Національна академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

Кондрашихін Андрій Борисович

УДК 332.1:336.76

Територіальна організація ринку цінних паперів: методологія і практика

Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, член-

кореспондент НАН України Дорогунцов Сергій Іванович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, голова.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мозговий Олег Миколайович, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Голова комісії;

доктор економічних наук, професор Чернюк Людмила Григорівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом дослідження проблем комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил;

доктор економічних наук Орлов Василь Миколайович, Українська національна академія зв’язку ім.О.С.Попова Державного комітету зв’язку та інформатизації України, завідувач кафедри економіки підприємства і корпоративного управління.

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ.

Захист відбудеться 19 квітня 2004 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий 18 березня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Бандур С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З переходом України на ринковий шлях розвитку, інтеграцією у світове економічне співтовариство та з метою вступу до Європейського Союзу, участі в інших міжнародних інтеграційних процесах виникла необхідність формування макросистем ринкової економіки в надзвичайно складних, суперечливих умовах політичного, соціального, економічного руху на ґрунті непристосованих до ринку елементів колишньої соціалістичної економіки. Прийняття у 1996 році Конституції України законодавчо підтвердило курс ринкових реформ. Першим кроком до формування ринку легального капіталу було прийняття у 1991 році Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” і ряду інших актів. На законодавчому рівні було оголошено принципово нові механізми фінансового управління і накопичення капіталу – цінні папери, що є грошовими документами, які мають певну вартість і набір прав та обов'язків.

За роки незалежності України ринок цінних паперів значною мірою розширився та змінився як структурна складова ринкових трансформацій. Для сучасного етапу розвитку системи господарювання України характерні радикальні економічні перетворення, спрямовані на посилення економічних методів управління, розширення умов для функціонування ринкових відносин. Успішне вирішення цих завдань неможливе без перебудови організаційно-управлінського механізму суспільного виробництва і корінної зміни ставлення до ринку цінних паперів як невід'ємної частини ринкової економіки держави та ланки світової фінансової системи з погляду процесу глобалізації.

Теоретичні та прикладні питання розвитку і розміщення продуктивних сил, територіальної організації господарських систем в умовах реформування економіки досліджено у наукових працях багатьох вчених-економістів і практиків. Вагомий внесок у розвиток цієї проблематики внесли О.М.Алимов, С.І.Бандур, П.П.Борщевський, М.І.Долішній, С.І.Дорогунцов, Б.М.Данилишин, Л.В.Дейнеко, В.М.Геєць, Г.В.Задорожний, Т.А.Заяц, В.І.Куценко, А.С.Лисецький, І.І.Лукінов, А.Ф.Мельник, С.В.Мочерний, О.М.Паламарчук, В.І.Пила, В.Н.Поповкін, О.П.Сологуб, М.Ф.Тимчук, М.І.Фащевський, Л.Г.Чернюк, М.Г.Чумаченко та ін.

Питанням формування та становлення ринку цінних паперів присвячені дослідження О.Ф.Балацького, М.О.Бурмаки, М.О.Гольцберга, В.С. Загорського, Т.І.Лозової, О.М.Мозгового, В.В.Оскольського, Ю.Є.Петруні, О.С.Поважнього, О.Ю.Ромашка.

Сучасні спеціальні дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем організації та функціонування економічного механізму управління ринком цінних паперів орієнтовані, головним чином, на статистичний облік окремих економічних показників і фондових індексів.

Умови, у яких сьогодні функціонує ринок цінних паперів і його учасники, не дають змоги достатньою мірою використовувати переваги ринку і його складових частин, стримують процес економічних перетворень, негативно впливають на інвестиційний імідж України. В сучасних умовах практично ігнорується роль і місце регіональних ринків цінних паперів, стримуються можливості та спроможність регіональних ринків до сталого розвитку.

Все це потребує кардинальних змін в структурі управління ринком цінних паперів, розробки методологічних та методичних підходів до дослідження процесів і явищ, упровадження механізмів активного впливу на всіх його ієрархічних рівнях, обґрунтування нової організаційно-економічної концепції управління, що передбачає, в першу чергу, активізацію регіональних ринків цінних паперів. Масштабність, складність та недостатня дослідженість цих проблем обумовили доцільність дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає тематичному плану наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України Національної Академії Наук України. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні теми 3.1.5.63: “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (номер держреєстрації 0100U000657).

Особисто автором розроблено методологію формування та функціонування складових ринкової інфраструктури, що дозволило обґрунтувати концептуальні напрями управління регіональними господарськими системами та підготувати пропозиції і рекомендації стосовно удосконалення територіальної організації нових ринкових утворень.

Крім того, наукові розробки дисертанта були використані при виконанні науково-дослідних робіт “Дослідження можливостей зниження фінансових ризиків інвестування в акції ВАТ “Укртелеком”” (номер держреєстрації 0103U005178) та “Дослідження фінансових складових формування системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ “Укртелеком”” (номер держреєстрації 0103U005177), де автору належать розробки щодо організаційно-економічних аспектів управління відносинами щодо цінних паперів.

