Міністерство охорони здоров’я України

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П. Л. ШУПИКА

Федорчук Сергій Михайлович

УДК 001.3+612.014.5+340.6

ЗНАЧЕННЯ СОМАТОТИПУ В СУДОВО-МЕДИЧНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ЗАГАЛЬНИХ ОЗНАК ЛЮДИНИ

14.01.25 – судова медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Михайличенко Борис Валентинович

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,

завідувач кафедри судової медицини

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Филипчук Олег Володимирович,

Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України,

завідувач відділення судово-медичної криміналістики;

доктор медичних наук, професор Голубович Леонід Львович,

Запорізький державний медичний університет МОЗ України,

професор кафедри судової медицини.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім. М. Горького,

кафедра судової мелицини, МОЗ України, м. Донецьк

Захист відбудеться 11.06. 2004 року о 12 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.26.613.03 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, 112,

вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної академії

післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, 112,

вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розіслано 07.05. 2004 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, В.Г Бурчинський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На зламі тисячоліть, в реєстрі проблем судово-медичної антропології залишаються не вирішеними питання, пов’язані з визначенням загальних ознак загиблої людини. Розробка проблеми ідентифікації особи за розчлено-ваними та кістковими рештками трупа (нативними чи спаленими) іде у напрямку удосконалення арсеналу методів діагностики та розширення кількості врахованих ознак. Між тим, існуючі методики оцінки статі і зросту за кістковими залишками уже досягли практично верхівки своїх можливостей; збагачення їх новими критеріями не набагато підвищить ступінь точності експерт-них висновків. Пошук принципово нових підходів, які б враховували загально-біологічні закономірності, що запрогра-мовані в генотипі і проявляються в поколіннях настільки індиві-дуально, наскільки не тотожні їх представники є актуальним і адекватно обґрунтованим (Незнакомцева Є.П., 1998; Звягин В.Н. и соав., 2003).

Відтворення соматотипу і соматометричного статусу ототожнюваної особи за метричними параметрами груднини і її фрагментів з урахуванням загальнобіологічних закономірностей росту, розвитку і старіння організму, які проявляються в особливостях тілобудови людини, стало новим і перспективним напрямком судово-медичної антропології (Незнакомцева Є.П., 1988-2003). Оскільки соматотип є генетично детермінованою і опосередкованою факторами зовнішнього середовища ознакою, логічно заключити, що його морфологічна характеристика є індивідуальною і знаходиться в структурно-функціональному взаємозв'язку з іншими фенотипічними параметрами людини.

Врахування соматотипу, в зв’язку з відсутністю його діагностичних критеріїв, в більшості випадків не проводиться, тому актуальним залишається визначення вагомості соматотипу в реєстрі інших фенотипічних ознак конкретної популяції людини. Актуальним залишається діагностика загальних ознак (соматотипу, соматометричного статусу) загиблої людини за окремо взятою кісткою (ключицею) для конкретної групи людей, що проживали на території певної клімато-географічної зони, широка апробація рекомендованих критеріїв на значному практичному матеріалі та відбір найбільш вірогідних, які б надійно зарекомендували себе в регіонах нашої країни.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація виконана у відповідності до плану наукових розробок Івано-Франківської державної медичної академії, є частиною комплексної науково-дослідної роботи співробітників кафедри судової медицини на тему: "Судово-медична діагностика фенотипічних ознак загиблої людини за факторними критеріями кісток скелета людини", номер держреєстрації 0103U006798.

Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є розробка і обґрунтування критеріїв диференціації соматотипу та визначення його вагомості в реєстрі фенотипічних ознак для судово-медичної діагностики статі та соматометричного статусу людини.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання дослідження:

1. Провести вивчення комплексу антропометричних параметрів тіла живих осіб юнацького віку та визначити їх значення для диференціації соматотипу людини.

2. Провести вивчення комплексу соматометричних параметрів на судово-медичному матеріалі осіб зрілого та похилого віку та визначити їх значення для відтворення соматотипу людини.

3. Провести аналіз метричних параметрів ключиці у осіб зрілого та похилого віку і встановити їх взаємозв’язок з соматометричними параметрами людини.

4. Розробити діагностичні критерії для встановлення соматотипу та соматометричного статусу людини за метричними параметрами ключиці.

5. Розробити практичні рекомендації з визначення соматотипу та соматометричного статусу людини за метричними параметрами ключиці у випадках проведення судово-медичних експертиз кісткових залишків.

Об’єкт дослідження. Соматотип осіб юнацького, зрілого та похилого віку і його зв’язок з антропо-, сомато- і остеометричними параметрами людини.

Предмет дослідження. Антропо- та соматометричні параметри людини і метричні параметри ключиці без та за наявності діагностичних критеріїв соматотипу та статі.

Методи дослідження. Антрометричний, соматометричний, рентгенографічний, рентген-остеометричний, одно- та багатомірний статистичний аналізи.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше, на достатньому за обсягом матеріалі, проведено антропометричне обстеження осіб юнацького віку і виявлено критерії диференціації соматотипу та визначено його частку в реєстрі фенотипічних ознак людини.

Виявлено і кваліфіковано універсальні значення індексів для відтворення соматотипу на матеріалі загиблих людей в зрілому і похилому віці.

