У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





ВВЕДЕНИЕ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Даниленко Світлана Василівна

УДК 519.865.012.4 (043.3)

МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
ФІНАНСОВИМИ КОШТАМИ ГАЛУЗЕВОГО МІНІСТЕРСТВА

Спеціальність 08.03.02 – Економіко-математичне моделювання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної кібернетики Донецького національного

університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник | доктор економічних наук, професор

Андрієнко Володимир Миколайович,

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної кібернетики (м. Донецьк)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Амітан Венiамiн Наумович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, завідувач відділом економіко-правових проблем розвитку територіальних систем (м. Донецьк)

кандидат економічних наук Прокопенко Роман Васильович, Донецький університет економіки і права, доцент кафедри інформатики і інформаційних технологій (м. Донецьк)

Провідна установа

Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, кафедра економічної кібернетики (м. Київ).

Захист дисертації відбудеться “ 6 ” жовтня 2004р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул.Університетська, 24.

Автореферат розісланий “ 3 ” вересня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.С. Овечко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Наслідком принципових змін в економічній сфері держави, пріоритетів розвитку, трансформації суспільства у нових економічних умовах є невизначеність зовнішнього оточення економічних об'єктів галузевих міністерств, що багаторазово збільшує ризики їх функціонування і істотно ускладнює процес державного регулювання й узгодження їхнього розвитку в рамках галузі. Ефективність державного регулювання усіх видів діяльності економічних об'єктів (функціонального, адміністративного, господарського, соціального й інших) залежить не тільки від обсягу державного фінансування відповідної галузі і розподілу цих коштів, але й оперативності, обґрунтованості й адекватності управляючих впливів.

Сучасний період ринкової економіки України характеризується підвищенням ролі державного регулювання економічних відносин. Надання можливості економічним об'єктам державного підпорядкування виконання деяких видів функціональної діяльності на комерційній основі, дозволяє частково вирішувати питання фінансування господарської діяльності за рахунок одержаних доходів, які зараз включені до бюджету України як спеціальні кошти. Так на протязі 2000-2004 років бюджетні кошти, що виділяються на розвиток освіти і науки, становлять 57 % фінансування від загальних витрат підвідомчих економічних об’єктів, а спеціальні кошти, відповідно 43 %. Держава регулює фінансування їхніх витрат на заробітну плату, комунальні платежі, капітальний ремонт і будівництво, інвестування перспективних розробок під контролем галузевого міністерства. Державна підтримка економічних об'єктів дозволяє проводити гнучку і спрямовану політику регулювання ринку, згладжувати для них негативні тенденції в економіці.

У зв'язку з цим зростає роль управлінь галузевих Міністерств, що здійснюють планування, облік і контроль розподілу бюджетних коштів між підвідомчими економічними об'єктами для ведення їх функціональної і фінансово-господарської діяльності.

Проблемам розробки моделей механізмів управління фінансовими коштами галузевих міністерств присвячено багато робіт вітчизняних і зарубіжних вчених і дослідників, зокрема, Амітана В.Н., Амоши О.І., Андрієнка В.М., Башарина Г.П., Бланка І.О., Брейлі Р., Геєця В.М., Данілочкіної Н.Г., Друрі К., Лисенка Ю.Г., Унковської Т.Є., Чумаченка М.Г., Шеремета А.Д. та інших, що більшою мірою відносяться до періоду їх чисто бюджетного фінансування.

Невизначеність же зовнішнього оточення потребує пошуку нових ефективних механізмів управління фінансовими коштами галузевих міністерств і стимулювання економічних об'єктів для узгодження їх стратегії і тактики поводження з виробленою державною політикою, що і визначає актуальність проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності: з держбюджетними темами Донецького національного університету: “ Моделювання системи управління фінансовими потоками Міністерства освіти і науки України” (шифр і номер держреєстрації – 02-1ВВ/25, 0101U005372), “Моделювання процесів фінансового менеджменту вищого навчального закладу” (шифр і номер держреєстрації – Г-00/42, 0100U005081).

Предметом дослідження даної дисертаційної роботи є моделювання процесів управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

Об'єктом дослідження є процеси управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Основні результати отримані при дослідженні процесів управління фінансовими коштами Міністерства освіти і науки України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка моделей механізмів державного стимулювання підвідомчих економічних об'єктів, що дозволяють виробляти ефективні оперативні й обґрунтовані регулюючі впливи по управлінню фінансовими коштами галузевого міністерства, за рахунок підвищення оперативності і вірогідності обробки інформації.

