Харкiвський державний

медичний унiверситет

Питецька Наталiя Iванiвна

УДК 616.12-008.331.1:575.191

кореляти емоцiйного напруження

у родичiв хворих

на гiпертонiчну хворобу

14.01.11. - кардiологiя

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харкiв

1998

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Харкiвському державному медичному унiверситетi.

Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор

Ковальова Ольга Миколаївна, Харкiвський державний медичний унiверситет, завiдувач кафедрою пропедевтики внутрiшнiх хвороб N1

Офiцiйнi опоненти: доктор медичних наук, професор

Латогуз Iван Кiндратович,

Харкiвський державний медичний унiверситет, завiдувач кафедрою внутрiшнiх

хвороб, лiкувальної фiзкультури та спортивноiї медицини;

доктор медичних наук

Коваль Сергiй Миколайович,

iнститут терапii АМН України, м. Харкiв, завiдувач вiддiлом артерiальноi гiпертонiї

Провiдна установа: Український науково-дослiдний iнститут кардiологiї iм. М.Д. Стражеска, вiддiлення популяцiонних дослiджень, м. Київ.

Захист вiдбудеться "10" грудня 1998 року о 1330 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д.64.600.04 у Харкiвському державному медичному унiверситетi за адресою: 310022, Україна, м.Харкiв, проспект Ленiна, 4.

З дисертацiєю можна ознайомитися в бiблiотецi Харкiвського дер-жавного медичного унiверситету (м.Харкiв, пр. Ленiна, 4)

Автореферат розiслано "10" листопада 1998 року.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Л.I. Овчаренко

Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть дослiдження

Захворювання серцево-судинної системи залишається найважливiшою медико-соцiальною проблемою. В структурi кардiальної патологiї значне мiсце належить артерiальнiй гiпертензiї (АГ). Результати багатоцентрових дослiджень свiдчать, що поширенiсть АГ в розвинутих країнах становить 10-15% (WHO. 1985; J.Chalmers, A.Zanchetti, 1996; M.Kaplan, 1998). За даними офiцiйної статистики, в Українi стандартизований за вiком показник АГ серед працездатного населення досягає 20,3%, у чоловiкiв - 24,5%, у жiнок - 16,5% (1998). У зв’язку зi значною розповсюдженiстю та особливостями перебiгу, АГ призводить до таких ускладнень, як iнфаркт мiокарду, iнсульт, прогресуюча серцева недостатнiсть (Е.П. Свищенко, 1997; L.Hansson et al, 1998).

Ефективна боротьба з АГ в значнiй мiрi залежить вiд наявностi засобiв первинної профiлактики з урахуванням факторiв, якi етiологiчно пов’язанi з виникненням та стабiлiзацiєю пiдвищеного артерiального тиску (АТ) (Л.Т. Мала i спiвавт., 1990; В.В.Коломiєць, 1996; The sixth Report of JNC, 1997). В ходi проспективних епiдемiологiчних спостережень встановлено зв’язок мiж емоцiйно напруженою дiяльнiстю та розвитком АГ. У хворих на гiпертонiчну хворобу (ГХ) в умовах психо-емоцiйного навантаження визначенi: гiперреактивний тип гемодинамiки, змiни гормональної та медiаторної ланки симпатико-адреналової системи (САС), зростання обмеження коронарного резерву, мiокардiальна недостатнiсть, дiастолiчна дисфункцiя (Е.I. Соколов i спiвавт., 1983; H. Ruddel et al., 1988; Б.М. Федоров i спiвавт., 1990; Г.I. Гудкова i спiвавт., 1991; В.П. Чмир, 1997; К.М. Амосова i спiвавт., 1997).

Але звертає на себе увагу те, що бiльшiсть людей регулярно перебуває пiд впливом стресу, але тiльки у певної її частини виникають дизрегуляторнi реакцiї серцево-судинної системи. Це можливо пояснити тим, що окрiм факторiв середовища, серед механiзмiв розвитку АГ має значення обтяжена спадковiсть. Виявлена фенотипiчна кореляцiя мiж рiвнем АТ у сибсiв, сiмейна агрегацiя ГХ, генетично обумовлена гiпертрофiя лiвого шлуночка (Ю.I. Бубнов, 1983; О.М. Ковальова, 1989; В.Д. Смаль, 1997; R. Fuentes et al., 1998). Незважаючи на iснуючi експериментальнi та клiнiчнi дослiдження, недостатньо вивченi механiзми реалiзацiї генетичної схильностi до пiдвищеного АТ та трансформацiї його в манiфеснi клiнiчнi форми. Вiдсутня система прогностичних показникiв, що перешкоджає генетичному консультуванню та не дозволяє в повнiй мiрi та своєчасно застосовувати профiлактичнi засоби серед населення. Виходячи з цього, актуальним є вивчення реактивностi серцево-судинної системи, гормональних корелятiв емоцiйного напруження, адаптивних можливостей органiзму в умовах моделювання стресу не тiльки у хворих на ГХ, а i у здорових осiб з обтяженою спадковiстю. Порiвняльне спiвставлення показникiв дає змогу вiдокремити маркери, якi забезпечують активне виявлення осiб, особливо в молодому вiцi, для формування груп високого ризику подальшого розвитку АГ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Вибраний напрямок дослiджень зв’язаний з науковою тематикою кафедри пропедевтики внутрiшнiх хвороб N1 Харкiвського державного медичного унiверситету, як фрагмент НДР: “Взаємозв’язок генотипа, гемодинамiчних, метаболiчних та нейрогуморальних показникiв адаптацiйних можливостей серцево-судинної системи у хворих на гiпертонiчну хворобу та їх родичiв” - Рег. N 01950023462.