Вперше встановлено взаємозв’язок між соматометричними та рентген-остеометричними параметрами ключиці в соматотипічних та сомато-статевих сукупностях.

Вперше доведено значення соматотипу в діагностиці статі, зросту, довжини тулуба, ширини плечей за метричними параметрами цілої та фрагментованої ключиці.

Сформульована в роботі концепція може розцінюватися як теоретична основа для обґрунтування інтегративного підходу, який повинен включати діагностику соматотипу.

Практичне значення отриманих результатів

Удосконалено програму досліджень кісткових рештків (ключиці) загиблої людини, ключовим моментом якої є визначення соматотипу за універсальними значеннями індексів.

Запропоновано і апробовано методику комплексної діагностики загальних ознак (статі, зросту, довжини тулуба і ширини плечей) загиблої людини за метричними параметрами ключиці.

Розроблено критерії відтворення соматотипу: видано Інформаційний лист “Методика відтворення соматотипу загиблої людини з використанням рентген-остеометричних параметрів ключиці”. – Івано-Франківськ. – 2003. – 0.13 др. арк.; задекларовано “Спосіб відтворення соматотипу невідомої особи за рентген-остеометричними параметрами ключиці”, Деклараційний патент на винахід України 64527 А, МПК 7А61В5/107.

Результати роботи впроваджено в педагогічний процес на кафедрах судової медицини та анатомії людини ІФДМА, в практику роботи медико-криміналістичних відділень обласних і міських бюро судово-медичної експертизи через мережу Укрмедпатентінформ МОЗ України і апробовано при дослідженні кісткових рештків невідомої особи (2003) та палеоантропологічного матеріалу з урочища „Успенський собор”.

Особистий внесок здобувача

Здобувачем проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз спеціальної літератури, антропометричне, соматометричне та остеометричне дослідження; проаналізовано одержані дані і розроблена методика комплексної діагностики соматотипу, статі та соматометричного статусу невідомої особи за метричними параметрами цілої та фрагментованої ключиці; узагальнено результати досліджень та сформульовано висновки. При цьому ідеї та результати співавторів не використовувались.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації висвітлено у наукових публікаціях автора і доповідались на 65 конференції студентського наукового товариства (Івано-Франківськ, 1996), Інтернаціональному Конгресі студентів і молодих вчених (Катовіце, 2000), на 57 науково-практичній конференції студентів і молодих вчених НМУ ім.О.О.Богомольця (Київ, 2002), на спільному засіданні кафедри судової медицини ІФДМА і обласного наукового товариства судових медиків (Івано-Франківськ, 2003), симпозіумі "Національні Пироговські читання" (Вінниця, 2004), V Українській конференції молодих вчених, присвячений пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2004).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 10 наукових праць, серед яких 4 статті – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України і 4 публікації – в матеріалах симпозіуму, конгресу та конференцій; видано Інформаційний лист, задекларовано Патент на винахід України. Одноосібно опубліковано 4 статті, 3 тез і видано Інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 126 сторінках коп’ютерного набору. Основний зміст роботи займає 98 сторінок. Робота складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатку. Список літератури включає 138 джерел, з яких 80 – кирилицею та 47 – латиницею. Робота ілюстрована 11 рисунками та 26 таблицями.

Основний зміст роботи

У першому розділі наведено огляд вітчизняної та зарубіжної літератури з питань вагомості типів тілобудови у вираженості різних фенотипічних характеристик людини; описано сучасні дані щодо значення соматотипу при вирішенні проблеми ототожнення загальних ознак загиблої особи за кістковими рештками. Визначено суть даних питань, актуальність та перспективи їх вирішення.

Другий розділ містить відомості про матеріал та методи дослідження. Відповідно до поставленої мети проведено антропометричне обстеження 300 осіб юнацького віку, серед яких – 150 дівчат в віковій групі 16-20 років та 150 юнаків в віковій групі 17-21 рік. Вимірювали: зріст, довжину тулуба, ширину плечей, гребневу ширину тазу, поздовжній і найбільший поперечний діаметри голови, окружність голови і зап’ястка за прийнятою в медичній антропології методикою (Бунак В.В., 1941) та визначали вагу. На основі абсолютних метричних і вагових параметрів вираховували поперечно-поздовжній показник голови, що складав відношення поперечного до повздовжнього діаметру голови; росто-ваговий індекс, індекс відносної довжини тулуба, індекс відносної ширини плечей та індекс відносної ширини тазу, що склали % відношення зазначених розмірів до зросту. Для визначення соматотипу відібрано 9 метричних і вагових ознак, що загалом склало 2700 параметрів тіла людини; для діагностики статі без врахування соматотипу – 12 ознак, що склало 3600 параметрів тіла людини. В процесі роботи проаналізовано 2700 діагностичних показників тіла людини для діагностики статі без врахування соматотипу, 2314 діагностичних показників – для діагностики статі в сомато-статевих сукупностях і 2700 діагностичних показників – для визначення соматотипу.

