КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Ковальчук Андрій Миколайович

УДК 159.98:613

Внутрішня картина здоров’я у підлітків та юнаків,

які входять до “групи ризику”

Спеціальність 19.00.04 –

медична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Науковий керівник : доктор психологічних наук, професор

Бурлачук Леонід Фокович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідуючий кафедрою психодіагностики та медичної психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, старший науковий співробітник

Максимова Наталя Юріївна, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, професор кафедри соціальної роботи

кандидат психологічних наук,

Кукуруза Ганна Володимирівна, провідний науковий співробітник Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків Академії медичних наук України

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.. П.Л. Шупика, кафедра дитячої, соціальної та судової психіатрії Міністерства охорони здоров’я України

Захист відбудеться “13” лютого 2004 р. о14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради 26.001.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою :

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “13” січня 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кудріна Т.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сьогоднішній день як в Україні, так і в усьому світі спостерігається зростання, а іноді й епідемія захворювань, що пов’язані з поведінкою людини - ВІЛ/СНІД, алкоголізм, наркоманія, захворювання, що передаються статевим шляхом тощо. Тому наразі виникає необхідність дослідження суб’єктивних аспектів поведінки, що пов’язана із здоров’ям.

Такі дослідження проводяться в рамках сучасної психології здоров’я. Зокрема, когнітивно-біхевіористський напрямок пропонує низку моделей пояснення поведінки, що впливає на здоров’я - модель очікувань здоров’я Rosenstok (1966), теорія сприяння мотивації Rogers (1973), стадійна транстеоретична модель Prochaska (1992) та ін. В рамках так званого трейтового підходу розглядаються окремі риси особистості, що пов’язані з поведінкою, яка несе загрозу здоров’ю: екстернальність-інтернальність контролю Lowery та ін. (1987), “нереалістичний оптимізм” Weinstein (1998), певні особливості темпераменту Caspi та ін. (1997).

Найбільш системним і поступовим слід розглядати розвиток психологічної думки щодо поведінки, що пов’язана із здоров’ям, у вітчизняній психології. Зокрема, на сьогоднішній день актуальними є дослідження, що стосуються системи відношень до здоров’я. Ці відношення об’єднуються загальним поняттям “внутрішня картина здоров’я” (В.Е. Каган,1993; Г.Т. Красильникова, Л.Н. Сич та Л.Л. Галина, 1996 та ін.), що у свою чергу з’явилось як логічне продовження досліджень суб’єктивних аспектів поведінки хворої людини – внутрішньої картини хвороби (А. Гольдшейдер, 1929; О.Р. Лурия, 1977 та ін.). Цей термін найбільш системно відображає психологічні аспекти поведінки, що впливає на здоров’я, оскільки система ставлень до здоров’я є одним з головних чинників, що формують поведінку в ситуаціях, які мають відношення до здоров’я, зокрема “ризикову” поведінку.

Сучасні дослідження (Н.Ю. Максимова, 2000; В.В. Морозова, Н.М. Мікулак, 1999 та ін.) показують, що найбільш гостро проблема формування поведінки, що впливає на здоров’я, постає перед вихователями стосовно осіб підліткового та юнацького віку. Тому виникає необхідність дослідження внутрішньої картини здоров’я підлітків та юнацтва, які належать до “ризикової групи”, тобто ведуть спосіб життя, що негативно впливає на здоров’я.

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилась у рамках розробки кафедрою психодіагностики та медичної психології факультету соціології та психології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка нового напрямку психології – психології здоров’я. Дана тема також пов’язана з Програмою профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001–2003 роки (постанова Кабінету Міністрів України з № 790), Комплексною програмою залучення молоді до активної соціальної дії, підтримки волонтерського руху, розвитку мережі соціальних послуг для молоді “Молодь міста Києва на 2001-2005 роки”.

Об'єктом дослідження виступає система ставлень людини до здоров’я – внутрішня картина здоров’я (ВКЗ).

Предмет дослідження – особливості внутрішньої картини здоров’я у юнацтва та підлітків, поведінка яких пов’язана з ризиком для здоров’я та життя.

Мета дослідження: визначення системи ставлення до свого здоров’я у юнаків та підлітків, поведінка яких негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я.

Ми виходили з припущення, що існують зв’язки між поведінкою, яка впливає на здоров’я людини, та системою поглядів, переконань, ставлень до здоров’я, тобто внутрішньою картиною здоров’я, а також зв’язок внутрішньої картини здоров’я з особистісними якостями людини. Використання виявлених закономірностей в профілактичній роботі значно підвищує її ефективність.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

Розробити концептуальні підходи до дослідження внутрішньої картини здоров’я у юнаків та підлітків.

Експериментально дослідити внутрішню картину здоров’я у юнацтва та підлітків, її вікові особливості та зв’язок внутрішньої картини здоров’я з психологічними властивостями.

Порівняти внутрішню картину здоров’я у підлітків та юнацтва, які належать до групи “ризику”, юнацтва та підлітків, які не належать до групи “ризику”, але не ведуть спосіб життя, що сприяє здоров’ю, та молодих людей, які ведуть здоровий спосіб життя.

Дослідити методи впливу на внутрішню картину здоров’я.

