КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БОНДАРЕНКО ВАЛЕРІЯ ЛЕОНІДІВНА

УДК 336.1:352

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

РОЗВИТКУ МІСТА (на прикладі міста Києва)

08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу та кредиту

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор,

Костіна Ніна Іванівна,

Академія державної податкової

служби України, професор

кафедри банківської справи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Білик Марія Дмитрівна,

Київський національний економічний

університет, професор кафедри

фінансів підприємств;

кандидат економічних наук, доцент

Данілова Людмила Іванівна,

Київський економічний інститут

менеджменту, доцент кафедри фінансів.

Провідна установа Інститут економічного прогнозування

НАН України, відділ фінансового та

бюджетного прогнозування, м. Київ.

Захист відбудеться „12” травня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 12.

Автореферат розісланий „31” березня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доцент О.І. Жилінська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні дедалі активніше розвиваються ринкові відносини і пов’язані з ними децентралізаційні процеси. У фінансовій сфері вони знаходять своє відбиття у процесах посилення фінансової автономії, самофінансування. Закономірним наслідком цих процесів є активізація фінансової діяльності органів місцевої влади, які покликані бути суб’єктами економічної політики на місцях.

При визнанні державою права територіальних громад на їх організаційну та фінансову автономію постає проблема відповідного фінансового забезпечення, необхідного для здійснення місцевих програм економічного розвитку. А відтак виникає потреба теоретичного обґрунтування економічної сутності місцевих фінансів, визначення їх ролі та значення у суспільному житті, дослідження складу місцевих фінансів, удосконалення порядку складання місцевих бюджетів і фінансових балансів. Виникає також потреба у відпрацюванні внутрішньомодельного механізму взаємоузгодження доходів і видатків із урахуванням їх економічної природи.

В українській фінансовій і економічній літературі є певні розробки та дослідження форм і методів фінансового забезпечення розвитку міст. Ці дослідження базуються на вихідних положеннях організації фінансових відносин, викладених у працях відомих учених-фінансистів: К. Рау, Л. Штейна, А. Вагнера, Л. Білинського, В. Лебедєва, І. Озерова, Л. Веліхова, М. Сирінова, О. Буковецького, Г. Вацуро, П. Кованька, В. Твердохлєбова, Є. Чернєховського та ін.

Серед сучасних учених слід відзначити праці з питань фінансового забезпечення міст у загальній системі місцевих та державних фінансів О. Василика, С. Буковинського, Г. Поляка, Д. Черника, Р. Граверта, Д. Данкерса, В. Кравченка, І. Розпутенка, І. Федіва, О. Невелєва, О. Кириленко. Вихідні положення щодо формалізованого відображення фінансово-економічних процесів знаходимо у працях Н. Костіної, М. Баканова, Т. Лебеди, М. Літвіна, В. Сенчагова, В. Штундюка, на основі яких побудовано модельне подання фінансового забезпечення розвитку міста, що поєднує в собі вартісні та натуральні показники фінансової діяльності міста.

В існуючих наукових розробках аналізуються можливості покращення фінансового забезпечення розвитку певних адміністративно-територіальних одиниць залежно від типу економіки, рівня зайнятості населення, монетарної бази, інфляційних процесів, ступеня зв’язку місцевого господарства та оподаткування із загальнодержавними фінансово-господарськими процесами.

Українські науковці запропонували низку підходів до вдосконалення механізму фінансового забезпечення розвитку міст. Але запропоновані підходи були побудовані, як правило, за обмеженої кількості чинників, які впливають на фінансове забезпечення. Такий стан досліджень потребує суттєвого поглиблення, запровадження схем багатофакторного аналізу та методів оптимізації. За таких умов рівень формалізації управління фінансовим забезпеченням розвитку міст на сьогодні ще недостатньо адекватний існуючій практиці ведення бюджетно-податкової справи в Україні.

Тому доцільною стала розробка комплексного формалізованого підходу до побудови механізму фінансового забезпечення розвитку міст із встановленням понять, головних інституційних учасників цього процесу та чинників, що впливають на його стан та динаміку, форм, методів, інструментів, типових бюджетних форматів та модельного подання, результатом застосування якого є досягнення оптимального рівня фінансового забезпечення розвитку міста із врахуванням головних економіко-фінансових пропорцій, що склалися в місті. Його запровадження повною мірою необхідно при створенні підсистеми фінансового управління з метою впровадження комплексного підходу до управління фінансово-господарською діяльністю в певних адміністративно-територіальних одиницях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка за комплексною темою “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень”, підрозділ “Розвиток фінансової системи України як фактор економічного зростання”, шифр 01 БФ 040-01, в межах якої обґрунтовано теоретичні засади фінансового забезпечення розвитку міст, посилення ролі місцевих бюджетів в процесах розподілу та перерозподілу ВВП, використання розробленого комплексного модельного подання фінансового забезпечення розвитку міста в процесі підтримки прийняття фінансових рішень.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження теоретичних та практичних підходів до обґрунтування сутності, форм та методів фінансового забезпечення розвитку міста, формалізованого відображення цих процесів у модельному поданні фінансового забезпечення. Відповідно для досягнення поставленої мети у роботі були сформульовані наступні завдання:

