БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЦІСІНСЬКА

СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 619:616.7:619:617.57/.58.089

ДИНАМІКА ПАТОГЕНЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ І ТЕРАПІЯ ЗАПАЛЬНИХ

ПРОЦЕСІВ ДИСТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ КІНЦІВОК У

ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

(клініко-експериментальні дослідження)

16.00.05 – ветеринарна хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – | доктор ветеринарних наук, професор

Завірюха Володимир Іванович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, професор кафедри хірургії

Офіційні опоненти:доктор ветеринарних наук, професор

Борисевич Володимир Борисович, Національний аграрний університет, кафедра хірургії

імені акад. І.О.Поваженка |

кандидат ветеринарних наук

Киричко Борис Павлович, Полтавська державна аграрна академія, старший викладач кафедри хірургії

Провідна установа – | Харківська державна зооветеринарна академія Міністерства аграрної політики України, кафедра хірургії, м. Харків |

Захист відбудеться ”___28___” ____жовтня____ 2004 р. о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква, вул. Ставищенська, 126; навчальний корпус № 5, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий ” 27 ” вересня 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук Стадник П.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою проблемою ветеринарної хірургії є вдосконалення методів патогенетичної терапії при лікуванні худоби із запальними процесами у дистальній ділянці кінцівок. Успішне розв’язання цього завдання вимагає чітких знань характеру процесів обміну речовин у тканинах пальця худоби як у нормі, так і стані патології, що дає змогу цілеспрямовано застосовувати методи патогенетичної терапії при асептичних і гнійних запальних процесах у ділянці пальця у великої рогатої худоби.

За даними вчених (Бурденюк А.Ф. та ін, 1988; Грінаф П. та ін., 1976; Семенов В.С., 1985; Панько І.С., 1982; Поваженко І.Е., Борисевич В.Б., 1991; Калашник І.О., 1991; Малішевський Е.А. та ін., 1991; Рубленко М. В., Іздепський В.Й., 1994), основною причиною вибраковування тварин у молочному скотарстві вважаються хвороби незаразної етіології, серед яких чільне місце займають захворювання опорно-рухового апарату.

Роботами В.Б.Борисевича (1987, 2002); Ю.Г.Анакіна (1989); А.Рейдла (1991); С.І.Братюхи, 1988; Н.М.Хомин (2002) та ін. доведено, що захворювання кінцівок великої рогатої худоби в умовах інтенсивної технології діагностуються від 15 до 35%, а втрати молочної продуктивності при хворобах кінцівок можуть сягати 45%.

Вибір лікарських препаратів та послідовність їх використання ґрунтується переважно на даних клінічних спостережень і результатах досліджень крові з яремної вени. Однак показники вмісту тих чи інших речовин у крові, взятій з яремної вени, не завжди можуть свідчити про характер процесів обміну речовин у тканинах кінцівки. Проблема вибору патогенетично доцільних лікувальних заходів і дотепер залишається актуальною. Для її вирішення необхідне теоретичне та експериментальне обґрунтування застосування відповідних лікарських засобів, тому в роботі зосереджено увагу на клініко-експериментальних дослідженнях щодо з’ясування особливостей динаміки показників артеріо-венозної різниці вмісту окремих речовин у нормі та при гострих запальних процесах у тканинах дистальної ділянки кінцівок худоби, а також порівнянні стимулювальної та антимікробної дії окремих лікарських препаратів і на підставі цього – обґрунтування доцільності їх застосування при асептичних та гнійних запальних процесах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри хірургії Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького “Вивчення і порівняння різних методів лікування, їх удосконалення новими розробками при хірургічній патології кінцівок у великої рогатої худоби” (номер державної реєстрації 0104U000346).

Мета роботи. Експериментально і теоретично обґрунтувати застосування окремих антибактеріальних, імуностимулювальних та протизапальних препаратів для лікування великої рогатої худоби при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок. На підставі одержаних результатів запропонувати раціональні засоби терапії.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:–

вивчити поширення асептичних та гнійних запальних процесів у дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби в окремих господарствах Львівщини;–

дослідити анатомо-топографічні особливості артеріально-венозної сітки дистальної ділянки тазової кінцівки (a. et v. saphena) у великої рогатої худоби;–

вивчити особливості процесів обміну речовин у тканинах кінцівок бичків в нормі і при асептичному запаленні в ділянці путового й вінцевого суглобів та вінчика;–

провести порівняльну оцінку стимулювальної дії екстракту алое, АСД-ф2 та екстракту прополісу на організм худоби;–

дослідити особливості клінічних та патогенетичних змін у тканинах дистальної ділянки тазової кінцівки великої рогатої худоби за гнійних уражень; –

експериментально обґрунтувати і вивчити ефективність етіотропної та патогенетичної терапії за асептичних і гнійних уражень м’яких тканин дистального відділу кінцівки великої рогатої худоби; –

запропонувати схему заходів профілактики захворювань кінцівок у корів.

Об’єкт досліджень – асептичні пододерматити та гнійно-некротичні процеси в дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби.