Методологічну основу дослідження складають положення про необхідність цілісного, інтегрованого підходу до вивчення здоров’я, розуміння його як багатопланового, системного поняття (В.М. Бєлов, В.П. Петленко, J.T. Tapp та R. Warner та ін.), розуміння індивідуальності як інтегральної мультисистеми, до якої належать як організменні, так і психологічні та соціально-психологічні властивості (В.С. Мерлін, Л.Я. Дорфман та ін.), поняття життєвих відношень особистості (С.Л. Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Ф.Е.Василюк та ін.), визначення поведінки людини як функції особистісних рис та ситуації (Л.Ф. Бурлачук), уявлення про взаємодію між якостями індивідуальності та зовнішнім середовищем на основі життєвого стилю (А. Лібін, І. Шкуратова та ін.), теоретична модель внутрішньої картини хвороби (А.Гольдшейдер, О. Р. Лурия та ін. ) та внутрішньої картини здоров’я (В.Е. Каган; Г.Т. Красильникова, Л.Н. Сич та Л.Л. Галина та ін.).

Методи дослідження внутрішньої картини здоров’я включали самооцінні та проективні методики. Зокрема, раціонально-когнітивний компонент внутрішньої картини здоров’я досліджувався за допомогою опитування стосовно оцінки стану власного здоров’я, його впливу на працездатність, визначення його цінності. Показники емоційного компоненту внутрішньої картини здоров’я визначались за допомогою тесту ставлень А.М. Еткінда. Чуттєвий компонент внутрішньої картини здоров’я виявлявся за допомогою показників опитувальника загального здоров’я. Дослідження психологічних особливостей та визначення психологічних чинників, що пов’язані з поведінкою, яка має відношення до здоров’я, проводилося за допомогою таких психодiагностичних процедур: “Шiстнадцятифакторний особистісний опитувальник Кеттелла”, методика “Автобіографія” та її модифікація “Автобіографія здоров’я”, що була розроблена відповідно до завдань дослідження.

Загальна вибірка дослідження склала 400 осіб. Експериментальна група – 120, до якої належали: юнаки та підлітки, які відносяться до “групи ризику” (вживання алкоголю та тютюну) - 40 осіб; юнаки та підлітки, які не входять до “групи ризику”, але не ведутьспосіб життя, що сприяє здоров’ю (заняття фізичною активністю, періодичні медичні обстеження, раціональне харчування) – 40 осіб; юнаки та підлітки, які ведуть здоровий спосіб життя – 40 осіб.

Наукова новизна. Вперше проведено дослідження внутрішньої картини здоров’я у юнаків та підлітків, яким властива “ризикова” щодо здоров’я поведінка, а також юнаків та підлітків, що не належать до “ризикової” групи, але не ведуть спосіб життя, що сприяє здоров’ю.

Дістало подальший розвиток дослідження зв’язку між ставленням до здоров’я та поведінкою, що впливає на здоров’я. Зокрема, виявлена різниця між раціональним, емоційним і чуттєвим компонентами внутрішньої картини здоров’я представників “ризикової” групи та іншими юнаками та підлітками. Внутрішня картина здоров’я юнаків та підлітків, які належать до “ризикової” групи, відрізняється за всіма компонентами (раціональним, емоційним та чуттєвим).

Визначено, що юнаки та підлітки, які не належать до “ризикової” групи, але не ведуть здоровий спосіб життя, за раціональним та емоційним компонентами внутрішньої картини здоров’я відрізняються від тих молодих людей, що ведуть здоровий спосіб життя.

Поглиблено уявлення про внутрішню картину здоров’я. Зокрема, виявлено зв’язок між компонентами внутрішньої картини здоров’я та психологічними властивостями: емоційною стабільністю, здатністю до діяльності, тривожністю, фрустрованістю, нормативністю та екстернальністю.

Визначено вікові розбіжності внутрішньої картини здоров’я юнацтва та підлітків. Показано, що внутрішня картина, її зв’язки з психологічними властивостями формуються під час підліткового віку.

Доведено, що врахування особливостей внутрішньої картини здоров’я юнаків та підлітків підвищує ефективність профілактичних заходів.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у розширенні та поглибленні змісту поняття внутрішня картина здоров’я, а саме, встановлення зв’язку між елементами внутрішньої картини здоров’я та поведінковими стилями, що впливають позитивно або негативно на здоров’я, а також зв’язку елементів внутрішньої картини здоров’я з іншими психологічними властивостями юнаків та підлітків; показано необхідність врахування особливостей внутрішньої картини здоров’я представників “ризикової групи” в профілактичній роботі.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та апробації в ході експериментального дослідження методики інтерактивного впливу на внутрішню картину здоров’я. Отримані в процесі дослідження результати були використані в профілактичній роботі, зокрема, при створенні молодіжної профілактичної реклами та діяльності молодіжного інтерактивного театру. Крім цього, було апробовано методичні рекомендації щодо створення та оцінки профілактичної реклами.

Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на наукових конференціях студентів та аспірантів факультету психології та соціології (1998, 2000), конференції молодих вчених “Проблеми дослідження особистості” (Київ, 1998 та 1999 ), науково-практичній конференції Українсько-Канадського проекту “Молодь за здоров’я” (Київ, 2000), засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету ім. Т. Шевченка

Публікації : основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відображення у 5 публікаціях автора.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаної літератури і додатку. Зміст роботи викладено на 162 сторінках друкованого тексту і включає 12 таблиць, 15 рисунків. Список використаних джерел налічує 147 праць, 95 з яких іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначаються його об`єкт, предмет, мета та завдання, розкриваються наукова новизна, теоретична і практична значущість роботи, вказується сфера апробації результатів та впровадження їх в практику.

У першому розділі “Проблема ставлення людини до свого здоров’я як предмет наукового аналізу” характеризується сучасний стан проблеми, розкривається поняття "внутрішня картина здоров’я"(ВКЗ). Розглянуто уявлення про окремі аспекти ставлення людини до свого здоров’я та його вплив на поведінку в ситуаціях, що загрожують здоров’ю; розкрито зміст поняття “ризикова для здоров’я поведінка”.

За основу була взята модель внутрішньої картини здоров’я, що розробляється у сучасній психології (В.Е. Каган). Під внутрішньою картиною здоров’я розуміється часово-топологічне поєднання певних уявлень, відчуттів, поглядів, установок, що мають відношення до здоров’я. Виникнення цієї моделі - логічне продовження досліджень внутрішньої картини хвороби (ВКХ), що під різним назвами зустрічається у вітчизняних концепціях (А. Гольдшейдер, 1929; Р. Конечний та М. Боухал, 1979; О.Р. Лурія, 1977; В.В. Ніколаєва, 1997 та ін.). Досліджується структура внутрішньої картини здоров'я – вона включає сукупність раціонально-когнітивного, емоційного, сенсорного та мотиваційного компонентів (Г.Т. Красильникова, Л.Н. Сич та Л.Л. Галина, 1996).

Внутрішня картина здоров'я є одним з ключових елементів в системі поведінки особистості в ситуації, що загрожує здоров’ю. В ситуаціях, що мають відношенння до здоров’я, внутрішня картина здоров’я взаємодіє з іншими психологічними особливостями; така взаємодія і виступає чинником тієї чи іншої поведінки. В сучасних психології та медицині здоров’я розглядається як багатопланове поняття, як показник системи організменних, психологічних, соціально-психологічних властивостей людини (В.М. Бєлов та ін., 2001). Тому при дослідженні психологічних аспектів поведінки, що впливає на здоров’я, виникають певні вимоги до побудови моделі її психологічних особливостей.

Така модель розглядається в контексті концепції інтегральної індивідуальності В.С.Мерліна (1996) та життєвих стилів (А. Лібін, І. Шкуратова, 1998). Спосіб життя, пов’язаний із здоров’ям людини, охоплює всі рівні стилів, у взаємодії з навколишнім середовищем він являє собою комплекс стійких форм поведінки людини. Одним із головних чинників у формуванні стилю життя залишається внутрішньоособистісний. С.Л. Рубінштейн (1976) в якості структур життя та одиниць аналізу життєвого шляху запропонував поняття життєвих відносин особистості. В контексті даної роботи такі життєві відношення особистості до здоров’я об’єднуються поняттям внутрішня картина здоров’я.

Внутрішня картина здоров’я належить до системи психічних властивостей індивідуальності, але опосередковано, через певний стиль взаємодіє з іншими системами індивідуальності: організмом та соціально-психологічною системами (наприклад, стиль подолання фізичного захворювання), створюючи у свою чергу стилі взаємодії з оточенням (як фізичним, так і соціальним) під час ситуацій, що загрожують здоров’ю. Усі вищезазначені стилі інтегруються загальним життєвим стилем: здоровим (чи навпаки, нездоровим – ризиковим) способом життя.

Аналіз численних досліджень виявляє раціональний, емоційний, чуттєвий та мотиваційний компоненти внутрішньої картини здоров’я в ситуаціях, що загрожують здоров’ю, а також їх зв’язок з іншими психологічними властивостями та системами організменних та соціально-психологічних властивостей. Так, досліджуються емоційні аспекти, їх зв’язок з іншими елементами системи психологічних особливостей індивідуальності під час ситуацій, які пов’язані із здоров’ям (Sacs, Christensen та ін., 1999), при цьому ці особливості мають зв’язок з різними стилями поведінки (наприклад, стилем подолання захворювання) (Kerns та Haythornthwaite, 1988).

В межах розвитку сучасного когнітивно-біхевіорального напрямку створюються концепції (моделі) здоров’я, що визначають в суб’єктивній стороні здоров’я в першу чергу раціонально-когнітивні аспекти особистості, зокрема, модель очікувань здоров’я Rosenstok (1966), теорія сприяння мотивації Rogers (1973), J.O. Prochaska (1992). Взаємодію раціональних та емоційних компонентів особистості запропонував у своїй моделі саморегуляції Leventhal (1997). Слід зазначити, що окрім досліджень раціональних, емоційних та мотиваційних компонентів, існують теорії, що беруть за основу пояснення поведінки, в ситуації, пов’язаній із здоров’ям, специфічну якість (рису) особистості чи ознаку темпераменту: модель локусу контролю поведінки, що пов’язана із здоров’ям Lowery та ін. (1987), теорія сприйняття підлітками ризику Weinstein (1998) тощо.