- комплексно дослідити основні теоретичні положення щодо місцевих фінансів, визначити головні чинники, що впливають на їх стан та динаміку;

- з’ясувати значення фінансового забезпечення розвитку міст в системі місцевих фінансів;

- визначити форми фінансового забезпечення розвитку міст та методи їх реалізації;

- дослідити структуру доходів та витрат бюджету міста; визначити основні принципи побудови бюджетів та бюджетних форматів;

- визначити головні чинники, що впливають на динаміку надходжень до міського бюджету;

- розробити пропозиції щодо зміцнення доходної частини бюджету міста з урахуванням теоретичних положень та наявної бюджетно-податкової практики;

- розробити модельне подання фінансового забезпечення розвитку міста, що враховує залежність між доходами та видатками бюджету міста, натуральними та вартісними показниками фінансово-господарської діяльності.

Об’єктом дослідження є процеси фінансового забезпечення розвитку міста.

Предметом дослідження є складові фінансового забезпечення розвитку міст та напрями їх вдосконалення для економічного зростання і підвищення добробуту населення.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведеного дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення сучасної економічної та фінансової науки, теорії місцевого самоврядування, теорії економіко-математичного моделювання і праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань вдосконалення фінансової, бюджетної, податкової систем, проблем стійкого розвитку міст та регіонів, використання основних засад та положень економіко-математичних методів у фінансово-економічній діяльності.

Методологічною основою роботи є системний підхід до вивчення економічних та фінансових процесів в економіці. Тенденції і особливості процесів фінансового забезпечення міст та їх роль у загальноекономічних процесах держави виявлено за допомогою конкретного і абстрактного, історичного і логічного методів дослідження, статистичних методів, аналізу, синтезу, спостереження, узагальнення та графічного зображення даних.

Використання методу кореляції дозволило встановити основні коефіцієнти динаміки надходжень до бюджету міста, застосування яких при фінансовому плануванні дозволяє підвищити якість складання помісячного розпису доходів та видатків.

Використання методів економічного аналізу у поєднанні з методом наукової абстракції дозволило виділити найсуттєвіші характеристики процесу фінансового забезпечення розвитку міста і дало змогу з’ясувати роль і значення кожного з факторів, які впливають на фінансове забезпечення. Це стало основою для подальшого теоретичного осмислення та обґрунтування модельного подання процесу фінансового забезпечення.

Застосування розподільного методу лінійного програмування дало змогу розробити детальне модельне подання механізму фінансового забезпечення розвитку міста на основі критерію максимізації цільової функції, застосування якого надасть можливість керівникам фінансових управлінь, відділів та особам, відповідальним за забезпечення належного рівня фінансового забезпечення розвитку міста, приймати виважені, науково-обґрунтовані рішення, що сприяють найбільш ефективному та економічно обґрунтованому розподілу бюджетних коштів.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України з фінансових, бюджетних та податкових питань; статистичні матеріали Держкомстату України; оприлюднені бюджети територіальних одиниць Великобританії, США, Канади; монографії, підручники, публікації у періодичних виданнях та матеріали науково-практичних конференцій з фінансово-економічних питань; планові та звітні дані фінансових установ.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні отримано нові обґрунтовані результатів, які в сукупності вирішують наукове завдання обґрунтування сутності, форм та методів фінансового забезпечення розвитку міста, розробки формалізованого відображення цих процесів у модельному поданні для підтримки прийняття управлінських рішень. Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати дозволили сформувати висновки, які характеризують наукову новизну роботи та особистий внесок автора:

вперше запропоновано:

- напрями зміцнення фінансової основи розвитку економіки міста за рахунок віднесення прибуткового податку з громадян та податку на землю до місцевих податків, часткового зарахування податку на прибуток підприємств до місцевих бюджетів, що відповідає їх економічній природі;

- пропозиції щодо підвищення якості бюджетного процесу в місті, що значною мірою залежить від балансового узгодження фінансових і мікроекономічних показників розвитку економіки міста, для чого запропоновано розроблення балансів фінансових ресурсів і витрат міста, яке має стати основою складання бюджету міста;

- економіко-математичне модельне подання фінансового забезпечення розвитку міста, яке дає змогу підвищити ефективність управління фінансовими ресурсами міста, а також досягти певної залежності між доходами і видатками бюджету міста;

удосконалено:

- визначення економічного змісту фінансового забезпечення розвитку міста, яке трактується як гарантоване певними заходами привласнення та використання вартостей у грошовій формі місцевими органами влади для соціально-економічного розвитку міст;

