НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

КЛИНОВСЬКИЙ Андрій Богданович

УДК 330.111.4 : 332.1 (477.81)

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ

ТА РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ РЕГІОНУ

(на матеріалах Рівненської області)

Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил та регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільській академії народного господарства Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Петрига Микола Олександрович,

Тернопільська академія народного

господарства, доцент кафедри

управління трудовими ресурсами

і розміщення продуктивних сил

доктор економічних наук, професор

Купалова Галина Іванівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, професор

кафедри обліку та аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Пила Василь Іванович,

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань європейської

інтеграції України, завідувач відділу проблем

регіональної економіки;

кандидат економічних наук, доцент

Дишлюк Наталія Іванівна,

Університет економіки та права „Крок”,

доцент кафедри економіки підприємств

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, відділ дослідження проблем

комплексного розвитку і розміщення

продуктивних сил, м. Київ.

Захист відбудеться 21 жовтня 2004 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м. Київ, бул. Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м. Київ, бул. Дружби народів, 28, перший поверх.

Автореферат розісланий 18 вересня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук Рудченко О.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Набуття Україною незалежності, проголошення політичного й економічного суверенітету та реалізація стратегічного курсу подолання бідності передбачають здійснення ряду заходів щодо підвищення рівня доходів і поліпшення добробуту населення, насамперед за рахунок ефективнішого й раціональнішого використання продуктивних сил регіонів. Однак, протягом останніх 10 років спостерігається різка диференціація у рівнях їх соціально-економічного розвитку. Тому основною метою державної регіональної політики є гарантування основних соціально-економічних стандартів добробуту громадян, забезпечення рівноцінних умов для всебічного розвитку областей, куди нині переміщується центр ваги щодо реформування економіки, вирішення соціальних, екологічних й політичних проблем продуктивних сил підвідомчої їм території.

Одним із регіонів, де гостро постала проблема удосконалення розміщення, поліпшення існуючого й забезпечення рівномірнішого демографічного та соціально-економічного розвитку територій, є Рівненська область. Реалізація її значною мірою залежить від розробки наукових засад дослідження розвитку й розміщення продуктивних сил регіону в нових соціально-економічних і політичних умовах господарювання. Вагомий внесок у вирішення цієї проблеми зробили такі учені: О.М. Алимов, С.І. Бандур, В.Ф. Беседін, І.К. Бондар, А.М. Борисенко, А.П. Голіков, Б.М. Данилишин, Н.І. Дищлюк, М.І. Долішній, С.І.Дорогунцов, А.О. Єпіфанов, Я.І. Жупанський, Ф.Д. Заставний, С.І. Іщук, Д.В. Клиновий, Є.П. Качан, Я.В. Коваль, І.М. Коротун, Л.К. Коротун, Б.І. Кравчук, Ю.М. Краснов, Б.М. Крижанівський, Г.І. Купалова, Е.М. Лібанова, П.В. Луцишин, П.О. Масляк, В.Т. Назарчук, В.В. Онікієнко, М.М. Паламарчук, М.Д. Пістун, М.О. Петрига, В.І. Пила, В.А. Поповкін, В.П. Руденко, В.К. Симоненко, А.В. Степаненко, Д.М. Стеченко, М.Ф. Тимчук, О.Г. Топчієв, М.І. Фащевський, А.М. Федорищева, Л.Г. Чернюк, О.С. Чмир та інші.

Проте деякі аспекти проблеми залишаються недостатньо вивченими або дискусійними, зокрема: соціально-економічна сутність, оцінка, удосконалення розвитку й розміщення продуктивних сил регіону в сучасних умовах тощо. Актуальність, теоретична і практична значимість дослідження вказаних проблем, недостатнє їх вивчення, а також необхідність пошуку шляхів забезпечення пропорційного комплексного розвитку й ефективного використання ресурсів регіону в умовах формування соціально орієнтованої ринкової економіки і визначили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження безпосередньо пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти і науки України й здійснювалося згідно з планом держбюджетної науково-дослідної роботи за темою “Еколого-економічні і демографічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил аграрно-індустріального регіону” (1999 р., № держреєстрації 0101U002368), де особисто дисертантом обґрунтовано основні напрями удосконалення розвитку й розміщення продуктивних сил Рівненської області.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного розвитку та розміщення продуктивних сил регіону.

Відповідно до цієї мети в дисертації вирішувалися такі завдання:

– визначення соціально-економічної сутності поняття продуктивні сили та їх основних складових;

– формулювання основних наукових принципів дослідження розвитку й розміщення продуктивних сил регіону;

– опрацювання методологічних і методичних підходів до аналізу розвитку та розміщення продуктивних сил на регіональному рівні;

– аналіз сучасного стану і тенденцій соціально-економічного розвитку та розміщення продуктивних сил регіону;

– групування районів Рівненської області за рівнем соціально-економічного розвитку й розміщення продуктивних сил;

– визначення основних напрямів удосконалення розвитку та розміщення продуктивних сил регіону й розробка рекомендацій щодо їх реалізації.

