ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

ДАНИЛЬЧЕНКО Тетяна Вікторівна

УДК 159.922.1: 316.473

ГЕНДЕРНО-ПЕРЦЕПТИВНІ ВІДМІННОСТІ У ФОРМУВАННІ ПЕРШОГО ВРАЖЕННЯ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

19.00.05 – Соціальна психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Скок Микола Андрійович,

завідувач кафедри психології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Каліна Надія Федорівна,

завідувач кафедри глибинної психології та психотерапії

Таврійського національного університету ім. В. Вернадського

кандидат психологічних наук, доцент

Копець Людмила Володимирівна,

доцент кафедри психології, педагогіки і конфліктології

Національного університету “Києво-Могилянська Академія”

Провідна установа: Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, кафедра психології (м. Луганськ)

Захист відбудеться 17 червня 2004 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

Автореферат розісланий 15 травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук І.В.Жадан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливість дослідження проблеми формування першого враження в чоловіків і жінок зумовлено низкою причин. По-перше, пізнання людьми один одного є невіддільним елементом їхньої життєдіяльності та умовою координації поведінки в системі соціальної взаємодії. Адекватні образи сприймання і уявлення про інших людей, які склалися в індивіда, дають йому можливість діяти в конкретних обставинах доцільно і з максимальною ефективністю.

По-друге, належність до певної статі одномоментно передається в будь-якій соціальній ситуації і стає одним із найбільш значущих параметрів характеристики кожної людини. Саме біологічна стать, як найважливіший, поряд з віком, анатомо-фізіологічний фактор, дає змогу більш глибоко розуміти (порівняно з належністю до певної соціальної групи) інших людей і, відповідно, виявляти адекватну поведінку в умовах взаємодії. Фактор фемінінності/маскулінності виступає як детермінанта формально-змістових параметрів процесів соціального пізнання.

По-третє, у соціальній психології особистості й спілкування є чимало праць, які беруть за пояснювальний принцип ідеї статевого диморфізму (В.А. Барабанщиков, Ш.М. Берн, Т.В. Говорун, Г.В. Дьяконов, І.В. Жадан, З.О. Карпенко, І.С. Кон, В.М. Куніцина, Т.М. Малкова, Т.М. Титаренко, Н.Л. Треніна). Такий підхід відображає закономірні зв'язки між біологічною статтю, системою соціальних очікувань і конкретною поведінкою представника певної статі. Але доволі часто біологічна стать ототожнюється з фемінінністю/маскулінністю, а тому гендерні характеристики суб'єкта і об'єкта спілкування при дослідженні соціальної перцепції враховуються недостатньо.

По-четверте, динамічність соціальних процесів сучасного суспільства зумовлює значну кількість контактів кожної людини з оточуючими. Часто така взаємодія поверхова і не вимагає глибокого проникнення у внутрішній світ іншої особистості. Суб’єкти стосунків дистанціюються, а контакти зменшуються за тривалістю й міцністю за одночасного збільшення їхньої кількості. У таких умовах перше враження, побудоване на основі сприймання зовнішності та експресивних виявів, набуває значної ролі в житті людини як об'єкта, так і суб'єкта сприймання. Отже, перше враження має важливе змістове значення в процесі спілкування. Вивчення формування соціально-перцептивного образу є дуже актуальним та цінним як в теоретичному, так і практичному аспектах.

Вибір саме молодіжної аудиторії було зумовлено кількома причинами. Ця соціально-демографічна група постає як найбільш мобільний та активний елемент соціальної системи. Молода людина розв’язує проблеми досягнення соціальної ідентичності і встановлення близьких стосунків. У цьому аспекті сприймання та пізнання іншої людини виступає однією з головних умов соціального й особистісного розвитку. Для молоді пізнання іншого виявляється активною актуальною діяльністю, необхідною для розв’язання завдання соціальної адаптації і задоволення власних потреб.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної науково-дослідної теми кафедри психології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка "Вивчення соціально-психологічних особливостей молоді". Тему узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні від 24.02.2004 р. (протокол № 2).

З огляду на актуальність і недостатню розробленість проблеми об'єктом дослідження став процес формування першого враження, яке розуміється як складний психологічний феномен, що включає когнітивний (відображення особливостей зовнішності й поведінки людини), емотивний (емоційне ставлення та узагальнена оцінка об'єкта сприймання) і прогностичний (мотивація дальшої взаємодії і прогноз її розвитку) компоненти.

Предметом дослідження є гендерні особливості формування першого враження у студентської молоді.

Мета дослідження полягала у виявленні специфіки процесу формування в студентів психологічного образу іншої людини під впливом першого враження, опосередкованого гендерними особливостями суб'єкта сприймання.

Гіпотези дослідження полягають у тому, що

1) відмінності формування соціально-перцептивного образу незнайомої людини зумовлені статевою належністю об'єкта і суб'єкта сприймання;

2) ступінь вираженості маскулінних/фемінінних рис суб'єкта пізнання впливає на особливості формування в нього соціально-перцептивного образу незнайомої людини;

3) розробка і впровадження в психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-розвивальних курсів дає змогу формувати психологічні умови розвитку перцептивних складових соціального інтелекту і набувати навичок побудови адекватного образу іншої людини.

