УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

БОНДАРЕНКО ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 636.1.082.026

ВИКОРИСТАННЯ ОЦІНКИ СПОРТИВНОЇ РОБОТОЗДАТНОСТІ В СЕЛЕКЦІЇ КОНЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРХОВОЇ ПОРОДИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Волков Дмитро Андрійович, Інститут тваринництва УААН, головний науковий співробітник лабораторії конярства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри, Шуваєв Василь Тихонович, Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра технології виробництва продуктів тваринництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Пономаренко Микола Миколайович, пенсіонер

Провідна установа: Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра загальної зоотехнії

Захист відбудеться “2 ” , березня 2004 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою:

62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3).

Автореферат розісланий “ 27 ” січня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ткачова І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В Україні найбільш розповсюдженою породою коней є українська верхова, цінність якої полягає, насамперед, у її народногосподарському та спортивному призначенні. Основною задачею роботи з породою є удосконалення її унікальних якостей. У минулому коні цієї породи мали великий успіх у змаганнях найвищого рангу. В кінних заводах були вирощені переможці та призери Олімпійських ігор, Чемпіонатів світу та Європи. В останні роки результативність виступів коней вітчизняної породи у змаганнях помітно знизилась, що значною мірою пов'язано з недостатнім рівнем оцінки і добору коней за ведучою селекційною ознакою – спортивною роботоздатністю.

Актуальність теми. При сучасних темпах розвитку спортивного конярства в розвинутих країнах світу і підвищенні вимог до коней, що приймають участь у міжнародних змаганнях, найбільш актуальною проблемою є удосконалення спортивної роботоздатності.

Невелика кількість випробуваного у спорті поголів'я і нестача інформації щодо його використання не дають можливості оцінювати і коректувати рівень селекції в породі й ускладнюють виявлення племінної цінності виробничого складу за спортивною роботоздатністю. Підставою для апробації жеребців у багатьох випадках є їх власні характеристики, а оцінка за якістю потомства, найчастіше, проводиться вже після вибуття коня з племінного ядра породи. Спортивні досягнення коней характеризуються в основному низькою успадковуваністю, що не може забезпечити необхідної точності при доборі за фенотипом в умовах малої кількості нащадків на одного плідника і тривалого генераційного інтервалу. Це викликає необхідність організації своєчасної оцінки коней за робочими і племінними якостями на основі виявленої власної роботоздатності жеребців, маток та їх потомства.

Таким чином, дослідження, присвячені розробці нових підходів до вивчення спортивної роботоздатності й оцінки племінної цінності коней за комплексом ознак дадуть можливість підвищити ефективність селекції в українській верховій породі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в лабораторії конярства Інституту тваринництва УААН у період з 1999 по 2003 рік і є підсумковим результатом наукових досліджень: “Розробити систему ведення конярства спортивного і робочого напрямків для підприємств різних форм господарювання” (номер державної реєстрації 0196U011389) та "Розробка перспективних систем селекції верхових та запряжних порід коней в Україні при різних формах господарської діяльності" (номер державної реєстрації 0101U003314), завдання П.01.02. "Підвищити генетичний потенціал української верхової породи шляхом удосконалення генеалогічної структури і спортивних якостей".

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було розробити й обґрунтувати засоби підвищення рівня генетичного прогресу української верхової породи за основною селекційною ознакою - роботоздатністю в класичних видах кінного спорту.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Об'єкт досліджень – поголів'я спортивних коней, що приймали участь у кінноспортивних змаганнях різного рівня.

Предмет досліджень – походження, екстер'єр, проміри, тип будови тіла, показники спортивної роботоздатності та племінної цінності.

Методи досліджень – зоотехнічні методи (вивчення документації племінного обліку, екстер’єру, типу будови тіла), визначення роботоздатності, генетико-статистичний аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні проведено оцінку породного складу коней, що використовуються у класичних видах кінного спорту за спортивною роботоздатністю, типом, екстер’єром та промірами. Отримано нові дані про рівень розвитку основних селекційних ознак у спортивних коней різних порід. Розроблено і застосовано нову методику оцінки коней за спортивною роботоздатністю і визначено фактори, які її зумовлюють. З використанням методу обмеженої максимальної правдоподібності проведено оцінку успадковуваності селекційних ознак. Визначено племінну цінність коней української верхової породи за роботоздатністю та промірами. На підставі оцінок племінної цінності, отриманих з використанням методу BLUP, розраховано фактичний та очікуваний середньорічний генетичний прогрес роботоздатності. Запропоновано нову схему організації племінної роботи суб'єктів племінної справи в українській верховій породі.