Тематика наукових досліджень відповідає Основним напрямкам розвитку фондового ринку України на 2001-2005 роки та Концепції державної регіональної політики. Окремі питання функціонування регіонального ринку цінних паперів досліджуються на прикладі Автономної Республіки Крим і знайшли застосування в практичної діяльності по формуванню інвестиційно-фінансових утворень інших регіональних ринків цінних паперів стосовно налагодження взаємодії між різними типами учасників відносин.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад територіальної організації національного ринку цінних паперів та практичних рекомендацій по удосконаленню його управління на всіх ієрархічних рівнях шляхом створення організаційно-економічного механізму.

Для досягнення визначеної мети в дослідженні поставлені й вирішені наступні основні завдання:

- визначити економічну сутність, роль і значення регіональних ринків цінних паперів у народногосподарській структурі України, виявити закономірності та тенденції їх розвитку;

- обґрунтувати основні принципи та фактори формування територіальної структури і напрями підвищення ефективності функціонування регіональних складових ринку цінних паперів;

- розробити шляхи та напрямки удосконалення організаційно-економічного механізму управління регіональним ринком цінних паперів у сучасних умовах, у тому числі з використанням активних методів впливу на учасників відносин щодо цінних паперів;

- визначити структуру відносин щодо цінних паперів на ринку послуг як основу вирішення проблемних питань, виділити економічні, правові, соціальні, моральні, інформаційні та відносини власності в загальній системі відношень регіонального ринку цінних паперів;

- обґрунтувати принципи територіальної організації та виявити характер формування територіальних утворень регіональних ринків цінних паперів в залежності від умов функціонування – правової бази, сукупності інвестиційно-емісійних інструментів ринку, факторів ризику;

- надати пропозиції щодо стимулювання та підвищення ефективності управління регіональним ринком цінних паперів як основи залучення інвестиційних потоків в країну;

- розробити прогнозну модель регіонального ринку цінних паперів.

Об'єктом дослідження є територіальна організація ринку цінних паперів і процеси формування територіальної структури його регіональних елементів та інвестиційно-фінансових утворень.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи функціонування та територіальної організації ринку цінних паперів і практичні підходи до удосконалення його регіональної структури та організаційно-економічного механізму управління в умовах трансформації економіки України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження дисертаційної роботи є фундаментальні положення сучасних теорій економічного зростання, наукові праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених по регіональній економіці і фінансових ринках. В роботі використані сучасні методи дослідження, зокрема: діалектичний – для виявлення закономірностей, принципів та факторів територіальної організації продуктивних сил; економіко-статистичний, порівняльного та структурного аналізу - для визначення місця ринку цінних паперів у структури продуктивних сил, аналізу рівня і перспектив розвитку регіональних ринків цінних паперів; аналітичний і логічний – для виявлення методичних проблем управління регіональним ринком цінних паперів; метод класифікації та експертних оцінок – для визначення факторів ризику інвесторів, способів підвищення ефективності функціонування регіонального ринку цінних паперів; проблемно-цільовий підхід і методи системного аналізу – для розробки концепції розвитку регіональних ринків цінних паперів; економіко-математичний аналіз – для розробки методу оцінки ефективності управління регіональним ринком цінних паперів; конкретно-історичний – для аналізу становлення ринку цінних паперів та відносин щодо цінних паперів; сценарного моделювання – для прогнозування розвитку регіонального ринку цінних паперів.

Інформаційну базу дослідження складають статистичні та звітні дані Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, інших міністерств і відомств, наукові доробки вітчизняних та зарубіжних вчених економістів з проблем ринку цінних паперів.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації сформульовані та обґрунтовані теоретико-методологічні та методичні засади, а також практичні рекомендації щодо удосконалення територіальної організації національного ринку цінних паперів, підвищення ефективності управління регіональними ринками цінних паперів України з урахуванням економічних трансформацій, що має істотне значення як для посилення інвестиційної привабливості ринку цінних паперів, так і визначення перспектив соціально-економічного розвитку країни в цілому.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- поглиблено теоретико-методологічні основи територіальної організації ринку цінних паперів, визначено його сутнісні ознаки, закономірності та принципи формування територіальної структури регіональних ринків, виявлено характерні ознаки її елементів, які на відміну від існуючих базуються на узгодженості та збалансованості територіально-функціональних ознак з врахуванням економічних трансформацій;

- вперше розроблено методологію класифікації матеріально-речових елементів ринку цінних паперів в сучасних умовах господарювання: засобів і предметів праці, об'єктів інтелектуальної та промислової власності, суб'єктивних елементів у процесі виконання певних функцій щодо випуску і обігу цінних паперів, а також виробничих відносин, що виникають в процесі діяльності на ринку цінних паперів;

