МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКIВСЬКА НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ МIСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Громоздова Лариса Василівна

УДК 338.242

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ РЕГІОНУ

Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил

та регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень НАН України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Амітан Веніамін Наумович,

Інститут економіко-правових досліджень НАН України

(м. Донецьк),

завідувач відділу економіко-правових проблем розвитку

територіальних систем

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Тимчук Микола Федорович,

Інститут муніципального менеджменту

та бізнесу (м. Київ), ректор,

кандидат економічних наук, доцент

Голеніщева Олена Володимирівна,

Харківський інститут бізнесу і менеджменту,

доцент кафедри фінансів

Провідна установа: Полтавський національний технічний

університет ім. Ю.Кондратюка, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться 01.07.2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.089.01 у Харківській національній академії міського господарства за адресою: 61002, м.Харків, вул.. Революції,12

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської національної академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків, вул. Революції,12

Автореферат розісланий 31.05.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд. техн. наук, доцент ____________ Ачкасов А.Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Форсований перехід до ринку в умовах важкої економічної кризи в Україні викликав ряд негативних соціально-економічних наслідків як у країні в цілому, так і в окремих регіонах. Зменшенню цих наслідків повинна сприяти раціональна робота регіональних апаратів управління економікою, для чого мають бути внесені відповідні зміни в економічні механізми управління розвитком регіонів, на новий ступінь повинна бути піднесена організаційна структура управлінських регіональних відносин, знайдено нові методи управління розвитком регіону.

Необхідне реформування підходу до визначення функції добробуту й поліпшення якості життя населення.

На період реформування необхідний альтернативний інструмент прогнозів економічного розвитку.

Для подолання наявних відставань і недоліків в управлінні економічним розвитком необхідне здійснення комплексу заходів, в першу чергу створення цілісної системи управління, здатної приймати ефективні рішення, близькі до оптимальних.

Масштабність, складність та недостатня дослідженість цих проблем обумовили актуальність і доцільність дисертаційної роботи.

Удосконалення організаційних структур управління відноситься, за визнанням багатьох учених, до найважливіших засобів підвищення ефективності управлінської діяльності.

У недалекому минулому в Україні існувала надмірно централізована система управління економікою, яка ігнорувала економічну логіку й закони. В процесі переходу економіки України до ринкових відносин виникла нагальна проблема формування науково обґрунтованої регіональної політики, розробки нової моделі регіональної економіки. Окремі теоретичні й методологічні питання регіональної економіки, особливо перехідного періоду, недостатньо вивчені і, природно, не знайшли практичного використання. Актуальність проблеми економічного розвитку на регіональному рівні обумовлена масовими масштабами і хронічним характером абсолютного зубожіння в Україні, високим і зростаючим рівнем безробіття і неповної зайнятості, низьким рівнем продуктивності праці в аграрному секторі і його стагнації, де розширюється прірва між життєвим рівнем і економічними можливостями міського і сільського населення, що загрожує масштабним руйнуванням навколишнього середовища, зниженням якості охорони здоров'я, сильною залежністю від іноземних, що не завжди для нас підходять, технологій, інститутів і ціннісних систем, збільшується нерівність в розподілі доходів.

У зв’язку з цим актуальними є дослідження, пов’язані з удосконаленням управління соціально-економічними процесами в регіонах, пошуком нових методів управління розвитком регіону. На вирішення цього завдання і спрямована дисертаційна робота.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи отримані при виконанні науково-дослідних робіт за темами: 3.1.10.6 “Місто в системі реструктуризації господарського комплексу регіону” в Інституті економіко-правових досліджень, використанні фундаментальних матеріалів регіонального економічного розвитку, таких як “Програма соціально-економічного і культурного розвитку Кіровоградської області на 1999-2010 роки”, "Кіровоградщина-2010", програма "Ліс", програма створення золотодобувної промисловості, програма регіонального кредитування розвитку галузей народного господарства області, програма розвитку виробництва спирту для випуску паливного етанолу, програма фінансової підтримки Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка й обґрунтування теоретико-методологічних засад управління соціально-економічним розвитком регіону та удосконалення його ефективності на всіх ієрархічних рівнях шляхом створення організаційно-економічного механізму.

Для досягнення визначеної мети в дослідженні поставлені й вирішені наступні основні задачі:

- теоретичне обґрунтування необхідності нового бачення проблеми економічного розвитку регіону;

- встановлення особливостей аналізу і прогнозування економічного розвитку;

- розробка методики оцінки рівня життя різнозабезпечених верств населення;

- удосконалення інформаційної бази аналізу регіонального розвитку;

- формування систем оптимізації організаційно-правових регіональних структур управління.

Об'єкт дослідження: система управління соціально – економічним розвитком регіону.

Предмет дослідження: організаційно-економічні методи управління розвитком регіону.