Практичне значення отриманих результатів. Для удосконалення племінних і спортивних якостей коней запропоновано нові методи комплексної оцінки їх потенційних можливостей. Визначено бажаний тип спортивного коня і дано рекомендації щодо раннього добору коней у виробничий склад і у спорт. Виділені і рекомендовані для племінного використання жеребці-поліпшувачі української верхової породи. Розраховано показники надійності оцінок племінної цінності. Результати досліджень використано в розробці Програми селекції коней української верхової породи до 2010 року (Київ, 2003).

Особистий внесок здобувача. Усі дані по оцінці основних селекційних ознак спортивних коней отримані в результаті власних досліджень. Розроблено, обґрунтовано і застосовано нову методику оцінки коней за спортивною роботоздатністю. Сформовано комп'ютерну базу даних із включенням усіх показників оцінки і загальних характеристик племінного і спортивного складу коней верхових порід. Проведено статистичну обробку матеріалів і аналіз отриманих даних. На підставі використання методу BLUP розроблено модель оцінки племінної цінності коней за спортивною роботоздатністю та промірами.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації апробовано на наукових конференціях молодих вчених (2000-2002 рр., Харків); науково-практичних конференціях по конярству: "Проблеми і перспективи конярства в Україні" (Харків, 2002), "Напрямки підвищення племінних, спортивних та робочих якостей коней основних заводських порід в Україні" (Київ, 2003); на міжнародній науково-практичній конференції "Фактори експериментальної еволюції організмів" (Алушта, 2003), координаційно-методичних комісіях ІТ УААН (2000-2003 рр.); на розширених засіданнях наукових співробітників відділів та лабораторій Інституту тваринництва УААН (2000-2004 рр.).

Публікації. Результати досліджень викладено в 9 наукових статтях, 8 з яких опубліковані у виданнях, що входять до переліку ВАК України, як обов'язкові для захисту дисертації.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, основної частини, що включає огляд літератури, матеріал та методику досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 159 сторінок комп’ютерного тексту, містить 39 таблиць, 7 рисунків, 2 додатка. Огляд літератури включає 352 джерела, у тому числі 134 іноземних.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Об'єктом досліджень було поголів'я коней (n=949) української верхової, чистокровної, тракененської та інших порід, які за період з 1950 по 2002 рік брали участь у змаганнях із класичних видів кінного спорту і проходили підготовку в кінноспортивних організаціях і племпідприємствах України. Вивчали походження, екстер'єр, проміри, тип будови тіла, показники спортивної роботоздатності та племінної цінності.

У процесі досліджень були використані методики, запропоновані вітчизняними і закордонними вченими. На першому етапі проведена оцінка породного складу коней кінноспортивних організацій і племінних підприємств за основними селекційними ознаками. На другому - розроблено власну методику оцінки спортивної роботоздатності, на підставі якої вивчені спортивні якості коней різних порід, оцінені методи розведення коней української верхової породи, вивчені зв'язки між ознаками і встановлені частки впливу на них різних факторів. Отримані результати використані при оцінці племінної цінності спортивних коней методом BLUP і розробці шляхів підвищення рівня генетичного прогресу української верхової породи.

Екстер'єр оцінювали відповідно до загальноприйнятої 5-бальної системи з визначенням типовості, розвитку і гармонійності будови тіла коня, його основних достоїнств і недоліків. Брали проміри: висоту в холці, косу довжину тулуба, обхват грудей, п'ястка та розраховані індекси будови тіла: формату, масивності, костистості. Вважаючи, що до жеребців, меринів і кобил у кінноспортивних змаганнях пред'являються однакові вимоги, формування вибірок проводили без поділу коней за статтю. Роботоздатність визначали на підставі власної методики оцінки, що викладена в результатах досліджень.

Оцінку коней за основними селекційними ознаками проводили в залежності від породної і лінійної належності батька, кровності за поліпшуючими породами, виду кінного спорту, рівня змагань, коневласника, місця народження, віку, методу заводської і спортивної підготовки. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакету програм SPSS 10.05.

Для вивчення зв'язків між показниками спортивної роботоздатності та промірами використано регресійний аналіз. З метою проведення ранньої оцінки і добору коней за спортивними якостями на основі непрямих показників роботоздатності, вивчена вікова повторюваність (rw) промірів з використанням методу парних кореляцій у віці 2-х років і старше. Критерії добору коней за промірами розроблені на підставі даних найбільш роботоздатних представників порід.

Для підвищення точності добору селекційного матеріалу нами вивчені можливості застосування методу найкращого лінійного незміщеного прогнозу - BLUP. З використанням багатофакторного дисперсійного аналізу вивчено вплив таких факторів, як стать, вік, метод спортивного тренінгу та період-початкова підготовка на проявлення роботоздатності та розвиток промірів. Оцінку успадковуваності ознак проводили методом обмеженої максимальної правдоподібності з використанням програми DFREML 3.0?. Розрахунки оцінок племінної цінності здійснювали за розробленою лінійною моделлю (формула 1) з використанням методу BLUP "модель тварини" (програма JAA 2.0).