Досягнення поставленої мети здійснюється при рішенні у дисертації таких задач:

дослідити процеси управління фінансовими коштами галузевого міністерства, що існують у планово-фінансовому управлінні й у бухгалтерії центрального апарата галузевого міністерства;

розробити концепцію організації системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства;

синтезувати механізм бюджетування підвідомчих економічних об'єктів, що передбачає розподіл виділених лімітів фінансування, їхнє коригування і фактичний розподіл фінансових коштів;

розробити модель механізму стимулювання підвідомчих економічних об'єктів;

розробити модель системи управління процесом прийняття звітної документації підвідомчих економічних об'єктів;

розробити структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є розробки вітчизняних і закордонних вчених у менеджменті, підприємництві, системному аналізі, управлінні фінансами, контролінгу, бюджетуванні, економіко-математичному моделюванні й інформаційних технологіях.

Інформаційну базу дослідження склали дані фінансово-господарської діяльності за 2000-2004 роки Міністерства освіти і науки України.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації здійснено постановку і рішення нової актуальної задачі моделювання системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства в ринкових умовах функціонування економіки України. Новими результатами є:

вперше розроблені

концепція організації системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства, яка базується на механізмах бюджетування і стимулювання підвідомчих економічних об'єктів, інвестування перспективних проектів, що забезпечує ефективне регулювання бюджетних коштів за рахунок використання економіко-математичного моделювання, сучасних інформаційних технологій і віртуальних утворень в електронному інформаційному просторі, сформованих підвідомчими економічними об'єктами, для забезпечення оперативного прийняття звітної документації; що дозволяє підвищити оперативність та точність управління фінансовими коштами, і, як наслідок, запобігти їх втратам;

економіко-математична модель механізму стимулювання підвідомчих економічних об'єктів, яка розроблена з використанням методів прийняття рішень, що забезпечує узгодження їх функціональної і фінансово-господарської діяльності із стратегією галузевого міністерства й активізацію пошуку і розробки нових перспективних інвестиційних проектів у рамках економічного об'єкта, що дає змогу збільшити обсяг позабюджетних коштів;

одержали подальшого розвитку

економіко-математична модель механізму бюджетування підвідомчих економічних об'єктів, що побудована з використанням теоретико-множинного підходу, який забезпечує планування відповідних лімітів фінансування і їх обґрунтований фактичний розподіл, що дає змогу більш точно і цілеспрямовано використовувати обмежені кошти;

модель системи управління процесом прийняття звітної документації підвідомчих економічних об'єктів, яка розроблена з використанням теоретико-множинного підходу, що забезпечує вірогідність, оперативність та релевантність агрегованої інформації та дає змогу виконувати ефективне коригування фінансових коштів за рахунок їх вчасного перерозподілу між підвідомчими економічними об’єктами;

удосконалено

структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства, що забезпечує функціонування віртуальних утворень, сформованих підвідомчими економічними об'єктами в електронному інформаційному просторі, яка реалізована розподіленою інтегрованою базою даних, що дозволяє влаштувати оперативний взаємозв'язок з Міністерством фінансів і Державним казначейством України, оперативно регулювати рух фінансових коштів, виробляючи при цьому обґрунтовані й ефективні управляючі впливи, що приводить до значного скорочення витрат на утримання апарату міністерства.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані в дисертації механізми, моделі і засоби їхньої реалізації в системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства є досить універсальними та придатними для використання в різних галузевих міністерствах. Їхнє застосування дозволяє підвищити ефективність функціонування зазначеної системи в умовах нестабільного економічного середовища.

Економічний ефект від впровадження результатів дисертаційного дослід-ження, підтверджений актом, склав 755 тис. грн.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на VІІ Всеукраїнській науково-методичної конференції “Проблеми економічної кібернетики” (2002 р., м. Запоріжжя), на V Міжнародній науково-практичної конференції “Наука й освіта” (2002 р., м. Дніпропетровськ), на VI Міжнародній науково-практичної конференції “Наука й освіта” (2003 р., м. Дніпропетровськ), на наукових семінарах у Донецькому національному університеті (2000-2004 рр., м. Донецьк).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 4,31 д.а., з яких автору належить 3,56 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел з 137 найменувань, 3 додатків. Робота викладена на 164 сторінках. Текст дисертації містить 24 рисунка, 6 таблиць.