Методи дослідження. У роботі використані методи логічного аналізу (для обґрунтування необхідності переходу до нової концепції економічного розвитку), системного підходу (при розгляді питань ретроспективного аналізу і прогнозування соціально-економічного розвитку на перспективу), статистичного аналізу (при оцінюванні рівня диференціації доходів населення), методи прогнозування (при оцінюванні перспектив економічного розвитку регіону), економіко-математичні методи (при імітації реальних економічних процесів у ході експерименту).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

- виконано порівняльний аналіз пропорцій регіонального економічного розвитку докризового і кризового періодів на основі моделі балансу грошових доходів і витрат населення, розроблені алгоритм і методика обробки регіональної інформаційної бази. Отриманий інструментарій зручний для практичного застосування з питань індикативного планування і прогнозування у вигляді еталонного питомо-вагового балансу грошових доходів і витрат населення області;

- теоретично обґрунтована необхідність аналізу нерівномірності розподілу грошових доходів населення при оцінці тенденції економічного розвитку регіону, вказані практичні методи проведення даного аналізу;

удосконалено:

- організаційно-економічні методи управління розвитком регіону шляхом модернізації класичного методу Лоренца при оцінці нерівномірності розподілу доходів серед населення регіону;

- організаційно-правову структуру керування економічним розвитком регіону та структури Головного управління економіки облдержадміністрації (на прикладі Кіровоградської облдержадміністрації);

- інформаційну базу аналізу регіонального розвитку;

знайшли подальший розвиток теорія економічного розвитку та методологічна база регіонального економічного розвитку.

Практичне значення отриманих результатів. Результати виконаної роботи у вигляді рекомендацій можуть бути використані для управління соціальним і економічним розвитком регіону, органами законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування в процесі управління й активізації регіональних взаємовідносин: побудована автором аналітична матриця співставлення регіональних пропорцій розвитку поточного періоду з еталонним макетом (довідка №166-1 від 7.01.2004 р. Кіровоградської облдержадміністрації), методи п’ятикратних прирощень та тангенсного аналізу при оцінюванні тенденцій нерівномірності розподілу доходів населення регіону (акт впровадження №4 від 11.02.2003 р. Кіровоградського обласного управління статистики), методи еталонних балансів для ретроспективного аналізу економічного розвитку регіону (акт впровадження №5 від 12.02.2003 р. Кіровоградського обласного управління статистики), програмний продукт, що дозволяє здійснювати практичну побудову кривих Лоренца на обласному та міському рівнях (довідка №18-1 від 20.02.2003 р. Кіровоградського міського відділу статистики), алгоритм розрахунку доходів домогосподарств, розрахованих як сумарний масив доходів відповідних ідентифікаційних кодів (довідка №14-4 від 3.03.2004 р. Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області), підходи до оцінювання і методи розробки еталонних балансів на стадії розробки регіональних програм соціально-економічного розвитку Єденецького повіту Молдови (довідка №15 від 20.12.2001 р. примарії м. Отакі), включення в навчальну програму курсу “Державне регулювання економіки” нових методів оцінки нерівномірності розподілу доходів на регіональному рівні за допомогою тангенсного методу в Міжнародному відкритому університеті розвитку людини “Україна” (довідка Університету №14 від 12.06.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо методологічних і практичних засад управління регіональними структурами, концептуальних підходів до формування їх складових та перспектив регіонального розвитку, новітніх тенденцій у цій сфері суспільного виробництва. Усі викладені в дисертації наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто. Внесок автора в статтю, що опублікована в співавторстві [10] полягає в описі проблем територіальної структури АПК у Кіровоградській області.:

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи були обговорені на таких міжнародних науково-практичних конференціях: “Діти і підприємництво” (м. Київ, 18-20 грудня 1996 р.), “Економічна освіта: проблеми і перспективи” (м. Черкаси, ЧДУ 6-9 жовтня 1999 р.), на V Міжнародному конгресі українських економістів (Львів, 22-26 травня 2000 р.), “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоуправління” (м. Запоріжжя, Гуманітарний університет ЗІДМУ,15-17 листопада 2001 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Підприємство в умовах трансформації економіки України” (м. Київ, КДУ 10-11 листопада 2000 р.), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова, 2001” (м. Дніпропетровськ, 5-7 листопада 2001 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових статей у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України та 2 тези доповідей на науково-практичних конференціях загальним обсягом 2,354 ум.-друк. арк., з них автору особисто належить 2,2 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона викладена на 172 сторінках друкованого тексту та містить 17 рисунків, 12 таблиць, що наведені на 31 сторінці, список використаних джерел з 162 найменувань на 14 сторінках, 8 додатків на 33 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, визначені мета, предмет і об’єкт дослідження, охарактеризовані наукова новизна і практична значущість одержаних результатів.

У першому розділі викладено методологічну основу регіонального розвитку, визначено поняття “регіон” і “регіональна політика”. Регіон – це цілісна система зі своїми структурою, функціями, зв'язками із зовнішнім середовищем, історією, культурою, умовами життя населення. Державна регіональна політика – це сукупність організаційно-правових і економічних зобов'язань, виконуваних державою в рамках регіонального розвитку відповідно до поточних і стратегічних цілей.

Регіональний фактор відчутно впливає на розвиток економіки держави. Україна в 1997 р. приєдналася до Європейської хартії про місцеве самоврядування. Це зобов'язує її розробляти заходи для регіоналізації управління, проводити державну регіональну політику.

