типових”.

Для промисловості України набуває значення управління глобальними ланцюгами постачань, що викликано високим темпом процесів глобалізації. Існують передумови та перспективи синтезу глобальних ланцюгів постачань у гірничо-металургійному комплексі, автомобілебудуванні й інших галузях економіки, до того ж ці процеси вже мають місце на підприємствах України. Схематично глобальний ланцюг постачань великого металургійного комплексу представлено на рис. 3.

На рис. 3 позначено: – множина дистриб’юторів і торговельних організацій; – множина виробників кінцевої продукції; – асортимент кінцевої продукції;
– множина видів матеріалів, що постачаються виробникам; – множина усіх постачальників, що знаходяться усередині і за межами країни підприємства-виробника та постачають продукцію як підрядчикам, так і виробникам; – множина підприємств, які мають договір з виробниками на виробництво (зборку) основних складових кінцевої продукції, що випускається (вузлів, агрегатів і інших комплектуючих). Подібні підприємства умовимося називати підрядчиками; – множина основних складових кінцевої продукції (вузлів); – множина матеріалів, що постачаються підрядчикам.

Інтегрований ланцюг постачання представлено в моделі у вигляді динамічної, багатоступінчастої та багатопродуктової системи. Ця модель може використовуватись як для моделювання ланцюгів постачань на рівні країни, так і на рівнях промислового комплексу або логістичного ланцюга підприємства.

Однак слід наголосити на обмеженнях та припущеннях, які були враховані при побудові моделі. Якщо в деякий період часу попит виявляється незадоволеним, то замовлення покупців, які не були виконані, не переходять до розряду замовлень наступного періоду. У мережу поставок включаються постачальники матеріалів для підприємств-підрядчиків і підприємств, що випускають кінцеву продукцію. У моделі враховуються та регулюються такі економічні показники, як обсяг виробництва, рівень запасів, продуктивність та пропускна спроможність потоків.

Цільова функція відповідає критерію максимізації прибутку всього ланцюга постачання, тому в моделі обчислюються такі показники, як валовий доход, загальні витрати, що складаються з витрат на закупівлю матеріалів, виробництво та збереження матеріалів, компонент та готової продукції. До того ж цільова функція може бути модифікована за допомогою введення коефіцієнту значущості ціни в загальному прибутку ланцюга постачання з урахуванням штрафів за обсяги виробництва нижче або вище встановлених норм.

Критичними факторами реагування виробника на надання постачальником знижки є: розмір знижки, мінімальний рівень насиченості ринку, виробнича потужність, транспортна пропускна спроможність і витрати на збереження. Щоб оцінити вплив на ефективність функціонування ланцюга постачань при наданні знижок на кінцеву продукцію, необхідно перейти до визначення попиту за формулою , де – обсяг попиту на продукцію -го виду, що реалізується -м дистриб’ютором у період часу ; – коефіцієнт цінової еластичності продукції; – знижка на кінцеву продукцію. Робиться припущення, що знижка надається на всі товари у визначений період часу і на всьому сегменті ринку.

Розроблена модель дозволяє оптимізувати виробничі та логістичні процеси всього ланцюга постачань з позиції отримання його максимального прибутку у досить тривалому періоді часу.

Множина дистриб’юторів є адаптивною ланкою в ланцюгу постачань, якщо їх збутова діяльність ефективно організована та враховує, з одного боку, максимальне задоволення споживачів продукцією, а з іншого – мінімізує обсяги запасів на складах. З цього приводу до розробленого комплексу ввійшла модель регулювання збутової діяльності дистриб’ютора.

Поповнення запасів здійснюється у відповідності з (Q, s)-політикою, тобто, коли знижується рівень запасу до s, здійснюється замовлення обсягом Q. Час виконання замовлення на постачання є детермінованим. Тому замовлення на поставку продукції не перетинаються у часі. Споживач отримує тільки обмежену кількість продукції зі складу в заданий момент часу. Частина замовлень, які підприємство не може одразу виконати, задовольняється кількома поставками через певний період. Задача зводиться до пошуку оптимальних значень мінімального рівня запасів продукції, розміру поставки продукції від постачальників для поповнення продукції на складі, розміру максимальної одноразової поставки зі складу та періоду між поставками продукції споживачам. Показником якості обслуговування запропоновано величину обсягу попиту, який задовольняється негайно при мінімальному залученні складів.