- структуру складових фінансового забезпечення розвитку міст за допомогою виявлених взаємозв’язків між економічною категорією „місцеві фінанси” та поняттями „міські фінанси” „фінансове забезпечення розвитку міста”, що містить: визначення нормативів відрахування від загальнодержавних податків, зборів до бюджетів районів; закріплення розмірів трансфертів до Державного бюджету; стягування заборгованості районів; встановлення напрямків та відносних розмірів витрачання коштів; надання пільг по сплаті податків, зборів; захист певних статей видатків, визначення пріоритетів фінансування, встановлення тарифів та рівнів рентабельності на товари та послуги підприємств комунального сектору;

отримали подальшого розвитку:

- методика фінансового планування розміру надходжень до бюджету; визначення на основі кореляційного аналізу залежності динаміки надходжень до бюджету від різноманітних факторів, зокрема природних, економічних, психологічних; застосування коефіцієнтів динаміки у планових розрахунках дозволяє підвищити якість складання розпису доходів та видатків міського бюджету;

- інституційна структура фінансового забезпечення розвитку міста, яку необхідно доповнити такою фінансово-кредитною установою як комунальний банк, основною метою якого, на відміну від міського, має стати фінансування житлово-комунального господарства міста із збереженням контрольного пакету акцій за виконкомом відповідної ради.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані в дисертації наукові положення, поглиблюють теорію фінансового забезпечення міст і регіонів, а також мають практичну цінність у реалізації завдань, пов’язаних із вдосконаленням процесів фінансового забезпечення, дають можливість оцінювати ефективність та збалансованість фінансового потенціалу міста.

Окремі наукові результати дослідження використовуються у навчальному процесі як методичне забезпечення дисциплін „Бюджетний менеджмент”, „Державні фінанси”, „Бюджетна система” у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, що підтверджується відповідною довідкою № 108-115-1235/2 від 2 вересня 2003 р. Пропозиції щодо встановлення залежності між доходами та видатками упроваджені в роботі Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської Ради (КМДА), що також підтверджується довідкою № 048-1-2-08/8484 від 2 вересня 2003 р.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно написаною науковою працею, де автором науково обґрунтовано об’єктивну необхідність зміцнення фінансової основи місцевого господарства, запропоновано модельне подання фінансового забезпечення розвитку міста. Наукові результати дисертації є внеском автора у розвиток теорії й практики місцевих фінансів. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка і проходили апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції „Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття” Київського державного торговельно-економічного університету (м. Київ, 1-2 березня 2000 р.); на Міжнародній науково-методичній конференції „Еволюція економічного розвитку та економічних теорій” Київського національного економічного університету (м. Київ, 26-27 квітня 2000 р.); на науково-практичній конференції за міжнародною участю „Державна регіональна політика та місцеве самоврядування” Української академії державного управління при Президентові України (м. Київ, 30 травня 2000 р.); на Всеукраїнській конференції „Актуальні проблеми фінансів, грошового обігу та кредиту” Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, 25-26 вересня 2000 р.); на IX Міжнародній науково-практичній конференції з проблем вищої школи „Університет і регіон” Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ, 10-12 грудня 2003 р.); на науково-практичній конференції „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” Національної академії державної податкової служби України (м. Ірпінь, 18-19 грудня 2003 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження знайшли обґрунтування і висвітлення у 8 опублікованих працях загальним обсягом 2,7 др. арк., з них 5 – у фахових виданнях, в т.ч. 1 публікація написана у співавторстві (авт. д.а. – 0,45), 3 публікації – матеріали і тези конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Повний її обсяг становить 162 сторінки друкованого тексту і містить ілюстративний матеріал, представлений у формі 2 рисунків, 25 таблиць, 7 додатків, та список використаних джерел з 189 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету роботи, її наукову новизну та практичне значення, визначено особистий внесок здобувача у теорію та практику фінансового забезпечення розвитку міст. Подана характеристика сформульованих та вирішених у дисертації завдань, отриманих наукових результатів, а також викладена структура та анотований зміст роботи за розділами.

У першому розділі „Теоретичні основи фінансового забезпечення розвитку міста” досліджено теоретичні засади функціонування місцевих фінансів, сутність, форми та методи фінансового забезпечення розвитку міста, поглиблено визначення категорій „фінанси”, “місцеві фінанси” та понять „міські фінанси”, „фінансове забезпечення розвитку міста”, розглянуто сучасний фінансовий механізм міста.

Дослідження сучасних умов функціонування місцевих фінансів в Україні дозволило прийти до висновку, що їх ефективність залежить від: врахування зв’язку місцевих фінансів із виникненням та існуванням адміністративно-територіальних одиниць; оптимізації розміру територіальної громади; знаходження пропорцій повноважень державної та місцевої влади; розмежування державного та місцевого господарства та оподаткування; забезпечення більшої самостійності місцевих бюджетів.

