УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Газуда Леся Михайлівна

УДК 631.11:477.87

ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ

ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ

(на прикладі сільгосппідприємств Закарпатської області)

Спеціальність 08.06.01 – економіка,

організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

У ж г о р о д - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту і маркетингу економічного факультету Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

Мікловда Василь Петрович,

Ужгородський національний університет,

завідувач кафедри економіки, менеджменту

та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

академік УААН

Трегобчук Валентин Михайлович,

Об’єднаний інститут економіки НАН України

завідувач відділу соціально-економічних

аспектів розвитку АПК

кандидат економічних наук,

Дяченко Борис Іванович,

Ужгородський національний університет МОН України,

доцент кафедри міжнародних економічних відносин

Провідна установа:

Тернопільська академія народного господарства МОН України, кафедра аграрного менеджменту і права

Захист відбудеться „29” червня 2004 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті за адресою: 88000, м.Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м.Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий „27” травня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент Слава С.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Результативність здійснюваної аграрної політики, становлення нових виробничо-господарських структур, адаптація агропромислових підприємств усіх форм власності та господарювання до ринкових умов, проблеми нарощування виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення рівня продовольчої безпеки держави тісно пов’язані з формуванням, принципово нових підходів і механізмів відтворення та ефективного використання всіх елементів виробничо-ресурсного потенціалу АПК.

Україна володіє одними з найкращих у світі за природною родючістю земельними ресурсами та достатньо професійно підготовленим трудовим потенціалом села. Однак, вкрай низькими є темпи відтворення матеріально-технічної бази підприємств агропромислового комплексу, має місце поступове фізичне зношення та моральне старіння основних виробничих фондів, погіршення їх вікової структури, недосконалим залишається кредитування аграрного виробництва.

Продовольча безпека держави, створення реальних умов для збільшення обсягів виробництва і експорту сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, забезпечення можливостей виходу суб’єктів господарювання АПК на світовий, в т.ч. європейський агропродовольчий ринок залежить не тільки від науково-обґрунтованого і цілеспрямованого реформування виробничих та економічних відносин на селі, але й від нормального, своєчасного та якісного ресурсозабезпечення, наявності технічно досконалого, технологічно збалансованого й екологічно безпечного виробничо-ресурсного потенціалу, раціонального його використання в аграрних і агропромислових підприємствах різних форм власності і господарювання, в усіх галузях і сферах АПК.

Комплексному теоретично-практичному дослідженню питань оцінки величини, формування структури, відтворення та ефективного використання ресурсного потенціалу АПК присвятили свої праці українські вчені – Лукінов І.І., Михасюк І.Р., Онищенко О.М., Пасхавер Б.В., Трегобчук В.М., Юзефович А.Е. Проблеми еколого-економічного і ефективного відтворення та раціонального використання наявного ресурсного потенціалу АПК в регіональному та галузевому зрізі знайшли висвітлення в публікаціях вітчизняних науковців-дослідників, зокрема Алілова О.М., Андрійчука В.Г., Борщевського П.П., Богуцького О.А., Долинського В.П., Крисанова Д.Ф., Лендєла М.А., Маліка М.Й., Месель-Веселяка В.Я., Мікловди В.П., Пітюлича М.І., Саблука П.Т., Ситника В.П., Фонотова А.Г., Хвесика М.А., Шияна В.Й., Юрчишина В.В.

Однак, проблемні питання належного ресурсозабезпечення, відтворення ресурсного потенціалу аграрних підприємств з використанням новітніх досягнень у техніко-технологічних, біолого-екологічних й інтелектуально-інформаційних напрямах науково-технічного прогресу в умовах трансформації відносин власності, а також високоефективного і раціонального використання цього потенціалу в усіх галузях агропромислового виробництва потребують подальших поглиблених досліджень.

Дослідження теми відтворення і ефективного використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств в період становлення ринкових відносин в аграрному секторі регіону, обумовлено також, вкрай незадовільним, кризовим станом ресурсного потенціалу АПК України, що вимагає системної оцінки цього стану та рівня і ефективності використання найважливіших виробничих ресурсів (земельних, трудових і матеріально-технічних).

Результати таких досліджень дозволять окреслити і науково-обґрунтувати особливості трансформації земельних відносин в процесі реформування власності та форм господарювання, можливості реалізації трудового потенціалу села та ефективності його використання, ступінь забезпеченості аграрного виробництва матеріально-технічними ресурсами та його технологічне оновлення, допоможуть сформувати наукову основу для створення цілісної системи управління виробничим потенціалом АПК.

Недостатнє вивчення цих питань та їх актуальність для забезпечення успішного функціонування постреформованого АПК, визначило вибір теми дисертаційної роботи, сформувало мету і структуру дослідження

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тема дисертації є частиною науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету „Ринкова трансформація економіки регіону”, складовою в розробці „Стратегії сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі” затвердженої сесією Закарпатської обласної Ради ІV скликання (рішення № 61 від 16 жовтня 2002 р.), „Програми соціально-економічного розвитку Закарпаття до 2010 року”, та виконання дослідної теми „Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України” (наказ Міністерства освіти і науки України від 1 квітня 2003 р. № 197).

