НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМіКИ ПРОМисЛОвоСТІ

УДК 338.24:332.14

Єгоренко Тамара Василівна

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ УПРАВЛІННЯ

РОЗВИТКОМ ТЕРИТОРІЇ

Спеціальність 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк).

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Чумаченко Микола Григорович,

Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), почесний директор інституту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Поклонський Федір Юхимович,

Донецький університет економіки і права Асоціації навчальних закладів України недержавної форми власності (м. Донецьк), професор кафедри обліку, аудиту та економічного аналізу;

кандидат економічних наук

Сисой Юлія Василівна,

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри економіки підприємства.

Провідна установа – Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Харків), кафедра бізнесу та підприємництва.

Захист відбудеться “24” вересня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “21” серпня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТКИА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин в економіці України вимагає вирішення ряду проблем з удосконалення управління територіями, тобто трансформації місцевого управління. Однією з таких проблем є посилення зацікавленості міської влади, керівників підприємств та організацій території у виявленні й реалізації внутрішніх регіональних виробничих і комерційних можливостей на підставі використання раціонального розподілу повноважень управління між державними, регіональними та місцевими органами. Це викликає необхідність у концентрації уваги вчених і практиків на вдосконаленні управління промисловими територіями в регіоні. Ефективне використання місцевих сировинних і трудових ресурсів створює передумови зниження рівня витрат на виробництво продукції, підвищення її конкурентоспроможності та формування сприятливих умов розвитку як внутрішнього, так і зовнішнього ринків. У даному контексті акцентується увага на управлінні розвитком території зі створенням відповідного механізму постійного вдосконалення управління. При цьому потрібно чітко делегувати певні повноваження щодо розвитку взаємовигідних відносин з регіонами та забезпечити вдосконалення організаційно-економічного механізму управління безпосередньо розвитком території.

Розробка нових підходів до забезпечення ефективного механізму управління територією має особливо важливе значення для великих промислових міст, які обумовлюють розвиток промисловості країни. Результати аналізу сучасного стану взаємовідносин державних та регіональних органів свідчать про те, що за рахунок ефективного залучення у виробничий процес місцевих сировинних і трудових ресурсів, удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком території створюються передумови забезпечення стабільності економіки кожного регіону та України в цілому.

Управління економікою регіону – складна та багатоаспектна проблема. Дослідженню теоретичних проблем управління економікою регіону, планування і прогнозування економічного і соціального розвитку регіону присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних економістів. Авторами цих досліджень є вчені А.Г.Аганбегян, О.І.Амоша, С.С.Аптекар, Б.В.Бур-кинський, В.М.Геєць, О.Г.Гранберг, Г.К.Губерна, Б.М.Данилишин, М.І. Долішній, С.І.Дорогунцов, Л.М.Зайцева, Е.М.Лібанова, В.К.Мамутов, Е.Марку-зен, Г.Ф.Мельник, В.П.Мікловда, І.Р.Миха-сюк, М.М.Некрасов, В.І.Павлов, В.І.Пила, С.І.Пирожков, М.Д.Прокопенко, В.В.Рибак, В.К.Симоненко, О.П.Сологуб, І.Г.Ткачук, Л.Г.Червова, Л.Г.Чернюк, М.Г.Чумаченко, В.Я.Швець, В.Ф.Янукович. Проте у зв’язку з переходом до ринкових відносин багато теоретичних і науково-прикладних питань управління регіоном залишаються ще мало вивченими та недостатньо вирішеними, що свідчить про необхідність подальшого їх дослідження.

Актуальність і важливість питань удосконалення управління розвитком промислових районів великих індустріальних міст обумовили вибір теми дослідження, його мету та задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тацію виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) згідно з планом наукових досліджень за темою "Наукові основи управління державним сектором промисловості" (номер державної реєстрації 0101U000125, 2000-2003 рр.), а також у рамках бюджетної теми "Аналіз і оцінка використання стандартів серії ІSО 9000:2000 (ДСТУ ІSО 9000:2001) при розробці систем управління якістю на підприємствах Донецького регіону" (номер державної реєстрації М-15-99 від 25.10.99), яка виконувалася на кафедрі управління якістю Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України. У рамках теми автором здійснено комплексний аналіз існуючих методів управління територією індустріального міста і розроблено напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком Ленінського району м. Донецька.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методичного підходу до обґрунтування напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком території в умовах ринкової трансформації економіки.

