НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ

УКРАЇНИ ім. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Філіппов Станіслав Олександрович

УДК 159. 9: 356. 13

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРІВ-ОПЕРАТИВНИКІВ

ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Спеціальність 19.00.09 – психологія праці

в особливих умовах

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Здобувач Філіппов С. О.

Хмельницький – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Василина Мирослав Михайлович, Національна академія Служби безпеки України, проректор.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Тімченко Олександр Володимирович, Національний університет внутрішніх справ, кафедра прикладної психології, професор кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент Казьмірчук Сергій Олександрович, Національна академія Державної прикордонної служби України, кафедра соціально-економічних дисциплін, доцент кафедри.

Провідна установа – Інститут психології ім. Г. С. Костюка Академії педагогічних наук України , лабораторія психології особистості ім. П. Р. Чамати, м. Київ.

Захист відбудеться 23 вересня 2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.70.705.02 в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

Автореферат розісланий 20 серпня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук, доцент Сердюк Ю. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі розширення політичних, соціально-економічних зв’язків України з іншими державами посилюється роль органів Державної прикордонної служби України (ДПСУ) в здійсненні правоохоронної діяльності та забезпеченні національної безпеки на державному кордоні. Активізація боротьби зі злочинністю, у тому числі транскордонною, відбувається в умовах заміни військових форм охорони державного кордону на правоохоронні. У зв’язку з цим сьогодні суттєво зросли вимоги до професійної, психологічної підготовки офіцерів оперативних підрозділів ДПСУ, до їх здатності здійснювати правоохоронну діяльність у характерних для неї екстремальних умовах. Нові вимоги до офіцерів-оперативників ДПСУ, реальні результати їх служби свідчать про наявність суттєвих проблем з їх готовністю до професійної діяльності, про наявні проблеми в їх підготовці у вищих військових навчальних закладах (ввузах).

Посилення уваги до питань формування професіоналізму офіцерів оперативних підрозділів ДПСУ зумовлено низкою соціально-правових, науково-організаційних, психолого-педагогічних та інших чинників. Разом з тим науковцями, переважно педагогами, правознавцями, соціологами, процес удосконалення правоохоронної діяльності розглядається здебільшого через призму кадрових, організаційних, правових, управлінських заходів, у певній мірі поза увагою до особистості як суб’єкта діяльності, поза цілісним сис-темним психологічним підходом до даного феномена.

Значний науково-практичний інтерес являють собою дослідження правоохоронної діяльності, в яких розкриваються професійно значущі якості працівника міліції (В. Г. Андросюк, В. С. Делікатний, О. В. Молоканова, Г. О. Юхновець тощо), психологічна готовність особистості до правоохоронної діяльності у внутрішніх військах (І. В. Платонов, М. І. Томчук), професійні деформації та психічні стани працівників міліції (В. О. Лефтеров, В. С. Медведєв, О. В. Тімченко та ін.), проблеми міжособистісного спілкування оперативних працівників правоохоронних органів (В. П. Барковський, Є. М. Потапчук та ін.), шляхи удосконалення кадрової та управлінської роботи з офіцерами (Д. В. Іщенко, Л. М. Карамушка, М. В. Корнієнко, О. Д. Сафін, А. В. Філіппов) тощо. Проте, залишились поза увагою психологічні аспекти змісту, сутності й детермінант ефективності правоохоронної діяльності, професіоналізму прикордонників, структури професійно значущих якостей офіцера-оперативника ДПСУ та методів їх психодіагностики, розробки програми підвищення готовності особистості до виконання оперативно-службових обов’язків на кордоні. До сьогодні відсутні конкретні психологічні дослідження, присвячені проблемам правоохоронної діяльності офіцерів оперативних підрозділів ДПСУ.

Таким чином, нові вимоги до підготовки оперативних працівників ДПСУ як правоохоронного органу, потреби оперативно-службової практики, недостатня теоретична розробленість вищезазначених питань зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослід-ження пов’язане з реалізацією основних напрямів Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000 (п. 106), і виконане згідно з планом наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) імені Богдана Хмельницького (НДР 204-1745 І, НДР 202-1701 І).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою НАДПСУ (протокол від 31 травня 2001 р. № 12), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол від 15 червня 2004 р. № 6).

Об’єкт дослідження – професійна діяльність офіцерів-оперативників Державної прикордонної служби України.

Предмет дослідження – психологічні особливості професійної діяльності офіцерів оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України.

Мета дослідження полягає в цілісному, системному розкритті психологічних особливостей професійної діяльності офіцерів оперативних підрозділів ДПСУ та розробці програми удосконалення підготовки до неї курсантів НАДПСУ.

Гіпотеза дослідження. Ефективність професійної правоохоронної діяльності офіцерів-оперативників ДПСУ детермінується, поряд з іншим, рівнем сформованості таких психологічних показників особистості, як професіоналізм, мотивація до правоохоронної діяльності, здатність до емоційно-вольової регуляції і визначається успішністю їх розвитку не лише в процесі служби, а й під час навчання у ввузі. Запровадження спеціальної програми навчання та психотехнік (тренінгів, ігор, вправ) сприятиме покращанню підготовки курсантів НАДПСУ до виконання правоохоронних функцій на кордоні в особливих умовах.