Таким чином, більшість сучасних досліджень проблеми ставлення до здоров’я розглядають окремі компоненти внутрішньої картини здоров’я (раціональний, емоційний, чуттєвий та мотиваційний), їх зв’язок з іншими психологічними особливостями в ситуаціях, що несуть загрозу здоров’ю.

Окремо визначалось поняття “ризикова для здоров’я поведінка”. Matarazzo (1988) визначив типи поведінки, пов’язаної із здоров’ям: звички, що призводять до погіршення здоров’я (наприклад, паління) та поведінка, що сприяє здоров’ю – “поведінковий імунітет” (наприклад, періодичний, скринінг). Тобто, “ризиковими” для здоров’я формами поведінки виступають вживання тютюну, алкоголю, наркотиків. “Протектуючими” (або, таким чином, сприяють здоров’ю) формами поведінки є заняття фізичною активністю, раціональне харчування, періодичне медичне обстеження.

Розглядаючи сучасні дослідження психології профілактики, можна зробити висновок, що ефективна профілактика небажаної для здоров’я поведінки з т.з. моделі внутрішньої картини здоров’я повинна бути спрямована на ті компоненти внутрішньої картини здоров’я і ті психологічні властивості, які мають зв’язок з “ризиковою” поведінкою. Досліджуватись повинні чотири компоненти внутрішньої картини здоров’я: когнітивно-раціональний, емоційний, чуттєвий та мотиваційний, та їх зв’язок з іншими психологічними властивостями. На основі “ризикового” і “протектуючого” видів поведінки можна виділити три типи людей – тим, кому властива “ризикова” для здоров’я поведінка; тим, кому не властива “ризикова”, але й не властива поведінка, що сприяє здоров’ю; ті, хто ведуть здоровий спосіб життя. Відповідно до цього, дослідження особливостей внутрішньої картини здоров’я повинно проводитись шляхом порівнняння показників цих груп.

Другий розділ “Експериментальне дослідження внутрішньої картини здоров’я юнаків та підлітків”, містить аналіз експериментального дослідження внутрішньої картини здоров’я у юнаків та підлітків.

Дослідження було проведено в 1998 році в літньому об’єднанні наметових таборів “Витоки”, що було організовано Соціальною службою для молоді Київської міської державної адміністрації та Спілкою дитячих та юнацьких організацій м. Києва. Специфіка цих таборів полягає в тому, що вони є Літньою школою волонтерів Соціальної служби для молоді, та в тому, що крім волонтерів у цих таборах протягом 3-х місяців перебувають також і представники кризових категорій підлітків та юнаків – споживачі психоактивних речовин, діти, які позбавлені батьківського піклування, молодь із функціональними обмеженнями тощо. Всього в таборі перебувало 902 осіб юнацького та підліткового віку. Спочатку, за допомогою методу випадкових чисел була відібрана група з 400 юнаків та підлітків, з якими було проведено анкетування, яке виявляло їх ставлення до здоров’я, розуміння цінності здоров’я (раціонально-когнітивний компонент внутрішньої картини здоров’я.).

За допомогою методу аналізу документів (дані про юнаків та підлітків, які перебували в таборі, їх батьків, шкільні характеристики, дані від районних соціальних служб для молоді м. Києва, медичні картки) та на основі експертних оцінок (експертами виступали вихователі досліджуваних, які в процесі своєї діяльності мали можливість спостерігати за їхньою поведінкою) було визначено три групи молодих людей, яким властива різна щодо здоров’я поведінка. На основі цього була відібрана група з 120 досліджуваних. До цієї групи належали 40 осіб, яким властива “ризикова” поведінка: вживання тютюну та алкоголю; 40 осіб, яким не властива “ризикова”, але й не властива поведінка, що сприяє здоров’ю; 40 осіб, які ведуть здоровий спосіб життя (заняття фізичною активністю, періодичне медичне обстеження та раціональне харчування). Отже, вибірка формувалась з урахуванням мотиваційного компоненту внутрішньої картини здоров’я.

Відповідно до 4 компонентів внутрішньої картини здоров’я (раціонального, емоційного, чуттєвого та мотиваційного) були підібрані методики. Були розроблені індикатори цих компонентів. Раціонально-когнітивний компонент включає погляди людини стосовно власного здоров’я. Показники за даним компонентом визначались за допомогою опитування стосовно оцінки стану власного здоров’я, його впливу на працездатність, визначення його цінності (ранг здоров’я в списку цінностей). Індикатори емоційного компоненту – переживання стосовно стану свого здоров’я, визначались за допомогою кольорового тесту ставлень А.М. Еткінда. Показники чуттєвого компоненту (відчуття фізичного комфорту-дискомфорту, суб’єктивна симптоматика) досліджувались за допомогою опитувальника загального здоров’я. Для визначення зв’язку між компонентами ВКЗ та іншими елементами системи психічних якостей індивідуальності проводилось опитування за методиками: 16 PF Кеттелла, опитувальник загального здоров’я, “Автобіографія” та її модифікація “Автобіографія здоров’я” (визначення життєвих ситуацій, що вплинули на здоров’я). Було досліджено внутрішню картину здоров’я у загальній групі юнаків та підлітків.

