МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГУБЕНКО Василь Іванович

УДК 330.34.

МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ:
ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ І ПРОТЕКЦІОНІЗМ

08.07.02. – економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Миколаїв – 2004

Дисертацією є рукопис. |

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України. | Науковий консультант – | доктор економічних наук, професор, член-кореспон-дент УААН, заслужений діяч науки і техніки України

ГАЛУШКО Валерій Павлович,

національний аграрний університет, директор навчаль-но-наукового інституту бізнесу, директор навчально-наукового центру менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності, завідувач кафедри світового сільського господарства і зовнішньоекономічної діяльності.Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України

ТРЕГОБЧУК Валентин Михайлович,

Об’єднаний інститут економіки національної академії наук України, завідувач відділу соціально-еконо-мічних аспектів розвитку АПК;

доктор економічних наук, професор

КВАША Сергій Миколайович,

національний аграрний університет, декан економічного факультету, завідувач кафедри економічної теорії;

доктор економічних наук, професор

САХАЦЬКИЙ Микола Павлович,

Одеський національний університет ім. Мечникова, професор кафедри економіки і управління.

Провідна установа: | Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра організації сільськогосподарського вироб-
ництва, Міністерства аграрної політики України,
м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться “28” жовтня 2004 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 38.806.01 в Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий “23” вересня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф. |

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з особливостей ХХІ століття є зростаюча економічна взаємозалежність країн на засадах глобалізації, регіоналізації й диверсифікації товарних, фінансових, інвестиційних та інших ринків. Все це визначає особливості і специфіку зовнішньоекономічної діяльності, яка відіграє вирішальну роль у функціонуванні внутрішніх національних і посиленні міжнародних інтеграційних процесів, створенні передумов для нарощування темпів соціально-економічного розвитку. Нині на всіх рівнях економічної ієрархії України та її АПК заходи щодо розвитку зовнішнього та внутрішнього ринків зосереджені на проблемах взаємовиключних і на методичному рівні до кінця не з’ясованих категорій лібералізації та протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності. Недостатня опрацьованість і суперечливість окремих наукових положень, відсутність досконалого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід вважати основними причинами нестабільності та все ще низької ефективності цієї діяльності.

Безперечно, що подальший розвиток та ефективність зовнішньоекономічної діяльності загалом й АПК зокрема великою мірою залежать від політики лібералізації і протекціонізму, від застосовуваних методів і механізмів підтримки, напрямів активізації та регулювання експортно-імпортних операцій з агропромисловою продукцією. Відтак виникає об’єктивна необхідність розроблення фундаментальних і прикладних аспектів поєднання принципів лібералізації та протекціонізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності, формування дійового механізму регулювання цих процесів на основі використання науково обґрунтованої системи показників.

Проблема управління, регулювання та стимулювання зовнішньоекономічної діяльності України, у тому числі й АПК, досліджувалася багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими-економістами. У першу чергу слід назвати наукові праці з цієї проблематики О.І. Барановського, О.Г. Білоруса, І. Бураковського,
В.С. Будкіна, В.П. Галушка, А.С. Гальчинського, В.М.Геєця, В.Д. Камаєва, С.М., Кваші, В.Е. Коломойцева, А.І. Кредісова, І.І.Лукінова, П.Х. Ліндерта,
Д.Г. Лук’яненка, О.М. Онищенка, М.А. Павловського, Ю.М. Пахомова, М. Пебро, М. Портера, П.Т. Саблука, В.М. Трегобчука, О.М. Шпичака та інших учених, а також деякий нагромаджений досвід з питань лібералізації і протекціонізму. Однак чимало теоретичних і практичних питань щодо цієї проблеми, насамперед методології та методів взаємоузгодження принципів лібералізації і протекціонізму, потребують більш ґрунтовних і комплексних досліджень, оскільки вони залишаються недостатньо розробленими, особливо з урахуванням сучасних глобалізаційних процесів у світовій економіці. Саме це окреслило коло основних методичних засад стосовно підходів до дослідження механізму зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас слід відзначити, що лібералізація і протекціонізм без оцінки дефіцит-ної та надлишкової кон’юнктури не можуть створити значний імпульс у плані конкурентоспроможності зовнішньоекономічної діяльності. До актуальних проблем належить формування механізмів трансформації зміни рівня і виду митних ставок та ступеня захисту внутрішнього ринку, а також митно-тарифного запобігання неурегульованим „парадоксам” під час експорту продовольчих товарів.