Відповідно до мети та висунутої гіпотези визначено ряд задач дослід-ження

1. Узагальнити наукові підходи, провести ґрунтовний психологічний аналіз професійної правоохоронної діяльності офіцера оперативного підрозділу ДПСУ, уточнити її психологічну сутність та структуру.

2. Виявити професійно значущі особистісні властивості, необхідні офіцеру оперативного підрозділу Державної прикордонної служби України та розробити його психограму і професіограму.

3. Виділити показники розвитку психологічних властивостей, якостей особистості, що забезпечують високу ефективність професійної правоохоронної діяльності.

4. Розробити, апробувати та впровадити в навчально-виховний процес вищого військового навчального закладу психолого-педагогічну програму вдосконалення підготовки майбутніх офіцерів до правоохоронної діяльності на кордоні.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали:

принцип системного підходу в психології (М. Й. Боришевський, С. П. Бочарова, Б. Ф. Ломов, С. Д. Максименко, В. Д. Шадріков та ін.);

принцип єдності психіки і діяльності (С. Л. Рубінштейн, Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, К. К. Платонов тощо)

принцип особистісно-структурного підходу (Б. Г. Ананьєв, В. О. Бодров, Ю. М. Швалб та ін.).

Дослідження базувалося на загальнотеоретичних положеннях, працях вітчизняних психологів щодо діяльності особистості в правоохоронних органах та військових формуваннях в особливих, екстремальних умовах (А. Ю. Видай, С. К. Делікатний, М. І. Дяченко, Л. О. Кандибович, В. С. Медведєв, В. М. Невмержицький, М. В. Савчин, О. Д. Сафін, О. В. Тімченко, М. І. Томчук та ін.), психолого-педагогічних проблем добору, підготовки і виховання особового складу правоохоронних органів, спеціальних служб та військових формувань (В. І. Барко, В. В. Журавльов, С. О. Казьмірчук, В. О. Лефтеров, І. В. Платонов, О. М. Столяренко, О. Ю. Торіцин та ін.).

Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки гіпотези було застосовано комплекс методів дослідження:

теоретичні методи – загальнонаукові (системний аналіз, синтез, порівняння, систематизація, моделювання, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних) та спеціальні (правовий метод аналізу матеріалів правозастосовчої практики, логіко-семантичний та інші) – застосовувалися з метою співставлення різних точок зору, визначення концептуальних засад дослід-

ження, уточнення окремих понять, психологічної сутності та особливостей професійної правоохоронної діяльності офіцерів-прикордонників;

експериментальні методи психології: констатуючий експеримент (спос-

тереження, бесіда, анкетування, тестування, метод експертних оцінок, ін.) – з метою вивчення предмета дослідження; формуючий експеримент (тренінги, ігрові методики, комплекс розвиваючих психотехнік, вправ) – з метою розвитку у курсантів НАДПСУ професійної мотивації та здатності до психічної саморегуляції в екстремальних умовах правоохоронної діяльності;

методи математичної обробки експериментальних даних: кореляційний, багатофакторний і регресійний аналізи, параметричні та непараметричні критерії для перевірки достовірності відмінностей у досліджуваних показниках.

Експериментальна база дослідження. Дослідженням було охоплено понад 500 офіцерів органів охорони державного кордону, підпорядкованих Західному, Східному, Північному, Азово-Чорноморському регіональним управлінням ДПСУ, а також Національної академії ДПСУ, з них: 178 офіцерів оперативно-розшукових підрозділів, 33 офіцери юридичних служб та 272 офіцери, що приходять службу в інших підрозділах, а також 25 викладачів юридичних кафедр НАДПСУ. Така вибірка досліджуваних була випадковою, репрезентативною і формувалася, виходячи із загальної чисельності особового складу ДПСУ і дозволяла забезпечити відповідність статистичним вимогам.

Наукова новизна даного дослідження полягає у наступному:

вперше визначено зміст, критерії та рівні розвитку психологічних властивостей особистості (професійні: здібності, мотивація, самооцінка; здатність до психічної саморегуляції, взаємодії тощо), які обумовлюють високу ефективність професійної правоохоронної діяльності офіцерів оперативних підрозділів ДПСУ, розроблено їх професіограму та психограму; визначено рейтинг негативного психологічного впливу регіональних особливостей кордону на ефективність оперативно-розшукової діяльності;

удосконалено та розширено систему детермінант і складових професіоналізму (компетентності, професійної спрямованості, інтелектуальних здібностей, ініціативності тощо) офіцера оперативних підрозділів ДПСУ; виявлено психологічні чинники, які негативно позначаються на результатах професійної діяльності офіцерів-прикордонників (емоційне виснаження, психотрав-

ми, стреси, тривожність, інші); запропоновано програму підвищення психологічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до правоохоронної діяльності;

дістали подальшого розвитку концептуальні положення, наукові підходи, які розширюють психологічну сутність професійної правоохоронної діяльності, уточнюють поняття „професійна компетентність”, „структура діяльності офіцера-оперативника”, „професійні деструкції”, „психологічна готовність до правоохоронної діяльності”, інші.

