ЧЕРНЕГА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 632.954:633.34 (477.41:924.85)

ЕФЕКТИВНІСТЬ хімічного ЗАХИСТУ

ПОСІВІВ СОЇ ВІД БУР’ЯНІВ

У ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.13 – гербологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

ЖЕРЕБКО Володимир Михайлович

Національний аграрний університет,

в.о. завідувача кафедри інтегрованого захисту та карантину

рослин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік АН ВШ України

ГУДЗЬ Володимир Павлович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри землеробства та гербології

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

ЗАДОРОЖНИЙ Віктор Сергійович,

Інститут кормів УААН, вчений секретар

Провідна установа - Інститут землеробства УААН,

відділ обробітку ґрунту і боротьби з бур’янами, смт. Чабани,

Києво-Святошинського району Київської області

Захист відбудеться “___” 2004 р. о- ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімната 41

Автореферат розісланий “__” 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент Рожко В.М.

загальна ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим резервом виробництва рослинного білка в Україні є розширення площ посіву та підвищення врожайності зернобобових культур, зокрема, сої. Проте її посіви надто сильно пригнічуються бур’янами, оскільки без належного догляду соя не спроможна конкурувати з ними за світло, вологу, поживні речовини тощо. Втрати урожаю сої від бур’янів становлять 15-40 % (Бабич А.О., 1995; Петриченко В.Ф., 1993), інколи вони сягають 89 % (Мєсяц І.І., 1984) або й зовсім гинуть.

Захистити посіви сої від малорічних бур’янів можна агротехнічними заходами та, використавши ґрунтові чи післясходові гербіциди з широким спектром дії. Значно важче вирішити дану проблему, якщо вона пов’язана із захистом культури від багаторічних бур’янів, зокрема, які б знищували коренепаросткові бур’яни, зокрема, осоти. Тому проблема захисту посівів сої від бур’янів є актуальною і потребує поглибленого вивчення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною програми досліджень кафедри хімічного захисту рослин Національного аграрного університету за темою: ”Теоретичне обґрунтування оптимізації хімічного захисту посівів сільськогосподарських культур від забур’янення в ланці зернобурякової сівозміни: пшениця – соя – кукурудза”, номер державної реєстрації – 0199 U 002582.

Мета та завдання досліджень. Обґрунтувати та вдосконалити хімічний захист посівів сої від бур’янів у Лісостепу України, спрямований на підвищення її врожайності та поліпшення якості насіння. Завданням досліджень було встановити вплив гербіцидів на:

- рівень забур’янення та видовий склад бур’янів;

- густоту сходів сої та динаміку чисельності її рослин протягом вегетації;

- формування площі листкового апарату і його фотосинтетичну активність;

-

бульбочковими бактеріями);

- величину урожайності насіння та його структурні елементи;

- якісні показники насіння сої;

- енергетичну та економічну ефективність хімічних заходів захисту.

Об’єкт дослідження. Забур’яненість посівів та продуктивність сої в Лісостепу України.

Предмет дослідження. Шкодочинність бур’янів та вдосконалення технології хімічного захисту посівів сої в Лісостепу України.

Методи дослідження: польовий – для визначення біологічної ефективності гербіцидів; –

аналітичний – для визначення якісних показників урожаю сої;–

біохімічний – для визначення фотосинтетичної активності та фізіологічних процесів у рослинах сої;

– статистичний – для оцінки вірогідності отриманих результатів; –

розрахунковий – для встановлення енергетичної та економічної доцільності застосування гербіцидів.

Наукова новизна одержаних результатів. Установлена шкодочинність бур’янів, удосконалена технологія хімічного захисту посівів сої від забур’янення в Лісостепу України.

За кореневищного і коренепаросткового типу забур’янення використання в системі основного обробітку ґрунту гербіциду раундап, 36% в.р. (4 л/га) забезпечує зменшення чисельності багаторічних видів на 75-91 %, а лонтрел, 30 % в.р. (0,5 л/га) – коренепаросткових бур’янів на 80-84 %. Установлено, що осіннє знищення багаторічних бур’янів не зменшує забур’янення посівів сої малорічними видами, а навпаки звільняє фітоценотичні ніші для їх поширення.

Результати досліджень удосконалюють технологію захисту посівів сої від багаторічних та малорічних видів, застосовуючи у фазі 1-2 справжніх листків у культури гербіцид півот, 10 % в.р.к. (0,75 л/га) або бакову суміш галаксі топу, 47,1 % в.р.к. з поастом, 20 % к.е. (2,0+ 2,0 л/га), забезпечивши загибель 75-96 % бур’янів.

Визначена біологічна і господарська ефективність застосування бакової суміші гербіцидів фронтьєр і півот з нормами витрати 0,7-1,2 + 0,5-0,7 л/га та різним їх співвідношенням для прополювання посівів сої в досходовий період, а також вивчена їх післядія на наступну культуру сівозміни.

Практичне значення отриманих результатів. Удосконалена технологія хімічного захисту посівів сої, за якої в системі основного обробітку ґрунту вносили гербіциди суцільної дії, а в післясходовий період – застосували гербіциди широкого спектру захисної дії.