У даний час здійснюються спроби виробити методичні підходи до оцінки й узгодження масштабів, форм та інструментів державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів України, удосконалення міжрівневих фінансово-економічних відносин, обґрунтування вибору пріоритетів і варіантів регіональної політики, пов'язаних із загальнодержавними пріоритетами й етапами їхнього здійснення, а також враховуючих особливості конкретних регіонів та їхніх асоціацій. Для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України і її регіонів, підвищення рівня життя населення в Україні в 2001 р. прийнята "Концепція державної регіональної політики".

До 70-х років ХХ ст. регіональний розвиток переважно розглядався як чисто економічне явище. Вважалося, що швидке збільшення абсолютного обсягу валового внутрішнього продукту і національного доходу в розрахунку на одного мешканця, раціональне розміщення продуктивних сил автоматично принесуть добробут за рахунок створення нових робочих місць і можливостей у результаті формування необхідних умов для поширення економічних і соціальних плодів зростання на більш широкі верстви населення. Проблеми бідності, безробіття і розподілу доходів, екології та інших факторів у роботі з прискорення регіонального розвитку відсувалися на другий план. Однак стало зрозумілим, що існуюча концепція економічного розвитку не враховує регіонального аспекту і подальший рух у цьому напрямку наповнений як економічними, так і соціальними катаклізмами, що ставить задачу їх переорієнтації.

Це вимагає більш широкого застосування методів комплексної економічної оцінки регіонального розвитку - методу визначення рівнів економічного і соціального розвитку регіонів, методу визначення комплексності, спеціалізації, структурних зрушень регіонального розвитку та ін.

Науково містким і гідним уваги є метод аналітико-розрахункового обґрунтування і моделювання регіонального розвитку – це нормативний метод управління, що передбачає використання науково обґрунтованих норм і нормативів, а також балансовий метод, який використовується для поєднання обсягу і структури суспільних потреб з матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами.

Балансовий розрахунок координує різні прогнозно-програмні завдання, поєднуючи всі прогнозно-програмні цілі в певну ієрархічну структуру. Будь-який баланс є синтезом окремих балансів, кількість яких може бути як завгодно великою. Інформацію, потрібну для складання балансу, одержують з інших балансових розрахунків, саме тому мова йде про систему господарських балансів.

На рівні адміністративного району доцільна і необхідна розробка окремих балансів, що використовуються при керуванні регіональним розвитком. Одним з найважливіших є баланс грошових доходів і витрат населення. Система показників цього балансу відображає формування грошових доходів населення у процесі розподілу й перерозподілу частини національного доходу, а також їхнє використання.

Рівень життя населення – одна з найбільш складних категорій соціальної теорії. Соціально-економічна ситуація в регіоні характеризується певним сполученням параметрів регіонального розвитку, що є специфічними для кожного регіону. Якщо ситуація в регіоні відповідає об'єктивним факторам, то такому регіону не потрібні ніякі компенсаційні механізми. У протилежному разі даний регіон погано адаптується до нових умов господарювання. При цьому слід зазначити, що така оцінка є чисто умовною, оскільки параметри регіонального розвитку досить різнорідні й важко зводяться в деякий інтегральний параметр, а факторам, як правило, можна дати тільки якісну оцінку. Але для прикладних цілей прийнято це завдання дещо спрощувати. Наприклад, як такий параметр можна прийняти рівень життя населення, тому що, як було сказано раніше, саме підвищення (чи у перехідний період – підтримка) рівня життя жителів є метою функціонування регіональної економіки і саме по ньому населення може судити про ефективність проведення органами управління різних рівнів соціально-економічної політики.

У другому розділі, присвяченому дослідженню стану й особливостей розвитку регіону, виконано аналіз господарського комплексу Кіровоградської області з акцентом на оцінку рівня добробуту населення.

Аналіз структури валової доданої вартості області за останні роки доводить, що в даний час понад 50% її приходиться на галузі, що випускають товари, зокрема на промисловість припадає всього 1/6 частина, а на сільське господарство - майже 1/3, близько 49% складає сектор нематеріального виробництва. Ці дані свідчать про посилення процесу деіндустріалізації економіки області в цілому.

Це вимагає постійної координації виробничо-фінансової діяльності сільського господарства і переробних підприємств.

Аналіз сучасного рівня життя населення Кіровоградської області за останнє п'ятиріччя свідчить, що зростання грошових доходів населення відбувається дуже повільними темпами в порівнянні з темпами підвищення цін на товари й послуги. Фактично грошові доходи населення в 2001 р. склали 1824 млн. грн., а в розрахунку на душу населення – 1602,6 грн., тоді як у цілому в Україні грошові доходи на душу населення становили 2247,5 грн.