- обґрунтовано роль регіонального ринку цінних паперів у формуванні відносин економічної власності територіально-виробничого комплексу регіону та визначено його вплив на систему економічних відносин об'єктів господарської діяльності на основі визначених вартісних складових;

- поглиблено сутність, визначено структуру та зміст організаційно-економічного механізму управління регіональним ринком цінних паперів, методи управління його територіальними утвореннями у взаємодії різних суб'єктів відносин як основи підвищення їх дієвості та активності;

- вперше обґрунтовано і доведено доцільність використання принципу виділення об'єкта управління на ринку цінних паперів як сукупності угоди з цінними паперами та відносин щодо цінних паперів, дотримання якого дає можливість забезпечить розробку системи взаємодій і взаємовідносин учасників регіонального ринку на основи вартісної оцінки показників соціально-економічного характеру;

- удосконалено методичні підходи щодо дослідження регіонального ринку цінних паперів на основі використання методів системно-структурного і абстрактно-конструктивного аналізу, визначено його ознаки і змістовні характеристики, цілі і функції, роль і значення в системі територіально-виробничого комплексу регіону як важливої складової ринкових трансформацій;

- надано пропозиції щодо реалізації виробничих відносин на ринку цінних паперів та визначено роль людини в цьому процесі; запропоновано підходи до оцінки, аналізу явищ у процесі ціннопаперового виробництва, вироблення управлінських рішень, виходячи з прийнятих суб’єктивних оцінок;

- вперше розроблено систему економічно обґрунтованих показників комплексної оцінки ефективності управління регіональним ринком цінних паперів в сучасних умовах господарювання, а також технологію економічного впливу на учасників ринку на основі комплексного аналізу економічних характеристик угод з цінними паперами як сукупності специфічних відносин;

- розширено понятійний апарат, введено в обіг і надано наукове тлумачення наступним поняттям: територіальна організація ринку цінних паперів; відносини щодо цінних паперів; інвестиційно-фінансові утворення; вартісні параметри управління; організаційно-економічний механізм управління регіональним ринком цінних паперів; методика активізації регіонального ринку цінних паперів;

- удосконалено класифікацію регіональних факторів ризику інвестування та методів впливу учасників відносин, за допомогою якої визначаються умови розширеного відтворення на регіональному ринку цінних паперів або його депресивного розвитку, яка на відміну від існуючих базується на економічній оцінці взаємообумовленості та взаємозв’язку окремих складових процесу управлінської діяльності;

- вперше розроблено модель збалансованої системи прав і обов'язків щодо цінних паперів з погляду фінансового результату операції учасників відносин регіонального ринку цінних паперів, яка дає можливість прогнозування перспективи його розвитку;

- обґрунтовано концептуальні підходи до оптимізації діяльності та підвищення ефективності управління регіональним ринком цінних паперів з використанням оновленого категоріального апарату, врахуванням специфічних особливостей та його ролі в створенні нової інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України.

Відмінність одержаних наукових результатів від існуючих полягає також в системному підході до управління процесами формування, розвитку та функціонування ринку цінних паперів регіональних господарських систем в умовах соціально-економічних трансформацій; в оптимізації територіальної організації ринку цінних паперів на принципово новій науково-теоретичній і методологічній базі, яка враховує як сукупну систему загальнонаукових принципів розвитку продуктивних сил, так і їх регіональні особливості та специфіку використання на ринку цінних паперів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання органами законодавчої і виконавчої влади, місцевого самоврядування, емітентами цінних паперів та іншими учасниками відносин щодо цінних паперів, у тому числі іноземними інвесторами, у процесі управління й активізації регіональних ринків цінних паперів на мікро- та макрорівні. Крім того, розроблені в дисертації теоретичні положення і практичні рекомендації дають можливість: розробити стратегічні напрямки удосконалення управління та розвитку інвестиційно-фінансових утворень регіональних ринків цінних паперів; обґрунтувати методологію формування та функціонування регіонального ринку цінних паперів із розробкою системи принципів, цілей, функцій і методів управління на різних ієрархічних рівнях; здійснити розробку програми розвитку регіонального ринку цінних паперів та її поетапну реалізацію.

Розроблені рекомендації з активізації національного ринку цінних паперів і удосконалення його регіональної структури знайшли використання в ВАТ “Укртелеком” (Акт впровадження у виробництво № 31-15 від 16.12.2002 р.), в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України (довідка № 79-24/57 від 31.10.2003 р.), в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка №25/141-2-4 від 1.03.2004р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо методологічних і практичних засад територіальної організації ринку цінних паперів, концептуальних підходів до формування його структури та перспектив регіонального розвитку, новітніх тенденцій у цій сфері суспільного виробництва. Усі викладені в дисертації наукові результати, які виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження апробовано в доповідях, повідомленнях на 11 міжнародних, національних, регіональних наукових, науково-методичних та науково-практичних конференціях. Зокрема: “Телекомунікації України: економіка, менеджмент, право” (м. Одеса, 2002); “Теорія і практика формування та розвитку корпоративного сектору економіки” (м. Київ, 2003); “Економічні та правові проблеми санації і банкрутства підприємств в Україні: теорія і практика” (м. Гута, 2003); “Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м. Рівне, 2003); “Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу в України (регіональний аспект)” (м. Чернівці, 2003); “Удосконалення системи оподаткування як необхідність забезпечення ефективної бюджетної політики” (м. Київ, 2003); “Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку України” (м. Київ, 2003); “України наукова” (м. Дніпропетровськ, 2003); “Проблеми економічного розвитку й ефективного управління в галузі зв’язку” (м. Одеса, 2003); “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2003); “Динаміка наукових досліджень-2003” (м. Дніпропетровськ, 2003).