Об’єктом дослідження є продуктивні сили Рівненської області.

Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні питання державного регулювання розвитку й розміщення продуктивних сил на різних регіональних рівнях та у взаємозв’язку з соціально-економічним розвитком країни в цілому.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становить загальнонауковий діалектичний метод пізнання, при якому об’єкт дослідження розглядається як динамічна система в процесі перманентного розвитку. Дослідження сучасного стану і тенденцій соціально-економічного розвитку та розміщення продуктивних сил здійснено з використанням діалектичного, історичного, системного методів. При вивченні й узагальненні наукових розробок використані методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Методи: групування, графічний, табличний, рядів динаміки, картографічний, соціологічний (анкетування) застосовані при оцінці рівня, тенденцій розвитку господарства регіону. Індексний, інтегральний методи та експертної оцінки використані при групуванні районів за рівнем їх соціально-економічного розвитку і розміщення продуктивних сил. Визначення перспективної кількості населення Рівненської області проведено за допомогою методів порівняння, середніх величин, прогнозування.

Дослідження здійснено на основі положень економічної теорії, зокрема щодо розвитку й розміщення продуктивних сил, відтворення, зайнятості, доходів, соціального захисту населення тощо. Воно також ґрунтувалося на нормативно-правових і господарських документах, розробках науково-дослідних установ та наукових напрацюваннях окремих учених.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими й вагомими теоретичними і практичними результатами, які характеризують новизну й особистий внесок автора, є такі:

одержано вперше:

– розроблено методичні рекомендації щодо визначення рівня розвитку та ефективності використання продуктивних сил регіону з використанням вартості земельних ресурсів. Зокрема, при обчисленні коефіцієнта виробництва валової доданої вартості на гривню затрачених ресурсів пропонується додатково включити до складу витрат вартість землі, що дасть змогу точніше й об’єктивніше оцінити розвиток і розміщення економічного потенціалу області;

– дано комплексну оцінку сучасного рівня й тенденцій розвитку продуктивних сил, економіки регіону з визначенням факторів впливу на його ефективність. Розраховано прогнозну чисельність населення з урахуванням місця проживання (міське, сільське) по адміністративних районах Рівненської області до 2005 і 2010 рр.;

– здійснено групування адміністративних районів Рівненської області за розробленим дисертантом інтегрованим показником їх соціально-економічного розвитку, що дало змогу диференціювати їх на ті, що мають низький, середній і високий рівень розвитку порівняно з аналогічним середнім показником по області;

дістали подальший розвиток:

– визначення основних складових елементів продуктивних сил, які ґрунтуються на комплексному підході і передбачають розподіл їх на чотири основні групи: речові (засоби виробництва, виробнича та соціальна інфраструктура); людські (населення, трудові ресурси, робоча сила, безробітні); духовні (знання та інформація); природні ресурси (водні, земельні, біологічні, рельєф місцевості, ресурси Світового океану, кліматичні, космічні, рекреаційні, географічне положення);

– методологічні підходи щодо розвитку і розміщення продуктивних сил за рахунок визначення їх рівня, тенденцій та ефективності, а також систематизовані показники, які характеризують ефективність розміщення продуктивних сил за такими напрямами й групами: ефективність використання ресурсів, ефективність виробництва регіону та загальна ефективність економіки регіону. На відміну від традиційних, використання цих підходів дозволяє здійснити всебічний комплексний аналіз, а не окремих аспектів, як це здебільшого має місце;

– визначення й обґрунтування умов і чинників розвитку та розміщення продуктивних сил Рівненської області з урахуванням основних тенденцій, особливостей, процесів і явищ, що відбуваються на сучасному етапі в економіці та суспільному житті регіону (реформування, реструктуризація, модернізація економіки тощо);

– напрями розвитку й розміщення продуктивних сил Рівненщини, які передбачають систему заходів щодо поліпшення галузевої та функціональної структури господарства, територіальної структури продуктивних сил, а також демографічного і соціального розвитку регіону;

удосконалено:

– визначення соціально-економічної сутності продуктивних сил, яке характеризує їх не лише як систему особистих, природних і технічних ресурсів, а й як виразника суспільних відносин з приводу їх формування, розміщення, власності, використання та розвитку в інтересах окремого індивідуума і суспільства в цілому;

– систему принципів економічного розвитку й розміщення продуктивних сил регіону, які включають: територіальність, комплексність, регіональну цілісність, системність, державний підхід, науковість, об’єктивність, конкретність, точність, дієвість, регулярність, економічність, порівнянність.

