між інструментальною та ціннісною мотивацією політичної участі, високому рівні інтересу до політичного життя; б) у провідній ролі політичної ідентичності в ідентифікаційній системі особистості; в) у високому рівні сформованості почуття причетності до політичного життя.
На основі аналізу складових політичної соціалізації (когнітивної, поведінкової та афективно-оцінкової) встановлено, що визначальним у процесі формування і розвитку політичності особистості студента є засвоєння семантико-символічного порядку політичної культури, втіленої в політичних уявленнях суспільства. Обґрунтоване теоретично і підтверджене емпірично положення про те, що політичні уявлення особистості відіграють детермінуючу роль у формуванні політичності.
Виявлено специфіку уявлень студентів про відносини особистості і політичної влади, яка полягає у неузгодженості, суперечливості їх змісту. Так, символічні характеристики політичних уявлень репрезентують пасивну, індиферентну позицію особистості студента стосовно політичної влади, позбавлену ознак партнерства і конструктивної взаємодії. Така позиція означає формальну участь особистості у політичному житті, притаманна громадянинові за умов авторитарного режиму. Разом з тим, семантичний простір політичних уявлень репрезентує партнерську з рисами ідеального громадянина позицію особистості студента щодо влади демократичної.
В уявленнях студентів рольові позиції суб’єктів політичних відносин (авторитарна, партнерська або демократична та потуральницька) не диференціюються. Власну політичну позицію студенти ідентифікують одночасно з трьома цими позиціями. Система рольових приписів для суб'єктів політичної взаємодії як на рівні макросоціальному, так і на рівні особистісному є розмитою.
Образ сьогоднішнього громадянина, сформований в свідомості студентів, втілює в собі невизначену позицію щодо політичної влади, не ідентифікується з ідеалом громадянина та власним “Я” студента.
Взаємні позиції політичної влади і особистості репрезентовані в уявленнях як асиметричні, нерівноцінні. Взаємовідносини між ними базуються на принципі домінування-підлеглості відповідно, з гіпертрофованою функцією контролю та застосування насильства з боку влади. Сьогоднішня політична влада репрезентована в уявленнях студентів як влада 20 років тому, позбавлена потенціалу партнерства і конструктивізму у відносинах з особистістю і суперечить ідеалові громадянина. Вона уявляється антидемократичною.
Специфіка відносин політичної влади і особистості громадянина сприймається студентами, які не мають досвіду громадсько-політичної діяльності, крізь призму наступних категорій: “Активна позиція щодо справ громади”, “Аморальний егоцентризм”, “Соціально заперечувана безвідповідальність – Власна відповідальність”. У студентів із досвідом політичної діяльності такими категоріями є: “Причетність до справ громади – Відчуженість від справ громади”, “Егоцентризм – Соціоцентризм”, “Обережність – Готовність до самопожертви”, “Нонконформізм”.
Виявлено, що зростання рівня політичної поінформованості, більш диференційоване і точне відображення політичної дійсності, зростання активності, лояльності і конструктивності позиції студента щодо політичної влади пов’язані з набуттям досвіду політичної діяльності. -
Особливості психологічної залученості до політичного життя у студентів, які не мають досвіду активної участі у політичній діяльності, характеризуються інструментальною мотивацією (бажанням зробити кар’єру, налагодити ширші корисні зв’язки, прагнення досягти матеріального благополуччя), базисною в рушійних силах політичної поведінки студентів; середнім рівнем політичного інтересу; середнім рівнем сформованості почуття причетності до політичного життя; низьким рівнем політичної ідентифікації.
Набуття досвіду громадсько-політичної діяльності через участь студента у політичній комунікації супроводжується формуванням більш цілісної, несуперечливої системи індивідуальних політичних уявлень. Із включенням до їх структури семантико-символічних характеристик, які репрезентують активну з елементами партнерства і конструктивної політичної взаємодії позицію суб’єкта політики пов’язане зростання психологічної залученості особистості студента до політичного життя: високий рівень сформованості почуття причетності до політичного життя та підвищення рівня громадянської ідентифікації, зростання політичного інтересу; більш збалансоване співвідношення інструментальної та ціннісної мотивації політичної участі.
За результатами дослідження визначено основні соціально-психологічні засади оптимізації процесу політичної соціалізації студентської молоді, якими є:
а) в соцієтальному масштабі – апробована у повсякденній політичній практиці цілісна система цінностей демократії; реорганізовані саме на цій основі як система інститутів політичної соціалізації, так і система політичної освіти та виховання молоді; б) на рівні особистості – розвинена демократична політична культура студентської молоді, заснована на ґрунтовних знаннях про політику, на цілісній, внутрішньо узгодженій системі політичних уявлень, орієнтованій, зокрема, на особистість громадянина як активного суб’єкта політики.
Подальша наукова розробка представленої проблеми полягає у вивченні глибини і масштабів трансформації політичних уявлень суспільства, того, як відбиваються зміни в їх структурі та змісті на адаптивних можливостях підростаючих поколінь; у з’ясуванні того, чи стають основні положення національної ідеї змістом повсякденних політичних знань молоді; у дослідженні гендерних особливостей політичних уявлень молоді.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Дембицька Н.М. До питання політичного виховання молоді // Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. Тези доповідей Третьої Всеукраїнської конференції молодих науковців 28–29 вересня 2000 року. – К.: “Київський університет”, 2000. – С. 12–14.
2.
Дембицька Н.М. Політичність особистості як показник особливостей її політичної соціалізації // Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. Тези доповідей Четвертої Міжнародної конференції молодих науковців 26–28 вересня 2001 року. – К.: “Київський університет”, 2001. – С. 55–57.
3.
Дембицька Н.М. Проблема політичної соціалізації молоді в умовах трансформації українського суспільства // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матер. міжнар. наук. конф., присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка (17–18 грудня 2001 р., м. Київ). – Т.1. – К.: Міленіум, 2002. – С.48–51.
4.
Дембицька Н.М. Психосемантичне дослідження політичних уявлень студентів // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К.: “ГНОЗИС”, 2002. – Т. ІV. – Ч. 7. – С. 48–53.
5.
Дембицька Н.М. Становлення політичної ідентичності молоді як аспект її соціалізації // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка – К.: “НЕВТЕС”, 2001. – Т. ІІІ. – Ч. 7. – С. 73–80.
6.
Дембицька Н.М. Уявлення про владу студентської молоді як показник її управлінської позиції у сфері державотворення // Актуальні проблеми психології. Том. 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2001. – Вип. 1. – С.25–33.
7.
Дембицька Н.М. Формування політичності особистості як засвоєння політичного досвіду суспільства // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – К.: “НЕВТЕС”, 2001. – Т. ІІІ. – Ч. 8. – С. 82–86.
Анотації
Дембицька Н.М. Психологічні особливості політичної соціалізації студентів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05. – соціальна психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2004.
У дисертації розглядаються психологічні особливості політичної соціалізації студентів в умовах трансформації політичної системи країни. На основі аналізу провідних теоретичних підходів до розуміння процесу політичної соціалізації розроблено модель психологічної залученості особистості до політичного життя як інструмент для визначення результатів політичної соціалізації студентів. Здійснено теоретичний аналіз формування і функціонування політичних уявлень як чинника політичної соціалізації студентів. Розкрито специфіку змісту політичних уявлень сучасних студентів та виявлено особливості психологічної залученості до політичного життя залежно від наявності у них досвіду безпосередньої участі у політичній діяльності.. Підтверджено гіпотезу про існування взаємозв’язку між особливостями психологічної залученості особистості до політичного життя та семантико-символічними характеристиками уявлень студентів про відносини особистості і політичної влади.
Ключові слова: політична соціалізація, політичне виховання, політичність, політична діяльність, політична поведінка, психологічна залученість до політичного життя, політичні уявлення.
Дембицкая Н.Н. Психологические особенности политической социализации студентов. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05. – социальная психология. – Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2004.
В диссертации рассматриваются психологические особенности политической социализации личности студента в условиях трансформации политической системы страны, которые состоят в том, что формирование политичности личности студента определяется содержательными особенностями её политических представлений.
Объектом исследования является процесс политической социализации студентов.