Згідно з поставленою метою та гіпотезами було визначено основні завдання дослідження:

1)

2)

3)

4)

Методологічною і теоретичною основою роботи є концептуальні положення вітчизняних дослідників щодо закономірностей сприймання й пізнання, зокрема принцип цілісного розгляду психічних утворень (Б.Г. Ананьєв, В.Н. М’ясищев); положення про єдність свідомості і діяльності (Л.С. Виготський, В.П. Казміренко, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн, В.О. Татенко); принцип системного підходу до дослідження перцептивних процесів (Г.М. Андреєва, О.О. Бодальов, А.В. Коняєва, В.М. Куніцина, В.Н. Панфьоров, Я.І. Український); гендерний підхід (Ш.М. Берн, М.В. Буракова, Т.В. Говорун, П.П. Горностай, І.С. Клецина, І.В. Лебединська). Ці загальні положення конкретизовані в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців (В.С. Агеєв, М. Аргайл, Л.Я. Гозман, О.А. Донченко, Г.О. Золотухін, К.Є. Ізард, М.Н. Корнєв, М.С. Корольчук, Л.Е. Орбан-Лембрик, М. Снайдер, Дж. Холл та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотез у ході дисертаційного дослідження було використано такі методи: теоретичний аналіз проблеми, констатуючий та формуючий експерименти. У процесі проведення констатуючого та формуючого експериментів застосовувалися: а) психодіагностичні методи (анкетування, тестування, експертна оцінка); б) методи активного соціально-психологічного навчання (соціально-психологічний тренінг, навчально-рольова гра). Отримані емпіричні результати піддавалися обробці методами статистичного аналізу (кореляційний та факторний аналіз).

Надійність і вірогідність результатів забезпечувалися всебічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, репрезентативністю вибірки, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів, статистичною обробкою їх із залученням комп'ютерних технологій.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що автор систематизував та окреслив цілісну картину формування соціально-перцептивного образу незнайомої людини залежно від статі як суб'єкта, так і об'єкта сприймання, а також виявив закономірності побудови першого враження з урахуванням психологічної статі суб'єкта сприймання. Отримані результати показали, що точність формування образу незнайомої людини залежить не лише від біологічної статі суб'єктів взаємодії, але й від вираженості маскулінних і фемінінних рис у перцепієнта.

Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні й поглибленні уявлень про феномен першого враження і його місце в структурі соціально-перцептивних процесів. Запропоновано системну модель взаємовпливу основних чинників при побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини. Визначено місце біологічної та психологічної статі серед психологічних та соціально-психологічних факторів, що детермінують перебіг та особливості формування першого враження. Виявлені механізми та умови розвитку соціально-перцептивних здібностей.

Практичне значення результатів. Одержані дані покладено в основу курсів “Психологія спілкування”, “Соціальна психологія”, “Психологія статі” та диференційованих практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення психолого-педагогічної підготовки та підвищення рівня професійної компетентності майбутніх учителів і психологів, а також можуть застосовуватися в консультаційній роботі при наданні допомоги з метою корекції і оптимізації процесу спілкування. Самостійну практичну цінність мають розроблена авторська методика, яка спрямована на визначення особливостей сприймання незнайомих людей, і програма розвитку соціального інтелекту в майбутніх психологів в умовах вищого навчального закладу (спецкурс "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти" для студентів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка із спеціальності 7.040101 "Психологія").

Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми соціального пізнання. Автор дисертаційного дослідження самостійно здійснила розробку та апробацію навчального спецкурсу "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти".

Апробація результатів. Результати досліджень, включених у дисертацію, було оприлюднено на таких наукових конференціях та семінарах: П'яті Костюківські читання АПН України "Психологія на перетині тисячоліть" (Київ, 28–29 січня 1999 р.), Чернігівська обласна науково-практична конференція "Жінки Чернігівщини: історія і сучасність. Жінки на порозі третього тисячоліття" (Чернігів, 20–21 лютого 1999 р.), Треті Харківські міжнародні психологічні читання "Особистість і трансформаційні процеси в суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти" (Харків, 6–7 травня 1999 р.), Міжнародна науково-практична конференця "Психологія на рубежі століть: наука, практика, викладання" (Тула, 30 березня – 1 квітня 2000 р.), методологічний семінар Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка "Актуальні проблеми соціальної психології" (Чернігів, 12 грудня 2000 р.), Міжнародна науково-практична конференція студентів і аспірантів “Психологія ХХІ століття” (Санкт-Петербург, 18–20 квітня 2002 р.), Науково-практична конференція “Чоловік та жінка: рівні права і можливості у різних сферах діяльності суспільства” (Чернігів, 14 лютого 2003 р.), Наукова конференція “Психологія – освіті та вихованню” (Чернігів, 7–8 листопада 2003 р.), щорічних наукових конференціях молодих учених і студентів ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка (Чернігів, 1999 – 2004 рр.). Результати дослідження також обговорювались на засіданнях кафедри психології ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка (1999–2004 рр.). Їх було покладено в основу спецкурсу "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти", упроваджено в навчальний процес підготовки спеціалістів за фахом 7.040101 "Психологія" в ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка.

