Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

АПН України

ЕЛЬБРЕХТ Ольга Михайлівна

УДК 373.51

ББК 74.2

Е 53

АДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ

ОСНОВНОЇ ШКОЛИ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ПРЕДМЕТІВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент Федоров Геннадій Вікторович, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра менеджменту освіти, доцент.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Пікельна Валерія Семенівна, Криворізький державний педагогічний університет, Інститут безперервної педагогічної освіти, директор;

кандидат педагогічних наук, доцент Островерхова Надія Михайлівна, Інститут педагогіки АПН України, лабораторія управління освітніми закладами, старший науковий співробітник.

Провідна установа

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, кафедра теорії та історії педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 20 квітня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ 53, вул. Артема, 52 – А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат дисертації розіслано 19 березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Складні реалії в освітянській галузі спонукають науковців і педагогів до пошуку нових педагогічних систем, технологій, організаційних форм навчання та виховання. Як результат розвинулась мережа нетрадиційних закладів освіти, які поставили перед собою мету відродити інтелектуальний потенціал народу, виховувати освічену, високоморальну, національно свідому особистість. Серед них значне місце посідає школа з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу.

У 70 – 90-і роки XX ст. виконано чимало досліджень з питань управління в галузі освіти. Прикладом цього є праці Г.В. Єльнікової, В.І. Маслова, В.С. Пікель-ної (питання розвитку теорії управління загальною середньою освітою), Н.М. Островерхової, Л.І. Даниленко, М.Ю. Красовицького (проблеми підвищення ефективності управління загальноосвітньою школою), Ю.Л. Зугуменова, П.Т. Фролова, В.М. Бегей (демократизація управління), Т.І.Шамової, Є.М. Хрикова (управління навчальним процесом, внутрішкільне управління) , Є.С. Березняка (загальні аспекти керівництва загальноосвітньою школою), В.І. Бондара (підвищення ефективності підготовки директора школи до управління процесом навчання), Б.С. Кобзара (управління школою подовженого дня), О.А. Орлова (структурно-функціональний аналіз управління), Н.Д. Хмеля (управління відносинами у педагогічних процесах), М.Л Портнова, М.А. Шубіна (внутрішкільний контроль), Л.М. Карамушки, Н.Л. Коломінського, Р.Х. Шакурова, В.В. Шаркунової (соціально-психологічний аспект управління), В.С. Пікельної, П. .Третякова, Є. А. Ямбурга (моделювання управлінської діяльності). Науковці приділяють значну увагу з’ясуванню особливостей управління закладами освіти, аналізу нових умов, у яких вони функціонують, визначенню управлінських функцій тощо.

Однак деякі аспекти управління школою, зокрема навчальним процесом, не відображено в публікаціях або висвітлено недостатньо. Це передусім стосується управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, організаційно - педагогічних і соціально - психологічних засад її діяльності, наукового обгрунтування системи управління навчальним процесом. Результати роботи таких шкіл свідчать про те, що практика управління ними теж перебуває не на належному рівні, оскільки більшість керівників орієнтуються на традиційні моделі управління. Слабо реалізуються теоретичні розробки вчених, принципи демократизації і її положення про домірність децентралізації і централізації.

Ускладнюють становище суперечності, з якими стикається школа. Проблеми, пов'язані з їх вирішенням на різних етапах розвитку країни та освіти, висвітлені в працях Є.С.Березняка, Г.А. Дмитренка, Н.М. Островерхової, М.М. Поташника та інших авторів. На наш погляд, найтиповішими є наступні суперечності: між вимогами державних і світових стандартів щодо управлінської діяльності та її фактичним змістом і результатами, а також рівнем професіоналізму керівників шкіл; між необхідністю високої злагодженості дій колективу і непорозуміннями між різними категоріями працівників шкіл. Зокрема, між керівниками і виконавцями; між вимогами державних стандартів до якостей знань і реальними результатами їх засвоєння; між Державними стандартами загальної середньої освіти в Україні і чинними програмами та підручниками; між новим змістом навчальної роботи в школі згідно з останніми державними документами в галузі освіти та використанням старих форм і методів роботи на місцях. Їх вирішення можливе завдяки правильно організованому управлінню, яке б ураховувало специфіку цього типу школи. Як заклад освіти підвищеного типу, що є динамічною, складною системою, школа з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу вимагає від управлінської системи нелінійності, гнучкості, своєчасного й адекватного реагування на зміни. На нашу думку, таким вимогам задовольняє адаптивне управління.

