Найвища врожайність насіння гречки формується за звичайного способу сівби, де на фонах азотно-калійних та повних добрив отримано відповідно 13,3 та 12,4 ц/га (коефіцієнти розмноження 13,7 та 12,8). Виключення азоту з повного мінерального добрива знижує врожайність на 1,8 ц/га або на 13,5%; фосфору – на 0,9 ц/га або на 6,7%; калію – на 3,0 ц/га або на 22,6%. Істотний приріст урожайності насіння забезпечили калійні та азотні добрива. На широкорядних посівах найвища врожайність насіння гречки були на фоні повних мінеральних добрив (12,3 ц/га, коефіцієнт розмноження насіння 38,0), при поєднанні азотних і фосфорних (10,9 ц/га, коефіцієнт розмноження насіння 33,6) та фосфорних і калійних добрив (10,5 ц/га, коефіцієнт розмноження насіння 32,4). При виключенні з повних мінеральних добрив азоту врожайність насіння знижувалася на 1,8 ц/га або на 14,6%; фосфору – на 2,4 ц/га або на 19,5%; калію – на 1,4 ц/га або на 11,4%. Істотний приріст урожайності насіння був у варіантах фосфорних та азотних добрив. Збільшення врожайності відбулося за рахунок вищої насіннєвої продуктивності рослин і маси 1000 насінин.

Найбільше впливає на врожайність насіння материнських рослин спосіб сівби – 82% (від 53,0% в 1999 році до 82,4% в 2001 році), дещо менше – фон удобрення – 8% (від 0,7% в 2001 році до 17,7% в 2000 році) та взаємодія цих факторів – 10% (від 4,2% в 2001 році до 13,8% в 1999 році). На кінцеві результати суттєвий вплив мали погодні умови.

Найякісніше насіння формувалося за звичайного способу сівби гречки (рис. ).

На фоні азотно-калійного, фосфорного та повного мінерального удобрення сформувалося насіння з високими посівними якостями (лабораторна схожість – 93,2-96,7%, енергія проростання – 90,5-90,8%, сила росту – 92,8-96,5%).

Більша густота рослин спостерігалася на ділянках першого насіннєвого потомства, вирощеного з насіння звичайних рядкових посівів. Проте, якщо в усіх варіантах звичайної рядкової сівби виживання рослин порівняно до контролю було нижчим (особливо на азотно-фосфорному та азотно-калійному фонах), то широкорядної – вищими (особливо на фосфорному, азотно-фосфорному та азотно-калійному фонах).

Вищий вміст сухої речовини на час побуріння 75% плодів у листках був на варіанті звичайного способу сівби на фосфорних, азотних і калійних фонах добрив; широкорядного – на варіантах фосфорних, калійних та повних мінеральних добрив.

Вища чиста продуктивність фотосинтезу була у рослин, які одержані з насіння за звичайного способу сівби з фонів фосфорного, азотного і калійного та фосфорно-калійного живлення; за широкорядного – з фонів азотно-калійних, фосфорно-калійних та повних мінеральних добрив. Рослини з насіння, що отримано за звичайного рядкового способу сівби, мали вищу ЧПФ, ніж з широкорядного.

Як результат, середня врожайність першого насіннєвого потомства гречки була вищою на 0,5 ц/га саме на варіантах звичайної рядкової сівби (табл. ); тут найбільший приріст врожайності одержано на фоні фосфорного (2,7 ц/га), азотно-калійного (2,1 ц/га) та азотно-фосфорного (1,2 ц/га) удобрення; коефіцієнт розмноження насіння в цих варіантах був на рівні 38,8-44,2. За широкорядної сівби – у варіантах фосфорно-калійного (2,4 ц/га), азотно-калійного та повного мінерального удобрення (2,2 ц/га, коефіцієнти розмноження насіння становили 38,3-39,7).

Приріст врожайності визначався оптимальною густотою рослин і активною фотосинтетичною діяльністю посівів; ці фактори сприяли росту маси насіння з однієї рослини і маси 1000 насінин.

На рівень врожайності насіння, в першу чергу, впливали спосіб сівби – 51%, фон удобрення – 6% і взаємодія цих факторів – 43%.

Строки збирання. З метою виявлення оптимальних строків роздільного збирання гречки для одержання високоякісного насіння було закладено двофакторний дослід за схемою, що наведена в таблиці .

Найвища врожайність насіння гречки материнських рослин формувалася на фоні без добрив і з добривами за тривалості вегетації 65 і 75 діб (відповідно 14,2 і 13,4 та 15,3 і 14,5 ц/га; коефіцієнт розмноження насіння був у межах 39,3-45,4). Зростання врожайності у цих варіантах обумовлено ростом маси плодів з однієї рослини, хоча маса 1000 насінин була дещо нижчою.

За несприятливих погодних умов ступінь дозрівання плодів у цих варіантах на час скошування був низьким (частка бурих плодів становила лише 50-75%), що призвело до значних втрат плодів і врожайності.