Для досягнення вказаної мети було поставлено і вирішено такі задачі:

проаналізовано сучасний стан господарських відносин держави та регіонів, виявлено тенденції їх розвитку;

визначено структуру та організацію управління промисловим районом індустріального міста та виявлено їх особливості;

визначено проблеми, що стримують розвиток промислової території;

узагальнено сутність і зміст регіональних програм економічного і соціального розвитку, систематизовано їх основні класифікаційні ознаки;

доведено необхідність пріоритетного формування та запропоновано методи реалізації програм економічного і соціального розвитку промислового району індустріального міста;

встановлено взаємозв’язки та взаємозалежності програм економічного і соціального розвитку різних рівнів управління територіями;

розроблено пропозиції з удосконалення механізму фінансового забезпечення економічного управління розвитком території;

сформовано регресивну модель для врахування чинників, які впливають на формування місцевих бюджетів;

удосконалено діючі системи управління якістю організаційної діяльності установ промислового району;

Об’єкт дослідження – процеси управління розвитком промислових територій великих індустріальних міст.

Предметом дослідження є теоретичні положення, методичні підходи, принципи та методи формування організаційно-економічного механізму управління розвитком територій.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою проведеного дослідження стали класичні положення економічної теорії, теорії управління, праці сучасних вітчизняних і зарубіжних учених, практиків з питань регіонального управління.

Джерелами інформації були законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення органів місцевої влади, які регулюють господарські регіональні відносини; офіційні статистичні матеріали, дані обліку та звітності Ленінського району м. Донецька, інших промислових районів індустріальних міст.

У процесі дослідження з метою забезпечення вірогідності та обґрунтованості одержаних висновків і рекомендацій, результатів проведених розрахунків, зіставлення оцінок, поетапних висновків і тверджень використовувалися традиційні методи наукового пізнання. При виявленні економічної ситуації в промисловому районі та обробці інформації застосовувалися статистичні методи угрупувань. На основі системного підходу розроблено заходи вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком території. Методи формальної логіки дозволили уточнити складові ланки цього механізму, виявити їх форми і напрями вдосконалення. Використання комплексно-цільового підходу дозволило реалізувати ідею розробки концептуальних засад удосконалення управління розвитком територій.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті виконаного дослідження вирішено науково-прикладну задачу – поглиблення теоретичних положень і методичних підходів до вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком промислових районів великих індустріальних міст, що забезпечило одержання нових положень і розробок, які мають наукову новизну:

уперше:

обґрунтовано заходи щодо підвищення ефективності управління територією району індустріального міста, в основу якого покладено покращення управління радою, виконкомом і підприємствами та організаціями промислового району, взаємовідносин між місцевою і державною владою та потенційних можливостей територіального розподілу праці;

визначено зміст програм економічного і соціального розвитку як основної ланки організаційно-економічного механізму управління розвитком промислової території, які ґрунтуються на системно-цільовому підході;

удосконалено:

методичні підходи до впровадження на підприємствах промислового району міжнародної системи управління якістю (МС ІSО 9000), яка створює умови для врахування багатофункціональності суб’єкта управління, можливості контролю виконання прийнятих рішень, координації складових ланок управління;

систему напрямів і заходів удосконалення програм економічного і соціального розвитку – основи організаційно-економічного механізму управління територією, реалізація яких забезпечує створення передумов для стабільної та високоприбуткової діяльності господарюючих суб’єктів району;

дістали подальшого розвитку:

принципи формування програм економічного і соціального розвитку промислового району індустріального міста, які випливають із взаємодії концепції розвитку міста та його районів, що забезпечують досягнення як середньострокових, так і довгострокових цілей на основі взаємозв’язку їх з державними та обласними програмами. Ефективність формування і реалізації соціально-економічних програм забезпечується взаємодією всіх складових частин програми;

визначення та узагальнення особливостей структури та організації управління промисловим районом індустріального міста, аргументація напрямів їх використання при вдосконаленні організаційно-економічного механізму управління розвитком території;

підходи до визначення надходжень у місцеві бюджети, засновані на методі розрахунку прогнозного обсягу доходів області (міста, району) з використанням індексу відносної податкоспроможності та реальної чисельності населення територій;

особливості врахування галузевих і територіальних потенційних можливостей промислового району міста на засадах концепції формування інвестиційних проектів і соціально-економічних програм території.

Практичне значення одержаних результатів. На базі теоретичних положень і системно-цільового підходу до вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком території розроблено методичні рекомендації, які дозволяють раціонально сформувати соціально-економічні програми всіх підприємств та організацій району, виявити і реалізувати їх потенційні можливості та одержати ефект взаємодії господарюючих суб’єктів.