Практичне значення одержаних результатів полягає:

у систематизації діагностичних методів дослідження психологічних особливостей професійної правоохоронної діяльності офіцерів-оперативників, у виділені показників їх професійної придатності й удосконаленні системи професійного добору та психологічного забезпечення правоохоронної діяльності в органах охорони державного кордону;

у можливості використання виділених у роботі показників професіоналізму з метою прогнозування ефективності виконання офіцером службових функцій та удосконалення роботи з підготовки та розстановки кадрів ДПСУ;

в обґрунтуванні та розробці програми вдосконалення психологічної підготовки курсантів-прикордонників до правоохоронної діяльності на кордоні, що дозволяє скоротити час адаптації молодих офіцерів до професійної діяльності в екстремальних умовах;

у можливості використання у навчально-виховному процесі НАДПСУ при викладанні психолого-педагогічних, правових дисциплін, а також при підготовці відповідної навчально-методичної літератури.

Основні результати дослідження реалізуються у навчально-виховному процесі НАДПСУ, що підтверджено актом про реалізацію результатів наукових досліджень від 16.03.2004 № 940 та в процесі психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності військовослужбовців органів охорони кордону, підпорядкованих Східному та Північному регіональним управлінням ДПСУ, що підтверджено актами про реалізацію результатів наукових досліджень від 04.03.2004 № 1/1026 та від 27.02.2004 № с/651.

Достовірність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечувалась системним підходом до вивчення предмета дослідження, логікою експерименту відповідно до його мети і завдань; використанням стандартизованих, валідних психологічних методик, надійність яких доведена; репрезентативністю вибірки досліджуваних; поєднанням якісного та кількісного аналізу результатів дослідження; використанням методів математичної статистики при обробці експериментальних даних.

Особистий внесок здобувача. У роботі “Актуальні питання мотивації курсантів вищих навчальних закладів до майбутньої професійної діяльності” особистий внесок здобувача полягає у психологічному аналізі потребово-мотиваційної сфери курсантів вищих військових навчальних закладів.

У роботі “Психологічні знання в системі професійно-правової підготов-

ки прикордонників” особистий внесок здобувача полягає у визначенні розбіжностей між наявними та необхідними знаннями в результаті психологічної підготовки фахівців правоохоронних органів.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні результати дисертаційної роботи обговорювалися: на Міжнародних науково-практичних конференціях „Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті Європейських інтеграційних процесів” (м. Київ, квітень 2004 р.), “Проблеми підвищення ефективності протидії нелегальному обігу наркотичних та психотропних речовин: вітчизняний та міжнародний досвід” (м. Дніпропетровськ, жовтень 2003 р.); міжвузівських науково-практичних конференціях: „Організація та психологічне супроводження виховної роботи зі слухачами та курсантами вищих навчальних закладів спецслужб і правоохоронних органів України” (м. Київ, квітень 2004 р.), “Самовиховання як фактор розвитку особистості” (м. Хмельницький, червень 2002 р.), “Єдність навчання та виховання майбутнього фахівця в організації педагогічного процесу” (м. Одеса, травень 2002 р.); на П’ятій науковій конференції “Формування правової держави в Україні проблеми і перспективи” (м. Тернопіль, лютий 2003 р.); на науково-методичній конференції “Сучасні вимоги до професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів і шляхи підвищення їх професійного та наукового рівня” (м. Хмельницький, січень 2002 р.). Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на спільних засіданнях кафедр педагогіки і психології та кримінального права Національної академії ДПСУ (м. Хмельницький, 2000 - 2004 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 8 наукових статтях, з них 6 – у збірниках, що входять до переліку фахових наукових видань ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту складає 193 сторінки. Робота містить 10 таблиць, 8 рисунків, 6 додатків. Список використаних джерел містить 287 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність; визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; сформульовано гіпотезу дослідження; вказано теоретико-методологічні основи, методи, базу та етапи дослідження; визначено наукову новизну, теоретичну, практичну значущість, вірогідність і надійність результатів дослідження; окреслено особистий внесок автора, наведено відомості про апробацію та впровадження його результатів, а також описано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі “Правоохоронна діяльність офіцерів-оперативників як предмет психологічного аналізу” - викладено методологічні засади дослід-

ження, результати аналізу наукової літератури з проблеми, визначено поняття „професійна правоохоронна діяльність” в особливих умовах, проаналізовано основні напрямки та підходи до дослідження правоохоронної діяль-ності, розкрито психологічну сутність професіоналізму та подано психоло-

гічну характеристику діяльності офіцерів оперативних підрозділів ДПСУ.

У роботі проаналізовано праці вчених, що присвячені: психологічному аналізу ефективності військової та правоохоронної діяльності (М. І. Дяченко, Л. О. Кандибович, М. В. Костицький, І. В. Платонов, О. М. Столяренко, М. І. Томчук); психологічним аспектам вдосконалення правоохоронної діяль-

ності в особливих умовах (І. В. Ващенко, В. С. Медведєв, В. О. Лефтеров, О. В. Тімченко); акмеології та професіоналізму діяльності (А. О. Деркач, В. Г. Зазикін, О. Д. Сафін); питанням державного управління в правоохоронній галузі (О. М. Бандурка, В. О. Шамрай, ін.); психолого-педагогічним проб-лемам підвищення ефективності служби в особливих умовах (С. К. Делікат-

ний, В. В. Журавльов, С. О. Казьмірчук, В. М. Невмержицький) та інших.