Таблиця

Урожайність гречки першого насіннєвого потомства залежно

від тривалості вегетації та фону удобрення материнських рослин, ц/га

(середнє за 2000-2002 рр.)

Тривалість

вегетації, діб

(фактор А) | Фон удобрення (фактор В)Середня по фактору А | Без добрив

(контроль) | N45

P45

K45Різниця | 65 | 14,2 | 15,3 | 1,0 | 14,7 | 75 | 13,4 | 14,5 | 1,1 | 13,9 | 85 | 12,3 | 12,4 | 0,0 | 12,3 | 95 | 11,6 | 11,9 | 0,3 | 11,7 | Середня по фактору В | 12,9 | 13,5 | 0,6

Середня по досліду 13,2

НІР05 – загальна ,8; фактору А ,6; фактору В ,4

Найбільший вплив на врожайність насіння материнських рослин мають строки збирання – 55% (від 61,0% у 2001 році до 87,3% у 2000 році); меншим був вплив фону удобрення та його взаємодія з строком збирання.

На посівні якості насіння впливали як погодні умови, так і досліджувані елементи технології (рис. ).

За несприятливих погодних умов першої половини генеративного періоду гречки значно якісніше насіння формується в третій та четвертій декадах періоду плодоутворення (період вегетації до 85 та 95 діб); за сприятливих умов високоякісне насіння формується вже в першій декаді на пагонах першого та другого порядку (на 65 та 75 добу після повних сходів).

Найвищу якість має ваговите, вирівняне, крупне і середнє за розмірами насіння, сформоване в середній зоні суцвіття на головних та бічних пагонах першого порядку в першій половині генеративного періоду; такі плоди стійкіші до умов знижених температур та надлишку або нестачі вологи в ґрунті.

На підставі цих досліджень встановлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок між лабораторною схожістю насіння і силою росту (r ,63) та дружністю проростання (r ,51); тісний зв’язок – з енергією проростання (r ,89).

Більш високою польовою схожістю та повнотою сходів виділялося насіння, що отримано з материнських рослин на удобреному фоні з тривалістю вегетації 65, 75 та 85 діб (відповідно 88,3-90,3 і 92,8-93,9%).

Густота та виживання рослин першого насіннєвого потомства були суттєво вищими у варіантах, де насіння формувалося на удобреному фоні з тривалістю вегетації материнських рослин 65 та 75 діб; за тривалості вегетації 85 і 95 діб ці показники погіршуються.

За цими показниками встановлено середньої сили зв’язок між густотою рослин і енергією проростання (r –0,53), дружністю проростання (r –0,58), лабораторною схожістю (r –0,48), польовою схожістю (r ,46) й виживанням рослин (r ,41).

На початку вегетації суха речовина більш активно накопичувалася в материнських рослинах на фоні без добрив за тривалості вегетації 65 та 75 діб; на удобреному фоні в аналогічних варіантах суха речовина краще накопичувалася у період від початку цвітіння і до побуріння основної маси плодів (в цих варіантах чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) становила відповідно 12,32-12,37 г/м2 за добу). За довшої тривалості вегетації ЧПФ першого насіннєвого потомства материнських рослин знижувалася.

Сильний позитивний кореляційний зв’язок встановлено між ЧПФ і життєвістю насіння материнських рослин, зокрема з швидкістю їх проростання (r ,95); продуктивність фотосинтезу на 91% визначається швидкістю проростання насіння. Середньої сили прямий зв’язок визначено між ЧПФ і виживанням рослин (r ,56), густотою рослин на початку (r ,48) і в кінці вегетації (r ,62).

Найвища врожайність першого насіннєвого потомства материнських рослин формувалася з квіток, що закладалися на стеблі й пагонах першого порядку на удобреному фоні за тривалості вегетації протягом 65 та 75 діб (відповідно 14,5-15,3 ц/га, коефіцієнт розмноження насіння в межах 39,3-45,4; табл. 6). В цих варіантах рівень врожайності визначали вищі показники продуктивності однієї рослини і маси 1000 насінин.

Роль генотипу у формуванні господарсько цінних

ознак і врожайних властивостей насіння гречки

Посівні й врожайні якості насіння визначаються комплексом екологічних і агротехнічних умов вирощування, які формують розмір, масу, форму, хімічний склад і біологічні особливості насіння. Саме тому дослідження цих властивостей пов’язують із багатогранністю взаємозв’язків із середовищем і між собою та їх впливом на господарсько цінні ознаки насіння.

Ступінь залежності врожайності визначали на підставі кореляційних плеяд, що утворювалися на підставі парних кореляційних зв’язків урожайності насіння з наступними господарсько цінними ознаками: B – маса 1000 насінин з материнських рослин, г; C – вирівняність насіння з материнських рослин, %; D – маса 1000 насінин з першого насіннєвого потомства, г; E – вирівняність насіння з першого насіннєвого потомства, %; F – енергія проростання, %; G – швидкість проростання, діб; H – дружність проростання, шт. /добу; I – сила росту, %; J – лабораторна схожість, %; K – польова схожість, %; L – повнота сходів, %; M – густота рослин, початок вегетації, шт./м2; N – густота рослин, кінець вегетації, шт./м2; O – виживання рослин, %; P – висота рослин, см; Q – кількість пагонів 1-го порядку, шт.; R – кількість пазушних суцвіть, шт.; S – маса плодів, г; T – довжина другого міжвузля, см; U – висота прикріплення першого суцвіття, см; V – кількість вузлів в зоні гілкування, шт. ; W – кількість вузлів в зоні плодоношення, шт.; X – всього вузлів, шт. ; Y – номер першого вузла гілкування; Z – номер першого вузла з суцвіттям.