YЯjk? = м + PЯ + Mj + Sk + b·x + al + eЯjk? (1)

YЯjk? - значення ознаки, що спостерігається (роботоздатність, проміри);

м - ?агальне середнє;

PЯ - фіксований ефект ?-го сполучення період-початкова підготовка;

Mj - фіксований ефект j-го методу тренінгу;

Sk - фіксований ефект k-ї статі;

x - вік коня;

b - коефіцієнт регресії ознаки на вік;

al - племінна цінність ?-го коня;

eЯjk? - випадкове відхилення.

Для прогнозування очікуваного генетичного прогресу роботоздатності використовували формулу:

ДG1 = ДGф*rIA/h, (2)

ДG1 - прогнозований середньорічний генетичний прогрес спортивної роботоздатності;

ДGф - фактичний середньорічний генетичний прогрес за 1950-2000 рр.;

rIA - точність оцінки племінної цінності, яка дорівнює vR - квадратному кореню із середньої повторюваності (надійності) оцінки племінної цінності та виражається в долях одиниці;

h - квадратний корінь із коефіцієнта успадковуваності.

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Загальна характеристика спортивних коней України. Динаміка чисельності породного складу спортивних коней України вивчена за період з 1980 по 2000 рік. Загальна кількість коней за цей період збільшилась на 24,2%, а питома вага коней, які приймають участь у змаганнях скоротилась на 20,6%, що свідчить про необхідність збільшення частки випробовуваних коней. Питома частка коней української верхової породи на 2000 рік збільшилась на 7,0% і склала 56,9%. Чисельність тракененської породи зросла на 11,0%, а чистокровної та інших зменшилась на 11,1 і 15,7% відповідно. Спостерігається тенденція до більш широкого використання в класичних видах кінного спорту спеціалізованих порід і особливо української верхової.

У цілому, спортивне поголів'я характеризується задовільними розвитком, екстер'єрними даними та вираженим верховим складом, що підтверджується середньою оцінкою екстер'єру 3,73±0,23 бала (від 3,60 до 4,50). За типом будови тіла коні відповідають вимогам класичних видів кінного спорту. З усього поголів'я 52% за промірами не поступаються коням міжнародного класу і мають достатній потенціал для прояву високої роботоздатності. Різниця за якістю поголів'я вимагає обґрунтування критеріїв добору коней у спорт і системної організації спортивних випробувань, диференційованих у залежності від віку, призначення та якості.

Тип будови тіла та проміри спортивного коня значною мірою пов'язані з його породною належністю. За окремими промірами та індексами будови тіла українська верхова вірогідно перевершує чистокровну, тракененську, Будьонівську та інші. Найбільша різниця (Р?0,90;0,999) за досліджуваними ознаками спостерігається між українською та чистокровною, а також українською та іншими. Коні західноєвропейських порід характеризуються великим зростом (висота у холці 167,8 см), деякою розтягнутістю корпусу (індекс формату 101,5) і розвинутим кістяком (індекс костистості 13,1).

Отримані дані свідчать про прогрес у вітчизняному кінному спорті спеціалізованих спортивних порід, таких як українська верхова і витіснення порід, які не задовольняють високим вимогам змагань.

Оцінка коней по видах кінного спорту. Аналіз технічних результатів змагань з класичних видів кінного спорту показав, що найбільша кількість коней (n=113) брала участь у змаганнях з конкуру – 52,1%, значно менше у виїздці (46 гол. чи 21,2%) та триборстві (36 гол.;16,6%). Є й такі коні, що у різні періоди використовувались у трьох, але частіше у двох видах кінного спорту: конкурі та триборстві – 6,5%, конкурі та виїздці – 1,8%, триборстві та виїздці – 1,4%, а також у конкурі, триборстві та виїздці – 0,5%.

Найбільш високу оцінку екстер'єру (3,84 бала) одержали великі (висота в холці 165,8 см), гармонійно складені і добре розвинуті коні, що пройшли випробування у двох видах спорту: конкурі та виїздці. Характерними ознаками екстер'єру для них є переважно довгі лінії й нарядна форма. Найменшою величиною промірів відрізняються коні, які беруть участь у змаганнях з триборства, що пояснюється перевагою у цій групі більш низькорослих, з укороченим корпусом (індекс формату 100,3) коней чистокровної верхової породи - 55,6%.

З вище викладеного виходить, що в кінному спорті склались певні вимоги до добору коней в кожному з класичних видів кінного спорту. У конкур та виїздку добирають великих, масивних коней довгих ліній. При доборі в троєборну групу, до промірів пред'являють менш жорсткі вимоги. Найбільш перспективними напрямами використання коней, на які сьогодні орієнтована племінна робота в Україні, є конкур та виїздка.

