національна академія наук україни

рада по вивченню продуктивних сил україни

ХОДИРЄВА Алла Євгеніївна

УДК–338.46 (477)

МІСЬКИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС:

НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Качала Тамара Миколаївна, Черкаський державний технологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою менеджменту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Куценко Віра Іванівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери;

кандидат економічних наук, доцент Карлова Олена Анатоліївна, Харківська національна академія міського господарства Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту і маркетингу в міському господарстві.

Провідна установа:

Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, кафедра управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил.

Захист відбудеться --грудня 2004 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “17” листопада 2004 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Коваль Я.В.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процес регіоналізації в національних межах передбачає зростання самоуправління розвитком регіональної економіки, зосередження владних повноважень в регіонах та їх господарської самостійності. Однією з важливих умов забезпечення цього процесу є поглиблення соціальної спрямованості дослідження господарського механізму міських комплексів України. Кількісне збільшення міст, безперервне зростання та ускладнення функцій міського комплексу, незбалансованість бюджету в міському господарстві надзвичайно актуалізують проблему дослідження управління міським комплексом в Україні. Актуальними на сьогодні є соціальні й економічні проблеми розвитку та забезпечення життєдіяльності міського населення.

Слід зауважити, що питанням вирішення проблеми розвитку міст та вивчення господарського механізму міського комплексу останнім часом приділяється все більше уваги. Зокрема, накопичено значний досвід у сфері управління розвитком міських територіальних утворень. Теоретико-методологічні основи територіальної організації та вивчення міського комплексу досліджували Б.І. Адамов, О.Е. Бессонов, Б.М. Біренберг, В.М. Геєць, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Ф.І. Євдокимов, О.А. Карлова, Т.М. Качала, В.І. Куценко, М.Я. Лємешев, А.С. Лисецький, І.І. Лукінов,
А.Ф. Мельник, С.Б. Мельников, Н.А. Нестеров, Г.І. Онищук, В.І. Пила,
В.А. Смирнов, Д.М. Стеченко, М.Ф. Тимчук, М.І. Фащевський, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченко та ін.

Незважаючи на високий загальнонауковий рівень дослідження управління міським комплексом, подальшого розвитку потребують питання формування цього комплексу як регіональної системи, реформування організаційно-економічного механізму міського господарства, фінансово-бюджетного забезпечення його галузевої структури. Водночас потребує ґрунтовного вивчення проблема посилення інвестиційних процесів та інноваційного забезпечення перспективного розвитку міського комплексу.

Все це зумовило необхідність комплексного дослідження організаційно-економічного механізму міського комплексу та розгляду його як самостійної регіональної системи, стало основою при визначенні цілей, структури та змісту дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Найбільш повно результати дисертаційного дослідження відображено у темі „Розробка економіко-організаційних методів реформування житлового комплексу з використанням нових інформаційно-розрахункових технологій” (2002-2005 рр., державний реєстраційний номер 0103U003685), що виконується в Черкаському державному технологічному університеті. Участь автора у виконанні теми полягає в розробці моделі визначення нормативів затрат на утримання, експлуатацію і ремонт міського житлового фонду і обґрунтування необхідних фінансових ресурсів; розробці методів ефективності вдосконалення тарифної політики в житлово-комунальному господарстві міського комплексу; розробці Концепції інвестування розвитку житлового комплексу міста.

Тема дисертаційного дослідження повністю відповідає основним напрямам Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період до 2010 року в Україні.

Напрями реформування фінансово-бюджетних відносин в міському господарстві впроваджуються в міських комплексах України.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретико-методологічних засад реформування міського господарського комплексу та вдосконаленні організаційно-економічного механізму розвитку міського комплексу як основи підвищення ефективності його функціонування.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження в роботі вирішувались такі задачі:

- визначення сутності соціально-економічних перетворень в міському господарстві як регіональній системі в умовах перехідного періоду;

- поглиблення розуміння регіональної системи як сукупності соціального, економічного і природоресурсного потенціалу суспільства;

- удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку міського комплексу;

- виявлення соціально-економічної сутності регіону як ієрархічного рівня територіальної соціально-економічної системи;

- розширення методологічних підходів до оцінки ефективності розвитку міського комплексу;

- розроблення концептуальної схеми перспективного розвитку господарського комплексу міста;

- розроблення засад управління міським комплексом в трансформаційній економіці та напрямів вдосконалення інноваційно-інвестиційного забезпечення розвитку міського комплексу

Об’єктом дослідження є процеси формування та створення організаційно-економічного механізму перспективного розвитку міського комплексу України в трансформаційній економіці.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи реформування організаційно-економічного механізму міського комплексу.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять ключові положення економічної теорії, регіоналістики, територіальної організації житлово-комунального господарства, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з різних галузей знань, в яких викладено фундаментальні положення теорії систем і розвитку регіональних систем, становлення і розвитку регіональної економіки та реформування існуючої системи управління міським господарством.