Основні положення дисертаційної роботи

У дисертаційній роботі розроблено концепцію організації системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства, яка побудована з використанням механізмів бюджетування і стимулювання підвідомчих економічних об'єктів, інвестуванні перспективних проектів, що забезпечує ефективне регулювання бюджетних коштів за рахунок використання економіко-математичного моделювання, сучасних інформаційних технологій і віртуальних утворень в електронному інформаційному просторі.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, предмет, об’єкт і методологію дослідження, показано наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи.

У першому розділі “Концептуальні основи моделювання системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства” досліджено особливості сучасного процесу управління фінансовими коштами галузевого міністерства, визначені концептуальні основи моделювання системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

На підставі даних, приведених у таблиці 1, виявлено факт, що в середньому 43 % фінансування Міністерства освіти і науки України складають позабюджетні фонди, що визначає необхідність ефективного управління розподілом бюджетних коштів, що складають 57 % фінансування.

На основі цього дослідження розроблено концепцію організації системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства, визначене функціональне призначення кожного елемента, а також його місце і роль у системі управління. Обґрунтовано необхідність зміни функціональної організації робіт на процесну і застосування сучасних інформаційних технологій у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Розроблено динамічну модель управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

Таблиця 1.

Динаміка фінансування Міністерства освіти і науки України у 2000-2004 р.р.

Проведені дослідження функціонування центрального апарата бухгалтерії і плануючого органа галузевих міністерств дозволили виявити наступні недоліки у їх роботі: відсутність формальних методів планування лімітів фінансування підвідомчих економічних об'єктів; відсутність зворотного зв'язку між бухгалтерією і Державним казначейством про перерахування відповідно до реєстру розподілу коштів економічним об'єктам і одержувачам коштів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; автономна реалізація функцій планування і обліку з наступним формуванням у ручному режимі звітних форм документів; візуальна (у ручному режимі) перевірка і прийом звітів від підвідомчих економічних об'єктів у бухгалтерії.

Наслідками перерахованих недоліків, відповідно, є:

суб'єктивізм при плануванні лімітів фінансування підвідомчих економічних об'єктів, що в значній мірі ставить обсяг виділених лімітів фінансування від брокерських якостей керівників підвідомчих економічних об'єктів;

висока трудомісткість робіт з усунення невідповідностей даних фактичного виділення й одержання коштів підвідомчими економічними об'єктами;

дублювання функцій при передачі документів від одного виконавця до іншого, наявність суперечливої інформації внаслідок помилок при ручному копіюванні документів, низька оперативність надання звітної документації;

висока трудомісткість перевірки і прийому звітів за період, що приводить до збільшення навантажень на бухгалтерію центрального апарата міністерства, і невиправданих тимчасових втрат головних бухгалтерів підвідомчих економічних об'єктів.

Для усунення перелічених недоліків і їх наслідків розроблено концептуальну модель організації системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства, що представлена на рис 1. Оперативність і релевантність інформації забезпечує модель системи управління процесом прийняття звітної документації підвідомчих економічних об'єктів, що використовує сучасні інформаційні технології і віртуальні утворення в електронному інформаційному просторі.

На підставі наданої звітності (стрілка 5) галузеве міністерство здійснює облік, контроль, аналіз і планування фінансових коштів. У випадку некоректності (непогодженості) наданої підвідомчими економічними об'єктами звітності відбувається її повернення на доробку, а так само доведення затверджених лімітів фінансування, стратегічних цілей, задач, програм і іншої інформації (стрілка 6). Для кожного календарного року плановий відділ галузевого міністерства надає плановані ліміти фінансування в Міністерство фінансів України (стрілка 8). Міністерство фінансів затверджує ліміти фінансування (стрілка 9).

Відповідно затвердженим лімітам виконується фінансування підвідомчих економічних об'єктів через Державне казначейство України. Плановий відділ галузевого міністерства виконує розподіл суми бюджетних коштів між підвідомчими економічними об'єктами, використовуючи механізми бюджетування та стимулювання, яку щомісяця виділяє Міністерство фінансів (стрілка 3). Згідно відомостей планового відділу бухгалтерія формує “Розподіл коштів”, що передається в Державне казначейство (стрілка 11). Згідно “Розподілу коштів” Державне казначейство виконує зарахування коштів на відповідні реєстраційні рахунки підвідомчих економічних об'єктів, а так само надає виписки з цих рахунків (стрілка 1). Підвідомчі економічні об'єкти звітують перед Державним казначейством (стрілка 2).