Концептуальні основи адаптивного управління в системі загальної середньої освіти розробила Г.В. Єльнікова. Проте питання, висвітлені в її працях, розглядають управління на державному, регіональному, обласному, районному рівнях. Проблему адаптивного управління навчальним процесом на теоретичному і практичному рівні намагаються здебільше розв’язувати на діяльнісному рівні всіх категорій учасників, наприклад на рівні діяльності учня, вчителя. Передумовою створення цілісної системи адаптивного управління навчальним процесом на різних рівнях загальної середньої освіти можна вважати роботи вчених, які досліджують адаптивне управління освітнім середовищем. Водночас упровадження адаптивного управління вимагає розробки та деталізації механізмів його здійснення в конкретних умовах шкіл різного типу, в тому числі в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу. Актуальність цієї проблеми посилюється нестабільною ситуацією у суспільстві і сфері освіти, а також труднощами, з якими стикається школа в повсякденній роботі. Отже, недостатня дослідженість проблеми, її актуальність, об'єктивні потреби в розробленні та впровадженні нових підходів до управління навчальним процесом у навчальних закладах сучасного типу зумовили вибір теми дослідження: “Адаптивне управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу".

Об'єкт дослідження: управління основною школою з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу.

Предмет дослідження: зміст, форми, методи і технологія адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу.

Мета дослідження: теоретично обгрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу (зміст, форми, методи, технологія).

Відповідно до мети, об’єкта та предмета дослідження сформульовано наукову гіпотезу, яка складалась з припущення: досягти оптимальності узгодження дій всіх суб'єктів управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, що забезпечить якісне засвоєння учнями стандартів і створить умови для самоорганізації і саморозвитку шкільного колективу, можна за умов:

- організації управлінської діяльності відповідно до розробленої моделі адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу;

- визначення і впровадження розроблених змісту, форм і методів адаптивного управління, спрямованих на оптимальне узгодження дій усіх суб’єктів управління навчальним процесом;

- застосування розробленої технології адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати з теми дослідження літературні та наукові джерела з філософії, соціології, психології, педагогіки.

2. Визначити особливості організації навчального процесу в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу.

3. Теоретично обгрунтувати та розробити модель (зміст, форми, методи і технологія) адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу.

4. Практично апробувати та перевірити модель адаптивного управління основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу та дослідити вплив адаптивного управління на процеси взаємоузгодження діяльності, само/організації, само/розвитку й оновлення змісту навчального процесу.

5. Розробити методичні рекомендації щодо підготовки керівних педагогічних працівників шкіл з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу до адаптивного управління навчальним процесом.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять закони діалектики, основні положення теорії пізнання, загальної теорії систем, системного підходу до педагогічних процесів і явищ, положення філософії нестабільності і синергетики, теорії управління, педагогіки, педагогічної психології, соціальної педагогіки, які виробили принципи аналізу педагогічних явищ; філософські, соціологічні, психолого-педагогічні ідеї щодо створення нової системи освіти в Україні; концепція, закономірності і принципи адаптивного управління, концепції гуманістичної та гуманітарної освіти, комунікативної дидактики, суб'єктно-діяльнісного підходу до навчання; основні закони України, "Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття), Концепція розвитку загальної середньої освіти, педагогічні праці з теорії управління педагогічними системами (В.І. Бондар, Ю.А. Конаржевський, В.І. Маслов, В.С. Пікельна, Г.В. Єльнікова та інш.).

Методи дослідження. У дослідженні використані наступні методи: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення, які дали змогу проаналізувати наукові праці з філософії, соціології, психології та педагогіки, виділити елементи адаптивного управління в теоріях управління, з’ясувати його місце серед інших теорій; аналіз документальних джерел, спостереження, анкетування, опитування, метод соціометрії, які були застосовані для вивчення та узагальнення практичного досвіду шкіл з управління навчальним процесом; моделювання та факторно-критеріальне моделювання, які дали змогу розробити модель адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу; методи математичної статистики, використані для вимірювання поточних та кінцевих результатів і їх обробки.

Організація дослідження. Дослідження виконувалось на матеріалі вивчення предметів гуманітарного циклу та іноземної мови у 5 – 9-х класах шкіл з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу. Вибір цього циклу дисциплін зумовлений їх важливістю щодо формування уявлень школярів про сучасну картину світу, виховання гуманістичної свідомості та підготовки до практичного життя в умовах відродження української нації. За дослідно-експерементальну базу було обрано спеціалізовану середню загальноосвітню школу № 75, колегіум м. Харкова, середню загальноосвітню школу № 302 м. Києва. Дослідження здійснювалось поетапно.