Мета і завдання дослідження.

Мета дисертаційного дослідження полягала в розробці підходів і методичних засад формування, відтворення та використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств в умовах трансформації відносин власності. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:–

теоретичного обґрунтування соціально-економічної суті та концептуальних основ формування аграрного ресурсного потенціалу;–

опрацювання теоретичних і практичних аспектів економічного механізму відтворення ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств в умовах становлення ринкових відносин в аграрному секторі;–

аналіз сучасних тенденцій формування і використання ресурсного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах регіону з різними формами власності;–

поглиблення теоретико-методологічних та методичних підходів щодо визначення ролі складових ресурсного потенціалу – землі, матеріально-технічних ресурсів, демографічно-трудового потенціалу – у розширеному відтворенні сільськогосподарського виробництва;–

системне дослідження особливостей та напрямів використання ресурсного потенціалу в процесі реформування відносин власності в АПК Закарпатської області;–

розробка рекомендацій та обґрунтування пропозицій щодо удосконалення методики визначення величини, оцінки, шляхів раціонального формування, цілеспрямованого відтворення та ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу, з метою вдосконалення управлінської діяльності в АПК на регіональному рівні;–

удосконалення методики розрахунку основних техніко-економічних показників, обґрунтування перспективних параметрів та розробка нової моделі функціонування селянського (фермерського) господарства спеціалізованого на виробництві молока та яловичини (в низинній підзоні Закарпатської обл.);–

дослідження еколого-економічних засад формування і використання аграрного, виробничого і соціального ресурсних потенціалів.

Предмет та об’єкт дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-методологічні та практичні аспекти відтворення, формування, реструктуризації і використання аграрного ресурсного потенціалу в умовах трансформації відносин власності, становлення та розвитку ринкових засад господарювання в АПК України. Об’єктом наукового дослідження є діяльність сільськогосподарських підприємств різних форм власності й господарювання, фермерські та особисті селянські господарства населення Закарпатської області. Аналізуються дані за 1985 р. та за період 1990-2003 рр.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання закономірностей розвитку суспільного виробництва, системний підхід до аналізу розвитку галузей АПК в умовах трансформації відносин власності та переходу на ринкові засади господарювання. У процесі дослідження використовувались традиційні методи економічних досліджень: монографічний, статистико-економічний, системний, розрахунково-конструктивний, порівняльного аналізу та інші.

Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти, пов’язані з розвитком сільського господарства та інших галузей АПК, статистичні матеріали, аналітичні розрахунки, результати особистих досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад соціально-економічної сутності формування ресурсного потенціалу та економічного механізму його відтворення в сільськогосподарських підприємствах. Нові важливі результати проведених досліджень полягають у наступному:–

вперше запропоновано теоретичне обґрунтування концептуальних підходів формування і відтворення аграрного ресурсного потенціалу, як відображення зв’язків між ресурсами виробництв, його результатами та теорії сукупності функціональних ресурсів;–

в регіональному зрізі запропоновано підходи до визначення складових аграрно-ресурсного потенціалу та тенденцій змін його кількісних і якісних показників в процесі трансформації аграрних відносин за визначальними ознаками ринкової економіки – впливом форм господарювання і форм власності, мотивацією до трудової діяльності, можливостями реалізації трудового потенціалу села та цінової політики держави з врахуванням інтересів сільських товаровиробників;–

з позицій системного підходу, опрацьовано пропозиції щодо посилення впливу різних форм господарювання на використання аграрного ресурсного потенціалу і визначення його ефективності;

Дістали подальший розвиток:

–

–

Уточнено:–

пропозиції еколого-економічного формування і використання аграрного ресурсного та соціального потенціалів, що дало можливість автору виявити їх вплив на результативність господарювання в АПК.–

методичні підходи до здійснення розрахунків та розроблено нову модель формування основних техніко-економічних показників і перспективних параметрів функціонування селянського (фермерського) господарства спеціалізованого на виробництві молока та яловичини з використанням нормативно-конструктивного методу.

Практичне значення одержаних результатів. Використання вітчизняними сільгосппідприємствами в практиці господарської діяльності розроблених рекомендацій і пропозицій щодо шляхів раціонального формування, цілеспрямованого відтворення та ефективного використання їх ресурсного потенціалу на базі системного застосування оцінки його складових, економічно та екологічно доцільного співвідношення насамперед ресурсів праці та матеріально-технічної бази, сприятиме ринковому становленню різних за формою власності господарств АПК, нарощування обсягів виробництва конкурентноспроможної продукції сільського господарства, у вирішенні завдань продовольчої безпеки держави, приросту соціально-економічного ефекту.

Практична значимість розробки і впровадження пропозицій щодо механізму відтворення, формування і використання ресурсного потенціалу АПК підтверджується довідками органів державного і регіонального управління: Головного управління економіки Закарпатської обласної державної адміністрації (лист від 9.02.2004 № 10/93).