Предмет дослідження – морфологічний і біохімічний склад артеріальної та венозної крові з судин кінцівки, розроблення і експериментальне обґрунтування методів патогенетичної терапії при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби.

Методи дослідження – експериментальні, клініко-гематологічні (еритроцити, лейкоцити, лейкограма), біохімічні (загальний білок і його фракції, гемоглобін, глюкоза, Ca, Na, K, Mg, каротин, резервна лужність, лужна фосфатаза), та бактеріологічні (посів матеріалу з вогнища гнійного запалення на рідкі й тверді живильні середовища).

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі результатів досліджень з’ясована інформативність динаміки патогенетичних показників при асептичному запальному процесі у дистальній ділянці кінцівки великої рогатої худоби. Вперше на основі вивчення артеріо-венозної різниці вмісту в крові окремих органічних і мінеральних речовин запропоновано до застосування раціональні терапевтичні засоби, спрямовані на відновлення мікроциркуляції крові в зоні запального процесу. На підставі біохімічних досліджень крові з артерії та вени сафена встановлено, що в крові, яка відтікає від тканин дистального відділу кінцівки за асептичного запального процесу змінюється співвідношення між альбуміновою і глобуліновою фракціями, уражені тканини посилено використовують цукри, затримують іони магнію, фосфору, кальцію, хлору і виділяють у кров іони калію. При цьому змінюється морфологічний склад крові, у ній зростає кількість еозинофілів, а нейтрофілів – зменшується.

Доведено, що препарати загальностимулювальної дії (екстракт алое, екстракт прополісу, АСД–ф2) при їх парентеральному застосуванні діють на різні ланки імунної системи організму.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів проведених експериментальних та клінічних досліджень обґрунтована доцільність застосування димексид-новокаїнових, димексид-гепаринових і димексид-ацетилсаліцилової кислоти компресів при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок великої рогатої худоби та включення їх до комплексних схем лікування.

Для знешкодження хірургічної інфекції в рані, профілактики післяопераційних септичних ускладнень та з метою посилення антимікробної дії антибіотиків встановлена доцільність розведення їх 10%-ним димексидом на 0,5%-ному розчині новокаїну. На основі вивчення показників фагоцитозу при гострому перебігу місцевих гнійних процесів обґрунтована ефективність застосовування препарату АСД-ф2, а при хронічному – внутрішньом’язового введення екстракту алое з екстрактом прополісу. Запропоновано схему профілактики хвороб кінцівок у корів, що ґрунтується на додатковому згодовуванні вітамінно-мінеральної суміші.

Особистий внесок здобувача. Дисертантка самостійно виконала всі експериментальні дослідження, проаналізувала отримані результати, теоретично обґрунтувала їх і узагальнила у висновках та пропозиціях.

Апробація результатів роботи. Результати роботи доповідались на: ІІ–й Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми неінфекційної патології тварин” (4–5 червня 1998 р., м. Біла Церква); міжнародних науково-практичних конференціях: присвяченій 100-річчю від дня народження С.З.Гжицького “С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука” (м. Львів, 4–6 травня 2000 р.) і “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини “ (м. Полтава, 19–20 вересня 2002 р.); щорічних (2000–2004 рр.) науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу та науковців Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць, у тому числі 5 у виданнях, що входять до складу фахових і рекомендованих ВАК України: Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького (1); Вісник Білоцерківського державного аграрного університету (1); Науковий вісник Полтавської державної аграрної академії (1); Науковий вісник Національного аграрного університету (1) та в журналі „Ветеринарна медицина України” (1); видано інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 18 таблицями, 14 рисунками, включає вступ, огляд літератури, матеріал і методики, 7 розділів результатів власних досліджень, їх узагальнення та аналіз, висновки і пропозиції для виробництва. Список літератури включає 288 джерел, з яких 76 – із далекого зарубіжжя. Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи

Дослідження проводилися в клініці кафедри хірургії Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького та господарствах Городоцького і Пустомитівського районів Львівщини. В експериментальних дослідженнях використовували молодняк великої рогатої худоби віком 12–16 місяців та продуктивних корів у кількості 1350 тварин, а також матеріал – тазові кінцівки здорових корів від заплеснового суглоба і нижче, які відбирали на забійних пунктах.

Дослідження проводилися у двох напрямах: експериментальному та клінічному (табл. 1).

Таблиця 1 – Схема дослідів з вивчення патогенетичних показників та терапії запальних