Особистий внесок здобувача. За безпосередньої участі здобувача розроблені схеми дослідів, робоча програма досліджень, особисто проведені польові досліди та лабораторні дослідження, узагальнені й теоретично обґрунтовані отримані експериментальні дані, проведений аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної літератури з технології вирощування сої, сформульовані висновки і пропозиції виробництву. Виробнича перевірка та впровадження наслідків досліджень здійснювались за участю автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на науково-практичній конференції “Виробництво, переробка і використання сої на корм та харчові цілі” – Вінниця, 2000; на науково-практичних конференціях гербологів України – Київ, 2002; 2004; на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасного землеробства” – Луганськ, 2003; на міжнародній науково-практичній конференції “Наукові основи сталого розвитку кормовиробництва в Україні” – Вінниця, 2003; на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми степового землеробства і рослинництва та їх вирішення в реформованих сільськогосподарських підприємствах” – Миколаїв, 2003; на наукових конференціях викладачів та аспірантів НАУ в 1999-2003 рр. та на засіданнях кафедри хімічного захисту рослин.

Публікації результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праць, 5 з яких у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 140 сторінках комп’ютерного набору, містить 38 таблиць, 2 рисунки та 4 додатки. Складається із вступу, 5 розділів, висновків та пропозицій виробництву. Список використаних літературних джерел включає 235 найменувань, з них – 10 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Огляд літератури

У розділі подано аналіз наукових робіт з питань біологічних особливостей розвитку сої та необхідність захисту її посівів від бур’янів. Узагальнений зарубіжний і вітчизняний досвід проведення агротехнічного і хімічного захисту культури від бур’янів, вплив гербіцидів на забруднення довкілля.

2. МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ґрунтово-кліматичні і погодні умови. Досліди щодо встановлення ефективності осіннього застосування гербіцидів та бакових сумішей до- і післясходових препаратів на забур’янення посівів сої проводили у стаціонарній сівозміні кафедри хімічного захисту рослин Агрономічної дослідної станції НАУ, розташованої в селі Пшеничне Васильківського району Київської області в 1998-2001 роках. Виробничий дослід та впровадження наукових розробок здійснювали в дослідному господарстві “Великоснітинське” Фастівського району Київської області.

Основним типом ґрунтів дослідних ділянок Агростанції НАУ є чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий з вмістом гумусу в орному шарі (за Тюріним) – 4,38-4,53 %; рН сольової витяжки – 6,9-7,3; ємність поглинання – 30,7-32,0 мг-екв. на 100 г ґрунту. Вміст загального азоту (за К’єльдалем) – 0,27-0,31%, загального фосфору (за Мачигіним) – 4,5-5,5, а обмінного калію – 9,8-10,3 мг на 100 г ґрунту. Рівень залягання ґрунтових вод – 2-4 м. Материнська порода (карбонатний лес) залягає на глибині 180-210 см і містить 9-11 % карбонатів кальцію. Орний шар (0-30 см) має зернисто-пилувату структуру.

Клімат Лісостепу України – помірно теплий з середньорічною температурою повітря 6,5-7о С. За багаторічними даними метеопосту Агрономічної дослідної станції в середньому за рік випадає 562 мм опадів, їх максимум припадає на червень (64 мм) і липень (83 мм), а мінімум – на лютий (37 мм) і березень – (32 мм).

Рівень урожайності сої закладається в червні-липні, тому опади в ці місяці важливі як для культури, так і для формування забур’яненості її посіву.

За роки досліджень річна сума опадів коливалася в межах 496-556 мм. Посушливим був 1999 рік, коли опадів випало на 66,2, а за вегетаційний період – на 73,1 мм менше від середніх багаторічних показників. За вегетаційні періоди 2000-2001 років опадів випадало в межах норми. На проростання бур’янів та ефективність досходових гербіцидів, як відомо, впливає наявність доступної вологи у верхньому шарі ґрунту в травні. За цим показником найбільш посушливим виявився травень 2000 року, коли опадів випало на 17,3 мм менше норми.

Оптимальний строк сівби сої в Лісостепу – перша декада травня, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння досягає 12-14о С. За роки досліджень травень був холоднішим від багаторічних значень: у 1999 р.– на 3,1о С, в 2000 – на 0,9 і в 2001 р. – на 3,1о С, що стримувало початок сівби, але тепло літніх місяців забезпечило нормальний розвиток культури і вчасне її дозрівання. За сумою ефективних температур 2000 і 2001 роки суттєво поступалися багаторічним показникам. Найсухішим був 1999 рік, гідротермічний коефіцієнт якого становив 0,87, при багаторічному значенні – 1,16.

Аналіз ґрунтових і погодних умов місця проведення досліджень характеризує його як сприятливий для вирощування сої на насіння, визрівання якого настає в другій декаді вересня – першій декаді жовтня.

