СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГОНЧАРЕНКО ЕДУАРД ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 502.33:504.054:654.1

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НА ПРИКЛАДІ МОБІЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ

Спеціальність 08.08.01 – економіка природокористування і

охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СУМИ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

Касьяненко Володимир Олексійович,

Сумський державний університет,

доцент кафедри економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Олійник Ярослав Богданович,

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка,

завідувач кафедри економічної та соціальної

географії;

кандидат економічних наук

Шевельов Іван Іванович,

медсанчастина Управління служби безпеки

України в Сумській області, головний лікар

Провідна установа – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, відділ економічного регулювання природокористування, м. Одеса.

Захист відбудеться “ 5 ” липня 2004 року o 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 у Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-412.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.

Автореферат розісланий “ 4 ” червня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сабадаш В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний рівень інформаційних технологій в Україні вимагає нових підходів вирішення протиріч між техніко-економічними досягненнями та екологічною безпекою пропонованих послуг. Аналіз наукових джерел, присвячених проблемам впливу засобів інформатизації – комп’ютерів, мобільних телефонів, безпровідних пристроїв, – виявив високу вірогідність погіршення стану здоров’я споживачів від впливу стресогенного фактору – електромагнітного випромінювання. Збільшення обсягів споживання інформаційно-телекомунікаційних послуг населенням потребує необхідності розроблення підходів до кількісної оцінки збитку від негативного впливу засобів інформатизації на споживачів, зіставлення вигод для суб'єктів телекомунікаційного ринку з майбутніми витратами на відновлення здоров’я споживачам послуг.

З огляду на значне збільшення абонентської мережі операторів мобільного зв'язку, що на сьогоднішній день охоплює більше 14% населення держави, збільшення кількості користувачів персональних комп’ютерів та зменшення середнього віку споживача інформаційних послуг, проблема врахування екологічної складової при ухваленні рішень розвитку інформаційних технологій набуває державного значення. В умовах нерегульованого розвитку інформаційно-телекомунікаційної галузі є вірогідність розповсюдження абонентського устаткування, що має максимальний негативний вплив на споживача. В такому разі у період проявлення відкладених наслідків, що настає стрибкоподібно через 10-15 років після початку користування шкідливим абонентським устаткуванням, зростання витрат на охорону здоров'я стане серйозною проблемою.

Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження полягає в необхідності розроблення наукових підходів до еколого-економічного обгрунтування необхідності врахування можливих збитків, пов’язаних з погіршенням здоров’я абонентів при прийнятті рішень з розвитку інформаційних технологій. Впровадження в практику прийняття рішень обов’язкового врахування екологічних критеріїв здатне забезпечити розвиток інформаційно-телекомунікаційних послуг з мінімальною шкідливістю для здоров’я абонентів.

Проблеми врахування екологічної складової в розвитку інформаційних технологій, формування наукових підходів екологічно орієнтованої економіки знайшли відображення у роботах відомих вітчизняних та зарубіжних вчених: О.Ф. Балацького, К.Г. Гофмана, Л.Г. Мельника, В.О. Паламарчука, М.Ф. Реймерса, Я.Б. Олійника, В.М. Степанова, І.К. Бистрякова, О.М. Теліженка, С.К. Харічкова, П. Броудера, та інших.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження були використані при виконанні науково-дослідних робіт з тем: “Оцінка екологічних втрат виробництва одиниці національного доходу в Україні” (реєстраційний № 0103U006903 за замовленням Міністерства екології і природних ресурсів України; договір 35/1180/23); держбюджетної теми “Еколого-економічні обмеження розвитку паливно-енергетичного комплексу України” (47.01.06 03-05 д/б).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково-методичних підходів до оцінки еколого-економічної ефективності засобів інформатизації на прикладі мобільного зв'язку. Для досягнення зазначеної мети були поставлені і вирішені такі задачі:–

виявити наслідки впливу електромагнітного забруднення на здоров'я населення; –

розробити науково-методичні підходи до оцінки еколого-економічної ефективності мереж зв'язку з урахуванням еколого-економічних чинників; –

розробити наукові принципи формування моделі визначення додаткових витрат від електромагнітного забруднення, які використовуються при формуванні бюджетів різного рівня;–

виконати оцінку еколого-економічної ефективності діючих мереж безпровідного зв'язку; проаналізувати шляхи запобігання та компенсації еколого-економічного збитку на рівні держави та домогосподарства;–

удосконалити механізми компенсації збитків для споживачів інформаційних послуг; –

запропонувати рекомендації з подальшого розвитку телекомунікаційної галузі в умовах екологізації інформатизаційних процесів.

Об'єктом дослідження є еколого-економічні відносини телекомунікаційного ринку, що виникають у процесі споживання користувачами інформаційних послуг.

Предметом дослідження є еколого-економічний збиток від електромагнітного забруднення навколишнього середовища абонентськими засобами інформаційних технологій.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної теорії економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, принципів економіко-математичного моделювання. У процесі наукового дослідження були використані методи наукового пізнання: методи економіко-математичного моделювання – під час розроблення моделі еколого-економічного збитку; системно-структурного та факторного аналізів при аналізі мінімумів функції збитку та умов їх досягнення; системного підходу при обробці науково-методичних та статистичних матеріалів, у яких розглядаються проблеми електромагнітного забруднення довкілля та його вплив на здоров’я споживача; програмного підходу при розробленні обгрунтованих засад медичного страхування споживачів мобільного зв’язку; формально-логічного підходу при розробленні засад розвитку інформаційно-телекомунікаційної галузі в умовах інформатизації та екологізації суспільних процесів.