Встановлена необхідність більш глибокого вивчення теоретичних засад розбудови системи місцевих фінансів, до яких віднесено наступні положення: місцеві податки та збори стягуються та витрачаються за іншими правилами, ніж державні; чітко визначаються функції та завдання державної та місцевої влади; склад місцевих фінансів відображає соціально-економічну структуру місцевості; на склад місцевих фінансів впливає ступінь зв’язку платника та територіальної громади; у відповідності до забезпечення місцевими фінансами певних громадських потреб їх виокремлюють як загальні, сумірні та не сумірні; податкові надходження повинні бути основним джерелом місцевих фінансів, особливо прямі податки: податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, плата за землю.

Розглянуті визначення суті місцевих фінансів дозволяють тлумачити цю економічну категорію досить широко: віднесення до місцевих фінансів всього того, що слугує засобом для задоволення місцевих потреб; характеристика місцевих фінансів як коштів, благ, які збираються і витрачаються; розгляд одночасно сукупності завдань та сукупності коштів; місцеві фінанси розглядаються в залежності від фінансової політики держави як невід’ємна складова державних фінансів із територіальним відокремленням, чи як фінансово та територіально незалежні; сукупність місцевих бюджетів, спеціальних фондів, фінансів місцевих підприємств; характеристика місцевих фінансів як сукупності теоретичних положень, певної суми знань і вмінь щодо створення й використання фондів фінансових ресурсів; місцеві фінанси відображаються не тільки у місцевих бюджетах, але й в територіальних зведених фінансових балансах, балансах доходів та витрат населення.

При дослідженні значного масиву визначень сутності фінансів встановлено основні ознаки того, що відбувається у суспільному виробництві за участі фінансів: рух вартостей; виокремлення вартостей; процеси привласнення; дозволяються рухи вартостей; перенос вартостей; втручання державних та місцевих органів влади в процеси обміну; зміна стану власників вартостей.

На основі вищенаведених досліджень уточнено загальний зміст фінансів - це система з привласнення та використання вартостей у грошовій формі для потреб соціально-економічного розвитку суспільства, та місцевих фінансів – це система з привласнення та використання вартостей у грошовій формі, які надходять від місцевих мешканців та підприємств за розпорядженнями органів місцевого влади і використовуються для соціально-культурних потреб розвитку території.

Значно впливають місцеві фінанси на розвиток територій, тому що саме на цій території вони створюються і використовуються. Місцеві фінанси впливають на добробут населення – коштами місцевих бюджетів проводиться субсидіювання населення, в комунальному секторі зайнята значна частина усіх зайнятих в економічній діяльності. Місцеві фінанси впливають на економічну безпеку держави – у випадках економічної кризи вони нівелюють її рівень.

В роботі розглянуто склад фінансів міста, історія міських фінансів українських міст, сучасна система міських фінансів із врахуванням фінансів районів. Поглиблено визначення поняття міські фінанси – це система з привласнення та використання вартостей у грошовій формі, які надходять від населення та підприємств міста за розпорядженнями міських органів влади для потреб соціально-економічного розвитку міста.

Надано визначення фінансового забезпечення розвитку міста – це гарантоване певними заходами привласнення та використання вартостей у грошовій формі для соціально-економічного розвитку міст. При дослідженні фінансового механізму встановлені основні його елементи, за допомогою яких певним чином гарантується отримання і надання у достатньому розмірі грошових фондів та доходів для розвитку міст.

Встановлено, що міський фінансовий орган має в своєму розпорядженні в основному регулюючі та контрольні важелі впливу на міський фінансовий механізм: визначає нормативи відрахування від загальнодержавних податків, зборів до бюджетів районів; закріплює розмір трансфертів до Державного бюджету; стягує заборгованість районів; встановлює напрямки та відносні розміри витрачання коштів; надає пільги по сплаті податків, зборів; захищає певні статті видатків, визначає пріоритети фінансування, встановлює рівні рентабельності; встановлює певні тарифи на комунальні послуги.

У другому розділі „Сучасна система фінансового забезпечення розвитку міста Києва та її вдосконалення” досліджено склад та структура фінансів міста, бюджет міста, структура його доходів та видатків, головні напрями вдосконалення фінансового забезпечення розвитку міста.

Встановлено, що значні фінансові потоки, що призводять до розвитку міста проходять поза міським бюджетом. Для ефективного управління коштами міста необхідно мати відповідну інформацію щодо всіх фінансових ресурсів міста, враховувати фінансові ресурси, що акумулюються іншими суб’єктами влади і господарювання. Таку можливість надає застосування зведеного фінансового балансу міста, який необхідно складати працівникам фінансових управлінь та відділів, управлінь та відділів економіки місцевих органів влади.