Мета дослiдження

Визначення прогностичних маркерiв схильностi до пiдвищення АТ та розвитку АГ у здорових осiб з рiзним фенотипом батькiв по ГХ на пiдставi аналiзу взаємозв’язку адренергiчних реакцiй серцево-судинної системи, профiлю психофiзiологiчного статусу, активностi системи перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ) при моделюваннi емоцiйного напруження.

Задачi дослiдження

1. Оцiнити реактивнiсть серцево-судинної системи у осiб з нормальним та пiдвищеним рiвнем АТ з обтяженою спадковiстю по ГХ в умовах моделювання емоцiйного напруження.

2. Встановити наявнiсть або вiдсутнiсть зв’язку мiж типологiчними особливостями, функцiональним станом систем регуляцiї дiяльностi серця та фенотипом батькiв у здорових осiб в процесi виконання навантажувальної проби.

3. Дослiдити зв’язок мiж емоцiйним напруженням та рiвнем гормональних корелятiв стресу у здорових осiб та хворих з АГ.

4. Визначити при реалiзацiї стресу адаптивнi можливостi органiзму за допомогою бiохемiлюмiнесценцiї (БХЛ) бiологiчних субстратiв.

5. Провести дисперсiйний аналiз впливу фенотипiчних комбiнацiй батькiв на гемодинамiчнi, гормональнi та бiохiмiчнi детермiнанти стресу у родичiв хворих на ГХ.

Наукова новизна отриманих результатiв

Вперше проведено комплексне дослiдження механiзмiв та ступеня зв’язку реактивностi серцево-судинної системи, психофiзiологiчного профiлю, гормональних корелятiв стресу, процесiв пероксидацiї у осiб з нормальним та пiдвищеним АТ з рiзними фенотипiчними комбiнацiями батькiв в умовах моделювання емоцiйного напруження.

Формування гiпертензивного типу гемодинамiки та перехiд системи кровообiгу на бiльш вищий рiвень адаптивних реакцiй встановлено у осiб з нормальним АТ i обтяженою спадковiстю. У хворих на м’яку АГ з обтяженою спадковiстю виявлена толерантнiсть до емоцiйного навантаження, що проявляється зниженням гормонально-метаболiчних регуляторних механiзмiв, меншим приростом систолiчного артерiального тиску (САТ), дiастолiчного артерiального тиску (ДАТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС) в порiвняннi iз здоровими особами.

Визначено, що гемодинамiчне забезпечення психоемоцiйного навантаження здiйснюється завдяки пiдвищенню тонусу гормональної та медiаторної ланок САС, ступiнь активностi яких залежить вiд сiмейного фону обстежених. Вперше встановлено, що на рiвень пресорної реакцiї впливає наявнiсть таких факторiв, як iнтроверсiя з емоцiйною лабiльнiстю в сполученнi з обтяженою спадковiстю по ГХ по лiнiї матерi або обох батькiв.

Такий фактор ризику АГ, як стрес, призводить до iнтенсифiкацiї ПОЛ та зниження антиоксидантного захисту, що пiдтверджується вивченням рiвня малонового дiальдегiду (МДА), дiєнових кон’югат (ДК) та БХЛ сироватки кровi у обстежених в динамiцi проведення навантажувального тесту.

За допомогою дисперсiйного аналiзу встановлено генетичний контроль компенсаторних реакцiй серцево-судинної системи. Визначено, що на рiвень гемодинамiчної та гормональної вiдповiдi як в загальнiй популяцiї, так i в пiдгрупi жiнок достовiрно впливає фактор “хворий батько”. В пiдгрупi чоловiкiв на рiвень вiсцеральних реакцiй серцево-судинної системи - фактор “хвора мати”, а на ступiнь адаптивних реакцiй - фактор “хворий батько”. Створено математичну модель генетичної детермiнацiї гiпертензивної реакцiї АТ при моделюваннi емоцiйного стресу.