Інформаційною базою наукового дослідження є законодавчі, нормативні акти та документи Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України, матеріали Держкомстату, матеріали щодо роботи лікувальних закладів та підприємств зв’язку Сумської області, які були зібрані та опрацьовані особисто автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні основних положень та науково-методичних підходів до еколого-економічного обгрунтування розвитку інформаційних технологій. Найбільш суттєві результати дисертаційного дослідження, які складають елементи наукової новизни, полягають у такому:–

вперше розроблені науково-методичні підходи до оцінки економічної ефективності мереж зв'язку з урахуванням еколого-економічних чинників для визначення найбільш перспективних напрямків розвитку безпровідного зв'язку;– 

дістали подальшого розвитку теоретичні та методичні положення щодо оцінки еколого-економічного збитку від електромагнітного забруднення середовища джерелами випромінювання малої потужності в розрізі економічних суб’ектів – держави та домогосподарства;–

достатньо розвинуті наукові принципи формування моделі визначення додаткових витрат від електромагнітного забруднення, які використовуються при формуванні доходної та витратної частини бюджетів різного рівня;–

суттєво удосконалено механізми компенсації збитків для споживачів інформаційних послуг з використанням принципів медичного страхування, що надає можливість накопичення та цільового використання коштів на відновлення стану здоров’я постраждалим; –

розвинуті науково-методичні положення щодо формування приорітетних напрямків екологізації інформаційно-телекоммунікаційних технологій, що забезпечать зменшення електромагнітне забруднення довкілля.

Практичне значення отриманих результатів полягає у збільшенні можливостей виконання оцінки еколого-економічної ефективності підприемств органами екологічного та санітарно-гігієнічного контролю, створенні умов для впровадження безпечних засобів інформатизації на українському телекомунікаційному ринку. Математична модель еколого-економічного збитку дає можливість кількісної оцінки витрат, що виникають від впливу електромагнітного забруднення на здоров'я абонентів. Аналіз мінімуму функції збитку дозволяє дати обгрунтовані практичні рекомендації щодо запобігання збитків. Як компенсаційний механізм запропоноване медичне страхування абонентів безпровідного зв'язку, що дає можливість накопичення цільових коштів на випадок збільшення неспецифічної захворюваності серед споживачів телекомунікаційних послуг. Методика оцінки еколого-економічної ефективності дає можливість ухвалення обгрунтованих управлінських рішень з урахуванням впливу засобів зв’язку на здоров’я абонентів та пов’язаних з цим витрат.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій автором запропоновано методичні підходи до кількісної оцінки еколого-економічного збитку від електромагнітного забруднення навколишнього середовища та наведено методику оцінки еколого-економічної ефективності мереж безпровідного зв’язку. Особистий внесок здобувача у спільних публікаціях такий: в роботі 1 особисто автором розглянуті проблеми ринку інформаційних технологій України. В роботі 2 за списком публікацій особисто автором розраховано значення повного еколого-економічного збитку від збільшення рівня захворюваності. В роботі 8 особисто автором розглянуті головні проблеми, що сповільняють темпи розвитку галузі зв’язку в Україні.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на наукових семінарах і науково-практичних конференціях, у тому числі: на Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологічний менеджмент в загальній системі управління” (м. Суми, 2002 р.); на Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Ідеї В.І. Вернадського та сучасна гуманітарно-економічна освіта в контексті розвитку людства” (м. Кременчук, 2003 р.); на Звітній науково-практичній конференції Луганського національного аграрного університету за результатами роботи за 2002 рік (м. Луганськ, 2003 р.); на Третій Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції (ЕП–2003)” (м. Суми, 2003 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Екологія. Енергозбереження. Економіка” (м. Суми, 2003 р.); на науково-технічній конференції викладачів та співробітників механіко-математичного факультету Сумського державного університету (м. Суми, 2003 р.); на Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологічний менеджмент в загальній системі управління” (м. Суми, 2004 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 10 друкованих праць загальним обсягом 3,0 друкованих аркуша, з яких 2,25 друкованих аркуша належить особисто автору, з них 3 статті – у фахових виданнях, 4 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 170 сторінок основного тексту. Дисертація містить у собі 28 таблиць, 3 рисунки, 3 додатки. Список використаних літературних джерел складає 123 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Перший розділ “Електромагнітне забруднення навколишнього середовища як важливий фактор впливу на здоров'я людини” присвячений аналізу нового виду забруднення навколишнього середовища – електромагнітного. Розглянуто наслідки негативного впливу електромагнітного випромінювання на здоров'я людини, виконано огляд існуючих методик оцінки еколого-економічного збитку від даного виду забруднення. На основі аналізу наукових праць з даної проблематики зроблено висновок про необхідність розроблення науково-методичних підходів до кількісної оцінки негативних наслідків електромагнітного забруднення.