Відзначається, що правоохоронна діяльність привертає до себе увагу з боку представників різних наук. Проте єдності у поглядах дослідників на її сутність, зміст не існує. Сьогодні культивуються два підходи в поглядах на правоохоронну діяльність. У рамках першого (легіслативного) підходу дослідницькою парадигмою виступає уявлення про неї як про нормативно-регламентовану, державну, правомірну діяльність, що полягає у впливі на поведінку людини (групи людей) з боку спеціально уповноважених службових осіб (органів). На основі цього підходу оформилися окремі наукові напрямки в юридичній науці та теорії державного управління (М. І. Мельник, М. І. Хавронюк, Н. Р. Ніжник, О. В. Тюріна, ін.). Вони спрямовані на вдосконалення правових, організаційних та управлінських засобів впливу на професійну діяльність службових осіб, з метою підвищення ефективності діяльності певного правоохоронного органу.

Дослідження у межах другого підходу присвячені питанням вдосконалення професійної діяльності, процесу адаптації особистості в умовах виконання нею військових та правоохоронних функцій. Центральною фігурою у цьому напрямку є особистість професіонала з її характеристичними особливостями, які впливають на ефективність здійснюваної нею діяльності (В. С. Афанасенко, І. В. Бандурка, І. О. Дубова, В. В. Конопльов, П. Д. Макаренко, Ю. П. Тимошенко, О. Ю. Торіцин, ін). Перспективною альтернативою другому підходу, на нашу думку, є особистісно-ситуаційний підхід (В. Т. Мишкіна, А. В. Філіппов), в якому найкращим чином враховуються психологічні особливості діяльності та особистості правоохоронця, що в кінцевому результаті визначає успішність професійної діяльності.

У дисертації професійна правоохоронна діяльність подається як складна, полімотивована, багатоознакова система, в якій інтегруючим компонентом, суб’єктом, що здійснює юридичні, психологічні та інші заходи впливу на об’єкт у точній відповідності із законом, забезпечує успішність її функціонування, виступає особистість. Діяльність офіцерів оперативних підрозділів ДПСУ проходить в особливих, екстремальних умовах і висуває високі вимоги до особистості. Показниками екстремальності служби офіцерів-прикордонників є: її сувора регламентація і значні обмеження, частий відрив від культурно-соціально-адаптивного середовища, насиченість діяльності проблемними ситуаціями, висока відповідальність за наслідки реалізації прийнятих рішень, груповий характер виконання, інтелектуальні перевантаження, порушення природнього режиму дня, сну, наявність стресових ситуацій, високий рівень конфліктності, нормативна невизначеність, інші.

У роботі подано характеристику професіоналізму офіцера як однієї з умов ефективної правоохоронної діяльності. Професіоналізм як інтегральна характеристика особистості визначається не лише мірою оволодіння нею змістом, засобами, способами вирішення професійних завдань, але й співвідношенням її мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової та операційної сфер. Як критерії оцінки рівня професіоналізму виділяються дві групи: 1) зовнішні, що характеризують результативність виконання професійної задачі і 2) внутрішні, психологічні: професійно значущі властивості; професійні знання, уміння і навички; професійна мотивація; професійна самооцінка; можливості саморегуляції і стресостійкість; особливості професійної взаємодії; загальна фізична тренованість, інші.

З позицій системного підходу здійснено структурно-функціональний аналіз та подано психологічну характеристику професійної діяльності офіцерів-оперативників, виділено їх основні правоохоронні функції: контролю за перетинанням державного кордону, оперативно-розшукову (ОРД), кримінально-процесуальну, адміністративно-процесуальну; превентивну (поперед-

ження правопорушень та злочинів на державному кордоні).

У дисертації виокремлено підструктури (пізнавальну; конструктивну; комунікативну; організаторську; профілактичну) професійної правоохоронної діяльності офіцерів-прикордонників та розкрито їх особливості.

Негативно позначаються на діяльності офіцера ДПСУ (у тому числі піз-

навальній) наступні чинники: дефіцит, невпорядкованість інформації, що надходить, наявність дезінформації, переробка великих обсягів інформації в обмежений час тощо; активна протидія окремих осіб із застосуванням корумпованих зв’язків, зброї, прямого фізичного опору правоохоронній діяльності; вплив стрес-факторів, що викликають надмірну емоційно-психічну напруженість (великі навантаження на транзитних міграційних шляхах, температурні та баровпливи за різних умов несення служби, відірваність від населених пунктів, небезпечність служби, загроза життю, ін.). Пізнавальну підструктуру правоохоронної діяльності супроводжує засвідчувальна.

Особливість конструктивної діяльності виявляється у прогнозуванні подій на ділянці кордону, а також у плануванні наступних дій та реалізації планів за допомогою оптимальних засобів (у тому числі - оперативно-розшукових та процесуальних); планування термінів та послідовності їх застосування, а також заходів убезпечення при застосуванні штатної зброї, спецзасобів, фізичної сили тощо.