На першому етапі дослідження (2000 / 2001 навч. рік) проведено констатуючий експеримент, який полягав в аналізі наукової літератури, теоретичному осмисленні проблеми, розробці методики експерименту та вивченні стану розв’язання проблеми в школі. Ми з’ясували об’єктивну необхідність розробки змісту, форм, методів, технології управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, спрямованих на узгодження дій учасників управління. На цьому етапі проаналізовано власний досвід роботи вчителем іноземної мови, керівником шкільного методоб'єднання вчителів іноземної мови, заступником директора школи, інспектором шкіл міськвно з питань управління навчальним процесом. На основі власного досвіду і створених нами раніше навчальних матеріалів у співавторстві з В.В. Ельбрехт було розроблено навчальний посібник для учнів 8 – 11-х класів "Focus on Ukraine" та методичний посібник для вчителів “Англійська мова. 8 клас. Плани-конспекти уроків” як приклад адаптивного підходу до використання чинних підручників іноземної мови, а також організації навчання на комунікативній і діалогічній основі, яка передбачається адаптивним управлінням навчальним процесом.

На другому етапі дослідження (2001 / 2002 навч. рік) проводився формуючий експеримент. Він був присвячений розробці теоретичної моделі адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, її впровадженню в практику роботи експериментальних шкіл. На цьому етапі посилилась робота з вивчення і аналізу практичного досвіду шкіл.

На третьому етапі дослідження (2002 / 2003 навч. рік) виконано уточнювальний експеримент з метою перевірки гіпотези, визначено умови ефективності розробленого змісту адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, оброблене отриману інформацію, сформовано висновки, проаналізовано одержані результати, апробовано та впроваджено результати дослідження у практику управлінської діяльності керівників шкіл.

У процесі дослідження було заплановано отримати наступні результати.

1. Поширити поняття адаптивного управління на рівень навчального процесу школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, що стане певним внеском у теорію адаптивного управління.

2. Створити науково обгрунтовану модель адаптивного управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, яка може бути використана в школах цього типу.

3. Упровадити адаптивне управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу в практику роботи такої школи з метою гнучкого взаємопристосування дій його учасників і забезпечення появи елементів самоорганізації і саморозвитку.

4. Підвищити продуктивність навчального процесу школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу за рахунок гнучкого управління, яке відповідає місії шкіл цього типу.

5. Розробити методичні рекомендації щодо підготовки керівних педпрацівників шкіл з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу до адаптивного управління навчальним процесом.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні елементів адаптивного управління у різноманітних теоріях управління; розробці умовної класифікації методів адаптивного управління; створенні теоретично обгрунтованої моделі адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу; виявленні особливостей такої школи та управління нею; розробці базової факторно-критеріальної моделі діяльності керівних педпрацівників основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу з управління навчальним процесом і факторно-критеріальної моделі моніторингу процесів узгодження в межах навчального процесу; розробці змісту, форм і методів адаптивного управління навчальним процесом зазначеної школи; розробці технології адаптивного управління навчальним процесом у ній; в розробці ідеї адаптації чинних підручників з іноземної мови до вимог програми, стандартів освіти, можливостей, потреб та інтересів учасників навчального процесу, що є одним із аспектів адаптивного управління навчальним процесом.

Теоретичне значення дослідження полягає у поширенні поняття адаптивного управління на рівень навчального процесу в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу; в обґрунтуванні змісту, форм, методів і технології адаптивного управління навчальним процесом такої школи; розробці її цілісної інноваційної системи управління; виявленні показників взаємопристосування суб'єктів управління на різних рівнях організації навчального процесу.

Практичне значення дослідження дисертації визначається можливістю використання її матеріалів працівниками закладів освіти, методичними службами районних і міських рівнів, керівниками навчальних закладів, працівниками інститутів післядипломної освіти; вона полягає також у розробленні методичних рекомендацій щодо підготовки керівних педпрацівників основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу до адаптивного управління навчальним процесом, які можна використати в системі підвищення кваліфікації; розробленні та впровадженні навчальних матеріалів з іноземної мови для учнів 8 – 11-х класів "Focus on Ukraine", які можуть бути використані в загальноосвітніх закладах самостійно як інтегративний курс, у складі курсу українознавства англійською мовою або як адаптивні матеріали до підручників англійської мови, в яких відсутній український компонент. Створений методичний посібник “Англійська мова. 8 клас. Плани-конспекти уроків” допоможе вчителям-практикам, молодим учителям, студентам факультетів іноземних мов планувати уроки англійської мови та буде прикладом практичної реалізації ідеї адаптації чинних підручників.

Апробація та впровадження. Матеріали дослідження доповідались на засіданнях кафедри менеджменту освіти Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, на Харківській регіональній конференції IATEFL (8.06.2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції з питань післядипломної освіти (2002 р.), на обласних конференціях з питань впровадження нових форм і методів роботи у викладанні іноземної мови, обласних семінарах нових типів шкіл, нарадах керівних педпрацівників і вчителів шкіл м. Харкова та Харківської області.

На захист виносяться:

1. Наукове обгрунтування системи адаптивного управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу.