Публікації. Результати та окремі положення дисертаційного дослідження було опубліковано у 9 статтях, в тому числі 6 – у фахових виданнях, 2 тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел (403 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації 308, а основної частини – 183 сторінки. Робота містить 20 таблиць, 25 рисунків, 50 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, виділено його об'єкт і предмет, визначено мету, сформульовано гіпотези та завдання. Викладено наукову новизну, розкрито методологічні та теоретичні засади, висвітлено теоретичне та практичне значення роботи.

Перший розділ “Феномен першого враження в структурі соціально-перцептивних процесів” присвячено загальному теоретичному аналізові феномена першого враження. Висвітлюються особливості та основні підходи, що склалися на сучасному етапі в процесі дослідження міжособистісного сприймання, з'ясовується місце феномена першого враження в структурі соціально-перцептивних процесів. Наводяться основні чинники, які зумовлюють зміст і структуру образу незнайомої людини. Аналізується вплив гендерних характеристик суб'єктів соціальної взаємодії на формування першого враження.

В основу роботи покладено розуміння першого враження як складного психологічного феномена, який включає особливості зовнішності і поведінки людини, емоційне відношення та узагальнену оцінку суб'єкта сприймання і характеризується силою (як перцепієнт оцінює ефект впливу на його психіку іншої людини) та змістом (результат відображення суб'єктом іншої людини в конкретній ситуації й певній взаємодії) (О.О. Бодальов). Головною функцією першого враження виступає віднесення об'єкта спілкування до певної соціальної групи.

Вивчення феномена першого враження в зарубіжній психології відбувається переважно в рамках когнітивного підходу (Л. Девіс, Д. Ікес, Ж.-Ф. Леєнс, М. Снайдер, М. Г’юстон), для якого характерне уявлення про соціальне сприймання й пізнання як процес категоризації – віднесення кожного нового об'єкта до якогось класу вже відомих раніше і подібних об'єктів. Особлива увага приділяється атрибутивним процесам (К. Девіс, Е. Джонс, Г. Келлі), з'ясовується специфіка приписування не тільки причин поведінки, а й особистісних характеристик. Використовуються три моделі: адитивна, середньоарифметична та кореляційна. У вітчизняній психології соціальної перцепції переважає системний підхід (О.О. Бодальов, І.В. Жадан, Ю.А. Калашнікова, А.Г. Ковальов, О.Г. Кукосян, В.Н. Куніцина, В.Н. Панфьоров, Я.І. Український), де соціальне сприймання (зокрема й феномен першого враження) розглядається як складно зумовлений процес, який включає суб'єкт, об'єкт і процес пізнання людини людиною, де кожна складова, у свою чергу, виступає самостійною системою.

Було виділено та проаналізовано чинники, які визначають зміст і структуру першого враження, що складається в перцепієнта. По-перше, це зовнішні умови процесу взаємодії, тобто ситуація, в якій відбувається формування образу незнайомої людини: порядок надходження інформації; наявність третіх осіб і їхня реакція на людину, яка сприймається; нейтральність або напруженість ситуації, а також інтерактивні компоненти спілкування (наявність спільної діяльності, її вид, організація, просторове розташування партнерів тощо). По-друге, це індивідуальні характеристики перцепієнта: біологічні (вік, стать), соціальні (статус, професія), психологічні (емоційний стан, рівень загального і соціального інтелекту, спрямованість та ціннісно-мотиваційна орієнтація особистості, зміст образу “Я” тощо). По-третє, особливості людини, яку сприймають: раса, стать, вік, соціальний статус, ознаки вербальної і невербальної поведінки, дії, які вона виконує, риси зовнішності. Характеристики об'єкта сприймаються не самі по собі, а лише в порівнянні з рисами людини, у якої формується перше враження. Тому особливу увагу приділено висвітленню трьох факторів, які справляють особливий вплив на формування образу незнайомої людини і багато в чому визначають зміст першого враження, – це фактор привабливості партнера, його переваги і ставлення до спостерігача.

Перцептивні механізми, які безпосередньо забезпечують процес сприймання та оцінки іншої людини, мають свою специфіку в осіб різної статі, оскільки соціально-перцептивні процеси відбуваються в рамках гендерних інтерпретаційних схем. Жінки показують більший розвиток соціального інтелекту (спостережливість щодо інших людей, інтуїцію, саморефлексію, оцінку і вираз емоцій, децентрацію), ніж чоловіки. Зокрема, жінки більш емпатичні, у них у середньому вищий рівень соціального інтелекту (хоча рівень загального інтелекту співрозмовника чоловіки визначають краще); вони більше звертають увагу на емоційний тон взаємин. При побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини у чоловіків і жінок актуалізуються відмінні гендерні інтерпретаційні схеми: при сприйманні особи своєї статі увага звертається на стиль взаємодії і ділові риси, протилежної – на міжособистісну привабливість. Відзначено пріоритет жінок у сфері соціально-перцептивної діяльності (Е.П. Ільїн, В.Х. Манеров, В.Б. Сидорович, Л.С. Янчук) і більшу адекватність першого враження в чоловіків (Б.А. Єремєєв, С.В. Смердін, В.П. Прилепін).