Агротехніка вирощування. Попередник сої – озима пшениця, після збирання якої проводили лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 8-10 см. Через 2-3 тижні, після відростання багаторічних бур’янів, на частині ділянок проводили обробку гербіцидами (раундапом і лонтрелом), а зяблеву оранку – у жовтні на глибину 23-25 см. Весняний обробіток ґрунту складався з боронування і передпосівної культивації з боронуванням на 6-8 см. Сіяли сою звичайним рядковим способом сівалкою СЗ-3,6 при прогріванні ґрунту на глибині 10 см до 10-12о С.

Висівали сорт сої Київська 27 з нормою 600-650 тис. шт./га. Догляд за культурою складався з досходового та післясходового боронувань, а також внесення гербіцидів. Боронування здійснювали середніми боронами під кутом до напряму сівби. В контрольному варіанті гербіцидів не застосовували.

Післясходові гербіциди вносили у фазі 1-3 трійчастих листків у сої ранцевим обприскувачем “Флокс-10” з витратою робочої рідини 300 л/га, а у виробничих умовах – тракторним штанговим обприскувачем “Харді” з витратою 200 літрів рідини на гектар.

Облік урожайності проводили методом суцільного обмолоту культури з облікової ділянки комбайном “Сампо” та одночасно методом пробних снопів з перерахунком величини врожаю на 1 гектар, при вологості насіння 14-15 %.

Методика проведення польових, лабораторних і виробничих

досліджень.

Польові досліди щодо визначення ефективності заходів захисту від бур’янів проводили за методичними вказівками ВІЗР (1981).

Загальні площі ділянок у дослідах з гербіцидами були 28-38 м2, облікових – 25-32 м2, повторність – триразова. Розміщення варіантів – послідовне.

Обліки забур’яненості виконували 2 рази протягом вегетації. Перший (кількісний) облік бур’янів проводили з визначенням їх видового складу за методикою Васильченка І.Т., (1979) у фазі гілкування, а другий – у фазі наливу бобів кількісно-ваговим методом за Фісюновим О.В., (1984).

Густоту стояння рослин визначали шляхом підрахунку їх кількості на 3-5 постійно закріплених площадках (1 м2) у фазі повних сходів та перед збиранням, з перерахунком густоти стояння сої на 1 га. Площу поверхні листків визначали методом “висічок” по О.О. Ничипоровичу (1961), абсолютно суху масу рослин – термостатно-ваговим методом (Петербургський А.В.,1968), чисту продуктивність фотосинтезу – за О.О. Ничипоровичем (1955).

Чисельність бульбочок на коренях сої підраховували на 20 рослинах в трьохразовій повторності з визначенням абсолютно сухої їх маси термостатно-ваговим методом. Для визначення структурних показників урожаю проводили розбір снопів з 25 рослин.

Визначення “сирого” жиру в насінні сої здійснювали за допомогою апарату Сокслетта методом знежиреного залишку, а вміст протеїну – шляхом визначення загальної кількості азоту (за К’єльдалем) з наступним перерахунком на протеїн (Петербургский А.В., 1968). Масу 1000 насінин визначали за ДСТУ 2240-93 (1993).

Оцінку економічної ефективності заходів захисту сої від бур’янів проводили за методикою В.А. Захаренка (1990). Величину енергетичних затрат визначали за методикою О.К.Медведовського, П.І.Іваненка (1988).

Статистичну обробку одержаних наукових даних виконували методом дисперсійного аналізу за Б.О.Доспєховим (1985) з використанням комп’ютера АМД-К6, що забезпечило високу точність та достовірність одержаних результатів. Схеми дослідів наведені в таблицях.

3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ СОЇ ВІД

БАГАТОРІЧНИХ БУР’ЯНІВ

Результати застосування гербіцидів у системі основного обробітку ґрунту.

Рівень урожайності сої значною мірою залежить від ефективності заходів захисту її посівів від бур’янів. Запропоновані технології вирощування культури передбачають комплекс заходів, які забезпечують помітне обмеження їх шкодочинності.

У зв’язку із загальним зниженням культури землеробства та низьким рівнем технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва, часто допускаються порушення строків та якості проведення технологічних операцій. Це не могло не позначитись на погіршенні умов вирощування польових культур за рахунок підвищення потенціальної та фактичної забур’яненості посівів. Обстеження полів свідчить про зростання засміченості орного шару ґрунту багаторічними видами бур’янів, зокрема, пирієм повзучим (Agropyrum repens), хвощем польовим (Equisetum arvense), берізкою польовою (Convolvulus arvensis), осотами рожевим (Sonchus arvensis) і жовтим польовим (Cirsium arvensis) тощо.

Тому в 1998-2001 рр. нами проведена оцінка ефективності технологій захисту сої із застосуванням у системі основного обробітку ґрунту гербіцидів раундапу, 36% в.р. та лонтрелу, 30 % в.р. (табл.1).