Після зарахування коштів на реєстраційні рахунки центрального апарата галузевого міністерства плановий відділ формує реєстр одержувачів коштів, відповідно до укладених договорів і наказів по лінії науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Сформований реєстр передається в бухгалтерію, де формуються платіжні доручення відповідно реєстрові одержувачів, які передаються у Державне казначейство для оплати (стрілка 11). Крім цього бухгалтерія здійснює поточну діяльність центрального апарата (стрілка 11).

Державне казначейство надає галузевому міністерству інформацію про стан реєстраційних рахунків підвідомчих економічних об'єктів та їх поточну діяльність (стрілка 10), що використовується при перевірці на узгодженість звітності. Щокварталу бухгалтерією подаються звіти про виконання фінансування в Державне казначейство і Міністерство фінансів (стрілки 8, 11).

Розглянуті концептуальна і динамічна моделі управління фінансовими коштами галузевого міністерства покладено в основу розробки економіко-

математичних моделей механізмів управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

У другому розділі “Моделі механізмів управління фінансовими коштами галузевого міністерства” представлено моделі механізмів бюджетування і стимулювання підвідомчих економічних об'єктів. Досліджено особливості використання синтезованих моделей цих механізмів.

Нехай на планований період підвідомчі економічні об'єкти направляють у плануючий орган галузевого міністерства запити на фінансування у виді кошторисів, планова сума витрат яких визначається за формулою:

де індекс j ідентифікує підвідомчі економічні об'єкти галузевого міністерства (j= , – кількість економічних об'єктів галузевого міністерства);

- сума витрат за k-м кодом економічної класифікації витрат j-го підвідомчого економічного об'єкта галузевого міністерства (k= – кількість кодів економічної класифікації витрат).

Очевидно, що плановий запит коштів по економічних об'єктах галузевого міністерства на період складе:

Припустимо, що Міністерство фінансів України виділило фактично коштів.

Якщо то це ідеальний варіант, що не вимагає коректування кошторисів підвідомчих економічних об'єктів.

Якщо , то перевищуючий залишок суми відноситься на фонд стимулювання підвідомчих економічних об'єктів.

Припустимо, що . Розглянемо три можливі стратегії коригування кошторисів підвідомчих економічних об'єктів.

Стратегія 1 (пропорційне зменшення сум планових кошторисів запитів). Визначимо величину:

що є відношенням значень фактично виділених Міністерством Фінансів грошових коштів до їх планового по галузевому міністерству. Тоді фактичне виділення лімітів коштів j-му підвідомчому економічному об'єкту визначається за формулою: |

(1)

Так, наприклад, для Міністерства освіти і науки розподіл лімітів коштів, представлений формулою (1), обґрунтовано для економічних об'єктів однакового статусу, обумовленого рівнем акредитації, значущістю для наукового і промислового потенціалу країни, наявністю передових наукових шкіл, порівнянністю регіональних економічних умов і інших факторів. Поставимо у відповідність кожному економічному об'єкту його статус – stj, що визначається експертом. Це дає можливість побудувати множину груп запитів кошторисів економічних об'єктів однакового статусу , елементи якого визначаються в такий спосіб:

,

де– потужність множини .

Поставимо у відповідність кожній групі коефіцієнт , що визначає її значущість відповідно до визначеного статусу, такий, що:

.

Тоді формулу, аналогічну (1), можна застосувати для підвідомчих економічних об'єктів групи , при цьому сума фактично виділених коштів для групи визначається за формулою:

,

а величина визначається:

де

.

Тоді |

(2)

Стратегія 2 (підтримка непрестижних підвідомчих економічних об'єктів). Державним підвідомчим економічним об'єктам дозволяється вести комерційну діяльність для рішення фінансово-господарських проблем, тому структуру витрат коштів j–го підвідомчого економічного об'єкту представимо у вигляді:

,

де - витрати, що забезпечуються позабюджетними коштами.

Нехай визначає питому вагу позабюджетних коштів у загальному обсязі витрат j–го підвідомчого економічного об'єкту за формулою:

У зв'язку з тим, що значущість окремих економічних об'єктів для галузевого міністерства є значною, але питома вага позабюджетних коштів у них мала, то можлива наступна стратегія розподілу бюджетних коштів за формулою: |

(3)

Величина визначає розмір коштів, на який зменшується значення планового запиту по кошторису j–го підвідомчого економічного об'єкту і, відповідно, передбачається його компенсація за рахунок позабюджетних коштів самого об’єкту.