Раціонально-когнітивний компонент внутрішньої картини здоров’я досліджувався за допомогою анкетування (що проводилось на вибірці в 400 осіб). Результати показали, що більшість юнаків та підлітків (64%) визначають стан свого здоров’я як добрий, лише 16% визначають його як погіршений. 46% молодих людей зазначили, що їх стан здоров’я вплинув на їхню працездатність, 45,5% визначають здоров’я як значущу цінність (1-3 місце у списку цінностей). Між визначенням стану свого здоров’я та визначенням впливу здоров’я на можливість виконувати певну роботу існує зв’язок (коефіцієнт кореляції Пірсона – 0,225). Підлітки та юнаки, що визначають своє здоров’я як добре, частіше визначають здоров’я взагалі як значущу цінність (коефіцієнт кореляції 0, 235).

Емоційний компонент внутрішньої картини здоров’я досліджувався за допомогою опитувальника КТС Еткінда на експериментальній вибірці (120 осіб). Кореляція між виборами “Я самий здоровий” - “Я самий хворий” показує межі семантичного простору, в яких респондент визначає своє емоційне ставлення до здоров’я. Було виділено три види таких кореляцій (або типів емоційної складової): “дихотомічна” складова (стан здоров’я та хвороби протиставляється один одному, діапазон кореляцій від – 1 до –0,5), “байдужа” (від –0,5 до 0,5), “індиферентна” (стан здоров’я та хвороби бачаться як близькі один до одного, від 0,5 до 1). Більшість респондентів мають дихотомічний тип емоційної складової (60%), меншість (15%) – “індиферентний”. 70% підлітків і 52% юнаків мають “дихотомічний” тип емоційної складової, “індиферентну” відповідно 11% і 20%. На відміну від раціонального компоненту внутрішньої картини здоров’я, значуща кореляція “Я зараз” – “Я самий здоровий” частіше спостерігається у підлітків (відповідно - 96% та 66%) .

Чуттєвий компонент внутрішньої картини здоров’я досліджувався за допомогою опитувальника загального здоров’я. Результати показали, що більшість респондентів (61%) вказує на добре самопочуття (відсутність суб’єктивних симптомів).

Під час аналізу результатів дослідження було визначено, що існують вікові особливості внутрішньої картини здоров’я. Серед юнаків порівняно з підлітками, менше респондентів, що визначають своє здоров’я як задовільне (у юнаків – 12%, у підлітків – 34%), а більше тих, хто визначає стан свого здоров’я як гарний (відповідно – 68% і 57%), або, навпаки, поганий (відповідно – 18% і 9%). Серед підлітків (60%) більше респондентів вказали на вплив свого здоров’я на працездатність. 53% юнаків і 34% підлітків визначили здоров’я як значущу цінність.

У юнаків частіше зустрічаються незначні (28%) або від’ємні кореляції “Я зараз” – “Я здоровий” (чого не зустрічається у жодного підлітка). Серед підлітків зустрічається 63% респондентів, що мають значущу від’ємну кореляцію “Я зараз” – “Я самий хворий” проти 35% серед юнаків. Тобто емоційне ставлення до свого здорового стану (або визначення свого теперішнього стану здоров’я) у підлітків більш значуще та позитивне. Більша кількість юнаків, ніж підлітків, вказує на гарне самопочуття (65% проти 56% ), водночас погане самопочуття частіше зазначали у себе саме підлітки (19% проти 13%). Існують вікові відмінності і в зв’язку між окремими компонентами внутрішньої картини здоров’я. У юнаків існує значущий зв’язок (р = 0,01) між когнітивним та емоційним (кореляція складає 0, 379), між чуттєвим і когнітивним (0,291), а також чуттєвим і емоційним (0, 352) компонентами внутрішньої картини здоров’я. Це свідчить про те, що в підлітковому віці зв’язки між окремими компонентами внутрішньої картини здоров?я менш значущі та стійкі, а це означає, що сама внутрішня картина здоров’я у цьому віці тільки формується.

Як було зазначено вище, внутрішня картина здоров’я, поряд з іншими психологічними властивостями, виступає одним з елементів психологічної моделі поведінки, яка впливає на здоров’я. Було визначено зв’язок між компонентами внутрішньої картини здоров’я та іншими елементами системи психічних якостей індивідуальності. Так, когнітивний компонент має зв’язок з емоційною стабільністю. Чим вище оцінюють респонденти рівень свого здоров’я, чим більшу цінність має здоров’я, тим частіше серед них зустрічаються юнаки та підлітки, які мають високі показники за цією властивістю (в групі респондентів, що вказують на гарний стан здоров’я таких 65%, водночас як в групі, в якій респонденти вказують на поганий стан здоров’я, таких лише 19%). З віком така закономірність зміцнюється.

