ЧЕРЕВКО Олександр Володимирович

УДК 1 (091) 130 (430:477)

Механізми зниження рівня тіньової економічної діяльності (на прикладі підприємств та організацій Черкаської області)

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському банківському інституті Національного банку України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор
Романів Євген Миколайович,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
професор кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Тивончук Іван Опанасович,
Національний університет “Львівська політехніка”, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки;

кандидат економічних наук
Ортинський Володимир Львович,
заслужений юрист України,
Львівський юридичний інститут
Міністерства внутрішніх справ України,
ректор

Провідна установа: Київський національний економічний університет,
кафедра економіки підприємств

Захист відбудеться 24 червня 2004 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 24 травня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.І.Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Тіньова економічна діяльність в Україні набула значних обсягів та специфічних форм прояву. Достатньо зазначити, що, за різними оцінками вітчизняних і зарубіжних фахівців, рівень тінізації української економіки сягає 40–50 відсотків ВВП, що значно перевищує цей показник у порівнянні з розвинутими державами світу. Такий імідж України ускладнює її входження в ЄС та інші міжнародні організації на принципах партнерства, відлякує іноземних інвесторів від того, щоби вкладати свої капітали в розвиток української економіки. Високий рівень тінізації економічної діяльності негативно впливає і на розвиток національної економіки, знижуючи її потенційні можливості в наповненні державного і місцевих бюджетів та розв’язанні гострих соціальних проблем, пов’язаних із забезпеченням зайнятості та добробуту значної частини населення.

Вагомість зазначених факторів окреслили не тільки актуальність проблеми, а й напрями пошуку шляхів її розв’язання. Одним із важливих напрямів детінізації вітчизняної економіки слід вважати розроблення механізмів зниження рівня тіньової економічної діяльності на підприємствах різних форм власності.

Слід констатувати, що до теперішнього часу в боротьбі з тінізацією економіки брали участь в основному правоохоронні та контролюючі органи виконавчої влади. Однак, як показує вітчизняний і зарубіжний досвід, протистояння тіньовій економічній діяльності повинно відбуватися не тільки силовими, а й економічними методами.

Саме наукові дослідження повинні дати відповіді на причини виникнення тіньової економічної діяльності на вітчизняних підприємствах та обґрунтовувати запобіжні заходи щодо можливості виникнення її нових форм і видів, з тим, щоб запропонувати владним структурам та правоохоронним органам шляхи боротьби з цим негативним явищем.

За останні роки проблеми боротьби з тіньовою економічною діяльністю досить широко висвітлюються в публікаціях вітчизняних учених. Зокрема, теоретичні основи формування державної політики детінізації вітчизняної економіки знайшли висвітлення в наукових працях А. Базилюк, А. Гальчинського, В. Геєця, Т. Ковальчука. Організаційно-правові засади протидії тіньовій діяльності в різних сферах економіки обґрунтовано в публікаціях В. Мамутова, В. Мандибури, М. Мельника, В. Ортинського, В. Поповича, О. Турчинова. Дослідженню економічних проблем, включаючи методи і методологію кількісного виміру економічної діяльності, її вплив на розвиток національної економіки, суб’єкти господарювання, присвячені наукові праці О. Амоші, О. Барановського, В. Бородюка, З. Варналія, В. Приходька та інших.

Однак багато питань, пов’язаних із тіньовою економічною діяльністю, потребують поглибленого дослідження та висвітлення в економічній літературі.

Проблемними питаннями на теперішній час слід вважати такі як: виявлення факторів, що сприяють розвиткові тіньової економічної діяльності на підприємствах; створення банку даних, який акумулює і систематизує всі види тіньової економічної діяльності, формує інформаційну основу для визначення реальної ситуації в державі, регіонах, дозволяє своєчасно розробляти запобіжні заходи та механізми управління процесами детінізації економічної діяльності суб’єктів господарювання.

Актуальність виділених проблем, їх недостатня розробленість у теоретичних і методологічних аспектах зумовили вибір теми дисертаційної роботи, окреслили її структуру та завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зокрема, результати досліджень знайшли відображення в темах: Інституту регіональних досліджень НАН України “Принципи формування і механізми реалізації фінансової політики приватизованих підприємств” (№ реєстр. 0102U000427); Львівського банківського інституту НБУ “Роль малих і середніх банків у розвитку підприємництва регіону і держави в цілому” ((№ реєстр. 0103U000693); у методичних рекомендаціях щодо розроблення регіональних програм сприяння розвиткові малого підприємництва (2002 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних підходів до виявлення причин виникнення тіньової економічної діяльності в Україні та розроблення механізмів зниження її рівня на вітчизняних підприємствах.

Відповідно до поставленої мети вирішувалися такі завдання:

·

·

·

·

·

·

Об’єктом дослідження є форми і види тіньової економічної діяльності на підприємствах і організаціях Черкаської області та їх вплив на розвиток економіки регіону.