Практичне значення одержаних результатiв

Комплексне дослiдження вiсцеральних реакцiй, гормонально-метаболiчного балансу органiзму в спiввiдношеннi до генеалогiчних показникiв дало змогу видiлити маркери схильностi до пiдвищеного АТ у здорових осiб, а при наявностi АГ - прогнозувати подальший розвиток цього захворювання. Завдяки неiнвазивностi, своїй вiдноснiй простотi та низькiй вартостi дослiджений метод моделювання психо-емоцiйного напруження (ПЕН) може бути рекомендований для широкого використання у практицi пiдлiткових лiкарiв та терапевтiв для скринiнгу осiб i вiдокремлення тих, якi пiдлягають первиннiй профiлактицi АГ.

Застосований аналiз БХЛ сироватки кровi дозволяє використовувати його для доклiнiчної дiагностики зниження адаптивних можливостей у здорових осiб з обтяженою спадковiстю.

Впровадження в практику

Результати проведених дослiджень впровадженi у практику лiкувально-профiлактичних закладiв м. Харкова. Одержанi теоретичнi та практичнi данi використовуються в педагогiчному процесi кафедри пропедевтики внутрiшнiх хвороб N1 Харкiвського державного медичного унiверситету.

У ходi проведення дослiдження розробленi та впровадженi в практику:

1. “Спосiб прогнозування розвитку гiпертонiчної хвороби“. Патент України N20217А вiд 15.09.97.

2. “Модифiцирований спосiб моделювання психоемоцiйного напруження”. Рац. пропозицiя N82(1) вiд 12.02.97.

3. “Спосiб реєстрацiї артерiального тиску при проведеннi навантажувальних проб”. Рац. пропозицiя N104(23) вiд 08.07.97.

Декларацiя особистого внеску в розробку наукових результатiв.

Представленi у роботi науковi матерiали та фактичнi данi є самостiйним внеском автора в розроблену тему. Автор самостiйно зробила патентно-iнформацiйний пошук, аналiз наукової лiтератури з дослiдженої проблеми, провела клiнiко-iнструментальне обстеження осiб, статистичну обробку та аналiз отриманих даних. Пiдготувала до друку статтi, оформила дисертацiйну роботу i автореферат.

Апробацiя роботи

Основнi результати дослiджень, що включено до дисертацiї, було викладено на науково-практичнiй конференцiї, присвяченiй 190-рiччю утворення ХДМУ (Харкiв, 1995); ІІ з’їздi медичних генетикiв України (Львiв, 1995), на засiданнi ХНМТ (Харкiв,1996).

Публiкацiї

Опублiковано 11 друкованих робiт у наукових виданнях, з них 3 - в журналах, 2 - в збiрниках, 6 - в матерiалах конференцiй та з’їздiв, 1 - патент України.

Структура та обсяг дисертацiї

Матерiали дисертацiї викладенi на 142 сторiнках друкованого тексту, мiстять 79 таблиць, 14 малюнкiв, складаються iз вступу, огляду лiтератури, результатiв дослiдження, обговорення одержаних результатiв, висновкiв, практичних рекомендацiй, списку лiтератури, який мiстить 259 лiтературних джерел.

Змiст роботи

Матерiали i методи дослiдження

Дослiдження проведено у 116 осiб чоловiчої та жiночої статi, середнiй вiк яких складав 20,80,02 рокiв, подiлених на групи. Перша група представлена 64 здоровими чоловiками i жiнками , якi мали в анамнезi хворих на ГХ батькiв. В другу групу ввiйшли 28 осiб хворих на м’яку АГ з рiзним сiмейним анамнезом по ГХ. Ця група в залежностi вiд фенотипу батькiв була подiлена на двi пiдгрупи: хворi з обтяженою спадковiстю по ГХ (21 особа) та пацiєнти без сiмейного анамнезу по цьому захворюванню (7 осiб). Контрольну групу склали 24 здорові особи, батьки яких мали нормальний рiвень АТ. Всi обстеженi були розподiленi згiдно з фенотипiчною комбiнацiєю батькiв на групи: здоровий батько - здорова мати; здоровий батько - хвора мати; хворий батько-здорова мати; хворий батько - хвора мати.

Проводилося клiнiчне обстеження всiх осiб з вивченням скарг, генеалогiчних даних, об’єктивного дослiдження, реєстрацiї ЕКГ в 12-и стандартних вiдведеннях та аналiзу лабораторних даних. Встановлення дiагнозу м’якої АГ здiйснювалося вiдповiдно до рекомендацiй ВООЗ та мiжнародного товариства боротьби з артеріальною гипертензією, прийнятих у 1978 роцi та переглянутих у 1993 роцi.

Розподiл обстежених осiб за типом нервової системи проводився за допомогою психологiчного тестування за методом Айзенка.