процесів у дистальній ділянці кінцівки у великої рогатої худоби

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ | КЛІНІЧНІ

1. Вивчення характеру процесів обміну речовин у

дистальній ділянці тазової кінцівки в худоби | 1. Розповсюдження хвороб кінцівок

серед худоби Львівщини

2. Вивчення стимулювальної ефективності

екстракту алое, АСД-ф2 та прополісу при

парентеральному застосуванні | 2. Ефективність патогенетичної

терапії за асептичних запальних

процесів

3. Зміни в крові за гнійних запальних

процесів

3. Вивчення процесів обміну речовин у тканинах

кінцівки за асептичного запалення | 4. Ефективність патогенетичної

терапії за гнійних процесів

4. Вивчення впливу різних концентрацій

димексиду на посилення антибактеріальної дії

антибіотиків | 5. Розроблення заходів профі-

лактики хвороб кінцівок

При виконанні роботи використовували наступні методи. У артеріальній і венозній крові визначали кількість еритроцитів та лейкоцитів (меланжерним методом), лейкограму (у мазках, забарвлених за методом Романовського-Гімзи), величину гематокриту (мікроцентрифугуванням за Шклярем), вміст гемоглобіну (геміглобінціанідним методом). У сироватці крові визначали вміст загального білка (рефрактометрично) і білкових фракцій (електрофорезом за методом А.Є. Гурвича), глюкози (ферментативним методом), каротину (колориметричним методом), кальцію і магнію (трилонометричним методом), неорганічного фосфору (за методом Фердмана і Соніна), калію (за методом Т.П.Кудрявцевої), хлориди (за методом Мора), лужний резерв (за методом І.П.Кондрахіна), активність лужної фосфатази (набором реактивів Simko LTD).

На основі порівняльної оцінки результатів аналізу крові з хворої та здорової кінцівки виявили ті показники, які найбільш чітко відображають зміни, що відбуваються в тканинах хворої кінцівки.

Методом стандартних дисків вивчали чутливість мікробних асоціацій до антибіотиків, які розбавляли димексидом різних концентрацій. Бактеріологічні дослідження проводили згідно з існуючими методиками із використанням рідких (МПБ) і твердих (МПА), живильних середовищ (ДСТУ ЕN 6887 – 1: 2001).

З метою обґрунтування застосованих медикаментозних засобів in vitro вивчили антисептичну активність різних концентрацій однокомпонентних розчинів: цинку сульфату, ацетилсаліцилової кислоти та натрію саліцилату у поєднанні із диметилсульфоксидом у 20%-ній кінцевій концентрації.

В окремих дослідах вивчали вплив екстрактів прополісу, алое і АСД-ф2 на активність фагоцитозу та вміст у сироватці крові окремих фракцій білків. Отриману від телят гепаринізовану кров утеплювали і переносили в лабораторію, де відразу ставили реакцію НСТ-тест для оцінки фагоцитарної активності нейтрофілів під впливом стимуляторів (Щербаков В.И., 1989) у нашій модифікації. Із кожної проби виготовляли по 2–3 мазки, які забарвлювали за методом Гімзи-Романовського і вивчали під мікроскопом.

Діагноз на захворювання кінцівок запальними процесами ставили на основі клінічного дослідження за методикою В.І.Саєвича та ін. (2001). З урахуванням одержаних результатів розробили схеми лікування хворих тварин і провели клінічну оцінку їх ефективності.

Статистичну обробку отриманих результатів та оцінку вірогідності різниць у порівнюваних показниках проводили за допомогою параметричного критерію Фішера–Стюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Захворюваність корів на асептичні та гнійні запалення в дистальній ділянці пальців у окремих господарствах Львівщини

При клінічному обстеженні 1350 корів встановлено, що із захворюваннями кінцівок була 191 тварина; це складало 14,1% від загальної кількості: у тому числі 116 (60,7%) з асептичними і 75 тварин (39,3%) – з гнійно-некротичними запальними процесами м’яких тканин дистальної ділянки кінцівки. Із них гнійні пододерматити становили 45,3%, некротична виразка м’якуша та підошви – 4, флегмона вінчика – 10,7, гнійні рани – 21,2, виразка тканин міжпальцевого склепіння – 18,8% (табл. 2).

Таблиця 2 – Поширення хвороб пальця серед корів у господарствах Львівщини

Форма уражень | Кількість тварин | У про-центах | Частота

уражень, у процентах

Обстежено тварин | 1350

Уражених тварин, всього: | 191 | 100 | 14,1

асептичні запальні процеси | 116 | 60,7 | 8,6

гнійно-некротичні процеси | 75 | 39.3 | 5,5

з них: пододерматити різного характеру | 34 | 45,3 | 2,5

некротична виразка підошви | 3 | 4,0 | 0,2

флегмонозні процеси | 8 | 10,7 | 0,59

гнійні рани | 16 | 21,2 | 1,18

артрити і виразки міжпальцевого склепіння | 14 | 18,8 | 1,03

Серед основних причин виникнення захворювань слід відзначити недбале ставлення власників до упорядкування стійла тварини, доріг та пасовищ, невпорядкованість вигульних майданчиків, мацерація копитного рога, шкіри вінчика та інфікування мікротравм. У стійловий період важливим чинником, який сприяє розвитку запальних процесів кінцівок, є тривала гіподинамія, що призводить до застійних і запальних явищ у тканинах кінцівок, та порушення мінерально-вітамінного обміну.

