ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Голиш Григорій Михайлович

УДК 94 (477) 1941/1945

СТАНОВИЩЕ НЕПОВНОЛІТНІХ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В ПЕРІОД НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ (1941 – 1945 рр.)

07.00.01 – історія України

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Черкаси – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України

Науковий керівник доктор історичних наук,

старший науковий співробітник

Лисенко Олександр Євгенович,

Інститут історії України НАН України,

завідувач відділу історії України періоду

Другої світової війни

Офіційні опоненти доктор історичних наук

Кучер Володимир Іванович,

головний науковий співробітник,

Інститут політичних і етнонаціональних

досліджень НАН України

кандидат історичних наук, доцент

Вєтров Ігор Георгійович,

доцент кафедри історії

слов’ян і українознавства,

Національний педагогічний університет

ім. М.П. Драгоманова

Провідна установа Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна (кафедра історії України)

Захист відбудеться „18” червня 2004 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 81, кім. 211.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22).

Автореферат розісланий „15” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук, доцент Корновенко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Німецько-радянська війна втягнула у свою орбіту представників найрізноманітніших соціальних категорій і вікових груп населення України, породивши історично унікальний феномен воєнного покоління. Збагнути повною мірою його сутність неможливо без звернення до аналізу становища наймолодшої і соціально найвразливішої вікової категорії воєнних років – неповнолітніх громадян. Потреба вивчення даної проблеми визначається непересічним значенням історії Другої світової війни, необхідністю переосмислення її подій на новій методологічній основі, з’ясування місця і ролі всіх без винятку учасників тих трагічних подій, включаючи й наймолодших представників воєнного покоління. Історична наука радянської доби, яка зазнала негативних впливів тоталітарної ідеології, методологічного догматизму та некомпетентного втручання, не змогла достатньо об’єктивно і повно висвітлити ключові проблеми історії нашого народу в роки війни, що й спричинило майже повне ігнорування дослідниками дитячого аспекту воєнної проблематики. Хоча невеликі за обсягом сюжети життя неповнолітніх громадян воєнної доби і впліталися в канву окремих досліджень, однак вони не були самодостатніми і мали, здебільшого, доповнюючий характер. З огляду на цю суттєву прогалину у вітчизняній історичній науці існує потреба об’єктивного, комплексного вивчення проблеми становища неповнолітнього населення воєнного періоду.

Звернення до історії німецько-радянської війни дозволяє черпати історичний досвід та враховувати уроки драматичного минулого нашого народу, що вкрай важливо для нинішнього етапу процесу державотворення України взагалі та вироблення ефективної і виваженої політики щодо охорони дитинства зокрема.

Дослідження даної проблеми є актуальним і у зв’язку з необхідністю виховання підростаючого покоління на основі загальнолюдських цінностей та патріотичних почуттів. Тому вивчення героїчних і поряд з цим трагічних доль дітей та підлітків воєнної доби дозволяє залучати справді безцінний матеріал для формування у юних громадян сучасної України якостей патріотизму і громадянської відповідальності за долю своєї Батьківщини.

Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертаційна робота є складовою частиною комплексних науково-дослідницьких тем „Трансформація суспільно-політичних, економічних та культурних процесів в Україні під впливом воєнних подій 1939 – середини 40-х років” (№ державної реєстрації 0104000624) та „Українське суспільство і влада на завершальному етапі війни (1943 – 1945 рр.)” (№ державної реєстрації 0104U003293), які розробляються відділом історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України.

Об’єктом дослідження є вплив подій війни на умови життя наймолодшої частини українського соціуму.

Предмет дослідження – становище неповнолітніх громадян на різних етапах німецько-радянської війни, зміст та реалізація політики радянської влади та нацистської окупаційної адміністрації щодо цієї категорії цивільного населення.

Хронологічні рамки дисертації охоплюють період 1941 – 1945 рр. Це зумовлюється тим, що події, які досліджться в роботі, повністю збігаються у часі з добою німецько-радянської війни від її початку (22 червня 1941 р.) до завершення (9 травня 1945 р.).

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані автором джерельна база та історіографія стосуються Ворошиловградської (Луганської), Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Полтавської, Сталінської (Донецької), Сумської, Харківської та Чернігівської областей. Вибір автором саме таких географічних меж дослідження зумовлений певною територіальною цілісністю, відносною синхронністю перебігу воєнних подій у даному регіоні.