На рисунках 7, 8 цифрами подано коефіцієнти кореляції на рівні r>0,5 (без нуля і коми).

Посівні та врожайні властивості насіння гречки материнських рослин під впливом попередників найбільше залежали від:– 

загальної кількості вузлів на рослині, яка діє через номер першого вузла з суцвіттям (r ,94), кількість вузлів в зоні гілкування (r ,70) та кількість пазушних суцвіть (r ,51);– 

густоти рослин в кінці вегетації, яка пов’язана з масою плодів з однієї рослини (r 0,92), виживанням рослин (r ,84) і густотою рослин на початку вегетації (r ,76, рис. ).

За посівними та врожайними властивостями насіння гречки материнських рослин і системами удобрення виділено дві плеяди (рис. ), в центрі яких виділилися ознаки-індикатори: у першому випадку “загальна кількість вузлів на рослині” (Х), а в другому – “густота рослин в кінці вегетації” (N).

Відповідно до систем удобрення материнських рослин залежність рівня врожайності пов’язана із:–

загальною кількістю вузлів на рослині, яка впливає через кількість вузлів у зоні гілкування (r = 0,73) та зоні плодоношення (r ,66), номер першого вузла гілкування (r ,56);–

густотою рослин в кінці вегетації, що впливає через масу плодів з однієї рослини (r –0,99), густотою рослин на початку вегетації (r ,97), виживанням рослин (r ,87).

В першому насіннєвому потомстві за впливом попередників на врожайність насіння гречки виділено дві рівноцінні плеяди із семи ознак із середньою міцністю зв’язків r ,69 з ознаками-індикаторами “маса плодів з однієї рослини” (S) та “енергія проростання” (F).

За системами удобрення виділено 3 плеяди. Перша плеяда з 14 ознак із середньою міцністю зв’язків (r ,62) групується за ознакою-індикатором “загальна кількість вузлів” (Х). Дві інших плеяди містять по три ознаки з середньою міцністю зв’язків r ,71 і r ,72 мали відповідно ознаки-індикатори “маса плодів” (S) та “сила росту” (І).

Отже, в першому насіннєвому потомстві попередники впливали на урожайність через масу плодів з однієї рослини, яка в свою чергу впливає через густоту рослин в кінці (r –0,97) та на початку вегетації (r –0,53), виживання рослин (r –0,53), енергію проростання, яка діє через лабораторну схожість (r ,88) та силу росту (r ,85), а в досліді з вивчення систем удобрення – загальною кількістю вузлів на рослині, яка впливає через кількість вузлів в зоні плодоношення (r ,82) та зоні гілкування (r ,75), кількістю пагонів першого порядку (r ,52); масою плодів з однієї рослини, яка діє через густоту рослин в кінці (r –0,98) та на початку вегетації (r –0,66); силою росту, яка впливає через енергію проростання (r ,85) та лабораторну схожість (r ,67).

Життєздатність та життєвість насіння гречки залежно від генетичного потенціалу сорту, умов формування та терміну зберігання

Життєздатність і життєвість насіння сортів гречки Любава, Вікторія, Аеліта, Зеленоквіткова-90, Кара-Даг урожаю 1995, 1998-2000 років вивчали протягом восьми років (1996-2003). Облікова площа ділянок становила 4 м?, повторність – шестиразова, розміщення ділянок – рендомізоване. Попередник – озима пшениця.

На підставі проведених досліджень встановлено, що протягом п’яти років насіння всіх сортів урожаю 1995 року за лабораторною схожістю не втрачало посівних якостей і господарської довговічності, за винятком сорту Любава (на третій рік збереження лабораторна схожість насіння значно зменшилась – середньорічний темп зниження якості становив 6,57%, а енергії проростання та сили росту – від 7,72 до 16,50%).

Життєздатність насіння сортів пов’язана також з погодними умовами критичного періоду розвитку гречки у рік формування та визрівання насіння на материнських рослинах. Якщо у насіння врожаю, що отримано у сприятливому 1995 році, середньорічні темпи зниження посівних та врожайних властивостей становили 7,06%, то з погіршенням умов у 1998 році – вже 12,50%, а 2000 році – 19,21%.