Соматометричне дослідження виконано на 154 трупах чоловіків (79) та жінок (75) зрілого та похилого віку – 21(22) роки - 74 роки, смерть яких настала внаслідок травм, хвороб системи кровообігу та механічної асфіксії через повішення без ознак м’язово-кісткової патології. На матеріалі цієї групи проаналізовано метричні параметри ключиць. При соматометричному дослідженні вимірювали 3 групи параметрів, що включало визначення довжини тіла (У1), довжини тулуба (У2) і ширини плечей (У3). Загалом проведено 462 вимірювання тіла людини. Довжину тіла трупа вимірювали при його столо-лежачому положенні металевим антропометром Р. Мартіна. В цьому ж положенні металевою стрічкою вимірювали довжину тулуба – відстань між верхньо-груднинною та лобковою точками. Ширину плечей вимірювали ковзким циркулем. На основі отриманих абсолютних соматометричних параметрів розрахову-вали 2 групи параметрів – індекс відносної довжини тулуба (У4) та індекс відносної ширини плечей (У5), які склали відсоткове відношення довжини тулуба і ширини плечей до довжини тіла (всього 308 параметрів). Для визначення статі без врахування соматотипу проаналізовано 462, для відтворення соматотипу – 616, для діагностики статі з врахуванням соматотипу – 308 діагностичних показників. Отримані дані антропометричного та соматометричного досліджень обробляли методом одно- та багатомірного статистичного аналізу.

Рентгенографічне дослідження ключиць проводили після їх вилучення з тіла трупів, фіксації в 10% розчині формаліну та очищення від м’яких тканин. При цьому, рентгенографію ключиць проводили з укладкою на нижню та задню поверхні на стаціонарному рентген-діагностичному апараті „Medicor Budapest EDR 750 B”. Фокусна відстань становила 1.О м, напруга -50 кВ, сила струму - 300 мА, час експозиції - 0,2 сек.

На кожній рентгенограмі, за допо-могою фіксованих на екрані негатоскопа взаємно перпендикулярних прозорих сантиметрових лінійок, робили 9 вимірів ключиці:

– найбільшу довжину ключиці – відстань між найбільш віддаленими точками груднинного та надплечового кінців (Х1);

– вертикальний діаметр груднинного кінця – відстань між верхньою і нижньою поверхнями в ділянці груднинного кінця (Х6);

– вертикальний діаметр тіла ключиці – відстань між верхньою і нижньою поверхнями в середній частині тіла (Х7);

– вертикальний діаметр в проекції конусоподібного горбка –відстань між верхньою і нижньою поверхнями ключиці в проекції конусопо-дібного горбка (Х8);

– вертикальний діаметр надплечового кінця – відстань між верхньою і нижньою поверхнями надплечового кінця (Х9);

– сагітальний діаметр груднинного кінця – відстань між передньою і задньою поверхнями груднинного кінця (Х10);

– сагітальний діаметр тіла – відстань між передньою і задньою поверхнями в середній частині тіла (Х11);

– сагітальний діаметр в проекції конусоподібного горбка – відстань між передньою і задньою поверхнями в проекції конусоподібного горбка (Х12);

– сагітальний діаметр надплечового кінця – відстань між передньою і задньою поверхнями надплечового кінця (Х13).

Вертикальні діаметри (Х6-Х9) вимірювали на рентгенограмах з укладкою ключиць на задню поверхню, сагітальні (Х10-Х13) – з уклад-кою на нижню поверхню. Загальна кількість отриманих абсолютних параметрів при дослідженні ключиць становила 1386, на основі яких розраховано 4 групи показників:

– показник поперечного перерізу груднинного кінця (Х2);

– показник поперечного перерізу тіла ключиці (Х3);

– показник поперечного перерізу в проекції конусоподібного горбка (Х4);

– показник поперечного перерізу надплечового кінця (Х5), які склали відношення значень вертикального діаметра до сагітального у відповідних анатомічних ділянках ключиці та статевий індекс груднинного кінця, тіла ключиці, в проекції конусоподібного горбка та надплечового кінця, які склали % відношення конкретного метричного параметра у чоловіків до аналогічного у жінок, що в загальному становило 616 параметрів.

Таким чином, для визначення соматотипу та статі у генералізованій вибірці та в сомато-статевих групах проаналізовано 2002 показника, з яких – 1276 діагностичних показників (ДП) для встановлення соматотипу, 616 ДП – для діагностики статі без врахування соматотипу і 916 ДП – для діагностики статі з врахуванням соматотипу. В подальшому аналізували і оцінювали: 770 ДП – для визначення зросту та 924 ДП – для визначення довжини тулуба і ширини плечей в генералізованій вибірці; 462 ДП – для визначення зросту і ширини плечей та 770 ДП – для відтворення довжини тулуба з врахуванням статі і соматотипу.

Взаємозв'язок між метричними параметрами ключиці та соматометричними параметрами людини встановлено, без врахування статі і з врахуван-ням статі, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу з використанням стандартних програм на мовах БЕЙСІК і FOXPRO-2 з об’ємом програм не більше 1 Мбайта.

При побудові багатофакторних кореляційно-регресійних моделей враховували вибрану функцію, яка відображала закономірності що вивчали, та аналітичну функцію з обмеженим числом факторів (лінійної моделі). Статистичну обробку даних, з врахуванням рекомендацій статистичного аналізу (Харман Г., 1972; Урбах В.Ю., 1975; Пурунджан А.Л., 1982), проводили при консультативній допомозі кафедри вищої математики Івано-Франківського державного університету нафти і газу. Таким чином, для розв’язання поставленої в дисертаційній роботі мети вивчено 762 об’єкти, при дослідженні яких отримано 6972 параметри, які згруповано у 5318 показників для визначення соматотипу людини.