Стратегія 2 будується з припущення, що структура розподілу витрат коштів відома на момент розрахунку планів. За основу такої структури можна взяти звіти за попередні роки функціонування підвідомчого економічного об'єкту за умови, що величини не змінюються. Дана стратегія дозволяє ліквідувати дефіцит бюджетних коштів за рахунок позабюджетних. Розглянута стратегія ставить у невигідні умови підвідомчі економічні об'єкти, питома вага позабюджетних витрат у яких висока. Щоб мотивувати залучення позабюджетних коштів підвідомчим економічним об'єктам з малим значенням , розглянемо наступну стратегію.

Стратегія 3 (мотивація залучення позабюджетних коштів). Відповідно до (3) підвідомчі економічні об'єкти з малим значенням можуть побудувати стратегію свого поводження, орієнтовану тільки на використання бюджетних коштів. Для мотивації залучення позабюджетних коштів формулу (3) перетворимо до наступного виду:

, | (4)

де параметр визначає період планування, , – коефіцієнти, що визначають різні варіанти розподілу коштів.

Модель стимулювання призначена для активізації функціональної діяльності підвідомчих економічних об'єктів з метою ефективного узгодження і досягнення стратегічних цілей, визначених галузевим міністерством із внутрішніми, а так само інвестування стратегічно важливих проектів, що є альтернативним джерелом бюджетного фінансування. Джерелом інформації для цієї моделі є звітність, надана підвідомчими економічними об'єктами. Введемо функцію досягнення мети:

,

де – звітна документація визначеної структури i-го підвідомчого економічного об'єкту; – множина цілей, визначених галузевим міністерством на відповідному тимчасовому відрізку.

Визначимо величину збільшення обсягу стимулюючого фінансування, унаслідок досягнення заданих цілей i-м підвідомчим економічним об'єктом:

,

де – загальний обсяг фонду стимулювання; – кількість підвідомчих економічних об'єктів; – визначається як.

Функція досягнення мети може бути формалізована в рамках конкретного галузевого міністерства або ж визначається експертом.

У третьому розділі “Інформаційно-обчислювальна система підтримки прийняття рішень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства” представлено модель і функціональні особливості інформаційно-обчислювальної системи підтримки прийняття рішень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства (рис. 2). Синтезовано модель системи управління процесом прийняття звітної документації підвідомчих економічних об'єктів, обґрунтовано використання віртуальних утворень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

Нехай існує множина звітних форм (звітності) , що подаються підвідомчими економічними об'єктами в центральний апарат управління галузевого міністерства. Структура множини цілком відбиває всю необхідну інформацію для

моніторингу діяльності і фінансово-господарського стану підвідомчого економічного об'єкту:

- -а звітна форма, , - кількість звітних форм.

Структура елемента множини наступна:

(9)

де - значення -го показника, - кількість показників у -й звітній формі, .

Структура елементів множини і його потужність модифікується при необхідності шляхом додавання нових показників і видалення неактуальних, створення нових звітних форм і скасування старих, що забезпечує гнучкість процесу моніторингу.

Для формування звітності визначається множина інструкцій щодо складання відповідних звітних форм:

де - кількість звітних форм.

Структура конкретної інструкції, тобто елемента множини , аналогічна (9):

де - інструкція для складання -го показника , , - кількість показників у -й звітній формі,.

Очевидно, що при відсутності єдиного віртуального інформаційного простору у середині економічного об'єкта і використанні гетерогенних програмних комплексів модифікація структури звітності приведе до змушеної тимчасової затримки, пов'язаної з коректуванням (розробкою) програмних модулів відповідних звітів кожного центра відповідальності. Тим самим визначається тимчасова затримка адаптації кожного підвідомчого економічного об'єкта для формування нової (зміненої) звітної форми. При наявності єдиного інтегрованого програмного комплексу, що охоплює всі аспекти функціонування економічного об'єкту у віртуальному інформаційному просторі, модифікація звітності приводить до зміни відповідного програмного забезпечення та інструкцій . У цьому випадку не потрібно додаткових тимчасових витрат на адаптацію підвідомчих економічних об'єктів до нової звітності. Оперативність надання модифікованих звітів визначається тільки часом модифікації інтегрованого програмного комплексу економічного об'єкту. Мінімізація тимчасових витрат на його модифікацію досягається за рахунок використання сучасних методик синтезу бази даних, проектування програмного комплексу, об’ектно-орієнтованого підходу при розробці відповідного програмного забезпечення.

Для підвищення ефективності функціонування процесу перевірки звітності використовуємо множину контрольних цифр для їхньої перевірки. Множина визначається наявністю заздалегідь відомих значень деяких показників (наприклад, обсяг фінансування, затверджених лімітів або технологічні показники і т.і.) та представляється у вигляді:

- множина контрольних цифр для -ої звітної форми, , - кількість звітних форм.

Співвіднесення даних звітності з контрольними цифрами дозволяє виявити помилки і неточності при формуванні звіту.

Структуру елемента множини представимо в наступному виді:

де - кількість контрольних цифр, що перевіряються у -ій звітній формі, а пари визначає порядковий номер показника і його значення, тобто, де, ,.

Позначимо через множину правил коректності звіту (наприклад, підсумкові суми за окремими показниками, контрольна сума в рамках однієї звітної форми і взаємні узгодження між різними значеннями):

де - кількість усіляких правил коректності в звітності.

Оскільки правила коректності можуть бути визначені як усередині однієї, так і між декількома звітними формами, то введемо наступне визначення елемента множини:

,

Множину введемо щодо перевірки звітності на збіг з контрольними цифрами. Вона містить показники, значення яких розходяться зі значеннями контрольних цифр:

.

Множину введемо для перевірки звітності на виконання правил коректності. Вона містить правила, що не виконуються в звітності , поданої підвідомчим економічним об’єктом:

.

Критерієм прийняття звітності центра відповідальності економічного об'єкта є: звітність прийнята і.

Після прийняття звітності здійснюється аналіз критичних і потенційно небезпечних відхилень значень показників або швидкості їхньої зміни. Для їхнього визначення введемо множину :

,

де - кількість елементів множини , кожен елемент якого визначається в такий спосіб:

Формально являє собою логічний предикат, що або виконаний у даному звіті , або помилковий (не виконаний). Значення свідчить про те, що звіт економічного об’єкту має відхилення показників, що перевищує встановлену норму , що означає значить необхідність приділити підвищену увагу центрального апарату управління до відповідних показників і виробити адекватні управляючі впливи.

Елементи можуть задавати не тільки припустимий інтервал значень для показників, але й їхню швидкість зміни (для цього в поточний звіт вноситься інформація про стан показників у минулих періодах), відносний обсяг показників між собою й інші.

Введемо множину , елементами якого є нульові предикати

.

Застосування множини дозволяє після прийняття звітності в автоматичному режимі відслідковувати критичні і потенційно небезпечні відхилення значень показників, що вимагають особливої уваги центрального апарата управління. Якщо , то діяльність підвідомчих економічних об’єктів повинна піддаватися ретельному аналізові для прийняття управлінських рішень по ліквідації існуючих відхилень.

Основні висновки дисертаційної роботи

У дисертаційній роботі на теоретичному та практичному рівнях вирішено актуальну проблему моделювання системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

1. Проаналізовано існуючу структуру системи ведення обліку руху фінансових потоків галузевого міністерства, виявлено її принципові недоліки, запропоновано удосконалену модель, що їх не має.

2. Проведено аналіз існуючих підходів до управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Виявлено їхні достоїнства і недоліки.

3. Визначено місце і роль служби контролінгу в системі оперативного управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Сформульовані цілі, задачі і функції, що виконуються службою контролінгу на даному етапі. Обґрунтовано необхідність застосування сучасних інформаційних технологій для реалізації ефективного управління фінансовими коштами галузевого міністерства і визначені основні компоненти, що можуть застосовуватися в інформаційних системах управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

4. Розроблено концепцію організації системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства, що базується на механізмах бюджетування і стимулювання підвідомчих економічних об'єктів, інвестування перспективних проектів, яка забезпечує ефективне регулювання бюджетних коштів. Розроблено динамічну модель функціонування компонент концептуальної моделі.

5. Реалізація концептуальної моделі здійснюється з використанням інформаційної системи підтримки прийняття рішень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Вона забезпечує функціонування віртуальних утворень, що сформовано підвідомчими економічними об'єктами в електронному інформаційному просторі, реалізованому розподіленою інтегрованою базою даних, яка забезпечує оперативний взаємозв'язок з Міністерством фінансів і Державним казначейством України, дозволяє оперативно регулювати рух фінансових коштів, виробляючи при цьому обґрунтовані й ефективні управляючі впливи.

6. Запропоновано модель системи управління процесом прийняття звітної документації підвідомчих економічних об'єктів, яку розроблено з використанням теоретико-множинного підходу, що забезпечує вірогідність, оперативність та релевантність агрегованої інформації. Формалізовано процес прийняття звітності, розглянуті різні варіанти схем прийняття звітності.

7. Обґрунтовано необхідність синтезу віртуального утворення, що реалізують економічні об'єкти в інформаційному просторі галузевого міністерства для одержання оперативного доступу до релевантної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.

8. Економічний ефект від впровадження результатів дослідження склав 755 тис. грн.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації

у провідних фахових виданнях

1. Даниленко С.В. Система финансового менеджмента государственного предприятия // Новое в экономической кибернетике: Модели финансового менеджмента государственных предприятий и учреждений / Сб. науч. ст. под общ. ред. Ю.Г.Лысенко. - Донецк: ДонНУ, № 1, 2001. – С. 94-104.

2. Гайван И.Н., Даниленко С.В. Модель виртуального образования “Абитуриент” // Новое в экономической кибернетике: Модели виртуальных образований экономических объектов / Сб. науч. ст. под общ. ред. Ю.Г.Лысенко. - Донецк: ДонНУ, № 3, 2001. – С.79-87. (Особистий внесок автора досліджено структуру інформаційних потоків віртуального утворення).

3. Даниленко С.В. Моделирование критических отклонений значений показателей отчетности при автоматической обработке // Модели управления в рыночной экономике: (Сб. научн. тр.) Общ. ред. и предис. Ю.Г.Лысенко.-Донецк: ДонНУ, 2002.-Вып.5 – С.401-406.

4. Андриенко В.Н., Даниленко С.В. Модели механизмов реинжиниринга системы государственного управления денежными средствами // Модели управления в рыночной экономике / Сб. науч. ст. под общ. ред. Ю.Г.Лысенко. – Донецк: ДонНУ, Спец. выпуск, 2002. – С.290-305. (Особистий внесок автора дослідження відповідності механізмів реінжініринга системи державного управління коштами).

5. Даниленко С.В. Концепция организации системы управления финансовыми средствами отраслевого министерства // Модели управления в рыночной экономике / Сб. науч. ст. под общ. ред. Ю.Г.Лысенко. - Донецк: ДонНУ, Кн. 3, Спец. выпуск, 2003. – С. 47-53.

6. Даниленко С.В. Система финансового менеджмента высшего учебного заведения // Под ред. д-ра экон. наук, проф. Ю.Г.Лысенко и д-ра экон. наук, проф.В.Н. Андриенко. – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2004. – 602 с. – С. 59-63, 111-114.

за матеріалами конференцій

1. Даниленко С.В. Механизм анализа отчетности при автоматической обработке показателей // Тези доповідей VІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції “Проблеми економічної кібернетики”. – Запоріжжя, 2002. – С. 50-52.

2. Даниленко С.В. Модели виртуальных образований экономических систем // Материалы Пятой международной научно-практической конференции “Наука и образование -2002”.- Том 18. - Днепропетровск, “Наука і освіта”.- 2002. – С.13-14.

3. Даниленко С.В. Цель и задачи моделирования системы управления финансовыми средствами отраслевого министерства // Материалы международной научно-практической конференции “Наука і освіта 2003”. – том 26. – Днепропетровск: “Наука і освіта”.- 2003. - С. 15-16.

у інших виданнях

1. Даниленко С.В. Актуальні проблеми фінансування освіти і науки в Україні // Наукові записки. Тернопільський державний педагогічний університет ім. В.Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2002. - №4. – С. 137-142.

Анотація

Диниленко С.В. Моделювання системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – Економіко-математичне моделювання. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2004 р.

У дисертаційній роботі досліджено і розглянуто теоретичні, методологічні і практичні питання моделювання системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Проаналізовано існуючу структуру системи ведення обліку руху фінансових потоків галузевого міністерства, виявлено її принципові недоліки, запропонована удосконалена модель, що їх не має. Проведено аналіз існуючих підходів до управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Виявлено їхні достоїнства і недоліки. Розроблено концепцію організації системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства, що базується на механізмах бюджетування і стимулювання підвідомчих економічних об'єктів, інвестування перспективних проектів, що забезпечує ефективне регулювання бюджетних коштів. Розроблено динамічну модель функціонування компонент концептуальної моделі.

Запропоновано структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства та модель системи управління процесом прийняття звітної документації підвідомчих економічних об'єктів.

Ключові слова: галузеве міністерство, модель, бюджетування, стимулювання, контролінг, віртуальне утворення, система підтримки прийняття рішень.