Мета роботи – на основі виявлених джерел комплексно проаналізувати становище неповнолітніх громадян України в період німецько-радянської війни та політику владних структур щодо них.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні дослідницькі завдання:

? з’ясувати стан наукового вивчення проблеми та проаналізувати джерельну базу дослідження;

– переосмислити традиційні підходи в історіографії щодо ролі і місця неповнолітніх громадян у перебігу подій війни;

– провести комплексний аналіз умов життя неповнолітніх громадян воєнної доби на макро- і мікрорівнях;

– дослідити чинники, які визначали становище неповнолітніх громадян воєнної пори;

– охарактеризувати основні вектори політики радянської влади й нацистської окупаційної адміністрації щодо неповнолітніх громадян;

– проаналізувати основні форми участі юних громадян у патріотичних рухах та антинацистській боротьбі, розкрити їх роль у перемозі над ворогом;

– з’ясувати соціально-демографічні, медико-санітарні та психологічні наслідки війни для дітей та підлітків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що накопичений у дослідженні фактичний матеріал, теоретичні положення, висновки й узагальнення суттєво розширюють сучасні знання з соціальних аспектів німецько-радянської війни. Результати роботи можуть залучатися для розробки лекційних курсів, проведення спецсемінарів, створення підручників та навчальних посібників з відповідного періоду історії України. Окремі положення дисертації стануть у нагоді при виробленні та реалізації сучасної соціальної політики в Україні, зокрема питань визначення державних пріоритетів щодо неповнолітніх громадян України, а також постраждалих в роки війни категорій населення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорено на засіданні відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, апробовано в доповідях на міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми історії Великої Вітчизняної війни” (Черкаси, 21 – 23 червня 2001), ІІ Всеукраїнській конференції „Україна напередодні та в роки Другої світової війни” (Кривий Ріг, 2 – 3 жовтня 2002), обласній краєзнавчій конференції „Черкащина в контексті історії України” (Черкаси, 16 квітня 2003) та міжвузівських науково-практичних конференціях „Суд Пам’яті” (Умань, 30 квітня 2000) та „Освіта і наука Черкащини” (Черкаси, 30 вересня 2003).

Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення у науково-публіцистичній книзі та 9 статтях, повідомленнях, тезах, з них 6 опубліковані у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій 22,5 друкованих аркушів (1,9 – у фахових виданнях).

Структура дисертації зумовлена проблемно-хронологічним принципом дослідження і складається зі вступу, п’яти розділів, 13 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури і 21 додатку. Загальний обсяг роботи – 229 сторінок, основного тексту – 186, літератури і джерел – 30 сторінок (381 позиція), додатків – 24 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і предмет дослідження, хронологічні та територіальні межі, сформульовано мету і завдання дослідження, окреслено наукову новизну і практичне значення роботи.

Перший розділ „Стан наукової розробки, джерельна база та методологія дослідження” структурно поділяється на 3 підрозділи. Перший „Історіографічний огляд” містить аналіз наукової літератури з даної теми. Історіографію проблеми становища неповнолітніх громадян України в роки війни умовно можна поділити на три періоди: 1) поч. 40-х – середина 50-х рр.; 2) друга половина 50-х рр. – 1985 р.; 3) з 1985 р. Вже в період війни та перші повоєнні роки з’являється низка праць, автори яких звертаються до окремих фактів трагедії й героїзму неповнолітніх громадян України. Деякі аспекти даної проблеми висвітлені у працях К.К. Дубини Дубина К. Варвари двадцятого віку. – Саратов, 1942.; Його ж. Растерзанный Киев. – Пенза, 1943., П.М. Балкового Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). – Ф. 4620. Колекція документів з історії Великої Вітчизняної війни. Оп. 3. – Спр. 21. Винищувальні батальйони України в період оборонних боїв Радянської Армії. Дисертація Балкового П.М. – 1949., Т.І. Халепо ЦДАВО України. – Ф. 46. – Оп. 3. – Спр. 236. Масове знищення німецько-фашистськими загарбниками мирного населення і військовополонених України: Дисертація Халепо Т.І. – 1948. , С.Х. Чавдарова Чавдаров С.Х. Найдемократичніша в світі школа // Радянська школа. – 1947. – № 5. – С. 29-49., Ф.І. Лисенка Лисенко Ф.І. Героїзм радянського вчительства та школярів у Великій Вітчизняній війні // Радянська школа. – 1947. – № 6. – С. 40-48. та інших. У них подаються окремі сюжети, присвячені становищу дітей і підлітків в умовах нацистської окупації, їх участі у всенародній боротьбі з ворогом. Вкрай тяжкі медико-санітарні наслідки війни широко обговорювали на 1-ій (квітень 1946 р.) і 2-ій (грудень 1947 р.) всесоюзних наукових конференціях у доповідях та повідомленнях Ф.І. Зборовської, С.С. Кагана, О.О. Рікмана, В.О. Рязанова, Б.М. Шкляра Санитарные последствия войны и меры по их ликвидации. – Труды Первой конференции 22–24.04– 1946 г. – М., 1947; Медико-санитарные последствия войны и мероприятия по их ликвидации. Труды Второй конференции (17-19 декабря 1946 г): В 2 т. – М., 1948. – Т. І..

Публікації першого періоду не завжди відповідали стандартам науковості, вузькою була їх джерельна база, в них домінували ідеологічні стереотипи.