У третьому розділі представлена характеристика антропометричного статусу людини в юнацькому віці. Враховуючи, що об’єкти дослідження повинні відповідати умові, що забезпечує їх репрезентативність в антропологічному відношенні (акцентування на історичну стабільність вибраної популяції, однотипність професійного спрямування) ми зупинили свій вибір на обстеженні студентів Івано-Франківської державної медичної академії.

З використанням одномірного статистичного аналізу між чоловічою і жіночою вибірками достовірні відмінності встановлено у значеннях зросту, довжини тулуба, ширини плечей, гребневої ширини тазу, поздовжнього діаметра і окружності голови, зап’ястка, росто-вагового індексу (Р<0,001) та найбільшого поперечного діаметра голови (Р<0,01) і відсутні (Р>0,05) – у значеннях індексів відносної довжини тулуба і відносної ширини плечей і тазу. При оцінці антропометричних параметрів в брахі-, мезо- та доліхоморфних групах визначено, що всі проаналізовані нами метричні параметри є статистично вірогідними (P<0,001) для кожної з зазначених соматотипічних сукупностей. Визначено, що в жіночій вибірці індекс відносної ширини плечей становив: для брахіморфного типу – 23,5±0,05%, для мезоморфного типу – 22,0±0,06%, для доліхоморфного типу – 20,5±0,12%, індекс відносної довжини тулуба – відповідно 32,5±0,14%, 31,0±0,05%, 29,5±0,18%. В чоловічій вибірці індекс відносної ширини плечей становив: для брахіморфного типу – 25,0±0,08%, для мезоморфного типу – 23,5±0,04%, для доліхоморфного типу – 22,0±0,07%, індекс відносної довжини тулуба – відповідно 33,5±0,10%, 32,0±0,13%, 30,5±0,14%. В процентному співвідношенні брахіморфний тип серед юнаків складав 22,0%; мезоморфний – 26,0%; доліхоморфний – 52,0%; серед дівчат відповідно – 20,0%, 30,0%, 50,0%.

Кластерний аналіз дозволив об’єднати в брахіморфну групу осіб юнацького віку, представники яких характеризувались сильними пропорційними зв’язками (r > 0,7) між індексом відносної довжини тулуба та гребневою шириною тазу, окружністю голови, зап’ястка і індексом відносної ширини плечей; в мезоморфній групі – між індексом відносної довжини тулуба та повздовжнім діаметром голови, окружністю зап’ястка і індексом відносної ширини тазу; в доліхоморфній групі – між індексом відносної довжини тулуба та індексом відносної ширини плечей. Фактор індексації (врахування індекса відносної ширини плечей) зумовив виявити осіб юнацького віку, які об’єднались в брахіморфну групу завдяки сильним пропорційним зв’язкам (r > 0,7) між індексом відносної ширини плечей та росто-ваговим індексом і індексом відносної довжини тулуба; в мезоморфну групу – між індексом відносної ширини плечей та поперечним діаметром голови, окружністю голови і зап’ястка; в доліхоморфну групу – між індексом відносної ширини плечей та гребневою шириною тазу, найбільшим поперечним діаметром голови, окружністю голови, поперечно-повздовжнім показником голови, вагою тіла, окружністю зап’ястка, індексом відносної ширини тазу, росто-ваговим індексом і індексом відносної довжини тулуба.

Проведений кореляційний аналіз показав, що індекси відносної довжини тулуба та відносної ширини плечей корелюють між собою в кожній соматотипічній групі та з певними антропометричними параметрами осіб юнацького віку, що стверджує їх універсальність та значення для діагностики повздовжніх, поперечних та окружних розмірів тіла людини та його частин, що обумовлює адекватність врахування соматотипу особи в конкретній соматотипічній сукупності. Оскільки порушення зросту в бік уповільнення чи прискорення у відповідності з віком (Гинзбург В. В., 1963) створює специфічні фенотипічні характеристики, методика врахування індексів може бути запропонована судовим медиком для визначення соматотипу, клініцистам – для визначення груп ризику, патоморфологам – для інтерпретації патоморфологічних змін з врахуванням представлених значень як базисних. Універсальні значення індексу відносної ширини плечей у осіб юнацького віку складають: 24,25±0,06% (брахіморфія), 22,75±0,05% (мезоморфія), 21,25±0,09% (доліхоморфія); індексу відносної довжини тулуба – 33,0±0,12% (брахіморфія), 31,5±0,09% (мезоморфія) і 30,0±0,16% (доліхоморфія).

Четвертий розділ присвячено діагностиці соматотипу і прогнозуванню соматометричних параметрів людини в зрілому та похилому віці.

Для встановлення можливостей відтворення соматометричних параметрів людини (довжини тіла, ширини плечей, довжини тулуба) та диференціації соматотипу за індексами абсолютних розмірів тіла людини проведено одномірний та багатомірний статистичний аналізи соматометричних і метричних параметрів ключиці дорослої людини в зрілому та похилому віці. Статистичні характеристики соматометричних параметрів свідчать про достовірну відмінність між жіночою та чоловічою вибірками в метричних параметрах довжини тіла, довжини тулуба і ширини плечей (Р<0,001) і відсутність статистично достовірних відмінностей (Р>0,05) – у значеннях індексів відносної довжини тулуба та відносної ширини плечей.