Анатомо - топографічні дослідження артеріо - венозної

сітки (a. et v. saphena)

Дослідження проводились на свіжовзятому матеріалі, який відбирали на забійних пунктах, використовуючи тазові кінцівки від заплеснового суглоба до ратиць. Через артерії, за допомогою шприца, промивали судинну сітку 5%-ним розчином натрію цитрату доти, поки з вен не починала витікати прозора рідина. Потім через артерії все судинне русло заповнювали емульсією сірчанокислого свинцю з двома процентами гліцерину та червоного барвника і проводили препарування. Дослідженням підтверджено, що артеріальна кров після обміну в тканинах пальця поступово об’єднується у венозну сітку і відтікає в основному по двох прихованих венах: v.saphena lateralis та v.saphena medialis. За різницею вмісту окремих речовин у артеріальній і венозній крові цих судин отримували об’єктивні результати про використання окремих речовин тканинами дистальної ділянки кінцівки.

Особливості обміну речовин у тканинах дистальної ділянки

кінцівок бугайців в нормі та за гострого асептичного запалення

На підставі дослідження різниці вмісту органічних і мінеральних речовин в артеріальній і венозній крові, яка повертається після обміну в тканинах дистальної ділянки кінцівки, робили висновок про засвоєння здоровими тканинами кінцівок тих чи інших складових крові. Встановлено, що здорові тканини у стані відносного спокою використовують білки переважно альбумінової фракції (табл. 3).

Таблиця 3 – Біохімічні показники артеріальної та венозної крові з тканин дистальної

ділянки здорової кінцівки у бугайців (Mm; n=6)

Показник | Одиниці виміру | Артеріальна

кров | Венозна

кров | до

артеріальної крові

Білок загальний | г/л | 81,01,29 | 781,08* | -3

Альбуміни | у проц. | 48,42,40 | 46,11,50 | -2,3

Глобуліни | у проц. | 51,61,3 | 53,91,1 | +2,3

Глюкоза | ммоль/л | 4,970,5 | 3,601,1 | -1,37

Резервна лужність | Об% СО2 | 52,02,0 | 38,04,1** | -14,0

Каротин | мкмоль/л | 5,73,7 | 5,92,8 | -0,2

Фосфатаза лужна | ммоль/год.л | 207513,04 | 267311,25** | +598

Примітки: * – р < 0,05; ** – р < 0,01

З електролітів у венозній крові зростає концентрація кальцію та магнію, зменшується концентрація фосфору, порівняно з артеріальною кров’ю (табл. 4), підвищується активність лужної фосфатази.

Таблиця 4 – Вміст електролітів у артеріальній та венозній крові з тканин дистальної

ділянки здорової кінцівки у бугайців (Mm; n=6)

Показник | Одиниці виміру | Артеріальна

кров | Венозна

кров | до артеріальної крові

Калій | ммоль/л | 4,20,25 | 4,20,85 | -

Натрій | ммоль/л | 1421,06 | 1402,03 | - 2

Кальцій | ммоль/л | 2,680,04 | 3,200,08** | +0,52

Магній | ммоль/л | 0,830,02 | 1,150,14* | +0,32

Фосфор | ммоль/л | 1,60,04 | 1,310,1* | - 0,29

Хлор | ммоль/л | 1100,5 | 1091,0 | - 1,0

Примітки: * – р < 0,05; ** – р < 0,01

Установлено, що в тканинах кінцівки хворих тварин при розвитку асептичного запалення в ділянці пальця відбуваються зміни у процесі обміну мінеральних та органічних сполук, а також виявлено зміни морфологічного складу венозної крові. За незначної зміни гематокриту та вмісту гемоглобіну в крові, яка відтікала від хворих тканин, була більша кількість еритроцитів та лейкоцитів. У лейкограмі виявлено зростання в два рази кількості еозинофілів.

Певні зміни виявлено серед фракцій білків сироватки венозної крові. Так, на 12,25% зріс відносний вміст альбумінів, серед глобулінових фракцій встановлено зменшення вмісту бета- (р<0,01) та гамма-глобулінів (р<0,01) (табл. 5).

Таблиця 5 – Динаміка загального білка та його фракцій у венозній крові при

асептичному запаленні тканин (Mm; n=6)

Показник | До термокаутеризації | На 3-ю добу запалення | На 7-у добу запалення

Загальний білок плазми, г/л | 102,9±1,5 | 104,7±1,5 | 106,7±2,2

Загальний білок сироватки, г/л | 97,6±0,5 | 100,3±0,12** | 96,3±0,2

Альбуміни, у проц. | 48,25±0,48 | 54,75±0,48** | 60,5±0,65**

Глобуліни:

б–, ? проц.

в–, ? проц.

г–,? проц. |

19,75±0,25

19,25±0,63

12,75±0,25 |

20,5±0,29

11±0,41**

13,75±0,25* |

20,5±0,65

10±0,41**

9±0,41**

Примітки: * – р < 0,05; ** – р < 0,01; *** – р < 0,001

Вивчення динаміки співвідношення між окремими видами лейкоцитів показало, що найбільш характерні зміни кількості еозинофілів відбулися на 3-й день розвитку запалення, їх відносна кількість становила 8±0,6% (р<0,001), на 7-й день – 6,5±0,4% (перед дослідом – 3,0 ± 0,4; р<0,01). Відносна кількість сегментоядерних нейтрофілів зменшилася з 10,5±1,2 до 6±0,55% (р<0,001) (табл. 6).