Не вніс якісних змін у дослідження проблеми і наступний історіографічний період, хоча він і визнаний як досить плідний у вивченні історії Другої світової війни. Окремі свідчення про становище неповнолітніх громадян України зустрічаються на сторінках фундаментальних видань, зокрема тритомника з історії УРСР в роки війни Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 – 1945 гг.: В 3 т. – К., 1975. , спеціального тому історії УРСР Історія Української РСР: У 8 т., 10 кн. Т. 7: Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу. – К., 1977. та відповідних розділів історії комсомолу України Історія Ленінської Комуністичної спілки молоді України. – К., 1979.. Фрагментарну інформацію з теми подають матеріали унікального краєзнавчого видання з історії міст і сіл України Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Київська область. – К., 1971.; Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Харківська обл. – К., 1967. та ін..

У контексті тем своїх досліджень окремі вияви трагедії неповнолітніх за окупації вивчали відомі українські дослідники М.В. Коваль Коваль М.В. Історія пам’ятає! (Кривавий шлях фашистів на Україні). – К., 1965. Його ж. За гратами нового порядку // Український історичний журнал (далі УІЖ). – 1981. – № 5. – С. 119-128, Т.С. Першина Першина Т.С. Фашистский геноцид на Украине 1941 – 1945 гг. – К., 1985.. Наповнюючи необхідним змістом ідеологічні кліше „єдність фронту і тилу”, „всенародний характер боротьби з окупантами”, ряд вчених відводять у своїх працях певне, хоча й дуже скромне місце представникам підростаючого покоління. Незначні за обсягом сюжети з цих питань містяться у працях М.В. Коваля Коваль М.В. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Отечественной войны. – К., 1977., П.Т. Тронька Тронько П.Т. Подвиг твоїх батьків. З історії боротьби комсомольців і молоді України проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. – К., 1968.; Його ж. Бессмертие подвига. – К., 1985., О.Г. Перехреста Перехрест О.Г. Ленінський комсомол – активний помічник Комуністичної партії в мобілізації сільської молоді Радянської України на трудові звершення в перший період Великої Вітчизняної війни // Наукові праці з історії КПРС. – К., 1975. – Вип. 76.– С. 30-36; Його ж. Участь комсомольців і молоді Радянської України в охороні тилу (1941 – 1942 рр.) // УІЖ. – 1975. – № 11. – С. 74-80., Т.В. Вронської Вронська Т.В. До питання про громадсько-політичну активність молоді України (1943 – 1945 рр.) // УІЖ. – 1985. – № 6. – С. 55-61., В.І. Кучера Кучер В.І. Бойова діяльність антифашистського підпілля на Україні 1941 – 1944. – К., 1983. , П.І. Мельника Мельник П.І. Участь молоді у відбудові сільського господарства УРСР // УІЖ. – 1975. – № 5. – С. 95-102., В.Д. Яценка Яценко В.Д. Комсомол України в партизанських лавах. – Харків, 1968.. Об’ємний збірник „Діти-герої”, позитивною рисою якою є охоплення значного кола юних учасників антинацистської боротьби, є швидше публіцистичним, ніж науковим виданням та містить чимало міфологізованих сюжетів, у яких переважає мажорна тональність Дети-герои / Сост. И.К. Гончаренко, Н.Б. Махлин. – К., 1985..

До питань аналізу відбудови мережі дитячих закладів, комплексу заходів радянсько-партійних органів щодо охорони дитинства, боротьби з дитячою бездоглядністю і безпритульністю в різні часи зверталися дослідники М.М. Гриценко Гриценко М.М. Школа Украинской ССР в период Великой Отечественной войны. – Одесса, 1960. , О.О. Сушко Сушко О.О. Боротьба трудящих за відновлення матеріальної бази загальноосвітніх шкіл УРСР (1943 – 1945 рр.) // УІЖ. – 1981. – № 5. – С. 106-111., Т.Т. Гриценко Гриценко Т.Т. Піклування партії та уряду про дітей // УІЖ. – 1975. – № 3. – С. 58-62..

Незважаючи на те, що у значному доробку дослідників даного періоду містяться окремі сюжети, присвячені становищу неповнолітніх громадян України воєнної доби, вказана тема не стала предметом окремого дослідження.

Методологічна трансформація історичної науки, що розпочалася після 1985 р., носила суперечливий характер, адже чимало праць спочатку несли на собі очевидні рудименти попередніх стереотипів. Це відобразилось, зокрема, у низці нарисів з історії обласних комсомольських організацій Очерки истории Донецкой областной комсомольской организации. – К., 1987; Очерки истории Днепропетровской областной комсомольской организацци. – К. 1987; Нариси історії Київських міської та обласної комсомольських організацій. – К., 1986. та ін. , монографіях Р.І. Киричок Киричёк Р.И. Из истории партийного руководства комсомолом в освобождённых районах СССР в 1941 – 1945 гг. – Харьков, 1990. , П.М. Чернеги Чернега П.М. Профсоюзы Украинской ССР в годы Великой Отечественной войны. – К., 1987., статтях Л.С. Мельничук Мельничук Л.С. Про патріотичний рух комсомолу та молоді УРСР за створення фонду оборони // УІЖ. – 1987. – № 5. – С. 66-73., Л.В. Пилипенко Пилипенко Л. В. Зігріті всенародною любов’ю // Радянська школа. – 1988. – № 6. – С. 85-86. та інших. Паростки позитивних змін виразно проглядаються вже у збірнику наукових праць з питань суспільно-політичного життя в роки війни, який містить аналіз окремих аспектів життя неповнолітніх громадян України з позицій нового історичного мислення Общественно-политическая жизнь трудящихся Украины в годы Великой Отечественной войны: Сборник научных трудов. – К., 1988..