Інформатизація суспільних процесів означає зростання обсягів споживання інформаційних послуг, збільшення ролі засобів доступу до інформації в діяльності людини. В усьому світі збільшується кількість персональних комп'ютерів і засобів мобільного зв'язку, використовуваних населенням для виконання непрофесійних задач. Послугами мобільного зв'язку користується близько 14% населення України. Кількість користувачів персональних комп'ютерів складає 2,6 млн. чоловік. Кількість користувачів Інтернет уже перевищує 1,5 млн. абонентів. З урахуванням високих темпів інформатизації до 2010 року все населення України буде споживачами нових інформаційних послуг.

У роботі розглянуто як позитивні, так і негативні аспекти інформатизації. Найбільш небезпечний вплив, якому піддається споживач інформаційних послуг, – це негативний вплив власне засобів інформатизації на організм і фізичне самопочуття. Наслідками цього будуть обтяження хронічних захворювань, функціональні розлади в роботі нервової, серцево-судинної, імунної й інших систем людини і, як наслідок, зростання захворюваності серед споживачів інформаційних послуг. Для бюджету держави це означає збільшення витрат на повне чи часткове відновлення здоров'я населення; для потерпілого – поява витрат на лікування неспецифічних захворювань і супутні захворюванню упущені вигоди.

Ретельний аналіз існуючих методик оцінки еколого-економічного збитку виявив неможливість їх використання для оцінки збитку від електромагнітного забруднення. Автором показана неможливість обліку специфіки електромагнітного забруднення за допомогою існуючого методичного апарата, розглянуті проблеми інформаційного наповнення існуючих методичних підходів. Обгрунтовується необхідність обліку енергетичних, тимчасових і ймовірносних характеристик при розрахунку еколого-економічного збитку від електромагнітного забруднення.

У другому розділі “Науково-методичні основи обліку еколого-економічного збитку від електромагнітного забруднення” подана функція для розрахунку еколого-економічного збитку від електромагнітного забруднення, проаналізовані формальні мінімуми даної функції і умови їх досягнення. На основі даної функції розроблені науково-методичні підходи до оцінки еколого-економічної ефективності інформаційних технологій на прикладі мобільного зв'язку, запропоновані організаційно-економічні механізми щодо запобігання і компенсації додаткових витрат, пов'язаних з відновленням здоров'я.

На основі аналізу наукових праць про механізм впливу електромагнітного випромінювання на здоров'я населення у роботі наведені науково-методичні підходи до оцінки еколого-економічного збитку від абонентського устаткування мобільного зв'язку.

Інформатизація суспільних процесів диктує необхідність збільшення часу взаємодії людини й електронних пристроїв. Усе більш широко використовуються засоби мобільного зв'язку, персональні комп'ютери й інші джерела електромагнітного випромінювання, яке здійснює негативний вплив на стан здоров'я людини. Наслідок тривалої взаємодії людини з джерелами електромагнітного випромінювання, наприклад з персональним комп'ютером, призводить до розвитку в користувача різноманітних симптомів захворювань.

Автором формалізовані основні складові функції захворюваності, причиною появи якої є поширення шкідливих засобів мобільного зв'язку. Наведено модель залежності функції захворюваності від енергетичних характеристик джерела забруднення, часу впливу забруднення й імовірності виникнення негативних наслідків. На основі значення функції захворюваності пропонується розраховувати значення еколого-економічного збитку як для бюджету регіону, так і для конкретного постраждалого абонента.

Значення еколого-економічного збитку бюджету пропонується обчислювати згідно з вираженням

Y = Узаб+ Zстр + Dрег + Dпроч , (1)

де Узаб – додаткові витрати бюджету, обумовлені збільшенням рівня захворюваності в порівнянні з нормальним для даної соціальної (професійної, вікової) групи, грн./рік;

Zстр– додаткові витрати бюджету соціального страхування, грн./рік;

Dрег – втрати валового внутрішнього продукту регіону, грн./рік;

Dпроч– інші втрати: непрямі витрати й упущені вигоди, що супроводжують зростання захворюваності в регіоні, грн./рік.

Функціональна залежність витрат бюджету від зміни рівня захворюваності описується таким вираженням:

, (2)

де і – устаткування з певними випромінюючими характеристиками;

nаб.i – кількість абонентів, що зазнали шкідливого впливу випромінювання; фактично кількість абонентів, що використовують шкідливе для здоров'я устаткування з випромінюючими характеристиками i, чол.;

pзаб.i – імовірність погіршення стану здоров'я серед абонентів при використанні устаткування з випромінюючими характеристиками i;

Zзаб.i – витрати бюджету на надання медичної допомоги з відновлення здоров'я одного потерпілого на попередній захворюванню рівень, грн./рік.

У роботі пропонується використовувати такі припущення: імовірності появи негативних наслідків для всіх абонентів мережі зв'язку, що використовують шкідливе для здоров'я устаткування з випромінюючими характеристиками i, будуть однакові, тобто  nаб.i = nаб., а {pi}=pзаб. Тоді

(3)

Витрати бюджету на надання медичної допомоги для відновлення стану здоров'я абонентів описуються виразом

(4)

де- к – захворювання, викликане впливом устаткування з випромінюючими характеристиками і;

Zк – витрати щодо лікування захворювання к, грн./рік;

к – імовірність виникнення захворювання к.