Таблиця 6 – Морфологічний склад крові тварин при асептичному запаленні в

дистальній ділянці кінцівки у бугайців (M±m; n=6)

Показник | До термокаутеризації | На 3–ю добу запалення | На 7-у добу запалення

Лейкоцити, Г/л | 12,6±0,6 | 16,7±0,8** | 18,0±1,0***

Базофіли | 2±0,5 | 2±0,45 | 3±0,2*

Еозинофіли | 3±0,4 | 8±0,6*** | 6,5±0,4**

Нейтрофіли | Ю | - | - | -

П | 4±0,3 | 4,5±0,4 | 2±0,15***

С | 10,5±1,2 | 11±0,7 | 6±0,55***

Лімфоцити | 77±0,9 | 77,5±1,7 | 78±2,4

Моноцити | 3,5±0,01 | 2±0,2*** | 4,5±0,1***

Примітки: * – р < 0,05; ** – р < 0,01; *** – р < 0,001, порівняно з початком досліду

Встановлено також зміни в електролітному складі сироватки крові. Зменшився вміст кальцію (р<0,01), магнію (р<0,001) і спостерігалася тенденція до збільшення рівня калію (р<0,05). Оскільки в період гострого запального процесу тканини посилено використовують глюкозу, її вміст зменшився з 4,0±0,1 до 2,7±0,1 ммоль/л, тобто на 32,5% (табл.7).

Таблиця 7– Електролітний склад сироватки крові з дистальної ділянки хворої кінцівки

у бугайців (M±m; n=6)

Показник | До термокаутеризації | На 3-ю добу запалення | На 7-у добу запалення

Калій, ммоль/л | 4,20,85 | 4,10,05 | 5,00,4*

Натрій, ммоль/л | 1402,0 | 1482,0* | 1452,0*

Кальцій, ммоль/л | 3,200,10 | 2,160,05*** | 2,640,10**

Магній, ммоль/л | 1,150,14 | 0,550,02*** | 0,510,08***

Фосфор, ммоль/л | 1,310,10 | 1,160,06 | 1,040,05*

Хлор, ммоль/л | 1031,0 | 1085,0 | 905,0*

Глюкоза, ммоль/л | 4,00,10 | 3,700,15 | 2,700,10**

Примітки: * – р < 0,05; ** – р < 0,01; *** – р < 0,001

На основі проведених досліджень встановлено, що при розвитку запалення у тканинах проходять зміни в обміні мінеральних та органічних речовин і за цих умов інтенсивно використовуються тканинами вуглеводи, що необхідно враховувати при підборі ліків.

Порівняльна характеристика стимулювальної дії екстрактів

алое, АСД-ф2 та препарату прополісу на організм молодняку

великої рогатої худоби

Досліди проведено на 9-ти бугайцях 12–16-місячного віку, яким внутрішньом’язово тричі протягом 10–12 діб вводили 3–4 мл екстракту прополісу, змішаного з 9 мл 2%-ного розчину новокаїну (І група), 3–4 мл АСД-ф2 з 9 мл 2%-ного новокаїну (ІІ група), 5 мл екстракту алое (ІІІ група). Від усіх тварин перед дослідом та через 5–6 діб після курсів введення препаратів брали кров і визначали в ній динаміку загального білка та його фракцій і стан окремих показників клітинного та гуморального імунітету.

Результати таких досліджень показали, що кожний імуностимулятор діє переважно на певну ланку захисної системи організму тварин. Так, при використанні АСД–ф2 фагоцитарна активність нейтрофілів зросла майже у три рази, вміст імуноглобулінів у сироватці крові зріс на 30%, майже у два рази збільшилась кількість малих лімфоцитів, вірогідно – кількість еозинофілів Екстракт алое викликав збільшення кількості лейкоцитів на 56%, у два рази підвищив активність фагоцитозу, а вміст імуноглобулінів зріс на 50%, порівняно з даними на початку досліду. Екстракт прополісу посилив активність фагоцитозу на 66%, кількість малих лімфоцитів збільшилася майже у два рази (табл.8).

Таблиця 8 – Динаміка морфологічних показників крові після застосування

імуностимуляторів (M ± m; n=9)

Показник | До введення імуности-муляторів | Після застосування імуностимуляторів

екстракт прополісу | АСД-ф2 | екстракт алое

Гемоглобін, г/л | 93 ±8,0 | 88 ± 2,1 | 93 ±4,07 | 84 ± 2,02

Еритроцити, Т/л | 5,4 ± 0,4 | 6,77 ±0,4 | 5,37 ± 0,3 | 6,87 ± 0,3

Лейкоцити, Г/л | 6,8 ± 0,3 | 7,5 ± 0,4 | 7,2 ± 0,3 | 10,5 ± 0,3**

Базофіли, у проц. | 5 ±1,0 | 3 ± 0,4 | 3 ± 0,5 | 2 ± 0,3*

Еозинофіли, у проц. | 1 ± 0,4 | 1 ± 0,2 | 5 ± 0,4*** | 4 ± 0,3**

Нейтрофіли, у проц.:

паличкоядерні

сегментоядерні |

4 ± 0,1

11 ± 2,0 |

5 ± 1,0

22 ± 0,4*** |

5 ± 0,5

18 ± 0,5** |

4 ± 0,2

15 ± 1,4

Лімфоцити, всього, у проц.