У окремих сортів зниження життєздатності насіння було нерівномірним. Так, у насіння сорту Любава врожаю 1995 року протягом 1996-1999 років спостерігалося зниження лабораторної схожості від 98,0 до 81,0%, в 2000 році під час зберігання вона підвищувалася до 88,0%, а в 2001 році, навпаки, знизилася до 58,5%. Подібні зміни життєздатності відбувалися в сорту Зеленоквіткова-90. У насіння сорту Аеліта врожаю 2000 року в процесі зберігання життєздатність підвищувалася з 90,5% у 2001 році до 91,5 у 2002 і до 95,0% – у 2003 році. Аналогічну картину спостерігав також І.Г. Строна (1966) при зберіганні насіння цукрових буряків, льону й ріпаку; за його думкою, насіння цих рослин має певну генетичну довговічність, хоча вирішальний вплив на неї мають умови їх формування й зберігання.

Про роль погодних умов на врожайні властивості материнських рослин можна судити за даними таблиці 7.

Таблиця 

Урожайність гречки залежно від сорту та умов

формування насіння на материнських рослинах, ц/га

Сорт

(фактор В) | Погодні умови року формування насіння на материнських рослинах (фактор А) | Середня по фактору В | Відхилення від контролю | 1995 | 1998 | 1999 | 2000 | Рік репродукування | 1996-2000 | 1999-2002 | 2000-2002 | 2001-2002 | Любава (контроль) | 11,1 | 8,7 | 10,1 | 8,1 | 9,51 | - | Вікторія | 9,0 | 7,4 | 8,2 | 6,4 | 7,73 | -1,78 | Аеліта | 9,9 | 7,9 | 8,4 | 7,0 | 8,31 | -1,20 | Кара-Даг | 10,4 | 8,7 | 8,8 | 7,3 | 8,79 | -0,72 | Зеленоквіткова-90 | 8,6 | 6,9 | 7,7 | 6,2 | 7,33 | -2,18 | Середня по фактору А | 9,8 | 7,9 | 8,6 | 7,0 | Середня по досліду 8,3 | НІР05 загальна =0,54 фактору А ,24; фактору В ,27 |

За результатами дисперсійного аналізу, на формування врожайності гречки в процесі її зберігання найбільший вплив мали умови року формування насіння на материнських рослинах (фактор А) – 57,0% і сорт (фактор В) – 31,8%. Незначною виявилася взаємодія досліджуваних факторів (фактор АВ) – 1,7%. Вплив погодних умов року репродукування сортів становив – 9,6%.

Покроковий аналіз множинної регресії посівних якостей та врожайних властивостей залежно від умов формування насіння на материнських рослинах та післязбиральної їх підготовки показав, що погодні умови відбиваються на різних за кількістю ознаках, які характеризують якість насіння. Тобто, сприятливі й несприятливі погодні умови впливають на якість насіння через різну кількість ознак.

Наприклад, життєздатність потомства сортів гречки врожаю сприятливого за погодними умовами 1995 року, які не втрачали господарської придатності протягом чотирьох-п’яти років, безпосередньо пов’язана з високими енергією проростання, силою росту, виживанням рослин, масою насіння з однієї рослини і часткою фракції насіння більше 4,5 мм.

Коефіцієнт множинної кореляції в цьому випадку становить R ,996, який діє у 99 випадках досліджуваної вибірки (R? ,99), р ,000. На підставі визначених показників за визначеним рівнянням множинної регресії можна апроксимувати можливий рівень врожайності:

y =0,05x1 – 0,2х2 + 0,19х3 + 0.05 x4 + 6,36 x5 + 0,02 x6, (1)

де х1 – енергія проростання, %; х2 – сила росту, %; х3 – виживання рослин, %; х4 – повнота сходів, %; х5 – маса насіння з однієї рослини, г; х6 – частка фракції насіння більше 4,5 мм, %.

Життєздатність насіння сортів гречки врожаю несприятливого 1998 року, яке в процесі зберігання значно скоріше втрачало посівні якості, безпосередньо пов’язана лише з масою насіння з однієї рослини і 1000 насінин та часткою фракції більше 4,5 мм. Коефіцієнт множинної кореляції становив R0,996, який діє у 99 випадках досліджуваної вибірки (R? ,99), р ,000.

Тут урожайність апроксимується за рівнянням:

у ,23 х1 – 3,13 х2 (2)

де х1 – маса насіння з однієї рослини, г; х2 – швидкість проростання насіння, шт./доба.

Серед досліджуваних сортів найбільш високими темпами втрачало життєвість та життєздатність насіння сортів Любава та Аеліта. Більш тривалий час зберігали її сорти Кара-Даг та Зеленоквіткова-90. Слід відмітити, що за середніх темпів втрат якості 13,37%, посівна якість насіння знижувалася щороку на 7,29%, в той час як врожайні властивості – на 17,92%. Частка крупної фракції (більше 4,5 мм) з року в рік стабільно знижувалася в середньому на 19,64%.

Досить важливим чинником, що впливає на строк зберігання насіння, є вихідна якість: чим вона вища, тим триваліше зберігається насіння. Так, найбільш якісне насіння з високою початковою життєвістю та життєздатністю формувалося у 1999 році. При високій врожайності материнських рослин воно мало найвищу вихідну енергію проростання (97,2%), силу росту (97,4%) та лабораторну схожість (97,6%). Внаслідок цього сорти Вікторія, Кара-Даг та Аеліта не втрачали посівних якостей протягом чотирьох, а Любава та Зеленоквіткова-90 – трьох років зберігання.