У всiх осiб було проведено моделювання ПЕН. У зв’язку з тим, що обстеженi - люди з рiзним рiвнем освiти, в якостi навантажувальної проби було вибрано невербальний тест Шульте-Горбова, на результати якого рiвень освiти впливав незначно.

До i пiсля ПЕН в плазмi кровi обстежених визначали рiвень адреналiну (А) та норадреналiну (НА) бiохiмiчним методом Colin and Tor, кортизолу - радiоiмунологiчним методом з використанням набору реактивiв IБОХ АН (Республiка Бiларусь).

Аналiз iнтенсивностi ПОЛ проводили визначення рiвню МДА бiохiмiчним методом Т.I. Федорової i спiвавт.; ДК - методом Д.Ю. Гаврилова та спiвавт. Антиоксидантний статус вивчали за допомогою БХЛ сироватки кровi з використанням приладу ХЛМIС-01.

Статистична обробка даних проводилася з використанням пакету статистичних програм “Statistika for Windows”. Для оцiнки достовiрностi вiдмiнностей мiж одержаними результатами було використано тест Стьюдента. Дисперсiйний аналiз результатiв здiйснювали за допомогою програми “Microsoft Excel”. В процесi виконання роботи було запропоновано алгоритм оцiнки вкладу фенотипу батькiв у ступiнь адаптивних можливостей органiзму у здорових осiб, в основi якого була математична модель прийняття рiшень за допомогою сплайнiнтерлiнацiї.

Результати дослiджень

Пiд час дослiдження по тесту “iнтроверсiя-екстраверсiя” було виявлено достовiрне пiдвищення iнтровертованостi у хворих на м’яку АГ в порiвняннi з обстеженими контрольної групи (11,930,42 бали та 13,00,35 бали вiдповiдно, р0,001). Поряд з цим виявлено, що серед хворих з обтяженою спадковiстю по ГХ переважають iнтроверти (71,4%). Оцiнюючи рiвень емоцiйної стабiльностi було визначено, що найчастiше емоцiйно нестiйкi люди зустрiчаються в групi хворих на м’яку АГ з обтяженою спадковiстю по ГХ - в 80,9%. При аналiзi зв’язку мiж фенотипом батькiв та типологiчними особливостями було встановлено, що на показник iнтроверсiї та рiвень нейротизму максимально впливає фактор “хвора мати”. При цьому, у жiнок найбiльший вплив цього фактору зареєстрований в першiй групi (26,6% та 14,1% вiдповiдно), у чоловiкiв - у другiй групi (23,8% та 23,8% вiдповiдно). Цi данi треба вважати новими, оскiльки в ранiш проведених дослiдженнях було встановлено, що рiвень нейротизму у осiб з нормальним АТ не залежить вiд обтяженої спадковостi по ГХ (Ю.С.Титков, 1990). Окрiм цього, в ранiш проведених роботах не був визначений конкретний взаємозв’язок типологiчних особливостей та фенотипу одного з батькiв.

Пiд час дослiдження було встановлено, що ПЕН викликає пресорну реакцiю АТ та збiльшення ЧСС у всiх обстежених осiб (таблиця ).