у т.ч.: малі

середні

великі | 74

18 ± 1,4

52 ± 5

4 ± 0,5 | 64

32 ± 0,5***

25 ± 1,5***

7 ± 0,6 | 62

35 ± 4***

20 ± 1,5

7 ± 0,6 | 74

32 ± 1,0***

38 ± 1,6***

4 ± 0,8

Моноцити, у проц. | 5,0 ± 0,3 | 5 ± 0,2 | 7 ± 0,2 | 1 ± 0,06***

Активність фагоцитозу за НСТ - реакцією, у проц. | 15,4 ± 2,5 | 25 ± 3,0** | 44 ± 4,0*** | 33 ± 2,0***

Вміст імуноглобулінів, мг/мл | 20±0,26 | 22,2±0,41 | 26,2±0,19 | 30,2±0,32

Примітки: * – р < 0,05; ** – р < 0,01; *** – р < 0,001

Стимулятори, що використовувались при парентеральному застосуванні, діють на різні ланки імунітету, підвищуючи при цьому загальну резистентність організму тварини.

Вплив димексиду на антимікробну дію антибіотиків

У дослідах in vitro за допомогою стандартних дисків визначали чутливість мікробної асоціації збудників хірургічної інфекції, виділених з уражених кінцівок тварин, до антибіотиків. Були використані 5-, 10-, і 20%-ні концентрації димексиду у 0,5%-ному розчині новокаїну. На чашки Петрі з МПА провели суцільний посів мікрофлори і розклали стандартні диски й такі ж диски, просочені вказаними концентраціями димексиду. Використовували диски з такими антибіотиками: бензилпеніциліну натрієва сіль, стрептоміцину сульфат, тетрацикліну гідрохлорид, левоміцетин, гентаміцину сульфат та цефазолін. Посіви поміщали в термостат при to + 37оС на 24–30 год, після чого визначали зону затримання росту навколо кожного диска.

Проведені дослідження показали, що застосовані антибіотики по-різному впливають на затримання росту мікрофлори (табл. 9). Так, бензилпеніциліну натрієва сіль та цефазолін затримали ріст всього 30% мікробів від загальної їх кількості, а зона затримання росту становила 10 мм.

Таблиця 9 – Бактеріостатична дія антибіотиків

Назва (вид) антибіотика | Зона (у мм) та ступінь затримання росту (у проц.) без димексиду | Зона (у мм) та ступінь затримання росту (у проц.) із додаванням розчинів димексиду

5% | 10% | 20%

Бензилпеніциліну натрієва сіль | 10 (25%) | 10 (30%) | 12 (30%) | 12 (60%)

Стрептоміцину сульфат | 20 (60%) | 22 (60%) | 26

10 (100%),

16 (80%) | 26

10 (100%),

16 (80%)

Тетрацикліну гідрохлорид | 18

8 (100%)

10 (50%) | 20

10 (100%)

10 (50%) | 28

20 (100%),

8 (80%) | 28

20 (100%),

8 (60%)

Левоміцетин | 12 (50%) | 12 (60%) | 13 (80%) | 15

10 (100%),

5 (50%)

Гентаміцину сульфат | 28

10 (100%),

18 (50%) | 26

18 (100%)

8 (50%) | 30

18 (100%),

12 (40%) | 26

18 (100%),

8 (60%)

Цефазолін | 10 (20%) | 10 (25%) | 10 (30%) | 10 (30%)

Прополіс – 15% | 15 (100%) | - | - | -

Стрептоміцину сульфат у діаметрі до 20 мм затримав ріст 60% маси мікрофлори, тетрацикліну гідрохлорид на віддалі 8 мм показав 100%-ну бактеріостатичну активність. Гентаміцину сульфат виявився найефективнішим– у діаметрі 10 мм затримав ріст 100% мікрофлори, а на віддалі до 28 мм – 50%. При додаванні до дисків 5%-ного розчину димексиду антимікробна активність зросла незначно, при додаванні 10%- і 20%-ного розчинів димексиду до стрептоміцину сульфату, тетрацикліну гідрохлориду і гентаміцину сульфату вона збільшилася на 25–50%, але різниці у дії 10%-ного та 20%-ного розчинів димексиду не виявлено. Отже, для розведення антибіотиків доцільно застосовувати 10%-ний розчин димексиду на 0,5%-ному розчині новокаїну оскільки це значно посилює антимікробну дію стрептоміцину сульфату, тетрацикліну гідрохлориду і гентаміцину.

Особливості клінічних та патогенетичних змін у

тканинах дистальної ділянки кінцівок худоби за гнійних уражень

Встановлено, що кількість тварин із гнійними ураженнями дистального відділу кінцівок становить 39,3 % усіх хворих тварин.

