Львівський національний університет імені Івана Франка

Кульчицький

Богдан Володимирович

УДК 330.342: 303.725.2

ТИПОЛОГІЗАЦІЯ І ПОРІВНЯННЯ

ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ СУСПІЛЬСТВА

(проблеми теорії і методології)

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Львів - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України

Чухно Анатолій Андрійович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії;

доктор економічних наук, професор

Башнянин Григорій Іванович,

Львівська комерційна академія, завідувач кафедри економічної теорії;

доктор економічних наук, професор

Тивончук Іван Опанасович,

Національний університет „Львівська

політехніка”, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки.

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної

теорії та економічних методів управління, м.Харків.

Захист відбудеться 28 вересня 2004 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному

університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м.Львів,

просп. Свободи, 18, ауд.115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005,

м.Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 23 серпня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради проф. Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема економічних систем суспільства, їх генезису, чинників та логіки становлення і розгортання є однією з найбільш актуальних у сучасній економічній теорії. Це зумовлено багатьма причинами, серед яких насамперед виділяється необхідність розкриття і глибокого усвідомлення закономірностей еволюції економічних систем з метою конструювання відповідної економічної та соціальної політики, а також пошук різними країнами оптимальних соціально-економічних моделей їх стратегічної суспільної трансформації. Цивілізаційний вектор сучасних економічних систем зумовлює значні трансформаційні зміни у всіх складових архітектури суспільного ладу. Набуває нових вимірів демократична організація суспільства, з’являються нові ціннісні орієнтири і переосмислюються існуючі, а справді докорінні перетворення відбуваються у вирішальній сфері функціонування соціуму – економічній діяльності та економічній системі суспільства в цілому. Це особливо актуалізує проблему людини як головного чинника еволюції економічних систем. Сучасна економічна теорія істотно розширює предмет свого наукового аналізу, спостерігається її гуманізація та етизація. А, зокрема, теорія економічних систем як складова сучасної економічної теорії ставить проблеми людини, її економічної діяльності, системного аналізу суспільства у центр наукового дискурсу.

Необхідність комплексного дослідження вищевказаних проблем викликана потребами суспільної практики, а також є наслідком значного підвищення ролі етики відповідальності в умовах відкритого суспільства та „олюднення” економіки на порозі третього тисячоліття. Подібні процеси спостерігаємо і в економіці сучасної України, яка перебуває у стані ринкової трансформації. З концептуальної точки зору становлення національної економіки України зазнає істотних впливів з боку цивілізаційних чинників розвитку. Серед них насамперед варто виділити гуманістичний, соціалізаційний, інформаційно-комунікативний, екологічний та ін., які переводять розгортання економічної системи і в цілому гуманоонтогенезу у якісно нову площину.

Багатовекторність сучасних економічних систем суспільства, ускладнення практичних завдань їх стратегічної трансформації, утвердження нового рівня економічної свідомості та економічної культури зумовлюють необхідність адекватних змін у методології сучасної економічної теорії. Сама економічна практика породжує зміну існуючих теоретичних концептів, трансформує теоретичні парадигми, зокрема, економічної діяльності, які в умовах цивілізаційної стратегії сучасних економічних систем зазнають глибинних модифікацій.

Проблема економічних систем суспільства набула особливої актуальності протягом останньої чверті минулого століття, коли економісти-футурологи спробували спрогнозувати подальшу трансформацію суспільства. При цьому їхня увага була звернена не тільки до країн „третього” світу чи постсоціалістичних, але й до благополучних розвинутих національних економічних систем, які внаслідок об’єктивних процесів засвідчили необхідність перманентного удосконалення правил економічної гри та особливо соціальної політики.

Незважаючи на значну актуальність проблеми економічних систем більшість наукових досліджень економічних систем мають емпіричний характер. Спостерігається певне зниження уваги до методологічних аспектів економічного дослідження суспільства, вбачається недостатня розробленість теоретичних проблем економічних систем у контексті пошуку парадигми соціально-економічного прогресу на порозі ХХІ ст. Особливої уваги вимагають проблеми з’ясування змісту економічної системи суспільства як наукової категорії, обґрунтування об’єктивних критеріїв та відповідних варіантів типологізації сучасних економічних систем, а також розробка новітньої методології порівняння економічних систем, включаючи пошук об’єктивних критеріїв-показників та побудову відповідної математичної моделі порівняння систем.

Серед зарубіжних учених, які досліджували і досліджують проблеми економічних систем, насамперед необхідно назвати А.Сміта, Дж.Кейнса, Ф.Гайєка, Дж.Гелбрейта, У.Ростоу, В.Ойкена, А.Оксенфельдта, П.Семюелсона, Е.Тофлера, К.Зайделя, П.Грегорі, Р.Стюарта, Ф.Прайора, М.Борнстейна, А.Гікса, Т.Яноскі, Я.Корнаї, Р.Кауфмана, С.Гагарда, Р.Гілпіна, Н.Спулбера Р.Карсона, А.Аслунда, М.Шніцера, П.Хола, Д.Соскайса, С.Дьянкова, Е.Глезера, Р.Ла Порта, Ф.Лопес-де-Сіланеса, Б.Ебінгхауса, А.Шляйфера та ін.