Таблиця

Динамiка САТ, ДАТ,ЧСС у обстежених осiб

пiд час моделювання ПЕН

Показ- ники | Р | Перша група | Друга група | Контрольна група

| до ПЕН | пiсля ПЕН | до ПЕН | пiсля ПЕН | до ПЕН | пiсля ПЕН

САТ

мм рт.ст | 106,0

1,46 | 124,6

1,80 | 142,4

11,12 | 161,2

2,25 | 108,7

1,99 | 120,8

2,56

0,001 | 0,001 | 0,001

ДАТ

мм рт.ст | 66,9

1,0 | 79,9

1,47 | 88,0

1,95 | 103,4

1,95 | 65,4

1,56 | 73,3

1,75

0,001 | 0,001 | 0,001

ЧСС

в 1 хв. | 73,2

0,79 | 98,9

1,64 | 76,8

1,84 | 102,6

2,13 | 70,7

1,35 | 91,3

2,86

0,001 | 0,001 | 0,001

Ступiнь реагування серцево-судинної системи на ПЕН залежав вiд обтяженої спадковостi. У хворих на м’яку АГ прирiст САТ, ДАТ, ЧСС був достовiрно вищим у осiб з сiмейним анамнезом в порiвняннi з хворими, батьки яких мали нормальний АТ (13,9%; 18,6%; 35,0% та 12,6%; 13,9%; 19,6% вiдповiдно). При порiвняннi динамiки АТ у здорових осiб виявлено, що у iнтровертiв до ПЕН рiвнi САТ були практично однаковими (105,43,4 мм рт.ст. та 105,04,83 мм рт.ст. вiдповiдно). Але пiсля ПЕН у осiб першої групи рiвень САТ був достовiрно вищим, нiж у обстежених контрольної групи (127,22,82 мм рт.ст. та 117,54,05 мм рт.ст. вiдповiдно, р0,05). Рiвень ДАТ достовiрно не вiдрiзнявся у iнтровертiв цих груп як до ПЕН (65,41,58 мм рт.ст. та 65,52,57 мм рт.ст. вiдповiдно), так i пiсля ПЕН (78,62,77 мм рт.ст та 77,52,50 мм рт.ст. вiдповiдно). Рiвнi САТ у екстравертiв обох груп також достовiрно не вiдрiзнялись як до ПЕН (108,13,30 мм рт.ст. та 110,02,02 мм рт.ст вiдповiдно), так i пiсля ПЕН (122,83,75 мм рт.ст. та 121,9 3,11 мм рт.ст вiдповiдно). Разом з тим, рiвень ДАТ був достовiрно вищим у осiб першої групи в порiвняннi з контролем до ПЕН (69,81,39 мм рт.ст. та 65,01,9 мм рт.ст. вiдповiдно, р0,05), так i пiсля ПЕН (82,42,58 мм рт.ст. та 71,92,10 мм рт.ст. вiдповiдно, р0,001). Величина ЧСС у всiх осiб першої групи достовiрно не вiдрiзнялася вiд контролю до ПЕН. Разом з тим, пiсля ПЕН зареєстроване достовiрне пiдвищення цього показника в порiвняннi з контролем як у iнтровертiв (99,73,23 та 90,03,58 вiдповiдно, р0,01), так i у емоцiйно лабiльних екстравертiв (98,13,19 та 90,02,62 вiдповiдно, р0,01).

При зiставленнi рiвня САТ мiж хворими на м’яку АГ, встановлено достовiрне пiдвищення рiвню цього показника лише у емоцiйно лабiльних iнтровертiв в порiвняннi з емоцiйно нестабiльними екстравертами пiсля ПЕН. Достовiрної рiзницi в пiдвищеннi рiвню ДАТ в цих пiдгрупах не виявлено.

В порiвняннi з контролем було виявлено достовiрне пiдвищення тiльки за величиною ЧСС у екстравертiв та iнтровертiв, як до ПЕН (р0,01 та р0,01 вiдповiдно), так i пiсля ПЕН (р0,05 та р0,001 вiдповiдно).

Для вивчення регуляторно-адаптацiйних механiзмiв проведено дослiдження динамiки А, НА. В процесi моделювання ПЕН встановлено достовiрне пiдвищення їх рiвня пiсля ПЕН у всiх обстежених осiб (р0,001). Але, проводячи зiставлення приросту рiвнів катехоламiнiв (КА), виявлено, що як у здорових осiб з обтяженою спадковiстю (122,4%), так i у хворих на м’яку АГ (64,2%), особливо в пiдгрупi хворих з сiмейним анамнезом по ГХ (45,1%), мас мiсце значно нижчий прирiст НА в порiвняннi з приростом А (139,0%; 104,0%; 77,7% вiдповiдно). Виходячи з цього, можна зробити висновок, що в умовах ПЕН у хворих на м’яку АГ з обтяженою спадковiстю має мiсце значне зниження показникiв медiаторної ланки САС.

При дослiдженнi рiвню кортизолу визначено значно нижчий прирiст цього показника у хворих на м’яку АГ (33,5%), особливо в пiдгрупi з обтяженою спадковiстю (25,2% ), в порiвняннi iз особами першої та контрольної груп (53,0% та 54,4% вiдповiдно), та хворими на м’яку АГ, у яких батьки мали нормальний АТ (56,1%), що свiдчить про наявнiсть зниження адаптивних можливостей у хворих на м’яку АГ при обтяженiй по ГХ спадковостi в умовах моделювання ПЕН.

Аналiзуючи динамiку гормонiв згiдно з типологiчними особливостями, встановлено, що максимально схильнi до зниження регуляторно-адаптивних механiзмiв в умовах ПЕН хворi на м’яку АГ iнтроверти, в порiвняннi зi здоровими екстравертами, що проявляється достовiрно нижчим приростом рiвня НА та кортизолу (62,1%; 16,7% та 279,0%; 63,2% вiдповiдно, р0,01).