Не з’ясованою на методичному рівні залишається проблема досягнення синхронізації у процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України. Не опрацьованими є такі питання, як агресивне завоювання українського ринку країнами-партнерами з торгівлі; відсутність дієвих заходів протекціонізму на внутрішньому ринку України; необґрунтоване відсторонення уряду України від процесу регулювання зовнішньоекономічних операцій. Актуальність теми дослідження зумовлюється тим, що Україна в 2004р. готується до вступу в СОТ і тепер визначаються національні правила і норми регулювання зовнішньої торгівлі на принципово нових засадах, які ще не адаптовані до внутрішнього ринку України. Співвідношення між лібералізацією і протекціонізмом розвивалось не за виваженою схемою, а з багатьма помилками та ускладненнями. Більш змістовного опрацювання потребує методика трансформації нетарифних бар’єрів у тарифні чинники, зниження митного тарифу та субсидування експорту. Не вирішеними на методичному рівні є питання прискорення та гальмування розвитку експорту товарів при трансформації валютних курсів. Прискорення темпів зростання зовнішньоекономічної діяльності розглядається лише в плані девальвації національної валюти і зовсім не враховується такий чинник, як зміна цін на товари на внутрішньому ринку.

Не розв’язана проблема у так званому трикутнику “лібералізація, протекціонізм, економічна безпека”, що пов’язано з ціноутворенням на зовнішньому ринку і впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Необхідні також дослідження щодо виявлення залежностей між часткою нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм і рівнями експорт-
них та імпортних цін. Формування власної зовнішньоекономічної політики вимагає окреслення пріоритетів стосовно лібералізації та протекціонізму і встановлення чіткої залежності між ними та верхніми й нижніми рівнями експортних та імпортних цін, що вказує на актуальність обраного дослідження. Отже, актуальність проблеми удосконалення механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності на засадах лібералізації і протекціонізму й зумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами науково-дослідних робіт щодо проблем зовнішньоекономічної діяльності Міністерства аграрної політики України, Міністерства освіти і науки України, Білоцерківського державного аграрного університету, Національного аграрного університету, Інституту аграрної економіки УААН у 1993–2004 pp. у межах таких тем: 06.32/31 „Перспективи інтеграції агропромислового комплексу України в міжнародний аграрний ринок”. Державний реєстраційний номер 0196U007680. (Білоцерківський державний аграрний університет, на замовлення Міністерства аграрної політики України, 1993–1997 pp.); 1.14 „Розробити механізм пристосування агробізнесу України до світового конкурентного середовища з метою стимулювання експорту продукції АПК”. Державний реєстраційний номер 0100U001532. (Білоцерківський державний аграрний університет, на замовлення Міністерства аграрної політики України, 2000–2002 рp.); „Розроблення системи регулювання експорту-імпорту сільськогосподарської продукції, товарів її переробки та засобів виробництва”. Державний реєстраційний номер 0104U003794, що виконується Інститутом аграрної економіки УААН на замовлення Державної митної служби України 2004–2005 рр.; 1/26 “Розробка механізму стимулювання і підтримки експорту продукції АПК в умовах інтеграції до Європейського Союзу”. Державний реєстраційних номер 0104U004943, що виконується кафедрою організації виробництва і зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК Білоцерківського державного аграрного університету на замовлення Міністерства аграрної політики України, 2004–2005 рр.

Дисертаційна робота виконувалась упродовж 1992–2004 рр., одночасно з викладацькою діяльністю автора на посаді завідувача кафедри організації виробництва і зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК Білоцерківського державного аграрного університету.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і методологічних основ формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК з використанням принципів лібералізації і протекціонізму в умовах глобалізації світової економіки та інтеграції України у світові торговельно-економічні структури. Для реалізації цієї мети ставилися й вирішувалися такі взаємозв’язані завдання:

§ обґрунтувати теоретичні основи та методологію побудови ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК в умовах глобалізації та інтеграції України у світові економічні структури;

§ узагальнити теоретичні і практичні аспекти щодо використання принципів лібералізації і протекціонізму в зовнішньоекономічній діяльності АПК;

§ дослідити сучасні наукові основи вимірів лібералізації і протекціонізму та розробити методичні підходи забезпечення їх оптимального поєднання;

§ проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність сільського господарства з точки зору граничних рівнів лібералізації і протекціонізму та розробити методичні рекомендації щодо оптимізації обсягів агропродовольчої продукції;

§ опрацювати напрями взаємоузгодженого застосування принципів лібералізації й протекціонізму та удосконалити механізм формування індикативних цін з метою оптимізації обсягів імпорту і експорту товарів харчової промисловості;

§ дослідити стан і науково обґрунтувати альтернативні напрями й тенденції розвитку зовнішньоторговельних операцій АПК та методичні засади посилення конкурентоспроможності зовнішньоекономічної діяльності за допомогою дефіцитної і надлишкової кон’юнктури;

§ розробити механізм трансформації рівня і виду митних ставок та ступені захисту внутрішнього ринку від руйнування під впливом зовнішніх факторів, а також механізм митно-тарифного запобігання нерегульованих процесів при експорті швидколіквідних товарів;

§ визначити методичні засади синхронізації у процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України;

§ вивчити та проаналізувати функціонування механізму ГАТТ/СОТ у країнах з розвинутою економікою та можливості його застосування в Україні, виходячи з вимог СОТ до лібералізації та протекціонізму;

§ обґрунтувати механізм регулювання розвитку експорту товарів АПК за допомогою трансформації валютних курсів та практичні аспекти визначення позитивних і негативних результатів під впливом лібералізації і протекціонізму;

§ дослідити та обґрунтувати систему пріоритетів у зовнішньоекономічній діяльності АПК;

§ виявити вплив лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку;

§ дослідити та обґрунтувати взаємозв’язок між зовнішньоторговельним оборотом і протекціонізмом з метою побудови зовнішньоторговельної стратегії та розбудови ефективного механізму зовнішньоекономічної діяльності.