Удосконалений методичний підхід до впровадження в установах промислового району міжнародної системи управління якістю продукції та послуг (МС ІSО 9000) використовувався в Ленінському районі м. Донецька (довідка №01/24-346 від 27 лютого 2003 р.). Економічний ефект від використання розробок автора становить 180 тис. грн. Методичні підходи до вдосконалення управління розвитком території використовуються в роботі районів м. Донецька при формуванні та реалізації соціально-економічних програм (довідка № 01-1407 від 10 грудня 2003 р.). Результати дослідження представлено в науковій доповіді, підготовленій у рамках бюджетної теми ІЕП НАН України та поданої до Міністерства промислової політики України і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Особистий внесок здобувача. Дослідження є самостійною науковою роботою автора, в якій викладено методичний підхід до вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком промислових районів великих індустріальних міст. Внесок автора у колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати виконаного дослідження доповідалися та одержали схвалення на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія та практика управління в трансформаційний період” (м. Донецьк, 2001 р.); Другому міжнародному науково-технічному семінарі “Практика и перспективы развития институционного партнерства” (м. Донецьк, 2001 р.); Міжнародній науково-методичній конференції “Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства” (м. Київ, 2002 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертації опубліковано у 9 наукових працях, із них – 1 індивідуальна монографія, 5 статей у наукових фахових виданнях та 3 публікації в матеріалах наукових конференцій і семінарів. Загальний обсяг публікацій 15,4 д.а., з яких особисто автору належить 15,2 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 4 додатків. Основний текст викладено на 174 сторінках, містить 10 рисунків, 12 таблиць. Список використаних джерел зі 156 найменувань на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Концептуальні основи управління розвитком території. Виявлено тенденції у взаємовідносинах держави і регіонів стосовно управління господарюючими суб'єктами, визначено особливості структури й організації управління промисловим районом індустріального міста, а також проблеми управління розвитком території в умовах ринкової трансформації.

Для стабілізації і розвитку економіки України підвищується роль використання регіональних резервів. Одним із джерел таких внутрішніх резервів є промислові райони індустріальних міст – це характерно для Донецької області. Виявлення зазначених резервів найбільшою мірою залежить від рівня управління промисловою територією і, особливо, від управління її розвитком. Вирішуючи проблему управління промисловим районом міста, керівництво стикається з обмеженими можливостями ефективного управління підприємствами й організаціями регіону, викликаними неузгодженістю взаємовідносин між центральною владою і місцевими органами. Результати проведеного аналізу свідчать, що тільки при формуванні механізму взаємодії між державою і регіонами створюються передумови для функціонування таких системних взаємовідносин, які б сприяли розвитку промислових територій, стабільності і зміцненню держави.

Аналіз тенденцій у взаємовідносинах держави і регіонів стосовно управління господарюючими суб'єктами території свідчить про позитивні зрушення: розвиток теорії і практики державного регулювання і регіонального управління, надання суттєвих господарських повноважень регіонам, застосування непрямого і гнучкого державного впливу на діяльність територій. Але існують і негативні тенденції: недостатнє врахування регіональних інтересів з боку держави, обмеження економічної самостійної діяльності регіонів, прийняття рішень без достатнього врахування можливостей і потреб регіону. Прийнятий Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” створив правову базу соціально-економічних перетворень у регіонах, тому виникла нагальна потреба в розвитку позитивних зрушень у взаємовідносинах держави і регіонів і зниженні впливу негативних чинників на рівень діяльності господарюючих суб'єктів.

Нинішній рівень взаємодії держави і регіонів ще не створює таких умов, які б сприяли розвитку господарської діяльності підприємств і організацій району міста, удосконаленню їх управління, використанню місцевих природних, сировинних і трудових ресурсів, виробничих і комерційних резервів. Регіони будь-якого рівня ще не повною мірою мобілізують свої внутрішні можливості в напрямі необхідної реструктуризації господарюючих суб'єктів окремих галузей виробництва, зростання зайнятості населення і соціальної справедливості. Останнім часом відбулися позитивні зміни в регіональній політиці після схвалення Указом Президента України Концепції державної регіональної політики і затвердження Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку. Але становище з управлінням регіоном на мікрорівні, якими є райони в індустріальних містах, залишається суперечливим і нестабільним.

У процесі дослідження структури та організації управління промисловим районом індустріального міста виявлено їх характерні риси, до яких слід віднести: високий рівень технічного потенціалу, який можна зіставити із середнім промисловим містом, район є відкритою системою серед усіх територіальних одиниць, населення працює не тільки в межах адміністративного району, забезпечення ряду капіталомістких об'єктів виробничої і соціальної сфери здійснюється містом (транспорт, енергія, вода, газ), слабко виражена галузева спеціалізація території.