Дисертант брав участь в роботі міжнародних семінарів з проблем розвитку ринку цінних паперів в України, у тому числі – “Інвестиції в Україну: перспективи розвитку бізнесу”, “Практика управління активами інститутів спільного інвестування. Досвід країн ЄС”, “Проблеми реорганізації та ліквідації діючих інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній”, присвячених підготовці фахівців з питань ринку цінних паперів, які проводились у 2002 році під егідою Tacis.

Публікації. По темі дисертаційного дослідження опубліковано 47 наукових праць, з них - 42 одноосібно, загальним обсягом 36,7 друк. арк., у тому числі 35,4 др. арк. належить особисто дисертанту. Із загальної кількості наукових праць - 3 монографії та 2 брошури, 32 статті у наукових фахових виданнях, 10 праць у збірниках матеріалів міжнародних, національних, регіональних науково-методичних і науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 406 стор., з яких 7 стор. повністю займають таблиці чи рисунки, список використаних джерел з 303 найменувань викладено на 28 стор., 3 додатки – на 32 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Наукові основи формування та розвитку регіонального ринку цінних паперів” розроблено теоретико-методологічні засади формування та становлення ринку цінних паперів, визначена економічна сутність, роль і значення його в системі продуктивних сил, охарактеризовані принципи, цілі і функції регіонального ринку цінних паперів, а також управління ним.

В загальному виді регіональний ринок цінних паперів це – взаємопов’язана сукупність інвестиційно-фінансових утворень різного територіального рівня та система відносин щодо цінних паперів і осіб, що беруть участь у цих відносинах (суб'єктів відносин), зосереджених в межах певного регіону. Основною метою становлення та розвитку регіонального ринку цінних паперів є залучення інвестиційних ресурсів в регіоні для активізації господарської діяльності. Об'єктом дослідження обрано угоду з цінними паперами і відносини щодо них - будь-які взаємовідносини, що виникають між особами у зв'язку з обігом цінних паперів: економічні, правові, соціальні, моральні, інформаційні та відносини власності в територіальних структурах регіонального ринку цінних паперів.

Встановлено, що групування угод дає змогу виділити такі об'єкти регіонального ринку цінних паперів, як емітент, інвестиційно-фінансове утворення, регіональний ринок. Результатом впливу на об'єкт регіонального ринку цінних паперів є зміна характеристик відносин щодо цінних паперів, яку схематично можна зобразити шляхом деформації внутрішньої структури об'єкта регіонального ринку (рис. 1). Вплив зображено вектором .

Рис. 1. Схема деформації угоди з цінними паперами і відносин щодо цінних паперів на регіональному ринку цінних паперів

до деформації;

після деформації.

Визначення економічної сутності об'єкта дослідження здійснювалось шляхом виявлення вартісних параметрів на кожному етапі проходження угоди та реалізації відносин щодо цінних паперів, зокрема фінансового результату /Ф/ операцій з цінними паперами, інтегрального доходу /Д/ та вартості обслуговування цінних паперів /В/. Показано, що багатофакторність об’єктивних умов функціонування регіонального ринку цінних паперів, неоднозначність інтересів різних груп суб’єктів відносин переводить задачу управління до розряду комплексної наукомісткої проблеми, що зумовлює принципово нові можливості впливу на ринок цінних паперів та пред'являє додаткові вимоги до рівня кваліфікації осіб, що знаходяться у виробничих відносинах.

У дисертації обґрунтовано принципи формування та становлення регіонального ринку цінних паперів, зокрема: комплексності і системності, просторового наближення послуг до споживачів; обмеження надмірного навантаження ринку; нерозривності та цілісності зв'язків з іншими матеріально-речовими елементами територіального виробничого комплексу; збалансованого розміщення суб'єктивних і речових елементів та оптимальності структури органів регіонального управління; високої гнучкості та адаптації до певних соціально-економічних умов регіону; вирівнювання рівнів господарського і соціального розвитку регіонів; структурної підпорядкованості; зміцнення національної безпеки держави.

У процесі досліджень встановлено, що суб'єкти відносин на регіональному ринку цінних паперів розподіляється на суб'єкти прямого, опосередкованого та особливого типу. Формування завдання управління у кожного суб'єкта відбувається, як правило, окремо від інших, а вектори цілей управління різних суб'єктів мають незбіжний чи, навіть, зустрічний характер. Це обумовлює протиріччя, для розв’язання яких розробляється організаційно-економічний механізм управління регіональним ринком.