Комунікативна підструктура діяльності полягає у виконанні професійних обов’язків у сфері міжособистісного спілкування з військовослужбовцями, місцевим населенням, особами, що перетинають державний кордон. Серед останніх – особи різного етнічного походження, громадянства, віку, статі, мовної належності, правового статусу тощо. Особливостями професійного спілкування є можливі прояви протидії, негативних психоемоційних станів, конфліктність. У зв’язку з цим у роботі виділені типові ситуації конфлікту.

У роботі зазначається, що організаторська діяльність офіцера-оперативника має три аспекти: організація своєї діяльності як спеціаліста (самоорганізація); організація служби підлеглих; організація взаємодії із спеціалістами інших підрозділів органів прикордонної служби, МВС, митної служби, Служби безпеки, органів місцевого самоврядування, адміністрацією вокзалів, портів тощо, а також з громадянами.

Підкреслюється, що профілактична діяльність охоплює заходи загальної та індивідуальної превенції, роботу з населенням прикордонних районів, з учасниками громадських формувань з охорони державного кордону.

У другому розділі “Аналіз психологічних особливостей професійної діяльності офіцерів оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України” - виділяються найважливіші детермінанти ефективності правоохоронної діяльності офіцерів-прикордонників: правові, матеріально-технічні, організаційно-управлінські та ідеологічні. Усі вони трансформуються, з урахуванням індивідуальних особливостей офіцера, в особистісні, психологічні показники: ступінь розвитку психічних функцій, професійні здібності, сфор-

мованість вольових якостей, особливості розвитку емоційно-почуттєвої та мотиваційної сфери, інші.

На основі принципів методології професіографічного дослідження нами було розроблено програму вивчення значущих чинників професійної діяльності офіцера-оперативника ДПСУ та з’ясування відповідних професійно-значущих властивостей, необхідних офіцеру. Реалізація програми відбувалася таким чином. Досліджено детермінанти ефективності професійної діяльності, професійно-кваліфікаційні вимоги до офіцерів оперативного профілю, перелік їх професійно-важливих якостей. Подальша математико-статистична обробка отриманих результатів дозволила скласти професіограму офіцера-оперативника.

Професіограма офіцера-оперативника визначає систему найбільш суттєвих вимог професійної діяльності, що визначають оптимальну реалізацію його професійного потенціалу. Частиною професіограми є психограма - перелік відповідних якостей на всіх рівнях структури особистості, що актуалізуються професією офіцера оперативно-розшукового підрозділу. У структурі особистості офіцера виокремлюються такі психологічні підструктури:

1. Професійна спрямованість: мотиви, ціннісні орієнтації, професійна позиція, соціально-професійний статус.

2. Професійна компетентність: комунікативна, спеціальна, екстремальна професійна та аутокомпетентність.

3. Професійно важливі властивості: інтелектуальні та управлінські здібності, емоційно-вольова стійкість, інші.

4. Професійно значущі психофізіологічні властивості: особливості вищих психічних функцій; сенсорно-перцептивні, психомоторні і фізичні властивості та якості.

За допомогою методу експертних оцінок виділено групу офіцерів (33 % від їх загальної кількості), професійна діяльність яких оцінена як високоефективна (рівень оптимальної професійної ефективності - група № 1), і групу (21 %) малоефективних офіцерів (початковий рівень професійної ефективності - група № 2). З метою оцінки рівнів розвитку професійно важливих якостей у офіцерів використано комплекс тестових методик: ММРІ (адаптація Ф. Б. Березина), 16 - РF Р. Кеттела, короткий вибірковий тест оцінки рівня інтелекту (КВТ), шкалу тривожності Ж. Тейлора та інші.

Виявлено розбіжності між мотивацією професійно високоефективних та малоефективних офіцерів. У офіцерів першої групи в мотивації переважають: адекватне уявлення про службу на кордоні, усвідомлення її соціальної значущості, мети, змісту, вимог до особистості, складних умов; прагнення брати активну участь у вирішенні правоохоронних завдань, переборювати труднощі військової служби, досягати професіоналізму. Виявлено, що офіцери-оперативники зазначеної групи прагнуть реалізувати близько 30 цінностей, які сприяють особистісному зростанню і виявляють активність у самореалізації, саморозвитку в процесі служби у правоохоронних органах.

У мотиваційному профілі другої групи офіцерів переважають: прагнення до компенсації негативних особистісних якостей за рахунок соціального статусу прикордонника; гіпертрофована потреба в суспільному схваленні, у виправданні своєї неадекватної самооцінки, поведінки владними повноваженнями, посадою; пасивне ставлення до професійного самовдосконалення, кар’єризм.

У ході дослідження встановлено рейтинг негативних факторів, у порядку зниження впливу, що блокують професійний розвиток особистості: відсут-

ність вільного часу; відносно низька оплата праці; система обмежень в службі (просторові, часові, моральні, інші); конфліктний характер службових дій; велика ймовірність професійних деструкцій; підвищений ризик для здоров’я і життя. Визначено зміст та рейтинг детермінант негативного впливу на ефективність оперативно-розшукової діяльності з урахуванням регіональних особливостей ділянок кордону (Східної, Західної, Південної, Північної, Азово-Чорноморської), який запропоновано використовувати під час проведення планових ротацій військовослужбовців та під час розробки засобів індивідуального впливу психокорекційного та психореабілітаційного характеру.