Предметом дослідження є механізми зниження рівня детінізації економічної діяльності вітчизняних підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи сформовано на базі систематизації та узагальнення вітчизняних і зарубіжних досліджень, публікацій із питань боротьби з тіньовою економічною діяльністю, чинного законодавства України, що регламентує діяльність суб’єктів господарю-вання, аналітичних розрахунків автора, опрацювання статистичної інформації.

У процесі дослідження було використано такі методи дослідження:

· логічного узагальнення – для обґрунтування необхідності уточнення термінології та обґрунтування концепції управління процесами детінізації вітчизняної економіки на базі розроблення і використання системи запобіжних заходів;

· графічний – для наочного зображення: співвідношень величини ВВП і частки тіньової економічної діяльності; структури грошових потоків підприємств; динамічних змін у діяльності підприємств Черкаської області, включаючи види тіньової економічної діяльності;

· опрацювання статистичної інформації у процесі аналізу основних техніко-економічних показників діяльності підприємств Черкаської області та України;

· експертних оцінок – для обґрунтування проектів запобіжних заходів з управління процесами детінізації на вітчизняних підприємствах.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в такому:

уперше:

· на основі систематизації відомих підходів дано авторське визначення сутності тіньової економічної діяльності як супутниці офіційної економіки, яка набуває розвитку в тих сферах, які не охоплені законодавчими актами або недостатнього мірою контролюються державою. Тіньова економічна діяльність переслідує ко-рисливі цілі окремих осіб, її пріоритетними напрямами розвитку є галузі еко-номіки, що забезпечують швидке збагачення, отримання квазіприбутків від не-законної діяльності та за відносно низького рівня кримінальної відповідальності;

· методологічний підхід до виявлення тіньової економічної діяльності через оцінку відповідності фінансово-господарських відносин основних суб’єктів ринкової економіки чинному законодавству. На цій основі були визначені типові види тіньової економічної діяльності для кожного з основних суб’єктів вітчизняної економіки, включаючи державні владні структури, підприєм-ницький сектор економіки, домашні господарства;

дістали подальшого розвитку:

· концептуальні підходи до зниження рівня тіньової економічної діяльності підприємств на основі вдосконалення фінансово-господарських відносин між ними і державою, іншими суб’єктами господарювання, включаючи підвищення вимог до забезпечення прозорості руху грошових потоків, відповідальності за достовірність і повноту звітної інформації;

· методичні підходи до вибору методів кількісного виміру рівня тіньової економічної діяльності підприємств, виходячи із їх галузевої специфіки та вимог до достовірності результатів оцінки;

удосконалено:

· методику аналізу тіньової економічної діяльності, яка дозволяє виявляти причини її виникнення на вітчизняних підприємствах та розробляти заходи з їх ліквідації;

· механізми управління процесами детінізації економічної діяльності суб’єктів господарювання на основі забезпечення прозорості руху грошових потоків, прогнозних оцінок та розроблення запобіжних заходів щодо можливості їх прояву в перспективі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані теоретичні положення, методичні підходи та практичні рекомендації можуть знайти використання при формуванні стратегії і тактики детінізації вітчизняної економіки на регіональному та державному рівнях. Методичні підходи щодо забезпечення прозорості грошових потоків можуть бути використані підприємствами різних форм власності, фінансовими посередниками та контро-люючими органами при аналізі та виявленні тіньової економічної діяльності. Теоретико-методичні підходи до виявлення причин виникнення на вітчизняних підприємствах тіньової економічної діяльності можуть викорис-товуватись у навчальних процесах при підготовці менеджерів із питань управління виробничо-господарською діяльністю підприємств.

Особистий внесок автора. Усі наукові результати, які викладено в дисертації і винесено на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистого дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались на міжнародних і вітчизняних конференціях та семінарах. Зокрема: на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічна безпека України: стан, проблеми, перспективи” (Львів, 2003); Міжнародних науково-практичних конференціях “Регіональна економіка: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України” (Львів, 2003), “Проблеми зниження тінізації економіки України в умовах ринкових перетворень” (Львів, 2003).

Основні результати дослідження були апробовані при складанні навчальної програми та методичного забезпечення з дисципліни “Управління процесами детінізації економічної діяльності в Україні” для студентів спеціальності 7.050105 та 8.050105 “Банківська справа”. Результати дослідження також були використані при проведенні курсів для працівників банківських та фінансових установ у Регіональному центрі підвищення кваліфікації і перепідготовки Львівського банківського інституту НБУ.

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 30,2 д. а., з них особисто авторові належить 7,6, у тому числі 4 наукових статті – у фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на
165 сторінках комп’ютерного набору, містить 21 таблицю, 25 рисунків. Список літературних джерел містить 134 позиції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІйної роботи

У першому розділі “Теоретико-методичні основи дослідження розвитку тіньової економічної діяльності” розкрито соціально-економічну сутність тіньової економічної діяльності, розроблено класифікацію форм прояву тіньової економічної діяльності на підприємствах, між суб’єктами господарювання, обґрунтовано функції і роль держави у зниженні негативного впливу тіньової економічної діяльності на ефективність і на розвиток економіки України.