Аналіз виявлених особливостей дозволив аргументувати напрями їх урахування при вдосконаленні методів управління територією. До них для індустріального району великого промислового міста відносяться передумови створення спеціальних економічних зон з формуванням виробничої і соціальної інфраструктури для реалізації технічного потенціалу та формування інвестиційних проектів і соціально-економічних програм на основі підприємств чорної металургії, машинобудування, деревообробної промисловості і промисловості будівельних матеріалів, харчової і мукомельно-круп'яної галузей. На рівні району створюються умови для комплексного розвитку сфери послуг і відповідних галузей у системі міського господарства (забудова мікрорайонів, створення великих торговельних і культурних центрів).

Об'єднання зусиль з відродження промисловості території на основі вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком району створюють передумови для стабільної і прибуткової господарської діяльності підприємств і організацій регіону.

Дослідження ситуації, що склалася на території, і напрямів управління нею показали, що при вдосконаленні ланок організаційно-економічного механізму управління розвитком району необхідно враховувати взаємовідносини між місцевою і державною владою та можливості територіального розподілу праці.

Апробація концептуальних положень у Ленінському районі м. Донецька показала високу ефективність використання визначених пріоритетів при управлінні розвитком території. Основною умовою їх реалізації є вдосконалення ланок діючого механізму управління розвитком території на підставі системно-цільового підходу до вирішення задачі підвищення ефективності діяльності території (рис. 1).

Удосконалення складових механізму передбачає взаємодію законодавчих, економічних і організаційних заходів, які проводяться місцевими органами на основі розподілу повноважень за всіма напрямами господарювання між центральною владою та регіонами і між регіонами та виконкомом регіонів, виявлення і мобілізації невикористаних можливостей маркетингу та менеджменту, підвищення кваліфікації кадрів і рівня підприємницької діяльності. Кожна складова механізму є частиною виробничої

Рис. 1. Схема управління промисловою територією району міста

системи, за допомогою якої враховуються зовнішні та внутрішні чинники і створюються передумови для досягнення стабільного розвитку території.

Розділ 2. Удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком території. За результатами дослідження доведено, що соціально-економічна програма є основною складовою механізму управління розвитком регіону, яка визначає напрями реструктуризації підприємств і об’єднань, терміни реалізації та необхідні інвестиційні джерела. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку Програма економічного і соціального розвитку регіону розробляється відповідно до регіональної стратегії розвитку з урахуванням особливостей району міста.

Економічний і соціальний розвиток території обумовлюється вдосконаленням організаційно-економічного механізму управління за допомогою обґрунтування, розробки та реалізації соціально-економічних програм, які є комплексними ланками механізму управління. Дослідження форм і видів соціально-економічних програм показало, що діючі поняття сутності, змісту та їх класифікаційних ознак в умовах становлення ринкових відносин вимагають розвитку та уточнення.

Реалізація програм передбачає створення умов і можливостей для досягнення поставленої мети – підвищення ефективності господарювання на всіх рівнях. Зміст програм містить сукупність пропозицій і рекомендацій, які складають їх основу. Початком формування соціально-економічних програм є системно-цільовий підхід до комплексного вирішення проблем території, що підвищує ефективність управління та реалізацію основних характеристик програми (взаємозв’язок її основних складових положень, цілеспрямованість, комплексність, оптимальність, надійність у досягненні поставленої мети).

Аналізом діючих класифікаційних ознак соціально-економічних програм виявлено їх велику неоднорідність, слабкий взаємозв’язок і взаємодію між ними. Виникла необхідність для побудови таких соціально-економічних програм, реалізація яких забезпечує підвищення ефективності всього організаційно-економічного управління розвитком території (рис. 2). Аналіз існуючої практики застосування і реалізації програмного методу при формуванні цільових комплексних програм збагачує сформовану систему управління, сприяє посиленню її цілеспрямованості, комплексності, системності, забезпечує певний пріоритет вирішенню основних економічних, соціальних та інших проблем в умовах ринку.

Дослідження проблем, що характеризують використання програмного методу при вирішенні загальнодержавних і регіональних задач, реалізацію його основних принципів (системність, цілеспрямованість, комплексність, оптимальність, перспективність) свідчить про те, що розробка і реалізація комплексних цільових програм управління на рівні промислового району великого індустріального міста є важливою ланкою механізму управління його розвитком.

Практичний досвід формування соціально-економічних програм, теоретичні положення їх обґрунтування, а також порядок формування і вико

нання програм у Ленінському районі м. Донецька свідчать про те, що основними принципами їх формування мають бути:

адресність завдань і заходів;

відповідальні виконавці;

визначення джерел фінансування та очікуваного економічного ефекту за кожною позицією і за програмою в цілому.

Автором доведено, що традиційну систему результуючих показників, що відповідають системі показників програми розвитку області, міста і району, має бути доповнено специфічними розрахунковими показниками, що характеризують досягнення мети програми, і власне політику, стратегію розвитку району. Але при цьому на рівні територіальної соціально-економічної системи слід застосовувати принцип господарської самостійності.