Виявлено, що участь невизначеного заздалегідь кола суб'єктів опосередкованого типу у відносинах щодо цінних паперів окремого об'єкта ринку визначається фінансовими результатами суб’єктів прямого типу у виді сукупних значень власних фінансових показників /Пі/ суб'єктів кількістю N і відповідних вартостей обслуговування відносин з цими суб'єктами /ВПі /:

Ф = Д - Пі - (В + ВПі + Ц), (1)

де Ц - величина затрат, пов'язаних з придбанням цінного паперу.

Визначення особливостей розвитку регіональних ринків цінних паперів України дало змогу виділяти інформаційну, правовстановлюючу, регулюючу і контрольну функції регіонального ринку. Аналіз суб'єктів відносин стосовно участі у формуванні нових територіальних утворень ринку цінних паперів базується на зіставленні форм реалізації функцій регіонального ринку, кількісному і якісному сполученні таких форм у різних суб'єктів.

У другому розділі “Теоретико-методологічні засади територіальної організації ринку цінних паперів України” досліджено територіальну організацію ринку цінних паперів у зіставленні з економічними процесами та аналізом умов розширеного відтворення. Визначено, що ринок цінних паперів є об'єктивною реальністю процесу ринкових реформ, його характеризують динамічність розвитку, поступове відокремлення у системі суспільного відтворення як окремої галузі господарської діяльності. На сучасному етапі розвитку продуктивних сил територіальна організація ринку цінних паперів – це цілісна система забезпечення організаційно-управлінських взаємозв'язків в регіонах, спрямованих на досягнення оптимальної просторової структури цієї сфери суспільного виробництва, раціональне використання залучених ресурсів, найповніше задоволення потреб суб'єктів господарської діяльності в надійних інструментах залучення інвестиційно-фінансових активів.

Раціональна побудова ринку цінних паперів у просторовому аспекті – це встановлення таких територіальних пропорцій, які забезпечують найповніше задоволення потреб господарюючих суб'єктів у залученні інвестиційних ресурсів, а також адекватне їх використання. Це досягається не тільки шляхом удосконалення розміщення окремих структурних елементів регіонального ринку цінних паперів, але і застосуванням ефективних методів управління – економічних, організаційно-правових, соціальних, адміністративних та інформаційних.

У дисертації визначена особлива роль ринку цінних паперів у формуванні виробничих відносин з погляду взаємодії людей в процесі виконання управлінських функцій у ціннопаперовому виробничому циклі (рис. 2), здійснено класифікацію матеріально-речових елементів ринку в сучасних умовах господарювання.

Продукція ціннопаперового виробництва:

угоди з цінними паперами, права та відносини щодо цінних паперів

Виробничі відносини

всередині емітента цінних паперів

Економічні відносини

навколо економічної підсистеми – емітента цінних паперів

Рис. 2. Структура виробничих та економічних відносин в результаті діяльності ринку цінних паперів

Виділено і охарактеризовано деякі особливості цієї галузі регіонального господарського комплексу: спрямованість на поліпшення економічних показників функціонування об'єктів господарювання; високий рівень комплексності і наукомісткості; різноманітність форм підпорядкованості; багатоланковість структури управління; залежність територіальної виробничої структури і параметрів управління від географічного положення території та інших елементів територіальної організації продуктивних сил; наявність стохастичної компоненти в характері та процесах управління цією сферою суспільного виробництва, а звідси - специфічність критеріїв оцінки

Як засоби праці розглядається матеріальна база учасників ринку цінних паперів та інших осіб, що беруть участь у відносинах щодо цінних паперів, а також об'єкти інтелектуальної та промислової власності, безпосередньо задіяні в процесах супроводу угод з цінними паперами і обслуговуючих виробництвах.

Предметом праці є різноманітні цінні папери, права, що випливають з них, а також відносини щодо цінних паперів. До суб'єктивних елементів належать люди, які виконують певні функції щодо випуску і обігу цінних паперів.

Аналіз форм прояву суб’єктивної складової в регіональному аспекті є невід’ємним елементом методології дослідження поряд з матеріально-речовими елементами територіальної організації ринку, який відіграє важливішу роль у вивченні територіальних виробничих утворень ціннопаперового виробництва – пунктів, вузлів, центрів, районів, що зараз тільки формуються . В дисертації автором вперше обґрунтовано виділення та здійснено класифікацію структури та функцій територіальних складових ринку цінних паперів (табл. 1).