Встановлено, що основним фінансовим документом, що складається в місті залишається бюджет міста, в якому відображаються у лінійній формі лише доходи і видатки у вартісному обрахунку. На відміну від звичайного формату бюджету ми пропонуємо будувати бюджет у матричній формі, як шаховий баланс, в якому за кожною групою доходів вказуються напрями витрачання бюджетних коштів.

Розглянуто вітчизняний та зарубіжний досвід щодо принципів побудови місцевих бюджетів: місцеві бюджети повинні мати в своєму складі не тільки внески або збори, що отримують назви від цілей, для яких вони стягуються, але і податки, що отримують свої назви за джерелами або за способами стягнення (Україна, Російська Федерація, Німеччина); місцеві бюджети можуть будуватися за програмами, в яких переходять від наголосу з статей бюджету до наголосу на продуктивність цільових програм (США, Польща); розмір податків, який необхідно акумулювати в місцевий бюджет, може визначатися в залежності від обсягу видатків, що необхідно фінансувати, з відрахуванням від нього всіх інших видів доходів місцевих бюджетів (Канада).

Дослідження проблеми встановлення залежності між доходами та видатками показало, що вона теоретично вирішується кількома шляхами:

- пропонується для кожного виду доходу встановлювати напрямок їх використання;

- пропонується встановлювати залежності тільки для агрегованих груп доходів та видатків: обігові кошти, капітальні вкладення, взаємовідносини з бюджетом і т.д.

- пропонується проводити розподіл тільки між всією сукупністю витрат і всією сукупністю доходів, створювати єдину касу, як виключення розглядаються надходження від позик, які підлягають закріпленню за певними витратами;

- пропонується щоденне, щомісячне планування доходів та видатків, за яким вся сукупність доходів розподіляється за видатками в залежності від термінів асигнування певних галузей господарства.

Вивчення діяльності вітчизняних підприємств та установ показало, що усі вказані положення використовуються в їх роботі при фінансовому плануванні та обліку в залежності від потужності відповідних фінансових служб. На приватних підприємствах звичайно віддають перевагу складанню платіжних календарів, бюджетні та фінансові установи зобов’язуються складати фінансові баланси та враховувати цільові надходження та витрачання коштів із щоденними плануванням доходів та видатків. Запропоновано при побудові модельного подання фінансового забезпечення розвитку міста врахувати положення щодо встановлення залежності між агрегованими групами доходів та видатків, що належать до певних чинників виробництва, для збереження загальних економічних пропорцій господарювання. Для цих цілей в роботі розглянуті головні види доходів та видатків бюджету міста.

Відповідно до Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року № 2542-ІІІ основним податком, який надходить на користь міст є прибутковий податок з громадян. Відкріплення від місцевих бюджетів податку на прибуток з підприємств негативно вплинуло на процеси фінансового забезпечення міст. В основному бюджет міста Києва у 2003 р. формувався за рахунок прибуткового податку з громадян; плати за землю; плати за торговий патент; місцевих податків і зборів; єдиного податку, як показано на рис. 1. Кошти спрямовувалися на державне управління, освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, житлово-комунальне господарство, трансферти до Державного бюджету, як показано на рис. 2.

Вчені, прибічники певної фінансової незалежності місцевих органів влади, наголошують на тому, що місцеве самоврядування повинно мати самостійну систему податків, що нормальна система місцевих податків – це система самостійних податків. Збільшення відсотку місцевих податків можна визнати основним стратегічним напрямком вдосконалення фінансового забезпечення розвитку міста.

Надходження до місцевих бюджетів згідно із Декретом КМУ від 20.05.93 № 56-93 “Про місцеві податки і збори” становить незначну частку. Це обумовлено тим, що об’єкти місцевого оподаткування є такими, що не мають достатньої податкової спроможності. Всі основні дохідні джерела оподатковуються державою. Теоретично можливо два шляхи підвищення самостійності місцевих бюджетів: 1) доповнити перелік місцевих податків та зборів такими зборами, що будуть знову припадати на незначні дохідні джерела; 2) держава законодавчо передає місцям повністю або частково певні податкоспроможні дохідні джерела.

Із першим шляхом пов’язана значна діяльність із спроб впровадження зборів, збирання яких побудовано на принципі “послуга-відплата”. За роки незалежності в Україні планувалося впроваджувати такі нові податки, які через не припадання на всіх громадян суспільства, можна визнавати такими, що мають митну природу. Впровадження такої значної кількості зборів не вирішить питання самостійності місцевих та міських бюджетів, хоча, можливо і підійме відсоток власних надходжень. Для підвищення самостійності місцевих бюджетів, в тому числі і міських, необхідно визначити, які із державних податків необхідно передавати до місцевих бюджетів.