Розрахунок вартості лікування захворювань Zк рекомендується виконувати відповідно до даних про середню тривалість тимчасової непрацездатності по кожному із захворювань к.

Імовірність виникнення захворювання к, причиною якого стало електромагнітне забруднення, описується статистичними спостереженнями за паціентами, що піддавалися регулярному впливу випромінювання. У тому випадку, коли дані з імовірності виникнення визначеного захворювання відсутні, беремо величину к такою, що дорівнює відносному зростанню захворюваності

к = (5)

де pb – рівень захворюваності, що характеризує дану професійну (соціальну, статево-вікову) категорію населення, вип./рік;

pc – рівень захворюваності, що характеризує категорію населення, чия діяльність максимально пов’язана з електромагнітним випромінюванням. Однією з таких категорій є працівники галузі зв'язку, чия діяльність дуже тісно пов'язана з джерелами випромінювань, вип./рік.

Значення Zстр. (витрати бюджету соціального страхування) визначається добутком кількості постраждалих nаб.i рзаб.i, середньої кількості днів тимчасової непрацездатності nk через появу захворювання к та значення виплат соціального страхування за день:

. (6)

Втрати бюджету регіону і держави внаслідок недоодержання валового внутрішнього продукту визначаються добутком числа постраждалих на середню кількість зробленого валового внутрішнього продукту за день:

. (7)

На суб’єктно-індивідуальному рівні (для постраждалого абонента) значення еколого-економічного збитку можна обчислити за допомогою виразу

Yаб. = Узаб+ Zдох + Dпроч , (8)

де Узаб – витрати постраждалого споживача, пов'язані з відновленням стану здоров'я, грн./рік. Визначається сумою добутків ймовірностей появи захворювання к та відповідних витрат щодо лікування одного випадку захворювання Zк;

Zдох– втрати в дохідній частині сімейного бюджету, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності;

Dпроч– інші втрати: непрямі витрати й упущені вигоди, що супроводжують погіршення стану здоров'я.

За допомогою розробленого в роботі математичного апарата обчислені значення еколого-економічного збитку на рівні бюджету регіону і на суб’єктно-індивідуальному рівні з розрахунку на 10 споживачів послуг мобільного зв'язку. Результати подані в таблиці 1.

Таблиця 1

Значення еколого-економічного збитку при розрахунку на 10 000 абонентів

На рівні бюджету

Додаткові витрати з охорони здоров’я, грн./рік | Витрати фонду соціального страхувания, грн./рік | Недоотримання ВВП бюджетом, грн./рік | Інші витрати, грн./рік | Сумарні екологічні втрати, грн./рік

Оптимальний випадок

303 776 | 205 293 | 119 945 | 30 377 | 659 391

Найгірший випадок

19 287 424 | 13 034 512 | 7 107 643 | 1 928 742 | 41 358 321

На суб’єктно-індивідуальному рівні

Додаткові витрати з охорони здоров’я, грн./рік | Втрати в доходній частині бюджету, грн./рік | Інші витрати, грн./рік | Сумарні екологічні втрати, грн./рік

1428 | 682 | 142 | 2198

Виконано оцінку еколого-економічного збитку у випадку електромагнітного забруднення в масштабах держави (48 млн. чоловік; 16% споживачів інформаційних послуг – 6,2 млн. абонентів мобільного зв'язку і 1,5 млн. користувачів персональних комп'ютерів). Результати наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Значення еколого-економічного збитку

від електромагнітного забруднення

На рівні бюджету

Додаткові витрати з охорони здоров’я, грн./рік | Витрати фонду соціального страхувания, грн./рік | Недоотримання ВВП бюджетом, грн./рік | Інші витрати, грн./рік | Сумарні екологічні втрати, грн./рік

Оптимальний випадок

81 729 720 | 79 066 326 | 43 114 402 | 8 172 972 | 212 083 420

Найгірший випадок

5 189 188 608 | 5 020 084 224 | 2 737 422 397 | 518 918 860 | 13 465 614 089

На підставі наведених результатів у табл. 1 і 2 розрахунків зроблено висновок про необхідність подальшого вивчення, класифікації й обліку еколого-економічних наслідків інформатизації суспільства.

У роботі проведений аналіз формального мінімуму функції збитку бюджету і виявлені організаційно-економічні механізми для їх досягнення. Формалізовано критерії, що здатні знизити значення функції. Суть організаційно-економічних рішень зводиться до зменшення шкідливого впливу шляхом зниження попиту на шкідливе абонентське устаткування. Для цього необхідно зробити критерії ступеня впливу мобільного телефону на здоров'я визначальними при виборі устаткування споживачем. Головну роль у даній ситуації має виконувати як політика держави, що за допомогою митних зборів здатна зробити ввіз небезпечного устаткування невигідним за рахунок високої ціни для вітчизняних споживачів, так і власне маркетингова політика виробників і продавців абонентського устаткування, для яких фактор безпеки устаткування, що поставляється, може стати визначальним для збільшення обсягів продажів.

На базі оцінки еколого-економічного збитку бюджету в роботі була розроблена методика оцінки еколого-економічної ефективності підприємства зв'язку, устаткування якого є джерелом електромагнітного забруднення. Послідовність обрахунку еколого-економічної ефективності мобільного зв’язку подані на рис. 1.