Відмінність одержаних наукових результатів від існуючих наукових підходів і розробок полягає також у системному вирішенні важливого наукового завдання – удосконалення теоретико-методологічних засад і практичних основ розвитку й розміщення продуктивних сил на регіональному рівні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації доведено до рівня методичних рекомендацій та прикладних розробок, які використані Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України при реалізації Національної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки (довідка Державного центру зайнятості № ДЦ-22-1462 від 29.04.03), фахівцями Рівненської обласної державної адміністрації при формуванні Програми соціально-економічного розвитку Рівненської області на 2004-2005 роки (довідка Рівненської обласної державної адміністрації № 01/37-1777 від 20.06.03), Рівненським обласним центром зайнятості у процесі реалізації Програми зайнятості населення Рівненської області, а також при розробці заходів соціального захисту незайнятого населення (довідка № 01-1235 від 20.06.03), Рівненським державним лісогосподарським об’єднанням “Рівнеліс” при формуванні поточних і перспективних планів діяльності обєднання (довідка № 01-1227 від 20.08.03), Тернопільським комерційним інститутом при викладанні дисципліни “Розміщення продуктивних сил” та “Економіка праці” (довідка Тернопільського комерційного інституту № 618 від 6.10.03).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою самостійно виконаною науковою працею, яка має наукове і практичне значення. Сформульовані в роботі наукові результати належать особисто автору і є його науковим доробком.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи оприлюднені на міжнародній науково-теоретичній конференції “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2003 р.) і національній науковій конференції “Маркетинг і підприємництво в перехідній економіці” (м. Львів, 2002 р.);. Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць (загальним обсягом 4 ум. друк. арк.), у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях (3 ум. друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (210 найменування) і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 185 сторінках, робота містить 22 таблиці, 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Методологічні основи розвитку та розміщення продуктивних сил” розкрито сутність продуктивних сил регіону як соціально-економічної категорії, сформульовано основні наукові принципи дослідження, а також методичні підходи до аналізу їх розвитку й розміщення.

Шляхом системного вивчення, критичного розгляду, порівняння й узагальнення існуючого понятійного апарату встановлено, що продуктивні сили – це система функціонуючих і потенційних особистих, природних та технічних органічно взаємопов’язаних ресурсів, кількісні параметри яких залежать від рівня їх розвитку й суспільної форми виробництва; продуктивні сили виражають суспільні відносини з приводу їх формування, розміщення (розподілу, перерозподілу), власності, використання та розвитку в інтересах окремого індивідуума й суспільства в цілому.

Продуктивні сили доцільно досліджувати по елементах, розподілених на окремі класи за такими основними ознаками: роль ресурсів у виробництві та споживанні; їх речовий склад; форма функціонування; економіко-технологічна роль; вихідний розвиток; функціональне призначення; використання у виробничо-господарській діяльності; виробниче призначення; участь у господарському обороті; ступінь економічної активності, а також територіальна межа. Узагальнений аналіз ресурсів слід здійснювати по таких чотирьох групах: речові, людські, духовні й природні (рис. 1).

Обґрунтовано, що економічний аналіз розвитку й розміщення продуктивних сил регіону повинен базуватися на таких узагальнених та упорядкованих автором принципах: територіальність; комплексність; регіональна цілісність; системність; державний підхід, науковість, об’єктивність, конкретність, точність, дієвість, регулярність, економічність, порівнянність.

Проблема дослідження продуктивних сил регіону є багатогранною, оскільки передбачає розв’язання комплексу різноманітних взаємопов’язаних питань. Тому, на відміну від існуючого підходу, при якому розкриваються окремі боки зазначених процесів у галузевому аспекті, або кількісно оцінюється ефективність розміщення продуктивних сил за допомогою одного узагальнюючого показника, пропонується застосовувати системний підхід до аналізу ефективності. Для дослідження розвитку та ефективності розміщення продуктивних сил регіону доцільно проводити поетапно за такими напрямами:

– визначення рівня розвитку й розміщення продуктивних сил;

- виявлення тенденцій розвитку й розміщення продуктивних сил;

- оцінка ефективності використання продуктивних сил у цілому та їх складових елементів.

Існуючі аналітичні показники оцінки рівня ефективності економіки регіону недосконалі, оскільки не враховують сучасних тенденцій трансформації економіки, становлення ринкових відносин, насамперед земельних і майнових. У зв’язку з цим при обчисленні коефіцієнта виробництва валової доданої вартості на гривню затрачених ресурсів автором запропоновано додатково включити до складу витрат, які, переважно обмежуються вартістю основних, оборотних засобів та трудових ресурсів, і вартість землі, що дозволить більш точно й об’єктивно оцінити розвиток і розміщення економічного потенціалу області. При цьому коефіцієнт виробництва валової доданої вартості () на гривню затрачених ресурсів матиме вигляд:

,

де – середньорічна вартість усіх ресурсів; – середньорічна вартість основних засобів; – середньорічна вартість оборотних засобів; – середньорічна вартість трудових ресурсів; – середньорічна вартість земельних ресурсів.

У другому розділі “Сучасний стан і тенденції соціально-економічного розвитку та розміщення продуктивних сил регіону” визначені основні умови й чинники розвитку та розміщення продуктивних сил, дана оцінка рівня і тенденцій розвитку господарства регіону; зроблено аналіз та здійснена оцінка соціально-демографічного стану продуктивних сил регіону; здійснено групування районів Рівненської області за рівнем соціально-економічного розвитку та розміщення продуктивних сил.