Таблиця 1

Структура та функції територіальних елементів ринку цінних паперів

Найменування територіальних елементів | Кількість викону-

ваних

функцій | Територія | Кількість суб?єктів | Наявність внутрішніх функціональних відносин | Присутність функціональних утворень суб’єктів опосередкованого типу

Інвестиційно-фінансовий пункт | Тип І – одна | Населений пункт | Тип І –декілька | Немає | Не обов’язково

-“- | Тип ІІ - декілька | Населений пункт | Тип ІІ - один | Немає | Не обов'язково

Інвестиційно-фінансовий центр | Декілька | Населений пункт | Декілька | Обов'язково | Не обов'язково

Інвестиційно-фінансовий вузол | Декілька | Міський

населений пункт | Декілька | Не обов'язково | Обов'язково

Інвестиційно-фінансовий район | Усі функції | Адміністра-тивна територія району | Понад 90 % загальної кількості | Не обов'язково | Обов'язково

Регіональний ринок цінних паперів | Усі функції | Адміністра-тивна територія області | Усі елементи | Повна система відносин контролю | Усі суб'єкти опосередкованого типу

Проведено аналіз виробничих відносин між робітником та юридичною особою як учасниками відносин щодо цінних паперів. Іншу категорію складають відносини між юридичними особами у зв'язку з укладенням, виконанням і підтримкою угод. Особливу групу складають виробничі відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням фізичною особою господарської чи професійної діяльності на ринку цінних паперів. Взаємні права і обов'язки у системі взаємовідносин “інвестор – емітент цінних паперів” можна характеризувати як виробничі відносини. Учасниками технологічного процесу виробництва і накопичення інвестиційної та емісійної мас виступають емітенти цінних паперів, інвестори на ринку цінних паперів, професійні учасники ринку, органи реєстрації випуску цінних паперів і контролю за їх обігом.

Регіональний ринок цінних паперів як сукупність відносин щодо цінних паперів, інвестиційно-фінансових утворень різного територіального рівня, структурних одиниць усього комплексу суб’єктів управління опосередкованого типу, зосереджених в межах регіону схематично зображено на рис. 3.

Рис. 3. Схематичне зображення регіонального ринку цінних паперів

ІФП1…ІФПП – інвестиційно-фінансові пункти у межах регіону;

ІФЦ1…ІФЦЦ – інвестиційно-фінансові центри у межах регіону;

ІФВ1…ІФВВ – інвестиційно-фінансові вузли у межах регіону;

ІФР1…ІФРР – інвестиційно-фінансові райони у межах регіону;

СУ1….СУМ – структурні одиниці та представники суб’єктів відносин опосередкованого типу.

Результатом діяльності ринку цінних паперів є надходження інвестиційних коштів регіональному емітенту цінних паперів, а також зростання кількості розміщених у інвесторів цінних паперів. Додатковим результатом є зміна сформованих відносин щодо цінних паперів і генерація нових відносин. Зміна виробничих відносин є кінцевим продуктом ціннопаперового технологічного ланцюга і обумовлює подальші зміни усієї системи економічних відносин досліджуваного об'єкта господарської діяльності. Економічні відносини також безперервно змінюються під впливом результатів функціонування ринку цінних паперів в умовах перехідної економіки. Ще одним результатом роботи ринку цінних паперів є інформаційний продукт – масиви даних про цінні папери, власників цінних паперів і їх права, особливості реалізації відносин щодо цінних паперів та інші інформаційні дані.

Досліджено, що умовою розширеного відтворення в найпростішій моделі двосторонніх відносин є досягнення позитивних фінансових результатів сторін угоди за умовою розімкнення системи відносин, коли коло потенційних інвесторів є заздалегідь необмеженим. Вплив сукупності регіональних особливостей функціонування ринку цінних паперів загальної кількості /N/ розглядаються у ході аналізу відносин. До таких особливостей слід відносити: рівень регіональної інвестиційної привабливості – S1; наявність вільних інвестиційних ресурсів – S2; взаєморозуміння регіональної влади у відносинах з цим емітентом – S3; місце емітента у регіональному виробничому комплексі – S4; забезпеченість регіонального ринку професійною інфраструктурою – S5; вплив суб’єктивних факторів – S6; стан правового забезпечення – S7; інші регіональні особливості – S8 ч SN.

У роботі визначено закономірності раціонального розміщення ціннопаперового виробництва, що ґрунтуються на тенденції зміни стихійних механізмів управління на свідомі. Доведено, що закономірність раціонального розміщення у застосуванні до ринку цінних паперів проявляється в підвищенні продуктивності ціннопаперового виробництва, що досягається різними методами і прийомами управління. В умовах перехідної економіки особлива роль у реалізації закономірності пропорційності розміщення ринку цінних паперів належить державному регулюванню, як системі комплексних заходів економічного, правового, соціального змісту. Особливе значення ця закономірність має для встановлення територіальних пропорцій у розвитку ринку та інвестиційно-емісійних потреб окремих регіонів, а також для реалізації принципу вирівнювання рівнів економічного розвитку регіонів.

Застосування закономірності територіального розподілу праці щодо аналізу ринку цінних паперів проявляється у взаємозв'язку і взаємозалежності його територіальної структури з фактично сформованими пропорціями суспільного розподілу праці. Найважливішою властивістю регіону в сучасних умовах господарської діяльності є рівень його інвестиційної привабливості, що інтегрально характеризує потенційну здатність регіону нарощувати виробничо-економічні показники в ринково орієнтованому просторі.