До числа таких показників відносяться: випереджальний розвиток профільних галузей і виробництв, рівень агрегування підприємств і виробництв у районні промислові зони і вузли, рівень господарських зв'язків між окремими підприємствами, фірмами району. Особливий інтерес представляють показники розвитку району порівняно з розвитком міста в цілому та за окремими галузями.

Важливе місце в організаційно-економічному механізмі розвитку території, а також у соціально-економічних програмах регіону займає фінансове забезпечення їх виконання. Рівень надходжень у місцеві бюджети обумов-люється ступенем їх розподілу між державою і регіонами, стабільністю в діяльності підприємств та організацій, наявністю додаткових (позабюджетних) джерел фінансування. Особливе значення для виконання заходів програм має визначення прогнозних надходжень у бюджет.

За результатами аналізу діючих нормативних актів та узагальнення існуючих методів розрахунку очікуваних надходжень у бюджет на майбутній період обґрунтовано визначення прогнозних надходжень у місцевий бюджет, основою якого є метод розрахунку прогнозного обсягу доходів області (міста, району), урахування індексу відносної податкоспроможності та реальної чисельності населення регіону.

Розроблено також порядок використання регресійних моделей для врахування чинників, які впливають на рівень доходів місцевого бюджету. Наведені моделі можуть бути використані в практиці планування органами державної влади та місцевого самоврядування відповідного рівня для прогнозування можливих обсягів надходжень у бюджетну систему території.

Розділ 3. Ефективність удосконалення організаційно-економіч-ного механізму управління розвитком території. Запропоновано пропозиції щодо розвитку взаємозв'язків соціально-економічних програм різного рівня управління територіями, удосконалення системи управління якістю продукції і послуг території, визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення управління розвитком території.

Ефективність механізму управління розвитком території залежить від рівня взаємозв’язку соціально-економічних програм з програмами вищого рівня управління – міста, області, держави. Як свідчать результати аналізу, сукупність районних програм становлять основу обласних і державних програм, таких як “Україна-2010” та “Програма науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року”. Взаємозв’язок програм має здійснюватися на основі досягнення єдиної мети та розвитку господарювання у таких напрямах:

упровадження нової вітчизняної техніки та технології на підприємствах галузей важкої промисловості;

розвиток кооперації та територіального розподілу праці;

економія паливно-енергетичних ресурсів;

використання регіональних резервів, місцевої сировини та матеріалів;

використання економічних стимулів;

урахування економічних інтересів.

Ефективність розроблених соціально-економічних програм залежить від взаємодії та взаємодоповнення програм різного рівня – території, міста, області, держави. Відхилення від єдиної мети або ж ігнорування взаємозв’язками призводить до невиконання намічених програм.

Важливе значення у підвищенні реалізації програм має покращення якості продукції, що випускається, послуг. Це забезпечується створенням такої ланки організаційно-економічного механізму управління розвитком території, як система управління якістю продукції, що випускається на підприємствах промислового району. Це дозволить гарантувати здійснення прийнятих рішень щодо соціально-економічних програм і поточних питань згідно з установленими термінами і вимогами. Результати проведеного дослідження показали, що основою такої системи управління якістю продукції можуть бути процеси сертифікації згідно з міжнародною системою управління якістю МС ІSО 9000.

Ця система дозволяє враховувати багатофункціональність підприємств промислового району, здійснювати контроль за виконанням рішень, координацію діяльності підприємств, оперативно впливати на якість продукції, що випускається, та послуг. Серед ключових складових системи управління якістю головним є питання реагування на звернення до виконкому району заявителів (окремого громадянина, групи мешканців району, підприємств, організації). Вирішення питань може бути здійснено тільки при взаємодії відповідальності керівника, персоналу і наявності матеріальних ресурсів. Для досягнення цього розроблено необхідні посадові положення та рекомендації із впровадження системи управління якістю МС ІSО 9000 на основі врахування особливостей управління промисловим районом індустріального міста.

Результати дослідження свідчать, що успішне здійснення загального управління якістю на етапі надання управлінської послуги створює значні можливості для покращення виконання послуги і задоволення вимог споживача; підвищення продуктивності, ефективності і скорочення витрат, розширення ринку. Для досягнення цих переваг у системі управління якістю послуг ураховуються аспекти людського фактора, залучені до надання послуги, за допомогою: загального управління соціальними процесами, пов'язаними із наданням послуги; розгляду взаємодії людей як однієї з вирішальних складових якості послуги; визнання важливості розуміння образу, що створився у споживача про організацію, культуру і виконання послуги; розвитку умінь і здібностей персоналу; стимулювання зацікавленості персоналу в підвищенні якості і задоволенні вимог споживача.