Утвердженню нових методологічних підходів у вивченні історії німецько-радянської війни сприяли історіософські та конкретно-історичні праці М.В. Коваля Коваль М.В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війні: 1939 – 1945 рр. Спроба сучасного концептуального бачення. – К., 1994; Його ж. Друга світова війна і Україна (1939 – 1945 рр.): Історіософські нотатки. – К., 1999., В.І. Клокова і Ю.Ю. Кондуфора Кондуфор Ю.Ю., Клоков В.І. Деякі питання методології і завдання дослідження періоду Великої Вітчизняної війни // Вісник АН УРСР. – 1985. – № 5. – С. 14-19., О.Є. Лисенка Лисенко О.Є. Людський фактор перемоги // Сторінки воєнної історії. Збірник наукових праць. – К., 2001. – Вип.. 5. – С. 14-23; Його ж. Ідеологічні аспекти початкового періоду війни: Реалії і відлуння // Сторінки воєнної історії. Збірник наукових праці. – К., 2001. – Вип.. 6. – С. 6-9.. На основі нових парадигм вивчає питання побуту різних вікових категорій міського населення у 1943 – 1945 рр. Т.В. Вронська Вронська Т.В. В умовах війни. Життя та побут населення України (1943 – 1945). – К., 1995. . Окремі сюжети з питань життя неповнолітніх українців воєнної доби містяться у підсумковому томі “Безсмертя. Книга Пам’яті України” Безсмертя. Книга Пам’яті України 1941 – 1945. – К., 2000..

Особливу групу наукових праць сучасної воєнної історіографії складають дисертаційні дослідження, в окремих із них містяться дотичні сюжети з досліджуваної в даній роботі проблеми. Це, зокрема, роботи О.М. Бомбандьорової Бомбандьорова О.А. Підготовка та використання державних трудових резервів України в період Великої Вітчизняної війни: Автореф. дис... канд. іст. наук. – К., 2000., О.В. Потильчака Потильчак О.В. Експлуатація трудових резервів України гітлерівською Німеччиною у роки окупації. – Автореф. дис... канд. іст. наук. – К., 1999. , О. В. Замлинської Замлинська О. В. Культурне життя в Україні у 1943 – 1953 рр. – Автореф. дис...канд. іст. наук. – К., 1995. та інших.

Таким чином, незважаючи на накопичення певного фактичного матеріалу дослідниками різних поколінь, питання становища неповнолітніх громадян воєнної доби залишається маловивченим. Відсутні спеціальні праці, предметом дослідження яких стала б означена проблематика. Звернення окремих науковців до сюжетів, пов’язаних із життям юних громадян в роки війни, носить вибірковий і фрагментарний характер і таким матеріалам, як правило, відводиться допоміжна чи ілюстративна роль. Це й зумовлює необхідність комплексного дослідження даної проблеми.

У другому підрозділі „Джерельна база” вказано, що її складають різнопланові за змістом та характером вербальні джерела як колективного, так і особового походження. Автором досліджено й використано матеріали 132 справ, які зберігаються у 48 фондах 2 центральних та 5 обласних архівів і, здебільшого, вводяться в науковий обіг вперше.

Опрацьовані архівні матеріали можна умовно поділити на 2 групи. До першої належать документи радянських законодавчих та розпорядчо-виконавчих органів, партійно-комсомольських структур, які дають уявлення про основні напрямки політики радянської держави та комуністичної партії в галузі охорони дитинства, містять фактичні дані про соціальне становище неповнолітніх громадян, їх участь у війні. Це матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України), які містяться у фондах Р-2 „Управління справами Ради Народних Комісарів”, Р-582 „Статистичне управління УРСР”, 166 „Наркомат освіти УРСР”; 342 „Наркомат охорони здоров’я УРСР”; Р-348 „Наркомат соціального забезпечення УРСР”. У них відклалися автентичні актові джерела: постанови та розпорядження владних структур з питань політики щодо неповнолітніх громадян, звіти виконавчих органів, листування між різними відомствами, статистичні дані з питань розгортання мережі дитячих закладів та їх роботи, дитячої бездоглядності і безпритульності, стану здоров’я дітей і підлітків.

У фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО України) знаходяться документи центральних партійних і комсомольських органів. Так, фонд 1 „Центральний комітет Компартії України. Відділ шкіл” містить інформацію про напрямки партійної політики у справі соціального захисту дітей, піклування про дітей-сиріт, відновлення роботи шкіл, участь юних громадян у патріотичних рухах.