Беручи за основу диференціації соматотипів індекс відносної довжини тулуба (менш варіабельний) і індекс відносної ширини плечей, нами встановлено статистично достовірні відмінності в значеннях довжини тулуба і ширини плечей між брахі- і доліхоморфною, мезо- і доліхоморфною (Р<0,001), брахі- та мезоморфною (Р<0,01) групами. Відсутність статистично достовірних відмінностей в значеннях довжини тіла (Р>0,05) між соматотипічними сукупностями визначило більшу вагомість значень довжини тулуба та ширини плечей для диференціації соматотипу.

В результаті встановлено, що у осіб зрілого і похилого віку в групі жінок брахіморфної сукупності індекс відносної довжини тулуба складає 34,07%±0,58%, мезоморфної – 31,93±0,31%, доліхоморфної – 30,32±0,22%; індекс відносної ширини плечей – відповідно 23,46±0,38%, 22,30±0,10%, 21,45±0,07%. В групі чоловіків брахіморфної сукупності індекс відносної довжини тулуба складає 34,52±0,34%, мезоморфної – 32,33±0,13%, доліхоморфної – 30,93±0,10%; індекс відносної ширини плечей – відповідно 24,00±0,34%, 22,24±0,08%, 21,49±0,10%.

Універсальними значеннями індексу відносної довжини тулуба визначено: для брахіморфної групи – 34,30±0,83%, мезоморфної – 32,13±0,11%, доліхоморфної – в 30,62±0,11%; індексу відносної ширини плечей – відповідно 23,73±0,24%, 22,27±0,07%, 21,47±0,11%.

Чітке дотримання вікових періодів в конкретних статевих групах при включенні до реєстру досліджень (зрілий та похилий вік) без врахування соматотипу дозволило встановити статистично достовірні відмінності (Р<0,01) лише для значень показника поперечного перерізу надплечового кінця ключиці.

При диференціації статі отримані результати доводять доцільність врахування інших фенотипічних ознак людини і, в даному випадку, розмірів ширини плечей, які у осіб жіночої та чоловічої статі є, без сумніву, генетично детермінованою і опосередкованою факторами зовнішнього впливу (фізичні навантаження) ознакою, що пов’язана з структурною організацією надплечового кінця ключиці і є вагомою при діагностиці загальних ознак людини, що стверджує єдність цілого і його частки на макрорівні.

При врахуванні соматотипу статистично достовірні відмінності встановлено для найбільшої довжини ключиці між доліхо- і брахіморфною (Р<0,001) та мезо- і брахіморфною (Р<0,01) сукупностями; для вертикального діаметра груднинного кінця, тіла ключиці та сагітального діаметра тіла – між брахі- та мезоморфною і брахі- та доліхоморфною сукупностями (Р<0,001); для сагітального діаметра в проекції конусоподібного горбка – між всіма соматотипічними сукупностями (Р<0,001); для сагітального діаметра надплечового кінця – між брахі- та мезоморфною (Р<0,01) і брахі- та доліхоморфною групами (Р<0,001); для показника поперечного перерізу тіла – між брахі- і мезоморфною та брахі- і доліхоморфною (Р<0,001) сукупностями; для показника поперечного перерізу в проекції конусоподібного горбка і надплечового кінця – між мезо- і брахіморфною (Р<0,01) та між доліхо- і брахіморфною (Р<0,001) сукупностями; для показника поперечного перерізу груднинного кінця – між доліхо- та брахіморфною (Р<0,001) сукупностями.

Критеріями статевої належності ключиць в брахіморфній сукупності осіб зрілого і похилого віку є більшість метричних ознак, за винятком вертикального діаметра надплечового кінця та показників поперечного перерізу груднинного кінця та тіла ключиці (Р>0,05); в мезоморфній групі – значення найбільшої довжини ключиці, сагітальних діаметрів тіла і надплечового кінця кістки, показника поперечного перерізу надплечового кінця (P<0,001) та сагітального діаметра в проекції конусоподібного горбка (P<0,05); доліхоморфної групи – найбільша довжина ключиці і вертикальний діаметр тіла кістки (P<0,001), сагітальний діаметр надплечового кінця і показник поперечного перерізу тіла ключиці (P<0,01) та вертикальний діаметр груднинного кінця (P<0,05).

Для підтвердження правильності методичного підходу до вирішення проблеми – врахування соматотипу та статевої належності, нами проведено аналіз метричних параметрів і показників ключиці в сомато-статевих сукупностях. В чоловічій вибірці статистично достовірні відмінності встановлено: для найбільшої довжини ключиці – між доліхо- і мезоморфною та доліхо- і брахіморфною групами (P<0,05), для вертикального діаметра груднинного кінця – між доліхоморфною і брахіморфною групами (Р<0,01), для сагітального діаметра в проекції конусоподібного горбка – між доліхоморфною та брахіморфною групами (P<0,01), для показника поперечного перерізу в проекції конусоподібного горбка – між доліхоморфною та брахіморфною групами (P<0,01) і між мезоморфною і брахіморфною (P<0,05) групами, для показника поперечного перерізу надплечового кінця – між доліхоморфною та брахіморфною (P<0,05) групами.