Для оцінки функціонування ланцюга постачань та вибору в ньому оптимального набору процесів, що потребують удосконалення, розроблено модель функціонально-вартісного аналізу. Нехай – обсяг i-ї операції за фіксований дискрет часу, єдиний для усіх вимірів (наприклад, обсяг вантажно-розвантажувальних робіт у людино-годинах за досліджуваний період). Одиниця виміру величини є довільною. Припустимо, що у всій множині операцій () можна виділити m типів операцій у залежності від природи вимірюваної величини (тонни, норма-година, машино-година тощо). Тоді всю множину N можна представити у вигляді , де – група операцій -го типу . У загальному випадку множина N є кінцевою і вимірною, тобто . Нехай існують і визначені функції , що дозволяють робити зіставлення в грошовому вираженні вимірників . У цьому випадку загальні витрати комплексу операцій у ланцюзі постачання визначаються за формулою:

.

Припустимо, що в результаті аналізу було прийняте рішення про зниження загальних витрат комплексу операцій ланцюга постачань на величину . Тоді:

,

де – величина зниження необхідного обсягу здійснення i-ї операції, – величина додаткового обсягу i-ї операції.

Нехай – відповідно питомі витрати на зниження або збільшення обсягу i-ї операції. Отже, вартість реструктуризації витрат комплексу операцій визначається за формулою . Другий член цієї формули становить суму резерву, що вивільнився у результаті збільшення обсягів окремих операцій, аж до припустимої верхньої межі, що задається співвідношенням:

.

При цьому:

.

Таким чином, економіко-математична модель оптимізації структури витрат на здійснення операцій у ланцюзі постачань має цільову функцію:

при обмеженнях -. Рішенням даної моделі є позитивні і негативні зміни в обсягах операцій. Варто відмітити, що на основі ідентифікації і вартості функцій можна знижувати податкові відрахування шляхом перерозподілу функцій і витрат на їх здійснення між учасниками ланцюга постачань.

Для металургійних ланцюгів постачання є характерною концентрація капіталу та зусиль більш на договірній основі, ніж на основі прав власності: кооперування, контрактація та стратегічний альянс. Для стратегічних альянсів у металургії характерні такі напрямки співпраці, як: спільне використання ресурсів і обмін напівфабрикатами, заходи, що направлені на стимулювання внутрішнього ринку, спільне управління зовнішньоекономічною діяльністю, реструктуризація та модернізація виробництва.

Створення альянсів потребує попереднього аналізу існуючих підприємств металургійної галузі, що є спрямованим на визначення потенціальних учасників альянсу. Вибір підприємств здійснюється на основі сукупності характеристик їх функціонування та розвитку. Звідси виникає проблема багатомірності опису підприємств, отримання інтегрованого показника, що дозволяє порівнювати підприємства.

Для її вирішення запропоновано застосувати метод кластерного аналізу, який дозволяє розподілити металургійні підприємства на однорідні групи, виходячи з таких критеріїв: наявність монопольних статей виробництва чи унікальних видів металопродукції; обсяги виробництва агломерату, чавуну, сталі та готового прокату; виробничі потужності відповідних цехів; якість продукції; обсяги експорту; кількість країн, куди постачається продукція; доход; прибуток; дебіторська та кредиторська заборгованість; кількість антидемпінгових процесів та частка виграних з них процесів.

Цей механізм аналізу може застосовуватися для вибору підприємств з метою створення горизонтальних альянсів та альянсів типу “виробник-дистриб’ютор”.

Прагнення до співпраці та сумісність підприємств збігаються з властивим критерієм вигідності від участі в даному альянсі. Реальна сумісність інтересів партнерів у стратегічному альянсі забезпечується за рахунок орієнтації та здатності створення вартості. Критеріями стратегічної сумісності є відносні конкурентні позиції, відповідність стратегій розвитку підприємств алгоритму створення вартості в альянсі.

У третьому розділі “Синтез системи управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу” вдосконалено систему підтримки прийняття рішень з управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу, проведено синтез системи управління процесами стратегічних взаємодій ВАТ “ММК “Азовсталь” та аналіз ефективності системи управління процесами стратегічних взаємодій.

На рис. 4. наведено структуру системи підтримки прийняття рішень з управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу.

Задачі, що вирішуються в системі підтримки прийняття рішень (СППР), поділяються на оперативні (швидке реагування на поточну ситуацію) і стратегічні (засновані на аналізі великої кількості інформації з різних джерел із залученням знань, що містяться в системах, акумулюють досвід вирішення проблем). Набір інструментів моделювання логістики, що постійно розширюється, дозволяє докорінно поліпшити якість та швидкість прийняття рішень з управління стратегічними, тактичними й оперативними взаємодіями.

Підвищення ефективності реалізації системи управління стратегічними взаємодіями металургійного комплексу потребує розробки СППР в комплексі: необхідно одночасно здійснювати її налагоджування та проводити відповідне навчання персоналу. Формування бази даних при побудові СППР, на відміну від формування бази моделей, безпосередньо залежить від інформації, що надається користувачами СППР.