Зв’язок з емоційною стабільністю мають також два інші індикатори раціонально-когнітивного компоненту внутрішньої картини здоров’я - визначення впливу здоров’я на працездатність та визначення здоров’я як значущої цінності. Крім того, раціонально-когнітивний компонент пов’язаний з такою властивістю, як здатність до активної діяльності (спрямованість до дії, отримання задоволення від самостійної діяльності тощо). Якщо серед юнаків та підлітків, які визначають стан свого здоров’я як поганий, лише 21% мають вираженість такої риси, то серед молодих людей, які зазначають гарний стан свого здоров’я, таких 66% (юнаки та підлітки які вказують на задовільний стан свого здоров’я кількість таких респондентів складає 41%). Серед юнаків, що визначають свій стан як гарний, зустрічається менше респондентів з симптомами високої тривожності та безсоння. У юнаків була визначена значуща (0,345) кореляція між показниками, що характеризують емоційну нестабільність та показниками, що характеризують тривожність.

Отже, можна сказати про те, що з віком формується не тільки зв’язок між компонентами внутрішньої картини здоров’я і психологічними властивостями, але й між самими психологічними властивостями. Підлітки та юнаки, що визначають стан свого здоров’я як гарний, та молоді люди, які зазначають, що здоров’я не вплинуло на їхню працездатність, рідше вказують на сумні події у їхньому житті, тобто можна говорити про зв’язок між раціонально-когнітивним компонентом та такою психологічною властивістю як песимізм. Підлітки та юнаки, що вказують на значущість свого здоров’я, визначають більшу кількість подій, що вплинули на їхнє здоров’я ( в середньому 28,2 події) та більшу кількість таких значущих подій (4,8). Більшість юнаків та підлітків (36 респондентів з 45), які визначають здоров’я як значущу цінність, належать до груп молодих людей, що визначають стан свого здоров’я як гарний або навпаки поганий.

Показники емоційного компоненту внутрішньої картини здоров’я також має зв’язок з психологічними властивостями. Так, респонденти, які мають “дихотомічний” тип емоційної складової, відповідно до результатів тесту Кеттелла, проявляють меншу практичність. Всі підлітки та юнаки, що мають від’ємну кореляцію “Я зараз” – “Я самий здоровий” за кольоровим тестом відношень, та більшість підлітків та юнаків (83%), що мають кореляцію від 0 до 0,5, характеризуються високою системою моральних цінностей. Серед респондентів, які мають високу позитивну кореляцію “Я зараз” – “Я самий хворий” (від 0,5 до 1) частіше зустрічаються молоді люди, що мають високі показники за характерологічною тривожністю (в цій групі таких респондентів 78%, у двох інших, відповідно 40% і 21%). Емоційний компонент внутрішньої картини здоров’я має зв’язок з такими психологічними властивостями як екстернальність та песимізм (серед юнаків та підлітків, відношення до свого теперішнього стану яких наближається до стану захворювання, частіше спостерігаються ці ознаки поведінки).

Чуттєвий компонент внутрішньої картини здоров’я має зв’язок з тривожністю та фрустрованістю (чим більше симптомів, тим вищі прояви тривоги), песимізмом (тобто, ті, хто має більшу симптоматику, визначають більшу кількість негативних подій, в тому числі і подій, які впливають на здоров’я). Ті респонденти, які мали велику кількість суб’єктивних негативних симптомів, відрізнялись порівняно з іншими респондентами більшою депресивністю, орієнтувались більшою мірою на соціальну підтримку, мали фобічні прояви. На противагу цьому більшість респондентів (69%), які мали невелику кількість суб'єктивних симптомів, відрізнялись спокоєм, самоствердженням, самозадоволенням. Більшість підлітків та юнаків (57%), які мають велику кількість негативних симптомів, характеризуються недостатнім самоконтролем.

Отже, більшість юнаків та підлітків за всіма компонентами внутрішньої картини здоров’я відрізняються позитивним ставленням до свого здоров’я. У підлітковому віці більш високі значення мають показники, що характеризують емоційний компонент внутрішньої картини здоров’я. Доведено, що існує зв’язок між самими компонентами внутрішньої картини здоров’я, а також між окремими компонентами та іншими психологічними властивостями. Такі зв’язки формуються в підлітковому віці і набувають завершенності у юнацькому.

У третьому розділі “Особливості Внутрішньої картини здоров’я підлітків та юнаків, які ведуть спосіб життя, що не сприяє здоров’ю” були визначені відмінності в структурі внутрішньої картини здоров’я у осіб, які належать до “групи ризику”, та осіб, яким властива поведінка, що не сприяє здоров’ю. До “групи ризику” були віднесені юнаки, які систематично палять і вживають алкоголь та підлітки, які палять та вживають алкоголь (як систематично, так і періодично, оскільки для цієї вікової групи будь-яке вживання психоактивних речовин є зловживанням). Аналіз показав, що до цієї групи потрапили всі споживачі наркотичних речовин (тобто ці молоді люди також палять та вживають алкоголь). В цій групі спостерігались відмінності за всіма компонентами внутрішньої картини здоров’я.

Раціональний компонент. На відміну від інших респондентів (тобто юнаків та підлітків, які ведуть здоровий спосіб життя, та юнаків та підлітків, яким не властива “ризикова”, але й не властива поведінка, що сприяє здоров’ю), лише 42,5% представників “ризикової групи”, визначають стан свого здоров’я як гарний (серед інших респондентів така кількість складає 69%). Така ж кількість представників “ризикової групи” визначає стан свого здоров’я як посередній (серед інших респондентів так своє здоров’я визначили 26%). Подібна закономірність спостерігається і щодо визначення впливу власного здоров’я на працездатність. Лише 35% представників “ризикової групи” визначили здоров’я як значущу цінність (серед інших таких респондентів 45%).