Основну частину інформаційного потенціалу фонду 7 „Ленінська Комуністична спілка молоді України. Центральний комітет. Особливий сектор – спецгрупа ЦК ЛКСМУ” становлять матеріали про участь молоді, в тому числі й неповнолітніх, у антинацистському русі Опору. Це оригінали постанов бюро ЦК ЛКСМУ і обкомів комсомолу та різноманітні матеріали до них, колекція документів комсомольсько-молодіжного підпілля, списки особового складу партизанів, характеристики на неповнолітніх бійців партизанських формувань. відомості про юних партизан, характер їхньої бойової роботи, матеріали про представлення до нагород вдалося виявити у фондах 261 „Партизанське з’єднання „Рижого” та 77 „Київське з’єднання ім. Хрущова”.

Даючи загальну оцінку архівним документам радянського походження, підкреслимо, що вони відзначаються значною ідеологічною зашореністю, містять окремі неточності, різночитання, а часто й відверті фальсифікації та міфологеми, тому вимагають надзвичайно прискіпливого аналізу і критичного ставлення.

Другу групу документів центральних архівів становлять документи як німецького, так і радянського походження, що характеризують трагедію неповнолітніх на окупованих територіях, тяжкі наслідки господарювання нацистів в Україні. Справи такого характеру зберігаються переважно у фондах ЦДАВО України. У фонді 3676 „Штаб імперського керівництва (рейхсляйтера) Розенберга” містяться документи українською та німецькою мовами, які дозволяють скласти уявлення про загальні напрямки окупаційної політики в Україні. Подібні матеріали знаходимо і у Ф. 3206 „Рейскомісаріат “Україна” у м. Ровно”. Документи німецького походження пронизані відвертою українофобією. Основний масив архівних документів даної групи перебуває у фонді 4620 „Колекція документів з історії Великої Вітчизняної війни”, де містяться накази і розпорядження окупаційної влади, інформації про масові розправи над цивільним населенням. Особливу інформативну цінність становлять оригінали актів Надзвичайної державної комісії з розслідування злочинів нацистів.

Хоча автентичність цієї групи документів і не викликає сумнівів, однак встановлення ступеню достовірності окремих наведених у них даних потребує ретельної перевірки. Так, у архівних джерелах німецького походження часом простежується недостатнє знання місцевих особливостей окупованих територій, а відтак і подача неповної чи недостовірної інформації. З іншого боку, радянські документи схильні неправомірно відносити всі без винятку збитки, заподіяні війною, лише на рахунок нацистських окупантів, ігноруючи інші чинники трагедії.

Матеріали центральних архівів органічно доповнені і конкретизовані документами, виявленими в регіональних архівосховищах – державних архівах Київської (ДАКО), Харківської (ДАХО), Полтавської (ДАПО), Дніпропетровської (ДАДО) та Черкаської (ДАЧО) областей.

Опубліковані джерела представлені збірниками документів та матеріалів, які присвячені подіям німецько-радянської війни. Вони умовно поділяються на декілька груп.

Перша група – це документальні збірники комплексного характеру, які об’єднують матеріали у масштабах усієї України чи груп регіонів. До таких належить тритомник „Советская Украина в годы Великой Отечественной войны: Документы и материалы”Советская Украина в годы Великой Отечественной войны: Документы и материалы: В 3 т. – К., 1985. , 7-ий том збірника „КПСС в резолюциях и решениях съездов и пленумов ЦК”КПСС в резолюциях и решениях създов, конференций и Пленумов ЦК (1938 – 1945 гг.): В т. – 9-е изд. – М., 1985. – Т. 7. . Чимало інформації з даної теми міститься у повідомленнях Радінформбюро Сообщения Советского информбюро: июнь – декабрь 1941: В т. – Т. 1.– М., 1944. – Т. 1., матеріалах Нюрнбергського процесу Нюрнбергский процесс над главными немецкими военными преступниками: Сборник материалов: в 7 т. – М., 1961. – Т. 7. та інших судових засідань Документы обвиняют: Сборник документов о чудовищных преступлениях немецко-фашистских захватчиков на советской территории.: Вып. ІІ. – – М., 1945. , оперативних даних Надзвичайної комісії по встановленню злочинів нацистів на окупованих територіях Київський процес: Документи і матеріали. – К., 1995. .

Другу групу опублікованих документів складають різного роду тематичні збірники. Вони здебільшого характеризують злочинну окупаційну політику нацистів, їхні плани і реалізацію расової доктрини Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963; Преступные цели – преступные средства: Документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1941 – 1945 гг.). – К., 1968; СС в действии: Документы о преступлениях СС. – М., 1968; „Совершенно секретно! Только для командования!”. Стратегия фашистской Германии в войне против СССР: Документы и материалы. – М. 1967; Преступные цели гитлеровской Германии в войне против Советского Союза: Документы и материалы. – М., 1987 та ін. . Потрібну інформацію виявлено також у документальних збірниках з питань історії культурного будівництва Культурне будівництво в Українській РСР (червень 1941 – 1950): Збірник документів і матеріалів. – К., 1989. та охорони здоров’я у воєнні роки Здравоохранение в годы Великой Отечественной войны 1941 – 1945 гг.: Сборник документов и материалов. – М., 1977. .