Економічна ефективність елементів

технології виробництва високоякісного насіння гречки

У сучасних умовах вирощування гречки з урожайністю нижче 13,0 ц/га є економічно невигідним. За нашими розрахунками, господарства лісостепової зони несуть збитки на кожному гектарі посіву від 350 до 700 грн.

Причина низької врожайності гречки не в тому, що вона низьковрожайна, а в тому, що її висівають після неякісних попередників, веснооранки, на виснажених ґрунтах, не вносять необхідної кількості добрив, запізнюються з сівбою, недбало доглядають посіви, допускають значні втрати при збиранні.

В умовах правобережного Лісостепу України для одержання високоякісного насіння гречку слід висівати після гороху, соняшнику і гречки. Вирощування гречки по удобрених попередниках навіть без добрив забезпечувало врожайність першого насіннєвого потомства після соняшнику на рівні 16,9 ц/га, гороху – 15,7, гречки – 15,5 ц/га. Завдяки високій врожайності й низької собівартості 1 ц продукції сукупний прибуток на цих варіантах становив 593,75 грн проти 364,50 грн на інших варіантах. Удобрення наступної гречки після удобрених попередників призводить до істотного зниження врожаю насіння.

При весняній сівбі гречки найбільш ефективною є органічна система удобрення (гній 18 т /га сівозміни), де сумарний прибуток становив 671,86 грн. Економічно виправданим є також органо-мінеральна та мінеральна системи удобрення з середньорічним внесенням N45P45K45 (урожайність становила 16,1-16,6 ц/га, а сукупний прибуток – 441,96-475,40 грн).

При визначенні ефективності і доцільності застосування тієї чи іншої дози добрив важливим показником є їхня фондоємність. Найнижчою вона була за органічної системи удобрення за середньорічного внесення N90P45K108 і складала 0,73 кг д.р., мінеральної з внесенням N45P45K45 – 1,31, органо-мінеральної з внесенням N45P45K45 – 0,98 кг д.р. на 1 грн приросту прибутку. Різке зниження окупності добрив у інших варіантах пояснюється порушенням співвідношення між елементами живлення, ступенем засвоєння їх рослинами, а також надлишковим внесенням деяких видів добрив, у першу чергу, фосфорних.

Літня сівба була більш ефективною за органічної системи удобрення з внесенням N67,5P33,8K81 та органо-мінеральної з внесенням N45P45K45. Тут сукупний прибуток досягав 308,43–395,95 грн/га. Як і при весняній сівбі застосування високих доз добрив спричинило значне зниження економічної ефективності.

Оцінюючи з точки зору економічної ефективності різні способи сівби, перевагу слід віддати звичайному рядковому способу на фонах живлення N45K45 та N45P45K45. Завдяки високій врожайності материнських рослин та рослин першого насіннєвого потомства і невисокій собівартості 1 ц продукції тут одержано максимальний сумарний прибуток 792,73-980,66 грн/га.

Використовуючи різні фони живлення та строки збирання гречки, перевагу необхідно віддати вирощуванню материнських рослин на фоні без добрив протягом 65 та 75 днів. У цих варіантах отримано максимальну прибавку врожаю, що сприяло зниженню собівартості одиниці продукції до 58,11 та 61,24 грн, а сукупний прибуток з 1 га становив відповідно 1069,37 та 1172,75 грн.

Агроекологічна оцінка території західного та центрального Лісостепу України стосовно формування врожаю гречки свідчить про те, що в дослідних господарствах цих регіонів при сівбі гречки в першій декаді травня в переважній більшості років отримують врожайність на рівні 14,0 ц/га, прибуток з 1 га становить в межах 50-100 грн, а рівень рентабельності – 5-15%.

В умовах Правобережного Лісостепу з урахуванням конкретних погодних умов року приступати до сівби гречки уже з третьої декади квітня. Це дозволить наблизити погодні умови критичного періоду до умов групи років з врожайністю 14,0–20,9 ц/га; при цьому собівартість продукції знизиться, в середньому до 63,83 грн, а прибуток зросте у середньому до 430,65 грн/га з рівнем рентабельності 38%. Враховуючи, що в умовах району м. Ульянівки в 10% випадків у період сівба-сходи сума середньодобових температур сягає 100°С і більше, то перенесення строків сівби сприятиме одержанню врожаю гречки на рівні 21,0-27,9 ц/га з середнім прибутком 930,57 грн/га при рівні рентабельності 73%.