У результаті комплексного аналізу встановлено, що на розвиток і розміщення продуктивних сил Рівненської області впливають ряд умов і чинників, які об’єднані автором у такі основні групи: природнокліматичні та людські в контексті організації виробництва і стану соціально-економічного й екологічного середовища. Досліджувана область належить до групи найбідніших у природному відношенні поліських областей України. Хоча регіон має досить різноманітну структуру природних ресурсів (земельні ресурси – 55%, водні – 16,5; лісові – 16,1; природно-рекреаційні – 6,7; мінеральні – 5 і фауністичні 0,7% від сукупного потенціалу), проте загальна величина їх запасів незначна, а ефективність використання невисока. Коефіцієнт забезпеченості області інтегральним природно-ресурсним потенціалом становить тільки 52,9% від середнього по Україні, тимчасом як у сусідніх Хмельницькій області цей показник дорівнює 78,2%, Тернопільській – 92,2 і Львівській – 104,3%.

Наявна природно-ресурсна база зумовила розвиток і спеціалізацію економіки Рівненської області. Встановлено, що найбільш розвиненими галузями промисловості з високим рівнем спеціалізації в регіоні є: скляна і фарфорова (коефіцієнт спеціалізації 9,7) електроенергетика (3,6), хімічна і нафтохімічна (2,5), деревообробна, целюлозно-паперова (2,5) та виробництво будівельних матеріалів (1,7). Проте такі перспективні галузі як легка і харчова промисловість мають досить низький рівень спеціалізації, тому Рівненщина посідає останнє місце в Україні за показником виробництва товарів народного споживання у розрахунку на душу населення.

У сільському господарстві провідними видами і галузями виробництва є вирощування озимої пшениці (коефіцієнт спеціалізації 1,9), картоплі (1,7), свинарство (1,6), а основними галузями і виробництвами – вирощування цукрових буряків (1,2) і великої рогатої худоби (1,4). В аграрному секторі недостатньо ефективно використовуються земельні ресурси й застосовуються технологічно застарілі основні засоби; неналежним чином розвинена інфраструктура аграрного ринку, бракує пільгового кредитування тощо.

Рівненська область має недостатньо високий загальний рівень ефективності економіки, темпи зростання якої до того ж нижчі, ніж у середньому по Україні. За рівнем соціально-економічного й демографічного розвитку область належить до депресивних регіонів. Тут спостерігаються такі негативні процеси як природне вибуття, депопуляція населення, які в останнє десятиріччя проявляються і в міській, і в сільській місцевості. У 2001 р. порівно з 1985 р. кількість народжених в області зменшилася з 20,8 до 13,2 тис. осіб, або на 36,5%, а кількість померлих збільшилася з 12 до 15,2 тис. осіб, або на 26,7%. Таким чином, якщо у 1985 р. природний приріст населення становив 8,8 тис. осіб, то у 2001 р. природне вибуття – 2 тис. осіб. Така несприятлива демографічна ситуація утруднює формування й ефективне використання продуктивних сил досліджуваного регіону.

Незважаючи на високий показник природного вибуття населення, область має достатній рівень забезпеченості трудовими ресурсами і навіть їх надлишок. Існує значна диспропорція на ринку праці, оскільки пропозиція перевищує попит на неї. Внаслідок цього на початок 2002 р. службою зайнятості області було зареєстровано 44,6 тис. безробітних. При цьому навантаження на одне вільне робоче місце дорівнювало 44 особи, а рівень безробіття – 7% при аналогічних середніх показниках по Україні – відповідно 11 осіб і 3,7%. Особливо відчутно позначається безробіття на молоді (кожен п’ятий безробітний віком від 25 до 29 років) і жінках (понад 60%).

Через обмеженість робочих місць і безробіття значна частина працездатного населення змушена виїжджати на заробітки в інші регіони і за кордон. За даними проведеного автором соціологічного обстеження встановлено основні причини міграції й еміграції населення Рівненської області у найбільш трудоактивному віці. На думку респондентів, це: відсутність робочих місць (26,2% відповідей); невисокі доходи (24,8%); низький рівень життя (23,3%); сімейні обставини (9,2%); відсутність перспективи професійного росту (6,8%); відсутність житла (4,4%); бажання жити в місті, а не в селі (2,9%), прагнення навчатися у місті (2,4%).

Вказані респондентами причини та інші негаразди виявилися спонукальним мотивом до еміграції. Так, при можливості змінили б місце свого проживання і виїхали в іншу місцевість в межах України 60,9% респондентів, а в інші країни – 41,3%. Серед бажаних країн еміграції респонденти вказали: США, Канаду (57,7% відповідей), країни Західної Європи (38,5%) і Близького Сходу (3,8%). Встановлено, що міждержавна трудова міграція має як негативні, так і позитивні сторони. Серед негативних аспектів слід вказати відплив із регіону кваліфікованих, працелюбних кадрів, що збіднює загальний науковий, професійний потенціал, ускладнює сімейні стосунки і часто призводить до їх розриву. Позитивними аспектами є забезпечення громадян робочими місцями й вищими доходами, ніж в Україні, зниження рівня безробіття, отримання нових професійних знань і навичок тощо. Так, 30% опитаних переконані, що еміграція призводить до сімейних проблем і розлучень; 25,7% вказали на погіршення кадрового потенціалу, особливо з числа молоді, внаслідок нестачі кваліфікованих кадрів; 17,9% вважають, що вона спричиняє погіршення економічного стану не тільки області, а й країни; 15,7% вказали на зниження загального наукового, освітнього й культурного рівня громадян.