Протягом 40-80-х років вийшла низка документальних збірників, які підготовлені працівниками обласних архівів та місцевих владних структур. Ці регіональні видання складають третю групу опублікованих джерел і комплексно, на місцевому матеріалі, відображають становище різних категорій населення окремих областей в роки війни Киевщина о годы Великой Отечественной войны 1941 – 1945: Сборник документов. – К., 1963; Німецькі окупанти на Полтавщині (1941 – 1943 рр.): Збірник документів. – Полтава, 1947 та ін..

Для названих вище документальних збірників притаманні виразна тенденційність, чітка ідеологічна спрямованість супроводжуючих матеріалів, жорстко організований відбір документів і вміщення їх зі значними купюрами.

Четверту групу оприлюднених джерел складають документальні збірники, які побачили світ у сучасний період. Це опубліковані документи, які раніше були недоступні дослідникам через їх збереження у закритих спецфондах. До таких слід віднести видання, упорядковані В. Косиком Україна в Другій світовій війні у документах: Збірник німецьких архівних матеріалів: У 4 т. / Упор. В. Косик. – Львів, 1999. – Т. 3., В. Сергійчуком Сергійчук В. ОУН/УПА в роки війни: Нові документи і матеріали. – К., 1996. та ін. Вони містять джерела, які певною мірою характеризують становище неповнолітніх українців у воєнні роки.

Значну частину джерельної бази дослідження становлять матеріали періодики воєнних років, яку умовно можна поділити на дві групи. До першої слід віднести центральну та місцеву пресу радянського походження. Автором опрацьовано матеріали партійних видань: „Правда”, „Правда України”, „Советская Украина”, „Соціалістична Харківщина”, „Зоря Полтавщини” та ін. Діяльність комуністичних дитячих та юнацьких організацій віддзеркалює комсомольська періодика: „Сталинское племя” та „Молодь України”. Найбільшу ж інформативну насиченість з теми мають матеріали піонерської преси: „На зміну”, „Юный пионер”, „Зірка”, „Юный ленинец”. Незважаючи на вражаючу заідеологізованість та значний елемент міфотворчості, матеріали названих вище періодичних видань за умови їх критичного опрацювання значною мірою допомагають відтворити реальне становище неповнолітніх громадян України у 1941 – 1945 рр.

Другу групу періодики складає преса, що виходила на окупованій території. Автором вибірково проаналізовано матеріали газет „Дзвін” (Біла Церква), „Українське життя” (Бориспіль), „Українське Полісся” (Чернігів), „Голос Полтавщини” (Полтава), „Педагогічний інформаційний бюлетень” (Полтава), „Золотоніський голос” (Золотоноша), „Миргородські вісті” (Миргород), „Дніпропетровська газета” (Дніпропетровськ), „Уманський голос” (Умань) та ін. У цих виданнях вдалося виявити цінну інформацію про конкретні вияви окупаційної політики щодо неповнолітніх.

У роботі використані також спогади учасників подій воєнної доби, зокрема, Д. Малакова Малаков Д. Оті два роки. У Києві при німцях. – К., 2000., Ф. Пігідо-Правобережного Пігідо-Правобережний Ф. „Велика Вітчизняна війна”. – Вінніпег, 1954., А. Реви Рева А. Трагедия в Сокольниках / Харьковская правозащитная группа. – Харьков, 2002. та ін.

Для розширення фактографічної бази дослідження, автор звернувся і до соціологічних досліджень, зокрема, проведено анкетування колишніх юних „остарбайтерів” та інтерв’ювання інших неповнолітніх учасників подій війни.

Отже, джерельна база обраної теми дослідження є достатньо репрезентативною і дозволяє реалізувати поставлену мету і вирішити дослідницькі завдання.

У третьому підрозділі „Методологія та методи дослідження” відзначено, що основу дослідження складає сукупність загальнонаукових та спеціальних принципів дослідження: об’єктивності, історизму, всебічності, плюралізму, антропоцентризму та україноцентризму. Застосування таких принципів зорієнтувало автора на комплексний підхід до опрацювання поставленої проблеми, неупередженість оцінок, використання лише достовірної інформації, розкриття історичних закономірностей, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Проблема становища неповнолітніх громадян України в роки війни розглядається як цілісне явище з безліччю елементів у всій сукупності зв’язків між ними.

Означені вище методологічні принципи визначили і адекватний їм методичний інструментарій дослідження, основою якого стала теорія пізнання. Автором використані загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, групування, типізація, дедукція, індукція. Провідне ж місце належить спеціальним методам: проблемно-хронологічному, порівняльно-історичному, а також історико-біографічному, квантитативному. У дослідженні застосовані також елементи міждисциплінарних підходів, що забезпечило більшу повноту і багатогранність вивчення теми.