ВИСНОВКИ

В умовах правобережного Лісостепу України вперше проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування насіння гречки з високими посівними та врожайними властивостями шляхом підбору кращих попередників та інтегрованої системи застосування добрив, оптимальних строків і способів сівби, збирання та зберігання. На відміну від існуючих рекомендацій, у запропонованих враховано генетичний потенціал сорту, лабораторну й польову схожість насіння, густоту рослин, фотосинтетичну діяльність, водоспоживання рослин і агрометеорологічні фактори. За результатами досліджень згруповані наступні висновки:

1. Визначено вплив попередників, удобрення посівів гречки та її попередників на посівні якості та врожайні властивості насіння. Найбільш цінне насіння з високою життєвістю та життєздатністю формується після удобрених гороху та соняшнику, після яких висівається гречка без добрив. Високу врожайність насіння забезпечують попередники: соняшник, ярий ячмінь і горох (відповідно 15,9 ц/га, 15,5, 14,9 ц/га); удобрення безпосередньо гречки, що йде після попередників без добрив, сприяло зростанню врожайності після соняшнику до 17,3 ц/га, ярого ячменю – до 16,4, цукрових буряків – до 16,1, гороху – до 15,7 ц/га. Удобрення гречки після удобрених попередників призводить до істотного зниження врожайності насіння. У формуванні врожаю насіння гречки частка впливу досліджуваних факторів становила: попередника – 36,2%, взаємодії факторів післядії добрив попередника і фону удобрення гречки – 33,1%, післядії удобрення попередника – 10,4%. Частка впливу удобрення гречки становила 5,3%, взаємодії попередника і його удобрення – 7,4%, попередника і удобрення гречки – 5,9%.

2. Якість посівного матеріалу визначають погодні умови року вегетації материнських рослин. На формування насіння з високими посівними якостями системи удобрення істотного впливу не мали. Якісніше насіння формується за літньої сівби гречки.

3. Урожайність рослин першого насіннєвого потомства залежить як від строків сівби, так і удобрення. Збільшення урожайності за органічної системи удобрення (18 т гною на 1 га сівозмінної площі) становило 3,1 ц/га; за мінеральної (N45P45K45) – 2,2; за комбінованої (4,5 т/га гною + N22.5P34K18) – 2,1 ц/га. Достовірно вища врожайність була в літніх посівах гречки (16,2 проти 15,3 ц/га при весняних); як на весняних, так і на літніх посівах формування основної кількості насіння під впливом систем удобрення відбувалося в першій і другій декадах періоду плодоутворення. Посівними та врожайними властивостями насіння гречки можна управляти шляхом оптимізації фону живлення та строків сівби.

4. Вищі посівні й врожайні властивості насіння формуються за звичайного способу сівби на фоні азотно-калійних, фосфорних та повних мінеральних добрив N45P45K45. Достовірно істотна врожайність насіння за звичайної сівби була у варіантах фосфорного (14,2 ц/га), азотно-калійного (13,6 ц/га) і азотно-фосфорного удобрення (12,7 ц/га); за широкорядної – у варіантах фосфорно-калійного, азотно-калійного та повного мінерального добрива (13,0-13,3 ц/га). При цьому лабораторна схожість становила 92,3-96,7%, енергія проростання – 90,5-90,8% і сила росту – 92,8-96,5%.

Вища чиста продуктивність фотосинтезу була на фоні повного мінерального добрива. На звичайних рядкових посівах вона становить 12,47 г/м2 і на широкорядних 11,02 г/м2 за добу; повне мінеральне добриво знижувало водоспоживання на звичайних рядкових посівах на 37, а на широкорядних на 95 м3/т насіння; на звичайних посівах більше використовувало вологи у вегетативний період розвитку рослин (від 52,5 до 62,7%), а на широкорядних – у генеративний (від 60,1 до 79,2%).

5. Для материнських рослин і першого насіннєвого потомства ознаками, що визначають рівень врожайності, є загальна кількість вузлів на рослині і густота рослин в кінці вегетації. Для першого насіннєвого потомства найбільш характерними ознаками посівної якості насіння є сила росту та енергія проростання. Встановлено ряд кореляційних залежностей: між масою плодів з однієї рослини і густотою рослин в кінці (r –0,97) та на початку вегетації (r –0,53), виживанням рослин (r –0,53); між польовою схожістю та повнотою сходів (r ,95).

6. Високі посівні якості та врожайні властивості насіння формуються на фоні добрив N45Р45К45 у першій та другій декаді періоду плодоутворення за тривалості вегетаційного періоду материнських рослин 65 та 75 діб.

7. Тривалість зберігання посівних та врожайних властивостей сортів гречки Любава, Вікторія, Аеліта, Кара-Даг і Зеленоквіткова-90 в умовах холодного складу з вологістю насіння не вище 14% визначає початкова життєвість та життєздатність. З початковою енергією проростання, силою росту та лабораторною схожістю в межах 96-98% насіння гречки зберігає високі посівні якості протягом 4-5 років.

8. За сприятливих умов у критичний період розвитку гречки тривалість зберігання насіння пов’язана з енергією проростання, силою росту, лабораторною схожістю, повнотою сходів, продуктивністю рослин і часткою фракції насіння більше 4,5 мм; за несприятливих умов – лише з продуктивністю рослин і швидкістю проростання насіння. За сортовими особливостями більш придатними для зберігання виявилися сорти Кара-Даг і Зеленоквіткова-90, у яких середньорічний темп зниження посівних та врожайних властивостей насіння був відповідно 9,8 і 12,8% (проти 14,2 і 15,9% у сортів Вікторія та Аеліта).