Стать є першою категорією, яка визначається в ході побудови першого враження, оскільки вона виявляється головним фактором віднесення об'єкта сприймання до певних соціальних категорій і зумовлює структуру та смислове навантаження соціально-перцептивного образу. Ідентифікація статі відбувається в першу чергу за обличчям (Е.А. Сергієнко, Е.А. Нікітіна), а також на основі таких характеристик, як розмір і форма тіла (Т.Ф. Каш), голос (П.А. Кац, Л.С. Сілверн). Існують гендерні особливості мімічних виявів (наприклад, жінки частіше посміхаються), візуальної поведінки (жінки частіше дивляться в обличчя партнера по спілкуванню), просторової організації взаємодії (жінки перебувають ближче до співрозмовника). Важливою ознакою статевої диференціації є одяг. Він відображає прагнення людини відповідати певним суспільним нормам, а тому розглядається як високоінформативний елемент зовнішності (Ж.М. Таусенд, Г.Д. Леві). Одним з елементів, який впливає на побудову першого враження, є оригінальність оформлення зовнішності (одяг, косметика, зачіска тощо). Звертається увага на її відповідність гендерним стереотипам. Для чоловіків існують більш жорсткі вимоги щодо дотримування гендерних стереотипів оформлення зовнішнього вигляду.

Другий розділ дисертації “Гендерно-перцептивні відмінності формування першого враження у студентської молоді” описує мету, гіпотези, завдання, методики та процедуру емпіричного дослідження, отримані результати, їх математико-статистичний аналіз. Констатуючий етап емпіричного дослідження було проведено з метою вивчення конкретного змісту й структури першого враження в чоловіків і жінок, а також виявлення основних тенденцій формування образу незнайомої людини.

Комплексне емпіричне дослідження здійснювалось протягом 6 років з 1998 по 2003 рр. На першому етапі проводився ряд пілотажних досліджень для апробації авторської методики, в основу якої покладено методики побудовані за принципом переліку особистісних рис: методика діагностики психологічної статі С. Бем; методика вивчення гендерних стереотипів Дж. Вільямса і Д. Бест; особистісний диференціал Ч. Осгуда; модифікований особистісний диференціал В.А. Лабунської; опитувальник В.В. Століна. За результатами опитування студентів було відібрано 60 характеристик, які склали 5 блоків рис, що за О.О. Бодальовим, помічаються при формуванні першого враження: атрактивність особистості, зовнішній вигляд, експресивні прояви, особистісні риси, характеристики, які проявляються у взаємодії з людьми.

У ході основного констатуючого експерименту в дослідженні брали участь 660 осіб – 298 (45,15%) чоловіків і 362 (54,85%) жінки: у тому числі 362 жінки та 191 чоловік – студенти 1-5 курсів історичного факультету ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка і 107 чоловіків – курсанти 3-го курсу Чернігівського юридичного коледжу. Всі досліджувані були розподілені на 4 групи за ступенем вираженості маскулінних та фемінінних якостей: маскулінний тип, фемінінний, андрогінний та недиференційований тип. Проводилась методика, яка здійснювалася в два етапи: 1) респонденти характеризували за допомогою вказаних ознак себе та свої уявлення про ідеал чоловіка і жінки; 2) досліджувані переглядали відеосюжет і описували за допомогою тих самих характеристик людину, яку вони побачили. Сюжет було побудовано таким чином, щоб нівелювати особистісну інформацію про незнайому людину, яка знімалася.

Отримані результати констатуючого експерименту (узагальнені дані наведені в табл.1) дали підстави для таких висновків. По-перше, респонденти загалом демонструють високу узгодженість у побудові перцептивних образів незнайомих людей, хоча більшу згоду вони виявили щодо образу жінки. Деяка частина характеристик виявилася заскладною для сприймання й інтерпретації: у цьому випадку актуалізувалися механізми проекції – при сприйманні особи своєї статі і стереотипізації – протилежної.

По-друге, зміст, інформаційне навантаження образу незнайомої людини суттєво відрізняються в чоловіків і жінок. Навіть керуючись однаковими категоріями, представники різних статей можуть вкладати в них відмінне змістове значення. Жінки більше використовують інтегровану оцінку (особливо при побудові образу особи протилежної статі), у чоловіків оцінка більш диференційована і є певним елементом, а не ядром образу.

