ВСТУП
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
СКОМАРОХОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА
УДК 331.5(477)+338.23(477):330.59(477)
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ЕКОНОМІЧНО АКТИВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Спеціальність: 08.09.01 — Демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ — 1998
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України
Науковий керівник — доктор економічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
ОНІКІЄНКО Володимир Васильович – головний науковий співробітник відділу регіональних проблем зайнятості та ринку праці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор
Куценко Віра Іванівна — Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом дослідження проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери
кандидат економічних наук, доцент
Палій Олена Михайлівна — доцент кафедри соціальної та гуманітарної політики
Академії державного управління при Президентові України
Провідна установа: Київський національний економічний університет, кафедра управління трудовими ресурсами, м.Київ
Захист відбудеться "11" січня 1999 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 252032, м.Київ-32, бульвар Т.Шевченка, 60.
Автореферат розісланий "1 " грудня 1998 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор географічних наук П.С.Коваленко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Недостатня обгрунтованість і непо-слі-дов-ність кроків у процесі ринкової трансформації економіки України, відсут-ність чітко-го бачення української моделі соціально-орієнтованої економіки обу-мовили зна-чні соціальні диспропорції та деформації у суспільстві. Через нероз-робленість ясної і прозорої концепції соціальної політики розвиток соціальних процесів набув ма-локерованого характеру. Результатом економічних перетво-рень став лише демонтаж механізмів державного патерналізму і підтримки соці-ального балансу, зви-ч--них соціальних благ та ліквідація системи соціальних га-рантій, що склались у ми-нулі роки, без відповідної побудови нової системи со-ціального захисту населе-н-ня. В умовах поглиблення економічної кризи поси-люється соціальна напруга в сус-пі-льстві, особливо серед економічно активного населення. Соціальні наслідки ре-форм, які сьогодні вже абсолютно проявились, істотно перевершують допустимий для населення рівень. Тому особливої гос-троти набуває необхідність формування ці-лісної, скоординованої та ефективної соціальної політики і системи соціального за-хисту економічно активного насе-лення які сприяли б вирішенню назрілих соціальних про-блем.
Висока актуальність зазначених вище проблем, а також зростаюча теоре-тична і практична значимість формування механізмів соціального захисту еко-номічно активного населення, недостатня вивченість цих питань на етапі корін-ного реформування економіки України, необхідність осмислення взаємозв`язку тенденцій розвитку соціальної політики та систем соціального захисту в Україні і зарубіжних країнах визначили вибір теми дисертаційного дослідження.
Ступінь дослідженості проблеми. Важливі аспекти проблем ринкового механізму, соціального захисту громадян, зайнятості населення, формування і використання трудового потенціалу, функціонування ринку праці, управління трудовими ресурсами знайшли висвітлення та набули розвитку в працях україн-ських вче-них – Базилюк А., Бандура С., Богині Д., Бондар І., Гнибі-денка І., Данюка В., Заяць Т., Колота А., Купалової Г., Куценко В., Лібанової Е., Новікова В., Онікієнка В., Петрової І., Пирожкова С., Савченка В., Чернюк Л., Яцкова В.
Вивченню цих проблем присвячені праці зарубіжних економістів – Дж.Бьюкенена, Р.Дж.Еренберга, Дж.М.Кейнса, Я.Корнаї, П.Самуельсона.
Серед авторів близького зарубіжжя відмітимо роботи Безгребальної І., Брє- --єва Б., Кадомцевої С., Нікіфорової А., Римашевської Н., Рофе А., Рут-гайзера В.
Разом з тим, у перехідний період виникає потреба в грунтовному вивченні, всебічному аналізі і комплексній оцінці (як у методичному, так і в прикладному аспектах) сукупності процесів у соціальній сфері. Це диктує необхідність роз-робки і впровадження нових теоретико-методологічних і практичних підходів до формування якісно нової, побудованої на економічних засадах, активної со-ціальної політики та політики соціального захисту населення, особливо його економічно активної частини, вибору таких напрямків та механізмів їх реаліза-ції, які б позитивно впливали на соціальну сферу.
Зв`язок роботи з науковими темами. Тема дисертації безпосередньо пов`язана з науково-дослідними роботами у РВПС України НАН України. Зо-крема, в основу дисертації покладено результати досліджень, проведених авто-ром по темі 3.1.5.58 "Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на 2001–2010 рр.".
Методологічною основою дослідження є положення сучасної ринкової економічної теорії, фундаментальні наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, законодавчі акти з питань соціальної політики та соціаль-ного захисту населення, ідеї, закладені в конвенціях Міжнародної Організації Праці. В процесі дослідження використані матеріали Міністерства економіки, Міністерства праці та соціальної політики населення, Державного комітету ста-тистики, розробки Ради по вивченню продуктивних сил України, Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки України, Інституту економіки НАН України, а також власні розробки автора з цих питань. У роботі знайшли застосування методи системного аналізу, математичної статистики, порівняння, програмно-цільового, економіко-статистичного аналізу, балансовий, графічний, картографічний.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування напрямів удосконалення соціально-економічних основ механізму соціального захисту економічно активного населення України в умовах економічного ре-формування та розвитку ринкових відносин.
Досягнення поставленої мети передбачає комплексно-системне дослід-ження теоретичних, методологічних та методичних проблем формування со-ціальної політики і соціального захисту економічно активного населення в пе-ріод переходу до ринку і послідовне розв`язання таких основних завдань:–
дослідити теоретико-методологічні підходи до формування активної со-ціальної політики в державах з ринковими та перехідними економіками;–
розробити методичні принципи і рекомендації щодо побудови соціаль-ного моніторингу та обгрунтувати класифікацію соціальних індикаторів;–
розробити методичні підходи до класифікації факторів, що впливають на поширення бідності населення України;–
дати оцінку впливу демографічної ситуації на чисельність і структуру економічно активного населення України та розробити пропозиції і рекоменда-ції щодо напрямів виходу з демографічної кризи;–
здійснити комплексну оцінку зайнятості, безробіття та якості життя еко-номічно активного населення України та розробити конкретні пропозиції і ре-комендації щодо підвищення рівня його життя;–
визначити та науково обгрунтувати напрями вдосконалення державної соціальної політики захисту молоді та жінок;–
розробити та обгрунтувати концептуальні основи активної державної со-ціальної політики захисту економічно активного населення України на період до 2010 року;–
визначити та обгрунтувати класифікацію елементів механізму соціаль-ного захисту незайнятого економічно активного населення України, а також об-грунтувати і розробити методолого-методичні підходи до його вдосконалення з урахуванням особливостей перехідного періоду.
Наукова новизна одержаних результатів. В процесі дослідження отри-мані такі наукові результати, що становлять його наукову новизну.
Розроблені концептуальні основи активної державної соціальної політики захисту економічно активного населення України на період до 2010 року, в ме-жах яких обгрунтовані мета, принципи та напрями, а також концептуальні під-ходи до формування механізму соціального захисту незайнятого економічно ак-тивного населення з урахуванням особливостей перехідної економіки.
Визначена, в розвиток існуючих трактувань, соціально-економічна суть со-ціальної політики як системи заходів, принципів, рішень, дій держави та інших суспільних суб`єктів, що сформувалася в суспільстві на певному історичному етапі його розвитку і спрямована на забезпечення позитивних змін у соціаль-ному просторі.
Розкрита сутність соціального захисту економічно активного населення, який розглядається як багаторівнева, ієрархічно організована система заходів, спрямованих на мінімізацію соціальної напруги, соціаль-них конфліктів і суперечностей у суспільстві, а також забезпечення ефективного розвитку економіки в перехідний період.
Розроблені методичні принципи і рекомендації щодо побудови соціального моніторингу, обгрунтована класифікація соціальних індикаторів, яка має блочну структуру і включає перелік конкретних економічних і со-ціальних показників, мету їх дослідження, періодичність і варіантність отримання інформації.
Розроблені методичні підходи до класифікації факторів, що обумовлюють поширення бідності населення України на сучасному етапі, та запропонована класифікація цих факторів, яка покладена в основу обгрунтування структурних компонент механізму соціального захисту економічно активного населення. За-пропонована і науково обгрунтована система конкретних взаємопов’язаних за-ходів, спрямованих на ліквідацію причин бідності населення.
Визначена та обгрунтована класифікація елементів механізму соціального захисту незайнятого економічно активного населення України, а також розроб-лені концептуальні засади формування такого механізму з урахуванням особ-ли-вос-тей пере-хідного періоду. Концептуальні засади передбачають, що цей меха-нізм є складовою частиною за-гальної системи управління економікою; базуєть-ся на бюджетному фінансу-ванні і, в свою чергу, справляє зворотну дію на нього; відповідає етапам економічного реформування та принципам функціонування економіки як цілісної системи; враховує наявні фінансові ресурси.
Розкриті сучасні тенденції та особливості вирішення соціальних проблем у країнах з різними соціально-економічними моделями розвитку, а також виявлені закономірності формування соціальної політики і системи соціального захисту населення в залежності від стадії економічного розвитку та ступеню впливу держави на економіку. Показано, що в різних країнах спостерігається збли-ження, конвергенція двох крайніх концепцій соціальної політики (ліберальна та суспільство добробуту), а при вирішенні єдиних національних задач у соціаль-ній сфері важливе місце займає створення гармонійної системи соціального за-хисту населення, зокрема економічно активного.
На основі виявлених закономірностей та особливостей формування чисе-льності і структури економічно активного населення доведено, що демографіч-на криза найбільше позначається на цій категорії громадян. Запропоновані за-ходи по нормалізації демографічної ситуації в Україні.
Зроблена оцінка зайнятості, безробіття та якості життя економічно актив-ного населення України. Виявлені негативні зрушення в якості життя на-селення України внаслідок катастрофічного зниження життєвого рівня громадян, у тому числі економічно активних. Доведено, що під впливом багатьох факторів ситуація в сфері зайнятості набула кризового характеру.
Обгрунтовані стратегічні напрями вдосконалення механізму соціального за- хисту незайнятого економічно активного населення, які включають удоскона-лення за--конодавчо-правового, економічного, соціально-політичного, адмі-ністра-тивно-ор--га-ніза-ційного та фінансового елементів його реалізації. Запропо-нована система конкретних заходів щодо соціального захисту окремих категорій незайнятого економічно активного населення.
Визначені і обгрунтовані економічно доцільні напрямки вдосконалення державної соціальної політики захисту жінок та молоді.
Відмінність одержаних наукових результатів від відомих підходів до соціальної політики та політики соціального захисту економічно активного на-се-лення полягає в комплексно-системному вирішенні теоретичних, методоло-гічних та методичних завдань формування соціальної політики та соціального захисту економічно активного населення на основі гнучкого, диференційова-ного щодо кожної групи економічно активного населення, управління соціаль-ними процесами в період переходу до ринку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в: обгрунтуванні сис-теми конкретних взаємопов’язаних заходів, спрямованих на ліквідацію при-чин бідності населення; обгрунтуванні заходів, спрямованих на нормалізацію де-мо-графічної ситуації; розробці пропозицій щодо соціального захисту окремих кате-горій незайнятого економічно активного населення; визначенні економічно доціль
них напрямків вдосконалення державної соціальної політики захисту жі-нок та молоді. Крім того, практичну цінність має запропонована класифікація соціальних індикаторів, яка може бути використана при проведенні соціального моніторингу на державному та регіональному рівнях.
Запропоновані здобувачем наукові розробки мають адресну спрямованість і можуть бути використані Міністерством економіки і Міністерством праці та со-ціальної політики України при обгрунтуванні напрямів соціально-економічного розвитку, розробці концепції і програм зайнятості та соціального захисту еконо-мічно ак-тивного населення. Практичне значення дослідження полягає також у тому, що ряд його теоретико-методологічних положень і висновків може бути використа-ний у подальшій розробці державної соціальної політики та політики соціа-ль-ного захисту економічно активного населення, а також застосований в діяльності законодавчих та виконавчих структур.
Впровадження результатів дисертаційної роботи:
пропозиції щодо напрямків підвищення ефективності використання трудоресурсного потенціалу України були використані Міністерством праці та соціаль-ної політики України при підготовці проекту Концепції розвитку трудового по-тенціалу України (Лист від 01.10.98р. № 01–3/1468–08–2);
пропозиції щодо координаційної діяльності органів виконавчої влади, уста-нов і організацій та управління системою моніторингу соціально-трудових про-цесів бу-ли використані Міністерством праці та соціальної політики України при підготовці проектів "Концептуальних положень моніторингу соціально-трудо-вих проце-сів в Україні", "Організаційно-технологічної системи ведення моніто-рингу соціа--ль-но-трудових процесів в Україні" та при підготовці інформації Ка-бінету Мі--ні-стрів України про хід реалізації "Плану робіт на 1998–2000 роки по створенню сис-теми моніторингу соціально-трудових процесів" (Лист від 01.10.98р. № 01–3/1466–08–2);
аналітичні матеріали і пропозиції наукової записки "Система пріоритетів і соціальних індикаторів регулювання зайнятості в Україні" були використані Го-ловним управлінням комплексного аналізу, прогнозування соціального розвитку та інформації Міністерства праці та соціальної політики України при виконанні відповідних доручень Кабінету Міністрів України і Міністерства економіки України (Лист від 01.07.98 р. № 08–3822);
пропозиції щодо удосконалення державної соціальної політики захисту жі-нок та молоді були використані Управлінням державних цільових програм та науково-технічної політики Міністерства економіки України при виконанні до-ручень Адміністрації Президента України (Довідка від 26.08.98 р. № 12–41/681).
До дисертації додаються документи, що підтверджують реалізацію в еко-номічній практиці наукових розробок здобувача.
Особистий внесок дисертанта:
розроблені концептуальні положення державної соціальної політики захис-ту економічно активного населення України на період до 2010 року;
уточнені і сформульовані поняття соціальної політики і соціального захисту економічно активного населення та розкрита їх суть;
розроблені методичні принципи і рекомендації щодо побудови соціального моніторингу та запропонована класифікація соціальних індикаторів;
здійснена класифікація факторів, що спричиняють поширення бідності на-селення України на сучасному етапі;
обгрунтована класифікація елементів механізму соціального захисту не-зайнятого економічно активного населення України, а також концептуальні під-ходи до його формування з урахуванням особливостей перехідної економіки;
виявлені сучасні тенденції та особливості вирішення соціальних проблем у країнах з різними соціально-економічними моделями розвитку, а також законо-мірності формування соціальної політики та системи соціального захисту насе-лення в залежності від стадії економічного розвитку та ступеню впливу держави на економіку;
визначені закономірності та особливості формування чисельності і струк-тури економічно активного населення, що потребує соціального захисту;
зроблена комплексна оцінка зайнятості, безробіття та якості життя еконо-мічно активного населення України;
обгрунтована система першочергових заходів, спрямованих на боротьбу з бідністю;
обгрунтовані стратегічні напрями вдосконалення механізму соціального за-хисту незайнятого економічно активного населення;
розроблена система конкретних заходів щодо соціального захисту окремих категорій незайнятого економічно активного населення;
визначені економічно доцільні напрямки вдосконалення державної со-ціальної політики захисту жінок та молоді.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичній конференції "Проблеми со-ціально-економічного розвитку регіонів" (м. Хмельницький, травень 1998 р.); засіданні Круглого столу з питань соціального моніторингу, який проводився при підтримці Міністерства праці та соціальної політики України і Федерації Профспілок України (травень 1998 р.).
Публікації. За результатами дослідження по темі дисертації опубліковано 10 робіт за-гальним обсягом 2,9 друк.арк., в тому числі 8 самостійних та 2 у співавторстві. Загаль-ний обсяг авторського матеріалу становить 2,5 друк.арк.
Обсяг і структура роботи. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження визначено структуру ро-боти, яка складається з вступу, трьох розділів, висновків,
списку використаної літератури, що нараховує 199 найменувань. Робота викладена на 177 сторінках машинописного тексту, містить 13 таблиць, 4 малюнки, 27 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У першому розділі "Теоретико-методологічні питання трансформації со-ціальної політики та політики соціального захисту економічно активного насе-лення в перехідній економіці" розкриті сучасні тенденції та особливості вирі-шення соціальних проблем у країнах з ринковими та перехідними економіками; виявлені закономірності формування соціальної політики та системи соціаль-ного захисту населення в залежності від стадії економічного розвитку та сту-пе-ню впливу держави на економіку; уточнені і конкретизовані для умов пе-рехідної еко-но-міки поняття соціальної політики і соціального захисту еконо-міч-но ак-тив-ного населення та розкрита їх суть; розроблені методичні принципи по-бу-до-ви соціального моніторингу та обгрунтована класифікація со-ціальних індикаторів.
Дослідження теоретичних концепцій соціальної політики розвинених країн засвідчило, що в світі йде активний процес адаптації соціальної політики до змінюваних реалій сьогодення, а також пошук найбільш адекватних й ефектив-них методів соціальної політики. Загалом, у 90-ті роки спостерігається збли-ження, конвергенція двох крайніх концепцій соціальної політики (ліберальна та суспільство добробуту) в різних країнах.
В умовах перехідного періоду, коли ставиться завдання формування дієвої, активної, конструктивної соціальної політики, здатної створити умови для до-сяг-нення балансу між суспільною інтеграцією та соціальною мобільністю, орієнтація ті-льки на одну із згаданих моделей соціальної політики може при-звести до значних перекосів у соціальному розвитку, посилити суспільну та со-ціальну кризу. Тому необхідною для України є розробка власної інтегральної моделі со-ціальної політики, яка поєднувала б у собі елементи і ліберальної, і соціально орієн-тованої соціальної політики. В рамках інтегральної моделі розвиток соціального сектору визначається, виходячи з його впливу на еконо-міч-ний розвиток. При цьому вирішальним первинним елементом суспільного відтворення є економіка, ефективний роз-ви-ток якої залежить від становища еко-но-мічно активного населення. При-ваб-ливість цієї моделі обумовлюється реаль-ною можливістю синтезу індиві-дуальної ак-тивності особистості та регулюючої ролі держави. Тому, на нашу думку, в центрі української моделі соціальної політики має знаходитись економічно активне населення, зокрема молодь і жінки. Крім того, важливе значення мають заходи соціального захисту щодо дітей та підлітків.
Модель соціальної політики України повинна базуватись на достатньо складному соціальному механізмі, дія складових якого має бути диференційо-вана по групах населення. Тобто в межах такого механізму необхідно побуду-вати ієрархізовану систему, в якій закладені різні підходи до різних верств і груп населення. Ліберальні – для економічно активних громадян, патерналістські – для інших. При формуванні цього механізму необхідно передбачити чітке виз-начення переліку соціальних благ (включаючи їх обсяг і якість), які надавати-муться як державні соціальні гарантії.
В роботі визначено соціально-економічну сутність соціальної політики на перехідному до ринку етапі. Соціальна політика – це система заходів, прин-ципів, рішень, дій держави та інших суспільних суб`єктів, що сформувалася в сус-пільстві на певному історичному етапі його розвитку і спрямована на за-безпе-чення позитивних змін у соціальному просторі. Соціальна політика як частина зага-льної соціально-економічної політики має на меті досягнення со-ціального прогре-су. Вона визначає ієрархію цілей соціального розвитку і пропонує шляхи і методи досягнення цих цілей, удосконалення форм та умов життя людей. Соціальний захист – важлива компонента соціаль-ної політики держави, націлена на нейтралізацію негативних наслідків ринкової організації виробництва. Соціальний захист економічно активного населення розглядається як багаторівнева, ієрархічно організована система заходів, спрямованих на мі-ні-мі--зацію соціальної напруги, соціальних конфліктів і суперечностей в сус-піль-стві, а також на забезпечення ефективного розвитку економіки. Дійовий со-ціа-ль--ний захист та якісна соціальна підтримка населення є запорукою економіч-но-го росту. Вивчення умов і обставин формування соціальної політики в не-залежній Україні дозволило виділити кілька етапів, пов'язаних з послі-довним переходом держави на якісно нові рівні економічних перетворень, що вносили но-ві акценти у формування соціальної політики і змінювали методологічні під-хо-ди до її реалізації. Перший етап – це період з початку 1992-го до середини 1994 років, другий – середина 1994–1996 роки, третій – починаючи з 1997 року.
В умовах стрімкого поглиблення економічної кризи державна соціальна політика та політика соціального захисту економічно активного населення пере-важно зводились до пом`якшення її найгостріших проявів, а відповідні заходи вживалися із значним запізненням за рахунок грошової емісії та перерозподілу коштів при постійному зменшенні фінансової бази. Загалом, в Україні станов-лення соціальної політики та системи соціального захисту економічно актив-ного населення характеризувалося стихійністю, аморфністю, невизначеністю. Необгрунтованість методологічних засад трансформації соціальної політики України гальмувала повноцінний процес соціального розвитку та сприяла зрос-танню соціальної напруги в суспільстві (табл.1).
В роботі доведено, що поглиблення кризових явищ у соціальній сфері ви-магає створення механізму, який забезпечував би постійне відстеження визна-чаль-них показників соціального розвитку і служив би базою для грунтов-ного аналізу причин їх динаміки, а також давав би можливість на його основі розробляти відповідні виважені заходи для виправлення соціальних перекосів і деформацій. Цим вимогам найбільш повно відповідає соціальний моніторинг, який водночас є і умовою, і механізмом розробки та реалізації соціальної полі-тики.
Таблиця 1.
Основні індикатори соціального розвитку України у 1992 – 1997 рр. |
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 | 1997 у % до 1990
ВВП, процентна зміна за рік | -9,9 | -14,2 | -22,9 | -12,2 | -10 | -3,2 | 41,6
Зайнято в усіх сферах економічної діяльності, млн.чол. | 24,5 | 23,9 | 23 | 23,7 | 23,2 | 22,6 | 89
Індекси промислового виробництва,
процентна зміна за рік | -6,4 | -8 | -27,3 | -12 | -5,1 | -1,8 | 48,9
Індекс інфляції, в середньорічному обчисленні, разів | 16,27 | 48,35 | 9,91 | 4,78 | 1,8 | 1,16 | 77,8 тис.р.
Реальні грошові доходи населення1,
процентна зміна за рік | -28,9 | -43,7 | -13,2 | 1,8 | -21,2 | 6,3 | 29,62
Реальна заробітна плата1, процентна зміна за рік | -38,6 | -51,6 | -14,6 | 28,1 | -13,8 | -2,4 | 27,4 2
Співвідношення середньомісячної заробітної плати та середньої пенсії, разів (на кінець року) | 1,6 | 2,6 | 3,1 | 2,9 | 2,7 | 2,9 | 212,5 3
Офіційно зареєстроване безробіття, (у % до праце-здатного населення працездатного віку,
на кінець року) | 0,3 | 0,3 | 0,30 | 0,46 | 1,3 | 2,3 | 903,7 3
Коефіцієнт навантаження на 1 вакантну посаду | 0,94 | 0,94 | 0,83 | 1,87 | 11,2 | 19,5 | 20,6 2
1Реальні грошові доходи та заробітна плата населення обчислені за методологією Держкомстату України: без прибуткового податку та відрахувань у Пенсійний фонд і з урахуванням інфляції.
2 1997 р. до грудня 1991 р.
3 1997 р. до 1992 р.
Головними принципами організації соціального моніторингу є: подібність (мо-ні-торинг повинен відповідати головним характеристикам об`єк-ту); цілісність об`єк-ту спостереження; комплексність; репрезентативність; економічність. Осо-б-ли---ве значення для організації соціального моніторингу має побудова та класи-фі-кація системи мікрооб'єктів спостережень – соціальних індикаторів, яка включає перелік конкретних економічних і соціальних показників, періодич-ність та варіанти отримання інформації, з одного боку, і здатна ефективно реагувати на соціальні зміни у суспільстві під впливом внут-рішніх та зовнішніх факторів – з другого. Сис-тема соціальних індикаторів має бути тісно пов`язана з сис-темою прийняття державних рішень. Відсутність такої ув`язки може при-звес-ти до неконтрольованого і необгрунтованого прийняття полі-тичних, еконо-міч-них та соціальних рішень. В дисертації проведене дослідження основних соціальних індикаторів і запропонована їх класифікація, яка має блоч-ну структуру.
У другому розділі "Оцінка чисельності, структури, зайнятості економічно активного населення і його соціальної захищеності" розроблені методичні під-ходи до класифікації факторів, які обумовлюють поширення бідності населення України на сучасному етапі, та запропонована класифікація цих факторів; об-грунтована система першочергових заходів, спрямованих на боротьбу з бідніс-тю; дана оцінка впливу демографічної ситуації на чисельність і структуру еко-номічно активного населення України; зроблена комплексна оцінка зайнятості, безробіття та якості життя економічно активного населення України.
Проведений аналіз демографічної ситуації в Україні свідчить про наявність демографічної кризи, яка позначається на: віковій структурі населення, співвід-ношенні статей, структурі смертності, здоров`ї населення, його кількості, дина-міці та генофонді. Негативні явища у процесах відтворення населення України та зовнішні міграції призвели до його істотного скорочення (депопуляції). Але депопуляція – це лише найбільш помітна сторона складного процесу зміни ві-кової структури населення, який називається постарінням. Постаріння насе-лення знижує якіс-ні характеристики трудового потенціалу – рівень здоров`я, освітній та професійно-кваліфікаційний рівень, територіальну, соціальну та професійну мобільність. Прискорені темпи зростання смертності серед най-більш економічно активних груп населення, які вже мають освіту та досвід, обумовлюють одночасне зменшення трудового потенціалу, наносять великі збитки економіці держави.
Виявлено, що негативні зрушення у якості життя населення України зумовлені ка-тастрофічним зниженням життєвого рівня громадян, в тому числі економічно актив-них. За 1991–1997 роки відбулися такі негативні зміни: –
зросла соціально-економічна нерівність у суспільстві внаслідок приско-реної диференціації населення за рівнем доходів. Швидко сформувались поляр-ні групи "багаті" – "бідні" з надмірним переважанням останніх. Всього за 5 років різниця в доходах зросла майже у 3 рази;–
значно скоротилися реальні доходи населення, а в їх структурі змен-ши-ла-ся частка оплати праці. Випереджаюче зростання цін призвело до то-го, що реа-ль-ні середньодушові грошові доходи населення на кінець 1997 року становили лише 29,6% від рівня 1991 року, а, враховуючи недос-ко-на-лість офіційної статис-ти-ки можемо припускати, що фактичне падіння є ще більшим (табл.2);–
погіршилася структура витрат сімей у напрямі значного зростання част-ки витрат на харчування з одночасним суттєвим зниженням та погіршенням структури споживання;–
прискорився перехід на натуральні форми господарювання: третина мі-ських сімей та майже 100% сільських самостійно вирощує сільськогосподарську продукцію; –
збідніла значна частина зайнятого населення, зокрема, внаслідок збіль-шення розриву між оплатою праці та вартістю життя;–
заборгованість із заробітної плати та трансфертних платежів набула гіпертрофованих форм.
Дослідження показало, що український ринок праці характеризується роз-ба-лан
Таблиця 2.-
сованою структурою попиту і пропозиції робочої сили, негарантованою зай-ня-тістю населення. Крім того, надто помітною стала криза ціноутворення на ньому, що проявилась як криза заробітної плати. За 1991-1997 роки заробітна плата втра-тила всі свої основні функції – відтворювальну, стимулюючу, регу-люючу та інвести-ційну. Аналіз основних форм та видів диференціації заробітної пла-ти розкрив дві особливості – надмірність диференціації та її економічну необгрунтованість.
Через загострення такої великої кількості проблем в Україні актуальним ста-ло розв`язання проблеми бідності населення, зокрема економічно активного. В роботі доведено, що бідність обумовлена дією комплексу взаємопов'яза-них факторів, знання яких принципово важливо для розробки заходів по стабілі-за-ції та підвищенню рівня життя населення. Класифікація факторів, що фор-мують бідність та групи населення, які підпадають під їх дію, представлені на рис.1.
Аналіз показав, що під впливом багатьох факторів значно змен-шилась абсолютна чисельність зайнятих громадян, особливо у народному гос-подарстві; відбулися зрушення регресивного характеру у секторальній та галу-зевій струк-турі зайнятості; поширилось безробіття; невпинно зростають надлиш-кова робо-ча сила, непродуктивна зайнятість, приховане безробіття; прискорився перетік трудових ре-сурсів у неформальний сектор економіки. До числа негатив-них явищ також слід віднести збільшення навантаження на 1-го працюючого непраце-здатними членами суспільства; підвищення частки осіб пенсійного віку в структурі працюючих при значних темпах скорочення молоді; зменшення частки інтелектуального потенціалу серед працюючих.
У третьому розділі "Стратегічні напрямки вдосконалення регулювання механізму соціального захисту населення України" розроблені та обгрунтовані основні
концептуальні засади активної державної соціальної політики за-хисту економічно ак-тивного населення України на період до 2010 року, в межах яких обгрунтовані ме-та, принципи та напрями; визначена і обгрунтована кла-сифікація елементів меха-нізму соціального захисту незайнятого економічно ак-тивного населення; обгру-н-то--вані стратегічні напрями вдосконалення цього ме-ха-нізму; за-про-по-но-вана система конкретних заходів щодо соціального захисту окремих ка-тегорій незайнятого еко--номічно активного населення; визначені та обгрунтовані шляхи вдосконалення державної соціальної політики захисту жінок та молоді. Метою концепції визнано створення сильних мотиваційних механізмів до трудової діяльності, забезпечення соціальних гарантій і стабілізацію на цій ос-нові життєвого рівня населення шляхом реалізації конституційних соціально-еко-номічних гарантій громадян, широкого залучення ринкових регуляторів. Со-ціальний захист економічно активного насе-лення має, передовсім, передбачати такі дії держави, які спрямовані на міц-ні га-рантії зайнятості у від-повідності з кваліфікацією, досвідом, здібностями. Підгрунтям концепції є її диференційованість як по групах економічно ак-тив-но-го насе-лення, так і за джерелами фінансування та формами реалізації со-ціа-льного захисту. Основні напрями реалізації концепції – це заходи держави щодо за-безпечення системи ефективної зайнятості відповідно до якісних харак-те-рис-тик ро-бочої сили; реформування системи оплати праці; вдосконалення по-даткової по-лі-тики; сприя-ння високій професійній та соціальній мобільності; покращання систе-ми професійної підго-товки та перепідготовки кадрів; удосконалення правового поля.
Відповідно до мети дослідження запропонована класифікація елементів механізму соціального захисту незайнятого економічно активного населення на макроекономічному рівні за принципом врахування ета-пів трансформування економіки в перехідний період. Цей механізм має складатися з законодавчо-пра-вового, економічного, соціально-політичного, адміністративно-організацій-но-го та фінансового елементів його реалізації. Виділені нами елементи охоплюють найважливіші на-прями соціально-економічного регулювання. Формування зга-да-ного механізму спирається на такі концептуальні положення: він є скла-довою частиною зага-ль-ної системи управління економікою; базується на бюд-жетному фінансуванні і, в свою чергу, справляє зворот-ну дію на нього; відповідає етапам економічного реформування та принципам функціонування економіки як цілісної системи; враховує наявні фінансові ре-сурси; спрямовується на підвищення якості законодавчого та нормативно-пра-вового забезпечення системи конституційних прав і соціальних гарантій; дозво-ляє звузити коло реципієнтів соціальних виплат від держави і за рахунок цього суттєво підвищити розміри допомоги тим, хто її справді потребує.
Аналіз становища жінок і молоді на ринку праці довів, що вирі-шення проблем їх соціального захисту також потребує диференційованого під-хо-ду, згідно з яким вони мають розглядатися як неоднорідне соціальне утворення, котре складається з відносно відособлених груп, що формуються під дією таких факторів, як віковий та статевий склад, освітній та професійно-квалі-фі-каційний рівень, соціальний статус тощо. Тому необхідне впровадження більш гнучкої політики зайнятості щодо різних жіночих і молодіжних груп та підсилення адресності державних заходів щодо їх соціального захисту. Результати дослідження державної соціальної політики захисту жінок та молоді вказують на необхідність перегляду діючих законодавчих положень щодо засо-бів їх підтримки з метою переорієнтації на переважне використання активних форм соціального захисту. На підставі проведеного аналізу в роботі обгрунто-вані і диференційовані напрями соціального захисту щодо жінок і молоді.
ВИСНОВКИ
1.Внаслідок зміни економічних умов цілі та механізми здійснення соціальної політики в Україні зазнали істотної трансформації. Однак недостатня со-ціальна спрямованість реформ, малоефективна, а іноді й деструктивна діяль-ність держави, відсутність протягом тривалого періоду програми соціального розвитку призвели до критичного загострення соціальних проблем. Подальше зволікання з їх вирішенням може призвести до соціального катаклізму.
2. Аналіз дії факторів, які обумовлюють становище економічно активного населення, підтвердив, що вони негативно впливають на його структуру, зайнятість ефективність використання його трудового по-тенціалу. Наслідками їх впливу є невідповідність кваліфікації пра-ців-ни-ків характеру й змісту роботи; низька продуктивність праці через від-сутність мотивації; високий рівень безробіття; швидкий розвиток деформалізації зайня-тості і перехід до тіньової економіки; значне зниження якості життя більшості населення.
3. Дослідження показало, що стан і перспективи відтворення населення в
Україні можна охарактеризувати як критичні. За таких умов необхідні заходи що--до регулювання процесів відтворення населення, формування активної дер-жавної демографічної політики як важливої складової всієї соціальної політики. То-му доцільною є розробка Концепції демографічного розвитку, яка перед-ба-ча-ла б вирішення найголовніших завдань відтворення на-селення і передовсім зав-дан-ня виходу з демографічної кризи, подолання депо-пуляції. Необхідно розро-бити систему поглядів, сучасну ідеологію демографіч-ного розвитку України, яка поєднувала б об'єктивний аналіз реалій з науково об-грунтованими цілями та завданнями. Пропозиції автора щодо першочергових заходів по виходу з демографічної кризи можуть увійти до таких розділів кон-цепції, як відтворення демографічного потенціалу, соціальний захист, міжнарод-не співробітництво.
4.Для запобігання подальшому викривленню соціальної структури сус-пі-льства необхідна розробка і впровадження спеціальної, глибоко продуманої і узгодженої з логікою реформ програми подолання та упередження зубожіння населення, особливо його економічно активної частини. В рамках такої програ-ми першочергова увага повинна бути зосереджена на таких заходах: –
усунення заборгованості по заробітній платі, пенсіях, стипендіях, допомогах по безробіттю;–
прискорення розробки та реалізації заходів по забезпеченню мінімальних дер--жавних соціальних гарантій; –
формування виважених підходів щодо визначення рівня життєвих стан-дартів та бідності з урахуванням особливостей економічної ситуації в Україні та розробки і прийняття Закону України "Про прожитковий мінімум громадян";–
створення системи моніторингу бідності, що забезпечить аналіз бідності і соціальної маргінальності з різних позицій і сприятиме розробці більш ефективних заходів по боротьбі з бідністю; –
побудова мережі обліку та аудиту доходів сімей. З цією метою необхідно сформувати систему декларування доходів громадян про сукупний доход сім’ї (включаючи дані про майновий стан), що охоплюватиме всі верстви населення;–
Україні необхідно ратифікувати Конвенції МОП №95 про охорону заробітку, №173 про захист вимог працівників на випадок не-платоспроможності роботодавця і приєднатися до Конвенції МОП №102 про мінімальні норми соціального забезпечення.
5.В роботі обгрунтовується доцільність створення єдиного, підпоряд-кова-но-го Уряду, Центра координації, узгоджен-ня та управління соціальним страху-ван-ням, функціями якого були б: централі-зований збір та розподіл між страховими фондами страхових внесків; нагляд за сферою соціального страхування та запобігання зловживанням із страховими коштами; побудова загальної уніфікованої бази даних реципієнтів пенсій та до-помог по соціальному страхуванню.
6.Вдосконалення законодавчо-правового елементу механізму захисту не-зай-ня-то-го економічно активного населення має спрямовуватись на підви-щення якос--ті за--конодавчого та нормативно-правового забезпечення системи конститу-ційних прав і соціальних гарантій. Тому необхідно законодавчо закрі-пити статус "частко-во безробітного"; прискорити прийняття Закону України "Про страху-ван-ня на випа-док безробіття"; розробити механізми соціального за-хисту вивіль-ню-ваних у разі банкрутства підприємств працівників; внести зміни до чинного тру-дового законодавства щодо причин звільнення працівників. До-цільним є юри-дичне закріплення трьох причин вивільнення, а саме через: еко-номічну необхідність; припинення строкового договору або контракту; за влас-ним ба-жан-ням. В залежності від причини вивільнення визначатимуться форми соціа-ль-ного захисту.
7.Економічні важелі слід спрямувати на створення мотивацій до тру-до-вої діяльності. Для цього потрібно активізувати структурну перебудову еко-но-мі-ки, створювати нові високо-технологічні замкнені цикли, захищати права та роз-ши-рювати можливості віт-чизняного товаровиробника, що дасть змогу забез-пе-чити робочими місцями бажаючих працювати, створити могутній середній клас населення, зміцнити фі-нансову базу для надання допомоги бідним верствам населення. Розпочати ці заходи слід з реальної активізації розвитку сфери малого та середнього бізнесу.
8.Центральним напрямком вдосконалення соціальних елементів механізму за-хисту незайнятого економічно активного населення повинен стати розвиток ін-ститутів соціального партнерства. Адже практика трипартизму, що склалася в Ук-раїні, не може замінити механізм соціального партнерства на рівні під-приємств. Удосконаленню соціального партнерства сприяла б трансформація зак-ритих акціо-нерних товариств у відкриті. Потребує покращання організаційна структура системи соціального партнерства на загальнодержавному, галузевому й територіальному рівнях. Водночас необхідним є законодавче закріплення прав дрібних акціонерів. Необхідно розробити механізм безпосередньої участі робіт-ників в управлінні підприємствами й акціонерними товариствами.
9.Вдосконаленню фінансового елементу механізму сприятиме розробка но-вої концепції фінансування соціальної сфери взагалі та соціального захисту, зо-кре-ма; прискорення роботи по розробці та запровадженню соціального бюджету як складо-вої час-тини Державного та місцевих бюджетів; пошук но-вих джерел фі-нан-сування та розробка сучасних механізмів їх акумуляції. Зокре-ма, необхідно шир-ше залучати кошти від приватизації, а також кошти, отри-мані від фун-кціо-нування фондового та інвестиційного ринків. Ми вважаємо, що не-об-хідно активізувати роботу по залученню нових, суто ринкових джерел – інвес-ти-цій як внутрішніх, так і зовнішніх, у визнані пріоритетними державні соціальні програми.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ
1.Карпилянская О.В., Скомарохова Е.И. Формирование минимального по-требительского бюджета населения Украины. / Сб. "Информатика и новые информационные технологии".–К.:ИПИ Минэкономики Украины.–1992.–С.125-128.
2.Карпилянская О.В., Скомарохова Е.И. Информатизация расчетов мини-мальных потребительских бюджетов социально уязвимых слоев населения. / Сб. "Наука и практика информатизации Украины".–К.:ГоловНИИПИ Минэко-номики Украины. –1993. –С.121-125.
3.Скомарохова О.І. Малі підприємства в Україні // Моніторинг інвестицій-ної діяльності в Україні. – 1997. - №3. – С. 27-29.
4.Скомарохова О.І. Підтримка малого бізнесу міжнародними організаціями // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. – 1997. - №3. – С. 32-35.
5.Скомарохова О.І. Державна підтримка підприємництва в Україні: проб-леми та шляхи їх вирішення // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. – 1998. - №1. – С. 60-62.
6.Скомарохова О.І. Мале підприємництво в Україні // Моніторинг інвести-ційної діяльності в Україні. – 1998. - №1. – С. 62-64.
7.Скомарохова О.І. Соціальна політика та демографічна ситуація // Зб. "Форму-вання ринкових відносин в Україні". Вип.3. –К., НДЕІ Мінекономіки України 1997.–180с. –С.90-96.
8.Скомарохова О.І. Сучасні теоретичні концепції держав з ринковими та перехідними економіками // Зб. "Формування ринкових відносин в Україні". Вип.4. – НДЕІ Мінекономіки України К., 1997.–228с. –С.135-144.
9.Скомарохова О.І. Система пріоритетів і соціальних індикаторів регулю-вання зайнятості в Україні / Зайнятість та ринок праці: Міжвід.наук.зб., вип.6. -К., 1998. - С. 199-206.
10.Скомарохова О.І. Малий бізнес – фактор соціального захисту економічно активного населення в Україні // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. – 1998. - №4. – С. 60-64.
Анотація
Скомарохова О.І. Соціальна політика та соціальний захист економічно ак-тивного населення України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01– демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 1998.
Дисертація присвячена методологічним і прикладним проблемам форму-вання соціальної політики та політики соціального захисту економічно актив-ного населення України. Розроблені концептуальні основи державної соціальної політики та механізм соціального захисту незайнятого економічно активного насе-лення України з урахуванням особливостей перехідної економіки, запропонова-ні заходи по його реалізації.
Основні результати дисертації впроваджено в економічну практику при розробці стратегічних напрямів державної соціальної політики, політики зайня-тості, реформування ринку праці і соціального захисту населення.
Ключові слова: соціальна політика, соціальний захист, економічно активне населення, концепція, механізм.
Аннотация
Скомарохова Е.И. Социальная политика и социальная защита экономи-чески активного населения Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01– демография, экономика труда, социальная эко-номика и политика.– Совет по изучению продуктивных сил Украины НАН Ук-раины, Киев, 1998.
Диссертация посвящена методологическим и прикладным проблемам формиро-вания социальной политики и политики социальной защиты экономи-чески актив-ного населения Украины. Разработаны концептуальные основы го-судар-стве-нной социальной политики и механизм социальной защиты незаня-того экономически активного населения Украины с учетом особенностей пере-ходной экономики, предложены меры по