Досліджено, що в “групі ризику” не було зв’язку між раціонально-когнітивним компонентом внутрішньої картини здоров’я та емоційною стабільністю, а також прагненням до активної дії (на відміну від загальної групи). Тобто зв’язки між компонентами внутрішньої картини здоров’я та іншими психологічними властивостями не завжди формуються у представників “групи ризику”, що свідчить про меншу “зрілість” їхньої внутіршньої картини здоров’я.

Як і у випадку раціонально-когнітивного компоненту, існували відмінності в емоційному компоненті ВКЗ між представниками “групи ризику” та іншими респондентами. Лише 38% представників “ризикової” групи мають “дихотомічний” тип емоційної складової (серед інших таких 71% респондентів). Водночас така ж кількість респондентів мають “спільний” тип емоційної складової (тобто кореляція між виборами “Я самий здоровий” та “Я самий хворий” складає від 0,5 до 1). Серед представників “ризикової” групи частіше (23%, у інших респондентів 15%) зустрічаються респонденти, які визначають свій стан як близький до стану хвороби (позитивна кореляція “Я зараз” – “Я самий хворий” за методикою “Кольоровий тест ставлень”).

Були визначені також особливості чуттєвого компоненту внутрішньої картини здоров’я у представників “групи ризику”. Респонденти, які належать до даної групи, вказують на значущо більшу кількість симптомів (в середньому вдвічі більше, ніж у інших респондентів) за результатами однофакторного дисперсійного аналізу. Тобто представники цієї групи мають гірше самопочуття.

Молоді люди, які ведуть ризиковий для здоров’я спосіб життя, відрізняються більшою домінантністю, асертивністю, імпульсивністю, жорсткістю, фрустрованністю, тривожністю, песимізмом та екстернальністю, що підтвердило вже існуючі дані.

Юнаки та підлітки, які не належать до “групи ризику”, але яким не властивий здоровий спосіб життя (медичне обстеження, раціональне харчування, фізична активність) досліджувались у порівнянні з юнаками та підлітками, які ведуть здоровий спосіб життя (40 осіб). В результаті опитування серед молодих людей, яким не властивий здоровий спосіб життя, було виділено дві групи, які по-різному ставляться до свого харчування - ті, хто стежить періодично за своїм харчуванням (21 особа), і ті, хто не стежить за власним харчуванням (19 осіб). “Ідеальна” група (ті, хто веде здоровий спосіб життя), як було зазначено вище, складала 40 осіб. Всі ці юнаки та підлітки постійно стежать за власним харчуванням (постійно стежать за складом продуктів, які купують, дотримуються дієти, не вживають продукти, що містять багато жирів тощо). Групи відрізнялись за емоційною складовою внутрішньої картини здоров’я – юнаки та підлітки, які не стежать за своїм харчуванням, частіше (16%) мали від’ємну кореляцію “Я зараз” – “Я самий здоровий” за методикою кольоровий тест ставлень (серед юнаків та підлітків, які ведуть здоровий спосіб життя, їх було лише 5%, серед тих, хто періодично стежить за харчуванням - нікого). Представники групи, якій властива “неправильна” харчова поведінка, рідше визначали здоров’я як значущу цінність. Крім, того, ті, хто не стежить за своїм харчуванням, мали більшу кількість суб’єктивних симптомів (чуттєвий компонент внутрішньої картини здоров’я).

Серед юнаків та підлітків, які не стежать за правильним харчуванням, частіше зустрічаються респонденти, які відрізняються замкненістю (69%, в двох інших групах відповідно 9% та 15%), жорсткістю (58%), підозрілістю (42%). Було помічено також зв’язок між такою поведінкою та песимізмом і “нереалістичним оптимізмом”.

Юнаки та підлітки, яким не властивий здоровий спосіб життя, відрізнялись негативними установками щодо медичного обстеження. Водночас всі представники групи, що веде здоровий спосіб життя, позитивно ставляться до проведення періодичних медичних оглядів. Серед юнаків та підлітків, які негативно ставляться до періодичного медичного обстеження, рідше зустрічались респонденти, які визначали здоров’я як значущу цінність - 37,5%, водночас як серед групи, що веде здоровоий спосіб життя, таких респондентів було 70%. Спостерігались інші відмінності в системі психологічних властивостей між молодими людьми, які по-різному ставляться до медичного обстеження. Серед молодих людей, які мали негативні наміри по відношенню до періодичного медичного обстеження, частіше зустрічались респонденти, які відрізнялись більшою замкненістю, емоційною нестабільністю, екстернальністю, низькою моральною регуляцією. Контент-аналіз показав, що в сім’ях цих юнаків та підлітків здоровий спосіб життя не є цінністю. Такі дані говорять про необхідність проведення профілактичної роботи не тільки серед молодих людей, але й серед їх сімейного оточення. Особи, що мають негативні установки щодо медичного обстеження, схильні до заниженої оцінки подій у власному житті. Спостерігався зв’язок цієї поведінки з іншою поведінкою, що стосується здоров’я, а саме заняттями фізичною активністю (ті, хто вважає медичне обстеження необов’язковим, рідше займаються фізичною активністю).