Рис. 1 Підходи до оцінки еколого-економічної ефективності мобільного зв’язку

Для підприємств безпровідного зв'язку ще на етапі побудови мережі надання послуг рекомендується використовувати такі еколого-економічні критерії оцінки еколого-економічної ефективності впроваджуваної мережі: –

еколого-економічний збиток бюджету при оптимальному (найгіршому) випадку; –

питомі еколого-економічні витрати в разі потреби компенсації повного еколого-економічного збитку.

Для розрахунку оптимального значення збитку від зростання захворюваності використані такі допущення: ступінь негативного впливу на звичайного абонента нескінченно малий; негативному впливу піддаються тільки бізнес-абоненти, що використовують абонентське устаткування найбільш інтенсивно; негативні зміни у стані здоров'я будуть спостерігатися лише в 7% абонентів. Число бізнес-абонентів, що використовують шкідливе устаткування і піддаються негативному впливу, дорівнює ni=18% від чисельності абонентів мережі; для найгіршого випадку число абонентів ni=80%.

Для обчислення найгіршого сценарію появи збитку використовуємо такі допущення: негативному впливу будуть піддаватися всі абоненти; негативні зміни в стані здоров'я, навіть через відкладений період, проявляться у всіх користувачів послуг; імовірності виникнення за кожним з можливих захворювань максимальні.

На основі значення еколого-економічного збитку бюджету в роботі пропонується врахувати можливість здійснення необхідних відрахувань у цільовий фонд ще на етапі планування мережі зв'язку і розроблення передбачуваної вартості одиниці послуги для абонентів. При цьому рекомендується включати екологічний платіж не до структури собівартості послуги зв'язку, а застосувати в галузі метод граничних тарифів з подальшим відрахуванням екологічних платежів з частини прибутку підприємства зв'язку.

Застосування методу формування цін на послуги мобільного зв'язку з урахуванням граничних тарифів має наступні переваги. По-перше, відповідний державний чи суспільно-державний орган визначає тарифікаційні межі на основі маркетингових досліджень. Маркетингові дослідження дозволяють виявити середню вартість тієї чи іншої телекомунікаційної послуги з урахуванням соціально-економічної картини визначеного регіону. Одночасно визначаються витрати, що мають місце при забезпеченні споживачів необхідною послугою. Саме на цій підставі повинні розраховуватися граничні тарифікаційні рамки.

По-друге, даний метод формування ціни може мати тимчасовий характер. Це приведе до встановлення оператором мобільного зв'язку тарифів, що дорівнюють верхній тарифікаційній межі. Але ця сума є прийнятної для більшості жителів регіону, оскільки вона розрахована з урахуванням соціально-економічного положення регіону. Тим самим виробник телекомунікаційної послуги надалі зможе одержати значне зростання прибутків за рахунок збільшення кількості споживачів послуги. Потім, коли встановлення тарифікаційних меж з боку держави буде скасовано, продавець послуг зв'язку не буде зацікавлений значно піднімати тариф, оскільки це може спричинити істотне падіння кількості користувачів послуги. У ролі граничних пропонується використовувати значення тарифів, розроблені для операторів безпровідного зв'язку альтернативних стандартів. Показники еколого-економічної ефективності підприємства зв'язку при застосуванні граничних тарифів та врахуванні екологічних платежів наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Показники еколого-економічної ефективності при застосуванні граничних тарифів оператором безпровідного зв'язку

Показник ефективності діяльності підприємства зв’язку | Рік діяльності мережі зв’язку

1-й | 2-й | 3-й | 4-й | 5-й

Кількість нових абонентів мережі, чол. | 2 000 | 3 000 | 2 500 | 2 500 | 0

Доходи, тис. грн.

Плата за підключення | 1107,68 | 1661,52 | 1384,60 | 1384,60 | 0,00

Абонентська плата | 671,50 | 1678,80 | 2518,20 | 3357,60 | 3357,60

Доходи від міжміських та міжнародних розмов | 288,00 | 720,00 | 1080,0 | 1440,00 | 1440,00

Витрати, тис. грн.

Заробітна плата | 39,90 | 47,10 | 55,60 | 65,60 | 77,40

Нарахуваня за з/п | 15,10 | 17,80 | 21,10 | 24,80 | 29,30

Амортизація | 122,10 | 105,40 | 91,10 | 78,70 | 68,10

Плата за з’єднувальні лінії та канали зв’язку | 1460,00 | 1460,00 | 1460,00 | 1460,00 | 1460,00

Виробничі витрати | 87,90 | 88,10 | 88,50 | 89,20 | 90,20

Плата за використання радіочастотного ресурсу | 36,00 | 50,00 | 60,00 | 60,00 | 60,00

Оплата виробничої електроенергії | 1,10 | 1,10 | 1,10 | 1,10 | 1,10

Екологічні відрахування | 131,80 | 329,50 | 494,25 | 659,39 | 659,39

Всього: доходи | 2067,20 | 4060,30 | 4982,80 | 6182,20 | 4797,60

Всього: витрати | 2186,70 | 2388,80 | 2563,30 | 2743,60 | 2764,50

Балансовий прибуток | -119,50 | 1671,50 | 2419,50 | 3438,60 | 2033,10

Чистий прибуток | -83,70 | 1170,10 | 1693,70 | 2407,00 | 1423,20

Рентабельність інвестицій, % | -7 | 102 | 148 | 210 | 124

Термін окупності, років | 2,3

У роботі запропоновані не тільки попереджувальні, але і компенсаційні заходи збитку бюджету та населенню. Метою компенсаційних заходів є накопичення достатньої грошової суми для виплат абонентам, чий стан здоров'я погіршився від впливу засобів мобільного зв'язку. Автором пропонується:–