9. В умовах західного та центрального Лісостепу за сівби в першій декаді травня отримують врожайність гречки на рівні 14,0 ц/га. З метеорологічних факторів, що її визначають, є температура повітря і опади. Низька врожайність гречки зумовлюється порівняно низькою температурою повітря (м. Сміла, м. Ульянівка, м. Хоростків) або підвищеною сумою опадів в період сівба-сходи (м. Умань, м. Ульянівка та м. Кам'янець-Подільський), підвищеною сумою середньодобових температур при малій (м. Ульянівка й м. Сміла) та надмірно великій (м. Хоростків, м. Кам'янець-Подільський та м. Умань) кількості опадів у критичний період плодоутворення.

10. У правобережному Лісостепу врожайність гречки має зворотну залежність від температури критичного періоду (r= –0,33). В кореляційній плеяді остання пов’язана з температурою періодів цвітіння-дозрівання (r=0,86) та сходи-цвітіння (r=0,27); негативний вплив на неї мають опади періоду сходи-цвітіння (r= –0,35). Встановлено тісну залежність між опадами критичного періоду і періоду цвітіння-дозрівання (r=0,71) і достовірний зворотний зв’язок опадів критичного періоду з його температурою (r=0,36). Відносна вологість повітря критичного періоду напряму залежить від вологості періодів цвітіння-дозрівання (r=0,96) та сходи-цвітіння,89) і має позитивний вплив на масу 1000 насінин (r=0,32-0,49). У районі м. Ульянівки зростання врожайності насіння супроводжується поліпшенням його посівних якостей (r=0,40).

11. За показниками екологічної пластичності, що визначені за результатами державного сортовипробування, можна прогнозувати й моделювати високу й сталу врожайність з відповідними насіннєвими властивостями, визначати регіони оптимального насінництва гречки.

12. За розрахунками економічної ефективності використання окремих елементів технології виробництва насіння гречки в умовах правобережного Лісостепу, сорти типу Любава економічно доцільно висівати звичайним рядковим способом на фоні удобрених попередників – соняшнику, гороху, гречки. Економічно доцільно використовувати органічну систему удобрення (18 т на 1 га площі сівозміни); мінеральну та органо-мінеральну з невисокими нормами добрив (N45P45K45).

рекомендації виробництву

1. У межах правобережного Лісостепу України виробництво насіння гречки необхідно зосередити в південній частині центрального Лісостепу.

2. Для одержання з материнських рослин гречки насіння з високими посівними якостями та врожайними властивостями рекомендується попередники соняшник, горох та гречка; після удобреного попередника гречку висівати без добрив, а по неудобреному попереднику – з добривами (N45P45K45). У насінницьких господарствах з добре освоєними системами сівозмін та удобрення при весняній та літній сівбі під материнські рослини застосовувати органічні добрива в нормі 18 т /га площі сівозміни або органо-мінеральні чи мінеральні добрива в нормі N45P45K45.

3. Сівбу насіннєвої гречки проводити звичайним рядковим способом.

4. З метою зниження негативного впливу температури повітря та опадів у критичний період росту й розвитку гречки та, враховуючи довгострокові прогнози щодо заморозків, сівбу гречки можна починати з третьої декади квітня, що дозволить материнським рослинам мати оптимальні умови у критичний період плодоутворення, які характерні групі років з урожайністю 14,0-20,9 ц/га.

5. До скошування материнських рослин гречки приступати в третій декаді періоду плодоутворення, коли насіння сформується на головному пагоні та пагонах першого і другого порядку.

6. На тривале зберігання (протягом чотирьох-п’яти років) закладати насіння з енергією проростання, силою росту та лабораторною схожістю не менше 92%. Узагальненим показником оцінки посівної якості насіння вважати середній відсоток між певною групою показників.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ за темою дисертації

Статті у наукових виданнях

1. Білоножко В.Я. Вплив екологічних умов у періоди формування врожаю гречки // Науч. труды ученых Крымского гос. агротехнологического ун.-та. – Симферополь, 2003. – Вып. 80. – С. .

2. Білоножко В.Я. Посівні та врожайні властивості насіння залежно від системи удобрення та строку сівби гречки в умовах південної частини центрального Лісостепу України // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – Умань, 2003. Вип. 56 – С. .

3. Білоножко В.Я. Активність біологічних процесів в рослинах гречки залежно від строків збирання насіння // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Вип. . – С. .

4. Білоножко В.Я. Особливості мінливості насіння гречки залежно від терміну зберігання, умов формування на материнських рослинах і сорту // Хранение и переработка зерна. – 2003. – №12. – С. .

5. Білоножко В.Я. Залежність посівної якості та врожайних властивостей насіння гречки від строків його збирання // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – Полтава, 2003. – №. . – С. .