Матеріали досліджень використані в навчальних курсах „Розміщення продуктивних сил”, „Регіональна економіка” та „Державне регулювання економіки” в системі підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямом „Економіка підприємств” в Ужгородському національному університеті та Відкритому Міжнародному університеті розвитку людини „Україна” (Закарпатський базовий центр дистанційного навчання - лист від 16.04.04 № 2).

Особистий внесок здобувача.

Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, в якій проведено комплексне дослідження організаційно-економічних засад формування, відтворення та ефективного використання ресурсного потенціалу сільгосппідприємств в умовах трансформації відносин власності в АПК. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались на V Міжнародному конгресі українських економістів „Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, 22-26 травня 2000 р.), Міжнародній науковій конференції „Системні методи управління та метрологічного забезпечення виробництва” (Ужгород, 28-30 листопада 2000 р.), Третіх Всеукраїнських зборах конгресу вчених економістів-аграрників (Київ, 29-30 березня 2001 року), Регіональній науково-практичній конференції „Сучасний стан, напрями відновлення та перспективи розвитку харчової і переробної промисловості Закарпаття” (Ужгород, 7 липня 1998 р.), Регіональній науково-практичній конференції „Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі” (Ужгород, 30 листопада 2001 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 5,7 друк.арк., в тому числі 4,5 друк.арк. належить особисто автору, 9 наукових праць опубліковані у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (144 найменування). Зміст роботи викладено на 204 сторінках комп’ютерного тексту, проілюстровано у 40 таблицях, 2 рисунках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - „Соціально-економічні аспекти формування і використання аграрного ресурсного потенціалу” розглядається соціально-економічна сутність аграрного ресурсного потенціалу, з’ясовується необхідність його відтворення, реформування та раціонального використання у відповідності до форм власності і господарювання.

Дослідженням підтверджено, що при певних здобутках аграрного сектору країни, повільно зростають обсяги виробництва аграрної сировини й продуктів харчування, що негативно впливає на рівень продовольчої безпеки держави. В галузі допущено старіння матеріально-технічної бази, низькими темпами здійснюються процеси її відтворення та оновлення, різко зменшилися обсяги поставок селу мінеральних добрив, засобів захисту рослин і тварин, існує значний диспаритет цін і нееквівалентний обмін між сільським господарством і промисловістю. Руйнування мережі підприємств та організацій соціальної інфраструктури, зниження реальних доходів сільських жителів, низький рівень їх соціального забезпечення призводять до погіршення умов життя населення, загострення демографічної ситуації. Названі негативні тенденції не сприяють формуванню, відтворенню та високоефективному і раціональному використанню наявного аграрного ресурсного потенціалу.

Спроба теоретичного визначення дослідниками сутності аграрного ресурсного потенціалу, його складових і структури, активізувалася в колишньому СРСР у 80-их роках минулого століття. У наукових дослідженнях для відображення зв’язку між ресурсами виробництва і його результатами використовувалися різні терміни: виробничі й ресурсні можливості, об’єктивні умови виробництва, економічний, виробничий, ресурсний потенціал тощо. Стосовно аграрного господарювання, для конкретних розрахунків і порівнянь сутність виробничого потенціалу зберігається, але для кожного окремо взятого підприємства, незалежно від форм власності, необхідно ввести нове, більш розширене поняття – економічного потенціалу.

Наукове дослідження, розробки здійснені автором дисертації, підтверджують, що в період становлення, функціонування та розвитку ринкових відносин, у зв’язку з появою різноманітних форм господарювання актуальним є розробка новітньої концепції, стратегії і тактики формування та удосконалення ресурсного потенціалу, як окремих аграрних і агропромислових підприємств та об’єднань, так і АПК держави в цілому. В нових умовах трансформації власності та господарювання в аграрному секторі безпосередні товаровиробники самі визначають напрями і шляхи розвитку виробництва, формування своїх ресурсних потенціалів та створення різного роду соціальних фондів.

Найбільш визнаним у процесі подальшого практичного використання розрахованих величин ресурсного потенціалу є теорія сукупності функціональних ресурсів, які у процесі виробництва взаємозамінюються: трудові і земельні ресурси – виробничими фондами. Використання розрахунково-конструктивного методу при визначенні сукупних ресурсів робить можливим побудову моделі підприємства в цілому і моделей окремих підрозділів шляхом застосування системи структурних модулів виробничого потенціалу.

Актуальним в цьому контексті є визначення оцінки та віддачі аграрного ресурсного потенціалу враховуючи його структуру, форми власності, організаційно-економічні і правові форми господарювання, що відображено в дисертаційній роботі.

В процесі дослідження враховано, що оскільки в сучасній системі обліку виробничі фонди, (матеріально-технічні ресурси), та сільськогосподарські угіддя мають грошову оцінку, оцінка трудових ресурсів здійснювалася через фондовий аналог, який визначався множенням середньорічної оплати працівника сільськогосподарського виробництва на коефіцієнт ефективності капітальних вкладень в нову техніку з урахуванням терміну окупності. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень в нову техніку прийнято на рівні 15%, (відрахування на відновлення сільськогосподарської техніки при виробництві продукції) тобто нормативний строк окупності складає 6,67 року.

Загальна грошова оцінка та структура виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств Закарпатської області (2002 рік) подана в таблиці 1. Розрахунки здійснено в розрізі районів з врахуванням діяльності 316 сільгосппідприємств, (землекористувачів), у різних природнокліматичних підзонах області: низинній (194), передгірській (94) та гірській (28 господарств). Диференційований підхід до оцінки величини і віддачі сукупного ресурсного потенціалу виправданий тому, що різниця у співвідношеннях складових ресурсного потенціалу, який функціонує, ставить господарства і райони розташовані в різних підзонах в нерівні умови, оскільки ступінь забезпеченості земельними і трудовими ресурсами помічено спадною прогресією від господарств низинної аж до передгірської і гірської підзон.

Таблиця 1.

Грошова оцінка та структура виробничого потенціалу в сільськогосподарських підприємствах Закарпатської області (2002 р.)*

№ пп | Адміністративні райони | Грошова оцінка ресурсів, млн.грн. | Загальна вартість виробничого потенціалу | Земе-льні ресур-си | Пи-тома вага, % | Тру-дові ресур-си | Пи-тома вага, % | Мате-ріально-технічні ресурси | Пи-тома вага, % | млн. грн. | % | Низинна підзона | 1. | Берегівський | 143,6 | 62,8 | 17,3 | 7,5 | 68,3 | 29,8 | 229,2 | 100 | 2. | Виноградівський | 127,4 | 45,9 | 27,6 | 9,9 | 122,8 | 44,2 | 277,8 | 100 | 3. | Мукачівський | 165,7 | 61,9 | 42,2 | 15,8 | 59,6 | 22,4 | 267,5 | 100 | 4. | Ужгородський | 137,1 | 39,1 | 47,3 | 13,5 | 166,4 | 47,4 | 350,8 | 100 | Всього: | 573,8 | 51,0 | 134,5 | 11,9 | 417,1 | 37,0 | 1125,4 | 100 | Передгірська підзона | 5. | Іршавський | 50,5 | 39,6 | 14,5 | 11,3 | 62,7 | 49,1 | 127,7 | 100 | 6. | Свалявський | 1,7 | 12,0 | 0,963 | 6,3 | 11,6 | 81,7 | 14,2 | 100 | 7. | Тячівський | 24,3 | 25,2 | 1,8 | 1,9 | 70,1 | 72,9 | 96,2 | 100 | 8. | Хустський | 32,3 | 24,9 | 14,1 | 10,9 | 83,3 | 64,2 | 129,7 | 100 | Всього: | 108,8 | 29,6 | 31,4 | 8,5 | 227,7 | 61,9 | 367,9 | 100 | Гірська підзона | 9. | Великоберезнян-ський | 3,1 | 18,2 | 0,082 | 0,6 | 13,8 | 81,2 | 17,0 | 100 | 10. | Воловецький | 1,5 | 27,8 | 0,238 | 3,7 | 3,7 | 68,5 | 5,4 | 100 | 11. | Міжгірський | 6,3 | 47,7 | 0,158 | 0,7 | 6,9 | 51,9 | 13,3 | 100 | 12. | Перечинський | 4,1 | 23,0 | 0,784 | 4,5 | 12,9 | 72,5 | 17,8 | 100 | 13. | Рахівський | 1,0 | 10,3 | 0,448 | 4,1 | 8,3 | 85,6 | 9,7 | 100 | Всього: | 16,0 | 25,3 | 1,7 | 2,7 | 45,6 | 72,0 | 63,3 | 100 | Всього по області: | 698,6 | 44,9 | 167,6 | 10,8 | 690,4 | 44,3 | 1556,6 | 100 | * Розраховано за даними: Обласного управління земельних ресурсів.

Питома вага вартості земельних ресурсів в середньому по області складає 44,9% і варіює від 51,0% в сільгосппідприємствах низинної до 25,3% в гірській підзоні. Питома вага трудових ресурсів 10,8%, в тому числі з амплітудою коливання відповідно від 11,9 до 2,7%. Що ж стосується вартості матеріально-технічних ресурсів, то за даними таблиці спостерігається зворотня тенденція. В господарствах гірської підзони їх питома вага становить 72,0, а передгірської – 61,9, проти 37,0% в сільгосппідприємствах низинної підзони. Даний стан характеризує незавершеність реформування майнових комплексів, невикористання виробничих об’єктів, приміщень колишніх тваринницьких ферм колективних сільгосппідприємств, особливо в господарствах гірської та передгірської підзон.

Для нинішнього аграрного виробництва в області характерною є стійка тенденція зниження фондооснащеності одиниці сільськогосподарських угідь, що свідчить про зниження рівня механізації виробничих процесів, недостатнє впровадження прогресивних технологій в аграрному виробництві, екстенсивне ведення господарства.

За останні роки з суспільного аграрного сектора вивільнено значну частину працівників. Незважаючи на різке зменшення зайнятих у виробничій діяльності сільгосппідприємств, наявності в них значних невитребуваних фондів, майнових часток (паїв), фондоозброєність одного середньорічного працівника теж зменши-лась. Якщо у 1990 р. на середньорічного працівника припадало 13,8 тис.крб., або 9,2 тис. умовних одиниць, то у 2002 р. – 44,4 тис.грн., або 8,3 тис. умовних одиниць.

Включення вартості землі до складу основних засобів виробництва в сільському господарстві, дає більш повну характеристику ефективності використання фондів, в тому числі фондовіддачу (таблиця 2.).

Таблиця 2.

Показники фондовіддачі в сільськогосподарських підприємствах Закарпатської області при різних варіантах обчислення, 2002 р.

№ пп | Адміністративні райони | Виробничий потенціал | Ва-лова про-дук-ція, млн. грн. | Фондовід-дача по вартості фондів (на 100 грн.) | Фондовід-дача по вартості фондів і землі | Фондовід-дача по вартості всього потен-ціалу | Всьо-го,

млн. грн. | на 100 га с.-г. угідь, тис.грн | грн. | міс-

це в ряду | грн. | міс-це в ряду | грн. | міс-це в ряду | Низинна підзона | 1. | Берегівський | 229,2 | 1,3 | 13,3 | 19,5 | 2 | 6,29 | 3 | 5,82 | 3 | 2. | Виноградівський | 277,8 | 2,1 | 14,1 | 11,47 | 4 | 5,63 | 4 | 5,07 | 4 | 3. | Мукачівський | 267,5 | 1,4 | 19,5 | 32,70 | 1 | 8,65 | 2 | 7,28 | 2 | 4. | Ужгородський | 350,8 | 2,0 | 29,7 | 17,87 | 3 | 9,80 | 1 | 8,48 | 1 | Всього: | 1125,4 | 1,7 | 76,6 | 18,38 | х | 7,74 | х | 6,81 | х | Передгірська підзона | 5. | Іршавський | 127,7 | 1,6 | 5,1 | 8,12 | 5 | 4,50 | 5 | 3,99 | 5 | 6. | Свалявський | 14,2 | 2,3 | 0,4 | 3,38 | 6 | 2,95 | 6 | 2,76 | 8 | 7. | Тячівський | 96,2 | 2,8 | 0,9 | 1,31 | 12 | 0,97 | 11 | 0,96 | 11 | 8. | Хустський | 129,7 | 3,1 | 2,7 | 3,24 | 7 | 2,33 | 7 | 2,08 | 7 | Всього: | 367,9 | 2,2 | 9,1 | 4,00 | х | 2,70 | х | 2,47 | х

Гірська підзона | 9. | Великоберезнянський | 17,0 | 1,7 | 0,057 | 0,41 | 13 | 0,34 | 13 | 0,33 | 13 | 10. | Воловецький | 5,4 | 1,1 | 0,076 | 2,05 | 9 | 1,46 | 9 | 1,41 | 9 | 11. | Міжгірський | 13,3 | 0,5 | 0,108 | 1,56 | 11 | 0,82 | 12 | 0,81 | 12 | 12. | Перечинський | 17,8 | 1,2 | 0,232 | 1,80 | 10 | 1,36 | 10 | 1,30 | 10 | 13. | Рахівський | 9,7 | 2,4 | 0,193 | 2,32 | 8 | 2,07 | 8 | 1,99 | 6 | Всього: | 63,3 | 1,1 | 0,666 | 1,46 | х | 1,08 | х | 1,05 | х | Всього по області: | 1556,6 | 1,7 | 86,4 | 12,52 | х | 6,22 | х | 5,55 | х |

Поглиблений аналіз використання складових виробничого ресурсного потенціалу свідчить про незначний вплив питомої ваги земельних ресурсів на фондовіддачу в господарствах районів розташованих в гірській підзоні, оскільки якість земельних ділянок тут низька (34 бали за окупністю затрат), а грошова оцінка 1 га сільгоспугідь варіює від 2,4 тис.грн. в сільгосппідприємствах Міжгірського, до 3,0 тис.грн. в господарствах Великоберезнянського району.

В цілому, в сільгосппідприємствах області фондовіддача в розрахунку на 100 грн. вартості фондів становить 12,52 грн. по вартості фондів та землі – 6,22 грн., а з врахуванням грошової оцінки трудових ресурсів – 5,55 грн. Значно вищим є показники фондовіддачі в сільгосппідприємствах низинної підзони, де якість земель значно вища, (45 балів за окупністю затрат), а фондозабезпеченість та фондоозброєність праці поступово формується до оптимального рівня.

З метою прискорення реформування сільськогосподарських підприємств у напрямі становлення господарств ринкового типу запропоновано доопрацювати і затвердити порядок передавання в оренду земель-них ділянок (паїв) та уточнити і впорядкувати на юридичній основі методику визначення орендної плати, підготувати пропо-зиції щодо законодавчого врегулювання ринку землі і його інфраструктури (земельний банк, інформаційні, посередницькі структури). Базою для визначення орендної плати може виступати грошова оцінка сільськогосподарських угідь, рента, доход.

В другому розділі – „Аналіз кількісних і якісних змін у складі ресурсного потенціалу сільгосппідприємств Закарпатської області” розглянуто регіональні аспекти функціонування агропромислового комплексу Закарпаття і тенденції змін у складі ресурсного потенціалу, досліджено особливості трансформації земельних ресурсів в процесі аграрної реформи, проведено аналіз демографічно-трудового потенціалу села і його використання. Особлива увага приділена проблемам забезпечення сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними ресурсами та технологічному оновленню виробництва.

Як підтверджують дисертаційне дослідження і розроблена Концепція сталого розвитку Закарпаття, орієнтуючись на ринкові критерії, враховуючи історичні трудові традиції, етнокультурні та психологічні характеристики трудового потенціалу, наявний виробничо-ресурсний потенціал, пріоритетному розвитку найбільшою мірою відповідає формування лісової та рекреаційної господарських систем, органічно взаємозв'язаних з сектором домашніх господарств.

Серед цих трьох пріоритетів, на перше місце претендує розвиток агропромислового комплексу в цілому, включаючи сектор домашніх господарств. В агропромисловому комплексі (2002 р.), зосереджено 17,4% основних фондів на суму 1255 млн. грн., в промисловості 33,8%, на суму 2441 млн. грн., (у фактичних цінах на кінець року). Валова додана вартість виробництва товарної продукції становила в галузі сільського господарства 869,7 млн. грн., або 50,9% до підсумку, а в промисловості відповідно – 395,1 млн. грн. або 31,4%. У сфері сільськогосподарського виробництва у 2002 році (включаючи особисте підсобне сільське господарство) було зайнято 223,1 тис. осіб, або 42%, в промисловості - 76,5 тис. осіб, або 14,0% кількості населення зайнятого в усіх сферах економічної діяльності.

В аграрному секторі області (станом на 1 січня 2003 р.), налічувалося 295,2 тисяч господарств населення, 1377 селянських (фермерських) господарств, 359,1 тис. індивідуальних власників і користувачів землі, з них 63,9 тис. осіб є власниками землі в колективних та індивідуальних садах і городах. За ними закріплено 313,2 тис. га сільськогосподарських угідь, або 67,8% всієї площі, а питома вага в загальному обсягу валової продукції сільського господарства складає 93,6%. На базі колишніх колективних господарств утворено 238 сільгосппідприємств різних форм господарювання на основі приватних земельних та майнових паїв, з них: 25 - сільськогосподарські кооперативи (10%); 38 - приватно-орендні підприємства (16%); 114 - господарські товариства (49%); 49 - селянські (фермерські) господарства (20%), 12 - інші сільгосппідприємства. У їх володінні 117,3 тис. гектарів сільгоспугідь.

Продовжує розвиватись інфраструктура регіональних і міжрегіональних аграрних ринків. Станом на 01.12.2003 р. в області діяло 9 агроторгових домів, 58 оптово-продовольчих та 24 оптово-плодоовочевих ринків, 25 кредитних спілок, 50 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, 393 заготівельних пункти, 219 підприємств фірмової торгівлі. Завершується реформування і реструктуризація підприємств, організацій та інфраструктури всіх обслуговуючих і сервісних служб аграрного спрямування.

Узагальнюючим показником розвитку сільськогосподарського виробництва є ріст об’єму валової продукції у вартісному вираженні в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, який відображає економічну ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу та рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва (Табл. 3.).

Таблиця 3.

Виробництво валової продукції сільського господарства за категоріями господарств в Закарпатській області

(у порівнянних цінах 2000р., млн.грн.)*

Показники | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2002 в % до 1990

р. | Питома вага сектора в загальному обсязі, % | 2001 | 2002 | Валова продукція

всіх категорій господарств всього: | 1573,9 | 1251,9 | 1223,9 | 1341,6 | 1379,7 | 87,7 | х | х | в тому числі:

Рослинництва | 745,1 | 592,8 | 591,2 | 633,8 | 622,4 | 83,5 | х | х | Тваринництва | 828,8 | 659,1 | 632,7 | 707,8 | 717,3 | 86,5 | х | х | Валова продукція сільськогосподарських підприємств, всього: | 708,4 | 203,8 | 75,1 | 85,3 | 90,7 | 12,8 | 6,4 | 6,6 | в тому числі:

Рослинництва | 358,9 | 116,4 | 54,2 | 66,3 | 65,5 | 18,2 | 10,5 | 10,5 | Тваринництва | 349,5 | 87,4 | 20,9 | 19,0 | 25,2 | 7,2 | 2,7 | 3,5 | Валова продукція господарств населення, всього: | 865,5 | 1048,1 | 1148,8 | 1256,3 | 1289,0 | 148,9 | 93,6 | 93,4 | в тому числі:

Рослинництва | 386,2 | 476,4 | 537,0 | 567,5 | 569,9 | 147,5 | 89,5 | 91,6 | Тваринництва | 479,3 | 571,7 | 611,8 | 688,8 | 692,1 | 144,4 | 97,3 | 96,5 | * Джерело: 1. Сільське господарство Закарпаття у 1990-2001 рр. Статистичний збірник. - Ужгород, 2002. – с.7.

2. Валова продукція та продуктивність праці в сільському господарстві України за 2002 рік. – Статистичний збірник. - Київ, 2003. с.17-18.

Виробництво валової продукції в господарствах суспільного сектору знижується. Господарства ж приватного сектору поступово нарощують виробництво валової сільськогосподарської продукції. В 1990 році питома вага цих господарств у загальній масі валової продукції складала 55,0%, в 2001 та 2002 рр. відповідно – 93,6% та 93,4%, тваринницької продукції – 97,3% та 96,5%. Інтенсифікація господарювання в індивідуальному секторі АПК області, забезпечує стабільність виробництва продуктів харчування.

Із збільшенням земельних наділів у господарствах населення кількість утримуваної худоби на 1 січня 2003 року зросло до 177,2 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі 133,7 тис. корів, 245,6 тис. голів свиней. 107,3 тис. голів овець та кіз, 2134,9 тис. голів птиці, 12,2 тис. голів коней, 40,2 тис. голів кролів. В розрахунку на 100 селянських дворів утримується 63 голови великої рогатої худоби, в тому числі 55 корів, 74 голови свиней, 36 голів овець та кіз, 4 голови коней, 13 голів кролів, 705 голів птиці. В господарствах населення зосереджено 88-95% поголів’я худоби наявної в області.

Зростає рівень інтенсифікації господарювання в сімейних фермерських господарствах області. В розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь щільність поголів`я худоби в 5-7 разів, а виробництво продукції тваринництва у 6-8 разів вищі відповідних показників фермерських господарств у країні. В області немає збанкрутілих фермерських господарств, а частка середніх за прибутковістю (в розрахунку на 1 га сільгоспугідь в порівнянні з громадським сектором) сягає 87%, або на 16,8 пункта вище ніж в цілому по Україні. Однак, не вирішеним залишається питання фінансово-кредитного забезпечення функціонування фермерських господарств. За даними обласного відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств у 2002 році названим господарствам Закарпаття за рахунок державного бюджету надано фінансову допомогу у розмірі 74,0 тис.грн., або 54 грн. в розрахунку на одне господарство.

В роботі здійснено порівняльний аналіз виробництва основних видів сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств України в тому числі й Закарпаття в розрахунку на одну особу на рік, проаналізовано споживання основних продуктів харчування за період 1985-2002 рр. Аналіз свідчить, про погіршення структури харчування, помітне зниження споживання населенням практично всіх видів продовольства, крім хлібних продуктів. В роботі наголошено, про невідкладне завдання забезпечення ресурсноспоживчої сталості агропродовольчої системи в країні, збалансованості ресурсозабезпечення і споживання основних видів продукції на вітчизняному ринку.

В дисертаційному дослідженні обґрунтовано трансформацію земельних ресурсів в процесі реформування сільськогосподарських підприємств, здійснена порівняльна грошова оцінка 1 га землі в Україні, та в районах Закарпатської області. Досліджено ефективність використання земельних угідь в сільськогосподарських підприємствах чотирьох областей Карпатського регіону. Виявлено негативний показник використання сільськогосподарських угідь – велику розораність, яка в низинних районах області, де сконцентровано 2/3 ріллі, сягає 67,2%, а в Берегівському районі 73% сільськогосподарських угідь.

Проведене дослідження виокремлює основні негативні сторони землекористування: ґрунтовий покрив продовжує деградувати у зв’язку з невизначеністю у співвідношенні між сільськогосподарськими угіддями, незбалансованістю біохімічних речовин і енергії в агроландшафтах, недосконалістю протиерозійних заходів, значно скоротилися обсяги внесення у ґрунт як органічних так і мінеральних добрив, відсутній моніторинг використання земель. В 2002 році відсоток удобреної мінеральними добривами площі склав 34,2% проти 80% у 1990 році. Кожний гектар отримав лише 86 кг поживних речовин, або в 4,2 раза менше 1990 року. Незадовільним залишається використання меліорованих земель. Нині в області в експлуатації у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності та форм господарювання знаходиться 180,6 тис.га осушених та 5,5 тис. га зрошуваних земель. Близько 50,0% меліоративних робіт на осушених та 37,1% на зрошуваних землях здійснено до 1970 року. Тобто ці землі перебувають в експлуатації понад 30-35 років. До того ж за останнє десятиріччя, внаслідок відсутності коштів на реконструкцію, не забезпечено нормального функціонування меліоративних земель, прогресує розвиток іригаційної ерозії, накопичення солей і хімічних речовин (рештки хімізації, йде процес руйнування водойм і меліоративних каналів).

В дисертаційній роботі в контексті формування і використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств, проаналізовані показники відтворення, використання і розвитку демографічно-трудового потенціалу закарпатського села, запропоновано необхідність визначення пріоритетів структурних перетворень у сфері сільської зайнятості, створення нетрадиційних робочих місць, прискорення забезпечення села матеріально-технічними ресурсами, розвиток підприємництва, утвердження нових форм господарювання, зміни соціального укладу життя на селі.

У формуванні ресурсного потенціалу сільськогосподарського виробництва важливе місце займають проблеми матеріально-технічного забезпечення і технологічного оновлення виробництва. В роботі проаналізовано склад і структуру основних засобів сільськогосподарських підприємств областей Карпатського регіону, виявлено їх наявність в розрахунку на 1 га сільськогоcподарських угідь та на 1 працівника сільськогосподарського підприємства. Наголошено на недостатній забезпеченості аграрного виробництва матеріально-технічними засобами.

В умовах техніко-технологічного занепаду аграрної сфери, високого рівня зносу наявних матеріально-технічних засобів, запропоновано доцільність взаємоузгодженого і збалансованого ресурсотехнологічного оновлення сільськогосподарського виробництва відповідно науково-обґрунтованих норм, зокрема, врахування сучасних тенденцій НТП та застосування екологобезпечних і ресурсозберігаючих технологій і біоресурсів в АПК.

В третьому розділі „Економічна ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу регіону” – обґрунтовуються напрями використання аграрного ресурсного потенціалу регіону, підвищення його економічної ефективності в умовах становлення і розвитку нових господарських структур АПК в післяреформений період.

Значна увагу в дисертаційній роботі приділена функціонуванню селянських (фермерських) господарств. Доведено переваги фермерського господарювання, які полягають у більших розмірах земельних ділянок, у можливості застосування комплексної механізації, ефективнішого використання трудового потенціалу села, інших основних складових аграрного ресурсного потенціалу, (табл.4).

Таблиця 4.

Показники основних складових ресурсного потенціалу фермерських господарств Закарпатської області

(на початок року) |

1992 | 1994 | 1996 | 1998 | 2000 | 2001 | 2003 | Кількість фермерських господарств, одиниць | 135 | 670 | 1054 | 1338 | 1400 | 1459 | 1377 | Площа наданих їм сільськогосподарських угідь, га

В тому числі ріллі | 420

231 | 3466

3050 | 4801

4370 | 5557

5067 | 6137

5603 | 11242

10195 | 9893

8964 | Припадає сільськогоспо-дарських угідь в середньо-му на одне господарство, га

в тому числі ріллі | 3,1

1,7 | 5,2

4,6 | 4,6

4,1 | 4,2

3,8 | 4,4

4,0 | 7,7

7,0 | 7,2

6,5 | Питома вага сільгоспугідь, наданих фермерським господарствам, у загальній площі по області, % | 0,1 | 0,9 | 1,1 | 1,2 | 1,4 | 2,6 | 2,5 | Чисельність працюючих в фермерських господар-ствах, всього осіб

в т.ч. членів фермерського господарства | 1206

1091 | 1977 1639 | 2307 1783 | 3315

2766 | 2540

2451 | 2937

2618 | 2930

2582 | Наявність с/г техніки: - тракторів

- зернозбиральних комбайнів

- сівалок | 22

-

2 | 108

2

8 | 146

8

26 | 210

11

54 | 293

17

71 | 330

26

78 | 327

25

72 | *Джерело: 1. Статистичний довідник “Закарпаття –2000”.Ужгород.2001.448с.

2. Статистичний щорічник „Закарпаття’2002”. Ужгород. 2003.-С.174.

Серед основних складових ресурсного потенціалу сільського господарства – земля, (а в якісному відношенні її родючість), населення і трудові ресурси. Важливим є демографічний фактор, зокрема трудові ресурси, оскільки виробництво пов’язане насамперед з використанням працездатного населення.

Виробництвом сільськогосподарської продукції в селянських (фермерських) господарствах області в основному зайняті члени господарств – 77,3% у 1996 році, 88,1% у 2003 році. Із усіх працюючих членів господарства 36,6% складали жінки. Що ж стосується найманої праці, то керівники фермерських господарств застосовують її дуже рідко, як правило, лише під час збору урожаю.

Дослідженням доведено, що в умовах коли селянські (фермерські) господарства, та й особисті господарства населення, дедалі більше набувають форму товарних, важливою складовою ресурсного потенціалу аграрного виробництва виступає сформована виробнича інфраструктура, яка дозволяє в умовах ринкового середовища звільнити виробника сільськогосподарської продукції від невластивих йому функцій сервісного та маркетингового обслуговування.

За результатами дослідження запропоновано, створення на науково-обґрунтованих засадах оптових ринків сільськогосподарської продукції, удосконалення системи оптової торгівлі харчовими продуктами, створення і розвиток недержавних агроторговельних домів, контрактових і страхових компаній, бізнес-центрів, консультативних фірм, проведення виставкових заходів, семінарів аукціонів для реклами вітчизняної продукції.

В приватному секторі аграрної економіки чільне місце належить нині особистим селянським господарствам населення. В області (2003 р.) налічується