ввести обов'язкове медичне страхування абонентів мобільного та радіозв'язку на предмет виникнення захворювань, причиною яких могло стати використання небезпечного устаткування зв'язку. Метою даного заходу є накопичення компенсаційних засобів для відновлення здоров'я постраждалих, а також гарантоване відшкодування збитку на випадок погіршення стану здоров'я. Головною перевагою даного рішення є необхідність доказу постраждалим не факту впливу саме устаткування мобільного зв'язку на його здоров'я, що досить важко, а факту виникнення визначеного захворювання. З іншого боку, впровадження подібного заходу убезпечить оператора і продавця послуг зв'язку від можливих позовів з боку постраждалих у судовому порядку на предмет відшкодування затрат на відновлення стану здоров’я; –

кошти, призначені для компенсації еколого-економічного збитку населенню, заздалегідь акумулювати на депозитному рахунку цільового позабюджетного фонду, призначеного винятково для компенсаційних виплат постраждалим від використання небезпечних засобів мобільного зв'язку. Джерелами фінансування фонду будуть одноразові страхові внески абонентів мобільного зв'язку, а також екологічні платежі операторів безпровідного зв'язку;–

значення страхових платежів споживачів послуг галузі мобільного зв'язку при обов'язковому медичному страхуванні розраховувати на основі значення еколого-економічного збитку на суб’єктно-індивідуальному рівні.

У третьому розділі “Напрямки розвитку інформаційно-телекомунікаційної сфери в умовах переходу до інформаційного етапу розвитку суспільних відносин” виконана оцінка еколого-економічного збитку від електромагнітного забруднення, причиною якого стало поширення шкідливих абонентських засобів мобільного зв'язку. Отримано значення еколого-економічного збитку від електромагнітного забруднення навколишнього середовища при поширенні шкідливих засобів інформатизації в масштабах області. Класифіковано нові види забруднень, характерних для інформаційного етапу розвитку суспільства. Досліджено основні напрямки розвитку телекомунікаційної галузі в умовах інформатизації.

У роботі розглянуті нові види забруднення, характерні для інформаційного суспільства. Автором пропонується розглядати еколого-економічні наслідки впливу інформаційних технологій у залежності від сфери прояву негативних наслідків. Пропонується розглядати фізичну, інформаційну і соціальну складові впливу засобів інформатизації на навколишнє середовище і здоров'я людини.

Під фізичною складовою негативного впливу розуміється безпосередній вплив засобів інформатизації на здоров'я людини за допомогою електромагнітних полів. Фізичний вплив засобів інформатизації може призвести до розвитку широкого спектра захворювань серед населення, збільшення витрат на охорону здоров'я, виключення постраждалих із суспільної діяльності.

У роботі описана інформаційна складова забруднення, характерна для інформаційного етапу розвитку суспільства. Під інформаційною складовою електромагнітного забруднення маємо на увазі процес насичення інтелектуально-емоційної сфери активності людини непотрібною чи шкідливою інформацією, що перешкоджає здійсненню визначеного, заздалегідь запланованого кола задач.

Автором пропонується поділ інформаційних забруднень на ненавмисні і навмисні. Основним критерієм є ступінь зацікавленості забруднювача у факті впливу на людину. Описані основні джерела інформаційного забруднення і способи впливу на реципієнта. Запропоновані організаційні рішення, спрямовані на забезпечення інформаційної безпеки суспільства, до яких належать:–

планування і розроблення детальних програм з розвитку інформаційного середовища і раціонального використання інформаційних ресурсів;–

регулювання інформаційних аспектів діяльності за допомогою правових норм;–

розроблення ефективних методів впливу на суб’єктів-забруднювачів інформаційного простору;–

моніторинг стану інформаційного середовища; облік розвитку, наявності і якості інформаційних ресурсів;–

контроль за здійснюваною суб'єктами діяльністю на предмет відповідності і невідповідності інформації, що подається, установленим вимогам законодавства;–

пріоритетність інформаційної та екологічної освіти, забезпечення населення екологічною інформацією; формування екологічно орієнтованої культури споживання.

Соціальна складова впливу має на увазі посилення процесів індивідуалізації в суспільстві, зміну ціннісних стимулів і настанов, зміну соціально-економічних структур суспільства.

У роботі робиться висновок про необхідність розвитку інформаційної екології, що формує здоровий інформаційний спосіб життя людей у соціальному і природному середовищі, вирішення протиріччя між інформатизацією суспільних процесів і потребою людини в ефективній інтелектуальній праці і відпочинку. Найбільш актуальними задачами на інформаційному етапі розвитку пропонується вважати такі:–

розробка економічної моделі оптимального використання інформаційних технологій у трудових процесах з урахуванням мінімального впливу засобів інформатизації на здоров'я населення;–

аналіз існуючих тенденцій розвитку інформаційного суспільства з позицій концепції стійкого розвитку;–

розроблення економічної теорії розвитку інформаційних послуг; –

реформування системи середньої і вищої освіти з урахуванням зміни соціально-економічних пріоритетів;–

створення засобів надання споживачу ефективних інформаційних ресурсів, організація інформаційного простору;–

аналіз механізмів екологізації інформаційних процесів.