Згідно з нормальною будовою системи місцевих податків місцева система оподаткування повинна бути самостійною і складатися з окремих місцевих податків, повинно бути 2-3 значних податків, це мають бути прямі податки, податки повинні нести всі мешканці міста, у зв’язку з їх податкоспроможністю. Зроблено наголос на тому, що в місцеві бюджети, як і в державний, повинні надходити податки від всіх чинників виробництва, що приймають участь в господарських процесах місцевостей: повністю або частково прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств, плата за землю.

Розглянуто вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування комунальних та міських банків. Комунальні банки можуть забезпечити фінансову незалежність міст, створювати сприятливі умови для розвитку підприємництва, забезпечувати ефективну та ритмічну роботу комунальних підприємств і міських органів влади.

Проблемою є вирішення питання: чи бути місцевим банкам комунальними або комерційними банками. Місцеві комунальні банки є місцевими акціонерними кредитними установами, що покликані обслуговувати банківським кредитом всі сторони місцевого економічного життя. Кредит на відновлення та розвиток комунального господарства та житлового будівництва є специфічним і за своїми формами, і за своїм значенням. Зроблено висновок про необхідність створення комунальних банків.

Питання про контрольний пакет акцій комунальних банків вирішено відповідно до правила про необхідність залишення за виконкомами міських рад не менше 50% плюс 1 акція банків. Оскільки перехід більшості акцій до різних торгових та промислових державних підприємств надасть можливість випадкового впливу на діяльність комунального банку, різнорідної за своїм складом більшості акціонерів. Зроблено висновок про те, що є доцільним залишення контрольного пакету акцій за виконкомами міських рад.

Вдосконалення фінансового забезпечення розвитку міста можливе при реалізації таких заходів: переведення прибуткового податку з громадян, плати за землю в систему місцевих податків; закріплення податку на прибуток підприємств частково за місцевим бюджетом; здійснення законодавчого розмежування та закріплення між рівнями влади комунального майна; налагодження механізму справляння місцевих зборів, розрахунків за спожиті тепло, воду, газ, житло у відповідності з принципом “послуга-відплата”; впровадження прогресивної сплати послуг комунального сектору залежно від гарантійного терміну безперебійного та якісного їх надання; заснування комунального банку, головною метою якого буде фінансування житлово-комунального господарства.

Третій розділ „Моделювання процесів фінансового забезпечення розвитку міста” присвячено побудові модельного подання фінансового забезпечення розвитку міста, встановленню натуральних та фінансових показників розвитку міста, оцінці збалансованості фінансового забезпечення розвитку міста Києва. В основі подання покладено зв’язок вартісної структури валового внутрішнього продукту з елементами фінансових ресурсів.

Розроблено методику планування надходжень до бюджету, що дозволяє підвищити якість складання помісячного розпису доходів та видатків. При планових розрахунках розміру надходжень використано наступне співвідношення:

де Fpі – змінна, що відображає оцінку прогнозного розміру податкових та неподаткових надходжень в і-му місяці;

yр – змінна, що відображає оцінку планового щорічного розміру надходжень до бюджету;

kі - коефіцієнти, що враховують динаміку надходжень в і-му місяці за ряд років. Коефіцієнти динаміки, розраховані за звітними даними 2000-2001 р.р., наведені на рис. 3.

На основі розрахунків коефіцієнтів динаміки надходжень до бюджету встановлено розміри планових надходжень коштів на кожний з дванадцяти місяців року.

Встановлено залежність між видатками та доходами на основі даних з місячних звітів Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Аналіз цих даних дозволив комбінувати доходи та видатки у 4 групи у відсотках до сальдо бюджету. До першої групи віднесено надходження, що сплачуються до бюджету від доходів працівників та видатки на заробітну плату та трансферти населенню. До другої групи віднесено виплати з добутку від виробничої діяльності на матеріальні витрати. До третьої групи віднесено платежі за використання природних ресурсів, що йдуть на сплату комунальних послуг та енергоносіїв та оплату послуг з утримання бюджетних установ. До четвертої групи віднесено формування цільових фондів, кошти яких спрямовуються на підприємницькі проекти.

На основі виявлених залежностей між чинниками виробництва та фінансовими потоками встановлено залежність між доходами та видатками, на основі яких побудовано модельне подання фінансового забезпечення міста, наведене в таблиці. Для цього всі видатки у функціональному розрізі представлено в економічному розрізі. Так, якщо видатки на місцеве управління представлено як видатки на оплату праці, на матеріальні витрати, на платежі за природні ресурси та підприємницькі проекти, то вони фінансуються з прибуткового податку з громадян, податку на прибуток підприємств, платежів за використання ресурсів та коштів цільових фондів.

Джерелами інформації для побудови модельного подання фінансового забезпечення розвитку міста слугували Проект бюджету міста Києва на 2003 рік; звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності, звіт про виконання плану по мережі, штатах і контингентах установ, що знаходяться на місцевому бюджеті.