Заява (громадянина, групи жителів, співробітників) займає центральне місце серед трьох ключових аспектів системи управління якістю. Належне її виконання може бути досягнуто тільки за наявності гармонії у взаємодії відповідальності керівництва, персоналу і матеріальних ресурсів, а також структури системи управління якістю (рис. 3).

Керівництво несе відповідальність за вироблення політики у сфері якості послуги і задоволеність споживача. Її успішна реалізація залежить від сумлінності виконавця, розробки та ефективного використання системи якості.

Рис. 3. Структура системи управління якістю функціонування персоналу виконкому району

Реалізація політики в галузі управління якістю вимагає визначення першочергових задач стосовно досягнення поставлених цілей. Вони мають включати послідовну задоволеність споживача з точки зору професійних стандартів і етики, безперервне підвищення якості послуги, врахування вимог суспільства і захисту навколишнього середовища, ефективність у наданні послуги.

Удосконалення управлінської діяльності району на основі сертифікації систем управління якістю дозволить позитивно вплинути на організаційно-господарську діяльність території.

Результати дослідження свідчать, що ефективність удосконалення управління розвитком території може бути забезпечено здійсненням напрямів, які становлять основу розроблених заходів, що входять до соціально-економічних програм. За ступенем готовності заходів до реалізації вони розділяються на:

готові до впровадження в даний час (є інвестиції, розпочато реконструкцію, придбано обладнання, підготовлено колектив);

заходи, за якими є технічні рішення;

заходи, пов’язані з придбанням ліцензій, одержанням інвестицій, кредитів, купівлею обладнання.

Кожний із заходів включає конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління виробництвом і реструктуризації, використання нової техніки та технології, економного витрачання сировини, матеріалів та енергоресурсів, покращення організації виробництва промислових підприємств району, підвищення якості продукції. Крім того, кожний захід має адресне завдання за певним напрямом, містить дані про потребу в інвестиціях з розподіленням на обладнання та будівельно-монтажні роботи, його постачальників, обсяги та терміни постачання, строки реалізації заходів і очікувану економію (ефективність) із зазначенням, на яких підприємствах вона буде одержана та за рахунок яких чинників.

У дисертації обґрунтовано методичний підхід до визначення економічної ефективності від використання міжнародних стандартів систем управління якістю організаційних служб виконкому району. Його впроваджено в роботу виконкому Ленінського району м. Донецька. Одержані результати свідчать, що в районі змінилася на краще ситуація з транспортом, зв’язком, побутовим обслуговуванням громадян. Економія робочого часу організаційних служб виконкому району та, відповідно, зниження чисельності працюючих у 2003 р. становили 6,1%.

Одним із напрямів підвищення соціально-економічної ефективності заходів є залучення коштів для якісного оновлення фондів. Так, реалізація інноваційного проекту на Донецькому металургійному заводі дозволила: знизити тривалість плавки на металургійних агрегатах з 3,18 до 2,0 години; зменшити витрати коштовних графіторизованих електродів; освоїти виробництво безперервно литої круглої та квадратної заготовки, які значно дешевше аналогічної катаної; освоїти технологію виробництва нових марок сталі; зберегти 1554 робочих місць із середньомісячною заробітною платою 495 грн.

Реалізація обґрунтованих заходів щодо покращення управління розвитком території, які становлять основу організаційно-економічного механізму управління регіоном, дозволяють створити передумови для стабільної та прибуткової діяльності господарюючих суб’єктів району.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне та методичне обґрунтування вирішення науково-прикладної задачі щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком району індустріального міста на основі розробки нових підходів до використання місцевих сировинних, трудових ресурсів і виробничих резервів.

Основні висновки та рекомендації, які одержано в результаті проведеного дослідження:

1. Результати аналізу ситуації, яка склалася в управлінні промисловими територіями великих індустріальних міст в умовах трансформаційного періоду, визначають можливості використання позитивних тенденцій розвитку державного та регіонального управління, застосування державного непрямого та гнучкого ринкового впливу на економіку регіонів і зниження дії негативних тенденцій з боку держави щодо жорсткої централізації при ігноруванні інтересів регіонів, зниженні рівня їх господарської самостійності.

2. Виявлено особливості структури та організації управління промисловим районом великого індустріального міста, до яких, зокрема, відносяться: високий рівень технічного потенціалу; праця населення не тільки в межах адміністративного району; забезпечення капіталомістких об’єктів виробничої та соціальної сфери здійснюється містом; слабка галузева спеціалізація території.

3. Доведено, що основними проблемами, які стримують розвиток промислової території, є слабке використання місцевих сировинних і трудових ресурсів та виробничих резервів, нераціональне розподілення повноважень між державою і місцевими органами влади, низький рівень підприємництва та кваліфікації кадрів, відсутність інвестиційних джерел.