Гематологічні дослідження периферичної крові хворих корів показали, що в ній настають зміни кількості формених елементів крові (табл. 10).

У дослідах використано 8 корів, які у літньо-пасовищний період хворіли на флегмону вінчика (2 тварини), некротичну виразку м’якуша (3 тварини), виразку міжпальцевого склепіння (3 тварини). У всіх тварин гнійний процес проходив з незначним підвищенням загальної температури тіла та легким пригніченням загального стану. Місцева запальна реакція була добре виражена, поверхня виразок вкрита густим гнійним ексудатом, у стадії абсцедування. При пальпації тварини відчували біль, спостерігалася кульгавість опертої кінцівки.

Таблиця 10 – Морфологічний склад крові тварин за гнійно-некротичних уражень

(M ± m; n = 8)

Показник | Клінічно здорові тварини | Виразка між-пальцевого склепіння | Флегмона

вінчика | Некротична виразка підошви

Лейкоцити, Г/л | 10,3±0,28 | 18,1±1,2** | 19,6±1,05** | 20,05±2,0***

Лейкограма, % Б | 1,0±0,41 | 0,16±0,01 | 0 | 0

Е | 4±0,41 | 7,07±0,42 | 7,07±0,42 | 8,07±0,49

Нейтрофіли | Ю | - | 0 | 0 | 0

П | 3±0,44 | 8,13±0,31*** | 8,1±0,31*** | 8,17±0,42***

С | 27±2,21 | 21,07±0,65* | 21,15±0,65* | 27,09±1,02**

Л | 62±1,25 | 57,0±0,73** | 57,0±0,73** | 50,83±2,79***

М | 4±0,85 | 5,32±0,42 | 5,33+0,12 | 4,33±0,52

Примітки: * – р < 0,05; ** – р < 0,01; *** – р < 0,001

Усіх хворих тварин лікували за такою схемою: проводили регіонарну провідникову анестезію загального стовбура великогомілкового та поверхневої і глибокої гілок малогомілкових нервів за методом професора І.І.Магди, блокади виконували повторно на четверту добу від початку лікування; внутрішньом’язово на першу, четверту та сьому добу лікування коровам вводили по 3–4 мл АСД-ф2, змішуючи її із 9 мл 2%-ного розчину новокаїну; внутрішньовенно як антитоксичний засіб з першої до четвертої доби щоденно вводили по 150–200 мл глюконату кальцію; місцево – у першу добу лікування проводили туалет рани, видаляли гній та некротизовані тканини, а потім брали матеріал для бактеріологічного дослідження і визначали чутливість ранової мікрофлори до антибіотиків. Рану промивали розчином фурациліну 1 : 5000 aв ? 3%-ним розчином перекису водню; у формі аплікації на рану наносили АСД-ф2 aв ? 2%-ним розчином новокаїну, а навколо неї на шкіру – аплікацію ацетилсаліцилової кислоти 10%-ної на 20%-ному димексиді та 10%-ний розчин натрію саліцилату на 20%-ному димексиді. Все це фіксували пов’язкою, яку змінювали через дві доби. Після цього на рану наносили титрований антибіотик у вигляді порошку та аплікації на 10–20 %-ному димексиді, а навколо рани на шкіру накладали димексид-гепаринову аплікацію з розрахунку 50 ОД гепарину у 20 мл 20%-ного димексиду, чергуючи її з аплікацією 1–3%-ного цинку сульфату з димексидом. Фіксували бинтовою пов’язкою, яку просочували дьогтем. Пов’язки змінювали через 18–20 год. При появі грануляції під бинтову пов’язку застосовували лінімент Вишневського, чергуючи його з 10%-ною цинковою маззю. Контролем у цих дослідах слугували тварини, яких лікували за традиційною схемою із застосуванням антисептиків: йодоформу, ксероформу, камфорної олії – під бинтові пов’язки.

Результати клінічного спостереження показали, що через 10–14 діб від початку лікування рани поступово виповнювалися грануляційною тканиною і покривалися епідермісом; загоювання проходило за характером концентрич-ного рубцювання. У тварин контрольної групи процес повного видужання розтягувався на 18–20 діб.

Отже, поєднання етіотропного та патогенетичного лікування гнійно-некротичних процесів із використанням титрованих антибіотиків дає змогу упродовж двох тижнів добитися повного видужання тварин, тобто на 4–6 діб прискорити термін лікування.

Профілактика захворювань кінцівок у корів

Патологія кінцівок у корів, яка не пов’язана з травмами, переважно є наслідком остеодистрофії. Під час диспансерного обстеження корів і нетелей виявлено, що у середині стійлового періоду (січень) вже проявлявся цілий комплекс клінічних ознак різних захворювань: паракератоз, дерматити, гіпотиреоз, гіповітамінози А і D3, причому поступово розвивався лонгоз сухожилків згиначів пальця тазових кінцівок та починалася деформація ратиць.

Біохімічними дослідженнями сироватки крові глибокотільних корів встановлено, що у 75% корів знижений вміст кальцію, 50 – неорганічного фосфору, 100 – каротину, у 50% – резервна лужність.