Після визначення чисельності працюючих за видами економічної діяльності, площі житлових та не житлових приміщень, зайнятих земель, нових проектів, встановлено відповідні частки цих показників для різних видів економічної діяльності які визначені як нормативи фінансування, що враховують демографічні, технічні, природні чинники виробництва та підприємницьку здібність.

Зокрема, встановлено певний норматив між видатками на заробітну плату службовцям місцевого управління та прибутковим податком з громадян; між видатками на оплату природних ресурсів, використаних на забезпечення правоохоронної діяльності та платежами за використання природних ресурсів. Для модельного подання встановлено 48 нормативів, що показують значущість фінансування певного виду видатку з певного виду доходу. Нормативи показано в кожній клітинці розрахункової матриці в рамках.

За допомогою нормативів великі суми коштів, що підлягають розподілу, акумулюються в блоках, що вказують на першочергове фінансування заробітної плати освітянам чи матеріального забезпечення правоохоронної діяльності, із одночасним тяжінням цих сум до стовпчиків, коефіцієнти яких враховують найбільшу економічну відповідність таких видатків до прибуткового податку з громадян та податку на прибуток підприємств. Встановлено 12 рівнянь, що виражають суму всіх змінних за видами асигнувань та 4 рівняння, що виражають суму всіх змінних по групам доходів бюджету.

Модельне подання процесів фінансового забезпечення розвитку міста розроблено з метою врахування напрямків найбільш збалансованого з точки зору економічних закономірностей фінансування міського господарства. У зв’язку з цим побудовано таку цільову функцію, що враховує виражені параметрами нормативи фінансування, встановлені на основі значень чисельності працюючих, площі приміщень, земель, підприємницьких проектів та виражені змінними розміри асигнувань.

За допомогою розподільного методу лінійного програмування здійснено зміни в середині моделі розмірів асигнувань, при збереженні загальних сум бюджетних обмежень, для знаходження мінімального чи максимального значення цільової функції. Таким чином, розподіл коштів, встановлений при досягненні максимуму цільової функції, визнано за такий, що найбільше враховує економічну природу фінансових платежів, залежність між доходами та видатками бюджету.

Побудоване модельне подання об’єднало теоретичні підходи до управління фінансовим забезпеченням та формалізувало їх, найбільш повно враховуючи умови бюджетно-податкової діяльності державних та самоврядних місцевих органів влади. При апробації модельного подання на фактичних звітних та планових даних Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської Ради (КМДА) визначено, що збалансованість фінансового забезпечення можна покращити при збереженні загальних бюджетних обмежень і збільшити на 39% у порівнянні із довільним розподілом коштів при тих самих бюджетних обмеженнях.

Методичні розробки дисертаційного дослідження можуть бути використані при збалансуванні платежів у фінансових структурах як органів Міністерства фінансів України, так і банківських, казначейських, страхових установ. Використання модельного подання дозволить керівництву відповідної фінансової структури спрогнозувати наслідки прийняття рішень, оцінити залежність фінансового забезпечення від структури доходів та видатків, видів економічної діяльності, базових натуральних показників – чинників виробництва.

ВИСНОВКИ

У дисертації обґрунтовано теоретичні узагальнення і визначені заходи, реалізація яких сприятиме вдосконаленню фінансового забезпеченню розвитку міста. Проведені дослідження організації і функціонування місцевих фінансів дозволили зробити наступні висновки:

1. У процесі ринкових перетворень в Україні місцевим фінансам відведено значну роль, що суттєво впливає на становлення та розвиток фінансової системи держави. Однією із основних ланок місцевих фінансів є міські фінанси, саме в містах створюється понад 63% усіх фінансових ресурсів держави. Це посилює актуальність напрямів зміцнення фінансового забезпечення розвитку міст.

2. Визначено сутність міських фінансів як системи з привласнення та використання вартостей у грошовій формі, які надходять від населення та підприємств міста за розпорядженнями міських органів влади для потреб соціально-економічного розвитку міста. Уточнено поняття фінансового забезпечення розвитку міста – це гарантоване певними заходами привласнення та використання вартостей у грошовій формі місцевими органами влади для соціально-економічного розвитку міст.

3. При дослідженні міського фінансового механізму встановлено основні його елементи, за допомогою яких певним чином гарантується отримання і надання у достатньому розмірі грошових фондів та доходів для розвитку міст, головними з них є регулюючі та контрольні важелі впливу: визначення нормативів відрахування від загальнодержавних податків, зборів до бюджетів районів; закріплення розмірів трансфертів до Державного бюджету; стягування заборгованості районів; встановлення напрямків та відносних розмірів витрачання коштів; надання пільг по сплаті податків, зборів; захист певних статей видатків, визначення пріоритетів фінансування, встановлення рівнів рентабельності на товари та послуги підприємств комунального сектору; встановлення певних тарифів на комунальні послуги.

