НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ГОЛОВІНА ВАЛЕРІЯ ПЕТРІВНА

УДК 343.37:336.717:343.985.7

ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ГРОШОВИХ КОШТІВ, ЗДОБУТИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, З ВИКОРИСТАННЯМ КРЕДИТНО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

на кафедрі криміналістики Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Іщенко Андрій Володимирович, Національна академія внутрішніх справ МВС України, заступник начальника з навчальної та наукової роботи Навчально-наукового інституту підготовки кадрів оперативних служб міліції Національної академії внутрішніх справ МВС України

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Тищенко Валерій Володимирович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри криміналістики

кандидат юридичних наук, доцент Ієрусалимов Ігор Олександрович, Навчально-науковий інститут підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ МВС України, начальник кафедри організації розслідування злочинів

Провідна

установа – Національний університет внутрішніх справ МВС України, кафедра криміналістики (м. Харків)

Захист відбудеться „ 28 ” січня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 в Національній академії внутрішніх справ МВС України (03035, м. Київ-35, пл. Солом’янська,1)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ МВС України (03035, м. Київ-35, пл. Солом’янська,1)

Автореферат розісланий „ 15 ” грудня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У дисертації розроблені теоретичні основи методики розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом з використанням кредитно-банківської системи. Розробка методики її розслідування сприяє покращенню процесу розслідування, обранню тактики слідчих дій та оперативно-розшукових заходів в умовах конкретної слідчої ситуації. Безперечно, ця складна проблема потребує широкомасштабного вивчення великого кола факторів та обставин. Відносно недавня поява у Кримінальному кодексі України статті, що передбачає відповідальність за цей злочин, відсутність криміналістичної методики його розслідування, складність розслідування легалізації злочинних прибутків обумовили обрання теми дослідження. Питання побудови такої методики розслідування є одним із перспективних напрямків в криміналістичній науці.

Важливе значення у цьому аспекті мало використання наукових концепцій, розроблених у працях В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, О.М. Васильєва, А.Ф. Волобуєва, І.Ф. Герасимова, В.Г. Гончаренка, В.А. Журавля, Б.Л. Зотова, А.В. Іщенка, О.Н. Колесніченка,В.О. Коновалової,В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, Є.Д. Лук’янчикова, Г.А. Матусовського, С.П. Мітричева, М.В. Салтевського, М.О. Селіванова, В.В Тищенка, В.Ю. Шепітька, М.П. Яблокова і багатьох інших. Їх доробки стали поштовхом до створення основ методики розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи. Були також враховані ідеї щодо протидії даному злочину в роботах Т.А. Диканової, М.Г. Жук, В.А. Нікуліної, В.Д. Ларичева, В.В. Лисенко, Р.С. Сатуєва та ін.

Не дивлячись на вагомий внесок вказаних авторів у досліджувану дисертантом проблему побудови методики розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, вірне розуміння окремих її аспектів, раніше сформульовані висновки та пропозиції потребують уточнень та доповнень. Поява праць М.В. Салтевського „Основы методики расследования легализации (отмывания) денежных средств, нажитых незаконно” (Харків, 2000р.) та В.Ю. Шепітька „Преступные технологии легализации (отмывания) денежных средств и способы их разоблачения. Криминалистический анализ.” (Харків, 2002р.) дещо наблизила вирішення вказаної проблеми в Україні. Автори розкрили власне бачення проблеми розслідування легалізації злочинних прибутків та шляхи її подолання.

Але таке питання потребує спеціального дослідження з урахуванням змін, що сталися останнім часом. Попередження легалізації злочинних прибутків з використанням банківської системи є значним фактором зниження злочинності взагалі, економічної, організованої, зокрема. Аналіз слідчо-судової практики, опитування фахівців показали, що правоохоронні органи зазнають труднощів у визначенні способів злочинної легалізації, шляхів їх викриття, що не сприяє успішному усуненню слідчих помилок. Зазначені обставини зумовили актуальність обраної теми дисертації та визначили необхідність її детального вивчення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до плану науково-дослідної діяльності кафедри криміналістики Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. Робота є складовою частиною загальної науково-дослідної програми учбового закладу „Плану проведення науково-дослідних та дослідно - конструкторських робіт ЛАВС МВС ім. 10-річчя незалежності України на 2004 рік” (п.5).

Дослідження здійснювалося згідно з основними напрямами, визначеними Указом Президента України від 18.02.2002 року №143 „Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” (п.1) і ґрунтувалося на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25.12.2000 р. №1376/200.

Мета і завдання дослідження. У дослідженні визначені теоретичні та організаційні засади боротьби із легалізацією злочинних прибутків з використанням кредитно-банківської системи у сучасних умовах, розроблені науково обґрунтовані рекомендацій щодо вдосконалення напрямків і способів підвищення ефективності криміналістичних заходів протидії злочину.