Матеріали дослідження свідчать, що існує значна територіальна варіація у соціально-економічному рівні розвитку районів Рівненщини. Результати групування адміністративних районів за розробленим дисертантом інтегрованим показником їх соціально-економічного розвитку наведено у табл.1. Це потребує застосування диференційованого підходу щодо подальшого інвестування, інноваційного й соціального розвитку застійних територій, опрацювання відповідних соціальних прогнозів і програм.

Таблиця 1

Групи районів Рівненської області за інтегрованим показником

соціально-економічного розвитку

Групи районів за інтегрованим показником | Середній інтегрований показник по групі | Рівень соціально-економічного розвитку | Райони | Кількість | Назва | І – до 0,5 | 0,33 | низький | 5 | Володимирецький

Демидівський

Дубровицький

Зарічненський

Рокитнівський | ІІ – 0,6-1,0 | 0,64 | середній | 8 | Березнівський

Дубенський

Здолбунівький

Корецький

Костопільський

Млинівський

Рівненський

Сарненський | ІІІ – понад 1,0 | 2,60 | високий | 3 | Гощанський

Острозький

Радивилівський |

У цілому, незважаючи на існуючі проблеми, Рівненська область має прийнятні природні, демографічні, соціальні й економічні умови для розвитку та ефективного використання продуктивних сил.

У третьому розділі “Основні напрями удосконалення розвитку і розміщення продуктивних сил регіону” визначено шляхи удосконалення галузевої та функціональної структури господарства, сформульовані пропозиції щодо поліпшення територіального розміщення продуктивних сил, а також покращання демографічного та соціального розвитку регіону.

У процесі дослідження виявлені диспропорції у галузевій і функціональній структурі економіки Рівненщини. Основними з них є: нераціональне співвідношення між галузями, що виробляють готову продукцію і тими, що виробляють сировину, напівфабрикати, надмірне переважання капіталоємних галузей промисловості над трудоємними галузями обробної промисловості, досить високий рівень використання у виробництві більшості видів природних ресурсів і нераціональне використання трудових ресурсів. Невідповідність між сировинними ресурсами й виробничими потужностями окремих галузей, зростання ролі окремих галузей у загальному обсязі продукції промисловості (електроенергетика – 46,1% від загального обсягу промислової продукції області) через зниження частки інших не сприяють ефективному використанню продуктивних сил Рівненської області. Тому одним з основних завдань подальшого економічного розвитку області є розробка пропорційного, збалансованого, сталого та пов`язаного з економікою всієї держави конкурентоспроможного розвитку її продуктивних сил.

Підвищення ефективності спеціалізованих галузей (лісова, деревообробна, легка, лісохімічна, промисловість будівельних матеріалів), так і тих, які в майбутньому можуть стати спеціалізованими (харчова, легка), сприятиме поліпшенню співвідношення між добувними і сировинними галузями, та обробною промисловістю. За рахунок цього поліпшиться рівень готовності виготовлюваної в області продукції і використання трудових ресурсів, комплексне використання сировини, поліпшення соціальних умов життя. Для модернізації, реструктуризації економіки Рівненської області пе6ршочергова потреба в іноземних інвестиціях, за нашими розрахунками, складає щонайменше 110 млн. дол. США. Їх реалізація дасть можливість збільшити додатково надходження у бюджет близько 18 млн. грн. щорічно, а також створити 7 тис. нових робочих місць і зберегти 13 тис. діючих. Дисертантом розроблені основні перспективні напрями комплексного й раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів у місцевій промисловості області (табл. 2).

Розрахунки дисертанта щодо прогнозування чисельності населення Рівненської області до 2010 р. свідчать, що в перспективі особливо гострою буде проблема скорочення його у південних районах області: Гощанському, Дубенському, Здолбунівському, Рівненському, Радивилівському, Корецькому, Млинівському. Зменшення кількості жителів тут відбуватиметься набагато вищими темпами, ніж у середньому по області. Тому саме цим районам слід приділити більшу увагу. Без проведення глибоких соціально-економічних реформ, реалізації ефективної демографічної політики демографічна ситуація в Рівненській області погіршуватиметься і надалі. Ці висновки підтверджують результати проведеного автором у 2003 р. соціологічного обстеження щодо вивчення думки громадян області стосовно демовідтворювальної поведінки. Вони свідчать про низьку репродуктивну мотивацію населення, насамперед молоді фертильного віку. Для громадян характерний малодітний тип репродуктивної поведінки. Так, на запитання: “Скільки б Ви хотіли мати дітей?” більшість (73,9%) опитаних відповіли, що хочуть мати двоє дітей, 23,9% – одну і тільки 2,2% – троє дітей.