Проблеми людини, економічних систем суспільства перебували у полі зору видатних вітчизняних мислителів та професійних економістів-теоретиків минулого: Г.Сковороди, М.Балудянського, І.Вернадського, М.Бунге, І.Франка, М.Туган-Барановського та ін. У середині ХХ ст. проблему економічних систем цілеспрямовано дослідив В.Голубничий. Пізніше фундаментальне дослідження економічних систем здійснив Б.Гаврилишин. Крім названих учених, цю проблему поглиблено вивчають й інші вітчизняні економісти, зокрема, В.Базилевич, Г.Башнянин, Д.Богиня, М.Брик, З.Ватаманюк, А.Гальчинський, В.Геєць, І.Грабинський, А.Гриценко, П.Єщенко, В.Загорський, С.Злупко, В.Лагутін, Л.Лиско, І.Лукінов, І.Малий, М.Мальський, В.Марцин, І.Михасюк, М.Павлишенко, Ю.Палкін, С.Панчишин, Ю.Пахомов, В.Пинзеник, І.Помінова, Ж.Поплавська, В.Сікора, І.Тивончук, Н.Ушакова, А.Філіпенко, В.Черняк, А.Чухно та ін.

У процесі роботи над дисертацією автор вивчив і врахував монографічні та інші наукові дослідження зарубіжних і вітчизняних авторів, присвячені проблемам економічних систем суспільства та відповідні концепції типологізації і порівняння систем. Проведений аналіз підтвердив висловлені нами вище думки про особливу актуальність вивчення методологічних аспектів окреслених фундаментальних проблем сучасної економічної науки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою наукової теми кафедри економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка „Дослідження закономірностей формування економічної системи в Україні”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (№ державної реєстрації 0103U005947).

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз теоретичних і методологічних проблем типологізації і порівняння економічних систем суспільства. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

- проаналізувати проблему людської, економічної діяльності як чинника еволюції економічних систем у класичній західноєвропейській соціально-філософській та економічній думці;

- проаналізувати проблеми економічних систем суспільства в українській соціально-економічній традиції;

- розкрити зміст і роль економічної культури в економічному розвитку суспільства;

- збагнути логіку основних соціальних концепцій економіки як методологічної передумови становлення теорії економічних систем;

- окреслити контури теоретичної парадигми економічного і соціального прогресу на порозі ХХІ ст. як методологічної основи сучасної типологізації і порівняння економічних систем суспільства;

- з’ясувати концепційні засади вивчення економічних систем суспільства;

- визначити поняття і структуру економічних систем суспільства;

- розкрити зміст і основні риси ринкової організації господарської діяльності суспільства як основи сучасних економічних систем;

- виявити об’єктивні критерії типологізації економічних систем;

- обгрунтувати сучасну концепцію типологізації економічних систем суспільства;

- виявити об’єктивні критерії порівняння економічних систем;

- обгрунтувати сучасну методологію порівняння економічних систем суспільства;

- простежити об’єктивні передумови формування економічної системи України;

- проаналізувати особливості становлення економічної системи України у контексті пошуку її специфічної моделі.

Об’єктом дослідження є економічні системи суспільства як складні системні утворення, що пронизують усі сфери життєдіяльності суспільства і, поєднуючи чинники виробництва з урахуванням панівних цінностей і, відповідно, інституцій, форм власності, забезпечують створення матеріальних і духовних благ і на цій основі – самовідтворення суспільства.

Предметом дослідження є зміст й структура сучасних економічних систем суспільства, їх типологізація і порівняння на основі об’єктивних критеріїв.

Теоретична і методологічна основа дисертаційного дослідження. Принциповою методологічною позицією нашого дослідження є опертя не лише на зарубіжну, але й на вагому вітчизняну наукову економічну традицію, без урахування якої неможливо об’єктивно дослідити сучасні економічні системи, обґрунтувати концепції їх типологізації та порівняння, а також оптимальну економічну модель для України. Ця ідея проходить „червоною ниткою” крізь усю дисертаційну роботу.

Комплексне дослідження економічних систем та спроби їх сучасної типологізації і порівняння повинні грунтуватися на усвідомленні об’єктивного процесу інтеграції наукового знання, коли єдність світу, особливо соціального, неминуче породжує єдність науки. Оскільки основним об’єктом нашого дослідження у широкому розумінні є людина у контексті еволюції економічних систем суспільства, політичної організації та системи панівних цінностей, тобто соціуму у його основних вимірах,- тому для нас прийнятними виявилися методи досліджень, що застосовуються в економічній та ін. соціально-гуманітарних науках (соціальній філософії, економічній соціології, політології, історії, культурології та ін.). Для досягнення мети дисертаційного дослідження був застосований міждисциплінарний пізнавально-методологічний інструментарій. Зокрема, активно використовувалися методи абстрагування, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, історичний та логічний, теоретичного моделювання, формалізації, системного і порівняльного аналізу, еволюційний, синергетичний підхід та ін.