Аналіз одержаних даних переконує в доцільності використання проти багаторічних бур’янів раундапу (4 л/га), який восени зменшив їх чисельність на 75-87 %, а на весні, до передпосівної культивації, – на 77-91 % порівняно з контрольним варіантом. Лонтрел (0,5 л/га) забезпечив загибель 84 % багаторічних дводольних бур’янів восени і 80 % – при обліках навесні. Проте осіннє внесення раундапу і лонтрелу не зменшує забур’янення сої малорічними видами наступної весни і влітку.

Таблиця 1 – Ефективність застосування гербіцидів у системі

зяблевого обробітку ґрунту під сою (середнє за 1998-2001 рр.)

Варіант досліду | Норма

витрати, л/га | Усього

бур’я-нів | У тому числі | Маса

бур’я-нів

однорічних | багаторічних

однодо-льних | дводо-льних | однодо-льних | дводо-льних

Облік через 20-25 днів після обробки (осінь)

Контроль – без гербіцидів | - | 122,4* 0 | 13,8 0 | 77,9 0 | 16,9 0 | 13,8 0 | 517 0

Раундап,

36% в.р. | 4,0 | 14,9 88 | 1,8 87 | 7,4 90 | 2,2 87 | 3,5 75 | 60 88

Лонтрел,

30% в.р. | 0,5 | 43,1 65 | 12,4 10 | 13,4 83 | 15,1 11 | 2,2 84 | 138 73

Облік до передпосівної культивації (весна)

Контроль -без гербіцидів | - | 80,9 0 | 5,8 0 | 49,4 0 | 14,7 0 | 11,1 0 | 115 0

Раундап,

36% в.р. | 4,0 | 44,4 45 | 2,2 61 | 38,2 23 | 1,3 91 | 2,6 77 | 84 26

Лонтрел, 30%в.р. | 0,5 | 57,7 29 | 4,9 15 | 37,8 23 | 12,9 12 | 2,2 80 | 80 30

*Примітка. У чисельнику наведена кількість бур’янів у шт./м2, а їх маса – в г/м2;у знаменнику – загибель бур’янів у відсотках.

Ефективність комплексного застосування гербіцидів у посівах сої.

Не вирішивши проблеми захисту сої від малорічних бур’янів, не можна вичленити шкодочинність багаторічних видів та визначити ефективність заходів, спрямованих на їх знищення.

Тому на фоні осіннього використання раундапу, лонтрелу чи ділянок без застосування гербіцидів, у післясходовий період були використані півот, 10 % в.р.к. (0,75 л/га) або бакова суміш галаксі топу, 47,1 % в.р.к. (2 л/га) з поастом, 20 % к.е. (2 л/га).

У роки досліджень на період бутонізації сої на контролі без осіннього і весняного застосування гербіцидів усіх бур’янів нараховували 238 шт./м2, з яких 57 % належали до однорічних однодольних, 30 % – до однорічних дводольних і 13 % – до багаторічних видів (рис.1). Їх вегетативна маса становила 1466 г/м2.

Застосування півоту з нормою витрати 0,75 л/га, навіть без використання гербіцидів у системі основного обробітку ґрунту, забезпечило зменшення загального забур’янення посіву сої на 75 % за кількістю і на 80 % – за їх масою. Півот ефективніше діяв на однорічні злаки, ніж на дводольні ярі бур’яни. На багаторічні види цей гербіцид впливу не виявляв.

Післясходове використання бакової суміші галаксі топу з поастом (2+2 л/га) не поступалось за ефективністю дії півоту. На фоні без осіннього застосування гербіцидів зменшення чисельності і маси бур’янів у фазі наливу бобів було на рівні 78а загибель багаторічників навіть перевищувала дію півоту. Це пояснюється фітотоксичним впливом поасту (2,0 л/га) відносно пирію повзуого і такої ж норми витрати галаксі топу – стосовно молодих сходів осоту (табл.2).

Таблиця 2 – Дія гербіцидів на забур’янення сої у фазі наливу бобів

(середнє за 1999-2001 рр.)

На фоні

осіннього внесення |

Варіант досліду | Норми внесення

гербіцидів, л/га | Усього

бур’я-нів | У тому числі | Маса

бур’я-нів

однорічних | багаторічних

однодо-льних | дводо-льних | однодо-льних | дводо-льних

Контроль – без гербіцидів | Контроль – без

гербіцидів (1) | - | 178,2* 0 | 101,8 0 | 52,0 0 | 13,3 0 | 11,1 0 | 1904 0

Півот | 0,75 | 70 | 88 | 64 | 10 | 4 | 77

Галаксі-топ + поаст | 2,0 + 2,0 | 75 | 86 | 76 | 27 | 20 | 80

Раундап, 36 % в.р. – 4 л/га | Контроль – без гербіцидів | - | 149,7* 16** | 97,8 4 | 45,7 12 | 2,7 80 | 3,5 68 | 1603 16

Півот | 0,75 | 84 87 | 96 96 | 66 70 | 16 83 | 39 80 | 80 83

Галаксі-топ + поаст | 2,0 + 2,0 | 84 87 | 93 96 | 71 70 | 68 83 | 25 80 | 80 83

Лонтрел, 30 % в.р. – 0,5 л/га | Контроль – без гербіцидів | - | 160,0* 10** | 100,0 2 | 44,0 15 | 12,5 7 | 3,5 68 | 1835 4

Півот | 0,75 | 70 73 | 95 95 | 37 47 | 11 17 | -12 65 | 80 81

Галаксі-топ + поаст | 2,0 + 2,0 | 80 73 | 91 95 | 73 47 | 22 17 | 38 65 | 81 81

Примітка. *На контролі (без гербіцидів) у чисельнику наведена кількість бур’янів у шт./м2, а їх маса – в г/м2. В інших варіантах у чисельнику подана загибель бур’янів у відсотках до контролю на тому ж фоні, а в знаменнику (**) – загибель бур’янів у відсотках до контролю 1.