4. Обґрунтовано, що вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком території може бути забезпечено координацією діючих соціально-економічних програм, планів та інвестиційних проектів, використанням місцевої сировини, трудових ресурсів і високим рівнем індустріалізації території.

5. Розроблено методичний підхід до вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком території, який включає не тільки результати підвищення якості управління на двох рівнях (ради, викон-кому та управління безпосередньо підприємствами і організаціями промислового району), а і наслідки взаємодії держави, регіональних органів управління та можливості розширення міжтериторіального розподілу праці. У дисертації представлено організаційну схему управління промисловим районом міста.

6. Визначено необхідність удосконалення структури соціально-економічних програм як основної ланки організаційно-економічного механізму управління територією, а також обґрунтування вибору та використання основних класифікаційних ознак. Цей підхід до формування соціально-економічних програм забезпечить виявлення та реалізацію таких їх пріоритетних рис, як взаємоув’язка складових частин, цілеспрямованість, комплексність, оптимальність і надійність у досягненні поставленої мети.

7. Обґрунтовано на основі врахування відносної податкоспроможності та реальної чисельності населення промислового району метод розрахунку прогнозного обсягу прибутку території.

8. Для надання можливості врахування багатофункціональності суб’єкта управління (установ промислового району), контролю прийнятих рішень, координації складових ланок управління та оперативності в досягненні певного рівня продукції та послуг розроблено методичне забезпечення впровадження міжнародної системи управління якістю (МС ІSО 9000).

9. Доведено, що основою підвищення ефективності функціонування організаційно-економічного механізму розвитку території є найбільш дієвий організаційний взаємозв’язок соціально-економічних програм районів, міст, областей і держави.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Егоренко Т.В. Управление развитием территории. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. – 192 с.

Статті у наукових виданнях

2. Єгоренко Т. Проблеми управління промисловим районом міста в нових умовах господарювання // Схід. – 2001. – №6(43). – С. 3-8.

3. Егоренко Т.В. Район в новых условиях хозяйствования // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Сер.: Економічні науки. – 2001. – №2 (10). – С. 37-41.

4. Егоренко Т.В. Государство и регионы – высокий уровень развития во взаимодействии и взаимопонимании // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2001. – Т.1. – С. 126-138.

5. Егоренко Т.В. Внешнеэкономическая деятельность предприятий Ленинского района города Донецка // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Ч. 2. – Донецк: ДонНУ. – 2002. – С. 489-491.

6. Егоренко Т.В. Опыт социально-экономического развития района в новых условиях хозяйствования // Вісник Рівненського державного технічного університету. Економіка. “Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління”. – Рівне: Рівненський державний технічний університет. – 2001. – Вип. 2(9). – С. 239-242.

Матеріали конференцій

7. Егоренко Т.В. Управление социально-экономической деятельностью промышленного района в современных условиях // Тези доповідей всеукр. наук.-практ. конф. “Теорія та практика управління у трансформаційний період” (м. Донецьк, 4-6 жовтня 2001 р.). – Донецьк: ІЕП НАН України. – 2001. – Т.2. – С. 144-148.

8. Момот А.И., Егоренко Т.В. Совершенствование работы муниципального учреждения на основе использования МС ISO 9000 // Материалы второго междунар. науч.-техн. семинара “Практика и перспективы развития институционного партнерства” (г. Донецк, 10-11 апреля 2001 г.) // Известия ТРТУ – ДонГТУ. – Донецк – Таганрог. – 2001. - №1. – С. 222-230.

Особистий внесок: обґрунтування можливостей використання системи МС ISO 9000 в роботі муніципальної установи.

9. Егоренко Т.В. Направления анализа деятельности предприятий в условиях самоуправляемых регионов // Тези доповідей міжнар. наук.-метод. конф. “Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства” (м.Київ, 16-17 травня 2002 р.). – К.: КНЕУ. – 2002. – С.157-158.

АНОТАЦІЯ

Єгоренко Т.В. Організаційно-економічне управління розвитком території. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування і регулювання економіки. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2004.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення методичних підходів до управління розвитком території. Розроблено новий методичний підхід до вдосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком промислового району індустріального міста, який базується на розподілі повноважень між регіонами і державою, урахуванні особливостей перехідного періоду до ринкових відносин, формування різних форм власності, територіального розподілу праці та використання регіональних резервів. Методичний підхід включає: урахування тенденцій розвитку управління, його вдосконалення на рівні рад, виконкомів і безпосередньо на рівні підприємств та організацій, розвиток взаємовідносин району, міста, області та інших регіонів, системно-цільовий підхід до формування соціально-економічних програм території, удосконалення їх фінансового забезпечення, використання системи управління якістю та обґрунтування напрямів удосконалення організаційно-економічного управління розвитком території.