Інформаційною та статистичною базою дисертаційного дослідження стали сучасні концепції теорії економічних систем, праці вітчизняних та зарубіжних учених, інформаційні матеріали, опубліковані у статистичних та періодичних виданнях України і світу, ресурси Інтернету.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. Науково обґрунтовані результати проведеного автором дослідження допомогли розв’язати важливу наукову проблему – типологізації та порівняння економічних систем суспільства. Вирішення її у дисертації представлено сукупністю нових теоретичних і методологічних наукових положень, висновків та рекомендацій, наукова новизна яких полягає в наступному:

1) вперше на рівні дисертаційного дослідження здійснено комплексний аналіз методологічних проблем типологізації і порівняння сучасних економічних систем;

2) дістав подальший розвиток методологічний підхід, згідно з яким теоретичний аналіз економічних систем має своїм фундаментом вивчення проблеми людини, її природи, внутрішнього світу, переконань і цінностей, економічної діяльності й економічної культури у контексті еволюції системи потреб, що прямо чи опосередковано у кінцевому підсумку зумовлюють параметри економічного і соціального середовища існування суспільства. Обґрунтовано висновок, що філософія економічних систем передбачає розгляд економічного, соціального, політичного, етнічного, екологічного і т.д. у системній єдності, виділяючи людину як найактивніший чинник еволюції економічних систем та системних суспільних трансформацій;

3) вперше обґрунтовано, що теоретична парадигма економічного і соціального прогресу на порозі ХХІ ст. виступає методологічною основою типологізації і порівняння сучасних економічних систем суспільства. Доведено, що найважливішими її ознаками є ступінь сус-піль-ної відповідальності та ступінь інтелектуалізації;

4) обґрунтовано необхідність утвердження у сучасній теорії економічних систем поняття „системної трансформації суспільства”, оскільки на порозі ХХІ ст. має місце не просто процес глибоких перетворень в економіці як одній із складових архітектури суспільного ладу, а тотальні радикальні зрушення у суспільстві як органічній системі. Наголошено, що системна трансформація охоплює усі сфери суспільного буття;

5) запропоновано два нові визначення (скорочене й розширене) категорії „економічна система суспільства”, у яких наголошується на організації виробництва й розподілу створених не тільки матеріальних, але й духовних благ, роль яких зростає разом з розвитком самої економічної системи і до виробництва яких залучається все більше працюючих; підкреслюється залежність процесу такої організації від існуючої системи механізмів та інституцій; ставиться акцент на суспільному вимірі економічної системи, коли йдеться про створені у суспільстві блага, а також спосіб вирішення проблеми обмеженості ресурсів та досягнення відповідних економічних цілей; наголошується, що економічна система як складне системне утворення пронизує усі сфери життєдіяльності суспільства, поєднуючи чинники виробництва з урахуванням панівних цінностей і, відповідно, інституцій, форм власності; підкреслюється, що це системне утворення забезпечує безперервне самовідтворення усього суспільства, а не лише його економічної сфери. Доведено, що важливими характеристиками економічних систем на порозі ХХІ ст. є їх „тестування” категорією „відповідальності” і належний ступінь відкритості;

6) дістало подальший розвиток розуміння елементної структури економічної системи суспільства, яке полягає в обґрунтуванні її складових: а) панівних цінностей; б) політичного ладу; в) правової системи; г) екологічної складової; д) суспільного механізму управління; е) власне економічного механізму;

7) дістав подальший розвиток методологічний підхід, згідно з яким ринкова організація господарської діяльності суспільства розглядається як основа сучасних економічних систем. Обґрунтовано висновок про те, що ринкові економічні системи виконують функцію своєрідної „осі”, навколо якої розгортаються всі існуючі економічні системи, включаючи й сучасні квазіринкові;

8) вперше запропонована концепція типологізації сучасних економічних систем на основі застосування цілого спектру а) пріоритетних та б) уточнюючих об’єктивних критеріїв, яка забезпечує значну варіативність конкретних підходів до типологізації систем. Доведено, що головним, фундаментальним об’єктивним критерієм типологізації, який визначає стратегічний вектор трансформації економічних систем на порозі ХХІ ст., є панівні суспільні цінності та відповідні суспільні інституції. Обґрунтовано, що крім них пріоритетними об’єктивними критеріями типологізації сучасних економічних систем виступають: а) панівні форми власності на основні засоби виробництва; б) ступінь втручання держави в економіку і методи регулювання соціально-економічних відносин; в) ступінь відкритості економіки та економічної свободи; г) ступінь екологічної безпеки; д) ступінь соціалізації; е) ознаки теоретичної парадигми соціально-економічного прогресу на порозі ХХІ ст.: ступінь суспільної відповідальності та ступінь інтелектуалізації. Доведено, що найважливішими уточнюючими об’єктивними критеріями типологізації сучасних економічних систем є: а) співвідношення міського і сільського населення; б) співвідношення джерел ВВП; в) частка військових витрат у ВВП (ступінь мілітарності економічної системи); г) частка власного капіталу у структурі джерел фінансування (ступінь самодостатності в економічному розвитку). На основі обґрунтованих пріоритетних і уточнюючих об’єктивних критеріїв у роботі запропоновано конкретні варіанти типологізації економічних систем;