Таблиця 1

Особливості формування соціально-перцептивного образу незнайомої людини |

Точність (коефіцієнт кореляції) | Проекція (коефіцієнт кореляції) | Стереотипізація (коефіцієнт кореляції) | Кількість використаних параметрів | Кореляційна щільність образу (кількість r=0,4)

образ Я “героя”/

образ чоловіка | образ Я “героїні”/

образ жінки | образ Я/

образ чоловіка | образ Я/

образ жінки | стереотип чоловіка/

образ чоловіка | стереотип жінки/ образ жінки

образ чоловіка | образ жінки | образ чоловіка | образ жінки | образ чоловіка | образ жінки | образ чоловіка | образ жінки | образ чоловіка | образ жінки

Чоловіки | 0,445 | 0,357 | 0,664 | 0,324 | 0,574 | 0,717 | 14 | 12 | 8 | 12

Жінки | 0,513 | 0,393 | 0,468 | 0,685 | 0,688 | 0,621 | 5 | 13 | 3 | 6

Жіночі групи

Маскулінний | 0,517 | 0,381 | 0,451 | 0,480 | 0,673 | 0,558 | 12 | 11 | 8 | 11

Фемінінний | 0,477 | 0,391 | 0,367 | 0,758 | 0,678 | 0,656 | 12 | 18 | 11 | 52

Андрогінний | 0,515 | 0,389 | 0,494 | 0,646 | 0,683 | 0,614 | 7 | 17 | 5 | 31

Недиференц. | 0,513 | 0,382 | 0,455 | 0,688 | 0,691 | 0,645 | 4 | 6 | 2 | 5

Чоловічі групи

Маскулінний | 0,345 | 0,316 | 0,507– | 0,442 | 0,628 | 17 | 14 | 21 | 11

Фемінінний | 0,368 | 0,373 | 0,651 | 0,641 | 0,633 | 0,784 | 15 | 13 | 34 | 19

Андрогінний | 0,365 | 0,343 | 0,619 | 0,286* | 0,493 | 0,688 | 18 | 17 | 32 | 26

Недиференц. | 0,351 | 0,388 | 0,733 | 0,395 | 0,630 | 0,751 | 10 | 15 | 6 | 17

Примітка: *p=0,05, інші p=0,01

По-третє, найбільші розбіжності між особами різної статі спостерігалися у визначенні маскулінних і фемінінних рис. Виявлено, що жінки більше схильні використовувати стереотипи маскулінності для опису як себе, так і інших жінок, тоді як чоловіки намагаються описувати осіб протилежної статі в “немаскулінних” термінах і в сприйманні незнайомих людей виявляються більш “фемінінно орієнтованими”. Не було зафіксовано розходжень при діагностиці нейтральних характеристик (міжособистісної дистанції, функціонально-динамічних особливостей) людини.

По-четверте, жінки більш схильні робити висновки про іншу людину в умовах дефіциту інформації про неї, чоловіки ж більш обережні в оцінках. Крім того, різні акценти при побудові першого враження (жінки – загальна інтегрована оцінка людини, чоловіки – готовність до соціальної взаємодії) зумовлюють відмінності в структурі образу, який формується в процесі першого контакту. Незалежно від статі об'єкта соціального пізнання чоловіки формують більш повний та інтегрований образ іншої людини. У жінок при сприйманні особи протилежної статі головним ядром образу виступає її недиференційована оцінка. У враженні про іншу жінку у них формується однаковий за обсягом, але внутрішньо менш узгоджений соціально-перцептивний образ, ніж у чоловіків. Однак загалом жінки виявили більшу перцептивну проникливість, ніж чоловіки.

Незважаючи на те, що при пізнанні соціального об'єкта використовуються типові когнітивні схеми, на повноту яких впливає соціальний досвід і когнітивна складність перцепієнта, статевий фактор істотно зумовлює використання тієї чи іншої схеми. Опитувані звертали увагу насамперед на ті риси, які відповідали гендерній ролі: маскулінні – у чоловіка і фемінінні – у жінки. Фіксується відповідність поведінки до гендерних очікувань, особливо у сфері стосунків з іншими людьми.

Емпірично підтвердилося припущення про наявність зв'язку між особливостями побудови образу людини і рівнем вираженості маскулінності/фемінінності в перцепієнтів. Зокрема було з'ясовано, що найменш повний, внутрішньо неузгоджений і неточний образ формується в представників недиференційованого типу незалежно від статі. Фемінінна група більш точно сприймає представників своєї статі (чоловіки цієї групи демонструють високі показники точності при формуванні першого враження про чоловіка, жінки – при сприйманні жінки). Найбільш схожими виявились побудовані образи в андрогінної і маскулінної груп жінок при сприймані чоловіка та в андрогінної і фемінінної – при сприйманні жінки. Найбільшою проникливістю при сприйманні чоловіка вирізнялися жінки маскулінного типу, а при сприйманні жінки – фемінінна група. Високий рівень андрогінії дозволяв жінкам із доволі високою точністю ідентифікувати образи людей обох статей. Як основний системотвірний фактор при сприйманні чоловіка використовується загальна оцінка об'єкта пізнання, але ця оцінка теж спирається на різні критерії. Так, для недиференційованого типу характерна загальна оцінка (знову ж таки без позначення статі), для фемінінних та андрогінних жінок – оцінка чоловіка з погляду жінки, для жінок із високими показниками маскулінності – оцінка як типового або нетипового представника своєї статі (порівняно з іншими чоловіками).