Реалізація багатопланової та комплексної мети зумовили необхідність вирішення конкретних завдань, серед яких автор визнав важливими такі:

- виявлення чинників, що впливають на вчинення легалізації злочинних прибутків у кредитно-банківській системі, аналіз елементів криміналістичної характеристики цього злочину;

- визначення способів вчинення легалізації злочинних прибутків у кредитно-банківській системі;

- характеристика особи злочинця, що займається легалізацією злочинних прибутків;

- обґрунтування необхідності створення комплексної методики розслідування легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням банківської системи та її зв’язку із методикою розслідування предикатного злочину;

- окреслення напрямів розв’язання типових слідчих ситуацій з розробкою оптимального блоку слідчо-оперативних заходів їх вирішення, характеристика невідкладних початкових слідчих дій;

- висвітлення необхідності використання спеціальних знань, визначення конкретних завдань їх застосування у формі судової експертизи та перспективних видів судових експертиз при розслідуванні легалізації у кредитно-банківській системі;

- визначення напрямів взаємодії суб’єктів розслідування між собою та іншими особами та органами при розслідуванні фактів легалізації злочинних прибутків.

Об’єктом дослідження виступають діяльність злочинців при вчиненні легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи та діяльність слідчих та оперативних органів з виявлення та розкриття даного виду злочину.

Предметом дослідження є механізм вчинення легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом, з використанням банківської системи та особливості його виявлення і розслідування на початковому етапі розслідування.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає загальний діалектичний метод наукового пізнання об’єктивної дійсності, відповідно до якого були представлені у вигляді єдності явище “легалізація грошових коштів, здобутих злочинним шляхом” та практика діяльності правоохоронних органів. В ході дослідження застосовувалися методи пізнання: системного аналізу, системно - структурний, формально-логічний, історико-правовий, статистичний, порівняльно-правовий, конкретно-соціологічний (опитування у формі анкетування), а також методи логіки - синтез, аналіз, індукція, дедукція.

За допомогою методу системного аналізу встановлено необхідність інтеграції знання про криміналістичну природу злочину та зовнішній бік його вчинення, зокрема документальні джерела злочинної легалізації. Системно-структурний метод дозволив визнати роль правоохоронних органів у розкритті, розслідуванні, профілактиці злочину, враховуючи функціональну специфіку органів та осіб, що сприяють розслідуванню або мають умови для вчинення злочину; механізм поєднання легалізації злочинних прибутків із злочинами, що надали можливість одержати прибутки та основні напрямки у методиці розслідування злочинної легалізації.

За допомогою формально-логічного методу класифіковано способи та сліди легалізації злочинних прибутків з використанням банківської системи. Історико-правовий метод використовувався при вивченні появи і розвитку окремих концепцій і поглядів криміналістів на проблему криміналістичної характеристики легалізації коштів та побудови методики її розслідування. З метою опрацювання статистичних даних про поширеність легалізації, узагальнення судово-слідчої практики використовувався статистичний метод. Порівняльно-правовий метод дозволив дослідити окремі положення нормативно-правових актів, стан боротьби із цим видом злочину в Україні, країнах СНД та далекого зарубіжжя. За допомогою конкретно-соціологічного методу із застосуванням спеціально розробленої анкети дисертантом було проведено опитування 100 слідчих, 100 оперативних працівників, які займалися розслідуванням та розкриттям злочинів вказаної категорії, 60 викладачів вищого навчального закладу системи МВС з метою збору додаткової інформації про способи вчинення злочину та протидії йому.

Логічні методи дослідження використовувалися при вивченні аналітичних матеріалів, точок зору авторів з окремих питань предмету дослідження та методики розслідування окремих видів злочину. Вибірково вивчено та узагальнено досвід розслідування 23 кримінальних справ, порушених на території 10 областей України за ознаками ст.209 КК України протягом 2001-2003 рр., що складає 80% з загальної кількості справ, судові вироки за якими вступили в законну силу, а також 10 кримінальних справ, порушених на території суб’єктів Російської Федерації, за якими були винесені судові вироки. Специфіка дослідження вимагала міжгалузевого підходу до вирішення його завдань, що гарантувалось залученням положень банківського, фінансового, господарського, цивільного права, управління, інформатики, інших наук.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблеми злочинної легалізації у кредитно-банківській системі та основних теоретичних і практичних питань методики її розслідування, що раніше у такому обсязі не вивчались. Головною в теоретичному аспекті роботи є постановка питання про формування основ методики розслідування легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням банківської системи.