Аналiзуючи одержані данi та враховуючи статистичну значимість результатів, нами встановлено, що статистично критерiальними є такі фактори, за якими за методикою Кеттела виявлено розбіжності між якостями офіцерів груп № 1 та № 2: А (афектотемія), В (інтелект), С (емоційна стійкість), G (соціалізованість, нормативність поведінки), L (дружелюбність), N (проникливість), Q1 (гнучкість мислення), Q2 (групова залежність), Q3 (вольові якості), інші. Найбільші розбіжності зафіксовано за показниками С, N.

У ході дослідження виявлено професійно значущі особистісні властивості, необхідні офіцеру оперативного підрозділу. Серед них: інтелектуальні (високий рівень інтелекту здатність до самоаналізу і прогнозування адекват-на самооцінка високий рівень логічного мислення володіння вербальними і невербальними засобами спілкування), емоційні (емоційна врівноваженість витривалість до психофізичних навантажень нервово-психічна стійкість до стресу стенічний тип реагування в екстремальних ситуаціях розвинуті адаптивні властивості нервової системи); вольові (розвинуті вольові якості високий рівень самоконтролю над емоціями сміливість, рішучість, наполегливість цілеспрямованість).

За результатами дослідження визначена кількісна оцінка інтелектуальних (фактор “В”), емоційних (фактор “С”) і вольових (фактор „Q3”) якостей усередненої моделі особистості офіцера-прикордонника та ступінь їх впливу на ефективність професійної діяльності за множинним регресійним і факторним аналізом (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив психологічних факторів на рівень ефективності

професійної діяльності офіцерів-оперативників ДПСУ

Категорія

офіцерів | Психологічні властивості офіцерів

Групи офіцерів | Професійний стаж,

роки | Інтелектуальні | Вольові | Емоційні

(у % від всього

загалу) | Фактор „В” | (у % від всього

загалу) | Фактор „Q3” | (у % від всього

загалу) | Фактор

„С”

№ 1 | > 3 | 78,27 | 0,65*** | 72,44 | 0,49** | 58,94 | 0,32*

3 | 68.32 | - | 53.40 | - | 31,87 | -

№ 2 | > 3 | 52,34 | 0,44** | 48,62 | 0,37* | 56,71 | 0,59***

3 | 36,32 | - | 28,64 | - | 26,92 | -

Примітка.

*** - високий рівень впливу (р < 0,001);

** - середній рівень впливу (р < 0,01);

* - низький рівень впливу (р < 0,05).

Як видно з таблиці 1, найбільший вплив на ефективність професійної діяльності у високоефективній групі офіцерів має фактор інтелектуального рівня розвитку особистості, у меншій мірі - вольовий, а найменший - емоційний фактор. У молодих офіцерів, у порівнянні з тими, що мають значний досвід служби, рівень розвитку цих психологічних властивостей значно нижчий.

Виділено показники розвитку психологічних властивостей особистості, що забезпечують ефективність професійної правоохоронної діяльності. Ними є відповідні числові показники психодіагностичних методик. Дані показники можуть бути використані під час роботи з професійного добору.

Одночасно проводилось вивчення проявів у офіцерів професійних деструкцій: редукції професійних досягнень (виникнення почуття некомпетентності, усвідомлення неуспіху в своїй професійній діяльності); деперсоналізації (байдуже відношення до людей, що обслуговуються у ході виконання службових функцій); емоційного виснаження (почуття вичерпаності своїх емоційних ресурсів). Його результати наведені на рис. 1.

Рис. 1. Середні значення основних професійних деструкцій у офіцерів-прикордонників (у %):

1 - емоційне виснаження;

2 - деперсоналізація;

3 - редукція професійних досягнень.

Як видно з рис.1, у офіцерів-оперативників через екстремальність оперативно-розшукової діяльності спостерігаються суттєві професійні деструкції, які призводять майже у кожного п’ятого до емоційного виснаження, майже у кожного третього – до редукції професійних досягнень. Виявлено достатньо високий рівень тривожності у молодих офіцерів (у 39,2 %) та у офіцерів з досвідом (у 29,6 %). Це обумовлено як їх індивідуально-психологічними особливостями, так і недостатнім рівнем їх підготовки до професійної діяльності, низьким рівнем розвитку їх психологічної готовності до оперативно-розшукової діяльності.

У третьому розділі „Формування у майбутніх офіцерів-оперативників психологічної готовності до правоохоронної діяльності на кордоні” наводяться результати формуючого експерименту, спрямованого на формування у майбутніх офіцерів-прикордонників високої професійної мотивації та емоційно-вольової готовності до професійної правоохоронної діяльності.

Оскільки важливим чинником, що детермінує високу ефективність професійної діяльності в особливих умовах, є психологічна готовність, зав-даннями професійно-психологічної підготовки прикордонників слід вважати оволодіння спеціальними психологічними навичками, розвиток та вдосконалення професійно-значущих якостей особистості і формування на їх основі психологічної готовності до здійснення професійної діяльності.