2. Теоретично обгрунтована і експериментально перевірена модель адаптивного управління навчальним процесом в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу.

3. Технологія адаптивного управління навчальним процесом, яка забезпечує якісне засвоєння стандартів освіти.

4. Методичні рекомендації щодо підготовки керівних педпрацівників основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу до адаптивного управління навчальним процесом.

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Експериментальні матеріали представлено в таблицях та схемах.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку основної використаної літератури (207 джерел) та додатків. Експериментальні матеріали представлені в таблицях та схемах. Текст роботи викладено на 163 сторінках, загальний обсяг дисертації з включенням списку використаних джерел та додатків складає 224 сторінок.

Публікації. Основні положення дисертації відображено в 11 публікаціях, серед яких сім надруковано в наукових фахових виданнях.

Особистий внесок автора:

- у роботу "Focus on Ukraine. English student's book", написану у співавторстві з В.В. Ельбрехт, полягає у створенні навчальних матеріалів розділів 1 – 5, 8 – 10, текстів аудіоматеріалів, списка слів, граматичного довідника, текстів домашнього читання, а також у визначенні змістових складових, форм і методів роботи з учнями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет дослідження, його мету, гіпотезу, завдання, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних висновків, викладено положення, які виносяться на захист, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження в педагогічну практику.

Перший розділ "Адаптивне управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченям предметів гуманітарного циклу як проблема педагогічної науки і практики" містить аналіз науково-педагогічної літератури з розвитку теорії управління, а також з питань управління педагогічними системами в умовах сучасних трансформаційних змін у суспільстві. На основі аналізу відслідкувано наявність елементів адаптивного управління в різноманітних теоріях; обгрунтувано закономірність появи цього різновиду управління, потреба в ньому таких складних педагогічних систем, як школа з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу; визначено поняття "адаптивне управління" навчальним процесом; проаналізовано застосування адаптивного управління в практиці роботи загальноосвітніх закладів; визначено специфіку школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу та управління нею.

Дослідження проблем розвитку теорії загального управління та управління загальноосвітнім закладом і навчальним процесом у ньому дало змогу простежити еволюційний перехід від стандартизації і зосередженні уваги на окремих елементах управлінської діяльності до ідей системного та ситуаційного підходів; від управління на основі однобічного впливу керуючої системи на керовану до управління на основі їх взаємодії, взаємовпливу, встановлення між ними зворотного зв’язку; від жорстких алгоритмів до створення адаптивних (варіативних) моделей діяльності людей; від адміністративно-командних методів управління до пошуку гнучких методів, спрямованих на зняття конфліктності та напруги. Аналіз розвитку управлінської думки дав змогу відстежити становлення адаптивного управління. Його елементи, поступово накопичуючись в різноманітних теоріях, отримали свій найбільший вияв у ситуативному управлінні і сформували такий його різновид, як адаптивне управління. У дослідженні визначається сутність і подаються наступні характеристики цього управління:

- адаптивне управління колективами, групами людей, організаціями є різновидом ситуативного управління і разом з ним відноситься до соціального управління. Тому воно потребує врахування їх закономірностей;

- поняття "адаптивне управління" слід розглядати як похідне від понятть "адаптація" та "управління". Цей різновид управління зосереджується на забезпеченні взаємозв’язків системи з зовнішнім середовищем і між окремими її елементами та передбачає своєчасну реакцію на їх зміни на основі зворотного зв’язку;

- адаптивне управління ураховує складність об’єкта і здійснюється на основі статистично-ймовірних об’єктивних закономірностей та законів-тенденцій, які передбачають не один, а багато варіантів управління;

- адаптивне управління розглядає як суб’єкт-об’єктні так і суб’єкт-суб’єктні відносини, надаючи право людині в організації брати на себе роль суб’єкта;

- адаптивне управління побудоване на природовідповідних процесах розвитку керованих об’єкт-суб’єктів. Воно визнає пріоритет їх розвитку за допомогою процесів самоорганізації, які спрямовуються на досягнення спільної мети з урахуванням вимог зовнішнього середовища та конкретної ситуації;

- адаптивне управління спирається на такі основи управління, як якість, нововведення, персонал, контроль (моніторинг), аналіз ситуації, перспективне і цілісне бачення організації, методи роботи з людьми, які б забезпечили розкриття їх потенціалу;

- Методологія адаптивного управління передбачає функціонування і розвиток механізмів управління на основі їх систематичного відстежування і коригування та врахування зовнішніх впливів.

На основі характеристик ми визначаємо адаптивне управління навчальним процесом як вид діяльності, який передбачає усвідомлений вплив на інших людей - учасників навчального процесу, сукупність певних дій, що забезпечують функціонування і само/розвитку цілісної системи навчального процесу, та на відносини в процесі взаємодії для організації та узгодження на основі врахування конкретної ситуації діяльності, потреб, можливостей, інтересів усіх учасників навчального процесу на шляху досягнення спільної мети колективу.