Основні результати дисертаційної роботи впроваджено в Ленінському районі м. Донецька.

Ключові слова: розвиток, територія, організаційно-економічний механізм, управління, системно-цільовий підхід.

АННОТАЦИЯ

Егоренко Т.В. Организационно-экономическое управление развитием территории. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – Организация управления, планирование и регулирование экономики. – Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2004.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования методических подходов к управлению развитием территории. На основании обобщения литературных источников и фактических данных, касающихся управления регионов, обосновано, что основой управления территории является его организационно-экономический механизм, главное звено которого – социально-экономические программы. В работе реализована концепция использования взаимосвязей и взаимодействия государства и регионов, потенциальных возможностей территории и взаимоотношений хозяйствующих субъектов региона как между собой, так и с другими районами города и области.

При совершенствовании методического подхода к управлению развитием территории были учтены сложившиеся особенности становления рыночной экономики Украины, а также особенности структуры и организации управления промышленным районам индустриального города (высокий технический потенциал, сложившаяся производственная специализация – транспорт, торговля, энерго-, водо- и газоснабжение).

Разработанный методический подход, основой которого является использование двух уровней управления (совета и исполкома и управляющих органов непосредственно на предприятиях и объединениях промышленного района), а также учёт двух обусловливающих факторов: взаимодействия государства и региональных органов и расширения территориального разделения труда.

Выявлено, что основным звеном организационно-экономического механизма управления развитием территории являются социально-экономические программы. Разработан методический подход к их формированию, который обеспечивает выявление и реализацию таких их приоритетных черт, как взаимоувязанность составных частей, целенаправленность, комплексность, оптимальность и надежность в достижении поставленной цели, основанных на уточнении понятий сущности и содержания программ, обоснований выбора и использования основных их классификационных признаков. Результаты реализации социально-экономических программ, сформированных в соответствии с обоснованным методическим подходом, создают предпосылки для получения положительных итогов взаимосвязей концепции развития района и города, достижение поставленных среднесрочных и долгосрочных целей, формирование совокупного экономического эффекта от взаимодействия программ района, города, области и страны, развитие инвестиционных и инновационных процессов.

Разработан методический подход к расчету ожидаемых поступлений в бюджет на будущей временной период, включающий метод расчета прогнозного объема дохода (области, города, района) и учет индекса относительной налогоспособности и реальной численности населения региона. Для учета факторов, которые влияют на уровень поступления доходов в местный бюджет, обоснован метод использования регрессивных моделей, результаты применения которых указывают на еще не использованные возможности (источники) накопления местных бюджетов.

На основе применения международной системы управления качеством (МС ISО 9000), создающей условия для учета многофункциональности управленческого субъекта территории, возможности контроля принимаемых решений, координации составных звеньев организационно-экономического механизма управления и оперативности в достижении ожидаемых результатов – повышения качества продукции и оказываемых услуг усовершенствован методический подход к повышению качества территориального управления (обоснованности принимаемых решений и контроля за их выполнением).

Основные результаты диссертационной работы внедрены в Ленинском районе г. Донецка.

Ключевые слова: развитие, территория, организационно-экономи-ческий механизм, управление, системно-целевой подход.

SUMMARY

Yegorenko T.V. Organizational and economic management of the territory development. - Manuscript.

Thesis for Candidate’s degree in economic sciences in speciality 08.02.03 – Organisation of Management, Planning and Regulation of the Economy. - Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, Donetsk, 2004.

The thesis is devoted to the issues of improvement of methodical approaches to management of the territory development. A new methodical approach to improvement of the organizational and economic mechanism for management of development of an industrial district in an industrial city is elaborated. This approach is based on the separation of powers between the state and regions taking into consideration peculiarities of transition period to the market relations, formation of different forms of ownership, territorial labour division and use of regional reserves.

The methodical approach takes into consideration the trends in management development, its perfection at the level of councils, executive committees and of enterprises and organizations themselves. It also accounts relations between the district, city and other regions. A system and goal-oriented approach to formation of social-economic programmes for territories, to their better financial provision, to usage of the system for quality management to justified improvement of the organisational and economic management of the territorial development is also taken into consideration.

The main results of this thesis are applied in the Lenin district of Donetsk.

Key words: development, territory, organizational and economic mechanism, management, a system and goal-oriented approach.

__________________________________________________________________

Підп. до друку 17.08.2004. Формат 60х90/16. Папір друк. №3. Офс. друк.

Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення № 827.

Інститут економіки промисловості НАН України.

83048, Донецьк, Університетська, 77.

Ротапринт ІЕП НАН України.