Нами пропонується програма, яка містить вправи, завдання, тренінги, що пов’язуються з конкретними оперативно-службовими ситуаціями з урахуванням специфіки професійної діяльності офіцерів-оперативників. Реалізація програми сприяє формуванню готовності до виконання професійних завдань.

Основою розробленої та апробованої програми було включення курсан-

тів НАДПСУ в активно-перетворюючу діяльність, індивідуальну та групову роботу з метою усвідомлення суспільної значущості правоохоронної діяльності, надання максимуму професійно важливої інформації, актуалізація потреби у відповідальному ставленні до правоохоронної діяльності, формування системи адекватних знань про себе та майбутню службу; психокорекція мотивації, розвиток професійної рефлексії. За оцінками експертів та самооцінками курсантів професійна мотивація представників експериментальної групи, у порівнянні з мотивацією курсантів контрольної групи, зросла у 1,5 рази.

Емоційно-вольова готовність майбутніх офіцерів до екстремальних ситуацій ОРД формувалась шляхом спеціальної психологічної підготовки, яка включала теоретичні заняття і комплекс вправ на розвиток навичок психічної саморегуляції, корекцію вольових якостей, необхідних офіцеру-оперативнику у службі на кордоні. У курсантів експериментальної групи на заключному етапі дослідження рівень високої тривожності знизився на 20 %, в той час як у контрольній групі – всього на 4 %. Здатність до емоційно-вольової регуляції в екстремальних ситуаціях служби у представників експериментальної групи, за оцінками експертів зросла на 16 %, а за самооцінками курсантів - на 12 %. Це повною мірою підтверджує гіпотезу нашого дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у виявленні особливостей професійної правоохоронної діяльності офіцерів-оперативників ДПСУ та розробленні психолого-педагогічної програми вдосконалення підготовки прикордонників до правоохоронної діяльності. Аналіз результатів дослідження дає підставу зробити висновки, які в цілому підтверджують правильність висунутої гіпотези:

1. Професійна правоохоронна діяльність офіцера - оперативника ДПСУ є одним з найважливіших соціально значущих видів діяльності, яка проходить в особливих, екстремальних умовах і висуває високі вимоги до особистості. Професійна правоохоронна діяльність - складна, полімотивована, багатоознакова система, в якій інтегруючим компонентом, суб’єктом, що здійснює юридичні, психологічні та інші заходи впливу на об’єкт, забезпечує успішність її функціонування, виступає особистість.

2. Професійна діяльність офіцера-оперативника ДПСУ має складну морфологічно-функціональну структуру. Основні правоохоронні функції діяльності прикордонника, а саме: оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, адміністративно-процесуальна, контроль за перетинанням державного кордону, превентивна реалізуються й забезпечуються пізнавальною, конструктивною, комунікативною, організаторською, превентивною підструктурами психологічної діяльності.

3. Проведено вивчення психологічних особливостей особистості офіцера-оперативника ДПСУ та його професійної діяльності, в реальних умовах зазначеної діяльності, з використанням створеного нами комплексу валідних, надійних психологічних методів та методик. Виявлено кореляційні залежності між рівнем розвитку емоційних, вольових та інтелектуальних особливостей особистості офіцера та ефективністю його правоохоронної діяльності. У 75 % високоефективних офіцерів успішність професійної діяльності забезпечується високим рівнем розвитку інтелектуальних, вольових якостей.

Виявлені суттєві відмінності у професійній мотивації високоефективних та малоефективних офіцерів-прикордонників. Для перших характерні: усвідомлення суспільної значущості діяльності, прагнення переборювати труднощі служби, самовдосконалюватись. У офіцерів другої групи виявлені: сильна потреба у соціальному схваленні, неадекватність уявлень про професію, відсутність планів на майбутнє, кар’єризм, інші.

4. У результаті узагальнення властивостей, якостей особистості кращих офіцерів, експертних оцінок складена професіограма та психограма офіцера-оперативника ДПСУ, структура та зміст яких відображають особливості професійної правоохоронної діяльності та професійно значущі властивості.

5. Розкрито ключове поняття професіоналізму офіцера, яке є складним індивідним психологічним утворенням, властивістю, що діалектично пов’язує особистість і діяльність та характеризує ефективність і надійність останньої. Критеріями його розвитку є професійні: значущі властивості особистості, мотивація, самооцінка, службова взаємодія, здатність до саморегуляції. Виділено показники розвитку професійно значущих інтелектуальних, вольових та емоційних властивостей, якостей офіцера-оперативника, якими є відповідні числові показники психодіагностичних методик. Потенційно вони можуть бути використані під час професійного добору в ДПСУ.

6. Негативними психологічними явищами, що мають місце у діяльності офіцерів-прикордонників, є професійні деструкції (професійні деформації, емоційне вигорання), стреси, тривога, інші. Вони обумовлені як самою службою, так і їх індивідуальними особливостями (відсутністю досвіду поведінки в складних ситуаціях, типологією нервової системи, рисами характеру тощо). Більш схильні до професійних деструкцій молоді офіцери. Розроблено рейтинг негативного психологічного впливу регіональних особливостей кордону на ефективність оперативно-розшукової діяльності.