9) вперше запропоновано віртуальне уявлення суспільної „аури” людини у будь-якій економічній системі, яке ілюструє зумовленість конкретного типу економічної системи суспільства панівними суспільними цінностями;

10) дістав подальший розвиток методологічний підхід до порівняння сучасних економічних систем, який виявився в обґрунтуванні концепції їх порівняння на основі урахування чотирьох груп об’єктивних показників-критеріїв: 1) економічних; 2) соціально-культурних; 3) політико-правових; 4) екологічних, що дозволяє в цілісності охарактеризувати й порівняти як національні економічні системи, так і наднаціональні системні утворення;

11) у розвиток обґрунтованої концепції порівняння сучасних економічних систем запропонована математична модель їх порівняння, що спирається на 51 об’єктивний показник-критерій;

12) дістав подальший розвиток методологічний підхід, згідно з яким найбільш прийнятною для України економічною моделлю доцільно вважати економічну систему Європейського Союзу. Доведено, що такий вибір підготовлений і об’єктивно зумовлений усім ходом тривалого суспільно-історичного та економічного поступу України і, без сумніву, відкриває якісно нові обрії подальшого розвитку й розквіту українського народу. Водночас наголошено, що більш оптимістичну економічну перспективу у ХХІ ст. матимуть ті нації, домінуючі цінності яких повніше відповідатимуть реаліям і вимогам нинішнього часу і будуть здатні зумовити й підтримати системні суспільні трансформації на основі безперервного оновлення і змін ключових парадигм розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дисертаційного дослідження можуть бути враховані й використані вищими органами державної влади та управління у процесі державного будівництва та формування національної економічної системи України. Зокрема, висновки і рекомендації, зроблені дисертантом, можна використати для обґрунтування оптимальної економічної моделі України та вибору стратегічного вектора трансформації її суспільної економічної системи у ХХІ ст.

Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка при читанні курсів „Політична економія”, „Основи економічної теорії”, „Макроекономіка”, „Логіка економічного розвитку”, „Сучасні економічні системи” (Акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 20.04.2004 р.).

Крім того, отримані теоретичні висновки та узагальнення, що містяться у дисертації, використовуються у навчальному процесі на фінансово-економічному, правничому факультетах та факультетах обліку і підприємництва, міжнародного права і бізнесу Інституту післядипломної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка у викладанні курсів „Основи економічної теорії”, „Економічна історія”, „Історія економічних учень”, „Економіка України” (Довідка № 022 від 22.04.2004 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовувалися автором при написанні одноосібного навчального посібника „Сучасні економічні системи” (Львів: Афіша, 2004. – 279 с. (22,57 д.а.)), який рішенням Міністерства освіти і науки України рекомендований для студентів вищих навчальних закладів (лист Міністра від 14.07.2003 р. за № 1/11-2948). Крім того, з проблем, досліджених у дисертації, автором розроблена Програма вибіркового магістерського курсу „Економічна соціологія”, яка опублікована у журналі „Соціологія: теорія, методи, маркетинг” (2001. - № 3. - С. 164-170).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій висвітлені методологічні підходи, ідеї, концепції, що належать особисто автору. У дослідженні містяться ті положення, висновки і пропозиції, які сформулював особисто здобувач наукового ступеня. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані й отримали позитивну оцінку на багатьох міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях, зокрема на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Філософія. Культура. Цивілізація” (Львів, 1991), Ювілейних читаннях до 270-річчя від дня народження Г.Сковороди (Львів, 1992), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Культура України і слов’янський світ” (Київ, 1992), Міжнародній науковій конференції „Творчість. Культура. Гуманізм” (Київ, 1993), Всеукраїнській науковій конференції „Г.Сковорода в духовному житті України” (Тернопіль, 1994), Міжвузівській науково-практичній конференції „Основні напрями розвитку менеджменту в Україні” (Львів, 1994), двох Міжнародних наукових конференціях „Екологія, економіка і християнська мораль: українська дійсність і перспективи” (Львів, 1994, 2000), Всеукраїнській науковій конференції „Становлення національної економіки України” (Львів, 1995), Міжнародній науковій конференції „Лісотехнічна освіта і наука на рубежі ХХІ ст.: сучасний стан, проблеми і перспективи” (Львів, 1995), Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-економічні проблеми видавничо-поліграфічного комплексу та його інфраструктур” (Львів, 1996), Міжнародній науковій конференції „Національна еліта та інтелектуальний потенціал України” (Львів, 1996), Міжнародних літніх економічних семестрах „Інтереко” (Трускавець, 1994, 1995, 1996), Всеукраїнській науковій конференції „Процеси становлення ринкової економіки: стан, проблеми, перспективи” (Львів, 1998), Міжнародній науково-методичній конференції „Формування нової парадигми економічної освіти в Україні (до 150-річчя від дня народження Сергія Подолинського)” (Львів, 2000), Міжнародній науковій конференції „Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку” (Львів, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування” (Львів, 2002), наукових сесіях Наукового товариства імені Т.Шевченка (Львів, 1997, 2003, 2004), щорічних Людинознавчих філософських читаннях (Дрогобич, 1992-2003), щорічних звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 1993-2004) та науковому семінарі кафедри економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2004).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано індивідуальну наукову монографію (обсягом 22 д.а.), розділ у колективній монографії (обсягом 1,1 д.а.), 38 статей у наукових виданнях, зареєстрованих ВАК України як фахові. Загальний обсяг публікацій, які становлять основу дисертації, перевищує 31 д.а., з яких понад 28 – особистий внесок здобувача.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (370 найменувань), 8 додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 387 сторінок. Робота містить 6 таблиць, 4 схеми, 1 рисунок, формули, включаючи авторську математичну модель порівняння сучасних економічних систем, а також 7 схем і 4 графіки у додатках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі дисертації – „Теоретико-методологічні передумови дослідження економічних систем суспільства” – на основі широкого залучення й аналізу відповідних праць видатних західноєвропейських та українських мислителів, економістів розкрито теоретичні і методологічні передумови комплексного вивчення економічних систем. Зокрема, всебічно проаналізовано погляди видатних вітчизняних учених М.Балудянського, І.Вернадського, М.Бунге, І.Франка, М.Туган-Барановського на проблему економічних систем, а також досліджено методологічні проблеми людської, економічної діяльності як головного чинника еволюції економічних систем та системних суспільних трансформацій.