Дослiджуючи вплив фенотипу батькiв на процеси пероксидацiї в умовах моделювання ПЕН за допомогою методу БХЛ, встановлено, що в пiдгрупi хворих на м’яку АГ з необтяженою спадковiстю достовiрно нижче показник вiдношення амплiтуд (ВА) в порiвняннi з пiдгрупою хворих на м’яку АГ i обтяженим сiмейним анамнезом як до ПЕН (1,790,10 та 2,48 0,31 вiдповiдно, p0,05), так i пiсля ПЕН (2,080,22 та 3,00,30 вiдповiдно, р0,001), що говорить про бiльшу збалансованiсть захисних антиоксидантних систем. Аналогiчна залежнiсть виявлена в групах здорових осiб по показнику спонтанного свiтiння, який достовiрно нижче в контролi в порiвняннi з обстеженими першої групи до ПЕН (4,680,84 iмп./с та 8,01,31 iмп./с вiдповiдно, р0,05). Одержанi данi дозволяють зробити висновок, що наявнiсть обтяженої спадковостi як у хворих на м’яку АГ, так i у здорових осiб впливає на стан ПОЛ органiзму. Це пов’язано зі спадково обумовленим дефектом антиоксидантної системи, що ускладнює можливiсть реалiзацiї вiльнорадикального окислення. Також визначено, що в пiдгрупi хворих на м’яку АГ з необтяженою спадковiстю вона достовiрно менш виражена, нiж у пiдгрупi хворих з сiмейним анамнезом по показникам: iнтенсивнiсть ініційованого свiтiння (17,727,84 iмп./с та 67,4917,24 iмп./с вiдповiдно, р0,01), показник активацiї (16,247,44 iмп./с та 63,5016,42 iмп./с вiдповiдно, р0,01) та амплiтуда початкова (17,282,56 iмп./с та 35,676, 92 вiдповiдно, р0,01), а по показнику ВА виявлена залежнiсть була ще сильнiшою (2,080,22 та 3,00,31 вiдповiдно, р0,001). У здорових осiб аналогiчна залежнiсть виражена значно слабше. Має мiсце достовiрно нижче значення ВА пiсля ПЕН у осiб контрольної групи в порiвняннi з обстеженими першої групи (2,170,15 та 2,650,17 вiдповiдно, р0,05).

При оцiнцi адаптивних можливостей в залежностi вiд фенотипу встановлено, що в пiдгрупi, де спадковiсть обтяжена по лiнiї обох батькiв, вони найбiльше вираженi (р0,05). Аналiз iнтенсивностi ПОЛ в залежностi вiд типологiчних характеристик визначив бiльшу збалансованiсть захисних антиоксидантних систем у емоцiйно лабiльних екстравертiв в порiвняннi з емоцiйно нестiйкими iнтровертами.

Для оцiнки ступеня впливу спадкових комбiнацiй на рiвень адаптацiйних можливостей i кардiоваскулярної реактивностi в умовах проведення навантажувальної проби було проведено дисперсiйний аналiз одержаних даних. Визначено, що на рiвень гемодинамiчної та гормональної вiдповiдi як в загальнiй популяцiї, так i в пiдгрупi жiнок достовiрно впливає фактор “хворий батько”. В пiдгрупi чоловiкiв на рiвень вiсцеральних реакцiй серцево-судинної системи - фактор “хвора мати”, а на ступiнь адаптивних реакцiй - фактор “хворий батько”.

За даними результатiв дослiджень була створена математична модель, яка дозволяє проводити оцiнку генетичної детермiнацiї гiпертензивних реакцiй при ПЕН.

ВИСНОВКИ

1. При психо-емоцiйному напруженнi визначена пресорна реакцiя артерiального тиску, збiльшення частоти серцевих скорочень. Ступiнь реагування серцево-судинноi системи на ПЕН залежав вiд обтяженої спадковостi. У хворих на м’яку артерiальну гiпертензiю прирiст систолiчного артерiального тиску, дiастолiчного артерiального тиску, частоти серцевих скорочень був достовiрно вищим у осiб з сiмейним анамнезом в порiвняннi з хворими, батьки яких мали нормальний артерiальний тиск.

2. На величину приросту систолiчного артерiального тиску i дiастолiчного артерiального тиску у здорових осiб найбiльше впливав фактор “хвора мати”, у хворих на м’яку артерiальну гiпертензiю - фактор “хворi батько i мати”. А на величину приросту частоти серцевих скорочень в обох групах максимально впливав фактор “хвора мати”.

3. При психологiчному тестуваннi виявлено, що серед хворих з обтяженою спадковiстю переважають iнтроверти, у осiб контрольної групи - екстраверти. Емоцiйно нестабiльнi особи достовiрно частiше зустрiчаються серед хворих на артерiальну гiпертензiю з сiмейним анамнезом по гiпертонiчнiй хворобi.

4. Визначено вплив обтяженої спадковостi по материнськiй лiнiї на рiвень емоцiйної лабiльностi та показник iнтроверсiї як у групi здорових осiб, так i у групi хворих на м’яку артерiальну гiпертензiю.