Серед специфічних закономірностей виділяються випереджуючі темпи розвитку суб'єктивних елементів продуктивних сил ринку цінних паперів відносно матеріально-речових, поглиблення диспропорцій розвитку суб'єктивних і матеріально-речових елементів між однотипними учасниками відносин щодо цінних паперів у межах одного і того регіону, а також гіпертрофований вплив випадкових факторів в умовах недосконалості нормативно-правової бази і відсутності укорінених традицій поведінки у цих відносинах.

У третьому розділі “Особливості та характер формування ринку цінних паперів в умовах економічних трансформацій” досліджуються структура, характерні ознаки ринку цінних паперів, його територіальна специфіка та особливості формування економічних відносин щодо цінних паперів. Показано, що формування ринку цінних паперів України в умовах пострадянської економіки за відсутності досвіду, навичок, культури світогляду щодо цінних паперів ускладнило процеси перерозподілу і накопичення капіталу механізмами цінних паперів, призвело до загострення відносин між окремими групами суб'єктів. Існуючі пасивно-статистичні методи аналізу ринку цінних паперів не вирішують протиріч, що виникли в результаті його функціонування. Багато факторів не можуть бути враховані індексними показниками і набувають характер випадкових у пасивно-статистичному моделюванні.

Найважливішою характеристикою ринку цінних паперів є загальний обсяг випусків цінних паперів. Станом на 1 січня 2002 року він склав 69,1 млн. грн., а обсяг зареєстрованих випусків цінних паперів у 2001 році — 22,6 млрд. грн. Станом на 1 січня 2002 року загальний обсяг торгів на ринку цінних паперів України склав 68,5 млрд. грн. В Україні зареєстровані як юридичні особи 34,9 тис. акціонерних товариств, у тому числі понад 12,0 тис. – відкритих. Інфраструктуру ринку цінних паперів України складають професійні учасники ринку – юридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність і мають ліцензію на її здійснення. Станом на 1 січня 2002 року у складі інфраструктури ринку цінних паперів були зареєстровані: реєстратори власників цінних паперів – 366 юридичних осіб, зберігачі цінних паперів – 86, торговці – 859, фондові біржі – 7, інвестиційні фонди – 64, взаємні фонди інвестиційних компаній – 76, саморегулюючі організації учасники фондового ринку – 11 юридичних осіб.

Набір економічного інструментарію цінних паперів з'явився в Україні з прийняттям Закону “Про цінні папери та фондову біржу”, надалі розширювався і включає: акції, облігації зовнішніх державних позик України, облігації внутрішніх та місцевих позик, облігації підприємств, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні та похідні папери, інвестиційні сертифікати, казначейські зобов’язання.

Для дослідження територіальної структури та організації ринку цінних паперів важливе визначення його організаційної структури (рис.4).

Рис.4. Організаційна структура ринку цінних паперів

Макроекономічні показники ринку цінних паперів України відображають загальне співвідношення інвестиційної та емісійної мас до валового внутрішнього продукту. Обсяг торгів на ринку цінних паперів перевищив обсяг виробництва деяких галузей народногосподарського комплексу і є надійним джерелом залучення інвестицій в господарську діяльність. В роботі охарактеризовано емісійну, інвестиційну та професійну активність регіональних ринків цінних паперів (табл. 2).

Встановлено, що темпи розвитку регіональної інфраструктури ринку цінних паперів відстають від приросту емісійної маси, внаслідок чого виникає її перевантаженість, погіршуються параметри управління, знижується інвестиційна привабливість. Базуючись на аналізі системи показників, що характеризують діяльність регіональних ринків цінних паперів, визначений рівень територіального зосередження емітентів цінних паперів – акціонерних товариств, інвестиційних фондів і компаній – за індексами емісійної та інвестиційно-емісійної активності, а також визначено ступінь забезпеченості регіону об’єктами професійної інфраструктури – за індексом професійної активності (рис. 5а). Обсяг укладених угод з цінними паперами в регіональному розрізі охарактеризовано за індексом торговельної активності у відношенні до складу професійних торговців у регіоні (рис. 5б).