Дослідження розвитку теорії загального управління та управління навчальним процесом, визначені характеристики адаптивного управління дали змогу проаналізувати його використання в практичній діяльності шкіл. Вивчивши роботу педколективів ми дійшли висновку, що шкільні системи управління потребують перетворень. Існує розрив між їх можливостями і реальними потребами шкіл в управлінні. Як наслідок у життєдіяльності шкіл виникають певні суперечності, які вимагають узгодження. Тому оновлення внутрішкільного управління й управління навчальним процесом має відбуватись на основі впровадження систем адаптивного управління, здатних узгоджувати суперечності та використовувати їх для розвитку школи.

У загальноосвітніх закладах цілісна система адаптивного управління поки що майже не використовується, але певна кількість шкіл усвідомлено чи неусвідомлено використовує його окремі елементи. На розвиток концептів адаптивного управління, їх реалізацію в практичній діяльності шкіл України впливають позитивний досвід українських і російських учених та педагогів-практиків. Експериментальна робота в цьому випадку здійснюється під керівництвом учених.

Досвід використання елементів адаптивного управління свідчить про те, що цей вид управління позитивно впливає на діяльність школи, дозволяє врахувати специфіку її роботи, допомагає пристосуватись до зовнішнього середовища, залежно від змін у ньому вносити необхідні корективи в її діяльність, посилює процеси самоорганізації та самоуправління. Позитивні результати застосування елементів адаптивного управління в практиці роботи окремих шкіл дали підставу для висновку про необхідність створення цілісної системи цього виду управління та її широкого впровадження в навчальний процес шкіл різних типів. Оскільки адаптивне управління, як ми з’ясували, враховує умови функціонування конкретного закладу і його специфіки, то доцільно було визначити особливості навчального процесу та управління ним у конкретній школі. В нашому дослідженні це школа з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу. Отже, в ході дослідження було визначено наступні особливості управління такою школою:

- складність соціального замовлення (освіта підвищеного рівня гуманітарного профілю) вимагає від управлінської системи нелінійності, гнучкості, відкритості, своєчасного і адекватного реагування на зміни;

- високий рівень управління якістю освіти з метою забезпечення вимог замовників, приваблення необхідної кількості контингенту, забезпечення конкурентноспроможності;

- надання необхідної допомоги всім учасникам навчального процесу в їх суб'єктивізації, самореалізації і саморозвитку, що випливає із місієї школи;

- тип навчального процесу вимагає від управління організації системи діагностики, а також покращення роботи психолого-педагогічної служби;

- спрямування методичної роботи вчителів у русло пошуково-дослідницької, експериментальної, розробницької діяльності з метою реалізації освітньої програми.

- високий рівень науково-методичної роботи та інтенсивність інноваційних процесів;

- зміна структури і системи управління включенням у неї нових елементів, уведення додаткових посад; підсилення функції координації зусиль між окремими ланками складної системи школи;

- підвищення ролі соціально-психологічних методів роботи з персоналом, методів стимулювання і мотивування; пошук гнучких нетрадиційних методів; адаптивно-адаптуюча поведінка управлінців;

- високий професіоналізм керівників школи; творчий рівень управління, який забезпечує не тільки відтворення, а й розвиток; посилення вимог до рівня шкільної системи підвищення кваліфікації вчителів;

- пошук джерел додаткового фінансування для забезпечення ширших потреб школи у зв'язку з її специфікою і спрямуванням її діяльності в напрямі розвитку;

- спрямування педколективу на розоширення і поглиблення зовнішніх зв'язків;

-

Визначення специфіки управління школою з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу дало змогу дійти висновку, що реалізація творчого характеру управлінської діяльності в ній потребує створення моделі управління навчальним процесом, адекватної особливостям конкретної школи.

У другому розділі "Наукове обгрунтування та розробка моделі адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу" на основі ідей теорії систем, теорії оптимізації, ситуаційного та синергетичного підходів, концепції адаптивного управління обгрунтовується модель адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу. Складовими цієї моделі стали три основні взаємопов’язані компоненти: змістовий, структурний, технологічний.

Для кожного компонента розробляється організаційне, змістове, методичне і наукове забезпечення. Воно передбачає створення сприятливих умов для функціонування і розвитку школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу як адаптивної системи та комфортної обстановки, в якій кожен учень і працівник досягає успіху, відчуває свій розвиток і впевнений у соціальному захисті.

Зміст адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, як і будь-якого іншого виду управління, розкривається через виконання певних функцій управління. Їх добір залежить від суб’єктивного розуміння управління і його завдань конкретним ученим, або практиком.