Методика оцінки спортивних коней за роботоздатністю. Попит на коней тієї чи іншої породи визначається, насамперед, їх високою роботоздатністю. До цього часу, дослідження, присвячені вивченню роботоздатності спортивних коней, в Україні проводилися не досить широко, що гальмувало організацію ефективної племінної роботи, яка будувалась в основному на виявленні кращих її представників, оцінених за походженням, промірами, типом та екстер'єром. Облік же спортивної роботоздатності здійснювався у випадку вдалого виступу окремих коней у змаганнях.

У зв'язку з цим, нами вивчені існуючі методи визначення роботоздатності з використанням суми виграшу, рангів, балів і різних способів їх трансформації та зроблено висновок про необхідність розробки власної методики оцінки.

В основі нової методики лежить 20-ти бальна шкала (табл. 1), яка розроблена за принципом рівномірного збільшення кількості балів по мірі підвищення результативності виступів коней у змаганнях, які розподілені за п'ятьма рівнями, від першого – олімпійського класу, до п'ятого – національні зустрічі за участю спортсменів менш чим з п'яти повних команд.

Таблиця 1

Шкала оцінки спортивних коней за роботоздатністю

Змагання | Зайняте місце | Оцінка роботоздатності , бали

рівень | назва

за зайняте місце | за участь у змаганнях | надбавка

висота перешкод 150,140см, Великий Пр. триборство-*** | висота перешкод 160,150см, Великий Пр. спец. триборство-****

I | Олімпійські ігри | 1 – 6

7 – 12

13 – 18

19 і нижче | 8

5

3

0 | 10 | 1,5 | 2

Чемпіонат світу | 1 – 4

5 – 9

10 – 16

17 і нижче | 8

5

3

0 | 10 | 1,5 | 2

Чемпіонат Європи та фінал Кубка світу (VOLVO) | 1 – 3

4 – 8

9 – 15

16 і нижче | 8

5

3

0 | 10 | 1,5 | 2

II | Етап Кубка світу,

Першість Європи,

Міжнародні турніри,

Кубок Мера Москви | 1

2 – 3

4 – 10

11 і нижче | 8

5

3

0 | 5 | 1,5 | 2

III | Чемпіонат України,

Спартакіада України,

Кубок України | 1

2 – 3

4 – 10

11 і нижче | 6

4

2

0 | 3 | 1 | 1,5

IV | Пам’яті Мурашова, Зозулі, Першість України, Всеукраїнські Ігри Молоді | 1

2 – 3

4 – 10

11 і нижче | 5

3

2

0 | 1 | 0,5 | 1

V | На призи м.Київа, Авангарда, Пам’яті Ваврищука, Кубок Донбасу, Київське Дербі, призи НАУ | 1

2 – 3

4 – 10

11 і нижче | 3

2

1

0 | 0,5 | - | -

Рівні визначені з урахуванням діючої в кінному спорті України класифікаційної системи 2000 року, які свідчать про певну якість коня. Перехід на наступний рівень можливий після проходження попереднього. Тому, кожному рівню, незалежно від зайнятого місця надається свій унікальний бал - від 0,5 до 10.

Бали визначали із розрахунку охоплення всього спектру виявленої роботоздатності та диференціювання її таким чином, щоб кожному зайнятому місцюі на визначеному рівні надавався свій унікальний бал. Зайняті в змаганнях місця розподілені на 4 групи. До першої групи на Олімпійських іграх відноситься 1-6 місце, до другого – 7-12, до третього – 13-18 і до четвертого – 19 та нижче. Внаслідок зниження рівня змагань розподіл місць у групах змінюється.

Відповідно до вимог FEI (Міжнародна Федерація кінного спорту) складність програми змагань та віковий бар'єр допуску до них враховується через внесення в шкалу двох надбавок.

Перша - у конкурі - оцінка збільшується до 1,5 бала для коней старше 7 років за проходження маршруту змагань, де висота перешкод досягає 150 см, а для коней молодше 7 років - 140 см. У виїздці – за виступ у їзді за програмою Великого призу та КЮР (фрістайл) рівня Великого призу. У триборстві – за участь у змаганнях рівня 3-х зірок (***). По другій надбавці вимоги підвищуються.

Критерієм для визначення роботоздатності є найвищий результат. Бали за зайняте місце, рівень та складність змагань підсумовуються. У результаті, коні олімпійського рівня максимально одержують 20,0 балів, другого - 15,0, третього – 11,5, четвертого – 7,0 і п'ятого - 3,5 бала.