Рис. 1. Співвідношення біологічних груп бур’янів

на контролі без гербіцидів у фазі наливу бобів

(середнє за 1999-2001 рр.)

За осіннього застосування раундапу і лонтрелу у варіантах з півотом на весні середня чисельність бур’янів зменшилась на 78-85 %, а їх маса – на 81-84 %. При використанні бакової суміші галаксі топу з поастом загальна забур’яненість зменшилась на 82-85 %, а вегетативна маса – на 82-84 % від показників на контролі без гербіцидів. При цьому загибель однорічних злаків становила 90-93 %, а однорічних дводольних – 65-80 %.

Таким чином, у полях з багаторічними бур’янами система захисту сої від них має включати осіннє застосування раундапу (4 л/га), а при наявності лише коренепаросткових видів – лонтрелу з нормою 0,5 л/га.

Використання цих препаратів у системі основного обробітку ґрунту не впливає на забур’янення малорічними бур’янами в рік вирощування сої. Тому у фазі 1-2 листків сою обприскували півотом (0,75 л/га) або баковою сумішшю галаксі топу з поастом (2,0 + 2,0 л/га), коли забур’янення зменшилось на 75-85 % за кількістю та на 78-84 % – за їх масою. Ефективна дія гербіцидів тривала протягом усієї вегетації сої, що, на нашу думку, і є вдосконаленим методом захисту культури від бур’янів.

Вплив систем застосування гербіцидів на густоту стояння рослин сої.

На зміну густоти стояння рослин сої протягом вегетації негативно впливали бур’яни, які внаслідок міжвидової конкуренції витісняли слабкіші рослини. Зрідження залежало від чисельності й видового складу бур’янів. Так, при застосуванні півоту (0,75 л/га) зрідження посіву сої становило 11 – 13 %, а у варіантах із використанням бакової суміші галаксі топу з поастом (2+2 л/га) – 13-14 %. На контрольних варіантах без весняного застосування гербіцидів густота стояння сої перед збиранням зменшувалась на 20-25 %, що свідчить про вищу конкурентну здатність бур’янів за фактори життя.

Вплив заходів хімічного захисту посівів від забур’янення на динаміку

наростання площі листкової поверхні сої та продуктивність фотосинтезу.

Оптимізація умов вирощування польових культур визначає темпи їх росту та розвитку, формування асиміляційної поверхні (рис. 2), від розміру і активності якої залежить продуктивність рослин. На інтенсивність фотосинтезу помітно впливають біологічні особливості сої та зовнішні фактори: освітленість посівів, забезпеченість теплом і СО2, мінеральне живлення, присутність бур’янів тощо.

Рис. 2. Вплив бур’янів на площу листкової поверхні

сої (середнє за 2000-2001 рр.), тис. м /га

Максимум інтенсивності фотосинтезу припадає на період від гілкування до цвітіння сої. В цей час навіть на контролі (без гербіцидів) вона була на рівні 5,2 г/м2 за добу, на варіанті із застосуванням півоту – 6,9 та галаксі топу з поастом – 6,3 г/м2 за добу, що відповідно на 33 і 21 % перевищило показник на контрольному варіанті.

Таким чином, наростання площі листкової поверхні та абсолютно сухої маси сої залежить від умов вирощування і в першу чергу від рівня забур’яненості посівів, на який суттєвий вплив має використання високоефективних гербіцидів при догляді за культурою.

Дія бур’янів і гербіцидів на вміст фотосинтетичних пігментів у листках сої.

Основним чинником синтезу органічних речовин є сонячна енергія, яка засвоюється фотосинтетичними пігментами рослин. Завдяки лише процесу фотосинтезу рослина створює до 95 % сухої маси урожаю. Помітний вплив на продуктивність фотосинтезу має розмір і тривалість життя листкового апарату (Ничипорович О.О., 1955).

На інтенсивність фотосинтезу впливають також абіотичні фактори, зокрема, забезпеченість теплом, вологою, поживними речовинами та світлом. Тобто, ті фактори, за які конкурують бур’яни з культурними рослинами і від наявності яких залежить урожайність сої. Зменшуючи з допомогою гербіцидів забур’янення посівів, створюються кращі умови забезпечення сої життєво важливими факторами.

Дослідження С.І.Лебедєва (1967), Б.О.Панасюка (1968) та багатьох інших вчених свідчать про пряму залежність між вмістом хлорофілу та урожайністю культур.

