КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ГРЕСЬКО Ольга Вікторівна

УДК: 070.327

МІЖНАРОДНА ЖУРНАЛІСТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Спеціальність 10.01.08 – журналістика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ -2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор Шкляр Володимир Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інституту журналістики, професор кафедри міжнародної журналістики.

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор Демченко Володимир Дмитрович, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри журналістики, декан факультету систем і засобів масової комунікації.

кандидат філологічних наук, доцент Слісаренко Ігор Юрійович, Міжрегіональна академія управління персоналом, віце-президент зі зв’язків з громадськістю.

Провідна установа: Національний університет “Києво-Могилянська Академія”

Захист відбудеться 14 лютого 2005 року о 16 година на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул.. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 14 січня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.М. Сидоренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Потенційні можливості України, її геополітичне місце у східноєвропейському регіоні, де нині відбуваються складні і суперечливі процеси, змушують українські засоби масової інформації (ЗМІ) по-новому поставитися до висвітлення подій регіонального, національного і міжнародного змісту. З кінця ХХ і на початку XXI століть в історії української журналістики починається новий етап розвитку, який характеризується спроможністю засобів масової інформації забезпечити вільний доступ громадськості до інформації, своєчасність і прозорість висвітлення соціальних, суспільно-політичних, економічних і культурних процесів. Позитивні й негативні тенденції розвитку міжнародної журналістики кінця XX - початку XXI століть зумовлені передусім факторами, які визначають характер інформаційної доби: глобалізація мас-медійних потоків, монополізація, кооперація, концентрація, координація і комерціалізація діяльності засобів масової інформації.

У контексті глобальних суспільних трансформацій вітчизняні засоби масової інформації впливають на розвиток та історію людства, несуть відповідальність за формування і збереження національної ідентичності. Останнє є надзвичайно важливим для сучасної української журналістики, яка перебуває на стадії становлення і утвердження серед уже існуючих світових систем мас-медіа.

Радикальні соціальні та культурні трансформації кінця ХХ століття відкрили можливість утілити на практиці сформульовані до цього часу теорії і концепції таких науковців, як Маршал Маклюен, Олвін Тоффлер, Фрітьоф Капра, Джон Фіске та інших.

До цього часу характерним був пошук нових загальнотеоретичних підходів до дослідження мас-медіа. Важливе місце у вивченні досвіду світових систем мас-медіа, тенденцій міжнародної журналістики, проведенні порівняльного аналізу діяльності вітчизняних і міжнародних засобів масової інформації, міжнародних відносин і міжнародних політичних процесів було відведено науковим працям теоретиків і практиків журналістикознавства, політології, соціології В.Бебика і О.Сидоренка Бебик В.М., Сидоренко О.І. Засоби масової інформації посткомуністичної України. – К: МАУП, 1996. – 124 с. , О.Гриценко Гриценко О.М. Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства (політико-культурологічний аспект): Дис. доктора політ. наук: 23.03.03 КУ ім. Т. Шевченка: Ін-т журналістики. – Дисертація. – Київ, 2003. – Додатки: л. 422-425. – Бібл.: л. 364-421. , С.Даниленка Даниленко С.І. Європейська журналістика: система підготовки журналістів у Німеччині // Вісник Київ. ун-ту. Серія: Журналістика. – К., 1996. – Вип. 3. – С. 91-99., Я.Засурського Засурський Я.Н. Роль средств массовой информации в обществе. // Вестник Москов. ун-та. Серия 10: Журналистика. – 1995. - №2. – С. 3-6. , В.Здоровеги Здоровега В.Й. Вступ до журналістики: Конспект лекцій. – Львів: Вища школа, 1975. – 111 с., О.Зернецької Зернецька О.В. Нові підходи ООН в галузі масової комунікації. ООН у системі міжнародних відносин: історичний досвід і перспективи. – К.: Либідь, 1995. – с. 94-109., В.Іванова Іванов В.Ф. Інформаційне законодавство: український та зарубіжний досвід / За наук. ред. проф. А.З. Москаленка. – К.: Центр вільної преси, 1999. - 210 с., Є.Макаренко Макаренко Є.А. Міжнародна інформаційна політика: структура, тенденції, перспективи.: Дис. доктора політичних наук: 23.00.04 / КУ ім. Т Шевченка. – Дисертація. – Київ, 2002. – 457 л.+Додатки: л. 451-457. – Бібл.: л. 409-451. , В.Мармазова Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Україна в політико-правовому просторі Ради Європи: досвід і проблеми. – К., 1999. – с. 87., О.Мелещенка Мелещенко О.К. Комп’ютерні і телекомунікаційні технології як гарант інтеграції журналістики України в світовий інформаційний простір: Автореф. дис. д-ра філол. наук: 10.01.08 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 1998., А.Москаленка Москаленко А.З. Демократизація ЗМІ та інформаційні права громадян // Сучасне та майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві / За ред. проф. А. Москаленка, М. Герольд, проф. В. Іванова. – К.: Центр вільної преси, 1999. – С. 11-23. , Л.Мукомели Мукомела Л.А. Свобода і відповідальність преси по-німецькому // Українська журналістика в контексті світової: Зб. наук. пр. – Вип. 3 / За заг. ред. проф. Шкляра В.І. – К.: Центр вільної преси, 1999. – С. 68-72., Т.Петріва Петрів Т.І. Інформаційні процеси в контексті глобалізації. – К.: Грамота, 2003. – 48 с. , Г.Почепцова Почепцов Г.Т. Теорія комунікації. – 2-е вид., доп. – К.: РВЦ „Київський університет”, 1999.- 308 с., Т.Приступенко Приступенко Т.О. Сучасні політичні і економічні умови діяльності журналістики України: Навч. посіб. - К.: РВЦ „Київський університет”, 1997. – 72 с., В.Різуна Різун В.В. Роль ЗМК у демократичному суспільстві // Публіцистика і політика. Зб. наук. пр. / За заг. ред. проф. В.І. Шкляра. – К., 2001. – Вип. 2. – С. 13-15., І.Слісаренка Слісаренко І.Ю. Українська владна еліта та політична комунікація // Українська журналістика в контексті світової: Зб. наук. пр. / За заг. ред. проф. Шкляра В.І. – К.: Центр вільної преси, 1999. – Вип. 3 – С. 8-18. , А.Чічановського Чічановський А.А. В тенетах свободы: политологические проблемы взаимодействия владных структур, средств массовой информации и общества в новых геополитических условиях. – М.: Славянский диалог, 1995. – 303 с. , В.Шкляра Шкляр В.І. Преса, парламент, президент // Українська журналістика в контексті світової: Зб. наук. пр. / За заг. ред. проф. Шкляра В.І. – К.: Центр вільної преси, 1999. – Вип. 3 – С. 3-7. та інших.

З проголошенням незалежності України у 1991 році в країні почався процес формування власної системи засобів масової інформації, а також пошук власної моделі виробництва і поширення новин. Ці процеси і надалі перебувають у стадії формування і вдосконалення. На початку ХХІ століття українська журналістика має можливість заявити про себе і знайти своє місце на міжнародному інформаційному ринку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукову роботу виконано в межах комплексної науково-дослідницької програми Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір” (реєстраційний №015Ф045-01) та наукової програми кафедри міжнародної журналістики “Українська журналістика в контексті світової”. Авторкою дисертації були запропоновані спецкурси „Власний кореспондент”, „Роль ЗМІ в європейських інтеграційних процесах” для вивчення їх студентами Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та інших вищих навчальних закладів.

Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи полягає у комплексному вивченні і проведенні порівняльного аналізу вітчизняних і західних моделей подачі новин, формуванні сучасного українського стилю висвітлення міжнародних подій. У роботі досліджено тенденції розвитку міжнародної журналістики в умовах глобалізації, стан і проблеми політичної культури українського суспільства і мас-медіа, а також роль засобів масової інформації у формуванні зовнішньополітичних орієнтацій трансформаційних суспільств.

Відповідно до поставленої мети визначені такі завдання:

- дослідити тенденції і етапи розвиту вітчизняної системи засобів масової інформації в умовах глобалізації;

- проаналізувати взаємозв’язок журналістики і медіа-дипломатії в умовах прогресивного розвитку сучасних інформаційних технологій;

- вивчити проблеми і стан політичної культури трансформаційного суспільства;

- розробити модель виробництва новин на основі теоретичної бази і практичних досліджень роботи міжнародних інформаційних відділів і всесвітніх служб новин провідних аудіовізуальних ЗМІ світу;

- розробити перспективні стратегії інтеграції вітчизняної системи мас-медіа у світовий інформаційний простір.

Об’єктом дослідження є міжнародна журналістика в умовах суспільних трансформацій; міжнародна інформація, міжнародні інформаційні потоки.

Предметом дисертаційного дослідження є вплив інформаційних потоків на міжнародні політичні процеси і формування громадської думки, а також проблеми політичної культури в умовах перехідного періоду.

Хронологічні межі дослідження окреслені таким чином, щоб відтворити процес активного впливу засобів масової інформації на міжнародні суспільно-політичні процеси, які відбуваються в історії людства на початку третього тисячоліття.

Методом даного дисертаційного дослідження є порівняльно-системний аналіз і узагальнення досвіду світових систем мас-медіа, пошук власної української моделі висвітлення новин у період становлення і розвитку міжнародної української журналістики, вивчення стану і проблем політичної культури українського суспільства і мас-медіа, дослідження актуальних проблем європейської інтеграції і формування зовнішньополітичних орієнтацій трансформаційних суспільств засобами масової інформації.

Методологічною базою цього наукового дослідження є сукупність гносеологічних прийомів дослідження наукової літератури, політико-правових актів, соціологічних досліджень, матеріалів преси й аудіовізуальних засобів масової інформації.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, сучасні міжнародні документи і нормативні акти Ради Європи, Європейського Союзу, Європейської Комісії, матеріали наукових і науково-практичних конференцій із досліджуваної теми, Інтернет-ресурси, інформаційні матеріали міжнародних правозахисних і журналістських організацій, результати соціологічних досліджень, а також праці вітчизняних і зарубіжних політологів, мовознавців, правознавців, філософів, соціологів, громадських і політичних діячів.

Наукова новизна одержаних результатів:

- у новизні введених у науковий обіг матеріалів, за допомогою яких здійснено спостереження за методами і технологічними моделями збору, обробки і поширення інформації на національному і міжнародному рівнях;

- у новому підході до оцінки досвіду світових систем мас-медіа, аналізі моделі міжнародного співробітництва в галузі інформації та комунікації на прикладі європейської інформаційної політики, а також вивченні феномену глобальної комунікації і тенденцій розвитку інформаційних міжнародних відносин;

- у дослідженні нових комунікаційних навичок, здійсненні порівняльного аналізу європейських моделей виробництва новин на прикладі британського досвіду мас-медіа;

- у вивченні сучасного стану і проблем політичної культури українського суспільства і мас-медіа;

- у визначенні пріоритетів під час формування власного інформаційного простору України, перспектив його конкурентоспроможності і реальних можливостей інтеграції у світову інформаційну систему.

З метою становлення і розвитку відкритого суспільства, орієнтованого на загальнолюдські цінності гуманізму і розв’язання проблем українських ЗМІ, надзвичайно важливим є використання зарубіжного досвіду мас-медіа. Формування інформаційного суспільства залежить від розроблення стратегії державної інформаційної політики, яка має забезпечувати найоптимальнішу з огляду на національні інтереси нашої держави інтеграцію українського інформаційного простору в загальносвітовий.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертаційного дослідження використовувалися у виступах на наукових конференціях, зокрема, під час міжнародних науково-практичних конференцій “Робота ЗМІ під час виборів” (Київ, 2002), “Перспективи розвитку журналістської освіти на посттоталітарному просторі” (Київ, 2001), “Політична та партійна журналістика: час занепаду чи становлення?” (Київ, 2001)”, а також під час міжнародних семінарів “Роль ЗМІ у попередженні поширення СНІДу” (Київ, 2001), “Уроки виборчих кампаній та роль ЗМІ” (Київ, 2000).

Теоретичні узагальнення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути використані вітчизняними засобами масової інформації. Застосування досвіду сучасних міжнародних інформаційних систем, норм і принципів західної журналістики, а саме: збалансованість, неупередженість, подання кількох точок зору, а також орієнтація на запити аудиторії, є визначальними чинниками, що впливають на сучасні моделі формування і висвітлення міжнародних подій.

Інформаційні та телекомунікаційні технології, пов’язані з ними послуги мають потенціал, що сприяє розвиткові і вдосконаленню системи засобів масової інформації, відкриттю нових можливостей для нових комунікаційних підходів у галузі ЗМІ.

Фактичну основу дисертації складають матеріали проведеного аналізу інформаційно-аналітичних програм вітчизняних і міжнародних аудіовізуальних засобів масової інформації. Модель виробництва новин на прикладі роботи європейських телеканалів, яку досліджено в науковій роботі, має практичне значення для журналістів-практиків, що працюють у вітчизняних і зарубіжних засобах масової інформації. Знання теоретичних концепцій і основних принципів західної моделі журналістики необхідні для майбутніх спеціалістів у галузі міжнародної інформації та комунікації, яким у майбутньому доведеться розвивати вітчизняну інформаційну інфраструктуру, розробляти нові проекти і створювати інформаційний продукт, орієнтований на західну (світову) аудиторію.

Особистий внесок здобувача. Всі публікації виконано одноосібно. У дисертації використано науково-практичний досвід авторки, здобутий під час роботи в інформаційно-аналітичних програмах новин у телерадіокомпаніях: ТРК “Студія 1+1” (2000-2002), “Міжнародний медіа центр – СТБ” (1997-1999), а також під час роботи міжнародних науково-практичних конференцій за тематикою дисертації в Будапешті (2003), Брюсселі (1997), Києві (1995-2003), під час практичної роботи в міжнародній організації “Репортери без кордонів” (Париж, 1997). В дисертації використано матеріали науково-практичного семінару “Тренінги для викладачів” (Швеція, Кальмар, 2001), підготовлені Інститутом підвищення кваліфікації FOJO і практичний досвід, набутий під час навчання в Школі новин Бі-Бі-Сі (Київ, Інтерн’юз-Україна).

Апробація результатів дослідження. Висновки дисертаційного дослідження можуть бути враховані не тільки в практичній журналістиці при висвітленні міжнародних подій, а також при підготовці фахівців у вищих навчальних закладах. Основні положення та висновки можуть бути використані в розділах курсів і спецкурсів “Основи масово-інформаційної діяльності”, “Теорія журналістики”, “Теорія і методика журналістської творчості”, “Власний кореспондент”, “Основи усного мовлення” тощо.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових праць, з яких 4 – у фахових виданнях, 1 – у науковому збірнику.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять шість параграфів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації 155 сторінок, до списку літератури входять 244 джерела.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та сформульовано завдання дослідження, подано загальну характеристику й підкреслено важливість обраної теми, схарактеризовано практичну значимість дисертації.

У першому розділі „Глобалізація і тенденції розвитку міжнародної журналістики” подається огляд джерел із зазначеної проблеми. Оскільки обрана для дослідження проблема є складною і багатогранною, принципового значення набуває методологія підходу й використання відповідного інструментарію під час її дослідження.

У цьому розділі наведено типи соціальної інформації, визначено такі поняття, як „інформація”, „міжнародна інформація”, „масова інформація”, „інформаційний простір”, „модель міжнародного інформаційного потоку”, „медіа-дипломатія”. У першому параграфі йдеться про роль ЗМІ в міжнародних політичних процесах і взаємозв’язок журналістики і дипломатії на прикладі міжнародних подій світового значення: проблеми і наслідки міжнародного тероризму, перспективи глобалізації і євроінтеграції. Урахування інтересів аудиторії і специфіки її психологічного сприйняття є надзвичайно важливим фактором під час опрацювання і редагування міжнародної новинної інформації, тому види і форми масової інформації авторка розглядає як такі, що функціонують у системі: автор – інформація – аудиторія.

Крім вищезгаданих понять розглянуто питання глобалізації і локалізації, введено в науковий обіг термін „інфографіка” – один із новітніх способів комунікації, який набуває більшої популярності з розвитком новітніх комп’ютерних технологій і дає змогу передавати інформацію графічно: мовою малюнка або схеми. Такий вид передачі інформації вважається одним із найсприятливіших з точки зору психології людського сприйняття. Інфографіка притаманна переважно аудіовізуальним засобам масової інформації і, як правило, застосовується при висвітленні результатів парламентських або президентських виборів, економічних питань, маркетингових досліджень тощо. Вперше інфографіку почала використовувати щоденна американська газета “USA-Today”, яку було засновано у 1982 році. За допомогою великої кольорової карти видавці інформували читацьку аудиторію про прогноз погоди, згодом цю практику застосували мас-медіа всього світу.

Кінець ХХ – початок XХІ століття науковці називають інформаційною епохою, для якої характерні новітні комунікаційні навички і творення глобальної культури. Протягом більшої частини XX століття тенденція власництва у культурній індустрії полягала у концентрації власності в руках дедалі меншої кількості транснаціональних корпорацій. Як наслідок такої тенденції, культурні індустрії стали частиною широкої системи взаємопов’язаних структур. Під час опрацювання інформаційно-аналітичних матеріалів представники впливових ЗМІ звертають особливу увагу на толерантність при висвітленні національних питань, що передбачено редакційною політикою транснаціональних корпорацій.

Серед основних тенденцій розвитку міжнародної журналістики можна назвати підвищення інтересу світових ЗМІ до економічної, військової тематики. В умовах глобалізації сучасних економічних процесів зростає інтерес до економічної інформації. Світові мас-медіа частіше висвітлюють питання динаміки світової комерції, розвитку міжнародного ринку енергії, інвестицій, макроекономіки на національних рівнях, мікроекономіки, процесів приватизації й націоналізації в різних країнах світу, захисту інтересів споживача тощо.

Сучасним програмам новин, які пропонують всесвітні служби телерадіокомпаній, притаманна спрощена модель подачі новин. Така тенденція зумовлена специфікою цільової аудиторії, яка має неоднорідні інтереси і, відповідно, вимагає високого рівня професіоналізму від тих, хто висвітлює міжнародні події. Для сучасної міжнародної журналістики характерні також постійна співпраця з представниками дипломатичних кіл, які володіють оперативною міжнародною інформацією, беруть безпосередню участь у міжнародних подіях, які, як правило, не відбуваються осторонь політичних перетворень всередині країни, а також без урахування аудиторії, на яку розрахована інформація. Міжнародні політичні процеси торкаються справ країни безпосередньо і відображаються на внутрішньополітичних процесах держави і суспільства.

У першому розділі дисертації також проаналізовано роботу провідних світових агентств новин. Необхідно зазначити тенденцію перетворення інформаційних служб 70-х років на окремі глобальні агентства з фінансової, політичної, торговельної та іншої інформації. Обслуговування ринків усього світу як основне завдання міжнародних агентств новин сьогодні відбувається цілодобово. Основними постачальниками новин у світі є три глобальні агентства новин: the Reuters (Велика Британія), AFP (Agence France Press, Франція) і AP (Associated Press, США). Серед них Reuters – найбільше в світі агентство міжнародних новин. До впливових глобальних світових інформаторів належить телевізійна мережа новин – (CNN International, США).

На прикладі висвітлення терористичних актів 11 вересня 2001 року в США, а також антитерористичної операції в Афганістані проаналізовано взаємозв’язок міжнародних політичних процесів і засобів масової інформації, а також вплив аудіовізуальних і друкованих ЗМІ на формування міжнародної громадської думки.

У першому розділі сфокусовано кілька важливих факторів, що визначають характер доби інформації. Одним із таких факторів є тенденція поширення міжнародного тероризму, яка значно посилюється у третьому тисячолітті і безпосередньо впливає на роботу світових мас-медіа.

Трагічні події 11 вересня 2001 року в США, 11 березня 2004 року в Іспанії примусили увесь світ звернути увагу на цю проблему, яка існувала і раніше. Ця тенденція характеризується зміцненням матеріальної бази тероризму, посиленням кількості організацій, які застосовують методи терору, збільшенням їхньої чисельності, поліпшенням рівня підготовки організаторів і виконавців терактів. Останні роки минулого століття в більшості країн світу були відзначені низками терористичних актів, розширенням сфер впливу міжнародної наркомафії, активним формуванням організованої злочинності. За останні десятиліття світова злочинність зросла в чотири рази. А в таких країнах, як США і країнах колишнього Радянського Союзу – у вісім разів. Цій проблемі присвячено перший розділ дисертації, в якому дається визначення таких понять, як „терор”, „тероризм”.

Тенденція наближення до співпраці дипломатії і журналістики спостерігається особливо тоді, коли виникають непорозуміння, конфлікти на ґрунті етнічних проблем, які з часом загрожують справжньою війною або конфліктом на рівні відносин між країнами.

У другому розділі „Процес формування зовнішньополітичних орієнтацій трансформаційних суспільств засобами масової інформації” визначено терміни „трансформація”, „трансформаційне суспільство”. Система засобів масової інформації як невід’ємна частина суспільства розвивається в межах трансформації суспільного устрою, але водночас, в силу виняткового значення ЗМІ в інформаційному обміні, істотно впливає на характер та інтенсивність цього процесу. Формально-правовий вигляд системи мас-медіа та загальні принципи функціонування значною мірою залежать від шляхів перетворення устрою та правового порядку, а також від суспільно-політичної ситуації, яка існує в даній державі.

Проблеми політичної культури трансформаційного суспільства, питання європейської інтеграції і роль засобів масової інформації розглянуто за допомогою теоретичних досліджень науковців, які вивчали згадану проблематику, і практичних спостережень за роботою українських і зарубіжних ЗМІ. Поняття „політичної культури” у другому розділі розглядається як фактор трансформації українського суспільства.

Методично вихідним і необхідним посиланням аналізу сутності політичної культури є загальне родове поняття „культура.” Політична культура як окремий прояв культури у сфері політики є засобом самовідновлення політичного життя суспільства й політичного процесу. Політична культура – це система цінностей, створених у процесі історичного шляху народу, це політична і правова компетентність суб'єктів політичного процесу та відповідна поведінка і ставлення цих суб'єктів до елементів політичної системи, політичного процесу. Кожна країна обирає своє тлумачення “свободи слова”, яке залежить від національних традицій і звичаїв, культурних і моральних цінностей нації, стереотипів тощо. В Австрії, Канаді, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, США, Франції та Швеції свобода слова й преси закріплена письмово в Конституціях. У Німеччині та Іспанії вважається, що представники преси мають найбільші права збирати й поширювати інформацію, і ці права є наслідком особливої ролі ЗМІ у формуванні суспільної думки та служіння національним інтересам. Щодо законодавства про ЗМІ, то окремі закони про пресу мають тільки Австрія і Швеція – закон містить основні положення, які стосуються преси (у Швеції такий закон має конституційний статус). У Німеччині існує низка федеральних законів про пресу, які складені за одним зразком, у Франції також діє низка законів про пресу, а такі країни, як Австралія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Велика Британія та США не мають окремого закону про пресу. У резолюції 59 (1) Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що “свобода інформації є основним правом людини і критерієм усіх інших свобод”. Конституція України (ст. 34) гарантує право на свободу думки і слова, на вільне висловлювання своїх поглядів і переконань, на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації. Це важливе конституційне положення повністю відповідає ст. 19 Загальної декларації прав людини і ст. 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Найповніше політичні свободи вказані у Загальній декларації прав людини. Вони розширюються Міжнародним пактом про громадські та політичні права. Статті 19 як Декларації, так і Пакту гарантують свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів. Україна як член Ради Європи має керуватися і Європейською конвенцією про права людини. Для ЗМІ пріоритетною в Конвенції є стаття 10, в якій проголошені дві найважливіші свободи – свобода вираження своєї думки і свобода інформації, яка є основою демократії та передумовою для реалізації інших прав і свобод.

У третьому розділі „Змістові і технологічні моделі транслювання і висвітлення міжнародних новин” проаналізовано модель західної журналістики на прикладі європейських аудіовізуальних засобів масової інформації, зокрема Британської мовленнєвої корпорації Бі-Бі-Сі – одного з лідерів виробництва інформаціних програм для цифрового радіо і телебачення. Британський ринок телекомунікацій та обміну інформації вважається одним із найбільш вільних на європейському континенті. Незважаючи на те, що Бі-Бі-Сі часом критикують за консерватизм, сучасна британська модель подачі міжнародної інформації є основою мовлення для більшості європейських мас-медіа. Незважаючи на відмінності в економічних моделях, принципах діяльності та цінностях програмної політики радіо і телекомпаній Європи, основні вимоги щодо висвітлення новин збігаються з практикою британського громадського мовлення. Яскравим прикладом виробництва інформаційного продукту є новини, міжнародні програми, які поширюються за допомогою новітніх технологій.

Згідно з документами, які підготував дослідний відділ Бі-Бі-Сі, найважливішими принципами діяльності є: універсальний (географічний) доступ; програмна політика, яка об’єднує задоволення загальних інтересів з увагою до інтересів меншин; розвиток національної самосвідомості; відокремленість від відкритих політичних інтересів.

Особливості кожної моделі подання новин залежать від кількох факторів: 1) аудиторія, від запитів якої залежить кут подачі висвітлення подій; 2) вид програми; 3) тип ЗМІ: місцеве телебачення, національна або Всесвітня інформаційна служба новин. Важливість згаданих факторів пояснюється правилом наближення інтересів, зацікавленістю глядача у висвітленні і розвитку тієї чи іншої міжнародної події.

Загальні принципи і правила роботи Всесвітньої служби мовлення Бі-Бі-Сі значно відрізняється від практики українських інформаційних служб. Модель і структура міжнародного відділу новин сучасності однакова для всіх аудіовізуальних і друкованих ЗМІ. Тенденція повторення й одноманітності висвітлення міжнародних новин вітчизняними мас-медіа зумовлена передусім однаковими джерелами міжнародної інформації – це провідні світові інформаційні агентства. Відсутність постійних кореспондентів за кордоном, обмежений доступ до першоджерел, а також конкуренція з російськими засобами масової інформації, які висвітлюють міжнародні події через призму свої інтересів, ускладнюють роботу міжнародних відділів національних телерадіостанцій і друкованих ЗМІ.

Основним споживачем інформаційно-аналітичної продукції, яка виробляється в Україні, є переважно українська аудиторія. Поширення і обмін міжнародною інформацією на рівні європейських країн, а згодом і в межах міжнародного медіа-простору про те, що відбувається в житті суспільства певного регіону, є важливим фактором, що впливає на розвиток міжнародних політичних, економічних, культурних і релігійних взаємин України з іншими країнами Європи і світу.

У розвинутих демократичних країнах переважну частину сучасного інформаційного простору формують незалежні від держави та її гілок влади, партій і громадських організацій засоби масової інформації, які функціонують як приватні підприємства і мають на меті передусім здійснювати інформативну функцію журналістики. Їхня цільова аудиторія - це народ, згуртований на засадах загальнолюдських і національних цінностей. Загальнополітичні газети дають змогу суб’єктам інформаційних відносин обмінюватися думками на своїх сторінках, причому власна позиція газети може не збігатися з жодним із запропонованих поглядів.

ВИСНОВКИ

У даній дисертації, присвяченій одній із найскладніших теоретичних і практичних проблем журналістики, застосовано комплексний, системний підхід з метою якнайглибшого і всебічного вивчення процесу глобалізації мас-медійних потоків в умовах перетворення однієї сталої політичної системи суспільного устрою на іншу; визначено етапи і зазначено тенденції розвитку друкованих і аудіовізуальних засобів масової інформації, стан і перспективи розвитку політичної культури трансформаційного суспільства; розглянуто процес еволюції розуміння свободи преси, діалектику її трансформацій з одного стану в інший. Поняття „міжнародна журналістика”, „міжнародна інформація” проаналізовано в контексті глобальних суспільних трансформацій, наведено варіанти їх тлумачень, досліджено історію та сучасне розуміння обох термінів.

Одним із найважливіших результатів даного дослідження, яким визначається його науково-практичне значення, є те, що в роботі проаналізовано сучасний стан українських засобів масової інформації та перспективи інтеграції вітчизняних мас-медіа в світовий інформаційний простір, досліджено тенденції розвитку міжнародної журналістики в Україні, Європі, світі.

Державна інформаційна політика демократичних країн спрямована на запобігання надмірної концентрації власності на ринку друкованих і аудіовізуальних ЗМІ, оскільки зосередження преси в руках кількох осіб чи груп підриває конституційні основи свободи слова. Саме тому уряди багатьох країн Західної Європи здійснюють як правове регулювання власності на ЗМІ, так і спеціальні програми сприяння пресі. Однією з новітніх тенденцій міжнародної журналістики є концентрація ЗМІ, яка останні сорок років спостерігається в усьому світі. Провідну роль у створенні інформаційного суспільства має відігравати приватний сектор.

У справі формування та розвитку інформаційного суспільства основну роль у період глобальних суспільних трансформацій мають відігравати провідні міжнародні організації, які на початкових стадіях могли б контролювати доцільність і ефективність використання існуючих фінансових інструментів. З метою посилення впливу громадянського суспільства в Україні недержавні громадські організації сприяють становленню верховенства права, розвитку незалежних засобів масової інформації та інформаційних ресурсів для відкритого суспільства. Основною метою такої концепції є утвердження принципу верховенства права у правовій системі України, запровадження ефективних і доступних механізмів судового та позасудового захисту прав людини та основних свобод. Пріоритетним напрямком розвитку ЗМІ є вплив на зміну ставлення суспільства до засобів масової інформації.

Новизна і нестандартність дисертації полягає у спробі розробити модель виробництва новин аудіовізуальними засобами масової інформації за допомогою порівняльного аналізу досвіду світових і вітчизняних систем мас-медіа, а також у пропозиції практичного застосування моделі виробництва новин і принципів західної журналістики провідними телерадіоканалами українського інформаційного простору.

У дисертаційному проекті порівняно вітчизняний і зарубіжний досвід щодо стану політичної культури суспільства, конституційно-юридичних гарантій свободи преси; досліджено проблеми правового визначення і правового захисту свободи слова, свободи преси в Україні та за кордоном; розглянуто підходи щодо трактування вищезгаданих понять, які стали теоретичною базою другого розділу роботи „Процес формування зовнішньополітичних орієнтацій транформаційних суспільств засобами масової інформації”.

Розв’язуючи завдання даного дослідження за допомогою загальнонаукових, міждисциплінарних і спеціальних методів, зокрема, порівняльно-історичного, структурного, аналізу нормативно-правових документів, інформаційно-аналітичних матеріалів вітчизняних і світових мас-медіа, системного підходу, зроблено такі основні висновки:

Громадянське суспільство, яке розвивається в умовах трансформації – переходу від однієї системи до іншої – потребує теоретичної розробки і практичного застосування вітчизняної моделі висвітлення новин, яка була б гнучкою щодо інформаційних потреб масової аудиторії, а також специфіки її інтересів у майбутньому.

Специфіка діяльності мас-медіа в Україні та інших пострадянських державах полягає в тому, що ЗМІ перебувають у повній залежності від політичної орієнтації власника. На певному етапі розвитку трансформаційного суспільства в умовах глобалізації, інтеграційних процесів, динамічного розвитку ринкових відносин відбувається поступове спрощення рівня комунікації в межах політика – преса – влада до інформаційних відносин в сфері ЗМК – аудиторія.

Рівень політичної культури і комунікації, створення інформаційної безпеки в межах збереження національного інформаційного простору є визначальними факторами трансформації українського суспільства, від яких залежить якість змістових і технологічних моделей транслювання і висвітлення новин, а також перспектива інтеграції вітчизняної системи мас-медіа у світовий інформаційний простір.

З метою вдосконалення сучасних методів збору і поширення інформації вітчизняними засобами масової інформації необхідно застосувати на практиці новітні навички комунікації, започатковані провідними світовими системами мас-медіа.

Тенденції розвитку міжнародної журналістики в умовах глобальних суспільних перетворень зумовлюють світові інформаційні системи об’єднуватися за допомогою новітніх технологій в межах світового інформаційного простору з метою досягнення спільних цілей і завдань, які стоять перед людством.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гресько О. В. Розвиток інтернет-журналістики в Україні // Українське журналістикознавство. / Гол. ред. В. Різун. – К.: Ін-т жур-ки, 2000. – Вип. 1. – C. 59-60.

2. Гресько О. В. Пошук компромісу між західним і східним світом: роль українських мас-медіа // Наукові записки Інституту журналістики. - К., 2002. – Том 7. - C. 147-149.

3. Гресько О. В. Міжнародний інформаційний потік як засіб медіа-дипломатії // Журналістика. / За ред. Н.М. Сидоренко. – К., 2002. – Вип. 5. - C. 85-89.

4. Гресько О. В. Тероризм і мас-медіа: світовий контекст // Вісник Київського університету. Журналістика. - К., 2002. – Вип. 5. - С. 10-13.

5. Гресько О. В. Проблеми сучасного українського телебачення і світовий контекст // Українська журналістика в контексті світової: Зб. наукових праць. /За заг. редакцією проф. В.І. Шкляра /. – К., 2001. - Вип.5. - C. 56-60.

АНОТАЦІЯ

Гресько О.В. Міжнародна журналістика в контексті глобальних суспільних трансформацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 – журналістика. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2004.

В роботі визначено етапи і тенденції розвитку друкованих і аудіовізуальних засобів масової інформації, проблеми і перспективи процесу глобализації мас-медійних потоків в умовах переходу від однієї політичної системи суспільства до іншої.

В роботі розроблено модель виробництва новин аудіовізуальними засобами масової інформації за допомогою порівняльного аналізу досвіду міжнародних і українських систем мас-медіа, а також практичне застосування моделі виробництва новин і принципів західної журналістики провідними телерадіоканалами українського інформаційного простору.

Тенденції розвитку міжнародної журналістики в умовах глобальних трансформацій і негативні наслідки глобалізації ведуть до об’єднання міжнародних інформаційних систем в рамках міжнародного інформаційного простору з метою досягнення спільних глобальних цілей і завдань, які стоять перед людством.

Ключові слова: глобалізація, європейська інтеграція, інформаційна безпека, масова комунікація, міжнародна журналістика, міжнародна інформація, міжнародний тероризм, національний інформаційний простір, політична культура, українське суспільство.

АННОТАЦИЯ

Гресько О.В. Международная журналистика в контексте глобальных общественных трансформаций. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08 – журналистика. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2004.

В работе определены этапы и тенденции развития печатных и аудиовизуальных средств массовой информации, проблемы и перспективы процесса глобализации масс-медийных потоков в условиях перехода одной политической системы общества к другой; рассмотрено понятие политической культуры трансформационного общества; рассмотрен процесс эволюции понимания свободы пресы, диалектику ее трансформаций из одного состояния в другой. Понятие „международная журналистика”, „международная информация” проанализировано в контексте глобальных трансформаций, даны варианты их толкований, изучено историю и современный подход к пониманию этих терминов.

Одним из самых важных результатов исследования является то, что в работе проанализировано современный этап развития украинских средств массовой информации и перспективы интеграции украинских масс-медиа в международное информационное пространство, исследованны тенденции развития международной журналистики.

В работе также разработана модель производства новостей аудиовизуальными средствами массовой информации с помощью сравнительного анализа опыта международных и украинских систем масс-медиа, а также практическое применение модели производства новостей и принципов западной журналистики ведущими телерадиоканалами украинского информационного пространства.

Тенденции развития международной журналистики в условиях глобальных трансформаций и негативные последствия глобализации приводят к тому, что международным информационным системам необходимо объединяться в рамках международного информационного пространства с целью достижения общих глобальных целей и заданий, которые стоят перед человечеством.

Ключевые слова: глобализация, европейская интеграция, информационная безопасность, массовая коммуникация, международная журналистика, международная информация, международный терроризм, национальное информационное пространство, политическая культура, украинское общество.

SUMMARY

O.V. Gresko. International journalism in the context of global social transformations. – Manuscript.

Dissertation to obtain a scientific degree of a Candidate of philological science within the specialty 10.01.08 – Journalism – National Taras Shevchenko University of Kyiv. – Kyiv. 2004.

Dissertation deals with the problem of mass media globalization during the period of political transformation in society, the main stages and tendencies of audio-visual and printed development of press, radio and television are characterised in the research.

The modern ways of audio-visual newscasting that are based on Ukrainian and international mass communication experience were created in the dissertation. Furthermore, these ways were applied by leading TV and radio channels in Ukraine.

The development of international journalism and negative consequences of globalisation are led to the integration of different international information systems. The aim of their consolidation is to reach the global goals and tasks.

Key words: globalisation, European integration, information security, international journalism, international information, international terrorism, mass communication, national information space, political culture, Ukrainian society.