Серед положень, які, на думку дисертанта, складають новизну, необхідно назвати такі:

1) вперше з криміналістичних позицій визначається, що встановлюється комплекс (поєднання) предикатного злочину та легалізації злочинних прибутків при розслідуванні, який потребує комплексного підходу і в теоретичних дослідженнях з питань криміналістичної методики розслідування;

2) набула подальшого розвитку розробка криміналістичної характеристики легалізації злочинних прибутків з використанням банківської системи; визначені типові способи вчинення злочину і встановлені критерії їх класифікації;

3) надана характеристика осіб, що займаються злочинною легалізацією у кредитно-банківській системі;

4) вперше складено розширений перелік бухгалтерських, підприємницьких, банківських документів, що можуть містити ознаки первинних злочинів та злочинної легалізації і необхідні для обґрунтованого порушення кримінальної справи, подальшого розслідування;

5) розкрито сутність типових слідчих ситуацій, які виникають при розслідуванні, зміст та специфіку слідчих дій та оперативно-розшукових заходів на початковому етапі розслідування, спрямованих на їх розв’язання. Розвинуті положення щодо оптимального вирішення типових слідчих ситуацій на наступному етапі розслідування, обумовлених поведінкою обвинуваченого;

6) запропоновано алгоритм невідкладних слідчих дій на початковому етапі розслідуванні;

7) показані форми взаємодії з органами та особами, що сприяють розслідуванню та попередженню злочину на державному та міждержавному рівнях;

8) узагальнено можливості судових експертиз, притаманних розслідуванню злочинної легалізації.

Практичне значення одержаних результатів полягає у формулюванні рекомендації щодо вдосконалення криміналістичних засобів боротьби із легалізацією злочинних прибутків. Пропозиції автора було враховано при розробці навчальних, науково-дослідних планів, методичних рекомендацій, що підтверджується актами впровадження результатів дослідження, відповідними довідками.

За результатами дисертації до Управлінь МВС України в Луганській та Запорізькій областях надіслано доповідні записки з метою впровадження відповідних рекомендацій в практику слідчих та оперативних працівників, пропозиції, що знайшли своє застосування в слідчих органах та оперативних підрозділах УМВС України цих областей.

Апробація результатів дисертацій. Дисертація виконана та обговорена на кафедрі криміналістики Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. Основні положення дослідження були викладені та схвалені на засіданнях кафедри і впроваджені у навчальний процес на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації, кафедри криміналістики ЛАВС МВС імені річчя незалежності України, кафедри криміналістики Запорізького юридичного інституту МВС України, кафедри організації розслідування злочинів Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ МВС України.

Погляди з проблем дослідження автор представив на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Боротьба з наркобізнесом: проблеми та шляхи їх вирішення” (Одеса, жовтень, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Нове кримінальне і кримінальне-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів органів внутрішніх справ України” (Луганськ, травень, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Ідея правової держави: історія і сучасність” (Луганськ, квітень, 2003 р.).

Публікації. Основні положенні та висновки містяться у 11 наукових статтях, 8 з яких опубліковано в збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, у 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 172 сторінки, додатків 52 сторінки (23 додатки), список використаних джерел складає 31 сторінку (307 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, наукова новизна, рівень теоретичного вивчення проблеми, визначені мета та завдання дослідження, його методологічна основа, основні положення, які складають новизну, теоретична та практична значимість отриманих результатів, наводяться дані про їх апробацію та структуру дисертації.

Розділ 1 “Основні елементи криміналістичної характеристики легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи”.

Підрозділ 1.1. “Фактори, що впливають на вчинення легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи”. Обстановка вчинення злочину охоплює різні економічні, нормативно-правові відносини у державі, ставлення банківських працівників, правоохоронців до власних професійних обов’язків. Важливим фактором, що сприяє поширенню злочину, є організована злочинність, що стрімко поширює сфери свого впливу та укріплюється на теренах сучасної світової спільноти. Дослідження факторів ґрунтується на вивченні причин та умов, місця, часу, обстановки, знарядь вчинення злочину. Комплекс чинників утворює обстановку вчинення злочину. У 92% вивчених кримінальних справ предметом легалізації були гроші. Специфіка місця вчинення злочину полягає у відсутності чітко виражених меж у просторі, зв'язку із структурою, місцезнаходженням банків, контрагентів. Початок відмивання збігається із вкладанням коштів у фінансову операцію. Банківські трансакції здійснюються оперативно завдяки високим швидкостям розрахунків за операційний день.

Причини легалізації поділяються на загальні та спеціальні. До загальних відносяться: нестабільність банківської системи, недоліки у нормативному регулюванні економічних відношень, взаємодії між комерційними та державними, правоохоронними органами, високий рівень латентності самої легалізації та тенденція до його збільшення. Спеціальні чинники безпосереднього впливають на існування та поширення злочину: порівняно недавня поява ст. 209 у КК України, відсутність практичного досвіду у виявленні та розслідуванні легалізації; необізнаність у діяльності банків; високий фінансовий та соціальний рівень злочинців; побоювання викриття первинного злочину зумовлює необхідність вуалювати під легальні кошти, здобуті злочинним шляхом. Опитані респонденти виділяють такі причини: відсутність практичного досвіду, існування офшорних зон, банківської таємниці, “молодість” складу злочину в КК України. Умовами вчинення легалізації визнані недоліки у функціонуванні самих правоохоронних, контролюючих органів, банків, незнання громадянами окремих положень нормативних актів, впевненість у можливості власного збагачення будь-яким шляхом, низький моральний рівень та правовий нігілізм у суспільстві.