Таблиця 2

Основні напрями комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів Рівненської області

Вид сировини | Продукція | Виробляється | Перспективне використання | Торф | Торфобрикети, торфокомпости, бальнеологічні потреби | Будівельні матеріали, торфові горщики, торфогуміновані добрива, ацетон, парафін, смоли, оцтова кислота, кокс, мастила, кормові дріжджі, генераторний газ | Залізна руда– | Металургійна сировина | Мідна руда– | Виробництво електропроводів, теплообмінники, добрива | Граніт, гранодіорит, магматити | Будівельний та облицювальний матеріал | Будівельний та облицювальний матеріал | Кварцові діорити | Будівельний матеріал | Будівельний матеріал | Базальт | Будівельний та облицювальний матеріал, бордюри, мінеральна вата | Електроізолятори, тонкі й надзвичайно тонкі волокна, наповнювач фарб | Базальтові туфи | Відходи | Черепиця, цегла (сорбент для радіонуклідів) | Глина | Цегла, черепиця, дренажні труби, керамічні вироби | Цегла, черепиця, дренажні труби, грубокерамічні вироби | Каоліни | Керамічні вироби | Фарби, лаки, мило, наповнювачі лінолеуму тощо | Вапняки | Цемент, будівельні матеріали, вапно | Добрива | Крейда | Цемент | Комбікорми, сода, пластмаси | Кварцові піски | Скло, скляна тара, посуд, сувеніри | Ялинкові прикраси | Фосфорити | Добрива | Фосфоритне борошно | Бурштин | Прикраси та сувеніри | Лаки, янтарна кислота, каніфоль, оптичні прилади, електроізолятори | Основними умовами для народження дітей респонденти вважають: поліпшення матеріальних умов, підвищення доходів (59,6% відповідей); покращання стосунків у сім’ї (5,6%); поліпшення житлових умов (7,9%). Отже, головними регуляторами кількості дітей у сім’ї повинно стати забезпечення належних економічних і житлових умов громадянам, що можливо при ефективній соціально-демографічній політиці. Надзвичайно важливою проблемою у Рівненській області є забезпечення продуктивної зайнятості населення та скорочення безробіття. Для розв’язання її необхідно реалізувати ряд заходів щодо сприяння розвитку малого і середнього бізнесу. Нині для цього ще не створено належних умов. У результаті проведеного дисертантом у 2003 р. соціологічного обстеження 677 громадян Рівненської області виявлені основні причини, що утруднюють започаткування власної справи й заняття підприємницькою діяльністю: відсутність необхідних коштів, ресурсів, виробничих контактів (31,5% відповідей); нестача економічних, юридичних, організаційних та інших знань і навичок (16,7%); занадто великі податки (15,5%); непослідовна політика держави та недосконалість законодавства (14,3%); неможливість взяти на прийнятних умовах кредит для організації власної справи (6%); небажання ризикувати (5,4%); високий рівень злочинності, відсутність властивостей лідера, керівника (по 4,2%); небажання брати на себе відповідальність (1,8%) та негативний досвід родичів, сусідів, знайомих (0,6%).

Основним завданням соціального розвитку Рівненщини є подолання бідності, наслідки якої проявляються через низький рівень життя, соціальної захищеності населення і в цілому не сприяє демовідтворювальному процесу. Це підтверджують дані соціологічних досліджень базової захищеності населення, проведених у 2002 р. Рівненським обласним управлінням статистики. На Рівненщині сформувалися так звані центри концентрації бідності, до яких відносяться адміністративно-територіальні райони з низьким рівнем соціально-економічного розвитку продуктивних сил (Демидівський, Зарічненський, Дубровицький та ін.) і населені пункти. В особливо важкому становищі опинилися малі міста й села.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої проблеми удосконалення розвитку й розміщення продуктивних сил регіону. У дослідженні були узагальнені та отримали подальший розвиток теоретичні і методичні питання розвитку та розміщення продуктивних сил, а також розроблено пропозиції щодо їх удосконалення. Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки і пропозиції.

1. У зв’язку із загостренням в останні роки демографічної, соціально-економічної, екологічної ситуації, становленням і функціонуванням ринкової економіки та інтеграцією України у світовий економічний простір роль продуктивних сил суспільства, насамперед його особистого компонента в контексті соціально-економічних аспектів та з урахуванням регіональної специфіки постійно зростає. З огляду на це проблема вивчення розвитку та розміщення продуктивних сил територіально-адміністративних одиниць нині набуває особливої гостроти та актуальності. Однак до цього часу вона не стала предметом комплексного дослідження, не відпрацьовані єдині методологічні й методичні підходи до вирішення поставленого кола питань у контексті становлення ринкових відносин, реструктуризації економіки. Крім того, не існує єдиної термінології, яка б відображала зміст досліджуваної проблеми, насамперед щодо визначення поняття “продуктивні сили” та їх складу. Це утруднює наукове пізнання й аналіз досліджуваної категорії та практичне використання отриманих аналітичних висновків у регулюванні економіки.