Проаналізувавши погляд різних учених з цього питання, ми поділили функції на чотири групи відповідно до їх співвідношення з різними вимірами управлінської діяльності: технологічні, або власне управлінські функції (за діяльнісним виміром - основними завданнями управлінської діяльності); спеціальні, або діяльнісні функції (за сферами діяльності педколективу); кадрові функції (співвідносяться з впливом на персонал); функції матеріально-технічного та ресурсного забезпечення (співвідносяться із створенням матеріально-технічних та ресурсних умов). Класифікація функцій обгрунтовується в нашому дослідженні.

Усі групи функцій тісно пов'язані між собою. Реалізація спеціальних, кадрових функцій і функцій матеріально-технічного забезпечення вимагає виконання технологічних (власне управлінських) функцій, які являють собою здійснену нами модифікацію класичних функцій. Водночас характер, повнота, специфіка, методика реалізації власне управлінських функцій визначаються змістом і обсягом усіх інших. Функції за своїм змістовим наповненням та організаційно-процесуальними формами управління перебувають як у єдності, так і в певній суперечності, що відображається в правовому, економічному, соціально-психологічному аспектах управління. Правильно організоване управління не тільки усуває суперечності, а й використовує їх для розвитку системи.

З огляду на зміст системи управління навчальним процесом у школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу діяльність керівних педпрацівників у ній представлена нами як факторно-критеріальна модель, котра може слугувати основою для створення моделі діяльності конкретної особи на тій чи іншій посаді. Вона містить три фактори, які зумовлюють діяльність керівних педпрацівників, 14 критеріів першого порядку, 33 критерії другого порядку та 152 критерії третього порядку. Під критеріями факторів ми розуміємо показники, які розкривають їх змістовий бік. Критерії першого порядку більш узагальнені по стосовно критеріїв другого і третього порядку. Вони "мінімально повно" розкривають фактори.

Основними факторами, які складають діяльність керівних педпрацівників з управління навчальним процесом, є організація діяльності педколективу зі здійснення навчального процесу, робота з педагогічними кадрами, матеріально-технічне та ресурсне забезпечення. Їх розкривають критерії першого порядку: освітня діяльність, нормативна діяльність, мотиваційна діяльність, адаптаційна діяльність, науково-методична діяльність, діяльність з кадрового забезпечення, підвищення кваліфікації, з атестації та оцінювання, діяльність з розвитку матеріально-технічної бази, виховна та дисциплінарна діяльність, фінансова та маркетингова діяльність.

До критеріїв другого порядку відносимо наступні показники: забезпечення і вдосконалення урочної системи та розвиток варіативних компонентів; рівнева диференціація; інтеграція курсів і предметів; реалізація додаткової освіти через систему позаурочної та позашкільної діяльності; реалізація в педагогічній практиці державних нормативно-правових актів, які стосуються організації навчального процесу; вироблення та реалізація внутрішкільних документів; ведення шкільних справ; мотивація учнів до навчання і вивчення предметів гуманітарного циклу; мотивація батьків до спільної із школою діяльності; адаптація учнів; адаптація батьків; методична робота; інноваційна діяльність; формування кадрової політики; кадрове планування; добір кадрів; розстановка кадрів; професійна адаптація; соціальна (організаційна) адаптація працівників;. підвищення кваліфікації вчителів; формування у вчителів мотивації до педагогічної діяльності; створення організаційних умов для підвищення кваліфікації; організація роботи атестаційної комісії; організація звітів учителів, які атестуються; норми і правила внутрішкільного розпорядку; придбання необхідного обладнання для забезпечення навчального процесу, в тому числі поглиблених курсів; обладнання навчальних кабінетів; організація транспортних послуг; забезпечення техніки безпеки; розподіл бюджетних і небюджетних коштів; вивчення попиту на освіту, педагогічний досвід, послуги; задоволення попиту; збит досвіду працівників школи, платних послуг, проведення платних курсів тощо.

Така базова модель діяльності керівних педпрацівників сприяла формуванню чіткого уявлення про структурний компонент адаптивного управління навчальним процесом. Оптимальним вважаємо поєднання адаптивних структур з перевагою матричної і проектної. Елементом матричної структури є створення творчих груп. Управління за проектом передбачає визначення складної проблеми. У школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу такими проблемами є диференціація навчання та посилення координації окремих підсистем.