У проведеному дослідженні використовувалися такі наукові методи: порівняльного та структурного аналізу, статистичних групувань та індексний – для регіонального аналізу рівня розвитку міського господарства регіонів України; функціонального аналізу – для обґрунтування теоретичних засад функціонування міського комплексу регіону; економіко-математичні методи – для розробки інструментарію визначення ефективності міського комплексу регіону; логіко-структурні – для розробки інструментарію управління міським комплексом регіону; сценарного моделювання – для складання прогнозів розвитку міського комплексу. Як один із найважливіших методологічних і методичних підходів у роботі застосовано системний підхід з урахуванням міждисциплінарного характеру дослідження.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять закони України, нормативно-правові акти та матеріали законодавчих та виконавчих органів державної влади України, статистичні щорічники, методичні та статистичні матеріали Державного комітету України з будівництва та архітектури, Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України, Державного комітету статистики України, інших міністерств та відомств, матеріали досліджень міжнародних організацій з проблем розвитку міського господарства.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження становлять такі теоретико-методологічні положення та методичні підходи:

вперше визначено сутність та особливості соціально-економічних перетворень в міському господарстві як регіональній системі в умовах перехідного періоду, під якими розуміються спеціально організовані та проведені заходи щодо кардинальної зміни соціальних і економічних відносин, спрямованих на забезпечення соціальних потреб населення міського комплексу; –

вперше розроблено концептуальну схему перспективного розвитку господарського комплексу міста, на підставі якої визначено комплекс заходів щодо інвестування міських потреб та удосконалення інвестиційної політики;–

поглиблено трактування регіональної господарської системи як сукупності соціального, економічного і природоресурсного потенціалу суспільства, що порівняно з існуючим враховує організаційно-управлінську умову самостійного проведення соціально-економічних перетворень в міському господарстві; –

удосконалено організаційно-економічний механізм розвитку міського комплексу, що порівняно з існуючим враховує програмно-цільову організацію інвестиційного процесу в даному комплексі;–

визначено соціально-економічну сутність регіону як складової частини територіальної соціально-економічної системи країни, що є відносно відособленою соціально-економічною системою та підсистемою господарських взаємозв’язків з іншими регіонами;

розширено методологічні підходи до оцінки ефективності розвитку міського комплексу, що враховують такі складові, як: задоволеність споживачів міського господарства послугами ЖКГ; основні компоненти територіальної структури ЖКГ; управлінські аспекти сфери житлово-комунального господарства;–

розроблено засади управління міським комплексом в трансформаційній економіці та напрями вдосконалення інноваційно-інвестиційного забезпечення розвитку міського комплексу.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційній роботі наукові результати мають важливе практичне значення для розвитку міського комплексу в Україні та її регіонах. Вони не лише збагачують знання в цій галузі, але й створюють вагому методичну базу для глибокого вивчення та оцінки резервів підвищення ефективності функціонування міського господарства, визначення пріоритетів регіональної інвестиційно-інноваційної політики та засобів їх реалізації в умовах перехідної економіки. Результати проведених досліджень були використані при формуванні регіональної програми економічних перетворень в Черкаській області, у першу чергу, структурної перебудови господарства міського комплексу, зокрема при розробці схем розвитку і розміщення продуктивних сил на території міського комплексу, визначенні шляхів удосконалення фінансового та бюджетного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств міського комплексу (довідка Управління житлово-комунального господарства Черкаської облдержадміністрації № 389 від 03.11.2004).

Наведені в дисертаційній роботі пропозиції щодо удосконалення управління міським комплексом, напрями реформування житлово-комунального господарства в сучасних умовах були використані при проведенні наукової експертизи законопроектів з питань розвитку житлово-комунального комплексу України, зокрема: проектів Законів України „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки” (реєстр. №4235 від 07.10.2003 р.)
та „Про житлово-комунальні послуги” (реєстр. №3315 від 21.11.2003 р.) (довідка Головного науково-експертного управління Верховної Ради України №16/3-1116 від 14.07.2004 р.).

Основні результати дисертаційного дослідження використані у навчальному процесі вищих навчальних закладів України, зокрема Черкаським державним технологічним університетом та Харківською національною академією міського господарства при підготовці лекцій та практичних занять з курсів „Менеджмент підприємств міського господарства”, „Муніципальний менеджмент”, „Економіка підприємств міського господарства”, „Адміністративний менеджмент” та „Економіка міста” (довідки Черкаського державного технологічного університету №945/01-11.02 від 07.07.2004 р. і Харківської національної академії міського господарства №701-р від 11.12.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо методологічних і методичних засад реформування міського господарства, концептуальних підходів до формування перспектив розвитку міського комплексу регіонів України, фінансово-бюджетного забезпечення удосконалення територіальної та галузевої структури міського господарства. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 11 українських і міжнародних науково-теоретичних та практичних конференціях, зокрема: „Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: Європейські студії” (Ялта-Форос, 2000), „Теорія і практика перебудови економіки” (Черкаси, 2000), „Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки” (Київ, 2001), „Україна наукова’ 2001” (Дніпропетровськ, 2001), „Теорія і практика перебудови економіки” (Черкаси, 2001), „Сталий розвиток міст” (Харків, 2002), „Проблеми економічної ефективності господарювання в процесі трансформації польської економіки” (Катовіце, Польща, 2002), „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2003), „Раціональне використання природних ресурсів. Проблеми раціональної політики та освіти. Розробка сучасних технологій і методів управління в період переходу держави до сталого розвитку” (Черкаси, 2003), „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2003), „Менеджмент-освіта в Україні: стан розвитку і шляхи удосконалення” (Слов’янськ, 2004).