2. Існуючі визначення продуктивних сил як економічної категорії потребують уточнення в частині поглиблення їх соціально-економічної сутності. Продуктивні сили слід розглядати не тільки як систему особистих, природних і технічних ресурсів, а й носія суспільних відносин з приводу їх формування, розміщення, власності, використання та розвитку в інтересах окремого індивідуума і суспільства в цілому.

3. Для комплексного вивчення продуктивних сил регіону доцільно використовувати розроблену дисертантом класифікацію елементів продуктивних сил. При цьому основними класифікаційними ознаками їх є: роль ресурсів у виробництві та споживанні; речовий склад; форми функціонування; економіко-технологічна роль; вихідний розвиток; функціональне призначення; використання у виробничо-господарській діяльності; участь в господарському обороті; ступінь економічної активності й територіальна межа.

4. Обґрунтовано необхідність упорядкування та деталізації складу продуктивних сил за такими основними групами елементів: речові, людські, природні й духовні. До складу речових ресурсів входять: засоби виробництва, виробнича і соціальна інфраструктура. Людські ресурси складаються з таких елементів як населення, трудові ресурси, робоча сила, безробітні. Духовні ресурси включають науку, знання та інформацію. Природні ресурси охоплюють мінеральні, земельні, водні, біологічні, ресурси Світового океану, кліматичні, космічні, рекреаційні, рельєф місцевості, геологічна будова, географічне положення.

5. Дослідження продуктивних сил регіону повинно здійснюватися за такими основними напрямами: рівень, тенденції й ефективність їх розвитку та розміщення. Для цього доцільно використовувати систематизовані автором показники, які характеризують ефективність розміщення продуктивних сил за такими групами: ефективність використання ресурсів, ефективність виробництва регіону й загальна ефективність економіки регіону. На відміну від традиційних, використання цих підходів дає змогу здійснити всебічний комплексний аналіз, а не окремих аспектів, як це, здебільшого, має місце.

6. Існує потреба в удосконаленні окремих аналітичних показників. Зокрема, при оцінці рівня ефективності економіки регіону, а саме при обчисленні коефіцієнта виробництва валової доданої вартості на гривню затрачених ресурсів, пропонується додатково включити до складу витрат (крім вартості основних, оборотних засобів, трудових ресурсів) вартість землі, що дозволить точніше й об’єктивніше оцінити розвиток і розміщення економічного потенціалу області.

7. Встановлено, що на розвиток і розміщення продуктивних сил Рівненської області впливають в основному дві групи чинників – природнокліматичні та економічні умови, які відрізняються тим, що враховують основні тенденції, особливості, процеси та явища, які відбуваються нині в економіці і суспільному житті регіону (реформування, реструктуризація, модернізація економіки тощо).

8. Незважаючи на бідніші, порівно з іншими регіонами країни, природні ресурси, область має сприятливі умови для розвитку господарства. Проте складні економічні умови спричинили спад виробництва, масове закриття й зупинку багатьох підприємств, руйнацію соціальної інфраструктури, безробіття, зниження рівня життя населення, підвищення рівня захворюваності й злочинності. У Рівненській області найвищий в Україні рівень безробіття і навантаження безробітних на вільне робоче місце та депопуляції населення. У перспективі до 2010 року, в області, за розрахунками автора, очікується подальше скорочення чисельності населення.

9. Обґрунтовано, що перспективними і пріоритетними галузями для досконалішого розвитку й розміщення продуктивних сил Рівненської області мають бути хімічна, лісова, харчова, будівельна і легка, скляна, фарфорово-фаянсова, які нині слабо розвинені або був у стані занепаду. Держава повинна здійснювати політику протекціонізму щодо розвитку аграрного сектора економіки. За нашими розрахунками, у Рівненській області доцільно налагодити або розширити виробництво до 50 видів продукції промисловості та сільського господарства з тих 90 видів, які нині імпортує область із інших регіонів і 64 країн світу.

10. Кращому розвитку й розміщенню продуктивних сил регіону сприятиме реалізація системи заходів щодо удосконалення галузевої та функціональної структури економіки, поліпшення територіальної структури продуктивних сил, поліпшення демографічного і соціального розвитку регіону. Цього можна досягти за рахунок: підвищення ефективності й збільшення до необхідних обсягів виробництва в традиційних галузях спеціалізації промисловості та сільського господарства; формування нових перспективних галузей спеціалізації (утилізація побутових і промислових відходів, застосування надомної праці, роботи сезонного характеру); підвищення ефективності виробництва в тих галузях промисловості та сільського господарства, які не можуть бути перетворені у спеціалізовані; сприяння підвищенню рейтингу інвестиційної привабливості регіону.

11. Враховуючи нерівномірність розміщення великих міст, що дублюють частину обласних функцій, та периферійне розташування більшості центрів адміністративних районів, доцільно розвивати міжрайонні системи розселення (Зарічненську і Дубровицьку, Кузнєцовську і Сарненську, Березнівську і Рокитнівську тощо). Слід спрямовувати зусилля на формування територіально-виробничих адміністративних систем, а саме міжрайонних, які не змінюючи межрегіональних територіальних утворень, дозволяли б акумулювати фінансові, інтелектуальні, соціальні й виробничі ресурси на розв’язання спільних актуальних проблем соціально-економічного розвитку регіону.