5. При оцiнцi гормональних детермiнантів стресу визначено пiдвищення активностi симпатико-адреналової системи. У хворих на м’яку артерiальну гiпертензiю виявлена толерантнiсть до емоцiйного навантаження, що проявляється зменшенням приросту адреналiну в порiвняннi iз здоровими особами. При наявностi обтяженої спадковостi у осiб другої групи має мiсце зниження показникiв медiаторної ланки симпатико-адреналової системи у вiдповiдь на стрес.

6. За даними аналiзу показникiв: iнтенсивностi ініційованого та спонтанного свiтiння, показника активацiї, амплiтуди початкової, амплiтуди кiнцевої, вiдношення амплiтуд, визначених методом бiохемiлюмiнесценцiї сироватки кровi, встановлено, що наявнiсть спадковостi як у хворих на м’яку артерiальну гiпертензiю, так i у здорових осiб впливає на стан перекисного окислення лiпiдiв . Це пояснюється спадково обумовленим дефектом антиоксидантної системи, що ускладнює можливicть реалiзацiї вiльнорадикального окислення.

7. На пiдставi дисперсiйного аналiзу встановлено, що в умовах моделювання психо-емоцiйного напруження на показники, якi визначають ступiнь гемодинамiчної вiдповiдi та рiвень адаптивних реакцiй як взагалi у всiх дослiджених, так i в пiдгрупi жiнок, здiйснює вiрогiдний вплив фактор “хворий батько”, в пiдгрупi чоловiкiв на рiвень вiсцеральних реакцiй серцево-судинної системи достовiрно впливає фактор “хвора мати”, а на ступiнь адаптивних реакцiй - фактор “хворий батько”.

ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ

1. Всiм особам при наявностi обтяженої спадковостi з ГХ необхiдно проводити динамiчне спостереження за рiвнем АТ не тiльки в станi спокою, але й в процесi застосування навантажувальних проб.

2. Iнформативним методом визначення гiпертензивних реакцiй та адаптивних можливостей органiзму є моделювання ПЕН, яке завдяки своїй неiнвазивностi, вiдноснiй простотi та економiчнiй доцiльностi рекомендується для застосування в клiнiчнiй практицi для проведення скринiнгового дослiдження.

3. Групу високого ризику по ГХ складають особи, у яких при ПЕН прирiст САТ i ДАТ складає 15% i бiльше, а ЧСС - 30% i бiльше при обтяженiй спадковостi по лiнiї матерi або обох батькiв.

4. Схильнiсть до гiпертензивного синдрому достовiрно вища у осiб, якi за даними психологiчного тестування мають iнтровертований тип нервової системи з емоцiйною нестабiльнiстю та обтяженою спадковiстю по лiнiї матерi.

5. Несприятливими для прогнозу АГ є визначення пiд час ПЕН сполучення кардiоваскулярної реактивностi з пiдвищенням тонусу адренергiчних центрiв регуляцiї АТ, iнтенсифiкацiя процесiв ПОЛ. Саме серед цих осiб доцiльно в першу чергу проводити генетичне консультування та засоби первинної профiлактики АГ.

СПИСОК РОБIТ,

ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦII

1. Ковалева О.Н., Питецкая Н.И. Дисперсионный анализ коррелятов стресса // Врачебная практика. - 1998. - N4. - С. 69 -71.

2. Питецкая Н.И. Оценка коррелятов эмоционального напряжения у лиц с мягкой гипертонией // Матерiали ХIV з’їзду терапевтiв України. - Київ, 1998. - С. 221-223

3. Питецкая Н.И. Особенности психосоматических характеристик у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни // Сборник научных работ ХГМУ “Медицина сегодня и завтра”. - Харьков, 1996. - С. 81-82.

4. Питецкая Н.И. Взаимосвязь кортизола и прессорной реакции АД на психо-эмоциональное напряжение у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни // Сборник научных работ ХГМУ “Медицина сегодня и завтра”. - Харьков, 1997. - С. 53-54.

5. Ковальова О.М., Питецька Н.I. Спосiб прогнозування гiпертонiчної хвороби. Патент України N20217А вiд 15.07.97 р.

6. Питецька Н.I. Рання дiагностика гiперреактивностi серцево-судинної системи у осiб з обтяженою спадковiстю по гiпертонiчнiй хворобi в умовах моделювання емоцiйного напруження // Український кардiологiчний журнал. - 1996. - Додаток до N 3. - С. 24.

7. Ковальова О.М., Питецька Н.I., Сергiєнко М.Г. та iн. Предиктори гiпертонiчної хвороби // Український кардiологiчний журнал. - 1996. - Додаток до N 3. - С. 13.

8. Ковалева О.Н., Питецкая Н.И., Сафаргалина Н.А. и др. Гемодинамические механизмы гипертензивной реакции у родственников больных гипертонической болезнью

// Материалы симпозиума, посвященного 150-летию кафедры факультетской терапии ГМУ “Актуальные вопросы внутренней медицины, медицинской этики и образования”. - Киев. - 1994. - С.61.