Аннотация

Даниленко С.В. Моделирование системы управления финансовыми средствами отраслевого министерства. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – Экономико-математическое моделирование. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2004 г.

Период трансформационного цикла экономики Украины характеризуется повышением роли государственного регулирования экономических, политических и социальных отношений. Предоставляя возможность экономическим объектам выполнять функциональную деятельность на коммерческой основе, и тем самым частично решать вопросы финансово-хозяйственной деятельности за счет получаемых доходов, государство регулирует финансирование их затрат на заработную плату, коммунальные платежи, капитальный ремонт и строительство, инвестирование перспективных разработок под контролем отраслевого министерства. Государственная поддержка экономических объектов позволяет проводить гибкую и направленную политику регулирования рынка, сглаживать негативные тенденции в экономике.

В связи с этим возрастает роль отделов отраслевых Министерств, осуществляющих планирование, учет и контроль распределения бюджетных денежных средств между подведомственными экономическими объектами для ведения их функциональной и финансово-хозяйственной деятельности.

В диссертационной работе рассмотрены теоретические, методологи-ческие и практические вопросы моделирования системы управления финансовыми средствами отраслевого министерства. Проанализирована существующая структура системы ведения учета движения финансовых потоков отраслевого министерства, выявлены ее принципиальные недостатки, предложена усовершенствованная модель, которая их не имеет. Проведен анализ существующих подходов к управлению финансовыми средствами отраслевого министерства. Выявлены их достоинства и недостатки.

Разработана концепция организации системы управления финансовыми средствами отраслевого министерства, базирующаяся на синтезированных механизмах бюджетирования и стимулирования подведомственных экономических объектов, инвестирования перспективных проектов и обеспечивающая эффективное регулирование бюджетных денежных средств. Разработана динамическая модель функционирования компонент концептуальной модели.

Предложена структура информационной системы поддержки принятия решений в системе управления финансовыми средствами отраслевого министерства, обеспечивающей функционирование виртуальных образований, представленных подведомственными экономическими объектами, в электронном информационном пространстве, реализуемом распределенной интегрированной базой данных, и оперативную взаимосвязь с Министерством финансов и Государственным казначейством Украины, что позволяет оперативно регулировать движение финансовых средств, вырабатывая при этом обоснованные и эффективное управляющие воздействия. Обоснована необходимость синтеза виртуального образования, реализующих экономические объекты в информационном пространстве отраслевого министерства для получения оперативного доступа к релевантной информации для принятия эффективных управленческих решений.

Предложена модель системы управления процессом принятия отчетной документации подведомственных экономических объектов, разработанная с использованием теоретико-множественного подхода и обеспечивающая оперативность, достоверность, релевантность агрегированной информации. Формализован процесс принятия отчетности, рассмотрены различные варианты схем принятия отчетности.

Ключевые слова: отраслевое министерство, модель, бюджетирование, стимулирование, контроллинг, виртуальное образование, система поддержки принятия решений.

Summary

Danilenko S.V. The modeling of control system of financial resources of the branch ministry. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree of Economic sciences on speciality 08.03.02 – Economic and mathematical modeling. Donetsk National University of Education and Science Ministry in Ukraine, Donetsk, 2004.

In this research the theoretical, methodological and practical questions of modeling of a control system of financial resources of the branch ministry are considered. The analysis of the existing approaches to management of financial resources of the branch ministry is carried out. Their advantages and lacks are revealed.

The concept of organization of a control system of financial resources of the branch ministry basing on the synthesized mechanisms accounting system and stimulation of subordinated economic objects is developed. The dynamic model of functioning component of conceptual model is developed.

The structure of information system of support decision making system in a control system of financial resources of the branch ministry ensuring functioning of virtual formations is offered.

The model of a control system of process of acceptance of the accounting documentation of subordinated economic objects developed with the use of the theory -multiple approach and ensuring efficiency, reliability, relevance of the aggregated information is offered. The process of the reporting acceptance is formalized, the various variants of the circuits of the reporting acceptance are considered.

Key words: branch ministry, model, accounting system, stimulation, management accounting, virtual formation, support decision making system.

Даниленко Світлана Василівна

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Підписано до друку 31.08.2004. Формат 60х90/16.

Папір офсетний. Друк різографія.

Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100 прим. Замовл. № 177.

__________________________________________________________________

Надруковано в типографії Юго-Восток Лтд

83055, Донецьк, вул. Щорса 17,

тел. 93-50-13