Розроблену методику оцінки спортивної роботоздатності дано в балах, що дає змогу об'єктивно порівнювати спортивні якості коней різних порід, які випробовувались у різні періоди часу з урахуванням вікових обмежень у змаганнях. Результати оцінки роботоздатності мають нормальне розподілення. Методика може бути використана в племінній роботі з породами коней спортивного напряму як для генетико-статистичного аналізу, так і визначення племінної цінності.

Спортивна роботоздатність коней різних порід. У таблиці 2 наведені результати оцінки роботоздатності 217 коней різних порід. За кількістю коней (n=125), що одержали оцінку спортивних якостей вищу за середню, ведуче положення займає українська верхова порода. У групі коней західноєвропейського походження відзначено найбільш високий середній показник роботоздатності - 8,9 бала, що на 3,1 бала (P?0,90) перевершує аналогічний показник по українській породі.

Коні української верхової породи практично на однаковому рівні виступали в кожному із трьох видів кінного спорту. Західноєвропейські найбільш вигідно були представлені у конкурі. Обидві групи вірогідно (P?0,95) перевершують коней чистокровної верхової, тракененської та інших порід.

Таким чином, українська верхова має перспективи використання в трьох видах кінного спорту, у той час як інші породи кращі здібності виявляють лише в одному з напрямів використання.

Таблиця 2

Спортивна роботоздатність коней різних порід, M±m, бал., Cv%*

Породи | Кіль-кість гол. | Роботоздатність , бал

у серед-ньому | конкур | виїздка | триборство

n | бал | n | бал | n | бал

Українська верхова | 125 | 5,8±0,25 48,66 | 74 | 5,6±0,38 58,67 | 35 | 5,7±0,40 41,06 | 26 | 5,8±0,38 33,04

Чистокровна верхова | 37 | 5,6±0,44 47,57 | 15 | 3,9±0,55 54,75 | 6 | 4,7±0,42 22,13 | 22 | 6,8±0,49 33,41

Тракененська | 26 | 4,7±0,49 53,29 | 18 | 4,9±0,64 55,65 | 8 | 3,8±0,56 42,16 | 1 | -

Будьонівська | 13 | 6,4±1,18 66,39 | 11 | 5,6±1,32 78,25 | 3 | 8,0±1,53 33,07 | - | -

Західно-європейські | 5 | 8,9±1,62 40,59 | 5 | 8,1±2,0 52,28 | 1 | - | 1 | -

Інші | 11 | 4,1±0,71 57,83 | 9 | 3,6±0,84 70,19 | 1 | - | 4 | 5,3±1,03 39,27

*Примітка: деякі коні оцінені у двох або у трьох видах кінного спорту

Зв'язок спортивної роботоздатності з промірами коней. Вивчено величину та характер зв'язку роботоздатності з чотирма основними промірами і проведено множинний регресійний аналіз (табл. 3). Встановлено нелінійну залежність роботоздатності від промірів. Результати виступів у більшому ступені залежать від висоти у холці (R = 0,33) та обхвату грудей (R = 0,37), ніж від інших промірів.

Таблиця 3

Зв'язок показників спортивної роботоздатності з промірами коней

Проміри | Рівняння множинної регресії | R | RІ | P | Показники промірів | Роботоздат-ність, бали

факти-чні | розра-ховані

Висота в холці | У=-278,04+3,2116x-0,0090xІ | 0,33 | 0,107 | 0,999 | 164,5 | 178,4 | 8,47

Довжина тулубу | У=-185,72+2,1180x-0,0058xІ | 0,29 | 0,082 | 0,999 | 166,1 | 182,6 | 7,64

Обхват грудей | У=-82,161+0,7598x-0,0016xІ | 0,37 | 0,134 | 0,999 | 187,8 | 237,4 | 8,04

Обхват п’ястки | У=-19,114+1,5873x-0,0193xІ | 0,23 | 0,053 | 0,999 | 20,9 | 41,1 | 13,5

Примітка: R – коефіцієнт множинної кореляції;

RІ – коефіцієнт множинної детермінації;

У – максимальна роботоздатність ;

х – значення проміру.

У таблиці 3 представлені фактичні і розраховані показники промірів. Останні були визначені шляхом розв’язання рівнянь множинної регресії. Так, наприклад, роботоздатність коней досліджуваної вибірки може бути поліпшена до 8,47 бала, якщо середня висота в холці по них буде знаходитися в межах 178,4 см. Однак роботоздатність не можна удосконалювати за рахунок максимального збільшення промірів, тому що в дійсності, спортивних коней з такими показниками не існує. Тому проміри необхідно використовувати як непрямі показники при оцінці племінної цінності за роботоздатністю у багатомірній моделі тварини.