6. Білоножко В.Я. Вплив мінеральних добрив та способів сівби на врожайні властивості гречки // Хранение и переработка зерна. – 2004. – №1. – С. .

7. Білоножко В.Я. Фотосинтетична продуктивність насінницьких посівів гречки залежно від співвідношення мінеральних добрив та способів сівби // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – Умань, 2003. – Вип. 57 – С. .

8. Білоножко В.Я., Березовський А.П. Проблеми насіннєзнавства гречки // Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва” (частина 1). – Умань, 1998. – С. . (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

9. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Вплив умов вирощування на фізико-механічні властивості та посівні якості насіння гречкиЗбірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії. – Умань, 1999. – С.183-193. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

10. Білоножко В.Я., Березовський А.П. Порівняльна оцінка впливу попередників на посівні якості та врожайні властивості насіння гречки в умовах південного Лісостепу України // Науковий збірник “Аграрна наука – селу” (випуск 7). – Кам’янець-Подільський, 1999. – С. . (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

11. Білоножко В.Я., Березовський А.П. Вплив добрив та строків сівби гречки в південному Лісостепу України на посівні та врожайні властивості насіння // Збірник наукових праць присвячений 100-річчю з дня народження С.С. Рубіна. Умань, 2000. – С. . (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

12. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від строків збирання в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. – Умань, 2001. – С.30-35. (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

13. Білоножко В.Я., Аверчев О.В., Полторецький С.П. Урожайність гречки залежно від крупнисті насіння // Таврійський науковий вісник, випуск 19. – Херсон: ХДАУ, 2001. – С.87-92. (Розроблена програма досліджень, участь у їх проведенні).

14. Білоножко В.Я., Полторецький С.П. Вплив удобрення та крупності насіння на урожай гречки в умовах нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Кам’янець-Подільський, 2001. – Вип. 9. – С. 57-62. (Розроблена програма досліджень, участь у їх проведенні).

15. Білоножко В.Я., Полторецький С.П. Залежність врожайності та якості насіння гречки від строків збирання в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Селекція і насінництво”. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН. – Харків, 2001. – Вип. 85. – С. 160. (Розроблена програма досліджень, участь у їх проведенні).

16. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Оцінка показників урожайності насіння гречки // Вісник аграрної науки. Київ, 2002, №6. – С.40. (Розроблена програма досліджень, участь у їх проведенні).

17. Билоножко В.Я., Полторецкий С.П. Посевные и урожайные свойства семян гречихи в зависимости от условий выращивания и сроков уборки // Сборник научных трудов международной конференции, посвящённой 30-летию НИИ крупяных культур ПГАТА. Каменец-Подольский, 2002. – С.68-77. (Ведення польового досліду, формування статті та висновків).

18. Білоножко В.Я., Полторецький С.П. Прийоми вирощування насіння гречки в умовах нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Кам’янець-Подільський, 2001. – Вип. 10. – С. . (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

19. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Оцінка залежності урожайності насіння гречки від ряду господарсько цінних ознак // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. – Умань, 2002, вип. 54. – С. . (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

20. Білоножко В.Я., Аверчев О.В. Полторецький С.П. Вплив способів сівби та співвідношення мінеральних добрив на водоспоживання рослин гречки в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Таврійський науковий вісник. Зб. наук. пр. – Херсон, 2002, вип. 23. – С. . (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

21. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Посівні якості та врожайні властивості насіння гречки залежно від попередника та удобрення // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. – Умань, 2003. Спец. вип. – С. . (Розробка програми досліджень, участь у їхньому проведенні, формування статті і висновків).

Інші публікації

22. Білоножко В.Я., Господаренко Г.Н. Вплив іонів хлору на урожайність і якість гречки // Матеріали Міжнар. конф. “Селекція, насінництво і технологія вирощування польових культур”. – Чернівці: Буковина, 1996. – С.132. (Участь у проведені досліджень, формування статті).

23. Господаренко Г.Н., Білоножко В.Я. Вплив форм калійних добрив на продуктивність гречки // Там же. – С. 125-126. (Участь у проведені досліджень, формування статті).

24. Білоножко В.Я., Дмитрук Б.П. Андрусяк В.Н. Формування ринку круп’яних культур у Черкаській області // Економіка АПК. – 1998. – №2. – С.55-58. (Участь у проведені досліджень, формування статті).

25. Білоножко В.Я. Створення ринку круп’яних культур в Черкаській області // Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва” (частина 2). –Умань, 1998.– С.132-136

26. Білоножко В.Я., Березовський А.П. Вплив деяких прийомів насінництва на врожайні властивості насіння гречки // Збірник наукових праць “Наукові розробки і реалізація потенціалу сільськогосподарських культур. – К., 1999. – С.31-32. (Участь у проведені досліджень, формування статті).

27. Білоножко В.Я. Вплив крупності насіння на врожай гречки та його якість // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “10 років незалежності України: Шляхами державотворення”. – Київ, 2000. – С.135-137.

28. Білоножко В.Я. Дія удобрення та строків сівби