Якщо розглянути всю структуру сукупних ресурсів населення (домогосподарств) Кіровоградської області за 2000-2001 рр., то треба відзначити, що в 2001 р. питома вага грошових доходів у загальному обсязі сукупних ресурсів склала 66,8% і в порівнянні з 2000 р. збільшилась на 5,4% (у сільській місцевості зростання дорівнювало понад 11% за рік). У міських поселеннях вона була ще більше – 68%, що пов'язано із зростанням таких джерел доходів, як пенсії і продаж нерухомості (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл сукупних ресурсів домогосподарств у Кіровоградській області в 2001 р. за укрупненими показниками джерел доходу (в середньому за місяць на одне домогосподарство)

Аналіз стану господарського комплексу області свідчить, що основними завданнями його економічного розвитку повинні стати:

формування економіки в гармонійно розвинутий індустріально-аграрний комплекс, в якому б органічно поєднувалися виробництво засобів виробництва для сільського господарства (технічне переозброєння та реконструкція підприємств сільськогосподарського машинобудування);

інтенсивне сільськогосподарське виробництво;

збалансовані з ресурсами сировини потужності харчової, переробної промисловості і технічно оснащеної інфраструктури АПК (особлива увага повинна бути звернена на потужності по збереженню і переробці зерна, цукрового буряка, м’яса, плодів, овочів);

ревізія виробничих потужностей у промисловості і виведення з експлуатації, перепрофілювання тих з них, що мають необоротний та важко нейтралізований негативний вплив на навколишнє середовище, а також тих, потреба в продукції яких скорочується або зникла);

перепрофілювання частини виробничих потужностей (особливо машинобудівного комплексу), що виконувала замовлення Міністерства оборони;

припинення подальшого розвитку Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд, потреба в продукції якого має чітку тенденцію до скорочення в Україні;

рекультивація земель, зайнятих кращими, унікальними в Європі тучними чорноземами;

подальше удосконалення спеціалізації та інтеграції сільськогосподарського виробництва, створення в області різномасштабних і різнотипних за формами власності сільськогосподарських і агропромислових підприємств;

істотне підвищення продуктивності праці в сільському господарстві;

докорінне соціальне перетворення сіл області;

технічна реконструкція і модернізація виробництва в галузях і підгалузях спеціалізації області, безпосередньо не зв'язаних з індустріально-аграрним комплексом (є об'єктивні умови для прискорення розвитку легкої, скляної і фарфоро-фаянсової промисловості, а також деяких підгалузей машинобудування і металообробки);

скорочення вивозу сировини й напівфабрикатів;

докорінна реконструкція і технічне переозброєння традиційних сировинних галузей: буровугільної, видобутку і виробництва кольорових металів, графітової сировини та інших, забезпечення екологічно безпечного їхнього функціонування (рекультивація земель з урахуванням розробки родовищ і перетворення індустріальних ландшафтів);

створення потужної виробничої інфраструктури для забезпечення більш динамічного економічного розвитку області: міжгалузевих виробництв, що спеціалізуються на виробництві литва, штампувань, поковок, заготівель, металоконструкцій, кріпильних металовиробів, інструментів, а також будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, транспорту (мається на увазі необхідність розширення мережі автодоріг з твердим покриттям);

поліпшення територіальної структури виробництва шляхом подальшого розвитку сформованих промислових вузлів, а також розміщення нових аграрно-промислових комплексів і активізації зростання малих міст, що мають містобудівельні умови;

забезпечення раціонального використання природних (насамперед земельних і водних) ресурсів, істотне підвищення ефективності застосування природоохоронних технологій і технічних засобів;

перерозподіл фінансових (бюджетних) і матеріально-технічних ресурсів на користь матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури з метою ліквідації істотного відставання соціальних нормативів, забезпечення розвитку соціальної інфраструктури з урахуванням зростаючих реальних потреб населення.

У третьому розділі, що висвітлює організаційно-правові основи удосконалення управління економічним розвитком регіону, як можливі шляхи, що ведуть до підвищення ефективності управління, пропонуються:

- реорганізація, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД), інформаційної бази аналізу регіонального розвитку;

- формування правового середовища економічного розвитку, адекватного ринковим нововведенням;

- оптимізована організаційна структура управління економікою регіону (рис. 2);

- розробка і втілення нових економічних методів, що дозволяють визначити показники – орієнтири прогнозування й аналізу економічного розвитку.

Автором пропонується наступний алгоритм удосконалення інформаційної бази аналізу регіонального розвитку:

1. Розробити оптимальний перелік документації, інформаційного потоку регіонального значення, який, з одного боку, виключав би недбайливий запис, а з іншого – забезпечував стовідсоткову інформованість для прогнозування і SWOT – аналізу (рис. 3).

2. Розвивати матеріально–технічну основу інформатизації – телекомунікаційні мережі, комп’ютерні системи, термінали.

3. Залежно від наявної матеріально-технічної бази розподіляти потік інформації на інформацію, яка підлягає автоматизованому, механізованому й ручному обробітку.

4. У міру нарощування матеріально-технічної бази проводити перерозподіл інформаційних потоків, які обробляються, з акцентом на автоматизацію обробітку.

Система управління економікою регіону в умовах економічної кризи мусить бути гнучкою, швидко реагувати на економічно-правові корективи, що вносяться ринковою дійсністю. Корективи ці можуть бути результатом ініціативи і досліджень, які проводилися на рівні регіону, або у вигляді законодавчих актів, указів, розпоряджень, що доводяться регіону із загальнодержавного рівня. Відмова від адміністративно – командних методів управління не повинна призводити до безгосподарності й анархії в економіці.