На основі аналітичного огляду вітчизняних та зарубіжних досліджень і публікацій із питань розвитку тіньової економічної діяльності в різних державах на різних етапах розвитку фінансово-економічних відносин між суб’єктами господарювання в дисертації доведено, що на теперішній час наявність тіньової економічної діяльності має місце практично в усіх країнах світу. Тіньова економічна діяльність посилюється в тих випадках, коли державна система управління національною економікою не забезпечує ефективного розвитку останньої або перебуває в екстремальних умовах.

У міру розв’язання соціальних проблем офіційної економіки, як показав аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду, темпи наростання тіньової економічної діяльності вдається, як правило, знизити. Але жодній державі світу досі не вдалося повністю ліквідувати тіньову економічну діяльність, оскільки вона швидко адаптується до змін, які відбуваються в офіційній економіці, і використовує її слабкі місця.

Отже, у світовій системі господарювання більшість держав розробляє стратегії зниження тіньової економічної діяльності до рівня, який не чинить відчутного негативного впливу на розвиток національної економіки і становить близько 10–15 відсотків ВВП. В Україні цей показник у декілька разів перевищує зазначений, а отже, пошук шляхів детінізації вітчизняної економіки набуває загальнодержавного характеру. З цих позицій у дисертації запропоновано досліджувати тіньову економічну діяльність у контексті з розвитком офіційної економіки як її складову, результати якої проявляються через специфічні механізми, дія яких має протилежну (повністю або частково) спрямованість прийнятій суспільством стратегії розвитку.

Структурну схему формування офіційної і тіньової економіки через взаємодію фінансово-господарських відносин суб’єктів господарювання представлено на рис. 1.

.

Рис. 1. Структурна схема формування офіційної і тіньової економіки

через взаємодію фінансово-господарських відносин суб’єктів господарювання

Дослідження показали, що в умовах ринкової економіки носіями тіньової економічної діяльності можуть бути всі суб’єкти господарювання, а їх фінансово-господарські відносини є не тільки багатогранними і динамічними, а й слабо структурованими стосовно віднесення до суто тіньового або офіційного сектора економіки. У дисертації на основі умовного розподілу економічного простору на сферу офіційних і тіньових економічних відносин проаналізовано взаємозв’язки тіньових підприємницьких структур із суб’єктами фінансового ринку, державним апаратом управління економікою та домашніми господарствами (рис. 2), визначено типові види тіньової економічної діяльності для основних суб’єктів вітчизняної економіки. Зокрема, типовими видами тіньової економічної діяльності підприєм-ницьких структур, які офіційно зареєстровані і функціонують, є такі як: свідоме заниження результатів господарювання; часткове ухилення від сплати податків; приховування деяких операцій, тобто здійснення нелегальної діяльності; заниження вартості товарів при проходженні митного контролю; порушення чинного законо-давства в питаннях визначення прибутків, їх розподілу між державою, власниками, найманими працівниками; порушення чинного законодавства в оплаті праці тощо.

Рис. 2. Взаємозв’язки тіньових підприємницьких структур
із суб’єктами фінансового ринку та домашніми господарствами

Типовими видами тіньової економічної діяльності вітчизняних фінансово-кредитних установ визначено такі: порушення чинного законодавства при наданні кредитів суб’єктам господарювання; легалізація (“відмивання”) грошових ресурсів, отриманих протиправним шляхом; ухилення від погашення кредиторської заборгованості; розголошення банківської таємниці зацікавленим особам; взаємодії з фіктивними структурами та свідоме надання їм фінансових послуг.

У дисертації виділено такі типові види тіньової економічної діяльності, які проявляються у сфері державних управлінських та владних структур: свідоме заниження вартості державного майна під час його приватизації та отримання при цьому хабарів посадовими особами; нецільове використання державних коштів; лобіювання інтересів окремих осіб під час ухвалення програмних управлінських рішень макроекономічного характеру; розподіл державних фінансів на користь неефективних суб’єктів господарювання; перевищення наданих повноважень у корисливих цілях; корупція.

Доведено, що в кінцевій формі більшість видів тіньової економічної діяльності проявляється на фінансових ринках, де відбуваються процеси легалізації тіньового капіталу, “відмиваються” брудні гроші сумнівного походження. Фінансові потоки, які формуються між суб’єктами офіційної і тіньової економіки на фінансових ринках, трансформуються в нові форми, в управлінні якими беруть активну участь організо-вані структури економічної злочинності, що вимагає посилення ролі і функцій держави в боротьбі з ними. У дисертації обґрунтовано принципи формування держав-ної політики детінізації вітчизняної економіки. Автор вважає, що функції держави у боротьбі з тіньовою економічною діяльністю повинні бути гнучкими і різноманіт-ними: від жорсткого переслідування кримінальних структур, наведення порядку, дисципліни та відповідальності у структурах виконавчої влади до створення сприятливих умов для ефективного розвитку суб’єктів господарювання в офіційному секторі економіки.

Другий розділ “Аналіз і оцінка рівня тіньової економічної діяльності на підприємствах” містить результати досліджень із питань вибору методів оцінки рівня тіньової економічної діяльності на підприємствах, методичних підходів до виявлення специфіки та тенденцій їх прояву на підприємствах Черкаської області.

На основі аналітичного огляду методів кількісної оцінки рівня тіньової економічної діяльності зроблено висновок, що жодний із них не забезпечує високого рівня достовірності і надійності результатів. Тому автор пропонує використовувати комплексний підхід до вибору методів кількісної оцінки рівня тінізації економічної діяльності різних суб’єктів господарювання, застосовуючи щонайменше два методи.

У дисертації обґрунтовано найбільш ефективні умови використання кожного з відомих методів та запропоновано послідовність здійснення аналізу з виділенням п’яти основних етапів (рис. 3).

Рис. 3. Основні етапи аналізу тіньової економічної діяльності на підприємствах

Автор акцентує увагу на тому, що в дослідженні тіньової економічної діяльності визначення її частки в офіційній економіці – нехай і важливий етап, але не менш важливим є встановлення причин її виникнення. Саме цей фактор має формувати інформаційну основу для розроблення заходів, спрямованих на зниження рівня тіньової економічної діяльності.

Запропоновані в роботі методичні підходи до аналізу та оцінки рівня тіньової економічної діяльності знайшли практичне застосування на регіональному рівні при визначенні тенденцій і особливостей її прояву на підприємствах регіону. За основу дослідження було прийнято монетарний метод, що побудований на визначенні змін у структурі грошової маси; інформації, наданої Податковою адміністрацією області, матеріалів перевірок Контрольно-ревізійного управління та правоохоронних органів Черкаської області.

Порівняльний аналіз готівкової маси в загальних обсягах грошових ресурсів в Україні та Черкаській області за період 1998–2002 рр. (табл. 1) показав, що за досліджуваний період готівкова маса в Україні зросла в 3,7 раза, а її питома вага в грошовій масі (М3) залишається надто високою і сталою – 41 відсоток. Щодо Черкащини, то готівкова грошова маса за досліджуваний період збільшилася в 3,8 раза, її питома вага в грошовій масі (М3) перебуває в межах 64–59,4 відсотка.

Таблиця 1

Динаміка змін готівкової маси у грошових ресурсах України
та Черкаської області за 1998–2002 рр.

Роки | Україна | Черкаська область | Готівка (М0), млрд. грн. | Питома вага у грошовій масі(М3) | Готівка (М0), млн. грн. | Питома вага у грошовій масі (М3) | 1998 | 7,1 | 46% | 239,4 | 64% | 1999 | 9,5 | 43% | 361,2 | 66% | 2000 | 12,7 | 40% | 470,7 | 63% | 2001 | 19,4 | 43% | 626,1 | 61% | 2002 | 26,4 | 41% | 910,3 | 59,4 |

Порівняння наведених даних дає підставу зробити висновок про те, що в досліджуваному регіону, як і в цілому по Україні, має місце високий рівень готівкової маси грошових ресурсів. По Україні він становить 41%, а по Черкаській області – понад 59% від загальних обсягів готівкової маси грошей. Такий стан свідчить, що в Україні склалася сприятлива ситуація для розвитку тіньової економічної діяльності як для юридичних, так і для фізичних осіб. Адже в зарубіжних країнах питома вага готівкового обігу перебуває в межах 7–12%.

Аналіз інформації, наданої податковими службами Черкаської області стосовно сплати податків юридичними особами, показав наявність позитивних зрушень у напрямах зниження кількості порушень чинного законодавства у сфері оподаткування.

Зокрема, із загальної кількості зареєстрованих осіб 1996 року сплачувало податків 78,8%, а 2002-го – 81,9%. Серед фізичних осіб-підприємців рівень цих показників становив відповідно 73,5% і 77,3%. В обох напрямах спостерігалась позитивна тенденція збільшення кількості юридичних і фізичних осіб, які сплачують податки (табл. 2).

Таблиця 2

Кількість підприємств і рівень сплати ними податків
у Черкаській області

Показники | Роки | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | Зареєстровано юридичних осіб, одиниць в області | 12378 | 12707 | 14134 | 14923 | 17214 | 17800 | 13759 | з них: сплачують податки | 9755 | 9266 | 10917 | 11382 | 11958 | 11802 | 11273 | % до кількості зареєстрованих юридичних осіб | 78,8 | 72,9 | 77,2 | 76,3 | 69,5 | 66,3 | 81,9 | Рівень сплати по окремих видах оподаткування
(у % до кількості зареєстрованих юридичних осіб) | податок на додану вартість | 70,8 | 74,3 | 86,2 | 94,5 | 72,6 | 85,3 | 88,1 | податок на прибуток | 70,8 | 71,3 | 73,8 | 74,9 | 71,8 | 76,4 | 74,6 | акцизний збір | 77,9 | 75,8 | 82,8 | 74,7 | 76,9 | 93,9 | 89,1 | плата за землю | 93,4 | 99,7 | 93,4 | 92,4 | 94,0 | 99,1 | 95,4 |

Дослідження показали, що позитивні результати збільшення надходжень до державного бюджету, поліпшення податкової дисципліни значною мірою були забезпечені посиленням контролю з боку ДПА. Зокрема, за досліджуваний період податковою міліцією області за ознаками злочинів економічного характеру було порушено 1 кримінальних справ, стягнуто до зведеного бюджету понад 137 млн грн, виявлено 715 фіктивних фірм.

Аналіз інформації, наданої правоохоронними органами, показав, що для Черкаської області найбільш характерними злочинами економічної спрямованості є такі як: розкрадання державного та колективного майна – 66%, хабарництво – 28% та шахрайство з фінансовими ресурсами – 5,0%.

За досліджуваний період виявлена сума матеріальних збитків від тіньової економічної діяльності, здійсненої суб’єктами господарювання, становила понад
37 млн. грн. Динамічні зміни в кількості виявлених економічних злочинів по роках показують позитивну тенденцію до їх зниження (рис. 4).

Рис. 4. Темпи приросту економічних злочинів у Черкаській області

(у % до попереднього року)

Але при загальній тенденції зниження кількості зареєстрованих злочинів зростають обсяги матеріальних збитків від їх скоєння. Зокрема, загальна сума таких збитків по Черкаській області 1998 року становила 9 ,7 тис. грн, а 2002-го – 15 тис. грн, тобто при зниженні кількості злочинів більш ніж удвічі матеріальні збитки збільшились в 1,5 раза. Це свідчить про наростання в регіоні великих тіньових економічних операцій, які можуть здійснювати структури організованої економічної злочинності. Протистояння таким структурам потребує розроблення відповідних механізмів із боку правоохоронних органів.

Автор як один із напрямів розв’язання проблеми обґрунтовує необхідність більш детального висвітлення виявлених правоохоронними органами економічних злочинів, тіньових операцій у засобах масової інформації. Це не тільки підвищить обізнаність та інформованість населення стосовно стану тінізації економічної діяльності у країні, окремих регіонах, а й залучить його до обговорення цієї важливої для національної економіки проблеми.

Доцільність пропозицій автора в цьому аспекті підтверджено у процесі реалізації пілотного проекту “Гроші поза банками. Як залучити ці гроші в офіційну економіку?”. Головна мета зазначеного проекту полягала у пропагуванні серед населення області прагнення до легітимної економічної діяльності та інформування про небезпеку участі його в тіньових економічних операціях. У процесі реалізації проекту в обласній газеті було опубліковано 79 статей і повідомлень із досліджуваної проблеми, запропоновано понад 100 пропозицій державним органам. У результаті було досягнуто не тільки зниження на 5% обсягів обігових грошових ресурсів, що обертаються поза банками, а й обґрунтовано стратегію боротьби з тіньовою економічною діяльністю.

Третій розділ “Вдосконалення управління процесами детінізації економічної діяльності на підприємствах України” містить результати досліджень із питань підвищення координації дій у боротьбі з тіньовою економічною діяльністю та корупцією, методичні підходи до розроблення механізмів прозорості руху грошових потоків та запобігання розвиткові тіньової діяльності у сфері підприємництва.

У роботі зазначено, що посилення боротьби з організованою економічною злочинністю, ухвалення нових законодавчих актів сприяло зниженню тіньової економічної діяльності на рівні підприємств та у країні в цілому. Однак слабким місцем у взаємодії численних державних структур, у функції яких входить протидія тіньовим економічним операціям, є їх відомча інформаційна ізольованість. Із цих позицій у дисертації обґрунтовано заходи щодо підвищення координації дій правоохоронних органів у боротьбі з тіньовою економічною діяльністю, створення спільної для структур системи інформаційного забезпечення. Основні функції такої системи полягають у збиранні та опрацюванні всіх видів інформації, яка надходить від правоохоронних органів, підприємницьких організацій, владних структур, громадських об’єднань, населення, про види тіньової економічної діяльності. Відповідно до цілей і завдань автор пропонує ієрархічну структуру в побудові системи інформаційного забезпечення, виділяючи рівні місцевого самоврядування, регіональний, загальнодержавний.

Робочим органом, у функції якого входить управління сумісними діями правоохоронних органів у боротьбі з тіньовою еконо-мічною діяльністю, залучення владних та громадських організацій до розв’язання проблемних питань, має стати Координаційний центр. У дисертації обґрунтовано організаційно-правові та економічні засади створення такого центру в Україні.