Серед респондентів, що не належать до “ризикової” групи, досліджувалась також поведінка, пов’язана з фізичною активністю. Було виділено три групи, які ставляться по-різному до фізичної активності: ті, хто не займаються нею (16 юнаків та підлітків, яким не властивий здоровий спосіб життя); ті, хто займається періодично (час від часу, коли трапиться нагода, коли є бажання – 24 осіб), та ті, хто займається постійно (не менше, ніж раз на тиждень – 40 осіб). Серед юнаків та підлітків, які не займаються спортом, немає таких, які б вказували на те, що здоров’я яким-небудь чином вплинуло на їхню працездатність (раціонально-когнітивний компонент внутрішньої картини здоров’я). Така позиція пов’язана з “нереалістичним оптимізмом” і певним чином впливає на те, що підлітки та юнаки не займаються спортом. На противагу цьому в двох інших групах (постійне заняття фізичною активністю та періодичне заняття фізичною активністю) існували молоді люди, які вказували на вплив власного здоров’я на працездатність (відповідно 42,5% і 54%).

Існують відмінності в групах і за іншими психологічними властивостями подібні до відмінностей, що стосувались попередньої форми поведінки, а саме серед респондентів, які не займаються фізичною активністю, частіше зустрічаються молоді люди, які відрізняються замкненістю (56%, в двох інших відповідно – 15% та 33%) та низькою моральною регуляцією (50%, у двох інших групах відповідно 30% та 42%). У цій групи частіше зустрічаються респонденти, які вказують на наявність у себе психічної напруженості. Чим рідше респонденти займаються спортом, тим далі в минуле вони “відставляють” події, що позитивно вплинули на здоров’я. Тобто для цих юнаків та підлітків не є актуальними події, які можуть вплинути на їхнє здоров’я.

Наприкінці роботи розглядалась можливість застосування результатів дослідження в профілактичній роботі. Нами були визначені принципи ефективної профілактичної програми. Програма повинна бути системною, тобто вона повинна складатись не з окремих заходів чи форм, а цілісної системи заходів, які об’єднуються конкретною метою. Оскільки в дослідженні було показано зв’язок різних форм поведінки, що не сприяє здоров’ю, між собою, необхідно говорити про комплексність профілактики, яка б враховувала цей зв’язок.

Ефективна профілактична програма повинна враховувати психологічні властивості людей, на яких вона розрахована. Зокрема, такі особливості представників “ризикової” групи як емоційна нестабільність, фрустрованість, тривожність, екстернальність, песимізм. Така профілактична робота повинна враховувати також опанування її учасниками методами подолання стресових ситуацій. Оскільки за результатами дослідження мотивація юнаків та підлітків, які ведуть “ризиковий” для здоров’я спосіб життя, буває різною, профілактична програма повинна враховувати дану полімотивованність.

Нами були визначені напрями профілактичної програми, яка враховувала особливості внутрішньої картини здоров’я юнацтва та підлітків, яким властива поведінка, що загрожує здоров’ю:

- у підлітковому віці вище значення має емоційний компонент внутрішньої картини здоров’я. Тому в профілактичній роботі слід приділяти увагу саме цьому компоненту. В юнацькому віці більше уваги слід приділяти раціональному і чуттєвому компонентам;

профілактична робота стосовно вживання психоактивних речовин повинна бути спрямована також і на зміну самої внутрішньої картини здоров’я, всіх її компонентів (раціонального, емоційного та чуттєвого);

профілактична робота стосовно правильного харчування повина мати елементи, спрямовані на зміну емоційного та чуттєвого компонентів внутрішньої картини здоров’я, а також на зміну поглядів стосовно цінності здоров’я;

зміна раціонально-когнітивного компоненту внутрішньої картини здоров’я (а саме розуміння цінності власного здоров’я) повинна бути присутня в профілактичній роботі щодо зміни поглядів на медичне обстеження;

підлітки та юнаки, що не займаються фізичною активністю, потребують корекції раціонально-когнітивного компоненту внутрішньої картини здоров’я (в бік більшої об’єктивної оцінки).

Відповідно до принципів і напрямів ефективної профілактичної програми, нами були розроблені форми профілактичної роботи, які б апробовано під час реалізації Комплексної програми залучення молоді до активної соціальної дії, підтримки волонтерського руху, розвитку мережі соціальних послуг для молоді “Молодь міста Києва на 2001-2005 роки”. Дана програма включала систему профілактичних заходів, спрямованих на подолання негативних явищ у молодіжному середовищі.

Однією з форм профілактичної роботи виступав молодіжний інтерактивний театр. Інтерактивний театр, або “форум-театр” являє собою одну форм профілактичної роботи, що має на меті активне залучення до дії глядачів. “Форум – театр” вибирає конкретні проблеми суспільства й розробляє сценарій (історію), яка стосується всіх – алкоголізм, наркоманія, СНІД тощо. Це театральний прийом для аналізу та вивчення альтернативних варіантів поведінки конкретної людини в ситуаціях, які несуть загрозу здоров'ю, як фізичному, так і психічному. Кожна сцена (історія) інтерактивного театру спрямована на розкриття суті дій маніпулятора, який формує у своєї