У своєму дослідженні автор виходить з того, що вивчення економічних систем повинно базуватися на з’ясуванні витоків людського співіснування, а саме проблем внутрішнього світу людини, її ментальності, економічної культури і нарешті людської діяльності, що є головним чинником еволюції економічних систем. Особливістю людського існування є його приналежність історії, коли короткочасна людська буттєвість вписується до безкінечного процесу зміни одних людей іншими, одних економічних систем іншими. Здобуте попередниками наповнює змістом життя індивіда і, водночас, залишене ним є у свою чергу спадком для його наступників. Розмаїття переконань про природу і долю людини веде до узагальнення поглядів у системах цінностей та ідеологій. Дисертант поділяє точку зору, що у кінцевому підсумку економічна мета ідеології полягає у тому, щоб запропонувати ефективну і справедливу економічну систему, яка забезпечила б ефективне виробництво і справедливий розподіл матеріальних і духовних благ.

Дослідження проблем генезису економічної діяльності як основи і рушія прогресу та еволюції економічних систем повинно, на наш погляд, спиратися на аналіз розвитку ідеї діяльної природи людини, уявлень про економічну діяльність у західноєвропейській та українській традиції. Класична європейська, включаючи й вагому українську соціально-економічну традицію, характеризуються досить виразною життєстверджуючою позицією, за якою людина внутрішньо схильна до добра, доброчинності і розумної, усвідомленої, активної, доцільної діяльності, спрямованої на задоволення економічних потреб та інтересів.

У дисертації наголошено, що сучасне дослідження економічних систем – це комплексний методологічний аналіз економічної системи суспільства у широкому сенсі, тобто дослідження суспільства як органічної єдності панівних цінностей, політичної організації та власне економічного механізму. Філософія економічних систем передбачає розгляд економічного, соціального, політичного, етнічного, екологічного і т.д. у системній єдності, виділяючи людину як найактивніший чинник еволюції економічних систем та системних суспільних трансформацій.

Важливою передумовою дослідження економічних систем є з’ясування змісту та особливостей економічної культури, яка „працює” в економічній сфері суспільного буття, виконуючи свої специфічні функції. Економічна культура обіймає ті норми й цінності, які виникають з потреб самого господарства. У цьому розумінні економічна культура є сукупністю професійних знань і навичок, норм господарювання, цінностей, символів, необхідних для здійснення самоідентифікації та виконання економічних ролей суб’єктами економічної діяльності. Вона впливає на економічну систему через поведінку суб’єктів господарювання, що мають власну економічну свідомість та економічний спосіб мислення.

На порозі ХХІ ст. економічна культура включає таку істотну складову, якою є екологічна свідомість і культура. Стверджуючи нагальність засвоєння суспільною свідомістю екоцентристської системи цінностей та настанов, ми усвідомлюємо важливість екологічної культури у процесі становлення і трансформації економічної системи суспільства. У підгрунтя формування сучасної екологічної культури повинні бути покладені насамперед орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи, сприйняття природних об’єктів як повноправних партнерів у взаємодії з людиною.

Усвідомлення філософії економічних систем, з’ясування методологічних проблем економічної діяльності як чинника еволюції систем дали можливість автору обґрунтувати висновок про те, що взаємозв’язок матеріальних і духовних потреб та економічної діяльності, економічної культури, що органічно синтезується у творчості і остаточно виявляється у становленні і функціонуванні певного типу економічної системи, можна висловити такою умовною логічною схемою: потреба людини – її задоволення шляхом економічної діяльності як творчого процесу на базі певної економічної культури – існування відповідного типу економічної системи суспільства.