Через обмежені можливості керівника з виконання всього обсягу управлінської діяльності. постає потреба в створенні ієрархічних рівнів. Адаптивне управління в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу задовольняє чотирирівнева структура, яку частіше всього використовують на практиці. Необхідний рівень професійної співпраці в ній забезпечується за рахунок горизонтальних зв'язків: перший рівень (вищий) – директор школи і повномочні колегіальні органи: рада школи, педрада, піклувальна рада тощо; другий рівень – заступники директора школи та служби: адміністративна рада, науково-методична рада, експертна комісія, мала педрада тощо; третій рівень – керівники кафедр, методичних об'єднань, тимчасових творчих колективів, експериментальних груп, інших педагогічних об'єднань; четвертий рівень – учні і їхні батьки, учнівський актив, шкільне самоуправління, батьківські комітети. Відповідно до структурних рівнів управління розподіляються функціональні обов'язки керівної ланки. У дослідженні наведено їх приблизний розподіл при організації адаптивного управління в основній школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, складений нами на основі вивчення науково-педагогічної літератури, нормативних документів і власного досвіду.

Тенденції розвитку нашого суспільства актуалізують питання демократизації і гуманізації форм і методів управління. Адаптивне управління, яке за своєю суттю є демократичним і гуманістичним, передбачає доповнення вже відомих методів і форм роботи нетрадиційними, які відкривають можливості для самоствердження, самовираження, саморозвитку особистості. Серед них – евристичні методи, методи прогнозування, ігрових технологій. Велика увага приділяється також методам формування мотиваційної основи діяльності, рефлексії, саморегуляції, самоорганізації, соціальної взаємодії. Завдяки їм соціалізується мислення, культивуються взірці поведінки. У дослідженні наведено класифікацію методів адаптивного управління, здійснено за етапами власне управлінської діяльності. Дана класифікація є умовною, оскількі одні й ті ж методи можуть бути застосовані на різних етапах, що випливає із взаємопов'язаності і взаємозумовленості функцій управління. За умов упровадження наведених методів різноманітні форми роботи (індивідуальні, групові, колегіальні) посилюють одна одну за рахунок розуміння, осмислення ролі демократичних і гуманістичних начал, значення закономірностей розвитку людини та суспільства в діяльності шкільного колективу. Значною мірою цьому сприяє урегулювання адаптивно-адаптуючих процесів. Як наслідок, діяльність шкільного колективу досягає вищого рівеня трудової доцільності, на якому відбувається не пасивне пристосування, а творче перетворення як життєвого середовища, так і себе, створюються умови, сприятливі для розвитку особистості, прискорюються процеси взаємопристосування на основі діалогічної адаптації. У рамках основної моделі ми представили факторно-критеріальну модель моніторингу процесів узгодження, яка створює широкі можливості для відстеження, вимірювання і врахування суб'єкт-суб'єктних відносин, перетворення їх з потенційної причини конфліктів на рушійну силу розвитку шкільної системи завдяки застосуванню механізмів урегулювання адаптивно-адаптуючих процесів.

Ефективність управлінської діяльності багато в чому залежить від здібності адміністрації здійснювати керівництво навчальним процесом, використовуючи технологічний підхід. Адаптивному управлінню навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу відповідають гуманітарні адаптивні технології, які основані на сукупності і синтезі різних соціально - педагогічних технологій. До них відносяться технології власне управлінської діяльності, делегування повноважень, оцінювання, організації підвищення кваліфікації педпрацівників, інноваційної діяльності, диференційованого навчання, корекційно-розвивальної роботи, здійснення додаткової освіти, ігрові технології тощо.

Технології адаптивного управління мають гуманістичний, демократичний, гуманітарний характер і спрямовані на забезпечення природного шляху само/розвитку, само/організації, адаптації в освітньому просторі і реальному житті, врегулювання ситуацій, узгодження всіх наявних цілей і вимог. Вони надають системі управління гнучкості за рахунок оперативного зворотного зв'язку, своєчасної корекції дій і процесів, гарантують досягнення запланованого результату.

Технології власне управлінської діяльності, для позначення якої ми вживаємо термін "технологія адаптивного управління" належить провідна роль. У нашому дослідженні вона представлена у вигляді функціонального циклу з наступними етапами: планування (діагностика, цілепокладання), критеріальне моделювання, організація (кооперація дій і самоспрямування на результат, комунікація), моніторинг (самомоніторинг процесу, зовнішній моніторинг результату), прогностичне регулювання. Її гуманітарно-адаптивне спрямування виявляється в забезпеченні відповідності навчального процесу потребам усіх його учасників, доборі оптимального варіанта змісту, форм і методів навчального процесу, їх доцільного поєднання.

Робота за представленою моделлю дає змогу школі перейти від командно-адміністративної системи управління до системи професійної співпраці, від функціонування до розвитку і саморозвитку в управлінні соціально-педагогічною системою. Показниками її оптимальності слід вважати як досягнення учнів і педагогів у їх спільній діяльності, так і рівень взаємопристосування учасників навчального процесу, сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі, високий рівень згуртованості, відсутність або зменшення кількості конфліктів, задоволеність учасників навчального процесу діяльністю освітнього закладу.