Підрозділ 1.2. “Способи приготування, вчинення, приховування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи”. Способи легалізації злочинних прибутків з використанням кредитно-банківської системи поєднані у стадії: 1) підготовки; 2) розміщення коштів в господарській сфері - звільнення від прибутків, відокремлення від незаконного джерела їх походження; 3) розподіл готівки шляхом багаторазових операцій з нею, від чого приховуються сліди; 4) впровадження злочинних коштів у легальну економіку, їх асиміляція з легальними грошима, набуття вигляду законності їх існування.

Узагальнення судово-слідчої практики свідчить про типові ознаки підготовки до легалізації грошей в банківській системі: підробка документів для вчинення фінансово-господарських операцій (цей спосіб зустрічався у 31 випадку із 33 кримінальних справ, що складає 93,9% справ, порушених за ст. 209 КК України); депозит грошей (у тому числі на користь третьої особи) (відповідно у 27 випадках, що складає 81,8%); відкриття рахунків (депозитних, валютних, безготівкових, розрахункових, кореспондентських) у вітчизняних та іноземних банках (26 випадків, що складає 78%); створення суб’єктів підприємництва (22 випадки та 66,6%); залучення підставних осіб для реєстрації фірм, укладання угод (17 випадків та 51,5%); використання зв’язків з корумпованими посадовцями банків, органів влади, управління, їх обман, залякування (відповідно 14 випадків та 42,4%); створення банків для захисту корпоративних інтересів. Останній спосіб виділяється окремими авторами, але емпіричного підтвердження у досліджених матеріалах кримінальних справ не одержав. Запропоновано наступну класифікацію способів вчинення злочинної легалізації на кожній стадії: 1) першій стадії притаманні – внесок, переказ чи зняття грошей невеликими сумами (структурування) (спосіб зустрічався у 29 випадках, що складає 87,8% досліджених справ, пов’язаних із легалізацією злочинних прибутків); “змішування” легальних грошей з нелегальними на рахунках банків підприємствами, що мають великі обсяги щоденних прибутків готівкою (відповідно 27 випадків та 81,8%); о7бмінні угоди (“стискання” грошей) (14 випадків, що складає 42,4%); проведення операцій на суми, що не перевищують встановлених фінансових лімітів (відповідно 12 випадків та 36,3%); декларація як легальний прибуток злочинних прибутків (відповідно 9 випадків та 27,2%); електронний переказ, контрабанда грошей за кордон (відповідно 3 випадки та 9%); 2) на другій стадії здійснюються активні операції з нерухомістю, дорогоцінними металами та камінням, речами, цінними паперами (спосіб зустрічався у 30 кримінальних справах, що складає 90,9%); використання рахунків вітчизняних та іноземних банків (відповідно 3 випадки та 9,1%); конвертація злочинних прибутків (відповідно 16 випадків та 48,5%); використання арсеналу засобів банків, фірм офшорних зон (спосіб в матеріалах справ не зустрічався, але огляд аналітичних матеріалів за проблематикою дозволяє його окреслити); 3) третя стадія характеризується одержанням кредитів з наступним погашенням їх нелегальними коштами (матеріали 24 кримінальних справ, що становить 72,7%); маніпуляціями з вартостями предмету цивільно-правових угод (відповідно 18 випадків та 54,5%); трансферпрайзингом (11 випадків та 33,3%); демонстрацією прибутків у вигляді законного виграшу від розважальних акцій (відповідно 2 випадки та 6%).

Підрозділ 1.3. “Особа суб’єкта легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи”. Даний тип злочинців належить не лише до так званої „білокомірцевої” злочинності. Цей злочин опановують й представники загальнокримінальної злочинності. З загальної кількості засуджених за ст. 209 КК України (38 осіб) статус суб’єктів підприємництва мала 31 особа. На суттєвість цієї риси вказують результати опитування: 87% оперативних працівників, 100% слідчих та викладачів вважають, що злочинцями виступають засновники суб’єктів підприємництва, відповідно 64%, 68%, 70% респондентів - керівники (наймані працівники) цих суб’єктів.

Підлягає відповідальності особа, що не брала участі у первинному злочині, але усвідомлювала незаконну природу прибутків і легалізувала їх. Пропонується класифікація злочинців на тих, що: 1) вчинили первинний злочин та впровадили отримані від нього прибутки у легальний обіг; 2) не брали участі у предикатному злочині, але сприяли або вичнювали легалізації чи вчинювали її. Запропоновано класифікацію осіб злочинців на підставі наявності зв'язків з транснаціональною злочинністю: 1) знаходяться в Україні, легалізують гроші за кордоном без втручання представників іноземного чи вітчизняного криміналітету; 2) знаходяться в Україні та легалізують кошти за кордоном на потреби іноземної чи вітчизняної злочинності; 3) іноземних громадян, що вчиняють злочин на території України; 4) осіб, що поєднують у собі вищенаведені ознаки.

За матеріалами кримінальних справ вікові межі такого злочинця складають 30-55 років (серед представників “білих комірців”, питома вага участі жінок сягає майже 22%, представниць загальнокримінальної злочинності така цифра складає лише 6%). 100% опитаних респондентів вказали на типовий вік злочинців у межах – 25-35 років. Адже займаються підприємництвом переважно особи вказаної вікової категорії. За матеріалами справ вищу освіту мали 84% засуджених, середньо-спеціальну 12%. Підкреслюються наявність певного життєвого, професійного досвіду, коло зв’язків в різних сферах діяльності, високий фінансовий стан.

Розділ 2. “Особливості побудови елементів методики розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи”.

Підрозділ 2.1. “Комплексність як передумова побудови методики розслідування злочинів, пов’язаних із легалізацією (відмиванням) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи”. Злочини, що сполучаються з легалізацією, мають різні кримінально-правовими ознаки (корисливо-насильницькі, господарські, майнові, посадові тощо). Їх порівняльний аналіз у сукупності з легалізацією демонструє схожість більшості елементів за криміналістичними характеристиками, зокрема, способами приготування та вчинення легалізації (підбір сфери діяльності, підробка документів, пошук співучасників), приховання злочину (витрачання легалізованих коштів). Якщо за основу класифікації брати безпосередньо статтю Кримінального Кодексу України, то з 33 кримінальних справ, вироки за якими вступили в законну силу, легалізація сполучалась з: ухиленням від сплати податків (ст. 212 КК) у 10 випадках (30,3%), з шахрайством з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК) у 7 випадках (21,21%), з фіктивним підприємництвом (ст. 205 КК) у 5 випадках (15,1%), з незаконним виготовленням, зберіганням, збутом або транспортуванням з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК) у 5 випадках (15,1%), із порушенням порядку заняття господарською або банківською діяльністю (ст. 202 КК) у 4 випадках (12,1%), із зловживанням посадовцями службовим становищем (ст. 304 КК) у 2 випадках (6,06%). Проведене опитування демонструє сполучення легалізації з іншими видами злочинів: господарські злочини (100% всіх респондентів), посадові злочини (50% оперативних працівників, 34% слідчих, 50% викладачів), злочини, пов’язані із незаконним обігом зброї (відповідно 80%, 92%, 72%), майнові злочини (відповідно 34%, 40%, 78%).

Виокремлюються злочини, що вчиняються безпосередньо в банках та злочини, що потребують застосування можливостей банків для вчинення легалізації: легалізація, вчинена в банках, з посяганням на грошові капітали банку; легалізація, пов’язана з розміщенням злочинних прибутків в банку; легалізація, пов’язана з використанням банків для здійснення нелегальних фінансово-господарських операцій. Специфіка легалізації виражається у зв’язку з первинним злочином. Сліди вчинення легалізації є результатом вчинення не тільки її, а й первинного злочину та оточуючим середовищем. Цей зв’язок відбивається в криміналістичній характеристиці злочину. При розслідуванні слідчий зустрічається з необхідністю об’єднання окремих методик розслідування злочинів з методикою розслідування легалізації. Методики розслідування нових видів злочинів, що поєднуються з первинними, повинні враховувати особливості останніх.

Комплексна методика розслідування злочинів не універсальна на всі випадки, залежить від специфіки розслідування первинного злочину. Методика розслідування легалізації сприяє пізнанню обставин вчинення первинного злочину, методика розслідування якого збагачує методику розслідування легалізації своїми доробками. Появу її детермінують досягнення криміналістики та необхідність застосування передового досвіду практиків та теоретиків. Ознака комплексності, як принципова ідея методики розслідування легалізації злочинних коштів, притаманна вже початковому етапу. В комплексній методиці розслідування тактичні рекомендації з проведення невідкладних слідчих дій будуть більш змістовними порівняно з рекомендаціями щодо проведення аналогічних заходів в рамках окремих криміналістичних методик розслідування.

Підрозділ 2.2 “Типові слідчі ситуації та напрями їх розв'язання”. Слідчі ситуації при розслідуванні легалізації з використанням банків класифікуються залежно від обсягу та змісту вихідних даних на етапі порушення кримінальної справи та інформації про злочинців: 1) справа порушується відносно керівника (працівника) комерційної структури, фізичної особи щодо проведення сумнівних трансакцій на підставі заяви банку, органів, уповноважених проводити фінансовий моніторинг; 2) справа порушується відносно керівників комерційної структури на підставі матеріалів ревізій, проведених за ініціативою правоохоронних органів, аудиторських перевірок, інвентаризацій; 3) справа порушується відносно керівників комерційної структури, фізичної особи на підставі матеріалів ОРД.

Виходячи з інформації про коло винних та їх характеристику, можливі такі ситуації: 1) відомі дані про винних, джерела походження злочинних прибутків, способи їх легалізації, місцезнаходження, але відсутня інформація про співучасників (у тому числі корупціонерів); 2) відомо про безпосередніх злочинців та їх співучасників, обставини вчинення легалізації, але вони приховуються від правоохоронних органів, відмовляються від участі в слідчих діях; 3) особу затримано на місці вчинення злочину. Можлива наявність відомостей про винних, джерела походження злочинних прибутків, способи легалізації, місцезнаходження, але відсутня інформація про співучасників; відомо про безпосередніх злочинців, співучасників, які приховуються від правоохоронних органів, відмовляються від участі в слідчих діях; особу затримано на місці вчинення злочину.

Підрозділ 2.3. „Специфіка провадження окремих слідчих дій при розв’язанні типових слідчих ситуацій”. Кримінальним справам про легалізацію злочинних прибутків з використанням банків притаманні багатоепізодність, великий обсяг первинної інформації. Це потребує комплексного використання слідчим знань наук: банківського, цивільного, фінансового права, бухгалтерського обліку тощо. На основі узагальнення кримінальних справ, анкетування слідчих, оперативних працівників МВС, викладачів навчальних закладів системи МВС виявлені типові початкові слідчі дії: виїмка, обшук, допит підозрюваного, свідків, слідчий огляд документів. Вирішальну роль на почат4ковому етапі розслідування відіграє обсяг та зміст первинної інформації, достатньої для порушення кримінальної справи та ефективного розслідування. Одержанню максимально великої кількості криміналістично значимої інформації сприяють виїмка (обшук), проведення яких необхідно бути терміновим, щоб запобігти знищенню злочинцями документальних слідів легалізації. Наводиться перелік документів, що можуть містити ознаки легалізації. Приділяється увага тактичним особливостям здійснення обшуку засобів комп’ютерної техніки. Запропоновані тактичні рекомендації проведення огляду документів.

Розглядаються особливості допиту підозрюваних (обвинувачених); осіб, що знаходяться в трудових стосунках з банком (керуючий, заступник, головний бухгалтер, економіст, бухгалтер, відповідальний виконавець певної грошової операції, інженер економічного відділу, працівник кредитного, фінансового, депозитного, юридичного відділів, відділів касових операцій, цінних паперів, рахунків у національній, іноземній валюті, платіжних систем та міжбанківських розрахунків, служби безпеки); осіб, що знаходяться у трудових стосунках із злочинцем (володіють відомостями про фінансово-господарську діяльність, спосіб життя, коло спілкування, епізоди злочинної діяльності); сторонніх осіб, що через професійну діяльність мають значиму інформацію (ревізори, аудитори, працівники державних та контролюючих органів, нотаріуси); посередників і партнерів у підприємництві (контрагенти, гаранти, поручителі); рідних, друзів підозрюваних (обвинувачених). Запропоновано перелік питань, які підлягають встановленню під час допиту.

За наявності ознак легалізації за участю банків необхідно встановити: спосіб вчинення попереднього злочину, легалізації та приховання їх слідів; розмір матеріальних збитків, завданих злочином; місцезнаходження грошей, матеріальних цінностей, які підлягають арешту; банки, на рахунки яких гроші були переказані; документальні джерела, що підтверджують факти проведення незаконних операцій та пересування грошей и майна; особу злочинців, їх затримання, подальший допит та арешт.

Розглядаються питання призначення та проведення судових експертиз, що мають перспективні напрямки застосування при розслідуванні легалізації: судово-бухгалтерська, техніко - криміналістична експертиза, комп’ютерно-технічна. За матеріалами кримінальних справ проводилися такі експертизи: судово-бухгалтерська експертиза (48%), почеркознавча експертиза (12%), техніко-криміналістична експертиза документів (19%). Сьогодні у криміналістиці водночас із традиційними видами експертиз постає необхідність створювати нові методики досліджень. До таких перспективних напрямків належить судова фінансово-економічна експертиза. Проглядається тенденція щодо поєднання в рамках комплексного дослідження знань спеціаліста в галузі засобів комп’ютерної, копіювально-розмножувальної техніки. Перехід банків до комп’ютерної системи, електронні розрахунки між підприємствами сприяли зміні способів вчинення злочинів економічної спрямованості. Тому судова експертиза змушена накопичувати досвід проведення судових комп’ютерно-технічних експертиз.

Підрозділ 2.4. “Організація взаємодії слідчих органів з оперативними підрозділами, співробітниками банківських установ, контрольних служб та правоохоронними органами іноземних держав при розслідуванні легалізації злочинних прибутків”. Важливе значення для оптимізації процесу розслідування має міжнародне співробітництво правоохоронних органів. Це обумовлене існуванням серед суб’єктів легалізації злочинних груп, певних способів легалізації, що ґрунтуються на використанні міжнародних банківських розрахунків, банків офшорних зон. Налагоджений механізм взаємодій між правоохоронними органами країн сприяє ефективному, терміновому одержанню криміналістично значимої інформації про рух грошей, використання статусу суб’єктів підприємництва, грошових коштів. Проведене опитування респондентів свідчить про те, що суб’єктами взаємодії виступають: підрозділи МВС (100% всіх груп респондентів); КРУ (50% оперативних працівників, 50% слідчих, 100% викладачів); ДПА України (відповідно 18%, 48%, 98%); регіональні бюро технічної інвентаризації (відповідно 20%, 22%, 68%).

Взаємодія із структурними підрозділами банків пов’язана із неузгодженістю у нормативно-правовому забезпеченні її, специфікою роботи банків, наявністю банківської таємниці. Вона повинна будуватися на взаєморозумінні сторонами того, що спільні заходи по відстеженню „брудних” грошей у кредитно-банківській системі, обов’язкові та корисні для суб’єктів такої взаємодії. Ефективними формами взаємодії визнано: участь у спільних слідчих діях та ОРЗ (58% оперативних працівників, 40% слідчих, 100% викладачів); виконання запитів, доручень (відповідно 66%, 76%, 58%); спільні науково-практичні конференції, семінари з питань змін у законодавстві, обміну досвідом (12%, 6%, 90%).

ВИСНОВКИ

За результатами роботи одержані наступні висновки:

1) факторами, що сприяють поширенню злочину, є загальні і спеціальні причини та умови. Загальними причинами легалізації є нестабільність банківської системи, недоліки у роботі правоохоронних органів, слабка їх взаємодія з банками, комерційними, державними органами, високий рівень латентності легалізації, тенденція до його збільшення, існування явища організованої злочинності. Спеціальні причини охоплюють появу ст. 209 КК України, відсутність практичного досвіду розслідування злочину, високий фінансовий та соціальний рівень злочинців, існування офшорних зон, банківської таємниці. Умовами вчинення легалізації визнані незнання громадянами окремих положень нормативних актів, можливість збагачення злочинним шляхом, низький загальний моральний рівень, правовий нігілізм у суспільстві;

2) способи злочину класифіковано залежно від стадій легалізації грошей. Стадії підготовки притаманні відкриття банківських рахунків, депонування коштів; створення банків для захисту корпоративних інтересів; фіктивних суб’єктів підприємництва; залучення підставних осіб, укладання реальних або фіктивних угод, залучення посадових осіб банків, органів влади та управління; підробка фінансово-господарських, статутних документів. Стадії розміщення коштів в господарській сфері: переказ (зняття) грошей невеликими сумами, об’єднання легальних грошей з нелегальними на банківських рахунках, проведення операцій на суми, що не перевищують встановлених фінансових лімітів, декларація у вигляді легальних злочинні прибутки, контрабанда грошей за кордон. Стадія розподілу готівки включає багаторазові операції з нею (приховуються сліди первинного злочину та легалізації): операції з нерухомістю, речами, цінними паперами, використання кореспондентських рахунків вітчизняних та іноземних банків, конвертація злочинних прибутків, використання банків, фірм офшорних зон. На стадії впровадження злочинних коштів у легальний сектор економіки та асиміляції з легальними одержуються кредити, що погашаються за рахунок злочинних прибутків, маніпуляції з вартостями предмету цивільно-правових угод, трансферпрайзинг, демонстрація прибутків у вигляді законного виграшу від розважальних акцій;

3) рисою особи злочинця є причетність до суб’єктів підприємництва, але легалізація не є прерогативою лише суб’єктів у складі підприємницьких структур. Легалізацією займаються й злочинці-одинаки, перед якими існує аналогічне завдання. На підставі вивчення кримінальних справ особу злочинців класифіковано за ознаками: 1) наявності злочинних установок: вчинила злочин вперше (стихійний тип, непрофесіонал, злочин вчинено через незнання норм кримінального закону, під впливом негативних обставин); багаторазово легалізувала гроші (два та більше рази); спеціалізується на легалізації у власних інтересах або на замовлення третіх осіб (“ідейний” злочинець, має певний досвід, відмивання - своєрідна форма заробітку); 2) причетності до легалізації: брала участь у первинному злочині та легалізації; вчинювала легалізацію (так звані кримінально-причетні особи, що не вчинювали первинного злочину, але сприяли чи безпосередньо вчиняли легалізацію); 3) виходячи з фінансового стану злочинця: фіктивні фінансові показники, не підкріплені реальною фінансово-господарською діяльністю; є прибутки від проведення злочинної операції; існує майно, яке може стати у нагоді під час вчинення легалізації;

4) методики розслідування злочинів, що сполучаються з легалізацією, впливають на формування методики розслідування легалізації. Судово-слідча практика дозволяє систематизувати первинні злочини, що сполучаються з легалізацією: 1) у сфері економіки, як способи підготовки, вчинення чи приховання легалізації (ст.ст. 199-221, 223-235 КК України); 2) посадові злочини (ст.ст. 364-370 КК України); 3) неекономічної або загальнокримінальної спрямованості (ст.ст. 357-363, 146-150, 185-198, 255 , 262, 300-324, 446-447 КК України).

Слід упевнитися у наявності доказів вчинення первинного злочину, інформації про легалізацію. Пропонується формування методики за ознакою сукупності з методикою розслідування первинного злочину, що змушує коригувати діяльність в бік розширення рамок розслідування, предмету доказування. Це не завжди потребує окрема методика розслідування злочинів. Комплексна методика розслідування легалізації не універсальна на всі випадки, залежить від специфіки первинного злочину, сприяє пізнанню обставин вчинення другого, методика розслідування якого збагачує методику розслідування легалізації своїми доробками. Обгрунтовано необхідність встановлення причинно - наслідкового зв'язку ними.

5) залежно від обсягу та змісту вихідних даних на початку розслідування можливі слідчі ситуації: 1) справа порушується відносно керівника (працівника) комерційної структури, фізичної особи щодо проведення сумнівних трансакцій на підставі заяви банку, органів, покликаних проводити фінансовий моніторинг; 2) справа порушується відносно керівників комерційної структури на підставі матеріалів ревізій, проведених за ініціативною правоохоронних органів, інвентаризацій, аудиторських перевірок; 3) справа порушується відносно керівників комерційної структури, фізичної особи на підставі матеріалів ОРД. На подальшому етапі розслідування на формування слідчих ситуацій впливає поведінка обвинуваченого: 1) обвинувачений визнає себе винним, сприяє розслідуванню; 2) визнає себе винним частково; 3) не визнає себе винним, перешкоджає розслідуванню. Розслідування легалізації злочинних прибутків у банківській системі є складним процесом, під час якого доводиться досліджувати та аналізувати велику кількість інформації, що відноситься до предмету банківського, цивільного, фінансового права, бухгалтерського обліку. При здійсненні виїмки, обшуку, допитів, слідчого огляду документів доцільно залучати фахівців з відповідних галузей знань. Вказані слідчі дії є невідкладні, термінові, запобігають знищенню або фальсифікації речових доказів. До особливостей проведення допиту відноситься необхідність допиту злочинців, причетних до вчинення певних операцій (знаходяться в трудових стосунках з банком, злочинцем, ревізори, аудитори, працівники державних та контролюючих органів, нотаріуси, посередників і партнерів у підприємництві, рідні, друзі злочинців).

6) розглянуто можливості судових експертиз, що мають перспективні напрямки свого застосування при розслідуванні легалізації. Завдання судово-бухгалтерської експертизи зводяться до розв’язання питань про наявність (відсутність) матеріальних цінностей та грошей на рахунках об’єкта експертизи; обґрунтованість їх нарахування (списання); правильність відбиття в обліках розрахункових операцій; правильність ведення бухгалтерського обліку, звітності, організації контролю; особи, уповноважені розпоряджатися матеріальними цінностями, відповідальні за порушення фінансової, звітної дисципліни, створення нестач (надлишків). Фінансово-кредитна експертиза оцінює обґрунтованість відбиття господарських операцій в документах, фактичні підстави створення, розподілу та використання грошових фондів, обставини, що сприяли порушенням фінансової дисципліни, відношення між фінансовими показниками та фінансовими операціями, розмір злочинних прибутків. Така експертиза не знайшла емпіричного підтвердження у жодній кримінальній справі за фактом злочинної легалізації. Використання документальних носіїв інформації, печаток та кліше обумовлює їх техніко-криміналістичне дослідження. Об’єктами дослідження є комп’ютерні системи (апарати), програмні забезпечення їх діяльності. Експертиза має багато спільного з бухгалтерською, техніко-криміналістичною експертизою документів. Різниця полягає в об’єктах дослідження: паперових та магнітних носіях інформації. Перспективним напрямком розвитку комп’ютерно - технічної експертизи є експертиза банківських комп’ютерних систем.

7) наведено коло суб’єктів, які можуть володіти інформацією про злочин: підрозділи ДСБЕЗ, карного розшуку, ДПА, СБУ, КРУ, Інтерполу, МРЕВ, співробітники банків, БТІ, органів місцевої влади. Доцільними формами взаємодії із цими суб’єктами визнані: участь у спільних слідчих діях та ОРЗ, виконання запитів, доручень, отримання довідок, спільні науково-практичні конференції, семінари з питань змін у законодавстві, обміну досвідом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Методика расследования мошенничеств с денежно-кредитными ресурсами в банковской сфере на первоначальном этапе // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. - Луганськ: 2002. – №1. – С. 177-182.

2. Використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування шахрайств із грошово-кредитними ресурсами в банківській сфері // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: 2002. – №2. – С. 169-175.

3. Обман як засіб вчинення шахрайств з грошово-кредитними ресурсами у банківській сфері // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. – №3. – С. 124-130.

4. Комплексність як передумова побудови методики розслідування легалізації (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: 2003. – №1. – С. 148-153.

5. Стадії та способи вчинення легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: 2003. – №2. – С. 205-214.

6. Документальні джерела відомостей про відмивання злочинних прибутків у кредитно-банківській системі, їх одержання та використання // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: 2003. – №4. – С.172-179.

7. Наявність кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики та їх використання у побудові методики розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: 2004. – №1. – С.164-172.

8. Боротьба з відмиванням грошей та проблеми дотримання банківської таємниці // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. Праць. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті, 2003. – №3. – С. .

9. Розслідування шахрайств з грошово-кредитними ресурсами у банківській сфері на початковому етапі // Матер. міжнар. наук.- практ. конфер. “Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України”. - Луганськ: Луганська академія внутрішніх справ МВС України ім.10-річчя незалежності України, 2002. – Ч.1. – С. 146-149.

10. Формування методики розслідування легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом / Матер. наук.-практ. конф. “Боротьба з наркобізнесом: