Що стосується зміни пріоритетності мотивів користування Інтернетом до та після тренінгових занять, то їх можна прослідкувати в табл. 2:

Таблиця 2

Порівняльна таблиця мотивів використання Інтернету студентами до та після тренінгу

№ | Мотиви користування Інтернетом | Кількість в % | Кількість в %

Контрольна група | Експериментальна група

На початку

1 семестру | В кінці

2 семестру | до тренінгу | після тренінгу

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

1. | Діловий | 18,2 | 21,9 | 12,2 | 15

2. | Пізнавальний: | 32,2 | 35 | 19,2 | 63,5

а) освітній; | 48,6 | 51 | 20 | 31

б) науковий; | 21,6 | 24,5 | 11,6 | 15,1

в) підвищення інтелекту та соціальної ерудиції; | 35,7 | 37 | 15,4 | 64

г) пошук “негативної” інформації (порно-сайти, сайти насильства, тероризму); |

20 |

17 |

38 |

19

д) пошук цікавої, розважальної інформації (гумор, хобі). |

25,2 |

27 |

15,2 |

39

Продовження таблиці 2

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

3. | Самоствердження: | 29,6 | 33,6 | 21,2 | 54,6

а) мотив досягнення; | 26,7 | 29 | 18,7 | 52,4

б) підвищення самооцінки; | 27 | 34 | 29,6 | 51

в) самоактуалізація. | 35,2 | 36,9 | 25,2 | 60,5

4. | Комунікативний: | 44,5 | 47 | 31 | 38,8

а) електронна пошта; | 39,3 | 34,5 | 29,3 | 69

б) “балачки” (ЧАТи у реальному часі); | 25 | 27,6 | 14,8 | 32,1

в) програма ICQ (у реальному часі); | 32,9 | 39,9 | 22,9 | 63

г) тематичні форуми, телеконфе-ренції. | 7,7 | 8,9 | 3,4 | 11,4

5. | Ігровий та рекреативний: | 26,1 | 30,6 | 34,3 | 22,2

а) ігри; | 31,6 | 37,5 | 51,6 | 25,5

б) музика; | 24,3 | 27 | 19,3 | 21,6

в)фільми,відео кліпи. | 22,5 | 26,6 | 31 | 19,5

6. | Афіліативний | 20,5 | 35 | 46 | 26,5

7. | Самореалізації | 24,8 | 26,4 | 17,8 | 44

З таблиці видно, що у всіх студентів, що увійшли в експериментальну групу, наявні досить істотні зміни за всіма показниками. В контрольній групі зафіксовано менш значні зміни. Найбільші зміни в учасників експериментальної групи (70 студентів) після проведення тренінгових занять, опосередкованих Інтернет-техно-логіями, відбулися у царині наступних мотивів: мотив досягнення виріс з 18,7% до 52,4% ( в той час у контрольній групі, з якою не проводились заняття, він збільшився лише з 26,7 до 29%); зросли мотиви самореалізації, підвищення самооцінки тощо. Показові зміни відсотку осіб, які в Інтернеті шукають не тільки соціально-бажану позитивну інформацію: в експериментальній групі він знизився з 38% до 19%, натомість у контрольній групі – з 20% до 17%. Це означає, що, коли молоду людину “спрямовувати”, а не залишати на самоті з Інтернетом, підвищувати рівень його інформаційної та загальнолюдської культури, він свідомо вибиратиме цікаву й корисну інформацію, критично сприймаючи “фонову” та негативну.

В результаті проведеного дослідження доведено, що підвищення і розвиток комунікативного потенціалу особистості можуть бути забезпечені в процесі розвитку її як суб’єкта самостійної творчої, духовно і морально спрямованої діяльності, опосе-редкованої комп’ютерними технологіями, Інтернетом.

Результати, одержані в ході перевірки часткових гіпотез, свідчать про значні зміни в експериментальних групах порівняно з контрольною, з якою робота не проводилась. Це дає змогу зробити висновок про ефективність розробленої експериментальної програми в контексті завдань розвитку комунікативного потенціалу особистості засобами Інтернет-технологій.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження підтвердило наші гіпотези та дало підстави для таких висновків:

1. Розвиток комунікативного потенціалу особистості при застосуванні такого інструменту, як Інтернет, відбувається більш ефективно за умов психолого-педагогіч-ного навчання та цілеспрямованого керування цим процесом (в межах студентського Інтернет-клубу), що забезпечує підвищення інформаційної культури, експлікації наявних та вироблення більш продуктивних моделей пізнання особистістю як самого себе, так і партнерів по спілкуванню.

2. Експериментальна апробація висунутих у дисертаційному дослідженні положень дає підстави стверджувати, що при організації тренінгових занять, опосеред-кованих Інтернет-технологіями у форматі студентського Інтернет-клубу, під-ви-щуються комунікативні якості особистості.

3. Психолого-педагогічні впливи на опосередковану Інтернетом діяльність студентів, цілеспрямоване керування, підвищення їх інформаційної культури при взаємодії з Інтернет-технологіями у межах студентського Інтернет-клубу сприяють повнішому компетентно-діалогічному наповненню мотиваційної, змістової, операцій-ної сторін комунікативної й пізнавальної діяльності через: а) заохочення суб’єкт-суб’єкт-ної взаємодії партнерів у спілкуванні; б) постановку творчих завдань та проблемних ситуацій; в) стимулювання комунікативної та пізнавальної активності в процесі організації творчих дискусій, ділових ігор, “мозкового штурму” з опосере-дкуванням новітніми інформаційними технологіями, Інтернетом.

Таким чином, результати дослідження підтвердили висунуті в роботі гіпотези, відтак довели плідніcть запропонованого підходу, застосування якого дало змогу отримати нові дані про розвиток складових комунікативного потенціалу молодої особистості. Проведене нами дослідження не вичерпує усіх аспектів даної проблеми. Необхідне подальше теоретичне осмислення та експериментальне обґрунтування питання про співвідношення механізмів та чинників розвитку комунікативного потенціалу особистості в діяльності, опосередкованій Інтернет-технологіями; виявлен-ня взаємозв’язків між продуктивним, більш ефективним рівнем комунікативної компетентності та різними особистісними та індивідуально-психологічними характер-рис-тиками молодих людей – користувачів Інтернету.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях автора:

1.Фатурова В.М. Самореалізація студентів у системі мотиваційних детермінант Інтернет-середовища // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка Максименка С.Д., том 1V, частина 7. – К., 2002. – С.270-282.

2.Фатурова В.М. Інформаційна культура в процесі формування соціально-орієнтованої особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка Максименка С.Д., том V, частина 1. – К., 2003. – С.246-252.

3.Фатурова В.М. Досвід оптимізації комунікативного та пізнавального потенціалу особистості засобами Інтернет-технологій // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка Максименка С.Д., том V, частина 2. – К., 2003. – С.260-277.

4. Фатурова В.М. Етнопсихологічні параметри культурологічної орієнтації корис-тувачів Інтернету // Етнос і культура. Часопис Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Збірник науково-теоретичних статей. Гуманітарні науки / За ред. академіка Кононенка В.І. – № 1, Івано-Франківськ, 2003. – С.97-104.

5. Фатурова В.М. Підвищення компетентності комунікації користувачів Інтерне-ту // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Плай, 2001. – Вип.6. – Ч.2. – С.259-264.

6. Фатурова В.М. Текст як засіб спілкування у Інтернет-середовищі //Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки (за матеріалами виступів учасників звітно-наукової конференції Прикарпатського університету, 2003, Івано-Франківськ). – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – Вип.2. – С.129-133.

АНОТАЦІЯ

Фатурова В. М. Інтернет-середовище як фактор психологічного розвитку комунікативного потенціалу особистості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2004.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню психологічних умов розвитку комунікативного потенціалу особистості засобами Інтернет-технологій. У дисертації теоретично обґрунтовано, експериментально виявлено та практично підтверджено залежність розвитку комунікативного потенціалу користувачів Інтернету від підви-щення їх інформаційної та загальної культури, від появи у них умінь диференціювати й адекватно сприймати різнопланову інформацію.

Сутність запропонованого нами підходу у комплексному поєднанні елементів передових психологічних технологій виховання і формування особистості (гуманіс-тичної позитивної психотерапії, арт-терапії, культуротерапії) з новітніми ін форма-цій-ними технологіями (Інтернет, мультимедіа, багатоканальний звукозапис, комп’ютер-на підтримка, анімація, моделювання). Потужна база даних Інтернету у комунікативній сфері та сфері науково-культурно-мистецьких наробок людства за грамотного підходу може стати тут у пригоді, тим паче, що бібліотечні ресурси, книжки, лекційні форми втратили в останній час у частини молоді пріоритетність єдиних інформаційно-пізна-вально-комунікативних джерел.

Доведено, що розвиток комунікативного потенціалу молодої особи в процесі застосування Інтернету відбувається більш ефективно за умов спеціально організо-ваного психолого-педагогічного цілеспрямованого керування цим процесом у форматі студентського Інтернет-клубу. Участь експериментатора-наставника, спостереження за роботою досліджуваних показали, що розроблена нами програма занять у формі психологічного тренінгу, опосередкованого Інтернет-технологіями, сприяла досягнен-ню розвивальних ефектів, що призвели до наставлення студентської молоді на компетентність комунікації, підвищення соціального інтелекту, ерудиції, на удоско-налення шляхів і способів досягнення взаєморозуміння, збільшення толерантності, адаптивності, корекції міжособистісних механізмів взаєморозуміння, покращення соціально-психологічної компетентності комунікації, тим самим до розвитку та підвищення комунікативного потенціалу.

Ключові слова: комунікативний потенціал, Інтернет-середовище, психологічні умови, інформаційна культура, соціально-психологічний тренінг, діяльність, опосе-редкована Інтернет-технологіями.

АННОТАЦИЯ

Фатурова В. М. Интернет-среда как фактор психологического развития коммуникативного потенциала личности. – Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. Институт психо-логии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2004.

Диссертационное исследование посвящено изучению психологических условий развития коммуникативного потенциала личности средствами Интернет-технологий. В диссертации теоретически обоснована, экспериментально выявлена и практически подтверждена зависимость развития коммуникативного потенциала пользователей Интернета от повышения их информационной и общей культуры, от наличия у них умений дифференцировать и адекватно воспринимать разноплановую, не всегда социально-позитивную информацию.

В диссертации показано, что развитие коммуникативного потенциала личности становится возможным при условии объединения методов психологической науки: активного социально-психологического тренинга, элементов арт-терапии, культуроте-ра-пии с возможностями новейших информационных технологий – мультимедиа, Ин-тер-нета. Используя заинтересованность молодых людей компьютерными техноло-гия-ми, целесообразно применять их как инструментарий при подготовке и проведении специально организованной тематической целенаправленной учебно-воспитательной творческой, культурологической деятельности в рамках студенческого Интернет-клуба. Мощная база данных Интернета в сфере научно-культурных наработок чело-ве-чества при грамотном подходе может быть в этом случае весьма эффективной, по-сколь-ку биб-лиотечные ресурсы, лекционные формы потеряли в последнее время у части молодежи приоритетность единственных информационно-коммуникативных источников.

Предлагаемая программа занятий в форме психологического тренинга, опо-средст-вованного Интернет-технологиями в развивающем научении и воспитании, в процессе творческой, специально организованной деятельности в формате студенческого Интернет-клуба, предоставляет возможность реализовывать базовые потребности в самоактуализации и самодостижении, повышении интеллекта и социальной эрудиции, уровня информационной культуры, развивать толерантность, адаптивность, совер-шенствовать коммуникативные навыки, прибавлять уверенности в себе, тем самым пополнять и развивать составляющие коммуникативного потенциала.

Ключевые слова: коммуникативный потенциал, Интернет-среда, психологи-ческие условия, информационная культура, социально-психологический тренинг, деятельность, опосредствованнная Интернет-технологиями.

SUMMARY

Faturova V. Internet-environment as a factor of the psychological development of personality’s communicative potential. – The manuscript.

Thesis for the candidate degree in psychology, speciality 19.00.07 – pedagogical and developmental psychology. – G. S.Kostiuk Institute of psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

The dissertation research is based on the study of psychological terms of development and actualization of the communicative potential of personality – the user of the Internet- technologies. The communicative potential is experimentally exposed and dependent upon the development of the Internet users, is practically confirmed on the increase on their informative and general culture, and it is adequate to perceive and express both- own senses, psycho- emotional stages of the interlocuter, and those senses and psycho- emotional stages of partners on intercourse; from the level of competence of communication both in virtual and the real- life intercourse. It is shown in the creation of students’ Іnternet-club in the university, that the development of the communicative potential of young personality (by means of application of such instrument, as the Internet) takes place more effectively on conditions of psycho-pedagogical learning and purposeful management by this process, that provides the increase of the informative culture, explication of the present one and making those more effective models of cognition of personality both- itself and by mastering the personality reflection.

Key words: personality’s communicative potential, Internet-environment, psychological terms, informative culture, social-psychological training, activity.