Дисертант брав участь в роботі міжнародних семінарів з проблем розвитку територіальної організації галузей народного господарства, у тому числі – „Менеджмент освіти”, присвячених підготовці фахівців з менеджменту в сфері житлово-комунального господарства, які проводились у 2000-2003 роках під егідою СЕUМЕ, що підтверджується відповідними сертифікатами (від 23 липня 2000 р. та №132 від 31 липня 2003 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 5,6 др. арк., у тому числі 3,8 др. арк. належить особисто автору, з них: 6 статей у наукових фахових виданнях, 2 публікації, які додатково відображають результати дослідження, 9 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (195 найменувань) і включає 16 таблиць, 12 рисунків, 8 додатків.

Повний обсяг дисертації становить 241 стор., в тому числі 192 стор. становить основний текст. Із загальної кількості рисунків лише 2 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел викладено на 15 стор., додатки – на 32 стор.

основний зміст роботи

У першому розділі „Наукові засади формування міського комплексу як регіональної господарської системи” визначено сутність регіональної системи міського господарства, головні риси, принципи, закономірності, елементи і зв’язки між елементами системи, що виконують певні функції по досягненню єдиної мети. В умовах здійснення радикальних економічних реформ в Україні зростає значення інтенсивного розвитку соціальної інфраструктури як важливої складової регіональної господарської системи. Цей розвиток забезпечує соціальне спрямування відтворювальних процесів, прискорює прогресивні трансформаційні зміни в економіці регіонів України. На етапі переходу до ринкової економіки завдання щодо соціалізації господарського життя значно актуалізуються. Виходячи з цього, принципово важливим є розвиток методології дослідження господарського механізму міського господарства регіону, виявлення існуючих у цій сфері завдань, наукових засад вирішення нагальних проблем, обґрунтування напрямів перспективного розвитку.

У дисертації запропоновано методологічний підхід до дослідження господарського механізму трансформаційних процесів у сфері міського господарського комплексу, який полягає в тому, що його сутнісні риси розкрито через визначення територіальної соціально-економічної системи. Дослідження підтвердили, що вона являє собою внутрішньо несуперечливу систему методів та засобів, цілеспрямована взаємодія яких забезпечує успішне функціонування господарських структур в регіональній соціально-економічній системі з урахуванням як специфіки об’єктів цієї галузі, так і специфіки соціально-економічного середовища їх функціонування. Отже, територіальна соціально-економічна система міського господарства – це економічно і соціально ефективні взаємозалежні поєднання елементів суспільства, що цілеспрямовано функціонують на певній території як ланки суспільного (у тому числі територіального) поділу й інтеграції праці. Вона включає в себе такі підсистеми: населення в сфері його господарської діяльності, виробничу підсистему як базис розвитку соціально-економічних систем та природно-ресурсну підсистему як прояв загострення проблем природокористування і збереження навколишнього природного середовища. З позицій територіальної організації міського господарства регіон є одним з ієрархічних рівнів територіальної соціально-економічної системи. Запропоноване визначення відрізняється від існуючих трактувань територіальної соціально-економічної системи тим, що автор розглядає її як динамічний процес та підкреслює об’єктивну необхідність реформування організаційно-економічного розвитку міського господарства як соціальної регіональної системи.

В роботі на основі визначення сутності міського господарства як регіональної системи та формування регіону як відтворювальної системи регіон розглядається як цілісне територіальне утворення соціально-економічних структур, спільнот та інститутів. Його основними системоутворюючими факторами є:*

єдність системи населених пунктів, демографічних зв’язків і умов відтворення етнокультурної своєрідності населення;*

спільність виробничих, транспортних, енергетичних і сировинних зв’язків, а також природокористування й екологічних умов життя;*

єдність системи соціальної інфраструктури, інформаційних зв’язків і спільність управління.

В роботі розглянуто житлово-комунальний комплекс міського господарства та особливості його організаційно-економічного механізму, виявлено існуючі проблеми і окреслено в теоретичному плані можливі шляхи їх вирішення. Виходячи з основних завдань, викладених у програмних документах щодо подальшого розвитку соціальної інфраструктури в умовах реформування національної економіки, з метою поглиблення методологічних основ дослідження міського господарського комплексу як регіональної відтворювальної системи автором запропонована схема оцінки соціально-економічного стану міського комплексу (рис. 1).