В жіночій вибірці статистично достовірні відмінності встановлено: для значень найбільшої довжини ключиці – між доліхо- і брахіморфною сукупностями (P<0,001), для сагітального діаметра груднинного кінця – між доліхо- і брахіморфною (P<0,05) групами, для сагітального діаметра тіла – між доліхо- і мезоморфною (P<0,01) та доліхо- і брахіморфною (P<0,001) сукупностями; для сагітальних діаметрів в проекції конусоподібного горбка і надплечового кінця – між усіма соматотипічними групами (P<0,01 – <0,001), для показника поперечного перерізу тіла кістки – між доліхо- і мезоморфною (P<0,05) та доліхо- і брахіморфною (P<0,001) групами, для показника поперечного перерізу конусоподібного горбка – між мезо- і брахіморфною (P<0,05) та доліхо- і брахіморфною (P<0,001) групами, для показника поперечного перерізу надплечового кінця – між доліхо- і мезоморфною (P<0,05) та доліхо- і брахіморфною (P<0,001) групами. Статистично достовірні відмінності (P<0,001) встановлено в значеннях статевого індексу для всіх вертикальних і сагітальних діаметрів ключиці між брахіморфною та поєднаною мезо-доліхоморфною групами.

П’ятий розділ присвячено оцінці кореляційно-регресійного взаємозв’язку між соматометричними параметрами людини та метричними параметрами ключиці.

Кореляційний аналіз метричних параметрів та показників ключиці виявив сильний кореляційний зв’язок (r > 0,7) для 12,82% чоловічих і 11,54% жіночих ознак: в чоловічій вибірці частка значущих коефіцієнтів кореляції (r > 0,7) складає 2,56% для абсолютних метричних параметрів ключиці і 10,26% - для їх показників; в жіночій – відповідно 2,56% та 8,97%.

Між соматометричними параметрами людини та метричними параметрами і показниками ключиці в чоловічій і жіночій вибірках сильний кореляційний зв’язок – відсутній. Помірно корелюють (0,3< r <0,7) зі значенням довжини тіла та ширини плечей (без врахування соматотипу) найбільша довжина ключиці та сагітальний діаметр тіла кістки.

При врахуванні соматотипу встановлено, що в кластер брахіморфів об’єднались об’єкти з сильними кореляційними зв’язками (r > 0,7) між зростом та вертикальним діаметром тіла ключиці; між довжиною тулуба та показником поперечного перерізу тіла ключиці; між шириною плечей та найбільшою довжиною ключиці і сагітальним діаметром в проекції конусоподібного горбка. В кластер доліхоморфів ввійшли об’єкти з сильними зв’язками (r > 0,7) між довжиною тулуба і шириною плечей та найбільшою довжиною ключиці; між довжиною тулуба та сагітальним діаметрам груднинного кінця і тіла ключиці. В кластер мезоморфів об’єднались об’єкти з помірними зв’язками (0,3< r <0,7) – між зростом, довжиною тулуба і шириною плечей та найбільшою довжиною ключиці, сагітальним діаметром тіла ключиці і в проекції конусоподібного горбка; між довжиною тулуба і шириною плечей та показником поперечного перерізу тіла ключиці; між зростом, довжиною тулуба та показником поперечного перерізу в проекції конусоподібного горбка.

З використанням багатомірного статистичного аналізу розроблено рівняння регресії для визначення соматотипу і статі людини за факторними критеріями цілої і фрагментованої ключиці (табл. 1-3).

Таблиця 1

Рівняння регресії для відтворення соматометричних параметрів людини

в брахіморфній групі

Соматометричні параметри | Рівняння регресії | Коефіцієнт кореляції | Чоловіки | Y1

(довжина тіла) | Y1 = | -115 | ?6 + | 463,5 | -0,949 | Y1 = | 49 | ?7 + | 104,1 | 0,904 | Y1 = | 6,960486322 | ?1 + | 63,58054711 | 0,903 | Y2 | Y2 = | -25 | ?6 + | 120 | -0,962 | Y2 = | 9 | ?7 + | 44,1 | 0,775 | (довжина тулуба) | Y2 = | 1,205673759 | ?1 + | 37,77304965 | 0,729 | Y3

(ширина плечей) | Y3 = | 5,8 | ?7 + | 30,77 | 0,995 | Y3 = | -12 | ?6 + | 69,2 | -0,920 | Y3 = | 0,725430598 | ?1 + | 27,48277609 | 0,874 | Y4

(індекс відносної довжини тулуба) | Y4 = | -0,663525836 | ?1 + | 43,22103343 | -0,977 | Y4 = | -4,684990735 | ?3 + | 38,12400247 | -0,883 | Y4 = | 7,75 | ?6 + | 13,29 | 0,726 | Продовж. табл. 1Y5

(індекс відносної ширини плечей) | Y5 = | 8,3 | ?6 + | 1,52 | 0,894 | Y5 = | -0,509625127 | ?1 + | 30,49500507 | -0,862 | Y5 = | -3,18 | ?7 + | 26,978 | -0,766 | Жінки | Y1