На забур’яненому варіанті (в контролі без гербіцидів) хлорофілу “а” і “б” було на 17-19 і 10-12 мг % менше від їх вмісту в листках сої, що вирощувалась на фоні застосування півоту чи бакової суміші галаксі топу з поастом, де вони суттєво зменшували забур’янення посіву.

Вплив догляду за посівами сої на ріст бульбочкових утворень.

Здатність бобових культур фіксувати азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій та використовувати його в процесі синтезу амінокислот і білка є важливою їх властивістю. Соя забезпечує свої потреби в азоті на 90-95 %, залишаючи значну його кількість наступним культурам сівозміни. Інокуляція бульбочковими бактеріями сої здатна забезпечити ріст її продуктивності на 4-6 ц/га (Кретович В.Л.,1973; Новикова А.Т.,1981; Адамень Ф.Ф., 1995).

У фазі наливу бобів у рослин на контролі (без застосування гербіцидів) чисельність бульбочок на кореневій системі зросла до 15,7 шт/рослину або на 23 %, а маса – до 0,92 г/рослину або на 33 % порівняно з фазою цвітіння сої. На варіантах, де застосовували гербіциди, за меншої забур’яненості кількість і маса утворень на коренях сої була в межах 41-54 і 43-56 % до контролю. Тобто, кількість бульбочок і їх маса знаходились в прямій залежності від забур’яненості посіву та, як наслідок, в оберненій – від забезпеченості культури мінеральним азотом, а не від застосування післясходових гербіцидів, які були відсутні в ґрунті під час інокуляції. Через конкуренцію за поживні речовини на забур’янених варіантах культура гостріше відчуває дефіцит мінерального азоту, а тому інтенсивніше стимулює ріст і розвиток бульбочкових утворень.

Продуктивність посівів сої в залежності від заходів захисту її посівів від бур’янів.

Зниження конкурентного взаємовпливу та зменшення забур’яненості посіву під дією використання системи агротехнічних заходів і гербіцидів суттєво змінює умови росту і розвитку культури та реалізацію її продуктивного потенціалу.

Величина урожайності насіння сої за 1999-2001 роки (табл.3) свідчить про високу продуктивність культури при забезпеченні належного захисту посівів від багаторічних та малорічних бур’янів, які зменшують збір насіння в 2,4-2,7 рази.

Середня урожайність сої при застосуванні півоту зросла на 10,3-12,5 ц/га, або на 141-171 %, а при використанні бакової суміші галаксі топу з поастом – на 9,9-11,6 ц/га, або на 136-159 % порівняно з контрольним варіантом, в якому не проводили обробку гербіцидами восени і навесні. Вищу урожайність одержали за умов осіннього знищення багаторічних бур’янів раундапом та лонтрелом у системі зяблевого обробітку ґрунту.

Аналіз кореляційної залежності росту урожайності сої від загальної чисельності бур’янів і використання гербіцидів, а також між урожайністю сої і кількістю малорічних бур’янів та їх сирою масою свідчить про прямий від’ємний зв’язок (r = - 0,98…-1,00).

Таблиця 3 – Вплив застосування гербіцидів на урожайність насіння сої, ц/га

Внесення гербіцидів | Норма

витрати, л/га | Рік | Середня | Приріст

Осіннє | Весняне | 1999 | 2000 | 2001 | ц/га | %

Контроль – без гербіцидів | Контроль – без гербіцидів | - | 5,4 | 8,1 | 8,4 | 7,3 | 0 | 0

Півот | 0,75 | 16,8 | 18,7 | 17,2 | 17,6 | 10,3 | 141

Галаксі топ + поаст | 2,0 + 2,0 | 17,2 | 17,5 | 16,9 | 17,2 | 9,9 | 136

Раундап, 36 % в.р. – 4л/га | Контроль – без гербіцидів | - | 6,6 | 9,9 | 8,9 | 8,5 | 1,2 | 16

Півот | 0,75 | 18,6 | 21,0 | 19,7 | 19,8 | 12,5 | 171

Галаксі топ + поаст | 2,0 + 2,0 | 18,9 | 19,4 | 18,4 | 18,9 | 11,6 | 159

Лонтрел, 30 % в.р. – 0,5 л/га | Контроль – без гербіцидів | - | 5,8 | 9,1 | 8,7 | 7,9 | 0,6 | 8

Півот | 0,75 | 17,7 | 19,2 | 17,8 | 18,2 | 10,9 | 150

Галаксі топ + поаст | 2,0 +2,0 | 18,3 | 18,5 | 17,4 | 18,1 | 10,8 | 147

НСР0,05 для фактора А | 1,03 | 1,07 | 1,40

НСР0,05 для фактора Б | 1,03 | 1,07 | 1,40

НСР0,05 для взаємодії АБ | 1,78 | 1,85 | 2,42

У північному Лісостепу України, де помітно зросла забур’яненість полів малорічними і, особливо, багаторічними видами, можна вирощувати сою і збирати урожай насіння на рівні 17-21 ц/га при використанні високоефективних гербіцидів, спрямованих на захист культури від цих бур’янів.