Рис. 2. Оптимізована структура головного управління економіки облдержадміністрації

Для досягнення статусу авторитарності державний і регіональний управлінські впливи повинні мати інституційний, направлений на інтереси людини характер, смислове наповнення, а вектор такого направлення має співпадати з вектором економічного розвитку.

При цьому під економічним розвитком необхідно розуміти не тільки фізичне зростання обсягу ВВП та доходів в розрахунку на душу населення, а також рівень диференціації доходів між різними верствами населенням регіону, зниження рівня безробіття та бідності.

Важливим компонентом сучасної інформаційної бази є правове середовище, де на даний момент існує багато “білих плям” через відсутність повного набору законодавчих актів, спрямованих на захист економічного розвитку.

Концепція стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки (розпорядження Президента від 22.11.2001 р. №334) передбачає наступну переорієнтацію економіки:

- забезпечення надійних умов розвитку прав і свобод громадян;

- утвердження середнього класу як основи політичної стабільності й демократизації суспільства;

- суттєве віддалення від загрозливої диференціації доходів населення і масштабів бідності.

Рис. 3. Принципова схема здійснення SWOT – аналізу

Уже на першому етапі соціально-економічних перетворень (2002-2004 рр.) в Україні затверджується концепція зниження рівня бідності і зменшення диференціації доходів населення за рахунок посилення адресної, соціальної підтримки населення, стимулювання випереджаючих темпів зростання заробітної плати. Але на сьогодні немає закону, який передбачає відповідальність керівників за діяльність (або бездіяльність), що призвела до критичної диференціації доходів, бідності, втрати робочих місць. Успішна реалізація цієї концепції гальмується через відсутність відповідного законодавства. Необхідний закон, який регулював би питання створення і функціонування територій пріоритетного розвитку (ТПР), до числа яких слід в першу чергу віднести “проблемні” або “депресивні” регіони, що характеризуються монополізацією, праценадмірним, високим рівнем безробіття і низьким рівнем доходів населення, а також зони техногенної катастрофи. У сучасному законодавстві (Закон України “Про зайнятість населення” від 1 березня 1998 р.) дається пояснення поняття “територія пріоритетного розвитку”, щодо ТПР уже прийняті 12 законів і близько 30 підзаконних актів, постанова Кабінету Міністрів України №1756, але всі вони регламентують тільки окремі питання їх діяльності. Дуже необхідний закон про економічний розвиток і нормативні правові документи, інструкції, методичні вказівки, накази, розпорядження щодо виконання закону в кожному окремому випадку економічної діяльності, що випливають з нього. Ці документи не повинні суперечити один одному при їх практичній реалізації.

Слабким місцем сучасного законодавства є той факт, що держава не може контролювати всі форми власності: підприємство, яке стало приватною власністю, може бути власником знищене, реалізоване у вигляді брухту, блоків і т.д. Для запобігання подібним управлінським рішенням пропонується: на регіональному рівні передати контроль за комунальною власністю Раді депутатів, акціонерні товариства контролювати Фондом державної власності, приватні підприємства – Антимонопольним комітетом. Закон повинен уповноважити державні структури перевіряти підприємства всіх форм власності на відповідність загальнодержавній тенденції економічного розвитку. Оптимізована структура управління економічним розвитком і відповідна їй структура головного управління економіки регіону (на прикладі Кіровоградської області) наведена на рис. 2.

Для регіону жити за дисбалансом – це значить не регулювати економіку. В дисертації описується метод оцінки стану збалансованості доходів і витрат населення регіону за динамікою років. Як видно з розробленої автором аналітичної матриці (див. табл.), аналіз виконання статей доходно – витратного балансу за період 1996-2000 рр. у порівнянні з 1995р. неможливий в абсолютному грошовому вираженні (1995р. - млн. крб., 1996-2000рр. -тис. грн.). Звідси виникає необхідність побудови матриць питомо–вагових статей (вони наведені в

Аналітична матриця зіставлення регіональних пропорцій розвитку

за період 1995-2000 рр. з еталонним макетом 

1995 р. | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | еталонний баланс

Млн. крб | пито-мий баланс | тис. грн | пито-мий баланс | тис. грн | пито-мий баланс | тис. грн | пито-мий баланс | тис. грн | пито-мий баланс | тис. грн | пито-мий баланс

Оплата праці в т. ч.: | 26377,6 | 0,59 | 426259,4 | 0,54 | 404664 | 0,50 | 390335 | 0,43 | 474000 | 0,47 | 615715 | 0,48 | 0,70

Доходи та ін. надходження фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності             

Грошові доходи від колективних сільськогосподарських підприємств             

Виторг від продажу продуктів сільського господарства | 1227 | 0,02 | 44041,9 | 0,06 | 46375 | 0,06 | 52697 | 0,06 | 78500 | 0,08 | 113201 | 0,10 | 0,07

Пенсії і допомога | 10340,9 | 0,20 | 203524,2 | 0,26 | 248268 | 0,30 | 299975 | 0,33 | 345800 | 0,34 | 427177 | 0,33 | 0,17