(довжина тіла) | Y1 = | -64,16666667 | ?6 + | 297,875 | -0,996 | Y1 = | 28,95996519 | ?3 + | 130,689839 | 0,879 | Y1 = | -54,16666667 | ?9 + | 276,875 | -0,841 | Y2

(довжина тулуба) | Y2 = | -33,15789474 | ?11 + | 83,10526316 | -0,995 | Y2 = | -28,33333333 | ?9 + | 115,25 | -0,956 | Y2 = | -55 | ?8 + | 135,5 | -0,757 | Y3

(ширина плечей) | Y3 = | -5,833333333 | ?6 + | 49,375 | -0,966 | Y3 = | -3,863636364 | ?13 + | 40,79545455 | -0,866 | Y3 = | 2,632724108 | X3 + | 34,176349 | 0,853 | Y3 = | -4,166666667 | ?9 + | 45,875 | -0,690 | Y4

(індекс відносної довжини тулуба) | Y4 = | 7,817142857 | ?1 + | -69,36 | 0,721 | Y4 = | 10,3 | ?7 + | 23,97 | 0,642 | Y4 = | 4,563504406 | ?4 + | 25,96121047 | 0,625 | Y5

(індекс відносної ширини плечей) | Y5 = | 5,666666667 | ?6 + | 10,89 | 0,981 | Y5 = | 6,231578947 | ?11 + | 17,64894737 | 0,960 | Y5 = | 5,316666667 | ?9 + | 11,625 | 0,920 |

Таблиця 2

Рівняння регресії для відтворення соматометричних параметрів людини

в мезоморфній групі

Соматометричні параметри | Рівняння регресії | Коефіцієнт кореляції | Чоловіки | Y1

(довжина тіла) | Y1 = | -14,90827883 | ?7 + | 186,332908 | -0,543 | Y1 = | -5,732673267 | ?10 + | 182,480198 | -0,410 | Y2

(довжина тулуба) | Y2 = | -6,610304674 | ?7 + | 62,12920721 | -0,589 | Y2 = | -2,49339934 | ?10 + | 60,3019802 | -0,437 | Y3

(ширина плечей) | Y3 = | -1,378547855 | ?10 + | 41,15643564 | -0,528 | Y3 = | -2,524804594 | ?7 + | 40,80823098 | -0,491 | Продовж. табл. 2Y4

(індекс відносної довжини тулуба) | Y4 = | -0,273082136 | ?1 + | 36,31847113 | -0,501 | Y4 = | -0,999649067 | ?7 + | 33,35457808 | -0,423 | Y4 = | -0,220264317 | ?9 + | 32,60026432 | -0,423 | Y4 = | -0,394356436 | ?10 + | 33,12069307 | 0,342 | Y5

(індекс відносної ширини плечей) | Y5 = | -0,13765858 | ?1 + | 24,50869179 | -0,390 | Y5 = | 0,52508215 | ?7 + | 21,77748078 | 0,342 | Жінки | Y1

(довжина тіла) | Y1 = | -12,91726841 | ?4 + | 177,0903445 | -0,708 | Y1 = | 6,991911021 | ?1 + | 67,17492417 | 0,447 | Y1 = | 10,27559055 | ?6 + | 136,6023622 | 0,408 | Y2

(довжина тулуба) | Y2 = | -3,251495771 | ?4 + | 55,44647548 | -0,586 | Y2 = | 2,082912032 | ?1 + | 23,4570273 | 0,438 | Y2 = | -4,87804878 | ?13 + | 57,51219512 | -0,417 | Y3

(ширина плечей) | Y3 = | -3,170731707 | ?13 + | 39,93292683 | -0,562 | Y3 = | 1,238624874 | ?1 + | 19,33973711 | 0,539 | Y3 = | 3,571428571 | ?11 + | 32,52380952 | 0,506 | Y3 = | 3,045454545 | ?10 + | 31,00757576 | 0,460 | Y4

(індекс відносної довжини тулуба) | Y4 = | 0,991573034 | ?8 + | 30,48735955 | 0,456 | Y4 = | -2,093726568 | ?2 + | 33,99700825 | -0,323 | Y5

(індекс відносної ширини плечей) | Y5 = | 1,299608005 | ?4 + | 20,72599587 | 0,730 | Y5 = | -3,99880005 | ?2 + | 26,29470382 | -0,527 | Y5 = | 0,503164557 | ?9 + | 21,41398734 | 0,323 |

Таблиця 3

Рівняння регресії для відтворення соматометричних параметрів людини

в доліхоморфній групі

Соматометричні параметри | Рівняння регресії | Коефіцієнт кореляції | Чоловіки | Y1

(довжина тіла)

Y1 = | 23,52564103 | ?11 + | 143,4615385 | 0,630 | Y1 = | 8,879781421 | ?10 + | 150,6311475 | 0,421 | Y1 = | -5,062937063 | ?12 + | 182,227972 | -0,335 | Продовж. табл. 3Y2

(довжина тулуба) | Y2 = | 3,777322404 | ?10 + | 43,88155738 | 0,680 | Y2 = | 6,587606838 | ?11 + | 45,17692308 | 0,670 | Y2 = | 0,766206897 | ?9 + | 52,01013793 | 0,434 | Y3