У роботі розглянуті перспективи розвитку і роль телекомунікаційної галузі в умовах подальшого розвитку інформаційного суспільства. Описано основні вимоги до суб'єктів телекомунікаційного ринку на інформаційному етапі розвитку суспільства. Розглянуто шляхи підвищення економічної ефективності операторів зв'язку, обґрунтовані їх ефективність і затребуваність в умовах інформатизації.

ВИСНОВКИ

Узагальнення науково-методичних, теоретичних та практичних результатів, викладених у дисертаційній роботі, дозволяють зробити такі висновки.

1. Інформатизація суспільних процесів привела до появи нового виду забруднення – електромагнітного. Наслідком електромагнітного забруднення є збільшення загальної та інфекційної захворюваності, що спричиняє збільшення витрат бюджету охорони здоров'я, виключення найбільш активної частини населення із суспільних процесів.

2. Розроблена математична модель еколого-економічного збитку від електромагнітного забруднення, яка дозволяє обчислити кількісні значення еколого-економічного збитку на рівні бюджету та на суб’єктно-індивідуальному рівні при оптимальному і найгіршому випадках зростання захворюваності. Аналіз мінімуму функції виявлив можливість запобігання збитку здоров'ю абонентам. Суттю організаційно-економічних рішень, спрямованих на недопущення збитку, є зменшення попиту на небезпечне абонентське устаткування.

3. Розроблені методичні підходи до оцінки еколого-економічної ефективності операторів мобільного зв'язку дають можливість виконати оцінку економічної й екологічної ефективності діяльності мереж зв'язку. Це дозволяє оцінити співвідношення вартості комплексу заходів для недопущення появи збитку бюджету; недопустити поширення шкідливого абонентського устаткування. Впровадження еколого-економічних критеріїв оцінки ефективності сприяє зміщенню пріоритетів при ухваленні господарських рішень в напрямку мінімізації можливого збитку споживачам, екологізації діяльності галузі в цілому.

4. До організаційно-економічних заходів, спрямованих на компенсацію еколого-економічного збитку здоров'ю постраждалих, необхідно включити обов’язкове медичне страхування абонентів інформаційних систем. Головною перевагою цього рішення для абонента є необхідність доказу факту наявності захворювання, а не доказ впливу саме шкідливого абонентського устаткування на стан здоров'я. 5. З метою збільшення показників еколого-економічної ефективності пропонується підхід до ціноутворення в галузі мобільного зв'язку, що грунтується на методі граничних тарифів. Доведено можливість переходу оператора до застосування граничних тарифів без значного погіршення показників господарської діяльності оператора. 6. Негативні аспекти інформатизації суспільних процесів, їх класифікація й облік еколого-економічних наслідків вимагають подальшого вивчення. Необхідні аналіз негативного впливу енергетичних та інформаційних складових забруднення, впровадження організаційно-економічних механізмів, запобігання впливу засобів інформатизації на людину.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Статті у наукових фахових журналах, збірниках

1. Касьяненко В.А., Подоляка О.И., Гончаренко Э.В. Проблемы рынка информационных услуг // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми: Видавництво СумДУ, 1999. – №3. – С. 58-62.

2. Касьяненко В.А., Гончаренко Э.В. Оценка эколого-экономического ущерба от использования средств мобильной связи // Механізми регулювання економіки. – Суми: Видавництво СумДУ, 2001. – № -4. – С. 125-130.

3. Гончаренко Э.В. Предотвращение эколого-экономического ущерба населению, использующему средства мобильной связи // Регіональні перспективи. – Кременчук: Перспектива, 2003. – № 2-3. –С. .

4. Гончаренко Э.В. Внедрение инновационных технологий как способ снижения эколого-экономического риска в мобильной связи // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. – Суми: Видавництво СумДУ, 2004. – № 6. – С. 129-135.

5. Гончаренко Э.В. Анализ формальных минимумов функции эколого-экономического ущерба от использования средств мобильной связи // Економіка: проблеми теорії та практики. – Днепропетровск: ДНУ, 2004. Вып.188. – Т.2. – С. 418-425.

6. Гончаренко Э.В. Количественная оценка эколого-экономического ущерба при потреблении услуг отрасли мобильной связи // Вісник Сумського національного аграрного університету.- Серія Економіка та менеджмент. – Суми, 2003. – № . – С.170-175.

Матеріали конференцій

7. Гончаренко Э.В. Медицинское страхование как инструмент компенсации эколого-экономического ущерба абонентам мобильной связи // Екологічний менеджмент у загальній системі управління. Тези Другої щорічної Всеукраїнської конференції (24 квітня 2002 року). – Суми: СумДУ, 2003. – С. 90–94.

8. Литвиненко О.А., Гончаренко Э.В. Организационно-экономические проблемы отрасли связи на Украине // Науково-технічна конференція викладачів, співробітників і студентів механіко-математичного факультету. Тези доповідей. – Суми: СумДУ, 2003. – С. 77–78.