Стипендії | 185,5 | 0,00 | 5299,6 | 0,01 | 6656 | 0,01 | 2182 | 0,00 | 4100 | 0,00 | 4088 | 0,00 | 0,00

Надходження від фінансової системи | 1039 | 0,02 | 19086,8 | 0,02 | 49412 | 0,06 | 3313 | 0,00 | 1900 | 0,00 | 4997 | 0,00 | 0,04

Доходи від продажу іноземної валюти | 1017,7 | 0,02 | 30155,8 | 0,04 | 58202 | 0,07 | 76049 | 0,08 | 28600 | 0,03 | 37053 | 0,03 | 0,00

Інші надходження | 4698,5 | 0,10 | 59011,6 | 0,07 | 0 | 0,00 | 87178 | 0,10 | 77200 | 0,08 | 76700 | 0,06 | 0,01

Сальдо грошових переказів | 60 | 0,05 | 2119,9 | 0,00 | 3338 | 0,00 | 2323 | 0,00 | 1600 | 0,00 | 3650 | 0,00 | 0,01

Усього грошових доходів | 44946,2 | 1,00 | 789499,2 | 1,00 | 816933 | 1,00 | 914052 | 1,00 | 1011700 | 1,00 | 1282581 | 1,00 | 1,00

Продовження  |

1995 р. | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | еталонний баланс

Млн. крб | пито-мий баланс | тис. грн | пито-мий баланс | тис. грн | пито-мий баланс | тис. грн | пито-мий баланс | тис. грн | пито-мий баланс | тис. грн | пито-мий баланс

Перевищення витрат над доходами              

Баланс | 44946,2  | 789499,2  | 816933  | 914052  | 1011700  | 1282581  

Покупка товарів і оплата послуг | 30505,8 | 0,76 | 456123,5 | 0,87 | 441843 | 0,81 | 444296 | 0,74 | 511400 | 0,82 | 710752 | 0,81 | 0,86

Обов'язкові платежі і добровільні внески | 7045,2 | 0,17 | 61856,3 | 0,11 | 72020 | 0,12 | 79110 | 0,13 | 97000 | 0,14 | 132104 | 0,14 | 0,09

Витрати фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності   | 4102,7 | 0,01 | 5717 | 0,01 | 4713 | 0,01 | 9600 | 0,01 | 30017 | 0,03 | 0,00

Приріст заощаджень у внесках і придбання цінних паперів | 1267,7 | 0,03 | 5208 | 0,01 | 37557 | 0,06 | 83562 | 0,12 | 19200 | 0,03 | 21962 | 0,02 | 0,04

Інші надходження | 190,2 | 0,04 | 0 | 0,00 | 0 | 0,00 | 0 | 0,00 | 0 | 0,00 | 0 | 0,00 | 0,01

Сальдо грошових переказів             

Усього грошових витрат і заощаджень | 39008,9 | 1,00 | 527290,5 | 1,00 | 523337 | 1,00 | 605681 | 1,00 | 637200 | 1,00 | 894835 | 1,00 | 1,00

Перевищення доходів над витратами | 59373  | 262208,7  | 293596  | 308371  | 374500  | 387746  

Баланс | 44946,2  | 789499,2  | 816933  | 914052  | 1011700  | 1282581  

непарних стовпчиках матриці). Але збалансованість 1996-2000рр. не відтворює “здорових пропорцій” в економіці регіону – це економіка кризового періоду. Еталонні пропорції розвитку моделі “доходи - витрати” треба шукати в докризовому періоді регіону. У проведеному дослідженні еталонний баланс (див. останній стовпчик аналітичної матриці) розрахований на основі планових балансів грошових доходів і витрат населення у 1985-1991 рр. за наступним алгоритмом:

1. Визначення тимчасового інтервалу в передкризовому періоді із “здоровими ” пропорціями розвитку.

2. Збір інформаційної бази регіонального аналізу (в розрізі міст і районів).

3. Виділення критерію оцінки.

4. Аналіз вибраного критерію.

5. Групування міст і районів з однаковою тенденцією вибраного критерію.

6. Згрупування за зростанням (спадом) вибраного критерію.

7. Вибір кращого збалансованого року для прогнозованої індикації.

8. Розрахунок питомо – вагового балансу (міста, району), вибраного для індикації тимчасового періоду.

9. Злиття питомо – вагових балансів міст і районів області.

10. Виділення еталонного питомо–вагового балансу області як середньоарифметичного балансу.

11. Складання аналітичної матриці.

12. Розробка кількісних прогнозних варіантів регіонального розвитку.

Метод пошуку “здорових” пропорцій розвитку в розрізі “доходи - витрати” автором названий методом еталонних балансів.-

У 2000 році Національна академія наук України на сторінках наукової преси порушила питання про кількісну оцінку нерівномірності розподілу доходів. Академік Прісняков В. Ф. пропонує проводити аналіз параметра , вважаючи, що крива Лоренца описується гама–функцією при =1 і підкреслює корисність дослідження випадку гама – розподілу при 1.