Таблиця 2

Регіональні ринки цінних паперів та активність їх діяльності

Область | Розмір території, тис. км2 | Кількість населення, тис. осіб | Обсяг промисло-вої продукції, % | Валові інвестиції, млн. грн. | Кількість інвестицій-них фондів та компаній, од. | Кількість акціонер-них товариств, од. | Інфра-структура, од. | Коефіцієнт невід повід-ності, од. | Показник навантаження, млн. грн. | Забезпече-ність інвестиційними ресурсами | Забезпече-ність професійної інфраструк-турої

АР Крим | 27,0 | 2612,5 | 2,1 | 906,7 | 15 | 1571 | 54 | 0,71 | 11,08 | 0,572 | 3,40

Вінницька | 26,5 | 1876,0 | 1,8 | 397,1 | 4 | 512 | 13 | 5,64 | - | 0,770 | 2,52

Волинська | 20,2 | 1075,2 | 0,9 | 470,4 | 2 | 363 | 19 | 7,2 | 27,47 | 1,289 | 5,21

Дніпропетровська | 31,9 | 3852,0 | 16,8 | 2348,5 | 10 | 2699 | 109 | 3,67 | 161,9 | 0,870 | 4,02

Донецька | 26,5 | 5198,5 | 19,3 | 3203,4 | 20 | 2960 | 100 | 8,24 | 100,15 | 1,075 | 3,36

Житомирська | 29,9 | 1480,6 | 1,2 | 280,5 | 1 | 722 | 9 | 2,9 | 1,64 | 0,387 | 1,24

Закарпатська | 12,8 | 1288,1 | 0,5 | 439,3 | 0 | 410 | 8 | 11,38 | 3,475 | 1,071 | 1,95

Запорізька | 27,2 | 2077,8 | 7,5 | 1196,1 | 10 | 1355 | 56 | 2,22 | 78,38 | 0,876 | 4,10

Івано-Франківська | 13,9 | 1467,1 | 1,5 | 757,9 | 2 | 567 | 19 | 12,15 | 51,3 | 1,337 | 3,34

Київська | 28,9 | 1895,8 | 12,7 | 1087,7 | 77 | 8973 | 572 | 12,56 | 100,75 | 0,120 | 6,32

Кіровоградська | 24,6 | 1224,8 | 0,9 | 320,2 | 0 | 739 | 13 | 2,4 | 7,3 | 0,433 | 1,76

Луганська | 26,7 | 2788,5 | 5,9 | 1146,6 | 1 | 1308 | 30 | 7,73 | 10,84 | 0,877 | 2,29

Львівська | 21,8 | 2761,5 | 2,9 | 1063,7 | 13 | 1107 | 48 | 4,28 | 12,06 | 0,950 | 4,29

Миколаївська | 24,6 | 1343,3 | 2,1 | 516,6 | 4 | 969 | 51 | 4,06 | 9,26 | 0,531 | 5,24

Одеська | 33,3 | 2586,5 | 2,8 | 1661,3 | 6 | 1357 | 51 | 9,5 | 64,38 | 1,219 | 3,74

Полтавська | 28,8 | 1739,1 | 4,6 | 1242,5 | 0 | 880 | 28 | 13,58 | 47,01 | 1,412 | 3,18

Рівненська | 20,1 | 1194,2 | 1,4 | 496,0 | 1 | 633 | 12 | 7,25 | 14,44 | 0,782 | 1,89

Сумська | 23,8 | 1397,9 | 2,4 | 800,6 | 2 | 659 | 15 | 12,71 | 4,67 | 1,211 | 2,27

Тернопільська | 13,8 | 1175,4 | 0,7 | 231,2 | 1 | 365 | 14 | 0,65 | 4,87 | 0,632 | 3,83

Харківська | 31,4 | 3088,4 | 5,6 | 1623,1 | 24 | 814 | 104 | 0,36 | 48,72 | 1,937 | 12,41

Херсонська | 28,5 | 1265,7 | 0,8 | 259,9 | 0 | 763 | 21 | 1,22 | 2,76 | 0,341 | 2,75

Хмельницька | 20,6 | 1508,8 | 1,7 | 444,5 | 0 | 603 | 15 | 5,23 | 2,93 | 0,737 | 2,49

Черкаська | 20,9 | 1504,6 | 1,7 | 289,5 | 6 | 709 | 22 | 1,01 | 2,40 | 0,405 | 3,08

Чернівецька | 8,1 | 943,6 | 0,4 | 189,6 | 1 | 298 | 4 | 6,35 | 36,48 | 0,636 | 1,34

Чернігівська | 31,9 | 1349,5 | 1,8 | 495,3 | 6 | 702 | 36 | 1,2 | 17,48 | 0,700 | 5,08

Усього | 603,7 | 48695,4 | 100,0 | 21868,2 | 206 | 32038 | 1423 | - | 81,72

Групування регіонів України за індексом емісійної активності дозволило виділити ряд областей з високим рівнем емісійної та інвестиційно-емісійної активності - Львівська, Київська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька та Автономна республіка Крим, а також області - Волинську, Вінницьку, Хмельницьку, Кіровоградську, Полтавську та Херсонську, - де така активність найменша. Щодо рівня торгівельної активності на ринку цінних паперів, то найвищі значення цього показника характерні Київський, Дніпропетровській та Донецькій областям, які достатньо забезпечені професіональної послугою щодо торгівлі цінними паперами. В той же час, такі області як Волинська, Вінницька, Кіровоградська та Чернігівська – характеризуються низькими показниками обсягу угод та професійної інфраструктури ринку цінних паперів. Це свідчить