У третьому розділі "Експериментальна перевірка розробленої моделі адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу" описуємо методику організації експериментального дослідження впливу розроблених змісту, форм, методів і технології адаптивного управління на процеси взаємоузгодження діяльності, само/організації, само/розвитку та оновлення змісту навчального процесу. Для цього визначено мету, завдання, етапи, експериментальну базу дослідження. Дослідження виконувалось поетапно.

Перший етап (2000 / 2001 навч.рік) – констатуючий експеримент – полягав в аналізі наукової літератури та теоретичному осмисленні проблеми, розробці методики експерименту, визначенні наведених нижче критеріїв оцінювання результативності моделі адаптивного управління навчальним процесом у школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу та вивченні за цими критеріями стану проблеми в школах. Для добору інформації здійснено аналіз літератури, тривале включене спостереження, інтерв'ювання й анкетування директорів, їхніх заступників, учителів. На першому етапі експерименту методом випадкового добору сформували експериментальні і контрольні групи учасників експерименту для подальшого відстеження результатів упровадженої моделі адаптивного управління навчальним процесом. У кожній школі було визначено класи для замірювання рівнів засвоєння стандартів освіти.

В основу процедури досліджень на цьому етапі покладено наступні методи: бесіда, інтерв'ювання, анкетування, спостереження, аналіз результатів навчання за рік, семестр, вивчення передового досвіду шкіл з питань управління навчальним процесом. Експериментальні заміри здійснювались на таких навчальних предметах, як англійська, українська, російська мови.

Другий етап (2001 / 2002 навч.рік) – формуючий експеримент – був присвячений розробці теоретичної моделі адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу. На цьому етапі було використано методи моделювання та факторно-критеріального моделювання. Відправною точкою моделювання став аналіз літератури з питань управління, в тому числі адаптивного. Він дав змогу виділити основні завдання управлінської діяльності на рівні навчального процесу в школі з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, поставити та розв’язати проблему моделювання способів реалізації функцій адаптивного управління, його змісту, форм, методів і технології, а також визначити показники взаємопристосування.

На цьому етапі дослідження вивчались найважливіші види діяльності керівних педпрацівників шкіл. Це дало змогу скласти базовий перелік видів управлінської діяльності і використати його для складання базової факторно-критеріальної моделі діяльності керівних педпрацівників шкіл з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу. Створення цієї моделі допомогло виконати аналіз (методом аналізу факторів) діяльності директорів, заступників директорів, педколективів експериментальних і контрольної шкіл, їх функціональних обов'язків.

Організоване таким чином дослідження забезпечило отримання об'єктивної інформації про зміст управлінської діяльності керівних педпрацівників і фактори, які зумовлюють її продуктивність. Базова модель започаткувала поетапне впровадження в практику роботи експериментальних шкіл моделі цілісної системи адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу.

Третій етап (2002 / 2003 навч.рік) передбачав уточнювальний експеримент для перевірки гіпотези, визначення умов ефективності розробленого змісту адаптивного управління навчальним процесом основної школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, аналіз одержаних результатів, обробку отриманої інформації, формування висновків, апробацію та впровадження результатів дослідження в практику управлінської діяльності директора та заступника директора школи з навчально-виховної роботи.

З цією метою у практику роботи експериментальних шкіл були впроваджені базова факторно-критеріальна модель, методи і технологія адаптивного управління. Директорам і заступникам директорів шкіл постійно надавались консультації з питань адаптивного управління навчальним процесом. Ми також вивчали рівень сформованості їхніх управлінських умінь, зіставляли діяльність керівних педпрацівників конкретних шкіл з базовою моделлю. На її грунті було створено форму розподілу функціональних обов'язків між учасниками управління навчальним процесом школи з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу. Для цього виконано контент-аналіз перспективних планів роботи шкіл, тижневих планів роботи шкіл, планів роботи кафедр і методоб'єднань, протоколів педнарад. У ході такої роботи окреслювались функціональні обов'язки, напрями діяльності, структура управління, структура науково-методичної роботи.

Значної уваги приділялося аналізу комунікативної діяльності директорів і заступників директорів з навчально-виховної роботи, спрямованої на встановлення горизонтальних і вертикальних зв'язків. Налагодження цих зв’язків вимагало допрацювання змісту діяльності всіх учасників навчального процесу, системи делегування повноважень, залучення вчителів і учнів до роботи в творчих групах. З цією метою документація шкіл поповнювалась положеннями, пам'ятками, інструкціями щодо виконання певних видів діяльності.

У дисертації розкрито результати і перспективи розвитку шкіл за умови впровадження запропонованої моделі адаптивного управління навчальним процесом. Головними показниками її результативності є позитивні зміни психологічного клімату, професійного рівня педагогів, підвищення активності учасників навчального процесу, зростання