Загалом, більш адекватними при сприйманні незнайомої людини були чоловіки фемінінного типу, а найменш проникливими виявилися чоловіки маскулінної групи. При побудові соціально-перцептивного образу жінки явних “лідерів” серед чоловічих груп виокремлено не було. Високе розуміння представників обох статей продемонстрували чоловіки андрогінного типу. Маскулінна, андрогінна, фемінінна та недиференційована групи чоловіків при сприйманні особи протилежної статі виявляють набагато менші відмінності в основних критеріях побудови соціально-перцептивного образу, ніж при формуванні першого враження про чоловіка. Зокрема при сприйманні особи чоловічої статі недиференційована група чоловіків робить акцент на загальній оцінці. У фемінінної групи чоловіків не спостерігається значущих відмінностей між основними характеристиками жіночого і чоловічого образів. Андрогінна і маскулінна група підкреслюють типово чоловічі риси в поєднанні з оцінкою комунікативних навичок.

Виявлені закономірності, загалом, дають змогу підтвердити другу гіпотезу дослідження, за якою ступінь вираженості маскулінних/фемінінних рис суб'єкта пізнання впливає на особливості формування в нього соціально-перцептивного образу незнайомої людини.

У третьому розділі “Розвиток перцептивних складових соціального інтелекту” аналізується проблема засобів підвищення точності й адекватності соціально-перцептивного образу людини, описано мету, гіпотезу, завдання та процедуру формуючого експерименту, пов'язаного з розробкою, апробацією і впровадженням в психолого-педагогічну практику програми спецкурсу “Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти”. У розділі наводиться зміст програми спецкурсу, результати її експериментальної апробації та їхній аналіз.

Цей етап роботи проходив протягом 2002-2003 рр. На основі принципів організації та проведення формуючого експерименту (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко) було розроблено навчальну програму спецкурсу “Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти” для студентів з фаху 7.040101 “Психологія”. Апробація проводилася в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка. Метою цієї роботи було впровадження спецкурсу “Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти” та визначення його ефективності. Передбачалася організація активної взаємодії в процесі соціально-психологічної підготовки студентів, яка забезпечить включення їх в активну пізнавальну та практичну діяльність, що сприятиме створенню відповідних психологічних умов розвитку соціально-перцептивних здібностей. Когнітивний компонент цих здібностей означає оволодіння знаннями психологічних основ перцептивних процесів (принципи соціального пізнання, гендерні аспекти соціально-перцептивних процесів, помилковість окремих стереотипних уявлень про зв'язки характеристик зовнішності і рис характеру, особливості вербальної і невербальної поведінки чоловіків та жінок) та усвідомлення значущості таких знань. Операційний компонент зорієнтовано на оволодіння уміннями й навичками адекватного міжособистісного сприймання: підвищення сенситивної чутливості до невербальних виявів оточуючих, розвиток соціальної спостережливості, формування навичок побудови точного, детального, адекватного образу незнайомої людини. Мотиваційний компонент включає усвідомлення значення процесу соціального сприймання та його психологічних складових, формування позитивного ставлення до психологічних основ перцептивної діяльності. Особистісний компонент полягає в актуалізації потреби в самопізнанні та самоаналізі особистісних рис та власної невербальної поведінки, формуванні адекватної самооцінки в комунікативній сфері, формуванні потреби та вміння керувати власною поведінкою в контексті міжособистісної взаємодії.

Таким чином, незалежною змінною формуючого експерименту виступав сам процес вивчення студентами-досліджуваними спецкурсу “Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти”, а залежною змінною – рівень перцептивних складових соціального інтелекту. Для реєстрації результатів використовувалась методика СОІНТ-2 (Н.Ф. Каліна) та авторська методика вивчення першого враження. В експерименті брали участь 28 студентів 3-го курсу історичного факультету Чернігівського педуніверситету спеціальностей “історія та практична психологія” й “історія та українознавство”. До і після вивчення спецкурсу проводилось опитування. Результати дослідження наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Динаміка показників перцептивних характеристик у студентів

експериментальної та контрольної груп |

Експериментальна група | Контрольна група

до експе-рименту | після експе-рименту | до експе-рименту | після експе-рименту

Середні показники соціального інтелекту (СІ) | 147,750 | 154,333 | 136,938 | 135,625

Підвищення показників СІ (кількість параметрів)– | 26– | 13

образ чоловіка | образ жінки | образ чоловіка | образ жінки | образ чоловіка | образ жінки | образ чоловіка | образ жінки

Кількість параметрів при формуванні першого враження | 17 | 21 | 15 | 22 | 20 | 20 | 24 | 17

Адекватність першого враження (коефіцієнт кореляції) | 0,504 | 0,593 | 0,512 | 0,663 | 0,498 | 0,528 | 0,471 | 0,532

Отримані результати свідчать, що після проведення формуючого експерименту у досліджуваних експериментальної групи достовірно змінилися (підвищилися) перцептивні складові соціального інтелекту. В експериментальній групі було зафіксовано позитивну динаміку підвищення адекватності першого враження, особливо при сприйманні жінки.

Порівняння результатів експериментальної групи з аналогічними результатами контрольної групи показало ефективність проведеної роботи. Таким чином, результати формуючого експерименту підтвердили практичну доцільність розробленої та апробованої в дисертаційному дослідженні програми розвитку перцептивних складових соціального інтелекту.

ВИСНОВКИ

Дослідження процесу формування образу іншої людини при першому контакті залежно від статі об'єкта і суб'єкта сприймання дало підстави для узагальнених висновків на основі теоретичного аналізу і результатів емпіричного дослідження, для окреслення напрямків і засобів подальшого вивчення проблеми.