Другий розділ дисертації – „Теоретичні проблеми економічних систем суспільства у контексті пошуку парадигми соціально-економічного прогресу” – присвячений дослідженню еволюції соціальних концепцій економіки як методологічної передумови становлення теорії економічних систем та обґрунтуванню ознак теоретичної парадигми економічного і соціального прогресу на порозі ХХІ ст., що виступає методологічною основою типологізації і порівняння сучасних економічних систем. Доведено, що еволюція економічних систем відбувається на тлі загального соціально-економічного прогресу, з чого випливає, що збагнути зміст систем неможливо поза зв’язком з аналізом проблеми прогресу.

У своєму дослідженні автор виходить з того, що соціальні концепції економіки видатних мислителів кінця ХІХ – ХХ ст. фактично виступають методологічною передумовою, фундаментом становлення теорії економічних систем. Аналіз еволюції цих концепцій засвідчує, що у них економіка вивчається як частина більш широкої соціальної системи, економічна поведінка розглядається у взаємозв’язку з іншими видами діяльності, значна увага приділяється неекономічним чинникам економічного поступу. Тобто спостерігаємо спробу „вкласти” економіку у більш широкий соціальний контекст, простежити її взаємодію з іншими підсистемами суспільства і на цій основі збагнути суть і чинники розвитку економічної системи суспільства. Саме на такий методологічний підхід повинна, на нашу думку, спиратися й сучасна методологія дослідження, типологізації і порівняння економічних систем.

У дисертації відзначається, що передумовою розробки методології дослідження економічних систем, їх типологізації і порівняння є розкриття методологічних проблем аналізу економічного і соціального прогресу, який виступає своєрідним тлом розгортання економічних систем і у певному розумінні відображає висхідну еволюцію систем, включаючи періоди їх активної й глибокої трансформації. Ми вважаємо, що еволюція економічних систем як досить тривалий процес включає певні „зигзаги”, „ітерації”, „прориви” прогресивного, докорінного, однозначно позитивного спрямування, які й називають трансформаціями. Отже, виявити трансформаційний контекст динаміки економічних систем суспільства неможливо без методологічного аналізу процесу еволюції систем. Крім того, такий підхід дозволив автору простежити особливості економічної діяльності в умовах тота-літаризму і демократії, відкритої економіки та економічної свободи й окреслити контури сучасної теоретичної парадигми самого соціально-економічного прогресу.

У дисертації обґрунтовано висновок, що теоретична парадигма економічного і соціального прогресу на порозі ХХІ ст. виступає методологічною основою типологізації і порівняння сучасних економічних систем суспільства. На переконання автора, парадигма прогресу характеризується низкою ознак, які вже нині виявляються визначальними, субстанційними або стануть такими у ближчому майбутньому. Наголошено, що ознаки парадигми прогресу охоплюють цілий спектр параметрів, починаючи від переважно матеріальних і завершуючи соціально-духовними, гуманітарними.

У роботі доведено, що найважливішою ознакою, фундаментом теоретичної парадигми прогресу на порозі ХХІ ст. є категорія відповідальності. Відповідальність у широкому розумінні можна охарактеризувати як ставлення людини до суспільства, економічної системи і самої себе з точки зору виконання нею правових норм і морального обов’язку. Проблема відповідальності є питанням про реальну свободу людини. Нині, на початку третього тисячоліття, категорія відповідальності повинна грунтуватися на онтологічному підході – відповідальності за буття взагалі. Адже, як свідчить досвід ХХ – початку ХХІ ст., дуже небагато економічних систем можуть повною мірою претенду-вати на відповідність цій важливій вимозі. У цьому контексті хочемо підкреслити, що економічний парадигмальний дискурс передбачає заміну імперативу „життя” імперативом „гідного життя”. Водночас „евристика страху”, насамперед економічного (починаючи від страху перед безробіттям, знеціненням грошей аж до неуспіхів на макрорівні) повинна змінитися на „евристику впевненості і стабільності”. Таким чином, цивілізаційний вектор сучасних економічних систем, а також парадигма прогресу містять ідею „відповідальної” економіки.

У роботі обґрунтовано висновок, що принаймні дві з характерних ознак парадигми прогресу на порозі ХХІ ст. можна розглядати як об’єктивні критерії типологізації сучасних економічних систем: ступінь суспільної відповідальності та ступінь інтелектуалізації економічної системи.

У дисертації наголошено, що поняття цивілізації передбачає розгляд історії не лише як історії економічних систем, а й як історії людей у єдності їх матеріального і духовного життя. Основу цивілізацій складають певні культурні цінності і кожна епоха є відображенням неповторної, унікальної культури. При цьому роль цінностей настільки вагома, що ми поділяємо точку зору, згідно з якою підкреслюється їх визначальна функція щодо інших складових соціуму.

У третьому розділі дисертації – „Концепційні засади дослідження сучасних економічних систем” – всебічно розглянуто концепційні засади і методологію дослідження економічних систем. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми з’ясування змісту й структури економічних систем, що виявляється в обґрунтуванні авторського тлумачення категорії „економічна система суспільства”. Зокрема, на основі аналізу існуючих підходів до розуміння змісту економічних систем запропоновано два авторські трактування категорії „економічна система суспільства” та обґрунтовано елементну структуру економічної системи. Крім того, розкрито особливості ринкової організації господарської діяльності суспільства як основи сучасних економічних систем.