Об’єктом дослідження обрано процеси і явища економічного характеру, що відбуваються у зовнішньоекономічній сфері під впливом недосконалого підходу до формування ефективного механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні проблеми зовнішньоекономічної діяльності АПК та побудова ефективного механізму його діяльності як системи відносин, що склалися в перехідній економіці.

Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, сучасна економічна теорія, теорія перехідної економіки, комплексний підхід до аналізу проблем трансформації суспільних відносин, глобалізації світової економіки за допомогою напрацювань провідних економічних шкіл, наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань теоретико-методологічних основ теорії міжнародного поділу праці, міжнародної торгівлі, механізмів зовнішньоекономічної діяльності, його збалансованості та підтримки стійкості, побудови механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності та визначення рівнів лібералізації і протекціонізму. В методології і методиці дослідження враховано, що кожен фактор формується на засадах наукової абстракції, аналізу і синтезу, аналітичного передбачення процесу виробництва, сумісності його елементів із законами ринкової економіки.

Для реалізації поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались історико-економічний, логічний і монографічний методи, поєднання кіль-кісного та якісного аналізу, експериментальний і розрахунково-конструктивний методи, метод кореляційного аналізу і моделювання рішень, економетричні методи. Крім того, в дисертаційній роботі використано графічний метод та групування, нормативна база законодавчих актів, статистично-аналітична інформація міністерств і відомств, іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, літературні джерела та інша наукова інформація.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних, методологічних і методичних основ формування механізму зовнішньоекономічної діяльності відтворювального типу, опрацюванні інструментарію удосконалення методів щодо застосування таких факторів, як лібералізація і протекціонізм при регулюванні експортно-імпортних операцій. Найбільш вагомими результатами, що характеризуються новизною і розкривають суть, масштабність, повноту та особливості виконаного дослідження, є наступні положення, висновки і розробки.

Вперше:

- доведено необхідність розглядати такі наукові категорії, як “лібералізація” і “протекціонізм” на урівноважених засадах і з урахуванням переваг національного АПК на зовнішньому ринку;

- запропоновано методику дослідження змісту та механізмів взаємодії лібералізації і протекціонізму з урахуванням глобалізації світової економіки;

- обґрунтовано систему показників-вимірників узгодження складових елементів лібералізації і протекціонізму у зовнішньоекономічній діяльності;

- сформульовано залежності між темпами змін внутрішніх цін на товари, курсом національної валюти і прискоренням експорту як важливими чинниками вирішення проблем конкурентоспроможності вітчизняних товарів;–

доведено взаємозв’язок лібералізації, протекціонізму і економічної безпеки як комплексної проблеми; –

визначено особливості впливу лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку через взаємозв’язок часток нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм.

Розроблено та удосконалено методи:–

моделювання збалансованості зовнішньоекономічної діяльності та способів підтримки її стійкості за допомогою таких важелів, як урівноваженість лібералізації і протекціонізму, з метою оперативного коригування ставок ввізного мита на окремі види товарів з урахуванням дестабілізаційних процесів на внутрішньому і зовнішньому ринках;–

визначення граничних рівнів лібералізації та протекціонізму як визначального чинника формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності сільського господарства в несприятливий для нього період кон’юнктури на зовнішньому ринку;–

взаємоузгодження принципів лібералізації і протекціонізму при формуванні механізму зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості, який дає можливість мінімізувати обсяги імпорту продовольчих товарів і збільшити експортний потенціал; –

розрахунку розмірів ставок мита, які відповідають інтересам як експортера, так і імпортера, і завдяки чому прискорюється розвиток експортного потенціалу;–

визначення співвідношення дефіцитної та надлишкової кон’юнктури; рівноваги модифікаційного режиму процесів лібералізації і протекціонізму; механізму взаємозбалансованого та ефективного функціонування внутрішнього і зовнішнього агропродовольчих ринків; методичних підходів до трансформації рівнів і видів митних ставок та ступенів захисту внутрішнього ринку в умовах становлення відкритої ринкової економіки;–

синхронізації в процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України з метою мінімізації втрат для українських суб’єктів зовнішнього ринку; –

оцінки впливу кількісних та якісних чинників ГАТТ/СОТ як на поточний, так і на перспективний стан національної зовнішньоекономічної діяльності, необхідної для ефективного захисту національних товаровиробників;–

напрямів розширеного відтворення експорту й імпорту товарів на засадах функціонування ГАТТ / СОТ;–

адаптації внутрішнього ринку України до вимог ГАТТ/СОТ, що відкриває можливості ефективного переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіва-
ленти;–

визначення залежності між девальвацією національної валюти і розвитком експорту товарів за умов активної лібералізації внутрішнього ринку України, а також взаємозв’язку між пріоритетами лібералізації, протекціонізму і економічної безпеки в контексті національної безпеки держави.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення. Вони характеризуються високим ступенем готовності до впровадження, оскільки відбивають об’єктивну ситуацію в зовнішньоекономічній діяльності і всебічно висвітлені в наукових публікаціях автора, на міжнародних і всеукраїнських конференціях та нарадах відповідальних працівників міністерств і відомств України.

Впровадження результатів дослідження вирішує питання розвитку зовнішньоекономічної діяльності у світлі лібералізації та протекціонізму і сприяє активізації внутрішнього та зовнішнього ринків АПК.

Реалізація одержаних результатів дослідження здійснена Міністерством аграрної політики України, Міністерством економіки та з питань Європейської інтеграції України, Комісією Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села при підготовці проектів Законів України, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативних матеріалів з питань формування сучасної зовнішньоекономічної політики, обласними і районними управліннями сільського господарства і продовольства Київської, Кіровоградської, Черкаської обласних та районних державних адміністрацій (довідки відповідно від 14.03.2003р. № 23 – 2/27; 03.07.2003р. №092097; 08.09.2003р. № 12 – 7/49; 21.09.2003р.
№ 117 – 13/22; 18.08.2003 р. № 124 – 76/9; 28.09.2003 р. № 56; 04.09.2003 р. № 896; 23.08.2003р. № 144), а також інститутом бізнесу національного аграрного університету (довідка від 10.04.2003р. №121), Сумським національним аграрним університетом (довідка від 21.04.2003р. №745), Харківським національним аграрним університетом ім. В.В.Докучаєва (довідка від 24.12.2002р. №863), Харківським регіональним інститутом державного управління Української академії державного управління при Президентові України (довідка від 23.08.03 № 217), Харківським державним технічним університетом сільського господарства (довідка від 12.09.03 № 789), Полтавською державною аграрною академією (довідка від 21.04.03 № 8-01-250) при розробці навчальних планів і програм, підготовці фахівців та виконанні держбюджетних (1993 –2004 рр.) і госпрозрахункових тем (1985–1992 рр.), пов’язаних з науково-педагогічною діяльністю автора в Білоцерківському державному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача. Конкретний особистий внесок здобувача, у тому числі опублікованих разом із співавторами робіт, наведений у переліку публікацій за темою дисертації. Комплексне дослідження проблеми формування механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК, здійснене автором у зазначених працях, відповідає темі дисертаційної роботи здобувача. Висновки і пропозиції, що виносяться автором на захист, одержані ним самостійно.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні і практичні положення дисертації доповідалися й оприлюднені на 61 міжнародних і 21 всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, симпозіумах, колоквіумах, круглих столах, інших наукових зібраннях у 1990–2004 pp., серед яких найважливішими були: Міжнародний симпозіум „Проблеми і перспективи входження економік республік СРСР у світогосподарські зв'язки” (м. Тбілісі, 1990 р.); Міжнародний конгрес українських економістів „Україна в світовому економічному просторі” (м. Одеса, 1994 р.); Міжнародний симпозіум „Проблеми реформування і тенден-ції розвитку сільського господарства України та держав Центральної та Східної Європи” (м. Біла Церква, 1994 р.); збори Конгресу українських економістів-аграрників (м. Київ, 2001, 2002, 2003, 2004 рр.); Міжнародна науково-практична конференція „Аграрна політика України в період вступу в СОТ: ефективність, якість , безпека” (м. Київ, 2003 р.); Друга міжнародна науково-практична конференція „Ринкові відносини в АПК: здобутки, проблеми, перспективи” (м. Одеса, 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України ” (м. Луганськ, 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки” (м. Полтава, 2004 р.).

Публікації. Теоретичні і практичні результати дослідження, методологічні та методичні розробки, висновки і пропозиції автора по темі дисертації відображені в 65 публікаціях загальним обсягом 36 ум.друк.арк., з них одноосібно – 55, обсягом 30 ум. друк. арк., у тому числі в 4 монографіях і брошурах, 42 статтях в наукових фахових виданнях та у 19 статтях в інших наукових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 431 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, п’яти розділів, висновків, включає 12 таблиць, 28 рисунків, список використаних вітчизняних та зарубіжних джерел літератури з 334 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – „Теоретично-методологічні аспекти лібералізації та протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності” – розглянуто теоретичні і методологічні аспекти формування механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК України, її теоретичні засади вибору стратегії і тактики розвитку, розкрито методичні основи дослідження добре відомих, але ще глибоко не охоплених і змістовно не вирішених питань сьогодення, якими є лібералізація і протекціонізм. На відміну від минулого періоду, коли лібералізація і протекціонізм розглядались лише як ознаки розв’язання тих чи інших загальних питань, зараз вони набувають статусу пріоритетного засобу вирішення зовнішньоекономічних проблем.

Перед Україною постає завдання компенсувати втрати частини зовнішніх джерел підтримки рівноваги та знизити від’ємний ефект, оскільки нашій державі загрожує ця втрата. При цьому потрібен такий механізм зовнішньоекономічної діяльності, який би відповідав завданням економічних перетворень і був вільним від прорахунків та недоліків минулих років. Встановлено, що в найближчій перспективі він повинен забезпечити адаптацію економіки АПК до якісно змінювальної системи світогосподарських зв’язків, використання взаємодії із зарубіжними країнами як каталізатора економічного зростання, підвищення конкурентоздатності товарів АПК та поліпшення умов розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Глибоке розуміння сучасного мобілізаційно-методичного змісту лібералізації і протекціонізму, як єдиної системи, практично відсутнє, що гальмує спрямування зовнішньоекономічної діяльності на отримання найвищих економічних результатів. Зважаючи на це, механізм лібералізації і протекціонізму розглядається як динамічна система міжнародних відносин, що пов’язана з цілеспрямованим рухом капіталу між країнами світу та відповідною регулювальною функцією державних органів управління, направленою на захист національних ринків.

Встановлено, що механізм зовнішньоекономічної діяльності в плані лібералізації і протекціонізму – це причинно-наслідкова взаємозалежність, що закономірно виникає між початком і кінцем зовнішньоекономічних процесів. Чим більше механізм буде адаптований до зовнішнього середовища, тим ефективніше розвиватимуться експорт та імпорт товарів. Визначено, що система зовнішньоекономічної діяльності з точки зору лібералізації та протекціонізму є зовнішньо і внутрішньо організована сукупність взаємопов’язаних елементів, які утворюють єдине ціле і діють в одному напрямку для досягнення визначеної цілі.

Необхідна кількісна оцінка рівня лібералізації і протекціонізму, що є ключовим моментом у побудові механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК (рис. 1). Рухаючись зліва направо від четвертої до першої позиції, тобто від повної до преференційної ставки мита, отримуємо криву АВ, яка вказує, що процес лібералізації відбувається досить високими темпами – 16,6%. Рухаючись справа наліво від четвертої до першої позиції, отримуємо криву А1В1, яка вказує на процес протекціонізму. В точці К криві АВ і А1В1 перетинаються, що є ознакою урівноваженості рівнів лібералізації і протекціонізму, який знаходиться між 2-ю та 3-ю позиціями, і його митна ставка відповідає 15%. Викладене свідчить про надзвичайну важливість показника ставки мита для виміру лібералізації і протекціонізму, а отже, і напрямів їх впливу на експортно-імпортні операції. Перший варіант – стимулювання розвитку, другий – гальмування розвитку із зміною ставки мита від 5 до 30%: лібералізація – послаблюється, а протекціонізм – посилюється. Визначення урівноваженого рівня лібералізації і протекціонізму є неодмінною складовою оцінки змін у зовнішньоекономічній політиці. Недостатньо врегульоване співвідношення між лібералізацією і протекціонізмом – на шкоду збереженню та відродженню експортного потенціалу. Іноді складно чітко окреслити межу між ставками адвалерного, специфічного і комбінованого мита. В такому разі доцільно покладатись на урівноважений рівень лібералізації та протекціонізму. Система вимірів лібералізації і протекціонізму має бути зорієнтована на значну гнучкість завдань: зростання обсягів, удосконалення структури, підвищення якості товарів, що експортуються та імпортуються. Доведено, що значний економічний ефект можна отримати, якщо створити стандарти або правила узгодженого застосування важелів лібералізації і протекціонізму та проводити активну політику втілення її у життя.

У другому розділі – „Система економіко-правових інструментів та її значення у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності АПК – розглянуто систему інструментів і їх значення в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, проаналізовано вплив різних факторів на сучасний зовнішній ринок і зовнішньоекономічну діяльність, висвітлено особливості практичної реалізації зовнішньоекономічних проблем за допомогою лібералізації і протекціонізму, механізм зміни ставок ввізного мита та визначення мінімальної митної вартості імпортних товарів, проаналізовано нормативно-законодавчу базу стосовно лібералізації і протекціонізму зовнішньоекономічної діяльності, динаміку обсягів експорту й імпорту товарів АПК, їх еластичність і залежність від законодавства з питання лібералізації та протекціонізму.

Дослідженням встановлено, що одним із важливих завдань на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічної діяльності є збалансованість зовнішньоекономічних зв’язків як необхідна умова створення потужного експортного потенціалу України у складі спеціалізованих міжнародних галузей і видів виробництва (табл. 1). При порушенні збалансованості зовнішньоекономічної діяльності вразливими стають як внутрішній, так і зовнішній ринки. Збалансованість передбачає орієнтування на регулювання співвідношення певних агрегатних елементів сукупної зовнішньоекономічної діяльності.

Таблиця 1 – Обсяг зовнішньоекономічного обороту, експорту й імпорту та сальдо
зовнішньоекономічної діяльності АПК за 1995–2002рр.

Показники | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 1999 до 1996 | 2000 | 2001 | 2002 | 2002 до 1996

млн дол. США | у проц | млн дол. США | у проц

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13

Зовнішньоторговельний оборот, млн дол.США | 2170 | 4497 | 2699 | 2465 | 2441 | -2056 | 52,2 | 2576 | 3180 | 3835 | -662 | 85,3

у т.ч. експорт | 1699 | 3050 | 1801 | 1379 | 1261 | -1789 | 41,3 | 1582 | 1998 | 2634 | -416 | 86,3

імпорт | 471 | 1447 | 898 | 1086 | 1180 | -267 | 81,5 | 994 | 1201 | 1182 | -265 | 81,7

сальдо експорту (+)

імпорту (-) | +1228 | +1603 | +903 | +293 | +81 | -1522 | 5,1 | +588 | +816 | +1432 | -171 | 89,3

Прийнято і діяло в Україні законодавчих актів по ЗЕД | 9 | 7 | 23 | 57 | 63 | Х | Х | 66 | 73 | 81 | Х | Х

у т.ч. передбачено нормативні позиції на посилення регулювання

лібералізації | 55 | 64 | 41 | 30 | 31 | Х | Х | 32 | 36 | 39 | Х | Х

протекціонізму | 11 | 44 | 68 | 101 | 122 | Х | Х | 124 | 127 | 132 | Х | Х

Значення процентопунктів по:

зовнішньоторговельному обороту | 48 | 100 | 60 | 54 | 54 | Х | Х | 57 | 71 | 85 | Х | Х

лібералізації | 86 | 100 | 64 | 47 | 48 | Х | 15,8 | 50 | 56 | 61 | Х | 16,9

протекціонізму | 25 | 100 | 154 | 229 | 277 | Х | 84,2 | 282 | 289 | 300 | Х | 83,1

Зовнішня торгівля товарами стат. збірник – К.: Держкомстат України – 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002 рр.

Збірник Постанов Уряду України, Відомості ВР України, Офіц. Вісник України – 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002 рр.

Неузгодженість у збалансованості зовнішньоекономічної діяльності може стати причиною руйнування експортно-імпортного потенціалу. Зрушення у вирішенні проблеми збалансованості зовнішньоекономічної діяльності можливі за умови удосконалення нормативно-законодавчого поля, формування ж таких актів в Україні відбувається в умовах недосконалих методичних засад, інструментарію та наукових рекомендацій.

У 1996 р. зовнішньоторговельний оборот у АПК складав 4497 млн дол. США, у тому числі експорт – 3050 млн і імпорт 1447 млн дол. США, що є найвищими показниками за 1995–2002 рр.

Між експортом та імпортом встановлена закономірність – еластичність одного показника щодо іншого: збільшення імпорту на 1% призводить до зростання експорту на 2,6%.

За відсутності досконалого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності неминуче виникають ускладнення в стосунках вітчизняних та зарубіжних партнерів і серед них – через недосконалість законодавства з питання лібералізації та протекціонізму. До 1995 р. нормативно-законодавчі акти в основному передбачали втілення в життя заходів лібералізації. Протягом 1995–2002 рр. в Україні прийнято низку Законів України, Указів Президента України та Постанов Кабінету Міністрів, в яких передбачено застосування нормативних позицій, спрямованих на посилення регулювання в таких значеннях щодо: лібералізації – 55; 64; 41; 30; 31; 32; 36; 39; протекціонізму – 11; 44; 68; 101; 122; 124; 127; 132 позиції. За період 1996–2002 рр. позиції лібералізації послабшали, протекціонізму – посилились, внаслідок чого за вказані роки зовнішньоторговельний оборот скоротився на 15 проценто-пунктів, у тому числі частка впливу лібералізації – 16,9% і протекціонізму – 83,1%. Проведеним аналізом встановлено, що до 1995 р. забезпечувалось динамічне зростання зовнішньоторговельного обороту, у тому числі за рахунок лібералізації – 77,2% і протекціонізму – 22,8%, але вони еластичні між собою і тому беззастережне посилення протекціонізму щодо імпорту призвело до автоматичного скорочення експорту. Переконливим щодо цього є 1996 р., коли було досягнуто певного значення зовнішньоторговельного обороту при майже пропорційному співвідношенні рівнів лібералізації і протекціонізму. Для АПК 1996 р. – стандартний взірець збалансованості зовнішньоекономічної діяльності. Імовірно найвища межа імпорту товарів для АПК – близько 1500 млн дол. США. Встановлено, що через запропонований механізм формуються передумови для того, щоб експорт перевищував імпорт у 2,1–2,2 рази, а імпорт – сальдо зовнішньоторговельного обороту на 10%, що відповідає інтересам внутрішнього і зовнішнього ринків АПК. За своїм змістом лібералізація і протекціонізм на світовому ринку не є ні недосконалими, ні досконалими, нерівність діючих сил є загальним правилом. З методичної точки зору відносно урівноваженості між лібералізацією і протекціонізмом на певному проміжку часу є обов’язковою умовою на світовому ринку. Найголовніше – уможливлення маніпулювання і лібералізацією, і протекціонізмом з метою досягнення високих темпів розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Проведене дослідження дає змогу зробити висновок, що для розвитку нового напряму експортно-імпортних операцій необхідні конкретні співвідношення між лібералізацією і протекціонізмом. Розв’язання цієї проблеми диктує потребу того, щоб основоположними факторами нового напряму розбудови зовнішньоекономічної діяльності та її збалансованості стали урегульовані і лібералізація, і протекціонізм. Посилення взаємозалежності внутрішнього і зовнішнього ринків та різноманітність експорту й імпорту товарів змінює співвідношення між лібералізацією і протекціонізмом.

Проведений аналіз показує, що в сучасній ситуації з експортом й імпортом спостерігається некерований перебіг подій, причини яких не в обмеженості обсягів виробництва та недосконалості зовнішнього ринку, а у відсутності досконалих механізмів визначення межі лібералізації та протекціонізму. Запропоновано більш досконалі, альтернативні методи коригування зовнішньоекономічної діяльності на засадах лібералізації і протекціонізму, що узгоджується із світовим досвідом.

Встановлено, що в 1998–1999 і наступних маркетингових роках ціни внутрішнього ринку на зерно пшениці, картоплю, плоди і овочі залишилися значно нижчими порівняно з імпортними, що не відповідає інтересам вітчизняних виробників, тому необхідно частину твердої валюти переорієнтувати на закупівлю продукції у власного товаровиробника і на цих засадах протекціонізму забезпечувати розвиток національного сільського господарства та внутрішнього ринку. Різниця між внутрішніми та імпортними цінами на товари призводить до того, що значна частина капіталу спрямовується за межі України або є доходами комерційних структур. За умов запровадження нового механізму капітал буде спрямовуватися на інвестування власного сільського господарства.

Проведений аналіз проблеми переконує, що заходи захисту вітчизняного товаровиробника на зразок тих, до яких вдаються зарубіжні країни, вимагають певного коригування. Наприклад, цибуля імпортується в Україну в середньому по ціні 390 дол. США за 1 тонну. Якщо застосувати рівень захисту 250 %, імпортна ціна становитиме 975 дол. США за 1 тонну. Але середні імпортні ціни в окремих країнах різні: Казахстан – 320 дол. США за 1 тонну, Грузія, Узбекистан, Польща, Угорщина, Індія, Іран, Єгипет – 370; Туреччина – 410; Італія – 430; Росія – 500; Нідерланди – 560; Іспанія – 2000; Таїланд – 7900; США – 8470 дол. США, тобто максимальна ціна перевищує мінімальну у 26 разів.

Для подолання необґрунтованої лібералізації і застосування протекціонізму запропоновано диференціювати ставки ввізного мита таким чином: для Казахстану, Грузії, Узбекистану, Польщі, Угорщини, Індії, Ірану, Єгипту – 250 %; Туреччини, Італії, Росії – 230; Молдови, Нідерландів, Іспанії, Таїланду і США – 180 %. Необхідно рішуче протидіяти необґрунтованій лібералізації і формувати протекціоністські важелі. Доведено, що зовнішньоекономічна діяльність, з одного боку, стимулює лібералізацію, а з іншого – формує протекціонізм, без якого здійснювати захист вітчизняного товаровиробника неможливо, для чого потрібні не просто загальні заходи, а заходи чіткого спрямування.

Так, відповідно до Закону України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”(1997р.), передбачені пільгові ставки мита: 04.01 молоко і вершки не згущені – 20%; 04.09 мед натуральний – 30%; 07.01 картопля свіжа – 50%. Нижча межа захисту за допомогою протекціонізму для молока визначена на рівні 10 %, картоплі – 17,3 %, що не відповідає реальній ситуації та інтересам товаровиробників. Нижча межа захисту щодо меду визначена на рівні 79 %, що перевищує рівень картоплі в 4,6 і молока – у 7,8 разів, коли меду імпортується в Україну на суму 69 тис. дол. США, а молока в 6,1 і картоплі в 11,8 разів більше. Тому значеннями нижчої межі захисту слід користуватися виважено, виходячи з відтворювальної функції виробничого потенціалу та обсягів імпорту товарів в Україну.

На розвиток харчової промисловості в Україні негативно впливають обмеженість експорту й імпорту різних видів товарів. Зволікання з витісненням з національного ринку необґрунтованих обсягів імпортних товарів гальмує відродження харчової промисловості. Обсяги експорту товарів харчової промисловості в 1999 і 2002 рр., порівняно з 1996 р., скоротилися на 23,1 і 39,8 %, імпорту – на 36 і 24,8%. Із проведених розрахунків видно, що темпи падіння обсягів експорту перевищували темпи зниження обсягів імпорту в 1999 р. на 41 проценто-пункт. Скорочення обсягів виробництва гальмує зовнішньоекономічну діяльність, а падіння обсягів експортно-імпортних операцій негативно впливає на відродження виробничого потенціалу. Встановлено, що вирішення проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості на засадах лібералізації і протекціонізму вимагає опрацювання декількох альтернативних напрямів регулювання експортно-імпортних операцій.

Перший. Указом Президента „Про заходи по вдосконаленню кон’юнктурно-цінової політики в галузі зовнішньоекономічної діяльності” (1994 р.) замість обов’язкових до використання індикативних цін передбачені довідково-кон’юнктурні ціни або індикативні ціни-орієнтири, які не є обов’язковими для використання. Проведеним дослідженням встановлено, що згідно з переліком середньозважених рівнів індикативних цін-орієнтирів на деякі види продукції, які експортуються з України за такою позицією, як меляса, рекомендувалась
ціна 64–65 дол. США за 1 т, тобто середнє 64,5 дол. США за тонну.

В останні роки експортується меляса по середній ціні 60 дол. США за тонну, що на 4,5 дол. США менше, ніж індикативна ціна-орієнтир. Стосовно експортної ціни країни світу розподілились таким чином: 1-а група за ціною 50 дол. США за тонну – Болгарія, Тайвань, Киргизстан; 2-а група – 60 дол. США за тонну – Казахстан, Молдова, Литва, Англія, Нідерланди, Румунія, Японія; 3-я група – 70 дол. США за тонну – Російська Федерація, Узбекистан, Естонія, Латвія, Німеччина і США. Дані аналізу дозволяють зробити висновок, що через розбіжності між індикативною ціною-орієнтиром і фактичною експортною ціною у першій та другій групі країн маємо втрати валютних надходжень у сумі 1,1 млн дол. США, або 6,7% від загального обсягу експорту. Аналогічні втрати валюти були і щодо м’яса мороженого, шкіри худоби, молока сухого, масла тваринного, спирту етилового, олії, борошна, казеїну. Збереження інституту індикативних цін у початковому варіанті дало б змогу вирішити багато складних питань і, зокрема, стосовно харчової промисловості при експорті товарів у 1999 р. залучити валюти не 316,9 а 338 млн дол. США.

Другий. Відповідно до Закону України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” (1997 р.) експорт здійснюється за такими цінами: крохмаль картопляний – 550 і маргарин – 840 дол. США за тонну, тоді як імпортні ціни відповідно становлять 1180 і 3470 дол. США за тонну, що в 2,1 і 4,1 рази вище за експортні. Відсутність протекціонізму вимагає додаткових коштів на імпорт товарів, що у свою чергу гальмує розвиток вітчизняного виробництва і негативно відбивається на вітчизняних споживачах. Змінюючи ставки ввізного мита, держава може як сприяти розвиткові виробництва та національного експортного потенціалу, так і, навпаки, гальмувати ці процеси. Водночас високий рівень ввізного мита сприяє зростанню цін на внутрішньому ринку, що не на користь вітчизняному споживачу. Тому механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності можна визначити як політику маніпулювання важелями лібералізації і протекціонізму, як інструмент регулювання експортно-імпортних операцій, що відповідає положенням світової практики.

Посиленню чи послабленню ступеня захисту внутрішнього ринку не можуть слугувати як беззастережна лібералізація, так і необґрунтований протекціонізм. Чим більшою буде різниця між імпортними й експортними цінами, тим вищий рівень тарифного захисту внутрішнього ринку з точки зору виробництва. Проте застосування жорстких вимог до максимального протекціонізму і дискримінації доступу імпортних товарів на внутрішній ринок може уповільнити експортно-імпортні операції і завдати шкоди споживачам. Ні лібералізація, ні протекціонізм не повинні відігравати домінуючої ролі у процесі трансформації зовнішньоекономічної діяльності. У такому разі головне – стимулювання виробництва експортної продукції.

У третьому розділі – “Регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК з метою посилення її конкурентоспроможних позицій на світовому ринку та захисту внутрішнього ринку” – доведена необхідність удосконалення механізму конкурентоспроможності експортно-імпортних операцій при зміні умов розвитку світової економіки, проаналізовано моделі формування зовнішнього ринку, механізм співвідношень експорту й імпорту та регулювання складних і суперечливих процесів стосовно лібералізації та протекціонізму. Розглянуто порівняльний аналіз конкурентоспроможності країн, проведений за прий-нятою концепцією, запропоновано авторський підхід до визначення критерію оцінки конкурентоспроможності. Проаналізовано Закони України, Постанови і Декрети Кабінету Міністрів, прийняті за 1992–2002 рр. з метою регулювання зовнішньоекономічної діяльності та захисту внутрішнього ринку. Обґрунтовано механізм трансформації зміни рівня і виду митних ставок та методика трансформації адвалерного і специфічного мита в комбіноване, що є напрямом підвищення ефективності захисту внутрішнього ринку на 2–3 ступені вище порівняно з нинішньою ситуацією. Розглянуто особливості і стратегію інтеграції України з Європейським Союзом, виявлено недоліки її складових, зокрема відсутність конкретного