1. Теоретичний аналіз проблеми формування першого враження в соціальній взаємодії показав, що перше враження є складним психологічним феноменом, який включає відображення особливостей зовнішності й поведінки людини, емоційне ставлення та узагальнену оцінку об'єкта сприймання і характеризується силою (як перцепієнт оцінює ефект впливу на його психіку іншої людини) та змістом (результат відображення суб'єктом іншої людини в конкретній ситуації та певній взаємодії). Головною функцією першого враження виявляється віднесення об'єкта спілкування до певної соціальної групи. Першою категорією, яка визначається при побудові соціально-перцептивного образу незнайомої людини, є стать (біологічна і психологічна).

Незважаючи на велику кількість досліджень у сфері соціальної перцепції, питання взаємозв’язку гендерних характеристик суб’єкта і об’єкта соціальної взаємодії та особливостей формування соціально-перцептивного образу незнайомої людини є найменш вивченим з огляду на новизну гендерної проблематики і складність гендерного аналізу.

2. За допомогою розробленої в процесі вивчення гендерних аспектів формування першого враження методики, спрямованої на визначення фемінінних і маскулінних рис в структурі соціально-перцептивного образу з урахуванням особливостей гендерних уявлень в етнокультурному контексті, було виявлено характеристики маскулінності/фемінінності, які насамперед актуалізуються студентською аудиторію при сприйманні незнайомої людини: доброта, чуйність, турботливість, емоційна теплота жінки, активність, сміливість, прагнення до лідерства чоловіка.

3. Встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. По-перше, найбільш значущі відмінності між особами різної статі спостерігаються при визначенні маскулінних рис у спостережуваного чоловіка і фемінінних – у представників обох статей. Не зафіксовано відмінностей при діагностиці нейтральних характеристик (міжособистісної дистанції, функціонально-динамічних особливостей) людини. По-друге, жінки більше спираються на загальну оцінку незнайомої людини. По-третє, незалежно від статі об'єкта соціального пізнання чоловіки використовують більшу кількість параметрів для побудови соціально-перцептивного образу, але при цьому менш адекватні, ніж жінки. Жінки спираються на базову оцінку, особливо коли об'єктом спостереження виступає особа протилежної статі, формують приблизно однаковий за обсягом, але з удвічі нижчим рівнем узгодженості образ жінки, однак виявляють більшу проникливість у розумінні іншої людини будь-якої статі.

4. Виявлено зв’язок між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини і рівнем вираженості маскулінних/фемінінних рис у перцепієнтів. Найбільш повне і адекватне перше враження про особу чоловічої статі складається в жінок маскулінного типу, жіночої статі – у жінок фемінінної групи, друге місце в обох випадках займають жінки андрогінного типу. У чоловічих групах у ситуації, коли об'єктом сприймання виступав чоловік, найбільш адекватними були чоловіки фемінінного типу. При побудові соціально-перцептивного образу жінки в чоловічих групах не було отримано однозначних результатів: найбільш близькими до розуміння уявлень про себе героїні сюжету були чоловіки недиференційованого типу, але найбільш деталізованим і структурованим був цей образ у чоловіків андрогінного типу. Загалом за всіма категоріями сприймання людей найнижчі показники продемонстрували, незалежно від статі, представники недиференційованої групи.

5. Підтверджено гіпотезу про те, що одним із шляхів підвищення комунікативної і перцептивної компетентності, поряд із тренінгами комунікативних умінь, виступає розробка та впровадження в психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-розвивальних програм, які сприяють підвищенню рівня соціального інтелекту. Їхня доцільність підтверджується результатами апробації авторського спецкурсу “Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти”. Отримані дані показали, що в досліджуваних достовірно поліпшилися показники перцептивних складових соціального інтелекту, зросла адекватність першого враження.

6. Отримані дані свідчать про різну піддатливість окремих конструктів соціального інтелекту формуючим впливам. Найбільші зміни спостережено в операційному (уміння й навички адекватного міжособистісного сприймання) і когнітивному (знання психологічних основ перцептивних процесів) компонентах, найбільш ригідним виявився особистісний компонент (потреба в самопізнанні та спрямованість на людей).

Оскільки предметом дослідження були гендерні особливості формування першого враження студентської молоді, то поза рамками роботи залишились інші соціальні і вікові категорії. Представлене дослідження охоплює лише певні аспекти такого складного феномена, як перше враження. У подальшому вивченні проблеми побудови соціально-перцептивного образу в осіб різної статі перспективним є з'ясування особливостей цього процесу в різних вікових групах (починаючи з раннього підліткового віку). Вивчення впливу фактору статі на соціально-перцептивні процеси в цьому ракурсі буде корисним як в теоретичному, так і практичному аспектах.

Розв’язання розглянутої проблеми вимагає подальших комплексних досліджень, адже вміння легко й продуктивно взаємодіяти з людьми своєї і протилежної статі, успішно встановлювати міжособистісні стосунки великою мірою залежать від уміння формувати адекватне й точне перше враження.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Сприймання чоловіка і жінки при формуванні першого враження// Особистість і трансформаційні процеси в суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти. Матеріали ІІІ Харківських міжнародних психологічних читань. Частини 4,5. – Харків: Харківський державний університет, 1999. – С.29-32.