Структурні та якісні показники урожаю сої при хімічному захисті

посівів від бур’янів.

На забур’янених варіантах рослини сої були вищими на 6-9 см і на 5-7 см було вищим кріплення нижніх бобів на них, ніж на рослинах, які вирощувались на чистих від бур’янів ділянках. У чистих посівах рослини краще освітлені, внаслідок чого менше помітна їх етіоляція. Тому застосування гербіцидів для захисту посівів сої від бур’янів знімає міжвидову конкуренцію за площу живлення та освітлення на користь культури.

Згідно з нашими дослідженнями, бур’яни негативно впливали на формування бобів і насіння у них. При безгербіцидному вирощуванні сої, або ж тільки за осіннього використання раундапу чи лонтрелу, кількість бобів і насінин у 2 рази поступалась їх чисельності і масі на рослинах, сформованих на чистих від бур’янів варіантах.

Оцінка якісних показників насіння сої (табл.4) свідчить про відсутність залежності між вмістом “сирого” жиру і протеїну та забур’яненням посівів. Ці показники закріплені на генетичному рівні і є однією з сортових ознак культури. Збір олії й білка з гектара знаходяться в прямій залежності від рівня урожайності насіння, що сформувалась під впливом зменшення забур’яненості посівів сої.

Таблиця 4 – Якісті показники насіння сої при застосуванні гербіцидів

(середнє за 1999-2001 рр.)

Внесення гербіцидів |

Норма

витрати гербіцидів, л/га | Вміст, % | Збір, кг/га

“сирого” жиру | протеїну | олії | протеїну

Осіннє | Весняне

Контроль

– без

гербіцидів | Контроль – без гербіцидів | - | 18,76 | 39,42 | 137 | 288

Півот | 0,75 | 18,95 | 39,56 | 334 | 696

Галаксі топ + поаст | 2,0 + 2,0 | 18,84 | 39,71 | 324 | 683

Раундап, 36 % в.р. – 4 л/га | Контроль – без гербіцидів | - | 18,82 | 39,75 | 160 | 338

Півот | 0,75 | 18,88 | 39,83 | 374 | 789

Галаксі топ + поаст | 2,0 + 2,0 | 18,94 | 39,77 | 358 | 752

Лонтрел, 30 % в.р. – 0,5 л/га | Контроль – без гербіцидів | - | 18,90 | 39,64 | 149 | 313

Півот | 0,75 | 18,85 | 39,79 | 343 | 724

Галаксі топ + поаст | 2,0 +2,0 | 18,81 | 39,73 | 340 | 719

4. ЕФЕКТИВНІСТЬ бакових сумішей гербіцидів

У ПОСІВах СОЇ

Зміна забур’янення посівів сої під впливом бакових сумішей гербіцидів.

Використання бакових сумішей гербіцидів розширює спектр їх дії на видове забур’янення, а також здешевлює захист культури від бур’янів та зменшує пестицидне навантаження однієї сполуки на екологічну систему довкілля.

Висока ефективність бакової суміші фронтьєру і півоту відмічалась на варіантах, де півоту вносили від 0,5 до 0,7 л/га. При підвищенні норми використання фронтьєру до 1,2 л/га достатньою для суміші виявилась норма півоту 0,3 л/га. Таке кількісне поєднання цих гербіцидів сприяло загибелі 78 % бур’янів за кількістю та на 75 % – за їх масою.

Продуктивність посівів сої залежно від використання

бакових сумішей гербіцидів.

Урожайність сої визначається за сукупністю факторів, завдяки яким формується репродуктивна його частина. Аналіз середньої урожайності сої (табл. 5) характеризує високу ефективність бакових сумішей фронтьєру з півотом. При їх використанні в нормі 0,7+0,5 або 1,2+0,3 л/га урожайність насіння подвоїлась порівняно з контрольним варіантом, в якому хімічний захист від бур’янів не застосовували.

Таблиця 5 – Вплив бакових сумішей гербіцидів на урожайність

насіння сої, ц/га (середня за 1999-2000 рр.)

Варіант досліду | Норма витрати гербіциду, л/га | Рік |

Середня | Приріст

1999 |

2000 |

ц/га |

%

Контроль | - | 6,8 | 8,4 | 7,6 | 0 | 0

Фронтьєр + півот | 0,7+0,3 | 11,2 | 11,9 | 11,6 | 4,0 | 53

Те ж | 0,7+0,5 | 14,9 | 15,8 | 15,4 | 7,8 | 103–

//– | 0,7+0,7 | 16,9 | 18,5 | 17,7 | 10,1 | 133–

//– | 1,0+0,3 | 12,1 | 13,6 | 12,8 | 5,2 | 68–

//– | 1,0+0,5 | 15,4 | 17,0 | 16,2 | 8,6 | 113–

//– | 1,0+0,7 | 17,6 | 20,1 | 18,8 | 11,2 | 147–

//– | 1,2+0,3 | 14,5 | 15,4 | 15,0 | 7,4 | 97–

//– | 1,2+0,5 | 17,9 | 19,4 | 18,6 | 11,0 | 145

НІР0,05 | 1,0 | 1,1

Таким чином, підбір і використання бакових сумішей гербіцидів сприяє розширенню спектра дії, зменшує пестицидне навантаження однією хімічною сполукою, здешевлює систему хімічного захисту сої від бур’янів.