Підвищити імовірність одержання більш роботоздатного поголів'я можливо за рахунок добору коней у виробничий склад і в спорт за бажаними показниками промірів. Такі критерії добору розроблені нами на підставі даних найбільш роботоздатних представників порід.

Методи розведення спортивних коней української верхової породи та ефективність їх використання в селекції. Вивчали вплив зворотних схрещувань чистопородних маток з жеребцями вихідних порід – чистокровної та тракененської на тип та результативність виступів помісних коней у порівнянні з чистопородними українськими. Аналіз походження показав, що 70 голів, або 56,0% коней, які виступали в змаганнях, виведені методом чистопородного розведення, а 55 гол (44,0%) - схрещуванням маток української верхової породи з жеребцями чистокровної (26,4%) та тракененської (17,6%).

За промірами й індексами будови тіла між помісними та чистопородними кіньми вірогідної різниці не встановлено. Проте на користь чистопородних, свідчить більш великий зріст (на 0,7 см), більший обхват грудей (на 0,8 см) та краща роботоздатність (на 0,5 бала). Схрещування маток української верхової породи з чистокровними жеребцями призводить до зниження зросту помісей на 1,3 см, зменшення довжини тулубу на 1,9 см та обхвату грудей на 1,2 см (Р?0,95). Нащадки тракененських жеребців мають найбільш високий зріст при дещо подовженому тулубі. Тому для удосконалення ознак будови тіла, що є типовими для породи, найбільш бажано використовувати чистопородних жеребців української верхової породи.

За спортивними якостями (табл. 4) чистопородні українські коні і коні, отримані від жеребців вихідних порід, вірогідних відмінностей не мають. Найбільша спеціалізація по видах кінного спорту притаманна нащадкам від чистокровних плідників, яких доцільніше використовувати в триборстві (5,9 бала). Нащадки тракененських жеребців кращі здібності виявляють у змаганнях з виїздки (6,4 бала). Чистопородне українське потомство характеризується універсальними спортивними якостями.

Роботоздатність коней в лініях вивчено за період з 1980 по 2000 рік. Отримано вірогідну різницю між показниками середньої оцінки роботоздатності коней у 1980 та 2000 роках (P?0,99). У виїздці, результати виступів коней погіршились на 3,7 бала (P?0,999), у конкурі на 1,2 бала (P?0,95), а у триборстві роботоздатність практично не змінилась. Крім того, у 1980 році кращі результати в спорті, при вірогідній різниці (P?0,90), показували коні лінійного походження. Простежувалась спеціалізація ліній по видах спорту. У 2000 році такої закономірності не виявлено.

Таблиця 4

Роботоздатність коней у залежності від породної належності батька, (M±m, бал., Cv %)*

Порода батька | Всього потом-ків | Роботоздатність, бал

конкур | виїздка | триборство | у серед-ньому

n | бал | n | бал | n | бал

Українська чистопородна | 70 | 40 | 5,7±0,57 62,62 | 27 | 5,8±0,45 40,54 | 9 | 6,0±0,93 46,40 | 6,0±0,36 49,86

Вихідні | 55 | 34 | 5,4±0,50 53,75 | 8 | 5,5±0,89 44,58 | 17 | 5,7±0,33 23,81 | 5,5±0,34 46,41

у т.ч. чистокровна верхова | 33 | 19 | 5,5±0,53 42,38 | 3 | 4,0±1,53 66,14 | 13 | 5,9±0,42 25,98 | 5,5±0,37 38,98

Тракененська | 22 | 15 | 5,4±0,93 67,41 | 5 | 6,4±0,98 34,23 | 4 | 5,3±0,25 9,52 | 5,8±0,70 56,78

Роботу з найбільш цінними, за результатами наших досліджень, лініями Хобота та Безпечного необхідно підсилити в напрямі спеціалізації по виїздці, а Фактотума та Гугенота - по конкуру.

Застосування методу BLUP при оцінці племінної цінності коней. Методи, які застосовувались в селекції до теперішнього часу дають змогу провести комплексну оцінку спортивного поголів'я за основними селекційними ознаками, однак племінні якості коней залишаються не виявленими. Це свідчить про необхідність розробки методичних підходів до здійснення ранньої і більш точної, ніж за фенотипом та реалізованим генотипом потомства, оцінки племінної цінності коней. Для досягнення цієї мети нами використано метод найкращого лінійного незміщеного прогнозу - BLUP, суть якого полягає в оцінці генотипу тварини на основі всіх наявних у нього та його родичів даних за декілька поколінь з урахуванням впливу факторів, що зумовлюють розвиток селекційних ознак.

Дослідження проводили на 784 конях 1949 - 1998 років народження, 682 з яких мали дані про проміри і 336 - про спортивну роботоздатність. Щоб вивчити можливості застосування методу BLUP для відносно невеликої кількості спостережень було розраховано коефіцієнти інбридингу, які для усієї вибірки склали - 0,18%, а по інбредних конях - 3,74%.