Формулу оцінки соціально-економічного стану міського комплексу можна представити таким чином:

К0 = {К1, К3, К5, К7, К9, К11, (1)

де К1 – інтегральний показник рівня доступності міських послуг в даному міському комплексі (безрозмірний – б/р);

К3 – інтегральний показник рівня досягнення стратегічних цілей демографічної політики міського комплексу (б/р);

К5 – інтегральний показник ступеня відповідності матеріального добробуту населення стандарту життя міського комплексу (б/р);

К7 – інтегральний показник рівня добробуту середовища проживання в міському комплексі (б/р);

К9 – інтегральний показник рівня соціальної комфортності проживання населення на території міського комплексу (б/р);

К11 – інтегральний показник, що характеризує самодостатній розвиток економічного потенціалу міського комплексу (б/р).

Рис. 1. Схема оцінки соціально-економічного стану міського комплексу

Інтегральний показник рівня фінансування соціально-економічної сфери міського комплексу, на наш погляд, є найбільш вагомим у поточний період, коли гарантом стабільності і недопущення соціального вибуху слугує фінансова база міського управління.

Доведено, що при виробленні стратегії розвитку міського комплексу можуть не тільки визначатися цільові функції, але й за допомогою мікро- і макромоделей прогнозуватися досягнення тих чи інших результатів, закладених у галузевих, міжгалузевих чи територіальних програмах розвитку.

Як визначальні критерії для оцінки соціально-економічного стану в міському комплексі пропонується використовувати: обсяг виробництва товарів і надання послуг підприємствами міста; кількість робочих місць, створюваних на ринку праці; інвестиційну привабливість міста.

На основі виявлених закономірностей і принципів регіонального соціально-економічного розвитку міського господарства сформульовано програмно-цілісний підхід до розширеного відтворення житлово-комунального господарства України.

Досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчить, що житлово-комунальний комплекс є ключовим компонентом економіки та економічної діяльності в міському господарстві. Він може використовуватися при обґрунтованій соціально-економічній політиці як рушій економічного зростання.

Другий розділ „Аналіз сучасного стану житлово-комунальних послуг міського господарства” присвячено аналізу сучасного стану ринку послуг житлово-комунального господарства, в результаті якого виявлено суттєві відмінності у забезпеченості житлово-комунальними послугами регіонів України.

Стан галузі потребує негайного прискорення розгляду і прийняття законодавчих актів, які б створили правове поле для проведення реформування галузі та її подальшого розвитку. Поряд з цими поточними першочерговими проблемами є: погашення заборгованості бюджетних коштів за виконання робіт і послуг на об’єкти муніципальної власності; погашення заборгованості підприємств ЖКГ за нарахування субсидій і дотацій; відшкодування втрат від надання пільг окремим категоріям громадян на оплату житлово-комунальних послуг; створення умов для погашення взаємної заборгованості шляхом проведення взаємозаліків; зміна податкової політики щодо підприємств ЖКГ, зниження податку та зборів від житлово-комунальної сфери. Тому надання комунальних послуг в таких складних соціально-економічних умовах здійснюється досить важко (рис. 2, 3).

Найбільшу площу житлового фонду на початок 2003 року мали Київська (100,5 млн м2) та Донецька області (100,5 млн м2), найменшу – Чернівецька (19,0 млн м2) та Волинська (20,5 млн м2). Із загальної площі житлового фонду міської місцевості найвищий рівень забезпечення водоводом (77,3 %) і каналізацією (88,8 %) мала Автономна Республіка Крим, газом – Херсонська область (92,4 %), ваннами – Київська (68,3 %).

Водночас найвищий показник забезпечення населення житлом є характерним для Київської області (в середньому близько 23 м2 на одного жителя). Одиночна протяжність каналізаційних споруд у містах України на початок 2003 року становила понад 43 тис. км, з яких протяжність головних колекторів становила 12,38 тис. км (28,3 %), вуличної каналізації – 18,45 тис. км (42,2 %), внутрішньоквартальної та внутрішньодворової мережі – 12,86 тис. км (29,4 %).

Рис. 2. Забезпеченість міського населення житлом

В середньому близько третини всіх каналізаційних споруд знаходяться в аварійному стані. Найбільша частка аварійних каналізаційних споруд припадає на Автономну Республіку Крим (45,0 %), а найменша частка – на Вінницьку область (9,1 %). Найвища пропускна спроможність каналізаційних споруд є характерною для міст Івано-Франківської, Рівненської та Харківської областей, а найнижча – для міст Вінницької, Кіровоградської, Чернігівської, Чернівецької, Сумської та Миколаївської областей.

Враховуючи позитивні та негативні тенденції, що склалися в галузі, автором доведено, що в основу перетворень системи організації комплексів житлових і комунальних послуг має бути покладена загальна вимога раціонального поділу функцій і впорядкування взаємодій між чотирма суб’єктами організаційно-економічних відносин: власниками (користувачами) житла, керівниками організацій, виробничо-господарськими обслуговуючими організаціями й органами влади, що здійснюють регулятивно-контролюючу діяльність на місцевому ринку житлово-комунальних послуг.

Рис. 3. Протяжність і потужність каналізаційних споруд

Відповідно до цього принципу в рамках нового організаційно-економічного механізму функціонування комплексу житлових і комунальних послуг необхідно забезпечити виконання таких завдань: покладання на власників обов’язків щодо дотримання встановлених нормативів по утриманню житла і забезпеченню необхідного рівня фінансування для утримання належної їм нерухомості; здійснення незалежними державними органами контролю за відповідністю стану житлового фонду безвідносно до форм власності; надання власникам права прийняття рішень про те, хто буде управляти належною їм нерухомістю й обслуговувати її; забезпечення для власників можливості права вибору організацій, що надають різні види послуг; перехід на договірні (контрактні) відносини між власниками й організаціями, що надають послуги як по управлінню, так і по обслуговуванню житлового фонду; створення конкурентного середовища між різними господарськими суб’єктами, одні з яких надають послуги по управлінню нерухомістю, другі – по обслуговуванню, а треті – як по управлінню, так і по обслуговуванню; відхід від нормативного і перехід до ринкових принципів ціноутворення на послуги по управлінню нерухомістю та її обслуговуванню; забезпечення господарської незалежності підприємств, що спеціалізуються на наданні різних послуг власникам житла.

У третьому розділі „Вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку міського комплексу” визначено основні характеристики процесів, які відбуваються в сфері управління власністю на об’єкти житлового і комунального господарства. Вони зводяться до трьох основних тенденцій: масової приватизації житлового фонду; передачі об’єктів житлово-комунального господарства із державної власності в муніципальну; акціонування частини об’єктів житлово-комунального господарства, в основному, об’єктів електро- і теплопостачання, що входять у єдину систему енергозабезпечення країни. З метою більш ефективного управління цими процесами в сфері міського господарства побудовано модель системи управління міським житлово-комунальним господарством на основі ретроспективного аналізу його стану та визначено її складові елементи. Така модель структури управління дозволяє ліквідувати монополію в сфері надання послуг по обслуговуванню житлового фонду шляхом підбору підрядних організацій на конкурсній основі. Але зберігається монополія житлово-експлуатаційних підприємств у сфері надання послуг по управлінню житловим фондом внаслідок того, що на даному етапі розвитку міського житлово-комунального господарства вони є єдиною структурою на території міського комплексу, що здійснює функції замовника на виконання робіт по утриманню і ремонту житлового фонду і нежитлових приміщень. Для поліпшення інформаційного забезпечення інноваційно-інвестиційних процесів в міському житлово-комунальному господарстві обґрунтовано основні положення створення міської інформаційної системи, яка за своїм призначенням і функціями є багатоцільовою й орієнтованою на забезпечення даними про міське середовище широкого кола організацій і громадян, серед яких, насамперед, слід відзначити органи міського управління і, зокрема, структури управління розвитком міського господарства.

Автором запропонована схема розробки програми розвитку міського господарства, яка реалізується системно на регіональному, локальному та місцевому рівнях і спрямована на підвищення ролі органів місцевого самоврядування, посилення самостійності і відповідальності суб’єктів різних форм власності, що мають правові й фінансові можливості не тільки для здійснення поточної експлуатаційної діяльності, але й для розвитку об’єктів житлово-комунального призначення.

З врахуванням специфіки функціонування і розвитку міського житлово-комунального господарства розроблений організаційно-економічний механізм програмно-цільової організації інвестиційного процесу в міському господарстві на основі побудови принципової схеми розробки і реалізації інвестиційної політики в міському господарстві по напрямах інвестування. Сутність механізму такої організації базується на двох етапах: перший етап інвестиційного процесу – формування довгострокових інвестиційних ідей – пов’язаний з розробкою генерального плану розвитку міського господарства на 20-25 років. На другому етапі – пошук інвестиційних ресурсів – генеральний план конкретизується в середньострокові плани розвитку матеріальної бази міського господарства на 3-5 років, програми маркетингової стратегії міста та інвестиційну політику міських органів влади на відповідний період. Ці документи закладають основу для розробки цільових комплексних інвестиційних програм розвитку міського господарства на етапі залучення інвестиційних ресурсів, які, в свою чергу, визначають процес формування передпланових розробок, прогнозу та плану здійснення інвестиційних процесів на рік, програм інвестиційного розвитку бюджетоутворюючої бази міського господарства та створення організаційних структур для взаємодії органів влади та підприємств на базі балансу інтересів.

Створено концептуальну модель перспективного розвитку міського комплексу регіону на основі використання інноваційно-ефектного паспорту міського господарства для раціонального використання будь-якого виду ресурсу, що є гостродефіцитним для конкретного міського комплексу. Обґрунтована можливість використання такого паспорту для підприємств міського господарського комплексу або будь-якої соціально-економічної системи міста.

Основні положення даної роботи мають слугувати подальшому широкому розвитку науково-теоретичних та прикладних досліджень, спрямованих на виконання прикладних розробок у сфері розвитку і реформування організаційно-економічного механізму перспективного розвитку міського житлово-комунального господарства відповідно до вимог соціально-економічного розвитку міських комплексів України, створення необхідних правових та організаційних умов, що забезпечить вирішення їх соціальних проблем.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв’язання важливого науково-прикладного завдання щодо реформування міського господарського комплексу та вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку міського комплексу як основи підвищення ефективності його функціонування, що знайшло відображення у розробці нових методичних підходів до оцінки сучасного стану житлово-комунальної сфери міста, удосконаленні організаційно-економічного механізму інвестиційного забезпечення розвитку міського комплексу.

В роботі доведена необхідність дослідження міського комплексу як регіональної господарської системи, теоретико-методологічні основи реформування організаційно-економічного механізму міського комплексу знайшли практичне втілення в процесі удосконалення організаційно-економічного механізму інноваційно-інвестиційного забезпечення розвитку міського комплексу регіону та створенні концептуальної схеми перспективного розвитку господарського комплексу міста. Результати роботи дають підстави для таких висновків:

1.  Регіон з позицій територіальної організації визначається як відтворювальна територіальна соціально-економічна система, що характеризується розвинутими внутрішніми зв’язками виробництва і обміну, певною спільністю укладу господарювання, природно-географічних умов, єдністю культури й історичного минулого народу. Регіональна соціально-економічна система є основною частиною єдиного народногосподарського комплексу, що відбиває загальні закономірності його розвитку та принципи функціонування, найважливіші фактори, що визначають цей розвиток, і являє собою сукупність соціального, економічного і природоресурсного потенціалу суспільства, розміщеного на території конкретної одиниці адміністративно-територіального устрою.

2.  Вперше визначено сутність соціально-економічних перетворень в регіональній системі в умовах радикальних змін, під якими розуміються спеціально організовані та проведені дії з кардинальної зміни соціальних і економічних відносин у їх взаємозв’язку. Розкрито сутність сучасного організаційно-економічного механізму міського господарства через його складові на різних рівнях управління: державному, регіональному та місцевому.

3.  Запропоновано схему оцінки соціально-економічного стану міського комплексу, яка базується на розрахунку інтегрального показника рівня фінансування соціально-економічної сфери міського комплексу.

4.  Виявлено позитивні тенденції в розвитку житлово-комунального господарства міста, які полягають у продовженні процесу приватизації державного (муніципального) житлового фонду, що привів до створення приватних власників житлового фонду на території міського комплексу; розширенні ринку житлово-комунальних послуг на території міських утворень; збільшенні частки платежів населення міського комплексу в оплаті житлово-комунальних послуг при зниженні частки бюджетного дотування галузі та забезпеченні адресної захищеності незаможних сімей; реалізації системи адресного соціального захисту населення – програма житлових субсидій з оплати житлово-комунальних послуг; посиленні конкуренції в сфері обслуговування житлового фонду. До негативних тенденцій в сфері надання житлово-комунальних послуг віднесено: невисоку динаміку створення об’єднань власників житла; відсутність налагодженого механізму визначення реальної потреби у фінансових ресурсах для надання житлово-комунальних послуг; недосконалість системи надання адресної соціальної допомоги сім’ям для оплати житлово-комунальних послуг.

5.  Доведено необхідність створення в міському господарстві спеціальних інститутів для фінансування міських комунальних програм. Обґрунтовано введення гнучкої системи ціноутворення на послуги житлово-комунального комплексу, посилення контролю за фінансовою діяльністю міських житлово-комунальних підприємств з метою фінансового оздоровлення цієї сфери. Запропоновано методичний підхід до розподілу податкових доходів по рівнях бюджетної системи на основі поєднання двох способів поділу податкових доходів. Обґрунтовано механізм бюджетного дотування міського житлово-комунального господарства, що дозволяє без зміни податкових ставок оптимізувати функціонування податкової системи.

6.  Модель системи управління міським житлово-комунальним господарством, яка побудована на основі ретроспективного аналізу його стану, дозволяє ліквідувати монополію в сфері надання послуг по обслуговуванню житлового фонду шляхом підбору підрядних організацій на конкурсній основі.

7.  Схема програми розвитку міського господарства спрямована на підвищення ролі органів місцевого самоврядування, посилення самостійності і відповідальності суб’єктів різних форм власності, що мають правові й фінансові можливості не тільки для здійснення поточної експлуатаційної діяльності, але й для розвитку об’єктів житлово-комунального призначення, реалізується системно на глобальному, регіональному, локальному та місцевому рівнях. Обґрунтовано доцільність використання інноваційно-ефектного паспорту міського господарства для підприємств міського господарського комплексу або будь-якої соціально-економічної системи міста.

8.  Організаційно-економічний механізм програмно-цільової організації інвестиційного процесу в міському господарстві, розроблений на основі побудови принципової схеми розробки і реалізації інвестиційної політики в міському господарстві по напрямах інвестування, включає в себе процеси пошуку інвестиційних ресурсів, залучення їх до міського господарського комплексу, перетворення ресурсів на інвестиції, їх використання та отримання конкретного результату. Створено концептуальну схему розробки і реалізації інвестиційної політики в міському господарстві, яка включає механізм поліпшення управлінської системи в міському комплексі через удосконалення взаємовідносин між рівнями системи органів управління міським комплексом.

список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Ходирєва А.Є., Строкань Т.М. Аспекти економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств житлово-комунальної сфери України // Вісник Тернопільської академії народного господарства: у 5 ч. – 2000. – Ч. . – № 15. – С. 307-310. Особистий внесок: визначено шляхи виходу українських комунальних підприємств на зовнішні та міжнародні ринки.

2. Ходирєва А.Є. Вплив розвитку зовнішньоекономічних зв’язків на регулювання регіонального розвитку // Зб. наук. пр. Черкаського інженерно-технологічного інституту. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧІТІ. – 2001. – №2. – С. 72-78.

3. Ходирєва А.Є. Проблеми становлення міського господарства України // Зб. наук. праць „Фінансова політика та інвестиції”. Серія „Зайнятість, праця та соціальна інфраструктура”. – Луцьк: Волинська обласна організація СЕУ. – 2002. – Вип. VІІІ, №3.– С. 148-156.

4. Ходирєва А.Є. Методологічні основи реформування міського комплексу в умовах трансформаційної економіки // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ. – 2002. – Вип. 6. – С. 185-190.

5. Ходирєва А.Є. Особливості формування нової інституційної основи функціонування суспільного сектора // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ. – 2003. – Вип. 9. – С. 224-227.

6. Ходирєва А.Є., Строкань Т.М. Проблеми інвестування інновацій у житлово-комунальному господарстві // Зб. наук. пр. Міжрегіональної академії управління персоналом „Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки”. – Київ: МАУП. – 2002. – Вип. 3. – С. 220–222. Особистий внесок: визначено способи фінансування житлово-комунальної сфери та джерела фінансування інноваційної діяльності.

Статті в інших виданнях

7. Ходирєва А.Є. Вплив змін інвестиційного клімату в Україні на обсяги прямих іноземних інвестицій // Зб. наук. пр. Міжнародного симпозіуму „Наука и предпринимательство”. – Черкаси: ЧІТІ. – 2001. – С. 192-196.

8. Ходырева А.Е. Особенности функционирования рынка жилищно-коммунальных услуг в условиях конкуренции // Problemy economicznej efectywnosci gospodarowania w procesach transformacji polskiej gospodarki. – Katowice. – 2002. – Czкњж II. – ?. 75-82.

Тези

9. Ходирєва А.Є., Мазур В.С. Оплата праці в умовах ринкової економіки: сутність, функції і принципи // Мат. наук.-практ. конф. „Теорія і практика перебудови економіки”. – Черкаси: ЧІТІ, 2000. – С. 119-121. Особистий внесок: сформульовано умови становлення нової системи оплати праці в сучасних умовах господарювання підприємств.

10. Ходирєва А.Є., Строкань Т.М. Концептуальні проблеми і напрямки демонополізації і децентралізації в житлово-комунальній сфері // Мат. ІІ Всеукр. конф. „Теорія і практика перебудови економіки”. – Черкаси: ЧІТІ, 2001. – С. 103-104. Особистий внесок: сформульовано перевагу приватної монополії над муніципальною в сфері надання житлово-комунальних послуг населенню.

11. Ходирєва А.Є., Строкань Т.М. Екологічний менеджмент водних об’єктів // Тези доп. І Міжн. наук. конф. „Раціональне використання природних ресурсів. Проблеми екології, енергозбереження, економіки, освіти та інформації в умовах ринкових відносин”. – Черкаси: ЧІТІ, 2001. – С. 87-90. Особистий внесок: обґрунтовано доцільність створення більш ефективної системи управління водокористуванням.

12. Ходирєва А.Є., Строкань Т.М. Факторний аналіз розвитку територіальної організації житлово-комунального господарства регіонів України // Мат. першої всеукр. наук.-практ. конф. „Україна наукова’ 2001”. Економічні науки. – В 15 т. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – Т. 14 – С. 30-31. Особистий внесок: сформульовано концептуальні напрямки факторного аналізу територіальної організації житлово-комунального господарства регіонів України.

13. Ходирєва А.Є., Качала Т.М. Вплив поліпшення комунального обслуговування на створення позитивного інвестиційного середовища // Мат. науч.-практ. конф. „Пути ускорения финансово-экономического развития региона”. – Симферополь: Крымская академия природоохранного и курортного строительства, 2002. – С. 68-70. – Особистий внесок: визначено роль комунальних послуг як чинника, що суттєво впливає на інвестиційний потенціал громади.

14. Ходирєва А.Є., Шморгун І.М. Особливості організації інноваційної діяльності в міському комплексі в сучасних умовах // Мат. ІІІ Міжн. наук.-практ. конф. „Теорія і практика перебудови економіки”. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С. 73-74. Особистий внесок: сформульовано принципи та умови активізації інноваційних процесів в міських комплексах України.

15. Ходирєва А.Є., Джулай Т.М. Особливості проведення реформи міського житлово-комунального господарства України // Мат. ІV Міжн. наук.-практ. конф. „Теорія і практика сучасної економіки”. – Черкаси: ЧДТУ, 2003. – С. 160-161. Особистий внесок: сформульовано причини уповільненого розвитку приватного сектора в міському житлово-комунальному господарстві.

16. Ходирєва А.Є., Качала Т.М., Джулай Т.М. Реалізація системного підходу при здійсненні моніторингу житлово-комунального господарства міста // Тези доповідей ІІ Міжн. наук. конф. „Раціональне використання природних ресурсів. Проблеми екологічної політики та освіти. Розробка сучасних технологій і методів управління в період переходу держави до сталого розвитку”. – Черкаси: ЧДТУ, 2003. – С. 68–69. Особистий внесок: розкрито сутність соціально-економічного моніторингу міста.

17. Ходирєва А.Є., Джулай Т.М. Особливості фінансово-бюджетного забезпечення реформування міського комплексу // Мат. традиц. (четвертої) міжн. наук. конф. студентів і молодих вчених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. – Донецьк: ДНУ, 2003. – С. 291-292. Особистий внесок: вказано основні положення, що визначають формування фінансово-економічної бази реформування міського житлово-комунального господарства.

Анотація

Ходирєва А.Є. Міський господарський комплекс: напрями реформування та ефективність функціонування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ, 2004.

В дисертації досліджено процеси формування і функціонування організаційно-економічного механізму перспективного розвитку міського комплексу України, розроблено методи та напрями його вдосконалення в трансформаційній економіці.

В роботі поглиблено розуміння регіональної системи, визначено соціально-економічну сутність регіону з позицій територіальної організації, сутність соціально-економічних перетворень в регіональній системі в умовах радикальних змін, створено макромодель економічного розвитку міського комплексу, розроблено методологічні принципи оцінки ефективності його розвитку та запропоновано концептуальну модель перспективного розвитку міського комплексу регіону, поглиблено методологічні і науково-методичні основи оцінки ефективності житлово-комунального господарства міста, обґрунтовано напрями його реформування в сучасних умовах, розроблено шляхи удосконалення управління і рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення інноваційно-інвестиційного забезпечення розвитку міського комплексу.

Ключові слова: регіон, регіональна система, міський комплекс, організаційно-економічний механізм, територіальна організація, житлово-комунальне господарство, інноваційно-інвестиційне забезпечення.

Аннотация

Ходырева А.Е. Городской хозяйственный комплекс: направления реформирования и эффективность функционирования. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – размещение производительных сил и региональная экономика. – Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, г. Киев, 2004.

В диссертации исследованы процессы формирования и функционирования организационно-экономического механизма перспек-тивного развития городского комплекса Украины, разработаны методы и направления его усовершенствования в трансформационной экономике.

В работе расширено понимание региональной системы как основной части единого народнохозяйственного комплекса, которая отображает общие закономерности его развития и принципы функционирования, факторы, определяющие это развитие, и являет собой совокупность социального, экономического и природоресурсного потенциала общества, расположенного на территории конкретной единицы административно-территориального устройства. Определена экономическая сущность региона как воспроизводственной территориальной социально-экономической системы, характеризующейся развитыми внутренними связями производства и обмена, общностью образа хозяйствования, природно-географических условий, единством культуры и исторического прошлого народа. В диссертационном исследовании определена сущность экономических преобразований в региональной системе в условиях радикальных изменений, предложена схема оценки социально-экономического состояния городского комплекса, которая базируется на расчете интегрального показателя уровня финансирования социально-экономической сферы городского комплекса.

Сфера жилищных и коммунальных услуг представляет собой территориально интегрированный многоотраслевой производственно-хозяйственный комплекс предприятий, организаций и органов управления, обеспечивающих удовлетворение повседневных потребностей населения. С целью дальнейшего развития этой сферы создана концептуальная схема экономического развития городского комплекса, расширены методологические принципы оценки эффективности его развития и предложена схема программы развития городского комплекса региона.

На основе проведенного анализа углублены методологические и научно-методические основы оценки эффективности жилищно-коммунального хозяйства города, обоснованы направления его реформирования в современных условиях, разработаны пути усовершенствования управления этой сферой в условиях продолжения приватизации и демонополизации отрасли.

В диссертации обоснована необходимость реформирования организационно-экономического механизма программно-целевой организации инвестиционного процесса в городском комплексе на основе построения принципиальной схемы разработки и реализации инвестиционной политики в этой сфере по направлениям инвестирования, а также целесообразность разработки инновационно-эффектного паспорта городского хозяйства с целью рационального использования ресурсов комплекса.

Ключевые слова: регион, региональная система, городской комплекс, организационно-экономический механизм, территориальная организация, жилищно-коммунальное хозяйство, инвестиционный процесс.

Annotation

Hodyryeva A.E. Municipal