Дослідження показали, що однією з важливих причин існування тіньової економічної діяльності є можливість суб’єктів господарювання приховувати інформацію або представляти офіційним контролюючим установам неповну та недостовірну інформацію, прикриваючись необхідністю збереження комерційної та банківської або навіть і державної таємниці.

Автор вважає, що розв’язання проблеми потребує аналізу та оцінки прозорості руху грошових потоків, які формуються у процесі взаємодії фінансово-господарських відносин суб’єктів господарювання з податковими службами та фінансовими посередниками (рис. 5).

Рис. 5. Рух грошових потоків:

1 – підприємства – податкові служби;

2 – підприємства – фінансово-кредитні установи;

3 – фінансово-кредитні установи – податкові служби.

Основну увагу приділено дослідженню найбільш масових видів тіньової економічної діяльності юридичних і фізичних осіб – ухилення від оподаткування. Запропоновані методичні підходи до аналізу руху грошових потоків “підприємство – податкова служба” апробовано на реально функціонуючих підприємствах.

У межах держави рух тіньових грошових потоків запропоновано розглядати як відносно замкнену систему, мета якої – досягнення в корисливих цілях високих доходів, порушуючи чинне законодавство та інтереси суб’єктів господарювання. Тіньові грошові потоки по ходу їх просування до кінцевої мети – осідання на особистих рахунках тіньовиків – можуть взаємодіяти з грошовими потоками офіцій-ної економіки, примножуючись при цьому та наносячи шкоду суб’єктам господарю-вання офіційної економіки. Тому автор вважає, що слід дотримуватися правила: що раніше виявити тіньові грошові потоки, то менше шкоди вони нанесуть державі, суб’єктам господарювання офіційної економіки і легше довести протиправність їх існування та забезпечити прозорість.

З огляду на це в роботі проаналізовано можливі центри виникнення тіньових потоків, обґрунтовано доцільність проведення досліджень щодо їх виявлення, виходячи із такої залежності:

, (1)

де – критерій ефективності, що встановлює межу доцільності дослідження і виявлення тіньових грошових потоків на i-му етапі їх руху в межах визначеної загальної їх сукупності ;

Ві – витрати на пошук, виявлення і контроль тіньових грошових потоків на
і-му етапі, тис. грн;

Ті – втрати держави, суб’єктів офіційної економіки від наявності тіньових грошових потоків на і-му етапі їх виявлення, тис. грн.

Доцільність досліджень забезпечується за умови, що Етгп 1.

Тіньова економічна доцільність швидко адаптується до змін у чинному законодавстві, ринковій ситуації і перехоплює досвід інших держав. В Україні, зокрема, за останні роки набули поширення злочини з використанням комп’ютерної техніки для підробки платіжних карток, грошей, інших цінних паперів тощо. При цьому збитки, які наносяться від зазначених форм злочинності, можуть бути більши-ми від традиційних видів тіньової економічної діяльності, про що свідчить практика зарубіжних держав, де комп’ютерні технології мають широке використання. Урахо-вуючи, що нові комп’ютерні технології в Україні набуватимуть у перспективі дедалі більшого використання у сфері фінансово-господарських відносин між суб’єк-тами господарювання, у дисертації запропо-новано методичні підходи до формування механізмів запобігання проникненню тіньо-вих фінансових операцій при створенні та впровадженні нових продуктів або послуг фінансово-кредитного характеру, суть яких полягає у своєчасному виявленні загроз для споживачів уже на етапі проектування нових послуг.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки та рекомендації в напрямах реалізації політики детінізації вітчизняної економіки.

1. У світовій системі господарювання на теперішній час спостерігаються процеси наростання тіньової економічної діяльності. При цьому випереджуючими темпами тіньова економічна діяльність поширюється у відносно нових галузях економіки та тих сферах господарської діяльності, які забезпечують швидкий рух обертання грошово-фінансових ресурсів і високий рівень доходів.

2. Висвітлені в дисертації концептуальні положення рекомендують розглядати тіньову економічну діяльність як таку, що існує одночасно і паралельно з офіційною економікою, але при цьому її результати використовуються обмеженим колом осіб у власних інтересах. Будь-яка форма тіньової економічної діяльності порушує чинне законодавство держави.

3. Дослідження показали, що в економічній теорії і практиці використовуються різні методи кількісного виміру рівня тіньової економіки, більшість з яких має опосередкований характер і не забезпечує прийнятної достовірності результатів досліджень. У дисертації запропоновано використовувати комплексний підхід, застосовуючи декілька відомих методів і знижуючи тим самим ризик від можливості отримання недостовірних результатів. Вибір сукупності методів зумовлюється метою та специфічними особливостями суб’єктів дослідження. Рівень тіньової економічної діяльності підприємств доцільно оцінювати на основі поєднання прямих і непрямих методів визначення різниці між фінансовими результатами, представленими офіційною документацією і визначеною контрольними перевірками на основі виявлення тіньових грошових потоків.

4. Проведені дослідження процесів розвитку тіньової економічної діяльності на підприємствах Черкаської області дозволили визначити такі тенденції та особливості розвитку:

· наявність великих обсягів грошової маси, що обертається поза офіційними банківськими та кредитними установами, опосередковано можна вважати фінансовим ресурсом для розвитку тіньових економічно-фінансових операцій;

· найбільш типовими злочинами економічного характеру виявлено такі як: розкрадання державного та колективного майна, шахрайство з фінансовими ресурсами, включаючи виготовлення та збут підроблених грошей, цінних паперів, порушення правил валютної виручки, незаконна торговельна діяльність.

5. Дослідження показали, що успіх у боротьбі з тіньовою економічною діяльністю вимагає координації дій не тільки правоохоронних органів, а й владних структур, підприємницьких суб’єктів господарювання, які функціонують в офіційній економіці, громадських організацій та населення в цілому. При цьому саме держава повинна взяти на себе функції координатора та активізатора у протистоянні процесам розвитку тіньової економічної діяльності, створюючи одночасно сприятливі умови для ефективного функціонування суб’єктів офіційної економіки.

6. Важливим концептуальним положенням у протистоянні держави розвиткові тіньової економічної діяльності слід вважати перехід від боротьби з наслідками до розроблення програм, проектів та заходів запобіжного характеру, суть яких полягає у прогнозуванні можливості прояву нових для вітчизняної економіки видів тіньових економічних операцій та завчасне ухвалення законодавчих актів, спрямованих на ліквідацію їх негативного впливу на розвиток економіки.

Список опублікованих праць здобувача
за темою дисертації:

1. Черевко О. В. Мотиваційні механізми зниження тіньової діяльності у сфері підприємництва // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансова політика приватизованих підприємств і механізми її реалізації (Збірник наукових праць) / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.: Відп. ред. акад. НАН України М. І. Долішній. – Львів, 2003. – Вип. 4 (XLII). – С. 289–298. – 0,6 д. а.

2. Черевко О. В. Перспективи розвитку нормативно-правової бази детінізації економіки України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Збірник наукових праць) / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.: Відп. ред. акад. НАН України М. І. Долішній. – Львів, 2004. – Вип. І (XLV). – С. 5460. – 0,5 д. а.

3. Черевко О. В. Гроші поза банками. Як залучити їх в офіційну економіку? // Вісник НБУ. – 2000. – № 12. – С. 10-11. – 0, 3. д. а.

4. Черевко О. В., Романів Є. М. Механізми запобігання розвиткові тіньової економічної діяльності у сфері фінансово-грошових відносин // Вісник НБУ. – 2004. – № 3. – С. 20–23. – 0,6 д. а. (у т. ч. 0,4 д. а. особисто автора – структуризація тіньових потоків)

5. Черевко О. В. Детінізація економіки (аналіз, оцінка та механізм зниження рівня тіньової економіки). – К.: Видавничий Дім “Корпорація”, 2004. – 94 с. – 4,3 д. а.

6. Принципи формування і механізми реалізації фінансової політики приватизованих підприємств: Монографія / Інститут регіональних досліджень НАН України;
За наук. ред. д-ра екон. наук, проф.. М. А. Козоріз. – Львів: ЛБІ НБУ, 2004. –
20,92 д. а. (особисто авторові належить підрозділ 4.4 “Механізми забезпечення прозорості руху грошових потоків”. – 1. д.а.).

7. Розробка і реалізація регіональних програм сприяння розвиткові малого підприємництва: Методичні рекомендації. – Львів: ІРД НАНУ, 2002. – 3,02 д. а. (особисто авторові належить 0,5 д. а. – обґрунтування системи показників).

Анотація

Черевко О. В. Механізми зниження рівня тіньової економічної діяльності
(на прикладі підприємств та організацій Черкаської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами / Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2004.

У дисертації досліджено процеси розвитку та форми прояву тіньових економічних операцій між суб’єктами господарювання. Доведено, що тіньова економічна діяльність функціонує паралельно офіційній економіці і набуває високих темпів розвитку, коли система державного управління не вирішує основних соціальних проблем або в країні сформувалась екстремальна ситуація. Дослідження показали, що практично в усіх країнах із перехідною економікою спостерігались високі темпи зростання тіньової економічної діяльності. Проведений аналіз темпів розвитку та форм прояву тіньової економічної діяльності в різних галузях української економіки показав, що найбільші темпи її розвитку набули в тих галузях, які мають швидкі темпи обертання грошових ресурсів, нечітку законодавчу базу та можуть забезпечувати високу прибутковість.

У роботі проаналізовано існуючі та методичні підходи до аналізу і оцінки впливу тіньової економічної діяльності на розвиток національної економіки, які практично апробовано в процесі досліджень тенденцій і специфіки прояву тіньової економіки в Черкаській області.

Обґрунтовано такі напрями вдосконалення системи управління процесами зниження рівня тіньової економічної діяльності: створення координаційного центру
з питань боротьби з тіньовою діяльністю, корупцією та організованою економічною злочинністю, єдиного інформаційного центру, у функції якого має входити збір, систематизація та опрацювання всіх видів інформації про тіньові економічні операції, удосконалення методології аналізу та оцінки фактичного стану тіньової діяльності в країні, регіонах. Основну увагу приділено методичним підходам до розроблення запобіжних заходів, спрямованих на зниження рівня тіньової економічної діяльності.

Ключові слова: тіньова економіка, тіньова економічна діяльність, корупція.

Аннотация

Черевко А. В. Механизмы снижения уровня теневой экономической деятельности (на примере предприятий и организаций Черкасской области). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями / Институт региональных исследований НАН Украины. – Львов, 2004.

В диссертации исследованы процессы теневых экономических операций между субъектами хозяйствования. Доказано, что теневая экономическая деятельность функционирует параллельно официальной экономике и приобретает высокие темпы развития в тех случаях, когда система государственного управления экономическими процессами не разрешает основных социальных проблем или в стране сформи-ровалась экстремальная ситуация.

На основе анализа и систематизации отечественного и зарубежного опыта доказано, что во всех странах с переходной экономикой наблюдались высокие темпы роста теневой экономической деятельности.

Анализ развития теневых экономических операций на этапе перехода от административно-командной экономике к рыночной в Украине показал, что в наибольшей степени такая деятельность проявилась в отраслях с быстрыми темпами оборотов финансового капитала, высокой доходностью и недостаточно четкой законодательной базой.

В работе проанализированы известные методы оценки уровня теневой экономики и предложены способы повышения достоверности оценок на основе использования комплексных подходов.

Разработанные в диссертации методические рекомендации по анализу и оценке уровня теневой экономики апробированы при определении видов и особенностей проявления теневых экономических операций в Черкасской области.

На основе проведенного исследования сделаны следующие обоснования относительно дальнейших направлений в области совершенствования процессами детенизации украинской экономики: создание координационного центра и единой системы информационного обеспечения, в функции которой входит сбор и систематизация всех видов информации по вопросам, связанным с теневой экономической деятельностью, определение уровня и оценка ситуации в государстве и регионах, обоснование направлений ее снижения.

Ключевые слова: теневая экономика, теневая экономическая деятельность, коррупция.

Annotation

Cherewko O.W. Senkungsmechanismen des Standes von Schattenwirtschaftstдtigkeit (Am Beispiel von Unternehmen und Einrichtugen in Tscherkasska Oblast’). – Manuscript.

Doktorarbeit fьr die Erhaltung des akademischen Grades vom Kandidaten der Wirtschaftswissenschaften nach der Fachrichtung 08.06.01 – Wirtschaft,Organisation und Verwaltung von Unternehmen-/ Institut der Regionalforschungen NAN der Ukraine. – Lviv, 2004.

In der Doktorarbeit werden Entwicklungsprozesse und Дusserungsformen der Schattenwirtschaftsgeschдfte unter Wirtschaftssubjekten geforscht. Es wird beweist, dass Schattenwirtschaftstдtigkeit paralell zu der offiziellen Wirtschaft funktioniert und hohes Entwicklungstempo bekommt, wenn das System der staatlichen Verwaltung keine soziale Hauptprobleme lцst oder im Lande eine extremale Situation existiert. Die Forschungen haben gezeigt, dass praktisch in allen Lдndern mit der Ьbergangswirtschaft hohes Entwicklungstempo des Wachstums von Schattenwirtschaftstдtigkeit beobachtet wird. Die durchgefьhrte Analyse des Entwicklungstempos und der Дusserungsformen von Schattenwirtschaftstдtigkeit in verschiedenen Branchen der ukrainischen Wirtschaft hat gezeigt, dass das hцchste Tempo ihrer Entwicklung in der Branchen mit schneller Geschwindigkeit des Umsatzes vom Finanzkapital, mit hohen Gewinnen und ungenьgend deutlicher Gesetzgebung beobachtet waren.

In der Arbeit werden die bekannten Methoden von Bewertung des Standes der Schattenwirtschaft analysiert und die Arten der Erhцhung von Bewertungsechtheit auf der Grundlage der Benutzung des Komplexherangehens angeboten.

Erarbeitete in der Doktorarbeit methodische Empfehlungen in der Analyse und Bewertung des Standes von Schattenwirtschaft werden bei der Feststellung von Arten und Besonderheiten der Schattenwirtschaftsgeschдfte in der Tscherkassker Gebiet aprobiert.

Auf der Grundlage der durchgefьhten Forschung werden folgende Begrьndungen der weiteren Richtungen auf dem Gebiet der Vervollkommnung der ukrainischen Wirtschaft und ihrer Entschattung gemacht: Bildung des Koodinationszentrums und einheitlichen Systems fьr Informationsversorgung,