9. Ковальова О.М., Питецька Н.I. Функцiональний стан серцево-судинної системи та змiни кортизолу в умовах емоцiйної напруги у дiтей пробандiв з гiпертонiчною хворобою //Матерiали II з'їзду медичних генетикiв України. - 1995. - С. 79.

10. Ковалева О.Н., Питецкая Н.И. Соотношения личностных характеристик и гипертензивных реакций у детей, больных гипертонической болезнью при моделировании эмоционального напряжения // Материалы республиканской научно-практической конференции "Психосоматические расстройства", Луганск. - 1995. - С.33-35

11. Ковальова О.М., Литвин О.М., Питецька Н.I., Лобанова Л.С. Математична модель оцiнки механiзмiв адаптацiї при емоцiйному навантаженнi у осiб з обтяженою спадковiстю по гiпертонiчнiй хворобi // Матерiали V мiжнародної наукової конференцiї iм. ак. М. Кравчука. - 1996. - Київ. - С. 245.

12. Питецкая Н.И. Оценка реактивности сердечно-сосудистой системы у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни с помощью математической модели //Матерiали наукових праць республiканської науково-практичної конференцiї "Роль загальнопрактикуючого лiкаря у розв'язаннi проблем профiлактики неiнфекцiйних захворювань”. - Харкiв, 1997. - С.101.

Питецька Н.I. Кореляти емоцiйного напруження у родичiв хворих на гiпертонiчну хворобу. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спецiальностi 14.01.11 - кардiологiя. - Харкiвський державний медичний унiверситет, Харкiв, 1998.

Дисертацiя присвячена вивченню кардiоваскулярної реактивностi, стану симпатико-адреналової системи, перекисного окислення лiпiдiв у здорових осiб та у хворих з м’якою артерiальною гiпертензiєю в процесi моделювання психо-емоцiйного напруження. Встановлено вплив фенотипу батькiв по гiпертонiчнiй хворобi на гемодинамiку та гормональну вiдповiдь, рiвень адаптивних реакцiй органiзму. Визначено зв’язок мiж частотою iнтровертованостi з емоцiйною нестабiльнiстю, реактивнiстю серцево-судинної системи та обтяженою спадковiстю. Створена математична модель для оцiнки генетичної детермiнацiї гiпертензивної реакцiї артерiального тиску при стресi. На пiдставi вивчених показникiв розроблено спосiб прогнозування гiпертонiчної хвороби.

Ключовi слова: гiпертонiчна хвороба, спадковiсть, психо-емоцiйне напруження, симпатико-адреналова система, перекисне окислення лiпiдiв, прогностичнi маркери.

Питецкая Н.И. Корреляти эмоционального напряжения у родственников больных гипертонической болезнью. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1998 г.

Диссертация посвящена изучению кардиоваскулярной реактивности, состоянию симпатико-адреналовой системы, перекисного окисления липидов у здоровых лиц и у больных мягкой артериальной гипертензией в процессе моделирования психо-эмоционального напряжения. Установлено влияние фенотипа родителей по гипертонической болезни на гемодинамический и гормональный ответ, уровень адаптивных реакций организма. Определена связь между частотой интровертированного типа личности с эмоциональной нестабильностью, реактивностью сердечно-сосудистой системы и отягощенной наследственностью. Создана математическая модель для оценки генетической детерминации гипертензивной реакции артериального давления при стрессе. На основании изученных показателей разработан способ прогнозирования гипертонической болезни.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, наследственность, психо-эмоциональное напряжение, симпатико-адреналовая система, перекисное окисление липидов, прогностические маркеры.

Pitetskaya N. I. Correlates of the emotional stress in hypertensive patient’s relatives. - Manuscript.

The dissertation for candidate of medical science degree, speciality 14.01.11 - cardiology. Kharkov state medical university, Kharkov, 1998.

The dissertation is dedicated to investigation of the cardiovascular system reactivity, level of the symphathetic nervous system, free radical oxidation in healthy persons and patients with mild hypertension during modelling of emotional stress. The influence of the parenteral hypertensive phenotype on the haemodynamic and hormonal responce adaptive reaction have been shown. The correlation between typological peculiaries heart reactivity and heredity are estimated. Mathematical model of genetic determination of hypertensive responce under of stress is proposed. Using the prognostic markers the method of prediction hypertension is created.

Key words: hypertension, heredity, emotional stress, symphathetic nervous system, free radical oxydation, prognostic markers.

Підп. до друку 02.11.98 Формат 60х84 1/16

Обсяг: 2.0 ум.-друк. Арк. 2.0 обл.-вид. Арк. Тираж 100прим.

Зам. 234

---------------------------------------------------------------------------

г. Харьков ул. Сумская 37, ЦОП «Белій ветер»