Другий розділ „Становище юних громадян у початковий період війни” поділяється на два підрозділи. У першому підрозділі „Зміни умов життя дітей та підлітків” доведено, що війна вже на початковому етапі спричинила докорінні трансформації життя неповнолітніх громадян та суттєво вплинула на їхню психоемоційну сферу. Чимало дітей та підлітків стали жертвами бомбардувань і артилерійських обстрілів, вони потерпали від викликаних війною побутових незручностей, неймовірних випробувань як під час організованої евакуації, так і в колонах біженців. Обґрунтовано думку про те, що війна загострила таке масове соціальне лихо, як сирітство, бездоглядність та безпритульність неповнолітніх, що спонукало радянські урядові структури звернути увагу на цю гостру проблему й ухвалити низку відповідних постанов та розпоряджень з питань допомоги постраждалим дітям. Однак переважно з об’єктивних причин передбачені ними заходи реалізовані не були.

Державні органи виявили готовність опікуватися сім’ями фронтовиків, однак масштаби допомоги таким родинам були абсолютно невідповідними їх тяжкому становищу. Суттєво погіршилося медичне обслуговування неповнолітніх громадян, що поряд з іншими чинниками викликало у їх середовищі масові захворювання. Воєнна пора внесла і значні корективи в організацію, ритм та зміст навчально-виховного процесу для дітей та підлітків.

У другому підрозділі „Залучення юних українців до патріотичних акцій цивільного населення” проаналізовано основні форми участі неповнолітніх громадян у радянських патріотичних рухах та з’ясовано чинники цього явища. Діти та підлітки стали активними учасниками охорони радянського тилу: допомагали у виявленні ворожих шпигунів і диверсантів, здійснювали охорону шкільного майна, брали участь в організації заходів із протиповітряної оборони, працювали на будівництві фортифікаційних споруд, складів, ремонті доріг, сприяли діям винищувальних батальйонів, підрозділів народного ополчення та частин Червоної армії. Встановлено, що незважаючи на превалювання патріотичних мотивів у діяльності неповнолітніх українців, залучення їх до праці часом набирало характеру примусових мобілізацій.

Неповнолітні відіграли провідну роль у збиранні брухту чорних і кольорових металів, стріляних гільз, лікарських рослин, вони доглядали поранених бійців у прифронтових шпиталях, брали участь у формуванні фонду оборони і тимурівському русі. Незважаючи на значну заорганізованість з боку комсомольських структур, рапортоманію і перебільшення реальних результатів, ці зусилля розцінюються як досить ефективні форми залучення неповнолітніх громадян до патріотичних акцій.

Третій розділ „Трагедія неповнолітніх в умовах нацистського окупаційного режиму” має три підрозділи. У першому – „Масове знищення дітей і підлітків” на широкому фактичному матеріалі обґрунтовується положення про злочинний і терористичний характер нацистського окупаційного режиму, що особливо рельєфно і повно виявилося саме у антигуманному ставленні до наймолодших громадян України.

Теоретично „обґрунтоване” і цинічно сплановане дітовбивство, що набуло на окупованих територіях України масового й повсюдного характеру, стало одним із провідних напрямків нацистської політики антиукраїнського етноциду і мало на меті підірвати біологічні сили нашого народу. Доведено, що розправи окупантів із неповнолітнім населенням проводилися планомірно й систематично, набували різних форм і здійснювалися вкрай жорстокими методами. Встановлено, що неповнолітні часто ставали жертвами жахливих медичних експериментів та об’єктами сексуального насилля з боку окупантів, зазнавали нестерпного морально-психологічного тиску.

Неповнолітнє населення страждало від голоду, що проводився нацистами як складова частина етноциду. Прикладом є динаміка смертності вихованців дитбудинку № м. Харкова через голод.

Вкрай несприятиві побутові умови життя за окупації, фактична відсутність елементарних профілактично-медичних заходів обернулися спалахами тяжких захворювань у неповнолітньому середовищі, різким підвищенням рівня смертності.

Відзначено, що дані про загибель дітей за окупації, якими оперує сучасна наука, мають відносний і неповний характер, а тому на основі застосування новітніх, зокрема квантитативних методів дослідження, слід забезпечити уточнення цієї скорботної статистики.

У другому підрозділі „Підневільна праця неповнолітніх та їх примусове вивезення до Німеччини” аналізуються питання, пов’язані з визискуванням праці дітей й підлітків на окупованих територіях та їх насильницьким вигнанням до Німеччини. В основі цього явища була расова доктрина нацистів, що відводила уцілілому від розправ українському населенню роль „білих рабів”, та економічні чинники – вирішення проблеми трудових ресурсів на окупованих територіях і забезпечення економіки „рейху” дармовою робочою силою .