12. Для розвитку малого та середнього бізнесу в регіоні необхідне: пільгове кредитування; постійне консультаційне й інформаційне супроводження підприємців; пільгове оподаткування; виявлення безробітних, здатних до підприємницької діяльності; безплатне навчання безробітних – майбутніх підприємців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Клиновський А. Стан розвитку та розміщення і проблеми вдосконалення лісогосподарського комплексу аграрно-індустріального регіону (на прикладі Рівненської області) // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. – 1999. – Вип.3. – С. 122-128.

2. Клиновський А. Вплив соціально-економічних умов на процес відтворення населення і його зайнятість в Рівненській області // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. – 2000. – Вип.4. – С. 225-230.

3. Клиновський А. Системний підхід у дослідженні регіональних соціально-економічних проблем розвитку продуктивних сил Рівненської області // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. – 2001. – Вип.5. – С. 33-37.

4. Клиновський А. Деякі питання вдосконалення соціального розвитку Рівненської області // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. – 2002. – Вип.6. – С. 179-184.

5. Клиновський А. Основні проблеми та напрямки розвитку рекреаційного комплексу Рівненської області // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. – 2002. – Вип.7. – С. 31-32.

6. Клиновський А. Продуктивні сили як соціально-економічна категорія // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. – 2003. – Вип.8. – С. 65-72.

В інших виданнях:

7. Клиновський А. З історії бортництва та сучасні проблеми бджільництва Рівненщини // Український пасічник. – 2001. – С.26-28.

8. Клиновський А.Б. Інноваційний процес як основа розвитку і функціонування підприємницької системи у Рівненській області // Зб. матеріалів ІІ міжвузівської наукової конференції “Маркетинг і підприємництво в перехідній економіці”. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 120-121.

9. Клиновський А.Б. Суть проблеми комплексного економічного і соціального розвитку регіону (на прикладі Рівненської області) // Наукові записки: Зб. матеріалів наукової конференції викладачів Тернопільського комерційного інституту. – Тернопіль: Тернопільський комерційний інститут, 2002. – С.54-64.

10. Клиновський А.Б. Проблеми побутових відходів на Рівненщині // Наукові записки: Зб. матеріалів наукової конференції викладачів Тернопільського комерційного інституту. – Тернопіль: Тернопільський комерційний інститут, 2002. – С.88-91.

11. Клиновський А. Іноземне інвестування як один з чинників соціально-економічного розвитку Рівненської області // Зб. матеріалів Міжнародної науково-теоретичної конференції “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”. – Тернопіль: Інститут економіки і підприємництва, 2003. – С. 270.

12. Клиновський А.Б. Картоплярство Рівненщини: проблеми розвитку галузі // Наукові записки Тернопільського комерційного інституту: Матеріали наукової конференції викладачів інституту, проведеної у 2002/2003 навчальному році. – 2003. Випуск 3. – С. 64-66.

АНОТАЦІЯ

Клиновський А.Б. Соціально-економічні проблеми розвитку та розміщення продуктивних сил регіону (на матеріалах Рівненської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено питанням розробки теоретико-методологічних і практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного розвитку та розміщення продуктивних сил регіону. Результатом проведеного дослідження є: поглиблення соціально-економічної сутності поняття “продуктивні сили”; подальший розвиток основних складових продуктивних сил; обґрунтування наукових принципів і збагачення методологічних підходів до аналізу їх розвитку і розміщення; комплексна оцінка сучасного рівня та тенденцій розвитку господарства регіону з визначенням умов і факторів впливу на його ефективність; визначення прогнозної чисельності населення регіону з урахуванням місця їх проживання та віку (до 2010 р.); групування адміністративних районів Рівненської області за рівнем соціально-економічного розвитку, а також визначення основних напрямів удосконалення розвитку і розміщення продуктивних сил регіону.

Основні результати дисертації впроваджені у практику, що сприяє подальшому розвитку, кращому використанню й розміщенню продуктивних сил, підвищенню рівня життя населення.

Ключові слова: продуктивні сили, розвиток, розміщення, регіон, галузь, територіальна організація, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Клиновский А.Б. Социально-экономические проблемы развития и размещения производительных сил региона (на материалах Ровенской области). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – размещение производительных сил и региональная экономика. – Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена вопросам разработки теоретико-методологических и практических рекомендаций по обеспечению эффективного развития и размещения производительных сил региона.

Путем системного исследования, критического рассмотрения, сравнения и обобщения существующего понятийного аппарата углублено социально-экономическую сущность понятия “производительные силы”. Под ними понимается система функционирующих и потенциальных личностных, природных и технических органически взаимосвязанных ресурсов (сил), количественные параметры которых зависят от уровня их развития и общественной формы производства; производительные силы выражают общественные отношения по поводу