Таблиця 11 – Результати біохімічного дослідження сироватки крові корів (M ±m; n=6)

Інв.

№ | Са,

ммоль/л | Неорг. Р,

ммоль/л | Заг.білок,

г/л | Рез.лужн,

об.% СО2 | Каротин,

мкмоль/л

3252 | 2,6 | 1,45 | 79,1 | 42,2 | 5,82

1644 | 2,1 | 1,0 | 77,3 | 53,8 | 4,85

3078 | 2,0 | 1,49 | 77,6 | 40,3 | 5,0

284 | 2,1 | 0,9 | 75,4 | 49,3 | 2,91

902 | 2,1 | 1,5 | 76,3 | 58,2 | 5,88

864 | 2,65 | 1,1 | 81,6 | 53,8 | 1,94

Mm | 2,260,05 | 1,240,11 | 77,90,90 | 49,62,89 | 4,40,74

Аналіз диспансерного обстеження показує, що першопричиною розвитку патологічних процесів в організмі та появи захворювань різних систем є порушення мікробіологічних процесів у рубці, синтезу вітамінів групи А, D та групи В, недостатність мінерального живлення, особливо йоду.

Тому для профілактики остеодистрофії та інших захворювань 40 коровам та 15 нетелям була застосована вітамінно-мінеральна кормова добавка, до складу якої входили з розрахунку на одну тварину: дріжджі кормові – 50,0; вітамін А – 18000 М.О.; вітамін D3 – 27000 М.О.; вітамін Е – 36 мг; сіль кухонна – 60,0; калію йодид – 60 мг; кобальту хлорид – 20 мг: мідь сірчанокисла – 100 мг; дерть – 200,0. Загальну дозу вітамінів А, D3, Е розчиняли у 500 мл соняшникової олії, потім такою олією зволожували дерть і згодовували по 100 г кожній тварині один раз на добу протягом двох місяців за схемою: 14 днів кормова добавка, 10–14 днів перерва. Згодовування кормової добавки дало змогу попередити розвиток морфологічних та функціональних змін у більшості (97%) тварин.

Екзофтальм та алопеції навколо очей виявили всього у 2,0 % корів, алопеції на тулубі, незначний лонгоз сухожилків – у 3,0 % тварин. Біохімічне дослідження сироватки крові в цих тварин у кінці стійлового періоду показало, що вміст загального білка крові та його фракцій наблизився до нижніх меж норм, нормалізувався вміст загального кальцію та каротину, у той час як у тварин дослідної групи вміст біохімічних показників у сироватці крові був нижчим за норму.

При появі хворих корів з деформованими кінцівками, післяродовим залежуванням, екзофтальмом та обширними алопеціями на шкірі тулуба ми проводили комплексне лікування їх, яке полягало в наступному: –

внутрішньовенно вводили 10%-ний розчин натрію гідрокарбонату в дозі 100–150 мл по одній ін’єкції впродовж двох – трьох діб;–

для регулювання цукро-протеїнового співвідношення раціону до величини 1,1 : 1,0 тваринам згодовували необхідну кількість меляси чи цукрових буряків;–

парентерально впродовж 4 – 5 діб вводили комплекс вітамінів групи В. У одну дозу комплексу включали вітаміну В1 – 500 мг, В2 – 50 мг, В6 – 300 мг, Вс – 50 – 100 мг. Вітамін В12 в дозі 6 – 10 мг вводили окремо;–

вводили комплекс жиророзчинних вітамінів – тетравіт у дозі 10–15 мл;–

проводили щоденний, активний моціон тваринам протягом одного місяця;–

ін’єкція мікроелементного препарату йоду в дозі 10–15 мл через 3 доби 2–3 рази;–

проводили ортопедичну розчистку ратиць і змазували їх дьогтьовим лініментом та застосовували ножні ванни з 5 %-ного розчину мідного купоросу.

Спеціальним найважливішим заходом профілактики для таких захворювань, як остеодистрофія, захворювання дистального відділу кінцівок, є запропонована система профілактичних заходів, яка включала:–

щоденний активний моціон для всієї виробничої групи тварин;–

нормалізація енергетичної та вітамінно-мінеральної годівлі з регулю-ванням оптимального цукро-протеїнового співвідношення раціону цукрами у легкодоступній для мікрофлори передшлунків формі;–

біохімічний контроль за станом обміну речовин і корекція обміну за результатами досліджень;–

формування груп тварин за фізіологічним станом, що дає можливість легко здійснювати загальногрупові профілактичні заходи;–

проведення щоквартального диспансерного обстеження виробничих груп тварин з розробленням профілактичних заходів стосовно результатів дослідження.

Тільки така система у ветеринарному обслуговуванні корів дає змогу отримувати від них високу молочну продуктивність, одержувати життєздатний приплід, зберегти здоров’я та тривале використання дійних корів.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

При парентеральних ін’єкціях зазначених стимуляторів рівень загального білка сироватки крові зростає на 25,5%, порівняно з вихідним станом.

7.

8.

9.