Післядія бакових сумішей гербіцидів на наступну культуру в сівозміні.

Здатність окремих гербіцидів зберігати активність протягом року призводить до пригнічення росту й розвитку чутливих культур, висіяних у ланці сівозміни, зрідження посівів, зменшення їх продуктивності або й загибелі. Вивчення післядії бакових сумішей фронтьєру з півотом на забур’янення і урожайність ярого ячменю засвідчує про відсутність негативного впливу на чорноземних ґрунтах із вмістом гумусу понад 4 % та в роки з помірним зволоженням.

Зменшення загального забур’янення ячменю на 20-29 % пояснюється високою ефективністю бакових сумішей фронтьєру з півотом під час вегетації сої і значно меншою кількістю насіння бур’янів, що осипалось після збирання її урожаю. Урожайність зерна ячменю, висіяного наступного року після сої, була однакова за всіма варіантами, що дало підставу стверджувати про відсутність негативної післядії сумішей фронтьєру з півотом.

Результати виробничої перевірки застосування гербіцидів на посівах сої.

У дослідному господарстві “Великоснітинське” Фастівського району Київської області в 2000 році була проведена виробнича перевірка хімічного захисту посіву сої від багаторічних і малорічних бур’янів на площі 12 гектарів.

Ефективність раундапу проти багаторічних бур’янів була високою: загибель пирію повзучого становила 84 % і дводольних видів – 74 %. Застосування бакової суміші фронтьєру з півотом (0,7 + 0,7 л/га) привело до загибелі 94 % бур’янів, що забезпечило високу чистоту посіву і хороший розвиток культури та сприяло росту врожайності сої на 5,5-9,1 ц/га.

В 2003 та 2004 роках проводилась виробнича перевірка одержаних наукових даних в ТОВ “Гарант” Згурівського району на Київщині.

5. енергетична та економічна оцінка ХІМІЧНОГО

захисту ПОСІВів СОЇ від бур’янів

Енергетична оцінка використання гербіцидів на посівах сої.

Сільське господарство все більше використо-вує сировину та енергію для створення додаткової одиниці урожаю за рахунок збільшення витрат орга-нічних і мінеральних добрив, засобів захисту рослин, меліорації тощо. Зростання енергетичної насиченості виробництва в майбутньому буде сприяти переведенню виробництва на індуст-ріальну основу. За умов дефіциту енергетичних ресурсів використання гербіцидів розглядається як один із заходів зменшення енергетичних витрат.

Аналіз останніх на вирощування сої свідчить, що загальні їх витрати без застосування гербіцидів складають 6739 МДж на 1 га, але вони поновлюються енергією вирощеного урожаю в розмірі 37536 МДж або в 5,6 рази вищою. Проведені нами розрахунки підтверджують, що хімічний захист від бур’янів є енергетично витратним заходом, проте супроводжується помітним ростом урожайності та накопиченням відновлюваної енергії в 9-11 разів вищим, ніж при відсутності такого захисту.

Оцінка економічної ефективності використання гербіцидів.

Використання гербіцидів є важливим напрямом інтенсивного ведення землеробства. Хімічний захист сої від багаторічних бур’янів, зокрема, застосування гербіцидів раундап і лонтрел у системі зяблевого обробітку ґрунту, виявився економічно недоцільним або й збитковим, якщо не проводити одночасно хімічного прополювання проти малорічних видів, які в Лісостепу виявляють високу шкодочинність.

Витрати на застосування бакової суміші галаксі топу з поастом (2+2 л/га), навіть без осіннього внесення гербіцидів, виявились більш вартісними (448 грн./га), ніж обприскування півотом (0,75 л/га) як на фоні раундапу чи лонтрелу, так і без їх використання (203-428 грн./га). Ще дорожчим був захист сої від бур’янів баковою сумішшю галаксі топу з поастом на фоні осіннього внесення раундапу (600) та лонтрелу (674 грн./га).

Незважаючи на високу вартість гербіцидів, чистий прибуток від застосування півоту (0,75 л/га) на фоні осіннього внесення раундапу та лонтрелу становив 974 і 731 грн./га, в той час як без них – 893 грн./га, а рентабельність була відповідно 274; 171 і 439 %. Чистий прибуток від застосування бакової суміші галаксі топу з поастом на фоні осіннього внесення раундапу, лонтрелу чи без їх застосування дорівнював 475-634 грн./га.

Таким чином, бур’яни в посівах сої завдають значної шкоди, зменшуючи її урожайність у декілька разів, зводять нанівець витрати щодо обробітку ґрунту, використання добрив, впровадження нових сортів. Застосовування гербіцидів доповнює систему організаційних та агротехнічних