Ефективність взаємодій підприємств залежить від специфіки системи управління процесами стратегічних взаємодій, що впроваджується на підприємстві, розвитку інформаційних технологій на підприємстві, наявності налагодженої системи обліку та звітності, розробленої методології управління взаємодіями.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Сучасний економічний стан більшості вітчизняних промислових підприємств обумовлює необхідність підвищення ефективності функціонування систем управління стратегічними взаємодіями.

У дисертаційній роботі запропоновано концепцію синтезу системи управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу, яку засновано на застосуванні системного підходу до управління ланцюгами постачання. Концепція дозволяє підвищити стійкість і керованість великого металургійного підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках за рахунок упровадження механізмів управління стратегічними взаємодіями із підприємствами-контрагентами.

Розроблено комплекс моделей, який вирішує задачу оптимізації структури виробництва і розподілу продукції ланцюга постачань і окремих підприємств, що входять до нього, враховуючи фірми, що становлять дилерську мережу. Ці моделі використовують ієрархію критеріїв, що відображає систему стимулів і цілей різних рівнів розгляду ланцюга постачання від рівня підприємства до рівня галузі в цілому.

Запропоновано систему підтримки прийняття рішень з управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу, що реалізує механізми управління стратегічними взаємодіями і дозволяє підвищити ефективність і стійкість функціонування підприємства за рахунок підвищення якості управлінських рішень.

Механізми управління стратегічними взаємодіями і структура системи підтримки прийняття рішень, які запропоновано в дисертації, дозволили синтезувати систему управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу, що дозволяє приймати ефективні економічні рішення при плануванні діяльності підприємства в рамках ланцюга постачання з урахуванням розвитку стратегічних переваг від спільної діяльності. Ця система управління дозволяє одержати зростання ефективності функціонування підприємства за рахунок зниження витрат, пов'язаних з експлуатацією мережі постачань і втрат від її неефективної роботи, а також підвищення доходів підприємства від кооперації з вітчизняними виробниками на зовнішніх ринках.

Основні результати дослідження використано при розробці економічної стратегії розвитку підприємства ВАТ „ММК „Азовсталь”. Підтверджений актом економічний ефект склав 1650 тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

монографії:

1. Белый А.П., Лысенко Ю.Г., и др. Комплексные оценки в системе рейтингового управления предприятием. Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2003. – 120с. (Особистий внесок: наведено схему взаємодії операційного, фінансового та операційно-фінансового леверіджів, розроблено модель оцінки впливу леверіджу на діяльність підприємства).

2. Белый А.П., Гнатушенко В.В., Лысенко Ю.Г., и др. Модели управления проектами в нестабильной экономической среде. Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2003. – 292с. (Особистий внесок: досліджено сутність та наведено технологію управління проектами в нестійкому економічному середовищі).

у фахових виданнях:

3. Белый А.П., Кравченко В.Н. Анализ эффективности управления цепями поставок // Торгівля і ринок України. Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. – С. 320-324. (Особистий внесок: наведено показники оцінки ефективності збуту металургійних підприємств).

4. Белый А.П. Моделирование цепей поставок крупного металлургического комплекса // Новое в экономической кибернетике. – Донецк: Юго-Восток, 2002.– №2.– С.14-25.

5. Белый А.П. Организация цепей поставок промышленных предприятий // Модели управления в рыночной экономике.– Донецк, ДонНУ, 2002.– Спец. вып. – С.312-317.

6. Белый А.П. Функционально-стоимостной анализ цепей поставок металлургического комплекса. // Модели управления в рыночной экономике. – Донецк, ДонНУ, 2002. – Вып. 5. – С. 186-191.

7. Белый А.П., Гузь Н.Г. Моделирование маркетинговых коммуникаций //Новое в экономической кибернетике. – Донецк: ДонНУ, 2002. – №3. – С.5-19. (Особистий внесок: запропоновано підходи до моделювання комутативної політики маркетингу).

8. Белый А.П. Механизмы управления стратегическими взаимодействиями крупного металлургического комплекса // Модели управления в рыночной экономике. – Донецк, ДонНУ, 2003. – Вып. 6. – С. 150-158.

9. Белый А.П., Миронов Р.А. Потоки информации в моделях системной динамики // Новое в экономической кибернетике. – Донецк: ДонНУ, 2002. – №4. – С. 34-41. (Особистий внесок: розроблено модель інформаційних потоків з використанням методу системної динаміки).

10. Белый А.П. Синтез системы управления стратегическими взаимодействиями крупного промышленного комплекса // Новое в экономической кибернетике. – Донецк: ДонНУ, 2003. – №4. – С. 5-12.