Встановлено, що нижній віковий поріг притягнутих до примусової праці неповнолітніх громадян варіювався залежно від конкретних обставин, характеру робіт і через ускладнення військово-економічного становища Німеччини набув стійкої тенденції до зниження. Трудові мобілізації цивільного населення, в тому числі й неповнолітнього, грунтувалися на чітко організованій окупаційною владою системі обліку та застосуванні каральних санкцій. Конкретні факти та подані у вигляді таблиць статистичні матеріали, дозволяють чітко окреслити основні сфери дитячого працевикористання, визначити характер праці, як підневільний.

Масове вивезення юних громадян до Німеччини не тільки мало сприяти вирішенню її економічних проблем, але й розглядалося гітлерівським керівництвом як засіб підриву генетичного потенціалу України. Насильницькі мобілізації неповнолітніх українців здійснювалися жорстокими і підступними методами, які супроводжувалися спеціальними директивами гітлерівського керівництва та набирали цілеспрямованого характеру.

З метою вибіркового аналізу вікового, статевого складу неповнолітніх „остарбайтерів”, часу і місця їх перебування на чужині, характеру праці дисертантом було проведено опитування малолітніх жертв нацизму, систематизовано зібраний матеріал та зроблено висновок про значні масштаби депортацій неповнолітнього населення.

У третьому підрозділі „Освітньо-виховна політика окупантів” проаналізовано характер, складові системи освіти і виховання неповнолітніх на окупованих територіях, яка знайшла своє „обґрунтування” у різноманітних „теоретизуваннях” та директивах лідерів гітлерівської Німеччини і характеризувалася спрямованістю на деінтелектуалізацію та зомбіювання юних українців.

Доведено, що розгорнута окупантами освітня мережа мала справді жалюгідний вигляд, її основу складали так звані „народні школи” з малочисельними учнівськими контингентами, вкрай слабкою матеріальною базою та елементарним рівнем дозованої навчальної інформації. Не набагато кращим був і стан професійної освіти, представленої ремісничими та фаховими школами досить примітивного типу.

Гірші риси тоталітаризму увібрала в себе й система виховання неповнолітніх громадян окупованих територій, яка була спрямована на формування альтернативних комуністичним ціннісних орієнтирів, підготовку юних українців до колабораційної діяльності, прищеплення рабської покірливості окупантам.

У дисертації наводяться й конкретні факти та аналітичний матеріал про трагічну долю дітей-сиріт за окупації. Лише невелика частина цієї категорії населення перебувала під опікою чи в дитячих установах, які через фактичну відсутність їх фінансування функціонували у надзвичайно скрутних умовах. Більшість безпритульних дітей була приречена на поневіряння і голод.

Четвертий розділ „Неповнолітні українці в антинацистському русі Опору” поділяється на 2 підрозділи. У першому – „Неповнолітні учасники партизанської боротьби” – розкрито основні форми участі неповнолітніх громадян у партизанському русі. Автором окреслено такі основні мотиви вступу представників наймолодшого покоління на шлях боротьби з нацизмом: 1) особисті – прагнення помститися окупантам за перерване мирне життя, втрату близьких і рідних; 2) психологічні – дитячий романтизм, недостатнє усвідомлення небезпеки; 3) громадянські – пов’язані з почуттям радянського патріотизму і самоідентифікацією з соціалістичним ладом; 4) організаційні – членство юних громадян у дитячих та юнацьких комуністичних організаціях; 5) вікові – прагнення піднести свій соціальний статус через допомогу старшим; 6) ситуативні – викликані певними обставинами життя за окупації; 7) екзистенційні – „усутнення” себе в „бутті на межі”. Партійно-комсомольські структури всіляко заохочували юних громадян до участі в спротиві окупантам, хоча це часто мало трагічні наслідки.

Юні українці ставали бійцями партизанських загонів і з’єднань, де служили зв’язковими, розвідниками, підривниками, забезпечували облаштування побуту партизанів. Неповнолітні бійці партизанських формувань поряд із дорослими ризикували своїм життям, а часто й гинули, потерпали від побутової невлаштованості лісового життя.

Вибірковий аналіз особового складу найбільших партизанських формувань дозволив автору вийти на певні узагальнюючі дані та зробити висновок про масову участь юних громадян у партизанському русі. Це дає підстави не погоджуватися з науковцями, які обмежують чисельність неповнолітніх партизанів 150 особами Коваль М.В. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Отечественной войны. – К., 1977. – С. 224. чи навіть 103 Безсмертя. Книга Пам’яті України 1941 – 1945. К., 2000. – С. 393.

. Адже лише в окремих партизанських формуваннях Київщини таких виявлено 38 осіб.

У другому підрозділі „Участь юних українців у підпільній боротьбі та спонтанних формах руху Опору” досліджено діяльність неповнолітніх учасників підпільного руху й неорганізованих форм антинацистської боротьби. До участі в підпільному русі дітей та підлітків спонукали різні життєві обставини й мотиви. Аналіз складу підпільних організацій та груп засвідчує досить значне представництво в них неповнолітніх громадян