Для адаптації методу BLUP до умов розведення і вирощування спортивних коней в Україні і розробки власної моделі оцінки їх племінної цінності, ми, насамперед, вивчили вплив низки факторів на рівень розвитку промірів та проявлення роботоздатності (табл. 5).

Фактор період-початкова підготовка (враховує поєднання умов середовища в період вирощування, узяття промірів та виступів у змаганнях) високо вірогідно (Р?0,999) впливав на всі досліджувані ознаки. На прояв спортивної роботоздатності найбільший вплив мав метод спортивного тренінгу. Вік та стать у різному ступені впливали на ознаки, які аналізували.

Таблиця 5

Оцінка впливу факторів на рівень розвитку селекційних ознак у спортивних коней

Ознаки | Фактори | Сумісний вплив факторів, %

метод тренінгу | період-початкова підготовка | вік | стать

F | ЮІ | F | ЮІ | F | ЮІ | F | ЮІ

Робото-здатність | 1,9 *** | 37,8 | 2,6 *** | 25,6 | 27,2 *** | 10,7 | 0,69 | 0,6 | 74,7

Висота в холці | 1,2 | 14,0 | 2,6 *** | 16,0 | 8,0 ** | 1,4 | 10,3 *** | 3,5 | 35,5

Довжина тулуба | 0,7 | 8,0 | 2,5 *** | 15,8 | 2,1 | 0,4 | 3,9 * | 1,3 | 25,5

Обхват грудей | 1,8 *** | 0,7 | 3,0 *** | 18,6 | 10,7 *** | 1,8 | 1,9 | 0,7 | 40,6

Обхват п’ястка | 1,0 | 11,5 | 2,2 *** | 14,1 | 23,1 *** | 3,9 | 21,5 *** | 7,0 | 35,5

Примітка: *** - Р? 0,999, ** - Р? 0,99, * - Р? 0,95,

F - критерій Фішера;

Ю2 - частка впливу, %

У цілому, всі перераховані фактори пояснюють від 25,5% до 74,7% мінливості величини показників промірів та роботоздатності, що свідчить про необхідність обліку рівнів цих факторів при оцінці племінної цінності коней.

Спортивна роботоздатність характеризується низькою успадковуваністю - 0,12, що свідчить про незначну ефективність селекції за спортивними якостями на основі фенотипу. Основні проміри характеризуються низькою і помірною успадковуваністю - від 0,22 за обхватом грудей до 0,55 за довжиною тулуба.

На сучасному етапі розвитку методології генетичної оцінки, метод BLUP став загальноприйнятою процедурою визначення племінної цінності коней у більшості країн світу, при цьому в кожній країні, для певної породи розроблено своя модель оцінки.

У результаті проведеного генетико-статистичного аналізу розроблено лінійну модель оцінки племінної цінності спортивних коней України (формула1). Модель включала фіксовані ефекти: період-початкова підготовка, метод тренінгу, стать, вік - як соперемінна та племінну цінність - як випадковий ефект. За розробленою моделлю проведено оцінку племінної цінності всього складу коней. Результати оцінки дали змогу виділити жеребців української верхової породи, що виявилися поліпшувачами за роботоздатністю та промірами. Оцінки племінної цінності кращих жеребців представлені в таблиці 6. Величину оцінок коректували на генетичний базис, за який прийняли середню племінну цінність тварин, що мали дані в період з 1990 по 2002 рік.

Першими у списку кращих виявилися жеребці Тархун, 1994, Атрибут, 1993 та Бушприт, 1991. Оцінка їх племінної цінності за роботоздатністю склала +0,49 бала. Крім того, із 17 представлених жеребців 11 вже використовувались у племінній роботі з породою, і їх оцінка за якістю потомства виявилась позитивною. Подібність оцінок перевірених жеребців з показниками жеребців, які ще незадіяні у відтворенні, свідчить про доцільність використання останніх у селекції. При здійсненні добору коней за показниками племінної цінності необхідно враховувати коефіцієнт надійності оцінок (R), що виражений у відсотках і який залежить від величини успадковуваності ознак та об’єму даних.

Застосування даного методу дало можливість виявити майбутніх продовжувачів цінних у породі ліній (лінії Фактотума - Тархун, Атрибут, Абордаж, лінії Хобота - Байконур, лінії Водопаду - Багрянець) та рекомендувати їх до апробації в кінні заводи та племрепродуктори.

Для оцінки ефективності племінної роботи з українською верховою породою за попередній період визначено фактичний середньорічний генетичний прогрес роботоздатності.