У своєму дослідженні автор виходить з того, що концепційні засади дослідження економічних систем суспільства передбачають розробку сучасної методології вивчення систем. При цьому підкреслюється позиція, згідно з якою методологія є, по-перше, сукупністю методів наукового пізнання і, по-друге, роздумами про методи та їх удосконаленням. Крім того, сучасне тлумачення методології включає аспект типологізації об’єктів аналізу чи їх складових.

Панорамний погляд на економічні, політичні і культурні зміни у різних країнах світу наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. свідчить про те, що має місце не просто процес глибоких перетворень в економіці як одній із складових архітектури суспільного ладу, а тотальні радикальні зрушення у суспільстві як органічній системі. Відповідно у дисертації обґрунтовано необхідність утвердження у теорії економічних систем поняття „системної трансформації суспільства”. Системній трансформації підлягають усі сфери суспільного буття: політична, духовна, власне економічна. Водночас системна трансформація суспільства передбачає зміни й перетворення суспільних структур, у межах яких можуть паралельно протягом якогось часу співіснувати як нові, так і старі елементи. Цю обставину необхідно враховувати при розробці методології типологізації і порівняння сучасних економічних систем.

У дисертації відзначається, що системна трансформація суспільства породжує нові концептуальні підходи до оцінки реальності, що завжди включає питання про ієрархію проблем, які вимагають свого вирішення. Виділення з соціокультурної сфери системи цінностей як особливо важливого чинника системної трансформації суспільства зумовлено тим, що цінності є особливою формою загальносуспільних відносин, яка визначає спрямованість життєдіяльності індивідів, груп та спільнот.

Методологія дослідження економічних систем, їх типологізація і порівняння неможливі без чіткого наукового визначення категорії економічних систем суспільства. Обґрунтований у роботі авторський підхід до трактування категорії „економічна система суспільства” спирається на певні концептуальні уточнення і методологічні застереження: 1) людина, будучи головним чинником еволюції економічних систем, є національно приналежною, що впливає на її господарську активність та у кінцевому підсумку визначає тип економічної системи; 2) на порозі ХХІ ст. фактично йдеться про безперервний процес взаємозбагачення національної та світової економічної культури, обмін кращими їх зразками і здатність народу до засвоєння як власних, так і „чужоземних” економічних форм в інтересах розбудови чи трансформації суспільної економічної системи; 3) на наш погляд, задля методологічної чіткості необхідно розмежовувати поняття „економічна система” і „економічна система суспільства” (або, що те саме, „суспільна економічна система”). Ми гадаємо, що поняття „економічна система суспільства” значно ширше, ніж просто „економічна система”; 4) ми розмежовуємо поняття „національна економіка” та „економічна система суспільства” і вважаємо, що національна економіка є національною модифікацією типових економічних систем суспільства; 5) без структурної диференціації складових елементів економічної системи суспільства неможливо пізнати об’єктивні закони її розвитку; 6) у зв’язку з актуалізацією питань влади і політики, які частково були виведені за межі економічної науки, об’єктом вивчення теорії економічних систем повинен бути і економічний, і політичний лад суспільства; 7) ми глибоко переконані у тому (і це віддзеркалюють нижче обгрунтовані нами визначення), що економічна система суспільства справді є суспільною системою у найширшому розумінні.

Обґрунтований у роботі авторський підхід до розуміння категорії „економічна система суспільства” включає два трактування. Враховуючи вищевказані концептуальні уточнення і методологічні застереження, а також реалії сучасного світу, найкоротше зміст економічної системи можна, на нашу думку, розкрити таким чином: економічна система суспільства – це система механізмів та інституцій, що забезпечують організацію виробництва й розподілу створених у суспільстві матеріальних і духовних благ, спосіб, яким вирішується проблема нестачі ресурсів і досягаються відповідні економічні цілі.

У цьому визначенні наголошується на організації виробництва й розподілу створених не тільки матеріальних, але й духовних благ, роль яких зростає разом з розвитком самої економічної системи і до виробництва яких залучається все більше працюючих. Водночас процес такої організації залежить від існуючої системи механізмів та інституцій. Нарешті, у нашому трактуванні економічної системи суспільства ставиться акцент на її суспільному вимірі, коли йдеться про створені у суспільстві блага, а також спосіб вирішення проблеми обмеженості ресурсів та досягнення відповідних економічних цілей.

Якщо вдатися до більшої деталізації і водночас масштабності та врахувати відтворювальний процес, то можна, на наш погляд, запропонувати ще одне визначення змісту економічної системи: економічна система суспільства – це складне системне утворення, що пронизує усі сфери життєдіяльності суспільства та, поєднуючи чинники виробництва з урахуванням панівних цінностей і, відповідно, інституцій, форм власності, забезпечує створення матеріальних та духовних благ і на цій основі – самовідтворення суспільства.