(ширина плечей) | Y3 = | -0,522562952 | ?8 + | 37,94569933 | -0,585 | Y3 = | -1,361029859 | ?3 + | 38,30930233 | -0,447 | Y3 = | -0,370141713 | ?5 + | 37,38670375 | -0,368 | Y4

(індекс відносної довжини тулуба) | Y4 = | 0,93034965 | ?12 + | 29,15562238 | 0,449 | Y5

(індекс відносної ширини плечей) | Y5 = | -2,778632479 | ?11 + | 24,89461538 | -0,802 | Y5 = | -0,95 | ?10 + | 23,795 | -0,485 | Y5 = | 0,616573427 | ?12 + | 20,2833007 | 0,440 | Жінки | Y1

(довжина тіла) | Y1 = | 4,916177703 | ?9 + | 157,9782062 | 0,530 | Y1 = | 4,520766773 | ?10 + | 157,2124601 | 0,432 | Y1 = | 1,035379225 | ?1 + | 153,0377529 | 0,304 | Y2

(довжина тулуба) | Y2 = | 0,882785125 | ?1 + | 38,785464 | 0,669 | Y2 = | 2,518636848 | ?10 + | 45,34451544 | 0,622 | Y2 = | 6,25 | ?7 + | 44,75 | 0,472 | Y3

(ширина плечей) | Y3 = | 0,52435854 | ?1 + | 28,80842093 | 0,685 | Y3 = | 1,463258786 | ?10 + | 32,77795527 | 0,623 | Y3 = | 1,075859179 | ?9 + | 34,00972339 | 0,516 | Y3 = | 2,5 | ?7 + | 33,56363636 | 0,326 | Y4

(індекс відносної довжини тулуба) | Y4 = | 0,333723296 | ?1 + | 25,84975585 | 0,766 | Y4 = | -0,556248867 | Ч ?4 + | 31,05537948 | -0,543 | Y4 = | 1,99375 | ?7 + | 28,47352273 | 0,456 | Y4 = | -1,555374753 | ?2 + | 32,12869576 | -0,382 | Y5

(індекс відносної ширини плечей) | Y5 = | 0,189052786 | ?1 + | 18,9041969 | 0,550 |

В брахіморфній групі чоловіків для відтворення довжини тіла (У1), довжини тулуба (У2) і ширини плечей (У3) слід враховувати значення Х1, Х6, Х7; в брахіморфній групі жінок для визначення У1 – значення Х3, Х6, Х9; для У2 – Х8, Х9, Х11; для У3 – Х3, Х6, Х9, Х13 (див. табл. 1). В мезоморфній групі чоловіків для встановлення довжини тіла (У1), довжини тулуба (У2) і ширини плечей (У3) слід враховувати значення Х7, Х10; в мезоморфній групі жінок для визначення У1 – значення Х1, Х4, Х6; для У2 – Х1, Х4, Х13; для У3 – Х1, Х10, Х11, Х13 (див. табл. 2). В доліхоморфній групі чоловіків для відтворення довжини тіла (У1) слід враховувати значення Х10, Х11, Х12; для довжини тулуба (У2) – Х9, Х10, Х11; для ширини плечей (У3) – Х3, Х5, Х8; в доліхоморфній групі жінок для визначення У1 – значення Х1, Х9, Х10; для У2 – Х1, Х7, Х10; для У3 – Х1, Х7, Х9, Х10 (див. табл. 3).

Результати верифікації соматометричних параметрів людини та метричних ознак ключиці показали, що першочергове врахування статевої належності, а відтак соматотипу призводить до зменшення вірогідних ознак диференціації соматотипів і як наслідок – збільшення ймовірності критеріїв для визначення зросту, довжини тулуба і ширини плечей невідомої особи.

Розроблена нами методика діагностики соматотипу, статі і метричних параметрів тіла людини за окремо взятою кісткою через диференціацію соматотипів доказує значимість типів тілобудови людини у визначенні загальних ознак загиблої особи і єдність цілого (організму) і частки (ключиці), робить більш вагомими результати судово-медичних експертиз кісткових залишків загиблої людини.

В шостому розділі представлено аналіз і узагальнення результатів дослідження. Проведений кореляційний аналіз показав, що індекси відносної довжини тулуба та відносної ширини плечей корелюють між собою в кожній соматотипічній групі та з певними антропометричними параметрами осіб юнацького віку, що стверджує їх універсальність та значення для діагностики поздовжніх, поперечних розмірів та окружностей тіла людини та його частин, що обумовлює адекватність визначення соматометричного статусу особи в конкретній соматотипічній сукупності.

В результаті антропометричного і соматометричного дослідження осіб юнацького, зрілого та похилого віку встановлено універсальні значення індексів відносної довжини тулуба і відносної ширини плечей для диференціації соматотипу людини.

Фактор соматотипу виявився сильнішим за фактор статі в юнацькому віці – сукупності, яка характеризується відсутністю систематичних відмінностей в динаміці чоловічих і жіночих ознак (материнський та батьківський ефекти) як реакції на їх багатогранність.

В групі осіб зрілого і похилого віку фактор статі виявився вагомішим, що обумовлено чіткою біологічною пластичністю, поєднаною з процесами адаптації даної популяції.

Результати вивчення динаміки