На рисунку 1 показано генетичний тренд зміни роботоздатності, що за період з 1951 по 1999 рік склав 0,0019 бала, або 0,20% від стандартного генетичного відхилення. На підставі оцінок племінної цінності, отриманих з використанням методу BLUP, розраховано очікуваний середньорічний генетичний прогрес роботоздатності (формула 2), який показав, що за рахунок підвищення точності добору коней до виробничого складу, можна очікувати збільшення генетичного прогресу роботоздатності за найближчі 5 років на 10,5%.

Для досягнення прогнозованого результату, було запропоновано нову схему організації селекційної роботи суб'єктів племінної справи в українській верховій породі. В її основі лежить об'єднання племінної та спортивної частини породи в єдину систему завдяки налагодженню централізованого племінного обліку в усіх суб'єктах племінної справи, включаючи і кінноспортивні організації, оцінці всього складу породи за основними селекційними ознаками, формуванню і поповненню баз даних для наступної генетичної оцінки з використанням методу BLUP.

Використання методу BLUP у конярстві дасть змогу:

q

q

q

Таблиця 6

Показники оцінки племінної цінності жеребців української верхової породи,

що виступали в класичних видах кінного спорту

Кличка, рік народження | Походження | Племінна цінність (BLUP) ± до генетичного базису

роботоздатність, бал | висота в холці, см. | довжина тулубу, см | обхват грудей, см | обхват п’ястки, см

ПЦ | R% | ПЦ | R% | ПЦ | R% | ПЦ | R% | ПЦ | R%

Тархун, 1994 | Хорей - Тайга | + 0,49 | 14 | + 1,10 | 61 | + 0,99 | 64 | + 0,90 | 36 | + 0,12 | 44

*Атрибут, 1993 | Бакен - Арма | + 0,49 | 18 | + 1,23 | 64 | + 1,54 | 66 | + 0,67 | 38 | - 0,19 | 46

*Бушприт, 1991 | Пік 4 - Брионія | + 0,49 | 13 | + 1,64 | 60 | + 2,10 | 62 | + 0,06 | 32 | + 0,26 | 41

Байконур, 1996 | Оріон - Бахрома | + 0,47 | 11 | + 0,76 | 59 | + 1,52 | 62 | + 0,76 | 31 | - 0,16 | 39

*Багрянець, 1990 | Гвинт - Балтика | + 0,46 | 13 | + 2,86 | 55 | + 3,96 | 57 | - 0,06 | 27 | + 0,26 | 24

*Іхол, 1992 | Хорей - Іриска | + 0,46 | 17 | + 0,12 | 65 | + 0,42 | 67 | - 0,15 | 39 | + 0,09 | 48

*Архів, 1988 | Хаймат - Ажурна | + 0,44 | 13 | + 1,90 | 60 | + 2,39 | 63 | + 1,60 | 33 | + 0,18 | 42

Абордаж, 1990 | Бакен - Амбразура | + 0,24 | 16 | + 1,86 | 57 | + 1,14 | 58 | + 1,69 | 31 | + 0,18 | 38

*Абонент, 1994 | Бакен - Атака | + 0,24 | 17 | + 1,86 | 57 | + 1,41 | 59 | + 1,69 | 31 | + 0,18 | 38

Паркур, 1995 | Каротин - Панель | + 0,22 | 12 | + 0,73 | 56 | + 0,76 | 58 | + 0,30 | 27 | - 0,18 | 35

Гіпостаз, 1990 | Пік 4 - Гренада | + 0,21 | 13 | + 1,54 | 60 | + 2,02 | 63 | + 1,24 | 34 | + 0,17 | 42

*Ханг, 1989 | Гіпюр - Хрупка | + 0,19 | 13 | + 0,83 | 60 | + 0,37 | 62 | + 1,63 | 33 | - 0,23 | 41

*Хабаз, 1993 | Біцепс - Хуторянка | + 0,18 | 15 | - 0,09 | 60 | + 0,11 | 63 | + 2,88 | 33 | + 0,04 | 41

Батист, 1997 | Тембр - Бреда | + 0,08 | 14 | + 2,63 | 60 | + 4,33 | 62 | + 2,68 | 32 | + 0,39 | 40

*Тайник, 1995 | Нарцисс - Терція | + 0,06 | 13 | + 1,22 | 61 | + 1,24 | 63 | + 1,55 | 34 | + 0,21 | 42

*Холодок, 1990 | Карбід - Хімія | + 0,01 | 12 | + 2,06 | 59 | + 0,81 | 61 | + 0,14 | 31 | - 0,05 | 40

*Шаблон, 1993 | Отелло - Шурочка | 0,00 | 11 | + 1,37 | 55 | + 1,16 | 58 | + 1,18 | 27 | + 0,30 | 35

Примітка: * - жеребці, що були допущені до племінного використання

ПЦ - племінна цінність

R -