9. Гончаренко Э.В. Оценка эколого-экономического ущерба при потреблении услуг отрасли мобильной связи // Третя науково-практична конференція “Економічні проблеми виробництва і споживання екологічно чистої продукції (ЕП - -)”. Тези доповідей. –Суми: ВАТ “Сод”, Видавництво “Козацький вал”, 2003. – С. .

10. Гончаренко Э.В. Оценка эколого-экономической эффективности сетей связи // Екологічний менеджмент у загальній системі управління. Тези Третьої щорічної Всеукраїнської конференції (22 квітня 2004 року). – Суми: СумДУ, 2004. – С.65–68.

АНОТАЦІЯ

Гончаренко Е.В. Еколого-економічне обґрунтування розвитку інформаційних технологій на прикладі мобільного зв'язку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Сумський державний університет, Суми, 2004.

У дисертації розроблено еколого-економічне обгрунтування розвитку інформаційних технологій на прикладі мобільного зв’язку. Запропоновано науково-методичні підходи до оцінки еколого-економічних збитків від електромагнітного забруднення навколишнього середовища. На основі аналізу наукових праць з даної проблематики, автором розроблено науково-методичні підходи до кількісної оцінки негативних наслідків електромагнітного забруднення. Запропонована функція для розрахунку еколого-економічного збитку від електромагнітного забруднення, проаналізовані формальні мінімуми даної функції і шляхи їх досягнення. На основі даної функції розроблені науково-методичні підходи до оцінки еколого-економічної ефективності інформаційних технологій на прикладі мобільного зв'язку, запропоновані організаційно-економічні механізми із запобігання і компенсації додаткових витрат, пов'язаних з відновленням здоров'я.

Ключові слова: еколого-економічне обгрунтування, електромагнітне забруднення, еколого-економічна ефективність, організаційно-економічні умови запобігання збитку, формальні мінімуми функції збитку.

АННОТАЦИЯ

Гончаренко Э.В. Эколого-экономическое обоснование развития информационных технологий на примере мобильной связи. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 – экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Сумский государственный университет, Сумы, 2004.

В диссертации разработано эколого-экономическое обоснование развития информационных технологий на примере мобильной связи. Рассмотрены научно-методические подходы к оценке эколого-экономического ущерба от электромагнитного загрязнения окружающей среды. На основе анализа научных работ по данной проблематике автор делает заключение о необходимости разработки научно-методических подходов к количественной оценке негативных последствий электромагнитного загрязнения. Предложена функция для расчета эколого-экономического ущерба от электромагнитного загрязнения, проанализированы формальные минимумы данной функции и пути их достижения. На основе данной функции разработаны научно-методические подходы к оценке эколого-экономической эффективности на примере мобильной связи, предложены организационно-экономические механизмы по предотвращению и компенсации дополнительных затрат, связанных с восстановлением здоровья.

В работе рассмотрены перспективы развития и роль телекоммуникационной отрасли в условиях дальнейшего развития информационного общества. Рассмотрены пути повышения эколого-экономической эффективности операторов связи. Формализованы основные требования к субъектам телекоммуникационного рынка на информационном этапе развития общественных отношений.

В работе рассмотрены виды загрязнения окружающей среды, характерные для информационного общества. Автором предлагается рассматривать последствия загрязнения в зависимости от сферы проявления последствий. Описаны физическая, информационная и социальная составляющие последствий негативных воздействий средств информатизации на окружающую среду. Делается вывод о необходимости развития информационной экологии, которая должна сформировать основные принципы существования человека в информационном обществе и решить противоречия между информатизацией общественных процессов и потребностью человека в эффективном интеллектуальном труде и отдыхе.

Ключевые слова: эколого-экономическое обоснование, электромагнитное загрязнение, методика оценки эффективности, организационно-экономические условия предотвращения ущерба, формальные минимумы функции ущерба.

SUMMARY

Goncharenko E.V. Ecological-economic substantiation of information technologies development on an example mobile communication.

Dissertation for the acquiring Candidate degree in economics by speciality 08.08.01 – Nature Usage Economics and Protection of the Environment. – Sumy State University, Ministry of Science and education, Sumy, 2004.

In the dissertation the scientific - methodical approaches to an estimation of ecological-economic damage from electromagnetic pollution of an environment are considered. On the basis of the scientific works analysis by given problematics, author concludes necessity of development of the scientific - methodical approaches to a quantitative estimation of negative consequences of electromagnetic pollution. The function for account of ecological-economic damage from electromagnetic pollution is offered, the formal minima of the given function and ways of their achievement are analysed. On the basis of the given function the scientific - methodical approaches to an estimation of a ecological-economic efficiency on an example of mobile communication are developed, the organizational-economic mechanisms on prevention and indemnification of additional expenses connected to restoration of health are offered.

Key words: ecological-economic substantiation, electromagnetic pollution, technique of an efficiency estimation, organisational-economic conditions of damage prevention, formal minima of damage’s function.

Підп. до друку  20.05.2004 р. | Формат 60х84 /16

Наклад                100 прим. | Обл.-вид. арк. 1,4.

Замовлення № | Умовн. друк. арк. 1,0.

Друкарня СумДУ. 244007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.