Предметом исследования являются содержательные характеристики политических представлений как фактора психологической вовлечённости личности студента в политическую жизнь.
Цель диссертационной работы состоит в исследовании специфики взаимосвязи между содержательными характеристиками политических представлений и особенностями психологической вовлечённости в политическую жизнь у студентов в условиях становления новой политической системы.
В работе раскрыты концептуальные основания функционирования политических представлений как фактора политической социализации личности студента в условиях трансформации политической системы. На основании модели психологической вовлечённости личности в политическую жизнь, разработанной в диссертации, эмпирически исследованы особенности политической социализации студентов. В диссертационной работе показано, что повышение уровня политичности личности студента связано с увеличением опыта непосредственного участия в политической деятельности.
В диссертации обоснован подход к пониманию политической социализации как процесса формирования и развития политических качеств личности на основе интериоризации семантико-символического порядка политической культуры общества и дальнейшей субъектно-объектной реализации личности в сфере политических отношений. В процессе исследования раскрыты психологические особенности юношеской стадии политической социализации через соотношение когнитивного, аффективно-оценочного и поведенческого аспектов этого процесса.
Получило подтверждение предположение о противоречивости содержания политических представлений студентов в условиях трансформации политической системы. Показано, что c возрастанием у студентов опыта политической деятельности связано увеличение уровня политической информированности, более дифференци-ро-ван-ное и точное отображение в сознании политической действительности, репрезентация личной позиции в отношениях с политической властью как более активная и конструктивная, основанная на принципах партнёрства. Подтверждена гипотеза о существовании взаимосвязи между семантико-символическими характеристиками политических представлений и особенностями психологической вовлечённости в политическую жизнь личности студента.
Теоретическое значение диссертационного исследования состоит в расширении и углублении знаний об особенностях политической социализации студентов в период трансформации общества; обосновании детерминирующей роли семантико-символи-ческого порядка политической культуры общества, воплощённого в политических представлениях, в процессе политической социализации личности; разработке социально-психологических положений теории политического участия.
Практическое значение исследования. Установленные в процессе исследования факты и сформулированные на этой основе выводы могут использоваться: политиками – для коррекции собственного имиджа как политического деятеля, ориентируясь на представления электората; преподавателями – для усовершенствования существующих и разработки новых учебных программ по политической психологии и политическому воспитанию молодёжи (опираясь на разработанные автором психологические основы оптимизации процесса политической социализации студентов в условиях общественных трансформаций); политическим психологам – для исследования результатов политической социализации личности (используя разработанную автором модель психологической вовлечённости личности в политическую жизнь), а также для изучения особенностей политических представлений молодёжи (используя разработанные автором анкету политической информированности и методику СД).
Ключевые слова: политическая социализация, политичность, политическое воспитание, политическая деятельность, политическое поведение, психологическая вовлечённость в политическую жизнь, политические представления.
Dembitska N.M. Psychological peculiarities of political socialization of students. – Manuscript.
Dissertation to gain Candidate degree in psychological sciences in speciality 19.00.05 – social psychology. – G.S.Kostiuk Institute of Psychology of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.
The dissertation exposes the conceptual basis of functions of the political representations as a factor of a student’s personality political socialization. There has been worked out an approach to the political socialization as a process of forming and development of personalities political qualities, which is based on the interiorization of the semantic-symbolic order of the Ukrainian political culture and the next subject-object personality realization in a sphere of political relationships. The political education has shown as a principal process of forming an active position of the citizen in ones relationships with political authority. These relationships have been based on the constructive partner principals. The presupposition about contradictory of student’s political representation maintenance in conditions of political system’s transformations has been confirmed. The hypothesis about ties between the semantical-symbolical characteristics of political representations and the peculiarities of psychological involving in the political life of students has been confirmed.
Key words: political socialization, political education, political activity, political behavior, psychological involving in the political life.
___________________________________________
Підписано до друку 18.02.2004 р. Формат 60х90/16.
Ум.друк.арк. 0,9. Обл.-вид.арк. 0,9.
Тираж 100. Зам. 36.
____________________________________________
Видавництво “Науковий світ”®
Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.
03150, м.Київ-150, вул. Горького, 51, оф. 1211.
227-01-89, 419-38-44