за матеріалами конференцій:

11. Белый А.П. Цепи поставок крупного металлургического комплекса // Тези доповідей VII Всеукраїнської науково-методичної конференції “Проблеми економічної кібернетики” – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – С.20-22.

12. Белый А.П., Тимохин В.Н. Концепция синтеза системы управления процессами стратегических взаимодействий предприятий // Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення. Матеріли конференції. Том 1. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. – С. 155-160. (Особистий внесок: розроблено концепцію синтезу системи управління процесами стратегічних взаємодій підприємств з контрагентами).

АНОТАЦІЯ

Білий О.П. Синтез системи управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. Донецький національний університет, Донецьк, 2004.

У дисертації запропоновано концепцію синтезу системи управління процесами стратегічних взаємодій великого металургійного комплексу, засновану на застосуванні системного підходу до управління ланцюгами постачання, що дозволяє підвищити стійкість та керованість великого металургійного підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках.

На основі розробленої концепції запропоновано комплексний підхід до побудови механізмів управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу. Розроблено комплекс економіко-математичних моделей взаємодій великого металургійного комплексу, що дозволяє оптимізувати структуру виробництва і розподілу продукції ланцюга постачань і окремих її елементів за рахунок застосування ієрархії критеріїв від рівня підприємства до рівня галузі в цілому. Удосконалено структуру системи підтримки прийняття рішень з управління стратегічними взаємодіями великого металургійного комплексу, яка реалізує механізми управління стратегічними взаємодіями та дозволяє підвищити ефективність і стійкість функціонування підприємства за рахунок підвищення якості управлінських рішень.

Ключові слова: система управління, стратегічне управління, стратегічні взаємодії, ланцюги постачання, логістика, великий металургійний комплекс.

АННОТАЦИЯ

Белый А.П. Синтез системы управления стратегическими взаимодействиями крупного металлургического комплекса. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. Донецкий национальный университет, Донецк, 2004.

В диссертации предложена концепция синтеза системы управления процессами стратегических взаимодействий крупного металлургического комплекса, основанная на применении системного подхода к управлению цепями поставок, позволяющая повысить устойчивость и управляемость крупного металлургического предприятия на внутреннем и внешнем рынках.

Синтез системы управления стратегическими взаимодействиями предполагает модификацию существующей системы управления крупным металлургическим комбинатом с включением в нее, наряду с более-менее традиционным элементом, формирующим индивидуальные стратегии, блока по формированию групповых стратегий, то есть переход от одноуровневых решений к многоуровневым, от эгоцентричных стратегий к компромиссным, от моментных критериев к интервальным.

На основе разработанной концепции предложен комплексный подход к построению механизмов управления стратегическими взаимодействиями большого металлургического комплекса, который базируется на применении экономико-математического моделирования и методов анализа динамики состояния экономических систем, и позволяет разработать стратегию взаимодействия предприятий металлургии в рамках цепи снабжений с целью повышения устойчивости их рыночной позиции.

Разработан комплекс моделей взаимодействий большого металлургического комплекса, позволяющий оптимизировать структуру производства и распределения продукции цепи снабжений и отдельных ее элементов. В частности, разработаны модель глобальной цепи поставок крупного промышленного комплекса, модель регулирования сбытовой деятельности, модель анализа эффективности функционирования цепи поставок на основе функционально-стоимостного анализа.

Усовершенствована структура системы поддержки принятия решений по управлению стратегическими взаимодействиями крупного металлургического комплекса, которая реализует механизмы управления стратегическими взаимодействиями и позволяет повысить эффективность и устойчивость функционирования предприятия за счет повышения качества управленческих решений.

Ключевые слова: система управления, стратегическое управление, стратегические взаимодействия, цепи поставок, логистика, стратегический альянс, крупный металлургический комплекс.

SUMMARY

Belyy A.P. Synthesis of management system of large metallurgical complex’s strategic interactions. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Economic Sciences on specialty 08.06.01 – Economics, organization and enterprises’ management. Donetsk National University, Donetsk, 2004.

In paper work the concept of synthesis of management system of large metallurgical complex’s strategic interactions based on system approach to supply chain management which allow to raise iron and steel plant’s sustainability and controllability at internal and external markets is developed.

Based on developed conception the complex approach of strategic interactions management of large metallurgical complex, based on modeling and dynamic analysis methods of economic systems’ state, which allows to develop the metallurgical enterprises’ strategic interactions in the supply chain network is proposed. The complex of economic-mathematical models of large metallurgical complex’s interactions to optimize production structure and output distribution is developed. The structure of decision support system for strategic interactions management to raise the enterprise’s effectiveness and stability due to management decision quality optimization is improved.

Key words: management system, strategic management, strategic interaction, strategic alliance, supply chain, logistics, large metallurgical complex.