7. Програма вдосконалення підготовки прикордонників до правоохоронної діяльності складається з вправ і завдань, спрямованих на формування та розвиток професійно-значущих якостей та узагальнених тренінгових оперативно-службових ситуацій.

8. Розроблена та апробована у формуючому експерименті програма дозволила підвищити рівень мотиваційної (у 1,5 рази) та емоційно-вольової (на 16 %) готовностей курсантів-прикордонників до служби в оперативних підрозділах. Це повною мірою підтвердило гіпотезу нашого дослідження. Психологічна готовність до правоохоронної діяльності повинна формуватися цілеспрямовано під час підготовки у ввузі, професійної підготовки особового складу та підтримуватися в процесі психологічного супроводження службової діяльності протягом усієї служби.

Перспективними напрямками подальшої роботи з дослідження психології професійної правоохоронної діяльності офіцерів-оперативників Держав-

ної прикордонної служби України можуть бути: обґрунтування системи її психологічного забезпечення, вивчення впливу індивідуально-психологічних особливостей особистості на її успішність, розробка методик попередження емоційного вигорання офіцерів, психокорекції негативних станів та дезадаптації молодих офіцерів на початковому етапі служби.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

АНОТАЦІЇ

Філіппов С. О. Психологічні особливості професійної діяльності офіцерів-оперативників Державної прикордонної служби України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – психологія праці в особливих умовах. – Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2004.

У дисертації представлено результати теоретико-експериментального вивчення критеріїв оцінки, показників професіоналізму та психологічної сутності, змісту, детермінант ефективності професійної діяльності офіцерів оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України. Складено професіограму і психограму офіцера-прикордонника. Розроблено та апробовано психолого-педагогічну програму удосконалення підготовки курсантів-прикордонників, розвитку їх професійної мотивації та емоційно-вольової готовності до екстремальної правоохоронної діяльності на кордоні.

Ключові слова: психологія діяльності, професійна правоохоронна діяльність, психограма офіцера-прикордонника, професіоналізм офіцера-оперативника, підготовка курсантів.

Филиппов С. А. Психологические особенности профессиональной деятельности офицеров-оперативников Государственной пограничной службы Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 – психология труда в особых условиях. – Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 2004.

Диссертация посвящена изучению психологических особенностей правоохранительной деятельности офицеров-оперативников Государственной пограничной службы Украины (ГПСУ). Обобщены научные подходы к изучению психологии правоохранительной деятельности. Профессиональная правоохранительная деятельность рассматривается как один из социально значимых видов деятельности в особых условиях; как сложная многопараметрическая система, где интегрирующим звеном, субъектом осуществления правоохранительных функций является личность.

Выделены детерминанты эффективной правоохранительной деятельности, которые в конечном результате трансформируются в такие психологические показатели личности офицера как психические функции, профессиональные способности, мотивацию, эмоционально-волевые качества и другие. Усовершенствование правоохранительной деятельности определено как система высоконадёжных действий, обуславливающих выбор таких ее вариантов, которые обеспечивают максимальный правоохранительный результат при минимальных психологических, физиологических, других затратах и характеризуют профессионализм личности. Исследована проблема профессионализации пограничников, гармонизации их служебного и личностного развития. Определены структура и содержание профессионализма, выделены критерии и показатели его сформированности.

Приводятся данные о зависимости эффективности оперативно-розыскной деятельности от профессиональных особенностей личности офицера: направленности, компетентности, значимых качеств, психо-физиологических свойств. Выявлены их составляющие. Сформулированы психологические противопоказания к правоохранительной деятельности. Выявлены профессиональные деструкции в деятельности офицеров: эмоциональное истощение, деперсонализация и редукция профессиональных достижений. Наибольшие значения у офицеров имеют первый и третий показатели, что свидетельствует как о негативном влиянии на них особенностей оперативно-розыскной деятельности, так и индивидуальных особенностей личности.

Предложена профессиограмма и психограмма офицера оперативного подразделения пограничной службы, которые представляют собой систему требований, условий и факторов, определяющих оптимальную реализацию его личностного и профессионального потенциала. Они способствуют профотбору и расстановке кадров.

В ходе формирующего эксперимента, проведенного с курсантами-пограничниками, доказана эффективность и необходимость использования предложенной психолого-педагогической программы повышения профессиональной мотивации и эмоционально-волевой готовности личности к экстремальной правоохранительной деятельности. Программа включает систему занятий, тренингов, упражнений. По результатам эксперимента у курсантов экспериментальной группы, по сравнению с представителями контрольной группы, профессиональная мотивация возросла в 1,5 раза, а способность к эмоционально-волевой регуляции на 12-16 %.

Ключевые слова: психология деятельности, профессиональная правоохранительная деятельность, психограмма офицера-пограничника, профессионализм офицера-оперативника, подготовка курсантов.

Philippov S. A. Psychological peculiarities of professional activity of the intelligence officers of the State Border Guard Service of Ukraine. - Manuscript.

This thesis is for obtaining the scientific degree of the Candidate of Psychological Sciences