4. Для ефективного управління міськими коштами необхідно мати відповідну інформацію щодо всіх фінансових ресурсів міста, враховувати фінансові ресурси, що акумулюються різними суб’єктами влади і господарювання. Таку можливість надає застосування зведеного фінансового балансу міста, який необхідно складати працівникам фінансових управлінь та відділів, управлінь та відділів економіки місцевих органів влади.

5. Встановлено, що ефективність виконання бюджетів та фінансових балансів зумовлена принципами його побудови. Запропоновано при побудові модельного подання фінансового забезпечення розвитку міста врахувати положення щодо встановлення залежності між агрегованими групами доходів та видатків, що належать до певних чинників виробництва, з метою збереження загальних економічних пропорцій господарювання.

6. Дослідження доходів бюджету міста Києва показало, що фінансове забезпечення цього міста щільно пов’язано із загальнодержавною фінансовою системою, розмір місцевих податків і зборів міста Києва складає лише 1,95% доходів бюджету. Запропоновано, що в місцеві бюджети, як і в державний, повинні надходити податки від всіх чинників виробництва, що беруть участь в господарських процесах місцевостей: повністю або частково прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств, плата за землю.

7. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування комунальних та міських банків, це дозволило визначити, що комунальні банки можуть забезпечити фінансову незалежність міст, створювати відповідні умови для розвитку підприємництва, забезпечувати ефективну та ритмічну роботу комунальних підприємств та міських органів влади. Зроблено висновок, що банки повинні бути комунальними, а не місцевими, є доцільним залишення контрольного пакету акцій за виконкомами міських рад. Однак на даний момент створення таких банків не обумовлено законодавством, в місті Києві затверджено тільки Положення про фінансово-кредитну підтримку суб’єктів підприємницької діяльності, яким налагоджено механізм надання зазначеної фінансової підтримки через фінансово-кредитну установу ВАТ КБ “Хрещатик” з використанням коштів міського бюджету в розмірі 0,63% до сальдо бюджету в 2003 р.

8. Розроблена на основі кореляційного аналізу методика фінансового планування надходжень коштів до бюджету міста дозволила підвищити якість складання щомісячного розпису доходів та видатків. Розрахунки коефіцієнтів динаміки надходжень до бюджету дозволяють прогнозувати надходження коштів на кожний з дванадцяти місяців року.

9. Встановлена залежність між видатками та доходами бюджету дозволила співвідносити їх з основними чинниками виробництва: працею, капіталом, природними ресурсами, підприємницькою здібністю; комбінувати доходи та видатки у 4 групи у відсотках до сальдо бюджету; відображати зв’язки між натуральними та фінансовими показниками у матричній формі.

10. З метою врахування напрямків найбільш збалансованого з точки зору економічних закономірностей фінансування міського господарства побудовано модельне подання процесів фінансового забезпечення розвитку міста. Побудовано таку цільову функцію, що враховує виражені параметрами нормативи фінансування, встановлені на основі значень чисельності працюючих, площі приміщень, земель, інноваційних проектів та виражені змінними розміри асигнувань. Модельне представлення фінансового забезпечення розвитку міста, що є системою оперативної підтримки прийняття фінансових рішень, дає змогу підвищити ефективність управління фінансовими ресурсами міста.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бондаренко В.Л. Визначення сутності фінансів із точки зору філології та історії фінансової науки // Фінанси України. – 1999. - № 11. – С. 126-136. – 0,69 д.а.

2. Бондаренко В.Л. Етапи поєднання доходів та витрат в місцевому бюджеті // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, - Випуск 45. – 2000. - С. 8-10. – 0,19 д.а.

3. Бондаренко В.Л., Кобзистий М.О. Застосування “правила Г. Жеза” при дослідженні структури асигнувань на розвиток міста // Фінанси України. – 2002. - № 1. – С. 20-27. – 0,5 д.а. (Бондаренко В.Л. належить ідея перевірки „правила Г. Жеза” на значному масиві звітних бюджетних даних за 1832-1976 р.р., збір даних та їх групування)

4. Бондаренко В.Л. Поєднання доходів та видатків в бюджеті міста через їх відношення до факторів виробництва // Статистика України. – 2003. - № 2.- С. 62-64. – 0,19 д.а.

5. Бондаренко В.Л. Оцінка ефективності та збалансованості фінансового забезпечення розвитку міста // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - №10. – С. 61-68. – 0,5 д.а.

6. Бондаренко В.Л. Визначення сутності фінансів на основі енергетичної теорії капіталу та прибутку В.Ф. Залеського // Матеріали конференції “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття (1-2. 03. 2000 р.)” при КДТЕУ. – С. 83-84. – 0,13 д.а.

7. Бондаренко В.Л. Еволюція фінансової думки та її сучасний стан // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій”