НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Жемойда Олександр Віталійович

УДК 339.5:338.246:637.51

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ЕКСПОРТУ-ІМПОРТУ ЯЛОВИЧИНИ

08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету міністрів

України

Науковий керівник - | доктор економічних наук, професор

Кваша Сергій Миколайович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри державного управління

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, доцент

Бураковський Ігор Валентинович,

Національний університет

“Києво-Могилянська академія”,

професор кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук

Базилюк Ярослава Борисівна,

Національний інститут стратегічних досліджень

при Адміністрації Президента України,

завідувач сектору світових економічних

тенденцій відділу економічної та соціальної стратегії

Провідна установа - | Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки” УААН,

відділ зовнішньоекономічних зв’язків, м. Київ

Захист відбудеться “15” квітня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41

Автореферат розісланий “12 ” березня 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балановська Т.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності України набуває на сучасному етапі економічного розвитку сільського господарства надзвичайного значення. Незбалансованість структури економіки, залежність процесу реформування від зовнішніх джерел, низька конкурентоспроможність деяких українських товарів на світових ринках вимагають від нашої держави рішучих кроків у бік інтеграції у світове співтовариство. Інтеграційні процеси все більше спонукають до створення в середині країни механізмів регулювання економіки, які б, з одного боку, відповідали вимогам світової спільноти, а з іншого – могли захистити власного виробника від надмірного тиску іноземних конкурентів на внутрішньому ринку. Україна обрала своїм пріоритетом на даному етапі вступ до Світової організації торгівлі. У цьому контексті виробництво українських товарів поступово переорієнтовується з традиційних ринків (пострадянських держав, і в першу чергу Російської Федерації) на ринки Європейського Союзу та інших країн світу. Проте, сільськогосподарська продукція продовжує залишатись на провідних позиціях лише на ринках пострадянських країн. Світові економічні лідери, на відміну від наших найближчих сусідів, мають повністю сформовані національні ринки сільськогосподарської продукції і задовольняють власні потреби. Виявлення товарів, які мають значний експортний потенціал, а також вивчення їх поведінки на зовнішніх ринках стане, на нашу думку, запорукою здійснення ефективної зовнішньоекономічної діяльності України. Але поряд із потенційними можливостями наших товарів важливу роль відіграють і умови торгівлі на світовому ринку. Вони являються індикатором міжнародної конкурентоспроможності країни, а в умовах перехідної економіки за допомогою інструментів фінансово-економічного регулювання держава безпосередньо має впливати на макроекономічні процеси, в тому числі і зміну умов торгівлі.

Проблема регулювання зовнішньоекономічної діяльності займає провідне місце в роботах В.Г. Андрійчука, В.Ф. Бесєдіна, В.С. Будкіна, І.В. Бураковського, Я.Б. Базилюк, В.П. Галушка, В.М. Геєця, С.М. Кваші, І.В. Кобути, А.І. Кредісова, І.І. Лукінова, Б.Я. Панасюка, С.І. Пирожкова, І.І. Пузанова, А.І. Сухорукова, А.С. Філіпенка та інших учених.

Для розуміння сучасних проблем регулювання зовнішньоекономічної діяльно-сті велике теоретично-методологічне значення мають праці таких зарубіжних учених як А. Бузгалін, Р. Вернон, Дж. У. Гоббс, А. Гордєєв, Г. Дж. Джонсон, Дж. М. Кейнс, Ф. Кене, Ш. Ліндер, Р. Маскус, М. Портер, П. Самуельсон, Є. Сєрова, Р. Стерн, А. Сошнін, М. Фрідман та багато інших.

Водночас, на нашу думку, недостатня увага приділяється аналізу наслідків застосування інструментів фінансово-економічного регулювання та їх впливу на внутрішні та зовнішні ринки окремих товарів. У світовій практиці існує досить довга історія застосування повного спектру інструментів, і саме цей досвід може стати неоціненним надбанням для нашої держави, особливо зважаючи на стан і тенденцію зовнішньоекономічної діяльності та лібералізацію світової торгівлі.

Сукупність наведених чинників обумовлюють актуальність наукової проблеми та вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження відповідає науково-дослідній роботі кафедри державного управління Навчально-наукового Інституту бізнесу Національного аграрного університету, що проводиться у рамках тем: “Державне регулювання розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції АПК в умовах інтеграції України в світове співтовариство” і “Аналіз зовнішньоекономічної діяльності та прогнозування економічних наслідків вступу України до ЄС для національного аграрного сектору” (номери державної реєстрації відповідно 0102U006232 та 0101U003264).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження формування попиту і пропозиції на внутрішньому та зовнішньому сегментах ринку яловичини, впливу інструментів фінансово-економічного регулювання на здійснення експорту-імпорту даного виду товару для забезпечення ефективного розвитку галузі.

Для реалізації мети в дисертації були поставлені такі задачі:

- вивчити теоретико-методологічні засади наукових підходів регулювання економіки через застосування інструментів фінансово-економічного регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- узагальнити та доповнити існуючі методики оцінки впливу застосування інструментів регулювання на формування, розвиток ринку яловичини, її конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому сегментах ринку;

- дати оцінку кон’юнктури ринку м’яса, в тому числі яловичини в Україні та найбільших зовнішніх сегментів ринку і визначити конкурентоспроможність даного виду товару на них;

- встановити вплив застосування інструментів фінансово-економічного регулювання експорту-імпорту яловичини на її конкурентоспроможність на ринку;

- дослідити наслідки застосування окремих інструментів регулювання (митно-тарифних та бюджетно-податкових) на зміни макроекономічних показників розвитку держави;

- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення використання інструментів фінансово-економічного регулювання для забезпечення подальшого зростання ефективності виробництва яловичини та її експорту на зовнішні ринки.

Об’єктом дослідження є процес державного регулювання виробництва, переробки, експорту-імпорту яловичини, підвищення її конкурентоспроможності на українському та зовнішньому сегментах ринку через застосування фінансово-економічних інструментів.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних, методичних і практичних питань, пов’язаних із фінансово-економічним регулюванням зовнішньоекономічної діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, який дає змогу комплексно дослідити інструменти фінансово-економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх вплив на стан ринку окремого товару як в країні експорту, так і в країні імпорту, об’єктивні економічні закони, а також загальні теоретичні положення аграрної економічної науки.

Для наукового вирішення поставлених у роботі завдань використано загальноприйняті методи наукового пізнання та дослідження питань, пов’язаних з фінансово-економічним регулюванням експорту-імпорту сільськогосподарської продукції: монографічний (при розгляді теоретичних засад і вивченні наукових підходів до фінансово-економічних інструментів державного регулювання зовніш-ньоекономічної діяльності), індукції і дедукції, економіко-статистичний, (при аналізі кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього сегментів ринку), порівняння, аналізу і синтезу (при узагальненні та доповненні методик визначення конкуренто-спроможності), кількісного і якісного аналізу, графічний, економіко-математичні методи дослідження економічних явищ (при аналізі наслідків застосування інструментів регулювання) тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливіші результати дослідження, які характеризують новизну, такі:

- доповнено визначення складових фінансово-економічного методу державного регулювання та класифікацію основних інструментів впливу на здійснення зовнішньоекономічної діяльності в АПК (С.5);

- вперше узагальнено та здійснено аналіз використання інструментів державного регулювання ринку яловичини (УКТ ЗЕД 02.02) в країнах експорту та імпорту (відповідно в Україні та РФ) (С.6);

- набуло розвитку твердження щодо конкурентоспроможності яловичини, як одного із експортоорієнтованих агропродовольчих товарів, та обґрунтовані основні зовнішньоекономічні пріоритети України щодо експорту даного виду продукції (С. );

- розвинені методичні підходи щодо оцінки балансу ринку м’яса, в тому числі яловичини, в Україні та найбільшому його зовнішньому сегменті (С. 10);

- удосконалено методику оцінки конкурентоспроможності товарів шляхом введення і використання коефіцієнтів ліквідності як співвідношення між показниками споживання, виробництва, експорту та імпорту (С. 11-12);

- доведено вплив фінансово-економічних інструментів регулювання на розвиток виробництва, переробки і експорту-імпорту, зростання конкуренто-спроможності яловичини на внутрішньому та зовнішньому сегментах ринку (С.13);

- вперше проведено аналіз наслідків застосування митно-тарифного регулювання при здійсненні експорту-імпорту яловичини та його впливу на формування макроекономічних показників розвитку держави (С.14).

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції, які мають місце в дисертації, вносять вклад у формування комплексної моделі механізму фінансово-економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України. Результати досліджень здобувача використані при: розробці “Концепції методологічних підходів до визначення економічних наслідків від вступу до Світової організації торгівлі для сільського господарства України”, яка була здійснена на замовлення Міністерства аграрної політики України; оптимізації контролю якості та проведенні маркетингових досліджень ринку яловичини ВАТ “Козятинський птахокомбінат”; здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Континенталь-сервіс”; викладанні курсів “Державне регулювання економіки” на факультеті аграрного менеджменту та “Аграрна політика” на економічному факультеті Національного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати з теоретико-методологічних і практичних питань фінансово-економічного регулювання експорту-імпорту яловичини отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовані під час Першої Всеукраїнської конференції молодих вчених-аграріїв “Роль молодих вчених в реформуванні аграрного сектору економіки України”, (м. Київ, НАУ, 15-16 березня 2001 р.), Всеукраїнської конференції молодих вчених-аграрників “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Київ, Інститут аграрної економіки УААН, 22-23 листопада 2001 р.), Міжнародної науково-практичної конференції “Аграрна політика України в період вступу до СОТ: ефективність, якість і безпека” (м. Київ, НАУ, 23-24 квітня 2003 р.), заслухані на відкритому засіданні правління ВАТ “Вінницям’ясо” (м. Вінниця, 19 лютого 2004 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 наукових статей у фахових виданнях, 4 з яких є одноосібними, загальний обсяг яких складає 1,63 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертації викладений на 180 сторінках комп’ютерного тексту. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 170 найменувань, містить 28 таблиць, 31 рисунок, 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються мета і задачі, об’єкт і предмет дослідження, його наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

Перший розділ – “Фінансово-економічні інструменти регулювання експорту-імпорту сільськогосподарської продукції” – присвячений розкриттю сутності предмету дослідження, розгляду основних теоретичних засад державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відзначено, що еволюційні процеси у підходах до державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відігравали важливе значення в процесі економічного та соціального розвитку більшості країн світу.

Вивчення досвіду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності розвинутих країн показує, що роль державного регулювання зростає в надзвичайних умовах, коли необхідно централізувати витрачання і надходження валютних ресурсів, забезпечити енергією, сировиною і дефіцитними матеріалами найважливіші галузі економіки. Існує багато наукових поглядів та шкіл, які розглядають державне регулювання з позиції доцільності втручання в процеси та явища. Домінуючими нині є неокласичні економічні доктрини, в основу яких покладені дві найпотужніші економічні течії – кейнсіанство та монетаризм. Новий крок у їх розвитку було зроблено вже в останні три десятиріччя, коли інтернаціоналізація економіки і взаємозалежність набули всеосяжного характеру і роль зовнішньоекономічних зв'язків, як чинників росту та розвитку, значно зросла. Лібералізація світової торгівлі відкрила доступ до національних ринків прогресивних технологій, іноземних інвестицій, що в свою чергу трансформувалось у збільшення внутрішнього виробництва під впливом міжнародної конкуренції. Нові неокласичні економічні доктрини, що формувались з урахуванням потреб реальної практики, нині мають відчутний та ефективний прикладний характер.

Спираючись на основні елементи неокласичних економічних доктрин, проводячи всебічний аналіз застосування інструментів державного регулювання, ми переконуємось у тому, що в періоди нормального економічного розвитку співвідношення між організаційно-адміністративними і фінансово-економічними інструментами державного регулювання змінюється на користь останніх. Характерною особливістю державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в період підйому є розширення використання грошово-кредитних, ціноутворюючих, митно-тарифних інструментів регулювання експорту й імпорту при одночасному скороченні сфери дії прямого організаційно-адміністративного регулювання.

Це дає можливість визначити фінансово-економічний метод державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в АПК як сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених бюджетно-податкових, грошово-кредитних, митно-тарифних, валютно-розрахункових та ціноутворюючих інструментів впливу на формування та врівноваження попиту і пропозиції на аграрну продукцію на внутрішньому і світовому ринках. Метою фінансово-економічного регулювання є забезпечення розширення виробництва конкурентоспроможних видів вітчизняної сільськогосподарської продукції та товарів харчової промисловості, зміцнення експортного потенціалу та підвищення ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності в АПК України.

Проведене дослідження свідчить, що на нинішньому етапі розвитку держави та регулювання експорту-імпорту продукції сільськогосподарського виробництва серед інших інструментів фінансово-економічного регулювання ми можемо чітко виділити такі основні з них як: митно-тарифні, ціноутворюючі та бюджетно-податкові.

До бюджетно-податкових інструментів, які активно використовуються державою для покращання умов діяльності та розвитку сільськогосподарського виробництва в цьому напрямку, ми можемо віднести встановлення гарантованих обсягів бюджетних асигнувань, що виділяються агропромисловому виробництву у розмірі не менше 5% загальних видатків державного бюджету, створення пільгових умов, тощо. Щодо грошово–кредитних інструментів, які також використовуються державою, то серед них найважливішу роль відіграють пільгове та довгострокове кредитування, страхування ризиків та інвестиційна діяльність.

Одним із найважливіших та найпомітніших інструментів, які використовує держава для стимулювання розвитку власного аграрного виробництва, є ціноутворюючий. Сьогодні він застосовується в Україні на засадах лібералізації у поєднанні з підтримкою доходів сільськогосподарських виробників, посиленням антимонопольного контролю за цінами на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси чи послуги, які ними споживаються.

Надзвичайно важливими у контексті нашого дослідження є митно-тарифні інструменти, які використовуються для митного протекціонізму, суть якого полягає в застосуванні відповідних заходів з метою обмеження імпорту (експорту), а також у випадку зменшення світових цін, коли це може становити загрозу внутрішньому виробництву.

Застосування повного спектру інструментів державного регулювання здійснюється Російською Федерацією (РФ), оскільки її внутрішній ринок яловичини, на відміну від українського, не сформований за пропозицією, тобто недостатньо задовольняється внутрішнім виробництвом і певною мірою залежить від імпорту (табл. 1).

Таблиця 1

Використання інструментів державного регулювання при експорті-імпорті яловичини (УКТ ЗЕД 02.02) в україно-російській торгівлі

Інструменти | Україна | Російська Федерація

ПДВ | 20% | 15%

Експортне мито | - | +

Імпортна квота | - | 420 тис. тонн

Імпортне мито | 2 EUR за 1 кг. | 15%, але не < 0,14 / 1 кг., понад квоту - 60%, але не < ,6 EUR 1 кг.

Ліцензування експорту | + | +

Ліцензування імпорту | + | +

Порівняльний аналіз застосування інструментів державного регулювання зовнішньоторговельних потоків України та РФ дозволяє зробити висновок про те, що в РФ сформована сучасна система регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською та продовольчою продукцією. Регулювання торгівельних потоків поступово ускладнюється: в практиці набули поширення комбіновані ставки митних тарифів та спеціальні мита, були введені додаткові імпортні мита, активніше застосовуються акциз і ПДВ. За останні роки політика зовнішньоторговельного аграрного протекціонізму стала ще більш витонченою: введення митних тарифів носить більш диференційований характер, підвищилась роль технічних бар’єрів, почали більш часто використовуватись фітосанітарні заходи захисту.

Дослідження стану регулювання експорту-імпорту в Україні показало, що його вдосконалення можливе через більш активне застосування дозволених інструментів. Щодо яловичини (товару, який, не зважаючи на відсутність експортного субсидування, залишається одним із основних товарів - лідерів, орієнтованих на експорт), то можливим регулюючим доповненням може стати нарощування виробництва через використання заходів, які не суперечать вимогам Світової організації торгівлі – так званої “зеленої скриньки”. Щодо підвищення якості продукції, то тут державою здійснюються активні кроки по гармонізації, визнанню та відповідності українських стандартів міжнародним вимогам, що безперечно сприятиме підвищенню конкурентоспроможності української продукції на світовому ринку. До питання про ліквідність, як один з чинників конкурентоспроможності, зауважимо, що цей показник класично визначається через співвідношення трьох основних показників економіки – імпорту, експорту та виробництва, до четвертого - споживання. Ми пропонуємо доповнити оцінку ліквідності ринку за допомогою визначення попиту на імпортовану продукцію.

У другому розділі - “Аналіз українського ринку яловичини та основних сегментів зовнішнього ринку” – проводиться аналіз двох ринків яловичини – українського та російського як таких, що є найбільш взаємообумовленими та взаємопов’язаними в історичному та регіональному аспектах розвитку.

Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що для кожної конкретної країни у певний період її історичного розвитку складається один із трьох типів станів ринку: 1) існує дефіцит сільськогосподарської продукції - внутрішній ринок не сформований за пропозицією; 2) попит і пропозиція на неї відносно збалансовані; 3) пропозиція сільськогосподарської продукції перевищує попит на неї – створюються можливості для нарощування обсягів експорту. Перший і третій типи вимагають активнішого втручання держави в аграрне виробництво. Зрозуміло, що у всіх випадках держава не може проводити однакову політику відносно аграрного сектора. В Україні склалася ситуація дефіциту сільськогосподарської продукції, тому важливою є особливо активна, спрямована на стимулювання виробництва і збільшення пропозиції товарної продукції роль держави і її органів.

З початку існування України як незалежної держави спостерігалось постійне зменшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства (близько 24 %), і лише протягом 2000 – 2002 рр. виробництво щорічно зростало майже на 10%, рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва за цей період перевищив 9 відсотків. Ці показники свідчать про існування тенденції до поступової стабілізації розвитку сільського господарства України.

Незважаючи на переважання частки рослинництва в структурі виробництва сільськогосподарської продукції, тваринництво залишається важливою і пріоритетною складовою сільськогосподарського виробництва, розвитку якого приділяється велика увага держави. Значною мірою це пояснюється переміщенням виробництва продукції тваринництва від сільськогосподарських підприємств до господарств населення, частка яких в загальній структурі виробництва м’яса всіх видів складає близько 75 відсотків.

Станом на 1 січня 2003 р. чисельність великої рогатої худоби м’ясного напрямку становила 9183,3 тис. голів, у тому числі 4730,9 тис. голів корів. Умовне поголів'я ВРХ по всіх категоріях господарств протягом 1990–1996 рр. зменшилось з 30,7 до 19,2 млн. голів, за останні роки (1997–2002 рр.) темпи зменшення стали значно повільнішими. Основними причинами скорочення поголів’я великої рогатої худоби є збитковість галузі, низька купівельна спроможність споживачів на внутрішньому ринку. Забезпеченість худоби кормами на зимовий період залишається недостатньою, часто виникають випадки коли, вона становить 50-60 % від потреби.

Продаж м’яса великої рогатої худоби переважно відбувається через власну торговельну мережу, що забезпечує оперативне надходження коштів, і зменшує залежність товаровиробників від заготівельників. Частка м’ясокомбінатів у загальній структурі продажу зменшилася з 24% у 1998 р. до 18,3% у 2002 р. Виробники вимушені через високу собівартість переробки неадекватно (для умов ринку, коли попит перевищує пропозицію) діяти, знижуючи закупівельні ціни. Таким чином вони прагнуть збільшити власний прибуток.

Дослідження свідчить, що обсяги експорту яловичини безпосередньо не пов’язані з обсягами її виробництва, що свідчить про експортну орієнтованість даного виду продукції та в цілому сформовані ринки збуту (рис. ).

Україна є потенційним нетто-експортером (тобто країною, яка більше експортує ніж імпортує) продовольства та інших продуктів сільського господарства. Експорт сільськогосподарської продукції на сучасному етапі значною мірою формує зовнішньоторговельний баланс та макроекономічні показники. Саме він здійснює вагомий вплив на майбутній економічний розвиток України через швидке збільшення експорту і скорочення дефіциту платіжного балансу.

Підвищення конкурентоспроможності яловичини ми розглядаємо через призму трьох чинників - ціноутворення, якості та ліквідності. Класично ці показники розглядаються відносно чотирьох ієрархічних рівнів: держави, галузі, підприємства та товару. Аналіз ціноутворення на російському та українському ринках яловичини свідчить, що на внутрішньому та зовнішньому сегментах ринку даний вид товару є абсолютно конкурентоспроможним, причому формування ціни відбувається з цілковитим дотриманням тенденцій світового ринку (рис. 2).

Ринки, які є привабливими і, в першу чергу, доступними (через об’єктивні фактори - стандарти, якість, світові тенденції та ін.) для українського виробника, досить відомі. Найліквіднішим ринком збуту м’ясної продукції залишається Російська Федерація. Саме на цей ринок поставляються близько 90% від загальної кількості м’яса та продуктів його переробки, які експортуються з України.

Україна та РФ є стратегічними торговельними партнерами. Це обумовлено взаємними економічними інтересами, високим рівнем виробничих, коопераційних і технологічних зв’язків практично в усіх галузях економіки та об’єктивною необхідністю їх раціонального збереження, оновлення і подальшого розвитку на взаємовигідній, рівноправній основі. Дослідження показало, що починаючи з 1994 р. відбувалось постійне зростання зовнішньоторговельного обороту в українсько-російських відносинах. Окремо відзначимо позитивні зміни протягом 1998-2002 рр., коли була задекларована державна політика, направлена на зміцнення стосунків між нашими державами. Саме в цей період була підписана низка визначальних міждержавних документів, серед яких виділяються Договір про дружбу, співробітництво та партнерство, про економічне співробітництво на 1998-2007 рр., Угоди про реалізацію режиму вільної торгівлі, уникнення подвійного оподаткування загальні умови та механізми підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств та галузей, справляння ПДВ з товарів, що походять з території України і ввозяться до території Російської Федерації.

Російський ринок залишається досить залежним від імпорту. Сільськогосподарське виробництво країни не спроможне задовольнити попит на харчові продукти, особливо переробників. Оновлення внутрішньої переробної індустрії відкрило нові можливості для імпортерів.

Попит на імпортну сировину, незважаючи на її високу вартість, залишається досить високим завдяки м’ясопереробним підприємствам, які потребують стабільності поставок для постійного завантаження своїх виробничих потужностей (рис. ).

Зважаючи на постійне зростання продовольчого ринку РФ, м’ясопереробна промисловість потребує все більше дешевої сировини (яловичини та свинини) для виробництва кінцевого продукту.

Обсяги російського імпорту яловичини постійно змінюються – 16  споживання на внутрішньому ринку. Відзначимо, що місце України на російському ринку яловичини є досить вагомим, коливаючись в межах від 23% (1998, 2001 рр.), до 45% (2000 р.) загального обсягу імпорту.

Отже, нині ми можемо стверджувати, що російський ринок яловичини є найбільшим зовнішнім сегментом ринку продукції даного виду. Обставини, за яких він розвивається, переконують, що лідируюча позиція України на ньому не випадкова. Наші дослідження доводять конкурентоспроможність української продукції на російському ринку.

У третьому розділі - “Механізм забезпечення ефективності експорту яловичини через застосування інструментів фінансово-економічного регулювання” – здійснений аналіз тарифних і нетарифних обмежень зовнішньоторговельних потоків, який дозволяє зробити висновок про те, що з усіх інструментів фінансово-економічного регулювання найсуттєвіший вплив на попит на українську яловичину в Російській Федерації відіграють митно-тарифні і бюджетно-податкові інструменти регулювання та коливання національної валюти, що в свою чергу суттєво впливає на купівельну спроможність населення, а отже не може не відобразитись на попиті на продукти харчування, одним із яких є яловичина.

Основні вимоги до якості, як одного з чинників конкурентоспроможності, які висувають члени світової спільноти, приведені в загальному положенні, так званому Codex Alimentarius. Цей документ був взятий нами за основу для порівняння українських та світових вимог щодо якості продукції. Доведено, що окремі вимоги щодо якості, які дійсні в Україні, є значно жорсткішими за відповідні міжнародні аналоги. Це, в свою чергу, дає підстави стверджувати про конкурентоспроможність української продукції тваринництва на світовому ринку. Окремо відзначимо відповідність якісних характеристик яловичини як товару, на прикладі якого проводилось дослідження.

Дослідження свідчить, що Україна має всі підстави зважено підходити до якісних характеристик аналогічних товарів при обговоренні питань щодо конкурентоспроможності української яловичини за одним із основних показників – якістю. Допустимі норми вмісту шкідливих речовин у продукції українського виробництва, згідно з вимогами, є набагато меншими або взагалі заборонені. Крім того, відповідно до світових стандартів не обмежується вміст таких гормональних препаратів як тестостерон та естрадіол  ?, мотивуючи тим, що ці препарати не можуть нанести суттєвої шкоди здоров’ю людини. Українські норми обмежують вміст цих препаратів, причому ці обмеження є досить жорсткими. Визнання якості нашої продукції дасть змогу акцентувати увагу споживачів на безперечних її перевагах. Велику увагу варто звернути на належний рівень обладнання та підготовки персоналу з контролю за якістю на виробництві. Саме в сфері рівня технічного та технологічного оснащення лабораторій та контрольних пунктів якості на виробництві існує багато проблем. Їх вирішення на сьогодні покладено на плечі виробників, хоча саме стратегічна направленість державних установ на поліпшення існуючого стану значною мірою могла б стати вирішальним фактором.

До питання про ліквідність (третій чинник конкурентоспроможності), який традиційно визначається як відношення попиту до пропозиції, зауважимо, що цей чинник класично є співвідношенням основних показників економіки – імпорту, експорту та виробництва до споживання.

Розглядаючи ліквідність через призму основних показників економіки пропонуємо визначення коефіцієнтів внутрішньої та повної ліквідності ринку, а також обернених коефіцієнтів ліквідності експорту та імпорту. Визначення коефіцієнту внутрішньої ліквідності ринку показує потребу в імпорту, або ж існування надлишку для здійснення експорту (формула (1)).

, (1)

де Ld – коефіцієнт внутрішньої ліквідність ринку, С – обсяги споживання, млн. тонн, Р – обсяги внутрішнього виробництва, млн. тонн, І – обсяги імпорту на ринок, млн. тонн, Sb– обсяги залишків на початок року, млн. тонн, Se– обсяги залишків на кінець року, млн. тонн.

Результати дослідження свідчать, що коефіцієнти ліквідності російського ринку яловичини, який є залежним від імпорту, свідчать про сформованість даного ринку за пропозицією. Отже ми можемо констатувати, що заходи щодо регулювання внутрішнього ринку принесли свої результати. Хоча, як свідчать наші подальші дослідження, обсяги імпорту на російський ринок мають постійну тенденцію до збільшення.

Проведені дослідження ґрунтувалися на використанні моделі AIDS, яка виділяє серед ресурсів імпорту не лише види м’яса, але й застосовує аналіз структури взаємозв’язків між ними, зважаючи на те, що кількість імпортерів на російському ринку обмежена. Основна ідея пов’язана з торгівельною моделлю Армінгтона, де визначена важливість подрібнення факторів впливу. Хоча, на відміну від визначень Армінгтона, де домінує імпортний попит, більш гнучкі функціональні форми вивчення системи попиту опираються на вивчення внутрішнього попиту. Крім того, велика роль відводиться походженню товару. За основу взята залежність субститутів один від одного. Така залежність найкращим чином пояснюється через застосування теорії споживчих уподобань. Так, в даній моделі передбачений розподіл власних витрат споживачів у двох напрямках. Перший з них – прийняття рішення щодо кількості придбання того чи іншого товару. Другий – прийняття рішення щодо придбання товару в залежності від його походження. Причому споживач, як правило, прийнявши рішення в одному з двох напрямків, ніколи його не змінює.

Аналізуючи перехресну еластичність слід зауважувати, що позитивне її значення свідчить про те, що такі товари є субститутами, в той час як негативне – що товари є комплементами. У контексті торгівлі позитивне значення показує, що товари є конкурентами на ринку, якщо значення близьке до нуля – товари не є конкурентами. Щодо від’ємного значення, то тут все складніше, оскільки всі види м’яса є субститутами апріорі. Отже, визначальну роль відіграють групи походження даних видів товару. Еластичність всередині групи вказує, що свинина та яловичина є субститутами, курятина є комплементом для яловичини. Міжгрупова еластичність показує рівень конкурентоспроможності між країнами-експортерами різних видів товарів. Яловичина (Я), свинина (С) та курятина (К), імпорт яких на ринок здійснюється з України, представлені відповідно в 2-й групі (Я2, С2, К2). Результати вказують на те, що всі оператори на ринку є конкурентами у своїх ринкових нішах (табл. 2).

Таблиця 2

Еластичність за ціною всіх видів м’яса відповідно до їх походження

Вид товару | Еластичність витрат (?) | Власна та перехресна еластичність за ціною

Я1 | Я2 | С1 | С2 | К1 | К2 | Ін

Я1 | 1,396 | -1,103 | 0,329 | 0,686 | 0,047 | -0,196 | -0,092 | 0,295

Я2 | -0,514 | 0,507 | -0,098 | 0,815 | 0,048 | -0,261 | -0,103 | -0,854

С1 | 0,698 | 0,594 | 0,512 | -1,506 | 0,124 | 0,136 | 0,077 | 0,151

С2 | -1,736 | 0,586 | 0,504 | 2,032 | 0,716 | 0,162 | 0,064 | -3,127

К1 | 1,836 | -0,183 | -0,154 | 0,234 | 0,031 | -0,543 | 0,167 | 0,806

К2 | 1,271 | -0,207 | -0,191 | 0,149 | 0,014 | 0,285 | -0,389 | 0,416

Ін | 0,499 | 0,273 | -0,419 | 0,095 | -0,241 | 1,512 | 0,199 | -0,861

Дослідження підтверджує важливість врахування рівня купівельної спроможності споживачів як чинника, який серйозно впливає на кон’юнктуру ринку. Так, існуючий стан ринку яловичини РФ та рівень купівельної спроможності населення дозволяють стверджувати про поступове, постійне збільшення частки експорту з України на ньому (табл. 2 – групи Я2, С2, К2). Для аналізу зовнішніх витрат використовувався індекс споживчих цін (ІСЦ) та реальний доход на душу населення.

Крім дослідження щодо прогнозування попиту на м’ясо та м’ясопродукти на національному рівні на прикладі РФ, нами також було проведене дослідження щодо визначення залежності величини експорту (на прикладі українського експорту яловичини на ринок РФ) від попиту на товар на ринку імпорту. При цьому зазначимо, що нами використовувалась методика визначення експортного попиту. Дане дослідження підтвердило правильність визначених найбільш впливових факторів на попит на імпортні товари на ринку. Так, для розрахунку експортного попиту на душу населення використовувалась лінійна функцію інфляційно-вивіреної ціни на товар на ринку країни-імпортера, з урахуванням доходу на душу населення в країні імпорту, та існуюча ціна на товари – замінники в країні імпорту (формула (2)):

, (2)

де ЕХ - величина імпорту певного виду товару на ринок, РОР - кількість населення в країні, I - величина валового національного продукту, CPI - індекс споживчих цін, ДER - коливання валютного курсу на ринку імпорту (в нашому випадку – Російської Федерації), P - ціни (яловичини, свинини, курятини) на ринку імпорту.

Результати дослідження свідчать, що при очікуваному розвитку демографічних і макроекономічних процесів валовий попит на м’ясопродукти в РФ до 2006 р. буде зростати, причому в структурі споживання м’яса частка м’яса птиці поступово зменшуватиметься, а частка яловичини – збільшуватиметься. Одночасно рівень валового продовольчого споживання 1990 року в середньостроковій перспективі не буде досягнуто. Через скорочення чисельності населення норми споживання продуктів на душу населення зростатимуть швидкими темпами.

Окремо нами було досліджено вплив зміни податкових і митних умов на макроекономічні показники держави, причому на прикладі Російської Федерації було проведено порівняння існуючого рівня умов (1) із можливими змінами (2-5). Приклад України розглядався лише з позиції зміни ставки ввізного мита та оподаткування (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив податкових і митних умов на зміни макроекономічних показників держави, млн. дол. США

Показники | Російська Федерація | Україна

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Зміни в доходах бюджету | -156,6 | -109,2 | -193,5 | - 80,9 | -129,4 | 6,1

Загальні економічні втрати в споживанні | -22,5 | -9,4 | -40, 1 | - 36,5 | -10,9 | 0,3

Загальні економічні втрати у виробництві | -5,3 | -2,2 | -9,4 | - 10,1 | -2,5 | 2,3

Зміни споживчого надлишку | -604,7 | -396,2 | -796,2 | -724,7 | -459,5 | - 151,7

Зміни виробничого надлишку | 430,7 | 279,7 | 571,9 | 617,4 | 321,6 | 176,2

Загальний ефект від застосування | -330,6 | -223,4 | -417,8 | -188,2 | -267,3 | 33,3

З отриманих результатів видно, що у випадку, коли внутрішній ринок сформований за пропозицією (Україна), застосування зменшених ставок ввізного (імпортного) мита економічні втрати держави зменшуються, відчутних змін у бік зменшення зазнають також загальні економічні втрати у виробництві та споживанні.

Такі зміни, на нашу думку, пояснюються, насамперед, підвищенням рівня самозабезпечення внутрішнього ринку. Активізація конкурентної боротьби, підвищення ефективності внутрішнього виробництва – основні складові поліпшення стану внутрішнього ринку.

Порівнюючи результати дослідження російського та українського ринків яловичини зауважимо, що важливу роль в одержанні позитивного загального ефекту від застосування інструментів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відіграє баланс внутрішнього ринку, причому найкращі результати отримані у випадку, коли внутрішній ринок не залежить від імпорту.

Зважаючи на прагнення нашої країни отримати членство в СОТ, на нашу думку, варто більшу увагу приділити застосуванню дозволеного інструментарію. Саме ці заходи могли б суттєво вплинути на активізацію виробництва яловичини, про що свідчить досвід Російської Федерації. Зростання виробництва експортно-орієнтованих товарів–лідерів дозволить Україні зайняти більш активну позицію на ринках імпорту, а враховуючи сьогоднішню потужну позицію на російському ринку яловичини, можливо необхідно звернути увагу на пошуки нових ліквідних ринків.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Проведене дослідження фінансово-економічного регулювання експорту-імпорту яловичини, а також застосування його інструментів дозволяє сформулювати окремі теоретичні та практичні висновки щодо ефективного формування та здійснення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

1. Лібералізація світової торгівлі викликає необхідність регулюючої ролі держави у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності, яка в ринкових умовах базується на визначенні необхідності втручання, ступеня лібералізації торгівлі через створення необхідної нормативної бази та інституціональної структури, формуванні механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності та правильному застосуванні його інструментів.

2. Застосування методів державного регулювання і, в першу чергу, фінансово-економічного, здійснюється з метою захисту та стимулювання національного ринку агропродовольчої продукції та її просування на світові ринки. В умовах інтеграції України в світове співтовариство необхідність застосування повного спектру інструментарію щодо підтримки внутрішнього виробництва та лібералізації ринку, який за своєю суттю не суперечить вимогам міжнародних організацій, набуває особливо важливого значення.

3. Аналіз українського ринку яловичини свідчить, що після значного зменшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства (близько 24 % у період 1992 - 1999 рр.), протягом 2000 – 2002 рр. відбувалось щорічне зростання пропозиції майже на 10%, при цьому рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва за цей період перевищив 9 відсотків. Це свідчить про існування загальної позитивної тенденції до поступової стабілізації розвитку виробництва в Україні. Поряд з цим, за досліджуваний період фактичний рівень споживання яловичини на одну особу становить 14 кг, тобто зменшився порівняно з 1992 р. в 2,6 рази.

4. Дослідження дає підстави стверджувати, що яловичина є експортоорієнтованим товаром (частка в загальній структурі українського експорту м’яса та м’ясопродуктів складає 96,24%), який має сформовані зовнішні сегменти ринку. Обсяг експорту яловичини в середньому за період з 1995 по 2002 рр. складав 231,56 млн. дол. США (11,33від загального експорту агропродовольчої продукції), при цьому частка Російської Федерації становить 93 - 99 відсотків. Місце України на російському ринку яловичини є досить вагомим, коливаючись в обсягах від 157,75 до 279,97 тис. тонн (23 - 45 відсотків сегменту ринку).

5. Доведено, що за основними критеріями оцінки конкурентоспроможності – ціною, якістю та ліквідністю, яловичина з України на російському ринку є конкурентоспроможною, оскільки ціна, за якою вона пропонується, відповідає вимогам ринку, якість вважається допустимою. Ліквідність підтверджується визначенням коефіцієнтів ліквідності (відповідно 0,739 для України та 0,997 для Російської Федерації), а також обернених коефіцієнтів ліквідності експорту для України (0,353) та імпорту для Російської Федерації (0,306), що свідчить про експортну орієнтованість українського та імпортну залежність російського ринків. Аналіз конкурентоспроможності української яловичини на російському ринку шляхом обчислення прямої та перехресної еластичності даного виду продукції з урахуванням інших видів м’ясопродукції показав, що яловичина, яка імпортується з України, виступає конкурентом аналогічної продукції з інших країн-імпортерів за всіма ознаками.

6. Аналіз вимог щодо якості яловичини, які висувають члени світової спільноти, приведені в загальному положенні, так званому Codex Alimentarius, показав, що “Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості яловичини”, які нині діють в Україні, є значно жорсткішими, що в свою чергу дає підстави стверджувати про конкурентоспроможність української продукції тваринництва (зокрема яловичини) на світовому ринку.

7. Найбільш впливовими інструментами фінансово-економічного регулювання, як показало дослідження, виявились митно-тарифні. Так, моделювання наслідків від застосування митних та податкових умов на прикладі Російської Федерації показало, що за умови зменшення ставки ввізного мита на 36% (у відповідності до умов СОТ), застосування квоти в розмірі 420 тис. тонн, прогнозованого збільшення внутрішнього виробництва на 11та зменшення податку на додану вартість до рівня 10% втрати державного бюджету можуть бути зменшені майже вдвічі (від існуючих нині 330,65 млн. дол. США до можливого рівня 188,2 млн. дол. США). Позитивним ефектом від застосування комплексу інструментів регулювання також слід визнати збільшення рівня виробничого надлишку на 43 % (від 430,75 млн. дол. США до 617,47 млн. дол. США). Основною причиною існування втрат держави ми вбачаємо в несформованості ринку за пропозицією, значна залежність ринку яловичини Російської Федерації від імпорту.

8. Дослідження підтверджує в цілому позитивні наслідки митного регулювання внутрішнього ринку яловичини в Україні. Так, зменшення ставок ввізного мита на 36у відповідності з вимогами СОТ тут не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету, активізуючи при цьому експортно-імпортну діяльність, з одного боку, та стимулюючи конкуренцію на внутрішньому ринку – з іншого. Аналіз показав, що застосування знижених ставок ввізного мита разом із зменшенням ставки податку на додану вартість призведе до збільшення надходжень до державного бюджету на 6,17 млн. дол. США, причому загальний ефект від застосування знижених ставок мита складе 33,3 млн. дол. США, проте обумовлене це в основному значним збільшенням виробничого надлишку на суму 176,25 млн. дол. США. Таке збільшення відповідно здатне покращити фінансовий стан виробників, оскільки іще