У спрощеному математичному уявленні функція має вигляд

F(y)= при ,

де - характеристика вгнутості графіку для кожного набору даних, тобто доходів 20%-них груп, що розраховується за формулою

,

причому =1 - для випадку цілковитої рівномірності розподілу доходів, = - для випадку цілковитої нерівності.

Для характеристики вгнутості кривої можна також використати похідну у’F або tg , де - кут нахилу ділянки апроксимованої кривої абсцис.

У цьому випадку

.

Наведені в дисертації методи тангентного аналізу (метод тангентних ступенів) та аналізу п’ятикратних прирощень є продовженням досліджень Національної академії наук України в галузі кількісної оцінки диференціації доходів населення для випадку асиметричності функції, коли 1.

У дисертації описаний експеримент з модифікування методу Лоренца, проведений в період з жовтня по грудень 2002 р. в Міжнародному відкритому університеті розвитку людини “Україна” (представництво в м. Кіровограді). Суть експерименту зводилась до такого: застосувати класичний підхід Лоренца до кількісної оцінки нерівномірності розподілу доходів індивідів всередині окремого виду економічної діяльності.

Новизна експерименту полягає в наступному:

1. Метод Лоренца застосовувався до мікросистеми.

2. Найдрібнішою одиницею досліджень був індивід, а не домогосподарство.

3. Інтерв’ювання проводилося на добровільних засадах, анонімно, без будь –якої матеріальної зацікавленості інтерв’юера та респондента.

4. Добровольці, які брали інтерв’ю, намагалися одержати наукову об’єктивну істину.

У ході експерименту генеральна вибірка (загалом досліджено 10 вибірок) моделювалась сукупністю індивідів у кількості 100 осіб, що дозволяло побудувати графік кривої по точках (вручну), без застосування загальноприйнятої в науковій практиці методики побудови кривої Лоренца як графіка, що віддзеркалює закономірність розподілу гама-функції при =1 і різних значеннях для кожного графіка.

У результаті експерименту виявлено, що:

1. Реальна крива Лоренца має асиметричний (відносно головної діагоналі квадрата) вигляд.

2. Сідловина графіка притиснута до осі абсцис (найчастіше в інтервалі 0 - 40), що свідчить про наявність бідності у вибірці респондентів.

3. Ступінь вгнутості графіків різних вибірок може змінюватися, тоді як асиметричність присутня завжди.

За результатами експерименту зроблено такі висновки:

1. Симетричні графіки кривих Лоренца, що наводяться в літературі, будуються для спрощення математичних суджень і є неточними.

2. Класичний метод Лоренца в суспільстві з низьким рівнем благоустрою або бідністю значної частини населення не бажаний через зіпсування реальної картини благоустрою для різних випадків нерівномірності розподілу доходів.

3. Оцінка нерівномірності розподілу доходів за допомогою графіка гама-функції з =1, витягуючи сідловину графіка, намагається досягти симетричності.

4. У суспільстві, де мають місце бідність, злиденність, низький рівень доходів значної частини населення, штучне витягування сідловини через недосконалість математичного моделюючого апарату позбавляє метод Лоренца інституціональної (направленої на інститут людини) цінності.

5. Гама-функція є невиправдано складною при механічній і ручній обробці інформації, коли необхідно дослідити нерівномірність розподілу доходів всередині невеликих груп населення, наприклад, окремого виду економічної діяльності в регіоні.

6. Вбудована в програмний продукт обробки вихідних даних за допомогою ЕОМ, програма обчислення гама-функції повинна вміщувати підпрограми виходу на режим 1 з метою досягнення асиметричності графіка. Розробка такого математичного забезпечення і практичної автоматизації розрахунків асиметричності є науко- й трудомісткою, дорого коштує.

7. Наступний за побудовою кривої Лоренца етап обробки інформації, який намічає розрахунок коефіцієнта Джині, що в геометричній інтерпретації означає відношення площин криволінійних трапецій, є складним, тому що передбачає використання такого математичного обчислення, як використання інтегральних розрахунків (чисельних методів, методу Сімпсона, методу прямокутників і т. д. ).

За результатами експеримента запропоновано:

1. Відмовитися від зайвої заматематизованості проблеми на користь її економічної смислової наповнюваності: там, де йде обчислення соціальної несправедливості в 20-50 гривень, використання непрямих дорогокоштуючих інструментаріїв, таких як математичне і програмне забезпечення, використання машинного часу та інтелектуальної праці, є не виправданим.

2. Замінити метод Лоренца тангенс-методом (методом тангенcних ступенів), що в економічній інтерпретації звучить як метод аналізу п’ятикратних прирощень.

Алгоритм методу тангенсних ступенів:

Крок 1. Одержані результати квінтельного дослідження відображаються апроксимованими відрізками на інтервалах осі абсцис і осі ординат: 0-20, 20-40, 40-60, 60-80, 80-100.

Крок 2. Будується ряд тангенсних ступенів з позначенням кутів нахилу (див. рис. 4). На рис. 4 кути позначені літерами 1, 2, 3, 4, 5.

Рис. 4. Лінійно-апроксимована крива нерівності розподілу доходів серед населення (гіпотетичний варіант)

Крок 3. Розрахунок тангенсних кутів як відношення прирощення по осі ординат (протилежної сторони кута) до прирощення по осі абсцис (прилягаючої сторони кута), що в економічній інтерпретації означає відношення прирощення доходу (в %), яка відповідає квінтелі до прирощення кількості населення (в %) тієї ж квінтелі.

Крок 4. Розрахунок коефіцієнта Джині з використанням прирощень по осі ординат.

Крок 5. Аналіз одержаних результатів і розробка рекомендацій з оптимізації рівномірності розподілу доходів.

Експеримент дозволив виявити такі закономірності:

- якщо тангенси не більше, ніж трьох кутів, починаючи з лівого, менше 1 - має місце випадок асиметричності кривої зі зміщенням сідловини ліворуч;

- якщо тангенси чотирьох кутів, починаючи з лівого менше 1 - має місце випадок асиметричності кривої зі зміщенням сідловини праворуч.

Для зменшення заматематизованості суджень на користь економічної смислової наповнюваності рекомендується tg1, tg2, tg3, tg4, tg5 трактувати як пятикратні прирощення: 5*1, 5*2, 5*3, 5*4, 5*5, виражаючи при цьому значення проценту прирощення десятковим дробом. Тоді вихідне положення аналізу пятикратних прирощень матиме наступний вигляд:

- якщо пятикратні прирощення частки доходів не більше ніж трьох найбідніших груп населення, починаючи з найбіднішої, менше 1 - має місце випадок асиметричності кривої зі зміщенням сідловини ліворуч;

- якщо пятикратні прирощення частки доходів чотирьох груп населення, починаючи з найбіднішої, менше 1 - має місце випадок асиметричності кривої зі зміщенням сідловини праворуч.

Показано, як шляхом нескладних математичних обчислень можна прийти до формули розрахунку коефіцієнта Джині з використанням цифрового матеріалу, що використаний в методі пятикратних прирощень. В основу суджень покладено загальновідомий метод для обчислення площин криволінійних трапецій (рис. 5):

,

де S - площина прямокутного трикутника, обмеженого осями координат і лінією абсолютної рівності;

S - сума площин трапецій, утворених на наступному кроці прирощень, нижче відповідних відрізків апроксимації.

Виведена в результаті дисертаційного дослідження формула розрахунку коефіцієнта Джині має вигляд

.

Ця формула розрахунку коефіцієнта Джині зручна в застосуванні при аналізі кривих нерівностей розподілу доходів.

Одним із найважливіших переваг описаних вище методів є те, що їх використання відкриває перспективи автоматизації процесу обробки інформації при вирішенні завдань аналізу нерівності розподілу доходів, оскільки формалізація математичної логіки при застосуванні методів пятикратних прирощень значно простіша, ніж при використанні чисельних інтегральних методів, гама-функції з аналізом і .

Рис.5. Геометрична інтерпретація розрахунку коефіцієнта Джині

ВИСНОВКИ

Суть основних висновків дисертаційного дослідження полягає в наступному:

1. Теоретично обґрунтована необхідність нового бачення проблеми економічного розвитку регіону: оцінка тенденції економічного розвитку повинна здійснюватися не за зростанням ВВП і доходів на душу населення, коли можливий сценарій “багаті багатіють, бідні зубожіють”, а за зниженням рівнів безробіття і бідності, оптимізації показників диференціації розподілу доходів між різними групами населення.

2. Важливим в аналізі й прогнозуванні економічного розвитку є соціально-економічний аспект, у першу чергу співвідношення доходів і витрат населення, їхня збалансованість з обов'язковим урахуванням при оцінці гармонії пропорцій дохідної і видаткової частин балансу результатів ретроспективного SWOT-аналізу. Для цієї мети в дисертації наведена аналітична матриця зіставлення регіональних пропорцій розвитку з еталонним макетом.

3. Методологію оцінки рівня життя різнозабезпечених верств населення необхідно конкретизувати підходами, що дають можливість аналізу тенденції добробуту для випадку асиметричного відображення кривої Лоренца в системі координат.

4. Необхідно удосконалити інформаційну базу аналізу регіонального розвитку шляхом наближення її до інституціональної моделі розвитку, автоматизації процесів обробки вихідних даних і оптимізації методів збереження інформації в банках і базах даних.

5. Треба оптимізувати організаційно-правову структуру управління з акцентом на підвищення наукоємкості її складових.

список опублікованих автором Праць за темою дисертації

1. Громоздова Л.В. Экономическая реформа области: тенденции сегодняшнего дня // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук.пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 1999. - Вип. 7. - С. 12 – 15.

2. Громоздова Л.В. Антикризисное развитие Кировоградского региона на рубеже нового столетия // Економіка: проблеми теорії та практики Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - Вип. 45. - С. 64 – 67.

3. Громоздова Л.В. Элементы моделей экономического развития стран третьего мира в современной региональной экономике Украины// Економіка: проблеми теорії та практики Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип. 71. - С. 18 – 22.

4. Громоздова Л.В. Агропромышленный комплекс Кировоградского региона: анализ хода развития // Економіка: проблеми теорії та практики