2. Феномен “чарівна людина” у свідомості студентів// Актуальні проблеми психології. Т.1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2001. – Вип.1. – С.12-17.

3. Сприймання чоловіком і жінкою один одного// Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Вип.11. Психологічні науки. – Чернігів: ЧДПУ, 2002. – С.34-43.

4. Стереотипи мужності і жіночності в засобах масової комунікації// Вісник Чернігівського державного педагогічного універ-ситету. Вип.17. Психологічні науки. – Чернігів: ЧДПУ, 2002. – С.14-19.

5. Статево-рольові стереотипи у студентської молоді України// Актуальні проблеми психології. Т.1. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. Зб. наукових праць Ін-сти-туту психології ім. Г.С.Костюка АПН України/ за ред. Макси-менка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Міленіум, 2003. – Ч.10. – С.89-95.

6. Гендерні детермінанти сприймання іншої людини// Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Вип.21. Психологічні науки. – Чернігів: ЧДПУ, 2003. – С.44-49.

7. Особливості формування першого враження// Соціальна психологія. – 2004. – №3 (5). – С.132-144.

8. Тенденції сприймання незнайомої людини чоловіком і жінкою// Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць уча-сни-ків П'ятих Костюківських читань. – т.1. – К.: Гнозис, 1998. – С.373-378.

9. Стереотипи жіночності і мужності: еволюція поглядів// Жінки Чернігівщини: історія і сучасність. Жінки на порозі ІІІ-го тисячоліття: матеріали обласної науково-практичної конференції. – Чернігів, 1999. – С.101-105.

10. Тенденции восприятия мужчиной и женщиной друг друга// Психология на рубеже веков: наука, практика, преподавание. Тезисы докладов Международной научно-практической конференции/ Под ред. Е.Е. Са-поговой. – Тула: Тульский Государственный Университет, 2000. – С.239-241.

11. Гендерные аспекты формирования образа человека// Психология ХХІ века: Тезисы Международной научно-практической конференции студентов и аспирантов “Психология ХХІ века”/ Под ред. В.Б. Чеснокова. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2002. – С.133-135.

Данильченко Т.В. Гендерно-перцептивні відмінності у формуванні першого враження у соціальній взаємодії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія. – Інститут соціальної та політичної психології АПН України. Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню особливостей формування першого враження в різних статевих групах. Розглянуто фактори, які зумовлюють зміст і структуру соціально-перцептивного образу незнайомої людини, особливу увагу приділено виявам гендерної специфіки в об'єкта і суб'єкта сприймання.

Емпірично встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. Виявлено кореляцію між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини і рівнем вираженості маскулінних/фемінінних рис у перцепієнтів.

За результатами дослідження розроблено навчальний спецкурс “Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти”. Його експериментальне впровадження дало змогу розвинути перцептивні складові соціального інтелекту, підвищити точність першого враження.

Ключові слова: соціальна перцепція, перше враження, соціально- перцептивний образ, соціальний інтелект.

Данильченко Т.В. Гендерно-перцептивные отличия формирования первого впечатления в социальном взаимодействии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология. – Институт социальной и политической психологии АПН Украины. Киев, 2004.

Диссертация посвящена изучению психологических особенностей формирования первого впечатления у мужчин и женщин.

На основе системного анализа рассмотрены психологические закономерности формирования первого впечатления в разных половых группах. Выделены три группы факторов, которые влияют на содержание и структуру первого впечатления: во-первых, внешние условия процесса взаимодействия, т.е. ситуация, в которой происходит формирования образа незнакомого человека. В частности, порядок получения информации; наличие других лиц и их реакция на воспринимающегося человека; напряженность или нейтральность ситуации, а также интерактивные компоненты общения: наличие совместной деятельности, ее вид, организация (конкуренция или сотрудничество), пространственное размещение взаимодействующих партнеров и т.д. Во-вторых, это индивидуальные характеристики перцепиента – биологические (возраст, пол), социальные (статус, профессия), психологические (эмоциональное состояние, уровень общего и социального интеллекта, направленность на людей, ценностно-мотивационная ориентация, содержание “образа Я”). В-третьих, особенности человека, который является объектом восприятия – его раса, пол, возраст, социальный статус, своеобразие вербального и невербального поведения, оригинальность оформления внешности, выполняемые действия.

Была подтверждена гипотеза, согласно которой формирование первого впечатления в разных половых группах имеет свои особенности. Так, было выявлено, что наиболее значимые отличия между людьми разного пола наблюдались при определении маскулинных черт у воспринимаемого мужчины и фемининных – как у мужчины, так и у женщины; не было выявлено отличий при диагностике нейтральных характеристик человека. Женщины больше опирались на общую оценку объекта восприятия, чем мужчины. Независимо от пола объекта первого впечатления, мужчины использовали большее количество параметров для построения социально-перцептивного образа, однако они были менее точными и адекватными, чем женщины.

Исследовано влияние уровня выраженности маскулинных/ фемининных качеств