У запропонованому трактуванні підкреслюються наступні істотні моменти: економічна система суспільства є складним системним утворенням з усіма властивостями таких утворень; це системне утворення пронизує усі без винятку сфери життєдіяльності суспільства; це системне утворення відповідним чином поєднує чинники виробництва; конкретні способи і характер поєднання чинників виробництва залежать від панівних цінностей та відповідних інституцій, форм власності; усі перелічені механізми і форми економічного системного утворення забезпечують прямо чи опосередковано створення не тільки матеріальних, але й духовних благ; це системне утворення забезпечує безперервне самовідтворення усього суспільства, а не лише його економічної сфери.

До обидвох запропонованих трактувань необхідно додати, що важливою характеристикою економічних систем на порозі ХХІ ст. є їх „тестування” категорією „відповідальності”, тобто економічна система повинна бути „відповідальною” у найширшому розумінні, якщо вона претендує на цивілізованість і подальший саморозвиток у сучасних умовах утвердження гуманістичної парадигми світової еволюції. Крім того, ще однією важливою характеристикою сучасних економічних систем є належний ступінь їх відкритості.

Щоб повніше збагнути зміст економічної системи суспільства, необхідно, на переконання автора, виявити її елементну структуру. У дисертації дістало подальший розвиток розуміння елементної структури економічної системи суспільства та обґрунтовано такі її складові:

а) панівні цінності (національні, релігійні переконання, буденна свідомість, що має соціальне та регіональне забарвлення, ринкові чи іншого роду цінності і т.д., які сукупно впливають на стосунки всередині суспільства);

б) політичний лад (урядові інституції та процедури, які поряд з системою цінностей визначають панівні форми власності на ресурси і, відповідно, результати виробництва);

в) правова система (як у широкому розумінні, так і у вузькому – розробка і прийняття відповідних законів і нормативних документів, які регулюють економічну діяльність у всіх сферах суспільства);

г) екологічна складова (екологічна свідомість, екологічна культура, утвердження екологічної відповідальності, екологічна безпека);

д) суспільний механізм управління (характеризується ступенем і формами втручання держави в економіку, принципами „вертикалі” влади: наприклад, домінування унітарних чи регіональних принципів управління);

е) власне економічний механізм, що опосередковує і забезпечує виробництво, а також розподіл і споживання створених матеріальних і духовних благ (фінансова система, у т.ч. податкова, фіскальна і бюджетна політика, грошово-кредитна система, мотиваційний механізм і т.д.).

У дисертації обґрунтовано висновок, що ринкова організація господарської діяльності суспільства є основою сучасних економічних систем. Ринкові економічні системи виконують функцію своєрідної „осі”, навколо якої розгортаються всі існуючі економічні системи, включаючи квазіринкові. Інакше кажучи, ступінь повноти ринку, його функціональна роль у життєдіяльності соціуму головним чином визначають суть, механізми розвитку і, відповідно, назву будь-якої економічної системи суспільства.

Четвертий розділ дисертації – „Методологічні проблеми типологізації економічних систем суспільства” – присвячений аналізу існуючих методологічних підходів у зарубіжній та українській економічній теорії до типологізації економічних систем суспільства та обґрунтуванню авторської концепції типологізації сучасних економічних систем.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми типологізації економічних систем, що виявляється в обґрунтуванні авторської концепції типологізації сучасних економічних систем на основі виявлених об’єктивних критеріїв. У своєму дослідженні автор виходить з того, що на порозі ХХІ ст. „чорно-біла”, полярна типологізація економічних систем (1) капіталістичні, де засоби виробництва перебувають у приватній власності і 2) соціалістичні, де засоби виробництва належать суспільству) видається архаїчною, такою, що не може віддзеркалити усю багатоманітність, поліфонічність живої економічної практики. Водночас головною складністю обґрунтування варіантів типологізації сучасних економічних систем є пошук об’єктивних критеріїв типологізації, які б дозволили виявити адекватні типи систем у контексті сучасного методологічного дискурсу.

Проведене дослідження існуючих підходів у зарубіжній та українській економічній науці до проблеми типологізації економічних систем дозволило автору зробити кілька істотних методологічних узагальнень. По-перше, різні автори по-різному трактують об’єкт типологізації. При цьому часто має місце недооцінка ролі економічної системи у загальносуспільному поступі, відсутність наукової „акуратності” деяких авторів при застосуванні цієї дефініції, яка породжена надмірним „економічним прагматизмом” і нехтуванням проблемами методології економічної теорії. По-друге, інколи спостерігаємо деякі елементи надмірної ідеологізації при дослідженні економічних систем, що ускладнюють їх вивчення і типологізацію. По-третє, різні автори застосовують якісно відмінні концепти при аналізі економічних систем, що фактично переводить науковий дискурс у різні площини: від аналізу цінових, грошових та ін. економічних систем до розкриття змісту, структури й динаміки економічних систем суспільства (капіталістичних, соціалістичних, постсоціалістичних та ін.). Таким чином, залежно від масштабу розгляду, вихідного методологічного концепту, що кла-деться в основу економічного дискурсу ми отримуємо абсолютно різні види економічних систем, які між собою часто перебувають у залежності